Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Lasionycteris noctivagans — вид рукокрилих, родини Лиликові. Етимологія: дав.-гр. λάσιος — «волохатий», νυκτερίς — «кажан»; лат. nocti- — «ніч», vagari — «бродити, мандрувати».
| Lasionycteris noctivagans | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Рукокрилі (Chiroptera) |
| Родина: | Лиликові (Vespertilionidae) |
| Триба: | Eptesicini |
| Рід: | Lasionycteris Peters, 1866 |
| Вид: | L. noctivagans |
| Біноміальна назва | |
| Lasionycteris noctivagans , 1831 | |
 | |
Поширення
Країни проживання: Бермуди, Канада, Мексика, Сполучені Штати Америки.
Морфологія
Це середнього розміру, густо запушений кажан. Він важить приблизно 8–12 г, його загальна довжина становить ≈ 100 мм, хвіст ≈ 40 мм, вуха 5–9 мм, розмах крил 27–31 см. Хутро майже чорне зі сріблястими кінчиками волосків на спині, надаючи йому матовий вигляд. Дорослі самці та самиці виглядають однаково.
Поведінка
Це поодинока тварина. Віддає перевагу помірним, північним листяним (особливо любить породи дерев: верба, клен і ясен) лісам зі ставками і струмками поблизу. Раціон складається в основному з лускокрилих, мух і жуків. Типово годуються кілька раз від раннього вечора до часу перед світанком. Нічна кормова площа ≈ 30 квадратних кілометрів. Вони не активно захищають територію. Швидкість польоту невелика — всього 4.8–5.0 м/с. Ехолокація використовується для пошуку їжі, а також спілкування. Вітрогенератори стають все більш поширеними й ехолокація не в змозі допомогти їм уникнути лопатей або вітрових «вакуумів», які можуть вбити їх миттєво. Типове денне місце для спочинку для цього кажана: під вільною корою дерева. Протягом зимових місяців, зимує усередині дерев, в будівлях, тріщинах скель, і подібним захисних конструкціях. Зимова сплячка цих кажанів, як правило, відбуватиметься у більш сухому й теплому місці від жовтня до березня. Стоматологічні записи показали, що сріблясті кажани можуть прожити до 12 років. Очікувана тривалість життя в дикій природі — від 5 до 10 років. Основними хижаками для них є сова Bubo virginianus, яструб Accipiter striatus і скунс Mephitis mephitis який знаходить кажанів, коли вони не активні.
Відтворення
Спаровування відбувається восени, коли обидві статі збираються для міграції. Запліднення відкладається до наступної весни. Пологи відбуваються після періоду вагітності від 50 до 60 днів. Двоє кажаненят народжуються, як правило, в період з кінця червня до початку липня. Відомо, що самиці утворюють невеликі материнські колонії. Дитинчата народжуються сліпими, зі складеними вухами, спочатку глухими; вагою від 1.4 до 2.3 г.
Загрози й охорона
Загрозами є збільшення кількості вітрових турбін. Лісозаготівля також є загрозою для безперервності їхнього природного середовища.
Вид мешкає на природоохоронних територіях упродовж свого ареалу. В Мексиці, де він дуже рідкісний, вид суб'єктом спеціального захисту.
Джерела
- Solari, S. (2019). . The IUCN. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. (англ.)
- Bentley, J. (2017). . Animal Diversity Web. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lasionycteris noctivagans vid rukokrilih rodini Lilikovi Etimologiya dav gr lasios volohatij nykteris kazhan lat nocti nich vagari broditi mandruvati Lasionycteris noctivagansOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Sinapsidi Synapsida Klas Ssavci Mammalia Ryad Rukokrili Chiroptera Rodina Lilikovi Vespertilionidae Triba EptesiciniRid Lasionycteris Peters 1866Vid L noctivagansBinomialna nazvaLasionycteris noctivagans 1831PoshirennyaKrayini prozhivannya Bermudi Kanada Meksika Spolucheni Shtati Ameriki MorfologiyaCe serednogo rozmiru gusto zapushenij kazhan Vin vazhit priblizno 8 12 g jogo zagalna dovzhina stanovit 100 mm hvist 40 mm vuha 5 9 mm rozmah kril 27 31 sm Hutro majzhe chorne zi sriblyastimi kinchikami voloskiv na spini nadayuchi jomu matovij viglyad Dorosli samci ta samici viglyadayut odnakovo PovedinkaCe poodinoka tvarina Viddaye perevagu pomirnim pivnichnim listyanim osoblivo lyubit porodi derev verba klen i yasen lisam zi stavkami i strumkami poblizu Racion skladayetsya v osnovnomu z luskokrilih muh i zhukiv Tipovo goduyutsya kilka raz vid rannogo vechora do chasu pered svitankom Nichna kormova plosha 30 kvadratnih kilometriv Voni ne aktivno zahishayut teritoriyu Shvidkist polotu nevelika vsogo 4 8 5 0 m s Eholokaciya vikoristovuyetsya dlya poshuku yizhi a takozh spilkuvannya Vitrogeneratori stayut vse bilsh poshirenimi j eholokaciya ne v zmozi dopomogti yim uniknuti lopatej abo vitrovih vakuumiv yaki mozhut vbiti yih mittyevo Tipove denne misce dlya spochinku dlya cogo kazhana pid vilnoyu koroyu dereva Protyagom zimovih misyaciv zimuye useredini derev v budivlyah trishinah skel i podibnim zahisnih konstrukciyah Zimova splyachka cih kazhaniv yak pravilo vidbuvatimetsya u bilsh suhomu j teplomu misci vid zhovtnya do bereznya Stomatologichni zapisi pokazali sho sriblyasti kazhani mozhut prozhiti do 12 rokiv Ochikuvana trivalist zhittya v dikij prirodi vid 5 do 10 rokiv Osnovnimi hizhakami dlya nih ye sova Bubo virginianus yastrub Accipiter striatus i skuns Mephitis mephitis yakij znahodit kazhaniv koli voni ne aktivni VidtvorennyaSparovuvannya vidbuvayetsya voseni koli obidvi stati zbirayutsya dlya migraciyi Zaplidnennya vidkladayetsya do nastupnoyi vesni Pologi vidbuvayutsya pislya periodu vagitnosti vid 50 do 60 dniv Dvoye kazhanenyat narodzhuyutsya yak pravilo v period z kincya chervnya do pochatku lipnya Vidomo sho samici utvoryuyut neveliki materinski koloniyi Ditinchata narodzhuyutsya slipimi zi skladenimi vuhami spochatku gluhimi vagoyu vid 1 4 do 2 3 g Zagrozi j ohoronaZagrozami ye zbilshennya kilkosti vitrovih turbin Lisozagotivlya takozh ye zagrozoyu dlya bezperervnosti yihnogo prirodnogo seredovisha Vid meshkaye na prirodoohoronnih teritoriyah uprodovzh svogo arealu V Meksici de vin duzhe ridkisnij vid sub yektom specialnogo zahistu DzherelaSolari S 2019 The IUCN Arhiv originalu za 18 veresnya 2020 angl Bentley J 2017 Animal Diversity Web Arhiv originalu za 3 serpnya 2020 angl