Давньоанглійська мова (оригіналом Ænglisc /'æŋ.glɪʃ/, Anglisc, Englisc) — давня форма англійської мови, що нею розмовляли англосакси та їхні нащадки на теренах сьогоднішньої Англії, півдня й сходу Шотландії з середини V до середини XII століття. Також застосовується назва англосаксонська мова.
Давньоанглійська мова | |
---|---|
Ænglisc, Anglisc, Englisc | |
Поширена в | Англія |
Носії | Немає. У XII ст. розвилася в середньоанглійську |
Писемність | Латиниця, футарк |
Класифікація | |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-2 | ang |
ISO 639-3 | ang |
Належить до західногерманських мов, близька до й старосаксонської мови. Ближча до сучасних німецької й ісландської, аніж до сучасної англійської.
Мала граматичне відмінювання — п'ять відмінків (називний, знахідний, родовий, давальний та орудний), три граматичні числа (однина, двоїна й множина) та три граматичні роди (чоловічий, жіночий, середній). Двоїна притаманна лише першій і другій особам і стосувалась групи з двох.
Прикметники, займенники й інколи дієприкметники узгоджуються з іменником за відмінком, числом і родом. Особові дієслова узгоджуються з підметом за особою й числом. Іменники мають численні відміни (подібно до латини, давньогрецької чи санскриту).
Дієслова налічують дев'ять головних дієвідмін (сім сильних і дві слабкі), кожна з численними підтипами, і чималу частку неправильних дієслів. Головна відмінність від інших стародавніх індоєвропейських мов, зокрема латини, — лише два види граматичного часу (порівняно із шістьма часово-аспектиними формами латини) і відсутність синтетичного пасивного стану (хоча він присутній у готській мові).
Рід іменників був суто граматичний, на відміну від природного роду в сучасній англійській. Необов'язково граматичний рід збігався зі статтю особи, якщо йшлося про людей. Наприклад, sēo sunne (сонце) належить до жіночого роду, se mōna (місяць) — до чоловічого, а þat wīf (жінка) — середнього (порівняймо з німецькими відповідниками die Sonne, der Mond, das Weib).
Історія
Давньоанглійська мова не була незмінною: за 700 років її вжитку, від переселення англосаксів до Британії у V столітті і до кінця XI століття, часу норманського завоювання, вона зазнавала змін та іншомовного впливу. Близько 85 відсотків слів давньоанглійської мови вийшли з ужитку, але ті слова, що збереглись, стали в основу словника сучасної англійської мови.
Давньоанглійська належить до західногерманських мов, що вийшли з інгвеонських діалектів у V столітті. Нею розмовляли на більшості теренів англосаксонських королівств, що згодом утворили королівство Англії. Сюди входили більша частина сучасної Англії і південний схід Шотландії, що протягом кількох століть належав англосаксонському королівству Нортумбрії. Решта острова — Валлія і більша частина Шотландії й надалі розмовляли кельтськими мовами, за винятком зон скандинавських поселень, де у вжитку була давньонорвезька. Острови розповсюдження кельтських мов зберігались також і на деяких теренах Англії: середньовічна корнвольська мова в Корнволі і на суміжних землях Девону, кумбрійська мова трималась імовірно до XII ст. в Кумбрії, а валлійська мова могла бути в ужитку на англійськім боці англо-валлійського кордону.
Англосаксонська письменність розвинулась по християнізації Британії наприкінці VII ст. Найдавнішній збережений текст давньоанглійського письменства — це складений між 658 і 680 Кедмонів гімн (Cædmon's Hymn). Також є обмежений корпус рунічних написів V — VII століть, повні найстаріші рунічні тексти датуються VIII ст. (Франксова скриня).
По об'єднанні англосаксонських королівств (за винятком земель Данелагу) за Альфреда Великого наприкінці IX ст., мова уряду й письменства складалась на основі західносаксонського діалекту. Альфред заохочував освіту англійською поряд із латинською мовою.
Пізніший літературний стандарт з'являється наприкінці X ст. підо впливом єпископа Етельвольда Вінчестерського, його справу продовжив Ельфрик з Еншема (відомий як Ельфрик Граматик). Цей різновид давньоанглійської мови відомий як вінчестерський стандарт чи пізній західносаксонський діалект. Він вважається «класичною» формою давньоанглійської мови і мав престижний статус аж до норманського завоювання, що по ньому англійська на певний час втратила свою вагу як літературна мова.
Давньоанглійська доба передувала добі середньоанглійської мови (XII—XV ст.), її заступила доба ранньої новоанглійської мови (1480—1650 рр.), що згодом розвинулась у новоанглійську мову (після 1650 р.)
Латинський вплив
Чималого впливу на давньоанглійську мову справила латина, що була мовою освіти й дипломатичною лінгва-франка. Значний прошарок освічених письменних людей тієї доби добре зналася на ній. Інколи можливо навіть вказати приблизний час запровадження певних латинських слів до давньоанглійської, спираючись на те, яких типів мовних змін ці слова зазнавали.
Було принаймні три помітні періоди латинського впливу. Перший стосується доби до переселення англів і саксів з континенту до Британії, другий почався з навернення англосаксів у християнство і латина поширилась як мова церкви.
Найбільша ж третя хвиля запозичень припала на часи одразу по норманському завоюванні Англії 1066 року, коли величезна кількість норманських (давньофранцузьких) слів почала впливати на мову. Більшість із цих слів мови ойль походила з латини, розмовної чи класичної; також укорінився значний шар норвезьких слів з мови норманів. Норманське завоювання приблизно відзначає кінець давньоанглійської й настання середньоанглійської доби.
Скандинавський вплив
Другим важливим джерелом запозичення до давньоанглійської мови були слова з давньоскандинавської (давньонорвезької), що розповсюдились унаслідок нападів вікінгів на Британію в IX — XI ст. Окрім географічних назв, це були слова базової лексики і слова, що стосувались певних адміністративних аспектів Данелагу (контрольованої вікінгами області данського права — величезних володінь уздовж східного узбережжя Англії й Шотландії).
Вікінги розмовляли давньоскандинавською (давньонорвезькою) мовою, що мала тісний стосунок до давньоанглійської, бо обидві походили з протогерманської мови. В добу політичної нестабільності й потрясінь звичайним стає змішування носіїв різних діалектів і виникнення спрощеної змішаної мови, тому існує думка, що саме таке змішання давньоскандинавської й давньоанглійської мов пришвидшило занепад відмінкових закінчень у давньоанглійській мові.
Наочне підтвердження цього факту є спрощення відмінкових закінчень спочатку на півночі Британії, а вже пізніше на північному заході — теренах, що зазнали найменшого впливу вікінгів.
Кельтський вплив
Підо впливом панівних ідей англосаксонської історичної спадщини, що переважали в XIX столітті, вважалося, що вплив бритських кельтських мов на англійську мову був незначний, зважаючи на невелике число кельтських запозичень порівняно з латинськими й скандинавськими.
Новіша, але все ще ненайпоширеніша думка полягає в тім, що кельтські риси можна розгледіти в синтаксисі пост-давньоанглійської доби — це сталі прогресивні (недоконані простягнуті в часі) конструкції й аналітичний порядок слів, на відміну від германських мов.
Діалекти
Давньоанглійська не була однорідною мовою, вона постала з багатьох наріч і мов народів, що колонізували Британію. Виділяють чотири головні діалекти: мерсійський, нортумбрійський, кентський, вессекський. Кожен із них стосувався відповідного незалежного королівства. Нортумбрію і більшу частину Мерсії завоювали вікінги в IX ст., а решта Мерсії і Кент увійшли до Вессексу.
По об'єднанні ж англосаксонських королівств у 878 Альфредом Великим місцеві діалекти втрачають свою значущість, але тим не менш зберегаються, а залишки їхні тримаються й досі у сучасній англійській мові.
Безліч збережених документів англосаксонської доби написано діалектом Вессексу, Альфредового королівства. Імовірно, що із зміцнінням влади постала потреба в стандартизації урядової мови, щоб полегшити керування віддаленими областями королівства. Як наслідок, документи писались вессекським діалектом. До того ж, Альфред завзято поширював рідну мову і привіз багатьох писарів із Мерсії, щоб записати неписані до того тексти.
Ця діяльність сягнула й Церкви, коли Альфред розпочав програму з перекладу релігійних текстів англійською мовою. Ймовірно, що Альфред сам перекладав книжки з латини, зокрема Пасторське піклування (Cura pastoralis) папи Григорія І.
Фонологія
Фонетичну систему давньоанглійської мови зазвичай реконструюють таким чином:
Губно-губні | Губно-зубні | Зубні | Ясенні | Заясенні | Середньо-піднебінні | Задньоязикові | Гортанні | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Носові | m | n | (ŋ) | |||||||||||||
Проривні | p | b | t | d | k | ɡ | ||||||||||
Африкати | tʃ | (dʒ) | ||||||||||||||
Фрикативні | f | (v) | θ | (ð) | s | (z) | ʃ | (ç) | (x) | (ɣ) | h | |||||
Апроксиманти | r | j | w | |||||||||||||
Бічні | l |
Подані в дужках звуки є алофони:
- [dʒ] є алофон звука /j/, що з'являється після /n/, а також при гемінації (довгі приголосні);
- [ŋ] є алофон звука /n/, з'являється перед /k/ та /ɡ/;
- [v,ð, z] є алофони звуків /f, θ, s/ відповідно, з'являються між голосними або дзвінкими приголосними;
- [ç, x] є алофони звука /h/, з'являються в позиції (кода) (приголосний, що замикає склад) після голосних переднього й заднього ряду відповідно;
- [ɣ] є алофон /ɡ/, що з'являється після голосного, а на ранній стадії розвитку мови й на початку складу.
Палаталізація
Достеменно невідомо, чи процес палаталізації почався ще в континентальну добу, до переселення англосаксів на Британські острови, чи вже по переселенню. Безсумнівно, процес палаталізації з подальшою сибілізацією не відбувсь одразу, ймовірно, що перехід /k/, /g/, /ɣ/, /sk/ у звуки /ʧ/, /ʤ/, /j/, /ʃ/ плинув поступово: *k> *c> ʧ; так само *g> *ɟ > ʤ.
Сама ж палаталізація трапилася в таких позиціях:
- На початку слів: *с /k/ i *g /ɣ/ палатилізувались перед передніми голосними (за винятком і-умлаута, себто вторинних передніх голосних, що постали з іншого голосного) і палатальним апроксимантом j: західногерм. *kin > давньоангл. ċinn /ʧinn/; geldan /ɣeldɑn/ > ġieldan /jeldan/. Але: * kunnj- > cynn /kynn/, звук /y/ тут походить з /u/, тому палаталізація не відбувається.
- У середині слів *-c(c)- /k(k)/ i *-g(g)- /ɣ(ɣ)/ палатилізуються перед i, j, а *-/ɣ/- палатилізується перед усіма передніми голосними: західногерм. *bruki> давньоангл. bryċe; *hugi > hyġe; *þrukkjan > þryċċan; *wiggja > wiċġ.
- Наприкінці слів -c /k/ i -g /ɣ/ палатилізуються попереднім голосним переднього ряду : західногерм. *dīk > давньоангл. diċ; *dag /ðɑɣ/ > dæġ.
У комбінації *ng звук /ɣ/ перейшов у /ʤ/, перед цим перетворившись на /g/: західногерм. *sangjan /sɑnɣjɑn/ > давньоангл. sengen /senʤen/.
Голосні звуки
Монофтонги | Короткий | Довгий | ||
---|---|---|---|---|
Передній | Задній | Передній | Задній | |
Високого піднесення | i y | u | iː yː | uː |
Середнього піднесення | е (ø) | o | eː (øː) | oː |
Низького піднесення | æ | ɑ | æː | ɑː |
Огублений голосний переднього ряду високо-середнього піднесення /ø(ː)/ трапляється в деяких наріччях давньоанглійської мови, але не в найбільше задокументованому пізньому західносаксонськім діалекті.
Дифтонги | Короткі (одноморні) | Довгі (двоморні) |
---|---|---|
Перший елемент високого піднесення | iy | iːy |
Обидва елементи середнього піднесення | eo | eːo |
Обидва елементи низького піднесення | æɑ | æːɑ |
Граматична будова мови
Морфологія
Іменники
Іменник з точки зору морфології характеризується такими категоріями:
- роду: чоловічий, жіночій, середній;
- відмінка: називний, знахідний, давальний, родовий; а прикметники й займенники зберегли ще також залишки орудного відмінка;
- числа: однина й множина; особові займенники 1-ї й 2-ї особи заховали також залишки двоїни.
Наведені категорії виражались за допомогою закінчень, тобто флективно. Іменники поділялись на сильні і слабкі.
Слабкі іменники мають свої власні закінчення. Взагалі слабкі іменники менш складні (комплексні), аніж сильні, оскільки вони почали були втрачати систему відмінювання.
Сильні іменники
Відмінювання сильних іменників:
Відмінювання сильних іменників | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Відмінок | Чоловічий рід | Середній рід | Жіночий рід | |||
Однина | Множина | Однина | Множина | Однина | Множина | |
Називний | – | -as | – | -u/– | -u/– | -a |
Знахідний | – | -as | – | -u/– | -e | -a, -e |
Родовий | -es | -a | -es | -a | -e | -a |
Давальний | -e | -um | -e | -um | -e | -um |
У формах -u/– закінчення -u трапляється в словах із коренями, що складаються з одного короткого складу або що закінчуються довгим складом, який передує короткому; корені ж, що закінчуються довгим складом, або двома короткими, — не змінюються. (Довгий склад містить довгий голосний звук або передує двом приголосним. Треба завважити, що є й винятки: іменники жіночого роду із закінченням -þu, як от strengþu, «сила»).
Приклади відмінювання сильних іменників за родами | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
Відмінок | Чол. рід engel янгол | Сер. рід scip корабель | Жін. рід sorg скорбота | |||
Однина | Множина | Однина | Множина | Однина | Множина | |
Називний | engel | englas | scip | scipu | sorg | sorga |
Знахідний | engel | englas | scip | scipu | sorge | sorga/sorge |
Родовий | engles | engla | scipes | scipa | sorge | sorga |
Давальний | engle | englum | scipe | scipum | sorge | sorgum |
Ортографія
Для запису давньоанглійською мовою спочатку послуговувались рунами (англосаксонський різновид відомий як футорк), однак із IX ст. ірландські ченці запровадили латинську абетку півунціальним письмом. Його, в свою чергу, змінило острівне письмо, варіант півунціального. Ним користувались до XII ст., коли поширення набув каролінговий мінускул.
Щоб пристосувати латинську абетку до давньоанглійської мови, додали деякі знаки: літера ð (первісно звалась ðæt, а в сучасній англійській eth або edh) була зміненим варіантом латинської «d», рунічні ж літери þ (thorn) і ƿ (wynn) запозичено з футорка. Застосовувались особливі символи для сполучника and (знак на кшталт цифри 7 або віддзеркаленої літери Г, так званий Тироновий знак), і також для займенника þæt, у вигляді знаку торн із перекресленим верхнім виносним елементом. Для позначення довготи голосних зрідка траплявся знак макрон 〈¯〉 — риска над відповідною літерою. Іноді застосовували сиволи для скорочення знаків m і n.
Орфографія сучасних видань
У сучасних виданнях оригінальних давньоанглійських рукописів видавництва традиційно вдаються до деяких змін у написанні, впроваджуючи таким чином певні норми: розділові знаки і заміну символів. Так, сучасні видавництва застосовують символи e, f, g, r, s, хоча форма цих літер у записаних острівним письмом первописах значно відрізняється. Знак ſ (довга s) замінюється на сучасну s, а острівну ᵹ замінюють її сучасним відповідником g (остання літера сама собою — каролінговий символ). До того ж, сучасні видання розрізнюють задньоязикові і середньопіднебінні c і g, додаючи до ймовірних середньопіднебінних крапку вгорі: ċ, ġ. Символ ƿ (wynn) зазвичай замінюють на w. Макрони додають до ймовірних довгих голосних, тоді як у первописах вони відсутні.
Нижче подано давньоанглійські літери і вживані в сучасних виданнях їхні замінники:
Літера | МФА | Опис і завваги | Приклади | Сучасна англійська |
---|---|---|---|---|
a | /ɑ/ | Варіанти написання land ~ lond (земля) дають підстави вважати, що в деяких випадках існував алофон /ɒ/ перед /n/. | dagas (дні), macian (робити) | days (дні), make (робити) |
/ɑː/ | ān (один), bāt (човен) | one (один), boat (човен) | ||
æ | /æ/ | До 800 року частіше трапляється диграф ae, аніж æ. Протягом 8 ст. æ стає більше вживаним. В 9 ст. в кентських рукописах уживалась форма æ без верхньої частини літери а. Кентська літера æ могла позначати звук /æ/ або /e/, проте це складно напевно визначити. | dæġ (день), hwæt (що) | day (день), what (що) |
/æː/ | flǣsċ (плоть), dǣl (частина) | flesh (плоть), deal (частина, угода) | ||
b | /b/ | Літера позначала звук /b/, до 800 року в ранніх текстах також позначала /v/. Наприклад, слово sheaves (снопи, в'язки) в одному з ранніх текстів писалось як scēabas, але пізніше й поширеніше вже пишеться scēafas. | bord (стіл), beorht (ясний) | board (дошка), bright(ясний) |
c | /k/ | Перед приголосним завжди позначає /k/, читання перед голосними залежить від ряду голосних чи історичного походження цих голосних. | cyning (король), nacod (голий) | king (король), naked (голий) |
ċ | /tʃ/ | Літера застосовується сучасними виданнями на позначення /tʃ/. Звук /tʃ/ є результат поступової палаталізації /k/; в ранню добу вимовлявся як /kʲ/ чи /с/, пройшовши такий розвиток: k> kʲ >c> ʧ. Трапляється наприкінці слів після i і перед голосними переднього ряду. В інших випадках потрібні спеціальні знання з давньоанглійської фонології, щоб правильно передбачити вимову написаного в тексті. | ċild (дитина), ċiriċe (церква) | child (дитина), church (церква) |
ċġ | /ddʒ/ | Позначає звук /ddʒ/, а в ранню добу палаталізований /ɡʲɡʲ/ чи /ɟɟ//. Діакритичні знаки інколи використовують сучасні видання. | eċġ (край), bryċġ (міст) | edge (край), bridge (міст) |
d | /d/ | В ранніх текстах також позначало /θ/, що невдовзі замінено на ð і þ. Наприклад, слово-відповідник сучасного thought (що його дослівно можна представити сучасною мовою mood-i-think з «і» як у handiwork) писалось в нортумбрійських текстах дотованих 737 роком як mōdgidanc, а в вессекських 10 століття вже як mōdgeþanc. | duru (двері) | door (двері) |
ð, þ | /ð/ | В текстах трапляються чергування ð (ед) з літерою þ (торн) — обидві для одного звука, що притаманно рукописам доальфредової доби. Разом із þ, літера ð заступила попередні написання d і th. Перші свідоцтва (достеменно датовані) застосування цієї літери зафіксовані в 7 ст. За часів Альфреда ð вживають частіше в середині й наприкінці слів, а þ здебільшого на початку, хоча написання іноді варіюються. Деякі сучасні видавництва намагаються упорядкувати варіації між þ і ð, застосовуючи лише þ. | brōðor (брат) | brother (брат) |
/θ/ | þing (річ), ðæt (це) | thing (річ), that (це) | ||
e | /е/ | helpan (допомігти), helm (шолом) | help (допомігти), helmet (шолом) | |
/eː/ | hēr (тут), mētan (зустріти) | here (тут), meet (зустріти) | ||
ę | /æ/, /e/ | Кентський звук /æ/ або /e/, що важко визначити напевно. Літера вживається сучасними видавництвами як заміна знакові æ, що писався без верхньої частини елементу a, як трапляється в рукописах 9 ст. | ||
ea | /æɑ/ | По літерах ċ, ġ і в наголошенім складі, перед l, r+приголосний, h вимовляється як /æ/. | ċealf (теля), earm (рука) | calf (теля), arm (рука) |
/æːɑ/ | rēad (червоний) | red (червоний) | ||
/ɑ/ | В ненаголошенім складі по літерах ċ, ġчитається як /ɑ/. | tǣċean (навчати) | teach (навчати) | |
eo | /eo/ | Після ċ, ġ, інколи вимовляється як /o/. | leof (кохати, любити) | love (кохати, любити) |
/eːo/ | dēop (глибокий) | deep (глибокий) | ||
f | /f/ | Позначає звук /f/ і його алофон /v/. | folc (народ), wulf (вовк) | folk (народний), wolf (вовк) |
/v/ | heofon (небо), wulfes (вовки) | heaven (рай), wolves (вовки) | ||
g | /ɡ/ | Позначає звуки: /ɡ/ на початку слів і його алофон /ɣ/ в середині слів між голосними. В давньоанглійських рукописах ця літера має острівну форму ᵹ. | gōd (добре), gylden (золотий) | good (добре), golden (золотий) |
/ɣ/ | lagu (закон) | law (закон) | ||
ġ | /j/ | На початку слів, а наприкінці слова й після i чи наприкінці складу по палатальній голосній як /j/, після n як /dʒ/. | ġē (ти), dæġ (день) | you (ти), day (день) |
/dʒ/ | lenġra (довший) | longer (довший) | ||
h | /h/ | Перед голосною позначає звук /h/, по голосних переднього ряду — / ç/, по голосних заднього ряду — /x/. В комбінаціях hl, hr, hn, hw, — /h/. | hūs (хата, дім), habban (мати, дієсл.) | house (дім), have (мати, дієсл.) |
/ç/ | cniht (хлопець, молодий чоловік) | knight (лицар) | ||
/x/ | dohtor (дочка), nēah (біля) | daughter (дочка), near (біля) | ||
/h/ | hwā (тут), hlāf (хліб) | loaf (хліб) | ||
i | /i/ | sittan (сідати),sċip (корабель) | sit (сідати),ship (корабель) | |
/iː/ | līf (життя), mīn (мій) | life (життя), mine (мій) | ||
ie | /iy/ | Після ċ, ġ, іноді вимовляється /e/. | hieran (чути), nied (потребувати) | hear (чути), need (потребувати) |
/iːy/. | hīeran (чути) | hear (чути) | ||
k | /k/ | Літера вживана надрідко. | ||
l | /l/ | Можливо велярізований /ɫ/ (як у сучасній англійській) в позиції кода. | land (земля) | land (земля) |
/ɫ/ | eall (усе), seolfor (срібло) | all (усе), silver (срібло) | ||
m | /m/ | mec (мене) | me (мене) | |
n | /n/ | Перед с і g /ŋ/. | reġn (дощ), tācen (знак) | rain (дощ), token (знак) |
/ŋ/ | bringan (принести) | to bring (принести) | ||
o | /o/ | God (Бог),dohtor (дочка) | God (Бог), daughter (дочка) | |
/oː/ | gōd (добрий), brōðor (брат) | good(добрий), brother (брат) | ||
oe | /ø/ | Голосні /ø/ і /øː/ у вессекському діалекті рано (9 ст.) перейшли в /е/ і /eː/. В 10 ст. таке сталося й у кентському. Написання oe і ōе трапляються в англських джерелах, але й в англських діалектах спостерігається тенденція до делабіалізації (зникнення огубленості) цих звуків, особливо короткого. | ||
/øː/ | ||||
p | /p/ | pāpa (папа) | pope (папа) | |
qu | /kw/ | Рідке написання для сполучення /kw/, зазвичай графично виглядало як cƿ в оригіналах (cw у сучасних виданнях). | cwēn (королева) | queen (королева) |
r | /ɹ/, /ɾ/, /r/ | Точна вимова r невідома. | reġn (дощ), riht (право) | rain (дощ), right (право) |
s | /s/ | Звук /s/ і його алофон /z/ поміж голосними. | sǣ (море), cyssan (цілувати) | sea (море), to kiss (цілувати) |
/z/ | ċēosan (обирати), hūses (хата) | (to) choose (обирати), houses (хати) | ||
sc, sċ | /ʃ/ | /ʃ/ постало внаслідок палаталізації з /skʲ/. | sċip (корабель), fisc (риба) | ship (корабель), fish (риба) |
/sk/ | ascian (питати) | (to) ask (питати) | ||
t | /t/ | tīd (temps) | time (temps) | |
th | /θ/ | Написання трапляється в найранніших текстах, але невдовзі його заступили літери ð і þ. Наприклад, слово-відповідник сучасного thought (що його дослівно можна представити сучасною мовою mood-i-think з «і» як у handiwork) писалось в нортумбрійських текстах дотованих 737 роком як mōdgidanc, а в вессекських 10 століття вже як mōdgeþanc. | thonc (спасибі), thā (тоді) | thank (спасибі), then (тоді) |
u | /u/ | Звуки /u/ і іноді /w/ у ранніх текстах. | full (повний), sunu (син) | full (повний), son (син) |
/uː/ | fūl (брудний), hūs (хата, дім) | foul (брудний), house (хата, дім) | ||
uu | /w/ | Написання трапляється у ранніх рукописах переписувачів. За винятком півночі острова таке написання замінено на ƿ. | uuiþ (з, разом), uundor (диво) | with (з, разом), wonder (диво) |
ƿ, w | /w/ | Рунічна літера wynn. Позначає звук /w/, сучасні видання замінюють її літерою w, щоб запобігти плутанині з p. | hƿæt / hwæt (що), ƿīs / wīs (мудрий) | what (що), wise (мудрий) |
x | /ks/, /xs ~ çs/ | Трапляється як x, так і написання cs. Іноді для sc. | rīxian /rīcsian (царювання) | reign (царювання) |
y | /y/ | cyning (король) | king (король) | |
/yː/ | lȳtel (малий) | little (малий) | ||
z | /ts/ | Рідке написання для позначення звука /ts/. Наприклад, найчастіше написання для слова /betst/ було betst, а не bezt (сучасне best). | bezt (найліпший) | best (найліпший) |
Текстові приклади
Молитва «Отче наш», з приблизною вимовою 1000 року, вессекський варіант:
Оригінал | Вимова |
---|---|
Þu ure fæder, þe eart on heofonum, | /θuː uːre ˈfædər θe ært ɑ̃n ˈhevənən |
sy þin nama ᵹehalᵹod. | ˈsiː θiːn ˈnɑ̃mə jeˈhɑːlɣəd |
Cume ðin rice. | ˈkumə θiːn ˈriːt͡ʃə |
Sy ðin wylla on eorðan swaswa on heofonum. | ˈsiː θiːn ˈwilə ɑ̃n ˈeːrðən swɑswɑ ɑ̃n ˈhevənən |
Syle us todæᵹ urne dæᵹhwamlicam hlaf. | ˈsyːlə uːs toˈdæɪ uːrnə ˈdæɪʍɑ̃mlit͡ʃən ˈlɑːf |
And forᵹyf us ure ᵹyltas | ɑ̃n(d) forˈjif uːs uːrə ˈgyːltəs |
swaswa we forᵹyfað ðamþe wið us aᵹyltað. | swɑswɑ weː forˈjiːvəθ θɑ̃mθe wiθ uːs ɑˈgyltəθ |
And ne læd ðu na us on costnunᵹe, | ɑ̃n(d) nə læːd θuː ˈnɑː uːs ɑ̃n ˈkostnuŋgə |
ac alys us fram yfele. | ɑk ɑˈliːs uːs frɑ̃m ˈyvələ/ |
Одне-два покоління вессекський варіант стало тримався, але зазнав деякого впливу з боку латини, що простежується в порядку слів (Fæder ure з Pater noster) і в словотворі (to-becume з ad-veniat):
Fæder ure, þu þe eart on heofonum, si þin nama ᵹehalᵹod. Tobecume þin rice. ᵹewurþe ðin wylla on eorðan swaswa on heofonum. Urne ᵹedæᵹhwamlicam hlaf syle us todæᵹ. And forᵹyf us ure ᵹyltas swaswa we forᵹyfað urum ᵹyltendum. And ne ᵹelæd þu us on costnunᵹe, ac alys us of yfele.
А ось нортумбрійський варіант, за півстоліття до написання першого прикладу, з Ліндісфарнського євангелія, X століття, порядковий переклад латинського тексту:
Fader urer ðu arð in heofnum, sie ᵹehalᵹud noma ðin. Tocymeð ric ðin. Sie willo ðin suæ wylla is in heofne ond in eorðo. Hlaf userne ofer wistlic sel us todæᵹ. Ond forᵹef us scylda usra suæ uoe forᵹefon scyldᵹum usum. Ond ne inlæd usih in costnunᵹe, ah ᵹefriᵹ usich from yfle.
Близько 1100 року текст молитви в Салісбурійському псалтирі (підрядковий переклад з латини) виглядає так:
Fæder ure, þu ðe eart on heouenum, si ᵹehalᵹod nama þin. To-becume rice þin. ᵹewyrþe wylla ðin swa on heouenum and on eorðan. [Hlaf] urne dæihwamlice syle us todæi. And forᵹif us ᵹyltas ure easwa and we forᵹyuan ᵹyltendrum urum. And na us inᵹelædon costniᵹna, ac alys us fram yuele.
Примітки
- Baugh, Albert (1951). A History of the English Language (англ.) . London: Routledge & Kegan Paul.
- Barber, Charles (2009). The English Language: A Historical Introduction. Cambridge University Press. p. 137. .
- Campbell, Alistair (1959). Old English Grammar. Oxford: Oxford University Press. p. 4. .
- Moore, Samuel, and Knott, Thomas A. The Elements of Old English. 1919. Ed. James R. Hulbert. 10th ed. Ann Arbor, Michigan: George Wahr Publishing Co., 1958.
- Palatalization of velars: A major link of Old English and Old Frisian. In Rolf H. Bremmer Jr, Stephen Laker & Oebele Vries (eds.), Advances in Old Frisian Philology. Amsterdam/Atlanta: Rodopi, p. 165—184.
- Lass, Roger (1994). Old English: a historical linguistic companion. Cambridge University Press. p.54-58. ,
- Смирницкий А. И. Древнеанглийский язык. М., 1998. — 319 с.: Происхождение древнеанглийских палатальных согласных: с. 92-95.
- Невідомо, чи дифтонги ie/īe вимовляли як [i(ː)y], чи як [i(ː)e]. Той факт, що в багатьох діалектах цей дифтонг злився з /y(ː)/, надає перевагу першому варіантові.
- Crystal, David (1987). The Cambridge Encyclopedia of Language. Cambridge University Press. p. 203. .
- Смирницкий А. И. Древнеанглийский язык. М., 1998. -319с.: Консонатизм. Система согласных звуков (включая полугласные) — с. 70-72.
- Написання qu узвичаюється більше в пізню добу середньоанглійської мови.
- Scragg, Donald G. (1974). A History of English Spelling. Manchester: Manchester University Press, p. 9-13.
Посилання
- (англ.)
- Давньоанглійська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Old English (ca. 450—1100) [ 31 липня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Davnoanglijska mova originalom AEnglisc aeŋ glɪʃ Anglisc Englisc davnya forma anglijskoyi movi sho neyu rozmovlyali anglosaksi ta yihni nashadki na terenah sogodnishnoyi Angliyi pivdnya j shodu Shotlandiyi z seredini V do seredini XII stolittya Takozh zastosovuyetsya nazva anglosaksonska mova Davnoanglijska movaAEnglisc Anglisc EngliscPoshirena v AngliyaNosiyi Nemaye U XII st rozvilasya v serednoanglijskuPisemnist Latinicya futarkKlasifikaciya Indoyevropejski movi Germanski moviZahidnogermanski moviIngveonski movi dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 2 angISO 639 3 ang Vikipediya Vikipediya maye rozdil davnoanglijskoyu movoyu AEnglisc Nalezhit do zahidnogermanskih mov blizka do j starosaksonskoyi movi Blizhcha do suchasnih nimeckoyi j islandskoyi anizh do suchasnoyi anglijskoyi Mala gramatichne vidminyuvannya p yat vidminkiv nazivnij znahidnij rodovij davalnij ta orudnij tri gramatichni chisla odnina dvoyina j mnozhina ta tri gramatichni rodi cholovichij zhinochij serednij Dvoyina pritamanna lishe pershij i drugij osobam i stosuvalas grupi z dvoh Prikmetniki zajmenniki j inkoli diyeprikmetniki uzgodzhuyutsya z imennikom za vidminkom chislom i rodom Osobovi diyeslova uzgodzhuyutsya z pidmetom za osoboyu j chislom Imenniki mayut chislenni vidmini podibno do latini davnogreckoyi chi sanskritu Diyeslova nalichuyut dev yat golovnih diyevidmin sim silnih i dvi slabki kozhna z chislennimi pidtipami i chimalu chastku nepravilnih diyesliv Golovna vidminnist vid inshih starodavnih indoyevropejskih mov zokrema latini lishe dva vidi gramatichnogo chasu porivnyano iz shistma chasovo aspektinimi formami latini i vidsutnist sintetichnogo pasivnogo stanu hocha vin prisutnij u gotskij movi Rid imennikiv buv suto gramatichnij na vidminu vid prirodnogo rodu v suchasnij anglijskij Neobov yazkovo gramatichnij rid zbigavsya zi stattyu osobi yaksho jshlosya pro lyudej Napriklad seo sunne sonce nalezhit do zhinochogo rodu se mōna misyac do cholovichogo a that wif zhinka serednogo porivnyajmo z nimeckimi vidpovidnikami die Sonne der Mond das Weib IstoriyaDavnoanglijska mova ne bula nezminnoyu za 700 rokiv yiyi vzhitku vid pereselennya anglosaksiv do Britaniyi u V stolitti i do kincya XI stolittya chasu normanskogo zavoyuvannya vona zaznavala zmin ta inshomovnogo vplivu Blizko 85 vidsotkiv sliv davnoanglijskoyi movi vijshli z uzhitku ale ti slova sho zbereglis stali v osnovu slovnika suchasnoyi anglijskoyi movi Davnoanglijska nalezhit do zahidnogermanskih mov sho vijshli z ingveonskih dialektiv u V stolitti Neyu rozmovlyali na bilshosti tereniv anglosaksonskih korolivstv sho zgodom utvorili korolivstvo Angliyi Syudi vhodili bilsha chastina suchasnoyi Angliyi i pivdennij shid Shotlandiyi sho protyagom kilkoh stolit nalezhav anglosaksonskomu korolivstvu Nortumbriyi Reshta ostrova Valliya i bilsha chastina Shotlandiyi j nadali rozmovlyali keltskimi movami za vinyatkom zon skandinavskih poselen de u vzhitku bula davnonorvezka Ostrovi rozpovsyudzhennya keltskih mov zberigalis takozh i na deyakih terenah Angliyi serednovichna kornvolska mova v Kornvoli i na sumizhnih zemlyah Devonu kumbrijska mova trimalas imovirno do XII st v Kumbriyi a vallijska mova mogla buti v uzhitku na anglijskim boci anglo vallijskogo kordonu Anglosaksonska pismennist rozvinulas po hristiyanizaciyi Britaniyi naprikinci VII st Najdavnishnij zberezhenij tekst davnoanglijskogo pismenstva ce skladenij mizh 658 i 680 Kedmoniv gimn Caedmon s Hymn Takozh ye obmezhenij korpus runichnih napisiv V VII stolit povni najstarishi runichni teksti datuyutsya VIII st Franksova skrinya Po ob yednanni anglosaksonskih korolivstv za vinyatkom zemel Danelagu za Alfreda Velikogo naprikinci IX st mova uryadu j pismenstva skladalas na osnovi zahidnosaksonskogo dialektu Alfred zaohochuvav osvitu anglijskoyu poryad iz latinskoyu movoyu Piznishij literaturnij standart z yavlyayetsya naprikinci X st pido vplivom yepiskopa Etelvolda Vinchesterskogo jogo spravu prodovzhiv Elfrik z Enshema vidomij yak Elfrik Gramatik Cej riznovid davnoanglijskoyi movi vidomij yak vinchesterskij standart chi piznij zahidnosaksonskij dialekt Vin vvazhayetsya klasichnoyu formoyu davnoanglijskoyi movi i mav prestizhnij status azh do normanskogo zavoyuvannya sho po nomu anglijska na pevnij chas vtratila svoyu vagu yak literaturna mova Davnoanglijska doba pereduvala dobi serednoanglijskoyi movi XII XV st yiyi zastupila doba rannoyi novoanglijskoyi movi 1480 1650 rr sho zgodom rozvinulas u novoanglijsku movu pislya 1650 r Latinskij vpliv Chimalogo vplivu na davnoanglijsku movu spravila latina sho bula movoyu osviti j diplomatichnoyu lingva franka Znachnij prosharok osvichenih pismennih lyudej tiyeyi dobi dobre znalasya na nij Inkoli mozhlivo navit vkazati pribliznij chas zaprovadzhennya pevnih latinskih sliv do davnoanglijskoyi spirayuchis na te yakih tipiv movnih zmin ci slova zaznavali Bulo prinajmni tri pomitni periodi latinskogo vplivu Pershij stosuyetsya dobi do pereselennya angliv i saksiv z kontinentu do Britaniyi drugij pochavsya z navernennya anglosaksiv u hristiyanstvo i latina poshirilas yak mova cerkvi Najbilsha zh tretya hvilya zapozichen pripala na chasi odrazu po normanskomu zavoyuvanni Angliyi 1066 roku koli velichezna kilkist normanskih davnofrancuzkih sliv pochala vplivati na movu Bilshist iz cih sliv movi ojl pohodila z latini rozmovnoyi chi klasichnoyi takozh ukorinivsya znachnij shar norvezkih sliv z movi normaniv Normanske zavoyuvannya priblizno vidznachaye kinec davnoanglijskoyi j nastannya serednoanglijskoyi dobi Skandinavskij vpliv Drugim vazhlivim dzherelom zapozichennya do davnoanglijskoyi movi buli slova z davnoskandinavskoyi davnonorvezkoyi sho rozpovsyudilis unaslidok napadiv vikingiv na Britaniyu v IX XI st Okrim geografichnih nazv ce buli slova bazovoyi leksiki i slova sho stosuvalis pevnih administrativnih aspektiv Danelagu kontrolovanoyi vikingami oblasti danskogo prava velicheznih volodin uzdovzh shidnogo uzberezhzhya Angliyi j Shotlandiyi Vikingi rozmovlyali davnoskandinavskoyu davnonorvezkoyu movoyu sho mala tisnij stosunok do davnoanglijskoyi bo obidvi pohodili z protogermanskoyi movi V dobu politichnoyi nestabilnosti j potryasin zvichajnim staye zmishuvannya nosiyiv riznih dialektiv i viniknennya sproshenoyi zmishanoyi movi tomu isnuye dumka sho same take zmishannya davnoskandinavskoyi j davnoanglijskoyi mov prishvidshilo zanepad vidminkovih zakinchen u davnoanglijskij movi Naochne pidtverdzhennya cogo faktu ye sproshennya vidminkovih zakinchen spochatku na pivnochi Britaniyi a vzhe piznishe na pivnichnomu zahodi terenah sho zaznali najmenshogo vplivu vikingiv Keltskij vpliv Pido vplivom panivnih idej anglosaksonskoyi istorichnoyi spadshini sho perevazhali v XIX stolitti vvazhalosya sho vpliv britskih keltskih mov na anglijsku movu buv neznachnij zvazhayuchi na nevelike chislo keltskih zapozichen porivnyano z latinskimi j skandinavskimi Novisha ale vse she nenajposhirenisha dumka polyagaye v tim sho keltski risi mozhna rozglediti v sintaksisi post davnoanglijskoyi dobi ce stali progresivni nedokonani prostyagnuti v chasi konstrukciyi j analitichnij poryadok sliv na vidminu vid germanskih mov Dialekti Davnoanglijska ne bula odnoridnoyu movoyu vona postala z bagatoh narich i mov narodiv sho kolonizuvali Britaniyu Vidilyayut chotiri golovni dialekti mersijskij nortumbrijskij kentskij vessekskij Kozhen iz nih stosuvavsya vidpovidnogo nezalezhnogo korolivstva Nortumbriyu i bilshu chastinu Mersiyi zavoyuvali vikingi v IX st a reshta Mersiyi i Kent uvijshli do Vesseksu Po ob yednanni zh anglosaksonskih korolivstv u 878 Alfredom Velikim miscevi dialekti vtrachayut svoyu znachushist ale tim ne mensh zberegayutsya a zalishki yihni trimayutsya j dosi u suchasnij anglijskij movi Bezlich zberezhenih dokumentiv anglosaksonskoyi dobi napisano dialektom Vesseksu Alfredovogo korolivstva Imovirno sho iz zmicninnyam vladi postala potreba v standartizaciyi uryadovoyi movi shob polegshiti keruvannya viddalenimi oblastyami korolivstva Yak naslidok dokumenti pisalis vessekskim dialektom Do togo zh Alfred zavzyato poshiryuvav ridnu movu i priviz bagatoh pisariv iz Mersiyi shob zapisati nepisani do togo teksti Cya diyalnist syagnula j Cerkvi koli Alfred rozpochav programu z perekladu religijnih tekstiv anglijskoyu movoyu Jmovirno sho Alfred sam perekladav knizhki z latini zokrema Pastorske pikluvannya Cura pastoralis papi Grigoriya I FonologiyaFonetichnu sistemu davnoanglijskoyi movi zazvichaj rekonstruyuyut takim chinom Prigolosni fonemi Gubno gubni Gubno zubni Zubni Yasenni Zayasenni Seredno pidnebinni Zadnoyazikovi Gortanni Nosovi m n ŋ Prorivni p b t d k ɡ Afrikati tʃ dʒ Frikativni f v 8 d s z ʃ c x ɣ h Aproksimanti r j w Bichni l Podani v duzhkah zvuki ye alofoni dʒ ye alofon zvuka j sho z yavlyayetsya pislya n a takozh pri geminaciyi dovgi prigolosni ŋ ye alofon zvuka n z yavlyayetsya pered k ta ɡ v d z ye alofoni zvukiv f 8 s vidpovidno z yavlyayutsya mizh golosnimi abo dzvinkimi prigolosnimi c x ye alofoni zvuka h z yavlyayutsya v poziciyi koda prigolosnij sho zamikaye sklad pislya golosnih perednogo j zadnogo ryadu vidpovidno ɣ ye alofon ɡ sho z yavlyayetsya pislya golosnogo a na rannij stadiyi rozvitku movi j na pochatku skladu Palatalizaciya Dostemenno nevidomo chi proces palatalizaciyi pochavsya she v kontinentalnu dobu do pereselennya anglosaksiv na Britanski ostrovi chi vzhe po pereselennyu Bezsumnivno proces palatalizaciyi z podalshoyu sibilizaciyeyu ne vidbuvs odrazu jmovirno sho perehid k g ɣ sk u zvuki ʧ ʤ j ʃ plinuv postupovo k gt c gt ʧ tak samo g gt ɟ gt ʤ Sama zh palatalizaciya trapilasya v takih poziciyah Na pochatku sliv s k i g ɣ palatilizuvalis pered perednimi golosnimi za vinyatkom i umlauta sebto vtorinnih perednih golosnih sho postali z inshogo golosnogo i palatalnim aproksimantom j zahidnogerm kin gt davnoangl ċinn ʧinn geldan ɣeldɑn gt ġieldan jeldan Ale kunnj gt cynn kynn zvuk y tut pohodit z u tomu palatalizaciya ne vidbuvayetsya U seredini sliv c c k k i g g ɣ ɣ palatilizuyutsya pered i j a ɣ palatilizuyetsya pered usima perednimi golosnimi zahidnogerm bruki gt davnoangl bryċe hugi gt hyġe thrukkjan gt thryċċan wiggja gt wiċġ Naprikinci sliv c k i g ɣ palatilizuyutsya poperednim golosnim perednogo ryadu zahidnogerm dik gt davnoangl diċ dag dɑɣ gt daeġ U kombinaciyi ng zvuk ɣ perejshov u ʤ pered cim peretvorivshis na g zahidnogerm sangjan sɑnɣjɑn gt davnoangl sengen senʤen Golosni zvuki Monoftongi Korotkij Dovgij Perednij Zadnij Perednij Zadnij Visokogo pidnesennya i y u iː yː uː Serednogo pidnesennya e o o eː oː oː Nizkogo pidnesennya ae ɑ aeː ɑː Ogublenij golosnij perednogo ryadu visoko serednogo pidnesennya o ː traplyayetsya v deyakih narichchyah davnoanglijskoyi movi ale ne v najbilshe zadokumentovanomu piznomu zahidnosaksonskim dialekti Diftongi Korotki odnomorni Dovgi dvomorni Pershij element visokogo pidnesennya iy iːy Obidva elementi serednogo pidnesennya eo eːo Obidva elementi nizkogo pidnesennya aeɑ aeːɑGramatichna budova moviMorfologiya Imenniki Imennik z tochki zoru morfologiyi harakterizuyetsya takimi kategoriyami rodu cholovichij zhinochij serednij vidminka nazivnij znahidnij davalnij rodovij a prikmetniki j zajmenniki zberegli she takozh zalishki orudnogo vidminka chisla odnina j mnozhina osobovi zajmenniki 1 yi j 2 yi osobi zahovali takozh zalishki dvoyini Navedeni kategoriyi virazhalis za dopomogoyu zakinchen tobto flektivno Imenniki podilyalis na silni i slabki Slabki imenniki mayut svoyi vlasni zakinchennya Vzagali slabki imenniki mensh skladni kompleksni anizh silni oskilki voni pochali buli vtrachati sistemu vidminyuvannya Silni imenniki Vidminyuvannya silnih imennikiv Vidminyuvannya silnih imennikiv Vidminok Cholovichij rid Serednij rid Zhinochij rid Odnina Mnozhina Odnina Mnozhina Odnina Mnozhina Nazivnij as u u a Znahidnij as u e a e Rodovij es a es a e a Davalnij e um e um e um U formah u zakinchennya u traplyayetsya v slovah iz korenyami sho skladayutsya z odnogo korotkogo skladu abo sho zakinchuyutsya dovgim skladom yakij pereduye korotkomu koreni zh sho zakinchuyutsya dovgim skladom abo dvoma korotkimi ne zminyuyutsya Dovgij sklad mistit dovgij golosnij zvuk abo pereduye dvom prigolosnim Treba zavvazhiti sho ye j vinyatki imenniki zhinochogo rodu iz zakinchennyam thu yak ot strengthu sila Prikladi vidminyuvannya silnih imennikiv za rodami Vidminok Chol rid engel yangol Ser rid scip korabel Zhin rid sorg skorbota Odnina Mnozhina Odnina Mnozhina Odnina Mnozhina Nazivnij engel englas scip scipu sorg sorga Znahidnij engel englas scip scipu sorge sorga sorge Rodovij engles engla scipes scipa sorge sorga Davalnij engle englum scipe scipum sorge sorgumOrtografiyaRunichna abetka futork sho neyu proslugovuvalis dlya zapisu davnoanglijskoyu movoyu do vprovadzhennya latinskoyi abetki Dlya zapisu davnoanglijskoyu movoyu spochatku poslugovuvalis runami anglosaksonskij riznovid vidomij yak futork odnak iz IX st irlandski chenci zaprovadili latinsku abetku pivuncialnim pismom Jogo v svoyu chergu zminilo ostrivne pismo variant pivuncialnogo Nim koristuvalis do XII st koli poshirennya nabuv karolingovij minuskul Shob pristosuvati latinsku abetku do davnoanglijskoyi movi dodali deyaki znaki litera d pervisno zvalas daet a v suchasnij anglijskijeth abo edh bula zminenim variantom latinskoyi d runichni zh literi th thorn i ƿ wynn zapozicheno z futorka Zastosovuvalis osoblivi simvoli dlya spoluchnika and znak na kshtalt cifri 7 abo viddzerkalenoyi literi G tak zvanij Tironovij znak i takozh dlya zajmennika thaet u viglyadi znaku torn iz perekreslenim verhnim vinosnim elementom Dlya poznachennya dovgoti golosnih zridka traplyavsya znak makron riska nad vidpovidnoyu literoyu Inodi zastosovuvali sivoli dlya skorochennya znakiv m i n Orfografiya suchasnih vidan U suchasnih vidannyah originalnih davnoanglijskih rukopisiv vidavnictva tradicijno vdayutsya do deyakih zmin u napisanni vprovadzhuyuchi takim chinom pevni normi rozdilovi znaki i zaminu simvoliv Tak suchasni vidavnictva zastosovuyut simvoli e f g r s hocha forma cih liter u zapisanih ostrivnim pismom pervopisah znachno vidriznyayetsya Znak ſ dovga s zaminyuyetsya na suchasnu s a ostrivnu ᵹ zaminyuyut yiyi suchasnim vidpovidnikom g ostannya litera sama soboyu karolingovij simvol Do togo zh suchasni vidannya rozriznyuyut zadnoyazikovi i serednopidnebinni c i g dodayuchi do jmovirnih serednopidnebinnih krapku vgori ċ ġ Simvol ƿ wynn zazvichaj zaminyuyut na w Makroni dodayut do jmovirnih dovgih golosnih todi yak u pervopisah voni vidsutni Nizhche podano davnoanglijski literi i vzhivani v suchasnih vidannyah yihni zaminniki Litera MFA Opis i zavvagi Prikladi Suchasna anglijska a ɑ Varianti napisannya land lond zemlya dayut pidstavi vvazhati sho v deyakih vipadkah isnuvav alofon ɒ pered n dagas dni macian robiti days dni make robiti ɑː an odin bat choven one odin boat choven ae ae Do 800 roku chastishe traplyayetsya digraf ae anizh ae Protyagom 8 st ae staye bilshe vzhivanim V 9 st v kentskih rukopisah uzhivalas forma ae bez verhnoyi chastini literi a Kentska litera ae mogla poznachati zvuk ae abo e prote ce skladno napevno viznachiti daeġ den hwaet sho day den what sho aeː flǣsċ plot dǣl chastina flesh plot deal chastina ugoda b b Litera poznachala zvuk b do 800 roku v rannih tekstah takozh poznachala v Napriklad slovo sheaves snopi v yazki v odnomu z rannih tekstiv pisalos yak sceabas ale piznishe j poshirenishe vzhe pishetsya sceafas bord stil beorht yasnij board doshka bright yasnij c k Pered prigolosnim zavzhdi poznachaye k chitannya pered golosnimi zalezhit vid ryadu golosnih chi istorichnogo pohodzhennya cih golosnih cyning korol nacod golij king korol naked golij ċ tʃ Litera zastosovuyetsya suchasnimi vidannyami na poznachennya tʃ Zvuk tʃ ye rezultat postupovoyi palatalizaciyi k v rannyu dobu vimovlyavsya yak kʲ chi s projshovshi takij rozvitok k gt kʲ gt c gt ʧ Traplyayetsya naprikinci sliv pislya i i pered golosnimi perednogo ryadu V inshih vipadkah potribni specialni znannya z davnoanglijskoyi fonologiyi shob pravilno peredbachiti vimovu napisanogo v teksti ċild ditina ċiriċe cerkva child ditina church cerkva ċġ ddʒ Poznachaye zvuk ddʒ a v rannyu dobu palatalizovanij ɡʲɡʲ chi ɟɟ Diakritichni znaki inkoli vikoristovuyut suchasni vidannya eċġ kraj bryċġ mist edge kraj bridge mist d d V rannih tekstah takozh poznachalo 8 sho nevdovzi zamineno na d i th Napriklad slovo vidpovidnik suchasnogo thought sho jogo doslivno mozhna predstaviti suchasnoyu movoyu mood i think z i yak u handiwork pisalos v nortumbrijskih tekstah dotovanih 737 rokom yak mōdgidanc a v vessekskih 10 stolittya vzhe yak mōdgethanc duru dveri door dveri d th d V tekstah traplyayutsya cherguvannya d ed z literoyu th torn obidvi dlya odnogo zvuka sho pritamanno rukopisam doalfredovoyi dobi Razom iz th litera d zastupila poperedni napisannya d i th Pershi svidoctva dostemenno datovani zastosuvannya ciyeyi literi zafiksovani v 7 st Za chasiv Alfreda d vzhivayut chastishe v seredini j naprikinci sliv a th zdebilshogo na pochatku hocha napisannya inodi variyuyutsya Deyaki suchasni vidavnictva namagayutsya uporyadkuvati variaciyi mizh th i d zastosovuyuchi lishe th brōdor brat brother brat 8 thing rich daet ce thing rich that ce e e helpan dopomigti helm sholom help dopomigti helmet sholom eː her tut metan zustriti here tut meet zustriti e ae e Kentskij zvuk ae abo e sho vazhko viznachiti napevno Litera vzhivayetsya suchasnimi vidavnictvami yak zamina znakovi ae sho pisavsya bez verhnoyi chastini elementu a yak traplyayetsya v rukopisah 9 st ea aeɑ Po literah ċ ġ i v nagoloshenim skladi pered l r prigolosnij h vimovlyayetsya yak ae ċealf telya earm ruka calf telya arm ruka aeːɑ read chervonij red chervonij ɑ V nenagoloshenim skladi po literah ċ ġchitayetsya yak ɑ tǣċean navchati teach navchati eo eo Pislya ċ ġ inkoli vimovlyayetsya yak o leof kohati lyubiti love kohati lyubiti eːo deop glibokij deep glibokij f f Poznachaye zvuk f i jogo alofon v folc narod wulf vovk folk narodnij wolf vovk v heofon nebo wulfes vovki heaven raj wolves vovki g ɡ Poznachaye zvuki ɡ na pochatku sliv i jogo alofon ɣ v seredini sliv mizh golosnimi V davnoanglijskih rukopisah cya litera maye ostrivnu formu ᵹ gōd dobre gylden zolotij good dobre golden zolotij ɣ lagu zakon law zakon ġ j Na pochatku sliv a naprikinci slova j pislya i chi naprikinci skladu po palatalnij golosnij yak j pislya n yak dʒ ġe ti daeġ den you ti day den dʒ lenġra dovshij longer dovshij h h Pered golosnoyu poznachaye zvuk h po golosnih perednogo ryadu c po golosnih zadnogo ryadu x V kombinaciyah hl hr hn hw h hus hata dim habban mati diyesl house dim have mati diyesl c cniht hlopec molodij cholovik knight licar x dohtor dochka neah bilya daughter dochka near bilya h hwa tut hlaf hlib loaf hlib i i sittan sidati sċip korabel sit sidati ship korabel iː lif zhittya min mij life zhittya mine mij ie iy Pislya ċ ġ inodi vimovlyayetsya e hieran chuti nied potrebuvati hear chuti need potrebuvati iːy hieran chuti hear chuti k k Litera vzhivana nadridko l l Mozhlivo velyarizovanij ɫ yak u suchasnij anglijskij v poziciyi koda land zemlya land zemlya ɫ eall use seolfor sriblo all use silver sriblo m m mec mene me mene n n Pered s i g ŋ reġn dosh tacen znak rain dosh token znak ŋ bringan prinesti to bring prinesti o o God Bog dohtor dochka God Bog daughter dochka oː gōd dobrij brōdor brat good dobrij brother brat oe o Golosni o i oː u vessekskomu dialekti rano 9 st perejshli v e i eː V 10 st take stalosya j u kentskomu Napisannya oe i ōe traplyayutsya v anglskih dzherelah ale j v anglskih dialektah sposterigayetsya tendenciya do delabializaciyi zniknennya ogublenosti cih zvukiv osoblivo korotkogo oː p p papa papa pope papa qu kw Ridke napisannya dlya spoluchennya kw zazvichaj grafichno viglyadalo yak cƿ v originalah cw u suchasnih vidannyah cwen koroleva queen koroleva r ɹ ɾ r Tochna vimova r nevidoma reġn dosh riht pravo rain dosh right pravo s s Zvuk s i jogo alofon z pomizh golosnimi sǣ more cyssan ciluvati sea more to kiss ciluvati z ċeosan obirati huses hata to choose obirati houses hati sc sċ ʃ ʃ postalo vnaslidok palatalizaciyi z skʲ sċip korabel fisc riba ship korabel fish riba sk ascian pitati to ask pitati t t tid temps time temps th 8 Napisannya traplyayetsya v najrannishih tekstah ale nevdovzi jogo zastupili literi d i th Napriklad slovo vidpovidnik suchasnogo thought sho jogo doslivno mozhna predstaviti suchasnoyu movoyu mood i think z i yak u handiwork pisalos v nortumbrijskih tekstah dotovanih 737 rokom yak mōdgidanc a v vessekskih 10 stolittya vzhe yak mōdgethanc thonc spasibi tha todi thank spasibi then todi u u Zvuki u i inodi w u rannih tekstah full povnij sunu sin full povnij son sin uː ful brudnij hus hata dim foul brudnij house hata dim uu w Napisannya traplyayetsya u rannih rukopisah perepisuvachiv Za vinyatkom pivnochi ostrova take napisannya zamineno na ƿ uuith z razom uundor divo with z razom wonder divo ƿ w w Runichna litera wynn Poznachaye zvuk w suchasni vidannya zaminyuyut yiyi literoyu w shob zapobigti plutanini z p hƿaet hwaet sho ƿis wis mudrij what sho wise mudrij x ks xs cs Traplyayetsya yak x tak i napisannya cs Inodi dlya sc rixian ricsian caryuvannya reign caryuvannya y y cyning korol king korol yː lȳtel malij little malij z ts Ridke napisannya dlya poznachennya zvuka ts Napriklad najchastishe napisannya dlya slova betst bulo betst a ne bezt suchasne best bezt najlipshij best najlipshij Tekstovi prikladiMolitva Otche nash z pribliznoyu vimovoyu 1000 roku vessekskij variant Original Vimova THu ure faeder the eart on heofonum 8uː uːre ˈfaeder 8e aert ɑ n ˈhevenen sy thin nama ᵹehalᵹod ˈsiː 8iːn ˈnɑ me jeˈhɑːlɣed Cume din rice ˈkume 8iːn ˈriːt ʃe Sy din wylla on eordan swaswa on heofonum ˈsiː 8iːn ˈwile ɑ n ˈeːrden swɑswɑ ɑ n ˈhevenen Syle us todaeᵹ urne daeᵹhwamlicam hlaf ˈsyːle uːs toˈdaeɪ uːrne ˈdaeɪʍɑ mlit ʃen ˈlɑːf And forᵹyf us ure ᵹyltas ɑ n d forˈjif uːs uːre ˈgyːltes swaswa we forᵹyfad damthe wid us aᵹyltad swɑswɑ weː forˈjiːve8 8ɑ m8e wi8 uːs ɑˈgylte8 And ne laed du na us on costnunᵹe ɑ n d ne laeːd 8uː ˈnɑː uːs ɑ n ˈkostnuŋge ac alys us fram yfele ɑk ɑˈliːs uːs frɑ m ˈyvele Odne dva pokolinnya vessekskij variant stalo trimavsya ale zaznav deyakogo vplivu z boku latini sho prostezhuyetsya v poryadku sliv Faeder ure z Pater noster i v slovotvori to becume z ad veniat Faeder ure thu the eart on heofonum si thin nama ᵹehalᵹod Tobecume thin rice ᵹewurthe din wylla on eordan swaswa on heofonum Urne ᵹedaeᵹhwamlicam hlaf syle us todaeᵹ And forᵹyf us ure ᵹyltas swaswa we forᵹyfad urum ᵹyltendum And ne ᵹelaed thu us on costnunᵹe ac alys us of yfele Otche nash z Lindisfarnskogo yevangeliya X st Nad latinskim tekstom podayetsya poryadkovij pereklad nortumbrijskim dialektom Fader urer du ard in heofnum sie ᵹehalᵹud noma din Tocymed ric din A os nortumbrijskij variant za pivstolittya do napisannya pershogo prikladu z Lindisfarnskogo yevangeliya X stolittya poryadkovij pereklad latinskogo tekstu Fader urer du ard in heofnum sie ᵹehalᵹud noma din Tocymed ric din Sie willo din suae wylla is in heofne ond in eordo Hlaf userne ofer wistlic sel us todaeᵹ Ond forᵹef us scylda usra suae uoe forᵹefon scyldᵹum usum Ond ne inlaed usih in costnunᵹe ah ᵹefriᵹ usich from yfle Blizko 1100 roku tekst molitvi v Salisburijskomu psaltiri pidryadkovij pereklad z latini viglyadaye tak Faeder ure thu de eart on heouenum si ᵹehalᵹod nama thin To becume rice thin ᵹewyrthe wylla din swa on heouenum and on eordan Hlaf urne daeihwamlice syle us todaei And forᵹif us ᵹyltas ure easwa and we forᵹyuan ᵹyltendrum urum And na us inᵹelaedon costniᵹna ac alys us fram yuele PrimitkiBaugh Albert 1951 A History of the English Language angl London Routledge amp Kegan Paul Barber Charles 2009 The English Language A Historical Introduction Cambridge University Press p 137 ISBN 978 0 521 67001 2 Campbell Alistair 1959 Old English Grammar Oxford Oxford University Press p 4 ISBN 0 19 811943 7 Moore Samuel and Knott Thomas A The Elements of Old English 1919 Ed James R Hulbert 10th ed Ann Arbor Michigan George Wahr Publishing Co 1958 Palatalization of velars A major link of Old English and Old Frisian In Rolf H Bremmer Jr Stephen Laker amp Oebele Vries eds Advances in Old Frisian Philology Amsterdam Atlanta Rodopi p 165 184 Lass Roger 1994 Old English a historical linguistic companion Cambridge University Press p 54 58 ISBN 0521 430879 ISBN 052143848X Smirnickij A I Drevneanglijskij yazyk M 1998 319 s Proishozhdenie drevneanglijskih palatalnyh soglasnyh s 92 95 ISBN 5 89042 047 X Nevidomo chi diftongi ie ie vimovlyali yak i ː y chi yak i ː e Toj fakt sho v bagatoh dialektah cej diftong zlivsya z y ː nadaye perevagu pershomu variantovi Crystal David 1987 The Cambridge Encyclopedia of Language Cambridge University Press p 203 ISBN 0 521 26438 3 Smirnickij A I Drevneanglijskij yazyk M 1998 319s Konsonatizm Sistema soglasnyh zvukov vklyuchaya poluglasnye s 70 72 ISBN 5 89042 047 X Napisannya qu uzvichayuyetsya bilshe v piznyu dobu serednoanglijskoyi movi Scragg Donald G 1974 A History of English Spelling Manchester Manchester University Press p 9 13 Posilannya angl Davnoanglijska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Old English ca 450 1100 31 lipnya 2017 u Wayback Machine angl