Білору́ська му́зика — духовне надбання білоруського народу, одна з музичних культур європейських народів.
Історія
Перші музичні інструменти з'явилися на суміжних з Білоруссю землях ще в епоху палеоліту. Інструменти, виготовлені з кістки мамонта, на яких збереглися сліди від ритмічних ударів, що, на думку деяких дослідників, можна розглядати як початкові форми музичних інструментів для відновлення ритмічних звуків під час відправлення яких магічних дій, пов'язаних з полюванням, виявлені біля сіл Мезин Чернігівської області, Городок Рівненської області і Воронезької області.
Найбільш ранні музичні інструменти на території Білорусі знайдений в селищі , близько , на кордоні Вітебської і Псковської областей. Знайдені тут дві кістяні флейти являли собою прямі трубки з п'ятьма звуковими отворами. При розкопках неолітичного поселення (Бешенковицький район) було виявлено фрагмент сопілки (дудки), зробленої з кістки дрібної птиці. Знахідки датуються IV — III тис. до н. е. До цієї ж пори відносяться і виявлені у поселенні Камінь (Пінський район) свистки, зроблені з гомілкової кістки лелеки.
У бронзову добу (III — початок I тис. до н. е.), були відомі вже багатостовбурні флейти, виявлені в деяких пам'ятках лужицької культури, поширеної на території Польщі і на південному заході Білорусі.
З ранньої залізної доби (VII ст. до н. е. — V ст. до н. е.), дійшли кістяні дудки-свистульки, знайдені на (Сморгонський район). Обидві сторони кісток акуратно зрізані під прямим кутом, з боків зроблені отвори. Подібна дудка XII—XIII ст. була виявлена і в Слуцьку.
Давні часи
Витоки білоруської музики пов'язані з мистецтвом східних слов'ян. Першими носіями музичного професіоналізму були скоморохи, народні музиканти (лірники, волинщики, гуслярі, цимбалісти, скрипалі та ін.), а також музиканти в храмах і монастирях.
Розвиток стародавнього професійного музичного мистецтва на території Білорусі пов'язаний із процесами християнізації, що сприяли асиміляції візантійської духовної музики, вплинули на жанр церковних піснеспівів (антифони, ірмос, тропар, канон, тощо), на одноголосну акапельну манеру виконання, музичну термінологію. На церковну хорову культуру опосередковано впливали фольклорні традиції, особливості мовної просодії (пізніше побутової світської музики). Поступово формувалися основи музичного професіоналізму. Оригінальні старобілоруські знаменні співи фіксувалися невменною середньовічною нотацією в рукописних збірниках (переважно монастирських).
Близькість до загальноєвропейських народних традицій в середні століття виявлялася в діяльності скоморохів — бродячих акторів-професіоналів, творчість яких являла собою синтез мистецтв. Вони грали на інструментах (гуслах, волинці, сопілці, барабанах, пізніше — на скрипці і цимбалах), співали, й одночасно були акробатами, ілюзіоністами, дресувальниками звірів, виступаючи на площах міст, сіл, в замках, трактирах і ін. Серед них відомі скоморохи-дамрачеї (виконавці історичних пісень, билин під акомпанемент домри), скоморохи-витівники (виконували драматичні, жартівливі і сатиричні сценки, пантоміми, танці та ін.). Як носії поетичної і музичної усних народних традицій, вони брали участь в різноманітних народних обрядах і святах.
Витоки православної музики східних слов'ян — візантійська і болгарська церковна музика, яка прийшла на терени Білорусі разом з християнством. X—XIV ст. характеризуються пристосуванням візантійської співочої гімнографії до місцевих умов. Значна роль в давньому східно-християнському богослужінні в Білорусі належала грецькій мові, засвоювався візантійська церковна музика, вироблялися оригінальні знаки невменної нотації, система осьмогласія з властивим комплексом поспівок. Засвоювався одноголосний богослужбовий православний спів. Панівна роль належала тексту пісень.
З кінця X ст. серед співочих шкіл на Білорусі вирізняються Полоцька і Вітебська (з 992), Смоленська (з 1001 року) Туровська (з 1005). В цих школах кристалізувалася система безлінійної нотації, писалися перші практичні посібники по співу. Оформилася система прапорців, що склалася в XIV ст. У Великому Князівстві Литовському спочатку зберігалися традиції давньоруського знаменного співу.
На XV ст. припадає розквіт співочої православної культури Білорусі: почали фіксуватися автори пісень та укладачі рукописних нотних збірок (палеографічна ознака білоруських співочих рукописів — ірмолої); з'явилися перші співочі азбуки, у нотному письмі збільшилася кількість прапорців, розширився звукоряд у бік високих звуків, розвивалися різноманітні наспіви, музична термінологія. Поглиблювалися місцеві відмінності наспівів, посилюється зв'язок білоруської співочої гімнографії з народно-пісенної творчістю і побутовою культурою. Зароджувалися і розвивалися оригінальні знаменні розспіви, які широко використовувались у співочій практиці XV—XVI ст. й були зафіксовані в рукописних збірниках («Супрасльський ірмолой», 1598—1601). Широко використовувалися грецький, болгарський, сербський спів. Переосмислено семантику невменної нотації. Із переходом на багатоголосну систему запису зародилася квадратна лінійна нотація. У цей час відбувся поступовий відхід білоруської музичної гімнографії від норм осьмогласія. Зародилися й розвивалися духовні канти (псалми), які фіксувалися в ранніх рукописних , богогласниках, катехізисах.
Музика XVI—XVIII ст.
В епоху Відродження посилилася роль світського компонента в музичної культури Білорусі. Головним центром розвитку професійного музичного мистецтва залишався храм. У Білорусі, де історично відбулося перехрестя конфесійних течій, в XVI–XVIII ст. склалося специфічне багатоконфесійне середовище, в якому православна музика співіснувала з католицькою, протестантською та греко-католицькою, а також з музикою нехристиянських конфесій. З кінця XVI ст. поряд з традиційними православними піснеспівами співіснували та та , а також регіональні: Вітебський та , Могильовський, Несвіжський, Слуцький та ін.
Вплив на російську музику
З другої половини XVI–XVII ст. білоруський музичний досвід поширюється на терени Московії. Деякі білоруські монастирі були перевезені до Московського царства, в тому числі з-під Орші, який став основою одного з культурних центрів майбутньої Росії — Новоєрусалимського монастиря, де склалася новоєрусалимська школа творців кантів та псалмів. Білоруські співаки входили до складу государевих співочих капел, брали участь у розробці системи . Значний внесок у розвиток православного церковного співу зробили московський, Іверський та Новодівочий монастир, які повністю складалися з білорусів.
Білорус А. Мізинець створив єдину теоретичну роботу (виконувала роль підручника) по знаменному співу — «Извещение о согласнейших пометах» (1668). З середини XVII ст. весь церковний спів в Москві перебував повністю в руках «вихідців з Польщі та Литви», які були і вчителями. Наприклад, мелодія канту білоруса Єпіфанія Славинецького стала основою російської херувимської. Саме через знайомство із білоруським та українським кантовим співом росіяни почали опановувати багатоголосся, що згодом відкрило шлях російській співочій культурі на європейський рівень.
Православна музика
Наприкінці XVI ст. виділялися білоруські хори Віленського, , , , , , та інших братств, які виконували духовні та світські твори на 4-6, 8 і 12 голосів. Білоруські монастирі (, Благовіщенський, Жировицький, та інші) і церкви були культурно-просвітницькими центрами та опорою православ'я. У Супрасльському монастирі був записаний весь корпус православних піснеспівів (укладач ), вийшли антикатолицька та антиунійні рукописні полемічні статті. Православні основи богослужіння та співу збереглися в унійних церквах, особливо василіянських, та монастирях. Наприкінці XVIII ст. були створені нові рукописні співочі збірки з квадратною та невменною нотаціями, а також списки з древніших рукописів, поширювалися духовні канти, розвивалася багата народнопісенна та інструментальна творчість.
Після поділів Речі Посполитої й захоплення теренів Білорусі Російською імперією наприкінці XVIII ст. білоруська церковна музика, зберігаючи свої локальні особливості, розвивалася в руслі російського богослужбового (літургійного) співу. У церквах звучали канонічні вставні піснеспіви, затверджені Синодом.
Католицька музика
Католицька музика у Білорусі розвивається з кінця XIV ст. як невід'ємний компонент латинського обряду. Музичне оформлення католицького богослужіння складалося зі стилістично різних компонентів: архаїчного григоріанського хоралу, вокально-хорових творів a cappella з інструментальним супроводом, інструментальних, зокрема органних композицій, релігійних пісень. Проникнення католицтва сприяло розвитку в Білорусі органної музики, а також розвиткові таких жанрів духовної музики як меси, реквієми, інтройти, градуали й, секвенції та інші.
Найбільшого розквіту католицька музична культура досягла на теренах Білорусі у XVI ст.. Музика, в тому числі інструментальна, була обов'язковою дисципліною в наукових католицьких установах усіх рівнів. Провідна роль в музично-освітній діяльності належала ордену єзуїтів. Католицька церква в Білорусі розвивалася в тісних зв'язках з Європейськими католицькими установами в руслі загальноєвропейських тенденцій і була інтегральною частиною європейської музичної традиції. Співіснували різні традиції музичного оформлення католицького богослужіння: високопрофесійна езуїтська, домініканська (більш консервативна), францисканська (більшою мірою орієнтована на простих прихожан) та інші.
була центром католицької музики, в ній працювали європейські освічені композитори та музиканти (Я. Брандт, , М. Рад, Ш. Берендт, М. Кречмер та ін.). В XVII ст. У Білорусі розширилася нотодрукування — було видано «Пісні» Я. Бранта (1 601), «Пісенник» B. Борташевського (1613), «Літанії» Ш. Берендт (1 638, 1639 р.), хоральні «градуали» (1667, 1693, 1742) і «Антифанарій» (1667, 1694, 1742; складений C. Лауксміним), перший у ВКЛ підручник з теорії хорального співу латинською мовою «Теорія та практика музики» С. Лауксміна (1667, 1669, 1693). Більшість творів католицької музики XVIII ст. францисканського походження. В літургійних жанрах у другій половині 18 ст. працювали монах-францисканець , музиканти зі М. К. Огінський, .
Протестантська конфесія також значно вплинула на формування музично-професійного мистецтва Білорусі. Її проникнення на білоруські землі та розвиток припали на середину XVI ст. під впливом ідей Реформація. Найбільший вплив на музичне мистецтво проявився у видавничій діяльності протестантів: виданням першого в Білорусі нотного видання (+1558), «Несвизького канціоналу» (1563) та ін.
Унійна музика
Наприкінці XV-початку XVI ст. у Білорусі почала формуватися музична традиція унійної цекрви. Вона пов'язана з принциповими змінами в православній музиці, з сильним впливом західноєвропейської музичної культури, прийняттям західної системи нотолінійного запису, багатоголосним співом партесних творів, орієнтованих на західноєвропейський концертний стиль. Унійна музично-літургійна практика, побудована відповідно до католицької моделі, складалася з традиційного білорусько-українського знаменного співу, багатоголосних хорових композицій поліфонічного або гомофонно-гармонічного складу (a cappella з інструментальним супроводом), простих напівфольклорних пісень у виконанні віруючих. Цілеспрямоване та послідовне виконання греко-католиками древніх співочих традицій білорусько-українського знаменного співу збереглися в рукописних ірмолоях XVII–XVIII ст. з , Жировиць, Смоленська, а також в перших слов'янських нотних виданнях, призначених для унійних церков: (1700, 1709 р.) і (1766, 1793) ірмолої, осьмогласники(1776 р 1793). Для унійної музики характерне широке використання органу і інструментальних капел. Орган Жировицького василіянського монастиря вважався одним із найкращих інструментів XVII ст. У Супраслі був виданий перший збірник релігійних пісень східних слов'ян — (1790).
Світська музика
Світська вокальна та інструментальна музика пов'язана з князівським палацовим, військовим, міським побутом. З XVI ст. при королівських, великокнязівських та магнатських дворах створювалися музичні центри, в яких працювали талановиті місцеві та закордонні музиканти. В Гродно з 1543 року для обслуговування урочистостей діяла (у складі 15 музикантів, мабуть, місцевого походження), при дворі Стефана Баторія в 1580-х рр. існувала капела, при якій працювали вокалісти та інструменталісти, звучали твори та . При дворах магнатів та великих князів в XVI ст. працювали також: слов'янські композитори та Вацлав з Шамотул, Микола Гомулка і , угорський лютняр та композитор Валентин Бакфарк, багато італійських музикантів, серед яких відомі композитори , , лютняр та композитор , органіст . При дворах місцевої аристократії виконувалися авторські та анонімні твори, зразки яких збереглися в та Остромечівському рукописі (т. зв. «Полоцькому зошиті»; обидва XVII століття.).
У XVI–XVIII ст. музичне оформлення характерно для театральних постановок навчальних закладів різних конфесій в містах та містечках Білорусі, в тому числі Бресті, Гродно, Жіровицях, Могильові, Мінську, Орші, Полоцьку, Слонімі. У шкільних спектаклях, приурочених до релігійних та світських свят виконувалася вокальна (, псалми, гімни, пісні) та інструментальна музика. В інтермедіях і інтерлюдіях, що розігрувалися між основними частинами вистави, іноді використовували народні мелодії. У міру розвитку шкільного театру роль музики в постановках зросла, почали виконувати оперні твори. Збереглася рукописна партитура одного з них — «Аполлон-законодавець, або реформований Парнас» і з (1789), який органічно поєднує риси шкільної постановки та власне опери.
З другої половині XVIII ст. при магнатських дворах виникали та розширювалися музичні осередки, які поєднували музичні театри, оркестр, капели та музично-театральні школи. Серед найбільших музичних центрів: та (Радзивіллів), (), (), Шклов () і (Сапегів). На сценах магнатських театрів ставилися світова оперна класика, а також перші опери місцевих авторів, в тому числі Я. Голланда і М. Радзивілла. На концертах звучали симфонічні та камерні твори італійських, французьких, австро-німецьких композиторів, а також композиції місцевих музикантів, серед яких — , , , В. Козловський. Розвивалося також аматорське виконавство та творчість. Діяльність магнатських «музичних садиб» сприяло розвитку в Білорусі різних форм музичної творчості, виконавства та освіти, зростання музичного професіоналізму, становленню театрально-концертних жанрів, творчого засвоєння норм європейської музики класицизму.
Наприкінці XVIII ст. з російською окупацією теренів Білорусі колишня інфраструктура магнатсько-аристократичної культури прийшла у занепад і більшість магнатських музичних центрів припинила своє існування.
Музика 19 — початку 20 століття
У першій половині 19 ст. популярності набули маєткові театри, галереї, бібліотеки та приватні школи магнатів. Інтенсивного характеру набуло музичне життя в великих містах Білорусі-Мінськ в Бресті, Вітебськ в Могильові, Бобруйськ в Гродно, Гомелі та ін. Важливу роль в її розширенні придбали пансіони в Мінську і інших містах. У Мінських пансіонатах музичну освіту здобули , Станіслав Монюшко, . Розширенню музичної культури сприяли оркестри , Гомелі, Вітебську, Гродно; сольні виступи піаністів Камілли Марцинкевич, Ф. Міладовського, Н. Орди й скрипалів К. Кжижановського, М. Єльського та інших.
Деякі музиканти займалися музично-теоретичною діяльністю. Так, Наполеон Орда створив «Граматику музики, Теоретичне та практичне викладання мелодії та гармонії з коротким доповненням про фугу, контрапункт, оркестрові інструменти, орган, фортепіано і про науку співу для піаністів» (1873), Е. Голланд написав «академічний трактат про справжнє музичне мистецтво» (1806).
Разом з тим у білоруських професійних музичних колах пробуджується інтерес до . Паралельно із записом, вивченням та публікаціями робилися спроби її композиторської обробки та концертної пропаганди. Перші публікації мелодій білоруських народних пісень поміщені в роботах («Пам'ятники міфології слов'янської в звичаях, які збереглися в сільському населенні Білорусі», 1817), («Люд польський, його звичаї, забобони», 1830), (стаття «Кілька мелодій білорусів, записаних та складених фортепіанним суспільством», 1843).
Період інтенсивного накопичення відомостей про білоруську народну музику та її фіксація припадають на другу половину XIX-початок XX ст. Музичний матеріал включався в етнографічні описи та фольклорні збори: «Матэрыялы для вывучэння побыту і мовы рускага насельніцтва Паўночна-Заходняга краю» (т. 1-3, 1887-1902), «Ліцвіны-беларусы Чарнігаўскай губерні, іх побыт і песні» (1901), «Беларусы-сакуны» (1915).і багато інших.
Значна роль у вивченні та пропаганді білоруської народної пісні належала музично-етнаграфічній комісії етнографічного відділення Товариства любителів природознавства, антропології та етнографії при Московському університеті, організована в 1901 році. В її роботі брали участь С. Танєєв, М. Кляновський, А. Маслов, Ю. Енгель. У композиторській діяльності в цей період виділилися жанри оперети («Конкуренти» Ф. Мілодовского, «Тарас на Парнасі» І. Шадурського, «Рекрутський набір» та «Селянка» С. Монюшка і К. Кжижановського, «Змагання музикантів» та «Чарівна вода» С. Монюшка), музичні комедії («Лотерея» С. Монюшка), а також інструментальний концерт (2 скрипкові концерти М. Єльського), інструменті мініатюри (фортепіанні композиції В. Пшибори, танці для різних інструментів, у тому числі полонези, мазурки, англез П. Карафа-Корбута), фортепіанні мініатюри (мазурки М. Єльського, Н. Орди, К. Марцінкевич, Ф. Мілодовського, вальси А. Абрамовича, Ю. Дащінського, Н. Орди, експромти Ф. Мілодовского, М. Єльського, серенади Н. Орди, «пісні без слів» М. Єльського і ін.).
Поруч зі світською створювалася і духовна музика. Її писали: Ю. Дащінський, С. Монюшко, Ф. Міладовський, Й. Глинський та ін. Розширилися меси на тексти польськомовних віршованих парафраз. У Вільнюсі регулярно видавалися церковні канціонали Е. Тупольського, М. Гербурта, Вашкевича, пісенники Ю. Грима, підручники органної гри Я. Галина, Ю. Грима, меси Л. Герінга, Ю. Грима і ін. Були спроби створення спеціальних навчальних закладів для церковних музикантів. На рубежі 19—20 ст. працювали приватні музичні школи в Мінську (з 1894), Могильові (з 1886), Гомелі (з поч. 20 ст.). У 1872—1897 в Мінську діяло училище органістів (засновник канонік Ф. Сенчиковський), в якому викладалися гра на фортепіано, скрипці, спів, теорія музики, а також виконавства на органі і в оркестрі духової музики. Про рівень культури в Білорусі в 19 ст. свідчить існування фабрик музичних інструментів в Мінську (фабрика фортепіано І. Білявського, їй передувала фабрика музичних інструментів І. Фохта, де 1858 був зроблений церковний орган).
Розширилася діяльність антрепризних труп А. Металова, в репертуарі якого, зокрема, була опера «Наталка-Палтавка» М. Лисенка. Діяли музичне товариство (з 1860), Товариство любителів витончених мистецтв (з 1898) в Мінську, Брестсько-литовське музично-драматичне товариства любителів (1885), та інші товариства. У Білорусі гастролювали С. Рахманінова, П. Сарасате, Д. Поппер.
Радянські часи
У радянський період у Білорусі, як і інших радянських республіках, створюється мережа музичних освітніх та концертних установ. Зокрема, було засновано Державний симфонічний оркестр БРСР (1927), Державний народний оркестр БРСР (1930), Білоруська студія опери і балету (1933), Білоруська консерваторія (1932), (1937), (1938). У 1940 організований .
У другій половині 20 ст. зріс інтерес композиторів до морально-філософської проблематики, відбувалися якісні зміни, іноді опозиційні до традицій і попередніх жанрових і стильових нормативів, що проявилися, наприклад, у творчості Л. Абеліовіча, Є. Глєбова, С. Кортеса, Д. Смольського, О. Янченко та ін. У жанрі оперети і мюзиклу активно працювали Ю. Семеняка, Р. Сурус, В. Кондрусевич, Е. Глєбов, А. Мдівані та ін.
У 1970-ті роки зароджується білоруська оперета — «Павлинка», реж. Семеняка, 1973; «Нестерка», реж. Суруса, 1979 р, Розвивається камерна і хорова музика, популярними стають твори композиторів А. В. Богатирьова, І. М. Лученка, Е. С. Ханка.
З 1980-х років почала активно розвиватися поп-музика і рок-музика. В області естрадної музики відбувалися якісні зміни, викликані зверненням до фольклорних джерел, особливостями сучасних манер виконання, взаємовплив різних жанрів («Пісняри», «Сябри», «Вераси» тощо). Найбільш плідно в жанрі пісні працюють композитори І. Лученок, В. Будник, Е. Зарицький, Л. Захлєвний, Ю. Семеняка, Е. Ханок, І. Поливода, А. Єлісеєнко.
Сучасність
Серед сучасних музичних колективів Білорусі — , Національний оркестр симфонічної та естрадної музики під керуванням М.Фінберга, Державний академічний симфонічний оркестр, , Державна академічна хорова капела ім. Г. Ширми, , вокальна група «Чистий голос», вокально-інструментальний ансамбль «Пісняри», вокально-інструментальний ансамбль «Сябри». Вихідцями із Білорусі є також російський співак Борис Мойсеєв та гурт «Ляпіс Трубецкой».
Багато уваги білоруські композитори приділяють театральній музиці і кіномузиці. Проводяться численні музичні міжнародні та республіканські фестивалі, в тому числі , , «Слов'янський базар», Національний фестиваль білоруського пісні та поезії, фестиваль духовної музики «Магутни Божа», фестиваль етнічної музики «Crivia Aeterna» та ін.
З 2004 року Республіка Білорусь бере участь у конкурсі Євробачення.
Також в Білорусі є популярна пост-панк група "".
Література
- Мдзівані Т. Г., Сергіенка Р. І. Кампазітары Беларусі. — Мн. : Беларусь, 1997. — 400 с., іл.
- Мажэйка З. Я. Народная музыка / З. Я. Мажэйка, І. Д. Назіна // Этнаграфія беларусаў: Энцыкл. — Мінск: БелСЭ, 1989. — С. 346—347.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Biloru ska mu zika duhovne nadbannya biloruskogo narodu odna z muzichnih kultur yevropejskih narodiv Radyanska poshtova marka iz zobrazhennyam tradicijnih muzichnih instrumentiv BilorusiIstoriyaPershi muzichni instrumenti z yavilisya na sumizhnih z Bilorussyu zemlyah she v epohu paleolitu Instrumenti vigotovleni z kistki mamonta na yakih zbereglisya slidi vid ritmichnih udariv sho na dumku deyakih doslidnikiv mozhna rozglyadati yak pochatkovi formi muzichnih instrumentiv dlya vidnovlennya ritmichnih zvukiv pid chas vidpravlennya yakih magichnih dij pov yazanih z polyuvannyam viyavleni bilya sil Mezin Chernigivskoyi oblasti Gorodok Rivnenskoyi oblasti i Voronezkoyi oblasti Najbilsh ranni muzichni instrumenti na teritoriyi Bilorusi znajdenij v selishi blizko na kordoni Vitebskoyi i Pskovskoyi oblastej Znajdeni tut dvi kistyani flejti yavlyali soboyu pryami trubki z p yatma zvukovimi otvorami Pri rozkopkah neolitichnogo poselennya Beshenkovickij rajon bulo viyavleno fragment sopilki dudki zroblenoyi z kistki dribnoyi ptici Znahidki datuyutsya IV III tis do n e Do ciyeyi zh pori vidnosyatsya i viyavleni u poselenni Kamin Pinskij rajon svistki zrobleni z gomilkovoyi kistki leleki U bronzovu dobu III pochatok I tis do n e buli vidomi vzhe bagatostovburni flejti viyavleni v deyakih pam yatkah luzhickoyi kulturi poshirenoyi na teritoriyi Polshi i na pivdennomu zahodi Bilorusi Z rannoyi zaliznoyi dobi VII st do n e V st do n e dijshli kistyani dudki svistulki znajdeni na Smorgonskij rajon Obidvi storoni kistok akuratno zrizani pid pryamim kutom z bokiv zrobleni otvori Podibna dudka XII XIII st bula viyavlena i v Slucku Davni chasi Vitoki biloruskoyi muziki pov yazani z mistectvom shidnih slov yan Pershimi nosiyami muzichnogo profesionalizmu buli skomorohi narodni muzikanti lirniki volinshiki guslyari cimbalisti skripali ta in a takozh muzikanti v hramah i monastiryah Rozvitok starodavnogo profesijnogo muzichnogo mistectva na teritoriyi Bilorusi pov yazanij iz procesami hristiyanizaciyi sho spriyali asimilyaciyi vizantijskoyi duhovnoyi muziki vplinuli na zhanr cerkovnih pisnespiviv antifoni irmos tropar kanon tosho na odnogolosnu akapelnu maneru vikonannya muzichnu terminologiyu Na cerkovnu horovu kulturu oposeredkovano vplivali folklorni tradiciyi osoblivosti movnoyi prosodiyi piznishe pobutovoyi svitskoyi muziki Postupovo formuvalisya osnovi muzichnogo profesionalizmu Originalni starobiloruski znamenni spivi fiksuvalisya nevmennoyu serednovichnoyu notaciyeyu v rukopisnih zbirnikah perevazhno monastirskih Blizkist do zagalnoyevropejskih narodnih tradicij v seredni stolittya viyavlyalasya v diyalnosti skomorohiv brodyachih aktoriv profesionaliv tvorchist yakih yavlyala soboyu sintez mistectv Voni grali na instrumentah guslah volinci sopilci barabanah piznishe na skripci i cimbalah spivali j odnochasno buli akrobatami ilyuzionistami dresuvalnikami zviriv vistupayuchi na ploshah mist sil v zamkah traktirah i in Sered nih vidomi skomorohi damracheyi vikonavci istorichnih pisen bilin pid akompanement domri skomorohi vitivniki vikonuvali dramatichni zhartivlivi i satirichni scenki pantomimi tanci ta in Yak nosiyi poetichnoyi i muzichnoyi usnih narodnih tradicij voni brali uchast v riznomanitnih narodnih obryadah i svyatah Vitoki pravoslavnoyi muziki shidnih slov yan vizantijska i bolgarska cerkovna muzika yaka prijshla na tereni Bilorusi razom z hristiyanstvom X XIV st harakterizuyutsya pristosuvannyam vizantijskoyi spivochoyi gimnografiyi do miscevih umov Znachna rol v davnomu shidno hristiyanskomu bogosluzhinni v Bilorusi nalezhala greckij movi zasvoyuvavsya vizantijska cerkovna muzika viroblyalisya originalni znaki nevmennoyi notaciyi sistema osmoglasiya z vlastivim kompleksom pospivok Zasvoyuvavsya odnogolosnij bogosluzhbovij pravoslavnij spiv Panivna rol nalezhala tekstu pisen Z kincya X st sered spivochih shkil na Bilorusi viriznyayutsya Polocka i Vitebska z 992 Smolenska z 1001 roku Turovska z 1005 V cih shkolah kristalizuvalasya sistema bezlinijnoyi notaciyi pisalisya pershi praktichni posibniki po spivu Oformilasya sistema praporciv sho sklalasya v XIV st U Velikomu Knyazivstvi Litovskomu spochatku zberigalisya tradiciyi davnoruskogo znamennogo spivu Na XV st pripadaye rozkvit spivochoyi pravoslavnoyi kulturi Bilorusi pochali fiksuvatisya avtori pisen ta ukladachi rukopisnih notnih zbirok paleografichna oznaka biloruskih spivochih rukopisiv irmoloyi z yavilisya pershi spivochi azbuki u notnomu pismi zbilshilasya kilkist praporciv rozshirivsya zvukoryad u bik visokih zvukiv rozvivalisya riznomanitni naspivi muzichna terminologiya Pogliblyuvalisya miscevi vidminnosti naspiviv posilyuyetsya zv yazok biloruskoyi spivochoyi gimnografiyi z narodno pisennoyi tvorchistyu i pobutovoyu kulturoyu Zarodzhuvalisya i rozvivalisya originalni znamenni rozspivi yaki shiroko vikoristovuvalis u spivochij praktici XV XVI st j buli zafiksovani v rukopisnih zbirnikah Supraslskij irmoloj 1598 1601 Shiroko vikoristovuvalisya greckij bolgarskij serbskij spiv Pereosmisleno semantiku nevmennoyi notaciyi Iz perehodom na bagatogolosnu sistemu zapisu zarodilasya kvadratna linijna notaciya U cej chas vidbuvsya postupovij vidhid biloruskoyi muzichnoyi gimnografiyi vid norm osmoglasiya Zarodilisya j rozvivalisya duhovni kanti psalmi yaki fiksuvalisya v rannih rukopisnih bogoglasnikah katehizisah Muzika XVI XVIII st V epohu Vidrodzhennya posililasya rol svitskogo komponenta v muzichnoyi kulturi Bilorusi Golovnim centrom rozvitku profesijnogo muzichnogo mistectva zalishavsya hram U Bilorusi de istorichno vidbulosya perehrestya konfesijnih techij v XVI XVIII st sklalosya specifichne bagatokonfesijne seredovishe v yakomu pravoslavna muzika spivisnuvala z katolickoyu protestantskoyu ta greko katolickoyu a takozh z muzikoyu nehristiyanskih konfesij Z kincya XVI st poryad z tradicijnimi pravoslavnimi pisnespivami spivisnuvali ta ta a takozh regionalni Vitebskij ta Mogilovskij Nesvizhskij Sluckij ta in Vpliv na rosijsku muziku Z drugoyi polovini XVI XVII st biloruskij muzichnij dosvid poshiryuyetsya na tereni Moskoviyi Deyaki biloruski monastiri buli perevezeni do Moskovskogo carstva v tomu chisli z pid Orshi yakij stav osnovoyu odnogo z kulturnih centriv majbutnoyi Rosiyi Novoyerusalimskogo monastirya de sklalasya novoyerusalimska shkola tvorciv kantiv ta psalmiv Biloruski spivaki vhodili do skladu gosudarevih spivochih kapel brali uchast u rozrobci sistemi Znachnij vnesok u rozvitok pravoslavnogo cerkovnogo spivu zrobili moskovskij Iverskij ta Novodivochij monastir yaki povnistyu skladalisya z bilorusiv Bilorus A Mizinec stvoriv yedinu teoretichnu robotu vikonuvala rol pidruchnika po znamennomu spivu Izveshenie o soglasnejshih pometah 1668 Z seredini XVII st ves cerkovnij spiv v Moskvi perebuvav povnistyu v rukah vihidciv z Polshi ta Litvi yaki buli i vchitelyami Napriklad melodiya kantu bilorusa Yepifaniya Slavineckogo stala osnovoyu rosijskoyi heruvimskoyi Same cherez znajomstvo iz biloruskim ta ukrayinskim kantovim spivom rosiyani pochali opanovuvati bagatogolossya sho zgodom vidkrilo shlyah rosijskij spivochij kulturi na yevropejskij riven Pravoslavna muzika Arkush z Zhirovickogo irmoloyu Naprikinci XVI st vidilyalisya biloruski hori Vilenskogo ta inshih bratstv yaki vikonuvali duhovni ta svitski tvori na 4 6 8 i 12 golosiv Biloruski monastiri Blagovishenskij Zhirovickij ta inshi i cerkvi buli kulturno prosvitnickimi centrami ta oporoyu pravoslav ya U Supraslskomu monastiri buv zapisanij ves korpus pravoslavnih pisnespiviv ukladach vijshli antikatolicka ta antiunijni rukopisni polemichni statti Pravoslavni osnovi bogosluzhinnya ta spivu zbereglisya v unijnih cerkvah osoblivo vasiliyanskih ta monastiryah Naprikinci XVIII st buli stvoreni novi rukopisni spivochi zbirki z kvadratnoyu ta nevmennoyu notaciyami a takozh spiski z drevnishih rukopisiv poshiryuvalisya duhovni kanti rozvivalasya bagata narodnopisenna ta instrumentalna tvorchist Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi j zahoplennya tereniv Bilorusi Rosijskoyu imperiyeyu naprikinci XVIII st biloruska cerkovna muzika zberigayuchi svoyi lokalni osoblivosti rozvivalasya v rusli rosijskogo bogosluzhbovogo liturgijnogo spivu U cerkvah zvuchali kanonichni vstavni pisnespivi zatverdzheni Sinodom Katolicka muzika Katolicka muzika u Bilorusi rozvivayetsya z kincya XIV st yak nevid yemnij komponent latinskogo obryadu Muzichne oformlennya katolickogo bogosluzhinnya skladalosya zi stilistichno riznih komponentiv arhayichnogo grigorianskogo horalu vokalno horovih tvoriv a cappella z instrumentalnim suprovodom instrumentalnih zokrema organnih kompozicij religijnih pisen Proniknennya katolictva spriyalo rozvitku v Bilorusi organnoyi muziki a takozh rozvitkovi takih zhanriv duhovnoyi muziki yak mesi rekviyemi introjti graduali j sekvenciyi ta inshi Najbilshogo rozkvitu katolicka muzichna kultura dosyagla na terenah Bilorusi u XVI st Muzika v tomu chisli instrumentalna bula obov yazkovoyu disciplinoyu v naukovih katolickih ustanovah usih rivniv Providna rol v muzichno osvitnij diyalnosti nalezhala ordenu yezuyitiv Katolicka cerkva v Bilorusi rozvivalasya v tisnih zv yazkah z Yevropejskimi katolickimi ustanovami v rusli zagalnoyevropejskih tendencij i bula integralnoyu chastinoyu yevropejskoyi muzichnoyi tradiciyi Spivisnuvali rizni tradiciyi muzichnogo oformlennya katolickogo bogosluzhinnya visokoprofesijna ezuyitska dominikanska bilsh konservativna franciskanska bilshoyu miroyu oriyentovana na prostih prihozhan ta inshi S Lauksmin Ars et praxis musica 1693 B Bortashevskij Parthenomelica 1613 bula centrom katolickoyi muziki v nij pracyuvali yevropejski osvicheni kompozitori ta muzikanti Ya Brandt M Rad Sh Berendt M Krechmer ta in V XVII st U Bilorusi rozshirilasya notodrukuvannya bulo vidano Pisni Ya Branta 1 601 Pisennik B Bortashevskogo 1613 Litaniyi Sh Berendt 1 638 1639 r horalni graduali 1667 1693 1742 i Antifanarij 1667 1694 1742 skladenij C Lauksminim pershij u VKL pidruchnik z teoriyi horalnogo spivu latinskoyu movoyu Teoriya ta praktika muziki S Lauksmina 1667 1669 1693 Bilshist tvoriv katolickoyi muziki XVIII st franciskanskogo pohodzhennya V liturgijnih zhanrah u drugij polovini 18 st pracyuvali monah franciskanec muzikanti zi M K Oginskij Storinka Brestskogo kancionalu 1558 rik Protestantska konfesiya takozh znachno vplinula na formuvannya muzichno profesijnogo mistectva Bilorusi Yiyi proniknennya na biloruski zemli ta rozvitok pripali na seredinu XVI st pid vplivom idej Reformaciya Najbilshij vpliv na muzichne mistectvo proyavivsya u vidavnichij diyalnosti protestantiv vidannyam pershogo v Bilorusi notnogo vidannya 1558 Nesvizkogo kancionalu 1563 ta in Unijna muzika Naprikinci XV pochatku XVI st u Bilorusi pochala formuvatisya muzichna tradiciya unijnoyi cekrvi Vona pov yazana z principovimi zminami v pravoslavnij muzici z silnim vplivom zahidnoyevropejskoyi muzichnoyi kulturi prijnyattyam zahidnoyi sistemi notolinijnogo zapisu bagatogolosnim spivom partesnih tvoriv oriyentovanih na zahidnoyevropejskij koncertnij stil Unijna muzichno liturgijna praktika pobudovana vidpovidno do katolickoyi modeli skladalasya z tradicijnogo bilorusko ukrayinskogo znamennogo spivu bagatogolosnih horovih kompozicij polifonichnogo abo gomofonno garmonichnogo skladu a cappella z instrumentalnim suprovodom prostih napivfolklornih pisen u vikonanni viruyuchih Cilespryamovane ta poslidovne vikonannya greko katolikami drevnih spivochih tradicij bilorusko ukrayinskogo znamennogo spivu zbereglisya v rukopisnih irmoloyah XVII XVIII st z Zhirovic Smolenska a takozh v pershih slov yanskih notnih vidannyah priznachenih dlya unijnih cerkov 1700 1709 r i 1766 1793 irmoloyi osmoglasniki 1776 r 1793 Dlya unijnoyi muziki harakterne shiroke vikoristannya organu i instrumentalnih kapel Organ Zhirovickogo vasiliyanskogo monastirya vvazhavsya odnim iz najkrashih instrumentiv XVII st U Suprasli buv vidanij pershij zbirnik religijnih pisen shidnih slov yan 1790 Svitska muzika Polockij zoshit Storinki 59 60 Svitska vokalna ta instrumentalna muzika pov yazana z knyazivskim palacovim vijskovim miskim pobutom Z XVI st pri korolivskih velikoknyazivskih ta magnatskih dvorah stvoryuvalisya muzichni centri v yakih pracyuvali talanoviti miscevi ta zakordonni muzikanti V Grodno z 1543 roku dlya obslugovuvannya urochistostej diyala u skladi 15 muzikantiv mabut miscevogo pohodzhennya pri dvori Stefana Batoriya v 1580 h rr isnuvala kapela pri yakij pracyuvali vokalisti ta instrumentalisti zvuchali tvori ta Pri dvorah magnativ ta velikih knyaziv v XVI st pracyuvali takozh slov yanski kompozitori ta Vaclav z Shamotul Mikola Gomulka i ugorskij lyutnyar ta kompozitor Valentin Bakfark bagato italijskih muzikantiv sered yakih vidomi kompozitori lyutnyar ta kompozitor organist Pri dvorah miscevoyi aristokratiyi vikonuvalisya avtorski ta anonimni tvori zrazki yakih zbereglisya v ta Ostromechivskomu rukopisi t zv Polockomu zoshiti obidva XVII stolittya U XVI XVIII st muzichne oformlennya harakterno dlya teatralnih postanovok navchalnih zakladiv riznih konfesij v mistah ta mistechkah Bilorusi v tomu chisli Bresti Grodno Zhirovicyah Mogilovi Minsku Orshi Polocku Slonimi U shkilnih spektaklyah priurochenih do religijnih ta svitskih svyat vikonuvalasya vokalna psalmi gimni pisni ta instrumentalna muzika V intermediyah i interlyudiyah sho rozigruvalisya mizh osnovnimi chastinami vistavi inodi vikoristovuvali narodni melodiyi U miru rozvitku shkilnogo teatru rol muziki v postanovkah zrosla pochali vikonuvati operni tvori Zbereglasya rukopisna partitura odnogo z nih Apollon zakonodavec abo reformovanij Parnas i z 1789 yakij organichno poyednuye risi shkilnoyi postanovki ta vlasne operi Z drugoyi polovini XVIII st pri magnatskih dvorah vinikali ta rozshiryuvalisya muzichni oseredki yaki poyednuvali muzichni teatri orkestr kapeli ta muzichno teatralni shkoli Sered najbilshih muzichnih centriv ta Radzivilliv Shklov i Sapegiv Na scenah magnatskih teatriv stavilisya svitova operna klasika a takozh pershi operi miscevih avtoriv v tomu chisli Ya Gollanda i M Radzivilla Na koncertah zvuchali simfonichni ta kamerni tvori italijskih francuzkih avstro nimeckih kompozitoriv a takozh kompoziciyi miscevih muzikantiv sered yakih V Kozlovskij Rozvivalosya takozh amatorske vikonavstvo ta tvorchist Diyalnist magnatskih muzichnih sadib spriyalo rozvitku v Bilorusi riznih form muzichnoyi tvorchosti vikonavstva ta osviti zrostannya muzichnogo profesionalizmu stanovlennyu teatralno koncertnih zhanriv tvorchogo zasvoyennya norm yevropejskoyi muziki klasicizmu Naprikinci XVIII st z rosijskoyu okupaciyeyu tereniv Bilorusi kolishnya infrastruktura magnatsko aristokratichnoyi kulturi prijshla u zanepad i bilshist magnatskih muzichnih centriv pripinila svoye isnuvannya Muzika 19 pochatku 20 stolittya Antonij Abramovich 1848 biloruskij kompozitor yakij odnim z pershih pochav stvoryuvati nacionalno harakterni tvori v osnovi yakih melodiyi biloruskih narodnih pisen i tanciv Dominik Stefanovich odin z aktivnih propagandistiv muzichnogo mistectva v Bilorusi yakij spriyav rozshirennyu muzichnoyi osviti na biloruskih zemlyah U pershij polovini 19 st populyarnosti nabuli mayetkovi teatri galereyi biblioteki ta privatni shkoli magnativ Intensivnogo harakteru nabulo muzichne zhittya v velikih mistah Bilorusi Minsk v Bresti Vitebsk v Mogilovi Bobrujsk v Grodno Gomeli ta in Vazhlivu rol v yiyi rozshirenni pridbali pansioni v Minsku i inshih mistah U Minskih pansionatah muzichnu osvitu zdobuli Stanislav Monyushko Rozshirennyu muzichnoyi kulturi spriyali orkestri Gomeli Vitebsku Grodno solni vistupi pianistiv Kamilli Marcinkevich F Miladovskogo N Ordi j skripaliv K Kzhizhanovskogo M Yelskogo ta inshih Deyaki muzikanti zajmalisya muzichno teoretichnoyu diyalnistyu Tak Napoleon Orda stvoriv Gramatiku muziki Teoretichne ta praktichne vikladannya melodiyi ta garmoniyi z korotkim dopovnennyam pro fugu kontrapunkt orkestrovi instrumenti organ fortepiano i pro nauku spivu dlya pianistiv 1873 E Golland napisav akademichnij traktat pro spravzhnye muzichne mistectvo 1806 Razom z tim u biloruskih profesijnih muzichnih kolah probudzhuyetsya interes do Paralelno iz zapisom vivchennyam ta publikaciyami robilisya sprobi yiyi kompozitorskoyi obrobki ta koncertnoyi propagandi Pershi publikaciyi melodij biloruskih narodnih pisen pomisheni v robotah Pam yatniki mifologiyi slov yanskoyi v zvichayah yaki zbereglisya v silskomu naselenni Bilorusi 1817 Lyud polskij jogo zvichayi zaboboni 1830 stattya Kilka melodij bilorusiv zapisanih ta skladenih fortepiannim suspilstvom 1843 Period intensivnogo nakopichennya vidomostej pro bilorusku narodnu muziku ta yiyi fiksaciya pripadayut na drugu polovinu XIX pochatok XX st Muzichnij material vklyuchavsya v etnografichni opisi ta folklorni zbori Materyyaly dlya vyvuchennya pobytu i movy ruskaga naselnictva Paynochna Zahodnyaga krayu t 1 3 1887 1902 Licviny belarusy Charnigayskaj guberni ih pobyt i pesni 1901 Belarusy sakuny 1915 i bagato inshih Znachna rol u vivchenni ta propagandi biloruskoyi narodnoyi pisni nalezhala muzichno etnagrafichnij komisiyi etnografichnogo viddilennya Tovaristva lyubiteliv prirodoznavstva antropologiyi ta etnografiyi pri Moskovskomu universiteti organizovana v 1901 roci V yiyi roboti brali uchast S Tanyeyev M Klyanovskij A Maslov Yu Engel U kompozitorskij diyalnosti v cej period vidililisya zhanri opereti Konkurenti F Milodovskogo Taras na Parnasi I Shadurskogo Rekrutskij nabir ta Selyanka S Monyushka i K Kzhizhanovskogo Zmagannya muzikantiv ta Charivna voda S Monyushka muzichni komediyi Lotereya S Monyushka a takozh instrumentalnij koncert 2 skripkovi koncerti M Yelskogo instrumenti miniatyuri fortepianni kompoziciyi V Pshibori tanci dlya riznih instrumentiv u tomu chisli polonezi mazurki anglez P Karafa Korbuta fortepianni miniatyuri mazurki M Yelskogo N Ordi K Marcinkevich F Milodovskogo valsi A Abramovicha Yu Dashinskogo N Ordi ekspromti F Milodovskogo M Yelskogo serenadi N Ordi pisni bez sliv M Yelskogo i in Poruch zi svitskoyu stvoryuvalasya i duhovna muzika Yiyi pisali Yu Dashinskij S Monyushko F Miladovskij J Glinskij ta in Rozshirilisya mesi na teksti polskomovnih virshovanih parafraz U Vilnyusi regulyarno vidavalisya cerkovni kancionali E Tupolskogo M Gerburta Vashkevicha pisenniki Yu Grima pidruchniki organnoyi gri Ya Galina Yu Grima mesi L Geringa Yu Grima i in Buli sprobi stvorennya specialnih navchalnih zakladiv dlya cerkovnih muzikantiv Na rubezhi 19 20 st pracyuvali privatni muzichni shkoli v Minsku z 1894 Mogilovi z 1886 Gomeli z poch 20 st U 1872 1897 v Minsku diyalo uchilishe organistiv zasnovnik kanonik F Senchikovskij v yakomu vikladalisya gra na fortepiano skripci spiv teoriya muziki a takozh vikonavstva na organi i v orkestri duhovoyi muziki Pro riven kulturi v Bilorusi v 19 st svidchit isnuvannya fabrik muzichnih instrumentiv v Minsku fabrika fortepiano I Bilyavskogo yij pereduvala fabrika muzichnih instrumentiv I Fohta de 1858 buv zroblenij cerkovnij organ Rozshirilasya diyalnist antrepriznih trup A Metalova v repertuari yakogo zokrema bula opera Natalka Paltavka M Lisenka Diyali muzichne tovaristvo z 1860 Tovaristvo lyubiteliv vitonchenih mistectv z 1898 v Minsku Brestsko litovske muzichno dramatichne tovaristva lyubiteliv 1885 ta inshi tovaristva U Bilorusi gastrolyuvali S Rahmaninova P Sarasate D Popper Radyanski chasiU radyanskij period u Bilorusi yak i inshih radyanskih respublikah stvoryuyetsya merezha muzichnih osvitnih ta koncertnih ustanov Zokrema bulo zasnovano Derzhavnij simfonichnij orkestr BRSR 1927 Derzhavnij narodnij orkestr BRSR 1930 Biloruska studiya operi i baletu 1933 Biloruska konservatoriya 1932 1937 1938 U 1940 organizovanij U drugij polovini 20 st zris interes kompozitoriv do moralno filosofskoyi problematiki vidbuvalisya yakisni zmini inodi opozicijni do tradicij i poperednih zhanrovih i stilovih normativiv sho proyavilisya napriklad u tvorchosti L Abeliovicha Ye Glyebova S Kortesa D Smolskogo O Yanchenko ta in U zhanri opereti i myuziklu aktivno pracyuvali Yu Semenyaka R Surus V Kondrusevich E Glyebov A Mdivani ta in Gurt Pisnyari 1974 rik U 1970 ti roki zarodzhuyetsya biloruska opereta Pavlinka rezh Semenyaka 1973 Nesterka rezh Surusa 1979 r Rozvivayetsya kamerna i horova muzika populyarnimi stayut tvori kompozitoriv A V Bogatirova I M Luchenka E S Hanka Z 1980 h rokiv pochala aktivno rozvivatisya pop muzika i rok muzika V oblasti estradnoyi muziki vidbuvalisya yakisni zmini viklikani zvernennyam do folklornih dzherel osoblivostyami suchasnih maner vikonannya vzayemovpliv riznih zhanriv Pisnyari Syabri Verasi tosho Najbilsh plidno v zhanri pisni pracyuyut kompozitori I Luchenok V Budnik E Zarickij L Zahlyevnij Yu Semenyaka E Hanok I Polivoda A Yeliseyenko SuchasnistSered suchasnih muzichnih kolektiviv Bilorusi Nacionalnij orkestr simfonichnoyi ta estradnoyi muziki pid keruvannyam M Finberga Derzhavnij akademichnij simfonichnij orkestr Derzhavna akademichna horova kapela im G Shirmi vokalna grupa Chistij golos vokalno instrumentalnij ansambl Pisnyari vokalno instrumentalnij ansambl Syabri Vihidcyami iz Bilorusi ye takozh rosijskij spivak Boris Mojseyev ta gurt Lyapis Trubeckoj Bagato uvagi biloruski kompozitori pridilyayut teatralnij muzici i kinomuzici Provodyatsya chislenni muzichni mizhnarodni ta respublikanski festivali v tomu chisli Slov yanskij bazar Nacionalnij festival biloruskogo pisni ta poeziyi festival duhovnoyi muziki Magutni Bozha festival etnichnoyi muziki Crivia Aeterna ta in Z 2004 roku Respublika Bilorus bere uchast u konkursi Yevrobachennya Takozh v Bilorusi ye populyarna post pank grupa LiteraturaMdzivani T G Sergienka R I Kampazitary Belarusi Mn Belarus 1997 400 s il Mazhejka Z Ya Narodnaya muzyka Z Ya Mazhejka I D Nazina Etnagrafiya belarusay Encykl Minsk BelSE 1989 S 346 347