Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Яструб неоарктичний | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Accipiter striatus Vieillot, 1808 | ||||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||||
| A. s. chionogaster | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Accipiter velox | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Яструб неоарктичний (Accipiter striatus) — хижий птах роду яструбів родини яструбових ряду яструбоподібних, що мешкає в Північній та Центральній Америках. Вид включає низку підвидів, деякі з яких іноді вважаються самостійними видами.
Опис
Неоарктичний яструб є одним з найменших яструбів Північної Америки. Вид має виражений статевий диморфізм: самки набагато більші за самців. Довжина тіла самців 24–27 см, розмах крил 53–56 см, вага 87–114 г; довжина тіла самок 29–34 см, розмах крил 58–65 см, вага 150–218 г. Хвіст досить довгий (13–18 см); на відміну від заокругленого хвоста чорноголового яструба, хвіст неоарктичного яструба має вигин по центру. Крила відносно короткі й округлі. Лапи жовті, пальці довгі і тонкі, цівка сплюснута. Дзьоб чорнуватий на кінці і світліший біля основи. Птах темно-сірого кольору, голова чорна, груди й живіт світліші, поцятковані темно-рудими смужками. Низ хвоста білого кольору, на хвості кілька смужок. Молоді птахи зазвичай коричнуватого кольору.
Поширення
Вид поширений майже по всій Північній Америці, за виключенням центральної частини, а також на островах Карибського моря, включаючи Кубу, Гаїті і Пуерто-Рико. Це мігруючий вид. Мешкають в лісових масивах.
Таксономія
Білогрудий яструб (A. chionogaster), еквадорський яструб (A. ventralis) і бразильський яструб (A. erythronemius) часто вважаються підвидами неоарктичного яструба, хоча Американське орнітологічне товариство вважає їх окремими видами
Виділяють низку підвидів:
- A. s. fringilloides Vigors, 1827 – Куба
- A. s. madrensis , 1952 – Герреро і, можливо, західна Оахака
- A. s. perobscurus Snyder, 1938 – Хайда-Гваї і, можливо, протилежний берег Британської Колумбії
- A. s. striatus Vieillot, 1808 – Гаїті
- A. s. suttoni , 1939 – від крайнього півдня Нью-Мексико до півдня Веракрусу
- A. s. velox (Wilson, A), 1812 – від Аляски і Канади на південь до Каліфорнії
- A. s. venator Wetmore, 1914 – Пуерто-Рико.
Раціон
Харчуються невеликими птахами, іноді невеликими ссавцями й комахами. Більшість здобичі важить менше 40 г, хоча іноді яструб може вполювати й великого птаха.
Розмноження
Більшість неоарктичних яструбів розмножуються на другий рік свого життя. В помірних широтах яйця відкладають з травня по червень, в тропіках з березня по квітень. Перед спарюванням виконуються шлюбні танці. Гніздо будують з сухих хвойних гілок, діаметром від 35 до 60 см, висотою від 10 до 14 см. Зазвичай в кладці 4–5 яєць, білого або блакитного з цяточками кольору, розміром 38 × 30 мм. Самка висиджує яйця від 21 до 35 днів. Через 40 днів пташенята починають намагатися полювати.
Збереження
Це численний і поширений вид. МСОП вважає цей вид таким, що не потребує особливого захисту. Однак деякі підвиди можуть бути дуже рідкісними, зокрема пуерториканський підвид Службою рибних ресурсів та дикої природи США внесений в список видів, що знаходяться під загрозою зникнення.
Примітки
- BirdLife International (2012). . Архів оригіналу за 11 грудня 2014. Процитовано 26 листопада 2013.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Accipiter striatus на BirdWeb [ 5 вересня 2015 у Wayback Machine.].
- Raptors of the World by Ferguson-Lees, Christie, Franklin, Mead, and Burton. Houghton Mifflin (2001),
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yastrub neoarktichnij Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Ptahi Aves Ryad Yastrubopodibni Accipitriformes Rodina Yastrubovi Accipitridae Rid Yastrub Accipiter Vid Yastrub neoarktichnij Binomialna nazva Accipiter striatus Vieillot 1808 Pidvidi A s chionogaster A s erythronemius A s fringilloides A s madrensis A s perobscurus A s striatus A s suttoni A s velox A s ventralis Sinonimi Accipiter velox Posilannya Vikishovishe Accipiter striatus Vikividi Accipiter striatus ITIS 175304 MSOP 22734130 NCBI 56330 Fossilworks 129155 Yastrub neoarktichnij Accipiter striatus hizhij ptah rodu yastrubiv rodini yastrubovih ryadu yastrubopodibnih sho meshkaye v Pivnichnij ta Centralnij Amerikah Vid vklyuchaye nizku pidvidiv deyaki z yakih inodi vvazhayutsya samostijnimi vidami OpisNeoarktichnij yastrub ye odnim z najmenshih yastrubiv Pivnichnoyi Ameriki Vid maye virazhenij statevij dimorfizm samki nabagato bilshi za samciv Dovzhina tila samciv 24 27 sm rozmah kril 53 56 sm vaga 87 114 g dovzhina tila samok 29 34 sm rozmah kril 58 65 sm vaga 150 218 g Hvist dosit dovgij 13 18 sm na vidminu vid zaokruglenogo hvosta chornogolovogo yastruba hvist neoarktichnogo yastruba maye vigin po centru Krila vidnosno korotki j okrugli Lapi zhovti palci dovgi i tonki civka splyusnuta Dzob chornuvatij na kinci i svitlishij bilya osnovi Ptah temno sirogo koloru golova chorna grudi j zhivit svitlishi pocyatkovani temno rudimi smuzhkami Niz hvosta bilogo koloru na hvosti kilka smuzhok Molodi ptahi zazvichaj korichnuvatogo koloru Molodij neoarktichnij yastrub v polotiPoshirennyaVid poshirenij majzhe po vsij Pivnichnij Americi za viklyuchennyam centralnoyi chastini a takozh na ostrovah Karibskogo morya vklyuchayuchi Kubu Gayiti i Puerto Riko Ce migruyuchij vid Meshkayut v lisovih masivah TaksonomiyaBilogrudij yastrub A chionogaster ekvadorskij yastrub A ventralis i brazilskij yastrub A erythronemius chasto vvazhayutsya pidvidami neoarktichnogo yastruba hocha Amerikanske ornitologichne tovaristvo vvazhaye yih okremimi vidami Vidilyayut nizku pidvidiv A s fringilloides Vigors 1827 Kuba A s madrensis 1952 Gerrero i mozhlivo zahidna Oahaka A s perobscurus Snyder 1938 Hajda Gvayi i mozhlivo protilezhnij bereg Britanskoyi Kolumbiyi A s striatus Vieillot 1808 Gayiti A s suttoni 1939 vid krajnogo pivdnya Nyu Meksiko do pivdnya Verakrusu A s velox Wilson A 1812 vid Alyaski i Kanadi na pivden do Kaliforniyi A s venator Wetmore 1914 Puerto Riko RacionHarchuyutsya nevelikimi ptahami inodi nevelikimi ssavcyami j komahami Bilshist zdobichi vazhit menshe 40 g hocha inodi yastrub mozhe vpolyuvati j velikogo ptaha RozmnozhennyaBilshist neoarktichnih yastrubiv rozmnozhuyutsya na drugij rik svogo zhittya V pomirnih shirotah yajcya vidkladayut z travnya po cherven v tropikah z bereznya po kviten Pered sparyuvannyam vikonuyutsya shlyubni tanci Gnizdo buduyut z suhih hvojnih gilok diametrom vid 35 do 60 sm visotoyu vid 10 do 14 sm Zazvichaj v kladci 4 5 yayec bilogo abo blakitnogo z cyatochkami koloru rozmirom 38 30 mm Samka visidzhuye yajcya vid 21 do 35 dniv Cherez 40 dniv ptashenyata pochinayut namagatisya polyuvati ZberezhennyaCe chislennij i poshirenij vid MSOP vvazhaye cej vid takim sho ne potrebuye osoblivogo zahistu Odnak deyaki pidvidi mozhut buti duzhe ridkisnimi zokrema puertorikanskij pidvid Sluzhboyu ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA vnesenij v spisok vidiv sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya PrimitkiBirdLife International 2012 Arhiv originalu za 11 grudnya 2014 Procitovano 26 listopada 2013 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Accipiter striatus na BirdWeb 5 veresnya 2015 u Wayback Machine Raptors of the World by Ferguson Lees Christie Franklin Mead and Burton Houghton Mifflin 2001 ISBN 0 618 12762 3