Гептапіргіон (грецька: Ῥογοί або Ῥωγοί, середньогрецька мова: Ἑπταπύργιον, [heptaˈpyrgion], турецька: Йєді Куле), або «Фортеця семи веж» — фортеця, розташована на акрополі Салоніків, яка складається з стін та десяти веж старої візантійської фортеці, а також нових тюремних споруд, збудованих всередині і зовні фортеці.
Гептапіргіон | |
---|---|
40°38′39″ пн. ш. 22°57′43″ сх. д. / 40.64416666669477252° пн. ш. 22.96194444447177929° сх. д.Координати: 40°38′39″ пн. ш. 22°57′43″ сх. д. / 40.64416666669477252° пн. ш. 22.96194444447177929° сх. д. | |
Тип | фортеця і в'язниця |
Країна | Греція |
Розташування | d |
Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Гептапіргіон (Греція) | |
Гептапіргіон у Вікісховищі |
Історія
Візантійський період
Гептапіргіон розташований у північно-східному куті акрополя. Залишки стіни фортеці відносяться до пізньої античності, коли римський імператор Феодосій I (379–395 рр.) поновив укріплення. П'ять північних веж фортеці разом зі стіною, яка їх з'єднує, утворюють північний кут акрополя, ймовірно, відносяться до цього періоду.
Південні п'ять веж та стіни, ймовірно, були побудовані у XII столітті, таким чином утворюючи укріплений редут у внутрішніх приміщеннях цитаделі. Потім ця фортеця підтримувалася та перебудовувалася у візантійський період. Характер реконструкції та датування південної частини фортеці суперечливий. У старих літературних джерелах про цей форт немає згадок, а пізніші часто неоднозначні: кастеліон (καστέλλιον, «фортеця») згадується у 1208–1209 роках та «кастельон із замком Цаконес» у 1235 році. «Кулас Салоніків» (κουλάς з турецької: kule, «форт») присутній у хроніках XIV і XV століть, але може стосуватися всієї цитаделі, а не лише Гептапіргіону.
Османський період
Основним надійним свідченням щодо фортеці є напис, розміщений над її воротами, який свідчить про те, що її перебудував , перший османський намісник провінції, у 1431 році, одразу після османського завоювання міста:
«Цей акрополь був завойований і захоплений силою, з рук невірних і франків, за допомогою Бога, султаном Мурадом, сином султана Мехмеда, якому Бог ніколи не перестає давати знамен перемоги. А приблизно через місяць цю вежу було відновлено та засновано Чавуш Беєм, царем емірів і великих, у місяці Рамадан, 834 рік (1431 р.)».
Замість того, щоб звести нові споруди, Чавуш Бей, обмежився відновленням бастіонів над входом у фортецю. У 1591 року фортеця служила резиденцією військового губернатора і мала гарнізон з 300 чоловік. Відомі турецькі назви для десяти веж: Фенер Кулесі (Лампадна вежа), Макаслі Куле (вежа Бент), Су Кулесі (Водонапірна башта), Цефан Кулесі (Башта боєприпасів), Хапішане Кулесі (В'язнична вежа), Кіз-Кулесі (Дівоча вежа), Захір Амбар Кулесі (зернова башта), Хісар-Печ (Барбікан), Канлі Бургаз (Кривава вежа), та Çingene Tabyalar (Укріплення циган). Останні три розглядалися як окремі форти, на відміну від інших, які класифікуються як прості вежі.
В'язниця
В кінці XIX століття фортеця функціонувала як гарнізон, але у 1860 році землетрус знищив тодішню в'язницю, що зумовило пошук іншого приміщення для цих функцій.
Протягом 1890-х років фортеця була перетворена на в'язницю. Точна дата цього невідома, але в'язниця згадується на карті міста 1899 року. Це перетворення спричинило знищення всіх попередніх будівель у внутрішніх приміщеннях форту, від яких зараз не збереглося жодного сліду. Самі укріплення були лише незначно змінені, хоча їх роль була ефективно змінена: розроблені для захисту мешканців від зовнішніх небезпек, вони, як відомо, служили для ізоляції ув'язнених від зовнішнього світу.
В'язниця довгий час була головним виправним закладом міста. Нові будівлі були побудовані по обидва боки стін, щоб задовольнити різні потреби нової ролі фортеці. Внутрішній двір був розділений на п'ять окремих корпусів стінами, що відходили від центральної сторожової вежі. Три містили двоповерховий будинок, у якому розміщувались приміщення та охоронний пост, в той час як інші два утримували в'язничну каплицю та інші прибудови. Четвертий блок розташовувався поблизу північно-східної вежі і був зруйнований під час Другої світової війни. У зовнішніх будівлях, на південній стороні форту, розміщувались адміністрація, жіноча тюрма та на захід — ізолятори.
В'язні жили по 50 чоловік в приміщенні. В ізоляторах розміщувались в'язні, засуджені до смертної кари. У 1918 році 13 жінок та 800 в'язнів-чоловіків перебували в ув'язненні в Гептапіргіоні. У період 1941—1944 років в'язницю використовували німці для ув'язнення членів грецького опору.
У 1984 році тодішній міністр юстиції оголосив про плани перенести в'язниці в Салоніках на нове місце, описуючи ситуацію в ній як «відчайдушну». Через кілька років, на початку 1987 року, в'язниця стала центром прокурорських та журналістських розслідувань, в яких повідомлялося про жорстокі катування затриманих, широкий обіг наркотиків та зґвалтування, відмова в наданні ліків хворим на туберкульоз.
Відновлення
В'язниця функціонувала до 1989 року, коли її перевели за межі міста. Потім це місце було підпорядковане Міністерству культури і туризму Греції та археологічній службі, 9-му Ефорату візантійських та сучасних старожитностей, які зайнялись його відновленням. Ефорат вже брав активну участь у реставраційних роботах 1973 року на північно-східній стіні, а потім знову між 1983 та 1985 роками у відновлення пошкоджень, спричинених землетрусом 1978 року.
Систематичне археологічне дослідження та реставрація Гептапіргіону розпочалося у 1990 році, перший етап якого закінчився у 1995 році, завершивши фотограмметричну архітектурну зйомку та створення цифрової моделі фортеці. Кілька інститутів беруть участь у відповідних проєктах: Університет Арістотеля у Салоніках, Корнелльський університет у проекті дендрохронології, Центр збереження та спадщини Афону та муніципалітет Салоніків.
Фотогалерея
- Вхід в фортецю
- Стіни фортеці
- Вид на акрополь
- Фортеця на древнім фото
- Фрагменти стін фортеці
- Панорама фортеці
- Внутрішній вигляд фортеці
Примітки
- Papathanassiou, Manolis. . Καστρολόγος (англ.). Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
- . offlinepost (гр.). 29 березня 2020. Архів оригіналу за 4 вересня 2020. Процитовано 5 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geptapirgion grecka Ῥogoi abo Ῥwgoi serednogrecka mova Ἑptapyrgion heptaˈpyrgion turecka Jyedi Kule abo Fortecya semi vezh fortecya roztashovana na akropoli Salonikiv yaka skladayetsya z stin ta desyati vezh staroyi vizantijskoyi forteci a takozh novih tyuremnih sporud zbudovanih vseredini i zovni forteci Geptapirgion40 38 39 pn sh 22 57 43 sh d 40 64416666669477252 pn sh 22 96194444447177929 sh d 40 64416666669477252 22 96194444447177929 Koordinati 40 38 39 pn sh 22 57 43 sh d 40 64416666669477252 pn sh 22 96194444447177929 sh d 40 64416666669477252 22 96194444447177929Tipfortecya i v yaznicyaKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadArhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiGeptapirgion Greciya Geptapirgion u VikishovishiIstoriyaVizantijskij period Geptapirgion roztashovanij u pivnichno shidnomu kuti akropolya Zalishki stini forteci vidnosyatsya do piznoyi antichnosti koli rimskij imperator Feodosij I 379 395 rr ponoviv ukriplennya P yat pivnichnih vezh forteci razom zi stinoyu yaka yih z yednuye utvoryuyut pivnichnij kut akropolya jmovirno vidnosyatsya do cogo periodu Pivdenni p yat vezh ta stini jmovirno buli pobudovani u XII stolitti takim chinom utvoryuyuchi ukriplenij redut u vnutrishnih primishennyah citadeli Potim cya fortecya pidtrimuvalasya ta perebudovuvalasya u vizantijskij period Harakter rekonstrukciyi ta datuvannya pivdennoyi chastini forteci superechlivij U starih literaturnih dzherelah pro cej fort nemaye zgadok a piznishi chasto neodnoznachni kastelion kastellion fortecya zgaduyetsya u 1208 1209 rokah ta kastelon iz zamkom Cakones u 1235 roci Kulas Salonikiv koylas z tureckoyi kule fort prisutnij u hronikah XIV i XV stolit ale mozhe stosuvatisya vsiyeyi citadeli a ne lishe Geptapirgionu Osmanskij period Osnovnim nadijnim svidchennyam shodo forteci ye napis rozmishenij nad yiyi vorotami yakij svidchit pro te sho yiyi perebuduvav pershij osmanskij namisnik provinciyi u 1431 roci odrazu pislya osmanskogo zavoyuvannya mista Cej akropol buv zavojovanij i zahoplenij siloyu z ruk nevirnih i frankiv za dopomogoyu Boga sultanom Muradom sinom sultana Mehmeda yakomu Bog nikoli ne perestaye davati znamen peremogi A priblizno cherez misyac cyu vezhu bulo vidnovleno ta zasnovano Chavush Beyem carem emiriv i velikih u misyaci Ramadan 834 rik 1431 r Zamist togo shob zvesti novi sporudi Chavush Bej obmezhivsya vidnovlennyam bastioniv nad vhodom u fortecyu U 1591 roku fortecya sluzhila rezidenciyeyu vijskovogo gubernatora i mala garnizon z 300 cholovik Vidomi turecki nazvi dlya desyati vezh Fener Kulesi Lampadna vezha Makasli Kule vezha Bent Su Kulesi Vodonapirna bashta Cefan Kulesi Bashta boyepripasiv Hapishane Kulesi V yaznichna vezha Kiz Kulesi Divocha vezha Zahir Ambar Kulesi zernova bashta Hisar Pech Barbikan Kanli Burgaz Krivava vezha ta Cingene Tabyalar Ukriplennya cigan Ostanni tri rozglyadalisya yak okremi forti na vidminu vid inshih yaki klasifikuyutsya yak prosti vezhi V yaznicya V kinci XIX stolittya fortecya funkcionuvala yak garnizon ale u 1860 roci zemletrus znishiv todishnyu v yaznicyu sho zumovilo poshuk inshogo primishennya dlya cih funkcij Kompleks v yaznici Protyagom 1890 h rokiv fortecya bula peretvorena na v yaznicyu Tochna data cogo nevidoma ale v yaznicya zgaduyetsya na karti mista 1899 roku Ce peretvorennya sprichinilo znishennya vsih poperednih budivel u vnutrishnih primishennyah fortu vid yakih zaraz ne zbereglosya zhodnogo slidu Sami ukriplennya buli lishe neznachno zmineni hocha yih rol bula efektivno zminena rozrobleni dlya zahistu meshkanciv vid zovnishnih nebezpek voni yak vidomo sluzhili dlya izolyaciyi uv yaznenih vid zovnishnogo svitu V yaznicya dovgij chas bula golovnim vipravnim zakladom mista Novi budivli buli pobudovani po obidva boki stin shob zadovolniti rizni potrebi novoyi roli forteci Vnutrishnij dvir buv rozdilenij na p yat okremih korpusiv stinami sho vidhodili vid centralnoyi storozhovoyi vezhi Tri mistili dvopoverhovij budinok u yakomu rozmishuvalis primishennya ta ohoronnij post v toj chas yak inshi dva utrimuvali v yaznichnu kaplicyu ta inshi pribudovi Chetvertij blok roztashovuvavsya poblizu pivnichno shidnoyi vezhi i buv zrujnovanij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U zovnishnih budivlyah na pivdennij storoni fortu rozmishuvalis administraciya zhinocha tyurma ta na zahid izolyatori V yazni zhili po 50 cholovik v primishenni V izolyatorah rozmishuvalis v yazni zasudzheni do smertnoyi kari U 1918 roci 13 zhinok ta 800 v yazniv cholovikiv perebuvali v uv yaznenni v Geptapirgioni U period 1941 1944 rokiv v yaznicyu vikoristovuvali nimci dlya uv yaznennya chleniv greckogo oporu U 1984 roci todishnij ministr yusticiyi ogolosiv pro plani perenesti v yaznici v Salonikah na nove misce opisuyuchi situaciyu v nij yak vidchajdushnu Cherez kilka rokiv na pochatku 1987 roku v yaznicya stala centrom prokurorskih ta zhurnalistskih rozsliduvan v yakih povidomlyalosya pro zhorstoki katuvannya zatrimanih shirokij obig narkotikiv ta zgvaltuvannya vidmova v nadanni likiv hvorim na tuberkuloz VidnovlennyaV yaznicya funkcionuvala do 1989 roku koli yiyi pereveli za mezhi mista Potim ce misce bulo pidporyadkovane Ministerstvu kulturi i turizmu Greciyi ta arheologichnij sluzhbi 9 mu Eforatu vizantijskih ta suchasnih starozhitnostej yaki zajnyalis jogo vidnovlennyam Eforat vzhe brav aktivnu uchast u restavracijnih robotah 1973 roku na pivnichno shidnij stini a potim znovu mizh 1983 ta 1985 rokami u vidnovlennya poshkodzhen sprichinenih zemletrusom 1978 roku Sistematichne arheologichne doslidzhennya ta restavraciya Geptapirgionu rozpochalosya u 1990 roci pershij etap yakogo zakinchivsya u 1995 roci zavershivshi fotogrammetrichnu arhitekturnu zjomku ta stvorennya cifrovoyi modeli forteci Kilka institutiv berut uchast u vidpovidnih proyektah Universitet Aristotelya u Salonikah Kornellskij universitet u proekti dendrohronologiyi Centr zberezhennya ta spadshini Afonu ta municipalitet Salonikiv FotogalereyaVhid v fortecyu Stini forteci Vid na akropol Fortecya na drevnim foto Fragmenti stin forteci Panorama forteci Vnutrishnij viglyad forteciPrimitkiPapathanassiou Manolis Kastrologos angl Arhiv originalu za 5 lipnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020 offlinepost gr 29 bereznya 2020 Arhiv originalu za 4 veresnya 2020 Procitovano 5 lipnya 2020