Казахстан поділяється на 17 областей (каз. облысы) та 3 міських адміністрації (міста) республіканського підпорядкування (каз. қаласы).
Адміністративні одиниці:
- 1-го порядку — області, міські адміністрації
- 2-го порядку — райони, міські адміністрації
- 3-го порядку — міські адміністрації, (селищні округи), сільські округи, сільські адміністрації
Адміністративний устрій
Міста республіканського значення:
Області:
№ | Герб | Область | Адміністративний центр | Площа (км²) | Населення, осіб |
---|---|---|---|---|---|
1 | Карагандинська | Караганда | 428 000 | 1 411 700 | |
2 | Східноказахстанська | Оскемен | 283 300 | 1 530 800 | |
3 | Алматинська | Конаєв | 224 000 | 1 589 200 | |
4 | Жамбильська | Тараз | 144 000 | 983 900 | |
5 | Туркестанська | Туркестан | 117 249 | 1 976 700 | |
6 | Кизилординська | Кизилорда | 226 000 | 596 300 | |
7 | Актюбінська | Актобе | 300 600 | 703 400 | |
8 | Костанайська | Костанай | 196 000 | 1 019 600 | |
9 | Північноказахстанська | Петропавловськ | 98043,16 | 725 900 | |
10 | Акмолинська | Кокшетау | 121 400 | 835 700 | |
11 | Павлодарська | Павлодар | 119298,22 | 743 800 | |
12 | Західноказахстанська | Уральськ | 151 300 | 609 100 | |
13 | Атирауська | Атирау | 118 600 | 439 900 | |
14 | Мангистауська | Актау | 165 642 | 445 800 |
8 червня 2022 року утворено ще 3 області:
До 1997 року існували 19 областей і одне місто республіканського значення.
Історія
Казахське ханство
У період 1465—1812 років існувало Казахське ханство, яке утворилось в процесі розпаду Золотої Орди (1465 року) та Узбецького ханства (1468 року). При Касим-хані (15—16 століття) воно набуло найбільшого розквіту і у адміністративному відношенні поділялось на 4 вілаяти:
- Туркестанський вілаят — столиця Сигнак, включав територію сучасного Південного Казахстану
- Улитауський вілаят — столиця Орда-Базар, найбільший за площею, включав території сучасних Центрального, Північного та Східного Казахстану
- Сарайчицький вілаят — столиця Сарайчик, включав територію сучасного Західного Казахстану
- Жетисуйський вілаят — включав територію Семиріччя, сучасний південно-східний край Казахстану
1812 року ханство у процесі громадянської війни розпалось на 3 жузи:
- Старший жуз — столиця Ташкент, включав територію сучасного Південного Казахстану
- Середній жуз — столиця Туркестан, включав території сучасних Північного, Східного частково Центрального та Південного Казахстану
- Молодший жуз — столиця Казали, включав територію сучасних Західного та частково Центрального Казахстану
1822 року на фоні громадянської війни почалось поступове захоплення території жузів Російською імперією. 1837 року почалось національно-визвольне повстання Кенесари, наслідком чого стало об'єднання усіх жузів 1841 року на чолі з керівником повстання і поновлення Казахського ханства. 1847 року Кенесари був убитий киргизами і ханство повністю увійшло до складу Росії.
Колонізація казахських земель
1821 року для розгляду пропозицій з реорганізації управління Сибіром був створений «Сибірський комітет», результатом діяльності якого став проєкт «Уставу про Сибірських киргизів». 22 червня 1822 року він був затверджений Олександром I законодавчо. Область Сибірських киргизів, так називалась територія Середнього жузу, повинна була увійти до складу новоствореної Омської області. Самих казахів планувалось розділити на внутрішніх та зовнішніх. До перший відносились казахи, які проживали біля міст Омська, Петропавловська, Семипалатинська та Усть-Каменогорська. Усі інші стали зовнішніми — кочовими. Адміністративний устрій останніх був трирівневим:
- зовнішній округ — включав у себе 15—20 волостей, головою був ага султан, який очолював дуан; до складу управління назначались 2 засідателя із росіян, яких назначали з Омська, та 2 засідателя зі знатних казахів, яких обирали бії та старшини; ага султан обирався на 3 роки та отримував звання майора
- волость — складалась з 10—12 аулів, головою був волосний управитель, що обирався з числа султанів
- аул — включав в себе 50—70 кибіток, головою був аульний старшина, що обирався на 3 роки
26 січня 1822 року була утворена Омська область із частин Тобольської та Томської губерній, до складу якої увійшли північні землі Середнього жузу. В адміністративному відношенні область поділялась на внутрішні та зовнішні округи. Внутрішніми округами стали Омський, Петропавловський, Семипалатинський та Усть-Каменогорський. 1824 року були утворені Каркаралінський та Кокчетавський зовнішні округи, 1831 року — Аягузький зовнішній округ, 1832 року — Акмолінський зовнішній округ, 1833 року (за іншими даними 1826 року) — Баян-Аульський та Уч-Булацький (Ушбулацький, Учбулацький) зовнішні округи, 1834 року — Аман-Карагайський (Аманкарагайський) зовнішній округ. 1836 року Омська область була ліквідована, територія поділена між сусідніми губерніями:
- до Тобольської губернії — Омський та Петропавловський округи
- до Томської губернії (Бійського повіту) — Семипалатинський та Усть-Каменогорський округи
1844 року утворено Кокпектинський зовнішній округ.
19 травня 1854 року була утворена Область Сибірських киргизів. До її складу увійшли 5 округів — Акмолінський, Баянаульський, Каркаралінський, Кокчетавський, Кушмурунський.
1 жовтня 1854 року була утворена Семипалатинська область.
Російська імперія
21 жовтня 1868 року були ліквідовані Область Сибірських киргизів, Область Оренбурзьких киргизів, Семипалатинська область (в старому складі), землі Уральського (Оренбурзький киргизький степ) та Сибірського козачих військ, ліквідовано старий трирівневий поділ та 1 січня 1869 року утворено 4 нові області:
- Акмолінська область — 3 округи Області Сибірських киргизів: Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський; землі 1—5 та частини 6 полкових округів Сибірського козачого війська; центром стало місто Акмолінськ, однак до моменту формування місцевої влади управління проводилось із Омська
- Семипалатинська область — 4 округи старої Семипалатинської області: Баян-Аульський, Каркаралінський, Кокпектинський та Семипалатинський; Зайсанський край, частина Області Сибірських киргизів, 7—8 та частина 6 полкових округів Сибірського козачого війська, центром стало місто Семипалатинськ
- Тургайська область — східна частина Області Оренбурзьких киргизів, тимчасовим центром стало місто Оренбург, з наступним перенесення центру вглиб степу
- Уральська область — землі Уральського козачого війська; західна на невелика територія центральної частин Області Оренбурзьких киргизів, центром стало місто Уральськ
Спочатку області підпорядковувались Оренбурзькому генерал-губернаторству, яке було утворене ще 9 лютого 1865 року (1868 — 11.07.1881), а потім — Степному генерал-губернаторству (30.05.1882 — 1917).
За новим поділом склад області був такий:
- Акмолінська область — спочатку мала 4 округи: Акмолінський, Кокчетавський, Петропавловський та Омський; 3 жовтня 1869 року на півдні області утворено Сарисуйський округ, який 13 вересня 1878 року перейменовано в Атбасарський
- Семипалатинська область — спочатку мала 4 округи: Семипалатинський, Павлодарський, Каркаралінський та Кокпектинський; Зайсанський край утворював окреме Зайсанське приставство. 1869 року із частин Кокпектинського повіту та Зайсанського приставства утворено Усть-Каменогорський повіт, південна частина Кокпектинського повіту (з самим Кокпекти) передана до складу Зайсанського приставства (Кокпекти при цьому стало безповітовим містом). 1892 року Зайсанське приставство стало округом
- Тургайська область
- Уральська область
1898 року усі округи були перетворені у повіти.
18 грудня 1917 року до складу Акмолінської області увійшли Тарський та Тюкалінський повіти Тобольської губернії, 31 грудня 1917 року утворено Татарський повіт, 1918 року — Калачинський повіт шляхом відокремлення від Тюкалінського (відокремлення відбулось самостійне, обласне управління не визнавало цього). Тоді ж зі складу Алтайської губернії було приєднано Славгородський повіт. 18 квітня зі складу Тарського повіту до Ішимського повіту Тобольської губернії було передано 3 волості — Вікуловська, Каргалинська та Озьоринська. У серпні деякі волості Калачинського повіту відійшли до складу Омського повіту, а у грудні Калачинський, Тарський та Тюкалінський повіти повернуті до складу Тобольської губернії.
Так як центром області Акмолінськ так і не став, то 19 січня 1919 року Акмолінська область перейменована в Омську. 26 січня Калачинський, Тарський та Тюкалінський райони знову передані до складу Омської області, однак після приходу тимчасового уряду усі повіти були повернуті назад. Повернуто було і назву області — вона знову стала Акмолінською. У лютому 6 волостей Тюкалінського повіту передані до складу Омського повіту. У липні область знову перейменована в Омську, до якої знову увійшли 3 вище згадані повіти, а також Татарський повіт Томської губернії. 3 січня 1920 року Омська область перетворена в Омську губернію.
На початку 1920 року Тургайська область перетворена у Тургайську губернію, однак вже 7 липня того ж року вона увійшла до складу новоствореної Оренбурзько-Тургайської губернії.
1920
Декретом № 359 від 26 серпня 1920 року Всеросійського центрального виконавчого комітету (ВЦВК) та Ради народний комісарів (РНК) була утворена Автономна Киргизька Соціалістична Радянська Республіка як частина РРФСР. До її складу увійшли:
- уся Семипалатинська область — Зайсанський, Каркаралінський, Павлодарський, Семипалатинський та Усть-Каменогорський повіти
- частина Акмолінської області — Акмолінський, Атбасарський, Кокчетавський, Петропавловський повіти та частина Омського повіту
- частина — уся Тургайська область (Актюбінський, Іргізький та Тургайський повіти) та Темірський повіт Уральської області
- уся Уральська область — Гур'євський, Лбіщенський та Уральський повіти
- частина Закаспійської області — Мангишлацький повіт, 4-та та 5-та Адаєвські волості Красноводського повіту
- уся — Калмицький, Камиш-Самарський, Наринський, І-ий Приморський, ІІ-ий Приморський, Талоський та Торгунський повіти, Область Волго-Каспійської Киргизії; до складу губернії увійшли також 4 волості Астраханської губернії (Ганюшкінська, Ніколаєвська, Самхінська та Сафоновська волості), які хоча і підпорядковувались Киргизькому революційному комітету, але не у господарських питаннях
- частина Астраханської губернії — Синеморська волость, території колишніх казенних оброчних земель, які прилягали до І-го та ІІ-го Приморських повітів
Управління Акмолінської та Семипалатинської областей залишалось у віданні до моменту встановлення відповідних керівних органів на місцях.
20 вересня 1920 року постановою ВЦВК були внесені зміни до декрету № 359, якими до складу новоутвореної автономної республіки була включена:
- інша частина Оренбурзько-Тургайської губернії — частина колишньої Оренбурзької губернії (Ілецький, Ісаєвський, Краснохолмський, Оренбурзько-Покровський, Петровський та Шарлицький райони), місто Оренбург стало столицею усієї республіки
У жовтня 1920 року частини Закаспійської області (Мангишлацький повіт, 4-та та 5-та Адаєвські волості Красноводського повіту) утворили Адаєвський повіт республіканського підпорядкування. У листопаді 1920 року Кустанайський повіт Челябінської губернії включений до складу Оренбурзько-Тургайської губернії.
1921—1922
1921 року починається утворення губерній у складі республіки на теренах колишніх областей. 17 січня 1921 року постановою ВЦВК утворена . 27 квітня 1921 року Всесвятський район Акмолінської губернії відійшов до складу . 10 червня 1921 року був встановлений кордон між Акмолінською та Омською губерніями, при цьому до складу республіки відійшли 8 російських волостей (Добровольська, Котельніковська, Моїсеєвська, Ново-Санжаровська, Оріховська, Русько-Полянська, Степановська та Чорноусовська) та станція . 1 жовтня 1921 року ще 15 волостей Омського повіту було включено до складу Акмолінської губернії. 8 грудня 1921 року утворились та Актюбінська губернії шляхом розділення Оренбурзько-Тургайської. 11 грудня 1921 року утворена Семипалатинська губернія. 12 січня 1922 року станція Ісіль-Куль повернута до складу Омської губернії.
1924—1925
У 1924 до складу ввійшли північні частини , Сирдар'їнської і Самаркандської областей, на території яких утворені і губернії.
У лютому 1925 в південній частині Приаралля у складі Киргизької АРСР була утворена Кара-Калпацька АО.
У квітні 1925 Киргизька АРСР була перейменована в Казакську АРСР, була перенесена столиця із Оренбурга в Кзил-Орду, а Оренбурзька губернія в липні 1925 була виділена зі складу Киргизької АРСР і передана у безпосереднє підпорядкування РРФСР.
Кара-Киргизька АО у складі РРФСР (14 жовтня 1924), в травні 1925 перейменована в Киргизьку АО, у лютому 1926 перетворена в Киргизьку АРСР.
1928 рік
Значним рубежем в історії адміністративного устрою є 1928 рік. 17 січня постановою ЦВК Казахської РСР було ліквідовано поділ республіки на губернії, повіти та волості; вводились округи та райони.
- На теренах Семипалатинської губернії утворилось 5 округів: Акмолинський, Каркаралінський, Павлодарський, Семипалатинський та Сир-Дар'їнський
- Семипалатинський округ утворився із волостей Семипалатинського, Усть-Каменогорського, Бухтарминського та Зайсанського повітів Семипалатинської губернії та Лепсинського повіту Джетисуйської губернії. До його складу увійшли 23 райони: Аягузький, Бель-Агацький, Бескарагайський, Джарминський, Жана-Семейський, Зайсанський, Зиряновський, Катон-Карагайський, Кзилтанський, Кзил-Тасівський, Курчумський, Маканчинський, Маркакульський, Ріддерський, Самарський, Тарбагатайський, Уланський, Убинський, Урджарський, Усть-Каменогорський, Чингістайський, Чингістауський та Шемонаїхинський.
Шістьма постановами Президії Казахського ЦВК у період з 13 березня по 5 травня 1928 року було внесено низку змін в кордони округів та районів:
- 4 квітня було утворено Бурасинський та Ленінський район Семипалатинського округу.
- 23 червня Ленінський район Семипалатинського округу перейменовано в Разінський.
На початку травня 3-тя сесія Казахського ЦВК 6-го скликання затвердила ці зміни і доручила Президії Казахського ЦВК внести проєкт адміністративно-територіального устрою Казахстану на затвердження Президії ВЦВК. 3 вересня 1928 року Президії ВЦВК РРФСР затвердила нове районування республіки. До цього моменту існували 1 автономна область, 6 губерній, 2 округи, 31 повіт та 411 волостей. Після затвердження змін республіка поділялась на 1 автономну область (поділялась на 10 районів), 13 округів та 180 районів. Навесні 1929 року відбулись перші вибори до аульних, сільських та міських рад, пройшли перші з'їзди рад новоутворених округів та районів.
1930 рік
У березні 1930 Кара-Калпацька АО виведена зі складу Казакської АСРР і підпорядкована безпосередньо РРФСР, а Омський повіт — до Сибірського краю.
17 грудня 1930 року на основі постанови ВЦВК від 23 липня 1930 року округи були ліквідовані, 183 райони напряму підпорядковувались верховній владі. Паралельно було проведено укрупнення районів, в результаті чого кількість однонаціональних районів зменшилась, більшість районів стали змішаними.
1932 рік
На основі постанови 2-ї сесії Казахського ЦВК 8 скликання 20 лютого 1932 року був введений обласний поділ, територія республіки була поділена на області: Актюбінську, Східноказахстанську, Карагандинську та Південноказахстанську.
До складу Семипалатинської області увійшли 21 район: Абралинський, Баян-Аульський, Бель-Агацький, Бескарагайський, Джарминський, Зайсанський, Зиряновський, Іртиський, Каркаралінський, Катон-Карагайський, Кокпектинський, Кувський, Курчумський, Максимо-Горьківський, Павлодарський, Тарбагатайський, Уланський, Усть-Каменогорський, Цюрупинський, Чингістауський та Шемонаїзинський.
Адміністративні одиниці
Адміністративні одиниці станом на 2009 рік:
Область | Площа (км²) | Райони | Міста | Міські селища | Сільські селища | Аули (села) | Селищні акімати | Аульні (сільські) округи |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Акмолинська область | 146200 | 17 | 10 | 5 | 9 | 646 | 5 | 253 |
Актюбінська область | 300600 | 12 | 8 | - | 2 | 393 | - | 141 |
Алматинська область | 223900 | 16 | 10 | 1 | 14 | 713 | 1 | 251 |
Атирауська область | 118600 | 7 | 2 | 2 | 4 | 170 | 2 | 73 |
Жамбилська область | 144200 | 10 | 4 | - | 7 | 368 | - | 153 |
Західноказахстанська область | 151300 | 12 | 2 | 4 | - | 471 | 4 | 155 |
Карагандинська область | 428000 | 11 | 11 | 11 | 25 | 413 | 10 | 194 |
Кизилординська область | 226100 | 7 | 4 | 2 | 1 | 256 | 2 | 143 |
Костанайська область | 196000 | 16 | 5 | 3 | 5 | 662 | 3 | 257 |
Мангистауська область | 166000 | 5 | 3 | - | 3 | 51 | - | 42 |
Павлодарська область | 124800 | 10 | 3 | 4 | 1 | 405 | 4 | 169 |
Південно-Казахстанська область | 117300 | 14 | 8 | - | 8 | 855 | - | 187 |
Північноказахстанська область | 98000 | 13 | 5 | - | - | 704 | - | 204 |
Східноказахстанська область | 283200 | 15 | 10 | 3 | 22 | 798 | 3 | 252 |
Астана | 722 | 3 | 1 | - | - | - | - | - |
Алмати | 339 | 7 | 1 | - | - | - | - | - |
Казахстан всього | 2725300 | 175 | 87 | 35 | 101 | 6905 | 34 | 2474 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 30 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 11 листопада 2018. Процитовано 23 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Северные области Казахстана – это не подарок России, а возвращение ранее аннексированных ею земель
- . Архів оригіналу за 23 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Население Республики Казахстан. Итоги Национальной переписи населения 2009 года в Республике Казахстан. Том 1[недоступне посилання](рос.)
- Враховуючи міські райони Караганди та Шимкента.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kazahstan podilyayetsya na 17 oblastej kaz oblysy ta 3 miskih administraciyi mista respublikanskogo pidporyadkuvannya kaz kalasy Oblasti Kazahstanu 2022 rik Administrativni odinici 1 go poryadku oblasti miski administraciyi 2 go poryadku rajoni miski administraciyi 3 go poryadku miski administraciyi selishni okrugi silski okrugi silski administraciyiAdministrativnij ustrijMista respublikanskogo znachennya Almati Astana Shimkent Oblasti Oblasti v 2021 roci Gerb Oblast Administrativnij centr Plosha km Naselennya osib 1 Karagandinska Karaganda 428 000 1 411 700 2 Shidnokazahstanska Oskemen 283 300 1 530 800 3 Almatinska Konayev 224 000 1 589 200 4 Zhambilska Taraz 144 000 983 900 5 Turkestanska Turkestan 117 249 1 976 700 6 Kizilordinska Kizilorda 226 000 596 300 7 Aktyubinska Aktobe 300 600 703 400 8 Kostanajska Kostanaj 196 000 1 019 600 9 Pivnichnokazahstanska Petropavlovsk 98043 16 725 900 10 Akmolinska Kokshetau 121 400 835 700 11 Pavlodarska Pavlodar 119298 22 743 800 12 Zahidnokazahstanska Uralsk 151 300 609 100 13 Atirauska Atirau 118 600 439 900 14 Mangistauska Aktau 165 642 445 800 8 chervnya 2022 roku utvoreno she 3 oblasti Abajska oblast centr Semej Zhetisuska oblast Taldikorgan Ulitauska oblast Zhezkazgan Do 1997 roku isnuvali 19 oblastej i odne misto respublikanskogo znachennya IstoriyaKazahske hanstvo Kazahske hanstvo na mapi U period 1465 1812 rokiv isnuvalo Kazahske hanstvo yake utvorilos v procesi rozpadu Zolotoyi Ordi 1465 roku ta Uzbeckogo hanstva 1468 roku Pri Kasim hani 15 16 stolittya vono nabulo najbilshogo rozkvitu i u administrativnomu vidnoshenni podilyalos na 4 vilayati Turkestanskij vilayat stolicya Signak vklyuchav teritoriyu suchasnogo Pivdennogo Kazahstanu Ulitauskij vilayat stolicya Orda Bazar najbilshij za plosheyu vklyuchav teritoriyi suchasnih Centralnogo Pivnichnogo ta Shidnogo Kazahstanu Sarajchickij vilayat stolicya Sarajchik vklyuchav teritoriyu suchasnogo Zahidnogo Kazahstanu Zhetisujskij vilayat vklyuchav teritoriyu Semirichchya suchasnij pivdenno shidnij kraj Kazahstanu 1812 roku hanstvo u procesi gromadyanskoyi vijni rozpalos na 3 zhuzi Starshij zhuz stolicya Tashkent vklyuchav teritoriyu suchasnogo Pivdennogo Kazahstanu Serednij zhuz stolicya Turkestan vklyuchav teritoriyi suchasnih Pivnichnogo Shidnogo chastkovo Centralnogo ta Pivdennogo Kazahstanu Molodshij zhuz stolicya Kazali vklyuchav teritoriyu suchasnih Zahidnogo ta chastkovo Centralnogo Kazahstanu 1822 roku na foni gromadyanskoyi vijni pochalos postupove zahoplennya teritoriyi zhuziv Rosijskoyu imperiyeyu 1837 roku pochalos nacionalno vizvolne povstannya Kenesari naslidkom chogo stalo ob yednannya usih zhuziv 1841 roku na choli z kerivnikom povstannya i ponovlennya Kazahskogo hanstva 1847 roku Kenesari buv ubitij kirgizami i hanstvo povnistyu uvijshlo do skladu Rosiyi Kolonizaciya kazahskih zemel 1821 roku dlya rozglyadu propozicij z reorganizaciyi upravlinnya Sibirom buv stvorenij Sibirskij komitet rezultatom diyalnosti yakogo stav proyekt Ustavu pro Sibirskih kirgiziv 22 chervnya 1822 roku vin buv zatverdzhenij Oleksandrom I zakonodavcho Oblast Sibirskih kirgiziv tak nazivalas teritoriya Serednogo zhuzu povinna bula uvijti do skladu novostvorenoyi Omskoyi oblasti Samih kazahiv planuvalos rozdiliti na vnutrishnih ta zovnishnih Do pershij vidnosilis kazahi yaki prozhivali bilya mist Omska Petropavlovska Semipalatinska ta Ust Kamenogorska Usi inshi stali zovnishnimi kochovimi Administrativnij ustrij ostannih buv tririvnevim zovnishnij okrug vklyuchav u sebe 15 20 volostej golovoyu buv aga sultan yakij ocholyuvav duan do skladu upravlinnya naznachalis 2 zasidatelya iz rosiyan yakih naznachali z Omska ta 2 zasidatelya zi znatnih kazahiv yakih obirali biyi ta starshini aga sultan obiravsya na 3 roki ta otrimuvav zvannya majora volost skladalas z 10 12 auliv golovoyu buv volosnij upravitel sho obiravsya z chisla sultaniv aul vklyuchav v sebe 50 70 kibitok golovoyu buv aulnij starshina sho obiravsya na 3 roki 26 sichnya 1822 roku bula utvorena Omska oblast iz chastin Tobolskoyi ta Tomskoyi gubernij do skladu yakoyi uvijshli pivnichni zemli Serednogo zhuzu V administrativnomu vidnoshenni oblast podilyalas na vnutrishni ta zovnishni okrugi Vnutrishnimi okrugami stali Omskij Petropavlovskij Semipalatinskij ta Ust Kamenogorskij 1824 roku buli utvoreni Karkaralinskij ta Kokchetavskij zovnishni okrugi 1831 roku Ayaguzkij zovnishnij okrug 1832 roku Akmolinskij zovnishnij okrug 1833 roku za inshimi danimi 1826 roku Bayan Aulskij ta Uch Bulackij Ushbulackij Uchbulackij zovnishni okrugi 1834 roku Aman Karagajskij Amankaragajskij zovnishnij okrug 1836 roku Omska oblast bula likvidovana teritoriya podilena mizh susidnimi guberniyami do Tobolskoyi guberniyi Omskij ta Petropavlovskij okrugi do Tomskoyi guberniyi Bijskogo povitu Semipalatinskij ta Ust Kamenogorskij okrugi 1844 roku utvoreno Kokpektinskij zovnishnij okrug 19 travnya 1854 roku bula utvorena Oblast Sibirskih kirgiziv Do yiyi skladu uvijshli 5 okrugiv Akmolinskij Bayanaulskij Karkaralinskij Kokchetavskij Kushmurunskij 1 zhovtnya 1854 roku bula utvorena Semipalatinska oblast Rosijska imperiya 21 zhovtnya 1868 roku buli likvidovani Oblast Sibirskih kirgiziv Oblast Orenburzkih kirgiziv Semipalatinska oblast v staromu skladi zemli Uralskogo Orenburzkij kirgizkij step ta Sibirskogo kozachih vijsk likvidovano starij tririvnevij podil ta 1 sichnya 1869 roku utvoreno 4 novi oblasti Akmolinska oblast 3 okrugi Oblasti Sibirskih kirgiziv Akmolinskij Atbasarskij Kokchetavskij zemli 1 5 ta chastini 6 polkovih okrugiv Sibirskogo kozachogo vijska centrom stalo misto Akmolinsk odnak do momentu formuvannya miscevoyi vladi upravlinnya provodilos iz Omska Semipalatinska oblast 4 okrugi staroyi Semipalatinskoyi oblasti Bayan Aulskij Karkaralinskij Kokpektinskij ta Semipalatinskij Zajsanskij kraj chastina Oblasti Sibirskih kirgiziv 7 8 ta chastina 6 polkovih okrugiv Sibirskogo kozachogo vijska centrom stalo misto Semipalatinsk Turgajska oblast shidna chastina Oblasti Orenburzkih kirgiziv timchasovim centrom stalo misto Orenburg z nastupnim perenesennya centru vglib stepu Uralska oblast zemli Uralskogo kozachogo vijska zahidna na nevelika teritoriya centralnoyi chastin Oblasti Orenburzkih kirgiziv centrom stalo misto Uralsk Spochatku oblasti pidporyadkovuvalis Orenburzkomu general gubernatorstvu yake bulo utvorene she 9 lyutogo 1865 roku 1868 11 07 1881 a potim Stepnomu general gubernatorstvu 30 05 1882 1917 Za novim podilom sklad oblasti buv takij Akmolinska oblast spochatku mala 4 okrugi Akmolinskij Kokchetavskij Petropavlovskij ta Omskij 3 zhovtnya 1869 roku na pivdni oblasti utvoreno Sarisujskij okrug yakij 13 veresnya 1878 roku perejmenovano v Atbasarskij Semipalatinska oblast spochatku mala 4 okrugi Semipalatinskij Pavlodarskij Karkaralinskij ta Kokpektinskij Zajsanskij kraj utvoryuvav okreme Zajsanske pristavstvo 1869 roku iz chastin Kokpektinskogo povitu ta Zajsanskogo pristavstva utvoreno Ust Kamenogorskij povit pivdenna chastina Kokpektinskogo povitu z samim Kokpekti peredana do skladu Zajsanskogo pristavstva Kokpekti pri comu stalo bezpovitovim mistom 1892 roku Zajsanske pristavstvo stalo okrugom Turgajska oblast Uralska oblast 1898 roku usi okrugi buli peretvoreni u poviti 18 grudnya 1917 roku do skladu Akmolinskoyi oblasti uvijshli Tarskij ta Tyukalinskij poviti Tobolskoyi guberniyi 31 grudnya 1917 roku utvoreno Tatarskij povit 1918 roku Kalachinskij povit shlyahom vidokremlennya vid Tyukalinskogo vidokremlennya vidbulos samostijne oblasne upravlinnya ne viznavalo cogo Todi zh zi skladu Altajskoyi guberniyi bulo priyednano Slavgorodskij povit 18 kvitnya zi skladu Tarskogo povitu do Ishimskogo povitu Tobolskoyi guberniyi bulo peredano 3 volosti Vikulovska Kargalinska ta Ozorinska U serpni deyaki volosti Kalachinskogo povitu vidijshli do skladu Omskogo povitu a u grudni Kalachinskij Tarskij ta Tyukalinskij poviti povernuti do skladu Tobolskoyi guberniyi Tak yak centrom oblasti Akmolinsk tak i ne stav to 19 sichnya 1919 roku Akmolinska oblast perejmenovana v Omsku 26 sichnya Kalachinskij Tarskij ta Tyukalinskij rajoni znovu peredani do skladu Omskoyi oblasti odnak pislya prihodu timchasovogo uryadu usi poviti buli povernuti nazad Povernuto bulo i nazvu oblasti vona znovu stala Akmolinskoyu U lyutomu 6 volostej Tyukalinskogo povitu peredani do skladu Omskogo povitu U lipni oblast znovu perejmenovana v Omsku do yakoyi znovu uvijshli 3 vishe zgadani poviti a takozh Tatarskij povit Tomskoyi guberniyi 3 sichnya 1920 roku Omska oblast peretvorena v Omsku guberniyu Na pochatku 1920 roku Turgajska oblast peretvorena u Turgajsku guberniyu odnak vzhe 7 lipnya togo zh roku vona uvijshla do skladu novostvorenoyi Orenburzko Turgajskoyi guberniyi 1920 Avtonomna Kirgizka SRR stanom na 1922 rik Dekretom 359 vid 26 serpnya 1920 roku Vserosijskogo centralnogo vikonavchogo komitetu VCVK ta Radi narodnij komisariv RNK bula utvorena Avtonomna Kirgizka Socialistichna Radyanska Respublika yak chastina RRFSR Do yiyi skladu uvijshli usya Semipalatinska oblast Zajsanskij Karkaralinskij Pavlodarskij Semipalatinskij ta Ust Kamenogorskij poviti chastina Akmolinskoyi oblasti Akmolinskij Atbasarskij Kokchetavskij Petropavlovskij poviti ta chastina Omskogo povitu chastina usya Turgajska oblast Aktyubinskij Irgizkij ta Turgajskij poviti ta Temirskij povit Uralskoyi oblasti usya Uralska oblast Gur yevskij Lbishenskij ta Uralskij poviti chastina Zakaspijskoyi oblasti Mangishlackij povit 4 ta ta 5 ta Adayevski volosti Krasnovodskogo povitu usya Kalmickij Kamish Samarskij Narinskij I ij Primorskij II ij Primorskij Taloskij ta Torgunskij poviti Oblast Volgo Kaspijskoyi Kirgiziyi do skladu guberniyi uvijshli takozh 4 volosti Astrahanskoyi guberniyi Ganyushkinska Nikolayevska Samhinska ta Safonovska volosti yaki hocha i pidporyadkovuvalis Kirgizkomu revolyucijnomu komitetu ale ne u gospodarskih pitannyah chastina Astrahanskoyi guberniyi Sinemorska volost teritoriyi kolishnih kazennih obrochnih zemel yaki prilyagali do I go ta II go Primorskih povitiv Upravlinnya Akmolinskoyi ta Semipalatinskoyi oblastej zalishalos u vidanni do momentu vstanovlennya vidpovidnih kerivnih organiv na miscyah 20 veresnya 1920 roku postanovoyu VCVK buli vneseni zmini do dekretu 359 yakimi do skladu novoutvorenoyi avtonomnoyi respubliki bula vklyuchena insha chastina Orenburzko Turgajskoyi guberniyi chastina kolishnoyi Orenburzkoyi guberniyi Ileckij Isayevskij Krasnoholmskij Orenburzko Pokrovskij Petrovskij ta Sharlickij rajoni misto Orenburg stalo stoliceyu usiyeyi respubliki U zhovtnya 1920 roku chastini Zakaspijskoyi oblasti Mangishlackij povit 4 ta ta 5 ta Adayevski volosti Krasnovodskogo povitu utvorili Adayevskij povit respublikanskogo pidporyadkuvannya U listopadi 1920 roku Kustanajskij povit Chelyabinskoyi guberniyi vklyuchenij do skladu Orenburzko Turgajskoyi guberniyi 1921 1922 1921 roku pochinayetsya utvorennya gubernij u skladi respubliki na terenah kolishnih oblastej 17 sichnya 1921 roku postanovoyu VCVK utvorena 27 kvitnya 1921 roku Vsesvyatskij rajon Akmolinskoyi guberniyi vidijshov do skladu 10 chervnya 1921 roku buv vstanovlenij kordon mizh Akmolinskoyu ta Omskoyu guberniyami pri comu do skladu respubliki vidijshli 8 rosijskih volostej Dobrovolska Kotelnikovska Moyiseyevska Novo Sanzharovska Orihovska Rusko Polyanska Stepanovska ta Chornousovska ta stanciya 1 zhovtnya 1921 roku she 15 volostej Omskogo povitu bulo vklyucheno do skladu Akmolinskoyi guberniyi 8 grudnya 1921 roku utvorilis ta Aktyubinska guberniyi shlyahom rozdilennya Orenburzko Turgajskoyi 11 grudnya 1921 roku utvorena Semipalatinska guberniya 12 sichnya 1922 roku stanciya Isil Kul povernuta do skladu Omskoyi guberniyi 1924 1925 U 1924 do skladu vvijshli pivnichni chastini Sirdar yinskoyi i Samarkandskoyi oblastej na teritoriyi yakih utvoreni i guberniyi U lyutomu 1925 v pivdennij chastini Priarallya u skladi Kirgizkoyi ARSR bula utvorena Kara Kalpacka AO U kvitni 1925 Kirgizka ARSR bula perejmenovana v Kazaksku ARSR bula perenesena stolicya iz Orenburga v Kzil Ordu a Orenburzka guberniya v lipni 1925 bula vidilena zi skladu Kirgizkoyi ARSR i peredana u bezposerednye pidporyadkuvannya RRFSR Kara Kirgizka AO u skladi RRFSR 14 zhovtnya 1924 v travni 1925 perejmenovana v Kirgizku AO u lyutomu 1926 peretvorena v Kirgizku ARSR 1928 rik Znachnim rubezhem v istoriyi administrativnogo ustroyu ye 1928 rik 17 sichnya postanovoyu CVK Kazahskoyi RSR bulo likvidovano podil respubliki na guberniyi poviti ta volosti vvodilis okrugi ta rajoni Na terenah Semipalatinskoyi guberniyi utvorilos 5 okrugiv Akmolinskij Karkaralinskij Pavlodarskij Semipalatinskij ta Sir Dar yinskij Semipalatinskij okrug utvorivsya iz volostej Semipalatinskogo Ust Kamenogorskogo Buhtarminskogo ta Zajsanskogo povitiv Semipalatinskoyi guberniyi ta Lepsinskogo povitu Dzhetisujskoyi guberniyi Do jogo skladu uvijshli 23 rajoni Ayaguzkij Bel Agackij Beskaragajskij Dzharminskij Zhana Semejskij Zajsanskij Ziryanovskij Katon Karagajskij Kziltanskij Kzil Tasivskij Kurchumskij Makanchinskij Markakulskij Ridderskij Samarskij Tarbagatajskij Ulanskij Ubinskij Urdzharskij Ust Kamenogorskij Chingistajskij Chingistauskij ta Shemonayihinskij Shistma postanovami Prezidiyi Kazahskogo CVK u period z 13 bereznya po 5 travnya 1928 roku bulo vneseno nizku zmin v kordoni okrugiv ta rajoniv 4 kvitnya bulo utvoreno Burasinskij ta Leninskij rajon Semipalatinskogo okrugu 23 chervnya Leninskij rajon Semipalatinskogo okrugu perejmenovano v Razinskij Na pochatku travnya 3 tya sesiya Kazahskogo CVK 6 go sklikannya zatverdila ci zmini i doruchila Prezidiyi Kazahskogo CVK vnesti proyekt administrativno teritorialnogo ustroyu Kazahstanu na zatverdzhennya Prezidiyi VCVK 3 veresnya 1928 roku Prezidiyi VCVK RRFSR zatverdila nove rajonuvannya respubliki Do cogo momentu isnuvali 1 avtonomna oblast 6 gubernij 2 okrugi 31 povit ta 411 volostej Pislya zatverdzhennya zmin respublika podilyalas na 1 avtonomnu oblast podilyalas na 10 rajoniv 13 okrugiv ta 180 rajoniv Navesni 1929 roku vidbulis pershi vibori do aulnih silskih ta miskih rad projshli pershi z yizdi rad novoutvorenih okrugiv ta rajoniv 1930 rik U berezni 1930 Kara Kalpacka AO vivedena zi skladu Kazakskoyi ASRR i pidporyadkovana bezposeredno RRFSR a Omskij povit do Sibirskogo krayu 17 grudnya 1930 roku na osnovi postanovi VCVK vid 23 lipnya 1930 roku okrugi buli likvidovani 183 rajoni napryamu pidporyadkovuvalis verhovnij vladi Paralelno bulo provedeno ukrupnennya rajoniv v rezultati chogo kilkist odnonacionalnih rajoniv zmenshilas bilshist rajoniv stali zmishanimi 1932 rik Na osnovi postanovi 2 yi sesiyi Kazahskogo CVK 8 sklikannya 20 lyutogo 1932 roku buv vvedenij oblasnij podil teritoriya respubliki bula podilena na oblasti Aktyubinsku Shidnokazahstansku Karagandinsku ta Pivdennokazahstansku Do skladu Semipalatinskoyi oblasti uvijshli 21 rajon Abralinskij Bayan Aulskij Bel Agackij Beskaragajskij Dzharminskij Zajsanskij Ziryanovskij Irtiskij Karkaralinskij Katon Karagajskij Kokpektinskij Kuvskij Kurchumskij Maksimo Gorkivskij Pavlodarskij Tarbagatajskij Ulanskij Ust Kamenogorskij Cyurupinskij Chingistauskij ta Shemonayizinskij Administrativni odiniciAdministrativni odinici stanom na 2009 rik Oblast Plosha km Rajoni Mista Miski selisha Silski selisha Auli sela Selishni akimati Aulni silski okrugi Akmolinska oblast 146200 17 10 5 9 646 5 253 Aktyubinska oblast 300600 12 8 2 393 141 Almatinska oblast 223900 16 10 1 14 713 1 251 Atirauska oblast 118600 7 2 2 4 170 2 73 Zhambilska oblast 144200 10 4 7 368 153 Zahidnokazahstanska oblast 151300 12 2 4 471 4 155 Karagandinska oblast 428000 11 11 11 25 413 10 194 Kizilordinska oblast 226100 7 4 2 1 256 2 143 Kostanajska oblast 196000 16 5 3 5 662 3 257 Mangistauska oblast 166000 5 3 3 51 42 Pavlodarska oblast 124800 10 3 4 1 405 4 169 Pivdenno Kazahstanska oblast 117300 14 8 8 855 187 Pivnichnokazahstanska oblast 98000 13 5 704 204 Shidnokazahstanska oblast 283200 15 10 3 22 798 3 252 Astana 722 3 1 Almati 339 7 1 Kazahstan vsogo 2725300 175 87 35 101 6905 34 2474Primitki Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 30 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 11 listopada 2018 Procitovano 23 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 22 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 listopada 2018 Procitovano 22 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Severnye oblasti Kazahstana eto ne podarok Rossii a vozvrashenie ranee anneksirovannyh eyu zemel Arhiv originalu za 23 listopada 2018 Procitovano 22 listopada 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Naselenie Respubliki Kazahstan Itogi Nacionalnoj perepisi naseleniya 2009 goda v Respublike Kazahstan Tom 1 nedostupne posilannya ros Vrahovuyuchi miski rajoni Karagandi ta Shimkenta