Вацлав з Шамотул, Шамотульчик, Шамотульський (пол. Wacław z Szamotuł, 1526 або 1529, Шамотули — 1567 або 1568, Вільна) — польський поет, композитор, представник східноєвропейського Відродження.
Вацлав з Шамотул | |
---|---|
пол. Wacław z Szamotuł | |
Основна інформація | |
Дата народження | 1520[1] |
Місце народження | Шамотули, Республіка Польща |
Дата смерті | 1560[1][2] |
Місце смерті | Вільнюс, Велике князівство Литовське |
Громадянство | Королівство Польське |
Віросповідання | кальвінізм |
Професії | поет, композитор |
Освіта | Ягеллонський університет |
Мова | латина |
Жанри | класична музика |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
Шамотули — це невелике містечко неподалік від Познані. Навчався в Академії Любранського у Познані і в краківському Ягеллонському університеті. Вацлав був учнем відомого польського теоретика, педагога і композитора Себастьяна з Фельштина. Взагалі, Шамотульський був відомий як справжня людина епохи Відродження, тому що знав також такі різноманітні науки, як право, математику і філософію, зокрема арістотелеву. Крім того, що Вацлав складав музику, він прославився ще і як поет і співак.
Талант і багатосторонність Вацлава дозволили йому вже в досить юному віці — в 1547 або 1548 році — стати придворним співаком і композитором короля Сигізмунда Августа. Тим не менш, він не був зобов'язаний навчати молодих співаків, ймовірно, внаслідок труднощів з голосом. У 1555 Вацлав залишає Краків, отримавши звання «королівського композитора».
З 1555 року працював у Радзивілла Чорного.
Але геніальна обдарованість майстра не змогла реалізуватися повною мірою. Його блискуча творча діяльність не тривала довго — він помер молодим.
Творчість
Один з найбільш знаменитих польських композиторів епохи Відродження. Незважаючи на коротке життя, Вацлав з Шамотул по праву вважається першим з польських композиторів, хто отримав широке визнання не тільки на батьківщині, але і за кордоном. У його творах, як світських, так і духовних, відзначають ліричну спрямованість змісту і тонкість колориту. Вацлава відрізняла висока поліфонічна майстерність, а мелодика його творів була близька народно-пісенному складу.
Серед творів Вацлава з Шамотул виділяються мотети написані з широким використанням імітаційної техніки, вони відрізняються тонким почуттям гармонійного стилю, насичені живим, емоційним змістом, типовим для світської лірики гуманістів. Вацлав з Шамотул писав головним чином на латинські тексти; в період близькості до кальвіністів — на польські. Більшість творів Вацлава з Шамотул була написана для хору a capella.
Його мотети «In te Domine speravi» і «Ego sum pastor bonus» були першими польськими музичними композиціями, опублікованими за кордоном.
Твори
Мотети латинські:
- In te Domine speravi, опублікований в Нюрнберзі (1554) — перший твір польського композитора, виданий за кордоном Польщі
- Ego sum pastor bonus, опублікований в Нюрнберзі (1564)
- Nunc scio vere — зберігся в рукописі органної транскрипції у т. зв. табулатурі «Замок» близько 1590
Пісні польські (ймовірно, всі 1550):
- Christe, qui lux es et dies, по-польськи (Христе, дню нашої світлості, слова Микола Рей)
- Modlitwa, коли dziatki spać idą (Молитва, коли діти йдуть спати, вечірня пісня, слова Анджей Тшецескі
- Pieśń o narodzeniu Pańskim (Пісня про народження боже..., слова Якуб з Ільжи пол. Jakub z Iłży?)
- Powszednia spowiedź (Остання сповідь (Ах, Добродію мій небесний), слова Анджей Тшецескі)
псалми у польському перекладі:
- Błogosławiony człowiek (Благословенний чоловік, Псалом 1. у перекладі Анджея Тшецескі)
- I któż będzie przemieszkiwał (Domine, quis habitabit, Псалом 14. у перекладі Анджея Тшэцескі)
- Nakłoń, Panie, ku mnie ucho Twoje (Inclina, Domine, aurem Tuam, Psalm 86. (85.) в перекладі Миколи Рея)
- Alleluia, chwalcie Pana (Laudate Dominum omnes gentes, Псалом 117. (116.) )
Він також є автором таких творів: Dekalog mniejszy, Dekalog więtszy, Pieśń a prośba człowieka krześcijańskiego.
Крім того, відомо, що він склав 8-голосні Mszę, Lamentacje i pasję та ряд інших творів латинською мовою.
Творчий доробок
Він помер рано, і тільки деякі з його праць збереглися. За словами Шимона Старавольського, який написав першу коротку біографію Вацлава, «якби бог дозволив йому прожити довше, поляки не мали б потреби заздрити італійцям їх Палестрину, П'єтро Лапі і Віадану».
Музичні твори Вацлава з Шамотул були видані за його життя в Кракові, Нюрнберзі та Кенігсберзі. Більшість з них втрачено. Збереглися і були перевидані 4-голосні мотети, 7 4-голосних пісень, 4 - і 6-голосні служби. З його поетичних творів збереглися 3 латинських вірші.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #103959114 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- NUKAT — 2002.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.
Література
- Ливанова, Т. История западноевропейской музыки до 1789 года (Эпоха Возрождения): Учебник
- Chybiński A., Wacław z Szamotuł. «KM», 1948, t. XXIII;
- Jachimecki Z., Wpływy włoskie w muzyce polskiej, cz 1, Kr., 1911; Opieński H., La musique polonaise, P., 1918 (приложения);
- Jachimecki Z., Muzyka polska w rozwoju historycznym, t. 1, Kr., 1948;
- Szweykowscy A. i Z., Wacław z Szamotuł — renesansowy muzyk i poeta, «Muzyka», 1964, No 1-2.
Посилання
- Вацлав із Шамотул // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vaclav z Shamotul Shamotulchik Shamotulskij pol Waclaw z Szamotul 1526 abo 1529 Shamotuli 1567 abo 1568 Vilna polskij poet kompozitor predstavnik shidnoyevropejskogo Vidrodzhennya Vaclav z Shamotulpol Waclaw z SzamotulOsnovna informaciyaData narodzhennya1520 1 Misce narodzhennyaShamotuli Respublika PolshaData smerti1560 1 2 Misce smertiVilnyus Velike knyazivstvo LitovskeGromadyanstvoKorolivstvo PolskeVirospovidannyakalvinizmProfesiyipoet kompozitorOsvitaYagellonskij universitetMovalatinaZhanriklasichna muzika Fajli u VikishovishiBiografiyaShamotuli ce nevelike mistechko nepodalik vid Poznani Navchavsya v Akademiyi Lyubranskogo u Poznani i v krakivskomu Yagellonskomu universiteti Vaclav buv uchnem vidomogo polskogo teoretika pedagoga i kompozitora Sebastyana z Felshtina Vzagali Shamotulskij buv vidomij yak spravzhnya lyudina epohi Vidrodzhennya tomu sho znav takozh taki riznomanitni nauki yak pravo matematiku i filosofiyu zokrema aristotelevu Krim togo sho Vaclav skladav muziku vin proslavivsya she i yak poet i spivak Talant i bagatostoronnist Vaclava dozvolili jomu vzhe v dosit yunomu vici v 1547 abo 1548 roci stati pridvornim spivakom i kompozitorom korolya Sigizmunda Avgusta Tim ne mensh vin ne buv zobov yazanij navchati molodih spivakiv jmovirno vnaslidok trudnoshiv z golosom U 1555 Vaclav zalishaye Krakiv otrimavshi zvannya korolivskogo kompozitora Z 1555 roku pracyuvav u Radzivilla Chornogo Ale genialna obdarovanist majstra ne zmogla realizuvatisya povnoyu miroyu Jogo bliskucha tvorcha diyalnist ne trivala dovgo vin pomer molodim TvorchistOdin z najbilsh znamenitih polskih kompozitoriv epohi Vidrodzhennya Nezvazhayuchi na korotke zhittya Vaclav z Shamotul po pravu vvazhayetsya pershim z polskih kompozitoriv hto otrimav shiroke viznannya ne tilki na batkivshini ale i za kordonom U jogo tvorah yak svitskih tak i duhovnih vidznachayut lirichnu spryamovanist zmistu i tonkist koloritu Vaclava vidriznyala visoka polifonichna majsternist a melodika jogo tvoriv bula blizka narodno pisennomu skladu Sered tvoriv Vaclava z Shamotul vidilyayutsya moteti napisani z shirokim vikoristannyam imitacijnoyi tehniki voni vidriznyayutsya tonkim pochuttyam garmonijnogo stilyu nasicheni zhivim emocijnim zmistom tipovim dlya svitskoyi liriki gumanistiv Vaclav z Shamotul pisav golovnim chinom na latinski teksti v period blizkosti do kalvinistiv na polski Bilshist tvoriv Vaclava z Shamotul bula napisana dlya horu a capella Jogo moteti In te Domine speravi i Ego sum pastor bonus buli pershimi polskimi muzichnimi kompoziciyami opublikovanimi za kordonom Tvori Moteti latinski In te Domine speravi opublikovanij v Nyurnberzi 1554 pershij tvir polskogo kompozitora vidanij za kordonom Polshi Ego sum pastor bonus opublikovanij v Nyurnberzi 1564 Nunc scio vere zberigsya v rukopisi organnoyi transkripciyi u t zv tabulaturi Zamok blizko 1590 Pisni polski jmovirno vsi 1550 Christe qui lux es et dies po polski Hriste dnyu nashoyi svitlosti slova Mikola Rej Modlitwa koli dziatki spac ida Molitva koli diti jdut spati vechirnya pisnya slova Andzhej Tsheceski Piesn o narodzeniu Panskim Pisnya pro narodzhennya bozhe slova Yakub z Ilzhi pol Jakub z Ilzy Powszednia spowiedz Ostannya spovid Ah Dobrodiyu mij nebesnij slova Andzhej Tsheceski psalmi u polskomu perekladi Blogoslawiony czlowiek Blagoslovennij cholovik Psalom 1 u perekladi Andzheya Tsheceski I ktoz bedzie przemieszkiwal Domine quis habitabit Psalom 14 u perekladi Andzheya Tsheceski Naklon Panie ku mnie ucho Twoje Inclina Domine aurem Tuam Psalm 86 85 v perekladi Mikoli Reya Alleluia chwalcie Pana Laudate Dominum omnes gentes Psalom 117 116 Vin takozh ye avtorom takih tvoriv Dekalog mniejszy Dekalog wietszy Piesn a prosba czlowieka krzescijanskiego Krim togo vidomo sho vin sklav 8 golosni Msze Lamentacje i pasje ta ryad inshih tvoriv latinskoyu movoyu Tvorchij dorobokVin pomer rano i tilki deyaki z jogo prac zbereglisya Za slovami Shimona Staravolskogo yakij napisav pershu korotku biografiyu Vaclava yakbi bog dozvoliv jomu prozhiti dovshe polyaki ne mali b potrebi zazdriti italijcyam yih Palestrinu P yetro Lapi i Viadanu Muzichni tvori Vaclava z Shamotul buli vidani za jogo zhittya v Krakovi Nyurnberzi ta Kenigsberzi Bilshist z nih vtracheno Zbereglisya i buli perevidani 4 golosni moteti 7 4 golosnih pisen 4 i 6 golosni sluzhbi Z jogo poetichnih tvoriv zbereglisya 3 latinskih virshi PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 103959114 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Arhiv originalu za 1 travnya 2019 Procitovano 1 travnya 2019 LiteraturaLivanova T Istoriya zapadnoevropejskoj muzyki do 1789 goda Epoha Vozrozhdeniya Uchebnik Chybinski A Waclaw z Szamotul KM 1948 t XXIII Jachimecki Z Wplywy wloskie w muzyce polskiej cz 1 Kr 1911 Opienski H La musique polonaise P 1918 prilozheniya Jachimecki Z Muzyka polska w rozwoju historycznym t 1 Kr 1948 Szweykowscy A i Z Waclaw z Szamotul renesansowy muzyk i poeta Muzyka 1964 No 1 2 PosilannyaVaclav iz Shamotul Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006