Ліси Пайні-Вудсу (ідентифікатор WWF: NA0523) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на півдні Центральних США. Він охоплює територію площею понад 150 000 км², що лежить у [en], Південному Арканзасі, Західній Луїзіані та [en]. У хвойних лісах регіону домінують кілька видів сосен, а також деякі листяні дерева, передусім гікорі та дуби. [en] центром цього регіону була [en], однак внаслідок розвитку лісової промисловості концентрація лісів у цій місцевості та в усьому регіоні Пайні-Вудс протягом XIX-XX століть різко зменшилася. Всесвітній фонд дикої природи класифікує природу цього екорегіону як таку, що перебуває під загрозою зникнення. Агенція з охорони довкілля США визначає цей екорегіон як Рівнини півдня Центральних США.
Сосновий ліс в окрузі Тайлер, Техас | |
Екозона | Неарктика |
---|---|
Біом | Хвойні ліси помірної зони |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | NA0523 |
Межі | Ліси Міссісіпської низовини Прибережні луки заходу Мексиканської затоки Ліси сходу Центрального Техасу Прерії техаського Блекленду Перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів Гірські ліси Озарку |
Площа, км² | 152 132 |
Країни | Сполучені Штати Америки |
Охороняється | 4917 км² (12 %) |
Розташування екорегіону (зеленим) |
Географія
Екорегіон лісів Пайні-Вудсу простягається приблизно на 400 км з півночі на південь та на 350 км із заходу на схід через схід Техасу, південний схід Оклахоми, південь Арканзасу та захід Луїзіани. Рельєф регіону представлений горбистими рівнинами, які з північного заходу на південний схід перетинає Південна Червона річка або Ред-Рівер, що впадає у Міссісіпі. З геологічної точки зору на півдні екорегіону переважають плейстоценові піски, мули та глини, в центральній частині — міоценові глини, аргіліти та пісковики, а на півночі — еоценові піски, мули та глини.
На сході екорегіон переходить у ліси Міссісіпської низовини, на півдні — у прибережні луки заходу Мексиканської затоки, на півночі — у гірські ліси Озарку, на заході — у ліси сходу Центрального Техасу та у прерії техаського Блекленду, а на північному заході — у перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, дощовим літом та м'якою зимою. Середня температура в регіоні становить 18-19 °C, а взимку температура може опускатися нижче 0 °C. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 1500 мм, збільшуючись із заходу на схід. Навесні та влітку в регіоні трапляються сильні грози та торнадо.
Флора
Подібно до екорегіону хвойних лісів південного сходу США, розташованого на сході Примексиканської низовини, рослинний покрив регіону Пайні-Вудс до появи у Північній Америці європейців був представлений величезними сосновими саванами та лісами, як відображено у його назві. Однак більш горбистий рельєф регіону, порівняно з пласкими прибережними низовинами, спричиняє дещо довші інтервали пожеж, тому щільність дерев у лісах Пайні-Вудсу зазвичай вища, а поряд з соснами зустрічається більше широколистяних дерев. Структура та склад рослинного покриву регіону визначається взаємодією вогню та вологості ґрунту.
На [en] регіону поширені рідколісся, у яких домінують довгохвойні сосни (Pinus palustris), короткохвойні сосни (Pinus echinata) та ладанні сосни (Pinus taeda), а також сиві дуби (Quercus incana) та зірчасті дуби (Quercus stellata). Під розрідженим наметом росте добре розвинений підлісок, який включає яупоновий падуб (Ilex vomitoria) та квітучий кизил (Cornus florida). У відкритих [en], подібних до тих, що зустрічаються на південному сході Примексиканської низовини, переважають довгохвойні сосни (Pinus palustris) та ладанні сосни (Pinus taeda), а також [en] (Nyssa sylvatica) та американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua). У трав'яному ярусі саван зустрічаються надзвичайно різноманітні трав'янисті рослини. На кислих ґрунтах на берегах струмків зростають віргінські магнолії (Magnolia virginiana). Серед інших дерев, поширених в екорегіоні, слід відзначити канадське юдине дерево (Cercis canadensis), чорну березу (Betula nigra), червоний клен (Acer rubrum), [en] (Acer floridanum) та [en] (Ulmus americana). Дерева в гаях часто оповиті лозами [en] (Wisteria frutescens).
В регіоні Пайні-Вудс поширені два різновиди : [en], які, як правило, знаходяться поблизу річок, та [en], які, як правило, поширені навколо невеликих струмків. У тихих заводях байю, які сезонно затоплюються водою, ростуть болотяні кипариси (Taxodium distichum), вкриті епіфітним [en] (Tillandsia usneoides), та латаття (Nymphaea spp.). У трясовинах переважають неглибокі водойми зі стоячою водою, у яких більшість дерев не здатні рости. Натомість тут зустрічаються пурпурові пухирники (Utricularia purpurea), невеликі рослини-хижаки. Ще одним типом водно-болотних угідь, які зустрічаються в регіоні Пайні-Вудс та в інших лісах на узбережжі Мексиканської затоки, є [en], які є різновидом низинних боліт.
Багато рідкісних та ендемічних видів рослин зустрічаються у нелісових угрупованнях екорегіону, зокрема серед скельних відслонень, на [en], в преріях, поблизу джерел на схилах пагорбів та на солончакових пустищах. Так, в лісах, що ростуть на глибоких пісках, зустрічаються зимостійкі види опунцій (Opuntia spp.) та юк (Yucca spp.), зокрема ендемічні [en] (Yucca cernua). У [en] на піщаних ґрунтах зростає рідкісний ендемічний підвид [en] (Phlox nivalis ssp. texensis), а в заплаві річки [en] на сході Техасу — ендемічний [en] (Hibiscus dasycalyx).
Фауна
Ссавці
В межах екорегіону зустрічається близько 60 видів ссавців, зокрема білохвості олені (Odocoileus virginianus), віргінські опосуми (Didelphis virginiana), звичайні ракуни (Procyon lotor), смугасті скунси (Mephitis mephitis), східноамериканські кроти (Scalopus aquaticus), північноамериканські коротковухі мідиці (Cryptotis parva), сірі вивірки (Sciurus carolinensis), лисячі вивірки (Sciurus niger) та флоридські кролики (Sylvilagus floridanus). Дещо рідше зустрічаються канадські видри (Lontra canadensis), руді рисі (Lynx rufus), сірі лисиці (Urocyon cinereoargenteus), південні бларини (Blarina carolinensis), канадські бобри (Castor canadensis) та водяні кролики (Sylvilagus aquaticus). Деякі хижі тварини екорегіону, зокрема східні плямисті скунси (Spilogale putorius), північноамериканські котофредки (Bassariscus astutus), довгохвості ласиці (Neogale frenata), річкові візони (Neogale vison) та звичайні лисиці (Vulpes vulpes), є доволі рідкісними, а їх чисельність за останні десятиліття скорочується. У Пайні-Вудсі зустрічається більше десяти видів кажанів, з яких деякі види, зокрема мексиканські молосики (Tadarida brasiliensis) та сріблястохвості лилики (Lasionycteris noctivagans), є мігруючими, а інші, зокрема семінольські волохатохвости (Lasiurus seminolus), лісові вечорняки (Nycticeius humeralis) та рідкісні великовухі брилоносики (Corynorhinus rafinesquii), зустрічаються в Техасі протягом всього року. Серед поширених у Пайні-Вудсі гризунів слід відзначити південну літягу (Glaucomys volans), болотяну ондатру (Ondatra zibethicus), луїзіанського гофера (Geomys breviceps), соснову полівку (Microtus pinetorum) та ще близько 10 видів місцевих пацюків та мишей.
Кілька видів хижаків, які колись зустрічалися в лісах Пайні-Вудсу, зокрема американські свинорилі скунси (Conepatus leuconotus), руді вовки (Canis rufus), ягуари (Panthera onca) та оцелоти (Leopardus pardalis), повністю вимерли. [en] (Puma concolor couguar) та барибали (Ursus americanus) також були винищені на більшій частині екорегіону, однак дуже рідко цих тварин можна побачити в Пайні-Вудсі. Ймовірно, стійких популяцій цих тварин в регіоні все ж немає, хоча поодинокі бродячі особини іноді трапляються. Стабільні популяції барибалів зустрічаються у прилеглих районах на північ і схід від Пайні-Вудсу, і, схоже, їх кількість повільно збільшується, тому, можливо, ведмеді будуть траплятися в екорегіоні все частіше. Внаслідок знищення лісів та зменшення чисельності місцевих хижаків або конкурентів, такі види, як дев'ятипоясні броненосці (Dasypus novemcinctus), койоти (Canis latrans) та великовухі зайці (Lepus californicus) розширили свої ареали на схід і заселили регіон. Інші види, зокрема нутрії (Myocastor coypus), хатні миші (Mus musculus), чорні пацюки (Rattus rattus) та сірі пацюки (Rattus norvegicus), були інтродуковані в регіон людьми. Здичавілі коти (Felis catus) та дикі свині (Sus scrofa) становлять загрозу для місцевої фауни та викликають серйозне занепокоєння природоохоронців.
Птахи
Орнітофауна екорегіону нараховує понад 300 видів птахів, з яких деякі мігрують навесні та восени, інші гніздяться навесні та влітку, а треті зимують в лісах регіону. Серед птахів, які зустрічаються у Пайні-Вудсі протягом всього року, слід відзначити каролінку (Aix sponsa), урубу (Coragyps atratus), [en] (Buteo lineatus), американського боривітра (Falco sparverius), великого індика (Meleagris gallopavo), віргінську перепелицю (Colinus virginianus), американську слукву (Scolopax minor), каліфорнійську таязуру-подорожника (Geococcyx californianus), [en] (Leuconotopicus borealis), американського сорокопуда (Lanius ludovicianus), багатоголосого пересмішника (Mimus polyglottos), прямодзьобого тремблера (Toxostoma rufum), каролінську гаїчку (Poecile carolinensis), малого повзика (Sitta pusilla), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), соснового чінголо (Peucaea aestivalis) та берегову ворону (Corvus ossifragus). Серед птахів, що мігрують з південних регіонів і гніздяться в екорегіоні навесні та влітку, слід відзначити американську змієшийку (Anhinga anhinga), чорногорлого квака (Nyctanassa violacea), блакитну чепуру (Egretta caerulea), американську чепуру (Egretta thula), американську султанку (Porphyrio martinica), каролінську дрімлюгу (Antrostomus carolinensis), мексиканського тирана (Tyrannus forficatus), прерієвого пісняра-лісовика (Setophaga discolor), бурого пісняра (Limnothlypis swainsonii) та райдужну скригнатку (Passerina ciris). Натомість канадські казарки (Branta canadensis), канадські черні (Aythya collaris), жовтоокі крехи (Lophodytes cucullatus), сизоголові віреони (Vireo solitarius), рудокрилі багновці (Centronyx henslowii), лучні багновці (Ammospiza leconteii) та вохристі подорожники (Calcarius pictus) гніздяться на півночі та зимують в регіоні. Раніше у Пайні-Вудсі зустрічалися мандрівні голуби (Ectopistes migratorius), каролінські папуги (Conuropsis carolinensis) та жовті червоїди (Vermivora bachmanii), однак наразі вони вимерли. Великодзьобі дятли-кардинали (Campephilus principalis) також вважаються вимерлими, однак деякі свідчення вказують на те, що ці птахи могли зберегтись у заплавних лісах екорегіону.
- Блакитна чепура (Egretta caerulea)
- Рудоплечий канюк (Buteo lineatus)
- Американська слуква (Scolopax minor)
- Флоридський дятел (Leuconotopicus borealis)
- Мексиканський тиран (Tyrannus forficatus)
- Рудокрилий багновець (Centronyx henslowii)
Плазуни
По всій території екорегіону, за винятком північного заходу, зустрічаються міссісіпські алігатори (Alligator mississippiensis), однак ці тварини не дуже поширені в лісах, порівняно з відкритими болотами та преріями на півдні. Ендеміками екорегіону є сабінські горбаті черепахи (Graptemys ouachitensis sabinensis), поширені в басейні річки [en] на кордоні Техасу та Луїзіани. Серед багатьох інших черепах, поширених в екорегіоні, слід відзначити грифову черепаху (Macrochelys temminckii), довгошию черепаху (Deirochelys reticularia), гострогорбу черепаху (Graptemys pseudogeographica), річкову прикрашену черепаху (Pseudemys concinna), [en] (Terrapene triunguis), пенсильванську черепаху (Kinosternon subrubrum), гостроспинну мускусну черепаху (Sternotherus carinatus) та колючу м'якотілу черепаху (Apalone spinifera). У Пайні-Вудсі поширені різноманітні ящірки, зокрема каролінські аноліси (Anolis carolinensis), шестисмугі батогохвости (Aspidoscelis sexlineatus), прерієві ігуани (Sceloporus consobrinus) і [en] (Ophisaurus attenuatus), та сцинки, зокрема [en] (Plestiodon fasciatus), [en] (Plestiodon laticeps), [en] (Plestiodon anthracinus) та земляні сцинки (Scincella lateralis). Різноманіття змій в екорегіоні є відносно високим, як для помірного екорегіону такого розміру. Тут зустрічається понад 30 видів змій, зокрема ендемічні [en] (Pituophis ruthveni) та майже ендемічні кукурудзяні змії Словінського (Pantherophis slowinskii). У регіоні зустрічається п'ять видів отруйних змій: [en] (Micrurus tener), мідноголові мокасинові змії (Agkistrodon contortrix), водяні мокасинові змії (Agkistrodon piscivorus), лісові гримучники (Crotalus horridus) та карликові просяні гримучники (Sistrurus miliarius). Серед неотруйних змій, поширених у Пайні-Вудсі, слід відзначити зелену трав'яну змію (Opheodrys aestivus), буру змію Декея (Storeria dekayi), східну свиноносу змію (Heterodon platirhinos), західну підв'язкову змію (Thamnophis proximus), блискучого вужа-ракоїда (Liodytes rigida), смугастого вужа (Nerodia fasciata), [en] (Nerodia rhombifer), мулову змію (Farancia abacura), чорного полоза (Coluber constrictor), полоза-батога (Masticophis flagellum), яскраво-червоного полоза (Cemophora coccinea), прерієву королівську змію (Lampropeltis calligaster), плямисту королівську змію (Lampropeltis holbrooki), щурячого полоза (Pantherophis obsoletus) та ще принаймні дюжину видів.
- Сабінська горбата черепаха (Graptemys ouachitensis sabinensis)
- Грифова черепаха (Macrochelys temminckii),
- Шестисмугий батогохвіст (Aspidoscelis sexlineatus),
- Вугільний сцинк (Plestiodon anthracinus)
- Кукурудзяна змія Словінського (Pantherophis slowinskii).
- Луїзіанська соснова змія (Pituophis ruthveni)
Земноводні
У регіоні Пайні-Вудс мешкає більше десяти видів саламандр, зокрема ендемічні [en] (Plethodon kisatchie), поширені на півночі Луїзіани і в прилеглих районах на півдні Арканзасу. Деякі місцеві саламандри, зокрема трипалі амфіуми (Amphiuma tridactylum) завдовжки 45-75 см, західні протеї (Necturus beyeri), [en] (Necturus maculosus louisianensis) та середні сирени (Siren intermedia) ведуть повністю водний спосіб життя, інші, зокрема американські плямисті саламандри (Ambystoma maculatum), мармурові амбістоми (Ambystoma opacum), кротоподібні амбістоми (Ambystoma talpoideum), короткоголові амбістоми (Ambystoma texanum), [en] (Desmognathus conanti), [en] (Eurycea paludicola) (Eurycea quadridigitata) та східноамериканські тритони (Notophthalmus viridescens), також зустрічаються в лісах. Серед жаб, поширених у Пайні-Вудсі, слід відзначити [en] (Acris blanchardi), [en] (Dryophytes chrysoscelis), американську райку (Dryophytes cinerea), [en] (Pseudacris fouquettei), райку-свистунку (Pseudacris crucifer), райку-каролінку (Gastrophryne carolinensis), [en] (Scaphiopus hurteri), американську жабу-бика (Lithobates catesbeianus), галасливу жабу (Lithobates clamitans), [en] (Lithobates palustris) та [en] (Lithobates sphenocephalus). На півночі екорегіону зустрічаються американські ропухи (Anaxyrus americanus), а на півдні — [en] (Incilius nebulifer). В Арканзасі та Луїзіані поширені [en] (Anaxyrus fowleri), а на сході Техасу поряд з ними також зустрічаються [en] (Anaxyrus woodhousi velatus).
- Райку-цвіркун Бланшара (Acris blanchardi)
- Американська райка (Dryophytes cinerea),
- Західна карликова саламандра (Eurycea paludicola)
- Райка-каролінка (Gastrophryne carolinensis),
- Східноамериканський тритон (Notophthalmus viridescens)
- Ропуха Вудхауса (Anaxyrus woodhousi velatus)
- Лопатоніг Гюнтера (Scaphiopus hurteri),
- Південна леопардова жаба (Lithobates sphenocephalus).
Риби та інші
Річки та озера Пайні-Вудсу багаті на різноманітну рибу. Тут зустрічаються [en] (Ichthyomyzon castaneus), [en] (Ichthyomyzon gagei), американські веслоноси (Polyodon spathula), міссісіпські панцирники (Atractosteus spatula), плямисті панцирники (Lepisosteus oculatus), амії (Amia calva) та американські щуки (Esox americanus). Деякі види, зокрема великороті окуні (Micropterus nigricans), [en] (Micropterus punctulatus), білі окуні (Morone chrysops), жовті окуні (Morone mississippiensis), [en] (Pomoxis nigromaculatus), [en] (Pomoxis annularis), блакитні соми (Ictalurus furcatus), канальні соми (Ictalurus punctatus), [en] (Ameiurus natalis), чорні сомики (Ameiurus melas), [en] (Lepomis microlophus) та [en] (Lepomis megalotis), цінуються у рибальському спорті.
У водах регіону мешкає безліч дрібних видів риб, зокрема звичайні гамбузії (Gambusia affinis), які були інтродуковані по всьому світу, а також [en] (Cyprinella venusta), [en] (Hybopsis amnis), [en] (Notropis atrocaudalis), [en] (Notropis perpallidus), [en] (Notropis sabinae), [en] (Notropis texanus), [en] (Moxostoma poecilurum), [en] (Noturus nocturnus), [en] (Noturus phaeus), [es] (Fundulus blairae), [en] (Fundulus chrysotus), [en] (Fundulus olivaceus), [en] (Lepomis symmetricus), [en] (Ammocrypta vivax), [en] (Etheostoma artesiae), [en] (Etheostoma asprigene), [en] (Etheostoma histrio) та [en] (Etheostoma parvipinne). Ендеміками екорегіону є [en] (Pteronotropis hubbsi) та [en] (Etheostoma collettei).
Ендеміками екорегіону також є представники інших груп тварин. У байю на півдні Арканзасу живуть ендемічні [en] (Bouchardina robisoni) та [en] (Fallicambarus petilicarpus), а в Техасі та Луїзіані — ендемічні бабки [en] (Somatochlora margarita) та [pl] (Cordulegaster sarracenia).
- КреольськИй дартер (Etheostoma collettei)
- Дартер-арлекін (Etheostoma histrio)
- Золотисті фундула (Fundulus chrysotus),
- Чорнохвостий рудоконик (Moxostoma poecilurum)
- Бентамовий сонячний окунь (Lepomis symmetricus)
- Амія (Amia calva)
- Міссісіпський панцирники (Atractosteus spatula)
Екорегіони IV рівня
У схемі екорегіонів Агенції з охорони довкілля США регіон Пайні-Вудс відомий як екорегіон III рівня «Рівнини півдня Центральних США». У межах екорегіону рівнин півдня Центральних США виділяють вісім екорегіонів рівня IV: третинні височини, заплави та низькі тераси, плейстоценові річкові тераси, крейдові розчленовані височини, південні третинні височини, південні низовини, заплави Червоної річки та прерії Блекленду.
Третинні височини (35a)
Значні території на сході Техасу, півдні Арканзасу та півночі Луїзіани займають пологі, горбисті третинні височини. Раніше на них переважали дубово-гікорієво-соснові ліси, однак наразі більшість з них замінені комерційними [en].
Основу височин 35а складають слабоконсолідовані третинні піски, мул та гравій. Тут відсутні крейдові або вапнякові породи розчленованих височин (35d) та потужні шари алювіальних відкладів, поширені в екорегіонах 35b, 35g та 73 (у [en]). На сході Техасу та у Луїзіані третинні відклади переважно представлені еоценовими глинами, мулами та пісками, з деякими палеоценовими відкладами на заході. Ґрунти регіону представлені суглинками, добре дренованими червоноземами або помірно дренованими сірими лісовими ґрунтами, як правило, з піщаною та суглинистою текстурою поверхні.
Ландшафт третинних височин розчленований численними невеликими струмками. Вода в них, як правило, забарвлена органічними речовинами, які знижують її прозорість та збільшують загальний рівень органічного вуглецю та біохімічний рівень потреби в кисні. Більшість струмків мають піщаний субстрат. Багато з них не течуть влітку або на початку осені. Проте серед піщаних пагорбів трапляються джерела та [en]. Загальна кількість розчинених твердих речовин та завислих часток, значення [en] та твердості води у цих струмках нижчі, ніж в інших частинах рівнин півдня Центральних США. Якість води в лісових струмках краща, ніж у струмках, що течуть полями. Видобуток нафти знизив якість водотоків на півдні регіону.
Природний рослинний покрив третинних височин представлений лісами, у яких домінують короткохвойні сосни (Pinus echinata), ладанні сосни (Pinus taeda), південні червоні дуби (Quercus falcata), зірчасті дуби (Quercus stellata), чорні дуби (Quercus velutina), білі дуби (Quercus alba), різні види гікорі (Carya spp.) та американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua). В підліску цих лісів поширені [en] (Callicarpa americana) та чагарники сумаха (Rhus spp.), сарсапарелі (Smilax spp.) і глоду (Crataegus spp.). У більш піщаних районах в лісах частіше зустрічаються сиві дуби (Quercus incana), зірчасті дуби (Quercus stellata) та низькорослі сосни, а на піщаних пагорбах — розрізнені, невисокі рідколісся. В регіоні поширені середні та високі трав'янисті рослини, такі як [en] (Sorghastrum nutans), [en] (Schizachyrium scoparium), [en] (Chasmanthium spp.) та просо (Panicum spp.).
В регіоні переважає лісова промисловість, випас худоби, птахівництво та нафтогазова промисловість. Тут розташовані такі поселення, як Літл-Рок, Ель-Дорадо і Тексаркана в Арканзасі, Растон в Луїзіані та Лонгв'ю, Тайлер і Накодочес в Техасі. Природоохоронні території включають [en], [en], більшу частину [en] та Себінську зону управління дикою природою.
Заплави та низькі тераси (35b)
Заплави та низькі тераси екорегіону 35 b складають західну окраїну південних заплавних лісових угруповань, що простягаються вздовж Примексиканської та [en], від Техасу до Вірджинії. Основу майже пласких терас та заплав регіону 35b складають голоценові алювіальні відклади. Тут зустрічаються природні дамби, канави, стариці та меандрові [en]. Похил річок, що протікають через рівнини екорегіону менший, ніж в горах Уошито (екорегіон 36), що лежать на північ від нього. Ґрунти в заплавах представлені альфісолями, [en], [en] та ентісолями. Вони, як правило, погано або дуже погано дреновані, глинисті або суглинисті.
Значні частини регіону 35b часто затоплюються. Характерними для них є заболочені ліси, але також трапляються пасовища. Поля зустрічаються набагато рідше, ніж у долині Червоної річки (35g). Активні, звивисті алювіальні русла річок є динамічними системами, де ерозія та відкладення змінюють рельєф дамб, хребтів і схилів. Затоплення берегів, ґрунтові води та місцеві опади підвищують рівень води в болотах, трясовинах, старицях і западинах цього регіону.
Природний рослинний покрив заплав регіону представлений затоплюваними лісами, подібними до тих, що зустрічаються у [en]) (екорегіон 73). Ці ліси відрізняються від дубово-гікорієво-соснових лісів, поширених на краще дренованих та літологічно відмінних третинних височинах (35a) та на крейдових розчленованих височинах (35d). Основу їх складають водяні дуби (Quercus nigra), верболисті дуби (Quercus phellos), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), [en] (Nyssa sylvatica), [en] (Ulmus americana), червоні клени (Acer rubrum), південні червоні дуби (Quercus falcata), болотяні каштанові дуби (Quercus michauxii) та ладанні сосни (Pinus taeda). В підліску цих лісів ростуть падуби (Ilex spp.), виноград (Vitis spp.), [en] (Toxicodendron radicans), [en] (Bignonia capreolata), сарсапарель (Smilax spp.), а також різноманітні папороті та мохи. У напівпостійно затоплених районах поширені болотяні кипариси (Taxodium distichum) та [en] (Nyssa aquatica). Ці дерева часто вкриті епіфітним [en] (Tillandsia usneoides), а у водоймах зустрічаються плаваючі водні рослини. У вологих западинах та на окраїнах сезонно затоплюваних боліт трапляються ліроподібні дуби (Quercus lyrata), [en] (Carya aquatica), [en] (Planera aquatica), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), пенсильванські ясени (Fraxinus pennsylvanica) та червоні клени (Acer rubrum), а на берегах річок — чорні верби (Salix nigra), західні платани (Platanus occidentalis) та трикутнолисті тополі (Populus deltoides). Вологість та повені серйозно ускладнюють ведення сільського господарства у цьому регіоні. На деяких високих терасах можуть зустрічатися пасовища, але більшу частину регіону продовжують вкривати широколистяні ліси. У лісових господарствах практикують вибіркову або [en] дерев, а у деяких районах — повну заміну на соснову монокультуру. Створення водосховища призвело до затоплення значних територій регіону та до зміни гідрології вниз за течією. Заплавні ліси забезпечують важливе середовище існування для різноманітних диких рослин і тварин.
У заплавах регіону розташовані такі поселення, як Бомонт в Техасі та Лейк-Чарлз в Луїзіані, однак переважно ці вузькі та вологі райони слабо розвинені. Природоохоронні території включають [en], [en], [en], [en], Зону управління дикої природи острова Себін та [en].
Плейстоценові річкові тераси (35c)
Основу майже пласких, погано дренованих, періодично вологих річкових терас складають плейстоценові неконсолідовані відклади. Ці широкі, пологі, не надто розчленовані тераси лежать на нижчих висотах, ніж третинні височини (35a), але вище, ніж заплави 35b та 35g. Ґрунти тут представлені добре або погано дренованими сірими лісовими ґрунтами або червоноземами або помірно дренованими, як правило, з суглинистою та піщаною текстурою поверхні. На терасах переважають ліси ладанних сосен (Pinus taeda) та дубів, пристосованих до перемінного водного режиму, а також, меншою мірою, пасовища та сіножаті.
Рослинність терас демонструє вертикальну зональність. На найнижчих, майже пласких, глинистих терасах, поширені заболочені широколистяні ліси. На вищих, більш старих і розчленованих терасах переважають соснові рідколісся та савани, прерії або мішані сосново-дубові ліси, тоді як заболочені ліси тут зустрічаються рідше. Тераси середнього рівня вкриті нанесеними вітром лесовими відкладами. Водні потоки тут, як правило, характеризуються помірною каламутністю та забарвлені органічними речовинами. Вода в цих струмках містить більше завислих часток, більш каламутна та тверда, ніж вода струмків, що течуть по третинних височинах (35a).
Найпівденніша частина регіону 35c, плейстоценова тераса, розташована поблизу Марксвілла в штаті Луїзіана, має деяку подібність ґрунтів та природної рослинності з лесовими рівнинами Лафаєтту (34j), що входять до екорегіону прибережних луків заходу Мексиканської затоки. В техаській та оклахомській частинах екорегіону тераси менш поширені: вони тут зустрічаються переважно вздовж Червоної річки, а також вздовж річки [en]. Рослинний покрив техаських річкових терас представлений сосново-широколистяними лісами. На заході в цих лісах переважають зірчасті дуби (Quercus stellata), дуби Шумарда (Quercus shumardii) та віргінські яловці (Juniperus virginiana). На терасах Арканзасу ладанні сосни (Pinus taeda) більш поширені, ніж короткохвойні сосни (Pinus echinata), можливо, внаслідок більшої сезонності режиму вологості. Більшість прерій, які раніше були поширені на терасах, були перетворені на сільськогосподарські угіддя.
На терасах екорегіону розташовані такі поселення, як Вайт-Голл, Пайн-Блафф, Спаркмен, Іст-Камден, Гермітаж та Ешдаун в Арканзасі, а також Бастроп та Мінден в Луїзіані. Природоохоронні території включають [en], Зону управління дикою природою Севен-Девілс, [en] та Зону управління дикою природою Лафаєтт.
Крейдові розчленовані височини (35d)
Дещо горбисті крейдові височини лежать на півночі екорегіону, на території Південно-Східної Оклахоми та Арканзасу. Вони характеризуються більшою [en], ніж інші регіони рівнин півдня Центральних США.
Рослинний покрив крейдових височин представлений дубово-гікорієво-сосновими лісами. Наразі в регіоні поширені ліси та пасовища. Якість води у водотоках, що протікають через ліси вища, ніж в струмках, що протікають через пасовища. Вода в цих струмках зазвичай містить менше розчинних твердих речовин та значно меншу кількість органічного вуглецю, ніж вода струмків, що протікають через третинні височини (35a) та плейстоценові річкові тераси (35c), хоча значення її каламутності, загальної кількості завислих часток та твердості дещо вищі. Похил річок та вплив гір Уошито тут більший, ніж в регіонах 35a або 35c.
Струмки, що лежать через вододіли [en] та [en], часто беруть початок на височині Арбакл (29g) в регіоні [en] і часто поділяють з ним спільні види. Значення лужності, твердості та [en] води залежать від місцевих джерел і зростають зі сходу на захід. Водотоки, що протікають через східну частину розчленованих крейдових височин дренують більш суворі, літологічно чіткі гори Уошито (екорегіон 36). Їх флора і фауна знаходяться під впливом цих гір і відрізняються від флори і фауни західних потоків.
На території крейдових височин розташовані такі поселення, як Аркадельфія, Гоуп і Локсбург в Арканзасі та Г'юго, Беннінгтон і Кейні в Оклахомі. Природоохоронні території включають [en] та деякі частини [en] і [en].
Південні третинні височини (35e)
Південні третинні височини поширені в Техасі та Луїзіані, на північ від південних низовин (35f). Порівняно з цими низовинами, височини мають більш горбистий та розчленований рельєф, а їх ґрунти, як правило, краще дреновані, оскільки під ними залягають більш водопроникні породи. З геологічної точки зору основу південних височин складають еоценово-пліоценові алевроліти, пісковики, вапнякові та кислі глини. Ґрунти регіону представлені червоноземами та сірими лісовими ґрунтами, що мають мулисто-суглинисту або суглинисто-піщану текстуру поверхні.
Історично на південних височинах переважали соснові рідколісся, у яких домінували довгохвойні сосни (Pinus palustris), а в підліску яких ріс [en] (Andropogon gerardi). Окрім соснових рідколісь, тут зустрічаються інші типи лісів, зокрема сосново-широколистяні ліси, у яких домінують довгохвойні сосни (Pinus palustris), мішані ліси, у яких домінують ладанні сосни (Pinus taeda), та широколистяні ліси, поширені вздовж струмків. На більш [en] ділянках ростуть ліси великолистих буків (Fagus grandifolia) та магнолієво-букові соснові ліси, у яких зростають ладанні сосни. На вапняково-глинистих ґрунтах зустрічаються невеликі розкидані ділянки прерій, у яких зростають рідкісні трав'янисті рослини. Серед пісковикових відслонень формації Катахула зустрічаються характерні [en] та пустища, де також зростають рідкісні види рослин. Поблизу [en], де ґрунтові води виходять на поверхню, зустрічаються види, пристосовані до кислих заболочених умов, зокрема віргінські магнолії (Magnolia virginiana), падуби (Ilex spp.), мірики (Myrica spp.), [en] (Lyonia lucida), [en] (Rhododendron viscosum), різноманітні рослини-хижаки та орхідеї (Orchidaceae). Ці рослини стають більш поширеними на південних низовинах (35f). Наразі на південних височинах Техасу та Луїзіани зустрічається більше соснових лісів, ніж дубово-соснових лісів чи пасовищ, які більш типові для північних третинних височин (35a). Більша частина ареалу довгохвостої сосни на захід від Міссісіпі лежить в цій частині екорегіону.
В регіоні розташовані такі поселення, як Чатем, Кларкс, Джена, Пайнвілл і Лісвілл в Луїзіані та Джаспер, Лафкін і Конро в Техасі. Значна частина регіону входить до природоохоронних територій, зокрема до [en], Державного парку Великого Кипариса, [en], [en] (включає чотири великі масиви), [en], [en], [en], південної частини [en], [en], Зони управління дикою природою Банністер, [en] та [en].
Південні низовини (35f)
Пласкі або помірно пологі південні низовини, основу яких складають плейстоценові відклади, простягаються на півдні екорегіону, на території Техасу та Луїзіани. Північний край цих низовин проходить по уступу Хоклі, який визначає межу між плейстоценовими та більш давніми пліоценово-міоценовими відкладами, поширеними північніше. Ґрунти низовин представлені погано або помірно дренованими сірими лісовими ґрунтами та червоноземами, що мають переважно мулисто-суглинисту текстуру поверхні. Вони, як правило, гірше дреновані, ніж ґрунти південних третинних височин (35e), розташованих північніше, та, як правило, менш глинисті, ніж ґрунти південних напіввологих прибережних прерій та північних вологих прибережних прерій, що входять до екорегіону , розташованого південніше.
Раніше в регіоні домінували [en], у яких домінували довгохвойні сосни (Pinus palustris), а також зустрічалися інші типи мішаних сосново-широколистяних лісів. Угруповання довгохвойних сосен характеризувалися високим різноманіттям трав'янистих видів, при цьому структура та склад самих лісових угруповань варіювалися від більш відкритих вологих саван до більш закритих сухих лісів. Водно-болотні угіддя, приурочені до формації Монтгомері, та прерії, приурочені до формації Бомонт, найімовірніше, були більш поширеними на низовинах, ніж на південних третинних височинах (35e) та північних третинних височинах (35a). У заболочених саванах переважали довгохвойні сосни (Pinus palustris), віргінські магнолії (Magnolia virginiana), чагарники мірики (Myrica spp.), [en] (Cyrilla racemiflora) та падуба (Ilex spp.). У трав'яному ярусі зустрічалися різноманітні трави, осоки, а у деяких випадках також комахоїдні рослини та орхідеї. Ці заболочені савани є одним із найрідкісніших ландшафтів Техасу, і лише кілька невеликих ділянок перебувають під охороною. Інші подібні ділянки були значно змінені або заросли та стали менш різноманітними.
По рівнинах регіону розкидані невеликі пагорби. На їх стрімких схилах, на берегах річок та у інших районах, де пожежі траплялися рідше, у лісах переважають ладанні сосни (Pinus taeda), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), білі дуби (Quercus alba), південні червоні дуби (Quercus falcata), верболисті дуби (Quercus phellos), [en] (Nyssa sylvatica) та падуби (Ilex spp.). Незважаючи на те, що площа лісів довхохвойних сосен значно скоротилася за останні століття, вони продовжують вкривати значну частину території регіону. Буково-магнолієві ліси раніше зустрічалися у вузьких ділянках вздовж деяких струмків та на мезофільних схилах.
Південні низовини більш теплі та вологі, менш розчленовані та лежать на нижчій висоті, ніж північні третинні височини (35a) та південні третинні височини (35e). До появи в екорегіоні європейців тут частіше траплялися пожежі. Водотоки, що протікають через ці низовини, мають низький похил і повільну течію. У східній частині регіону, на межі з долиною Червоної річки (35g) більш поширені лесові відклади, ландшафт стає більш розчленованим, а в рослинності переважають мішані широколистяно-соснові ліси. Південні низовини мають тривалу історію розвитку лісової та нафтогазової промисловості і залізничного транспорту, завдяки якій в регіоні відбувалися цикли підйому та спаду розвитку та заселення.
На південних низовинах розташовані такі поселення, як Мосс-Блафф і Де-Ріддер в Луїзіані та Ламбертон, Етаскосіта, Амбел і Зе-Вудлендс в Техасі. Природоохоронні території включають [en], Зону управління дикою природою Марш-Байю, [en], [en] та [en].
Заплави Червоної річки (35g)
Рівнини півдня Центральних США перетинає звивиста Південна Червона річка, що протікає територією Техасу, Оклахоми, Арканзасу та Луїзіани та впадає у Міссісіпі. У заплавах та на низьких тарасах цієї річки зустрічаються численні стариці та меандрові [en], горби та болота.
Голоценові алювіальні відклади долини Червоної річки є материнською породою для погано дренованих [en] та ентісолів, що мають глинисту або суглинисту, червонувато-коричневу, нейтральну або вапнякову поверхню. Літологія регіону контрастує з плейстоценовими відкладами флювіальних терас (35c) та третинними відкладами височин (35a). Домінуючими природними ландшафтами у заплавах Південної Червоної річки є широколистяні ліси, у яких переважають водяні дуби (Quercus nigra), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), верболисті дуби (Quercus phellos), південні червоні дуби (Quercus falcata), техаські дуби (Quercus texana), тернисті гледичії (Gleditsia triacanthos), [en] (Gleditsia aquatica), віргінські яловці (Juniperus virginiana), [en] (Nyssa sylvatica), мерілендські дуби (Quercus marilandica), ліроподібні дуби (Quercus lyrata), чорні берези (Betula nigra), червоні клени (Acer rubrum), пенсильванські ясени (Fraxinus pennsylvanica) та [en] (Ulmus americana).
Луїзіанська частина долини Червоної річки має схожість у природній рослинності, іншій біоті, гідрології та землекористуванні з частинами [en] (екорегіону 73). Однак існують деякі відмінності у рослинності в заплавах цих екорегіонів. Західні види, такі як великоплодий дуб (Quercus macrocarpa) та [en] (Quercus sinuata var. sinuata), трапляються в заплавах Червоної річки, але переважно відсутні у Міссісіпській низовині.
Більшість лісів, що колись росли в заплавах Червоної річки, були вирубані та перетворені на орні угіддя та пасовища, хоча деякі ліси все ще зустрічаються в дуже погано дренованих і часто затоплюваних районах. На широких, майже пласких низовинах часто домінують сільськогосподарські угіддя. Тут більше полів, ніж у інших заплавах екорегіону 35. В Оклахомі основними культурами є соя, зернове сорго, люцерна, кукурудза та пшениця, у Техасі — соя, сорго, пшениця та бавовна, а в Луїзіані — бавовна, соя, кукурудза, пшениця та рис, на півдні також цукрова тростина. Червона річка несе багато мулу і майже постійно каламутна порівняно з іншими річками, що протікають через рівнини півдня Центральних США, хоча перенесення мулу в Луїзіані зменшилося завдяки будівництву шлюзу та системи дамб.
У заплавах Червоної річки розташований Шривпорт та лежать східні частини поселень Накетоша, Александрії, Чейнівілла та Банкі — всі в Луїзіані. Природоохоронні території включають Зону управління дикою природою Спрінг-Бенк, Зону управління дикою природою Сода-Лейк, Зону управління дикою природою імені Джона Френкса, [en], Зону управління дикою природою Логі-Байо, Зону управління дикою природою Байо-П'єр, Зону управління дикою природою Елбоу-Слау, [en], [en] та [en].
Прерії Блекленду (35h)
Для прерій Блекленду, які зустрічаються на півночі екорегіону, характерні темні ґрунти, материнської породою для яких виступають крейдові мергелі, крейди та вапняки. Прерії домінували у цій місцевості протягом голоценового кліматичного оптимуму та ще деякий час після нього. Наприкінці XVII століття рослинний покрив Блекленду був представлений мозаїкою лісів, саван та прерій. Наразі більша частина природної рослинності знищена, а родючі ґрунти регіону переважно використовуються під пасовища, ліси та сіножаті. Залишилося лише кілька ділянок прерій, які переважно обмежені схилами куест, де переважають тонкі, сухі ґрунти.
У Блекленді розташовані такі поселення, як Гердон, Прескотт, Макнаб, Озан, Саратога та Рокі-Комфорт в Арканзасі. Природоохоронні території включають Зону управління дикою природою Тер-Нуар, Зону управління дикою природою Озан, Зону управління дикою природою Хоуп-Упланд, Зону управління дикою природою прерії імені Ріка Еванса та [en].
Збереження
Значна частина рослинного покриву екорегіону була знищена або значно деградувала, зокрема 73 % лісів, 96 % саван та рідколісь, а також 98 % луків, боліт та пустищ. Особливо постраждали ліси в заплавах Червоної річки, які були майже повністю знищені. Тим не менш, втрата природних ландшафтів в регіоні є менш значною, ніж на південному сході Примексиканської низовини, і близько чверті території регіону вкрито природною рослинністю. Основною загрозою для збереження природи регіону є розвиток міст та лісозаготівля. Більша частина об'єктів лісової та деревообробної промисловості Техасу, зокрема близько 50 000 км² комерційних лісових угідь, розташована в регіоні Пайні-Вудс. Боротьба з пожежами та перетворення саван на соснові плантації є основним фактором втрати оселищ видами, що залежать від пожеж. Багато видів, зокрема ендеміків, які більше ніде в світі не зустрічаються, перебувають на межі зникнення. Темпи зростання людського населення є високими в деяких частинах регіону, особливо на південному заході, в околицях Х'юстона, що призводить до масової урбанізації та знищення природної рослинності. Оцінка 2017 року показала, що 4917 км², або 12 % екорегіону, є заповідними територіями.
Національний заповідник
Єдиним [en] екорегіону є [en], розташований на півдні техаської частини Пайні-Вудсу. Він складається з чотирнадцяти несуміжних одиниць, розкиданих по широкій території, приблизно від [en] в окрузі Гардін на південь до річки [en] (частини заповідника лежать на обох берегах річки), на захід до річки [en] та на північ до водосховища [en]. Служба національних парків США зазначає, що заповідник містить десять різних екосистем. Національний заповідник Великої хащі є одним із двох біосферних заповідників ЮНЕСКО в Техасі. [en] включила його до списку важливих орнітологічних територій світового значення. Заповідник був заснований у 1974 році і має площу близько 13 000 га.
Природоохоронні території
Федеральні землі
Департамент внутрішніх справ США, Служба національних парків
- [en], Техас
Департамент внутрішніх справ США, Служба рибних ресурсів та дикої природи
|
|
Департамент сільського господарства США, Служба лісів
|
|
Департамент парків, спадщини та туризму Арканзасу
|
|
Департамент дикої природи та риболовлі Луїзіани
|
|
Департамент охорони дикої природи Оклахоми
|
|
Департамент парків та дикої природи Техасу
|
|
Фольклор
Регіон Пайні-Вудс є відомим місцем спостережень бігфута або сасквоча. Він є третім регіоном за кількістю таких спостережень у Північній Америці. Багато легенд, що оповідають про зустріч з бігфутом, походять з часів до появи європейських колоністів. Однією з таких відомих легенд є історія про чудовисько [en] з південного Арканзасу, яка відображена у фільмі 1972 року [en]». Ще одним ймовірним криптидом, про якого розповідають місцеві жителі, є чорна пума.
Галерея
- Дорога 315 в окрузі Андерсон, Техас
- Національний ліс Анджеліна в окрузі Анджеліна, Техас
- Національний ліс Анджеліна в окрузі Анджеліна, Техас
-
- Велике Кипарисове байю в Державному парку озера Каддо, округ Гаррісон, Техас
- Болотяні кипариси (Taxodium distichum) в Державному парку озера Каддо, округ Гаррісон, Техас
- Національний ліс імені Дейві Крокетта в окрузі Г'юстон, Техас
- Національний ліс імені Сема Г'юстона в окрузі Сан-Джесінто, Техас
- Ліс довгохвойної сосни (Pinus palustris) у Національному лісі імені Сема Г'юстона в окрузі Вокер, Техас
- [en] (Sabal minor) у Національному лісі імені Сема Г'юстона в окрузі Вокер, Техас
- Річка Піч-Крік у Природному парку озера Х'юстон в окрузі Монтгомері, Техас
- [en] (Yucca louisianensis) в сосновому лісі в окрузі Гардін, Техас
- Лісовий ставок у Національному заповіднику Великої хащі в окрузі Полк, Техас
- Ліс довгохвойної сосни у Національному заповіднику Великої хащі в окрузі Полк, Техас
- Відкрита соснова савана з [en] (Sarracenia alata) в підліску в окрузі Тайлер, Техас
- Ліс довгохвойної сосни у Національному заповіднику Великої хащі в окрузі Тайлер, Техас
- Ландшафт Національного заповідника Великої хащі в окрузі Гардін, Техас
- Річка Нечес в окрузі Орандж, Техас
Див. також
- [en]
- [en] — ізольований ліс, генетично пов'язаний з лісами Пайні-Вудсу, однак розташований за 100 миль на захід від них, у Центральному Техасі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
- Piney Woods forests. WWF. Процитовано 14 червня 2009.
- Ecoregion 1 – The East Texas Pineywoods Ecoregion. Plant Guidance by Ecoregions. Texas Parks and Wildlife Department. Процитовано 14 червня 2009.
- Liu, Changxiang; Jim A. Neal; Craig Scofield; Jane Chang; A. Kim Ludeke; Carl Frentress (14 червня 2009). Classification of Land Cover and Assessment of Forested Wetlands in the Cypress Creek Watershed. Texas Parks and Wildlife Department. Процитовано 14 червня 2009.
- Watson, Geraldine Ellis (2006) Big Thicket Plant Ecology: An Introduction, Third Edition (Temple Big Thicket Series #5). University of North Texas Press. Denton, Texas. 152 pp.
- Texas Parks and Wildlife. Ecological Mapping systems of Texas: West Gulf Coastal Plain Seepage Swamp and Baygall. Retrieved 7 July 2020
- Pineywoods. TPWD Kids. Texas Parks and Wildlife Department. Процитовано 14 червня 2009.
- Powell, R, R. Conant, and J. T. Collins. 2016. Peterson Field Guide to Reptiles and Amphibians of Eastern and Central North America, 4rd ed. Houghton Mifflin Co., Boston, Massachusetts. xiii, 494 pp.
- Lee, D. S., C. R. Gilbert, C. H. Hocutt, R. E. Jenkins, D. E. McAllister, and J. R. Stauffer, Jr. 1980. Atlas of North American Freshwater Fishes. North Carolina State Museum of Natural History. x, 867 pp.
- Poole, Jackie M., William R. Carr, and Dana M. Price. (2007). Rare Plants of Texas: A Field Guide. Texas A&M University Press. College Station, Texas/ 640 pp.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
- Schmidly, D. J. 2004. The Mammals of Texas, 6th. Ed. University of Texas Press, Austin, Texas. xviii, 501 pp.
- Reid, Fiona A. 2006. Field Guide to Mammals of North America North of Mexico, 4th ed., Peterson Field Guide Series. Houghton Mifflin Company. New York. xx, 579 pp.
- Louisiana Department of Wildlife and Fisheries, Conservation: Louisiana Department of Wildlife and Fisheries Verifies Cougar Sighting in Northeast Louisiana
- Texas Parks and Wildlife Department: Mountain Lions [Архівовано 2014-11-22 у Wayback Machine.]
- Louisiana Department of Wildlife and Fisheries, Conservation: Louisiana black bear.
- Arkansas Game and Fish Commission: Help the AGFC keep tabs on Arkansas's bear population.
- Mulroy, Kevin (Editor-in-Chief). 2002. Field Guide to the Birds of North America, 4th edition. National Geographic, Washington, D. C. 480 pp.
- Terres, John K. 1996. The Audubon Society Encyclopedia of North American Birds. Wings Books, a division of Random House Value Publishing, Inc.. New York. N. Y. 1109 pp.
- Ernst, C. H. and L. E. Lovich. 2009. Turtles of the United States and Canada. The Johns Hopkins University Press. Baltimore, Maryland. xii, 827 pp.
- Werler, J. E. and J. R. Dixon. 2000. Texas Snakes, Identification, Distribution, and Natural History. University of Texas Press, Austin, Texas. xv, 437 pp.
- Dixon, J. R. 2013. Amphibians and Reptiles of Texas, with Keys, Taxonomic Synopses, Bibliography, and Distribution Maps. 3nd Edition. Texas A&M University Press. College Station, Texas. viii, 477 pp.
- Dundee, H. A. and D. A. Rossman. 1989. The Amphibians and Reptiles of Louisiana. Louisiana State University Press, Baton Rouge, Louisiana. xi, 300 pp.
- Trauth, S. E., H. W. Robison and M. V. Plummer. 2004. The Amphibians and Reptiles of Arkansas. University of Arkansas Press, Fayetteville, Arkansas. xviii, 421 pp.
- Webb, R. G. 1970. Reptiles of Oklahoma. University of Oklahoma Press, Norman, Oklahoma. vi, 370 pp.
- Petranka, J. W. 1998. Salamanders of the United States and Canada. Smithsonian Institution Press. Washington, D.C. xvi, 587 pp.
- Dodd, Jr. C. K. 2013. Frogs of the United States and Canada. Vol. I & II. The Johns Hopkins University Press. Baltimore, Maryland. xxix, 982 pp.
- Page, L. M. and B. M. Burr. 2011. Peterson Field Guide to Freshwater Fishes: North America North of Mexico, Second Edition. Peterson Field Guide Series. Houghton Mifflin Company. Boston, Massachusetts. xix, 663 pp.
- Thomas, Chad, Timothy H. Bonner, & Bobby G. Whiteside. 2007. Freshwater Fishes of Texas: A Field Guide. Texas A&M University Press. College Station, Texas. xiv, 202 pp.
- Encyclopidea of Arkansas: McAllister, Chris T. and Henry W. Robison, Endemic Biota
- Abbott, John C. 2015. Dragonflies of Texas: A Field Guide. University of Texas Press. Austin, Texas. xv, 448 pp.
- Woods A.J., Foti, T.L., Chapman, S.S., Omernik, J.M., Wise, J.A., Murray, E.O., Prior, W.L., Pagan, J.B., Jr., Comstock, J.A., and Radford, M., 2004, Ecoregions of Arkansas (color poster with map, descriptive text, summary tables, and photographs): Reston, Virginia, U.S. Geological Survey (map scale 1:1,000,000). https://www.epa.gov/eco-research/ecoregion-download-files-state-region-6#pane-03. Retrieval date 2014-04-18. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- Daigle, J.J., Griffith, G.E., Omernik, J.M., Faulkner, P.L., McCulloh, R.P., Handley, L.R., Smith, L.M., and Chapman, S.S., 2006, Ecoregions of Louisiana (color poster with map, descriptive text, summary tables, and photographs): Reston, Virginia, U.S. Geological Survey. https://www.epa.gov/eco-research/ecoregion-download-files-state-region-6#pane-16. Retrieval date 2024-04-18. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- Griffith, G.E., Bryce, S.A., Omernik, J.M., Comstock, J.A., Rogers, A.C., Harrison, B., Hatch, S.L., and Bezanson, D., 2004, Ecoregions of Texas (color poster with map, descriptive text, and photographs): Reston, Virginia, U.S. Geological Survey (map scale 1:2,500,000). https://www.epa.gov/eco-research/ecoregion-download-files-state-region-6#pane-41. Retrieval date 2024-04-18. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- Glenn Griffith, Sandy Bryce, James Omernik, and Anne Rogers. "Ecoregions of Texas." U.S. Geological Survey: 2007-12-27. https://gaftp.epa.gov/EPADataCommons/ORD/Ecoregions/tx/TXeco_Jan08_v8_Cmprsd.pdf. Retrieval date 2024-04-18. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- Woods, A.J., Omernik, J.M., Butler, D.R., Ford, J.G., Henley, J.E., Hoagland, B.W., Arndt, D.S., and Moran, B.C., 2005, Ecoregions of Oklahoma (color poster with map, descriptive text, summary tables, and photographs): Reston, Virginia, U.S. Geological Survey (map scale 1:1,250,000). https://www.epa.gov/eco-research/ecoregion-download-files-state-region-6#pane-34. Retrieval date 2024-04-18. Ця стаття містить текст з джерела, що зараз в суспільному надбанні.
- Big Thicket National Preserve, Texas : Map (PODF). Nps.gov. Процитовано 12 березня 2015.
- The Big Thicket - Big Thicket National Preserve (U.S. National Park Service). Nps.gov. Процитовано 12 березня 2015.
- Biosphere Reserves in USA. Unesco.org. Процитовано 12 березня 2015.
- 16 U.S. Code § 698 - Big Thicket National Preserve | LII / Legal Information Institute. Law.cornell.edu. Процитовано 12 березня 2015.
- Big Thicket National Preserve. Conservationfund.org. Процитовано 12 березня 2015.
- United States Department of Agriculture, Forest Service. National Forests and Grasslands in Texas, Sam Houston National Forest: Management.
- Black Panther Sightings In Upshur County. KLT7 News. 28 березня 2007.
Посилання
- «Piney Woods forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Piney Woods Forests» — One Earth.
- Experience Nature, Arts & Culture, History & Heritage Destinations in the Texas Pineywoods
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Pajni Vudsu identifikator WWF NA0523 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na pivdni Centralnih SShA Vin ohoplyuye teritoriyu plosheyu ponad 150 000 km sho lezhit u en Pivdennomu Arkanzasi Zahidnij Luyiziani ta en U hvojnih lisah regionu dominuyut kilka vidiv sosen a takozh deyaki listyani dereva peredusim gikori ta dubi en centrom cogo regionu bula en odnak vnaslidok rozvitku lisovoyi promislovosti koncentraciya lisiv u cij miscevosti ta v usomu regioni Pajni Vuds protyagom XIX XX stolit rizko zmenshilasya Vsesvitnij fond dikoyi prirodi klasifikuye prirodu cogo ekoregionu yak taku sho perebuvaye pid zagrozoyu zniknennya Agenciya z ohoroni dovkillya SShA viznachaye cej ekoregion yak Rivnini pivdnya Centralnih SShA Lisi Pajni Vudsu Sosnovij lis v okruzi Tajler Tehas Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0523 Mezhi Lisi Missisipskoyi nizovini Priberezhni luki zahodu Meksikanskoyi zatoki Lisi shodu Centralnogo Tehasu Preriyi tehaskogo Bleklendu Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ Girski lisi Ozarku Plosha km 152 132 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 4917 km 12 Roztashuvannya ekoregionu zelenim GeografiyaEkoregion lisiv Pajni Vudsu prostyagayetsya priblizno na 400 km z pivnochi na pivden ta na 350 km iz zahodu na shid cherez shid Tehasu pivdennij shid Oklahomi pivden Arkanzasu ta zahid Luyiziani Relyef regionu predstavlenij gorbistimi rivninami yaki z pivnichnogo zahodu na pivdennij shid peretinaye Pivdenna Chervona richka abo Red River sho vpadaye u Missisipi Z geologichnoyi tochki zoru na pivdni ekoregionu perevazhayut plejstocenovi piski muli ta glini v centralnij chastini miocenovi glini argiliti ta piskoviki a na pivnochi eocenovi piski muli ta glini Na shodi ekoregion perehodit u lisi Missisipskoyi nizovini na pivdni u priberezhni luki zahodu Meksikanskoyi zatoki na pivnochi u girski lisi Ozarku na zahodi u lisi shodu Centralnogo Tehasu ta u preriyi tehaskogo Bleklendu a na pivnichnomu zahodi u perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim doshovim litom ta m yakoyu zimoyu Serednya temperatura v regioni stanovit 18 19 C a vzimku temperatura mozhe opuskatisya nizhche 0 C Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1000 do 1500 mm zbilshuyuchis iz zahodu na shid Navesni ta vlitku v regioni traplyayutsya silni grozi ta tornado FloraPodibno do ekoregionu hvojnih lisiv pivdennogo shodu SShA roztashovanogo na shodi Primeksikanskoyi nizovini roslinnij pokriv regionu Pajni Vuds do poyavi u Pivnichnij Americi yevropejciv buv predstavlenij velicheznimi sosnovimi savanami ta lisami yak vidobrazheno u jogo nazvi Odnak bilsh gorbistij relyef regionu porivnyano z plaskimi priberezhnimi nizovinami sprichinyaye desho dovshi intervali pozhezh tomu shilnist derev u lisah Pajni Vudsu zazvichaj visha a poryad z sosnami zustrichayetsya bilshe shirokolistyanih derev Struktura ta sklad roslinnogo pokrivu regionu viznachayetsya vzayemodiyeyu vognyu ta vologosti gruntu Na en regionu poshireni ridkolissya u yakih dominuyut dovgohvojni sosni Pinus palustris korotkohvojni sosni Pinus echinata ta ladanni sosni Pinus taeda a takozh sivi dubi Quercus incana ta zirchasti dubi Quercus stellata Pid rozridzhenim nametom roste dobre rozvinenij pidlisok yakij vklyuchaye yauponovij padub Ilex vomitoria ta kvituchij kizil Cornus florida U vidkritih en podibnih do tih sho zustrichayutsya na pivdennomu shodi Primeksikanskoyi nizovini perevazhayut dovgohvojni sosni Pinus palustris ta ladanni sosni Pinus taeda a takozh en Nyssa sylvatica ta amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua U trav yanomu yarusi savan zustrichayutsya nadzvichajno riznomanitni trav yanisti roslini Na kislih gruntah na beregah strumkiv zrostayut virginski magnoliyi Magnolia virginiana Sered inshih derev poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti kanadske yudine derevo Cercis canadensis chornu berezu Betula nigra chervonij klen Acer rubrum en Acer floridanum ta en Ulmus americana Dereva v gayah chasto opoviti lozami en Wisteria frutescens V regioni Pajni Vuds poshireni dva riznovidi en yaki yak pravilo znahodyatsya poblizu richok ta en yaki yak pravilo poshireni navkolo nevelikih strumkiv U tihih zavodyah bajyu yaki sezonno zatoplyuyutsya vodoyu rostut bolotyani kiparisi Taxodium distichum vkriti epifitnim en Tillandsia usneoides ta latattya Nymphaea spp U tryasovinah perevazhayut negliboki vodojmi zi stoyachoyu vodoyu u yakih bilshist derev ne zdatni rosti Natomist tut zustrichayutsya purpurovi puhirniki Utricularia purpurea neveliki roslini hizhaki She odnim tipom vodno bolotnih ugid yaki zustrichayutsya v regioni Pajni Vuds ta v inshih lisah na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki ye en yaki ye riznovidom nizinnih bolit Bagato ridkisnih ta endemichnih vidiv roslin zustrichayutsya u nelisovih ugrupovannyah ekoregionu zokrema sered skelnih vidslonen na en v preriyah poblizu dzherel na shilah pagorbiv ta na solonchakovih pustishah Tak v lisah sho rostut na glibokih piskah zustrichayutsya zimostijki vidi opuncij Opuntia spp ta yuk Yucca spp zokrema endemichni en Yucca cernua U en na pishanih gruntah zrostaye ridkisnij endemichnij pidvid en Phlox nivalis ssp texensis a v zaplavi richki en na shodi Tehasu endemichnij en Hibiscus dasycalyx FaunaSsavci Bilohvostij olen Odocoileus virginianus Sira vivirka Sciurus carolinensis V mezhah ekoregionu zustrichayetsya blizko 60 vidiv ssavciv zokrema bilohvosti oleni Odocoileus virginianus virginski oposumi Didelphis virginiana zvichajni rakuni Procyon lotor smugasti skunsi Mephitis mephitis shidnoamerikanski kroti Scalopus aquaticus pivnichnoamerikanski korotkovuhi midici Cryptotis parva siri vivirki Sciurus carolinensis lisyachi vivirki Sciurus niger ta floridski kroliki Sylvilagus floridanus Desho ridshe zustrichayutsya kanadski vidri Lontra canadensis rudi risi Lynx rufus siri lisici Urocyon cinereoargenteus pivdenni blarini Blarina carolinensis kanadski bobri Castor canadensis ta vodyani kroliki Sylvilagus aquaticus Deyaki hizhi tvarini ekoregionu zokrema shidni plyamisti skunsi Spilogale putorius pivnichnoamerikanski kotofredki Bassariscus astutus dovgohvosti lasici Neogale frenata richkovi vizoni Neogale vison ta zvichajni lisici Vulpes vulpes ye dovoli ridkisnimi a yih chiselnist za ostanni desyatilittya skorochuyetsya U Pajni Vudsi zustrichayetsya bilshe desyati vidiv kazhaniv z yakih deyaki vidi zokrema meksikanski molosiki Tadarida brasiliensis ta sriblyastohvosti liliki Lasionycteris noctivagans ye migruyuchimi a inshi zokrema seminolski volohatohvosti Lasiurus seminolus lisovi vechornyaki Nycticeius humeralis ta ridkisni velikovuhi brilonosiki Corynorhinus rafinesquii zustrichayutsya v Tehasi protyagom vsogo roku Sered poshirenih u Pajni Vudsi grizuniv slid vidznachiti pivdennu lityagu Glaucomys volans bolotyanu ondatru Ondatra zibethicus luyizianskogo gofera Geomys breviceps sosnovu polivku Microtus pinetorum ta she blizko 10 vidiv miscevih pacyukiv ta mishej Kilka vidiv hizhakiv yaki kolis zustrichalisya v lisah Pajni Vudsu zokrema amerikanski svinorili skunsi Conepatus leuconotus rudi vovki Canis rufus yaguari Panthera onca ta oceloti Leopardus pardalis povnistyu vimerli en Puma concolor couguar ta baribali Ursus americanus takozh buli vinisheni na bilshij chastini ekoregionu odnak duzhe ridko cih tvarin mozhna pobachiti v Pajni Vudsi Jmovirno stijkih populyacij cih tvarin v regioni vse zh nemaye hocha poodinoki brodyachi osobini inodi traplyayutsya Stabilni populyaciyi baribaliv zustrichayutsya u prileglih rajonah na pivnich i shid vid Pajni Vudsu i shozhe yih kilkist povilno zbilshuyetsya tomu mozhlivo vedmedi budut traplyatisya v ekoregioni vse chastishe Vnaslidok znishennya lisiv ta zmenshennya chiselnosti miscevih hizhakiv abo konkurentiv taki vidi yak dev yatipoyasni bronenosci Dasypus novemcinctus kojoti Canis latrans ta velikovuhi zajci Lepus californicus rozshirili svoyi areali na shid i zaselili region Inshi vidi zokrema nutriyi Myocastor coypus hatni mishi Mus musculus chorni pacyuki Rattus rattus ta siri pacyuki Rattus norvegicus buli introdukovani v region lyudmi Zdichavili koti Felis catus ta diki svini Sus scrofa stanovlyat zagrozu dlya miscevoyi fauni ta viklikayut serjozne zanepokoyennya prirodoohoronciv Ptahi Ornitofauna ekoregionu narahovuye ponad 300 vidiv ptahiv z yakih deyaki migruyut navesni ta voseni inshi gnizdyatsya navesni ta vlitku a treti zimuyut v lisah regionu Sered ptahiv yaki zustrichayutsya u Pajni Vudsi protyagom vsogo roku slid vidznachiti karolinku Aix sponsa urubu Coragyps atratus en Buteo lineatus amerikanskogo borivitra Falco sparverius velikogo indika Meleagris gallopavo virginsku perepelicyu Colinus virginianus amerikansku slukvu Scolopax minor kalifornijsku tayazuru podorozhnika Geococcyx californianus en Leuconotopicus borealis amerikanskogo sorokopuda Lanius ludovicianus bagatogolosogo peresmishnika Mimus polyglottos pryamodzobogo tremblera Toxostoma rufum karolinsku gayichku Poecile carolinensis malogo povzika Sitta pusilla sosnovogo pisnyara lisovika Setophaga pinus sosnovogo chingolo Peucaea aestivalis ta beregovu voronu Corvus ossifragus Sered ptahiv sho migruyut z pivdennih regioniv i gnizdyatsya v ekoregioni navesni ta vlitku slid vidznachiti amerikansku zmiyeshijku Anhinga anhinga chornogorlogo kvaka Nyctanassa violacea blakitnu chepuru Egretta caerulea amerikansku chepuru Egretta thula amerikansku sultanku Porphyrio martinica karolinsku drimlyugu Antrostomus carolinensis meksikanskogo tirana Tyrannus forficatus preriyevogo pisnyara lisovika Setophaga discolor burogo pisnyara Limnothlypis swainsonii ta rajduzhnu skrignatku Passerina ciris Natomist kanadski kazarki Branta canadensis kanadski cherni Aythya collaris zhovtooki krehi Lophodytes cucullatus sizogolovi vireoni Vireo solitarius rudokrili bagnovci Centronyx henslowii luchni bagnovci Ammospiza leconteii ta vohristi podorozhniki Calcarius pictus gnizdyatsya na pivnochi ta zimuyut v regioni Ranishe u Pajni Vudsi zustrichalisya mandrivni golubi Ectopistes migratorius karolinski papugi Conuropsis carolinensis ta zhovti chervoyidi Vermivora bachmanii odnak narazi voni vimerli Velikodzobi dyatli kardinali Campephilus principalis takozh vvazhayutsya vimerlimi odnak deyaki svidchennya vkazuyut na te sho ci ptahi mogli zberegtis u zaplavnih lisah ekoregionu Blakitna chepura Egretta caerulea Rudoplechij kanyuk Buteo lineatus Amerikanska slukva Scolopax minor Floridskij dyatel Leuconotopicus borealis Meksikanskij tiran Tyrannus forficatus Rudokrilij bagnovec Centronyx henslowii Plazuni Po vsij teritoriyi ekoregionu za vinyatkom pivnichnogo zahodu zustrichayutsya missisipski aligatori Alligator mississippiensis odnak ci tvarini ne duzhe poshireni v lisah porivnyano z vidkritimi bolotami ta preriyami na pivdni Endemikami ekoregionu ye sabinski gorbati cherepahi Graptemys ouachitensis sabinensis poshireni v basejni richki en na kordoni Tehasu ta Luyiziani Sered bagatoh inshih cherepah poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti grifovu cherepahu Macrochelys temminckii dovgoshiyu cherepahu Deirochelys reticularia gostrogorbu cherepahu Graptemys pseudogeographica richkovu prikrashenu cherepahu Pseudemys concinna en Terrapene triunguis pensilvansku cherepahu Kinosternon subrubrum gostrospinnu muskusnu cherepahu Sternotherus carinatus ta kolyuchu m yakotilu cherepahu Apalone spinifera U Pajni Vudsi poshireni riznomanitni yashirki zokrema karolinski anolisi Anolis carolinensis shestismugi batogohvosti Aspidoscelis sexlineatus preriyevi iguani Sceloporus consobrinus i en Ophisaurus attenuatus ta scinki zokrema en Plestiodon fasciatus en Plestiodon laticeps en Plestiodon anthracinus ta zemlyani scinki Scincella lateralis Riznomanittya zmij v ekoregioni ye vidnosno visokim yak dlya pomirnogo ekoregionu takogo rozmiru Tut zustrichayetsya ponad 30 vidiv zmij zokrema endemichni en Pituophis ruthveni ta majzhe endemichni kukurudzyani zmiyi Slovinskogo Pantherophis slowinskii U regioni zustrichayetsya p yat vidiv otrujnih zmij en Micrurus tener midnogolovi mokasinovi zmiyi Agkistrodon contortrix vodyani mokasinovi zmiyi Agkistrodon piscivorus lisovi grimuchniki Crotalus horridus ta karlikovi prosyani grimuchniki Sistrurus miliarius Sered neotrujnih zmij poshirenih u Pajni Vudsi slid vidznachiti zelenu trav yanu zmiyu Opheodrys aestivus buru zmiyu Dekeya Storeria dekayi shidnu svinonosu zmiyu Heterodon platirhinos zahidnu pidv yazkovu zmiyu Thamnophis proximus bliskuchogo vuzha rakoyida Liodytes rigida smugastogo vuzha Nerodia fasciata en Nerodia rhombifer mulovu zmiyu Farancia abacura chornogo poloza Coluber constrictor poloza batoga Masticophis flagellum yaskravo chervonogo poloza Cemophora coccinea preriyevu korolivsku zmiyu Lampropeltis calligaster plyamistu korolivsku zmiyu Lampropeltis holbrooki shuryachogo poloza Pantherophis obsoletus ta she prinajmni dyuzhinu vidiv Sabinska gorbata cherepaha Graptemys ouachitensis sabinensis Grifova cherepaha Macrochelys temminckii Shestismugij batogohvist Aspidoscelis sexlineatus Vugilnij scink Plestiodon anthracinus Kukurudzyana zmiya Slovinskogo Pantherophis slowinskii Luyizianska sosnova zmiya Pituophis ruthveni Zemnovodni U regioni Pajni Vuds meshkaye bilshe desyati vidiv salamandr zokrema endemichni en Plethodon kisatchie poshireni na pivnochi Luyiziani i v prileglih rajonah na pivdni Arkanzasu Deyaki miscevi salamandri zokrema tripali amfiumi Amphiuma tridactylum zavdovzhki 45 75 sm zahidni proteyi Necturus beyeri en Necturus maculosus louisianensis ta seredni sireni Siren intermedia vedut povnistyu vodnij sposib zhittya inshi zokrema amerikanski plyamisti salamandri Ambystoma maculatum marmurovi ambistomi Ambystoma opacum krotopodibni ambistomi Ambystoma talpoideum korotkogolovi ambistomi Ambystoma texanum en Desmognathus conanti en Eurycea paludicola Eurycea quadridigitata ta shidnoamerikanski tritoni Notophthalmus viridescens takozh zustrichayutsya v lisah Sered zhab poshirenih u Pajni Vudsi slid vidznachiti en Acris blanchardi en Dryophytes chrysoscelis amerikansku rajku Dryophytes cinerea en Pseudacris fouquettei rajku svistunku Pseudacris crucifer rajku karolinku Gastrophryne carolinensis en Scaphiopus hurteri amerikansku zhabu bika Lithobates catesbeianus galaslivu zhabu Lithobates clamitans en Lithobates palustris ta en Lithobates sphenocephalus Na pivnochi ekoregionu zustrichayutsya amerikanski ropuhi Anaxyrus americanus a na pivdni en Incilius nebulifer V Arkanzasi ta Luyiziani poshireni en Anaxyrus fowleri a na shodi Tehasu poryad z nimi takozh zustrichayutsya en Anaxyrus woodhousi velatus Rajku cvirkun Blanshara Acris blanchardi Amerikanska rajka Dryophytes cinerea Zahidna karlikova salamandra Eurycea paludicola Rajka karolinka Gastrophryne carolinensis Shidnoamerikanskij triton Notophthalmus viridescens Ropuha Vudhausa Anaxyrus woodhousi velatus Lopatonig Gyuntera Scaphiopus hurteri Pivdenna leopardova zhaba Lithobates sphenocephalus Ribi ta inshi Richki ta ozera Pajni Vudsu bagati na riznomanitnu ribu Tut zustrichayutsya en Ichthyomyzon castaneus en Ichthyomyzon gagei amerikanski veslonosi Polyodon spathula missisipski pancirniki Atractosteus spatula plyamisti pancirniki Lepisosteus oculatus amiyi Amia calva ta amerikanski shuki Esox americanus Deyaki vidi zokrema velikoroti okuni Micropterus nigricans en Micropterus punctulatus bili okuni Morone chrysops zhovti okuni Morone mississippiensis en Pomoxis nigromaculatus en Pomoxis annularis blakitni somi Ictalurus furcatus kanalni somi Ictalurus punctatus en Ameiurus natalis chorni somiki Ameiurus melas en Lepomis microlophus ta en Lepomis megalotis cinuyutsya u ribalskomu sporti U vodah regionu meshkaye bezlich dribnih vidiv rib zokrema zvichajni gambuziyi Gambusia affinis yaki buli introdukovani po vsomu svitu a takozh en Cyprinella venusta en Hybopsis amnis en Notropis atrocaudalis en Notropis perpallidus en Notropis sabinae en Notropis texanus en Moxostoma poecilurum en Noturus nocturnus en Noturus phaeus es Fundulus blairae en Fundulus chrysotus en Fundulus olivaceus en Lepomis symmetricus en Ammocrypta vivax en Etheostoma artesiae en Etheostoma asprigene en Etheostoma histrio ta en Etheostoma parvipinne Endemikami ekoregionu ye en Pteronotropis hubbsi ta en Etheostoma collettei Endemikami ekoregionu takozh ye predstavniki inshih grup tvarin U bajyu na pivdni Arkanzasu zhivut endemichni en Bouchardina robisoni ta en Fallicambarus petilicarpus a v Tehasi ta Luyiziani endemichni babki en Somatochlora margarita ta pl Cordulegaster sarracenia KreolskIj darter Etheostoma collettei Darter arlekin Etheostoma histrio Zolotisti fundula Fundulus chrysotus Chornohvostij rudokonik Moxostoma poecilurum Bentamovij sonyachnij okun Lepomis symmetricus Amiya Amia calva Missisipskij pancirniki Atractosteus spatula Ekoregioni IV rivnyaU shemi ekoregioniv Agenciyi z ohoroni dovkillya SShA region Pajni Vuds vidomij yak ekoregion III rivnya Rivnini pivdnya Centralnih SShA U mezhah ekoregionu rivnin pivdnya Centralnih SShA vidilyayut visim ekoregioniv rivnya IV tretinni visochini zaplavi ta nizki terasi plejstocenovi richkovi terasi krejdovi rozchlenovani visochini pivdenni tretinni visochini pivdenni nizovini zaplavi Chervonoyi richki ta preriyi Bleklendu Mapa ekoregioniv IV rivnya Tretinni visochini 35a Stavok u Nacionalnomu lisi en na teritoriyi Tretinnih visochin 35a Ladanna sosna Pinus taeda Znachni teritoriyi na shodi Tehasu pivdni Arkanzasu ta pivnochi Luyiziani zajmayut pologi gorbisti tretinni visochini Ranishe na nih perevazhali dubovo gikoriyevo sosnovi lisi odnak narazi bilshist z nih zamineni komercijnimi en Osnovu visochin 35a skladayut slabokonsolidovani tretinni piski mul ta gravij Tut vidsutni krejdovi abo vapnyakovi porodi rozchlenovanih visochin 35d ta potuzhni shari alyuvialnih vidkladiv poshireni v ekoregionah 35b 35g ta 73 u en Na shodi Tehasu ta u Luyiziani tretinni vidkladi perevazhno predstavleni eocenovimi glinami mulami ta piskami z deyakimi paleocenovimi vidkladami na zahodi Grunti regionu predstavleni suglinkami dobre drenovanimi chervonozemami abo pomirno drenovanimi sirimi lisovimi gruntami yak pravilo z pishanoyu ta suglinistoyu teksturoyu poverhni Landshaft tretinnih visochin rozchlenovanij chislennimi nevelikimi strumkami Voda v nih yak pravilo zabarvlena organichnimi rechovinami yaki znizhuyut yiyi prozorist ta zbilshuyut zagalnij riven organichnogo vuglecyu ta biohimichnij riven potrebi v kisni Bilshist strumkiv mayut pishanij substrat Bagato z nih ne techut vlitku abo na pochatku oseni Prote sered pishanih pagorbiv traplyayutsya dzherela ta en Zagalna kilkist rozchinenih tverdih rechovin ta zavislih chastok znachennya en ta tverdosti vodi u cih strumkah nizhchi nizh v inshih chastinah rivnin pivdnya Centralnih SShA Yakist vodi v lisovih strumkah krasha nizh u strumkah sho techut polyami Vidobutok nafti zniziv yakist vodotokiv na pivdni regionu Prirodnij roslinnij pokriv tretinnih visochin predstavlenij lisami u yakih dominuyut korotkohvojni sosni Pinus echinata ladanni sosni Pinus taeda pivdenni chervoni dubi Quercus falcata zirchasti dubi Quercus stellata chorni dubi Quercus velutina bili dubi Quercus alba rizni vidi gikori Carya spp ta amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua V pidlisku cih lisiv poshireni en Callicarpa americana ta chagarniki sumaha Rhus spp sarsapareli Smilax spp i glodu Crataegus spp U bilsh pishanih rajonah v lisah chastishe zustrichayutsya sivi dubi Quercus incana zirchasti dubi Quercus stellata ta nizkorosli sosni a na pishanih pagorbah rozrizneni nevisoki ridkolissya V regioni poshireni seredni ta visoki trav yanisti roslini taki yak en Sorghastrum nutans en Schizachyrium scoparium en Chasmanthium spp ta proso Panicum spp V regioni perevazhaye lisova promislovist vipas hudobi ptahivnictvo ta naftogazova promislovist Tut roztashovani taki poselennya yak Litl Rok El Dorado i Teksarkana v Arkanzasi Raston v Luyiziani ta Longv yu Tajler i Nakodoches v Tehasi Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en bilshu chastinu en ta Sebinsku zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Zaplavi ta nizki terasi 35b Kiparisove boloto u en v regioni 35b Zaplavi ta nizki terasi ekoregionu 35 b skladayut zahidnu okrayinu pivdennih zaplavnih lisovih ugrupovan sho prostyagayutsya vzdovzh Primeksikanskoyi ta en vid Tehasu do Virdzhiniyi Osnovu majzhe plaskih teras ta zaplav regionu 35b skladayut golocenovi alyuvialni vidkladi Tut zustrichayutsya prirodni dambi kanavi starici ta meandrovi en Pohil richok sho protikayut cherez rivnini ekoregionu menshij nizh v gorah Uoshito ekoregion 36 sho lezhat na pivnich vid nogo Grunti v zaplavah predstavleni alfisolyami en en ta entisolyami Voni yak pravilo pogano abo duzhe pogano drenovani glinisti abo suglinisti Znachni chastini regionu 35b chasto zatoplyuyutsya Harakternimi dlya nih ye zabolocheni lisi ale takozh traplyayutsya pasovisha Polya zustrichayutsya nabagato ridshe nizh u dolini Chervonoyi richki 35g Aktivni zvivisti alyuvialni rusla richok ye dinamichnimi sistemami de eroziya ta vidkladennya zminyuyut relyef damb hrebtiv i shiliv Zatoplennya beregiv gruntovi vodi ta miscevi opadi pidvishuyut riven vodi v bolotah tryasovinah staricyah i zapadinah cogo regionu Prirodnij roslinnij pokriv zaplav regionu predstavlenij zatoplyuvanimi lisami podibnimi do tih sho zustrichayutsya u en ekoregion 73 Ci lisi vidriznyayutsya vid dubovo gikoriyevo sosnovih lisiv poshirenih na krashe drenovanih ta litologichno vidminnih tretinnih visochinah 35a ta na krejdovih rozchlenovanih visochinah 35d Osnovu yih skladayut vodyani dubi Quercus nigra verbolisti dubi Quercus phellos amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua en Nyssa sylvatica en Ulmus americana chervoni kleni Acer rubrum pivdenni chervoni dubi Quercus falcata bolotyani kashtanovi dubi Quercus michauxii ta ladanni sosni Pinus taeda V pidlisku cih lisiv rostut padubi Ilex spp vinograd Vitis spp en Toxicodendron radicans en Bignonia capreolata sarsaparel Smilax spp a takozh riznomanitni paporoti ta mohi U napivpostijno zatoplenih rajonah poshireni bolotyani kiparisi Taxodium distichum ta en Nyssa aquatica Ci dereva chasto vkriti epifitnim en Tillandsia usneoides a u vodojmah zustrichayutsya plavayuchi vodni roslini U vologih zapadinah ta na okrayinah sezonno zatoplyuvanih bolit traplyayutsya liropodibni dubi Quercus lyrata en Carya aquatica en Planera aquatica amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua pensilvanski yaseni Fraxinus pennsylvanica ta chervoni kleni Acer rubrum a na beregah richok chorni verbi Salix nigra zahidni platani Platanus occidentalis ta trikutnolisti topoli Populus deltoides Vologist ta poveni serjozno uskladnyuyut vedennya silskogo gospodarstva u comu regioni Na deyakih visokih terasah mozhut zustrichatisya pasovisha ale bilshu chastinu regionu prodovzhuyut vkrivati shirokolistyani lisi U lisovih gospodarstvah praktikuyut vibirkovu abo en derev a u deyakih rajonah povnu zaminu na sosnovu monokulturu Stvorennya vodoshovisha prizvelo do zatoplennya znachnih teritorij regionu ta do zmini gidrologiyi vniz za techiyeyu Zaplavni lisi zabezpechuyut vazhlive seredovishe isnuvannya dlya riznomanitnih dikih roslin i tvarin U zaplavah regionu roztashovani taki poselennya yak Bomont v Tehasi ta Lejk Charlz v Luyiziani odnak perevazhno ci vuzki ta vologi rajoni slabo rozvineni Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en Zonu upravlinnya dikoyi prirodi ostrova Sebin ta en Plejstocenovi richkovi terasi 35c Osnovu majzhe plaskih pogano drenovanih periodichno vologih richkovih teras skladayut plejstocenovi nekonsolidovani vidkladi Ci shiroki pologi ne nadto rozchlenovani terasi lezhat na nizhchih visotah nizh tretinni visochini 35a ale vishe nizh zaplavi 35b ta 35g Grunti tut predstavleni dobre abo pogano drenovanimi sirimi lisovimi gruntami abo chervonozemami abo pomirno drenovanimi yak pravilo z suglinistoyu ta pishanoyu teksturoyu poverhni Na terasah perevazhayut lisi ladannih sosen Pinus taeda ta dubiv pristosovanih do pereminnogo vodnogo rezhimu a takozh menshoyu miroyu pasovisha ta sinozhati Roslinnist teras demonstruye vertikalnu zonalnist Na najnizhchih majzhe plaskih glinistih terasah poshireni zabolocheni shirokolistyani lisi Na vishih bilsh starih i rozchlenovanih terasah perevazhayut sosnovi ridkolissya ta savani preriyi abo mishani sosnovo dubovi lisi todi yak zabolocheni lisi tut zustrichayutsya ridshe Terasi serednogo rivnya vkriti nanesenimi vitrom lesovimi vidkladami Vodni potoki tut yak pravilo harakterizuyutsya pomirnoyu kalamutnistyu ta zabarvleni organichnimi rechovinami Voda v cih strumkah mistit bilshe zavislih chastok bilsh kalamutna ta tverda nizh voda strumkiv sho techut po tretinnih visochinah 35a Najpivdennisha chastina regionu 35c plejstocenova terasa roztashovana poblizu Marksvilla v shtati Luyiziana maye deyaku podibnist gruntiv ta prirodnoyi roslinnosti z lesovimi rivninami Lafayettu 34j sho vhodyat do ekoregionu priberezhnih lukiv zahodu Meksikanskoyi zatoki V tehaskij ta oklahomskij chastinah ekoregionu terasi mensh poshireni voni tut zustrichayutsya perevazhno vzdovzh Chervonoyi richki a takozh vzdovzh richki en Roslinnij pokriv tehaskih richkovih teras predstavlenij sosnovo shirokolistyanimi lisami Na zahodi v cih lisah perevazhayut zirchasti dubi Quercus stellata dubi Shumarda Quercus shumardii ta virginski yalovci Juniperus virginiana Na terasah Arkanzasu ladanni sosni Pinus taeda bilsh poshireni nizh korotkohvojni sosni Pinus echinata mozhlivo vnaslidok bilshoyi sezonnosti rezhimu vologosti Bilshist prerij yaki ranishe buli poshireni na terasah buli peretvoreni na silskogospodarski ugiddya Na terasah ekoregionu roztashovani taki poselennya yak Vajt Goll Pajn Blaff Sparkmen Ist Kamden Germitazh ta Eshdaun v Arkanzasi a takozh Bastrop ta Minden v Luyiziani Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Seven Devils en ta Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Lafayett Krejdovi rozchlenovani visochini 35d Kam yanistij grunt krejdovih visochin 35d pozadu sosnovo dubovij lis Desho gorbisti krejdovi visochini lezhat na pivnochi ekoregionu na teritoriyi Pivdenno Shidnoyi Oklahomi ta Arkanzasu Voni harakterizuyutsya bilshoyu en nizh inshi regioni rivnin pivdnya Centralnih SShA Roslinnij pokriv krejdovih visochin predstavlenij dubovo gikoriyevo sosnovimi lisami Narazi v regioni poshireni lisi ta pasovisha Yakist vodi u vodotokah sho protikayut cherez lisi visha nizh v strumkah sho protikayut cherez pasovisha Voda v cih strumkah zazvichaj mistit menshe rozchinnih tverdih rechovin ta znachno menshu kilkist organichnogo vuglecyu nizh voda strumkiv sho protikayut cherez tretinni visochini 35a ta plejstocenovi richkovi terasi 35c hocha znachennya yiyi kalamutnosti zagalnoyi kilkosti zavislih chastok ta tverdosti desho vishi Pohil richok ta vpliv gir Uoshito tut bilshij nizh v regionah 35a abo 35c Strumki sho lezhat cherez vododili en ta en chasto berut pochatok na visochini Arbakl 29g v regioni en i chasto podilyayut z nim spilni vidi Znachennya luzhnosti tverdosti ta en vodi zalezhat vid miscevih dzherel i zrostayut zi shodu na zahid Vodotoki sho protikayut cherez shidnu chastinu rozchlenovanih krejdovih visochin drenuyut bilsh suvori litologichno chitki gori Uoshito ekoregion 36 Yih flora i fauna znahodyatsya pid vplivom cih gir i vidriznyayutsya vid flori i fauni zahidnih potokiv Na teritoriyi krejdovih visochin roztashovani taki poselennya yak Arkadelfiya Goup i Loksburg v Arkanzasi ta G yugo Bennington i Kejni v Oklahomi Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en ta deyaki chastini en i en Pivdenni tretinni visochini 35e en v regioni Pivdennih visochin 35e Pivdenni tretinni visochini poshireni v Tehasi ta Luyiziani na pivnich vid pivdennih nizovin 35f Porivnyano z cimi nizovinami visochini mayut bilsh gorbistij ta rozchlenovanij relyef a yih grunti yak pravilo krashe drenovani oskilki pid nimi zalyagayut bilsh vodopronikni porodi Z geologichnoyi tochki zoru osnovu pivdennih visochin skladayut eocenovo pliocenovi alevroliti piskoviki vapnyakovi ta kisli glini Grunti regionu predstavleni chervonozemami ta sirimi lisovimi gruntami sho mayut mulisto suglinistu abo suglinisto pishanu teksturu poverhni Istorichno na pivdennih visochinah perevazhali sosnovi ridkolissya u yakih dominuvali dovgohvojni sosni Pinus palustris a v pidlisku yakih ris en Andropogon gerardi Okrim sosnovih ridkolis tut zustrichayutsya inshi tipi lisiv zokrema sosnovo shirokolistyani lisi u yakih dominuyut dovgohvojni sosni Pinus palustris mishani lisi u yakih dominuyut ladanni sosni Pinus taeda ta shirokolistyani lisi poshireni vzdovzh strumkiv Na bilsh en dilyankah rostut lisi velikolistih bukiv Fagus grandifolia ta magnoliyevo bukovi sosnovi lisi u yakih zrostayut ladanni sosni Na vapnyakovo glinistih gruntah zustrichayutsya neveliki rozkidani dilyanki prerij u yakih zrostayut ridkisni trav yanisti roslini Sered piskovikovih vidslonen formaciyi Katahula zustrichayutsya harakterni en ta pustisha de takozh zrostayut ridkisni vidi roslin Poblizu en de gruntovi vodi vihodyat na poverhnyu zustrichayutsya vidi pristosovani do kislih zabolochenih umov zokrema virginski magnoliyi Magnolia virginiana padubi Ilex spp miriki Myrica spp en Lyonia lucida en Rhododendron viscosum riznomanitni roslini hizhaki ta orhideyi Orchidaceae Ci roslini stayut bilsh poshirenimi na pivdennih nizovinah 35f Narazi na pivdennih visochinah Tehasu ta Luyiziani zustrichayetsya bilshe sosnovih lisiv nizh dubovo sosnovih lisiv chi pasovish yaki bilsh tipovi dlya pivnichnih tretinnih visochin 35a Bilsha chastina arealu dovgohvostoyi sosni na zahid vid Missisipi lezhit v cij chastini ekoregionu V regioni roztashovani taki poselennya yak Chatem Klarks Dzhena Pajnvill i Lisvill v Luyiziani ta Dzhasper Lafkin i Konro v Tehasi Znachna chastina regionu vhodit do prirodoohoronnih teritorij zokrema do en Derzhavnogo parku Velikogo Kiparisa en en vklyuchaye chotiri veliki masivi en en en pivdennoyi chastini en en Zoni upravlinnya dikoyu prirodoyu Bannister en ta en Pivdenni nizovini 35f Zabolochena savana u Nacionalnomu zapovidniku en v regioni 35f Plaski abo pomirno pologi pivdenni nizovini osnovu yakih skladayut plejstocenovi vidkladi prostyagayutsya na pivdni ekoregionu na teritoriyi Tehasu ta Luyiziani Pivnichnij kraj cih nizovin prohodit po ustupu Hokli yakij viznachaye mezhu mizh plejstocenovimi ta bilsh davnimi pliocenovo miocenovimi vidkladami poshirenimi pivnichnishe Grunti nizovin predstavleni pogano abo pomirno drenovanimi sirimi lisovimi gruntami ta chervonozemami sho mayut perevazhno mulisto suglinistu teksturu poverhni Voni yak pravilo girshe drenovani nizh grunti pivdennih tretinnih visochin 35e roztashovanih pivnichnishe ta yak pravilo mensh glinisti nizh grunti pivdennih napivvologih priberezhnih prerij ta pivnichnih vologih priberezhnih prerij sho vhodyat do ekoregionu roztashovanogo pivdennishe Ranishe v regioni dominuvali en u yakih dominuvali dovgohvojni sosni Pinus palustris a takozh zustrichalisya inshi tipi mishanih sosnovo shirokolistyanih lisiv Ugrupovannya dovgohvojnih sosen harakterizuvalisya visokim riznomanittyam trav yanistih vidiv pri comu struktura ta sklad samih lisovih ugrupovan variyuvalisya vid bilsh vidkritih vologih savan do bilsh zakritih suhih lisiv Vodno bolotni ugiddya priurocheni do formaciyi Montgomeri ta preriyi priurocheni do formaciyi Bomont najimovirnishe buli bilsh poshirenimi na nizovinah nizh na pivdennih tretinnih visochinah 35e ta pivnichnih tretinnih visochinah 35a U zabolochenih savanah perevazhali dovgohvojni sosni Pinus palustris virginski magnoliyi Magnolia virginiana chagarniki miriki Myrica spp en Cyrilla racemiflora ta paduba Ilex spp U trav yanomu yarusi zustrichalisya riznomanitni travi osoki a u deyakih vipadkah takozh komahoyidni roslini ta orhideyi Ci zabolocheni savani ye odnim iz najridkisnishih landshaftiv Tehasu i lishe kilka nevelikih dilyanok perebuvayut pid ohoronoyu Inshi podibni dilyanki buli znachno zmineni abo zarosli ta stali mensh riznomanitnimi Po rivninah regionu rozkidani neveliki pagorbi Na yih strimkih shilah na beregah richok ta u inshih rajonah de pozhezhi traplyalisya ridshe u lisah perevazhayut ladanni sosni Pinus taeda amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua bili dubi Quercus alba pivdenni chervoni dubi Quercus falcata verbolisti dubi Quercus phellos en Nyssa sylvatica ta padubi Ilex spp Nezvazhayuchi na te sho plosha lisiv dovhohvojnih sosen znachno skorotilasya za ostanni stolittya voni prodovzhuyut vkrivati znachnu chastinu teritoriyi regionu Bukovo magnoliyevi lisi ranishe zustrichalisya u vuzkih dilyankah vzdovzh deyakih strumkiv ta na mezofilnih shilah Pivdenni nizovini bilsh tepli ta vologi mensh rozchlenovani ta lezhat na nizhchij visoti nizh pivnichni tretinni visochini 35a ta pivdenni tretinni visochini 35e Do poyavi v ekoregioni yevropejciv tut chastishe traplyalisya pozhezhi Vodotoki sho protikayut cherez ci nizovini mayut nizkij pohil i povilnu techiyu U shidnij chastini regionu na mezhi z dolinoyu Chervonoyi richki 35g bilsh poshireni lesovi vidkladi landshaft staye bilsh rozchlenovanim a v roslinnosti perevazhayut mishani shirokolistyano sosnovi lisi Pivdenni nizovini mayut trivalu istoriyu rozvitku lisovoyi ta naftogazovoyi promislovosti i zaliznichnogo transportu zavdyaki yakij v regioni vidbuvalisya cikli pidjomu ta spadu rozvitku ta zaselennya Na pivdennih nizovinah roztashovani taki poselennya yak Moss Blaff i De Ridder v Luyiziani ta Lamberton Etaskosita Ambel i Ze Vudlends v Tehasi Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Marsh Bajyu en en ta en Zaplavi Chervonoyi richki 35g Landshaft Nacionalnogo prirodnogo zaovidnika en v zaplavi Chervonoyi richki 35g Rivnini pivdnya Centralnih SShA peretinaye zvivista Pivdenna Chervona richka sho protikaye teritoriyeyu Tehasu Oklahomi Arkanzasu ta Luyiziani ta vpadaye u Missisipi U zaplavah ta na nizkih tarasah ciyeyi richki zustrichayutsya chislenni starici ta meandrovi en gorbi ta bolota Golocenovi alyuvialni vidkladi dolini Chervonoyi richki ye materinskoyu porodoyu dlya pogano drenovanih en ta entisoliv sho mayut glinistu abo suglinistu chervonuvato korichnevu nejtralnu abo vapnyakovu poverhnyu Litologiya regionu kontrastuye z plejstocenovimi vidkladami flyuvialnih teras 35c ta tretinnimi vidkladami visochin 35a Dominuyuchimi prirodnimi landshaftami u zaplavah Pivdennoyi Chervonoyi richki ye shirokolistyani lisi u yakih perevazhayut vodyani dubi Quercus nigra amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua verbolisti dubi Quercus phellos pivdenni chervoni dubi Quercus falcata tehaski dubi Quercus texana ternisti gledichiyi Gleditsia triacanthos en Gleditsia aquatica virginski yalovci Juniperus virginiana en Nyssa sylvatica merilendski dubi Quercus marilandica liropodibni dubi Quercus lyrata chorni berezi Betula nigra chervoni kleni Acer rubrum pensilvanski yaseni Fraxinus pennsylvanica ta en Ulmus americana Luyizianska chastina dolini Chervonoyi richki maye shozhist u prirodnij roslinnosti inshij bioti gidrologiyi ta zemlekoristuvanni z chastinami en ekoregionu 73 Odnak isnuyut deyaki vidminnosti u roslinnosti v zaplavah cih ekoregioniv Zahidni vidi taki yak velikoplodij dub Quercus macrocarpa ta en Quercus sinuata var sinuata traplyayutsya v zaplavah Chervonoyi richki ale perevazhno vidsutni u Missisipskij nizovini Bilshist lisiv sho kolis rosli v zaplavah Chervonoyi richki buli virubani ta peretvoreni na orni ugiddya ta pasovisha hocha deyaki lisi vse she zustrichayutsya v duzhe pogano drenovanih i chasto zatoplyuvanih rajonah Na shirokih majzhe plaskih nizovinah chasto dominuyut silskogospodarski ugiddya Tut bilshe poliv nizh u inshih zaplavah ekoregionu 35 V Oklahomi osnovnimi kulturami ye soya zernove sorgo lyucerna kukurudza ta pshenicya u Tehasi soya sorgo pshenicya ta bavovna a v Luyiziani bavovna soya kukurudza pshenicya ta ris na pivdni takozh cukrova trostina Chervona richka nese bagato mulu i majzhe postijno kalamutna porivnyano z inshimi richkami sho protikayut cherez rivnini pivdnya Centralnih SShA hocha perenesennya mulu v Luyiziani zmenshilosya zavdyaki budivnictvu shlyuzu ta sistemi damb U zaplavah Chervonoyi richki roztashovanij Shrivport ta lezhat shidni chastini poselen Naketosha Aleksandriyi Chejnivilla ta Banki vsi v Luyiziani Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Spring Benk Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Soda Lejk Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu imeni Dzhona Frenksa en Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Logi Bajo Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Bajo P yer Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Elbou Slau en en ta en Preriyi Bleklendu 35h Zapovidnik Ter Nuar v regioni Bleklendu 35h Dlya prerij Bleklendu yaki zustrichayutsya na pivnochi ekoregionu harakterni temni grunti materinskoyi porodoyu dlya yakih vistupayut krejdovi mergeli krejdi ta vapnyaki Preriyi dominuvali u cij miscevosti protyagom golocenovogo klimatichnogo optimumu ta she deyakij chas pislya nogo Naprikinci XVII stolittya roslinnij pokriv Bleklendu buv predstavlenij mozayikoyu lisiv savan ta prerij Narazi bilsha chastina prirodnoyi roslinnosti znishena a rodyuchi grunti regionu perevazhno vikoristovuyutsya pid pasovisha lisi ta sinozhati Zalishilosya lishe kilka dilyanok prerij yaki perevazhno obmezheni shilami kuest de perevazhayut tonki suhi grunti U Bleklendi roztashovani taki poselennya yak Gerdon Preskott Maknab Ozan Saratoga ta Roki Komfort v Arkanzasi Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Ter Nuar Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Ozan Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu Houp Upland Zonu upravlinnya dikoyu prirodoyu preriyi imeni Rika Evansa ta en ZberezhennyaNeshodavno virubanij lis u Shidnomu Tehasi Bilshist doroslih derev buli znisheni a shar lisovoyi pidstilki yakij mistiv organichni rechovini sho zbagachuvali grunt pochav zmivatisya neshodavnimi doshami Znachna chastina roslinnogo pokrivu ekoregionu bula znishena abo znachno degraduvala zokrema 73 lisiv 96 savan ta ridkolis a takozh 98 lukiv bolit ta pustish Osoblivo postrazhdali lisi v zaplavah Chervonoyi richki yaki buli majzhe povnistyu znisheni Tim ne mensh vtrata prirodnih landshaftiv v regioni ye mensh znachnoyu nizh na pivdennomu shodi Primeksikanskoyi nizovini i blizko chverti teritoriyi regionu vkrito prirodnoyu roslinnistyu Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye rozvitok mist ta lisozagotivlya Bilsha chastina ob yektiv lisovoyi ta derevoobrobnoyi promislovosti Tehasu zokrema blizko 50 000 km komercijnih lisovih ugid roztashovana v regioni Pajni Vuds Borotba z pozhezhami ta peretvorennya savan na sosnovi plantaciyi ye osnovnim faktorom vtrati oselish vidami sho zalezhat vid pozhezh Bagato vidiv zokrema endemikiv yaki bilshe nide v sviti ne zustrichayutsya perebuvayut na mezhi zniknennya Tempi zrostannya lyudskogo naselennya ye visokimi v deyakih chastinah regionu osoblivo na pivdennomu zahodi v okolicyah H yustona sho prizvodit do masovoyi urbanizaciyi ta znishennya prirodnoyi roslinnosti Ocinka 2017 roku pokazala sho 4917 km abo 12 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Nacionalnij zapovidnik Yedinim en ekoregionu ye en roztashovanij na pivdni tehaskoyi chastini Pajni Vudsu Vin skladayetsya z chotirnadcyati nesumizhnih odinic rozkidanih po shirokij teritoriyi priblizno vid en v okruzi Gardin na pivden do richki en chastini zapovidnika lezhat na oboh beregah richki na zahid do richki en ta na pivnich do vodoshovisha en Sluzhba nacionalnih parkiv SShA zaznachaye sho zapovidnik mistit desyat riznih ekosistem Nacionalnij zapovidnik Velikoyi hashi ye odnim iz dvoh biosfernih zapovidnikiv YuNESKO v Tehasi en vklyuchila jogo do spisku vazhlivih ornitologichnih teritorij svitovogo znachennya Zapovidnik buv zasnovanij u 1974 roci i maye ploshu blizko 13 000 ga Prirodoohoronni teritoriyi Federalni zemli Departament vnutrishnih sprav SShA Sluzhba nacionalnih parkiv en Tehas Departament vnutrishnih sprav SShA Sluzhba ribnih resursiv ta dikoyi prirodi en Luyiziana en Tehas en Luyiziana en Luyiziana en Luyiziana en Luyiziana en Oklahoma en Arkanzas en Tehas en Tehas en Arkanzas en Arkanzas en Luyiziana en Tehas en Luyiziana Departament silskogo gospodarstva SShA Sluzhba lisiv en Tehas en Tehas en Tehas en Tehas en Luyiziana en chastkovo Arkanzas ta Oklahoma Departament parkiv spadshini ta turizmu Arkanzasu en en en en en en en en en Derzhavnij park Moro Bej en en en Departament dikoyi prirodi ta ribolovli Luyiziani en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Bajyu P yer en en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Bassi Brejk Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Kemp Boregar en en en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Elbou Slau en en en en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Litl River Grant Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Loggi Bajyu en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Marsh Bajyu en en en en en Zona upravlinnya dikoyi prirodi ostrova Sebin Zonu upravlinnya dikoyi prirodi Soda Lejk Zonu upravlinnya dikoyi prirodi Valnut Gill Departament ohoroni dikoyi prirodi Oklahomi en en en en en Derzhavna prirodna zona vidpochinku Makgi Krik en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Red Slau Departament parkiv ta dikoyi prirodi Tehasu Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Alazan Bajyu Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Andzhelina Neches en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Big Lejk Bottom Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu ozera Kaddo en en en en en en en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Nort Toledo Bend Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Old Sebin Bottom Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu richki Sebin en en Zona upravlinnya dikoyu prirodoyu Vajt Oak KrikFolklorRegion Pajni Vuds ye vidomim miscem sposterezhen bigfuta abo saskvocha Vin ye tretim regionom za kilkistyu takih sposterezhen u Pivnichnij Americi Bagato legend sho opovidayut pro zustrich z bigfutom pohodyat z chasiv do poyavi yevropejskih kolonistiv Odniyeyu z takih vidomih legend ye istoriya pro chudovisko en z pivdennogo Arkanzasu yaka vidobrazhena u filmi 1972 roku en She odnim jmovirnim kriptidom pro yakogo rozpovidayut miscevi zhiteli ye chorna puma GalereyaDoroga 315 v okruzi Anderson Tehas Nacionalnij lis Andzhelina v okruzi Andzhelina Tehas Nacionalnij lis Andzhelina v okruzi Andzhelina Tehas Kvituchi puhirniki Utricularia spp v okruzi Kess Tehas Velike Kiparisove bajyu v Derzhavnomu parku ozera Kaddo okrug Garrison Tehas Bolotyani kiparisi Taxodium distichum v Derzhavnomu parku ozera Kaddo okrug Garrison Tehas Nacionalnij lis imeni Dejvi Kroketta v okruzi G yuston Tehas Nacionalnij lis imeni Sema G yustona v okruzi San Dzhesinto Tehas Lis dovgohvojnoyi sosni Pinus palustris u Nacionalnomu lisi imeni Sema G yustona v okruzi Voker Tehas en Sabal minor u Nacionalnomu lisi imeni Sema G yustona v okruzi Voker Tehas Richka Pich Krik u Prirodnomu parku ozera H yuston v okruzi Montgomeri Tehas en Yucca louisianensis v sosnovomu lisi v okruzi Gardin Tehas Lisovij stavok u Nacionalnomu zapovidniku Velikoyi hashi v okruzi Polk Tehas Lis dovgohvojnoyi sosni u Nacionalnomu zapovidniku Velikoyi hashi v okruzi Polk Tehas Vidkrita sosnova savana z en Sarracenia alata v pidlisku v okruzi Tajler Tehas Lis dovgohvojnoyi sosni u Nacionalnomu zapovidniku Velikoyi hashi v okruzi Tajler Tehas Landshaft Nacionalnogo zapovidnika Velikoyi hashi v okruzi Gardin Tehas Richka Neches v okruzi Orandzh TehasDiv takozh en en izolovanij lis genetichno pov yazanij z lisami Pajni Vudsu odnak roztashovanij za 100 mil na zahid vid nih u Centralnomu Tehasi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Piney Woods forests WWF Procitovano 14 chervnya 2009 Ecoregion 1 The East Texas Pineywoods Ecoregion Plant Guidance by Ecoregions Texas Parks and Wildlife Department Procitovano 14 chervnya 2009 Liu Changxiang Jim A Neal Craig Scofield Jane Chang A Kim Ludeke Carl Frentress 14 chervnya 2009 Classification of Land Cover and Assessment of Forested Wetlands in the Cypress Creek Watershed Texas Parks and Wildlife Department Procitovano 14 chervnya 2009 Watson Geraldine Ellis 2006 Big Thicket Plant Ecology An Introduction Third Edition Temple Big Thicket Series 5 University of North Texas Press Denton Texas 152 pp ISBN 978 1574412147 Texas Parks and Wildlife Ecological Mapping systems of Texas West Gulf Coastal Plain Seepage Swamp and Baygall Retrieved 7 July 2020 Pineywoods TPWD Kids Texas Parks and Wildlife Department Procitovano 14 chervnya 2009 Powell R R Conant and J T Collins 2016 Peterson Field Guide to Reptiles and Amphibians of Eastern and Central North America 4rd ed Houghton Mifflin Co Boston Massachusetts xiii 494 pp ISBN 978 0 544 12997 9 Lee D S C R Gilbert C H Hocutt R E Jenkins D E McAllister and J R Stauffer Jr 1980 Atlas of North American Freshwater Fishes North Carolina State Museum of Natural History x 867 pp ISBN 0 917134 03 6 Poole Jackie M William R Carr and Dana M Price 2007 Rare Plants of Texas A Field Guide Texas A amp M University Press College Station Texas 640 pp ISBN 1585445576 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Schmidly D J 2004 The Mammals of Texas 6th Ed University of Texas Press Austin Texas xviii 501 pp ISBN 0 292 70241 8 Reid Fiona A 2006 Field Guide to Mammals of North America North of Mexico 4th ed Peterson Field Guide Series Houghton Mifflin Company New York xx 579 pp ISBN 0 395 93596 2 Louisiana Department of Wildlife and Fisheries Conservation Louisiana Department of Wildlife and Fisheries Verifies Cougar Sighting in Northeast Louisiana Texas Parks and Wildlife Department Mountain Lions Arhivovano 2014 11 22 u Wayback Machine Louisiana Department of Wildlife and Fisheries Conservation Louisiana black bear Arkansas Game and Fish Commission Help the AGFC keep tabs on Arkansas s bear population Mulroy Kevin Editor in Chief 2002 Field Guide to the Birds of North America 4th edition National Geographic Washington D C 480 pp ISBN 0 7922 6877 6 Terres John K 1996 The Audubon Society Encyclopedia of North American Birds Wings Books a division of Random House Value Publishing Inc New York N Y 1109 pp ISBN 0 517 03288 0 Ernst C H and L E Lovich 2009 Turtles of the United States and Canada The Johns Hopkins University Press Baltimore Maryland xii 827 pp ISBN 0 8018 9121 3 Werler J E and J R Dixon 2000 Texas Snakes Identification Distribution and Natural History University of Texas Press Austin Texas xv 437 pp ISBN 0 292 79130 5 Dixon J R 2013 Amphibians and Reptiles of Texas with Keys Taxonomic Synopses Bibliography and Distribution Maps 3nd Edition Texas A amp M University Press College Station Texas viii 477 pp ISBN 1 60344 734 2 Dundee H A and D A Rossman 1989 The Amphibians and Reptiles of Louisiana Louisiana State University Press Baton Rouge Louisiana xi 300 pp ISBN 0 8071 1436 7 Trauth S E H W Robison and M V Plummer 2004 The Amphibians and Reptiles of Arkansas University of Arkansas Press Fayetteville Arkansas xviii 421 pp ISBN 1 55728 737 6 Webb R G 1970 Reptiles of Oklahoma University of Oklahoma Press Norman Oklahoma vi 370 pp Petranka J W 1998 Salamanders of the United States and Canada Smithsonian Institution Press Washington D C xvi 587 pp ISBN 1 56098 828 2 Dodd Jr C K 2013 Frogs of the United States and Canada Vol I amp II The Johns Hopkins University Press Baltimore Maryland xxix 982 pp ISBN 978 1 4214 0633 6 Page L M and B M Burr 2011 Peterson Field Guide to Freshwater Fishes North America North of Mexico Second Edition Peterson Field Guide Series Houghton Mifflin Company Boston Massachusetts xix 663 pp ISBN 978 0 547 24206 4 Thomas Chad Timothy H Bonner amp Bobby G Whiteside 2007 Freshwater Fishes of Texas A Field Guide Texas A amp M University Press College Station Texas xiv 202 pp ISBN 1 58544 570 3 Encyclopidea of Arkansas McAllister Chris T and Henry W Robison Endemic Biota Abbott John C 2015 Dragonflies of Texas A Field Guide University of Texas Press Austin Texas xv 448 pp ISBN 978 0 292 71448 9 Woods A J Foti T L Chapman S S Omernik J M Wise J A Murray E O Prior W L Pagan J B Jr Comstock J A and Radford M 2004 Ecoregions of Arkansas color poster with map descriptive text summary tables and photographs Reston Virginia U S Geological Survey map scale 1 1 000 000 https www epa gov eco research ecoregion download files state region 6 pane 03 Retrieval date 2014 04 18 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Daigle J J Griffith G E Omernik J M Faulkner P L McCulloh R P Handley L R Smith L M and Chapman S S 2006 Ecoregions of Louisiana color poster with map descriptive text summary tables and photographs Reston Virginia U S Geological Survey https www epa gov eco research ecoregion download files state region 6 pane 16 Retrieval date 2024 04 18 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Griffith G E Bryce S A Omernik J M Comstock J A Rogers A C Harrison B Hatch S L and Bezanson D 2004 Ecoregions of Texas color poster with map descriptive text and photographs Reston Virginia U S Geological Survey map scale 1 2 500 000 https www epa gov eco research ecoregion download files state region 6 pane 41 Retrieval date 2024 04 18 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Glenn Griffith Sandy Bryce James Omernik and Anne Rogers Ecoregions of Texas U S Geological Survey 2007 12 27 https gaftp epa gov EPADataCommons ORD Ecoregions tx TXeco Jan08 v8 Cmprsd pdf Retrieval date 2024 04 18 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Woods A J Omernik J M Butler D R Ford J G Henley J E Hoagland B W Arndt D S and Moran B C 2005 Ecoregions of Oklahoma color poster with map descriptive text summary tables and photographs Reston Virginia U S Geological Survey map scale 1 1 250 000 https www epa gov eco research ecoregion download files state region 6 pane 34 Retrieval date 2024 04 18 Cya stattya mistit tekst z dzherela sho zaraz v suspilnomu nadbanni Big Thicket National Preserve Texas Map PODF Nps gov Procitovano 12 bereznya 2015 The Big Thicket Big Thicket National Preserve U S National Park Service Nps gov Procitovano 12 bereznya 2015 Biosphere Reserves in USA Unesco org Procitovano 12 bereznya 2015 16 U S Code 698 Big Thicket National Preserve LII Legal Information Institute Law cornell edu Procitovano 12 bereznya 2015 Big Thicket National Preserve Conservationfund org Procitovano 12 bereznya 2015 United States Department of Agriculture Forest Service National Forests and Grasslands in Texas Sam Houston National Forest Management Black Panther Sightings In Upshur County KLT7 News 28 bereznya 2007 Posilannya Piney Woods forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Piney Woods Forests One Earth Experience Nature Arts amp Culture History amp Heritage Destinations in the Texas Pineywoods