Аккаяуре (швед. Akkajaure, також використовувалася назва Суорваяуре - Suorvajaure ) — водосховище (в літературі інколи називається озером) на півночі Швеції, у Лапландії, біля кордону з Норвегією. Лежить за Північним полярним колом. Є одним з найбільших водосховищ Швеції. Належить до басейну річки Лулеельвен, що впадає у Ботнічну затоку Балтійського моря.
Аккаяуре швед. Akkajaure | ||||
---|---|---|---|---|
Озеро Аккаяуре і гора Акка. | ||||
67°39′36″ пн. ш. 17°41′45″ сх. д. / 67.6600389° пн. ш. 17.6960278° сх. д. | ||||
Розташування | ||||
Країна | Швеція[4] | |||
Регіон | Єлліваре Йоккмокк | |||
Прибережні країни | Швеція | |||
Геологічні дані | ||||
Тип | водосховище і d[4] | |||
Частина від | d[4] | |||
Розміри | ||||
Площа поверхні | 260 км² | |||
Висота | 420 - 439,4 м | |||
Глибина середня | 39,4 м | |||
Глибина макс. | 67- 92 м | |||
Довжина | 60 км | |||
Ширина | 5 км | |||
Берегова лінія | 240 км км | |||
Об'єм | 5,9 км³ | |||
Вода | ||||
Басейн | ||||
Вливаються | Лулеельвен | |||
Витікають | Лулеельвен | |||
Площа басейну | 4650 км² | |||
Країни басейну | Швеція | |||
Інше | ||||
Geonames | 2727195 | |||
Озеро Аккаяуре на карті річки Лулеельвен. | ||||
Аккаяуре (Швеція) | ||||
| ||||
Аккаяуре у Вікісховищі |
Водосховище є частною національного парку "Стура-Шеффалет".
Данні про озеро
Розташоване на висоті приблизно 420 м над рівнем моря.
Рівень поверхні води у водосховищі між мінімальною й максимальною позначками регулюється дамбою і може мінятися на 30 м, максимальна глибина водойми — 92 м. Площа водозбору становить 4650 км². До озера також прокладено водогінний тунель завдовжки 16,3 км від озера Ситасяуре, яким до нього додатково потрапляє вода. 55 % вод надходить у Аккаяуре з річки Вуоятетно (Vuojatätno), через яку у Аккаяуре потрапляють води з озера Вастен'яуре, 20 % води надходить тунелем з озера Ситасяуре, 25% — снігове та інше живлення.
Максимальна температура на поверхні води досягається влітку, у серпні, і становить 10 – 12 °C.
Історія
Дамбу «Суорва» для електростанції було зведено у 1919 – 1923 роках. Тоді площа утвореного озера становила 150 км. З того часу дамба тричі перебудовувалася, внаслідок чого об’єм водосховища було збільшено майже у 5 разів. При цьому, дамба «Суорва» стала найбільшою дамбою з всіх дамб, збудованих на річці Лулеельвен.
Роки реконструкції | 1919 – 1923 | 1937 – 1941 | 1942 – 1944 | 1966 – 1972 |
---|---|---|---|---|
Максимальний об’єм, км³ | 1,02 | 2,19 | 2,75 | 5,9 |
Максимальна різниця у рівні води, м | 8,5 | 15,3 | 18,4 | 30 |
Максимальна площа водосховища, км² | 150 | 205 | 220 | 266 |
Література
- . // Svensk uppslagsbok. — 2 upplagan. — Band 27. — 1953. — S. 1261. (швед.)
- J. Sahlberg. Physical modelling of the Akkajaure reservoir. [ 1 листопада 2012 у Wayback Machine.] // Hydrology and Earth System Sciences, 7(3), 2003. P. 268 – 282.
Посилання
- Akkajaure. Sjöid 749330-160119. // Sjöareal och sjöhöjd. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 13. (швед.) — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- Akkajaure. // Sjöareal och sjöhöjd. — SMHI. — 25 november 2009. — S. 150. (швед.) — на сайті SMHI Шведського інституту метеорології й гідрології.
- J. Sahlberg. Physical modelling of the Akkajaure reservoir. // Hydrology and Earth System Sciences, 7(3), 2003. P. 268 – 282.
- Water Framework Directive - 2016 Reporting - Sweden — 2017.
- Akkajaure [ 5 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Nationalencyklopedin [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.] — сайт шведської «Національної енциклопедії». (швед.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Аккаяуре |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Akkayaure shved Akkajaure takozh vikoristovuvalasya nazva Suorvayaure Suorvajaure vodoshovishe v literaturi inkoli nazivayetsya ozerom na pivnochi Shveciyi u Laplandiyi bilya kordonu z Norvegiyeyu Lezhit za Pivnichnim polyarnim kolom Ye odnim z najbilshih vodoshovish Shveciyi Nalezhit do basejnu richki Luleelven sho vpadaye u Botnichnu zatoku Baltijskogo morya Akkayaure shved AkkajaureOzero Akkayaure i gora Akka Ozero Akkayaure i gora Akka 67 39 36 pn sh 17 41 45 sh d 67 6600389 pn sh 17 6960278 sh d 67 6600389 17 6960278Roztashuvannya Krayina Shveciya 4 Region Yellivare JokkmokkPriberezhni krayini ShveciyaGeologichni dani Tip vodoshovishe i d 4 Chastina vid d 4 Rozmiri Plosha poverhni 260 km Visota 420 439 4 mGlibina serednya 39 4 mGlibina maks 67 92 mDovzhina 60 kmShirina 5 kmBeregova liniya 240 km kmOb yem 5 9 km Voda Basejn Vlivayutsya LuleelvenVitikayut LuleelvenPlosha basejnu 4650 km Krayini basejnu ShveciyaInshe Geonames 2727195Ozero Akkayaure na karti richki Luleelven Ozero Akkayaure na karti richki Luleelven Akkayaure Shveciya Akkayaure u Vikishovishi Vodoshovishe ye chastnoyu nacionalnogo parku Stura Sheffalet Danni pro ozeroRoztashovane na visoti priblizno 420 m nad rivnem morya Riven poverhni vodi u vodoshovishi mizh minimalnoyu j maksimalnoyu poznachkami regulyuyetsya damboyu i mozhe minyatisya na 30 m maksimalna glibina vodojmi 92 m Plosha vodozboru stanovit 4650 km Do ozera takozh prokladeno vodoginnij tunel zavdovzhki 16 3 km vid ozera Sitasyaure yakim do nogo dodatkovo potraplyaye voda 55 vod nadhodit u Akkayaure z richki Vuoyatetno Vuojatatno cherez yaku u Akkayaure potraplyayut vodi z ozera Vasten yaure 20 vodi nadhodit tunelem z ozera Sitasyaure 25 snigove ta inshe zhivlennya Maksimalna temperatura na poverhni vodi dosyagayetsya vlitku u serpni i stanovit 10 12 C IstoriyaKarta 1880 roku z zobrazhennyam chastini miscevosti na yakij bulo stvoreno vodoshovishe Akkayaure Zokrema vidno ozero Suorvayaure vid yakogo pohodit nazva grebli Suorva Dambu Suorva dlya elektrostanciyi bulo zvedeno u 1919 1923 rokah Todi plosha utvorenogo ozera stanovila 150 km Z togo chasu damba trichi perebudovuvalasya vnaslidok chogo ob yem vodoshovisha bulo zbilsheno majzhe u 5 raziv Pri comu damba Suorva stala najbilshoyu damboyu z vsih damb zbudovanih na richci Luleelven Zmini u harakteristikah vodoshovisha Akkayaure u rizni roki Roki rekonstrukciyi 1919 1923 1937 1941 1942 1944 1966 1972 Maksimalnij ob yem km 1 02 2 19 2 75 5 9 Maksimalna riznicya u rivni vodi m 8 5 15 3 18 4 30 Maksimalna plosha vodoshovisha km 150 205 220 266Literatura Svensk uppslagsbok 2 upplagan Band 27 1953 S 1261 shved J Sahlberg Physical modelling of the Akkajaure reservoir 1 listopada 2012 u Wayback Machine Hydrology and Earth System Sciences 7 3 2003 P 268 282 PosilannyaAkkajaure Sjoid 749330 160119 Sjoareal och sjohojd SMHI 25 november 2009 S 13 shved na sajti SMHI Shvedskogo institutu meteorologiyi j gidrologiyi Akkajaure Sjoareal och sjohojd SMHI 25 november 2009 S 150 shved na sajti SMHI Shvedskogo institutu meteorologiyi j gidrologiyi J Sahlberg Physical modelling of the Akkajaure reservoir Hydrology and Earth System Sciences 7 3 2003 P 268 282 Water Framework Directive 2016 Reporting Sweden 2017 d Track Q29563137d Track Q27074294 Akkajaure 5 sichnya 2014 u Wayback Machine na sajti Nationalencyklopedin 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine sajt shvedskoyi Nacionalnoyi enciklopediyi shved Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Akkayaure