Пере́мишль (лат. Premislia, пол. Przemyśl, нім. Premissel) — польське місто у Підкарпатському воєводстві. Адміністративний центр Перемиського повіту. Розташоване на річці Сян, за 14 кілометрів на захід від українсько-польського кордону. Засноване у ІХ—X ст. Входило до складу Київської Русі та Галицького князівства. Короткий час було столицею удільного Перемиського князівства, очолюваного галицькою гілкою династії родом . В 1389 році місто отримало магдебурзьке право. Основа економіки — деревообробна промисловість, текстиль, туризм. Важливий транспортний центр. Визначними пам'ятками міста є Собор Івана Хрестителя, Перемиський замок, Францисканський костел. Площа міста — 43,76 км². Населення — 59 779 осіб (2020).
Перемишль Przemyśl | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама центральної частини міста | |||||
Основні дані | |||||
49°47′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 22.767° сх. д.Координати: 49°47′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 49.783° пн. ш. 22.767° сх. д. | |||||
Країна | Польща | ||||
Регіон | Підкарпатське воєводство | ||||
Столиця для | Перемишльський повіт, Перемиське воєводство і Перемишльський повіт[d] | ||||
Засновано | орієнтовно ІХ-X століття | ||||
Перша згадка | 981 | ||||
Магдебурзьке право | 1389 | ||||
Площа | 43,76 км² | ||||
Населення | ▼ 57 193 (01.07.2021) | ||||
· густота | 1528 осіб/км² | ||||
Міста-побратими | Падерборн (14 травня 1993)[1][2], d (27 жовтня 1994)[3], Львів (10 червня 1995)[4], Трускавець (2 травня 2004)[5], Кам'янець-Подільський (10 грудня 1997)[6], Егер (11 липня 2003)[7], Гуменне (1 жовтня 2010)[8], Мости́ська (14 лютого 2008)[9] | ||||
Телефонний код | (48) 16 | ||||
Часовий пояс | і | ||||
Номери автомобілів | RP | ||||
GeoNames | 761168, 7531300, 7530778 | ||||
OSM | ↑130957 ·R (Підкарпатське воєводство) | ||||
SIMC | 0971672 | ||||
Поштові індекси | 37700 — 37720 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса | Rynek 1 | ||||
Мер міста | Войцех Бакун | ||||
Вебсайт | przemysl.pl | ||||
Мапа | |||||
Перемишль Перемишль (Польща) | |||||
| |||||
| |||||
Перемишль у Вікісховищі |
11 липня 2022 року присвоєна почесна відзнака України «Місто-рятівник».
Назва
- Пере́мишль — традиційна українська назва.
- Перемишель, Перемисль — альтернативні українські назви.
- Пшемишль (пол. Przemyśl, МФА: ['pʂεmɨɕl]; їд. פּשעמישל, Pshemishl) — польська і єврейська назви.
- Преміссель (нім. Premissel) — німецька назва.
- Преміслія (лат. Premislia) — латинська назва, що використовувалася у діловій та церковній документації.
Географія
Клімат
Розташовується в зоні помірного континентального клімату. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.2 °С (28 °F).
Клімат Перемишля | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 12 | 19 | 22 | 25 | 28 | 31 | 33 | 31 | 28 | 25 | 18 | 17 | 33 |
Середній максимум, °C | 0 | 0 | 6 | 11 | 17 | 20 | 21 | 21 | 17 | 11 | 5 | 1 | 11 |
Середня температура, °C | −2 | −1 | 3 | 7 | 13 | 16 | 17 | 17 | 13 | 8 | 3 | 0 | 8 |
Середній мінімум, °C | −5 | −4 | 0 | 3 | 8 | 11 | 13 | 12 | 10 | 5 | 0 | −2 | 4 |
Абсолютний мінімум, °C | −25 | −25 | −19 | −5 | −2 | 2 | 5 | 6 | −2 | −7 | −12 | −18 | −25 |
Норма опадів, мм | 30 | 30 | 30 | 40 | 70 | 90 | 90 | 70 | 50 | 40 | 40 | 40 | 660 |
Джерело: Weatherbase |
Райони міста
- Бакончиці (пол. Bakończyce)
- Болоні (пол. Błonie)
- Варненчика (пол. Warneńczyka)
- Венявського (пол. Wieniawskiego)
- Владиче
- Вовче (Вільче, пол. Wilcze)
- Винна Гора (пол. Winna Góra)
- Засяння (пол. Zasanie)
- Знесіння
- Кміти (пол. Kmiecie)
- Кругель Великий (пол. Kruhel Wielki)
- Липовиця (пол. Lipowica)
- Оседля рицарське (пол. Osiedle Rycerskie)
- Перекопана (пол. Przekopana)
- Підгір'я
- Підзамче
- Сілець (пол. Sielec)
- Старе Замчисько
Історія
Цей розділ містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (липень 2019) |
Середньовіччя. Новий час
Передісторія
Історія Перемишля до його першої згадки в 981 році залишається невідомою. В історіографії висловлювались різні припущення щодо виникнення міста та населення, яке мешкало навколо. Археологічні пам'ятки засвідчують східно-слов'янський характер місцевих жителів, які належали ареалу проживання племен дулібів і хорватів. Серед відомих припущень про заснування міста є гіпотеза про великоморавські впливи в регіоні, які частково підтверджує згадка про східні кордони Празького єпископства в одній із грамот-фальсифікатів (1086 р.). Крім того, відомою є оповідь про заснування міста чеським королем Пржемиславом, яка наведена в одній із хронік Яна Длугоша.Ярослав Пастернак висловлював твердження, що Перемишль розвинувся як центр племені білих хорватів, яке у IX столітті, за часів правління київського князя Олега, увійшло до складу Русі. У період формування держави П'ястів, місто, ймовірно, було завойоване Мешком I та перебувало під контролем його польської держави від 970 до 981 рр., тобто до часу походу Володимира, коли Перемишль вперше згадується у вірогідному джерелі.
У польській історіографії, з другої половини ХХ століття, набула поширення гіпотеза про проживання на теренах Надсяння племені лендзян, яке вони пов'язують із західно-слов'янською групою племен.
Русь
Перша згадка про Перемишль міститься у київському літописному зведенні Повість временних літ під 981 роком, коли воно було остаточно приєднане київським князем Володимиром Великим до Руси та, згодом, стало центром удільного князівства Рюрика та Володаря Ростиславовичів, яке згодом отримало назву Галицького. 1018 року Перемишль приєднав до Польщі Болеслав I Хоробрий, але вже 1031 року київський князь Ярослав Мудрий його повернув. У 1071 році Перемишль був здобутий польським королем . 1086 або 1087 року місто повернулося до Руси та закріпилося за його сином — Рюриком Ростиславичем, за правління якого перетворилося на центр Перемишльського князівства. До 1320 року відноситься згадка про надання Перемишлю (якійсь його частині) Магдебургського права князем Левом ІІ.
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях православного єпископства. Вважається, що на межі ХІ — XIII століть тут було написано Перемишльський літописний кодекс, у якому описано події боротьби Ростиславичів за утвердження своєї влади у Прикарпатті. Після перенесення головного політичного осідку до Галича, Перемишль залишався другим за важливістю містом краю, що час від часу ставало князівською резиденцією. Останнім князем, що жив у Перемишлі був Лев Данилович, котрий після об'єднання ним низки земель усього Галицько-Волинського князівства, переніс звідси свою резиденцію до Львова.
Польська доба
У 1340 році був зруйнований польським королем Казимиром III, однак, ще декілька років управлявся боярською радою на чолі із перемиським воєводою Дмитром Дедьком. В епоху воєн за галицько-волинську спадщину місто було визначним центром руської опозиції, яку вдалось зламати лише коштом різанини перемиських бояр, організованої краківськими феодалами. По завершенні сорокарічної боротьби за Галичину, місто опинилось під владою королеви Польщі Ядвіґи Анжуйської. В 1389 році чоловік Ядвіґи Владислав II Ягайло надав місту магдебурзьке право.
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах 1386 року), різників (1400), ковалів та слюсарів (1471), седлярів (1482), кушнірів (1509), столярів (1537), пекарів (1558), кравців (1561), броварників (1561), цирюльників (1574), ткачів (1578), капелюшників (1580), крамарів (1591), золотників та малярів (1625), гончарів (1634), музикантів (1754), мулярів та теслярів (1798). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, руським (українським), чеським і вірменським.
У середині 18 століття євреї становили 55,6 % (1692) населення, римо-католики — 39,5 % (1202), а греко-католики — 4,8 % (147).
Габсбурзька монархія
Після першого Поділу Польщі у 1772 році Перемишль увійшов до складу монархії Габсбургів (з 1804 — Австрійської імперії) та відродженого нею Королівства Галичини та Володимирії. На цей час у місті залишалось лише кілька тисяч мешканців. Новий поштовх для розвитку місто отримало у зв'язку із будівництвом Перемишльської фортеці. У 1887 році було відкрито знамениту українську Перемиську гімназію, у зв'язку з чим місто отримало неформальну назву Галицьких Атен (Афін).
Український діяч, адвокат Теофіл Кормош 1892 року відкрив власну адвокатську канцелярію в Перемишлі, відтоді він був громадським провідником краю. 1901 року за ініціятиви Теофіла Кормоша було розпочато будівництво приміщення «Народного Дому» в Перемишлі.
Перепис 1910 р. показав, що в місті проживало 54 078 мешканців. Найбільш численними були римо-католики — 25 306 (46,8 %), далі — євреї 16,062 (29,7 %) і греко-католики 12,018 (22,2 %).
15 вересня 1914 р. угорські солдати та місцеві жителі влаштували погром місцевих москвофілів.
Новітній період
Західноукраїнська Народна Республіка
31 жовтня 1918 р. сотня поляків, на чолі з генералом намагалася взяти владу в місті, але їм не вдалось. На допомогу українцям, прийшов 9-й український піхотний полк (200 стрільців, командир — надпоручник М. Федюшко із Журавиці). Попри дрібний дощ, на зібрались 8000 селян-українців з навколишніх сіл. У четвер вранці, в Народному Домі міста відбулось віче, на якому було обрано Перемиську Народну Раду (Українську Національну Раду Перемишля), до складу якої увійшли 13 представників інтелігенції, робітників, селянства повіту, головою обрали громадського діяча, посла Теофіла Кормоша. При повітовій раді створили військову, фінансову, харчову, санітарну та інші комісії; друкований орган — часопис «Воля» (за фінансової підтримки професора Олександра Яреми, вийшли 3 номери вечірньої газети за 5, 7, 10 листопада). Було створено, спільну польсько-українську комісію у складі: посол Володимир Загайкевич, директор Каси хворих Іван Жолнір, директор гімназії Андрій Аліськевич, професор ґімназії Михайло Демчук — з української сторони; також професор ґімназії Фелікс Пшиємський, три адвокати — Леонард Тарнавський, Юзеф Мантль, Влодзімеж Блажовський. Пізно вночі вісьмома членами комісії було підписано угоду про утримання спокою, порядку. Для виконання адміністративно-поліційних функцій було створено спільну міліцію з 1000 українців і 1000 поляків. Діяльність комісії підтримала створена 3 листопада 1918 року Жидівська (пол. żyd — юдей, єврей, гебрей) Національна рада.
11 листопада до міста було підтягнуто польське підкріплення, о 12.00 українцям запропонували здатись. О 12.15 розпочався артобстріл поляками центру міста, у єврейській частині горіли будинки, запеклі бої відбувалися на вул. Францішканській, Міцкевича. Нова влада інтернувала близько 1000 українців, на євреїв наклали контрибуцію у розмірі 3 млн крон. У місті розташовувалася ставка командування польської армії. 18 березня 1919 року командувач — генерал Івашкевич — переніс її до Судової Вишні. З 1919 року в Перемишлі почав виходити тижневик «Український Голос» за редакцією Дмитра Ґреґолинського.
Міжвоєнна Польща
Від 1921 до 1939 року, Перемишль належав до Польської Держави, за умовами Ризького миру. Незважаючи на тиск польської адміністрації, у Перемишлі активно утворювалися і розвивалися українські суспільні і культурні об'єднання і організації, як-от: Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка з філіями у цілому повіті, Повітовий Союз Кооператив, товариство «Сокіл». У гімназії, відновили свою діяльність спортивне товариство «Сянова Чайка» і Український Пластовий Улад, під керівництвом професорів Євгена Любовича, і Теодора Поліхи. 1925—1928 роки в Перемишлі були значним ростом «Маслосоюзу» і економічної санації Повітового Союзу Кооперативів.
У 1920-х роках формувався національний рух у Перемишлі, на початку УВО, а пізніше ОУН. Активна й енергійна праця велася молодіжним товариством «Молода Громада» і музичним товариством «Боян».
У 1938 році здвигом усіх українських громадських і церковних організацій було відсвятковано 950 роковини хрещення Руси-України. У 1939 році в місті проживало 54 200 мешканців (7230 українців і ще 2000 польськомовних українців, 26470 поляків, 18400 євреїв і 100 німців та інших національностей).
Кілька століть у Перемишлі зберігалася корона короля Руси-України Данила Романовича, однак вона була захована з початком Другої світової війни і від того часу її місцезнаходження залишається невідомим.
- Курс національного танцю В. Авраменка в Перемишлі, листопад 1924 року.
- Шевченківське свято українських гімназій в Перемишлі, 24 березня 1931 року.
- Вечорниці товариства "Молода Громада" в Перемишлі, 1931 рік.
- Товариство "Сокіл" Перемишль, 1934 рік.
- Режисерський курс філії товариства "Просвіта" в Перемишлі у березні 1937 року.
- 5-й З'їзд українських музейників в Перемишлі, 17 травня 1937 року.
У складі УРСР
29 вересня 1939 року німці передали місто радянській 99-й стрілецькій дивізії.
У 1940—1941 та 1944—1945 роках був центром Перемишльського району.
Під час німецької окупації у Другій світовій війні у місті діяла українська вчительська семінарія та Український допомоговий комітет.
В результаті великої офензиви Червоної Армії в липні 1944 р., у її руках опинилася майже вся територія Польщі заселена українцями: 22-го липня був зайнятий Холм, 23-го Грубешів, а 27-го Ярослав і Перемишль. З приходом ЧА й встановленням польської влади, українське населення, яке під час німецької окупації, хоч і в дуже скромних межах, могло розвивати своє культурне та економічне життя, опинилося в надзвичайно важкій ситуації. Відносно свобідно жилося йому доти, доки ця територія перебувала під військовим управлінням Червоної Армії.
У Перемишлі до 1 жовтня 1945 р., тобто до дня, коли командування ЧА передало владу польській адміністрації, функціонували дві українські середні школи (загальноосвітня і торговельна). Постала сітка українських початкових шкіл. В одному тільки Горлицькому повіті було їх 48.14 Одначе, вже в першому році існування комуністичної Польщі, використовуючи виїзд більшости українців до УРСР, зліквідовано всі ці школи, дозволивши на існування при деяких польських школах пунктів навчання української мови. У навчальному році 1946/47 і ці пункти були зліквідовані.
27 липня 1944 року Перемишль був зайнятий Червоною Армією разом із солдатами 38-го піхотного полку Армії Крайової.
Восени 1944 року радянська влада заснувала у місті Тимчасовий Табір НКВС № 49 для солдатів АК та інших противників радянської влади. Найчастіше полонених звідси вивозили до міста Боровичі або в'язниці у замку в м.Ряшів, а також до таборів Сибіру. Репресії щодо солдатів АК тривали до жовтня 1956 року.
Відновлена Польща
27 червня 2016 року дорогу процесії українців, які після Святої літургії у Кафедральному соборі УГКЦ св. Івана Хрестителя рушили урочистою ходою до Українського військового цвинтаря, що в селі Пикуличі, перегородили кілька десятків голомозих молодиків (серед нападників були особи у футболках Всепольської молоді). Розпочалась шарпанина, під час якої 60-літньому учаснику ходи розірвали сорочку. Поліція відгородила учасників процесії від нападників.
Під час маршу «орлят перемиських та львівських» восени 2016 року хтось з натовпу викрикнув «Смерть українцям!». Президент міста Роберт Хома на закиди щодо неприпустимості таких дій відповів, зокрема, що він не чув цього. Як наслідок, СБУ (12, чи 29 грудня 2016 року) заборонила йому в'їзд на територію України терміном на 5 років. 27 січня 2017 в ЗМІ з'явилася звістка, що заборону на в'їзд до України для мера скасували після втручання президента України Петра Порошенка. Це сталося, зокрема, після того, як віцеміністр закордонних справ Ян Дзедзічак Польщі заявив, зокрема, "якщо це рішення не буде скасоване, то це матиме «„серйозні наслідки“».
11 липня 2022 року Президент України Володимир Зеленський присвоїв Перемишлю почесну відзнаку «Місто-рятівник» за виявлені гуманізм, милосердя і солідарність з Українським народом, всебічну допомогу громадянам України, які вимушено залишили Батьківщину внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також вагому підтримку України у захисті її незалежності та суверенітету.
Населення
Релігії населення Перемишля згідно з переписом 1931 року:
Римський-католицизм | 39 430 | (63,3 %) |
Юдаїзм | 18 376 | (29,5 %) |
Греко-католицизм | 4 391 | (7,0 %) |
Інші конфесії | 85 | (0,2 %) |
Загалом | 62 272 |
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:
Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
---|---|---|---|---|
Чоловіки | 30470 | 5834 | 21079 | 3557 |
Жінки | 34530 | 5553 | 20611 | 8366 |
Разом | 65000 | 11387 | 41690 | 11923 |
Українці
Перемишль найстаріше й одне з найважливіших міст Галичини, колись столиця українського князівства, а згодом важливий осередок українського культурного й церковного життя, його бастіон на пограниччі з Польщею. Головне місто Посяння. У 1910 році в місті проживали 54,7 тис. мешканців. З них 46,7 % римо-католиків, 29,5 % юдеїв і 22,5 % греко-католиків.
У роки І Світової війни під однією з найпотужніших в Європі — Перемиською фортецею точилися кількамісячні бої. 3 листопада 1918 року в місті та околицях на короткий час була відновлена українська державність. Лівий берег Сяну, Засяння, займали поляки. 10—11 листопада вони захопили місто.
До 1939 року Перемишль перебував під владою відродженої Польщі. За пактом Молотова — Ріббентропа місто було розділене на дві частини. Рікою Сян проходив кордон між Третім Рейхом та СРСР. У 1944 році на короткий час Перемишль входив до складу УРСР, а 1945 був переданий Польщі.
Євген Грицак (1890—1944), філолог та історик з Перемишля, писав: «Перемишль має великі заслуги у справі перших починів пробудження українського народу до нового життя й до першої освітньої праці та поширення національної свідомості, він навіть випередив до певного ступеня головний і природний осередок українського культурного життя — Львів».
Унаслідок насильної репатріації до УРСР та злочинної операції «Вісла» у 1944—1947 рр. переважна більшість українського населення Перемишля та Надсяння була примусово вигнана. У 1946 році заарештували останнього довоєнного перемиського єпископа УГКЦ Йосафата Коциловського (1876—1947), який пізніше — захворілий на запалення легень — помер 17 листопада 1947 р. у київській в'язниці.
Лише 1989 року греко-католицька (візантійсько-українська) громада Польщі отримала свого єпископа. Тоді Івана Мартиняка було призначено єпископом-помічником при примасові Польщі, а 1991 року Іван Павло II призначив його Перемиським єпископом ГКЦ.
Зараз у місті є резиденція митрополита Перемиського і Варшавського Греко-Католицької Церкви Івана Мартиняка. У 1991 році під час візиту до Перемишля Іван Павло ІІ передав під греко-католицький кафедральний собор колишній костел єзуїтів.
Українська громада Перемишля налічує тепер до 4 тисяч осіб. Українське громадське життя згуртоване довкола кількох церковних парафій, української школи ім. Маркіяна Шашкевича та Народного дому. У місті відбувається Фестиваль української культури.
Архітектура
У Перемишлі збереглися численні архітектурні та історичні пам'ятки, що робить місто та його околиці принадливим для туристів. Серед них, зокрема:
- Собор святого Івана Хрестителя — III
- Собор святого Івана Хрестителя — IV
- Собор святого Івана Хрестителя — V
- Український «Народний дім»
- Палац греко-католицьких єпископів
- Палац Князів Любомирських
- Перемиський замок
- Перемиська фортеця
- Костел францисканців
-
-
- Українська церква Страсної Богородиці
- Український Народний дім (на розі вулиць)
- Будівля Латинської католицької семінарії
- Будівля колишньої Перемиської грекокатолицької духовної семінарії, поруч каплиця
-
- Костел святої Терези при монастирі ордену отців кармелітів босих, побудований в 1631 році. «Стара катедра» належала українцям з 1784 до 1946 рр.
- Успенська православна церква
- Парк Князів Любомирських, вид на палац і став
- Палац Князів Любомирських
- Будинок на ринку
- австрійський форт XV
Релігія
Історія
У Перемишлі були резиденції православних, греко-католицьких та римо-католицьких єпископів.
1412 року король Владислав II Ягайло, вирушивши з Медики до Перемишля в супроводі, зокрема, естергомського єпископа, почув звинувачення від німців у покровительстві «схизматиків». У відповідь на закиди наказав передати латинникам руський кафедральний собор у центрі міста, збудований з тесаного каменю, викинути перед перехрещенням з крипт тіла похованих осіб.
1422 року було об'єднано Перемиську та з центром в Перемишлі. У 1460 році розпочалося будівництво нової римо-католицької катедри, яка після численних перебудов збереглася донині.
Православні та греко-католицькі владики Перемисько-Самбірсько-Сяноцької єпархії, окрім Перемишля, перебували в різний час у Валяві, Лаврові, Самборі.
У 1784 році цісар Йозеф II передав греко-католицькій єпархії для катедрального собору ліквідований латинський монастир отців кармелітів. Натомість від греко-католиків забрали недобудований собор на Владичому. Від нього залишилася вежа з дзиґарем (годинником), зараз тут розташований Музей люльок.
У період діяльності греко-католицьких єпископів Інокентія та Георгія Винницьких, Єроніма Устрицького (1715—1762), Атанасія Шептицького (1762—1779), Максиміліана Рилла (1779—1793), Антона Ангеловича (1796—1808), Михайла Левицького (1813—1818), Івана Снігурського (1818—1848), Григорія Яхимовича (1848—1860), Томи Полянського (1860—1869) та інших Перемишль став важливим осередком галицького національного відродження, який називали «Атенами над Сяном».
3 вересня 1892 р. єпископ Юліан Пелеш у Перемишлі висвятив брата Андрея Шептицького на священика.
Православні та греко-католицькі церкви
Не існуючі
- Кафедральний собор Різдва Івана Хрестителя (І)
- ротонда при княжих палатах
- ротонда св. Миколая
- апп. Петра і Павла
- св. Онуфрія
- св. Миколая на Підзамчу
- св. Михаїла на Підзамчу
- (Кафедральний собор Різдва Івана Хрестителя (ІІ))
- Кафедральний собор Різдва Івана Хрестителя (ІІІ)
- Пресв. Трійці
- св. Миколая на Підгір'ю
- Вознесіння на Знесінні
- Благовіщення
- Різдва Христового
- пророка Іллі
- Преображення на Гарбарях
- св. Георгія (Юрія) на Гарбарях
- св. Івана Богослова на Вовчому
- Прсв. Богородиці на Засянні (монастирська)
- Богоявлення на Засянні
- Кафедральний собор Різдва Івана Хрестителя (IV)
Існували також церкви з невідомими назвами — дві на Засянні та одна на Пикулицькій дорозі.
Існуючі
- Кафедральний собор Різдва Івана Хрестителя (V)
- Різдва Богородиці на Болоні
- Співстраждання Пресвятої Богородиці на Засянні
- Каплиця греко-католицької семінарії
- Успіння Богородиці на Вовчому
- Івана Богослова на Перекопаному (використовується під костел)
Сучасність
Цей розділ потребує доповнення. (травень 2017) |
У місті діють кілька релігійних конфесій, зокрема:
- римо-католицька
- греко-католицька
- православна
- протестантська
- свідки Єгови
- Світський місійний рух «Епіфанія»
Економіка
У місті розвинена деревообробна промисловість (підприємство з виробництва ДВП «Fibris»), тут розміщені підприємства по випуску механічної та промислової автоматики («Dirt», «Fanina»), металопластикових вікон та дверей («Hensfort»), промислової арматури (POLNA S.A.), косметики (Inglot Cosmetics, Aurora), тканин (Sanwil). Крім того, Перемишль відомий як центр традиційних ремесел— ливарства та файкарства, вважається туристичним центром воєвудства
Освіта
У місті діють різні навчальні заклади, зокрема:
- Державна академія прикладних наук в Перемишлі (пол. Państwowa Akademia Nauk Stosowanych w Przemyślu)
- Відділення національної школи митно-податкової служби (пол. Krajowa Szkoła Skarbowości)
- Вища римо-католицька духовна семінарія (пол. Wyższe Seminarium Duchowne)
Спорт
Клуби
Давніше в місті діяли українські клуби та «Сян».
Нині діють клуби з різних видів спорту, зокрема:
Споруди
- Стадіон міського спортивного клубу «Полонія»
- Зал товариства POSiR «Przemyski Ośrodek Sportu i Rekreacji»
- Гірськолижний центр
- Відкритий плавальний басейн товариства POSiR
- Відкрита ковзанка зі штучним льодомтовариства POSiR.
Відомі люди
Уродженці
- Борис Євген-Фердинанд — промисловець, громадський діяч.
- Бужинський Володимир Мар'янович — польський вчений, професор Львівського політехнічного інституту.
- Леопольд Вайгель — польський краєзнавець.
- Війтович Петро — скульптор.
- Вітошинський Борис — правознавець, публіцист, діяч ОУН, в'язень нацистських концтаборів.
- Волинець Іван — український важкоатлет.
- Гасюк Ярослава (1925—2016) — учасниця ОУН.
- Гнатишак Микола Леонтійович — теоретик та історик літератури, літературний критик, журналіст.
- Дмитренко Марія — письменниця; воячка УПА.
- Добрянська-Коренець Ольга (1880—1977) — українська письменниця.
- Долинський Степан — учасник Національно-Визвольних змагань, діяч УВО, ОУН.
- Зарицька Софія — малярка.
- Генрик Йордан (1842—1907) — польський громадський діяч, учений-медик.
- Кавка Іван — скульптор.
- Копистенський Захарія — руський (український) мислитель і письменник, культурний та церковний діяч, архімандрит Києво-Печерського монастиря.
- Копистинський Теофіл Дорофійович — український художник-реаліст, портретист.
- Копко Петро Максимович — український філолог.
- Лукасевич Мар'ян Прокопович — командир куреня УПА «Вовки», командир 28-го Холмського тактичного відтинка «Данилів», майор УПА (посмертно).
- Сатурчак Лукаш — польський та український історик, журналіст.
- Німців Мирослав-Данило — український архітектор.
- Прокоп Мирослав — політичний і громадський діяч, науковець і публіцист.
- Збігнев Простак — польський письменник-фантаст.
- Рудницький Степан Львович — географ і картограф, академік
- Рудницький Ярослав-Богдан — мовознавець, науковий і громадський діяч, літературознавець, фольклорист.
- Скруток Олекса — маляр-академіст.
- Стахів Євген Павлович — діяч українського підпілля в роки Другої Світової війни.
- Федак Степан — громадський діяч, філантроп, адвокат.
- Фільц Орест Володимирович — лікар, доктор медичних наук, професор.
- Чехович Костянтин — доктор філософії, філолог-славіст.
- Шашаровський Володимир — актор і режисер.
- Мойсей Шорр (1874—1941) — єврейський історик, філолог-сходознавець.
- Шухевич Герміна — українська громадська діячка, послідовниця емансипаційного руху Н. Кобринської
- Цімейко Орест Андрійович (1941—2015) — український нейрохірург, доктор медичних наук, професор; лікар вищої категорії, заслужений лікар України.
- Якубинський Андрій — поет, автор духовних віршів.
- Юзеф Кондрат (1902—1974) — польський театральний і кіноактор, співак.
Діячі «Просвіти», науки та духовного життя
Воєводи
Перемиські старости
- Йордан Спитек Вавжинець — краківський каштелян
Перемиські каштеляни
- Феліціян Гроховський (помер бл. 1649) — польський шляхтич, син Зофії з Монастирських, чоловік Катажини з Сененських
Поховані
- Андрій Боратинський — шляхтич руського походження, військовий та державний діяч часів Королівства Польського
- Станіслав Ґроховський (пом. 1645) — львівський латинський архієпископ
- Уляна Кравченко (1860—1947) — українська письменниця та поетеса, проживала у Перемишлі
- Збігнев Простак — польський письменник-фантаст
Міста-партнери
Місто підтримує партнерські зв'язки з різними містами, зокрема, й українськими:
Панорами Перемишль
Див. також
Примітки
- https://przemysl.pl/4157/paderborn-niemcy-polnocna-nadrenia-westfalia.html
- https://www.paderborn.de/rathaus-service/stadtportrait/109010100000055829.php
- https://przemysl.pl/4158/okreg-south-kesteven-wielka-brytania.html
- https://przemysl.pl/4159/lwow-ukraina.html
- https://przemysl.pl/4161/truskawiec-ukraina.html
- https://przemysl.pl/4160/kamieniec-podolski-ukraina.html
- https://przemysl.pl/4163/eger-wegry.html
- https://przemysl.pl/15240/humenn-slowacja.html
- https://przemysl.pl/15243/mosciska-ukraina.html
- GUS. Rocznik Demograficzny 2021. stat.gov.pl (пол.). Процитовано 9 серпня 2022.
- Указ Президента України від 11 липня 2022 року № 484/2022 «Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-рятівник» місту Перемишль (Республіка Польща)»
- Przemysl, Poland Köppen Climate Classification (Weatherbase). Weatherbase (англ.). Процитовано 26 листопада 2023.
- Bakończyce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 85. (пол.) — S. 85.
- Кучинко М. Історично-культурний розвиток Західного Побужжя в ІХ–XIV століттях. — Луцьк : Надстир'я, 1993. — С. .
- Ісаєвич Я. Перемишль та Перемиська земля. Перші сторінки історії / Перемишль та Перемиська земля протягом історії, 1998 р. — Перемишль-Львів : Інститут Українознавства, 1998. — С. 11.
- Королюк В. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения. — 1952. — № 9. — С. 48-49.
- Lehr-Spławiński T. Lędzice-Lędzianie-Lachowie / Tadeusz Lehr-Spławiński // Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario dedicata. — Poznań 1959. — S. 195—209.
- Kuczyński S. Wschodnia granica państwa polskiego w X wieku przed rokiem 980 / Stefan Maria Kuczyński // Początki państwa Polskiego. Księga tysiąclecia — Poznań, 1962. — T. І. — S. 233—252. (пол.)
- Въ лЂто 6478 [970] - 6493 [985]. Іпатіївський літопис. izbornyk.org.ua. Процитовано 26 листопада 2023.
- Стемпєнь С.С. Перемишль. Енциклопедія історії України.
- Fenczak A. Z badań nad początkami samonądu miejskiego w Przemyślu i jego kancelarii (do 1389 roku), .. Rocznik Historyczno-Archiwalny" 1988, z. 5, s. 25-27.
- Записки товариства імені Шевченка. Т. 147 (1927). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 26 листопада 2023.
- Грушевський. М. (1904) Історія України-Руси. Том IV. Примітка 3 Дмитро Дедько
- J. Motylkiewicz. «Ethnic Communities in the Towns of the Polish-Ukrainian Borderland in the Sixteenth, Seventeenth, and Eighteenth Centuries». C. M. Hann, P. R. Magocsi ed. Galicia: A Multicultured Land. University of Toronto Press. 2005. p. 37.
- Василь Верига. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок XIX ст.). — Львів: Світ, 1996. — 448 с. — С. 179. — .
- Juraj Buzalka. Nation and Religion: The Politics of Commemorations in South-East Poland. LIT Verlag Münster. 2008. p. 34
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 141. — (Львівська сотня).
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995. — 368 с., іл. — С. 39—40. — .
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР… — С. 42.
- Литвин М., Науменко К. Історія Галицького стрілецтва. — Львів : Каменяр, 1991. — С. 110. — .
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 55 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
- Український інститут національної пам'яті (3 жовтня 2019). . uinp.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 28 вересня 2022.
- Червоний бліцкриг - Владімір Бешанов - Тека авторів - Чтиво. Чтиво. Процитовано 17 квітня 2017.
- Сирник М. Українське шкільництво Польщі в роки німецької окупації // Український журнал. — 2007. — № 10.
- Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во , 1975. — С. 130-131.
- Записки Наукового Товариства їм. Шевченка том 208 Історично-Філологічна Секція Мирослав Трухан Українці в Польщі після другої світової війни 1944-1984
- . Архів оригіналу за 25 липня 2016. Процитовано 6 липня 2016.
- Ziętal, Norbert (23 січня 2017). SBU dla Nowin o powodach zakazu wjazdu na Ukrainę dla prezydenta Przemyśla. nowiny24.pl (пол.).
- Cynkar, Mark (18 січня 2017). . Polskie Radio Rzeszów (пол.). Архів оригіналу за 22 січня 2017.
- Руденко, Григорій (27 січня 2017). Роберт Хома зможе приїхати в Україну: СБУ скасувала 5-річну заборону. Преса України (укр.). Процитовано 26 листопада 2023.
- МЗС Польщі: "Україна має скасувати заборону на в’їзд меру Перемишля". Високий замок online (укр.). 26 січня 2017. Процитовано 26 березня 2017.
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Париж; Нью-Йорк, 1970. — Т. 6. — С. 2007.
- Бендза М. З історії православної культури Сяноцької землі // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (482) (вересень—жовтень). — С. 173. — ISSN 0130-5247.
- Historia. Перемишльсько-Варшавська архієпархія УГКЦ (пол.). Процитовано 26 листопада 2023.
- Hala Sportowa
- . Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
- . Архів оригіналу за 2 травня 2017. Процитовано 12 травня 2017.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 травня 2016. Процитовано 12 травня 2017.
- Leopold Wajgiel-Pogonia. Sejm-Wielki.pl. Процитовано 26 листопада 2023.
- Sperka, Jerzy. Początki osadnictwa rycerstwa śląskiego na Rusi Czerwonej (PDF) (пол.). с. 282.
- Kamiński A. Jordan S. W. z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 282—283. (пол.)
- W. Czapliński. Grochowski Felicjan h. Junosza (zm. ok. 1649) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 593.
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 2015-07-16 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — S. 182. (пол.)
- Pociecha W. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) // Polski Słownik Biograficzny]]. — Kraków : Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936. — T. II/1, zeszyt 1. — Beyzym Jan — Brownsford Marja. — S. 308—309. (пол.)
- ks. Marian Rechowicz. Grochowski Stanisław h. Junosza (zm. 1645) // Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Kraków — Warszawa : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960. — T. VIII/4. — Zeszyt 39. — S. 599.
Джерела
- Грушевський М. С. Опис Перемишльського староства, 1494—1497 рр. // Записки наукового товариства ім. Шевченка (ЗНТШ). — Львів, 1897. — Т. 19.
- Перемишль // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Загайкевич Б. Перемишль — західний бастіон України. — Нью-Йорк : Америка, 1961.
- Стемпєнь С. С. Перемишль // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 125. — .
- Hauzer L. Monografia miasta Przemysla. — Przemysl, 1883.
- Kramarz W. Ludnosc Przemysla w latach 1521—1921. — Przemysl, 1930.
- Przemyśl // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 148. (пол.) — S. 148—168. (пол.)
- Перемишль та Перемиська земля протягом віків Збірник наукових праць і матеріалів Міжнародної наукової конференції, організованої Науковим товариством імені Т. Шевченка в Польщі 24—25 червня 1994 року в Перемишлі, під ред. С. Заброварного, Перемишль — Львів, 1996.
Література
- Друга Державна жіноча вчительська семінарія в Перемишлі (1872—1936) / С. Заброварний. — Перемишль; Львів: Растр-7, 2018. — 210 с. — .
Посилання
- Офіційний сайт міста Перемишль (пол.); (нім.); (фр.)
- Український Народний Дім в Перемишлі
- Колишня Греко-католицька духовна семінарія у Перемишлі. Відео з дрона
- Офіційний сайт Комплексу загальноосвітніх шкіл № 2 імені Маркіяна Шашкевича з українською мовою навчання
- Тетяна Голдак. Культурно-освітнє життя українців Перемишля наприкінці ХІХ — у першій третині ХХ ст.
- Тетяна Голдак. Особливості музичного життя українців Перемишля XIX — початку XX століття
- Михайло Хроновят. Організація Українських Січових Стрільців у Перемишлі
- На нашій, не своїй землі // Павло Грицак. Вежі й кулемети
- Анатолій Романюк. Хроніка одного життя: спомини і роздуми[недоступне посилання з липня 2019]
- Крістоф Рансмайр. Перемишль. Центральноевропейська придибенція
- Мирослава Ляхович. Летючий голландець українства
- Галина Чорняк. Згадка про Перемишль — немов химерний сон…
- VOLOЦЮГИ. Сіль землі Галицької
- Павло Солодько. Мандрівка до Перемишля і околиць. Екскурсія вихідного дня. ФОТО // Українська правда. 07.06.2013
- Віртуальний топографічний меморіал втрачених храмів княжого Перемишля
Відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro Peremishl znachennya ta Pshemisl znachennya Pere mishl lat Premislia pol Przemysl nim Premissel polske misto u Pidkarpatskomu voyevodstvi Administrativnij centr Peremiskogo povitu Roztashovane na richci Syan za 14 kilometriv na zahid vid ukrayinsko polskogo kordonu Zasnovane u IH X st Vhodilo do skladu Kiyivskoyi Rusi ta Galickogo knyazivstva Korotkij chas bulo stoliceyu udilnogo Peremiskogo knyazivstva ocholyuvanogo galickoyu gilkoyu dinastiyi rodom V 1389 roci misto otrimalo magdeburzke pravo Osnova ekonomiki derevoobrobna promislovist tekstil turizm Vazhlivij transportnij centr Viznachnimi pam yatkami mista ye Sobor Ivana Hrestitelya Peremiskij zamok Franciskanskij kostel Plosha mista 43 76 km Naselennya 59 779 osib 2020 Peremishl PrzemyslGerbPanorama centralnoyi chastini mistaPanorama centralnoyi chastini mistaOsnovni dani49 47 pn sh 22 46 sh d 49 783 pn sh 22 767 sh d 49 783 22 767 Koordinati 49 47 pn sh 22 46 sh d 49 783 pn sh 22 767 sh d 49 783 22 767Krayina PolshaRegion Pidkarpatske voyevodstvoStolicya dlya Peremishlskij povit Peremiske voyevodstvo i Peremishlskij povit d Zasnovano oriyentovno IH X stolittyaPersha zgadka 981Magdeburzke pravo 1389Plosha 43 76 km Naselennya 57 193 01 07 2021 gustota 1528 osib km Mista pobratimi Paderborn 14 travnya 1993 1 2 d 27 zhovtnya 1994 3 Lviv 10 chervnya 1995 4 Truskavec 2 travnya 2004 5 Kam yanec Podilskij 10 grudnya 1997 6 Eger 11 lipnya 2003 7 Gumenne 1 zhovtnya 2010 8 Mosti ska 14 lyutogo 2008 9 Telefonnij kod 48 16Chasovij poyas UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv RPGeoNames 761168 7531300 7530778OSM 130957 R Pidkarpatske voyevodstvo SIMC 0971672Poshtovi indeksi 37700 37720Miska vladaAdresa Rynek 1 37 700 PrzemyslMer mista Vojceh BakunVebsajt przemysl plMapaPeremishlPeremishl Polsha Peremishl u Vikishovishi 11 lipnya 2022 roku prisvoyena pochesna vidznaka Ukrayini Misto ryativnik NazvaPere mishl tradicijna ukrayinska nazva Peremishel Peremisl alternativni ukrayinski nazvi Pshemishl pol Przemysl MFA pʂemɨɕl yid פ שעמישל Pshemishl polska i yevrejska nazvi Premissel nim Premissel nimecka nazva Premisliya lat Premislia latinska nazva sho vikoristovuvalasya u dilovij ta cerkovnij dokumentaciyi GeografiyaKlimat Roztashovuyetsya v zoni pomirnogo kontinentalnogo klimatu Najteplishij misyac lipen iz serednoyu temperaturoyu 17 8 C 64 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 2 2 S 28 F Klimat PeremishlyaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud RikAbsolyutnij maksimum C 12 19 22 25 28 31 33 31 28 25 18 17 33Serednij maksimum C 0 0 6 11 17 20 21 21 17 11 5 1 11Serednya temperatura C 2 1 3 7 13 16 17 17 13 8 3 0 8Serednij minimum C 5 4 0 3 8 11 13 12 10 5 0 2 4Absolyutnij minimum C 25 25 19 5 2 2 5 6 2 7 12 18 25Norma opadiv mm 30 30 30 40 70 90 90 70 50 40 40 40 660Dzherelo WeatherbaseRajoni mista Bakonchici pol Bakonczyce Boloni pol Blonie Varnenchika pol Warnenczyka Venyavskogo pol Wieniawskiego Vladiche Vovche Vilche pol Wilcze Vinna Gora pol Winna Gora Zasyannya pol Zasanie Znesinnya Kmiti pol Kmiecie Krugel Velikij pol Kruhel Wielki Lipovicya pol Lipowica Osedlya ricarske pol Osiedle Rycerskie Perekopana pol Przekopana Pidgir ya Pidzamche Silec pol Sielec Stare ZamchiskoIstoriyaCej rozdil mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cej rozdil pogodivshi jogo iz chinnimi movnimi standartami lipen 2019 Serednovichchya Novij chas Peredistoriya Peremiskij zamok Palacovij kompleks z kapliceyu ta kafedralnij sobor Volodarya Rostislavicha v XII stolitti rekonstrukciya V Petrika Istoriya Peremishlya do jogo pershoyi zgadki v 981 roci zalishayetsya nevidomoyu V istoriografiyi vislovlyuvalis rizni pripushennya shodo viniknennya mista ta naselennya yake meshkalo navkolo Arheologichni pam yatki zasvidchuyut shidno slov yanskij harakter miscevih zhiteliv yaki nalezhali arealu prozhivannya plemen dulibiv i horvativ Sered vidomih pripushen pro zasnuvannya mista ye gipoteza pro velikomoravski vplivi v regioni yaki chastkovo pidtverdzhuye zgadka pro shidni kordoni Prazkogo yepiskopstva v odnij iz gramot falsifikativ 1086 r Krim togo vidomoyu ye opovid pro zasnuvannya mista cheskim korolem Przhemislavom yaka navedena v odnij iz hronik Yana Dlugosha Yaroslav Pasternak vislovlyuvav tverdzhennya sho Peremishl rozvinuvsya yak centr plemeni bilih horvativ yake u IX stolitti za chasiv pravlinnya kiyivskogo knyazya Olega uvijshlo do skladu Rusi U period formuvannya derzhavi P yastiv misto jmovirno bulo zavojovane Meshkom I ta perebuvalo pid kontrolem jogo polskoyi derzhavi vid 970 do 981 rr tobto do chasu pohodu Volodimira koli Peremishl vpershe zgaduyetsya u virogidnomu dzhereli U polskij istoriografiyi z drugoyi polovini HH stolittya nabula poshirennya gipoteza pro prozhivannya na terenah Nadsyannya plemeni lendzyan yake voni pov yazuyut iz zahidno slov yanskoyu grupoyu plemen Rus Dokladnishe Peremiske knyazivstvo Persha zgadka pro Peremishl mistitsya u kiyivskomu litopisnomu zvedenni Povist vremennih lit pid 981 rokom koli vono bulo ostatochno priyednane kiyivskim knyazem Volodimirom Velikim do Rusi ta zgodom stalo centrom udilnogo knyazivstva Ryurika ta Volodarya Rostislavovichiv yake zgodom otrimalo nazvu Galickogo 1018 roku Peremishl priyednav do Polshi Boleslav I Horobrij ale vzhe 1031 roku kiyivskij knyaz Yaroslav Mudrij jogo povernuv U 1071 roci Peremishl buv zdobutij polskim korolem 1086 abo 1087 roku misto povernulosya do Rusi ta zakripilosya za jogo sinom Ryurikom Rostislavichem za pravlinnya yakogo peretvorilosya na centr Peremishlskogo knyazivstva Do 1320 roku vidnositsya zgadka pro nadannya Peremishlyu yakijs jogo chastini Magdeburgskogo prava knyazem Levom II Peremishl buv osidkom odnogo z najdavnishih na galickih zemlyah pravoslavnogo yepiskopstva Vvazhayetsya sho na mezhi HI XIII stolit tut bulo napisano Peremishlskij litopisnij kodeks u yakomu opisano podiyi borotbi Rostislavichiv za utverdzhennya svoyeyi vladi u Prikarpatti Pislya perenesennya golovnogo politichnogo osidku do Galicha Peremishl zalishavsya drugim za vazhlivistyu mistom krayu sho chas vid chasu stavalo knyazivskoyu rezidenciyeyu Ostannim knyazem sho zhiv u Peremishli buv Lev Danilovich kotrij pislya ob yednannya nim nizki zemel usogo Galicko Volinskogo knyazivstva perenis zvidsi svoyu rezidenciyu do Lvova Polska doba Dokladnishe Peremiska zemlya Peremishl vidome ruske misto Premislia celebris Rvssiae civitas atlasu G Brauna 1617 U 1340 roci buv zrujnovanij polskim korolem Kazimirom III odnak she dekilka rokiv upravlyavsya boyarskoyu radoyu na choli iz peremiskim voyevodoyu Dmitrom Dedkom V epohu voyen za galicko volinsku spadshinu misto bulo viznachnim centrom ruskoyi opoziciyi yaku vdalos zlamati lishe koshtom rizanini peremiskih boyar organizovanoyi krakivskimi feodalami Po zavershenni sorokarichnoyi borotbi za Galichinu misto opinilos pid vladoyu korolevi Polshi Yadvigi Anzhujskoyi V 1389 roci cholovik Yadvigi Vladislav II Yagajlo nadav mistu magdeburzke pravo U piznomu Serednovichchi Peremishl vtrativshi svoyi stolichni funkciyi rozvivavsya yak nevelikij remisnickij oseredok Tut nalichuvalos do 18 cehiv shevciv upershe zgadano v aktah 1386 roku riznikiv 1400 kovaliv ta slyusariv 1471 sedlyariv 1482 kushniriv 1509 stolyariv 1537 pekariv 1558 kravciv 1561 brovarnikiv 1561 ciryulnikiv 1574 tkachiv 1578 kapelyushnikiv 1580 kramariv 1591 zolotnikiv ta malyariv 1625 gonchariv 1634 muzikantiv 1754 mulyariv ta teslyariv 1798 Kozhen ceh mav svoyu vezhu na miskih murah Naselennya mista bulo polskim yevrejskim nimeckim ruskim ukrayinskim cheskim i virmenskim U seredini 18 stolittya yevreyi stanovili 55 6 1692 naselennya rimo katoliki 39 5 1202 a greko katoliki 4 8 147 Gabsburzka monarhiya Pislya pershogo Podilu Polshi u 1772 roci Peremishl uvijshov do skladu monarhiyi Gabsburgiv z 1804 Avstrijskoyi imperiyi ta vidrodzhenogo neyu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Na cej chas u misti zalishalos lishe kilka tisyach meshkanciv Novij poshtovh dlya rozvitku misto otrimalo u zv yazku iz budivnictvom Peremishlskoyi forteci U 1887 roci bulo vidkrito znamenitu ukrayinsku Peremisku gimnaziyu u zv yazku z chim misto otrimalo neformalnu nazvu Galickih Aten Afin Ukrayinskij diyach advokat Teofil Kormosh 1892 roku vidkriv vlasnu advokatsku kancelyariyu v Peremishli vidtodi vin buv gromadskim providnikom krayu 1901 roku za iniciyativi Teofila Kormosha bulo rozpochato budivnictvo primishennya Narodnogo Domu v Peremishli Perepis 1910 r pokazav sho v misti prozhivalo 54 078 meshkanciv Najbilsh chislennimi buli rimo katoliki 25 306 46 8 dali yevreyi 16 062 29 7 i greko katoliki 12 018 22 2 15 veresnya 1914 r ugorski soldati ta miscevi zhiteli vlashtuvali pogrom miscevih moskvofiliv Novitnij period Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Dokladnishe Bitva za Peremishl Progoloshennya Ukrayinskoyi Derzhavnosti Peremishl 1918 rik 31 zhovtnya 1918 r sotnya polyakiv na choli z generalom namagalasya vzyati vladu v misti ale yim ne vdalos Na dopomogu ukrayincyam prijshov 9 j ukrayinskij pihotnij polk 200 strilciv komandir nadporuchnik M Fedyushko iz Zhuravici Popri dribnij dosh na zibralis 8000 selyan ukrayinciv z navkolishnih sil U chetver vranci v Narodnomu Domi mista vidbulos viche na yakomu bulo obrano Peremisku Narodnu Radu Ukrayinsku Nacionalnu Radu Peremishlya do skladu yakoyi uvijshli 13 predstavnikiv inteligenciyi robitnikiv selyanstva povitu golovoyu obrali gromadskogo diyacha posla Teofila Kormosha Pri povitovij radi stvorili vijskovu finansovu harchovu sanitarnu ta inshi komisiyi drukovanij organ chasopis Volya za finansovoyi pidtrimki profesora Oleksandra Yaremi vijshli 3 nomeri vechirnoyi gazeti za 5 7 10 listopada Bulo stvoreno spilnu polsko ukrayinsku komisiyu u skladi posol Volodimir Zagajkevich direktor Kasi hvorih Ivan Zholnir direktor gimnaziyi Andrij Aliskevich profesor gimnaziyi Mihajlo Demchuk z ukrayinskoyi storoni takozh profesor gimnaziyi Feliks Pshiyemskij tri advokati Leonard Tarnavskij Yuzef Mantl Vlodzimezh Blazhovskij Pizno vnochi vismoma chlenami komisiyi bulo pidpisano ugodu pro utrimannya spokoyu poryadku Dlya vikonannya administrativno policijnih funkcij bulo stvoreno spilnu miliciyu z 1000 ukrayinciv i 1000 polyakiv Diyalnist komisiyi pidtrimala stvorena 3 listopada 1918 roku Zhidivska pol zyd yudej yevrej gebrej Nacionalna rada 11 listopada do mista bulo pidtyagnuto polske pidkriplennya o 12 00 ukrayincyam zaproponuvali zdatis O 12 15 rozpochavsya artobstril polyakami centru mista u yevrejskij chastini gorili budinki zapekli boyi vidbuvalisya na vul Francishkanskij Mickevicha Nova vlada internuvala blizko 1000 ukrayinciv na yevreyiv naklali kontribuciyu u rozmiri 3 mln kron U misti roztashovuvalasya stavka komanduvannya polskoyi armiyi 18 bereznya 1919 roku komanduvach general Ivashkevich perenis yiyi do Sudovoyi Vishni Z 1919 roku v Peremishli pochav vihoditi tizhnevik Ukrayinskij Golos za redakciyeyu Dmitra Gregolinskogo Mizhvoyenna Polsha Vid 1921 do 1939 roku Peremishl nalezhav do Polskoyi Derzhavi za umovami Rizkogo miru Nezvazhayuchi na tisk polskoyi administraciyi u Peremishli aktivno utvoryuvalisya i rozvivalisya ukrayinski suspilni i kulturni ob yednannya i organizaciyi yak ot Vseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka z filiyami u cilomu poviti Povitovij Soyuz Kooperativ tovaristvo Sokil U gimnaziyi vidnovili svoyu diyalnist sportivne tovaristvo Syanova Chajka i Ukrayinskij Plastovij Ulad pid kerivnictvom profesoriv Yevgena Lyubovicha i Teodora Polihi 1925 1928 roki v Peremishli buli znachnim rostom Maslosoyuzu i ekonomichnoyi sanaciyi Povitovogo Soyuzu Kooperativiv U 1920 h rokah formuvavsya nacionalnij ruh u Peremishli na pochatku UVO a piznishe OUN Aktivna j energijna pracya velasya molodizhnim tovaristvom Moloda Gromada i muzichnim tovaristvom Boyan U 1938 roci zdvigom usih ukrayinskih gromadskih i cerkovnih organizacij bulo vidsvyatkovano 950 rokovini hreshennya Rusi Ukrayini U 1939 roci v misti prozhivalo 54 200 meshkanciv 7230 ukrayinciv i she 2000 polskomovnih ukrayinciv 26470 polyakiv 18400 yevreyiv i 100 nimciv ta inshih nacionalnostej Kilka stolit u Peremishli zberigalasya korona korolya Rusi Ukrayini Danila Romanovicha odnak vona bula zahovana z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni i vid togo chasu yiyi misceznahodzhennya zalishayetsya nevidomim Kurs nacionalnogo tancyu V Avramenka v Peremishli listopad 1924 roku Shevchenkivske svyato ukrayinskih gimnazij v Peremishli 24 bereznya 1931 roku Vechornici tovaristva Moloda Gromada v Peremishli 1931 rik Tovaristvo Sokil Peremishl 1934 rik Rezhiserskij kurs filiyi tovaristva Prosvita v Peremishli u berezni 1937 roku 5 j Z yizd ukrayinskih muzejnikiv v Peremishli 17 travnya 1937 roku U skladi URSR 29 veresnya 1939 roku nimci peredali misto radyanskij 99 j strileckij diviziyi U 1940 1941 ta 1944 1945 rokah buv centrom Peremishlskogo rajonu Pid chas nimeckoyi okupaciyi u Drugij svitovij vijni u misti diyala ukrayinska vchitelska seminariya ta Ukrayinskij dopomogovij komitet V rezultati velikoyi ofenzivi Chervonoyi Armiyi v lipni 1944 r u yiyi rukah opinilasya majzhe vsya teritoriya Polshi zaselena ukrayincyami 22 go lipnya buv zajnyatij Holm 23 go Grubeshiv a 27 go Yaroslav i Peremishl Z prihodom ChA j vstanovlennyam polskoyi vladi ukrayinske naselennya yake pid chas nimeckoyi okupaciyi hoch i v duzhe skromnih mezhah moglo rozvivati svoye kulturne ta ekonomichne zhittya opinilosya v nadzvichajno vazhkij situaciyi Vidnosno svobidno zhilosya jomu doti doki cya teritoriya perebuvala pid vijskovim upravlinnyam Chervonoyi Armiyi U Peremishli do 1 zhovtnya 1945 r tobto do dnya koli komanduvannya ChA peredalo vladu polskij administraciyi funkcionuvali dvi ukrayinski seredni shkoli zagalnoosvitnya i torgovelna Postala sitka ukrayinskih pochatkovih shkil V odnomu tilki Gorlickomu poviti bulo yih 48 14 Odnache vzhe v pershomu roci isnuvannya komunistichnoyi Polshi vikoristovuyuchi viyizd bilshosti ukrayinciv do URSR zlikvidovano vsi ci shkoli dozvolivshi na isnuvannya pri deyakih polskih shkolah punktiv navchannya ukrayinskoyi movi U navchalnomu roci 1946 47 i ci punkti buli zlikvidovani 27 lipnya 1944 roku Peremishl buv zajnyatij Chervonoyu Armiyeyu razom iz soldatami 38 go pihotnogo polku Armiyi Krajovoyi Voseni 1944 roku radyanska vlada zasnuvala u misti Timchasovij Tabir NKVS 49 dlya soldativ AK ta inshih protivnikiv radyanskoyi vladi Najchastishe polonenih zvidsi vivozili do mista Borovichi abo v yaznici u zamku v m Ryashiv a takozh do taboriv Sibiru Represiyi shodo soldativ AK trivali do zhovtnya 1956 roku Vidnovlena Polsha 27 chervnya 2016 roku dorogu procesiyi ukrayinciv yaki pislya Svyatoyi liturgiyi u Kafedralnomu sobori UGKC sv Ivana Hrestitelya rushili urochistoyu hodoyu do Ukrayinskogo vijskovogo cvintarya sho v seli Pikulichi peregorodili kilka desyatkiv golomozih molodikiv sered napadnikiv buli osobi u futbolkah Vsepolskoyi molodi Rozpochalas sharpanina pid chas yakoyi 60 litnomu uchasniku hodi rozirvali sorochku Policiya vidgorodila uchasnikiv procesiyi vid napadnikiv Pid chas marshu orlyat peremiskih ta lvivskih voseni 2016 roku htos z natovpu vikriknuv Smert ukrayincyam Prezident mista Robert Homa na zakidi shodo nepripustimosti takih dij vidpoviv zokrema sho vin ne chuv cogo Yak naslidok SBU 12 chi 29 grudnya 2016 roku zaboronila jomu v yizd na teritoriyu Ukrayini terminom na 5 rokiv 27 sichnya 2017 v ZMI z yavilasya zvistka sho zaboronu na v yizd do Ukrayini dlya mera skasuvali pislya vtruchannya prezidenta Ukrayini Petra Poroshenka Ce stalosya zokrema pislya togo yak viceministr zakordonnih sprav Yan Dzedzichak Polshi zayaviv zokrema yaksho ce rishennya ne bude skasovane to ce matime serjozni naslidki 11 lipnya 2022 roku Prezident Ukrayini Volodimir Zelenskij prisvoyiv Peremishlyu pochesnu vidznaku Misto ryativnik za viyavleni gumanizm miloserdya i solidarnist z Ukrayinskim narodom vsebichnu dopomogu gromadyanam Ukrayini yaki vimusheno zalishili Batkivshinu vnaslidok zbrojnoyi agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti Ukrayini a takozh vagomu pidtrimku Ukrayini u zahisti yiyi nezalezhnosti ta suverenitetu NaselennyaReligiyi naselennya Peremishlya zgidno z perepisom 1931 roku Rimskij katolicizm 39 430 63 3 Yudayizm 18 376 29 5 Greko katolicizm 4 391 7 0 Inshi konfesiyi 85 0 2 Zagalom 62 272 Demografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vikCholoviki 30470 5834 21079 3557Zhinki 34530 5553 20611 8366Razom 65000 11387 41690 11923Ukrayinci Peremishl najstarishe j odne z najvazhlivishih mist Galichini kolis stolicya ukrayinskogo knyazivstva a zgodom vazhlivij oseredok ukrayinskogo kulturnogo j cerkovnogo zhittya jogo bastion na pogranichchi z Polsheyu Golovne misto Posyannya U 1910 roci v misti prozhivali 54 7 tis meshkanciv Z nih 46 7 rimo katolikiv 29 5 yudeyiv i 22 5 greko katolikiv U roki I Svitovoyi vijni pid odniyeyu z najpotuzhnishih v Yevropi Peremiskoyu forteceyu tochilisya kilkamisyachni boyi 3 listopada 1918 roku v misti ta okolicyah na korotkij chas bula vidnovlena ukrayinska derzhavnist Livij bereg Syanu Zasyannya zajmali polyaki 10 11 listopada voni zahopili misto Do 1939 roku Peremishl perebuvav pid vladoyu vidrodzhenoyi Polshi Za paktom Molotova Ribbentropa misto bulo rozdilene na dvi chastini Rikoyu Syan prohodiv kordon mizh Tretim Rejhom ta SRSR U 1944 roci na korotkij chas Peremishl vhodiv do skladu URSR a 1945 buv peredanij Polshi Yevgen Gricak 1890 1944 filolog ta istorik z Peremishlya pisav Peremishl maye veliki zaslugi u spravi pershih pochiniv probudzhennya ukrayinskogo narodu do novogo zhittya j do pershoyi osvitnoyi praci ta poshirennya nacionalnoyi svidomosti vin navit viperediv do pevnogo stupenya golovnij i prirodnij oseredok ukrayinskogo kulturnogo zhittya Lviv Unaslidok nasilnoyi repatriaciyi do URSR ta zlochinnoyi operaciyi Visla u 1944 1947 rr perevazhna bilshist ukrayinskogo naselennya Peremishlya ta Nadsyannya bula primusovo vignana U 1946 roci zaareshtuvali ostannogo dovoyennogo peremiskogo yepiskopa UGKC Josafata Kocilovskogo 1876 1947 yakij piznishe zahvorilij na zapalennya legen pomer 17 listopada 1947 r u kiyivskij v yaznici Lishe 1989 roku greko katolicka vizantijsko ukrayinska gromada Polshi otrimala svogo yepiskopa Todi Ivana Martinyaka bulo priznacheno yepiskopom pomichnikom pri primasovi Polshi a 1991 roku Ivan Pavlo II priznachiv jogo Peremiskim yepiskopom GKC Zaraz u misti ye rezidenciya mitropolita Peremiskogo i Varshavskogo Greko Katolickoyi Cerkvi Ivana Martinyaka U 1991 roci pid chas vizitu do Peremishlya Ivan Pavlo II peredav pid greko katolickij kafedralnij sobor kolishnij kostel yezuyitiv Ukrayinska gromada Peremishlya nalichuye teper do 4 tisyach osib Ukrayinske gromadske zhittya zgurtovane dovkola kilkoh cerkovnih parafij ukrayinskoyi shkoli im Markiyana Shashkevicha ta Narodnogo domu U misti vidbuvayetsya Festival ukrayinskoyi kulturi ArhitekturaU Peremishli zbereglisya chislenni arhitekturni ta istorichni pam yatki sho robit misto ta jogo okolici prinadlivim dlya turistiv Sered nih zokrema Sobor svyatogo Ivana Hrestitelya III Sobor svyatogo Ivana Hrestitelya IV Sobor svyatogo Ivana Hrestitelya V Ukrayinskij Narodnij dim Palac greko katolickih yepiskopiv Palac Knyaziv Lyubomirskih Peremiskij zamok Peremiska fortecya Kostel franciskancivZamok Kazimira Bazilika Vnebovzyattya rimskij Ukrayinska cerkva Strasnoyi Bogorodici Ukrayinskij Narodnij dim na rozi vulic Budivlya Latinskoyi katolickoyi seminariyi Budivlya kolishnoyi Peremiskoyi grekokatolickoyi duhovnoyi seminariyi poruch kaplicya Kostel svyatoyi Mariyi Magdalini ta monastir franciskanciv Kostel svyatoyi Terezi pri monastiri ordenu otciv karmelitiv bosih pobudovanij v 1631 roci Stara katedra nalezhala ukrayincyam z 1784 do 1946 rr Uspenska pravoslavna cerkva Park Knyaziv Lyubomirskih vid na palac i stav Palac Knyaziv Lyubomirskih Budinok na rinku avstrijskij fort XVReligiyaDokladnishe Peremiska yeparhiya Istoriya Karta pravoslavnih ta greko katolickih cerkov yaki v riznij chas isnuvali u mistiKarta Peremishlya XVII st pravoslavni hrami vitisneni za mezhi seredmistya U Peremishli buli rezidenciyi pravoslavnih greko katolickih ta rimo katolickih yepiskopiv 1412 roku korol Vladislav II Yagajlo virushivshi z Mediki do Peremishlya v suprovodi zokrema estergomskogo yepiskopa pochuv zvinuvachennya vid nimciv u pokrovitelstvi shizmatikiv U vidpovid na zakidi nakazav peredati latinnikam ruskij kafedralnij sobor u centri mista zbudovanij z tesanogo kamenyu vikinuti pered perehreshennyam z kript tila pohovanih osib 1422 roku bulo ob yednano Peremisku ta z centrom v Peremishli U 1460 roci rozpochalosya budivnictvo novoyi rimo katolickoyi katedri yaka pislya chislennih perebudov zbereglasya donini Pravoslavni ta greko katolicki vladiki Peremisko Sambirsko Syanockoyi yeparhiyi okrim Peremishlya perebuvali v riznij chas u Valyavi Lavrovi Sambori U 1784 roci cisar Jozef II peredav greko katolickij yeparhiyi dlya katedralnogo soboru likvidovanij latinskij monastir otciv karmelitiv Natomist vid greko katolikiv zabrali nedobudovanij sobor na Vladichomu Vid nogo zalishilasya vezha z dzigarem godinnikom zaraz tut roztashovanij Muzej lyulok U period diyalnosti greko katolickih yepiskopiv Inokentiya ta Georgiya Vinnickih Yeronima Ustrickogo 1715 1762 Atanasiya Sheptickogo 1762 1779 Maksimiliana Rilla 1779 1793 Antona Angelovicha 1796 1808 Mihajla Levickogo 1813 1818 Ivana Snigurskogo 1818 1848 Grigoriya Yahimovicha 1848 1860 Tomi Polyanskogo 1860 1869 ta inshih Peremishl stav vazhlivim oseredkom galickogo nacionalnogo vidrodzhennya yakij nazivali Atenami nad Syanom 3 veresnya 1892 r yepiskop Yulian Pelesh u Peremishli visvyativ brata Andreya Sheptickogo na svyashenika Pravoslavni ta greko katolicki cerkvi Ne isnuyuchi Kafedralnij sobor Rizdva Ivana Hrestitelya I rotonda pri knyazhih palatah rotonda sv Mikolaya app Petra i Pavla sv Onufriya sv Mikolaya na Pidzamchu sv Mihayila na Pidzamchu Kafedralnij sobor Rizdva Ivana Hrestitelya II Kafedralnij sobor Rizdva Ivana Hrestitelya III Presv Trijci sv Mikolaya na Pidgir yu Voznesinnya na Znesinni Blagovishennya Rizdva Hristovogo proroka Illi Preobrazhennya na Garbaryah sv Georgiya Yuriya na Garbaryah sv Ivana Bogoslova na Vovchomu Prsv Bogorodici na Zasyanni monastirska Bogoyavlennya na Zasyanni Kafedralnij sobor Rizdva Ivana Hrestitelya IV Isnuvali takozh cerkvi z nevidomimi nazvami dvi na Zasyanni ta odna na Pikulickij dorozi Isnuyuchi Kafedralnij sobor Rizdva Ivana Hrestitelya V Rizdva Bogorodici na Boloni Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici na Zasyanni Kaplicya greko katolickoyi seminariyi Uspinnya Bogorodici na Vovchomu Ivana Bogoslova na Perekopanomu vikoristovuyetsya pid kostel Suchasnist Cej rozdil potrebuye dopovnennya traven 2017 U misti diyut kilka religijnih konfesij zokrema rimo katolicka greko katolicka pravoslavna protestantska svidki Yegovi Svitskij misijnij ruh Epifaniya EkonomikaU misti rozvinena derevoobrobna promislovist pidpriyemstvo z virobnictva DVP Fibris tut rozmisheni pidpriyemstva po vipusku mehanichnoyi ta promislovoyi avtomatiki Dirt Fanina metaloplastikovih vikon ta dverej Hensfort promislovoyi armaturi POLNA S A kosmetiki Inglot Cosmetics Aurora tkanin Sanwil Krim togo Peremishl vidomij yak centr tradicijnih remesel livarstva ta fajkarstva vvazhayetsya turistichnim centrom voyevudstvaOsvitaU misti diyut rizni navchalni zakladi zokrema Derzhavna akademiya prikladnih nauk v Peremishli pol Panstwowa Akademia Nauk Stosowanych w Przemyslu Viddilennya nacionalnoyi shkoli mitno podatkovoyi sluzhbi pol Krajowa Szkola Skarbowosci Visha rimo katolicka duhovna seminariya pol Wyzsze Seminarium Duchowne SportKlubi Davnishe v misti diyali ukrayinski klubi ta Syan Nini diyut klubi z riznih vidiv sportu zokrema futbolni klubi Chuvaj Poloniya basketbolni klubi Vedmediki Sporudi Stadion miskogo sportivnogo klubu Poloniya Zal tovaristva POSiR Przemyski Osrodek Sportu i Rekreacji Girskolizhnij centr Vidkritij plavalnij basejn tovaristva POSiR Vidkrita kovzanka zi shtuchnim lodomtovaristva POSiR Vidomi lyudiUrodzhenci Boris Yevgen Ferdinand promislovec gromadskij diyach Buzhinskij Volodimir Mar yanovich polskij vchenij profesor Lvivskogo politehnichnogo institutu Leopold Vajgel polskij krayeznavec Vijtovich Petro skulptor Vitoshinskij Boris pravoznavec publicist diyach OUN v yazen nacistskih konctaboriv Volinec Ivan ukrayinskij vazhkoatlet Gasyuk Yaroslava 1925 2016 uchasnicya OUN Gnatishak Mikola Leontijovich teoretik ta istorik literaturi literaturnij kritik zhurnalist Dmitrenko Mariya pismennicya voyachka UPA Dobryanska Korenec Olga 1880 1977 ukrayinska pismennicya Dolinskij Stepan uchasnik Nacionalno Vizvolnih zmagan diyach UVO OUN Zaricka Sofiya malyarka Genrik Jordan 1842 1907 polskij gromadskij diyach uchenij medik Kavka Ivan skulptor Kopistenskij Zahariya ruskij ukrayinskij mislitel i pismennik kulturnij ta cerkovnij diyach arhimandrit Kiyevo Pecherskogo monastirya Kopistinskij Teofil Dorofijovich ukrayinskij hudozhnik realist portretist Kopko Petro Maksimovich ukrayinskij filolog Lukasevich Mar yan Prokopovich komandir kurenya UPA Vovki komandir 28 go Holmskogo taktichnogo vidtinka Daniliv major UPA posmertno Saturchak Lukash polskij ta ukrayinskij istorik zhurnalist Nimciv Miroslav Danilo ukrayinskij arhitektor Prokop Miroslav politichnij i gromadskij diyach naukovec i publicist Zbignev Prostak polskij pismennik fantast Rudnickij Stepan Lvovich geograf i kartograf akademik Rudnickij Yaroslav Bogdan movoznavec naukovij i gromadskij diyach literaturoznavec folklorist Skrutok Oleksa malyar akademist Stahiv Yevgen Pavlovich diyach ukrayinskogo pidpillya v roki Drugoyi Svitovoyi vijni Fedak Stepan gromadskij diyach filantrop advokat Filc Orest Volodimirovich likar doktor medichnih nauk profesor Chehovich Kostyantin doktor filosofiyi filolog slavist Shasharovskij Volodimir aktor i rezhiser Mojsej Shorr 1874 1941 yevrejskij istorik filolog shodoznavec Shuhevich Germina ukrayinska gromadska diyachka poslidovnicya emansipacijnogo ruhu N Kobrinskoyi Cimejko Orest Andrijovich 1941 2015 ukrayinskij nejrohirurg doktor medichnih nauk profesor likar vishoyi kategoriyi zasluzhenij likar Ukrayini Yakubinskij Andrij poet avtor duhovnih virshiv Yuzef Kondrat 1902 1974 polskij teatralnij i kinoaktor spivak Diyachi Prosviti nauki ta duhovnogo zhittya o Ivana Mogilnickogo o Grigoriya Shashkevicha o Josifa Levickogo o Josifa Lozinskogo Ivana Lavrivskogo Mihajla Verbickogo Anatolya Vahnyanina Stepana Shaha Ulyani Kravchenko Teofila Kormosha Anatolya Kurdidika Vasilya Pinila Oleni Kulchickoyi Mikoli Antonevicha Oresta Avdikovicha Voyevodi Dmitro Detko GumprehtPeremiski starosti Div takozh Kategoriya Peremiski starosti Jordan Spitek Vavzhinec krakivskij kashtelyanPeremiski kashtelyani Div takozh Kategoriya Peremiski kashtelyani Feliciyan Grohovskij pomer bl 1649 polskij shlyahtich sin Zofiyi z Monastirskih cholovik Katazhini z SenenskihPohovani Div takozh Kategoriya Pohovani v Peremishli Andrij Boratinskij shlyahtich ruskogo pohodzhennya vijskovij ta derzhavnij diyach chasiv Korolivstva Polskogo Stanislav Grohovskij pom 1645 lvivskij latinskij arhiyepiskop Ulyana Kravchenko 1860 1947 ukrayinska pismennicya ta poetesa prozhivala u Peremishli Zbignev Prostak polskij pismennik fantastMista partneriMisto pidtrimuye partnerski zv yazki z riznimi mistami zokrema j ukrayinskimi Kam yanec Podilskij Lviv Mostiska Truskavec Paderborn Gumenne EgerPanorami PeremishlPeremishl PeremishlDiv takozhPeremishlskij litopis Zamok u Peremishli Sobor svyatogo Ivana Hrestitelya III Peremishl Ukrayinskij Narodnij dim u Peremishli Kompleks zagalnoosvitnih shkil 2 imeni Markiyana Shashkevicha v Peremishli Ukrayinsko polskij mirotvorchij bataljon Nacionalnij muzej Peremishlshini Peremishl Primitkihttps przemysl pl 4157 paderborn niemcy polnocna nadrenia westfalia html https www paderborn de rathaus service stadtportrait 109010100000055829 php https przemysl pl 4158 okreg south kesteven wielka brytania html https przemysl pl 4159 lwow ukraina html https przemysl pl 4161 truskawiec ukraina html https przemysl pl 4160 kamieniec podolski ukraina html https przemysl pl 4163 eger wegry html https przemysl pl 15240 humenn slowacja html https przemysl pl 15243 mosciska ukraina html GUS Rocznik Demograficzny 2021 stat gov pl pol Procitovano 9 serpnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 11 lipnya 2022 roku 484 2022 Pro prisvoyennya pochesnoyi vidznaki Misto ryativnik mistu Peremishl Respublika Polsha Przemysl Poland Koppen Climate Classification Weatherbase Weatherbase angl Procitovano 26 listopada 2023 Bakonczyce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 85 pol S 85 Kuchinko M Istorichno kulturnij rozvitok Zahidnogo Pobuzhzhya v IH XIV stolittyah Luck Nadstir ya 1993 S Isayevich Ya Peremishl ta Peremiska zemlya Pershi storinki istoriyi Peremishl ta Peremiska zemlya protyagom istoriyi 1998 r Peremishl Lviv Institut Ukrayinoznavstva 1998 S 11 Korolyuk V K voprosu ob otnosheniyah Rusi i Polshi v H veke Kratkie soobsheniya in ta slavyanovedeniya 1952 9 S 48 49 Lehr Splawinski T Ledzice Ledzianie Lachowie Tadeusz Lehr Splawinski Opuscula Casimiro Tymieniecki septuagenario dedicata Poznan 1959 S 195 209 Kuczynski S Wschodnia granica panstwa polskiego w X wieku przed rokiem 980 Stefan Maria Kuczynski Poczatki panstwa Polskiego Ksiega tysiaclecia Poznan 1962 T I S 233 252 pol V lЂto 6478 970 6493 985 Ipatiyivskij litopis izbornyk org ua Procitovano 26 listopada 2023 Stempyen S S Peremishl Enciklopediya istoriyi Ukrayini Fenczak A Z badan nad poczatkami samonadu miejskiego w Przemyslu i jego kancelarii do 1389 roku Rocznik Historyczno Archiwalny 1988 z 5 s 25 27 Zapiski tovaristva imeni Shevchenka T 147 1927 irbis nbuv gov ua Procitovano 26 listopada 2023 Grushevskij M 1904 Istoriya Ukrayini Rusi Tom IV Primitka 3 Dmitro Dedko J Motylkiewicz Ethnic Communities in the Towns of the Polish Ukrainian Borderland in the Sixteenth Seventeenth and Eighteenth Centuries C M Hann P R Magocsi ed Galicia A Multicultured Land University of Toronto Press 2005 p 37 Vasil Veriga Narisi z istoriyi Ukrayini kinec XVIII pochatok XIX st Lviv Svit 1996 448 s S 179 ISBN 5 7773 0359 5 Juraj Buzalka Nation and Religion The Politics of Commemorations in South East Poland LIT Verlag Munster 2008 p 34 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 228 s il S 141 Lvivska sotnya Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU vidavnicha firma Olir 1995 368 s il S 39 40 ISBN 5 7707 7867 9 Litvin M Naumenko K Istoriya ZUNR S 42 Litvin M Naumenko K Istoriya Galickogo strilectva Lviv Kamenyar 1991 S 110 ISBN 5 7745 0394 1 Volodimir Kubijovich Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 stor 55 Visbaden 1983 205 s Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati 3 zhovtnya 2019 uinp gov ua ukr Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2020 Procitovano 28 veresnya 2022 Chervonij blickrig Vladimir Beshanov Teka avtoriv Chtivo Chtivo Procitovano 17 kvitnya 2017 Sirnik M Ukrayinske shkilnictvo Polshi v roki nimeckoyi okupaciyi Ukrayinskij zhurnal 2007 10 Kubijovich V Ukrayinci v Generalnij Guberniyi 1939 1941 Buenos Ajres V vo 1975 S 130 131 Zapiski Naukovogo Tovaristva yim Shevchenka tom 208 Istorichno Filologichna Sekciya Miroslav Truhan Ukrayinci v Polshi pislya drugoyi svitovoyi vijni 1944 1984 Arhiv originalu za 25 lipnya 2016 Procitovano 6 lipnya 2016 Zietal Norbert 23 sichnya 2017 SBU dla Nowin o powodach zakazu wjazdu na Ukraine dla prezydenta Przemysla nowiny24 pl pol Cynkar Mark 18 sichnya 2017 Polskie Radio Rzeszow pol Arhiv originalu za 22 sichnya 2017 Rudenko Grigorij 27 sichnya 2017 Robert Homa zmozhe priyihati v Ukrayinu SBU skasuvala 5 richnu zaboronu Presa Ukrayini ukr Procitovano 26 listopada 2023 MZS Polshi Ukrayina maye skasuvati zaboronu na v yizd meru Peremishlya Visokij zamok online ukr 26 sichnya 2017 Procitovano 26 bereznya 2017 GUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Parizh Nyu Jork 1970 T 6 S 2007 Bendza M Z istoriyi pravoslavnoyi kulturi Syanockoyi zemli Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 5 482 veresen zhovten S 173 ISSN 0130 5247 Historia Peremishlsko Varshavska arhiyeparhiya UGKC pol Procitovano 26 listopada 2023 Hala Sportowa Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2017 Arhiv originalu za 2 travnya 2017 Procitovano 12 travnya 2017 PDF Arhiv originalu PDF za 19 travnya 2016 Procitovano 12 travnya 2017 Leopold Wajgiel Pogonia Sejm Wielki pl Procitovano 26 listopada 2023 Sperka Jerzy Poczatki osadnictwa rycerstwa slaskiego na Rusi Czerwonej PDF pol s 282 Kaminski A Jordan S W z Zakliczyna h Traby 1518 1568 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1990 reprint T 11 S 282 283 pol W Czaplinski Grochowski Felicjan h Junosza zm ok 1649 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 T VIII 4 Zeszyt 39 S 593 Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 2015 07 16 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 S 182 pol Pociecha W Boratynski Jan h Korczak 1546 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 308 309 pol ks Marian Rechowicz Grochowski Stanislaw h Junosza zm 1645 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1960 T VIII 4 Zeszyt 39 S 599 DzherelaGrushevskij M S Opis Peremishlskogo starostva 1494 1497 rr Zapiski naukovogo tovaristva im Shevchenka ZNTSh Lviv 1897 T 19 Peremishl Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Zagajkevich B Peremishl zahidnij bastion Ukrayini Nyu Jork Amerika 1961 Stempyen S S Peremishl Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 125 ISBN 978 966 00 1142 7 Hauzer L Monografia miasta Przemysla Przemysl 1883 Kramarz W Ludnosc Przemysla w latach 1521 1921 Przemysl 1930 Przemysl Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1888 T IX S 148 pol S 148 168 pol Peremishl ta Peremiska zemlya protyagom vikiv Zbirnik naukovih prac i materialiv Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi organizovanoyi Naukovim tovaristvom imeni T Shevchenka v Polshi 24 25 chervnya 1994 roku v Peremishli pid red S Zabrovarnogo Peremishl Lviv 1996 LiteraturaDruga Derzhavna zhinocha vchitelska seminariya v Peremishli 1872 1936 S Zabrovarnij Peremishl Lviv Rastr 7 2018 210 s ISBN 617 7726 01 1 PosilannyaPeremishl u sestrinskih VikiproyektahPortal Galichina Portal Polsha Peremishl u Vikimandrah Peremishl u Vikishovishi Oficijnij sajt mista Peremishl pol nim fr Ukrayinskij Narodnij Dim v Peremishli Kolishnya Greko katolicka duhovna seminariya u Peremishli Video z drona Oficijnij sajt Kompleksu zagalnoosvitnih shkil 2 imeni Markiyana Shashkevicha z ukrayinskoyu movoyu navchannya Tetyana Goldak Kulturno osvitnye zhittya ukrayinciv Peremishlya naprikinci HIH u pershij tretini HH st Tetyana Goldak Osoblivosti muzichnogo zhittya ukrayinciv Peremishlya XIX pochatku XX stolittya Mihajlo Hronovyat Organizaciya Ukrayinskih Sichovih Strilciv u Peremishli Na nashij ne svoyij zemli Pavlo Gricak Vezhi j kulemeti Anatolij Romanyuk Hronika odnogo zhittya spomini i rozdumi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Kristof Ransmajr Peremishl Centralnoevropejska pridibenciya Miroslava Lyahovich Letyuchij gollandec ukrayinstva Galina Chornyak Zgadka pro Peremishl nemov himernij son VOLOCYuGI Sil zemli Galickoyi Pavlo Solodko Mandrivka do Peremishlya i okolic Ekskursiya vihidnogo dnya FOTO Ukrayinska pravda 07 06 2013 Virtualnij topografichnij memorial vtrachenih hramiv knyazhogo PeremishlyaVideo Ukrayinskij dim u Peremishli na YouTube Protest 26 chervnya 2016 roku proti marshu ukrayinciv u Peremishli na YouTube