Да́нія (дан. Danmark; заст. Да́тчина) — скандинавська установча країна в Північній Європі, що входить до Королівства Данія. Розташована на південний захід від Швеції і на південь від Норвегії, має суходільний кордон із Німеччиною. Данія займає територію площею 43 094 км² і має населення 5 792 202 осіб (2020). Країна складається з півострова Ютландія, архіпелагу і 443 островів, 70 з яких населені. Острови характеризуються плоскими орними землями й піщаними берегами, низькою висотою та помірним кліматом.
Данія | |||||
| |||||
Девіз: «Guds hjælp, Folkets kærlighed, Danmarks styrke» (Божа поміч, Народна любов, Данська сила) | |||||
Гімн: «Der er et yndigt land» (Є люба земля) | |||||
Столиця (та найбільше місто) | Копенгаген country H G O | ||||
Офіційні мови | данська | ||||
---|---|---|---|---|---|
Суверенна держава | Королівство Данія | ||||
Форма правління | Конституційна монархія | ||||
- Король | Фредерік X | ||||
- Премʼєр-міністр | Метте Фредріксен | ||||
Консолідація | (доісторична) | ||||
Вступ до ЄС | 1 січня 1973 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 43 094 км² (134) | ||||
- Внутр. води | 1,6 % | ||||
Населення | |||||
- оцінка липень 2020 | ▲ 5 792 202 (115) | ||||
- перепис 2006 | 5 450 661 | ||||
- Густота | 129,51/км² (92) | ||||
ВВП (ПКС) | 2020 р., оцінка | ||||
- Повний | ▲ 300,621 млрд (59) | ||||
- На душу населення | ▲ 52,121 (19) | ||||
Валюта | Данська крона (DKK ) | ||||
Часовий пояс | CET () | ||||
Коди ISO 3166 | 208 / DNK / DK | ||||
Домен | .dk | ||||
Телефонний код | +45 | ||||
|
Об'єднане Королівство Данії утворилось у VIII столітті як мореплавна держава в боротьбі за контроль над Балтійським морем. Данське панування над Кальмарською унією, утвореною 1397 року з Норвегією та Швецією, закінчилося відділенням Швеції у 1523 році. Сканія (нині південна Швеція) та острів Готланд ще залишалися у складі Данії відповідно до 1645 року (мир у Бремсебро) і 1658 року (мир у Роскілле) відповідно. Однак Данія залишила союз з Норвегією, який тривав до 1814 року. Данія успадкувала експансивну колоніальну імперію від союзу, завдяки чому має контроль над Фарерськими островами та Ґренландією. Починаючи з XVII століття відбувалось кілька цесій території; вони завершились у 1830-х сплеском націоналістичних рухів, які були придушені 1864 року під час другої війни за Шлезвіг. Данія дотримувалася нейтралітету в Першій світовій війні. У квітні 1940 року під час німецького вторгнення країна практично не чинила військового опору, тоді як данський рух опору був активний з 1943 року до капітуляції Німеччини в травні 1945 року. Бувши індустріалізованим експортером сільськогосподарської продукції в другій половині XIX століття, Данія здійснила низку соціальних і трудових реформ на початку XX століття, що заклало підґрунтя для нинішньої соціальної моделі з високорозвиненою та змішаною економікою.
Конституція Данії, ухвалена 5 червня 1849 року, завершила еру абсолютної монархії, що почалася 1660 року, і встановила конституційну монархію, яка влаштована як парламентська демократія. Поточним монархом є король Фредерік X. Уряд і національний парламент засідають у Копенгагені, який є столицею, найбільшим містом і торговим центром країни. Данія є членом Європейського Союзу від 1973 року, користуючись при тому низкою прав на неучасть; країна зберігає власну валюту — данську крону. Данія є однією з країн-засновників і членів НАТО, Північної ради, Ради Європи, Організації Економічного Співробітництва та Розвитку, Організації Об'єднаних Націй; країна також є частиною Шенгенської зони.
Данія посідає дуже високі місця в низці рейтингів, зокрема якості життя, здоров'я, освіти, захисту громадських прав та свобод, конкурентоспроможності, демократії, рівності, процвітання, людського розвитку. Данія часто оцінюється як одна з найщасливіших країн у світі в крос-національних дослідженнях рівня щастя. Країна посідає перше місце у світі в рейтингу соціальної мобільності, одну з провідних позицій у рейтингу країн з найкращими показниками рівності доходів, має один з найвищих у світі номінальний ВВП на особу населення і один з найвищих у світі податків на індивідуальний дохід. Більшість данців є членами , хоча конституція гарантує свободу віросповідання.
Назва
Існує дві версії походження назви країни. За однією версією, назва утворилася від племені данів, що проживало на півдні Скандинавського півострова і в V—VII століттях нашої ери заселило Данський архіпелаг і Ютландію. За іншою версією, «Денмарк» перекладається як «лісова країна», оскільки слово «дан» (або «тан») означало «ліс».
Географія
Данія — приатлантична країна, розташована на північному заході зони широколистяних лісів Європи в помірних широтах Євразії. Займає півострів Ютландія й острови Данського архіпелагу: Зеландія, Борнгольм, Лесі, Лолланн, Мін, Сторстрем, Фюн, Фальстер та інші — усього 407 островів у протоках і морях Північного і Балтійського морів, з-посеред яких заселені лише 72. З цих 72 островів найбільшими й найнаселенішими є Зеландія, де розташована столиця країни Копенгаген, Фюн, острови-близнюки Лолланн і Фальстер, а також віддалений майже на 200 км на схід у Балтійському морі острів Борнгольм.
Країна має суходільний кордон лише з Німеччиною. Він проходить на півдні півострова Ютландія і має довжину 68 км. Від 2000 року також є сухопутне сполучення зі Швецією (через Ересуннський міст і тунель). Загальна довжина берегової лінії Данії (півострова Ютландія та 406 островів) — 7,3 тис. км, що становить шосту частину довжини екватора.
На заході Данія омивається Північним морем, на півночі — протокою Скагеррак і Каттегат, на північному сході — протокою Ересунн (найменша ширина Ересунна всього 4 км), на сході й півдні — Балтійським морем.
Протоки Ересунн (Зунд), Скагеррак і Каттегат відокремлюють країну від Норвегії й Швеції. Найближчі сусіди Данії — Швеція і Норвегія — відокремлені від неї протоками Ересунн і Скагеррак, причому відстань до Швеції — 4 км, а до Норвегії — близько 200 км. Відстань до Великої Британії по Північному морю — близько 500 км.
Протоки Малий Бельт, Великий Бельт і Ересунн, які звуться Балтійськими протоками, відокремлюють один від одного півострів Ютландію, острови Фюн і Зеландію та Скандинавський півострів. Вони є основним морським шляхом, що з'єднує Балтійське море зі Світовим океаном, і мають міжнародний правовий режим.
Територіальні води Данії — 12 морських миль (22,2 км). Жодна точка метрополії не віддалена від моря на відстань понад 52 км. Країні належить східна частина шельфу Північного моря.
Рельєф
Рельєф Данії рівнинно-горбистий. Більшість території країни сформована з великих хвилястих рівнин і невисоких, місцями крутосхилих пагорбів. Форми рельєфу сформовані переважно під впливом льодовикових покривів, що відступали на північ у плейстоцені, від яких залишилася велика кількість озер. На півночі Данії внаслідок підняття утворилися ступінчасті морські рівнини. На сході країни знаходяться численні бухти, на заході та півночі — піщані дюни. Земля — оброблені рівнини, піщані дюни й лагуни на західному узбережжі; глибокі фіорди на сході. Переважають дерново-підзолисті, на Сході — бурі лісові ґрунти, на узбережжях — лучні алювіальні.
Східні береги країни сильно порізані, західні і північні рівні, облямовані піщаними дюнами. Уздовж низинних берегів збудовані численні дамби.
Поверхня Ютландського півострова і навколишніх островів рівнинна, клімат помірно теплий, морський. Вегетаційний період триває 200—235 днів, річна кількість опадів перевищує 600 мм.
Найвища точка — пагорб Меллегей (170,86 м над рівнем моря), до 2005 року найвищою точкою вважався пагорб Ідінг-Сковгей (170,77 м).
Клімат
Данія — країна з морським кліматом, який характеризується м'якою зимою, прохолодним літом і довгими перехідними сезонами. Вплив океану найбільш різко виявляється взимку. Середня січнева температура для Данії 0 °C. Тривалість опалюваного періоду в Данії (з урахуванням поправки на вітер) дорівнює 220 дням. З липня по серпень температура повітря становить +16…+18 °C, а опадів порівняно небагато. Більшу частину року дмуть сильні західні вітри. Річна сума опадів 600—900 мм; часто бувають тумани. Середньорічна кількість опадів коливається — від найбільших на заході Ютландії до 450 мм на узбережжі протоки Великий Бельт.
Річки і озера
У Данії багато невеликих озер. Більшість коротких річок Данії несудохідні. Річки з невеликими ухилами, спокійною течією, численними вигинами річища (меандрами), плесами й перекатами. Найбільша річка — Гудено в східній Ютландії завдовжки 158 км. По річці курсують лише туристичні судна.
Рекреаційні ресурси
У Данії налічується понад 300 природоохоронних об'єктів, зокрема чотири національні парки, в яких зберігаються лісові масиви, вересові пустилища, болота, дюни, окремі види рослин і тварин.
Історія
У 1018—1035 рр. король Канут Великий об'єднав під своєю короною Данію, Англію і Норвегію.
У 1157—1182 р.р. у періоді правління короля Вальдемара I відбувся розквіт Данії і зміцнення її військово-політичної могутності.
У 1219 р. — завоювання північної Естонії.
У 1320 р. — поразка королівських військ, ліквідація королівської влади.
1340—1375 рр. — відновлення й зміцнення монархії за короля Вальдемара ІV.
1397 р. — Кальмарська унія Данії, Швеції і Норвегії (з Ісландією) за Маргарити Данської, згідно з якою Скандинавія опинилася під пануванням данської корони.
У XIV—XVII ст. Данія виступала як панівна сила на Балтійському морі.
Упродовж XVIII ст. у зовнішній політиці данський уряд дотримувався принципу невтручання. Для уникнення вторгнення Наполеона Данія була змушена продовжувати війну з Англією і Швецією. Згідно з мирними угодами, територія Данії була обмежена Данським півостровом, герцогством Лауенбург і Голштинією.
У 1729 р. Ґренландія стала колонією Данії.
5 червня 1849 р. була затверджена Конституція.
У червні 1924 року Данія визнала Радянську республіку.
У 1940 році країна була окупована нацистською Німеччиною.
У 1945 році Данія визнала незалежність Ісландії, а у 1948 році дала право на самоврядування Фарерським островам
У 1949 році Данія стала членом-засновником НАТО і при вступі відмовилась від розміщення на своїй території в мирний час іноземних військ і баз
з 1960 року стала членом Європейської асоціації вільної торгівлі, та вступила до Європейського співтовариства в 1973 році. Данія стала першою країною Північної Європи, яка вступила до Європейської Економічної Спільноти.
в 1972 році королева Маргрете ІІ стала першою королевою приблизно за 600 років.
У 1979 р. Ґренландія отримала автономію.
У 2024 р. Королева Маргрете ІІ зреклася престолу користь сина Фредеріка X.
Традиційними заняттями населення Данії були мореплавство й рибальство. Нині Данія належить до країн з розвиненим морським флотом. Країна є великим виробником і експортером високоякісних продовольчих товарів.
Данія в Європейському Союзі
Данія, разом з Великою Британією, Норвегією та Ірландією, подавали заявки на членство в Європейському Союзі (ЄС) у 1961 та 1967 роках. Однак в обох випадках президент Франції Шарль де Голль наклав вето на членство Великої Британії у ЄС, і Данія, не бажаючи вступати до Союзу без Великої Британії, також залишилася поза Європейським Союзом. Лише в січні 1973 року Данія разом з Великою Британією та Ірландією стала членом ЄС.
Незважаючи на невелику територію, Данія має незалежну позицію в стосунках з ЄС. Показовим прикладом такої поведінки може слугувати випадок, коли країна проголосувала проти Маастрихтської угоди, що сприйнялося як затримання просування на шляху до єдиної Європи, на референдумі 1992 року (угода була ратифікована внаслідок перемовин наступного року). Данія проголосувала проти приєднання до європейської валюти євро на референдумі 2000 року.
Населення
Населення Данії — 5,43 млн осіб (2006), у тому числі: станом на 1999 рік 97 % населення становили данці, 2005 року данці становили 95 % населення, а 4,5 % — інші національності. Тривалість життя — 80 років.
Іммігранти та їхні нащадки налічують 452 095 осіб. Ця частка приходиться в основному на Північну Європу (41 306), Велику Британію (12 000), Німеччину (25 444), Польщу (13 509), Боснію і Герцеговину (20 875), інші країни колишньої Югославії (23 968), Туреччину (54 859), Сомалі (16 948), Ірак (26 351), Іран (14 289), Ліван (22 232), Афганістан (10 876) і Пакистан (19 301). Іммігранти та їхні нащадки складають близько 8,5 % загальної кількості населення країни. Данія відрізняється від інших скандинавських країн високою густино́ю населення — 126 жителів на км².
Міста
Найбільші населені пункти: Копенгаген, Орхус, Оденсе, Ольборг, Фредеріксгавн.
Мови
Офіційна мова — данська. У данській мові лише два роди: загальний та середній; відмінків немає; часів дієслова — тільки три. Також уживається англійської, німецької і французької мов.
Релігія
На початку VIII століття в Данії утвердилося християнство. Після Реформації офіційним віросповіданням стало лютеранство.
До державної Євангелічно-лютеранської народної церкви Данії належить 94 % населення. Релігійна діяльність країни визначається Конституцією Данії, основним принципом якої є передумова, що Лютеранська церква — офіційна церква Данії — повинна підтримуватися державою, а також принципами свободи віросповідання, свободи слова та свободи совісті. Підтримка, яку надає держава, є частково моральною та частково політичною (законодавче закріплення свята Великодня, а також законодавство з релігійних питань), частково фінансовою та адміністративною (участь у зарплатах та пенсіях духівництва, збір церковних податей, підтримка управління національною церквою при допомозі Міністерства церковних справ, допомога в контролюванні, консультаційні послуги та ін.) Євангелічна лютеранська церква підтримується коштом спеціального податку, яким обкладаються всі лютерани країни. У Данії мешкають мусульмани, католики, баптисти, юдеї тощо.
Адміністративний поділ
Данія поділяється на п'ять адміністративних регіонів, створених 1 січня 2007 року в рамках адміністративної реформи, коли традиційний поділ країни на 14 амтів (сім амтів були розташовані в Ютландії, сім — на Данських островах, зокрема два амти в межах Копенгагена) замінила нова система поділу на п'ять регіонів. Також тоді скорочено кількість муніципалітетів з 270 до 98 — дрібніші муніципалітети були об'єднані в більші одиниці. Більшість муніципалітетів має населення щонайменше 20 000 людей, щоб мати фінансову й професійну стійкість, хоча з цього правила були зроблені кілька винятків. Найсхідніша земля Данії, архіпелаг Ертголмене, з населенням 90 (2014) і площею 39 га, не є частиною ні муніципалітету, ні регіону, але належить Міністерству оборони.
Королівство Данія є унітарною державою, проте Фарерським островам і Ґренландії надано самоврядування (політичну автономію): вони мають свої уряди й законодавчі органи. Ці землі ефективно самоврядовуються щодо внутрішніх справ. Тим не менш, вони законодавчо підпорядковані Фолькетингу, де ці дві території представлені двома місцями кожна. Верховні комісари (дан. Rigsombudsmand) виступають як представники данського уряду на Фарерських островах і в парламенті Ґренландії, але вони не можуть голосувати. Фарерський уряд визначається рівноправним партнером з данським урядом в акті 2005 р., а люди Ґренландії визначаються як окремий народ з правом на самовизначення.
Регіони Данії
Найбільші міста
Політичний устрій
Данія — конституційна монархія (на підставі конституції від 5 червня 1953 р., королівське успадкування; форма устрою — унітарна держава), де Король виконує роль голови держави, а уряд формується з парламенту — Фолькетинг. Законодавча влада здійснюється спільно королем і парламентом. Парламент у Данії однопалатний; депутати обираються шляхом пропорційного представництва, хоча кожен член парламенту також представляє виборчий округ. У складі парламенту 179 депутатів, з яких четверо обираються від Ґренландії та Фарерських островів. Загалом Уряд Данії є урядом меншості (що не містить парламентської більшості), що означає, що політика Данії заснована на компромісах різноманітних політичних партій. Досить часто в уряд входять представники двох і більше політичних партій. У випадку, якщо Фолкетинг висловлює недовіру уряду, уряд повинен піти у відставку чи провести вибори. Виконавча влада належить королю і від його імені здійснюється урядом.
За Конституцією вибори повинні проходити кожні чотири роки. Якщо розподіл місць після виборів чітко вказує на певну партію або партії, монарх призначає їх як уряд. У випадку якщо результат виборів не чіткий, Король організує ряд нарад, на яких обрані партії висловлюють свої побажання. Тоді Король призначає королівського повіреного, щоб він провів перемовини про формування уряду з обраними партіями. По закінченні перемовин проводиться ще одна нарада на чолі з Королем, після якої монарх призначає нового прем'єр-міністра.
Головні партії: соціал-демократична, народно-консервативна, ліберальна і радикально-ліберальна («старі») та кілька «молодших» (народно-соціалістична, партія прогресу та інші). Склад уряду коаліційний.
Служити у війську в Данії престижно. До війська беруть не більш ніж 3 000 осіб на рік, і король особисто відбирає представників за зовнішнім виглядом і характером.
Судова влада
Незалежні суди є частиною розподілу влад у Данії. Зазвичай справи розглядаються в першу чергу місцевим чи міським судом; апеляції на рішення міського суду розглядаються в одному з двох Високих Судів країни. Деякі важливі справи, що торкаються адміністративних проблем, розглядаються одним з високих судів в першу чергу. Найвищим органом судової влади є Верховний Суд. Суддів призначає Король.
Данія належить до європейських правових систем скандинавської групи (як і Ісландія, Норвегія, Швеція, та Фінляндія) і має дуалістичний (змішаний) характер, для якої характерними є як ознаки континентального, так і загального права.
Максимальний передбачений законом термін покарання за наркозлочини в Данії становить 10 років тюремного ув'язнення, а в особливих випадках може досягти 15 років.
Корисні копалини
Данія не багата корисними копалинами, не має значних запасів енергетичної сировини. У Данії майже відсутні запаси паливної і металевої сировини. З корисних копалин наявні невеликі запаси бурого вугілля, торфу і калійних солей. Наявна лише сировина для індустрії будівельних матеріалів (наявні великі поклади вапняків, глин, гранітів різних відтінків), однак у належній Данії акваторії Північного моря знаходяться великі запаси нафти й природного газу, які були виявлені у 1966 році. Нафта знайдена в 1972 році в данському секторі Північного моря в 230 кілометрах на захід від Есьберга. На континентальному шельфі в Північному морі ведеться видобуток нафти та газу — Данія добуває близько 14 млн тонн нафти в рік, що цілком покриває її потреби. Розвиток промисловості в Данії тривалий час стримувався бідністю на мінеральну сировину. Нині країна також цілком залежить від її імпорту, передовсім нафти і нафтопродуктів.
- Див. також: Нафтогазоносна область Північного моря
Економіка
Данія — країна з високорозвиненою економікою: індустрією, агрокультурою, транспортом, сферою обслуговування.
Після Першої, а особливо після Другої світової війни данські товари на британському та інших західноєвропейських ринках почали відчувати сильну конкуренцію, тому було структурно перебудовано економіку і з 50-х років у валовому продукті Данії почала швидко збільшуватись доля промисловості.
У Данії, як і Швеції, Норвегії, Фінляндії, високий рівень фіскальної автономії — державне управління, зокрема фіскальних функцій держави, децентралізовано. Данія демонструє пріоритет фіскальної автономії з домінуванням місцевих податків у доходах місцевих бюджетів. Самостійність комун спирається насамперед на власну податкову базу, за рахунок місцевих податків формується 51 % комунальних доходів у Данії.
Щодо нерівномірності розвитку регіонів у ЄС, менш проблематичними виглядають «малі» країни Європейського Союзу, такі як Люксембург та Данія, на відміну від територій з більш виразною регіональною асиметрією — у Великій Британії, Німеччині: статус депресивності регіону в Європейському Союзі визначається раз на сім років за умови, якщо відповідна територія виробляє менш ніж 75 % ВВП на душу населення від середнього по ЄС, і на початку XXI ст. (2001 р.) найбільші контрасти мала Велика Британія (на Лондон припадало створюваного ВВП (ЄС — 15 = 100 %) (Inner London) 230 %, а на Корнуел та острови Сіллі 70 % (Cornwall & Isles of Scilly). Доволі велика регіональна асиметрія притаманна також ФРН (Східна та Західна Німеччина).
Данія посідає третє місце у світі за показниками економічної незалежності (самозабезпеченості економіки) після Австралії і Чилі.
За рівнем заробітної плати (він становить близько 29 євро/год) Данія займає перше місце у світі. Іноземна робоча сила від загальної кількості робочої сили становила 2,4 % в 1990 році і 3,4 % в 2000 р. Данія тісно пов'язана з Німеччиною економічно, має тісні економічні та політичні зв'язки з Великою Британією.
З чотирьох груп «найдорожчих країн» у Євросоюзі до першої з них Євростатом включено ті, де рівень цін перевищує 120-відсоткову межу середнього по ЄС: Велика Британія, Швеція, Фінляндія, Данія, Ірландія.
2/3 землі має аграрне застосування, 12 % — лісове, решта — поселення та озера. Основою добробуту є промисловість (75 % вартості експорту) та м'ясо-молочне тваринництво (90 % вартості аграрної продукції). Працює понад половина дорослих жінок. Данія має великий флот і багато торгових партнерів. У Данії висока продуктивність праці, що становить на одного зайнятого в національній економіці (2,6 млн чол.) 38 тис. доларів ВВП.
У 2003 р. за мікроекономічним індексом конкурентоспроможності Данія посідала четверте місце, а на перше місце вийшла Фінляндія, на третє — Швеція і лише на двадцять друге — Норвегія.
У 2004 році загальний рівень ВВП Данії становив 174,4 млрд доларів, або 32 000 дол. на душу населення.
Доля експорту становить більш 30 % внутрішнього валового продукту.
- ВНП (2005) — USD 228,7 млрд.
- ВНП на душу населення (2005) — DKK 266 482. Доля ВВП, яка безпосередньо використовується населенням — 71,5 %.
Валюта — Данська крона (DKK)
- 1 USD (квітень 2006) — DKK 6,01
- 1 EURO (квітень 2006) — DKK 7,46
Данія не багата корисними копалинами, тому благоустрій країни залежить значною мірою від людських ресурсів, їхніх знань та навичок. Данія інвестує великі суми в освіту. Входить у 15 провідних країн світу в галузі інновацій (в 1995 і 1999 році посідала сьоме місце).
Соціальний захист і соціальна сфера
Освіта
Данія — одна з найбільш економічно розвинутих країн світу з ефективною системою соціального захисту населення, високим рівнем освіти та потужними демократичними традиціями.
Засади гуманітарно-академічної освіти Данії створила католицька церква, а професійно-технічна бере свої початки від ганзейських часів та навчальних осередків гільдій. У 18 ст. утвердилося розуміння необхідності навчання усього населення. В його кінці данці створили систему підготовки педагогів, що дало змогу розпочати вводити загальну 7-річну освіту з 1814 р. Миколі Грундвігу (1783—1872) країна завдячує більшості демократичних ідей в освіті та принципам свободи і незалежності (його прибічники створили перші недержавні школи), вільного вибору громадянами закладу освіти, рівного доступу та ін. Він був прихильником навчання «для життя», критикував недоліки тогочасної «книжкової» і схоластичної освіти. Цей гуманістичний імпульс не втрачений і досі, тому система освіти Данії постійно вдосконалюється, маючи на меті якнайповнішу реалізацію цих прекрасних цілей і принципів.
Освіта в Данії розглядається як «засіб формування розвинутої особистості з однаковими для всіх членів суспільства можливостями». Вже багато років країна входить у число світових лідерів за відсотком ВНП, який надається системі освіти (8,8 % у 1993 р.). Це піклування про духовний розвиток малих нащадків войовничих вікінгів відчувається навіть у найдрібнішому — безкоштовності всього навчального матеріалу й обладнання, харчування і транспорту та ін.
Держава фінансує всі заклади незалежно від підпорядкування чи власності на базі законів парламенту про обсяг і розподіл коштів між типами закладів (закон про дотації). Школи графств фінансуються державою на 100 %, приватні — на 85 %. Розподіл коштів належить згаданим вище радам графств та муніципалітетів. Рада графства може вирішити, що школярі повинні за щось відшкодовувати з власної кишені. Післясередні профзаклади хоч і приватні, але на 100 % фінансуються з бюджету.
Вища освіта безпосередньо фінансується державою, але закладам дозволено продавати додаткові освітні чи пошукові послуги. Частина субвенції обчислена за нормами на одного студента, кошти на науку та утримання споруд обчислюються за іншою методикою. Кошти щороку приходять «пакетом», а конкретний розподіл видатків здійснюють ради закладів.
Початкова школа та перший рівень середньої (народної) школи підпорядковані муніципальним органам влади і гарантують усім дітям, незалежно від здібностей та соціального становища, безкоштовну середню освіту. Впродовж всього періоду навчання в початковій школі та на першому рівні народної школи один і той же вчитель веде клас (загальноприйнята система класних керівників) і при цьому цей вчитель повністю відповідає за всебічний розвиток особистості кожного учня.
Педагогічна освіта у Данії безкоштовна. Педагогічна освіта першочергово була пов'язана з розповсюдженням християнства в країні.
Цілий ряд предметів у школах, особливо в педагогічних вузах викладаються англійською мовою.
Вища освіта
Вся вища освіта в Данії ділиться на три групи:
- Вища освіта скороченого циклу (KVU). Це дворічні програми професійної підготовки спеціалістів. Скорочений цикл у підготовці вчителів не використовується.
- Вища освіта середнього циклу (MVU). Три-чотири роки спеціалізованого навчання. Студенти по закінченні курсу навчання згідно з програмою середнього циклу отримуються ступені бакалавра (Professions Bachelor). Дипломи відповідають по рівню ступеню бакалавра в університеті. Усі повноваження контролю за вищими навчальними закладами середнього циклу передані місцевим представникам влади і вони разом з Центрами освіти відповідають за якість професійної підготовки. Перші три роки професійної освіти в університеті приводять до одержання ступеня бакалавра, або диплома університетського центру.
- Вища освіта довгого циклу (LVU). Цикл розрахований на п'ять років.
Заклади вищої освіти досить чітко поділяються на університетський (академічний)і неуніверситетський (неакадемічний) сектори. Перший включає 5 класичних і 9 спеціалізованих університети, а також 6 академій музики. Неуніверситетський сектор представлений спеціалізованими коледжами, які об'єднуються в Центрі вищої освіти згідно з законом про освіту 1997 року (The Act on CVUs). Неакадемічний сектор (College Sector) складається з понад 130 спеціалізованих закладів з тривалістю навчання 2-4 роки.
Повний цикл навчання, разом з докторантурою, мають університети в містах:
- Копенгаген (заснований у 1479 р. за вказівкою папи Секста 4),
- Орхус (створений у 1928 році як приватний заклад, після реформування перейшов під контроль Міністерства освіти Данії; він майже вдвічі менший за Копенгагенський університет),
- Оденсе (1964) Наймолодший університет. У ньому навчається 5,5 тисяч студентів, третина з яких вивчають гуманітарні науки.
- Роскілле (1970),
- Ольборг (1974).
Університетський сектор Данії охоплює дванадцять університетів. Дев'ять закладів університетського рівня спеціалізуються в інженерних і технологічних науках, медицині й ветеринарії, мистецтвах, будівництві та комерції:
- Technical University of Denmark, до якого входить Engineering Academy of Denmark;
- Royal Veterinary & Agricultural University;
- Royal Danish School of Pharmacy;
- Copenhagen Business School;
- The Aarhus School of Business;
- Southers Denmark Business School;
- Royal Danish School of Educational Studies;
- Royal Danish Academy of Fine Art School of Architecture;
- Aarhus School of Architecture.
У 1994 р. у Данії було 6 музичних академій, розташованих в містах: Kobenhavn, Aarhus, Odense, Aalborg, Esbjerg, Frederiksberg.
Медицина і соціальний захист
У Данії — безкоштовне медичне страхування для всіх резидентів. Країна справді піклується про своїх громадян — наприклад, у Данії багато людей з інвалідністю, і держава їх утримує за свій рахунок. У фінансуванні охорони здоров'я пріоритетне значення мають кошти державного та місцевих бюджетів. Лише стоматологія є платною для резидентів, починаючи з 18-річного віку. 4/5 населення країни отримує безкоштовну первинну медичну допомогу, а всі громадяни — безкоштовне лікування у державних лікарнях.
У тих галузях економіки, де працівники скаржаться на симптоми стресу, обумовлені високим робочим навантаженням, стислими строками виконання завдань, де робота пов'язана з насильством і погрозами — данське відомство з нагляду за умовами праці (Arbejdstilsynet) включає психологів до складу інспекторів, а монотонні види роботи і психосоціальні проблеми населення відносять до пріоритетів у державній програмі з охорони здоров'я й забезпечення безпеки на роботі.
Медичне обслуговування в першу чергу фінансується за рахунок восьмивідсоткового національного внеску на охорону здоров'я (данською: sundhedsbidrag) у поєднанні з коштами від уряду й муніципалітетів.
Громадяни, що досягли 67-річного віку, одержують щомісячні пенсії (колишні робітники та службовці — додаткові пенсії). Муніципалітети й уряд країни надають субсидії на житло для незаможних і людей похилого віку. Жінки отримують безкоштовну допологову й післяпологову медичну допомогу, декретну відпустку (14 тижнів) може взяти як матір дитини, так і батько.
Агрокультура
Економіка Данії опирається на високотехнологічне сільське господарство, сучасні малі підприємства, високий ступінь соціального захисту населення і обширну зовнішню торгівлю. В основі сільського господарства Данії лежить індивідуальне володіння землею і сімейна ферма. Сільське господарство Данії є одним з найінтенсивніших і найпродуктивніших не тільки у Західній Європі, але і в світі. У промисловості переважають дрібні і середні підприємства, а сільське господарство виробляє продукцію, достатню для забезпечення 15 млн осіб, що в три рази переважає кількість населення Данії. Данія займає перше місце в світі по виробництву продуктів харчування на душу населення. Основу сільського господарства складають 51,6 тисяч фермерських господарств (станом на 2005 рік). При цьому, 17,8 тисяч фермерських господарств зайняті у виробництві увесь рік. Експорт: м'ясо, молочні продукти, яйця, риба, шкурки норки, запчастини до автомобілів і літаків; текстиль, хімікати, електроустаткування. Данія один з найбільших в світі експортер м'яса свинини, сиру і вершкового масла. Наприклад, в 2002 році Данія експортувала 1,6 млн тон свинини, в тому числі 21 % до Німеччини, 19 % — до Великої Британії і 15 % — до Японії. Як чистий експортер продуктів сільського господарства вона перебуває серед семи провідних країн світу, а як експортер м'яса і твердих сирів поступається лише Нідерландам. М'ясо, переважно свинина, експортується в свіжому, консервованому і приготовленому вигляді. За рівнем механізації сільського господарства Данія випереджає багато західноєвропейських країн. В поголів'ї ВРХ переважають високопродуктивні породи: червона данська (складає майже половину поголів'я), чорно-строката і джерсейська. Середній надій молока від однієї корови складає 4190 кг в рік при жирності більше 4 %.
2/3 землі має аграрне застосування, 12 % — лісове, решта — поселення та озера. В річках і озерах розводять райдужну форель, а Данія є головним світовим постачальником цієї риби.
Данія — одна з країн із найвищою у Європі часткою штучного лісовідновлення, яке становить 87 %, природне — 6 %, решта — комбіноване (60 % лісів — це насадження хвойних порід). Площа лісів й інших насаджень — 579 тис. га., з яких у приватних руках перебуває 67 % лісів — 26246 лісоволодінь (існує багато малих лісоволодінь) із загальною площею 391 тис. га, у державних — 33 % (360 лісоволодінь). Вирощування різдвяних ялинок, яке оцінюється в 38 млн дол. США і полювання, яке оцінюється в 21 млн дол. США — у сукупності дає більше, ніж вартість деревної продукції (52,1 млн дол. США). Оскільки лісовий сектор не задовольняє високих вимог країни у лісопродукції — потужна меблева промисловість Данії покладається на імпортну сировину й експортує основну частину продукції. Більше половини ринку забезпечується за рахунок імпорту, а високоякісна деревина твердолистяних порід імпортується з Китаю та інших азійських країн.
Паливно-енергетичний комплекс
Загальне споживання енергії в Данії становить близько 20 млн тонн нафтового еквіваленту. Власні ресурси нафти — видобуток 9 млн т, газу (видобуток) — 5 млрд.м3. Данія імпортує значну кількість вугілля для виробництва електроенергії, однак завдяки власним ресурсам нафти й газу, альтернативній енергетиці та політиці енергозбереження країна майже повністю забезпечує себе власною електроенергією. Згідно з данським законодавством виробництво електроенергії в країні є безприбутковим. Ціни на електроенергію регулюються Міністерством енергетики в залежності від цін на енергоносії (вуголь, газ, біомаса, вітротурбіни і тд), і станом на 2005 рік становила по курсу до української гривні 1.8 грн./кВт-г. Загальне виробництво електроенергії становить 36,3 млрд кВт-год. З 2005 року країна взяла курс на зниження викидів СО2 в атмосферу на 20 %, що стимулює використання альтернативних екологічно безпечних джерел енергії, а станом на 2005 рік вони вже покривали 10 % енергетичної потреби країни. На теплових і вітроелектростанціях виробляється понад 32 млрд кВт-г електроенергії. За рахунок енергії вітру покривається 20 % (на 2007 р.) потреби країни в енергоносіях. Станом на 2014 рік 39 відсотків всієї спожитої електроенергії в Данії було згенеровано вітряками. У Данії функціонують понад 3 тис. вітряків, розміщених по всій території країни. Використання біомаси як палива на теплоелектростанціях регламентується законом, відповідно до якого вони повинні використовувати 1,2 млн тонн соломи і 0,2 млн тонн деревної тріски щорічно. Це еквівалентно приблизно 6 % річного виробництва електроенергії.
Починаючи з періоду енергетичної кризи 1970 року, Данія проводить серйозну роботу по впровадженню енергоефективності в житловому секторі, в промисловості, і, починаючи з 1970-х років Данія має найкращі показники в знижені енергоспоживання серед країн ОЕСР і при цьому ще й демонструючи значний ріст національного валового продукту. В першому енергетичному плані Данії, який був опублікований в 1976 році, основні цілі заключались в посиленні гарантованості енергопостачання шляхом створення дуже гнучкої і різноманітної енергетичної системи, в стимулюванні енергоефективності і в організації науково-технічного розвитку на основі державної підтримки. Стимулювання розвитку вітроенергетики було почате з 1979 року, коли були введені дотації на будівництво вітроенергетичних установок і вироблену на них електроенергію. На початку, дотація на такі установки становила 30 % від загальної вартості проєкту. По мірі розвитку виробничих потужностей і зниження собівартості виробництва вітроенергетичних установок — дотація була зменшена.
Станом на початок 2015 року данські компанії Vestas і Siemens Wind Power залишаються лідерами на ринку вітрогенераторів та їхніх компонентів, а сама країна має найвищу частку вітроенергетики в енергетичному комплексі серед усіх країн світу.
У Данії є досвід по експлуатації геотермальних станцій.
За рахунок сонячної енергії, яка використовується переважно для вироблення тепла в приватному секторі, покривається від 1/3 до 3/4 потреби в кожному жилому будинку.
Нафтопереробна промисловість зосереджена в Есб'єрі на західному узбережжі Ютландії.
Країна вважається світовим лідером з розробки та використання енергозберігаючих технологій.
У лютому 2011 року уряд Данії оголосив «Енергетичну стратегію 2050» з метою бути повністю незалежними від викопного палива до 2050 року.
Металургія
Ця галузь в Данії є малорозивиненою, працює на імпортній сировині й металобрухті. Великий завод із випуску чавуну і сталі знаходиться у м. .
Фінансовий сектор
Високе економічне зростання до першої нафтової кризи потягнуло за собою відчутний підйом у діяльності фінансового сектора у той час, як лібералізація фінансових ринків та розвитку технологій створення фінансових інструментів створило сприятливе підґрунтя для істотного збільшення ринку праці у другій половині 1980-х рр. Кінець 1980-х років відзначив чітку тенденцію Данського бізнесу до концентрації, що проявлялося у злиттях та поглинаннях компаній; це створило необхідність у більш великих та потужніших фінансових інститутах Данії. Тому за цей час фінансовий сектор пережив період об'єднання, який, у загальних рисах, вдвічі зменшив число фінансових інститутів та визначив появу двох основних банків та Nordea.
Данія, як і Швеція, Фінляндія та Норвегія мають добре розвинуті сервісні галузі, провідними з яких є банківська та страхова справа, а також транспорт. Дві перші з них тісно пов'язані між собою і створюють єдину фінансову систему. Найбільшим банком у Північній Європі є Nordea Bank AB (Швеція), який сформувався у 1997 р. після злиття відповідно швецького та фінського банків Nordbanken of Sweden та Merita Bank of Finland. Наявність різних валют і пов'язані з цим відповідні трансакції у взаємній торгівлі не відлякують скандинавські країни, проте дорожнеча робочої сили підштовхує потенційних інвесторів вкладати кошти у сусідні країни, передусім (починаючи з 1990-х рр.) у балтійські.
Данія і Швеція, перебуваючи в Євросоюзі, не бажають приєднуватися до монетарної системи і вводити євро, хоча їхні валюти повністю відповідають системним критеріям ЕМС, і лише Фінляндія має в цьому плані «повноцінне членство», замінивши свою марку на європейські гроші у 2002 р. Данія — країна з одним із найвищих рівнів життя населення.
Транспорт
Транспорт є одним з найважливіших секторів економіки Данії і вважається однією з найрозвинутіших у світі. У 1996 році транспорт склав 9 % від загальної вартості продукції Данії та 7 % від загальної зайнятості населення. Цей сектор виключно різноманітний за масштабом приватних підприємств. З одного боку, кількість великих державних чи приватних підприємств в галузі громадського транспорту, судноплавства та авіації незначна. З другого боку, значна кількість дрібних фірм, які працюють як з транспортуванням товарів (контракти на перевезення), так і з індивідуальними перевезеннями (таксі).
Завдяки морському положенню країни морський транспорт має дуже важливе значення для пасажирського і вантажного сполучення у самій країні та за її межами. Загальний тоннаж торгового флоту становить 6,9 млн бр.-реєстр. т двадцяте місце у світі і сьоме — у Європі). Найбільшими морськими портами країни є Копенгаген, Есб'єрг, Ольборг, Орхус, Фредесісія тощо. На частку морського транспорту припадає майже 75 % усіх зовнішньоторгівельних перевезень Данії. Данія займає важливу ключову позицію на перехресті торгових шляхів із Балтійського моря в Північне, з однієї сторони, і між Центральною Європою і Скандинавським півостровом — з іншої.
Загальна протяжність автошляхів становить 71 847 км (всі асфальтовані).
На купівлю машини в Данії йде 20 % націнка, а оренда машини в Данії — одна із найдорожчих в Європі (оренда авто бізнес класу — 600 євро за добу).
Місто Оденсе і Копенгаген з'єднує підвісний міст «Великий Бельт» — другий за довжиною міст у світі — 18 км (був побудований протягом 10 років). Уряд обіцяє, що коли міст окупиться, то проїзд стане безкоштовним. (наразі ціна проїзду становить 31.65 EUR).
Велосипеди
У Данії широко поширений велосипедний транспорт. Значною мірою це відбувається внаслідок турботи про здоровий спосіб життя. З 2009 року в країні діє неурядова організація Посольство Велотуризму Данії, метою діяльності якого є популяризації велоспорту й розвиток велосипедної інфраструктури. У Копенгагені завершено будівництво суперсучасної системи велодоріжок, обладнаних за останнім словом техніки. Метою є зробити пересування велосипедистів максимально комфортним — щоб робити мінімальну кількість зупинок до кінцевого пункту поїздки. Мережа велодоріжок об'єднує як райони міста, так і приміську територію. Протяжність деяких доріжок досягає 20 кілометрів. До основних зручностей належать: чітке розмежування між велодоріжками й автошляхами; спеціальні знаки, що вказують відстані до сервісних центрів; апарати для підкачки спущеного колеса, які розташовані через кожні 1,5 км. Там можна знайти й інші інструменти для ремонту, а також телефон, який з'єднає з найближчим сервісним центром; для велосипедистів, які багато їздять містом, встановлено спеціальні поручні для рук і ніг, біля яких зручно зупинятись, щоб перепочити, не злізаючи з велосипеда; сміттєві баки скрізь по шляху є дещо нахиленими, щоб у них можна було викинути сміття на ходу.
Ще станом на 1990 рік у Данії було прокладено понад 5000 км велосипедних доріжок.
Цивільний захист
Оскільки Данія характеризується максимальною децентралізацією функцій виконавчої влади та відсутність у держави виконавчих повноважень і повноважень оперативного управління у різних сферах соціально-економічного розвитку, у тому числі в частині протидії та реагування на надзвичайні та кризові ситуації — в Данії відсутній державний орган, відповідальний за надзвичайні ситуації та захист населення від можливих наслідків техногенних або природних катастроф. Частина цих функцій належить до компетенції місцевої поліції, підпорядкованої Національному комісаріату поліції, що, у свою чергу, входить до структури Міністерства юстиції Данії.
На підрозділи берегової охорони, що діють, переважно, в районі автономних територій (Ґренландія та Фарерські острови) і підпорядковані Міністерству оборони Данії, та поліцію — покладено функції пошуково-рятувальної роботи. До цих та інших робіт, у разі виникнення надзвичайної ситуації, може бути задіяна бригада швидкого реагування, яка входить до складу Міністерства оборони.
В Данії у 1906 році Софус Фальк заснував спеціальну рятувальну службу, яка на початку існувала як приватний рятувальний корпус «Фальк». Станом на 2009 рік це найбільша у світі приватна багатофункціональна рятувальна служба, яка заснована на засадах акціонерного товариства. Служба має великий парк різноманітних спеціальних автомобілів, рятувальні судна, вертольоти та літаки, а також великий досвід діяльності в цій сфері, у тому числі в інших країнах світу (Швеції, Польщі, Словаччині, Бельгії, Фінляндії, Німеччині, Франції) і виконує функції пошуково-рятувальної служби, пожежної охорони та допомоги при пожежах промисловим корпораціям та аеропортам у багатьох країнах Європи, швидкої та невідкладної допомоги, завдання, пов'язані з подоланням наслідків надзвичайних ситуацій, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, у тому числі нагляд за охороною навколишнього природного середовища, надає охоронні послуги, в тому числі державних установ, іноземних посольств, банківських структур тощо. Окрім Данії, служба діє також у Швеції та Німеччині (Гамбург). Окремим підрозділом компанії надаються також послуги з інженерно-технічного захисту об'єктів. Замовниками послуг є центральні та місцеві органи влади на підставі контрактів, а сплата послуг здійснюється з державного та місцевих бюджетів.
Через створену мережу диспетчерських центрів по всій території Данії, на єдиний телефон «112» отримується інформація про всі можливі випадки і негайно передається до поліції та відповідних підрозділів «Фальк» (служби швидкої допомоги, пожежної охорони тощо). Станом на 2009 рік відповідні служби «Фальк» у великих містах до місця події прибувають за 6-10 хв. після отримання виклику, а в сільській місцевості ставиться завдання прибуття на місце події або до хворого не пізніше ніж за 15 хв.
Компанія зареєстрована на Копенгагенській фондовій біржі, де було реалізовано 5 015 акцій із загальної кількості 10 634 акції.Акціонерами «Фальк» є приватні страхові компанії та пенсійні фонди, серед яких страхова компанія «Трюг Балтика» (15 %), страхова компанія «Кодан» (5,1 %), страхова компанія «АЛМ Бранд» (5,1 %), пенсійний фонд (84 %), працівники компанії (3 %).
Країна посіла п'яте місце в рейтингу Світового банку «Doing Business» за 2013 рік.
Ціноутворення
У Данії система ціноутворення більшою мірою складається під впливом ринкових факторів, а державний вплив на формування цін є дуже обмежений і полягає головним чином у створенні максимально сприятливих умов для вільної конкуренції приватних виробників, які самостійно встановлюють ціни на свою продукцію.
Впливати на рівень цін на ті чи інші товари чи здійснювати вплив на споживання в потрібному напрямку (наприклад, обмежити вживання спиртних напоїв тощо) уряд може шляхом застосування гнучкої системи споживчих податків. Держава впливає на ціни через систему податків і відповідне зниження витрат виробництва. Частка цін, що встановлюється чи регулюється державою, становить 6 % від загальної структури цін.
Масштаби державного сектора є невеликі, а ціни і тарифи в державному секторі визначаються фолькетингом, муніципальними і регіональними владою.
1 липня 1989 року фолькетингом був прийнятий Закон про конкуренцію, який є основним юридичним актом про ціноутворення. Нагляд за діяльністю монополій у галузі ціноутворення здійснює Рада з питань конкуренції, члени якої призначаються міністром промисловості на 4-річний термін.
Якщо існує випадок порушення порядку встановлення цін, то Рада зобов'язує підприємця протягом певного терміну (до одного року) ввести прийнятні ціни на свою продукцію чи використовувати конкретні правила розрахунку цих цін. У випадку відмови надати Раді необхідну інформацію і при цьому, коли існує неодноразове і грубе порушення положення Закону про конкуренцію, Рада може направити спеціальне повідомлення міністерству промисловості з викладенням своїх пропозицій про характер санкцій щодо порушника (штраф чи арешт майна).
На сільськогосподарську продукцію ціни встановлюються під впливом механізму політики Ради Європейського Співтовариства.
Свобода слова і діяльність ЗМІ
У Данії забезпечення свободи слова тісно пов'язане з необмеженим правом засобів масової інформації збирати інформацію і новини, а також публікувати їх у якомога достовірнішому вигляді. Невід'ємною частиною здійснення свободи є вільний коментар. Під час виконання цих обов'язків засобам масової інформації необхідно враховувати як право окремого громадянина на недоторканність його особи і сфери приватного життя, так і його потребу в захисті від необґрунтованої образи.
До порушень нормальної діяльності преси належать перешкоди, що чиняться опублікуванню інформації, яка має істотне значення для громадськості, а також потурання спробам сторонніх осіб вплинути на зміст засобів масової інформації, якщо це не викликає сумніви щодо вільного й незалежного становища засобів масової інформації. Про порушення нормальної діяльності преси можна говорити й тоді, коли журналісту доручаються завдання, що суперечать зазначеним правилам преси, совісті й переконанням журналіста.
Ці правила стосуються редакційного матеріалу (тексту, фотографій, кадрів), що публікується в періодичній пресі, передається по радіо, телебаченню, в інших засобах масової інформації, а також анонсів і реклами в періодичній пресі та інших засобах масової інформації у всіх випадках, коли інших правил у цій галузі не встановлено. Ці правила стосуються згадок і зображення осіб, у тому числі померлих, юридичних та ін.
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Данія |
Примітки
- Лист Тараса Шевченка до П. М. Корольова від 18.11.1842 р.
- Denmark Area — Geography — Index Mundi. Retrieved 5 June 2012.
- (PDF). Statistics Denmark. Архів оригіналу (PDF) за 18 квітня 2013. Процитовано 2 травня 2013.
- 2013 Legatum Prosperity Index™: Global prosperity rising while US and UK economies decline [ 6 серпня 2014 у Wayback Machine.]. , 29 October 2013.
- . United Nations Development Programme. Архів оригіналу за 28 березня 2013. Процитовано 19 квітня 2013.
- These Are The Happiest Countries In The World. The Huffington Post. June 5, 2015.
- Dave Serchuk. Happy Country=Social Mobility? Forbes. 12 July 2011
- . GINI index. The World Bank. 1997. Архів оригіналу за 9 лютого 2015. Процитовано 11 листопада 2012.
- Top income tax rate. CNN. 2013.
- www.everyculture.com. Culture of Denmark. Процитовано October 2014.
- Страны и народы: Науч.-попул. геогр.-этногр. изд. в 20-ти т. Зарубежная Европа. Общий обзор. Северная Европа/Редкол.: В. П. Максаковский, С. А. Токарев (отв.ред.) и др. М.: Мысль, 1981—269 с., ил., карт.
- Denmark in numbers 2010 [ 18 квітня 2013 у Wayback Machine.]. Statistics Denmark. Retrieved 2 May 2013
- Statistikbanken.dk/bef4
- Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 2001. — 416 с.
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 3 грудня 2018.
- Nyt højeste punkt i Danmark / GEODATASTYRELSEN[недоступне посилання]
- Møllehøj, Denmark / Peakbagger-com
- Безуглий В. В. Економічна і соціальна географія зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: ВЦ"Академія", 2007. — 704 с.(Альма-матер).
- Ковальчук С. С. Особливості євроінтеграції країн Скандинавії // Гілея: науковий вісник Збірник наукових праць [ 26 січня 2010 у Wayback Machine.] — 2012. — Вип. 59 (додаток). ISSN 2076-1554
- А. М. Мастепанова, Ю. М. Когана. Повышение еффективности использования энергии в жилищном секторе Дании. — Москва, 1999
- В. П. Коваленко, И. Г. Лысых. // Промышленное производство молока и свинины в Дании — Краснодар, «Советская Кубань» — 2005, 354с. (Учебники и учебн. пособия для студентов высш. учебн. заведений)
- Дания // Большая Российская энциклопедия: В 30 т.: Т. 7. Гермафродит — Григорьев. М. 2007.
- Denmark: Regions, Municipalities, Cities & Major Urban Areas [ 8 квітня 2012 у Wayback Machine.] — Statistics and Maps on City Population.
- Michael Kjær, Jonas (15 November 2006). «Christiansø betaler ikke sundhedsbidrag [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]». dr.dk. Retrieved 12 August 2007. ((дан.))
- The unity of the Realm — Statsministeriet — stm.dk. Retrieved 13 March 2012.
- retsinformation.dk Lov om de færøske myndigheders overtagelse af sager og sagsområder [ 20 січня 2016 у Wayback Machine.] (дан.) Denne lov bygger på en overenskomst mellem Færøernes landsstyre og den danske regering som ligeværdige parter.
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 24 квітня 2014.
- Lov om Grønlands Selvstyre [ 6 листопада 2018 у Wayback Machine.] (дан.). Retsinformation.dk. "I erkendelse af, at det grønlandske folk er et folk i henhold til folkeretten med ret til selvbestemmelse, bygger loven på et ønske om at fremme ligeværdighed og gensidig respekt i partnerskabet mellem Danmark og Grønland.
- Відеотелепередача «Отдых и туризм в Дании, Копенгаген». Телеканал РБК (Росія)
- Ю.Ничка. Правотворчість у правових системах скандинавського типу. Теоретичні аспекти. // Вісник Львівського університету. Серія юридична — 2011. — Вип. 52. ISSN 0136-8168 (print); 2078-4503 (online) С. 21-26
- А. С. Чепурко Кримінально-правова протидія незаконному вживанню наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів: порівняльний аспект // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Збірник наукових праць. — 2010. № 3
- Анна Степаненко. Болонський процес у реаліях данської освіти // Вісник Львівського університету. Серія Педагогічна — 2009. — Випуск 25. Частина 3. (с. 341—346)
- М. І. Деркач. Досвід фінансової децентралізації у контексті забезпечення сталого розвитку скандинавських країн // Вісник Бердянського університету менеджменту і бізнесу Науковий журнал — 2011. — № 1 ISSN 1997-4167
- Чужиков В. І. Економіка зарубіжних країн: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 308 с.
- Леонтьєва О. Ю. Основні цілі та особливості організації системи професійної освіти в Данії // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах: збірник наукових праць — 2010. — № 6.
- Schnack Karsten. The Danish University of Education. — Copenhagen, 2003. — 149 p.
- Роляк А. О. Особливості підготовки вчителя у Данії // Вісник Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка. Серія: Педагогічні науки Збірник наукових праць. — 2008, Вип.12
- Graversgaard J. Key role of labour inspection: How to inspect psyho-social problems in the workplace? Iavicoli, S., Stress at work in enlarging Europe. Rome, National Institute for Occupational Safety and Prevention. — 2004. — P.65-76
- Taxes [ 15 червня 2012 у Wayback Machine.] — Expat In Denmark. Retrieved 13 March 2012
- Тучак Х. В. Соціальна робота в Данії // Social Work and Education. — 2014. — № 1. — С. 56–60.
- І. П. Соловій, Л. Ф. Гончаренко. Європейське бачення «Успішної лісової політики» (на прикладі Данії) // НАУКОВИЙ ВІСНИК УкрДЛТУ: Збірник науково-технічних праць. — Львів: УкрДЛТУ. [ 4 березня 2011 у Wayback Machine.] — 2004. — Вип. 14.7. — 404 с. ISSN 1994-7836
- Поліщук В. М., Тарасенко С. Є., Сергеєва О. В.. Технічні засоби для використання енергії вітру (огляд) // Енергетика і автоматика Електронне наукове фахове видання — 2011 — № 3(9). ISSN 2223-0858
- Вітроенергетика Данії ставить нові рекорди 06.01.2015 vgolos.com.ua
- Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник — довідник. Випуск 2. Предметно — тематична частина: Д — Й / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2010. — 252 с. 978-966-02-5696-5. с.:8
- Release of Danish Energy Strategy 2050 [ 2022-09-30 у Wayback Machine.]. [en]
- Відеотелепередача «Отдых и туризм в Дании». Телеканал РБК (Росія)
- Маслов В. І. / Сам себе катаю: Все про велосипед: Для серед. і ст. шк. віку / Худож Є. І. Корольков.—К.:Веселка, 1990.—172с.:іл. (с.:104)
- Труш О. О. Досвід побудови та діяльності систем цивільного захисту країн-членів Європейського Союзу Північної Європи та Норвегії // Державне будівництво Електронне наукове фахове видання. — № 2 / 2009
- . Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 30 вересня 2013.
- Шкварчук Л. О. Ціни і ціноутворення. Навчальний посібник. — Київ: Кондор, 2003. — 214 с
- Маркетингова цінова політика: Навч. посіб. Рекомендовано МОН / Литвиненко Я. В. — К., 2010. — 294 с.
- Приступенко Т. О. Теорія журналістики: Етичні та правові засади діяльності засобів масової інформації: Навч. посіб., 2011.
Джерела
- Wittmann, Pius. Denmark [ 7 січня 2010 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 4. New York: Robert Appleton Company, 1908.
- Данія // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
- Конституції країн світу: Королівство Данія, Французька Республіка, Чеська Республіка, Республіка Польща: пер. з офіц. тексту / [уклад.: О. В. Коротюк, О. В. Лавринович ; пер.: О. В. Коротюк, Д. В. Каєвич, Т. В. Руденко]. — Київ: ОВК, 2021. — 231 с.
- Опорний конспект лекцій. Тема «Адміністративно-територіальний устрій країн Європейського Союзу: Європейський Союз, Данія, Ірландія, Кіпр» / Нац. акад. держ. упр. при Президентові України ; [авт.-упоряд.: П. В. Ворона та ін.]. — Київ: НАДУ, 2015. — 95 с. — (Бібліотека магістра).
- Путівник країнами Західної Європи. — Львів: Курсор-Плюс, 1998 . — (Пройди світ).
- Вип. 1 : Австрія. Бельгія. Данія. Нідерланди. Німеччина. Швейцарія / уклад. Л. Демська ; ред. Е. Пастух. — Львів, 1998. — 222 с.
- Скандинавські медіасистеми (Історія та сучасний стан журналістики Данії, Ґренландії, Фарерських островів, Ісландії): конспект лекцій із навч. дисципліни «Скандинавські медіасистеми» / О. К. Мелещенко ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т журналістики. — Київ: Грамота, 2016. — 84 с. : іл.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Данія |
Північне море | протока Скагеррак | протока Каттегат |
Північне море | Швеція | |
Північне море | Німеччина | Балтійське море |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro suverennu derzhavu sho skladayetsya z vlasne Daniyi a takozh Farerskih ostroviv ta Grenlandiyi div Korolivstvo Daniya Da niya dan Danmark zast Da tchina skandinavska ustanovcha krayina v Pivnichnij Yevropi sho vhodit do Korolivstva Daniya Roztashovana na pivdennij zahid vid Shveciyi i na pivden vid Norvegiyi maye suhodilnij kordon iz Nimechchinoyu Daniya zajmaye teritoriyu plosheyu 43 094 km i maye naselennya 5 792 202 osib 2020 Krayina skladayetsya z pivostrova Yutlandiya arhipelagu i 443 ostroviv 70 z yakih naseleni Ostrovi harakterizuyutsya ploskimi ornimi zemlyami j pishanimi beregami nizkoyu visotoyu ta pomirnim klimatom Daniya DanmarkPrapor GerbDeviz Guds hjaelp Folkets kaerlighed Danmarks styrke Bozha pomich Narodna lyubov Danska sila Gimn Der er et yndigt land Ye lyuba zemlya Roztashuvannya DaniyiStolicya ta najbilshe misto Kopengagen 55 43 pn sh 12 34 sh d country H G OOficijni movi danskaSuverenna derzhava Korolivstvo DaniyaForma pravlinnya Konstitucijna monarhiya Korol Frederik X Premʼyer ministr Mette FredriksenKonsolidaciya doistorichna Vstup do YeS 1 sichnya 1973Plosha Zagalom 43 094 km 134 Vnutr vodi 1 6 Naselennya ocinka lipen 2020 5 792 202 115 perepis 2006 5 450 661 Gustota 129 51 km 92 VVP PKS 2020 r ocinka Povnij 300 621 mlrd 59 Na dushu naselennya 52 121 19 Valyuta Danska krona a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 DKK a Chasovij poyas CET UTC 1 Kodi ISO 3166 208 DNK DKDomen dkTelefonnij kod 45Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daniya Ob yednane Korolivstvo Daniyi utvorilos u VIII stolitti yak moreplavna derzhava v borotbi za kontrol nad Baltijskim morem Danske panuvannya nad Kalmarskoyu uniyeyu utvorenoyu 1397 roku z Norvegiyeyu ta Shveciyeyu zakinchilosya viddilennyam Shveciyi u 1523 roci Skaniya nini pivdenna Shveciya ta ostriv Gotland she zalishalisya u skladi Daniyi vidpovidno do 1645 roku mir u Bremsebro i 1658 roku mir u Roskille vidpovidno Odnak Daniya zalishila soyuz z Norvegiyeyu yakij trivav do 1814 roku Daniya uspadkuvala ekspansivnu kolonialnu imperiyu vid soyuzu zavdyaki chomu maye kontrol nad Farerskimi ostrovami ta Grenlandiyeyu Pochinayuchi z XVII stolittya vidbuvalos kilka cesij teritoriyi voni zavershilis u 1830 h spleskom nacionalistichnih ruhiv yaki buli pridusheni 1864 roku pid chas drugoyi vijni za Shlezvig Daniya dotrimuvalasya nejtralitetu v Pershij svitovij vijni U kvitni 1940 roku pid chas nimeckogo vtorgnennya krayina praktichno ne chinila vijskovogo oporu todi yak danskij ruh oporu buv aktivnij z 1943 roku do kapitulyaciyi Nimechchini v travni 1945 roku Buvshi industrializovanim eksporterom silskogospodarskoyi produkciyi v drugij polovini XIX stolittya Daniya zdijsnila nizku socialnih i trudovih reform na pochatku XX stolittya sho zaklalo pidgruntya dlya ninishnoyi socialnoyi modeli z visokorozvinenoyu ta zmishanoyu ekonomikoyu Konstituciya Daniyi uhvalena 5 chervnya 1849 roku zavershila eru absolyutnoyi monarhiyi sho pochalasya 1660 roku i vstanovila konstitucijnu monarhiyu yaka vlashtovana yak parlamentska demokratiya Potochnim monarhom ye korol Frederik X Uryad i nacionalnij parlament zasidayut u Kopengageni yakij ye stoliceyu najbilshim mistom i torgovim centrom krayini Daniya ye chlenom Yevropejskogo Soyuzu vid 1973 roku koristuyuchis pri tomu nizkoyu prav na neuchast krayina zberigaye vlasnu valyutu dansku kronu Daniya ye odniyeyu z krayin zasnovnikiv i chleniv NATO Pivnichnoyi radi Radi Yevropi Organizaciyi Ekonomichnogo Spivrobitnictva ta Rozvitku Organizaciyi Ob yednanih Nacij krayina takozh ye chastinoyu Shengenskoyi zoni Daniya posidaye duzhe visoki miscya v nizci rejtingiv zokrema yakosti zhittya zdorov ya osviti zahistu gromadskih prav ta svobod konkurentospromozhnosti demokratiyi rivnosti procvitannya lyudskogo rozvitku Daniya chasto ocinyuyetsya yak odna z najshaslivishih krayin u sviti v kros nacionalnih doslidzhennyah rivnya shastya Krayina posidaye pershe misce u sviti v rejtingu socialnoyi mobilnosti odnu z providnih pozicij u rejtingu krayin z najkrashimi pokaznikami rivnosti dohodiv maye odin z najvishih u sviti nominalnij VVP na osobu naselennya i odin z najvishih u sviti podatkiv na individualnij dohid Bilshist danciv ye chlenami hocha konstituciya garantuye svobodu virospovidannya NazvaIsnuye dvi versiyi pohodzhennya nazvi krayini Za odniyeyu versiyeyu nazva utvorilasya vid plemeni daniv sho prozhivalo na pivdni Skandinavskogo pivostrova i v V VII stolittyah nashoyi eri zaselilo Danskij arhipelag i Yutlandiyu Za inshoyu versiyeyu Denmark perekladayetsya yak lisova krayina oskilki slovo dan abo tan oznachalo lis GeografiyaDaniya priatlantichna krayina roztashovana na pivnichnomu zahodi zoni shirokolistyanih lisiv Yevropi v pomirnih shirotah Yevraziyi Zajmaye pivostriv Yutlandiya j ostrovi Danskogo arhipelagu Zelandiya Borngolm Lesi Lollann Min Storstrem Fyun Falster ta inshi usogo 407 ostroviv u protokah i moryah Pivnichnogo i Baltijskogo moriv z posered yakih zaseleni lishe 72 Z cih 72 ostroviv najbilshimi j najnaselenishimi ye Zelandiya de roztashovana stolicya krayini Kopengagen Fyun ostrovi bliznyuki Lollann i Falster a takozh viddalenij majzhe na 200 km na shid u Baltijskomu mori ostriv Borngolm Daniya z kosmosu Krayina maye suhodilnij kordon lishe z Nimechchinoyu Vin prohodit na pivdni pivostrova Yutlandiya i maye dovzhinu 68 km Vid 2000 roku takozh ye suhoputne spoluchennya zi Shveciyeyu cherez Eresunnskij mist i tunel Zagalna dovzhina beregovoyi liniyi Daniyi pivostrova Yutlandiya ta 406 ostroviv 7 3 tis km sho stanovit shostu chastinu dovzhini ekvatora Buk lisovij Na zahodi Daniya omivayetsya Pivnichnim morem na pivnochi protokoyu Skagerrak i Kattegat na pivnichnomu shodi protokoyu Eresunn najmensha shirina Eresunna vsogo 4 km na shodi j pivdni Baltijskim morem Protoki Eresunn Zund Skagerrak i Kattegat vidokremlyuyut krayinu vid Norvegiyi j Shveciyi Najblizhchi susidi Daniyi Shveciya i Norvegiya vidokremleni vid neyi protokami Eresunn i Skagerrak prichomu vidstan do Shveciyi 4 km a do Norvegiyi blizko 200 km Vidstan do Velikoyi Britaniyi po Pivnichnomu moryu blizko 500 km Protoki Malij Belt Velikij Belt i Eresunn yaki zvutsya Baltijskimi protokami vidokremlyuyut odin vid odnogo pivostriv Yutlandiyu ostrovi Fyun i Zelandiyu ta Skandinavskij pivostriv Voni ye osnovnim morskim shlyahom sho z yednuye Baltijske more zi Svitovim okeanom i mayut mizhnarodnij pravovij rezhim Teritorialni vodi Daniyi 12 morskih mil 22 2 km Zhodna tochka metropoliyi ne viddalena vid morya na vidstan ponad 52 km Krayini nalezhit shidna chastina shelfu Pivnichnogo morya Mapa DaniyiRelyef Relyef Daniyi rivninno gorbistij Bilshist teritoriyi krayini sformovana z velikih hvilyastih rivnin i nevisokih miscyami krutoshilih pagorbiv Formi relyefu sformovani perevazhno pid vplivom lodovikovih pokriviv sho vidstupali na pivnich u plejstoceni vid yakih zalishilasya velika kilkist ozer Na pivnochi Daniyi vnaslidok pidnyattya utvorilisya stupinchasti morski rivnini Na shodi krayini znahodyatsya chislenni buhti na zahodi ta pivnochi pishani dyuni Zemlya obrobleni rivnini pishani dyuni j laguni na zahidnomu uzberezhzhi gliboki fiordi na shodi Perevazhayut dernovo pidzolisti na Shodi buri lisovi grunti na uzberezhzhyah luchni alyuvialni Uzberezhzhya Shidni beregi krayini silno porizani zahidni i pivnichni rivni oblyamovani pishanimi dyunami Uzdovzh nizinnih beregiv zbudovani chislenni dambi Poverhnya Yutlandskogo pivostrova i navkolishnih ostroviv rivninna klimat pomirno teplij morskij Vegetacijnij period trivaye 200 235 dniv richna kilkist opadiv perevishuye 600 mm Najvisha tochka pagorb Mellegej 170 86 m nad rivnem morya do 2005 roku najvishoyu tochkoyu vvazhavsya pagorb Iding Skovgej 170 77 m Klimat Daniya krayina z morskim klimatom yakij harakterizuyetsya m yakoyu zimoyu proholodnim litom i dovgimi perehidnimi sezonami Vpliv okeanu najbilsh rizko viyavlyayetsya vzimku Serednya sichneva temperatura dlya Daniyi 0 C Trivalist opalyuvanogo periodu v Daniyi z urahuvannyam popravki na viter dorivnyuye 220 dnyam Z lipnya po serpen temperatura povitrya stanovit 16 18 C a opadiv porivnyano nebagato Bilshu chastinu roku dmut silni zahidni vitri Richna suma opadiv 600 900 mm chasto buvayut tumani Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid najbilshih na zahodi Yutlandiyi do 450 mm na uzberezhzhi protoki Velikij Belt Richki i ozera U Daniyi bagato nevelikih ozer Bilshist korotkih richok Daniyi nesudohidni Richki z nevelikimi uhilami spokijnoyu techiyeyu chislennimi viginami richisha meandrami plesami j perekatami Najbilsha richka Gudeno v shidnij Yutlandiyi zavdovzhki 158 km Po richci kursuyut lishe turistichni sudna Rekreacijni resursi U Daniyi nalichuyetsya ponad 300 prirodoohoronnih ob yektiv zokrema chotiri nacionalni parki v yakih zberigayutsya lisovi masivi veresovi pustilisha bolota dyuni okremi vidi roslin i tvarin IstoriyaDokladnishe Istoriya Daniyi U 1018 1035 rr korol Kanut Velikij ob yednav pid svoyeyu koronoyu Daniyu Angliyu i Norvegiyu U 1157 1182 r r u periodi pravlinnya korolya Valdemara I vidbuvsya rozkvit Daniyi i zmicnennya yiyi vijskovo politichnoyi mogutnosti U 1219 r zavoyuvannya pivnichnoyi Estoniyi Elandska bitva 1676 U 1320 r porazka korolivskih vijsk likvidaciya korolivskoyi vladi 1340 1375 rr vidnovlennya j zmicnennya monarhiyi za korolya Valdemara IV 1397 r Kalmarska uniya Daniyi Shveciyi i Norvegiyi z Islandiyeyu za Margariti Danskoyi zgidno z yakoyu Skandinaviya opinilasya pid panuvannyam danskoyi koroni U XIV XVII st Daniya vistupala yak panivna sila na Baltijskomu mori Uprodovzh XVIII st u zovnishnij politici danskij uryad dotrimuvavsya principu nevtruchannya Dlya uniknennya vtorgnennya Napoleona Daniya bula zmushena prodovzhuvati vijnu z Angliyeyu i Shveciyeyu Zgidno z mirnimi ugodami teritoriya Daniyi bula obmezhena Danskim pivostrovom gercogstvom Lauenburg i Golshtiniyeyu U 1729 r Grenlandiya stala koloniyeyu Daniyi Vidkrittya Ustanovchih zboriv Daniyi 23 zhovtnya 1848 roku Z kartini K Hansena 5 chervnya 1849 r bula zatverdzhena Konstituciya U chervni 1924 roku Daniya viznala Radyansku respubliku U 1940 roci krayina bula okupovana nacistskoyu Nimechchinoyu U 1945 roci Daniya viznala nezalezhnist Islandiyi a u 1948 roci dala pravo na samovryaduvannya Farerskim ostrovam U 1949 roci Daniya stala chlenom zasnovnikom NATO i pri vstupi vidmovilas vid rozmishennya na svoyij teritoriyi v mirnij chas inozemnih vijsk i baz z 1960 roku stala chlenom Yevropejskoyi asociaciyi vilnoyi torgivli ta vstupila do Yevropejskogo spivtovaristva v 1973 roci Daniya stala pershoyu krayinoyu Pivnichnoyi Yevropi yaka vstupila do Yevropejskoyi Ekonomichnoyi Spilnoti v 1972 roci koroleva Margrete II stala pershoyu korolevoyu priblizno za 600 rokiv U 1979 r Grenlandiya otrimala avtonomiyu U 2024 r Koroleva Margrete II zreklasya prestolu korist sina Frederika X Tradicijnimi zanyattyami naselennya Daniyi buli moreplavstvo j ribalstvo Nini Daniya nalezhit do krayin z rozvinenim morskim flotom Krayina ye velikim virobnikom i eksporterom visokoyakisnih prodovolchih tovariv Daniya v Yevropejskomu Soyuzi Dokladnishe Daniya v Yevropejskomu SoyuziLisabonska ugoda Daniya razom z Velikoyu Britaniyeyu Norvegiyeyu ta Irlandiyeyu podavali zayavki na chlenstvo v Yevropejskomu Soyuzi YeS u 1961 ta 1967 rokah Odnak v oboh vipadkah prezident Franciyi Sharl de Goll naklav veto na chlenstvo Velikoyi Britaniyi u YeS i Daniya ne bazhayuchi vstupati do Soyuzu bez Velikoyi Britaniyi takozh zalishilasya poza Yevropejskim Soyuzom Lishe v sichni 1973 roku Daniya razom z Velikoyu Britaniyeyu ta Irlandiyeyu stala chlenom YeS Nezvazhayuchi na neveliku teritoriyu Daniya maye nezalezhnu poziciyu v stosunkah z YeS Pokazovim prikladom takoyi povedinki mozhe sluguvati vipadok koli krayina progolosuvala proti Maastrihtskoyi ugodi sho sprijnyalosya yak zatrimannya prosuvannya na shlyahu do yedinoyi Yevropi na referendumi 1992 roku ugoda bula ratifikovana vnaslidok peremovin nastupnogo roku Daniya progolosuvala proti priyednannya do yevropejskoyi valyuti yevro na referendumi 2000 roku NaselennyaDokladnishe Naselennya Daniyi Naselennya Daniyi 5 43 mln osib 2006 u tomu chisli stanom na 1999 rik 97 naselennya stanovili danci 2005 roku danci stanovili 95 naselennya a 4 5 inshi nacionalnosti Trivalist zhittya 80 rokiv Immigranti ta yihni nashadki nalichuyut 452 095 osib Cya chastka prihoditsya v osnovnomu na Pivnichnu Yevropu 41 306 Veliku Britaniyu 12 000 Nimechchinu 25 444 Polshu 13 509 Bosniyu i Gercegovinu 20 875 inshi krayini kolishnoyi Yugoslaviyi 23 968 Turechchinu 54 859 Somali 16 948 Irak 26 351 Iran 14 289 Livan 22 232 Afganistan 10 876 i Pakistan 19 301 Immigranti ta yihni nashadki skladayut blizko 8 5 zagalnoyi kilkosti naselennya krayini Daniya vidriznyayetsya vid inshih skandinavskih krayin visokoyu gustino yu naselennya 126 zhiteliv na km Mista Dokladnishe Mista Daniyi Najbilshi naseleni punkti Kopengagen Orhus Odense Olborg Frederiksgavn Movi Dokladnishe Danska mova ta Movi Daniyi Oficijna mova danska U danskij movi lishe dva rodi zagalnij ta serednij vidminkiv nemaye chasiv diyeslova tilki tri Takozh uzhivayetsya anglijskoyi nimeckoyi i francuzkoyi mov ReligiyaSobor Roskille Na pochatku VIII stolittya v Daniyi utverdilosya hristiyanstvo Pislya Reformaciyi oficijnim virospovidannyam stalo lyuteranstvo Do derzhavnoyi Yevangelichno lyuteranskoyi narodnoyi cerkvi Daniyi nalezhit 94 naselennya Religijna diyalnist krayini viznachayetsya Konstituciyeyu Daniyi osnovnim principom yakoyi ye peredumova sho Lyuteranska cerkva oficijna cerkva Daniyi povinna pidtrimuvatisya derzhavoyu a takozh principami svobodi virospovidannya svobodi slova ta svobodi sovisti Pidtrimka yaku nadaye derzhava ye chastkovo moralnoyu ta chastkovo politichnoyu zakonodavche zakriplennya svyata Velikodnya a takozh zakonodavstvo z religijnih pitan chastkovo finansovoyu ta administrativnoyu uchast u zarplatah ta pensiyah duhivnictva zbir cerkovnih podatej pidtrimka upravlinnya nacionalnoyu cerkvoyu pri dopomozi Ministerstva cerkovnih sprav dopomoga v kontrolyuvanni konsultacijni poslugi ta in Yevangelichna lyuteranska cerkva pidtrimuyetsya koshtom specialnogo podatku yakim obkladayutsya vsi lyuterani krayini U Daniyi meshkayut musulmani katoliki baptisti yudeyi tosho Administrativnij podilCentralna Yutlandiya Pivnichna Yutlandiya Pivdenna Daniya Stolichnij region Zelandiya Dokladnishe Administrativnij podil Daniyi ta Regioni Daniyi Daniya podilyayetsya na p yat administrativnih regioniv stvorenih 1 sichnya 2007 roku v ramkah administrativnoyi reformi koli tradicijnij podil krayini na 14 amtiv sim amtiv buli roztashovani v Yutlandiyi sim na Danskih ostrovah zokrema dva amti v mezhah Kopengagena zaminila nova sistema podilu na p yat regioniv Takozh todi skorocheno kilkist municipalitetiv z 270 do 98 dribnishi municipaliteti buli ob yednani v bilshi odinici Bilshist municipalitetiv maye naselennya shonajmenshe 20 000 lyudej shob mati finansovu j profesijnu stijkist hocha z cogo pravila buli zrobleni kilka vinyatkiv Najshidnisha zemlya Daniyi arhipelag Ertgolmene z naselennyam 90 2014 i plosheyu 39 ga ne ye chastinoyu ni municipalitetu ni regionu ale nalezhit Ministerstvu oboroni Korolivstvo Daniya ye unitarnoyu derzhavoyu prote Farerskim ostrovam i Grenlandiyi nadano samovryaduvannya politichnu avtonomiyu voni mayut svoyi uryadi j zakonodavchi organi Ci zemli efektivno samovryadovuyutsya shodo vnutrishnih sprav Tim ne mensh voni zakonodavcho pidporyadkovani Folketingu de ci dvi teritoriyi predstavleni dvoma miscyami kozhna Verhovni komisari dan Rigsombudsmand vistupayut yak predstavniki danskogo uryadu na Farerskih ostrovah i v parlamenti Grenlandiyi ale voni ne mozhut golosuvati Farerskij uryad viznachayetsya rivnopravnim partnerom z danskim uryadom v akti 2005 r a lyudi Grenlandiyi viznachayutsya yak okremij narod z pravom na samoviznachennya Regioni Daniyi Stolichnij region Zelandiya Centralna Yutlandiya Pivdenna Daniya Pivnichna YutlandiyaNajbilshi mista Dokladnishe mista DaniyiPolitichnij ustrijKorol Frederik X Daniya konstitucijna monarhiya na pidstavi konstituciyi vid 5 chervnya 1953 r korolivske uspadkuvannya forma ustroyu unitarna derzhava de Korol vikonuye rol golovi derzhavi a uryad formuyetsya z parlamentu Folketing Zakonodavcha vlada zdijsnyuyetsya spilno korolem i parlamentom Parlament u Daniyi odnopalatnij deputati obirayutsya shlyahom proporcijnogo predstavnictva hocha kozhen chlen parlamentu takozh predstavlyaye viborchij okrug U skladi parlamentu 179 deputativ z yakih chetvero obirayutsya vid Grenlandiyi ta Farerskih ostroviv Zagalom Uryad Daniyi ye uryadom menshosti sho ne mistit parlamentskoyi bilshosti sho oznachaye sho politika Daniyi zasnovana na kompromisah riznomanitnih politichnih partij Dosit chasto v uryad vhodyat predstavniki dvoh i bilshe politichnih partij U vipadku yaksho Folketing vislovlyuye nedoviru uryadu uryad povinen piti u vidstavku chi provesti vibori Vikonavcha vlada nalezhit korolyu i vid jogo imeni zdijsnyuyetsya uryadom Za Konstituciyeyu vibori povinni prohoditi kozhni chotiri roki Yaksho rozpodil misc pislya viboriv chitko vkazuye na pevnu partiyu abo partiyi monarh priznachaye yih yak uryad U vipadku yaksho rezultat viboriv ne chitkij Korol organizuye ryad narad na yakih obrani partiyi vislovlyuyut svoyi pobazhannya Todi Korol priznachaye korolivskogo povirenogo shob vin proviv peremovini pro formuvannya uryadu z obranimi partiyami Po zakinchenni peremovin provoditsya she odna narada na choli z Korolem pislya yakoyi monarh priznachaye novogo prem yer ministra Golovni partiyi social demokratichna narodno konservativna liberalna i radikalno liberalna stari ta kilka molodshih narodno socialistichna partiya progresu ta inshi Sklad uryadu koalicijnij Sluzhiti u vijsku v Daniyi prestizhno Do vijska berut ne bilsh nizh 3 000 osib na rik i korol osobisto vidbiraye predstavnikiv za zovnishnim viglyadom i harakterom Sudova vlada Nezalezhni sudi ye chastinoyu rozpodilu vlad u Daniyi Zazvichaj spravi rozglyadayutsya v pershu chergu miscevim chi miskim sudom apelyaciyi na rishennya miskogo sudu rozglyadayutsya v odnomu z dvoh Visokih Sudiv krayini Deyaki vazhlivi spravi sho torkayutsya administrativnih problem rozglyadayutsya odnim z visokih sudiv v pershu chergu Najvishim organom sudovoyi vladi ye Verhovnij Sud Suddiv priznachaye Korol Daniya nalezhit do yevropejskih pravovih sistem skandinavskoyi grupi yak i Islandiya Norvegiya Shveciya ta Finlyandiya i maye dualistichnij zmishanij harakter dlya yakoyi harakternimi ye yak oznaki kontinentalnogo tak i zagalnogo prava Maksimalnij peredbachenij zakonom termin pokarannya za narkozlochini v Daniyi stanovit 10 rokiv tyuremnogo uv yaznennya a v osoblivih vipadkah mozhe dosyagti 15 rokiv Korisni kopaliniDaniya ne bagata korisnimi kopalinami ne maye znachnih zapasiv energetichnoyi sirovini U Daniyi majzhe vidsutni zapasi palivnoyi i metalevoyi sirovini Z korisnih kopalin nayavni neveliki zapasi burogo vugillya torfu i kalijnih solej Nayavna lishe sirovina dlya industriyi budivelnih materialiv nayavni veliki pokladi vapnyakiv glin granitiv riznih vidtinkiv odnak u nalezhnij Daniyi akvatoriyi Pivnichnogo morya znahodyatsya veliki zapasi nafti j prirodnogo gazu yaki buli viyavleni u 1966 roci Nafta znajdena v 1972 roci v danskomu sektori Pivnichnogo morya v 230 kilometrah na zahid vid Esberga Na kontinentalnomu shelfi v Pivnichnomu mori vedetsya vidobutok nafti ta gazu Daniya dobuvaye blizko 14 mln tonn nafti v rik sho cilkom pokrivaye yiyi potrebi Rozvitok promislovosti v Daniyi trivalij chas strimuvavsya bidnistyu na mineralnu sirovinu Nini krayina takozh cilkom zalezhit vid yiyi importu peredovsim nafti i naftoproduktiv Div takozh Naftogazonosna oblast Pivnichnogo moryaEkonomikaMapa DaniyiLEGO Daniya krayina z visokorozvinenoyu ekonomikoyu industriyeyu agrokulturoyu transportom sferoyu obslugovuvannya Pislya Pershoyi a osoblivo pislya Drugoyi svitovoyi vijni danski tovari na britanskomu ta inshih zahidnoyevropejskih rinkah pochali vidchuvati silnu konkurenciyu tomu bulo strukturno perebudovano ekonomiku i z 50 h rokiv u valovomu produkti Daniyi pochala shvidko zbilshuvatis dolya promislovosti U Daniyi yak i Shveciyi Norvegiyi Finlyandiyi visokij riven fiskalnoyi avtonomiyi derzhavne upravlinnya zokrema fiskalnih funkcij derzhavi decentralizovano Daniya demonstruye prioritet fiskalnoyi avtonomiyi z dominuvannyam miscevih podatkiv u dohodah miscevih byudzhetiv Samostijnist komun spirayetsya nasampered na vlasnu podatkovu bazu za rahunok miscevih podatkiv formuyetsya 51 komunalnih dohodiv u Daniyi Shodo nerivnomirnosti rozvitku regioniv u YeS mensh problematichnimi viglyadayut mali krayini Yevropejskogo Soyuzu taki yak Lyuksemburg ta Daniya na vidminu vid teritorij z bilsh viraznoyu regionalnoyu asimetriyeyu u Velikij Britaniyi Nimechchini status depresivnosti regionu v Yevropejskomu Soyuzi viznachayetsya raz na sim rokiv za umovi yaksho vidpovidna teritoriya viroblyaye mensh nizh 75 VVP na dushu naselennya vid serednogo po YeS i na pochatku XXI st 2001 r najbilshi kontrasti mala Velika Britaniya na London pripadalo stvoryuvanogo VVP YeS 15 100 Inner London 230 a na Kornuel ta ostrovi Silli 70 Cornwall amp Isles of Scilly Dovoli velika regionalna asimetriya pritamanna takozh FRN Shidna ta Zahidna Nimechchina Daniya posidaye tretye misce u sviti za pokaznikami ekonomichnoyi nezalezhnosti samozabezpechenosti ekonomiki pislya Avstraliyi i Chili Za rivnem zarobitnoyi plati vin stanovit blizko 29 yevro god Daniya zajmaye pershe misce u sviti Inozemna robocha sila vid zagalnoyi kilkosti robochoyi sili stanovila 2 4 v 1990 roci i 3 4 v 2000 r Daniya tisno pov yazana z Nimechchinoyu ekonomichno maye tisni ekonomichni ta politichni zv yazki z Velikoyu Britaniyeyu Z chotiroh grup najdorozhchih krayin u Yevrosoyuzi do pershoyi z nih Yevrostatom vklyucheno ti de riven cin perevishuye 120 vidsotkovu mezhu serednogo po YeS Velika Britaniya Shveciya Finlyandiya Daniya Irlandiya 2 3 zemli maye agrarne zastosuvannya 12 lisove reshta poselennya ta ozera Osnovoyu dobrobutu ye promislovist 75 vartosti eksportu ta m yaso molochne tvarinnictvo 90 vartosti agrarnoyi produkciyi Pracyuye ponad polovina doroslih zhinok Daniya maye velikij flot i bagato torgovih partneriv U Daniyi visoka produktivnist praci sho stanovit na odnogo zajnyatogo v nacionalnij ekonomici 2 6 mln chol 38 tis dolariv VVP U 2003 r za mikroekonomichnim indeksom konkurentospromozhnosti Daniya posidala chetverte misce a na pershe misce vijshla Finlyandiya na tretye Shveciya i lishe na dvadcyat druge Norvegiya U 2004 roci zagalnij riven VVP Daniyi stanoviv 174 4 mlrd dolariv abo 32 000 dol na dushu naselennya Dolya eksportu stanovit bilsh 30 vnutrishnogo valovogo produktu VNP 2005 USD 228 7 mlrd VNP na dushu naselennya 2005 DKK 266 482 Dolya VVP yaka bezposeredno vikoristovuyetsya naselennyam 71 5 Valyuta Danska krona DKK 1 USD kviten 2006 DKK 6 01 1 EURO kviten 2006 DKK 7 46 Daniya ne bagata korisnimi kopalinami tomu blagoustrij krayini zalezhit znachnoyu miroyu vid lyudskih resursiv yihnih znan ta navichok Daniya investuye veliki sumi v osvitu Vhodit u 15 providnih krayin svitu v galuzi innovacij v 1995 i 1999 roci posidala some misce Socialnij zahist i socialna sfera Osvita Daniya odna z najbilsh ekonomichno rozvinutih krayin svitu z efektivnoyu sistemoyu socialnogo zahistu naselennya visokim rivnem osviti ta potuzhnimi demokratichnimi tradiciyami Zasadi gumanitarno akademichnoyi osviti Daniyi stvorila katolicka cerkva a profesijno tehnichna bere svoyi pochatki vid ganzejskih chasiv ta navchalnih oseredkiv gildij U 18 st utverdilosya rozuminnya neobhidnosti navchannya usogo naselennya V jogo kinci danci stvorili sistemu pidgotovki pedagogiv sho dalo zmogu rozpochati vvoditi zagalnu 7 richnu osvitu z 1814 r Mikoli Grundvigu 1783 1872 krayina zavdyachuye bilshosti demokratichnih idej v osviti ta principam svobodi i nezalezhnosti jogo pribichniki stvorili pershi nederzhavni shkoli vilnogo viboru gromadyanami zakladu osviti rivnogo dostupu ta in Vin buv prihilnikom navchannya dlya zhittya kritikuvav nedoliki togochasnoyi knizhkovoyi i sholastichnoyi osviti Cej gumanistichnij impuls ne vtrachenij i dosi tomu sistema osviti Daniyi postijno vdoskonalyuyetsya mayuchi na meti yaknajpovnishu realizaciyu cih prekrasnih cilej i principiv Osvita v Daniyi rozglyadayetsya yak zasib formuvannya rozvinutoyi osobistosti z odnakovimi dlya vsih chleniv suspilstva mozhlivostyami Vzhe bagato rokiv krayina vhodit u chislo svitovih lideriv za vidsotkom VNP yakij nadayetsya sistemi osviti 8 8 u 1993 r Ce pikluvannya pro duhovnij rozvitok malih nashadkiv vojovnichih vikingiv vidchuvayetsya navit u najdribnishomu bezkoshtovnosti vsogo navchalnogo materialu j obladnannya harchuvannya i transportu ta in Derzhava finansuye vsi zakladi nezalezhno vid pidporyadkuvannya chi vlasnosti na bazi zakoniv parlamentu pro obsyag i rozpodil koshtiv mizh tipami zakladiv zakon pro dotaciyi Shkoli grafstv finansuyutsya derzhavoyu na 100 privatni na 85 Rozpodil koshtiv nalezhit zgadanim vishe radam grafstv ta municipalitetiv Rada grafstva mozhe virishiti sho shkolyari povinni za shos vidshkodovuvati z vlasnoyi kisheni Pislyaseredni profzakladi hoch i privatni ale na 100 finansuyutsya z byudzhetu Visha osvita bezposeredno finansuyetsya derzhavoyu ale zakladam dozvoleno prodavati dodatkovi osvitni chi poshukovi poslugi Chastina subvenciyi obchislena za normami na odnogo studenta koshti na nauku ta utrimannya sporud obchislyuyutsya za inshoyu metodikoyu Koshti shoroku prihodyat paketom a konkretnij rozpodil vidatkiv zdijsnyuyut radi zakladiv Pochatkova shkola ta pershij riven serednoyi narodnoyi shkoli pidporyadkovani municipalnim organam vladi i garantuyut usim dityam nezalezhno vid zdibnostej ta socialnogo stanovisha bezkoshtovnu serednyu osvitu Vprodovzh vsogo periodu navchannya v pochatkovij shkoli ta na pershomu rivni narodnoyi shkoli odin i toj zhe vchitel vede klas zagalnoprijnyata sistema klasnih kerivnikiv i pri comu cej vchitel povnistyu vidpovidaye za vsebichnij rozvitok osobistosti kozhnogo uchnya Pedagogichna osvita u Daniyi bezkoshtovna Pedagogichna osvita pershochergovo bula pov yazana z rozpovsyudzhennyam hristiyanstva v krayini Cilij ryad predmetiv u shkolah osoblivo v pedagogichnih vuzah vikladayutsya anglijskoyu movoyu Visha osvita Kopengagenskij universitet Vsya visha osvita v Daniyi dilitsya na tri grupi Visha osvita skorochenogo ciklu KVU Ce dvorichni programi profesijnoyi pidgotovki specialistiv Skorochenij cikl u pidgotovci vchiteliv ne vikoristovuyetsya Visha osvita serednogo ciklu MVU Tri chotiri roki specializovanogo navchannya Studenti po zakinchenni kursu navchannya zgidno z programoyu serednogo ciklu otrimuyutsya stupeni bakalavra Professions Bachelor Diplomi vidpovidayut po rivnyu stupenyu bakalavra v universiteti Usi povnovazhennya kontrolyu za vishimi navchalnimi zakladami serednogo ciklu peredani miscevim predstavnikam vladi i voni razom z Centrami osviti vidpovidayut za yakist profesijnoyi pidgotovki Pershi tri roki profesijnoyi osviti v universiteti privodyat do oderzhannya stupenya bakalavra abo diploma universitetskogo centru Visha osvita dovgogo ciklu LVU Cikl rozrahovanij na p yat rokiv Zakladi vishoyi osviti dosit chitko podilyayutsya na universitetskij akademichnij i neuniversitetskij neakademichnij sektori Pershij vklyuchaye 5 klasichnih i 9 specializovanih universiteti a takozh 6 akademij muziki Neuniversitetskij sektor predstavlenij specializovanimi koledzhami yaki ob yednuyutsya v Centri vishoyi osviti zgidno z zakonom pro osvitu 1997 roku The Act on CVUs Neakademichnij sektor College Sector skladayetsya z ponad 130 specializovanih zakladiv z trivalistyu navchannya 2 4 roki Povnij cikl navchannya razom z doktoranturoyu mayut universiteti v mistah Kopengagen zasnovanij u 1479 r za vkazivkoyu papi Seksta 4 Orhus stvorenij u 1928 roci yak privatnij zaklad pislya reformuvannya perejshov pid kontrol Ministerstva osviti Daniyi vin majzhe vdvichi menshij za Kopengagenskij universitet Odense 1964 Najmolodshij universitet U nomu navchayetsya 5 5 tisyach studentiv tretina z yakih vivchayut gumanitarni nauki Roskille 1970 Olborg 1974 Orguskij universitet Universitetskij sektor Daniyi ohoplyuye dvanadcyat universitetiv Dev yat zakladiv universitetskogo rivnya specializuyutsya v inzhenernih i tehnologichnih naukah medicini j veterinariyi mistectvah budivnictvi ta komerciyi Technical University of Denmark do yakogo vhodit Engineering Academy of Denmark Royal Veterinary amp Agricultural University Royal Danish School of Pharmacy Copenhagen Business School The Aarhus School of Business Southers Denmark Business School Royal Danish School of Educational Studies Royal Danish Academy of Fine Art School of Architecture Aarhus School of Architecture U 1994 r u Daniyi bulo 6 muzichnih akademij roztashovanih v mistah Kobenhavn Aarhus Odense Aalborg Esbjerg Frederiksberg Medicina i socialnij zahist Shvidka dopomoga U Daniyi bezkoshtovne medichne strahuvannya dlya vsih rezidentiv Krayina spravdi pikluyetsya pro svoyih gromadyan napriklad u Daniyi bagato lyudej z invalidnistyu i derzhava yih utrimuye za svij rahunok U finansuvanni ohoroni zdorov ya prioritetne znachennya mayut koshti derzhavnogo ta miscevih byudzhetiv Lishe stomatologiya ye platnoyu dlya rezidentiv pochinayuchi z 18 richnogo viku 4 5 naselennya krayini otrimuye bezkoshtovnu pervinnu medichnu dopomogu a vsi gromadyani bezkoshtovne likuvannya u derzhavnih likarnyah U tih galuzyah ekonomiki de pracivniki skarzhatsya na simptomi stresu obumovleni visokim robochim navantazhennyam stislimi strokami vikonannya zavdan de robota pov yazana z nasilstvom i pogrozami danske vidomstvo z naglyadu za umovami praci Arbejdstilsynet vklyuchaye psihologiv do skladu inspektoriv a monotonni vidi roboti i psihosocialni problemi naselennya vidnosyat do prioritetiv u derzhavnij programi z ohoroni zdorov ya j zabezpechennya bezpeki na roboti Medichne obslugovuvannya v pershu chergu finansuyetsya za rahunok vosmividsotkovogo nacionalnogo vnesku na ohoronu zdorov ya danskoyu sundhedsbidrag u poyednanni z koshtami vid uryadu j municipalitetiv Gromadyani sho dosyagli 67 richnogo viku oderzhuyut shomisyachni pensiyi kolishni robitniki ta sluzhbovci dodatkovi pensiyi Municipaliteti j uryad krayini nadayut subsidiyi na zhitlo dlya nezamozhnih i lyudej pohilogo viku Zhinki otrimuyut bezkoshtovnu dopologovu j pislyapologovu medichnu dopomogu dekretnu vidpustku 14 tizhniv mozhe vzyati yak matir ditini tak i batko Agrokultura Ekonomika Daniyi opirayetsya na visokotehnologichne silske gospodarstvo suchasni mali pidpriyemstva visokij stupin socialnogo zahistu naselennya i obshirnu zovnishnyu torgivlyu V osnovi silskogo gospodarstva Daniyi lezhit individualne volodinnya zemleyu i simejna ferma Silske gospodarstvo Daniyi ye odnim z najintensivnishih i najproduktivnishih ne tilki u Zahidnij Yevropi ale i v sviti U promislovosti perevazhayut dribni i seredni pidpriyemstva a silske gospodarstvo viroblyaye produkciyu dostatnyu dlya zabezpechennya 15 mln osib sho v tri razi perevazhaye kilkist naselennya Daniyi Daniya zajmaye pershe misce v sviti po virobnictvu produktiv harchuvannya na dushu naselennya Osnovu silskogo gospodarstva skladayut 51 6 tisyach fermerskih gospodarstv stanom na 2005 rik Pri comu 17 8 tisyach fermerskih gospodarstv zajnyati u virobnictvi uves rik Eksport m yaso molochni produkti yajcya riba shkurki norki zapchastini do avtomobiliv i litakiv tekstil himikati elektroustatkuvannya Daniya odin z najbilshih v sviti eksporter m yasa svinini siru i vershkovogo masla Napriklad v 2002 roci Daniya eksportuvala 1 6 mln ton svinini v tomu chisli 21 do Nimechchini 19 do Velikoyi Britaniyi i 15 do Yaponiyi Yak chistij eksporter produktiv silskogo gospodarstva vona perebuvaye sered semi providnih krayin svitu a yak eksporter m yasa i tverdih siriv postupayetsya lishe Niderlandam M yaso perevazhno svinina eksportuyetsya v svizhomu konservovanomu i prigotovlenomu viglyadi Za rivnem mehanizaciyi silskogo gospodarstva Daniya viperedzhaye bagato zahidnoyevropejskih krayin V pogoliv yi VRH perevazhayut visokoproduktivni porodi chervona danska skladaye majzhe polovinu pogoliv ya chorno strokata i dzhersejska Serednij nadij moloka vid odniyeyi korovi skladaye 4190 kg v rik pri zhirnosti bilshe 4 2 3 zemli maye agrarne zastosuvannya 12 lisove reshta poselennya ta ozera V richkah i ozerah rozvodyat rajduzhnu forel a Daniya ye golovnim svitovim postachalnikom ciyeyi ribi Daniya odna z krayin iz najvishoyu u Yevropi chastkoyu shtuchnogo lisovidnovlennya yake stanovit 87 prirodne 6 reshta kombinovane 60 lisiv ce nasadzhennya hvojnih porid Plosha lisiv j inshih nasadzhen 579 tis ga z yakih u privatnih rukah perebuvaye 67 lisiv 26246 lisovolodin isnuye bagato malih lisovolodin iz zagalnoyu plosheyu 391 tis ga u derzhavnih 33 360 lisovolodin Viroshuvannya rizdvyanih yalinok yake ocinyuyetsya v 38 mln dol SShA i polyuvannya yake ocinyuyetsya v 21 mln dol SShA u sukupnosti daye bilshe nizh vartist derevnoyi produkciyi 52 1 mln dol SShA Oskilki lisovij sektor ne zadovolnyaye visokih vimog krayini u lisoprodukciyi potuzhna mebleva promislovist Daniyi pokladayetsya na importnu sirovinu j eksportuye osnovnu chastinu produkciyi Bilshe polovini rinku zabezpechuyetsya za rahunok importu a visokoyakisna derevina tverdolistyanih porid importuyetsya z Kitayu ta inshih azijskih krayin Palivno energetichnij kompleks Zagalne spozhivannya energiyi v Daniyi stanovit blizko 20 mln tonn naftovogo ekvivalentu Vlasni resursi nafti vidobutok 9 mln t gazu vidobutok 5 mlrd m3 Daniya importuye znachnu kilkist vugillya dlya virobnictva elektroenergiyi odnak zavdyaki vlasnim resursam nafti j gazu alternativnij energetici ta politici energozberezhennya krayina majzhe povnistyu zabezpechuye sebe vlasnoyu elektroenergiyeyu Zgidno z danskim zakonodavstvom virobnictvo elektroenergiyi v krayini ye bezpributkovim Cini na elektroenergiyu regulyuyutsya Ministerstvom energetiki v zalezhnosti vid cin na energonosiyi vugol gaz biomasa vitroturbini i td i stanom na 2005 rik stanovila po kursu do ukrayinskoyi grivni 1 8 grn kVt g Zagalne virobnictvo elektroenergiyi stanovit 36 3 mlrd kVt god Z 2005 roku krayina vzyala kurs na znizhennya vikidiv SO2 v atmosferu na 20 sho stimulyuye vikoristannya alternativnih ekologichno bezpechnih dzherel energiyi a stanom na 2005 rik voni vzhe pokrivali 10 energetichnoyi potrebi krayini Na teplovih i vitroelektrostanciyah viroblyayetsya ponad 32 mlrd kVt g elektroenergiyi Za rahunok energiyi vitru pokrivayetsya 20 na 2007 r potrebi krayini v energonosiyah Stanom na 2014 rik 39 vidsotkiv vsiyeyi spozhitoyi elektroenergiyi v Daniyi bulo zgenerovano vitryakami U Daniyi funkcionuyut ponad 3 tis vitryakiv rozmishenih po vsij teritoriyi krayini Vikoristannya biomasi yak paliva na teploelektrostanciyah reglamentuyetsya zakonom vidpovidno do yakogo voni povinni vikoristovuvati 1 2 mln tonn solomi i 0 2 mln tonn derevnoyi triski shorichno Ce ekvivalentno priblizno 6 richnogo virobnictva elektroenergiyi Pochinayuchi z periodu energetichnoyi krizi 1970 roku Daniya provodit serjoznu robotu po vprovadzhennyu energoefektivnosti v zhitlovomu sektori v promislovosti i pochinayuchi z 1970 h rokiv Daniya maye najkrashi pokazniki v znizheni energospozhivannya sered krayin OESR i pri comu she j demonstruyuchi znachnij rist nacionalnogo valovogo produktu V pershomu energetichnomu plani Daniyi yakij buv opublikovanij v 1976 roci osnovni cili zaklyuchalis v posilenni garantovanosti energopostachannya shlyahom stvorennya duzhe gnuchkoyi i riznomanitnoyi energetichnoyi sistemi v stimulyuvanni energoefektivnosti i v organizaciyi naukovo tehnichnogo rozvitku na osnovi derzhavnoyi pidtrimki Stimulyuvannya rozvitku vitroenergetiki bulo pochate z 1979 roku koli buli vvedeni dotaciyi na budivnictvo vitroenergetichnih ustanovok i viroblenu na nih elektroenergiyu Na pochatku dotaciya na taki ustanovki stanovila 30 vid zagalnoyi vartosti proyektu Po miri rozvitku virobnichih potuzhnostej i znizhennya sobivartosti virobnictva vitroenergetichnih ustanovok dotaciya bula zmenshena Stanom na pochatok 2015 roku danski kompaniyi Vestas i Siemens Wind Power zalishayutsya liderami na rinku vitrogeneratoriv ta yihnih komponentiv a sama krayina maye najvishu chastku vitroenergetiki v energetichnomu kompleksi sered usih krayin svitu U Daniyi ye dosvid po ekspluataciyi geotermalnih stancij Za rahunok sonyachnoyi energiyi yaka vikoristovuyetsya perevazhno dlya viroblennya tepla v privatnomu sektori pokrivayetsya vid 1 3 do 3 4 potrebi v kozhnomu zhilomu budinku Naftopererobna promislovist zoseredzhena v Esb yeri na zahidnomu uzberezhzhi Yutlandiyi Krayina vvazhayetsya svitovim liderom z rozrobki ta vikoristannya energozberigayuchih tehnologij U lyutomu 2011 roku uryad Daniyi ogolosiv Energetichnu strategiyu 2050 z metoyu buti povnistyu nezalezhnimi vid vikopnogo paliva do 2050 roku Metalurgiya Cya galuz v Daniyi ye malorozivinenoyu pracyuye na importnij sirovini j metalobruhti Velikij zavod iz vipusku chavunu i stali znahoditsya u m Finansovij sektor Visoke ekonomichne zrostannya do pershoyi naftovoyi krizi potyagnulo za soboyu vidchutnij pidjom u diyalnosti finansovogo sektora u toj chas yak liberalizaciya finansovih rinkiv ta rozvitku tehnologij stvorennya finansovih instrumentiv stvorilo spriyatlive pidgruntya dlya istotnogo zbilshennya rinku praci u drugij polovini 1980 h rr Kinec 1980 h rokiv vidznachiv chitku tendenciyu Danskogo biznesu do koncentraciyi sho proyavlyalosya u zlittyah ta poglinannyah kompanij ce stvorilo neobhidnist u bilsh velikih ta potuzhnishih finansovih institutah Daniyi Tomu za cej chas finansovij sektor perezhiv period ob yednannya yakij u zagalnih risah vdvichi zmenshiv chislo finansovih institutiv ta viznachiv poyavu dvoh osnovnih bankiv ta Nordea Daniya yak i Shveciya Finlyandiya ta Norvegiya mayut dobre rozvinuti servisni galuzi providnimi z yakih ye bankivska ta strahova sprava a takozh transport Dvi pershi z nih tisno pov yazani mizh soboyu i stvoryuyut yedinu finansovu sistemu Najbilshim bankom u Pivnichnij Yevropi ye Nordea Bank AB Shveciya yakij sformuvavsya u 1997 r pislya zlittya vidpovidno shveckogo ta finskogo bankiv Nordbanken of Sweden ta Merita Bank of Finland Nayavnist riznih valyut i pov yazani z cim vidpovidni transakciyi u vzayemnij torgivli ne vidlyakuyut skandinavski krayini prote dorozhnecha robochoyi sili pidshtovhuye potencijnih investoriv vkladati koshti u susidni krayini peredusim pochinayuchi z 1990 h rr u baltijski Daniya i Shveciya perebuvayuchi v Yevrosoyuzi ne bazhayut priyednuvatisya do monetarnoyi sistemi i vvoditi yevro hocha yihni valyuti povnistyu vidpovidayut sistemnim kriteriyam EMS i lishe Finlyandiya maye v comu plani povnocinne chlenstvo zaminivshi svoyu marku na yevropejski groshi u 2002 r Daniya krayina z odnim iz najvishih rivniv zhittya naselennya Transport Transport ye odnim z najvazhlivishih sektoriv ekonomiki Daniyi i vvazhayetsya odniyeyu z najrozvinutishih u sviti U 1996 roci transport sklav 9 vid zagalnoyi vartosti produkciyi Daniyi ta 7 vid zagalnoyi zajnyatosti naselennya Cej sektor viklyuchno riznomanitnij za masshtabom privatnih pidpriyemstv Z odnogo boku kilkist velikih derzhavnih chi privatnih pidpriyemstv v galuzi gromadskogo transportu sudnoplavstva ta aviaciyi neznachna Z drugogo boku znachna kilkist dribnih firm yaki pracyuyut yak z transportuvannyam tovariv kontrakti na perevezennya tak i z individualnimi perevezennyami taksi Zavdyaki morskomu polozhennyu krayini morskij transport maye duzhe vazhlive znachennya dlya pasazhirskogo i vantazhnogo spoluchennya u samij krayini ta za yiyi mezhami Zagalnij tonnazh torgovogo flotu stanovit 6 9 mln br reyestr t dvadcyate misce u sviti i some u Yevropi Najbilshimi morskimi portami krayini ye Kopengagen Esb yerg Olborg Orhus Fredesisiya tosho Na chastku morskogo transportu pripadaye majzhe 75 usih zovnishnotorgivelnih perevezen Daniyi Daniya zajmaye vazhlivu klyuchovu poziciyu na perehresti torgovih shlyahiv iz Baltijskogo morya v Pivnichne z odniyeyi storoni i mizh Centralnoyu Yevropoyu i Skandinavskim pivostrovom z inshoyi Zagalna protyazhnist avtoshlyahiv stanovit 71 847 km vsi asfaltovani Na kupivlyu mashini v Daniyi jde 20 nacinka a orenda mashini v Daniyi odna iz najdorozhchih v Yevropi orenda avto biznes klasu 600 yevro za dobu Misto Odense i Kopengagen z yednuye pidvisnij mist Velikij Belt drugij za dovzhinoyu mist u sviti 18 km buv pobudovanij protyagom 10 rokiv Uryad obicyaye sho koli mist okupitsya to proyizd stane bezkoshtovnim narazi cina proyizdu stanovit 31 65 EUR Velosipedi U Daniyi shiroko poshirenij velosipednij transport Znachnoyu miroyu ce vidbuvayetsya vnaslidok turboti pro zdorovij sposib zhittya Z 2009 roku v krayini diye neuryadova organizaciya Posolstvo Veloturizmu Daniyi metoyu diyalnosti yakogo ye populyarizaciyi velosportu j rozvitok velosipednoyi infrastrukturi U Kopengageni zaversheno budivnictvo supersuchasnoyi sistemi velodorizhok obladnanih za ostannim slovom tehniki Metoyu ye zrobiti peresuvannya velosipedistiv maksimalno komfortnim shob robiti minimalnu kilkist zupinok do kincevogo punktu poyizdki Merezha velodorizhok ob yednuye yak rajoni mista tak i primisku teritoriyu Protyazhnist deyakih dorizhok dosyagaye 20 kilometriv Do osnovnih zruchnostej nalezhat chitke rozmezhuvannya mizh velodorizhkami j avtoshlyahami specialni znaki sho vkazuyut vidstani do servisnih centriv aparati dlya pidkachki spushenogo kolesa yaki roztashovani cherez kozhni 1 5 km Tam mozhna znajti j inshi instrumenti dlya remontu a takozh telefon yakij z yednaye z najblizhchim servisnim centrom dlya velosipedistiv yaki bagato yizdyat mistom vstanovleno specialni poruchni dlya ruk i nig bilya yakih zruchno zupinyatis shob perepochiti ne zlizayuchi z velosipeda smittyevi baki skriz po shlyahu ye desho nahilenimi shob u nih mozhna bulo vikinuti smittya na hodu She stanom na 1990 rik u Daniyi bulo prokladeno ponad 5000 km velosipednih dorizhok Civilnij zahist Div takozh Policiya Daniyi Oskilki Daniya harakterizuyetsya maksimalnoyu decentralizaciyeyu funkcij vikonavchoyi vladi ta vidsutnist u derzhavi vikonavchih povnovazhen i povnovazhen operativnogo upravlinnya u riznih sferah socialno ekonomichnogo rozvitku u tomu chisli v chastini protidiyi ta reaguvannya na nadzvichajni ta krizovi situaciyi v Daniyi vidsutnij derzhavnij organ vidpovidalnij za nadzvichajni situaciyi ta zahist naselennya vid mozhlivih naslidkiv tehnogennih abo prirodnih katastrof Chastina cih funkcij nalezhit do kompetenciyi miscevoyi policiyi pidporyadkovanoyi Nacionalnomu komisariatu policiyi sho u svoyu chergu vhodit do strukturi Ministerstva yusticiyi Daniyi Na pidrozdili beregovoyi ohoroni sho diyut perevazhno v rajoni avtonomnih teritorij Grenlandiya ta Farerski ostrovi i pidporyadkovani Ministerstvu oboroni Daniyi ta policiyu pokladeno funkciyi poshukovo ryatuvalnoyi roboti Do cih ta inshih robit u razi viniknennya nadzvichajnoyi situaciyi mozhe buti zadiyana brigada shvidkogo reaguvannya yaka vhodit do skladu Ministerstva oboroni V Daniyi u 1906 roci Sofus Falk zasnuvav specialnu ryatuvalnu sluzhbu yaka na pochatku isnuvala yak privatnij ryatuvalnij korpus Falk Stanom na 2009 rik ce najbilsha u sviti privatna bagatofunkcionalna ryatuvalna sluzhba yaka zasnovana na zasadah akcionernogo tovaristva Sluzhba maye velikij park riznomanitnih specialnih avtomobiliv ryatuvalni sudna vertoloti ta litaki a takozh velikij dosvid diyalnosti v cij sferi u tomu chisli v inshih krayinah svitu Shveciyi Polshi Slovachchini Belgiyi Finlyandiyi Nimechchini Franciyi i vikonuye funkciyi poshukovo ryatuvalnoyi sluzhbi pozhezhnoyi ohoroni ta dopomogi pri pozhezhah promislovim korporaciyam ta aeroportam u bagatoh krayinah Yevropi shvidkoyi ta nevidkladnoyi dopomogi zavdannya pov yazani z podolannyam naslidkiv nadzvichajnih situacij zapobigannya viniknennyu nadzvichajnih situacij u tomu chisli naglyad za ohoronoyu navkolishnogo prirodnogo seredovisha nadaye ohoronni poslugi v tomu chisli derzhavnih ustanov inozemnih posolstv bankivskih struktur tosho Okrim Daniyi sluzhba diye takozh u Shveciyi ta Nimechchini Gamburg Okremim pidrozdilom kompaniyi nadayutsya takozh poslugi z inzhenerno tehnichnogo zahistu ob yektiv Zamovnikami poslug ye centralni ta miscevi organi vladi na pidstavi kontraktiv a splata poslug zdijsnyuyetsya z derzhavnogo ta miscevih byudzhetiv Cherez stvorenu merezhu dispetcherskih centriv po vsij teritoriyi Daniyi na yedinij telefon 112 otrimuyetsya informaciya pro vsi mozhlivi vipadki i negajno peredayetsya do policiyi ta vidpovidnih pidrozdiliv Falk sluzhbi shvidkoyi dopomogi pozhezhnoyi ohoroni tosho Stanom na 2009 rik vidpovidni sluzhbi Falk u velikih mistah do miscya podiyi pribuvayut za 6 10 hv pislya otrimannya vikliku a v silskij miscevosti stavitsya zavdannya pributtya na misce podiyi abo do hvorogo ne piznishe nizh za 15 hv Kompaniya zareyestrovana na Kopengagenskij fondovij birzhi de bulo realizovano 5 015 akcij iz zagalnoyi kilkosti 10 634 akciyi Akcionerami Falk ye privatni strahovi kompaniyi ta pensijni fondi sered yakih strahova kompaniya Tryug Baltika 15 strahova kompaniya Kodan 5 1 strahova kompaniya ALM Brand 5 1 pensijnij fond 84 pracivniki kompaniyi 3 Krayina posila p yate misce v rejtingu Svitovogo banku Doing Business za 2013 rik Cinoutvorennya U Daniyi sistema cinoutvorennya bilshoyu miroyu skladayetsya pid vplivom rinkovih faktoriv a derzhavnij vpliv na formuvannya cin ye duzhe obmezhenij i polyagaye golovnim chinom u stvorenni maksimalno spriyatlivih umov dlya vilnoyi konkurenciyi privatnih virobnikiv yaki samostijno vstanovlyuyut cini na svoyu produkciyu Vplivati na riven cin na ti chi inshi tovari chi zdijsnyuvati vpliv na spozhivannya v potribnomu napryamku napriklad obmezhiti vzhivannya spirtnih napoyiv tosho uryad mozhe shlyahom zastosuvannya gnuchkoyi sistemi spozhivchih podatkiv Derzhava vplivaye na cini cherez sistemu podatkiv i vidpovidne znizhennya vitrat virobnictva Chastka cin sho vstanovlyuyetsya chi regulyuyetsya derzhavoyu stanovit 6 vid zagalnoyi strukturi cin Masshtabi derzhavnogo sektora ye neveliki a cini i tarifi v derzhavnomu sektori viznachayutsya folketingom municipalnimi i regionalnimi vladoyu 1 lipnya 1989 roku folketingom buv prijnyatij Zakon pro konkurenciyu yakij ye osnovnim yuridichnim aktom pro cinoutvorennya Naglyad za diyalnistyu monopolij u galuzi cinoutvorennya zdijsnyuye Rada z pitan konkurenciyi chleni yakoyi priznachayutsya ministrom promislovosti na 4 richnij termin Yaksho isnuye vipadok porushennya poryadku vstanovlennya cin to Rada zobov yazuye pidpriyemcya protyagom pevnogo terminu do odnogo roku vvesti prijnyatni cini na svoyu produkciyu chi vikoristovuvati konkretni pravila rozrahunku cih cin U vipadku vidmovi nadati Radi neobhidnu informaciyu i pri comu koli isnuye neodnorazove i grube porushennya polozhennya Zakonu pro konkurenciyu Rada mozhe napraviti specialne povidomlennya ministerstvu promislovosti z vikladennyam svoyih propozicij pro harakter sankcij shodo porushnika shtraf chi aresht majna Na silskogospodarsku produkciyu cini vstanovlyuyutsya pid vplivom mehanizmu politiki Radi Yevropejskogo Spivtovaristva Svoboda slova i diyalnist ZMIU Daniyi zabezpechennya svobodi slova tisno pov yazane z neobmezhenim pravom zasobiv masovoyi informaciyi zbirati informaciyu i novini a takozh publikuvati yih u yakomoga dostovirnishomu viglyadi Nevid yemnoyu chastinoyu zdijsnennya svobodi ye vilnij komentar Pid chas vikonannya cih obov yazkiv zasobam masovoyi informaciyi neobhidno vrahovuvati yak pravo okremogo gromadyanina na nedotorkannist jogo osobi i sferi privatnogo zhittya tak i jogo potrebu v zahisti vid neobgruntovanoyi obrazi Do porushen normalnoyi diyalnosti presi nalezhat pereshkodi sho chinyatsya opublikuvannyu informaciyi yaka maye istotne znachennya dlya gromadskosti a takozh poturannya sprobam storonnih osib vplinuti na zmist zasobiv masovoyi informaciyi yaksho ce ne viklikaye sumnivi shodo vilnogo j nezalezhnogo stanovisha zasobiv masovoyi informaciyi Pro porushennya normalnoyi diyalnosti presi mozhna govoriti j todi koli zhurnalistu doruchayutsya zavdannya sho superechat zaznachenim pravilam presi sovisti j perekonannyam zhurnalista Ci pravila stosuyutsya redakcijnogo materialu tekstu fotografij kadriv sho publikuyetsya v periodichnij presi peredayetsya po radio telebachennyu v inshih zasobah masovoyi informaciyi a takozh anonsiv i reklami v periodichnij presi ta inshih zasobah masovoyi informaciyi u vsih vipadkah koli inshih pravil u cij galuzi ne vstanovleno Ci pravila stosuyutsya zgadok i zobrazhennya osib u tomu chisli pomerlih yuridichnih ta in Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu DaniyaSpisok ssavciv DaniyiPrimitkiList Tarasa Shevchenka do P M Korolova vid 18 11 1842 r Denmark Area Geography Index Mundi Retrieved 5 June 2012 PDF Statistics Denmark Arhiv originalu PDF za 18 kvitnya 2013 Procitovano 2 travnya 2013 2013 Legatum Prosperity Index Global prosperity rising while US and UK economies decline 6 serpnya 2014 u Wayback Machine 29 October 2013 United Nations Development Programme Arhiv originalu za 28 bereznya 2013 Procitovano 19 kvitnya 2013 These Are The Happiest Countries In The World The Huffington Post June 5 2015 Dave Serchuk Happy Country Social Mobility Forbes 12 July 2011 GINI index The World Bank 1997 Arhiv originalu za 9 lyutogo 2015 Procitovano 11 listopada 2012 Top income tax rate CNN 2013 www everyculture com Culture of Denmark Procitovano October 2014 Strany i narody Nauch popul geogr etnogr izd v 20 ti t Zarubezhnaya Evropa Obshij obzor Severnaya Evropa Redkol V P Maksakovskij S A Tokarev otv red i dr M Mysl 1981 269 s il kart Denmark in numbers 2010 18 kvitnya 2013 u Wayback Machine Statistics Denmark Retrieved 2 May 2013 Statistikbanken dk bef4 Yurkivskij V M Regionalna ekonomichna i socialna geografiya Zarubizhni krayini Pidruchnik 2 ge vid K Libid 2001 416 s Arhiv originalu za 18 veresnya 2015 Procitovano 3 grudnya 2018 Nyt hojeste punkt i Danmark GEODATASTYRELSEN nedostupne posilannya Mollehoj Denmark Peakbagger com Bezuglij V V Ekonomichna i socialna geografiya zarubizhnih krayin Navch posib K VC Akademiya 2007 704 s Alma mater ISBN 978 966 580 242 6 Kovalchuk S S Osoblivosti yevrointegraciyi krayin Skandinaviyi Gileya naukovij visnik Zbirnik naukovih prac 26 sichnya 2010 u Wayback Machine 2012 Vip 59 dodatok ISSN 2076 1554 A M Mastepanova Yu M Kogana Povyshenie effektivnosti ispolzovaniya energii v zhilishnom sektore Danii Moskva 1999 V P Kovalenko I G Lysyh Promyshlennoe proizvodstvo moloka i svininy v Danii Krasnodar Sovetskaya Kuban 2005 354s Uchebniki i uchebn posobiya dlya studentov vyssh uchebn zavedenij Daniya Bolshaya Rossijskaya enciklopediya V 30 t T 7 Germafrodit Grigorev M 2007 Denmark Regions Municipalities Cities amp Major Urban Areas 8 kvitnya 2012 u Wayback Machine Statistics and Maps on City Population Michael Kjaer Jonas 15 November 2006 Christianso betaler ikke sundhedsbidrag 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine dr dk Retrieved 12 August 2007 dan The unity of the Realm Statsministeriet stm dk Retrieved 13 March 2012 retsinformation dk Lov om de faeroske myndigheders overtagelse af sager og sagsomrader 20 sichnya 2016 u Wayback Machine dan Denne lov bygger pa en overenskomst mellem Faeroernes landsstyre og den danske regering som ligevaerdige parter Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 24 kvitnya 2014 Lov om Gronlands Selvstyre 6 listopada 2018 u Wayback Machine dan Retsinformation dk I erkendelse af at det gronlandske folk er et folk i henhold til folkeretten med ret til selvbestemmelse bygger loven pa et onske om at fremme ligevaerdighed og gensidig respekt i partnerskabet mellem Danmark og Gronland Videoteleperedacha Otdyh i turizm v Danii Kopengagen Telekanal RBK Rosiya Yu Nichka Pravotvorchist u pravovih sistemah skandinavskogo tipu Teoretichni aspekti Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna 2011 Vip 52 ISSN 0136 8168 print 2078 4503 online S 21 26 A S Chepurko Kriminalno pravova protidiya nezakonnomu vzhivannyu narkotichnih zasobiv psihotropnih rechovin abo yihnih analogiv porivnyalnij aspekt Naukovij visnik Dnipropetrovskogo derzhavnogo universitetu vnutrishnih sprav Zbirnik naukovih prac 2010 3 Anna Stepanenko Bolonskij proces u realiyah danskoyi osviti Visnik Lvivskogo universitetu Seriya Pedagogichna 2009 Vipusk 25 Chastina 3 s 341 346 M I Derkach Dosvid finansovoyi decentralizaciyi u konteksti zabezpechennya stalogo rozvitku skandinavskih krayin Visnik Berdyanskogo universitetu menedzhmentu i biznesu Naukovij zhurnal 2011 1 ISSN 1997 4167 Chuzhikov V I Ekonomika zarubizhnih krayin Navch posib K KNEU 2005 308 s ISBN 966 574 777 0 Leontyeva O Yu Osnovni cili ta osoblivosti organizaciyi sistemi profesijnoyi osviti v Daniyi Pedagogika formuvannya tvorchoyi osobistosti u vishij i zagalnoosvitnij shkolah zbirnik naukovih prac 2010 6 Schnack Karsten The Danish University of Education Copenhagen 2003 149 p Rolyak A O Osoblivosti pidgotovki vchitelya u Daniyi Visnik Gluhivskogo nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni Oleksandra Dovzhenka Seriya Pedagogichni nauki Zbirnik naukovih prac 2008 Vip 12 Graversgaard J Key role of labour inspection How to inspect psyho social problems in the workplace Iavicoli S Stress at work in enlarging Europe Rome National Institute for Occupational Safety and Prevention 2004 P 65 76 Taxes 15 chervnya 2012 u Wayback Machine Expat In Denmark Retrieved 13 March 2012 Tuchak H V Socialna robota v Daniyi Social Work and Education 2014 1 S 56 60 I P Solovij L F Goncharenko Yevropejske bachennya Uspishnoyi lisovoyi politiki na prikladi Daniyi NAUKOVIJ VISNIK UkrDLTU Zbirnik naukovo tehnichnih prac Lviv UkrDLTU 4 bereznya 2011 u Wayback Machine 2004 Vip 14 7 404 s ISSN 1994 7836 Polishuk V M Tarasenko S Ye Sergeyeva O V Tehnichni zasobi dlya vikoristannya energiyi vitru oglyad Energetika i avtomatika Elektronne naukove fahove vidannya 2011 3 9 ISSN 2223 0858 Vitroenergetika Daniyi stavit novi rekordi 06 01 2015 vgolos com ua Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 2 Predmetno tematichna chastina D J Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2010 252 s ISBN 978 966 02 4858 8 978 966 02 5696 5 s 8 Release of Danish Energy Strategy 2050 2022 09 30 u Wayback Machine en Videoteleperedacha Otdyh i turizm v Danii Telekanal RBK Rosiya Maslov V I Sam sebe katayu Vse pro velosiped Dlya sered i st shk viku Hudozh Ye I Korolkov K Veselka 1990 172s il ISBN 5 301 00515 4 s 104 Trush O O Dosvid pobudovi ta diyalnosti sistem civilnogo zahistu krayin chleniv Yevropejskogo Soyuzu Pivnichnoyi Yevropi ta Norvegiyi Derzhavne budivnictvo Elektronne naukove fahove vidannya 2 2009 Arhiv originalu za 4 chervnya 2011 Procitovano 30 veresnya 2013 Shkvarchuk L O Cini i cinoutvorennya Navchalnij posibnik Kiyiv Kondor 2003 214 s Marketingova cinova politika Navch posib Rekomendovano MON Litvinenko Ya V K 2010 294 s ISBN 978 966 346 488 6 Pristupenko T O Teoriya zhurnalistiki Etichni ta pravovi zasadi diyalnosti zasobiv masovoyi informaciyi Navch posib 2011 ISBN 978 966 346 656 9DzherelaWittmann Pius Denmark 7 sichnya 2010 u Wayback Machine The Catholic Encyclopedia Vol 4 New York Robert Appleton Company 1908 Daniya Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8 Konstituciyi krayin svitu Korolivstvo Daniya Francuzka Respublika Cheska Respublika Respublika Polsha per z ofic tekstu uklad O V Korotyuk O V Lavrinovich per O V Korotyuk D V Kayevich T V Rudenko Kiyiv OVK 2021 231 s Opornij konspekt lekcij Tema Administrativno teritorialnij ustrij krayin Yevropejskogo Soyuzu Yevropejskij Soyuz Daniya Irlandiya Kipr Nac akad derzh upr pri Prezidentovi Ukrayini avt uporyad P V Vorona ta in Kiyiv NADU 2015 95 s Biblioteka magistra Putivnik krayinami Zahidnoyi Yevropi Lviv Kursor Plyus 1998 Projdi svit Vip 1 Avstriya Belgiya Daniya Niderlandi Nimechchina Shvejcariya uklad L Demska red E Pastuh Lviv 1998 222 s Skandinavski mediasistemi Istoriya ta suchasnij stan zhurnalistiki Daniyi Grenlandiyi Farerskih ostroviv Islandiyi konspekt lekcij iz navch disciplini Skandinavski mediasistemi O K Meleshenko Kiyiv nac un t im Tarasa Shevchenka In t zhurnalistiki Kiyiv Gramota 2016 84 s il PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Daniya foto Danska rada u spravah bizhencivPivnichne more protoka Skagerrak protoka KattegatPivnichne more ShveciyaPivnichne more Nimechchina Baltijske more