Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Хвойні ліси південного сходу США (ідентифікатор WWF: NA0529) — неарктичний екорегіон хвойних лісів помірної зони, розташований на південному сході США.
 Соснові савани південного сходу США | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Хвойні ліси помірної зони |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | NA0529 |
| Межі | Прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів Мішані ліси південного сходу США Ліси Міссісіпської низовини [en] [en] Затоплювані луки Еверглейдсу |
| Площа, км² | 237 138 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 5,2 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон хвойних лісів південного сходу США простягається від північно-східної Луїзіани через південь Міссісіпі та Алабами до центральної і південної Джорджії та до центральної Флориди. Він переважно охоплює території сходу Примексиканської низовини, що простягається вздовж узбережжя Мексиканської затоки, а також більшу частину півострова Флорида. З геологічної точки зору їх основу складають крейдові та кайнозойські осадові породи. Рельєф прибережних частин екорегіону представлений майже пласкими низовинами, тоді як у внутрішніх районах Флориди та на півночі регіону рельєф є більш горбистим. На півночі рівнини регіону переходять у різкий уступ, за яким лежать плато Підмонту — східних та південних передгір'їв Аппалачів.
На півночі екорегіон переходить у мішані ліси південного сходу США, на заході — у ліси Міссісіпської низовини, на північному сході — у прибережні ліси Середньоатлантичних Штатів, а на півдні Флориди — у затоплювані луки Еверглейдсу.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією кліматів Кеппена), який характеризується спекотним, дощовим літом та м'якою зимою. Середня температура в регіоні становить 20-22 °C, середня літня температура перевищує 30 °C, а середня зимова температура коливається від 10 °C на півночі регіону до 21 °C у Флориді. Середньорічна кількість опадів коливається від 1300 до 1700 мм. Більшість опадів випадає влітку у вигляді сильних гроз. Час від часу в регіоні трапляються тропічні циклони.
Флора
Рослинний покрив екорегіону до прибуття європейських колоністів був представлений мозаїкою соснових рідколісь, у яких домінували довгохвойні сосни (Pinus palustris), [en] та склерофільних широколистяних лісів. Важливим фактором, який впливав на розподіл цих угруповань, були часті пожежі, спричинені ударами блискавки, внаслідок яких ліси регіону мали відкритий, саваноподібний вигляд. Відкритий характер зрілих соснових насаджень та часті пожежі, які часто спалахували в їх підліску, призвели до формування надзвичайно багатої трав'янистої флори. На жаль, практично всі зрілі соснові ліси були знищені, а їх фрагментовані залишки обмежені кількома ізольованими ділянками.
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є соснові рідколісся та савани, у яких домінуть довгохвойні сосни (Pinus palustris), та в яких часто спалахують пожежі. Ці ліси поширені на горбистих розчленованих рівнинах у внутрішніх районах Примексиканської низовини та на [en] Флориди, на добре або надмірно дренованих ґрунтах. В підліску цих рідколісь зустрічаються індичкові дуби (Quercus laevis) та сиві дуби (Quercus incana), а в трав'яному ярусі домінує [en] (Aristida stricta) на півночі та [sv] (Aristida beyrichiana) на півдні.
На широких піщаних рівнинах, поширених уздовж північного узбережжя Мексиканської затоки, ростуть прибережні соснові рідколісся або савани, основу яких складають довгохвойні сосни (Pinus palustris) та сосни Елліотта (Pinus elliottii). Природні пожежі в цих лісах відбуваються регулярно кожні 1-4 роки. Підлісок у хвойних рідколіссях може бути відкритим, трав'яним або густим, чагарниковим, залежно від історії пожеж. Серед чагарників, поширених у підліску прибережних соснових саван, слід відзначити [en] (Cyrilla racemiflora), шкірястий падуб (Ilex coriacea), [en] (Ilex glabra), [en] (Lyonia lucida) та сереноа (Serenoa repens).
У погано дренованих западинах, оточених сосновими саванами, зустрічаються невеликі водно-болотні угіддя, в центрі яких ростуть високі дерева, а по периметру — більш низькі. Стояча вода в цих болотах є дуже кислою, а їх глибина є невеликою — 30-120 см в центрі. У лісах, що ростуть на цих болотах, домінують [en] (Taxodium ascendens), а також [en] (Nyssa biflora) та американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua).
У неглибоких западинах або на невисоких пагорбах, розкиданих по прибережних рівнинах екорегіону, зустрічаються густі насадження вічнозелених дубів, також відомі як [en], які помітно відрізняються від навколишніх соснових саван. У [en] гаммоках переважають віргінські дуби (Quercus virginiana), піщані лавролисті дуби (Quercus hemisphaerica) та віргінська хурма (Diospyros virginiana). В їх розрідженому підліску зустрічаються ліани, зокрема укорінлива текома (Campsis radicans) та різні види сарсапарелі (Smilax spp.). На сухих ділянках ростуть склерофільні гаммоки, у яких переважають піщані дуби (Quercus geminata), довгохвойні сосни (Pinus palustris) та віргінські дуби (Quercus virginiana). В їх трав'яному підліску росте пряма арістіда (Aristida stricta) та [sv] (Stylisma humistrata).
На пласких прибережних низовинах, поблизу заплав річок з відносно постійною течією, що живляться джерельною водою, на вапнякових субтратах зустрічаються широкі, неглибокі ділянки заболочених угідь. У прибережних гаммоках, що ростуть на цих заболочених ділянках, переважають атлантичні кипарисики (Chamaecyparis thyoides), [en] (Ulmus americana), червоні клени (Acer rubrum), лавролисті дуби (Quercus laurifolia), віргінські дуби (Quercus virginiana), американські амброві дерева (Liquidambar styraciflua), [en] (Celtis laevigata) та [en] (Sabal palmetto). В їх підліску поширені падуби-дахун (Ilex cassine).
На узбережжі Мексиканської затоки та на бар'єрних островах, у захищених місцевостях за прибережними дюнами, зустрічається мозаїка лісів та чагарників, оточених луками. У прибережних лісах ростуть хвойні та широколистяні вічнозелені дерева, зокрема піщані сосни (Pinus clausa), сосни Елліотта (Pinus elliottii), довгохвойні сосни (Pinus palustris), віргінські дуби (Quercus virginiana), капустяні пальми (Sabal palmetto), [en] (Carya glabra) та [en] (Carya pallida). На прибережних водно-болотних угіддях домінують ставкові кипариси (Taxodium ascendens) та віргінські магнолії (Magnolia virginiana). Внаслідок морських вітрів та солоних бризок дерева в прибережних лісах досягають невеликої висоти і часто мають викривлену форму.
В лісах, що ростуть на атлантичному узбережжі екорегіону, домінують різні види дубів, передусім віргінські дуби (Quercus virginiana) та піщані дуби (Quercus geminata), або сосен, зокрема довгохвойні сосни (Pinus palustris), ставкові сосни (Pinus serotina) та сосни Елліотта (Pinus elliottii). В густому підліску ростуть віргінські дуби (Quercus virginiana), піщані дуби (Quercus geminata), піщані лавролисті дуби (Quercus hemisphaerica), дуби Чепмена (Quercus chapmanii), миртолисті дуби (Quercus myrtifolia) та великоцвіті магнолії (Magnolia grandiflora).
У захищених від пожеж районах, зокрема на річкових схилах та у карстових воронках, зустрічаються листяні дубові ліси та мішані вічнозелені дубові ліси. Основу цих лісів складають піщані лавролисті дуби (Quercus hemisphaerica), а також зірчасті дуби (Quercus stellata), південні червоні дуби (Quercus falcata) та білі дуби (Quercus alba). Також в цих лісах ростуть ладанні сосни (Pinus taeda), ялинові сосни (Pinus glabra), короткохвойні сосни (Pinus echinata), різні види гікорі (Carya spp.) та інших широколистяних дерев.
На стрімких схилах та у захищених від пожеж ущелинах, в місцевостях, більш вологих, ніж навколишні пагорби, однак сухіших, ніж береги водних потоків, зустрічаються мезофільні схилові ліси. Тут ростуть види, відсутні в інших лісах екорегіону, зокрема великолисті буки (Fagus grandifolia), великоцвіті магнолії (Magnolia grandiflora), [en] (Illicium floridanum), білі дуби (Quercus alba), черешневі дуби (Quercus pagoda) та ладанні сосни (Pinus taeda).
На сухих ділянках, захищених від пожеж стрімким рельєфом або ізоляцією, зустрічаються сухі дубові та [en]. Основу цих лісів складають білі дуби (Quercus alba), піщані лавролисті дуби (Quercus hemisphaerica), [en] (Carya tomentosa) та [en] (Carya glabra).
У внутрішніх районах Флориди, у неглибоких торф'яниках, западинах, що залишились на місці висохлих озер та на окраїнах існуючих озер, зустрічаються прісноводні болота. Рослинність на них представлена мозаїкою трав'янистих угруповань — луків або прерій, розподіл яких залежить від глибини води. Ґрунти у болотах можуть були глинистими, суглинковими або піщаними, але вони, як правило, лежать над водноносним горизонтом, внаслідок чого стояча вода присутня більшу частину року. Внаслідок обвалів та зміни дренажу ці середовища з часом можуть змінюватися.
У найглибших частинах боліт ростуть водні рослини, які можуть утворювати цілі плавучі острови. У тих частинах боліт, де глибина води становить близько метра, ростуть трав'янисті багаторічні рослини, такі як широколистий рогіз (Typha latifolia), [en] (Pontederia cordata) та [en] (Nelumbo lutea), які можуть утворювати густі моновидові насадження. На мілководних ділянках, які затоплюються лише під час вологого сезону, ростуть злаки, зокрема [en] (Leersia hexandra) та різновид проса [en].
У великих, сезонно затоплюваних западинах подалі від річок, ростуть болотяні кипариси (Taxodium distichum) та [en] (Nyssa biflora), іноді також сосни Елліотта (Pinus elliottii). В підліску цих заболочених лісів ростуть вічнозелені чагарники та невисокі дерева, зокрема [en] (Cliftonia monophylla), болотяні цирілли (Cyrilla racemiflora), блискучі ліонії (Lyonia lucida) та [en] (Smilax laurifolia). У заболочених лісах, що ростуть в заплавах [en], переважають болотяні кипариси (Taxodium distichum), [en] (Nyssa aquatica) та атлантичні кипарисики (Chamaecyparis thyoides).
Загалом флора і фауна екорегіону вирізняються одним з найвищих рівнів біорізноманіття у всій Північній Америці. Савани та ліси регіону були рефугіумом протягом плейстоцену та центром різноманіття для амфібій, плазунів і судинних рослин. Різноманіття дерев в регіоні є дуже високим: тут зустрічається 190 видів дерев, з яких 27 видів є ендеміками регіону. Тут також росте 3417 видів кущів та трав'янистих рослин, і їх різноманіття є одним з найвищих серед усіх регіонів Північної Америки.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 54 види ссавців та близько 240 видів птахів. Серед поширених в регіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), [en] (Ursus americanus floridanus), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), смугастого скунса (Mephitis mephitis), східного плямистого скунса (Spilogale putorius), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus), болотяного кролика (Sylvilagus palustris), водяного кролика (Sylvilagus aquaticus), сіру вивірку (Sciurus carolinensis), лисячу вивірку (Sciurus niger), звичайного ракуна (Procyon lotor), південну літягу (Glaucomys volans), віргінського опосума (Didelphis virginiana), дев'ятипоясного броненосця (Dasypus novemcinctus) та золотистого хом'ячка (Ochrotomys nuttalli). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus), а в гирла річок іноді запливають американські ламантини (Trichechus manatus). Майже ендемічними представниками регіону є круглохвості ондатри (Neofiber alleni), берегові хом'ячки (Peromyscus polionotus), флоридські миші (Podomys floridanus) та південно-східні гофери (Geomys pinetis).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), великого індика (Meleagris gallopavo), строкатоголового талпакоті (Columbina passerina), каролінку (Aix sponsa), міктерію (Mycteria americana), віргінського пугача (Bubo virginianus), неоарктичну сову (Strix varia), білоголового орлана (Haliaeetus leucocephalus), [en] (Elanoides forficatus), трибарвну чепуру (Egretta tricolor), американську змієшийку (Anhinga anhinga), канадського журавля (Antigone canadensis), [en] (Leuconotopicus borealis), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), берегову ворону (Corvus ossifragus), болотяного овада (Cistothorus palustris), малого повзика (Sitta pusilla), каролінську гаїчку (Poecile carolinensis), гострочубу синицю (Baeolophus bicolor), соснового пісняра-лісовика (Setophaga pinus), чорнощокого пісняра-лісовика (Setophaga dominica), сірого тирана (Tyrannus dominicensis), соснового чінголо (Peucaea aestivalis), пломенисту пірангу (Piranga rubra) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis)
На узбережжі Мексиканської затоки і Флориди зустрічаються бурі пелікани (Pelecanus occidentalis), узбережні пастушки (Rallus crepitans), американські кулики-сороки (Haematopus palliatus), прибережні гракли (Quiscalus major) і приморські багновці (Ammospiza maritima) та зимують віргінські пастушки (Rallus limicola) і гострохвості багновці (Ammospiza caudacuta).
Герпетофауна екорегіону включає гофера-поліфема (Gopherus polyphemus), кайманову черепаху (Chelydra serpentina), східну індигову змію (Drymarchon couperi), найбільшу неотруйну змію Північної Америки, та діамантового гримучника (Crotalus adamanteus), найбільшу отруйну змію Північної Америки. На болотах регіону зустрічаються міссісіпські алігатори (Alligator mississippiensis).
Збереження
Близько 86 % природного рослинного покриву екорегіону було знищено або значно деградовано, зокрема 73 % лісів та 96 % саван і рідколісь, а також 98 % луків та боліт. Багато місцевих видів, зокрема ендеміків, які більше ніде на світі зустрічаються, перебувають під загрозою зникнення. Основними загрозами для збереження природи екорегіону є розвиток сільського господарства, боротьба з пожежами та урбанізація, зокрема забудова прибережних районів. Темпи зростання населення в екорегіоні є одними з найвищих у світі.
Близько 5,2 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають:
- [en] в Луїзіані;
- [en] та [en] в Міссісіпі
- [en] та [en] в Алабамі;
- [en] та [en] в Джорджії;
- [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en], [en] та [en] у Флориді.
Примітки
- "Southeastern conifer forests". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 травня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Southeastern conifer forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Southeast US Conifer Savannas» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hvojni lisi pivdennogo shodu SShA identifikator WWF NA0529 nearktichnij ekoregion hvojnih lisiv pomirnoyi zoni roztashovanij na pivdennomu shodi SShA Hvojni lisi pivdennogo shodu SShA Sosnovi savani pivdennogo shodu SShA Ekozona Nearktika Biom Hvojni lisi pomirnoyi zoni Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF NA0529 Mezhi Priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ Mishani lisi pivdennogo shodu SShA Lisi Missisipskoyi nizovini en en Zatoplyuvani luki Everglejdsu Plosha km 237 138 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 5 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Serenoa v pidlisku sosnovogo lisu Lisova pozhezha v sosnovomu lisiGeografiyaEkoregion hvojnih lisiv pivdennogo shodu SShA prostyagayetsya vid pivnichno shidnoyi Luyiziani cherez pivden Missisipi ta Alabami do centralnoyi i pivdennoyi Dzhordzhiyi ta do centralnoyi Floridi Vin perevazhno ohoplyuye teritoriyi shodu Primeksikanskoyi nizovini sho prostyagayetsya vzdovzh uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki a takozh bilshu chastinu pivostrova Florida Z geologichnoyi tochki zoru yih osnovu skladayut krejdovi ta kajnozojski osadovi porodi Relyef priberezhnih chastin ekoregionu predstavlenij majzhe plaskimi nizovinami todi yak u vnutrishnih rajonah Floridi ta na pivnochi regionu relyef ye bilsh gorbistim Na pivnochi rivnini regionu perehodyat u rizkij ustup za yakim lezhat plato Pidmontu shidnih ta pivdennih peredgir yiv Appalachiv Na pivnochi ekoregion perehodit u mishani lisi pivdennogo shodu SShA na zahodi u lisi Missisipskoyi nizovini na pivnichnomu shodi u priberezhni lisi Serednoatlantichnih Shtativ a na pivdni Floridi u zatoplyuvani luki Everglejdsu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena yakij harakterizuyetsya spekotnim doshovim litom ta m yakoyu zimoyu Serednya temperatura v regioni stanovit 20 22 C serednya litnya temperatura perevishuye 30 C a serednya zimova temperatura kolivayetsya vid 10 C na pivnochi regionu do 21 C u Floridi Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid 1300 do 1700 mm Bilshist opadiv vipadaye vlitku u viglyadi silnih groz Chas vid chasu v regioni traplyayutsya tropichni cikloni FloraRoslinnij pokriv ekoregionu do pributtya yevropejskih kolonistiv buv predstavlenij mozayikoyu sosnovih ridkolis u yakih dominuvali dovgohvojni sosni Pinus palustris en ta sklerofilnih shirokolistyanih lisiv Vazhlivim faktorom yakij vplivav na rozpodil cih ugrupovan buli chasti pozhezhi sprichineni udarami bliskavki vnaslidok yakih lisi regionu mali vidkritij savanopodibnij viglyad Vidkritij harakter zrilih sosnovih nasadzhen ta chasti pozhezhi yaki chasto spalahuvali v yih pidlisku prizveli do formuvannya nadzvichajno bagatoyi trav yanistoyi flori Na zhal praktichno vsi zrili sosnovi lisi buli znisheni a yih fragmentovani zalishki obmezheni kilkoma izolovanimi dilyankami Osnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye sosnovi ridkolissya ta savani u yakih dominut dovgohvojni sosni Pinus palustris ta v yakih chasto spalahuyut pozhezhi Ci lisi poshireni na gorbistih rozchlenovanih rivninah u vnutrishnih rajonah Primeksikanskoyi nizovini ta na en Floridi na dobre abo nadmirno drenovanih gruntah V pidlisku cih ridkolis zustrichayutsya indichkovi dubi Quercus laevis ta sivi dubi Quercus incana a v trav yanomu yarusi dominuye en Aristida stricta na pivnochi ta sv Aristida beyrichiana na pivdni Na shirokih pishanih rivninah poshirenih uzdovzh pivnichnogo uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki rostut priberezhni sosnovi ridkolissya abo savani osnovu yakih skladayut dovgohvojni sosni Pinus palustris ta sosni Elliotta Pinus elliottii Prirodni pozhezhi v cih lisah vidbuvayutsya regulyarno kozhni 1 4 roki Pidlisok u hvojnih ridkolissyah mozhe buti vidkritim trav yanim abo gustim chagarnikovim zalezhno vid istoriyi pozhezh Sered chagarnikiv poshirenih u pidlisku priberezhnih sosnovih savan slid vidznachiti en Cyrilla racemiflora shkiryastij padub Ilex coriacea en Ilex glabra en Lyonia lucida ta serenoa Serenoa repens U pogano drenovanih zapadinah otochenih sosnovimi savanami zustrichayutsya neveliki vodno bolotni ugiddya v centri yakih rostut visoki dereva a po perimetru bilsh nizki Stoyacha voda v cih bolotah ye duzhe kisloyu a yih glibina ye nevelikoyu 30 120 sm v centri U lisah sho rostut na cih bolotah dominuyut en Taxodium ascendens a takozh en Nyssa biflora ta amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua U neglibokih zapadinah abo na nevisokih pagorbah rozkidanih po priberezhnih rivninah ekoregionu zustrichayutsya gusti nasadzhennya vichnozelenih dubiv takozh vidomi yak en yaki pomitno vidriznyayutsya vid navkolishnih sosnovih savan U en gammokah perevazhayut virginski dubi Quercus virginiana pishani lavrolisti dubi Quercus hemisphaerica ta virginska hurma Diospyros virginiana V yih rozridzhenomu pidlisku zustrichayutsya liani zokrema ukorinliva tekoma Campsis radicans ta rizni vidi sarsapareli Smilax spp Na suhih dilyankah rostut sklerofilni gammoki u yakih perevazhayut pishani dubi Quercus geminata dovgohvojni sosni Pinus palustris ta virginski dubi Quercus virginiana V yih trav yanomu pidlisku roste pryama aristida Aristida stricta ta sv Stylisma humistrata Na plaskih priberezhnih nizovinah poblizu zaplav richok z vidnosno postijnoyu techiyeyu sho zhivlyatsya dzherelnoyu vodoyu na vapnyakovih subtratah zustrichayutsya shiroki negliboki dilyanki zabolochenih ugid U priberezhnih gammokah sho rostut na cih zabolochenih dilyankah perevazhayut atlantichni kiparisiki Chamaecyparis thyoides en Ulmus americana chervoni kleni Acer rubrum lavrolisti dubi Quercus laurifolia virginski dubi Quercus virginiana amerikanski ambrovi dereva Liquidambar styraciflua en Celtis laevigata ta en Sabal palmetto V yih pidlisku poshireni padubi dahun Ilex cassine Na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki ta na bar yernih ostrovah u zahishenih miscevostyah za priberezhnimi dyunami zustrichayetsya mozayika lisiv ta chagarnikiv otochenih lukami U priberezhnih lisah rostut hvojni ta shirokolistyani vichnozeleni dereva zokrema pishani sosni Pinus clausa sosni Elliotta Pinus elliottii dovgohvojni sosni Pinus palustris virginski dubi Quercus virginiana kapustyani palmi Sabal palmetto en Carya glabra ta en Carya pallida Na priberezhnih vodno bolotnih ugiddyah dominuyut stavkovi kiparisi Taxodium ascendens ta virginski magnoliyi Magnolia virginiana Vnaslidok morskih vitriv ta solonih brizok dereva v priberezhnih lisah dosyagayut nevelikoyi visoti i chasto mayut vikrivlenu formu V lisah sho rostut na atlantichnomu uzberezhzhi ekoregionu dominuyut rizni vidi dubiv peredusim virginski dubi Quercus virginiana ta pishani dubi Quercus geminata abo sosen zokrema dovgohvojni sosni Pinus palustris stavkovi sosni Pinus serotina ta sosni Elliotta Pinus elliottii V gustomu pidlisku rostut virginski dubi Quercus virginiana pishani dubi Quercus geminata pishani lavrolisti dubi Quercus hemisphaerica dubi Chepmena Quercus chapmanii mirtolisti dubi Quercus myrtifolia ta velikocviti magnoliyi Magnolia grandiflora U zahishenih vid pozhezh rajonah zokrema na richkovih shilah ta u karstovih voronkah zustrichayutsya listyani dubovi lisi ta mishani vichnozeleni dubovi lisi Osnovu cih lisiv skladayut pishani lavrolisti dubi Quercus hemisphaerica a takozh zirchasti dubi Quercus stellata pivdenni chervoni dubi Quercus falcata ta bili dubi Quercus alba Takozh v cih lisah rostut ladanni sosni Pinus taeda yalinovi sosni Pinus glabra korotkohvojni sosni Pinus echinata rizni vidi gikori Carya spp ta inshih shirokolistyanih derev Na strimkih shilah ta u zahishenih vid pozhezh ushelinah v miscevostyah bilsh vologih nizh navkolishni pagorbi odnak suhishih nizh beregi vodnih potokiv zustrichayutsya mezofilni shilovi lisi Tut rostut vidi vidsutni v inshih lisah ekoregionu zokrema velikolisti buki Fagus grandifolia velikocviti magnoliyi Magnolia grandiflora en Illicium floridanum bili dubi Quercus alba chereshnevi dubi Quercus pagoda ta ladanni sosni Pinus taeda Na suhih dilyankah zahishenih vid pozhezh strimkim relyefom abo izolyaciyeyu zustrichayutsya suhi dubovi ta en Osnovu cih lisiv skladayut bili dubi Quercus alba pishani lavrolisti dubi Quercus hemisphaerica en Carya tomentosa ta en Carya glabra U vnutrishnih rajonah Floridi u neglibokih torf yanikah zapadinah sho zalishilis na misci visohlih ozer ta na okrayinah isnuyuchih ozer zustrichayutsya prisnovodni bolota Roslinnist na nih predstavlena mozayikoyu trav yanistih ugrupovan lukiv abo prerij rozpodil yakih zalezhit vid glibini vodi Grunti u bolotah mozhut buli glinistimi suglinkovimi abo pishanimi ale voni yak pravilo lezhat nad vodnonosnim gorizontom vnaslidok chogo stoyacha voda prisutnya bilshu chastinu roku Vnaslidok obvaliv ta zmini drenazhu ci seredovisha z chasom mozhut zminyuvatisya U najglibshih chastinah bolit rostut vodni roslini yaki mozhut utvoryuvati cili plavuchi ostrovi U tih chastinah bolit de glibina vodi stanovit blizko metra rostut trav yanisti bagatorichni roslini taki yak shirokolistij rogiz Typha latifolia en Pontederia cordata ta en Nelumbo lutea yaki mozhut utvoryuvati gusti monovidovi nasadzhennya Na milkovodnih dilyankah yaki zatoplyuyutsya lishe pid chas vologogo sezonu rostut zlaki zokrema en Leersia hexandra ta riznovid prosa en U velikih sezonno zatoplyuvanih zapadinah podali vid richok rostut bolotyani kiparisi Taxodium distichum ta en Nyssa biflora inodi takozh sosni Elliotta Pinus elliottii V pidlisku cih zabolochenih lisiv rostut vichnozeleni chagarniki ta nevisoki dereva zokrema en Cliftonia monophylla bolotyani cirilli Cyrilla racemiflora bliskuchi lioniyi Lyonia lucida ta en Smilax laurifolia U zabolochenih lisah sho rostut v zaplavah en perevazhayut bolotyani kiparisi Taxodium distichum en Nyssa aquatica ta atlantichni kiparisiki Chamaecyparis thyoides Zagalom flora i fauna ekoregionu viriznyayutsya odnim z najvishih rivniv bioriznomanittya u vsij Pivnichnij Americi Savani ta lisi regionu buli refugiumom protyagom plejstocenu ta centrom riznomanittya dlya amfibij plazuniv i sudinnih roslin Riznomanittya derev v regioni ye duzhe visokim tut zustrichayetsya 190 vidiv derev z yakih 27 vidiv ye endemikami regionu Tut takozh roste 3417 vidiv kushiv ta trav yanistih roslin i yih riznomanittya ye odnim z najvishih sered usih regioniv Pivnichnoyi Ameriki FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya 54 vidi ssavciv ta blizko 240 vidiv ptahiv Sered poshirenih v regioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus en Ursus americanus floridanus siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus smugastogo skunsa Mephitis mephitis shidnogo plyamistogo skunsa Spilogale putorius floridskogo krolika Sylvilagus floridanus bolotyanogo krolika Sylvilagus palustris vodyanogo krolika Sylvilagus aquaticus siru vivirku Sciurus carolinensis lisyachu vivirku Sciurus niger zvichajnogo rakuna Procyon lotor pivdennu lityagu Glaucomys volans virginskogo oposuma Didelphis virginiana dev yatipoyasnogo bronenoscya Dasypus novemcinctus ta zolotistogo hom yachka Ochrotomys nuttalli Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus a v girla richok inodi zaplivayut amerikanski lamantini Trichechus manatus Majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye kruglohvosti ondatri Neofiber alleni beregovi hom yachki Peromyscus polionotus floridski mishi Podomys floridanus ta pivdenno shidni goferi Geomys pinetis Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus velikogo indika Meleagris gallopavo strokatogolovogo talpakoti Columbina passerina karolinku Aix sponsa mikteriyu Mycteria americana virginskogo pugacha Bubo virginianus neoarktichnu sovu Strix varia bilogolovogo orlana Haliaeetus leucocephalus en Elanoides forficatus tribarvnu chepuru Egretta tricolor amerikansku zmiyeshijku Anhinga anhinga kanadskogo zhuravlya Antigone canadensis en Leuconotopicus borealis rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris beregovu voronu Corvus ossifragus bolotyanogo ovada Cistothorus palustris malogo povzika Sitta pusilla karolinsku gayichku Poecile carolinensis gostrochubu sinicyu Baeolophus bicolor sosnovogo pisnyara lisovika Setophaga pinus chornoshokogo pisnyara lisovika Setophaga dominica sirogo tirana Tyrannus dominicensis sosnovogo chingolo Peucaea aestivalis plomenistu pirangu Piranga rubra ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki i Floridi zustrichayutsya buri pelikani Pelecanus occidentalis uzberezhni pastushki Rallus crepitans amerikanski kuliki soroki Haematopus palliatus priberezhni grakli Quiscalus major i primorski bagnovci Ammospiza maritima ta zimuyut virginski pastushki Rallus limicola i gostrohvosti bagnovci Ammospiza caudacuta Gerpetofauna ekoregionu vklyuchaye gofera polifema Gopherus polyphemus kajmanovu cherepahu Chelydra serpentina shidnu indigovu zmiyu Drymarchon couperi najbilshu neotrujnu zmiyu Pivnichnoyi Ameriki ta diamantovogo grimuchnika Crotalus adamanteus najbilshu otrujnu zmiyu Pivnichnoyi Ameriki Na bolotah regionu zustrichayutsya missisipski aligatori Alligator mississippiensis ZberezhennyaBlizko 86 prirodnogo roslinnogo pokrivu ekoregionu bulo znisheno abo znachno degradovano zokrema 73 lisiv ta 96 savan i ridkolis a takozh 98 lukiv ta bolit Bagato miscevih vidiv zokrema endemikiv yaki bilshe nide na sviti zustrichayutsya perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya Osnovnimi zagrozami dlya zberezhennya prirodi ekoregionu ye rozvitok silskogo gospodarstva borotba z pozhezhami ta urbanizaciya zokrema zabudova priberezhnih rajoniv Tempi zrostannya naselennya v ekoregioni ye odnimi z najvishih u sviti Blizko 5 2 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en v Luyiziani en ta en v Missisipi en ta en v Alabami en ta en v Dzhordzhiyi en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en en ta en u Floridi Primitki Southeastern conifer forests DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 travnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannya Southeastern conifer forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Southeast US Conifer Savannas One Earth