Примексика́нська низовина — низовина на південному сході Північної Америки на півдні Сполучених Штатів Америки і північному сході Мексики. На північному сході межує з ; на півночі — з Центральними рівнинами, горами Аппалачі і Уошито; на північному заході — з плато Великими рівнинами; з півдня омивається подами Мексиканської затоки. Максимальна ширина становить 350 км, висота — до 150 м. Великі портові міста: Новий Орлеан, Х'юстон, Корпус-Крісті, Тампіко, Веракрус.
Примексиканська низовина | |
Країна | Мексика і США |
---|---|
Розташовується на водоймі | Мексиканська затока |
Спільний кордон із | Аппалачі |
Координати: 30° пн. ш. 93° зх. д. / 30° пн. ш. 93° зх. д.
Складена товщею морських і річкових осадових порід потужністю до 6—10 км, що містить великі родовища нафти і газу. Поверхня поступово підвищується з півдня на північ, утворюючи кілька паралельних куестових гряд. Її перетинають долини великих річок — Міссісіпі, Алабама, Бразос і Ріо-Гранде. Узбережжя здебільшого лагунне, з численними естуаріями.
Клімат і рослинність
Клімат змінюється від субтропічного на півночі до тропічного на півдні. Середня температура січня на півночі від 4° до 8 °С, на узбережжі до 12 °С, липня 26—28 °С. Кількість атмосферних опадів на рік: 600—800 мм на заході, 1200—1500 мм на сході. Розвинені червоноземи, дерново-карбонатні (на вапняках) та (у заплавах річок) ґрунти. Широко поширені болотні ґрунти.
Понад третини території покрито лісами (соснові бори з карликовими пальмами у підліску; мішані із сосни з вічнозеленими дубами, магноліями; по річках галерейні ліси з нису, болотного кипариса, тополі; на побережжі — марші). На заході переважає савана. Розвинена лісова промисловість.
На більшій частині території — посіви бавовнику, на узбережжі — плантації тютюну, цукрового очерету і рису; субтропічне плодівництво.
Література
- . Примексиканская низменность // Краткая географическая энциклопедия : [в 5 т.] / гл. ред. А. А. Григорьев и др. — М. : Советская энциклопедия, 1962. — Т. 3 : Милос — Союз ССР. — С. 296.
- Г. М. Игнатьев. Примексиканская низменность // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- М. П. Седышева. Примексиканская низменность // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 370. — Ствп. 1091—1092. (рос.);
- Примексиканская низменность // Географический энциклопедический словарь. Географические названия / А. Ф. Трёшников. — Москва : Советская энциклопедия, 1989. — С. 384.(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primeksika nska nizovina nizovina na pivdennomu shodi Pivnichnoyi Ameriki na pivdni Spoluchenih Shtativ Ameriki i pivnichnomu shodi Meksiki Na pivnichnomu shodi mezhuye z na pivnochi z Centralnimi rivninami gorami Appalachi i Uoshito na pivnichnomu zahodi z plato Velikimi rivninami z pivdnya omivayetsya podami Meksikanskoyi zatoki Maksimalna shirina stanovit 350 km visota do 150 m Veliki portovi mista Novij Orlean H yuston Korpus Kristi Tampiko Verakrus Primeksikanska nizovina Krayina Meksika i SShA Roztashovuyetsya na vodojmiMeksikanska zatoka Spilnij kordon izAppalachi Koordinati 30 pn sh 93 zh d 30 pn sh 93 zh d 30 93 Skladena tovsheyu morskih i richkovih osadovih porid potuzhnistyu do 6 10 km sho mistit veliki rodovisha nafti i gazu Poverhnya postupovo pidvishuyetsya z pivdnya na pivnich utvoryuyuchi kilka paralelnih kuestovih gryad Yiyi peretinayut dolini velikih richok Missisipi Alabama Brazos i Rio Grande Uzberezhzhya zdebilshogo lagunne z chislennimi estuariyami Klimat i roslinnistKlimat zminyuyetsya vid subtropichnogo na pivnochi do tropichnogo na pivdni Serednya temperatura sichnya na pivnochi vid 4 do 8 S na uzberezhzhi do 12 S lipnya 26 28 S Kilkist atmosfernih opadiv na rik 600 800 mm na zahodi 1200 1500 mm na shodi Rozvineni chervonozemi dernovo karbonatni na vapnyakah ta u zaplavah richok grunti Shiroko poshireni bolotni grunti Ponad tretini teritoriyi pokrito lisami sosnovi bori z karlikovimi palmami u pidlisku mishani iz sosni z vichnozelenimi dubami magnoliyami po richkah galerejni lisi z nisu bolotnogo kiparisa topoli na poberezhzhi marshi Na zahodi perevazhaye savana Rozvinena lisova promislovist Na bilshij chastini teritoriyi posivi bavovniku na uzberezhzhi plantaciyi tyutyunu cukrovogo ocheretu i risu subtropichne plodivnictvo Literatura Primeksikanskaya nizmennost Kratkaya geograficheskaya enciklopediya v 5 t gl red A A Grigorev i dr M Sovetskaya enciklopediya 1962 T 3 Milos Soyuz SSR S 296 G M Ignatev Primeksikanskaya nizmennost Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros M P Sedysheva Primeksikanskaya nizmennost Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 t gl red V V Volskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya S 370 Stvp 1091 1092 ros Primeksikanskaya nizmennost Geograficheskij enciklopedicheskij slovar Geograficheskie nazvaniya A F Tryoshnikov Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 384 ros