Лендзяни, лендичі — назва слов'янського племені, котре мешкало у басейні Дніпра та було данником Київської Русі. З огляду на обмаль джерел, ідентичність, місце проживання, політичне позиціонування і автентична назва племені є об'єктом дискусій в середовищі науковців, а також (переважно польської) націо-наративної публіцистики.[]
Лендзяни | |
Лендзяни у Вікісховищі |
Джерела
Вперше лендичі, під назвою Lendizi згадані у праці під назвою "Опис городів і земель на північ від Дунаю" ("Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii"), котра, як вважається, була написана приблизно у 870 -х роках. Автор "Опису", згодом отримав умовну назву "Географа Баварського". В тексті "Опису" лише вказано, що Lendizi володіли досить малою, у порівнянні з іншими племенами, кількістю городів - 98, та не повідомляється жодної інформації про місце їх проживання чи рід діяльності. В переліку Географа Баварського лендичі згадані під 33-м номером, поряд із хозирозами (Chozirozi) - 32 номер, котрі володіли 250-ма городами та тафнезами (Thafnezi) - номер 34, котрі володіли 257 -ма городами.
Під назвою лензаноі (грец. Λεγζανοι), лендичі двічі згадані у трактаті візантійського імператора Константина VII Багрянородного "Про управління імперією", котрий був написаний коло 950-го року. В описі Русі, імператор згадує лензаноі як данників Київських князів, котрі сплавляють до Києва човни-однодеревки, бо всі ріки у їх місцевості впадають у Дніпро. В описі печенізьких володінь, імператор знову згадує лензаноі, як сусідів печенізької феми (племені) Явдіартим. Відтак, обидва фрагменти із твору Констянтина Багрянородного, що є основним джерелом знань про лендичів-лендзян, розташовують лензеної в басейні Дніпра, на межі із степом де кочували печеніги.
Історіографічні інтерпретації
Спроби конкретизації місця проживання лендзян почались у наукових колах із половини ХІХ століття. Широкого поширення набула версія М. Барсова про їх волинське розташування, зокрема тотожність із лучанами, яку згодом підтримав також М. Грушевський.
У 1920-х роках, Г. Ільїнським, було висунуто версію про тотожність слів лендзяни та ляхи. В основі аргументації Ільїнського лежала схожість кореня "ленд" із означеннями поляків в угорській - lengien та литовській - lenkas мовах. Виводячи корінь "ленд" від слов'янського слова "ляда", що означало необроблене поле, він екстраполював його на означення "лядський", що є прикметниковою формою, згадуваного у "Повісті Временних Літ" слова "ляхи". Однак, вадою такої версії була неможливість лендзян-ляхів межувати із печенігами і жити у басейні Дніпра, як про це пише Констянтин Багрянородний. Для уникнення цих труднощів, Ільїнський пропонує ототожнювати лендзян із, не згаданими Багрянородним, радимичами, які у "Повісті Временних Літ" називаються плем'ям, що походило від ляхів. Оскільки радимичі не межували із печенігами, Ільїнський розглядає можливість розмістити іншу частину лендзян в районі між верхів'ями Вісли та Дністра, куди могли досягати печеніги. У зв'язку із тим, що згодом, зв'язок радимичів та в'ятичів із ляхами чи західними слов'янами не був підтверджений археологічними, топонімічними та іншими даними, в польській історіографії версія Ільїнського була розвинута шляхом збільшення на Схід території проживання ляхів із району верхів'я Вісли і Сяну. За рахунок збільшення ймовірної території проживання лендзян на північний схід вони досягали верхів'їв Прип'яті - тобто басейну Дніпра, а за рахунок збільшення на південних-схід - печенізьких кочовищ.
У 1930-х роках польським істориком К. Тименецьким було висловлено версію тотожності лендзян із літописними полянами, котрі також не згадані у трактаті Багрянородного. В цьому випадку збігались усі необхідні умови, адже вони жили у басейні Дніпра та межували із печенігами. Крім того виконувалась інша умова, не задоволена попередніми гіпотезами - примикання до території уличів та деревлян. Ця версія була згодом підтримана істориком І. Кончею, котрий відзначив також той факт, що якби данники Русі - лендзяни означали згаданих у літописі ляхів, то вони б і у майбутньому вважались природними підданими Русі, а Польща територією на яку київські (чи взагалі руські князі) мали законні права. Крім того, підтвердженням імовірності ототожнення лендзян із наддніпрянськими полянами може служити лист хазарського єврея, написаний у середині Х століття, в якому коротко переказано історію каганату і згадано народ "לוזניו" - "лаусане". "Лаусане" виступають як західні сусідами хазар, що відповідає місцю проживання полян.
Цитати
- "Слов'яни ж русам підлеглі, а саме - криветеїни, лензаніни та інші слов'яни - вирубують у своїх горах однодеревки зимою і спорядивши їх, із настанням весни відправляють у сусідні водоймища. Оскільки вони всі впадають до ріки Дніпра то і вони звідти дістаються до цієї ж ріки і відправляються до Києва; там витягають їх і продають русам."
- "Решта чотири племені містяться по цей бік Дніпра, у напрямку більш західних і північних країв. А саме плем'я Гіязіхопон сусідить із Боггарією, плем'я нижньої Гили межує з Угорщиною, плем'я Харавої межує із Руссю, плем'я Явдіертим межує із областями підданих Русі, а саме ультінами, дервленінами, лензенінами та іншими слов'янами"
Література
- Michał Parczewski — «Początki kształtowania się polsko-ruskiej rubieży etnicznej w Karpatach», Kraków 1991
- Krzysztof Tomasz Witczak, Z problematyki Słowiańszczyzny plemiennej, część 2: Lędzanie i Wierzbianie (Βερβίανοι) — dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu, «Slavia Occidentalis» T. 48/49, 1991/1992, s. 249—260
- Krzysztof Tomasz Witczak, O dwóch plemionach prapolskich, zasiedlających Ziemię Przemyską i Chełmską — Lędzanach i Wierzbianach, «Acta Archaeologica Carpatica» R. 38, 2003, s. 157—172
Примітки
- Константин Багрянородный. Об управлении империей: Текст, перевод,комментарий / Под ред. Г. Г. Литаврина, А. П. Новосельцева. – М., 1991. – 496 с.
- Horak B. Travnicek D. Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii (t. zv. Bavarski geograf) Rozpravy ceskoslovenske Akademie ved. – Praha, 1956. – R. 66. – Ses. 2.
- Potocki J. Fragment historiques et geographiques sur Scythie, Sarmatie et les Slaves. – Brunsvic, 1796
- Барсов Н. Очерки русской исторической географии. - Варшава, 1885.
- Грушевський М. Історія України- Руси. - Т. 1. - К., 1991.
- Ильинский Г. Кто были Λεγζανοι Константина Багрянородного? // Slavia. - Т. IV. - 1925 - 1926. - S. 315-319.
- Ильинский Г. Кто были Λεγζανοι Константина Багрянородного? // Slavia. - Т. IV. - 1925 - 1926. - S. 317.
- Седов В. Восточные славяне в VI—XIII вв. - М., 1982.
- Kuczynski S. Nieznany traktat polsko-ruski roku 1039 //Slavia Antiqua. - 1956. - T. V. - S. 67 3 4.
- Tymieniecki К. Ledzicze (Lechici), chyli Wielkopolska w wieku IX // Przeglnd Wielkopolski. -No 6. - 1946.
- Конча С. "Лендзяни" в контексті Київської Русі // Збірник наукових праць НДІУ. Україна-історія, том XV, - Київ. -С. 267
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lendzyani lendichi nazva slov yanskogo plemeni kotre meshkalo u basejni Dnipra ta bulo dannikom Kiyivskoyi Rusi Z oglyadu na obmal dzherel identichnist misce prozhivannya politichne pozicionuvannya i avtentichna nazva plemeni ye ob yektom diskusij v seredovishi naukovciv a takozh perevazhno polskoyi nacio narativnoyi publicistiki dzherelo Lendzyani Lendzyani u VikishovishiDzherelaVpershe lendichi pid nazvoyu Lendizi zgadani u praci pid nazvoyu Opis gorodiv i zemel na pivnich vid Dunayu Descriptio civitatum et regionum ad septentrionalem plagam Danubii kotra yak vvazhayetsya bula napisana priblizno u 870 h rokah Avtor Opisu zgodom otrimav umovnu nazvu Geografa Bavarskogo V teksti Opisu lishe vkazano sho Lendizi volodili dosit maloyu u porivnyanni z inshimi plemenami kilkistyu gorodiv 98 ta ne povidomlyayetsya zhodnoyi informaciyi pro misce yih prozhivannya chi rid diyalnosti V pereliku Geografa Bavarskogo lendichi zgadani pid 33 m nomerom poryad iz hozirozami Chozirozi 32 nomer kotri volodili 250 ma gorodami ta tafnezami Thafnezi nomer 34 kotri volodili 257 ma gorodami Pid nazvoyu lenzanoi grec Legzanoi lendichi dvichi zgadani u traktati vizantijskogo imperatora Konstantina VII Bagryanorodnogo Pro upravlinnya imperiyeyu kotrij buv napisanij kolo 950 go roku V opisi Rusi imperator zgaduye lenzanoi yak dannikiv Kiyivskih knyaziv kotri splavlyayut do Kiyeva chovni odnoderevki bo vsi riki u yih miscevosti vpadayut u Dnipro V opisi pechenizkih volodin imperator znovu zgaduye lenzanoi yak susidiv pechenizkoyi femi plemeni Yavdiartim Vidtak obidva fragmenti iz tvoru Konstyantina Bagryanorodnogo sho ye osnovnim dzherelom znan pro lendichiv lendzyan roztashovuyut lenzenoyi v basejni Dnipra na mezhi iz stepom de kochuvali pechenigi Istoriografichni interpretaciyiSprobi konkretizaciyi miscya prozhivannya lendzyan pochalis u naukovih kolah iz polovini HIH stolittya Shirokogo poshirennya nabula versiya M Barsova pro yih volinske roztashuvannya zokrema totozhnist iz luchanami yaku zgodom pidtrimav takozh M Grushevskij U 1920 h rokah G Ilyinskim bulo visunuto versiyu pro totozhnist sliv lendzyani ta lyahi V osnovi argumentaciyi Ilyinskogo lezhala shozhist korenya lend iz oznachennyami polyakiv v ugorskij lengien ta litovskij lenkas movah Vivodyachi korin lend vid slov yanskogo slova lyada sho oznachalo neobroblene pole vin ekstrapolyuvav jogo na oznachennya lyadskij sho ye prikmetnikovoyu formoyu zgaduvanogo u Povisti Vremennih Lit slova lyahi Odnak vadoyu takoyi versiyi bula nemozhlivist lendzyan lyahiv mezhuvati iz pechenigami i zhiti u basejni Dnipra yak pro ce pishe Konstyantin Bagryanorodnij Dlya uniknennya cih trudnoshiv Ilyinskij proponuye ototozhnyuvati lendzyan iz ne zgadanimi Bagryanorodnim radimichami yaki u Povisti Vremennih Lit nazivayutsya plem yam sho pohodilo vid lyahiv Oskilki radimichi ne mezhuvali iz pechenigami Ilyinskij rozglyadaye mozhlivist rozmistiti inshu chastinu lendzyan v rajoni mizh verhiv yami Visli ta Dnistra kudi mogli dosyagati pechenigi U zv yazku iz tim sho zgodom zv yazok radimichiv ta v yatichiv iz lyahami chi zahidnimi slov yanami ne buv pidtverdzhenij arheologichnimi toponimichnimi ta inshimi danimi v polskij istoriografiyi versiya Ilyinskogo bula rozvinuta shlyahom zbilshennya na Shid teritoriyi prozhivannya lyahiv iz rajonu verhiv ya Visli i Syanu Za rahunok zbilshennya jmovirnoyi teritoriyi prozhivannya lendzyan na pivnichnij shid voni dosyagali verhiv yiv Prip yati tobto basejnu Dnipra a za rahunok zbilshennya na pivdennih shid pechenizkih kochovish U 1930 h rokah polskim istorikom K Timeneckim bulo vislovleno versiyu totozhnosti lendzyan iz litopisnimi polyanami kotri takozh ne zgadani u traktati Bagryanorodnogo V comu vipadku zbigalis usi neobhidni umovi adzhe voni zhili u basejni Dnipra ta mezhuvali iz pechenigami Krim togo vikonuvalas insha umova ne zadovolena poperednimi gipotezami primikannya do teritoriyi ulichiv ta derevlyan Cya versiya bula zgodom pidtrimana istorikom I Koncheyu kotrij vidznachiv takozh toj fakt sho yakbi danniki Rusi lendzyani oznachali zgadanih u litopisi lyahiv to voni b i u majbutnomu vvazhalis prirodnimi piddanimi Rusi a Polsha teritoriyeyu na yaku kiyivski chi vzagali ruski knyazi mali zakonni prava Krim togo pidtverdzhennyam imovirnosti ototozhnennya lendzyan iz naddnipryanskimi polyanami mozhe sluzhiti list hazarskogo yevreya napisanij u seredini H stolittya v yakomu korotko perekazano istoriyu kaganatu i zgadano narod לוזניו lausane Lausane vistupayut yak zahidni susidami hazar sho vidpovidaye miscyu prozhivannya polyan Citati Slov yani zh rusam pidlegli a same kriveteyini lenzanini ta inshi slov yani virubuyut u svoyih gorah odnoderevki zimoyu i sporyadivshi yih iz nastannyam vesni vidpravlyayut u susidni vodojmisha Oskilki voni vsi vpadayut do riki Dnipra to i voni zvidti distayutsya do ciyeyi zh riki i vidpravlyayutsya do Kiyeva tam vityagayut yih i prodayut rusam Reshta chotiri plemeni mistyatsya po cej bik Dnipra u napryamku bilsh zahidnih i pivnichnih krayiv A same plem ya Giyazihopon susidit iz Boggariyeyu plem ya nizhnoyi Gili mezhuye z Ugorshinoyu plem ya Haravoyi mezhuye iz Russyu plem ya Yavdiertim mezhuye iz oblastyami piddanih Rusi a same ultinami dervleninami lenzeninami ta inshimi slov yanami LiteraturaMichal Parczewski Poczatki ksztaltowania sie polsko ruskiej rubiezy etnicznej w Karpatach Krakow 1991 Krzysztof Tomasz Witczak Z problematyki Slowianszczyzny plemiennej czesc 2 Ledzanie i Wierzbianie Berbianoi dwa plemiona prapolskie na wschodnim pograniczu Slavia Occidentalis T 48 49 1991 1992 s 249 260 Krzysztof Tomasz Witczak O dwoch plemionach prapolskich zasiedlajacych Ziemie Przemyska i Chelmska Ledzanach i Wierzbianach Acta Archaeologica Carpatica R 38 2003 s 157 172PrimitkiKonstantin Bagryanorodnyj Ob upravlenii imperiej Tekst perevod kommentarij Pod red G G Litavrina A P Novoselceva M 1991 496 s Horak B Travnicek D Descriptio civitatum ad septentrionalem plagam Danubii t zv Bavarski geograf Rozpravy ceskoslovenske Akademie ved Praha 1956 R 66 Ses 2 Potocki J Fragment historiques et geographiques sur Scythie Sarmatie et les Slaves Brunsvic 1796 Barsov N Ocherki russkoj istoricheskoj geografii Varshava 1885 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T 1 K 1991 Ilinskij G Kto byli Legzanoi Konstantina Bagryanorodnogo Slavia T IV 1925 1926 S 315 319 Ilinskij G Kto byli Legzanoi Konstantina Bagryanorodnogo Slavia T IV 1925 1926 S 317 Sedov V Vostochnye slavyane v VI XIII vv M 1982 Kuczynski S Nieznany traktat polsko ruski roku 1039 Slavia Antiqua 1956 T V S 67 3 4 Tymieniecki K Ledzicze Lechici chyli Wielkopolska w wieku IX Przeglnd Wielkopolski No 6 1946 Koncha S Lendzyani v konteksti Kiyivskoyi Rusi Zbirnik naukovih prac NDIU Ukrayina istoriya tom XV Kiyiv S 267