Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Білозорка річкова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Tachycineta bicolor (Vieillot, 1808) | ||||||||||||||||
 Поширення T. bicolor гніздиться влітку перелітна зимує | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Hirundo bicolor Vieillot, 1808 Iridoprocne bicolor Coues, 1878 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Білозорка річкова (Tachycineta bicolor) — невеликий птах родини ластівкових. Це перелітний птах, що мешкає в Америці. Вперше була описана французьким орнітологом В'єйо як Hirundo bicolor.
Зовнішній вигляд
Має характерне переливчасто-синє забарвлення верху і сніжно-білий низ. На голові межа темного і білого кольорів проходить по лінії дзьоба нижче ока. Самиці першого року і молодняк, як правило, тьмяних кольорів — від темно-сірого до буруватого. Переливчасті синьо-зелені пір'їнки з віком найперше з'являються на голові і передній частині, тоді як крила і хвіст все ще темного, неблискучого кольору. У самців переливчасті синьо-зелені пір'їнки з'являються швидше і більше, ніж у самиць. У молодих птахів на грудях може бути темнувата смуга.
Линька у білозорок річкових відбувається у кінці літа, якраз перед міграцією, на відміну від інших ластівок, які линяють вже після міграції. Молоді самці вже після першої своєї линьки отримують переливчасто-синє оперення, в той час як самицям це забирає ще рік або два. Після того відрізнити їх зовні можна хіба що за поведінкою та щебетом.
Поведінка
Між білозорками можна помітити характерну залицяльну поведінку - «тріпочучий» політ самця навколо гнізда чи пташиного будиночка (вони охоче використовують штучні хатки), «поклони» сидячи коло гнізда чи на хатинці, торкання самця і самиці дзьобиками.
Білозорки гніздяться у дуплах або в хатках, де вони будують гніздо з трави, вистелене пір'ям. Самиця виконує всю роботу, в той час як самець приносить їй матеріал. Будівництво гнізда триває до трьох тижнів. Буває, що ластівки крадуть заготовлений матеріал у інших пар. Білозорки паруються на період гніздування, але помічені випадки стосунків «на стороні». Буває, що самець відвідує двоє різних гнізд. Також вважається, що хоча птахи спарюються здебільшого з тими самими партнерами рік до року, вони більше прив'язані до місць гніздування, аніж конкретні особини між собою.
Білозорки намагаються відігнати хижака чи людину, яка наближається до гнізда, агресивно кружляючи у них над головою. Самиця відкладає яйця по одному на день і висиджує їх 14-15 днів. Самець оберігає вхід, коли самиця відлучається для живлення. Коли самиці треба вийти, вона виставляє голову і озирається навколо. Тоді самець прилітає і після її вильоту негайно займає позицію в хатці чи в дуплі з головою назовні, аж поки самиця не повернеться, щоб продовжувати висиджування яєць. Буває, що самець приносить їй якусь поживу. Після вилуплювання самиця продовжує висиджувати пташенят три дні. Після чого обоє батьків інтенсивно вигодовують пташенят, часто приносячи поживу, часом з віддалі до півтора кілометра. Дбаючи про чистоту гнізда, птахи відносять послід пташенят далеко від гнізда та кидають його у воду. Коли пташенята покидають гніздо, вони вже досить добре готові до польоту і практично ніколи не повертаються у гніздо. Батьки ще якийсь час підгодовують їх на гілках коло гнізда. І тоді, за якихось 3 дні, ластів'ята стають незалежними. Білозорки річкові мають одну кладку з 4-7 яєць на сезон, рідко дві. Після усамостійнення молодняку колонії ластівок переміщуються ближче до водних і болотистих угідь, де вони мають вдосталь комах для поживи. Птахи можуть збиратись доволі великими зграями, ночуючи на сідалах на навколишніх деревах.
Дональд Стокс описує цікаву особливість. Іноді, коли ластівкам бракує поживи, вся колонія раптово покидає місце гніздування, навіть посеред фази висиджування, на 3-4 дні, а потім повертається, без видимої шкоди для кладки, лише з тим, що період інкубації подовжується на ці 3-4 дні. Багато спостерігачів задавались питанням, куди мандрують птахи у цей час, але відповіді ще не отримали.
Живлення
Поживою для білозорки майже цілковито є комахи, і лише винятково вони споживають інших дрібних тварин та рослинну їжу, коли погода дуже вже не сприяє розвитку комашні. Від світанку до смеркання білозорка річкова пурхає, полюючи на комах у таких місцях, де вони звичайно рояться хмарами, зазвичай у повітряному просторі не вище ніж 15 м від поверхні. Білозорка їсть різноманітних літаючих комах: бабок, рівнокрилих, мух, одноденок, волохокрильців, напівтвердокрилих, сидячечеревних, бджіл, мурах, ос, жуків, веснянок, метеликів, нічних метеликів, коників, а також, на зміну - (нелітаючих) павуків, молюсків та круглих червів. За розмірами їхня здобич може різнитись від малої крупинки і до 5-6 см. Полюючи, подібно до інших ластівок, вони виконують акробатичні піруети, різко міняючи напрямок і швидкість польоту. Під час роїння комах вони можуть здобувати значну кількість здобичі, виправдовуючи витрату енергії на безперервний політ. Помічено, що у гніздовий період самиці знаходять і поїдають риб'ячі кістки, панцирі ракоподібних, шкаралупки яєць та інше, здобуваючи необхідний їм додатковий кальцій для несення яєць.
Екологія
Білозорки річкові гніздяться поблизу заливних лук, на болотах, підтоплених лісах і заростях, бобрових заводях, узбережжях та вздовж річок по всій Північній Америці, віддаючи перевагу водним угіддям, які продукують незчисленну кількість комах для їхньої поживи. Для влаштування гнізд їм потрібні старі та сухі дерева з численними дуплами (часто використовують дупла, видовбані й покинути дятлами). Часто й охоче гніздяться в хатках, зроблених людьми. Під час міграцій і зимівлі вони обирають подібні вологі угіддя, за винятком того, що не потребують гнізд і дупел, тому спеціально не прив'язані до сушняку і можуть більше літати на відкритих просторах.
Хоча за шкалою загроженості білозорка річкова потрапляє в категорію LC, все ж чисельність популяцій за 200 років, і навіть за останні 40 років суттєво впала. Причиною цього може бути загосподарення людьми гніздових територій — усунення старих дупластих дерев, осушення боліт, збільшення сільгоспугідь, а особливо масове застосування пестицидів, які через ланцюг живлення можуть накопичуватись в організмі ластівок, як переважно комахоїдних птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Donald & Lilian Stokes. The new Stokes field guide to birds Eastern region. — New York, Boston, London: Little, Brown & Co. — P. 310.
- Tree swallows//Donald W.Stokes. A guide to bird behavior. Vol. I. — Little, Brown & Co, 1979. — P. 136.(англ.)
- Tree swallows//Donald W.Stokes. A guide to bird behavior. Vol. I. — Little, Brown & Co, 1979. — P. 129—137.(англ.)
- . Архів оригіналу за 19 березня 2020. Процитовано 19 березня 2020.
- Winkler, David W., Kelly K. Hallinger, Daniel R. Ardia, R. J. Robertson, B. J. Stutchbury and R. R. Cohen. Tree Swallow (Tachycineta bicolor), version 2.0. In The Birds of North America (P. G. Rodewald, editor). Cornell Lab of Ornithology, Ithaca, New York, USA, 2011.
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bilozorka richkova Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Lastivkovi Hirundinidae Rid Bilozorka Tachycineta Vid Bilozorka richkova Binomialna nazva Tachycineta bicolor Vieillot 1808 Poshirennya T bicolor gnizditsya vlitku perelitna zimuye Sinonimi Hirundo bicolor Vieillot 1808 Iridoprocne bicolor Coues 1878 Posilannya Vikishovishe Tachycineta bicolor Vikividi Tachycineta bicolor EOL 45511453 MSOP 22712057 Fossilworks 369252 Bilozorka richkova Tachycineta bicolor nevelikij ptah rodini lastivkovih Ce perelitnij ptah sho meshkaye v Americi Vpershe bula opisana francuzkim ornitologom V yejo yak Hirundo bicolor Zovnishnij viglyadMaye harakterne perelivchasto sinye zabarvlennya verhu i snizhno bilij niz Na golovi mezha temnogo i bilogo koloriv prohodit po liniyi dzoba nizhche oka Samici pershogo roku i molodnyak yak pravilo tmyanih koloriv vid temno sirogo do buruvatogo Perelivchasti sino zeleni pir yinki z vikom najpershe z yavlyayutsya na golovi i perednij chastini todi yak krila i hvist vse she temnogo nebliskuchogo koloru U samciv perelivchasti sino zeleni pir yinki z yavlyayutsya shvidshe i bilshe nizh u samic U molodih ptahiv na grudyah mozhe buti temnuvata smuga Linka u bilozorok richkovih vidbuvayetsya u kinci lita yakraz pered migraciyeyu na vidminu vid inshih lastivok yaki linyayut vzhe pislya migraciyi Molodi samci vzhe pislya pershoyi svoyeyi linki otrimuyut perelivchasto sinye operennya v toj chas yak samicyam ce zabiraye she rik abo dva Pislya togo vidrizniti yih zovni mozhna hiba sho za povedinkoyu ta shebetom Molodi ptahi bilozorki richkovoyi vchatsya litatiPovedinkaMizh bilozorkami mozhna pomititi harakternu zalicyalnu povedinku tripochuchij polit samcya navkolo gnizda chi ptashinogo budinochka voni ohoche vikoristovuyut shtuchni hatki pokloni sidyachi kolo gnizda chi na hatinci torkannya samcya i samici dzobikami Bilozorki gnizdyatsya u duplah abo v hatkah de voni buduyut gnizdo z travi vistelene pir yam Samicya vikonuye vsyu robotu v toj chas yak samec prinosit yij material Budivnictvo gnizda trivaye do troh tizhniv Buvaye sho lastivki kradut zagotovlenij material u inshih par Bilozorki paruyutsya na period gnizduvannya ale pomicheni vipadki stosunkiv na storoni Buvaye sho samec vidviduye dvoye riznih gnizd Takozh vvazhayetsya sho hocha ptahi sparyuyutsya zdebilshogo z timi samimi partnerami rik do roku voni bilshe priv yazani do misc gnizduvannya anizh konkretni osobini mizh soboyu Pidsokolik malij zi spijmanoyu bilozorkoyu Bilozorki namagayutsya vidignati hizhaka chi lyudinu yaka nablizhayetsya do gnizda agresivno kruzhlyayuchi u nih nad golovoyu Samicya vidkladaye yajcya po odnomu na den i visidzhuye yih 14 15 dniv Samec oberigaye vhid koli samicya vidluchayetsya dlya zhivlennya Koli samici treba vijti vona vistavlyaye golovu i ozirayetsya navkolo Todi samec prilitaye i pislya yiyi vilotu negajno zajmaye poziciyu v hatci chi v dupli z golovoyu nazovni azh poki samicya ne povernetsya shob prodovzhuvati visidzhuvannya yayec Buvaye sho samec prinosit yij yakus pozhivu Pislya viluplyuvannya samicya prodovzhuye visidzhuvati ptashenyat tri dni Pislya chogo oboye batkiv intensivno vigodovuyut ptashenyat chasto prinosyachi pozhivu chasom z viddali do pivtora kilometra Dbayuchi pro chistotu gnizda ptahi vidnosyat poslid ptashenyat daleko vid gnizda ta kidayut jogo u vodu Koli ptashenyata pokidayut gnizdo voni vzhe dosit dobre gotovi do polotu i praktichno nikoli ne povertayutsya u gnizdo Batki she yakijs chas pidgodovuyut yih na gilkah kolo gnizda I todi za yakihos 3 dni lastiv yata stayut nezalezhnimi Bilozorki richkovi mayut odnu kladku z 4 7 yayec na sezon ridko dvi Pislya usamostijnennya molodnyaku koloniyi lastivok peremishuyutsya blizhche do vodnih i bolotistih ugid de voni mayut vdostal komah dlya pozhivi Ptahi mozhut zbiratis dovoli velikimi zgrayami nochuyuchi na sidalah na navkolishnih derevah Samicya bilozorki richkovoyi viziraye z hatki Donald Stoks opisuye cikavu osoblivist Inodi koli lastivkam brakuye pozhivi vsya koloniya raptovo pokidaye misce gnizduvannya navit posered fazi visidzhuvannya na 3 4 dni a potim povertayetsya bez vidimoyi shkodi dlya kladki lishe z tim sho period inkubaciyi podovzhuyetsya na ci 3 4 dni Bagato sposterigachiv zadavalis pitannyam kudi mandruyut ptahi u cej chas ale vidpovidi she ne otrimali ZhivlennyaPozhivoyu dlya bilozorki majzhe cilkovito ye komahi i lishe vinyatkovo voni spozhivayut inshih dribnih tvarin ta roslinnu yizhu koli pogoda duzhe vzhe ne spriyaye rozvitku komashni Vid svitanku do smerkannya bilozorka richkova purhaye polyuyuchi na komah u takih miscyah de voni zvichajno royatsya hmarami zazvichaj u povitryanomu prostori ne vishe nizh 15 m vid poverhni Bilozorka yist riznomanitnih litayuchih komah babok rivnokrilih muh odnodenok volohokrilciv napivtverdokrilih sidyachecherevnih bdzhil murah os zhukiv vesnyanok metelikiv nichnih metelikiv konikiv a takozh na zminu nelitayuchih pavukiv molyuskiv ta kruglih cherviv Za rozmirami yihnya zdobich mozhe riznitis vid maloyi krupinki i do 5 6 sm Polyuyuchi podibno do inshih lastivok voni vikonuyut akrobatichni pirueti rizko minyayuchi napryamok i shvidkist polotu Pid chas royinnya komah voni mozhut zdobuvati znachnu kilkist zdobichi vipravdovuyuchi vitratu energiyi na bezperervnij polit Pomicheno sho u gnizdovij period samici znahodyat i poyidayut rib yachi kistki panciri rakopodibnih shkaralupki yayec ta inshe zdobuvayuchi neobhidnij yim dodatkovij kalcij dlya nesennya yayec EkologiyaBilozorki richkovi gnizdyatsya poblizu zalivnih luk na bolotah pidtoplenih lisah i zarostyah bobrovih zavodyah uzberezhzhyah ta vzdovzh richok po vsij Pivnichnij Americi viddayuchi perevagu vodnim ugiddyam yaki produkuyut nezchislennu kilkist komah dlya yihnoyi pozhivi Dlya vlashtuvannya gnizd yim potribni stari ta suhi dereva z chislennimi duplami chasto vikoristovuyut dupla vidovbani j pokinuti dyatlami Chasto j ohoche gnizdyatsya v hatkah zroblenih lyudmi Pid chas migracij i zimivli voni obirayut podibni vologi ugiddya za vinyatkom togo sho ne potrebuyut gnizd i dupel tomu specialno ne priv yazani do sushnyaku i mozhut bilshe litati na vidkritih prostorah Hocha za shkaloyu zagrozhenosti bilozorka richkova potraplyaye v kategoriyu LC vse zh chiselnist populyacij za 200 rokiv i navit za ostanni 40 rokiv suttyevo vpala Prichinoyu cogo mozhe buti zagospodarennya lyudmi gnizdovih teritorij usunennya starih duplastih derev osushennya bolit zbilshennya silgospugid a osoblivo masove zastosuvannya pesticidiv yaki cherez lancyug zhivlennya mozhut nakopichuvatis v organizmi lastivok yak perevazhno komahoyidnih ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Donald amp Lilian Stokes The new Stokes field guide to birds Eastern region New York Boston London Little Brown amp Co P 310 ISBN 978 0 316 21393 6 Tree swallows Donald W Stokes A guide to bird behavior Vol I Little Brown amp Co 1979 P 136 angl Tree swallows Donald W Stokes A guide to bird behavior Vol I Little Brown amp Co 1979 P 129 137 angl Arhiv originalu za 19 bereznya 2020 Procitovano 19 bereznya 2020 Winkler David W Kelly K Hallinger Daniel R Ardia R J Robertson B J Stutchbury and R R Cohen Tree Swallow Tachycineta bicolor version 2 0 In The Birds of North America P G Rodewald editor Cornell Lab of Ornithology Ithaca New York USA 2011 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi