Каміла Віцентіївна Марцінкевич (біл. Камі́ла Вінцэ́нтаўна Марцінке́віч, в шлюбі Осипович; бл. 1837, Мінськ — після 1887, Вільнюс) — білоруська музикантка, композиторка, педагогиня, учасниця революційного руху в Білорусі у 1860-х роках.
Марцінкевич Каміла Віцентіївна | |
---|---|
Основна інформація | |
Повне ім'я | пол. Kamila Marcinkiewicz |
Дата народження | 4 грудня 1834 |
Місце народження | Мінськ, Російська імперія |
Дата смерті | 25 липня 1884 (49 років) |
Місце смерті | Вільнюс, Російська імперія |
Поховання | d |
Віросповідання | католицтво |
Професії | піаністка |
Інструменти | фортепіано |
Батько | Вінцент Дунін-Мартинкевич |
Життєпис
Народилася 4 грудня 1834 року в родині Вінцента Дуніна-Мартинкевича.
Одна з учениць Домініка Стафановича. Виступала з восьмирічного віку з концертами у Мінську, Слуцьку, Києві, Варшаві. Поряд з творами Шопена і Ліста виконувала власні варіації на тему пісні О. Варламова «Червоний сарафан». Входила до театральної трупи батька; 1852 року брала участь у показі в Мінську першої білоруської опери «Селянка». Викладала музику у приватних пансіонах.
Важке матеріальне становище сім'ї не дозволило Камілі завершити консерваторію. Основним заняттям з середини 1850-х років стала музично-педагогічна і освітянська діяльність. На початку 1860-х років організувала у Мінську та містечку Городок школи для бідних дітей.
У 1861—1863 роках членкиня мінської організації керівного органу повстанців Литовського провінційного комітету. Брала участь у вуличних демонстраціях.
Література
- Ахвердава А. Пачынальнікі беларускага піянізму // Мастацтва Беларусі № 2. — 1985.
- Барышев Г. Из истории семьи В. И. Дунина-Марцинкевича // Нёман № 1. — 1961.
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 10: Малайзія — Мугаджары / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 2000. — 544 с.: іл. ISBN
- Кісялёў Г. Сейбіты вечнага. — Мн.: 1963.
- Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794–1991. Энц. даведнік. У 10 т. Т. 2.
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kamila Vicentiyivna Marcinkevich bil Kami la Vince ntayna Marcinke vich v shlyubi Osipovich bl 1837 Minsk pislya 1887 Vilnyus biloruska muzikantka kompozitorka pedagoginya uchasnicya revolyucijnogo ruhu v Bilorusi u 1860 h rokah Marcinkevich Kamila VicentiyivnaOsnovna informaciyaPovne im yapol Kamila MarcinkiewiczData narodzhennya4 grudnya 1834 1834 12 04 Misce narodzhennyaMinsk Rosijska imperiyaData smerti25 lipnya 1884 1884 07 25 49 rokiv Misce smertiVilnyus Rosijska imperiyaPohovannyadVirospovidannyakatolictvoProfesiyipianistkaInstrumentifortepianoBatkoVincent Dunin MartinkevichZhittyepisNarodilasya 4 grudnya 1834 roku v rodini Vincenta Dunina Martinkevicha Odna z uchenic Dominika Stafanovicha Vistupala z vosmirichnogo viku z koncertami u Minsku Slucku Kiyevi Varshavi Poryad z tvorami Shopena i Lista vikonuvala vlasni variaciyi na temu pisni O Varlamova Chervonij sarafan Vhodila do teatralnoyi trupi batka 1852 roku brala uchast u pokazi v Minsku pershoyi biloruskoyi operi Selyanka Vikladala muziku u privatnih pansionah Vazhke materialne stanovishe sim yi ne dozvolilo Kamili zavershiti konservatoriyu Osnovnim zanyattyam z seredini 1850 h rokiv stala muzichno pedagogichna i osvityanska diyalnist Na pochatku 1860 h rokiv organizuvala u Minsku ta mistechku Gorodok shkoli dlya bidnih ditej U 1861 1863 rokah chlenkinya minskoyi organizaciyi kerivnogo organu povstanciv Litovskogo provincijnogo komitetu Brala uchast u vulichnih demonstraciyah LiteraturaAhverdava A Pachynalniki belaruskaga piyanizmu Mastactva Belarusi 2 1985 Baryshev G Iz istorii semi V I Dunina Marcinkevicha Nyoman 1 1961 Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 10 Malajziya Mugadzhary Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2000 544 s il ISBN Kisyalyoy G Sejbity vechnaga Mn 1963 Marakoy L U Represavanyya litaratary navukoycy rabotniki asvety gramadskiya i kulturnyya dzeyachy Belarusi 1794 1991 Enc davednik U 10 t T 2 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 5 M Pud Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1999 592 s il ISBN 985 11 0141 9