Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів (ідентифікатор WWF: NA0804) — неарктичний екорегіон помірних луків, саван і чагарників, розташований в центральній частині США.
 Ландшафт заповідника Мідевін | |
| Екозона | Неарктика |
|---|---|
| Біом | Помірні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| Назва WWF | NA0804 |
| Межі | Перехідні лісосавани Верхнього Середнього Заходу США Ліси півдня Великих озер Широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів Гірські ліси Озарку Ліси Пайні-Вудсу Ліси сходу Центрального Техасу Прерії техаського Блекленду Савани Едвардського плато Центральні та південні мішані прерії Високотравні прерії пагорбів Флінт-Гіллс Центральні високотравні прерії |
| Площа, км² | 407 906 |
| Країни | Сполучені Штати Америки |
| Охороняється | 1,5 % |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон перехідних лісостепів Центральних Сполучених Штатів простягається широкою смугою з північного сходу на південний захід через сім штатів в [en] США. Він охоплює північний захід Індіани, більшу частину Іллінойсу, південь Айови, північну половину Міссурі, схід Канзасу та Оклахоми та частину [en]. Рельєф регіону представлений широкими горбистими рівнинами, які є частиною поясу Внутрішніх низовин, що простягаються з півночі на південь через центральну частину Північної Америки. Тут переважають родючі [en] (феоземи та чорноземи), які колись підтримували багаті природні ландшафти, а наразі — сільськогосподарські угіддя Кукурудзяного поясу.
Перехідні лісостепи Центральних Сполучених Штатів, разом із перехідними лісосаванами Центральних Сполучених Штатів, поширеними північніше, відділяють прерії Великих Рівнин від широколистяних лісів сходу Північної Америки. На захід від цього екорегіону лежать центральні високотравні прерії, високотравні прерії пагорбів Флінт-Гіллс та центральні і південні мішані прерії, на південь — савани Едвардського плато, а на схід — ліси півдня Великих озер, широколистяні ліси Центральних Сполучених Штатів та гірські ліси Озарку.
Клімат
На півночі екорегіону переважає вологий континентальний клімат (Dfa за класифікацією кліматів Кеппена), а на півдні — вологий субтропічний клімат (Cfa за класифікацією Кеппена). Середня температура коливається від 10 °C на півночі до 20 °C на півдні. Середньорічна кількість опадів в регіоні коливається від 600 до 1040 мм.
Флора
Територія екорегіону є перехідною зоною між [en], поширеними західніше, та помірними широколистяними лісами, поширеними південніше. Таким чином, природний рослинний покрив екорегіону раніше був представлений мозаїкою [en], високотравних прерій, луків, широколистяних лісів і рідколісь та водно-болотних угідь. Порівняно з преріями, дубові савани вирізнялися більшою щільністю дерев та чагарників, особливо в регіоні [en] на крайньому півдні регіону, який простягався від південно-східного Канзасу через Оклахому до Техасу. Густота цих саван залежала від вологості (у вологих районах вони мали більш щільну структуру) та від режиму пожеж.
У дубових саванах, поширених у північній частині регіону, переважали великоплоді дуби (Quercus macrocarpa), чорні дуби (Quercus velutina), білі дуби (Quercus alba) та овалолисті дуби (Quercus ellipsoidalis). На півдні регіону в саванах домінували чорні дуби (Quercus velutina), зірчасті дуби (Quercus stellata), мерілендські дуби (Quercus marilandica) та дуби Мюленберга (Quercus muehlenbergii). Окрім саван, на півночі регіону також траплялися ділянки кленово-липових лісів, у яких переважали цукрові клени (Acer saccharum), американські липи (Tilia americana), [en] (Ulmus americana), червоні дуби (Quercus rubra) та білі дуби (Quercus alba), а також [en], у яких переважали різні види дубів (Quercus spp.) та гікорі (Carya spp.). Ці ліси зазвичай росли на моренах, які залишился після останнього льодовикового періоду, вздовж струмків та на розчленованих височинах, тоді як савани та прерії переважали на рівнинах. У лісах на півдні регіону зростали віргінські яловці (Juniperus virginiana), [en] (Carya texana), [en] (Ulmus alata) та різні види сумаха (Rhus spp.).
Флора трав'яного ярусу саван переважно була представлена злаками та різнотрав'ям, типовими для високотравних прерій, передусім [en] (Schizachyrium scoparium), а також [en] (Andropogon gerardi) та [en] (Sorghastrum nutans). Серед інших трав'янистих рослин, що зустрічалися в саванах та преріях регіону, слід відзначити [en] (Bouteloua curtipendula), [en] (Bouteloua hirsuta) та різні види [en] (Aristida spp.). Загалом флора дубових саван вирізнялася високим різноманіттям, оскільки включала види, типові, як для лісів, так і для луків, а також види, унікальні для самих саван. Серед рідкісних видів, поширених в регіоні Кросс-Тімберс, слід відзначити [en] (Dalea reverchonii) та [vi] (Pediomelum reverchonii), які є ендеміками екорегіону, а також [en] (Platanthera leucophaea) та [en] (Platanthera praeclara).
Історично основним фактором динаміки дубових саван були посухи та спричинені ними пожежі, завдяки яким савани мали доволі розріджену структуру. Інтенсивність, частота та площа пожеж у поєднанні з періодами посухи, ймовірно, підтримували межі цього екорегіону в стані балансу, не дозволяючи саванам зарости лісом або перетворитися на відкриті прерії. В регіоні Кросс-Тімберс частота пожеж становила в середньому раз на 4,4 роки, у посушливі роки — частіше. Після появи в регіоні європейських колоністів та зменшення частоти пожеж більшість саван були знищені, а їх рештки перетворилися на ліси, у яких домінували тіньовитривалі та вогнестійкі види. У деяких хащах Кросс-Тімберсу зустрічаються зірчасті дуби (Quercus stellata) віком 200-400 років та віргінські яловці (Juniperus virginiana) віком 500 років.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається 81 вид ссавців та понад 235 видів птахів. Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити білохвостого оленя (Odocoileus virginianus), койота (Canis latrans), звичайну лисицю (Vulpes vulpes), сіру лисицю (Urocyon cinereoargenteus), руду рись (Lynx rufus), довгохвосту ласицю (Neogale frenata), смугастого скунса (Mephitis mephitis), звичайного ракуна (Procyon lotor), американського борсука (Taxidea taxus), флоридського кролика (Sylvilagus floridanus) та віргінського опосума (Didelphis virginiana). На південному заході регіону трапляються східні плямисті скунси (Spilogale putorius), великовухі зайці (Lepus californicus), східноамериканські кроти (Scalopus aquaticus) та дев'ятипоясні броненосці (Dasypus novemcinctus). На берегах річок та озер поширені канадські бобри (Castor canadensis), канадські видри (Lontra canadensis), річкові візони (Neogale vison) та болотяні ондатри (Ondatra zibethicus).
Серед гризунів, що зустрічаються у перехідних саванах регіону, трапляються як лісові види, зокрема червоні вивірки (Tamiasciurus hudsonicus), сірі вивірки (Sciurus carolinensis), лисячі вивірки (Sciurus niger), лісові бабаки (Marmota monax), східні бурундуки (Tamias striatus), південні літяги (Glaucomys volans), соснові полівки (Microtus pinetorum) та майже ендемічні техаські миші (Peromyscus attwateri), так і прерієві види, зокрема рівнинні гофери (Geomys bursarius), ховрахи Франкліна (Poliocitellus franklinii), тринадцятисмугі ховрахи (Ictidomys tridecemlineatus), прерієві полівки (Microtus ochrogaster) та майже ендемічні техаські кенгурові стрибуни (Dipodomys elator). [en] (Bison bison bison), вапіті (Cervus canadensis), барибали (Ursus americanus), [en] (Canis lupus nubilus) та [en] (Puma concolor couguar) були винищені в екорегіоні.
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити віргінську перепелицю (Colinus virginianus), великого індика (Meleagris gallopavo), північну зенаїду (Zenaida macroura), американського боривітра (Falco sparverius), неоарктичного канюка (Buteo jamaicensis), рубіновогорлого колібрі (Archilochus colubris), короткокрилого віреона (Vireo bellii), чубатого копетона (Myiarchus crinitus), прерієвого пісняра-лісовика (Setophaga discolor), мандрівного дрозда (Turdus migratorius), рогатого жайворонка (Eremophila alpestris), потюка (Chondestes grammacus), польову карнатку (Spizella pusilla), прерієвого багновця (Ammodramus savannarum), рудокрилого багновця (Centronyx henslowii), східного тауї (Pipilo erythrophthalmus), співочу пасовку (Melospiza melodia), польову вівсянку (Pooecetes gramineus), саванову вівсянку (Passerculus sandwichensis), золотого чижа (Carduelis tristis), східного шпаркоса (Sturnella magna), західного шпаркоса (Sturnella neglecta), індигову скригнатку (Passerina cyanea) та червоного кардинала (Cardinalis cardinalis). Раніше в регіоні були поширені лучні тетеруки (Tympanuchus cupido) та манітобські тетеруки (Tympanuchus phasianellus), однак наразі ці птахи в екорегіоні вимерли.
Герпетофауна регіону включає рідкісну американську болотяну черепаху (Emydoidea blandingii) та майже ендемічну [en] (Agkistrodon contortrix phaeogaster).
Збереження
Майже 99 % природного рослинного покриву екорегіону було знищено, а його крихітні залишки є значно деградованими і фрагментованими. Більшість прерій та саван були перетворені на сільськогосподарські угіддя, на яких переважно вирощується кукурудза та соя. Близько 3,8 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], [en] та [en].
Примітки
- "Central forest-grasslands transition". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 серпня 2024.
- Hoekstra, J. M.; Molnar, J. L.; Jennings, M.; Revenga, C.; Spalding, M. D.; Boucher, T. M.; Robertson, J. C.; Heibel, T. J.; Ellison, K. (2010). Molnar, J. L. (ред.). The Atlas of Global Conservation: Changes, Challenges, and Opportunits to Make a Difference. University of California Press. ISBN .
Посилання
- «Central forest–grasslands transition». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Central US Forest-Grasslands Transition» — One Earth.
- «Cross-Timbers Savanna-Woodland» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ identifikator WWF NA0804 nearktichnij ekoregion pomirnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v centralnij chastini SShA 3 Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ Landshaft zapovidnika Midevin Ekozona Nearktika Biom Pomirni luki savani i chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij Nazva WWF NA0804 Mezhi Perehidni lisosavani Verhnogo Serednogo Zahodu SShA Lisi pivdnya Velikih ozer Shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ Girski lisi Ozarku Lisi Pajni Vudsu Lisi shodu Centralnogo Tehasu Preriyi tehaskogo Bleklendu Savani Edvardskogo plato Centralni ta pivdenni mishani preriyi Visokotravni preriyi pagorbiv Flint Gills Centralni visokotravni preriyi Plosha km 407 906 Krayini Spolucheni Shtati Ameriki Ohoronyayetsya 1 5 1 2 Roztashuvannya ekoregionu zelenim Preriya Markhem v Illinojsi Zmist 1 Geografiya 2 Klimat 3 Flora 4 Fauna 5 Zberezhennya 6 Primitki 7 PosilannyaGeografiyared Ekoregion perehidnih lisostepiv Centralnih Spoluchenih Shtativ prostyagayetsya shirokoyu smugoyu z pivnichnogo shodu na pivdennij zahid cherez sim shtativ v centralnij chastini en SShA Vin ohoplyuye pivnichnij zahid Indiani bilshu chastinu Illinojsu pivden Ajovi pivnichnu polovinu Missuri shid Kanzasu ta Oklahomi ta chastinu Pivnichnogo Tehasu en Relyef regionu predstavlenij shirokimi gorbistimi rivninami yaki ye chastinoyu poyasu Vnutrishnih nizovin sho prostyagayutsya z pivnochi na pivden cherez centralnu chastinu Pivnichnoyi Ameriki Tut perevazhayut rodyuchi mollisoli en feozemi ta chornozemi yaki kolis pidtrimuvali bagati prirodni landshafti a narazi silskogospodarski ugiddya Kukurudzyanogo poyasu Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ razom iz perehidnimi lisosavanami Centralnih Spoluchenih Shtativ poshirenimi pivnichnishe viddilyayut preriyi Velikih Rivnin vid shirokolistyanih lisiv shodu Pivnichnoyi Ameriki Na zahid vid cogo ekoregionu lezhat centralni visokotravni preriyi visokotravni preriyi pagorbiv Flint Gills ta centralni i pivdenni mishani preriyi na pivden savani Edvardskogo plato a na shid lisi pivdnya Velikih ozer shirokolistyani lisi Centralnih Spoluchenih Shtativ ta girski lisi Ozarku Klimatred Na pivnochi ekoregionu perevazhaye vologij kontinentalnij klimat Dfa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na pivdni vologij subtropichnij klimat Cfa za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura kolivayetsya vid 10 C na pivnochi do 20 C na pivdni Serednorichna kilkist opadiv v regioni kolivayetsya vid 600 do 1040 mm Florared Teritoriya ekoregionu ye perehidnoyu zonoyu mizh visokotravnimi preriyami en poshirenimi zahidnishe ta pomirnimi shirokolistyanimi lisami poshirenimi pivdennishe Takim chinom prirodnij roslinnij pokriv ekoregionu ranishe buv predstavlenij mozayikoyu dubovih savan en visokotravnih prerij lukiv shirokolistyanih lisiv i ridkolis ta vodno bolotnih ugid Porivnyano z preriyami dubovi savani viriznyalisya bilshoyu shilnistyu derev ta chagarnikiv osoblivo v regioni Kross Timbers en na krajnomu pivdni regionu yakij prostyagavsya vid pivdenno shidnogo Kanzasu cherez Oklahomu do Tehasu Gustota cih savan zalezhala vid vologosti u vologih rajonah voni mali bilsh shilnu strukturu ta vid rezhimu pozhezh U dubovih savanah poshirenih u pivnichnij chastini regionu perevazhali velikoplodi dubi Quercus macrocarpa chorni dubi Quercus velutina bili dubi Quercus alba ta ovalolisti dubi Quercus ellipsoidalis Na pivdni regionu v savanah dominuvali chorni dubi Quercus velutina zirchasti dubi Quercus stellata merilendski dubi Quercus marilandica ta dubi Myulenberga Quercus muehlenbergii Okrim savan na pivnochi regionu takozh traplyalisya dilyanki klenovo lipovih lisiv u yakih perevazhali cukrovi kleni Acer saccharum amerikanski lipi Tilia americana amerikanski v yazi en Ulmus americana chervoni dubi Quercus rubra ta bili dubi Quercus alba a takozh dubovo gikoriyevi lisi en u yakih perevazhali rizni vidi dubiv Quercus spp ta gikori Carya spp Ci lisi zazvichaj rosli na morenah yaki zalishilsya pislya ostannogo lodovikovogo periodu vzdovzh strumkiv ta na rozchlenovanih visochinah todi yak savani ta preriyi perevazhali na rivninah U lisah na pivdni regionu zrostali virginski yalovci Juniperus virginiana chorni gikori en Carya texana krilati v yazi en Ulmus alata ta rizni vidi sumaha Rhus spp Flora trav yanogo yarusu savan perevazhno bula predstavlena zlakami ta riznotrav yam tipovimi dlya visokotravnih prerij peredusim mitlistim borodachnikom en Schizachyrium scoparium a takozh visokim borodachnikom en Andropogon gerardi ta poniklim sorgovnikom en Sorghastrum nutans Sered inshih trav yanistih roslin sho zustrichalisya v savanah ta preriyah regionu slid vidznachiti korotkopovislu gramu en Bouteloua curtipendula shorstku gramu en Bouteloua hirsuta ta rizni vidi aristidi en Aristida spp Zagalom flora dubovih savan viriznyalasya visokim riznomanittyam oskilki vklyuchala vidi tipovi yak dlya lisiv tak i dlya lukiv a takozh vidi unikalni dlya samih savan Sered ridkisnih vidiv poshirenih v regioni Kross Timbers slid vidznachiti komanchi piksku preriyevu konyushinu en Dalea reverchonii ta skelnij indianskij hlibnokorin vi Pediomelum reverchonii yaki ye endemikami ekoregionu a takozh shidnu preriyevu lyubku en Platanthera leucophaea ta zahidnu preriyevu lyubku en Platanthera praeclara Istorichno osnovnim faktorom dinamiki dubovih savan buli posuhi ta sprichineni nimi pozhezhi zavdyaki yakim savani mali dovoli rozridzhenu strukturu Intensivnist chastota ta plosha pozhezh u poyednanni z periodami posuhi jmovirno pidtrimuvali mezhi cogo ekoregionu v stani balansu ne dozvolyayuchi savanam zarosti lisom abo peretvoritisya na vidkriti preriyi V regioni Kross Timbers chastota pozhezh stanovila v serednomu raz na 4 4 roki u posushlivi roki chastishe Pislya poyavi v regioni yevropejskih kolonistiv ta zmenshennya chastoti pozhezh bilshist savan buli znisheni a yih reshtki peretvorilisya na lisi u yakih dominuvali tinovitrivali ta vognestijki vidi U deyakih hashah Kross Timbersu zustrichayutsya zirchasti dubi Quercus stellata vikom 200 400 rokiv ta virginski yalovci Juniperus virginiana vikom 500 rokiv Faunared V mezhah ekoregionu zustrichayetsya 81 vid ssavciv ta ponad 235 vidiv ptahiv 4 Sered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti bilohvostogo olenya Odocoileus virginianus kojota Canis latrans zvichajnu lisicyu Vulpes vulpes siru lisicyu Urocyon cinereoargenteus rudu ris Lynx rufus dovgohvostu lasicyu Neogale frenata smugastogo skunsa Mephitis mephitis zvichajnogo rakuna Procyon lotor amerikanskogo borsuka Taxidea taxus floridskogo krolika Sylvilagus floridanus ta virginskogo oposuma Didelphis virginiana Na pivdennomu zahodi regionu traplyayutsya shidni plyamisti skunsi Spilogale putorius velikovuhi zajci Lepus californicus shidnoamerikanski kroti Scalopus aquaticus ta dev yatipoyasni bronenosci Dasypus novemcinctus Na beregah richok ta ozer poshireni kanadski bobri Castor canadensis kanadski vidri Lontra canadensis richkovi vizoni Neogale vison ta bolotyani ondatri Ondatra zibethicus Sered grizuniv sho zustrichayutsya u perehidnih savanah regionu traplyayutsya yak lisovi vidi zokrema chervoni vivirki Tamiasciurus hudsonicus siri vivirki Sciurus carolinensis lisyachi vivirki Sciurus niger lisovi babaki Marmota monax shidni burunduki Tamias striatus pivdenni lityagi Glaucomys volans sosnovi polivki Microtus pinetorum ta majzhe endemichni tehaski mishi Peromyscus attwateri tak i preriyevi vidi zokrema rivninni goferi Geomys bursarius hovrahi Franklina Poliocitellus franklinii trinadcyatismugi hovrahi Ictidomys tridecemlineatus preriyevi polivki Microtus ochrogaster ta majzhe endemichni tehaski kengurovi stribuni Dipodomys elator Rivninni bizoni en Bison bison bison vapiti Cervus canadensis baribali Ursus americanus rivninni vovki en Canis lupus nubilus ta pivnichnoamerikanski pumi en Puma concolor couguar buli vinisheni v ekoregioni Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti virginsku perepelicyu Colinus virginianus velikogo indika Meleagris gallopavo pivnichnu zenayidu Zenaida macroura amerikanskogo borivitra Falco sparverius neoarktichnogo kanyuka Buteo jamaicensis rubinovogorlogo kolibri Archilochus colubris korotkokrilogo vireona Vireo bellii chubatogo kopetona Myiarchus crinitus preriyevogo pisnyara lisovika Setophaga discolor mandrivnogo drozda Turdus migratorius rogatogo zhajvoronka Eremophila alpestris potyuka Chondestes grammacus polovu karnatku Spizella pusilla preriyevogo bagnovcya Ammodramus savannarum rudokrilogo bagnovcya Centronyx henslowii shidnogo tauyi Pipilo erythrophthalmus spivochu pasovku Melospiza melodia polovu vivsyanku Pooecetes gramineus savanovu vivsyanku Passerculus sandwichensis zolotogo chizha Carduelis tristis shidnogo shparkosa Sturnella magna zahidnogo shparkosa Sturnella neglecta indigovu skrignatku Passerina cyanea ta chervonogo kardinala Cardinalis cardinalis Ranishe v regioni buli poshireni luchni teteruki Tympanuchus cupido ta manitobski teteruki Tympanuchus phasianellus odnak narazi ci ptahi v ekoregioni vimerli Gerpetofauna regionu vklyuchaye ridkisnu amerikansku bolotyanu cherepahu Emydoidea blandingii ta majzhe endemichnu osejdzhsku mokasinovu zmiyu en Agkistrodon contortrix phaeogaster Zberezhennyared Majzhe 99 prirodnogo roslinnogo pokrivu ekoregionu bulo znisheno a jogo krihitni zalishki ye znachno degradovanimi i fragmentovanimi Bilshist prerij ta savan buli peretvoreni na silskogospodarski ugiddya na yakih perevazhno viroshuyetsya kukurudza ta soya Blizko 3 8 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut Nacionalnij park dyun Indiani en Nacionalnij prirodnij zapovidnik Emikvon en Derzhavnu prirodnu zonu preriyi Gusyachogo ozera en Derzhavnij park Preri en Nacionalnu visokotravnu preriyu Midevin en ta Preriyu Gensburg Markhem en Primitkired Central forest grasslands transition DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 serpnya 2024 Hoekstra J M Molnar J L Jennings M Revenga C Spalding M D Boucher T M Robertson J C Heibel T J Ellison K 2010 Molnar J L red The Atlas of Global Conservation Changes Challenges and Opportunits to Make a Difference University of California Press ISBN 978 0 520 26256 0 Posilannyared Central forest grasslands transition Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Central US Forest Grasslands Transition One Earth Cross Timbers Savanna Woodland One Earth Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perehidni lisostepi Centralnih Spoluchenih Shtativ amp oldid 43813010