Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Норди чні краї ни географічний та культурний регіон у Північній Європі та Північній Атлантиці де їх найчастіше називають

Нордичні країни

Нордичні країни

Норди́чні краї́ни — географічний та культурний регіон у Північній Європі та Північній Атлантиці, де їх найчастіше називають Norden (буквально «Північ»). Термін включає у себе Данію, Норвегію, Швецію, Фінляндію, Ісландію, а також Ґренландію і Фарерські острови які є частиною Королівства Данії. До терміну також включають Аландські острови, які входять до складу Фінляндської Республіки, а також Ян-Маєн та архіпелаг Шпіцберген, які належать до Королівства Норвегія.Острів Буве іноді не вважається частиною північних країн через своє географічне положення. Кілька регіонів Європи, такі як Північні острови Шотландії, розділяють культурні чи етнічні зв’язки з північними країнами, але не вважаються їхньою частиною. Скандинави, які складають понад три чверті населення регіону, є його найбільшою етнічною групою, за якою йдуть фіни, які складають більшість у Фінляндії; серед інших етнічних груп — гренландські інуїти, народ саами, недавні іммігранти та їхні нащадки. Корінні мови — шведська, данська, норвезька, ісландська та фарерська є північно-германськими мовами, які походять з давньоскандинавської мови. Місцевими негерманськими мовами є фінська, гренландська та кілька саамських мов. Основна релігія — лютеранство.

Нордичні країни
Кількість населення 27 800 000 осіб[1]
Площа 3 425 804 км²
image
Географія теми d
Економіка теми d
Кількість підписників у соціальних мережах 33 383
Офіційний сайт​(англ.)
image Нордичні країни у Вікісховищі

Координати: 64° пн. ш. 10° сх. д. / 64° пн. ш. 10° сх. д. / 64; 10

Північні країни мають багато спільного у своєму способі життя, історії, релігії та соціальній структурі. Ці країни мають довгу історію політичних уній та інших близьких відносин, але сьогодні є єдиним утворенням. У XIX столітті існував Скандинавістський рух, який прагнув об’єднати Данію, Норвегію та Швецію в одну країну. З незалежністю Фінляндії на початку XX століття та Ісландії в середині XX століття цей рух перетворився на сучасну організовану нордичну співпрацю, до якої входять Північна рада та . — політична угода, яка встановлює основу для співпраці в Північній раді та Раді міністрів Північних країн. В англійській мові, Скандинавія іноді використовується як синонім для країн Північної Європи, однак цей термін правильніше використовувати стосовно трьох монархій Данії, Норвегії та Швеції. Геологічно, Скандинавський півострів охоплює материкові частини Норвегії та Швецію, а також найпівнічнішу частину Фінляндії.

Загальна площа нордичних північних країн складає 425 804 км². Нежилі крижані покрови та льодовики займають близько половини цієї території, переважно в Гренландії. У січні 2013 року в регіоні проживало близько 26 населення мільйонів людей. Нордичні країни мають дуже високі показники в багатьох галузях, включаючи освіту, економічну конкурентоспроможність, громадянські свободи, якість життя та людський розвиток. Маючи лише чотири мовні групи, спільне мовне неоднорідне надбання є одним із факторів, що становлять нордичну ідентичність. Данська, норвезька, шведська, ісландська та фарерська мови вкорінені у давньоскандинавській, а данська, норвезька та шведська мови вважаються . Ці три домінуючі мови викладаються в школах по всьому нордичному регіону. Наприклад, шведська мова є обов'язковим предметом у оскільки Фінляндія за законом є двомовною країною. Данська мова є обов'язковою для фарерських та гренландських шкіл, оскільки ці самоврядні регіони є частиною Данської королівства. Ісландія також викладає данську мову, оскільки була частиною Данського королівства до 1918 року і перебувала у союзі з Данією до 1944 року. Поряд з цими і островними скандинавськими мовами, фарерською та ісландською мовами, які також є північногерманськими мовами, є фінська та саамські гілки уральських мов, якими розмовляють відповідно у Фінляндії та на півночі Норвегії, Швеції та Фінляндії; а також гренландська, ескімосько-алеутська мова, якою розмовляють у Ґренландії.Робочими мовами двох її політичних органів є данська, норвезька та шведська.

Кожна з країн має свої економічні та соціальні моделі, іноді з великими відмінностями від своїх сусідів, але тією чи іншою мірою поділяє нордичну модель економіки та соціальної структури, а саме ринкову економіку у купі із сильними профспілками та системою соціального захисту, яка фінансується коштом високих податків. Існує високий ступінь перерозподілу доходів і низький рівень соціальних заворушень. Сюди входить підтримка держави загального добробуту, яка спеціально спрямована на підвищення індивідуальної самостійності та сприяння соціальній мобільності; корпоратистська система, що передбачає тристоронні домовленості, де представники робітників та роботодавців ведуть переговори щодо політики оплати праці та ринку праці, опосередкованої урядом; та зобов’язання приватної власності (з деякими застереженнями) у змішаній економіці.

Етимологія та концепція нордичних країн

image
Нордичні прапори

Нордичні країни складаються з історичних територій скандинавських країн, областей, які розділяють спільну історію та культуру зі Скандинавією. Мається на увазі зазвичай посилання на цю більшу групу, оскільки термін Скандинавія вужчий, а іноді й неоднозначний. До нордичних країн, як правило, належать Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеціюя, включно з пов'язаними з ними територіями (Гренландія, Фарерські острови та Аландські острови).

Термін "Нордичні країни" став широко вживатися після появи . Термін походить побічно від місцевого терміну Norden, який використовується в скандинавських мовах, що означає "Північ(-ні землі)". На відміну від "нордичних країн", термін Norden/Норден є в однині. Етнохоронім — Нордбю/nordbo, в буквальному розумінні означає «нордичний мешканець».

  • image
    Нордичні країни (помаранчевий і червоний) та скандинавські монархії (червоний)
  • image
    Баренцевий регіон
  • image
    Супутникова фотографія Північної Європи

Список

Ця стаття містить фрагменти іноземною мовою.
Ви можете допомогти проєкту, переклавши їх українською.

Суверенні держави

Суверенні держави Королівство Данія Фінляндська Республіка Ісландія Королівство Норвегія Королівство Швеція
Прапор image image image image image
Герб image Denmark image Finland image Ісландія image Norway image Sweden
Офіційна місце назва Kongeriget Danmark Suomen tasavalta
Republiken Finland		 Ísland Kongeriket Norge
Kongeriket Noreg
Norgga gonagasriika		 Konungariket Sverige
Загальноприйнята місцева назва Danmark Suomi

Finland

Ísland Norge

Noreg

Sverige
Загальноприйнята назва українською Данія Фінляндія Ісландія Норвегія Швеція
Населення
(2018 оцінка) 		5,809,502 5,537,364 343,518 5,372,191 10,313,447
Площа 43,094 км2 338,145 км2 103,000 км2 323,802 км2 450,295 км2
Щільність населення

(2015 оцінка)

129.5/км2 16.2/км2 3.2/км2 16.1/км2 22.9/км2
Столиця Копенгаген Гельсінкі Рейк'явік Осло Стокгольм

[]		 Копенгаген – 1,320,629

Орхус – 330,639
Оденсе – 213,558
Ольборг – 205,809
Есб'єрг – 116,032

Гельсінкі – 1,488,236
Тампере – 370,084
Турку – 315,751
Оулу – 200,400
Ювяскюля – 140,812 		Рейк'явік – 201,049
Акурейрі – 18,103
Рейк'янесбаїр – 14,000
Акранес – 6,699
Сельфосс – 6,512 		Осло – 1,588,457
Берген – 420,000
Ставангер – 319,822
Трогейм – 183,378
Драммен – 117,510 		Стокгольм – 2,371,774
Гетеборг – 1,015,974
Мальме – 707,120
Гельсінгборг – 272,873
Уппсала – 253,704
Форма державного правління Унітарна парламентська конституційна монархія Унітарна парламентська республіка Унітарна парламентська республіка Унітарна парламентська конституційна монархія Унітарна парламентська конституційна монархія
Нинішній глава держави та уряду Маргрете II (Королева)
Метте Фредріксен (Прем'єр-Міністр) 		Саулі Нііністьо (Президент)
Санна Марін (Прем'єр-Міністр) 		Гвюдні Йоуганнессон (Президент)
Катрин Якобсдоттір (Прем'єр-Міністр) 		Гаральд V (Король)
Ерна Солберг (Прем'єр-Міністр) 		Карл XVI Густав (Король)
Стефан Левен (Прем'єр-Міністр)
Європейська асоціація вільної торгівлі Ні Ні Так Так Ні
Європейський Союз Так Так Ні Ні Так
Європейська Економічна Зона Так Так Так Так Так
Офіційна мова Данська Фінська та Шведська Ісландська Норвезька та Sami Шведська
Офіційні мови національних менших Німецька Саамські, Циганська, Мова жестів, Карельська Мова жестів Квенська, , Циганська Фінська, Саамьські, Циганська, Їдиш та Мянкіелі
Основна релігія 74.8%
5.3%
19.9% інші, не вказали релігію, або нерелігійні		 68.7%
1.1% Православ'я
1.7% інша релігія
28.5% 		63.5%
11.7% інші Християни
3.3% інша релігія
21.5% 		69.9%
6.9% інші Християни
3.3%
0.8% інша релігія
19.2% 		60.2%
8.5% інші
31.3%
ВВП (номінал) $306.7 мільярдів $236.8 мільярдів $20.0 мільярдів $370.4 мільярдів $511.3 мільярдів
ВВП (номінал) на душу населення $53,744 $43,169 $59,629 $70,392 $51,165
ВВП (ПКС) $273.8 мільярдів $231.3 мільярдів $16.5 мільярдів $364.4 мільярдів $498.1 мільярдів
ВВП (ПКС) на душу населення $47,985 $42,165 $49,136 $69,249 $49,836
Грошова одиниця Данська крона Євро Ісландська крона Норвезька крона Шведська крона
1.41% ВВП 1.47% ВВП 0.13% ВВП 1.4% ВВП 1.18% ВВП
Чисельність збройних сил 72,135 365,000 130 69,700 221,163
Робоча сила 2,962,340 2,677,260 197,200 2,781,420 5,268,520
Місце в Індексі людського розвитку 11 15 6 1 7
Місце в Індексі сприйняття корупції 1 3 14 7 3
Місце в Індексі свободи преси 9 4 13 1 2
Місце в Індексі недієздатності держав 175 178 174 177 170
Місце в Індексі економічної свободи 12 26 11 23 15
Місце в Індексі конкурентоспроможності 10 11 24 16 9
Місце в Індексі екологічної ефективності 3 10 11 14 5
Місце в Індексі добрих країн 6 1 36 8 4
Місце в Звіті про гендерний розрив 13 4 1 2 3
Місце в Рейтингу країн за рівнем щастя населення 2 1 4 5 7
The figures in this table do not include Greenland, the Faroe Islands, the Åland Islands, Svalbard, Jan Mayen, Bouvet Island, Peter I Island, and Королева Maud Land.

Пов'язані території

Associated territory Гренландія Фарерські острови Аландські острови Шпіцберген
Прапор image image image image
Герб image Greenland image  image 
Офіційна місце назва Kalaallit Nunaat
Grønland 		Føroyar
Færøerne		 Landskapet Åland Svalbard
Населення
(2016 оцінка) 		56,483 49,188 29,013 2,667
Площа 2,166,086 км2 1,393 км2 1,580 км2 61,022 км2
Щільність населення 0.028/км2 35.5/км2 18.36/км2 0.044/км2
Столиця Нуук Торсгавн Марієгамн Лонг'їр
Нуук — 16,464
Сісіміут — 5,598
Ілуліссат — 4,541
Какорток — 3,229
Аасіаат — 3,142 		Торсгавн — 12,648
Клаксвік — 4,681
Гойвік — 2,951
 — 1,907
 — 1,542 		Марієгамн — 11,521
Йомала — 4,646
 — 2,529
Лемланд — 1,991
 — 1,827 		Лонг'їр — 2,144
Баренцбург — 471
Свеагрува — ~225
Ню-Олесунн — ~30-130
 — ~10-12
Суверенна держава image image image
Статус Автономна країна Автономний регіон Невключена територія
Форма правління Парламентаризм з конституційною монархією Парламентаризм з конституційною монархією Унітарна парламентська республіка Унітарна парламентська конституційна монархія
Нинішній глава держави та уряду Фредерік X (Король)
Муте Буруп Егеде (Прем'єр-Міністр) 		Фредерік X (Король)
Аксель Йоганнесен (Прем'єр-Міністр) 		Александр Стубб (Президент)
(Прем'єр-Міністр) 		Гаральд V (Король)
Йонас Гар Стьоре (Прем'єр-Міністр)
Європейський Союз Ні, спеціальна територія Ні Так Ні
Європейська асоціація вільної торгівлі Ні Ні Так Ні
Північна рада Асоційований член Асоційований член Асоційований член Відсутнє індивідуальне представництво
Основна мова Гренландська,Данська Фарерська,Данська Шведська Норвезька
Основна релігія 96.08 % Лютеранство
0.79 %
2.48 % атеїсти+агностики 		89.3 % Лютеранство
6 % не вказали
3.8 % Нерелігійні		 72.0 % Лютеранство
1.3 % Інші релігії
26.7 % Нерелігійні
ВВП (номінал) $2.22 мільярдів $2.77 мільярдів
ВВП (номінал) на душу населення $43,365 $50,300
ВВП (номінал) на душу населення $2.173 мільярдів $1.471 мільярдів $1.563 мільярдів
ВВП (ПКС) $37,900 $36,600 $55,829
ВВП (ПКС) на душу населення 0.90 % 2.90 %
Грошова одиниця Данська крона Фарерська крона
Данська крона 		Євро Норвезька крона

Історія

Хронологія

Століття Північні політичні утворення
Данці Фарерці Ісландці Норвежці Шведи Фіни
VIII Доісторичні данці Доісторичні гренландці Доісторичні фарерці Доісторичні ісландці Доісторичні норвежці Доісторичні шведи Доісторичні фіни
IX
X Данія Ісландська Вільна держава
XI
XII Швеція
XIII
XIV
XV Кальмарська унія
XVI Данія-Норвегія Швеція
XVII
XVIII
XIX Данія Шведсько-норвезька унія Велике князівство Фінляндське
XX Данія Гренландія Фарерські острови Ісландія Норвегія Швеція Фінляндія
XXI

Географія

image
Супутникова карта європейської частини нордичних країн, за винятком Яна Маєна та Свалбарду
image
Міст Ересунд між Мальме у Швеції та Копенгагеном у Данії

Нордичні країни та самоврядні регіони в алфавітному порядку: кількість жителів (2018), площа (км2) та густота населення (людей/км2):

Країна Населення Площа Щільність населення
Данія 5,806,014 42,933 135
Фарерські острови 50,322 1393 36
Фінляндія 5,520,535 338,424 16
Ісландія 355,620 102,775 3
Норвегія 5,323,933 385,203 16
Швеція 10,313,447 450,295 23
Всього 27,271,647 1321,023 21
Джерело:

Данія на сьогодні є найбільш густонаселеною країною, тоді як Швеція, Норвегія та Фінляндія є малонаселеними та схожими одна на одну з цієї точки зору. Ісландія має як найнижчу кількість населення, так і найнижчу її щільність. Однак, великі райони Фінляндії, Норвегії та Швеції, як і більшість Ісландії, є незаселеними. У Данії таких районів немає. У Данії щільність населення близька до середнього на континенті, однак, вища, ніж, наприклад, у Франції та Польщі, але нижча аніж у Великій Британії, Італії чи Німеччині. У Фінляндії, Норвегії та Швеції щільність населення трохи нижча, ніж у США, але вища, ніж у Канаді. У круглих цифрах щільність населення Ісландії нагадує чисельність Канади.

Суша та акваторія

image
Виключні економічні зони та територіальні води Королівства Данії

Цей перелік включає залежні території в межах їх суверенних держав (включаючи нежилі території), але не включає претензії на Антарктиду. EEZ + TIA — це виключна економічна зона (EEZ) плюс загальна внутрішня площа (TIA), яка включає сухопутні та внутрішні води.

Область EEZ & TW

Площа (км2)

 Площа землі Всього
Данія 105 989 42 506 149 083
Фарерські острови 260 995 1 399 262 394
Гренландія 2 184 254 2 166 086 4 350 340
Всього 2 551 238 2 210 579 4 761 817

Нордичні країни мають загальну площу близько 3,5 мільйонів квадратних кілометрів і надзвичайно різноманітну географію. Площа настільки велика, що охоплює п’ять часових поясів. На сході регіон межує з Росією, а на заході в ясний день з Гренландії видно узбережжя Канади. Навіть за винятком Гренландії та норвезьких островів Свальбард та Ян-Маєн, решта нордичних країн охоплює близько 1,3 мільйонів квадратних кілометрів. Це приблизно та сама область, що й Франція, Німеччина та Італія разом. На півдні країни межують з Прибалтикою, Польщею, Німеччиною та Великою Британією, а на півночі — з Північним Льодовитим океаном.

Помітними природними особливостями нордичних країн є , Архіпелагове море між Фінляндією та Швецією, велика вулканічна та геотермальна діяльність Ісландії та Гренландія, яка є найбільшим островом у світі. Найпівденніша точка північних країн — Гедсер, на острові Фальстер у Данії. Найпівнічнішою точкою є острів Каффеклуббен у Ґренландії, який також є найпівнічнішою точкою суші на Землі. Найбільші міста та столиці країн Північної Європи розташовані в південних районах регіону, за винятком Рейк'явіка, столиці Ісландії. Гельсінкі, Осло та Стокгольм всі близькі до тієї ж широти, що і найпівденніша точка Гренландії, (Ітіллек): близько 60°.

Топографія

Вся Данія та більша частина Фінляндії лежать нижче 200 метрів над рівнем моря, і топографія обох країн порівняно рівна. У Данії морени та тунельні долини додають певного рельєфу ландшафту, тоді як у Фінляндії околиці озер та Пяйянне мають помірний рельєф. Фінський регіон, що знаходиться на схід від Ботнічної затоки виділяється найбільшою рівниною серед нордичних країн.Скандинавські гори домінують ландшафт Норвегії. Південна частина Скандинавських гір ширша за північну і має більш високі вершини. Південна частина має також низку . Західні частини гір вирізані фіордами, що створює драматичний пейзаж. Ландшафт Швеції можна описати як суміш Норвегії, Фінляндії та Данії. За винятком Високого узбережжя, прибережні райони Швеції утворюють низовини. У Швеції присутні три високогірних райони, , Скандинавські гори та Норрландський регіон, який є східним продовженням Скандинавських гір. Південно-шведська височина та норвезька місцевість розділені центрально-шведською низовиною. Топографія Ісландії виділяється серед країн Північної Європи тим, що є високогір'ям у формі чаші.

Клімат

image
Середні температури в столицях нордичних країн у 2012 році

Попри своє північне розташування, у нордичних країн, як правило, м'який клімат порівняно з іншими країнами, які знаходяться на однакових широтах. На клімат нордичних країн переважно впливає їх північне розташування, але виправляється неподалік від океану та Гольфстриму, який приносить теплі океанські течії з краю Флориди. Навіть далеко на півночі, зими можуть бути досить м'якими, хоча на північ від Полярного кола кліматична зона є арктичним із суворими зимами та коротким літом. Море сильно впливає на погоду в західних прибережних зонах Ісландії, Норвегії, Данії та Швеції. Опади великі, а сніговий покрив під час зими рідкісний. Літо, як правило, холодне.

Що далі від Атлантичного океану та Гольфстриму, то холоднішим стає під час зими. На Фінляндію, більшу частину Швеції та південно-східну частину Норвегії впливає величезний континент на сході, що призводить до теплих і довгих літ, ясних і холодних зим, часто зі снігом. Наприклад, у Бергені на західному узбережжі Норвегії в лютому зазвичай температура вища нуля, тоді як у Гельсінкі температура зазвичай буде 7–8 °C нижче нуля протягом того ж місяця.

Кліматичні умови та якість земель визначали, як земля використовується у нордичних країнах. У густонаселеній материковій частині Данії майже не залишилося дикої природи. Більшість дефіцитних лісів є плантаціями, і майже 60 відсотків загальної площі Данії обробляються або зонуються як сади чи парки. З іншого боку, в інших нордичних країнах залишилося багато дикої природи. У інших північних країнах обробляється лише від 0 до 9 відсотків земель. Близько 17 відсотків земельних ділянок в Ісландії використовується на постійні луки та пасовища, а у Фінляндії, Норвегії та Швеції присутні великі лісові площі.

Див. також

Посилання

  • Скандинавські країни // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Norden [ 2 червня 2010 у Wayback Machine.] — сайт північної ради
  • Nordregio — Європейський центр дослідження та освіти заснований північною радою
  •  — Колекція тематичних карт та фігур скандинавських та балтійських країн
  • Go Scandinavia [ 4 червня 2013 у Wayback Machine.] — туристичний сайт
  • Scandinavia House [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] — Скандинавський центр у НЬю-Йорку
  • vifanord [ 7 грудня 2013 у Wayback Machine.] — Електронна бібліотека.
  • Nordic organization to promote sustainable development and growth in the region

Джерела

  1. https://www.norden.org/sv/information/befolkningen-i-norden
  2. Götz, Norbert (2003). Norden: Structures That Do Not Make a Region. European Review of History: Revue Européenne d'Histoire. 10 (2): 323—341. doi:10.1080/1350748032000140822.
  3. (англійською) . Архів оригіналу за 9 березня 2018. Процитовано 20 березня 2018.
  4. . Musée protestant (англійською) . Архів оригіналу за 27 липня 2015. Процитовано 30 грудня 2018.
  5. Markkola, Pirjo (2015). "The Long History of Lutheranism in Scandinavia. From State Religion to the People's Church" [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Perichoresis. 13 (2): 3-15. DOI:10.1515/perc-2015-0007.
  6. "Scandinavia" [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.]. In Merriam-Webster's Online Dictionary. Retrieved 10 January 2008: "Scandinavia: Denmark, Norway, Sweden – sometimes also considered to include Iceland, the Faeroe Islands, & Finland." (Merriam-Webster Online Dictionary defines "Nordic" as an adjective dated to 1898 with the meaning "of or relating to the Germanic peoples of northern Europe and especially of Scandinavia.").
  7. "Scandinavia" (2005). The New Oxford American Dictionary, Second Edition. Ed. Erin McKean. Oxford University Press, : "a cultural region consisting of the countries of Norway, Sweden, and Denmark and sometimes also of Iceland, Finland, and the Faroe Islands".
  8. Scandinavia [ 20 червня 2008 у Wayback Machine.] (2001). The Columbia Encyclopedia, Sixth Edition. Retrieved 31 January 2007: "Scandinavia, region of N Europe. It consists of the kingdoms of Sweden, Norway, and Denmark; Finland and Iceland are usually, but incorrectly, considered part of Scandinavia".
  9. Scandinavia [ 11 грудня 2007 у Wayback Machine.] (2007). Encyclopædia Britannica. Retrieved 31 January 2007, from Encyclopædia Britannica Online: "Scandinavia, historically, part of northern Europe, generally held to consist of the two countries of the Scandinavian Peninsula, Norway and Sweden, with the addition of Denmark".
  10. Scandinavia [ 2009-10-28 у Wayback Machine.](2006). Microsoft Encarta Online Encyclopedia. Retrieved 30 January 2007: "Scandinavia (ancient Scandia), name applied collectively to three countries of northern Europe – Norway and Sweden (which together form the Scandinavian Peninsula), and Denmark". 1 November 2009.
  11. Munch Haagensen, Klaus (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською) . Nordic Council of Ministers. с. 8. doi:10.6027/Nord2013-001. ISBN .
  12. Lane, Kenworthy (3 грудня 2013). (англійською) . New York City: Oxford University Press. с. 138. ISBN . Архів оригіналу за 14 травня 2019. Процитовано 2 липня 2020.
  13. Hicks, Alexander (20 січня 2000). Social democracy and Welfare Capitalism: A Century of Income Security Politics. Cornell University Press. с. 130. ISBN . By the late 1950s, labor had been incorporated alongside Swedish business in fully elaborated corporatist institutions of collective bargaining and policy making, public as well as private, supply-side (as for labour training) as well as demand side (e.g., Keynesian). During the 1950s and 1960s, similar neocorpratist institutions developed in Denmark and Norway, in Austria and the Netherlands, and somewhat later, in Belgium and Finland.
  14. Sandbu, Martin (28 серпня 2018). . Financial Times. Архів оригіналу за 24 жовтня 2019. Процитовано 3 грудня 2019.
  15. Saetre, Elvind (1 жовтня 2007). (англійською) . Nordic Council of Ministers & Nordic Council. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 9 січня 2008. The Nordic countries consist of Denmark, the Faroe Islands, Greenland, Finland, the Åland Islands, Iceland, Norway and Sweden.
  16. Caplex. Leksikon, atlas, tabellverk. Oslo: Cappelen, 1997.
  17. [North as a geographical region]. Pohjola-Norden.fi (фінською) . Pohjola-Norden. Архів оригіналу за 24 березня 2014. Процитовано 24 березня 2014.
  18. . The World Factbook (англійською) . CIA. Архів оригіналу за 18 вересня 2015.
  19. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 19 вересня 2015.
  20. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 18 травня 2020.
  21. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 6 травня 2020.
  22. . The World Factbook. CIA. Архів оригіналу за 29 листопада 2015.
  23. . Vísindavefurinn (Icelandic) . Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 15 жовтня 2016.
  24. . Архів оригіналу за 4 серпня 2019. Процитовано 30 червня 2020.
  25. . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 30 червня 2020.
  26. . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 30 червня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  27. . Valtioneuvosto (sv-SE) . Архів оригіналу за 6 червня 2019. Процитовано 10 червня 2019.
  28. Population structure [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Statistics Finland
  29. . Reykjavík, Iceland: Statistics Iceland. Архів оригіналу за 17 червня 2018.
  30. Church of Norway [ 27 березня 2019 у Wayback Machine.] 14.5.2019 Statistics Norway
  31. Members of Christian communities outside the Church of Norway. [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.] 3.12.2019 Statistics Norway
  32. Members of religious and life stance communities outside the Church of Norway, by religion/life stance. [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.] 3.12.2019 Statistics Norway
  33. . International Monetary Fund. April 2016. Архів оригіналу за 3 липня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  34. (PDF). World Development Indicators. Світовий банк. Архів оригіналу (PDF) за 1 лютого 2017. Процитовано 2 липня 2015.
  35. . . December 2015. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  36. . The World Factbook. Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 4 жовтня 2008. Процитовано 4 червня 2015.
  37. Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2015, made in April 2016. World Economic Outlook Database April 2016 [ 30 червня 2020 у Wayback Machine.], International Monetary Fund. Accessed on 12 April 2016.
  38. Data refer mostly to the year 2014. [1] [ 27 липня 2017 у Wayback Machine.] (selecting all countries, GDP per capita (current US$), World Bank. Accessed on 9 July 2015.
  39. National Accounts Main Aggregates Database, December 2014 [ 5 лютого 2016 у Wayback Machine.], (Select all countries, "GDP, Per Capita GDP - US Dollars", and 2014 to generate table), . Accessed on 4 January 2016.
  40. . IMF. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 13 червня 2016.
  41. (PDF). The World Bank: Data. World Bank. 2 липня 2015. Архів оригіналу (PDF) за 11 вересня 2016. Процитовано 2 липня 2015. European Union calculated by sum of individual countries.
  42. . Central Intelligence Agency. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 30 червня 2020.
  43. World Economic Outlook Database, April 2016 [ 4 липня 2020 у Wayback Machine.], International Monetary Fund [Архівовано 14 лютого 2006 у wayback.archive-it.org]. Database updated on 12 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
  44. "GDP per capita, PPP (current international $)", World Development Indicators database [ 30 липня 2015 у Wayback Machine.], World Bank. Database updated on 11 April 2016. Accessed on 14 April 2016.
  45. GDP – per capita (PPP) [ 24 квітня 2013 у Wayback Machine.], The World Factbook, Central Intelligence Agency. Accessed on 7 March 2014.
  46. 2014. The Military Balance. 114: 88—90. ISSN 0459-7222.
  47. 2014. The Military Balance. 114: 91—93. ISSN 0459-7222.
  48. 2014. The Military Balance. 114: 108. ISSN 0459-7222.
  49. 2014. The Military Balance. 114: 123—26. ISSN 0459-7222.
  50. 2014. The Military Balance. 114: 141—44. ISSN 0459-7222.
  51. . World Bank. World Bank. Архів оригіналу за 9 грудня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  52. . CIA The World Factbook. Архів оригіналу за 9 травня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
  53. . CIA The World Factbook. Архів оригіналу за 6 травня 2019. Процитовано 30 червня 2020.
  54. Key figures on population by region, 1990—2019 [ 10 липня 2020 у Wayback Machine.] Statistics Finland
  55. Real GDP growth rate. Central Intelligence Agency. оригіналу за 20 August 2021. Процитовано 21 August 2021.
  56. (PDF). International Monetary Fund. 2016. Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  57. Inhabitants and area taken from our articles Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden, where these numbers have sources. Population density is calculated based on those figures. Faroe Islands and Greenland are not included in Denmark. Svalbard also excluded. Population density rounded to closest integer, with exception of Iceland where the number is rounded to closes "half people per square kilometre" (as that is very low)
  58. . Архів оригіналу за 23 November 2008.
  59. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook. Nordic Council. с. 24. ISBN .
  60. Rudberg, Sten (1960). Geology and Morphology. У Somme, Axel (ред.). Geography of Norden (англійською) . с. 27—40.
  61. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською) . Nordic Council. с. 23—26. ISBN .
  62. Haagensen, Klaus Munch (2013). Nordic Statistical Yearbook (англійською) . Nordic Council. с. 25. ISBN .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нордичні країни


image Це незавершена стаття з географії Європи.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Nordi chni krayi ni geografichnij ta kulturnij region u Pivnichnij Yevropi ta Pivnichnij Atlantici de yih najchastishe nazivayut Norden bukvalno Pivnich Termin vklyuchaye u sebe Daniyu Norvegiyu Shveciyu Finlyandiyu Islandiyu a takozh Grenlandiyu i Farerski ostrovi yaki ye chastinoyu Korolivstva Daniyi Do terminu takozh vklyuchayut Alandski ostrovi yaki vhodyat do skladu Finlyandskoyi Respubliki a takozh Yan Mayen ta arhipelag Shpicbergen yaki nalezhat do Korolivstva Norvegiya Ostriv Buve inodi ne vvazhayetsya chastinoyu pivnichnih krayin cherez svoye geografichne polozhennya Kilka regioniv Yevropi taki yak Pivnichni ostrovi Shotlandiyi rozdilyayut kulturni chi etnichni zv yazki z pivnichnimi krayinami ale ne vvazhayutsya yihnoyu chastinoyu Skandinavi yaki skladayut ponad tri chverti naselennya regionu ye jogo najbilshoyu etnichnoyu grupoyu za yakoyu jdut fini yaki skladayut bilshist u Finlyandiyi sered inshih etnichnih grup grenlandski inuyiti narod saami nedavni immigranti ta yihni nashadki Korinni movi shvedska danska norvezka islandska ta farerska ye pivnichno germanskimi movami yaki pohodyat z davnoskandinavskoyi movi Miscevimi negermanskimi movami ye finska grenlandska ta kilka saamskih mov Osnovna religiya lyuteranstvo Nordichni krayiniKilkist naselennya27 800 000 osib 1 Plosha3 425 804 km Geografiya temidEkonomika temidKilkist pidpisnikiv u socialnih merezhah33 383Oficijnij sajt angl Nordichni krayini u Vikishovishi Koordinati 64 pn sh 10 sh d 64 pn sh 10 sh d 64 10 Pivnichni krayini mayut bagato spilnogo u svoyemu sposobi zhittya istoriyi religiyi ta socialnij strukturi Ci krayini mayut dovgu istoriyu politichnih unij ta inshih blizkih vidnosin ale sogodni ye yedinim utvorennyam U XIX stolitti isnuvav Skandinavistskij ruh yakij pragnuv ob yednati Daniyu Norvegiyu ta Shveciyu v odnu krayinu Z nezalezhnistyu Finlyandiyi na pochatku XX stolittya ta Islandiyi v seredini XX stolittya cej ruh peretvorivsya na suchasnu organizovanu nordichnu spivpracyu do yakoyi vhodyat Pivnichna rada ta politichna ugoda yaka vstanovlyuye osnovu dlya spivpraci v Pivnichnij radi ta Radi ministriv Pivnichnih krayin V anglijskij movi Skandinaviya inodi vikoristovuyetsya yak sinonim dlya krayin Pivnichnoyi Yevropi odnak cej termin pravilnishe vikoristovuvati stosovno troh monarhij Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi Geologichno Skandinavskij pivostriv ohoplyuye materikovi chastini Norvegiyi ta Shveciyu a takozh najpivnichnishu chastinu Finlyandiyi Zagalna plosha nordichnih pivnichnih krayin skladaye 425 804 km Nezhili krizhani pokrovi ta lodoviki zajmayut blizko polovini ciyeyi teritoriyi perevazhno v Grenlandiyi U sichni 2013 roku v regioni prozhivalo blizko 26 naselennya miljoniv lyudej Nordichni krayini mayut duzhe visoki pokazniki v bagatoh galuzyah vklyuchayuchi osvitu ekonomichnu konkurentospromozhnist gromadyanski svobodi yakist zhittya ta lyudskij rozvitok Mayuchi lishe chotiri movni grupi spilne movne neodnoridne nadbannya ye odnim iz faktoriv sho stanovlyat nordichnu identichnist Danska norvezka shvedska islandska ta farerska movi vkorineni u davnoskandinavskij a danska norvezka ta shvedska movi vvazhayutsya Ci tri dominuyuchi movi vikladayutsya v shkolah po vsomu nordichnomu regionu Napriklad shvedska mova ye obov yazkovim predmetom u oskilki Finlyandiya za zakonom ye dvomovnoyu krayinoyu Danska mova ye obov yazkovoyu dlya farerskih ta grenlandskih shkil oskilki ci samovryadni regioni ye chastinoyu Danskoyi korolivstva Islandiya takozh vikladaye dansku movu oskilki bula chastinoyu Danskogo korolivstva do 1918 roku i perebuvala u soyuzi z Daniyeyu do 1944 roku Poryad z cimi i ostrovnimi skandinavskimi movami farerskoyu ta islandskoyu movami yaki takozh ye pivnichnogermanskimi movami ye finska ta saamski gilki uralskih mov yakimi rozmovlyayut vidpovidno u Finlyandiyi ta na pivnochi Norvegiyi Shveciyi ta Finlyandiyi a takozh grenlandska eskimosko aleutska mova yakoyu rozmovlyayut u Grenlandiyi Robochimi movami dvoh yiyi politichnih organiv ye danska norvezka ta shvedska Kozhna z krayin maye svoyi ekonomichni ta socialni modeli inodi z velikimi vidminnostyami vid svoyih susidiv ale tiyeyu chi inshoyu miroyu podilyaye nordichnu model ekonomiki ta socialnoyi strukturi a same rinkovu ekonomiku u kupi iz silnimi profspilkami ta sistemoyu socialnogo zahistu yaka finansuyetsya koshtom visokih podatkiv Isnuye visokij stupin pererozpodilu dohodiv i nizkij riven socialnih zavorushen Syudi vhodit pidtrimka derzhavi zagalnogo dobrobutu yaka specialno spryamovana na pidvishennya individualnoyi samostijnosti ta spriyannya socialnij mobilnosti korporatistska sistema sho peredbachaye tristoronni domovlenosti de predstavniki robitnikiv ta robotodavciv vedut peregovori shodo politiki oplati praci ta rinku praci oposeredkovanoyi uryadom ta zobov yazannya privatnoyi vlasnosti z deyakimi zasterezhennyami u zmishanij ekonomici Etimologiya ta koncepciya nordichnih krayinNordichni prapori Nordichni krayini skladayutsya z istorichnih teritorij skandinavskih krayin oblastej yaki rozdilyayut spilnu istoriyu ta kulturu zi Skandinaviyeyu Mayetsya na uvazi zazvichaj posilannya na cyu bilshu grupu oskilki termin Skandinaviya vuzhchij a inodi j neodnoznachnij Do nordichnih krayin yak pravilo nalezhat Daniya Finlyandiya Islandiya Norvegiya ta Shveciyuya vklyuchno z pov yazanimi z nimi teritoriyami Grenlandiya Farerski ostrovi ta Alandski ostrovi Termin Nordichni krayini stav shiroko vzhivatisya pislya poyavi Termin pohodit pobichno vid miscevogo terminu Norden yakij vikoristovuyetsya v skandinavskih movah sho oznachaye Pivnich ni zemli Na vidminu vid nordichnih krayin termin Norden Norden ye v odnini Etnohoronim Nordbyu nordbo v bukvalnomu rozuminni oznachaye nordichnij meshkanec Termin Skandinaviya stosuyetsya abo kulturnoyi ta movnoyi grupi utvorenoyi troma monarhiyami Daniyeyu Norvegiyeyu ta Shveciyeyu abo Skandinavskogo pivostrova yakij utvoryuyetsya materikovoyu chastinoyu Norvegiyi ta Shveciyeyu a takozh najbilshoyu pivnichno zahidnoyu chastinoyu Finlyandiyi Osoblivo za mezhami Nordichnogo regionu termin Skandinaviya chasto vikoristovuyetsya yak sinonim nordichnih krayin Vpershe zafiksuvav vikoristannya imeni Plinij Starshij rozpovidayuchi pro velikij rodyuchij ostriv na Pivnochi mozhlivo mayetsya na uvazi Skaniya Fennoskandiya nalezhit do oblasti sho vklyuchaye Skandinavskij pivostriv Finlyandiyu Kolskij pivostriv i Kareliyu Cej termin zdebilshogo obmezhenij geologiyeyu yaksho govoriti pro Baltijskij shit Pivnichnij Kalott skladayetsya z provincij ta grafstv Laplandiya u Finlyandiyi Finnmark Nordlend i Troms u Norvegiyi ta Laplandiya ta Norrbotten u Shveciyi Cej arktichnij rajon roztashovanij navkolo ta na pivnich vid Polyarnogo kola u troh pivnichnoyevropejskih krayinah Norvegiyi Shveciyi ta Finlyandiyi ta Kolskomu pivostrovi v Rosiyi Barencevij region utvorenij Pivnochnim Kalottom a takozh regionami Pivnichnoyi Pog yanmaa ta Kajnuu Finlyandiyi shvedskimi provinciyami Laplandiya Vesterbotten i Norrbotten Rosijskimi Arhangelskoyu ta Murmanskoyu oblastyami Neneckim avtonomnim okrugom a takozh Respublikami Kareliya ta Komi Dani regioni spivpracyuyut cherez Radu Barencevogo Yevroarktichnogo regionu Pivnichna Yevropa vklyuchaye krim pivnichnih krayin krayini Baltiyi a same ponyattya inodi poshiryuyetsya na Veliku Britaniyu Respubliku Irlandiya Kanalski ostrovi ta ostriv Men Nordichni krayini pomaranchevij i chervonij ta skandinavski monarhiyi chervonij Barencevij region Suputnikova fotografiya Pivnichnoyi YevropiSpisokCya stattya mistit neperekladeni fragmenti inozemnoyu movoyu Vi mozhete dopomogti proyektu pereklavshi yih ukrayinskoyu Suverenni derzhavi Suverenni derzhavi Korolivstvo Daniya Finlyandska Respublika Islandiya Korolivstvo Norvegiya Korolivstvo ShveciyaPraporGerb Denmark Finland Islandiya Norway SwedenOficijna misce nazva Kongeriget Danmark Suomen tasavalta Republiken Finland Island Kongeriket Norge Kongeriket Noreg Norgga gonagasriika Konungariket SverigeZagalnoprijnyata misceva nazva Danmark Suomi Finland Island Norge Noreg SverigeZagalnoprijnyata nazva ukrayinskoyu Daniya Finlyandiya Islandiya Norvegiya ShveciyaNaselennya 2018 ocinka 5 809 502 5 537 364 343 518 5 372 191 10 313 447Plosha 43 094 km2 338 145 km2 103 000 km2 323 802 km2 450 295 km2Shilnist naselennya 2015 ocinka 129 5 km2 16 2 km2 3 2 km2 16 1 km2 22 9 km2Stolicya Kopengagen Gelsinki Rejk yavik Oslo Stokgolm dzherelo Kopengagen 1 320 629 Orhus 330 639 Odense 213 558 Olborg 205 809 Esb yerg 116 032 Gelsinki 1 488 236 Tampere 370 084 Turku 315 751 Oulu 200 400 Yuvyaskyulya 140 812 Rejk yavik 201 049 Akurejri 18 103 Rejk yanesbayir 14 000 Akranes 6 699 Selfoss 6 512 Oslo 1 588 457 Bergen 420 000 Stavanger 319 822 Trogejm 183 378 Drammen 117 510 Stokgolm 2 371 774 Geteborg 1 015 974 Malme 707 120 Gelsingborg 272 873 Uppsala 253 704Forma derzhavnogo pravlinnya Unitarna parlamentska konstitucijna monarhiya Unitarna parlamentska respublika Unitarna parlamentska respublika Unitarna parlamentska konstitucijna monarhiya Unitarna parlamentska konstitucijna monarhiyaNinishnij glava derzhavi ta uryadu Margrete II Koroleva Mette Fredriksen Prem yer Ministr Sauli Niinisto Prezident Sanna Marin Prem yer Ministr Gvyudni Jougannesson Prezident Katrin Yakobsdottir Prem yer Ministr Garald V Korol Erna Solberg Prem yer Ministr Karl XVI Gustav Korol Stefan Leven Prem yer Ministr Yevropejska asociaciya vilnoyi torgivli Ni Ni Tak Tak NiYevropejskij Soyuz Tak Tak Ni Ni TakYevropejska Ekonomichna Zona Tak Tak Tak Tak TakOficijna mova Danska Finska ta Shvedska Islandska Norvezka ta Sami ShvedskaOficijni movi nacionalnih menshih Nimecka Saamski Ciganska Mova zhestiv Karelska Mova zhestiv Kvenska Ciganska Finska Saamski Ciganska Yidish ta MyankieliOsnovna religiya 74 8 5 3 19 9 inshi ne vkazali religiyu abo nereligijni 68 7 1 1 Pravoslav ya 1 7 insha religiya 28 5 63 5 11 7 inshi Hristiyani 3 3 insha religiya 21 5 69 9 6 9 inshi Hristiyani 3 3 0 8 insha religiya 19 2 60 2 8 5 inshi 31 3 VVP nominal 306 7 milyardiv 236 8 milyardiv 20 0 milyardiv 370 4 milyardiv 511 3 milyardivVVP nominal na dushu naselennya 53 744 43 169 59 629 70 392 51 165VVP PKS 273 8 milyardiv 231 3 milyardiv 16 5 milyardiv 364 4 milyardiv 498 1 milyardivVVP PKS na dushu naselennya 47 985 42 165 49 136 69 249 49 836Groshova odinicya Danska krona Yevro Islandska krona Norvezka krona Shvedska krona1 41 VVP 1 47 VVP 0 13 VVP 1 4 VVP 1 18 VVPChiselnist zbrojnih sil 72 135 365 000 130 69 700 221 163Robocha sila 2 962 340 2 677 260 197 200 2 781 420 5 268 520Misce v Indeksi lyudskogo rozvitku 11 15 6 1 7Misce v Indeksi sprijnyattya korupciyi 1 3 14 7 3Misce v Indeksi svobodi presi 9 4 13 1 2Misce v Indeksi nediyezdatnosti derzhav 175 178 174 177 170Misce v Indeksi ekonomichnoyi svobodi 12 26 11 23 15Misce v Indeksi konkurentospromozhnosti 10 11 24 16 9Misce v Indeksi ekologichnoyi efektivnosti 3 10 11 14 5Misce v Indeksi dobrih krayin 6 1 36 8 4Misce v Zviti pro gendernij rozriv 13 4 1 2 3Misce v Rejtingu krayin za rivnem shastya naselennya 2 1 4 5 7The figures in this table do not include Greenland the Faroe Islands the Aland Islands Svalbard Jan Mayen Bouvet Island Peter I Island and Koroleva Maud Land Pov yazani teritoriyi Associated territory Grenlandiya Farerski ostrovi Alandski ostrovi ShpicbergenPraporGerb Greenland Oficijna misce nazva Kalaallit Nunaat Gronland Foroyar Faeroerne Landskapet Aland SvalbardNaselennya 2016 ocinka 56 483 49 188 29 013 2 667Plosha 2 166 086 km2 1 393 km2 1 580 km2 61 022 km2Shilnist naselennya 0 028 km2 35 5 km2 18 36 km2 0 044 km2Stolicya Nuuk Torsgavn Mariyegamn Long yirNuuk 16 464 Sisimiut 5 598 Ilulissat 4 541 Kakortok 3 229 Aasiaat 3 142 Torsgavn 12 648 Klaksvik 4 681 Gojvik 2 951 1 907 1 542 Mariyegamn 11 521 Jomala 4 646 2 529 Lemland 1 991 1 827 Long yir 2 144 Barencburg 471 Sveagruva 225 Nyu Olesunn 30 130 10 12Suverenna derzhavaStatus Avtonomna krayina Avtonomnij region Nevklyuchena teritoriyaForma pravlinnya Parlamentarizm z konstitucijnoyu monarhiyeyu Parlamentarizm z konstitucijnoyu monarhiyeyu Unitarna parlamentska respublika Unitarna parlamentska konstitucijna monarhiyaNinishnij glava derzhavi ta uryadu Frederik X Korol Mute Burup Egede Prem yer Ministr Frederik X Korol Aksel Jogannesen Prem yer Ministr Aleksandr Stubb Prezident Prem yer Ministr Garald V Korol Jonas Gar Store Prem yer Ministr Yevropejskij Soyuz Ni specialna teritoriya Ni Tak NiYevropejska asociaciya vilnoyi torgivli Ni Ni Tak NiPivnichna rada Asocijovanij chlen Asocijovanij chlen Asocijovanij chlen Vidsutnye individualne predstavnictvoOsnovna mova Grenlandska Danska Farerska Danska Shvedska NorvezkaOsnovna religiya 96 08 Lyuteranstvo 0 79 2 48 ateyisti agnostiki 89 3 Lyuteranstvo 6 ne vkazali 3 8 Nereligijni 72 0 Lyuteranstvo 1 3 Inshi religiyi 26 7 NereligijniVVP nominal 2 22 milyardiv 2 77 milyardivVVP nominal na dushu naselennya 43 365 50 300VVP nominal na dushu naselennya 2 173 milyardiv 1 471 milyardiv 1 563 milyardivVVP PKS 37 900 36 600 55 829VVP PKS na dushu naselennya 0 90 2 90 Groshova odinicya Danska krona Farerska krona Danska krona Yevro Norvezka kronaIstoriyaHronologiya Stolittya Pivnichni politichni utvorennyaDanci Farerci Islandci Norvezhci Shvedi FiniVIII Doistorichni danci Doistorichni grenlandci Doistorichni farerci Doistorichni islandci Doistorichni norvezhci Doistorichni shvedi Doistorichni finiIXX Daniya Islandska Vilna derzhavaXIXII ShveciyaXIIIXIVXV Kalmarska uniyaXVI Daniya Norvegiya ShveciyaXVIIXVIIIXIX Daniya Shvedsko norvezka uniya Velike knyazivstvo FinlyandskeXX Daniya Grenlandiya Farerski ostrovi Islandiya Norvegiya Shveciya FinlyandiyaXXIGeografiyaSuputnikova karta yevropejskoyi chastini nordichnih krayin za vinyatkom Yana Mayena ta SvalbarduMist Eresund mizh Malme u Shveciyi ta Kopengagenom u Daniyi Nordichni krayini ta samovryadni regioni v alfavitnomu poryadku kilkist zhiteliv 2018 plosha km2 ta gustota naselennya lyudej km2 Krayina Naselennya Plosha Shilnist naselennyaDaniya 5 806 014 42 933 135Farerski ostrovi 50 322 1393 36Finlyandiya 5 520 535 338 424 16Islandiya 355 620 102 775 3Norvegiya 5 323 933 385 203 16Shveciya 10 313 447 450 295 23Vsogo 27 271 647 1321 023 21Dzherelo Daniya na sogodni ye najbilsh gustonaselenoyu krayinoyu todi yak Shveciya Norvegiya ta Finlyandiya ye malonaselenimi ta shozhimi odna na odnu z ciyeyi tochki zoru Islandiya maye yak najnizhchu kilkist naselennya tak i najnizhchu yiyi shilnist Odnak veliki rajoni Finlyandiyi Norvegiyi ta Shveciyi yak i bilshist Islandiyi ye nezaselenimi U Daniyi takih rajoniv nemaye U Daniyi shilnist naselennya blizka do serednogo na kontinenti odnak visha nizh napriklad u Franciyi ta Polshi ale nizhcha anizh u Velikij Britaniyi Italiyi chi Nimechchini U Finlyandiyi Norvegiyi ta Shveciyi shilnist naselennya trohi nizhcha nizh u SShA ale visha nizh u Kanadi U kruglih cifrah shilnist naselennya Islandiyi nagaduye chiselnist Kanadi Susha ta akvatoriya Viklyuchni ekonomichni zoni ta teritorialni vodi Korolivstva Daniyi Cej perelik vklyuchaye zalezhni teritoriyi v mezhah yih suverennih derzhav vklyuchayuchi nezhili teritoriyi ale ne vklyuchaye pretenziyi na Antarktidu EEZ TIA ce viklyuchna ekonomichna zona EEZ plyus zagalna vnutrishnya plosha TIA yaka vklyuchaye suhoputni ta vnutrishni vodi Oblast EEZ amp TW Plosha km2 Plosha zemli VsogoDaniya 105 989 42 506 149 083Farerski ostrovi 260 995 1 399 262 394Grenlandiya 2 184 254 2 166 086 4 350 340Vsogo 2 551 238 2 210 579 4 761 817 Nordichni krayini mayut zagalnu ploshu blizko 3 5 miljoniv kvadratnih kilometriv i nadzvichajno riznomanitnu geografiyu Plosha nastilki velika sho ohoplyuye p yat chasovih poyasiv Na shodi region mezhuye z Rosiyeyu a na zahodi v yasnij den z Grenlandiyi vidno uzberezhzhya Kanadi Navit za vinyatkom Grenlandiyi ta norvezkih ostroviv Svalbard ta Yan Mayen reshta nordichnih krayin ohoplyuye blizko 1 3 miljoniv kvadratnih kilometriv Ce priblizno ta sama oblast sho j Franciya Nimechchina ta Italiya razom Na pivdni krayini mezhuyut z Pribaltikoyu Polsheyu Nimechchinoyu ta Velikoyu Britaniyeyu a na pivnochi z Pivnichnim Lodovitim okeanom Pomitnimi prirodnimi osoblivostyami nordichnih krayin ye Arhipelagove more mizh Finlyandiyeyu ta Shveciyeyu velika vulkanichna ta geotermalna diyalnist Islandiyi ta Grenlandiya yaka ye najbilshim ostrovom u sviti Najpivdennisha tochka pivnichnih krayin Gedser na ostrovi Falster u Daniyi Najpivnichnishoyu tochkoyu ye ostriv Kaffeklubben u Grenlandiyi yakij takozh ye najpivnichnishoyu tochkoyu sushi na Zemli Najbilshi mista ta stolici krayin Pivnichnoyi Yevropi roztashovani v pivdennih rajonah regionu za vinyatkom Rejk yavika stolici Islandiyi Gelsinki Oslo ta Stokgolm vsi blizki do tiyeyi zh shiroti sho i najpivdennisha tochka Grenlandiyi Itillek blizko 60 Topografiya Vsya Daniya ta bilsha chastina Finlyandiyi lezhat nizhche 200 metriv nad rivnem morya i topografiya oboh krayin porivnyano rivna U Daniyi moreni ta tunelni dolini dodayut pevnogo relyefu landshaftu todi yak u Finlyandiyi okolici ozer ta Pyajyanne mayut pomirnij relyef Finskij region sho znahoditsya na shid vid Botnichnoyi zatoki vidilyayetsya najbilshoyu rivninoyu sered nordichnih krayin Skandinavski gori dominuyut landshaft Norvegiyi Pivdenna chastina Skandinavskih gir shirsha za pivnichnu i maye bilsh visoki vershini Pivdenna chastina maye takozh nizku Zahidni chastini gir virizani fiordami sho stvoryuye dramatichnij pejzazh Landshaft Shveciyi mozhna opisati yak sumish Norvegiyi Finlyandiyi ta Daniyi Za vinyatkom Visokogo uzberezhzhya priberezhni rajoni Shveciyi utvoryuyut nizovini U Shveciyi prisutni tri visokogirnih rajoni Skandinavski gori ta Norrlandskij region yakij ye shidnim prodovzhennyam Skandinavskih gir Pivdenno shvedska visochina ta norvezka miscevist rozdileni centralno shvedskoyu nizovinoyu Topografiya Islandiyi vidilyayetsya sered krayin Pivnichnoyi Yevropi tim sho ye visokogir yam u formi chashi Klimat Seredni temperaturi v stolicyah nordichnih krayin u 2012 roci Popri svoye pivnichne roztashuvannya u nordichnih krayin yak pravilo m yakij klimat porivnyano z inshimi krayinami yaki znahodyatsya na odnakovih shirotah Na klimat nordichnih krayin perevazhno vplivaye yih pivnichne roztashuvannya ale vipravlyayetsya nepodalik vid okeanu ta Golfstrimu yakij prinosit tepli okeanski techiyi z krayu Floridi Navit daleko na pivnochi zimi mozhut buti dosit m yakimi hocha na pivnich vid Polyarnogo kola klimatichna zona ye arktichnim iz suvorimi zimami ta korotkim litom More silno vplivaye na pogodu v zahidnih priberezhnih zonah Islandiyi Norvegiyi Daniyi ta Shveciyi Opadi veliki a snigovij pokriv pid chas zimi ridkisnij Lito yak pravilo holodne Sho dali vid Atlantichnogo okeanu ta Golfstrimu to holodnishim staye pid chas zimi Na Finlyandiyu bilshu chastinu Shveciyi ta pivdenno shidnu chastinu Norvegiyi vplivaye velicheznij kontinent na shodi sho prizvodit do teplih i dovgih lit yasnih i holodnih zim chasto zi snigom Napriklad u Bergeni na zahidnomu uzberezhzhi Norvegiyi v lyutomu zazvichaj temperatura visha nulya todi yak u Gelsinki temperatura zazvichaj bude 7 8 C nizhche nulya protyagom togo zh misyacya Klimatichni umovi ta yakist zemel viznachali yak zemlya vikoristovuyetsya u nordichnih krayinah U gustonaselenij materikovij chastini Daniyi majzhe ne zalishilosya dikoyi prirodi Bilshist deficitnih lisiv ye plantaciyami i majzhe 60 vidsotkiv zagalnoyi ploshi Daniyi obroblyayutsya abo zonuyutsya yak sadi chi parki Z inshogo boku v inshih nordichnih krayinah zalishilosya bagato dikoyi prirodi U inshih pivnichnih krayinah obroblyayetsya lishe vid 0 do 9 vidsotkiv zemel Blizko 17 vidsotkiv zemelnih dilyanok v Islandiyi vikoristovuyetsya na postijni luki ta pasovisha a u Finlyandiyi Norvegiyi ta Shveciyi prisutni veliki lisovi ploshi Div takozhSkandinaviya Skandinavska model NordizmPosilannyaSkandinavski krayini Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Norden 2 chervnya 2010 u Wayback Machine sajt pivnichnoyi radi Nordregio Yevropejskij centr doslidzhennya ta osviti zasnovanij pivnichnoyu radoyu Kolekciya tematichnih kart ta figur skandinavskih ta baltijskih krayin Go Scandinavia 4 chervnya 2013 u Wayback Machine turistichnij sajt Scandinavia House 12 travnya 2017 u Wayback Machine Skandinavskij centr u Nyu Jorku vifanord 7 grudnya 2013 u Wayback Machine Elektronna biblioteka Nordic organization to promote sustainable development and growth in the regionDzherelahttps www norden org sv information befolkningen i norden Gotz Norbert 2003 Norden Structures That Do Not Make a Region European Review of History Revue Europeenne d Histoire 10 2 323 341 doi 10 1080 1350748032000140822 anglijskoyu Arhiv originalu za 9 bereznya 2018 Procitovano 20 bereznya 2018 Musee protestant anglijskoyu Arhiv originalu za 27 lipnya 2015 Procitovano 30 grudnya 2018 Markkola Pirjo 2015 The Long History of Lutheranism in Scandinavia From State Religion to the People s Church 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Perichoresis 13 2 3 15 DOI 10 1515 perc 2015 0007 Scandinavia 4 lipnya 2020 u Wayback Machine InMerriam Webster s Online Dictionary Retrieved 10 January 2008 Scandinavia Denmark Norway Sweden sometimes also considered to include Iceland the Faeroe Islands amp Finland Merriam Webster Online Dictionary defines Nordic as an adjective dated to 1898 with the meaning of or relating to the Germanic peoples of northern Europe and especially of Scandinavia Scandinavia 2005 The New Oxford American Dictionary Second Edition Ed Erin McKean Oxford University Press ISBN 0 19 517077 6 a cultural region consisting of the countries of Norway Sweden and Denmark and sometimes also of Iceland Finland and the Faroe Islands Scandinavia 20 chervnya 2008 u Wayback Machine 2001 The Columbia Encyclopedia Sixth Edition Retrieved 31 January 2007 Scandinavia region of N Europe It consists of the kingdoms of Sweden Norway and Denmark Finland and Iceland are usually but incorrectly considered part of Scandinavia Scandinavia 11 grudnya 2007 u Wayback Machine 2007 Encyclopaedia Britannica Retrieved 31 January 2007 from Encyclopaedia Britannica Online Scandinavia historically part of northern Europe generally held to consist of the two countries of the Scandinavian Peninsula Norway and Sweden with the addition of Denmark Scandinavia 2009 10 28 u Wayback Machine 2006 Microsoft Encarta Online Encyclopedia Retrieved 30 January 2007 Scandinavia ancient Scandia name applied collectively to three countries of northern Europe Norway and Sweden which together form the Scandinavian Peninsula and Denmark 1 November 2009 Munch Haagensen Klaus 2013 Nordic Statistical Yearbook anglijskoyu Nordic Council of Ministers s 8 doi 10 6027 Nord2013 001 ISBN 978 92 893 2350 5 Lane Kenworthy 3 grudnya 2013 anglijskoyu New York City Oxford University Press s 138 ISBN 9780199322527 Arhiv originalu za 14 travnya 2019 Procitovano 2 lipnya 2020 Hicks Alexander 20 sichnya 2000 Social democracy and Welfare Capitalism A Century of Income Security Politics Cornell University Press s 130 ISBN 978 0801485565 By the late 1950s labor had been incorporated alongside Swedish business in fully elaborated corporatist institutions of collective bargaining and policy making public as well as private supply side as for labour training as well as demand side e g Keynesian During the 1950s and 1960s similar neocorpratist institutions developed in Denmark and Norway in Austria and the Netherlands and somewhat later in Belgium and Finland Sandbu Martin 28 serpnya 2018 Financial Times Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2019 Procitovano 3 grudnya 2019 Saetre Elvind 1 zhovtnya 2007 anglijskoyu Nordic Council of Ministers amp Nordic Council Arhiv originalu za 26 bereznya 2014 Procitovano 9 sichnya 2008 The Nordic countries consist of Denmark the Faroe Islands Greenland Finland the Aland Islands Iceland Norway and Sweden Caplex Leksikon atlas tabellverk Oslo Cappelen 1997 North as a geographical region Pohjola Norden fi finskoyu Pohjola Norden Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 Procitovano 24 bereznya 2014 The World Factbook anglijskoyu CIA Arhiv originalu za 18 veresnya 2015 The World Factbook CIA Arhiv originalu za 19 veresnya 2015 The World Factbook CIA Arhiv originalu za 18 travnya 2020 The World Factbook CIA Arhiv originalu za 6 travnya 2020 The World Factbook CIA Arhiv originalu za 29 listopada 2015 Visindavefurinn Icelandic Arhiv originalu za 22 lipnya 2011 Procitovano 15 zhovtnya 2016 Arhiv originalu za 4 serpnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2020 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 30 chervnya 2020 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2017 Procitovano 30 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Valtioneuvosto sv SE Arhiv originalu za 6 chervnya 2019 Procitovano 10 chervnya 2019 Population structure 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Statistics Finland Reykjavik Iceland Statistics Iceland Arhiv originalu za 17 chervnya 2018 Church of Norway 27 bereznya 2019 u Wayback Machine 14 5 2019 Statistics Norway Members of Christian communities outside the Church of Norway 1 lipnya 2020 u Wayback Machine 3 12 2019 Statistics Norway Members of religious and life stance communities outside the Church of Norway by religion life stance 10 lipnya 2020 u Wayback Machine 3 12 2019 Statistics Norway International Monetary Fund April 2016 Arhiv originalu za 3 lipnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 PDF World Development Indicators Svitovij bank Arhiv originalu PDF za 1 lyutogo 2017 Procitovano 2 lipnya 2015 December 2015 Arhiv originalu za 7 chervnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 The World Factbook Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2008 Procitovano 4 chervnya 2015 Some data refers to IMF staff estimates but some are actual figures for the year 2015 made in April 2016 World Economic Outlook Database April 2016 30 chervnya 2020 u Wayback Machine International Monetary Fund Accessed on 12 April 2016 Data refer mostly to the year 2014 1 27 lipnya 2017 u Wayback Machine selecting all countries GDP per capita current US World Bank Accessed on 9 July 2015 National Accounts Main Aggregates Database December 2014 5 lyutogo 2016 u Wayback Machine Select all countries GDP Per Capita GDP US Dollars and 2014 to generate table Accessed on 4 January 2016 IMF Arhiv originalu za 6 serpnya 2016 Procitovano 13 chervnya 2016 PDF The World Bank Data World Bank 2 lipnya 2015 Arhiv originalu PDF za 11 veresnya 2016 Procitovano 2 lipnya 2015 European Union calculated by sum of individual countries Central Intelligence Agency Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 30 chervnya 2020 World Economic Outlook Database April 2016 4 lipnya 2020 u Wayback Machine International Monetary Fund Arhivovano 14 lyutogo 2006 u wayback archive it org Database updated on 12 April 2016 Accessed on 14 April 2016 GDP per capita PPP current international World Development Indicators database 30 lipnya 2015 u Wayback Machine World Bank Database updated on 11 April 2016 Accessed on 14 April 2016 GDP per capita PPP 24 kvitnya 2013 u Wayback Machine The World Factbook Central Intelligence Agency Accessed on 7 March 2014 2014 The Military Balance 114 88 90 ISSN 0459 7222 2014 The Military Balance 114 91 93 ISSN 0459 7222 2014 The Military Balance 114 108 ISSN 0459 7222 2014 The Military Balance 114 123 26 ISSN 0459 7222 2014 The Military Balance 114 141 44 ISSN 0459 7222 World Bank World Bank Arhiv originalu za 9 grudnya 2016 Procitovano 2 veresnya 2016 CIA The World Factbook Arhiv originalu za 9 travnya 2020 Procitovano 30 chervnya 2020 CIA The World Factbook Arhiv originalu za 6 travnya 2019 Procitovano 30 chervnya 2020 Key figures on population by region 1990 2019 10 lipnya 2020 u Wayback Machine Statistics Finland Real GDP growth rate Central Intelligence Agency originalu za 20 August 2021 Procitovano 21 August 2021 PDF International Monetary Fund 2016 Arhiv originalu PDF za 21 kvitnya 2016 Procitovano 15 zhovtnya 2016 Inhabitants and area taken from our articles Denmark Finland Iceland Norway and Sweden where these numbers have sources Population density is calculated based on those figures Faroe Islands and Greenland are not included in Denmark Svalbard also excluded Population density rounded to closest integer with exception of Iceland where the number is rounded to closes half people per square kilometre as that is very low Arhiv originalu za 23 November 2008 Haagensen Klaus Munch 2013 Nordic Statistical Yearbook Nordic Council s 24 ISBN 978 92 893 2481 6 Rudberg Sten 1960 Geology and Morphology U Somme Axel red Geography of Norden anglijskoyu s 27 40 Haagensen Klaus Munch 2013 Nordic Statistical Yearbook anglijskoyu Nordic Council s 23 26 ISBN 978 92 893 2481 6 Haagensen Klaus Munch 2013 Nordic Statistical Yearbook anglijskoyu Nordic Council s 25 ISBN 978 92 893 2481 6 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nordichni krayini Ce nezavershena stattya z geografiyi Yevropi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ