Північний Калотт (норв. Nordkalotten, фін. Pohjoiskalotti, швед. Nordkalotten; спочатку від фр. calotte — «шапка») — північна частина Фенноскандії. Різні автори використовують цей термін у різних змістах, але найчастіше під Північним Калоттом розуміють розташовані північніше Північного полярного кола території Норвегії, Фінляндії та Швеції, а також Мурманської області РФ.
Термінологія
Багато авторів не роблять відмінності між термінами Лапландія та Північний Калотт. Така точка зору заснована на тому, що історично регіон розселення саамів, від шведської назви яких «лаппі» і походить назва «Лапландія», практично збігається з частиною Фенноскандії північніше полярного кола.
Однак, часто під Лапландією також розуміється шведська історична провінція Лаппландія (Лаппланн) (разом з відокремлною від неї у 1809 році, після завоювання Фінляндії Російською імперією, фінської історичної провінції Лаппі), особливо якщо контекст не прив'язаний до народу саамів. Північний Калотт, крім Лапландії в такому вузькому сенсі слова включають також норвезький Фінмарк та Мурманську область. Таким чином, на території Північного Калотта знаходяться наступні сучасні адміністративні утворення:
- фюльке Нурланн, Трумс і Фінмарк у Норвегії;
- провінція Лаппі у Фінляндії;
- лен Норрботтен у Швеції;
- Мурманська область у РФ.
Термін широко використовують в Данії, Норвегії та Швеції (наприклад, Петсамо-Кіркенеську операцію у шведській історіографії називають Slaget om Nordkalotten, «Битвою за Північний Калотт»), в інших країнах — набагато рідше.
Природа Північного Калотта
Для Північного Калотта характерно відносно прохолодне літо, під час якого сонце взагалі не заходить за горизонт (явище полярного дня) і довга зима, яка нерідко триває з жовтня по травень, при цьому протягом кількох зимових місяців сонце не піднімається з-за горизонту (явище полярної ночі). Особливості життя організмів що тут мешкають визначаються особливостями клімату та освітлення, у зв'язку з чим життєвий цикл переважної більшості видів має чітко виражений сезонний характер.
Мови Північного Калотта
Для Північного Калотта характерна багатомовність: при порівняно невеликому неселенні цей регіон є зоною інтенсивних контактів багатьох мов. Крім державних мов країн, до яких належить територія Північного Калотта (норвезької, російської, фінської та шведської), населення тут говорить дев'ятьма саамськими мовами, а також квенською та мовою меянкіелі (tornedalsfinska).
На прикладі мов національних меншин у країнах Північного Калотта можна побачити, що стан, розвиток та відродження мов у сучасну історичну епоху значною мірою пов'язані з глобальними процесами і співробітництвом держав та окремих організацій у загальносвітовому масштабі.
Рух країн Північного Калотта
У 1962 році в місті Кемі (Фінляндія) було створено Рух країн Північного Калотта. Він діє як неформальна організація, що сприяє міждержавним відносинам країн регіону, у тому числі в питаннях екології, підтримання миру та безпеки, розвитку міжнародного транспортного сполучення, туризму, культурного обміну, у сфері охорони здоров'я, соціального розвитку, засобів масової інформації, у питаннях полегшення візової підтримки, а також комплексного розвитку інфраструктури регіону.
Регулярно в різних країнах регіону проводяться Дні миру країн Північного Калотта. Наприклад у Мурманську ці дні проводилися чотири рази (на 2011 рік), вперше — у 1966 році. 14-ті Дні миру країн Північного Калотта пройшли в норвезькому Тромсе (2007), 15-ті — у шведському Лулео (2009).
Керівники відділень країн Північного Калотта (за даними на 2007 рік):
- Генеральний секретар шведського відділення — Лейф Яльмарссон;
- Голова Російського відділення — Людмила Чистова, заступник губернатора Мурманської області.
Традиційні теми обговорень на міжнародних зустрічах представників країн Північного Калотта — питання екології та радіаційної безпеки. З 2000-х років до цих тем додалися питання розвитку туризму, а також покращення транспортного сполучення між країнами.
Проект «Фенологія Північного Калотта»
З середини 2000-х років Норвегія за участі Росії займається спільним навчально-науковим проектом в області охорони довкілля «Фенологія Північного Калотта» (фенологія — наука про сезонні явища в живій природі). Цей проект, що фінансується Норвезьким міністерством охорони навколишнього середовища, орієнтований на школярів середніх та старших класів РФ та Норвегії, які мешкають на території Північного Калотта, і представляє собою в першу чергу безперервний моніторинг біорізноманіття. Його метою є комплексні дослідження, що включають систематичний збір наукових даних, в області біології, географії та метеорології в тих місцях, в яких живуть і навчаються школярі. З боку РФ координатором проекту виступає Кандалакшський державний заповідник.
В рамках цього проекту під Північним Калоттом маються на увазі території які знаходиться північніше Північного полярного кола — це території Норвегії, Фінляндії та Швеції, а також вся Мурманська область (в тому числі та її частина, яка лежить південніше Північного полярного кола).
Примітки
- Фенология Северного Калотта[недоступне посилання]: норвежско-российский проект // Образовательный сайт Sustain.no: University of Bergen. — 2003.(рос.)
- Pietikainen, 2011
- Календарь на август 2011 года // Мурманский вестник. — 19 июля 2011.(рос.)
- Каминская В. Во время Дней мира стран Северного Калотта акцент был сделан на улучшение транспортного сообщения // MBNEWS Мурманские бизнес-новости. 19 июня 2007.(рос.)
Література
- Sari Pietikäinen, Leena Huss, Sirkka Laihiala-Kankainen, Ulla Aikio-Puoskari & Pia Lane. Regulating Multilingualism in the North Calotte: The Case of Kven, Meänkieli and Sámi Languages («Регулювання багатомовності у Північному Калотті: саамські мови, квенська мова та мова мянкіелі») // Acta Borealia : журнал. — 25 червня 2010. — Vol. 27, iss. 1. — P. 1—23. — DOI: .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnij Kalott norv Nordkalotten fin Pohjoiskalotti shved Nordkalotten spochatku vid fr calotte shapka pivnichna chastina Fennoskandiyi Rizni avtori vikoristovuyut cej termin u riznih zmistah ale najchastishe pid Pivnichnim Kalottom rozumiyut roztashovani pivnichnishe Pivnichnogo polyarnogo kola teritoriyi Norvegiyi Finlyandiyi ta Shveciyi a takozh Murmanskoyi oblasti RF Pivnichnij Kalott Nordkalotten Mapa Fennoskandiyi Pivnichnij Kalott chastina Fennoskandiyi sho znahoditsya na pivnich vid Pivnichnogo polyarnogo kolaTerminologiyaBagato avtoriv ne roblyat vidminnosti mizh terminami Laplandiya ta Pivnichnij Kalott Taka tochka zoru zasnovana na tomu sho istorichno region rozselennya saamiv vid shvedskoyi nazvi yakih lappi i pohodit nazva Laplandiya praktichno zbigayetsya z chastinoyu Fennoskandiyi pivnichnishe polyarnogo kola Chastini yaki prijnyato vvazhati Nordkalotte Odnak chasto pid Laplandiyeyu takozh rozumiyetsya shvedska istorichna provinciya Lapplandiya Lapplann razom z vidokremlnoyu vid neyi u 1809 roci pislya zavoyuvannya Finlyandiyi Rosijskoyu imperiyeyu finskoyi istorichnoyi provinciyi Lappi osoblivo yaksho kontekst ne priv yazanij do narodu saamiv Pivnichnij Kalott krim Laplandiyi v takomu vuzkomu sensi slova vklyuchayut takozh norvezkij Finmark ta Murmansku oblast Takim chinom na teritoriyi Pivnichnogo Kalotta znahodyatsya nastupni suchasni administrativni utvorennya fyulke Nurlann Trums i Finmark u Norvegiyi provinciya Lappi u Finlyandiyi len Norrbotten u Shveciyi Murmanska oblast u RF Termin shiroko vikoristovuyut v Daniyi Norvegiyi ta Shveciyi napriklad Petsamo Kirkenesku operaciyu u shvedskij istoriografiyi nazivayut Slaget om Nordkalotten Bitvoyu za Pivnichnij Kalott v inshih krayinah nabagato ridshe Priroda Pivnichnogo KalottaDlya Pivnichnogo Kalotta harakterno vidnosno proholodne lito pid chas yakogo sonce vzagali ne zahodit za gorizont yavishe polyarnogo dnya i dovga zima yaka neridko trivaye z zhovtnya po traven pri comu protyagom kilkoh zimovih misyaciv sonce ne pidnimayetsya z za gorizontu yavishe polyarnoyi nochi Osoblivosti zhittya organizmiv sho tut meshkayut viznachayutsya osoblivostyami klimatu ta osvitlennya u zv yazku z chim zhittyevij cikl perevazhnoyi bilshosti vidiv maye chitko virazhenij sezonnij harakter Movi Pivnichnogo KalottaDlya Pivnichnogo Kalotta harakterna bagatomovnist pri porivnyano nevelikomu neselenni cej region ye zonoyu intensivnih kontaktiv bagatoh mov Krim derzhavnih mov krayin do yakih nalezhit teritoriya Pivnichnogo Kalotta norvezkoyi rosijskoyi finskoyi ta shvedskoyi naselennya tut govorit dev yatma saamskimi movami a takozh kvenskoyu ta movoyu meyankieli tornedalsfinska Na prikladi mov nacionalnih menshin u krayinah Pivnichnogo Kalotta mozhna pobachiti sho stan rozvitok ta vidrodzhennya mov u suchasnu istorichnu epohu znachnoyu miroyu pov yazani z globalnimi procesami i spivrobitnictvom derzhav ta okremih organizacij u zagalnosvitovomu masshtabi Ruh krayin Pivnichnogo KalottaU 1962 roci v misti Kemi Finlyandiya bulo stvoreno Ruh krayin Pivnichnogo Kalotta Vin diye yak neformalna organizaciya sho spriyaye mizhderzhavnim vidnosinam krayin regionu u tomu chisli v pitannyah ekologiyi pidtrimannya miru ta bezpeki rozvitku mizhnarodnogo transportnogo spoluchennya turizmu kulturnogo obminu u sferi ohoroni zdorov ya socialnogo rozvitku zasobiv masovoyi informaciyi u pitannyah polegshennya vizovoyi pidtrimki a takozh kompleksnogo rozvitku infrastrukturi regionu Regulyarno v riznih krayinah regionu provodyatsya Dni miru krayin Pivnichnogo Kalotta Napriklad u Murmansku ci dni provodilisya chotiri razi na 2011 rik vpershe u 1966 roci 14 ti Dni miru krayin Pivnichnogo Kalotta projshli v norvezkomu Tromse 2007 15 ti u shvedskomu Luleo 2009 Kerivniki viddilen krayin Pivnichnogo Kalotta za danimi na 2007 rik Generalnij sekretar shvedskogo viddilennya Lejf Yalmarsson Golova Rosijskogo viddilennya Lyudmila Chistova zastupnik gubernatora Murmanskoyi oblasti Tradicijni temi obgovoren na mizhnarodnih zustrichah predstavnikiv krayin Pivnichnogo Kalotta pitannya ekologiyi ta radiacijnoyi bezpeki Z 2000 h rokiv do cih tem dodalisya pitannya rozvitku turizmu a takozh pokrashennya transportnogo spoluchennya mizh krayinami Proekt Fenologiya Pivnichnogo Kalotta Z seredini 2000 h rokiv Norvegiya za uchasti Rosiyi zajmayetsya spilnim navchalno naukovim proektom v oblasti ohoroni dovkillya Fenologiya Pivnichnogo Kalotta fenologiya nauka pro sezonni yavisha v zhivij prirodi Cej proekt sho finansuyetsya Norvezkim ministerstvom ohoroni navkolishnogo seredovisha oriyentovanij na shkolyariv serednih ta starshih klasiv RF ta Norvegiyi yaki meshkayut na teritoriyi Pivnichnogo Kalotta i predstavlyaye soboyu v pershu chergu bezperervnij monitoring bioriznomanittya Jogo metoyu ye kompleksni doslidzhennya sho vklyuchayut sistematichnij zbir naukovih danih v oblasti biologiyi geografiyi ta meteorologiyi v tih miscyah v yakih zhivut i navchayutsya shkolyari Z boku RF koordinatorom proektu vistupaye Kandalakshskij derzhavnij zapovidnik V ramkah cogo proektu pid Pivnichnim Kalottom mayutsya na uvazi teritoriyi yaki znahoditsya pivnichnishe Pivnichnogo polyarnogo kola ce teritoriyi Norvegiyi Finlyandiyi ta Shveciyi a takozh vsya Murmanska oblast v tomu chisli ta yiyi chastina yaka lezhit pivdennishe Pivnichnogo polyarnogo kola PrimitkiFenologiya Severnogo Kalotta nedostupne posilannya norvezhsko rossijskij proekt Obrazovatelnyj sajt Sustain no University of Bergen 2003 ros Pietikainen 2011 Kalendar na avgust 2011 goda Murmanskij vestnik 19 iyulya 2011 ros Kaminskaya V Vo vremya Dnej mira stran Severnogo Kalotta akcent byl sdelan na uluchshenie transportnogo soobsheniya MBNEWS Murmanskie biznes novosti 19 iyunya 2007 ros LiteraturaSari Pietikainen Leena Huss Sirkka Laihiala Kankainen Ulla Aikio Puoskari amp Pia Lane Regulating Multilingualism in the North Calotte The Case of Kven Meankieli and Sami Languages Regulyuvannya bagatomovnosti u Pivnichnomu Kalotti saamski movi kvenska mova ta mova myankieli Acta Borealia zhurnal 25 chervnya 2010 Vol 27 iss 1 P 1 23 DOI 10 1080 08003831 2010 486923