Мусульманське завоювання Південної Азії — вторгнення та підкорення мусульманськими правителями Південної Азії, головним чином від XIII до XVI століття. Деякі історики вважають ті бойові дії найбільш кривавими в історії людства.
Ще під час ранніх арабських завоювань у VII столітті мусульмани намагались вторгнутись до Індії, але тоді вони не зуміли проникнути вглиб її території, зустрівши спротив раджпутських царств.
Разом з тим, гімалайські королівства Алмора, Гархвал, , , у сучасному Уттаракханді й Хімачал-Прадеш та Читтаґонзьких пагорбах, а також Непал, Бутан і Сіккім, що існують дотепер, ніколи не були завойовані мусульманами.
Передумови
Південна Азія упродовж століть зазнавала вторгнень кочових племен. Індійський субконтинент часто зазнавав нападів з Ірану й Центральної Азії, тобто завжди з північного заходу. Після падіння іранської імперії Сасанідів і створення ісламського Халіфату з’явилась нова сила, що консолідувала місцеві племена, такі як афганці й тюрки. У такому сенсі мусульманське вторгнення X століття мало чим відрізнялось від інших вторгнень, починаючи від VI століття.
Утім, на відміну від інших завойовників, які швидко переймали образ життя підкорених і зливались з ними, мусульмани принесли з собою свою адміністративну та правову систему, релігію та модель соціального устрою. Їхня культура багато в чому була чужою для Індії. Більшість мусульманських правителів намагались нав'язати свою культуру місцевому населенню, але деякі, такі як Акбар, навпаки дозволяли й навіть заохочували місцеві традиції.
Арабські війська халіфів Омеядів на чолі з полководцем напали на Індію 664 року. Вони проникли до Мултана, що у сучасному пакистанському Пенджабі. Мусульмани задовольнились взяттям столиці Маїлі, грабунками й захопленням полонених. Араби тоді відчували піднесення через захоплення Персії та перевіряли доступність Індії для подальших завоювань. Наприкінці правління Омеядів мусульмани здійснили більш рішучий напад під керівництвом Мухаммеда ібн Касіма. Араби були відкинуті раджпутами під час 738 року. Подальші мусульманські завоювання очолювались вже не арабами, а тюрками та центральноазійськими монголами, які навернулись в іслам.
Кілька століть знадобилось ісламу для поширення в Індії, тому як це відбулось часто викликає дискусії у науці.
Вплив ісламу та мусульман в Індії
Розширення торгівлі
Вплив ісламу особливо помітний у торгівлі. Першими контактами мусульман з Індією були атаки арабів на гнізда піратів у районі сучасного Мумбаї для захисту торгових шляхів Аравійського моря. Приблизно у той же час араби почали оселятись в індійських портах, що стало початком маленьких мусульманських громад. Їхнє зростання було спричинено не лише проповіддю ісламу, але й тим, що індуїстські раджі південної Індії (подібні до Чола) наймали до своїх військ мусульманських найманців.
За допомогою ісламських шаріатських судів виникла єдина комерційна та правова система від Марокко на заході до Монголії та Індонезії на Далекому Сході. Поки південна Індія активно торгувала з арабами/мусульманами, північна віднайшла нові можливості. Коли індуїстські та буддійські царства Азії були підкорені ісламом, й останній почав поширюватись в Африці — він став високо централізованою силою, що дозволяла оформити платіжне доручення у Єгипті чи Тунісі, а виконати його в Індії чи Індонезії. Мусульманська система дозволяла швидко взаємодіяти групам духовенства, адміністративних керуючих та провідних торгівців. Мандрівник і дослідник Мухаммед Ібн-Абдулла Ібн Батута міг відносно легко мандрувати мусульманським світом. Він був імамом у Делі, судовим чиновником на Мальдівах, а також послом і торговцем на Малабарі. Це показує, що в ісламському світі одна людина могла бути і священиком, і чиновником, і купцем. В ісламському світі торгівлю захищали влада, закон і релігія. Шер Шах Сурі відкрив усі торгові шляхи та навіть скасував низку податків, що обмежували торгівлю. Він розширив мережу доріг і створив відомий Великий колісний шлях (1540—1544), що поєднував Калькуту з Кабулом, та частково використовується дотепер.
Поширення технологій
Зі зростанням торгівлі було пов'язано й поширення технологій виробництва, а також міської культури. Це особливо впливало на ті частини світу, що були технологічно не розвиненими. З іншого боку, в Індії від давнини існувала багата інтелектуальна традиція й розвинуте міське життя, що менше потребували сторонніх ідей. Історики й нині сперечаються, наскільки технології, принесені мусульманами, вплинули на Індію. Використання керамічної плитки під час будівництва було принесено до Індії з Ірану, Іраку та Середньої Азії. Блакитна кераміка Раджастану сформувалась як наслідування китайській порцеляні, що почали завозити до Індії за Моголів.
Культурний вплив
Розділ Британської Індії, війни та взаємні вигнання мільйонів людей посилили ворожнечу мусульман та індусів, ускладнюючи об’єктивну оцінку. Мусульманське правління відзначалось високим рівнем асиміляції та синкретизму. Мусульманське панування вплинуло на соціальну поведінку й етику. В результаті складного історичного процесу мусульмани здобули в Індії унікальний досвід існування у меншості без втрати своєї ідентичності, але й без втрати зв’язків з немусульманами.
Вплив ісламу на індійську культуру проявляється у всіх галузях — у мові, одязі, кухні, у всіх видах мистецтва, архітектури, міського планування, звичаях та коштовностях. З іншого боку, мова мусульманських загарбників змінилась під впливом мов місцевого населення, вони перейшли на індійську за своєю лінгвістичною приналежністю мову урду, що використовує арабську абетку й доволі багато перських слів. Лінгвістично споріднені мови урду й хінді — дві головні мови Південної Азії — також відомі як гіндустані.
Мусульманське правління також спричинило зростання міст та поширення індійських технологій у решті світу. Кхурджа й Сіван стали відомими центрами гончарства, у Морадабаді виготовляли латунь, у Мірзапурі – килими, у Фірозабаді – скло, Фаррукхабад став центром друку, Шахранпур і Нагіна – різьблення по дереву, Бідар і Лакноу виробляли вироби з металу, у Срінагарі робили пап’є-маше, у Бенаресі виготовляли тканини й коштовності тощо. З іншого боку розвиток міст збільшив податковий тягар селян. Це призвело до суперечностей в укладі сільського життя, що панувало в Індії.
Індійські цифри під назвою «арабських» поширились усім світом[1] разом із досягненнями індійської математики та природничих наук.
Ісламська архутектура Індії подарувала світу такі шедеври як Тадж-Махал і делійську Джама-Масджид.
Мухаммед ібн Касім
711 року арабський намісник східних провінцій відрядив дві невдалі експедиції до (посушливий регіон Іранського нагір'я у південно-західній Азії, нині розділений між Іраном, Афганістаном та Пакистаном) і Сінду.
Мусульманські хроніки (Чачнаме) стверджують, що мета експедицій була каральною у відповідь на рейди піратів на арабські судна. Царя Сінду Дахіра звинуватили у покровительстві піратам. Третю експедицію очолив юний арабський воєначальник Мухаммед ібн аль-Касім. Експедиція дісталась далеко на півночі до Мултана, «золотого міста», де розташовувався величезний Індуїстський храм Сан Мандір.
Ібн-Касім узяв Дебал (нині Карачі), а всі чоловіки старші за 17 років, які не прийняли іслам, були убиті. Армія Мухаммеда розбила Дахіра біля сучасного Хайдарабада у Сінді (712). Дахір загинув у бою, хоча його армія продовжувала битись. Дружина і син Дахіра сховались у фортеці Ревар під охороною 15 000 воїнів. Мусульмани готували штурм фортеці. Вдова Дахіра та інші жінки віддали перевагу перед мусульманським полоном самоспаленню. Фортеця була взята, 6000 полонених були страчені.
Міста і здались без бою. і Мултан вчинили запеклий спротив. Військо завойовників спочатку складалось лише з шеститисячного кінного ополчення арабських племен. Так було встановлено панування омеядського халіфату від Атлантики до Інду. Мухаммед ібн-Касим невдовзі був відізваний до Іраку й там страчений. Форпостами халіфату у Південній Азії залишились Сінд і південний Пенджаб з містами Мансура (Брахманабад) і Мултан.
Арабське правління у Сінді
Сінд був розділений на безліч феодальних утворень ікта, що були роздані мусульманським воєначальникам. Воїни та духовенство також отримували землю, хоч деякі солдати отримували грошову винагороду.
Для місцевого населення було встановлено подушний податок джизія. Іншим джерелом прибутку був поземельний податок розміром у 2/5 — 1/4 врожаю. Решта зборів і податків часто продавались з торгів відкупщиками.
Судова справа не була врегульована. До смертної кари могли засудити й місцеві правителі та мусульманські судді каді, які часто призначали індусам несправедливо суворі покарання. Цивільні справи індусів вирішувались у панчаятах, тобто на раді 5 старійшин.
В цілому мусульманські правителі терпіли індуїзм у Сінді.
По мірі послаблення халіфату Багдад втратив контроль над Сіндом, який частково був зайнятий ірридентськими сектами хариджитів і карматів.
Все ж, до падіння династії Аббасидів, що замінила Омеядів, Сінд був частиною халіфату й активно контактував з мусульманським світом у сенсі торгівлі і культури.
Громади на північному заході
Подальший натиск ісламського халіфату був слабким, оскільки його центральна влада послабилась, а місцеві губернатори віддавали перевагу ділити владу з індуїстськими, джайнськими та буддистськими правителями. Проповідники-ісмаїліти виявили там гідну аудиторію як серед мусульман-сунітів так і серед немусульманського населення. 985 року подібна група біля Мултана проголосила себе незалежною ісмаїлітською Фатимідською державою.
Прибережна торгівля та постійні контакти з ісламським світом зробили Сінд зручним місцем, з якого мусульманські проповідники потрапляли до Індії. Було безліч навернених, особливо серед буддистської більшості. Мултан став центром ісмаїлітів, які зустрічаються в Сінде й нині. У тому регіоні ісламські науковці знайомились з індійською наукою та передавали її далі на захід.
На північ від Мултана немусульманських груп було дуже багато. З того часу завойовані мусульманами землі розділились на дві частини: північний регіон, включаючи Пенджаб, повернувся під контроль Раджей-індуїстів, натомість південне узбережжя, включаючи Белуджистан, Сінд і Мултан, залишилось під мусульманським контролем.
За Себук-Тегіна Газні розпочав війну з раджею Джаяпалою. Коли Себук-Тегін помер, а його син Махмуд отримав трон 998 року, Газні був зайнятий боротьбою на півночі з Караханідами. Тоді шах відновив військові дії.
На початку XI століття Махмуд Газневі здійснив 17 походів до Південної Азії. 1001 року султан Махмуд Газневі розбив раджу Джаяпалу з династії Хінду-шахів Гандхари та повів військо до Пешавара, який зробив 1005 року одним з центрів своєї держави.
Газневідські завоювання первинно були спрямовані проти ісмаїлітських Фатимідів і були частиною невпинної боротьби Аббасидського халіфату з ісмаїлітами. Однак, здобувши перемогу над останніми, Махмуд вирушив далі на багаті землі Індії, грабуючи храми й монастирі. До 1027 року Махмуд захопив більшу частину Північної Індії та отримав формальне визнання незалежності від аббасидського халіфа Ахмада аль-Кадіра.
Газневіди правили у Північній Індії понад 175 років (1010—1187). У той час Лахор отримав значення другої столиці, а згодом став столицею Газневідів.
До кінця правління Махмуда його імперія простиралась від Тегерана на заході до Джамни на сході, й від Аральського моря на півночі до Аравійського моря на півдні. Хоч його походи охоплювали всю Північну та Західну Індію, тільки Пенджаб став постійною частиною його держави. Кашмір, Доаб, Раджастхан і Гуджарат залишались під контролем раджпутських династій.
Як і араби за три століття до того, армія Махмуда спалила храми Варанасі, Матхури, Удджайна, , Джваламукхи, Сомнатха й Дварки. Махмуд був прагматиком, тому легко використовував війська раджей-індуїстів і їх самих, якщо вони погоджувались допомогти. Його головними противниками залишались шиїти та іранські Буїди. Це видно з праць Аль-Біруні, согдійських, уйгурських і маніхейських текстів, де буддистів, індуїстів і джайнів називають людьми Писання (до яких ортодоксальний іслам відносить лише прибічників монотеїзму – християн та юдеїв), а Будда названий бурханом чи навіть пророком. Після первинного розграбування та руйнувань буддисти, джайни та індуїсти потрапили до категорії «терпимих іновірців» (зіммі).
Шихаб-ад-Дін Мухаммад Ґорі
До 1160 року Газневіди правили землями від центрального Афганістану на заході до Пенджабу на сході зі столицями Газні на березі річки Газні в сучасному Афганістані, й Лахор у сучасному Пакистані. 1160 року полководець з області Ґор в Афганістані Шихаб-ад-дин Мухаммад Ґорі відняв Газні у Газневідів, а з 1173 року зробив його своєю столицею, ставши родоначальником нової мусульманської династії Гурідів в Індії. У 1186—87 роках він завоював Лахор за допомогою союзних індуїстських князів. Тим самим він захопив останні землі, ще підвладні Газневідам, і поклав край їхній імперії. Здавалось, що нові правителі зацікавлені у захопленні всього субконтиненту. Як і його попередники, Мухаммад розпочав з протистояння ісмаїлітському Мултану, який саме повернув собі незалежність.
1191 року він вторгся до земель Прітхвіраджа III аджмерського, який правив у сучасному Раджастані і Хар'яні, але був розбитий Говіндою-раджею Делійським, васалом Прітхвіраджа. Наступного року Мухаммад зібрав 120 000 вершників і знову вторгся до Індії. Війська Мухаммада і Прітхвіраджа зійшлись на тому ж полі бою поблизу міста Карнал, що й рік тому назад, але того разу Мухаммад Ґорі переміг. Говінда-раджа був убитий, Прітхвірадж був взятий у полон, а Мухаммад вирушив у напрямку Делі. Упродовж року північ Раджастану й межиріччя Гангу та Джамни опинились у його руках. Після тих перемог в Індії Мухаммад Ґорі зробив своєю столицею Делі. Мултан також був підкорений. Потім йому довелось повернутись до Газні й захищатись від натиску тюрків і монголів, але частину армії він залишив у Північній Індії, вона продовжила розширяти сферу його володарювання до самої Бенгалії.
1206 року Мухаммаду Ґорі довелось придушувати повстання у Лахорі. Зворотним шляхом до Газні його караван зупинився на відпочинок біля Джелама у Пенджабі. Під час вечірньої молитви 15 березня 1206 року він був убитий. Деякі історики вважали, що Мухаммад був убитий асасинами, радикальною сектою ісмаїлітів.
Мухаммада Ґорі поховали на місці його загибелі. Його полководець Кутб ад-Дін Айбек захопив індійські володіння Ґорі й 1206 року проголосив себе султаном Делі.
Делійський султанат
У Делійському султанаті від 1211 року правили мамелюки, тобто тюркські раби-воїни, які захопили владу. Територія султанату швидко зростала. До середини XIII століття йому належали Бенгалія та більша частина центральної Індії. У Делі змінилось кілька тюркських та афганських династій: мамелюки (1211—1290), Хілджі (1290—1320), Туґлакіди (1320—1413), Сеїди (1414—1451) й династія Лоді (1451—1526). У південній Індії царство Віджаянагара успішно опиралось мусульманському володарюванню. Кілька царств залишались незалежними від Делі й у північній та центральній Індії, такі як Раджастан, частини , Гуджарат, Малава (в центральній Індії) та Бенгалія, але всі землі сучасного Пакистану керувались Делі.
Делійські султани підтримували дружні, але поверхневі стосунки з близькосхідними мусульманськими державами, поки не було суперечок через владу. Закони базувались на Корані та Шаріаті, не-мусульмани обкладались джизією. Центрами влади були міста. Військові табори й торгові факторії у сільській місцевості ставали базою для появи нових міст.
Делійському султанату вдалось попередити монгольське вторгнення до Індії. Ільхани все ж завоювали Афганістан і частину західного Пакистану. Відбувався взаємний індо-мусульманський вплив, сліди якого відстежуються в архітектурі, музиці, літературі та навіть релігії.
1398 року Делі був розграбований Тимуром, але відродився за династії Лоді, останні правителі якої були підкорені Бабуром (1526), який заснував імперію Великих Моголів (XVI—XVIII століття).
Тимур
Тюрко-монгольський полководець з Самарканда, Тимур бін Тарагхай Барлас (1370—1405), на прізвисько Тамерлан або «залізний кульгавець», завоював більшу частину Передньої та Центральної Азії.
Знаючи про міжусобну війну в Індії, Тимур вторгся до земель Делійського султана Насіра уд-Діна Махмудшаха ібн Мухаммадшаха Туґлакіда. Приводом для вторгнення була терпимість султанів до індуїзму. На справді Тимура привабили багатства султанату.
Тимур перетнув Інд біля міста Атток (нині Пакистан) 24 вересня 1398 року. Як і під час попередніх завоювань, Тимур спалював захоплені села й міста, його армія грабувала, ґвалтувала та вбивала. У своїх спогадах Тимур висловлював презирство до індусів-ідолопоклонників, хоч він воював і з індійськими мусульманами.
Шляхом до Делі Тимур стикнувся лише з деяким опором феодальної знаті племені аван та губернатора . Армія султана була легко розбита 17 грудня 1398 року. Тимур розграбував та спалив Делі. Ще до битви за столицю Тимур наказав перебити 100 000 полонених, головним чином індуїстів.
Тимур ретельно змальовує геноцид індусів, у скількох селах, містах і поселеннях все чоловіче населення було вирізано, їхні жінки зґвалтовані й насильно навернені в іслам.
Тимур залишив Делі приблизно у січні 1399 року. У квітні він повернувся до своєї столиці за Амудар'єю. Він вивіз з Індії величезну здобич. Відповідно до 90 захоплених слонів везли коштовності, добуті в тому поході, щоб звести . Поспіхом збудована мечеть Бібі-Ханим за кілька десятиліть перетворилась на руїну.
Могольська імперія
У XVI століття Індія вступила роздробленою на безліч дрібних володінь, як мусульманських, так і індуїстських, які не надто турбувались про своїх підданих, і не залишили загального зводу законів чи закладів. Утім світ почав стрімко змінюватись. Португалець Васко да Гама обійшов Африку 1498 року та зруйнував монополію мусульман на торгових шляхах між Азією та Європою. У Центральній Азії й Афганістані зміцнився правитель Фергани Бабур, він узяв Кабул і націлився на Індію. Його династія правила в Індії 333 роки (1526—1858).
Бабур
Нащадок Чингісхана й Тимура, Бабур поєднав любов до війни з любов’ю до краси, талант завойовника і мудрого адміністратора. Він зосередився на захопленні північно-західної Індії та розбив Ібрагіма Лоді, останнього делійського султана, у битві при Паніпаті (1526), на північ від Делі. Бабур переконав своїх центральноазійських воїнів залишитись в Індії та битись з іншими претендентами на владу, такими як раджпути й афганці. Невдовзі (1530) Бабур помер. Імперія Великих Моголів, створена Бабуром, була за індійськими мірками досить централізованою. На її базі склалась Британська Індія.
Праправнук Бабура Шах-Джахан (правив 1628—1658) збудував Тадж-Махал та інші чудові споруди. Два інших значних імператора могольської доби: Акбар (правив 1556—1605) та Аурангзеб (1658—1707), обидва розширяли межі імперії та були здібними адміністраторами, однак Акбар був релігійно терпимим, натомість Аурангзеб був нетерпимим до не-мусульман.
Аурангзеб
Пращур Аурангзеба Акбар намагався створити синкретичну релігію Дін-і іллахі, що поєднувала в собі різні релігії імперії, але його праонук Аурангзеб був мусульманським фанатиком.
За 150 років після смерті Аурангзеба мусульманська адміністрація імперії розвалилась. Пости в імперії переходили у спадок, шляхом інтриг або захоплювались силою. система комплектації штату чиновників змінилась заміндарською, при якій місцевими чиновниками, відповідальними за збір податків, ставали багаті землевласники. І земля, і землевласники, що її обробляли, і пост чиновника переходили у спадок. Імперія послабилась, прокинулись інші сили, готові боротись за владу. Цим скористались британці.
Дурранійська імперія
Розпад імперії Моголів привабив Надер Шаха перського, але він не зміг завоювати індійські землі. Після його смерті його особистий гвардієць, пуштун Ахмед-шах Абдалі, розпочав завоювання. За чверть століття він створив найбільшу мусульманську державу XVIII століття. Вершиною його досягнень була перемога над Маратхами при Паніпаті (1761). У Південній Азії його держава простягалась від Інду до Делі. Він не був зацікавленим у знищенні могольського правління в Індії та все більше займався періодичними війнами з сикхами та придушенням повстань у Персії. Після його смерті імперія розпалась.
Примітки
- Trifkovic, Serge (11 вересня 2002). The Sword of the Prophet: History, Theology, Impact on the World. Regina Orthodox Press. ISBN .
- Trifkovic, Serge. . FrontPageMagazine.com. Архів оригіналу за 23 травня 2020. Процитовано 1 грудня 2016.
- Elliot, Sir Henry Miers (1952). . Elibron.com. с. 98. ISBN . Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 4 грудня 2016.
- Durant, Will (1935). "The Story of Civilization: Our Oriental Heritage" (стор. 459).
- Ram Puniyani. Question of Faith [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- McLeod (2002), стор. 33
- Berzin, Alexander The Historical Interaction between the Buddhist and Islamic Cultures before the Mongol Empire [ 20 листопада 2008 у Wayback Machine.], e-book Revised 2003, Last Accessed 2016-12-04
- Ira M. Lapidus, A History of Islamic Societies 2nd ed. Cambridge University Press 2002
- Mu'izz-al-Din Muhammad ibn Sam (Ghorid ruler of India). Britannica Online Encyclopædia. Britannica.com. Архів оригіналу за 8 вересня 2012. Процитовано 4 грудня 2016.
- B.F. Manz, «Tīmūr Lang», in Encyclopaedia of Islam, Online Edition, 2006
- The Columbia Electronic Encyclopedia, «Timur», 6th ed., Columbia University Press: «… Timur (timoor') or Tamerlane (tăm’urlān), c.1336-1405, Mongol conqueror, b. Kesh, near Samarkand. …», (LINK [ 15 травня 2012 у Wayback Machine.])
- «Timur», in Encyclopaedia Britannica
- «Baber», in Encyclopaedia Britannica
- Volume III: To the Year A.D. 1398, Chapter: XVIII. Malfúzát-i Tímúrí, or Túzak-i Tímúrí: The Autobiography or Memoirs of Emperor Tímúr (Taimur the lame), стор. 389. 1. Online copy [ 3 квітня 2011 у Wayback Machine.], 2. Online copy [ 6 вересня 2011 у Wayback Machine.]) from: Elliot, Sir H. M., Edited by Dowson, John. The History of India, as Told by Its Own Historians. The Muhammadan Period; published by London Trubner Company 1867—1877
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2009. Процитовано 4 грудня 2016.
Література
- Al-Biladhuri: Kitãb Futûh Al-Buldãn, translated into English by F.C. Murgotte, New York, 1924. See Goel’s Hindu Temples [ 9 березня 2016 у Wayback Machine.] for a list of 80 Muslim historians writing on the invasions
- Sita Ram Goel: Hindu Temples: What Happened to Them 2 vols. Vol.1 [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.];
- Sita Ram Goel:
- Will Durant. The Story of Civilization, Vol. I, Our Oriental Heritage, New York, 1972.
- Elliot and Dowson: The History of India, as Told by Its Own Historians. The Muhammadan Period, New Delhi reprint, 1990
- Koenraad Elst: Negationism in India — Concealing the record of Islam ,
- François Gautier: Rewriting Indian History , ,
- K.S. Lal:
- K.S. Lal.
- K.S. Lal: The Growth of Muslim Population in India, Voice of India, New Delhi
- Majumdar, R. C. (ed.), The History and Culture of the Indian People, Volume VI, The Delhi Sultanate, Bombay, 1960; Volume VII, The Mughal Empire, Bombay, 1973.
- Misra, Ram Gopal, Indian Resistance to Early Muslim Invaders up to AD 1206, Meerut City, 1983.
- Arun Shourie: Eminent Historians: Their Technology, Their Line, Their Fraud. New Delhi, 1998.
- Peter van der Veer, Religious Nationalism: Hindus and Muslims in India, University of California Press, Feb 7, 1994,
Посилання
- Нер’я Херіш Хеббар
- Бібліотека сучасної індуської історії — ісламська доба [ 21 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Відповідь на мусульманську спадщину в Індії [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Спадщина джихаду в Індії [ 3 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- Історія ремесел, виробництва й торгівлі у Південній Азії [ 10 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Musulmanske zavoyuvannya Pivdennoyi Aziyi vtorgnennya ta pidkorennya musulmanskimi pravitelyami Pivdennoyi Aziyi golovnim chinom vid XIII do XVI stolittya Deyaki istoriki vvazhayut ti bojovi diyi najbilsh krivavimi v istoriyi lyudstva Tadzh Mahal odin iz simvoliv islamskoyi spadshini v Indiyi She pid chas rannih arabskih zavoyuvan u VII stolitti musulmani namagalis vtorgnutis do Indiyi ale todi voni ne zumili proniknuti vglib yiyi teritoriyi zustrivshi sprotiv radzhputskih carstv Razom z tim gimalajski korolivstva Almora Garhval u suchasnomu Uttarakhandi j Himachal Pradesh ta Chittagonzkih pagorbah a takozh Nepal Butan i Sikkim sho isnuyut doteper nikoli ne buli zavojovani musulmanami PeredumoviPivdenna Aziya uprodovzh stolit zaznavala vtorgnen kochovih plemen Indijskij subkontinent chasto zaznavav napadiv z Iranu j Centralnoyi Aziyi tobto zavzhdi z pivnichnogo zahodu Pislya padinnya iranskoyi imperiyi Sasanidiv i stvorennya islamskogo Halifatu z yavilas nova sila sho konsoliduvala miscevi plemena taki yak afganci j tyurki U takomu sensi musulmanske vtorgnennya X stolittya malo chim vidriznyalos vid inshih vtorgnen pochinayuchi vid VI stolittya Halifat vid 622 do 750 roku Utim na vidminu vid inshih zavojovnikiv yaki shvidko perejmali obraz zhittya pidkorenih i zlivalis z nimi musulmani prinesli z soboyu svoyu administrativnu ta pravovu sistemu religiyu ta model socialnogo ustroyu Yihnya kultura bagato v chomu bula chuzhoyu dlya Indiyi Bilshist musulmanskih praviteliv namagalis nav yazati svoyu kulturu miscevomu naselennyu ale deyaki taki yak Akbar navpaki dozvolyali j navit zaohochuvali miscevi tradiciyi Arabski vijska halifiv Omeyadiv na choli z polkovodcem napali na Indiyu 664 roku Voni pronikli do Multana sho u suchasnomu pakistanskomu Pendzhabi Musulmani zadovolnilis vzyattyam stolici Mayili grabunkami j zahoplennyam polonenih Arabi todi vidchuvali pidnesennya cherez zahoplennya Persiyi ta pereviryali dostupnist Indiyi dlya podalshih zavoyuvan Naprikinci pravlinnya Omeyadiv musulmani zdijsnili bilsh rishuchij napad pid kerivnictvom Muhammeda ibn Kasima Arabi buli vidkinuti radzhputami pid chas 738 roku Podalshi musulmanski zavoyuvannya ocholyuvalis vzhe ne arabami a tyurkami ta centralnoazijskimi mongolami yaki navernulis v islam Kilka stolit znadobilos islamu dlya poshirennya v Indiyi tomu yak ce vidbulos chasto viklikaye diskusiyi u nauci Vpliv islamu ta musulman v IndiyiRozshirennya torgivli Vpliv islamu osoblivo pomitnij u torgivli Pershimi kontaktami musulman z Indiyeyu buli ataki arabiv na gnizda pirativ u rajoni suchasnogo Mumbayi dlya zahistu torgovih shlyahiv Aravijskogo morya Priblizno u toj zhe chas arabi pochali oselyatis v indijskih portah sho stalo pochatkom malenkih musulmanskih gromad Yihnye zrostannya bulo sprichineno ne lishe propoviddyu islamu ale j tim sho induyistski radzhi pivdennoyi Indiyi podibni do Chola najmali do svoyih vijsk musulmanskih najmanciv Arabske sudno dau Podibni sudna vikoristovuvali arabski kupci Za dopomogoyu islamskih shariatskih sudiv vinikla yedina komercijna ta pravova sistema vid Marokko na zahodi do Mongoliyi ta Indoneziyi na Dalekomu Shodi Poki pivdenna Indiya aktivno torguvala z arabami musulmanami pivnichna vidnajshla novi mozhlivosti Koli induyistski ta buddijski carstva Aziyi buli pidkoreni islamom j ostannij pochav poshiryuvatis v Africi vin stav visoko centralizovanoyu siloyu sho dozvolyala oformiti platizhne doruchennya u Yegipti chi Tunisi a vikonati jogo v Indiyi chi Indoneziyi Musulmanska sistema dozvolyala shvidko vzayemodiyati grupam duhovenstva administrativnih keruyuchih ta providnih torgivciv Mandrivnik i doslidnik Muhammed Ibn Abdulla Ibn Batuta mig vidnosno legko mandruvati musulmanskim svitom Vin buv imamom u Deli sudovim chinovnikom na Maldivah a takozh poslom i torgovcem na Malabari Ce pokazuye sho v islamskomu sviti odna lyudina mogla buti i svyashenikom i chinovnikom i kupcem V islamskomu sviti torgivlyu zahishali vlada zakon i religiya Sher Shah Suri vidkriv usi torgovi shlyahi ta navit skasuvav nizku podatkiv sho obmezhuvali torgivlyu Vin rozshiriv merezhu dorig i stvoriv vidomij Velikij kolisnij shlyah 1540 1544 sho poyednuvav Kalkutu z Kabulom ta chastkovo vikoristovuyetsya doteper Poshirennya tehnologij Zi zrostannyam torgivli bulo pov yazano j poshirennya tehnologij virobnictva a takozh miskoyi kulturi Ce osoblivo vplivalo na ti chastini svitu sho buli tehnologichno ne rozvinenimi Z inshogo boku v Indiyi vid davnini isnuvala bagata intelektualna tradiciya j rozvinute miske zhittya sho menshe potrebuvali storonnih idej Istoriki j nini sperechayutsya naskilki tehnologiyi prineseni musulmanami vplinuli na Indiyu Vikoristannya keramichnoyi plitki pid chas budivnictva bulo prineseno do Indiyi z Iranu Iraku ta Serednoyi Aziyi Blakitna keramika Radzhastanu sformuvalas yak nasliduvannya kitajskij porcelyani sho pochali zavoziti do Indiyi za Mogoliv Kulturnij vpliv Bidarskij grafin dlya vina Rozdil Britanskoyi Indiyi vijni ta vzayemni vignannya miljoniv lyudej posilili vorozhnechu musulman ta indusiv uskladnyuyuchi ob yektivnu ocinku Musulmanske pravlinnya vidznachalos visokim rivnem asimilyaciyi ta sinkretizmu Musulmanske panuvannya vplinulo na socialnu povedinku j etiku V rezultati skladnogo istorichnogo procesu musulmani zdobuli v Indiyi unikalnij dosvid isnuvannya u menshosti bez vtrati svoyeyi identichnosti ale j bez vtrati zv yazkiv z nemusulmanami Vpliv islamu na indijsku kulturu proyavlyayetsya u vsih galuzyah u movi odyazi kuhni u vsih vidah mistectva arhitekturi miskogo planuvannya zvichayah ta koshtovnostyah Z inshogo boku mova musulmanskih zagarbnikiv zminilas pid vplivom mov miscevogo naselennya voni perejshli na indijsku za svoyeyu lingvistichnoyu prinalezhnistyu movu urdu sho vikoristovuye arabsku abetku j dovoli bagato perskih sliv Lingvistichno sporidneni movi urdu j hindi dvi golovni movi Pivdennoyi Aziyi takozh vidomi yak gindustani Musulmanske pravlinnya takozh sprichinilo zrostannya mist ta poshirennya indijskih tehnologij u reshti svitu Khurdzha j Sivan stali vidomimi centrami goncharstva u Moradabadi vigotovlyali latun u Mirzapuri kilimi u Firozabadi sklo Farrukhabad stav centrom druku Shahranpur i Nagina rizblennya po derevu Bidar i Laknou viroblyali virobi z metalu u Srinagari robili pap ye mashe u Benaresi vigotovlyali tkanini j koshtovnosti tosho Z inshogo boku rozvitok mist zbilshiv podatkovij tyagar selyan Ce prizvelo do superechnostej v ukladi silskogo zhittya sho panuvalo v Indiyi Indijski cifri pid nazvoyu arabskih poshirilis usim svitom 1 razom iz dosyagnennyami indijskoyi matematiki ta prirodnichih nauk Islamska arhutektura Indiyi podaruvala svitu taki shedevri yak Tadzh Mahal i delijsku Dzhama Masdzhid Muhammed ibn KasimDokladnishe Muhammed ibn al Kasim as Sakafi Muhammed ibn al Kasim as Sakafi ocholyuye vijska u bitvi 711 roku arabskij namisnik shidnih provincij vidryadiv dvi nevdali ekspediciyi do posushlivij region Iranskogo nagir ya u pivdenno zahidnij Aziyi nini rozdilenij mizh Iranom Afganistanom ta Pakistanom i Sindu Musulmanski hroniki Chachname stverdzhuyut sho meta ekspedicij bula karalnoyu u vidpovid na rejdi pirativ na arabski sudna Carya Sindu Dahira zvinuvatili u pokrovitelstvi piratam Tretyu ekspediciyu ocholiv yunij arabskij voyenachalnik Muhammed ibn al Kasim Ekspediciya distalas daleko na pivnochi do Multana zolotogo mista de roztashovuvavsya velicheznij Induyistskij hram San Mandir Ibn Kasim uzyav Debal nini Karachi a vsi choloviki starshi za 17 rokiv yaki ne prijnyali islam buli ubiti Armiya Muhammeda rozbila Dahira bilya suchasnogo Hajdarabada u Sindi 712 Dahir zaginuv u boyu hocha jogo armiya prodovzhuvala bitis Druzhina i sin Dahira shovalis u forteci Revar pid ohoronoyu 15 000 voyiniv Musulmani gotuvali shturm forteci Vdova Dahira ta inshi zhinki viddali perevagu pered musulmanskim polonom samospalennyu Fortecya bula vzyata 6000 polonenih buli stracheni Mista i zdalis bez boyu i Multan vchinili zapeklij sprotiv Vijsko zavojovnikiv spochatku skladalos lishe z shestitisyachnogo kinnogo opolchennya arabskih plemen Tak bulo vstanovleno panuvannya omeyadskogo halifatu vid Atlantiki do Indu Muhammed ibn Kasim nevdovzi buv vidizvanij do Iraku j tam strachenij Forpostami halifatu u Pivdennij Aziyi zalishilis Sind i pivdennij Pendzhab z mistami Mansura Brahmanabad i Multan Arabske pravlinnya u SindiZemli zavojovani armiyeyu Kasima Sind buv rozdilenij na bezlich feodalnih utvoren ikta sho buli rozdani musulmanskim voyenachalnikam Voyini ta duhovenstvo takozh otrimuvali zemlyu hoch deyaki soldati otrimuvali groshovu vinagorodu Dlya miscevogo naselennya bulo vstanovleno podushnij podatok dzhiziya Inshim dzherelom pributku buv pozemelnij podatok rozmirom u 2 5 1 4 vrozhayu Reshta zboriv i podatkiv chasto prodavalis z torgiv vidkupshikami Sudova sprava ne bula vregulovana Do smertnoyi kari mogli zasuditi j miscevi praviteli ta musulmanski suddi kadi yaki chasto priznachali indusam nespravedlivo suvori pokarannya Civilni spravi indusiv virishuvalis u panchayatah tobto na radi 5 starijshin V cilomu musulmanski praviteli terpili induyizm u Sindi Po miri poslablennya halifatu Bagdad vtrativ kontrol nad Sindom yakij chastkovo buv zajnyatij irridentskimi sektami haridzhitiv i karmativ Vse zh do padinnya dinastiyi Abbasidiv sho zaminila Omeyadiv Sind buv chastinoyu halifatu j aktivno kontaktuvav z musulmanskim svitom u sensi torgivli i kulturi Gromadi na pivnichnomu zahodiSind 700 roku Podalshij natisk islamskogo halifatu buv slabkim oskilki jogo centralna vlada poslabilas a miscevi gubernatori viddavali perevagu diliti vladu z induyistskimi dzhajnskimi ta buddistskimi pravitelyami Propovidniki ismayiliti viyavili tam gidnu auditoriyu yak sered musulman sunitiv tak i sered nemusulmanskogo naselennya 985 roku podibna grupa bilya Multana progolosila sebe nezalezhnoyu ismayilitskoyu Fatimidskoyu derzhavoyu Priberezhna torgivlya ta postijni kontakti z islamskim svitom zrobili Sind zruchnim miscem z yakogo musulmanski propovidniki potraplyali do Indiyi Bulo bezlich navernenih osoblivo sered buddistskoyi bilshosti Multan stav centrom ismayilitiv yaki zustrichayutsya v Sinde j nini U tomu regioni islamski naukovci znajomilis z indijskoyu naukoyu ta peredavali yiyi dali na zahid Na pivnich vid Multana nemusulmanskih grup bulo duzhe bagato Z togo chasu zavojovani musulmanami zemli rozdililis na dvi chastini pivnichnij region vklyuchayuchi Pendzhab povernuvsya pid kontrol Radzhej induyistiv natomist pivdenne uzberezhzhya vklyuchayuchi Beludzhistan Sind i Multan zalishilos pid musulmanskim kontrolem GaznevidiDokladnishe Mahmud Gaznevi Gaznevidi na piku mogutnosti Za Sebuk Tegina Gazni rozpochav vijnu z radzheyu Dzhayapaloyu Koli Sebuk Tegin pomer a jogo sin Mahmud otrimav tron 998 roku Gazni buv zajnyatij borotboyu na pivnochi z Karahanidami Todi shah vidnoviv vijskovi diyi Na pochatku XI stolittya Mahmud Gaznevi zdijsniv 17 pohodiv do Pivdennoyi Aziyi 1001 roku sultan Mahmud Gaznevi rozbiv radzhu Dzhayapalu z dinastiyi Hindu shahiv Gandhari ta poviv vijsko do Peshavara yakij zrobiv 1005 roku odnim z centriv svoyeyi derzhavi Mahmud Gaznevi Suchasne zobrazhennya Gaznevidski zavoyuvannya pervinno buli spryamovani proti ismayilitskih Fatimidiv i buli chastinoyu nevpinnoyi borotbi Abbasidskogo halifatu z ismayilitami Odnak zdobuvshi peremogu nad ostannimi Mahmud virushiv dali na bagati zemli Indiyi grabuyuchi hrami j monastiri Do 1027 roku Mahmud zahopiv bilshu chastinu Pivnichnoyi Indiyi ta otrimav formalne viznannya nezalezhnosti vid abbasidskogo halifa Ahmada al Kadira Gaznevidi pravili u Pivnichnij Indiyi ponad 175 rokiv 1010 1187 U toj chas Lahor otrimav znachennya drugoyi stolici a zgodom stav stoliceyu Gaznevidiv Do kincya pravlinnya Mahmuda jogo imperiya prostiralas vid Tegerana na zahodi do Dzhamni na shodi j vid Aralskogo morya na pivnochi do Aravijskogo morya na pivdni Hoch jogo pohodi ohoplyuvali vsyu Pivnichnu ta Zahidnu Indiyu tilki Pendzhab stav postijnoyu chastinoyu jogo derzhavi Kashmir Doab Radzhasthan i Gudzharat zalishalis pid kontrolem radzhputskih dinastij Yak i arabi za tri stolittya do togo armiya Mahmuda spalila hrami Varanasi Mathuri Uddzhajna Dzhvalamukhi Somnatha j Dvarki Mahmud buv pragmatikom tomu legko vikoristovuvav vijska radzhej induyistiv i yih samih yaksho voni pogodzhuvalis dopomogti Jogo golovnimi protivnikami zalishalis shiyiti ta iranski Buyidi Ce vidno z prac Al Biruni sogdijskih ujgurskih i manihejskih tekstiv de buddistiv induyistiv i dzhajniv nazivayut lyudmi Pisannya do yakih ortodoksalnij islam vidnosit lishe pribichnikiv monoteyizmu hristiyan ta yudeyiv a Budda nazvanij burhanom chi navit prorokom Pislya pervinnogo rozgrabuvannya ta rujnuvan buddisti dzhajni ta induyisti potrapili do kategoriyi terpimih inovirciv zimmi Shihab ad Din Muhammad GoriDokladnishe Muhammad Gori Muhammad Gori Suchasne zobrazhennya Do 1160 roku Gaznevidi pravili zemlyami vid centralnogo Afganistanu na zahodi do Pendzhabu na shodi zi stolicyami Gazni na berezi richki Gazni v suchasnomu Afganistani j Lahor u suchasnomu Pakistani 1160 roku polkovodec z oblasti Gor v Afganistani Shihab ad din Muhammad Gori vidnyav Gazni u Gaznevidiv a z 1173 roku zrobiv jogo svoyeyu stoliceyu stavshi rodonachalnikom novoyi musulmanskoyi dinastiyi Guridiv v Indiyi U 1186 87 rokah vin zavoyuvav Lahor za dopomogoyu soyuznih induyistskih knyaziv Tim samim vin zahopiv ostanni zemli she pidvladni Gaznevidam i poklav kraj yihnij imperiyi Zdavalos sho novi praviteli zacikavleni u zahoplenni vsogo subkontinentu Yak i jogo poperedniki Muhammad rozpochav z protistoyannya ismayilitskomu Multanu yakij same povernuv sobi nezalezhnist 1191 roku vin vtorgsya do zemel Prithviradzha III adzhmerskogo yakij praviv u suchasnomu Radzhastani i Har yani ale buv rozbitij Govindoyu radzheyu Delijskim vasalom Prithviradzha Nastupnogo roku Muhammad zibrav 120 000 vershnikiv i znovu vtorgsya do Indiyi Vijska Muhammada i Prithviradzha zijshlis na tomu zh poli boyu poblizu mista Karnal sho j rik tomu nazad ale togo razu Muhammad Gori peremig Govinda radzha buv ubitij Prithviradzh buv vzyatij u polon a Muhammad virushiv u napryamku Deli Uprodovzh roku pivnich Radzhastanu j mezhirichchya Gangu ta Dzhamni opinilis u jogo rukah Pislya tih peremog v Indiyi Muhammad Gori zrobiv svoyeyu stoliceyu Deli Multan takozh buv pidkorenij Potim jomu dovelos povernutis do Gazni j zahishatis vid natisku tyurkiv i mongoliv ale chastinu armiyi vin zalishiv u Pivnichnij Indiyi vona prodovzhila rozshiryati sferu jogo volodaryuvannya do samoyi Bengaliyi 1206 roku Muhammadu Gori dovelos pridushuvati povstannya u Lahori Zvorotnim shlyahom do Gazni jogo karavan zupinivsya na vidpochinok bilya Dzhelama u Pendzhabi Pid chas vechirnoyi molitvi 15 bereznya 1206 roku vin buv ubitij Deyaki istoriki vvazhali sho Muhammad buv ubitij asasinami radikalnoyu sektoyu ismayilitiv Muhammada Gori pohovali na misci jogo zagibeli Jogo polkovodec Kutb ad Din Ajbek zahopiv indijski volodinnya Gori j 1206 roku progolosiv sebe sultanom Deli Delijskij sultanatDokladnishe Delijskij sultanat Rozshirennya Delijskogo sultanatu U Delijskomu sultanati vid 1211 roku pravili mamelyuki tobto tyurkski rabi voyini yaki zahopili vladu Teritoriya sultanatu shvidko zrostala Do seredini XIII stolittya jomu nalezhali Bengaliya ta bilsha chastina centralnoyi Indiyi U Deli zminilos kilka tyurkskih ta afganskih dinastij mamelyuki 1211 1290 Hildzhi 1290 1320 Tuglakidi 1320 1413 Seyidi 1414 1451 j dinastiya Lodi 1451 1526 U pivdennij Indiyi carstvo Vidzhayanagara uspishno opiralos musulmanskomu volodaryuvannyu Kilka carstv zalishalis nezalezhnimi vid Deli j u pivnichnij ta centralnij Indiyi taki yak Radzhastan chastini Gudzharat Malava v centralnij Indiyi ta Bengaliya ale vsi zemli suchasnogo Pakistanu keruvalis Deli Delijski sultani pidtrimuvali druzhni ale poverhnevi stosunki z blizkoshidnimi musulmanskimi derzhavami poki ne bulo superechok cherez vladu Zakoni bazuvalis na Korani ta Shariati ne musulmani obkladalis dzhiziyeyu Centrami vladi buli mista Vijskovi tabori j torgovi faktoriyi u silskij miscevosti stavali bazoyu dlya poyavi novih mist Delijskomu sultanatu vdalos poperediti mongolske vtorgnennya do Indiyi Ilhani vse zh zavoyuvali Afganistan i chastinu zahidnogo Pakistanu Vidbuvavsya vzayemnij indo musulmanskij vpliv slidi yakogo vidstezhuyutsya v arhitekturi muzici literaturi ta navit religiyi 1398 roku Deli buv rozgrabovanij Timurom ale vidrodivsya za dinastiyi Lodi ostanni praviteli yakoyi buli pidkoreni Baburom 1526 yakij zasnuvav imperiyu Velikih Mogoliv XVI XVIII stolittya TimurIndijska kampaniya Timura Dokladnishe Timur Tyurko mongolskij polkovodec z Samarkanda Timur bin Taraghaj Barlas 1370 1405 na prizvisko Tamerlan abo zaliznij kulgavec zavoyuvav bilshu chastinu Perednoyi ta Centralnoyi Aziyi Znayuchi pro mizhusobnu vijnu v Indiyi Timur vtorgsya do zemel Delijskogo sultana Nasira ud Dina Mahmudshaha ibn Muhammadshaha Tuglakida Privodom dlya vtorgnennya bula terpimist sultaniv do induyizmu Na spravdi Timura privabili bagatstva sultanatu Timur peretnuv Ind bilya mista Attok nini Pakistan 24 veresnya 1398 roku Yak i pid chas poperednih zavoyuvan Timur spalyuvav zahopleni sela j mista jogo armiya grabuvala gvaltuvala ta vbivala U svoyih spogadah Timur vislovlyuvav prezirstvo do indusiv idolopoklonnikiv hoch vin voyuvav i z indijskimi musulmanami Shlyahom do Deli Timur stiknuvsya lishe z deyakim oporom feodalnoyi znati plemeni avan ta gubernatora Armiya sultana bula legko rozbita 17 grudnya 1398 roku Timur rozgrabuvav ta spaliv Deli She do bitvi za stolicyu Timur nakazav perebiti 100 000 polonenih golovnim chinom induyistiv Timur rozbivaye sultana Deli Timur retelno zmalovuye genocid indusiv u skilkoh selah mistah i poselennyah vse choloviche naselennya bulo virizano yihni zhinki zgvaltovani j nasilno naverneni v islam Timur zalishiv Deli priblizno u sichni 1399 roku U kvitni vin povernuvsya do svoyeyi stolici za Amudar yeyu Vin viviz z Indiyi velicheznu zdobich Vidpovidno do 90 zahoplenih sloniv vezli koshtovnosti dobuti v tomu pohodi shob zvesti Pospihom zbudovana mechet Bibi Hanim za kilka desyatilit peretvorilas na ruyinu Mogolska imperiyaDokladnishe Imperiya Velikih Mogoliv U XVI stolittya Indiya vstupila rozdroblenoyu na bezlich dribnih volodin yak musulmanskih tak i induyistskih yaki ne nadto turbuvalis pro svoyih piddanih i ne zalishili zagalnogo zvodu zakoniv chi zakladiv Utim svit pochav strimko zminyuvatis Portugalec Vasko da Gama obijshov Afriku 1498 roku ta zrujnuvav monopoliyu musulman na torgovih shlyahah mizh Aziyeyu ta Yevropoyu U Centralnij Aziyi j Afganistani zmicnivsya pravitel Fergani Babur vin uzyav Kabul i nacilivsya na Indiyu Jogo dinastiya pravila v Indiyi 333 roki 1526 1858 Babur Dokladnishe Babur Babur Miniatyura z Nashadok Chingishana j Timura Babur poyednav lyubov do vijni z lyubov yu do krasi talant zavojovnika i mudrogo administratora Vin zoseredivsya na zahoplenni pivnichno zahidnoyi Indiyi ta rozbiv Ibragima Lodi ostannogo delijskogo sultana u bitvi pri Panipati 1526 na pivnich vid Deli Babur perekonav svoyih centralnoazijskih voyiniv zalishitis v Indiyi ta bitis z inshimi pretendentami na vladu takimi yak radzhputi j afganci Nevdovzi 1530 Babur pomer Imperiya Velikih Mogoliv stvorena Baburom bula za indijskimi mirkami dosit centralizovanoyu Na yiyi bazi sklalas Britanska Indiya Prapravnuk Babura Shah Dzhahan praviv 1628 1658 zbuduvav Tadzh Mahal ta inshi chudovi sporudi Dva inshih znachnih imperatora mogolskoyi dobi Akbar praviv 1556 1605 ta Aurangzeb 1658 1707 obidva rozshiryali mezhi imperiyi ta buli zdibnimi administratorami odnak Akbar buv religijno terpimim natomist Aurangzeb buv neterpimim do ne musulman Aurangzeb Dokladnishe Aurangzeb Aurangzeb Prashur Aurangzeba Akbar namagavsya stvoriti sinkretichnu religiyu Din i illahi sho poyednuvala v sobi rizni religiyi imperiyi ale jogo praonuk Aurangzeb buv musulmanskim fanatikom Za 150 rokiv pislya smerti Aurangzeba musulmanska administraciya imperiyi rozvalilas Posti v imperiyi perehodili u spadok shlyahom intrig abo zahoplyuvalis siloyu sistema komplektaciyi shtatu chinovnikiv zminilas zamindarskoyu pri yakij miscevimi chinovnikami vidpovidalnimi za zbir podatkiv stavali bagati zemlevlasniki I zemlya i zemlevlasniki sho yiyi obroblyali i post chinovnika perehodili u spadok Imperiya poslabilas prokinulis inshi sili gotovi borotis za vladu Cim skoristalis britanci Durranijska imperiyaDokladnishe Durranijska imperiya Div takozh Ahmed shah Abdali ta Panipatska bitva 1761 Rozpad imperiyi Mogoliv privabiv Nader Shaha perskogo ale vin ne zmig zavoyuvati indijski zemli Pislya jogo smerti jogo osobistij gvardiyec pushtun Ahmed shah Abdali rozpochav zavoyuvannya Za chvert stolittya vin stvoriv najbilshu musulmansku derzhavu XVIII stolittya Vershinoyu jogo dosyagnen bula peremoga nad Marathami pri Panipati 1761 U Pivdennij Aziyi jogo derzhava prostyagalas vid Indu do Deli Vin ne buv zacikavlenim u znishenni mogolskogo pravlinnya v Indiyi ta vse bilshe zajmavsya periodichnimi vijnami z sikhami ta pridushennyam povstan u Persiyi Pislya jogo smerti imperiya rozpalas PrimitkiTrifkovic Serge 11 veresnya 2002 The Sword of the Prophet History Theology Impact on the World Regina Orthodox Press ISBN 1928653111 Trifkovic Serge FrontPageMagazine com Arhiv originalu za 23 travnya 2020 Procitovano 1 grudnya 2016 Elliot Sir Henry Miers 1952 Elibron com s 98 ISBN 9780543947260 Arhiv originalu za 23 bereznya 2015 Procitovano 4 grudnya 2016 Durant Will 1935 The Story of Civilization Our Oriental Heritage stor 459 Ram Puniyani Question of Faith 24 veresnya 2015 u Wayback Machine McLeod 2002 stor 33 Berzin Alexander The Historical Interaction between the Buddhist and Islamic Cultures before the Mongol Empire 20 listopada 2008 u Wayback Machine e book Revised 2003 Last Accessed 2016 12 04 Ira M Lapidus A History of Islamic Societies 2nd ed Cambridge University Press 2002 Mu izz al Din Muhammad ibn Sam Ghorid ruler of India Britannica Online Encyclopaedia Britannica com Arhiv originalu za 8 veresnya 2012 Procitovano 4 grudnya 2016 B F Manz Timur Lang in Encyclopaedia of Islam Online Edition 2006 The Columbia Electronic Encyclopedia Timur 6th ed Columbia University Press Timur timoor or Tamerlane tăm urlan c 1336 1405 Mongol conqueror b Kesh near Samarkand LINK 15 travnya 2012 u Wayback Machine Timur in Encyclopaedia Britannica Baber in Encyclopaedia Britannica Volume III To the Year A D 1398 Chapter XVIII Malfuzat i Timuri or Tuzak i Timuri The Autobiography or Memoirs of Emperor Timur Taimur the lame stor 389 1 Online copy 3 kvitnya 2011 u Wayback Machine 2 Online copy 6 veresnya 2011 u Wayback Machine from Elliot Sir H M Edited by Dowson John The History of India as Told by Its Own Historians The Muhammadan Period published by London Trubner Company 1867 1877 Arhiv originalu za 16 serpnya 2009 Procitovano 4 grudnya 2016 LiteraturaAl Biladhuri Kitab Futuh Al Buldan translated into English by F C Murgotte New York 1924 See Goel sHindu Temples 9 bereznya 2016 u Wayback Machine for a list of 80 Muslim historians writing on the invasions Sita Ram Goel Hindu Temples What Happened to Them 2 vols ISBN 81 85990 49 2 Vol 1 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Sita Ram Goel Will Durant The Story of Civilization Vol I Our Oriental Heritage New York 1972 Elliot and Dowson The History of India as Told by Its Own Historians The Muhammadan Period New Delhi reprint 1990 Koenraad Elst Negationism in India Concealing the record of Islam Francois Gautier Rewriting Indian History K S Lal K S Lal K S Lal The Growth of Muslim Population in India Voice of India New Delhi Majumdar R C ed The History and Culture of the Indian People Volume VI The Delhi Sultanate Bombay 1960 Volume VII The Mughal Empire Bombay 1973 Misra Ram Gopal Indian Resistance to Early Muslim Invaders up to AD 1206 Meerut City 1983 Arun Shourie Eminent Historians Their Technology Their Line Their Fraud New Delhi 1998 Peter van der Veer Religious Nationalism Hindus and Muslims in India University of California Press Feb 7 1994 ISBN 0 520 08256 7PosilannyaNer ya Herish Hebbar Biblioteka suchasnoyi induskoyi istoriyi islamska doba 21 grudnya 2016 u Wayback Machine Vidpovid na musulmansku spadshinu v Indiyi 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Spadshina dzhihadu v Indiyi 3 kvitnya 2014 u Wayback Machine Istoriya remesel virobnictva j torgivli u Pivdennij Aziyi 10 listopada 2016 u Wayback Machine