Ліси Міссісіпської низовини (ідентифікатор WWF: NA0409) — неарктичний екорегіон помірних широколистяних та мішаних лісів, розташований на півдні США.
Заболочені ліси в Іллінойсі | |
Екозона | Неарктика |
---|---|
Біом | Помірні широколистяні та мішані ліси |
Статус збереження | критичний/зникаючий |
WWF | NA0409 |
Межі | Широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів Мішані ліси південного сходу США Хвойні ліси південного сходу США [en] [en] Гірські ліси Озарку |
Площа, км² | 113 482 |
Країни | Сполучені Штати Америки |
Охороняється | 5165 км² (5 %) |
Розташування екорегіону (зеленим) |
Географія
Екорегіон лісів Міссісіпської низовини простягається від крайнього півдня Іллінойса і південного сходу Міссурі через схід Арканзасу та захід Теннессі і Міссісіпі до Луїзіани. Він охоплює територію [en], широкої алювіальної рівнини, яка лежить на висоті нижче 100 м над рівнем моря і поступово знижується з півночі на південь. З геологічної точки зору її основу складають крейдові та кайнозойські осадові породи. По території цієї низовини протікає річка Міссісіпі, друга за довжиною (після власної притоки Міссурі) та найповноводніша річка Північної Америки. Вона бере початок на півночі Міннесоти, після чого понад 3700 км тече на південь, де впадає у Мексиканську затоку, формуючи [en].
На півночі екорегіон переходить у широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів, на заході — у гірські ліси Озарку та у [en], на сході — у мішані ліси південного сходу США, а в дельті на півдні — у [en].
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений заплавними та заболоченими лісами, подібними до тих, що зустрічаються в екорегіоні прибережних лісів Середньоатлантичних Штатів. Вони помітно відрізняються від більш сухих хвойних та широколистяних лісів, поширених на навколишніх височинах.
Найважливішим фактором, який впливає на розподіл лісових угруповань регіону, є динаміка сезонних затоплень, яка впливає на кількість кисню та вологи, доступної для рослинності. Таким чином, за тривалістю гідроперіоду виділяють прирічкові заболочені ліси, низинні широколистяні заболочені ліси, затокові ліси та височинні перехідні ліси.
У прирічкових заболочених лісах, пристосованих до постійного затоплення, домінують болотяні кипариси (Taxodium distichum) та [en] (Nyssa aquatica). Серед інших дерев, що зустрічаються в цих лісах, слід відзначити [en] (Cephalanthus occidentalis), каролінський ясен (Fraxinus caroliniana), [en] (Planera aquatica) та чорну вербу (Salix nigra).
Низинні заболочені ліси, поширені в заплавах регіону, схожі на постійно заболочені ліси, однак вирізняються більшим різноманіттям. Тут також зустрічаються [en] (Carya aquatica), червоні клени (Acer rubrum), пенсильванські ясени (Fraxinus pennsylvanica) та чорні берези (Betula nigra). В підліску заплавних лісів росте [en] (Packera glabella), [en] (Impatiens capensis) та королівська папороть (Osmunda regalis).
Ліси, що ростуть в тихих заводях Міссісіпі, відомих як [en], та сезонно затоплюються водою, характеризуються ще більшим різноманіттям. В цих лісах ростуть американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), західні платани (Platanus occidentalis), лавролисті дуби (Quercus laurifolia) та верболисті дуби (Quercus phellos). Дерева в цих лісах часто оповиті ліанами, зокрема [en] (Toxicodendron radicans), укорінливою текомою (Campsis radicans) та різними видами сарсапарелі (Smilax spp.).
На лесових грядах і дюнах, які утворилися у плейстоцені, зокрема на пагорбах [en], а також на природних дамбах, які затоплюються лише на короткий час під час сильних повеней, поширені перехідні ліси. Вони дуже схожі на [en], поширені на сусідніх височинах. Також на піднятих ділянках Міссісіпської низовини раніше зустрічалися зарості [en] (Arundinaria gigantea), різновиду американських бамбуків.
В часи останнього льодовикового періоду Міссісіпська низовина слугувала важливим шляхом, по якому поширювалися різні види рослин і тварин. Таким чином, у флорі регіону спостерігається змішання низинних та височинних видів. Коли в регіон прибули європейські колоністи, вони побачили найбільші масиви внутрішніх водно-болотних угідь в США. У заплавах Міссісіпі росли пишні кипарисові ліси, вік яких зазвичай становив 400-600 років. За останні століття більшість лісів регіону були вирубані, і залишилося лише кілька дерев віком понад 200 років.
Фауна
В межах екорегіону зустрічаються 62 види ссавців та 222 види птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), [en] (Ursus americanus luteolus), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), луїзіанського скунса (Mephitis mephitis mesomelas), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), водяного кролика (Sylvilagus aquaticus), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), лисячу вивірку (Sciurus niger), звичайного ракуна (Procyon lotor), південну літягу (Glaucomys volans), віргінського опосума (Didelphis virginiana) та дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus). Руді вовки (Canis rufus) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в регіоні.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), північного кукліло (Coccyzus americanus), скопу (Pandion haliaetus), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), [en] (Ictinia mississippiensis), американську чепуру (Egretta thula), чорногорлого квака (Nyctanassa violacea), північного рибалочку-чубаня (Megaceryle alcyon), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), берегову ворону (Corvus ossifragus), річкову білозорку (Tachycineta bicolor), чорногорлу болотянку (Setophaga citrina) та бурого пісняра (Limnothlypis swainsonii). В затоплюваних лісах з густим бамбуковим підліском раніше гніздилися жовті червоїди (Vermivora bachmanii), однак ці птахи, ймовірно, вимерли, і востаннє спостерігалися у 1988 році. Великодзьобі дятли-кардинали (Campephilus principalis) також вважаються вимерлими, однак деякі свідчення вказують на те, що ці птахи могли зберегтись у заплавних лісах Луїзіани.
Через територію екорегіону проходить [en], яким щороку мігрують близько 40 % всіх качок та куликів Північної Америки. Багато водоплавних та коловодних птахів, таких як канадські журавлі (Antigone canadensis), американські слукви (Scolopax minor), вухаті баклани (Nannopterum auritum), звичайні крижні (Anas platyrhynchos), каролінки (Aix sponsa) та жовтоокі крехи (Lophodytes cucullatus), зимують на водно-болотних угіддях регіону. Також на болотах регіону мешкають кайманові черепахи (Chelydra serpentina), грифові черепахи (Macrochelys temminckii) та міссісіпські алігатори (Alligator mississippiensis).
Збереження
Екорегіон лісів Міссісіпської низовини є одним з найбільш постраждалих у Північній Америці внаслідок людського втручання. Понад 90 % заплавних лісів регіону деградували або були повністю знищені та перетворені на сільськогосподарські угіддя, де вирощується соя. Гідрологічні зміни, пов'язані з будівництвом дамб для захисту від повеней, призвели до зменшення площі затоплюваних територій на 50-90 %, що негативно вплинуло на популяції мігруючих птахів. Заплавні ліси збереглися переважно у найбільш вологих районах, не придатних для ведення сільського господарства.
Оцінка 2017 року показала, що 5165 км², або 5 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en] в Іллінойсі, [en] в Міссурі, [en], [en] та [en] в Теннессі, [en], [en], [en] та [en] в Арканзасі, [en], [en] та [en] в Міссісіпі, а також [en], [en], [en] та [en] в Луїзіані.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Mississippi lowland forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Mississippi Lowland Forests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lisi Missisipskoyi nizovini identifikator WWF NA0409 nearktichnij ekoregion pomirnih shirokolistyanih ta mishanih lisiv roztashovanij na pivdni SShA Lisi Missisipskoyi nizovini Zabolocheni lisi v Illinojsi Ekozona Nearktika Biom Pomirni shirokolistyani ta mishani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0409 Mezhi Shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Hvojni lisi pivdennogo shodu SShA en en Girski lisi Ozarku Plosha km 113 482 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 5165 km 5 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Zatoplyuvani lisi Luyiziani Landshaft zapovidnika en Arkanzas GeografiyaEkoregion lisiv Missisipskoyi nizovini prostyagayetsya vid krajnogo pivdnya Illinojsa i pivdennogo shodu Missuri cherez shid Arkanzasu ta zahid Tennessi i Missisipi do Luyiziani Vin ohoplyuye teritoriyu en shirokoyi alyuvialnoyi rivnini yaka lezhit na visoti nizhche 100 m nad rivnem morya i postupovo znizhuyetsya z pivnochi na pivden Z geologichnoyi tochki zoru yiyi osnovu skladayut krejdovi ta kajnozojski osadovi porodi Po teritoriyi ciyeyi nizovini protikaye richka Missisipi druga za dovzhinoyu pislya vlasnoyi pritoki Missuri ta najpovnovodnisha richka Pivnichnoyi Ameriki Vona bere pochatok na pivnochi Minnesoti pislya chogo ponad 3700 km teche na pivden de vpadaye u Meksikansku zatoku formuyuchi en Na pivnochi ekoregion perehodit u shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ na zahodi u girski lisi Ozarku ta u en na shodi u mishani lisi pivdennogo shodu SShA a v delti na pivdni u en FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij zaplavnimi ta zabolochenimi lisami podibnimi do tih sho zustrichayutsya v ekoregioni priberezhnih lisiv Serednoatlantichnih Shtativ Voni pomitno vidriznyayutsya vid bilsh suhih hvojnih ta shirokolistyanih lisiv poshirenih na navkolishnih visochinah Najvazhlivishim faktorom yakij vplivaye na rozpodil lisovih ugrupovan regionu ye dinamika sezonnih zatoplen yaka vplivaye na kilkist kisnyu ta vologi dostupnoyi dlya roslinnosti Takim chinom za trivalistyu gidroperiodu vidilyayut pririchkovi zabolocheni lisi nizinni shirokolistyani zabolocheni lisi zatokovi lisi ta visochinni perehidni lisi U pririchkovih zabolochenih lisah pristosovanih do postijnogo zatoplennya dominuyut bolotyani kiparisi Taxodium distichum ta en Nyssa aquatica Sered inshih derev sho zustrichayutsya v cih lisah slid vidznachiti en Cephalanthus occidentalis karolinskij yasen Fraxinus caroliniana en Planera aquatica ta chornu verbu Salix nigra Nizinni zabolocheni lisi poshireni v zaplavah regionu shozhi na postijno zabolocheni lisi odnak viriznyayutsya bilshim riznomanittyam Tut takozh zustrichayutsya en Carya aquatica chervoni kleni Acer rubrum pensilvanski yaseni Fraxinus pennsylvanica ta chorni berezi Betula nigra V pidlisku zaplavnih lisiv roste en Packera glabella en Impatiens capensis ta korolivska paporot Osmunda regalis Lisi sho rostut v tihih zavodyah Missisipi vidomih yak en ta sezonno zatoplyuyutsya vodoyu harakterizuyutsya she bilshim riznomanittyam V cih lisah rostut amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua zahidni platani Platanus occidentalis lavrolisti dubi Quercus laurifolia ta verbolisti dubi Quercus phellos Dereva v cih lisah chasto opoviti lianami zokrema en Toxicodendron radicans ukorinlivoyu tekomoyu Campsis radicans ta riznimi vidami sarsapareli Smilax spp Na lesovih gryadah i dyunah yaki utvorilisya u plejstoceni zokrema na pagorbah en a takozh na prirodnih dambah yaki zatoplyuyutsya lishe na korotkij chas pid chas silnih povenej poshireni perehidni lisi Voni duzhe shozhi na en poshireni na susidnih visochinah Takozh na pidnyatih dilyankah Missisipskoyi nizovini ranishe zustrichalisya zarosti en Arundinaria gigantea riznovidu amerikanskih bambukiv V chasi ostannogo lodovikovogo periodu Missisipska nizovina sluguvala vazhlivim shlyahom po yakomu poshiryuvalisya rizni vidi roslin i tvarin Takim chinom u flori regionu sposterigayetsya zmishannya nizinnih ta visochinnih vidiv Koli v region pribuli yevropejski kolonisti voni pobachili najbilshi masivi vnutrishnih vodno bolotnih ugid v SShA U zaplavah Missisipi rosli pishni kiparisovi lisi vik yakih zazvichaj stanoviv 400 600 rokiv Za ostanni stolittya bilshist lisiv regionu buli virubani i zalishilosya lishe kilka derev vikom ponad 200 rokiv FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayutsya 62 vidi ssavciv ta 222 vidi ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus en Ursus americanus luteolus kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus luyizianskogo skunsa Mephitis mephitis mesomelas floridskogo krolika Sylvilagus floridanus vodyanogo krolika Sylvilagus aquaticus siru vivirku Sciurus carolinensis lisyachu vivirku Sciurus niger zvichajnogo rakuna Procyon lotor pivdennu lityagu Glaucomys volans virginskogo oposuma Didelphis virginiana ta dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Rudi vovki Canis rufus ta en Puma concolor couguar buli vinisheni v regioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura pivnichnogo kuklilo Coccyzus americanus skopu Pandion haliaetus bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus en Ictinia mississippiensis amerikansku chepuru Egretta thula chornogorlogo kvaka Nyctanassa violacea pivnichnogo ribalochku chubanya Megaceryle alcyon rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris beregovu voronu Corvus ossifragus richkovu bilozorku Tachycineta bicolor chornogorlu bolotyanku Setophaga citrina ta burogo pisnyara Limnothlypis swainsonii V zatoplyuvanih lisah z gustim bambukovim pidliskom ranishe gnizdilisya zhovti chervoyidi Vermivora bachmanii odnak ci ptahi jmovirno vimerli i vostannye sposterigalisya u 1988 roci Velikodzobi dyatli kardinali Campephilus principalis takozh vvazhayutsya vimerlimi odnak deyaki svidchennya vkazuyut na te sho ci ptahi mogli zberegtis u zaplavnih lisah Luyiziani Cherez teritoriyu ekoregionu prohodit en yakim shoroku migruyut blizko 40 vsih kachok ta kulikiv Pivnichnoyi Ameriki Bagato vodoplavnih ta kolovodnih ptahiv takih yak kanadski zhuravli Antigone canadensis amerikanski slukvi Scolopax minor vuhati baklani Nannopterum auritum zvichajni krizhni Anas platyrhynchos karolinki Aix sponsa ta zhovtooki krehi Lophodytes cucullatus zimuyut na vodno bolotnih ugiddyah regionu Takozh na bolotah regionu meshkayut kajmanovi cherepahi Chelydra serpentina grifovi cherepahi Macrochelys temminckii ta missisipski aligatori Alligator mississippiensis ZberezhennyaEkoregion lisiv Missisipskoyi nizovini ye odnim z najbilsh postrazhdalih u Pivnichnij Americi vnaslidok lyudskogo vtruchannya Ponad 90 zaplavnih lisiv regionu degraduvali abo buli povnistyu znisheni ta peretvoreni na silskogospodarski ugiddya de viroshuyetsya soya Gidrologichni zmini pov yazani z budivnictvom damb dlya zahistu vid povenej prizveli do zmenshennya ploshi zatoplyuvanih teritorij na 50 90 sho negativno vplinulo na populyaciyi migruyuchih ptahiv Zaplavni lisi zbereglisya perevazhno u najbilsh vologih rajonah ne pridatnih dlya vedennya silskogo gospodarstva Ocinka 2017 roku pokazala sho 5165 km abo 5 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Illinojsi en v Missuri en en ta en v Tennessi en en en ta en v Arkanzasi en en ta en v Missisipi a takozh en en en ta en v Luyiziani PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Mississippi lowland forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Mississippi Lowland Forests One Earth