Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хурма вірджинська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Diospyros virginiana L., 1753 | ||||||||||||||||
 Природній ареал | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Хурма вірджинська або американська хурма, є ендемічним деревом південного сходу Сполучених Штатів Америки, від Нової Англії до Флориди та на заході до Техасу, Оклахоми та Канзасу . Дерево росте в дикому вигляді, але з доісторичних часів американськими індіанцями культивувалося заради його їстівних плодів і деревини.
Екологія
D. virginiana виростає до 20 метрів у добре дренованих ґрунтах. Дерево дає ароматні квіти влітку, квіти дводомні, тому, якщо ви хочете отримати насіння, необхідно культивувати чоловічі та жіночі особини. Квіти запилюються комахами і вітром. Плодоношення починається, коли дереву виповнюється близько шести років.
Його плоди круглі або овальні. Колір плодів зелений у незрілому стані, потім зазвичай помаранчевий. На півдні та середньому заході США його плоди широко використовуються для приготування десертів. Розмір плоду коливається від 2 до 6 см.
Існують деякі комерційні сорти: Early Golden, дуже врожайний. John Rick, Woolbright, Miller і сорт Ennis без насіння.
Опис
Це невелике дерево заввишки від 10 до 25 м, його стовбур короткий і тонкий, розгалужений, часто зі звисаючими гілками, що утворюють округлу крону. Корені короткі, м'ясисті, столоподібні. Що дає кущистий ріст.
Дерево має цілісні овальні листя та одностатеві квітки на коротких ніжках. Чоловічі квітки, яких багато, мають шістнадцять тичинок, розташованих попарно; жіночі квітки поодинокі, зі слідами тичинок і зав'яззю з семязачатком у кожній з восьми клітин; яєчник має чотири волосаті стрижні біля основи. Плодоніжка дуже коротка, з круглим або овальним плодом помаранчевого або жовтуватого кольору, з солодкою і терпкою м’якоттю. Плід біля основи оточений часточками чашечки, які з ростом плоду збільшуються. Терпкість означає, що іноді смак його плодів не дуже хороший, але його смак покращується, коли фрукти піддаються дії холоду, або коли вони частково гниють або перезрівають.
- Кора: темно-коричнева або темно-сіра, глибоко розділена на пластини, поверхня яких луската.
- Деревина: дуже темна; важка, тверда і міцна з дуже дрібним зерном.
- Зимові бруньки: Овальні, загострені, вкриті густими червонуватими або фіолетовими лусочками.
- Листя: Чергові, прості, близько 15 см завдовжки, овальні, вузькі або округлі біля основи, цілісні, гострі або загострені. Восени вони іноді стають помаранчевими або червоними, іноді опадають, не змінивши кольору. Середня жилка широка та плоска, первинні вени розташовані навпроти та помітні. Черешки товсті, опушені.
- Квіти: Цвіте з травня по червень, коли листя наполовину відростає, квіти роздільні або рідше полігамні. Тичинкові квітки, що складаються з двох-трьох квіткових клубків; квітконіжки опушені і несуть два маленьких приквітки. Маточкові квітки поодинокі, як правило, на окремих деревах, квітконіжки короткі, загнуті назад і мають два приквітки.
- Чашечка: зазвичай утворена трьома частками, що зростають під плодом.
- Віночок: жовтувато-зеленого або світло-кремового кольору, трубчастий, з чотирма переплетеними частками.
- Тичинок: шістнадцять, вставлених у віночок, у тичинкових квіток вони розташовані в два ряди. Нитки короткі, тонкі, злегка опушені; пильовики подовжені, внутрішні, двоклітинні, клітини відкриваються поздовжньо. У маточкових квіток він має вісім тичинок з відірваними пиляками, рідко ці тичинки ідеальні.
- Маточка: Зав'язь верхня, конічна, зрештою восьмигніздна; фасони чотири, стрункі, розпростерті; рильце дволопатеве.
- Плід: соковитий, містить від одного до восьми насінин, закінчується залишками стилю і в основі має вирослі залишки чашечки; вдавлена і куляста форма, блідо-оранжевого кольору, часто з деякими червонуватими ділянками, що змінюються на жовтуваті після заморозків. Терпка м’якоть, а плоди зелені, солодкі та смачні в дозрілому вигляді.
Поширення
Це дерево поширене в південних штатах Атлантичного узбережжя і в Мексиканській затоці США, найбільших розмірів досягає в басейні річки Міссісіпі . Його середовище проживання південне, його можна знайти вздовж узбережжя від Нью-Йорка до Флориди ; на заході він зустрічається в південному Огайо та вздовж південно-східної Айови та південного Міссурі ; де він досягає Луїзіани, східного Канзасу та Оклахоми, де виростає великим деревом до 40 м заввишки.
Скам'янілості цього виду були знайдені в міоценових породах в Гренландії та на Алясці та в крейдяних формаціях Небраски .
Використання
Деревина дерева важка, тверда, жорстка, міцна, дрібнозерниста і добре полірується. Його темно-коричневе, майже чорне ядро використовується для виробництва меблів, музичних інструментів і різних дерев'яних інструментів, таких як ключки для гольфу. Відвар з кори використовували як засіб проти дизентерії і лихоманки або як полоскання горла при ангіні.
Хурма вірджинська відноситься до дерев помірного клімату, які знову починають вирощувати заради своїх плодів. В кінці 19 століття з дикої природи був отриманий сорт 'Early Golden', який замість класичних гірких плодів надає плодам приємний смак. З приходом 20 століття були виведені десятки нових сортів з прийнятними характеристиками, які мають плоди приємні на смак, добре переносять транспортування і можуть рости в більш холодних умовах. Ці плоди, однак, не повністю відповідають плодам, отриманим від близькоспоріднених субтропічних видів японської хурми, вони дрібніше, жорсткіше і менш стійкі до синців, але в повній зрілості на північноамериканській батьківщині зазвичай їдять сирими, роблять пудинги, мармелад, використовують як начинку в тортах сушать, іноді залишають бродити у вині або іншому спирті. Вони мають низьку енергетичну цінність, з висушеного листя взимку заварюють чай з високим вмістом вітаміну С. З насіння віджимається масло, схоже за смаком і властивостями на арахісове масло. Через своє глибоке коріння дерева також використовуються для зменшення ерозії ґрунту на похилих і нестійких ґрунтах.
Галерея
-
![image]()
Дерево -
![image]()
Кора -
![image]()
Листя -
![image]()
Квіти -
![image]()
Плід
Список літератури
- Keeler, Harriet L. (1900). Our Native Trees and How to Identify Them. Nueva York: Charles Scriber's Sons. с. 195–199.
Бібліографія
- Correll, DS & MC Johnston. 1970 рік. людина Баскська Pl. Texas i–xv, 1–1881. Техаський університет у Далласі, Річардсон.
- Фернальд, М. 1950. Довідник (вид. 8) i–lxiv, 1–1632. American Book Co., Нью-Йорк.
- Редакційний комітет «Флора Північної Америки». 2009 рік. Magnoliophyta: Paeoniaceae до Ericaceae. Fl. N. Amer. 8: i–xxiv, 1–585.
- Глісон, Г. А. 1968. Сімпетальні дводольні. т. 3,596стор. У HA Gleason III. Фл.НУШ (вид.3). Нью-Йоркський ботанічний сад, Нью-Йорк.
- Глісон, Х. А. та Ей Джей Кронквіст. 1991 рік. людина Баскська Pl. NEUS (вид. 2) i–910. Ботанічний сад Нью-Йорка, Бронкс.
- Годфрі, Р. К. і Дж. В. Вутен. 1981 рік. Aquatic Wetland Pl. SEUS Дводольні. 1–944. ун-т Georgia Press, Афіни.
- Асоціація флори Великих рівнин. 1986 рік. Fl. Великі рівнини i–vii, 1–1392. University Press of Kansas, Lawrence.
- Holmgren, NH, PK Holmgren & AJ Cronquist. 2005 рік. Судинні рослини міжгір'я заходу, США, підклас Dilleniidae. 2(B): 1–488. В AJ Cronquist, AH Holmgren, NH Holmgren, JL Reveal & PK Holmgren (ред. ) Інтермонт. ет.. Hafner Pub. Co., Нью-Йорк.
- Довгий, RW & OK Лакела. 1971 рік. Флорида Троп. Флорида i–xvii, 1–962. University of Miami Press, Coral Cables.
- Редфорд, А. Е., Е. Е. Алес і Ч. Р. Белл. 1968 рік. людина Баскська Флорида Кароліна i–lxi, 1–1183. University of North Carolina Press, Chapel Hill.
- Малий, JK 1933. людина SE Fl. i–xxii, 1–1554. Опубліковано Автором, Нью-Йорк. Переглянути в Botanicus Переглянути в Бібліотеці біорізноманіття
- Wunderlin, Р. П. 1998. Керівництво Vasc. Площа Флориди i–x, 1–806. University Press of Florida, Gainesville.
Зовнішні посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Diospyros virginiana |
- persimmonpudding.com - dedicated to growing, education, and use of Diospyros virginiana L., the common, or American persimmon
- American Persimmon Native Range Distribution Map
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hurma virdzhinska Biologichna klasifikaciya Carstvo Plantae Pidcarstvo Viddil Magnoliophyta Klas Magnoliopsida Ryad Ericales Rodina Ebenaceae Pidrodina Ebenoideae Rid Diospyros Binomialna nazva Diospyros virginiana L 1753 Prirodnij areal Posilannya Vikishovishe Diospyros virginiana EOL 595775 IPNI 323180 1 ITIS 23855 MSOP 173405 NCBI 13493 Hurma virdzhinska abo amerikanska hurma ye endemichnim derevom pivdennogo shodu Spoluchenih Shtativ Ameriki vid Novoyi Angliyi do Floridi ta na zahodi do Tehasu Oklahomi ta Kanzasu Derevo roste v dikomu viglyadi ale z doistorichnih chasiv amerikanskimi indiancyami kultivuvalosya zaradi jogo yistivnih plodiv i derevini EkologiyaD virginiana virostaye do 20 metriv u dobre drenovanih gruntah Derevo daye aromatni kviti vlitku kviti dvodomni tomu yaksho vi hochete otrimati nasinnya neobhidno kultivuvati cholovichi ta zhinochi osobini Kviti zapilyuyutsya komahami i vitrom Plodonoshennya pochinayetsya koli derevu vipovnyuyetsya blizko shesti rokiv Jogo plodi krugli abo ovalni Kolir plodiv zelenij u nezrilomu stani potim zazvichaj pomaranchevij Na pivdni ta serednomu zahodi SShA jogo plodi shiroko vikoristovuyutsya dlya prigotuvannya desertiv Rozmir plodu kolivayetsya vid 2 do 6 sm Isnuyut deyaki komercijni sorti Early Golden duzhe vrozhajnij John Rick Woolbright Miller i sort Ennis bez nasinnya OpisCe nevelike derevo zavvishki vid 10 do 25 m jogo stovbur korotkij i tonkij rozgaluzhenij chasto zi zvisayuchimi gilkami sho utvoryuyut okruglu kronu Koreni korotki m yasisti stolopodibni Sho daye kushistij rist Derevo maye cilisni ovalni listya ta odnostatevi kvitki na korotkih nizhkah Cholovichi kvitki yakih bagato mayut shistnadcyat tichinok roztashovanih poparno zhinochi kvitki poodinoki zi slidami tichinok i zav yazzyu z semyazachatkom u kozhnij z vosmi klitin yayechnik maye chotiri volosati strizhni bilya osnovi Plodonizhka duzhe korotka z kruglim abo ovalnim plodom pomaranchevogo abo zhovtuvatogo koloru z solodkoyu i terpkoyu m yakottyu Plid bilya osnovi otochenij chastochkami chashechki yaki z rostom plodu zbilshuyutsya Terpkist oznachaye sho inodi smak jogo plodiv ne duzhe horoshij ale jogo smak pokrashuyetsya koli frukti piddayutsya diyi holodu abo koli voni chastkovo gniyut abo perezrivayut Kora temno korichneva abo temno sira gliboko rozdilena na plastini poverhnya yakih luskata Derevina duzhe temna vazhka tverda i micna z duzhe dribnim zernom Zimovi brunki Ovalni zagostreni vkriti gustimi chervonuvatimi abo fioletovimi lusochkami Listya Chergovi prosti blizko 15 sm zavdovzhki ovalni vuzki abo okrugli bilya osnovi cilisni gostri abo zagostreni Voseni voni inodi stayut pomaranchevimi abo chervonimi inodi opadayut ne zminivshi koloru Serednya zhilka shiroka ta ploska pervinni veni roztashovani navproti ta pomitni Chereshki tovsti opusheni Kviti Cvite z travnya po cherven koli listya napolovinu vidrostaye kviti rozdilni abo ridshe poligamni Tichinkovi kvitki sho skladayutsya z dvoh troh kvitkovih klubkiv kvitkonizhki opusheni i nesut dva malenkih prikvitki Matochkovi kvitki poodinoki yak pravilo na okremih derevah kvitkonizhki korotki zagnuti nazad i mayut dva prikvitki Chashechka zazvichaj utvorena troma chastkami sho zrostayut pid plodom Vinochok zhovtuvato zelenogo abo svitlo kremovogo koloru trubchastij z chotirma perepletenimi chastkami Tichinok shistnadcyat vstavlenih u vinochok u tichinkovih kvitok voni roztashovani v dva ryadi Nitki korotki tonki zlegka opusheni piloviki podovzheni vnutrishni dvoklitinni klitini vidkrivayutsya pozdovzhno U matochkovih kvitok vin maye visim tichinok z vidirvanimi pilyakami ridko ci tichinki idealni Matochka Zav yaz verhnya konichna zreshtoyu vosmignizdna fasoni chotiri strunki rozprosterti rilce dvolopateve Plid sokovitij mistit vid odnogo do vosmi nasinin zakinchuyetsya zalishkami stilyu i v osnovi maye virosli zalishki chashechki vdavlena i kulyasta forma blido oranzhevogo koloru chasto z deyakimi chervonuvatimi dilyankami sho zminyuyutsya na zhovtuvati pislya zamorozkiv Terpka m yakot a plodi zeleni solodki ta smachni v dozrilomu viglyadi PoshirennyaCe derevo poshirene v pivdennih shtatah Atlantichnogo uzberezhzhya i v Meksikanskij zatoci SShA najbilshih rozmiriv dosyagaye v basejni richki Missisipi Jogo seredovishe prozhivannya pivdenne jogo mozhna znajti vzdovzh uzberezhzhya vid Nyu Jorka do Floridi na zahodi vin zustrichayetsya v pivdennomu Ogajo ta vzdovzh pivdenno shidnoyi Ajovi ta pivdennogo Missuri de vin dosyagaye Luyiziani shidnogo Kanzasu ta Oklahomi de virostaye velikim derevom do 40 m zavvishki Skam yanilosti cogo vidu buli znajdeni v miocenovih porodah v Grenlandiyi ta na Alyasci ta v krejdyanih formaciyah Nebraski VikoristannyaDerevina dereva vazhka tverda zhorstka micna dribnozernista i dobre poliruyetsya Jogo temno korichneve majzhe chorne yadro vikoristovuyetsya dlya virobnictva mebliv muzichnih instrumentiv i riznih derev yanih instrumentiv takih yak klyuchki dlya golfu Vidvar z kori vikoristovuvali yak zasib proti dizenteriyi i lihomanki abo yak poloskannya gorla pri angini Hurma virdzhinska vidnositsya do derev pomirnogo klimatu yaki znovu pochinayut viroshuvati zaradi svoyih plodiv V kinci 19 stolittya z dikoyi prirodi buv otrimanij sort Early Golden yakij zamist klasichnih girkih plodiv nadaye plodam priyemnij smak Z prihodom 20 stolittya buli vivedeni desyatki novih sortiv z prijnyatnimi harakteristikami yaki mayut plodi priyemni na smak dobre perenosyat transportuvannya i mozhut rosti v bilsh holodnih umovah Ci plodi odnak ne povnistyu vidpovidayut plodam otrimanim vid blizkosporidnenih subtropichnih vidiv yaponskoyi hurmi voni dribnishe zhorstkishe i mensh stijki do sinciv ale v povnij zrilosti na pivnichnoamerikanskij batkivshini zazvichaj yidyat sirimi roblyat pudingi marmelad vikoristovuyut yak nachinku v tortah sushat inodi zalishayut broditi u vini abo inshomu spirti Voni mayut nizku energetichnu cinnist z visushenogo listya vzimku zavaryuyut chaj z visokim vmistom vitaminu S Z nasinnya vidzhimayetsya maslo shozhe za smakom i vlastivostyami na arahisove maslo Cherez svoye gliboke korinnya dereva takozh vikoristovuyutsya dlya zmenshennya eroziyi gruntu na pohilih i nestijkih gruntah GalereyaDerevo Kora Listya Kviti PlidSpisok literaturiKeeler Harriet L 1900 Our Native Trees and How to Identify Them Nueva York Charles Scriber s Sons s 195 199 BibliografiyaCorrell DS amp MC Johnston 1970 rik lyudina Baskska Pl Texas i xv 1 1881 Tehaskij universitet u Dallasi Richardson Fernald M 1950 Dovidnik vid 8 i lxiv 1 1632 American Book Co Nyu Jork Redakcijnij komitet Flora Pivnichnoyi Ameriki 2009 rik Magnoliophyta Paeoniaceae do Ericaceae Fl N Amer 8 i xxiv 1 585 Glison G A 1968 Simpetalni dvodolni t 3 596stor U HA Gleason III Fl NUSh vid 3 Nyu Jorkskij botanichnij sad Nyu Jork Glison H A ta Ej Dzhej Kronkvist 1991 rik lyudina Baskska Pl NEUS vid 2 i 910 Botanichnij sad Nyu Jorka Bronks Godfri R K i Dzh V Vuten 1981 rik Aquatic Wetland Pl SEUS Dvodolni 1 944 un t Georgia Press Afini Asociaciya flori Velikih rivnin 1986 rik Fl Veliki rivnini i vii 1 1392 University Press of Kansas Lawrence Holmgren NH PK Holmgren amp AJ Cronquist 2005 rik Sudinni roslini mizhgir ya zahodu SShA pidklas Dilleniidae 2 B 1 488 V AJ Cronquist AH Holmgren NH Holmgren JL Reveal amp PK Holmgren red Intermont et Hafner Pub Co Nyu Jork Dovgij RW amp OK Lakela 1971 rik Florida Trop Florida i xvii 1 962 University of Miami Press Coral Cables Redford A E E E Ales i Ch R Bell 1968 rik lyudina Baskska Florida Karolina i lxi 1 1183 University of North Carolina Press Chapel Hill Malij JK 1933 lyudina SE Fl i xxii 1 1554 Opublikovano Avtorom Nyu Jork Pereglyanuti v Botanicus Pereglyanuti v Biblioteci bioriznomanittya Wunderlin R P 1998 Kerivnictvo Vasc Plosha Floridi i x 1 806 University Press of Florida Gainesville Zovnishni posilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Diospyros virginiana persimmonpudding com dedicated to growing education and use of Diospyros virginiana L the common or American persimmon American Persimmon Native Range Distribution Map