Лапландія (ландскап) Landskap Lappland | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Країна | Швеція | |||
Регіон: | Норрланд | |||
Лени: | Вестерботтен, Норрботтен, Ємтланд; єпархія Лулео | |||
Площа | 109 702 км² |
Лапландія (швед. Lappland) — історична провінція в північній Швеції, у регіоні Норрланд. Найбільша за площею провінція Швеції, цей регіон називають «останньою пустелею Європи». Багато письменників, художників і артистів були натхненні краєвидами Лапландії. І у легендах про місце мешкання про Санта Клауса йдеться про цей край. Населення Лапландії — 93 780 осіб (статистика за 2011 р.). Щільність заселення території людьми — усього 0,9 чоловік/км². ЦЄЧ — (Літній час — ).
Географія
Терени Лапландії були занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Містить найстаріші та найкрасивіші області та провінції, національні парки Північної Європи, наприклад, національний парк Сарек, створений в 1909 році. Лапланд має площу 109 702 квадратних кілометрів (близько 42 300 квадратних миль), що перевищує територію Португалії.
До даного ландскапу входять Лулео єпархія та лени: на півдні Вестерботтен, на сході — Норрботтен, на південний захід — Ємтланд.
Цей ландскап Лапландія межує з Ямтландом та Онгерманландом на півдні, на заході межує з Норвегією, а на північному сході — з Фінляндією. Коло чверті теренів від усієї Швеції є в Лапландії. Лапландія була подовжена на схід.
Національні парки
Озера
Річки
Найбільші населені пункти
Клімат
Лапландія має вологий помірно-континентальний холодний клімат. Далеко на півночі — полярний клімат. Взимку температура може опуститися нижче −40 °C, але середня температура січня від −10 °C до −15 °C. Влітку, Лапландія, попри північне розташування має досить теплу погоду до 25-30 градусів за Цельсієм. Річна кількість опадів в горах Лапландії між 1000 і 1500 міліметрів. В Абіску падає досить низький рівень опадів у відношенні до цілої країни, в середньому лише 300 мм на рік, у зв'язку з «дощовою тінню» Західних гір.
Флора і фауна
На заході виділяється гірська флора, особливо у північно-західній частині. Переважають невисокі дерева, в тому числі берези та інші нижчі рослини. У тундрі не ростуть дерева, але можуть бути тільки низькі чагарники й трави, що можуть пустити коріння в мерзлу землю. Багато видів лілій та орхідей квітнуть на гірських схилах. Далі на схід домінує хвойні породи. Крім того, болота, як і скрізь на півночі Швеції, звичайні. На болотах ростуть болотні рослини і морошка, інші низькорослі чагарники, за ними щільно ростучими болото майже ховається. Переважають типові для даної області тварини, як, наприклад північний олень, лось, росомаха і рись. А також, що знаходяться під загрозою зникнення вид лисиць, більшість з яких живе в західній частині гірського ланцюга. Часто зустрічаються навіть лемінги, полярний заєць, бобер. На гірських пустках живуть деякі види птахів, де вони харчуються в основному великою кількістю комарів улітку навколо вологих боліт.
Історія
- Перше письмова згадка про дану ділянку землі була в листі короля Магнуса Еріксона в 1340 р., де він видає правила стосовно Лапландії, зазначає виділення нерухомості й землі християнам, вказує на сплату ними податків королеві, і використання закону і звичаю Гельсінгланду.
- До XVI ст. сучасна Лапландія називалась старовинним Лапмарк (швед. Lappmarken), у зв'язку з оподаткуванням та наданням пільг в зоні торгівлі кочових лапландців (саамів).
- Дільниця Лапландії у Швеції була утворена в сучасних межах у 1752 році. Реструктуровано у 1766 р., і дещо змінювався її склад надалі.
- У 1809 р. Російська імперія анексувала східну частку шведського королівства, і утворено було Велике князівство Фінляндське, що поділило Лапландію на шведську та фінську частки, кожна з яких існує і донині. І щодо сучасної назви регіону Лапландія місцеве населення Швеції та Фінляндії часто вживає слова Лапланд (швед. Lappland) та Лапі (фін. Lappi), Лапонія (англ. Laponia). Що не слід плутати з культурним регіоном саамів — Самланд (швед. Sameland), (англ. Sápmi), або історичним поняттям Лапмарк (швед. Lappmarken). Сучасна загальна кількість мешканців Лапландії (у Швеції та Фінляндії) — 125 000 осіб.
Адміністративний устрій
- Сучасний адміністративний устрій з населеними пунктами даного ландскапу утворений у 1971 році.
Лен Вестерботтен
- Ликселе (комуна)
- Мало (комуна)
- Сурселе (комуна)
- Стуруман (комуна)
- Вільгельміна (комуна)
- Оселе (комуна)
Лен Норрботтен
- Нині до даного ландскапу входять Лулео єпархія та лени: Вестерботтен, Норрботтен, Ємтланд.
Символи ландскапу
- Рослина: дріада
- Тварина: песець
- Птах: синьошийка
- Риба: палія
Галерея
- Церква в Кіруні
- Ворота в Лапландію (вид на північну частину національного парку Абіску, південно-західне узбережжя озера Турнетреск).
- Національний парк Сарек у Лапландії (вид на Рапа-Дельту).
- Гора Дракригген висотою 1821 метри над рівнем моря.
Культура
- Культура народу саамів;
- Консервативна лютеранська деномінація протестантизму в даному регіоні
Спорт
Див. також
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лапландія (ландскап) |
Примітки
- Folkmängd i landskapen den 31 december 2011". Statistiska centralbyrån. Läst 21 november 2012. [ 23 лютого 2012 у Wayback Machine.] (швед.)
- K. Magnus Erikssons frihetsbref för dem, som nedsätta sig i Lappmarken, dat. Telge d. 16 Mars 1340.". Handlingar rörande Skandinaviens historia XXIX. 1848. sid. 16-18 (швед.)
- Wallerström, Thomas (1995). Norrbotten, Sverige och medeltiden: problem kring makt och bosättning i en europeisk periferi, del I. Lund Studies in Medieval Archaeology 15:1. sid. 49-50. (швед.)
- Statistics Sweden (as of December 31, 2005) [ 20 серпня 2018 у Wayback Machine.] (швед.)
Посилання
- — BBC Holiday Destinations (англ.)
- Arvidsjaur.eu [ 8 лютого 2013 у Wayback Machine.] — Arvidsjaur, In heart of Swedish Lapland (англ.)
- viaterra.net [ 8 листопада 2012 у Wayback Machine.] — Photos from the North of Sweden (Abisko, Lapporten, Torneträsk) (англ.)
- (швед.)
- (швед.)
- (швед.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Laplandiya znachennya Laplandiya landskap Landskap Lappland Gerb Laplandiyi Krayina Shveciya Region Norrland Leni Vesterbotten Norrbotten Yemtland yeparhiya Luleo Plosha 109 702 km Laplandiya shved Lappland istorichna provinciya v pivnichnij Shveciyi u regioni Norrland Najbilsha za plosheyu provinciya Shveciyi cej region nazivayut ostannoyu pusteleyu Yevropi Bagato pismennikiv hudozhnikiv i artistiv buli nathnenni krayevidami Laplandiyi I u legendah pro misce meshkannya pro Santa Klausa jdetsya pro cej kraj Naselennya Laplandiyi 93 780 osib statistika za 2011 r Shilnist zaselennya teritoriyi lyudmi usogo 0 9 cholovik km CYeCh UTC 1 Litnij chas UTC 2 Pereval u Laplandiyi GeografiyaGora Kebnekajse visotoyu 2111 metri nad rivnem morya Nacionalnij park Sarek Laplandiya Tereni Laplandiyi buli zaneseni do spisku Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Mistit najstarishi ta najkrasivishi oblasti ta provinciyi nacionalni parki Pivnichnoyi Yevropi napriklad nacionalnij park Sarek stvorenij v 1909 roci Lapland maye ploshu 109 702 kvadratnih kilometriv blizko 42 300 kvadratnih mil sho perevishuye teritoriyu Portugaliyi Do danogo landskapu vhodyat Luleo yeparhiya ta leni na pivdni Vesterbotten na shodi Norrbotten na pivdennij zahid Yemtland Cej landskap Laplandiya mezhuye z Yamtlandom ta Ongermanlandom na pivdni na zahodi mezhuye z Norvegiyeyu a na pivnichnomu shodi z Finlyandiyeyu Kolo chverti tereniv vid usiyeyi Shveciyi ye v Laplandiyi Laplandiya bula podovzhena na shid Nacionalni parki Abisku Bjornlandet Stura Shefallet Ozera Akkayaure Hurnavan Stura Lulevatten Sturavan Turnetresk Udd yaure Virigaure Richki Luleelven Kalikselven Piteelven Shellefteelven Turneelven Umeelven Ongermanelven Vindelelven Najbilshi naseleni punkti Abisku Adak Ar yeplug Arvids yaur Ellivare Jokkmokk Kiruna Lyuksele Malmberget Malu Vilgelmina OseleKlimatLaplandiya maye vologij pomirno kontinentalnij holodnij klimat Daleko na pivnochi polyarnij klimat Vzimku temperatura mozhe opustitisya nizhche 40 C ale serednya temperatura sichnya vid 10 C do 15 C Vlitku Laplandiya popri pivnichne roztashuvannya maye dosit teplu pogodu do 25 30 gradusiv za Celsiyem Richna kilkist opadiv v gorah Laplandiyi mizh 1000 i 1500 milimetriv V Abisku padaye dosit nizkij riven opadiv u vidnoshenni do ciloyi krayini v serednomu lishe 300 mm na rik u zv yazku z doshovoyu tinnyu Zahidnih gir Flora i faunaNa zahodi vidilyayetsya girska flora osoblivo u pivnichno zahidnij chastini Perevazhayut nevisoki dereva v tomu chisli berezi ta inshi nizhchi roslini U tundri ne rostut dereva ale mozhut buti tilki nizki chagarniki j travi sho mozhut pustiti korinnya v merzlu zemlyu Bagato vidiv lilij ta orhidej kvitnut na girskih shilah Dali na shid dominuye hvojni porodi Krim togo bolota yak i skriz na pivnochi Shveciyi zvichajni Na bolotah rostut bolotni roslini i moroshka inshi nizkorosli chagarniki za nimi shilno rostuchimi boloto majzhe hovayetsya Perevazhayut tipovi dlya danoyi oblasti tvarini yak napriklad pivnichnij olen los rosomaha i ris A takozh sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya vid lisic bilshist z yakih zhive v zahidnij chastini girskogo lancyuga Chasto zustrichayutsya navit lemingi polyarnij zayec bober Na girskih pustkah zhivut deyaki vidi ptahiv de voni harchuyutsya v osnovnomu velikoyu kilkistyu komariv ulitku navkolo vologih bolit IstoriyaPershe pismova zgadka pro danu dilyanku zemli bula v listi korolya Magnusa Eriksona v 1340 r de vin vidaye pravila stosovno Laplandiyi zaznachaye vidilennya neruhomosti j zemli hristiyanam vkazuye na splatu nimi podatkiv korolevi i vikoristannya zakonu i zvichayu Gelsinglandu Do XVI st suchasna Laplandiya nazivalas starovinnim Lapmark shved Lappmarken u zv yazku z opodatkuvannyam ta nadannyam pilg v zoni torgivli kochovih laplandciv saamiv Dilnicya Laplandiyi u Shveciyi bula utvorena v suchasnih mezhah u 1752 roci Restrukturovano u 1766 r i desho zminyuvavsya yiyi sklad nadali U 1809 r Rosijska imperiya aneksuvala shidnu chastku shvedskogo korolivstva i utvoreno bulo Velike knyazivstvo Finlyandske sho podililo Laplandiyu na shvedsku ta finsku chastki kozhna z yakih isnuye i donini I shodo suchasnoyi nazvi regionu Laplandiya misceve naselennya Shveciyi ta Finlyandiyi chasto vzhivaye slova Lapland shved Lappland ta Lapi fin Lappi Laponiya angl Laponia Sho ne slid plutati z kulturnim regionom saamiv Samland shved Sameland angl Sapmi abo istorichnim ponyattyam Lapmark shved Lappmarken Suchasna zagalna kilkist meshkanciv Laplandiyi u Shveciyi ta Finlyandiyi 125 000 osib Administrativnij ustrijSuchasnij administrativnij ustrij z naselenimi punktami danogo landskapu utvorenij u 1971 roci Len Vesterbotten Liksele komuna Malo komuna Sursele komuna Sturuman komuna Vilgelmina komuna Osele komuna Len Norrbotten Arvidsyaur komuna Ar yeplug komuna Jokkmokk komuna Yellivare komuna Kiruna komuna Nini do danogo landskapu vhodyat Luleo yeparhiya ta leni Vesterbotten Norrbotten Yemtland Simvoli landskapuRoslina driada Tvarina pesec Ptah sinoshijka Riba paliyaGalereyaCerkva v Kiruni Vorota v Laplandiyu vid na pivnichnu chastinu nacionalnogo parku Abisku pivdenno zahidne uzberezhzhya ozera Turnetresk Nacionalnij park Sarek u Laplandiyi vid na Rapa Deltu Gora Drakriggen visotoyu 1821 metri nad rivnem morya KulturaKultura narodu saamiv Konservativna lyuteranska denominaciya protestantizmu v danomu regioniSportFutbolDiv takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Laplandiya landskap Landskap Shveciya Spisok komun Shveciyi Komuna Shveciya Administrativnij podil Shveciyi Krayi Shveciyi Len Shveciya PrimitkiFolkmangd i landskapen den 31 december 2011 Statistiska centralbyran Last 21 november 2012 23 lyutogo 2012 u Wayback Machine shved K Magnus Erikssons frihetsbref for dem som nedsatta sig i Lappmarken dat Telge d 16 Mars 1340 Handlingar rorande Skandinaviens historia XXIX 1848 sid 16 18 shved Wallerstrom Thomas 1995 Norrbotten Sverige och medeltiden problem kring makt och bosattning i en europeisk periferi del I Lund Studies in Medieval Archaeology 15 1 sid 49 50 shved Statistics Sweden as of December 31 2005 20 serpnya 2018 u Wayback Machine shved Posilannya BBC Holiday Destinations angl Arvidsjaur eu 8 lyutogo 2013 u Wayback Machine Arvidsjaur In heart of Swedish Lapland angl viaterra net 8 listopada 2012 u Wayback Machine Photos from the North of Sweden Abisko Lapporten Tornetrask angl shved shved shved