Церква Співстраждання Пресвятої Богородиці (пол. Cerkiew i klasztor pw. Matki Bożej Bolesnej) — культова будівля у Перемишлі, у районі Засяння, належить ордену Василіян. Пам'ятка архітектури, у стилі українського галицького зодчества. Побудована у 1931–1935 роках. Після Другої Світової війни та ліквідації греко-католицької церкви, використовувалась як приміщення архіву Перемиського воєводства. У 1991 році повернута василіянам.
Церква Співстраждання Пресвятої Богородиці | |
---|---|
49°47′11″ пн. ш. 22°45′48″ сх. д. / 49.78641388891677622° пн. ш. 22.763355555583779° сх. д.Координати: 49°47′11″ пн. ш. 22°45′48″ сх. д. / 49.78641388891677622° пн. ш. 22.763355555583779° сх. д. | |
Тип споруди | d і монастир |
Розташування | Республіка Польща, Перемишль |
Архітектор | Лев Левинський |
Початок будівництва | 1931. |
Кінець будівництва | 1935 |
Належність | греко-католицизм |
Стан | об'єкт культурної спадщини Польщі |
Адреса | Salezjańska 2 |
Церква Співстраждання Пресвятої Богородиці (Перемишль) (Польща) | |
Церква Співстраждання Пресвятої Богородиці у Вікісховищі |
Передісторія
На кінець ХІХ століття, у Перемишлі залишилась лише один український храм — кафедральний собор Івана Хрестителя; ще одна церква знаходилась на передмісті Болоне. В 1893 році в церковних колах міста виникла ідея зведення нового храму на Засянні, де проживало коло 3000 українського населення. Будівництво мало бути пов'язане із ювілеєм 50-ліття єпископства папи Лева ХІІІ. Ідею палко підтримував тодішній місцевий єпископ Юліан Пелеш. Втіленням цього задуму почало займатись (місцеве братство св. Миколая) та тодішній парох катедри Мирон Подолинський. Незабаром було куплено ділянку на так званому угорському тракті. В 1903 році було утворено комітет для збору коштів на будівництво до якого ввійшли священники М. Подолинський (голова), Іван Стрийський (касир), Михайло Куневич, а також професор гімназії Николай Антонович, суддівський радник Лев Шехович, парох катедри Олександр Зубрицький, директор гімназії Григорій Цеглинський, міщани Іван Кириляк та Йосиф Кодик. На березень 1906 року комітетом було зібрано трохи більше 14 000 корон, котрі були розміщені у «Щадниці». Згодом, виникла думка надати майбутній храм василіянам, які у 1912 році були запрошені до Перемишля єпископом Константином Чеховичем, і тимчасово проживають в купленому для них будинку. У 1914 році, коли мало початись будівництво Австрія вступає у Першу світову війну.
Після завершення Першої світової та першої польсько-української воєн, почав роботу другий комітет із будівництва храму. Його перші збори відбулись 8 березня 1922 року, а справа будівництва переходить до рук василіян, котрі прагнули пов'язати його із відзначенням 300-ліття смерті св. Йосафата Кунцевича. Було виготовлено проект репрезентативної будівлі та розіслано відозву до всіх парафій Галичини з проханням помогти у будівництві, внаслідок чого фонд поповнився ще на 10 000 золотих; до існуючої ділянки було докуплено ще одну — сусідню. Наступний комітет приступив до практичних кроків із початку будівництва, однак на заваді стала тодішня польська влада, котра заблокувала будівництво настільки великого храму. В зв'язку із цим було вирішено спорудити меншу будівлю, новий проект якої, за авторства Лева Левинського, був затверджений польською владою 18 січня 1931 р.
Спорудження
Перші роботи почались у 28 червня, а посвячення наріжного камені під будівництво храму відбулось 5 липня 1931 року, о 17 годині. Після закінчення вечірні у катедральному соборі Івана Хрестителя, від нього вийшла процесія під проводом каноніків Гмитрасевича та Гриника. На місці майбутньої споруди вже чекала процесія з села Острова. Чин освячення очолив єпископ Григорій Лакота. Був присутній також новообраний архімандрит Василіянського Чину Діонісій Ткачук, який прибув на урочистості з Добромильського монастиря, разом із настоятелем ігуменом Йосафатом Лабаєм та групою ченців. Присутніми були представники духовенства із навколишніх населених пунктів. Серед них священники Лапічак з Валяви, Войтович з Негрибки, Гура з Пралковець. На освячені були присутніми численні віруючі з Перемишля та навколишніх сіл. Співав хор семінаристів. З промовами виступили єп. Григорій Лакота та ігумен Йосиф Чепіль. Храм отримав назву Співстраждання Божої Матері.
На осінь 1931 року було зведено цоколь. Впродовж 1932 року зведено стіни та куполи над входом, хрести на яких були освячені при великому скупченні народу 13 листопада. Протягом цього часу тривав збір коштів по всій Галичині. У 1933 році, основні будівельні роботи були завершені, на головному куполі встановлено хрест, який був освячений перемиським єпископом Йосафатом Коциловським 10 вересня 1934 року. Протягом 1934 року тривали внутрішні роботи. Восени того ж року виконано остаточну побілку зовнішніх стін у світло-кремовий колір. 28 березня 1935 року, у 9:30 відбулось урочисте посвячення нового перемиського храму, яке здійснив єпископ Йосафат Коциловський.
Занепад та відродження
Перші чотири з половиною роки храм функціонував в рамках санаційної Польщі. Потім, після вересня 1939 і до 1944 року за умов німецької нацистської окупації. Після війни були встановлені нові кордони між ПНР і УРСР, відповідно до яких Перемишль відійшов до Польщі, а українське населення депортоване. Із забороною Греко-католицької церкви почалось переслідування її кліриків та монахів. У жовтні 1945 року, представники польської служби безпеки викликали пароха храму Романа Барабаша та поставили йому вимогу покинути разом із монашою спільнотою займані приміщення. Кілька монахів виїхали до УРСР, більшість переселилась до Варшави. Роман Юстин, єдиний хто залишився, був арештований у 1947 році та вивезений до Сибіру.
В цей час, на короткий період храм опинився у руках одного із латинських жіночих орденів, але потім, був переданий для потреб польського Архіву Перемиського воєводства. Відтоді почався період поступової руйнації споруди. Після невдалих спроб скинути хрест з головного купола, він залишився зігнутим, а дерев'яна конструкція пошкоджена, внаслідок цього у 1963 році хрест впав під час бурі. Протягом цього часу василіяни вживали заходів із повернення собі забраних приміщень, однак польський уряд постійно відмовляв, наполягаючи на своїх правах на будівлю. Тоді ж, проводились роботи з переобладнання церкви під архівні зали, запропоновано демонтаж куполів та елементів, що мають виразно церковний характер. На початку 1980-х років був даний дозвіл на подальше облаштування поверхів та рівнів у тілі храму. Хоча василіяни повернулись до міста у 1960 році, вони не мали свого приміщення і служили у єзуїтському костелі. Ніхто з василіян не жив постійно у Перемишлі.
Після завершення періоду комуністичного правління у Польщі та зміни законодавства щодо взаємин держави і релігійних організацій у 1989 році, з'явились нові можливості для боротьби за повернення споруди. 1 жовтня 1991 року маєткова комісія ухвалила рішення про передачу церкви та споруд василіянам, з п'ятирічним відтермінуванням. За цей час архів мав перебратись на нове місце. 26 жовтня 1996 року ключі від приміщень були передані василіянському протоігумену Володимиру Ющакові. З 10 березня 1997 року почались роботи із відродження монастирського комплексу. Поступово були усунені перекриття в середині нави, оновлено вікна, встановлено опалення. Роботи проводились під наглядом архітектора Яцека Мермона. Територія обведена новою огорожею, Почались роботи із розпису інтер'єру. В монастирському саду споруджено каплицю в яку вмуровано матеріали із різних зруйнованих українських церков та монастирів. На її куполі встановлено хрест із церкви у с. Ямна. Вкладено камінь з престолу церкви у с. Незнайова. Автори нових розписів церкви Андрій Дутка та Андрій Винничка зі Львова проводили при монастирі курси іконопису. Посвячення відродженої церкви відбулось 13 травні 2000 року о 10 годині, за участю перемисько-варшавського єпископа Івана Мартиняка.
Посилання
- Феш. Т, 2000, На круги своя. Василіанська церква на Засянні в Перемишлі, Перемишль [ 10 березня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки
- Ваврик М. Василіанські монастирі в Перемиській землі / Перемишль західний бастіон України, 1961 р., Нью-Йорк — Філадельфія: Перемиський видавничий комітет, -С.87,93
- Причинки до історії будови нової церкви в Перемишлі на Засянні // Бескид 1931 р. Ч. 16 (94), -С.3.-4
- Жертводавцям цього храму на спомин / Жовква: Друкарня оо. Василіан, 1935 рр. — С.10-14
- Лакота Г. Принагідні науки та промови, 1935, Перемишль: накладом автора, — С.76-83
- Посвячення угольного каменя під будову нової церкви в Перемишлі на Засянні // З Дієцезії, Бескид, 1931 р. Ч.14, -С.4
- Феш. Т, На круги своя. Василіанська церква на Засянні в Перемишлі, Перемишль, 2000, — С.17 — 21
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cerkva Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici pol Cerkiew i klasztor pw Matki Bozej Bolesnej kultova budivlya u Peremishli u rajoni Zasyannya nalezhit ordenu Vasiliyan Pam yatka arhitekturi u stili ukrayinskogo galickogo zodchestva Pobudovana u 1931 1935 rokah Pislya Drugoyi Svitovoyi vijni ta likvidaciyi greko katolickoyi cerkvi vikoristovuvalas yak primishennya arhivu Peremiskogo voyevodstva U 1991 roci povernuta vasiliyanam Cerkva Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici49 47 11 pn sh 22 45 48 sh d 49 78641388891677622 pn sh 22 763355555583779 sh d 49 78641388891677622 22 763355555583779 Koordinati 49 47 11 pn sh 22 45 48 sh d 49 78641388891677622 pn sh 22 763355555583779 sh d 49 78641388891677622 22 763355555583779Tip sporudid i monastirRoztashuvannya Respublika Polsha PeremishlArhitektorLev LevinskijPochatok budivnictva1931 Kinec budivnictva1935Nalezhnistgreko katolicizmStanob yekt kulturnoyi spadshini PolshiAdresaSalezjanska 2Cerkva Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici Peremishl Polsha Cerkva Spivstrazhdannya Presvyatoyi Bogorodici u VikishovishiPeredistoriyaProekt cerkvi na Zasyanni avtorstva Oleksandra Lushpinskogo 1926 r ne realizovanij cherez protidiyu polskoyi vladi Na kinec HIH stolittya u Peremishli zalishilas lishe odin ukrayinskij hram kafedralnij sobor Ivana Hrestitelya she odna cerkva znahodilas na peredmisti Bolone V 1893 roci v cerkovnih kolah mista vinikla ideya zvedennya novogo hramu na Zasyanni de prozhivalo kolo 3000 ukrayinskogo naselennya Budivnictvo malo buti pov yazane iz yuvileyem 50 littya yepiskopstva papi Leva HIII Ideyu palko pidtrimuvav todishnij miscevij yepiskop Yulian Pelesh Vtilennyam cogo zadumu pochalo zajmatis misceve bratstvo sv Mikolaya ta todishnij paroh katedri Miron Podolinskij Nezabarom bulo kupleno dilyanku na tak zvanomu ugorskomu trakti V 1903 roci bulo utvoreno komitet dlya zboru koshtiv na budivnictvo do yakogo vvijshli svyashenniki M Podolinskij golova Ivan Strijskij kasir Mihajlo Kunevich a takozh profesor gimnaziyi Nikolaj Antonovich suddivskij radnik Lev Shehovich paroh katedri Oleksandr Zubrickij direktor gimnaziyi Grigorij Ceglinskij mishani Ivan Kirilyak ta Josif Kodik Na berezen 1906 roku komitetom bulo zibrano trohi bilshe 14 000 koron kotri buli rozmisheni u Shadnici Zgodom vinikla dumka nadati majbutnij hram vasiliyanam yaki u 1912 roci buli zaprosheni do Peremishlya yepiskopom Konstantinom Chehovichem i timchasovo prozhivayut v kuplenomu dlya nih budinku U 1914 roci koli malo pochatis budivnictvo Avstriya vstupaye u Pershu svitovu vijnu Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi ta pershoyi polsko ukrayinskoyi voyen pochav robotu drugij komitet iz budivnictva hramu Jogo pershi zbori vidbulis 8 bereznya 1922 roku a sprava budivnictva perehodit do ruk vasiliyan kotri pragnuli pov yazati jogo iz vidznachennyam 300 littya smerti sv Josafata Kuncevicha Bulo vigotovleno proekt reprezentativnoyi budivli ta rozislano vidozvu do vsih parafij Galichini z prohannyam pomogti u budivnictvi vnaslidok chogo fond popovnivsya she na 10 000 zolotih do isnuyuchoyi dilyanki bulo dokupleno she odnu susidnyu Nastupnij komitet pristupiv do praktichnih krokiv iz pochatku budivnictva odnak na zavadi stala todishnya polska vlada kotra zablokuvala budivnictvo nastilki velikogo hramu V zv yazku iz cim bulo virisheno sporuditi menshu budivlyu novij proekt yakoyi za avtorstva Leva Levinskogo buv zatverdzhenij polskoyu vladoyu 18 sichnya 1931 r SporudzhennyaGrigorij Lakota promovlyaye na posvyachenni narizhnogo kamenya pid cerkvu na Zasyanni Budivnictvo cerkvi na Zasyanni u 1932 r Sporuda v chas yiyi vikoristannya pid arhiv foto 1977 r Cerkva Spivstrazhdannya Bogorodici na poch 1940 h rokiv Vid cerkvi z Pivdnya 2017 r Pershi roboti pochalis u 28 chervnya a posvyachennya narizhnogo kameni pid budivnictvo hramu vidbulos 5 lipnya 1931 roku o 17 godini Pislya zakinchennya vechirni u katedralnomu sobori Ivana Hrestitelya vid nogo vijshla procesiya pid provodom kanonikiv Gmitrasevicha ta Grinika Na misci majbutnoyi sporudi vzhe chekala procesiya z sela Ostrova Chin osvyachennya ocholiv yepiskop Grigorij Lakota Buv prisutnij takozh novoobranij arhimandrit Vasiliyanskogo Chinu Dionisij Tkachuk yakij pribuv na urochistosti z Dobromilskogo monastirya razom iz nastoyatelem igumenom Josafatom Labayem ta grupoyu chenciv Prisutnimi buli predstavniki duhovenstva iz navkolishnih naselenih punktiv Sered nih svyashenniki Lapichak z Valyavi Vojtovich z Negribki Gura z Pralkovec Na osvyacheni buli prisutnimi chislenni viruyuchi z Peremishlya ta navkolishnih sil Spivav hor seminaristiv Z promovami vistupili yep Grigorij Lakota ta igumen Josif Chepil Hram otrimav nazvu Spivstrazhdannya Bozhoyi Materi Na osin 1931 roku bulo zvedeno cokol Vprodovzh 1932 roku zvedeno stini ta kupoli nad vhodom hresti na yakih buli osvyacheni pri velikomu skupchenni narodu 13 listopada Protyagom cogo chasu trivav zbir koshtiv po vsij Galichini U 1933 roci osnovni budivelni roboti buli zaversheni na golovnomu kupoli vstanovleno hrest yakij buv osvyachenij peremiskim yepiskopom Josafatom Kocilovskim 10 veresnya 1934 roku Protyagom 1934 roku trivali vnutrishni roboti Voseni togo zh roku vikonano ostatochnu pobilku zovnishnih stin u svitlo kremovij kolir 28 bereznya 1935 roku u 9 30 vidbulos urochiste posvyachennya novogo peremiskogo hramu yake zdijsniv yepiskop Josafat Kocilovskij Zanepad ta vidrodzhennyaCerkva u panorami Zasyannya 2017 r Pershi chotiri z polovinoyu roki hram funkcionuvav v ramkah sanacijnoyi Polshi Potim pislya veresnya 1939 i do 1944 roku za umov nimeckoyi nacistskoyi okupaciyi Pislya vijni buli vstanovleni novi kordoni mizh PNR i URSR vidpovidno do yakih Peremishl vidijshov do Polshi a ukrayinske naselennya deportovane Iz zaboronoyu Greko katolickoyi cerkvi pochalos peresliduvannya yiyi klirikiv ta monahiv U zhovtni 1945 roku predstavniki polskoyi sluzhbi bezpeki viklikali paroha hramu Romana Barabasha ta postavili jomu vimogu pokinuti razom iz monashoyu spilnotoyu zajmani primishennya Kilka monahiv viyihali do URSR bilshist pereselilas do Varshavi Roman Yustin yedinij hto zalishivsya buv areshtovanij u 1947 roci ta vivezenij do Sibiru V cej chas na korotkij period hram opinivsya u rukah odnogo iz latinskih zhinochih ordeniv ale potim buv peredanij dlya potreb polskogo Arhivu Peremiskogo voyevodstva Vidtodi pochavsya period postupovoyi rujnaciyi sporudi Pislya nevdalih sprob skinuti hrest z golovnogo kupola vin zalishivsya zignutim a derev yana konstrukciya poshkodzhena vnaslidok cogo u 1963 roci hrest vpav pid chas buri Protyagom cogo chasu vasiliyani vzhivali zahodiv iz povernennya sobi zabranih primishen odnak polskij uryad postijno vidmovlyav napolyagayuchi na svoyih pravah na budivlyu Todi zh provodilis roboti z pereobladnannya cerkvi pid arhivni zali zaproponovano demontazh kupoliv ta elementiv sho mayut virazno cerkovnij harakter Na pochatku 1980 h rokiv buv danij dozvil na podalshe oblashtuvannya poverhiv ta rivniv u tili hramu Hocha vasiliyani povernulis do mista u 1960 roci voni ne mali svogo primishennya i sluzhili u yezuyitskomu kosteli Nihto z vasiliyan ne zhiv postijno u Peremishli Pislya zavershennya periodu komunistichnogo pravlinnya u Polshi ta zmini zakonodavstva shodo vzayemin derzhavi i religijnih organizacij u 1989 roci z yavilis novi mozhlivosti dlya borotbi za povernennya sporudi 1 zhovtnya 1991 roku mayetkova komisiya uhvalila rishennya pro peredachu cerkvi ta sporud vasiliyanam z p yatirichnim vidterminuvannyam Za cej chas arhiv mav perebratis na nove misce 26 zhovtnya 1996 roku klyuchi vid primishen buli peredani vasiliyanskomu protoigumenu Volodimiru Yushakovi Z 10 bereznya 1997 roku pochalis roboti iz vidrodzhennya monastirskogo kompleksu Postupovo buli usuneni perekrittya v seredini navi onovleno vikna vstanovleno opalennya Roboti provodilis pid naglyadom arhitektora Yaceka Mermona Teritoriya obvedena novoyu ogorozheyu Pochalis roboti iz rozpisu inter yeru V monastirskomu sadu sporudzheno kaplicyu v yaku vmurovano materiali iz riznih zrujnovanih ukrayinskih cerkov ta monastiriv Na yiyi kupoli vstanovleno hrest iz cerkvi u s Yamna Vkladeno kamin z prestolu cerkvi u s Neznajova Avtori novih rozpisiv cerkvi Andrij Dutka ta Andrij Vinnichka zi Lvova provodili pri monastiri kursi ikonopisu Posvyachennya vidrodzhenoyi cerkvi vidbulos 13 travni 2000 roku o 10 godini za uchastyu peremisko varshavskogo yepiskopa Ivana Martinyaka PosilannyaFesh T 2000 Na krugi svoya Vasilianska cerkva na Zasyanni v Peremishli Peremishl 10 bereznya 2022 u Wayback Machine PrimitkiVavrik M Vasilianski monastiri v Peremiskij zemli Peremishl zahidnij bastion Ukrayini 1961 r Nyu Jork Filadelfiya Peremiskij vidavnichij komitet S 87 93 Prichinki do istoriyi budovi novoyi cerkvi v Peremishli na Zasyanni Beskid 1931 r Ch 16 94 S 3 4 Zhertvodavcyam cogo hramu na spomin Zhovkva Drukarnya oo Vasilian 1935 rr S 10 14 Lakota G Prinagidni nauki ta promovi 1935 Peremishl nakladom avtora S 76 83 Posvyachennya ugolnogo kamenya pid budovu novoyi cerkvi v Peremishli na Zasyanni Z Diyeceziyi Beskid 1931 r Ch 14 S 4 Fesh T Na krugi svoya Vasilianska cerkva na Zasyanni v Peremishli Peremishl 2000 S 17 21