Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конституція Королівства Данія (дан. Danmarks Riges Grundlov), також відомий як Конституційний акт Королівства Данії або просто Конституція (дан. Grundloven, фар. Grundlógin, гренл. Tunngaviusumik inatsit) — основний закон суверенної держави Королівство Данія.
Перша данська конституція була прийнята в 1848 році, діюча конституція схвалена на референдумі в 1953 році. Конституція 1953 складається з 11 розділів і 89 параграфів.
Історичний нарис
У першій половині XIX століття в Данії була абсолютна монархія, яка спиралася на розгалужений багаторівневий бюрократичний апарат. При цьому до початку століття в королівстві були проведені ліберальні реформи, в тому числі ліквідоване кріпосне право на селян і введено загальну початкову освіту.
Після Липневої революції у Франції (1830) в німецьких володіннях Данії — Шлезвігу і Гольштейні — посилилися сепаратистські настрої, які король Фредерік VI вирішив згладити, заснувавши станові представництва, два в німецьких герцогствах і два на решті території королівства. Реформи продовжилися в правління його сина Кристіана VIII, який планував реформу конституції, але раптова хвороба і смерть завадила завершити реформи.
20 березня 1848 року під впливом нової революції у Франції в Копенгагені пройшли демонстрації прихильників ліберальних перетворень. Король Фредерік VII включив кількох представників лібералів в уряд і доручив йому розробити проєкт конституції. Проєкт був готовий восени, він передбачав створення двопалатного парламенту (рігсдаг). При цьому уряд був відповідальний перед королем, який очолював виконавчу владу і одночасно мав право накладати вето на прийняті рігсдагом закони. Затвердження конституції було покладено на установчі збори, вибори до якого відбулися 5 жовтня. 25 травня 1849 року установчі збори затвердили текст конституції, 5 червня її підписав король.
В середині 1850-х років Фредерік VII видав ряд указів, що змінили структуру органів державної влади. Ця система указів в 1856 році була об'єднана в нову конституцію. Фредерік VII створив королівську раду, фактично — додаткову палату, яка могла переглядати рішення рігсдагу. Консервативна конституція 1856 не мала популярності. Важка поразка в змусила короля Кристіана IX в 1866 році ввести нову конституцію, близьку до версії 1849 року.
Наступного разу конституція була прийнята в 1915 році. В ній були закріплені унії з Ісландією і демократизація виборів в фолькетинг (зокрема, скасування майнового цензу для виборців).
Після Другої світової війни для роботи над новим проєктом конституції була створена конституційна комісія. Її робота тривала сім років, при цьому основні суперечки йшли навколо двох питань: кількості палат в парламенті і віку, з якого отримується виборче право. У березні 1953 року проєкт був схвалений рігсдагом, в травні винесений на референдум. Для схвалення проєкт повинен був набрати 45 % від загального числа виборців, в результаті «за» висловилися 45,7 %. Король Фредерік IX підписав конституцію 5 червня, в той же день, коли була підписана і конституція 1849 року. У березні 1953 року був прийнятий і конституційний закон про престолонаслідування.
Конституція 1953
Загальна характеристика
Текст конституції 1953 року багато в чому ґрунтується на попередній конституції: 28 параграфів збігаються дослівно, багато інших зазнали лише редагування.
Конституція поширюється на всю територію Королівства Данії, включаючи Гренландію та Фарерські острови. Одночасно з цим в конституції зафіксована можливість передачі державними органами якихось повноважень наддержавним інститутам. В даний час ряд питань регулюється правом Європейського союзу.
Система державних органів
Система державних органів описана в розділах з другого по шостий. У Данії реалізовано поділ влади на законодавчу, виконавчу і судову. Законодавчу владу здійснює фолькетинг, виконавчу владу очолює король, а здійснює уряд, судову — Верховний суд Данії.
Параграф 15 закріплює принцип парламентаризму: він обумовлює, що фолькетинг може висловити вотум недовіри одному з міністрів або всьому уряду. Таким чином прем'єр-міністр, хоча і призначається королем, є відповідальним перед фолькетингом.
Посилання
- Конституции государств (стран) мира // Конституция Дании (рос.)
- Исаев, М. А. Основы конституционного права Дании // isbn=5-89737-143-1
- Gerhard Robbers. Encyclopedia of world constitutions // isbn=9780816060788
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konstituciya Korolivstva Daniya dan Danmarks Riges Grundlov takozh vidomij yak Konstitucijnij akt Korolivstva Daniyi abo prosto Konstituciya dan Grundloven far Grundlogin grenl Tunngaviusumik inatsit osnovnij zakon suverennoyi derzhavi Korolivstvo Daniya Konstituciya 1848 roku Persha danska konstituciya bula prijnyata v 1848 roci diyucha konstituciya shvalena na referendumi v 1953 roci Konstituciya 1953 skladayetsya z 11 rozdiliv i 89 paragrafiv Istorichnij narisU pershij polovini XIX stolittya v Daniyi bula absolyutna monarhiya yaka spiralasya na rozgaluzhenij bagatorivnevij byurokratichnij aparat Pri comu do pochatku stolittya v korolivstvi buli provedeni liberalni reformi v tomu chisli likvidovane kriposne pravo na selyan i vvedeno zagalnu pochatkovu osvitu Pislya Lipnevoyi revolyuciyi u Franciyi 1830 v nimeckih volodinnyah Daniyi Shlezvigu i Golshtejni posililisya separatistski nastroyi yaki korol Frederik VI virishiv zgladiti zasnuvavshi stanovi predstavnictva dva v nimeckih gercogstvah i dva na reshti teritoriyi korolivstva Reformi prodovzhilisya v pravlinnya jogo sina Kristiana VIII yakij planuvav reformu konstituciyi ale raptova hvoroba i smert zavadila zavershiti reformi 20 bereznya 1848 roku pid vplivom novoyi revolyuciyi u Franciyi v Kopengageni projshli demonstraciyi prihilnikiv liberalnih peretvoren Korol Frederik VII vklyuchiv kilkoh predstavnikiv liberaliv v uryad i doruchiv jomu rozrobiti proyekt konstituciyi Proyekt buv gotovij voseni vin peredbachav stvorennya dvopalatnogo parlamentu rigsdag Pri comu uryad buv vidpovidalnij pered korolem yakij ocholyuvav vikonavchu vladu i odnochasno mav pravo nakladati veto na prijnyati rigsdagom zakoni Zatverdzhennya konstituciyi bulo pokladeno na ustanovchi zbori vibori do yakogo vidbulisya 5 zhovtnya 25 travnya 1849 roku ustanovchi zbori zatverdili tekst konstituciyi 5 chervnya yiyi pidpisav korol V seredini 1850 h rokiv Frederik VII vidav ryad ukaziv sho zminili strukturu organiv derzhavnoyi vladi Cya sistema ukaziv v 1856 roci bula ob yednana v novu konstituciyu Frederik VII stvoriv korolivsku radu faktichno dodatkovu palatu yaka mogla pereglyadati rishennya rigsdagu Konservativna konstituciya 1856 ne mala populyarnosti Vazhka porazka v zmusila korolya Kristiana IX v 1866 roci vvesti novu konstituciyu blizku do versiyi 1849 roku Nastupnogo razu konstituciya bula prijnyata v 1915 roci V nij buli zakripleni uniyi z Islandiyeyu i demokratizaciya viboriv v folketing zokrema skasuvannya majnovogo cenzu dlya viborciv Pislya Drugoyi svitovoyi vijni dlya roboti nad novim proyektom konstituciyi bula stvorena konstitucijna komisiya Yiyi robota trivala sim rokiv pri comu osnovni superechki jshli navkolo dvoh pitan kilkosti palat v parlamenti i viku z yakogo otrimuyetsya viborche pravo U berezni 1953 roku proyekt buv shvalenij rigsdagom v travni vinesenij na referendum Dlya shvalennya proyekt povinen buv nabrati 45 vid zagalnogo chisla viborciv v rezultati za vislovilisya 45 7 Korol Frederik IX pidpisav konstituciyu 5 chervnya v toj zhe den koli bula pidpisana i konstituciya 1849 roku U berezni 1953 roku buv prijnyatij i konstitucijnij zakon pro prestolonasliduvannya Konstituciya 1953Zagalna harakteristika Tekst konstituciyi 1953 roku bagato v chomu gruntuyetsya na poperednij konstituciyi 28 paragrafiv zbigayutsya doslivno bagato inshih zaznali lishe redaguvannya Konstituciya poshiryuyetsya na vsyu teritoriyu Korolivstva Daniyi vklyuchayuchi Grenlandiyu ta Farerski ostrovi Odnochasno z cim v konstituciyi zafiksovana mozhlivist peredachi derzhavnimi organami yakihos povnovazhen nadderzhavnim institutam V danij chas ryad pitan regulyuyetsya pravom Yevropejskogo soyuzu Sistema derzhavnih organiv Sistema derzhavnih organiv opisana v rozdilah z drugogo po shostij U Daniyi realizovano podil vladi na zakonodavchu vikonavchu i sudovu Zakonodavchu vladu zdijsnyuye folketing vikonavchu vladu ocholyuye korol a zdijsnyuye uryad sudovu Verhovnij sud Daniyi Paragraf 15 zakriplyuye princip parlamentarizmu vin obumovlyuye sho folketing mozhe visloviti votum nedoviri odnomu z ministriv abo vsomu uryadu Takim chinom prem yer ministr hocha i priznachayetsya korolem ye vidpovidalnim pered folketingom PosilannyaKonstitucii gosudarstv stran mira Konstituciya Danii ros Isaev M A Osnovy konstitucionnogo prava Danii isbn 5 89737 143 1 Gerhard Robbers Encyclopedia of world constitutions isbn 9780816060788