Фанатик

Фанати́зм (грецьк. Φανατισμός, лат. Fanaticus, фр. fanatisme) — буквально перекладається як «несамовитий». Тобто в значенні сліпого, беззастережного дотримання переконань, особливо в області релігійно-філософській, національній чи політичній; доведена до крайності прихильність яким-небудь ідеям, віруванням або поглядам, зазвичай поєднана з нетерпимістю до чужих поглядів і переконань. Відсутність критичного сприйняття чого-небудь.

«Фанатик» вживається у двох значеннях:

1. Людина, що відзначається несамовитістю, крайньою до інаковіруючих, здатна на , дикі ексцеси проти інших.
2. переносне значення: особа, пристрасно захоплена якою-небудь ідеєю, думкою, віддана якимось поглядам, заняттям.

Синонім: фан.

Приклади фанатизму

• інквізитори
• хрестоносці
• мусульманські терористичні угрупування
• аскетично налаштовані монахи (схимники)
• російський націоналізм

Джерела

• значення виразу фанатик:

Див. також

• Фундаменталізм

Література

• А. Подольський. Фанатизм політичний // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.744
• Філософський словник // Ред. В. І. Шинкарука. Київ: Академія наук УРСР. 1973.

Посилання

• Фанатизм [ 26 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с.
• Фанатизм // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 1975-1976. — 1000 екз.
• Фанатизм // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.