Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпря́нщини — музей просто неба, розташований в околицях Переяслава. Входить до складу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
 | |
| 50°03′32″ пн. ш. 31°28′43″ сх. д. / 50.05900000002777261° пн. ш. 31.47880000002777834° сх. д.Координати: 50°03′32″ пн. ш. 31°28′43″ сх. д. / 50.05900000002777261° пн. ш. 31.47880000002777834° сх. д. | |
| Країна |  Україна[1] |
|---|---|
| Розташування | Україна, Київська область |
| Найближче місто | Переяслав |
| Площа | 30 га |
| Засновано | 1964 рік |
| Оператор | Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» |
| Число відвідувачів | 182 000 на рік (2006) |
| Вебсторінка | niez.com.ua |
 | |
  Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Україна) | |
 Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини у Вікісховищі | |
В музеї представлено як українське село Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ — початку ХХ століть, так і будівлі та стоянки від часів пізнього палеоліту до часів Київської Русі. На території 30 гектарів розміщено 13 тематичних музеїв, які є органічним продовженням музею-села. Музей ознайомлює з народною культурою, архітектурою та творчістю, звичаями та обрядами українців Середньої Наддніпрянщини. До уваги відвідувачів 122 пам'ятки народної архітектури, понад 30 тисяч пам'яток матеріальної і духовної культури.
Музей розташований за адресою: Київська область, Переяслав, вулиця Літописна, 61. Відкритий для відвідувачів щодня з 9-ї до 17-ї години.
Об'єкти музею
На території музею розташовано 185 об'єктів, з них 104 пам'ятки народної архітектури XVII—XIX ст., в тому числі 20 дворів з хатами та господарськими будівлями, 23 різноманітні робітні та майстерні, більш ніж 20 тисяч творів народного мистецтва, знарядь праці, речей побуту, зібраних в лісостеповій зоні України. Прикрасою музею є два рукотворні ставки, дендропарк з десятками тисяч дерев та кущів, дбайливо доглянуті двори та городи.
Найдавніші будівлі і пам'ятки
Найдавніша монументальна кам'яна скульптура та поховальні скрині: у кам'яних скринях, або саркофагах, ховали своїх небіжчиків племена кемі-обинської культури (IV тисячоліття до н. е). Їх поміщали під насипом кургану. Розписувались з середини мінеральними фарбами, переважно червоною вохрою. Узори від найпростіших рисочок, «ялинок», солярних знаків до складніших композицій.
Антропоморфні стели — перші монументальні кам'яні зображення людини. Вони пов'язані переважно з поховальними обрядами. Творці стел, племена кемі-обинської та ямної культур (VI—IV ст. до н. е.), зображали чоловіків-воїнів у повному бойовому спорядженні. Скіфській скульптурі властивий образ предка-родоначальника, героя.
Тюркомовним народам українських степів — торкам, печенігам та половцям (Х-ХІІІ століття) — належала найбільш довершена група кам'яної скульптури, так звані кам'яні баби. Вони поділяються на стоячі, сидячі фігури і погруддя; на чоловічі і жіночі.
Кам'яні статуї є неповторними витворами мистецтва та відображенням ідеології давніх народів. Це важливе джерело для розуміння процесу формування сучасних вірувань і релігій.
Житло ХІ століття: однокамерна напівземлянка розміром 3,8×4 м. Стіни складені з соснових тесаних колод у техніці горизонтального заповнення «в шули». Дах двосхилий з гребенем та жолобом для відводу води, покритий тесом. «Волокові» вікна на ніч засувались дошками. Двері обертались на дерев'яній осі — «бігуні».
Відтворено інтер'єр. У правому куті стоїть глинобитна піч, що топилася «по-чорному», ліворуч — підлога з дощок, яка покриває яму для зернових, у центрі стіл з дубового пня. Долівка глинобитна. Житло розташовувалось на посаді давнього Переяслава і було типовим для рядової забудови ремісничих кварталів міста.
Житло ХІ століття — рештки глинобитної печі, перевезеної монолітно. Житло відтворене за матеріалами досліджень.
Житло орієнтоване вхідними дверима на схід, заглиблення в землі 0,8 м, розміри 3,3×2,4 м.
Ліворуч від дверей, в південно-східному куті, розміщена глинобитна піч, має круглу форму, діаметр нижньої основи 1,4 м. Склепіння збереглося на 0,2 м. Черінь печі має 6 підмазок — результат довготривалого використання та багаторазових ремонтів.
Стіни житла каркасно-стовпові, плетені з лози, мазані глиною, білені. Опорні стовпи (сохи), розміщені ззовні, підтримують очеретяний двосхилий дах. Вхід у житло обладнано дерев'яними східцями.
Фрагмент стоянки пізнього палеоліту (15 тисяч років до н. е.): На стоянці, що містилась на лівому березі ріки Супій, було досліджено чотири житлово-виробничі комплекси. Вони належали давньому гурту мисливців на мамонтів. Один із комплексів, перевезений на експозицію в музеї, складається з житла, трьох ям — «комор» з кістками мамонтів і з майстерні для обробки кременю. Житло реконструйоване, а ями — «комори», перевезені й розміщені на фрагменті стоянки.
Житло мало вигляд куреня, каркас якого зроблено з дерев'яних жердин, що зовні вкривались шкірами тварин. Основа житла обставлена великими кістками мамонта, переважно черепами, в отвори яких вставлені жердини.
Ями-комори заповнені кістками та бивнями мамонта, що використовувались для виготовлення знарядь праці, будівництва, опалення та освітлення житла.
Поряд з житлом — відкрите вогнище, біля якого виготовлялися знаряддя з кременю.
Над експозицією зведено павільйон, що формою повторює житло-курінь.
Половецьке святилище: Святилище являє собою прямокутне, викладене каменем вапняком заглиблення, в центрі якого встановлені кам'яні статуї — дві жіночі та одна чоловіча. Ці скульптури належать до найбільш розвинених і довершених типів ХІІ-ХІІІ століть.
На дні заглиблення представленого святилища були знайдені рештки жертвоприношення — кістки тварин (коня, барана, бика), мідний казан та уламки амфор. Подібні святилища споруджувалися на честь предків — покровителів роду або орди (союзу кількох родів).
Житлово-господарський комплекс: Садиба киянина Х століття, створена на основі експонованих двох зрубів. Садибу огороджено високим частоколом. У ній житло та господарська будівля. Споруди складені з соснових колод «в зруб». Дахи двосхильні.
Житло дводільне: хата + сіни. Нижні колоди житлової частини лежать на землі, кути сіней підперто дубовими стоянами. Підлога дощана. У житловій частині, в кутку праворуч від дверей, відтворено глинобитну піч з опічком, збитим із дощок, і дерев'яним димарем, обмазаним зсередини глиною.
В експозиції інтер'єру використані оригінальні речі ХІ-ХІІІ століть з археологічних розкопок, а також з етнографічної колекції музею.
Господарська будівля має два яруси. Систему засова на дверях, конструкцію сходів скопійовано з оригіналу, оздоблення споруд — за матеріалами розкопок.
Двори та громадські будівлі 16-19 століть
В експозиції музею представлено двори з інтер'єром, типові для селян Наддніпрянщини:
- за професіями: священика, гончара, чинбаря, бондаря, гребінника, ткача, олійника, столяра, житло знахарки;
- за статком: безземельника, вдови, бідняка, середняка, заможного селянина, заможного селянина-промисловця.
Крім того, є копії громадських будівель: церков, церковно-парафіяльної школи, гамазею, сільської управи.
Церква Іоанна Богослова: належить до найдавніших серед найпоширеніших в Україні пам'яток козацької доби. Збудована на кошти козацької громади з тесаних дубових пластин, встановлених на кількох вкопаних у землю кам'яних брилах. Кінці зрубу покладені в «канюки» без лишку, стіни обшиті шалівкою.
Тризубна будівля з трьома верхами в один ряд. Зруби «бабинця» і нави прямокутної форми, вівтар гранчастий, побудований на п'яти сторонах восьмигранника.
Дзвіниця (середина 18 століття) — велична триярусна споруда з галереєю навколо нижнього ярусу, перевезена з села Бушеве Рокитнянського району Київської області.
На простому козацькому подвір'ї відтворено козацький некрополь. Встановлено 67 кам'яних і дерев'яних хрестів 18-19 століть, із зруйнованих, зрівняних з землею цвинтарів наддніпрянських козацьких сіл Переяславщини, які потрапили у зону затоплення Канівського водосховища.
Церква святого Георгія — церква з села Андруші Переяславського полку, пам'ятка архітектури національного значення. Збудована на кошти сільської громади в 1768 році.
Церква — однобанна споруда заввишки 27,5 метра, у плані хрещата з чотиригранником в центрі та чотирма рукавами по сторонах світу.
Вівтар, бабинець, північний та південний зруби разом з міжрукавними зрубами, які вдвічі нижчі за висоту рукавів, утворюють монолітну масу, над якою стрімко підноситься верх.
В 30-х роках 19 століття прибудовано дзвіницю. 1845 року Тарас Шевченко зобразив цю церкву на малюнку «Верби в Андрушах».
Оздоблена церква дуже скромно. Розети-хрести розміщені по фризу всієї споруди, фронтонах, по фризу верху центральної дільниці та четверика дзвіниці, а також на стінах четверика дзвіниці.
В інтер'єрі церкви є ікони кінця 19, початку 20 століть. П'ятиярусний іконостас середини 19 століття оздоблений чудовим різьбленням. Автентичний іконостас за радянських часів вивезений до Ермітажу, тож музей підібрав схожий дерев'яний різьблений іконостас XIX століття, а також багату колекцію старих ікон, різьблений дерев'яний аналой і колекцію дерев'яних та металевих хрестів.
Двір священика: Українське духівництво протягом століть було провідником моралі і духовних цінностей, впливало на народне виховання та освіту на селі. Сільські священики жили великими патріархальними сім'ями, були міцно зв'язані з селом, дотримувались усталених, вироблених багатьма поколіннями поглядів на життя, побут, працю, виховання дітей.
Садиба священика традиційно розташовувалася біля церкви, неподалік школи. У дворі: будинок, комора, саж, повітка. Будинок — чотиридільна споруда з ґанком. Дах покритий черепицею. В інтер'єрі житла домінували елементи міщанського побуту: меблі виготовлені на індивідуальне замовлення, посуд фабрично-заводського виготовлення, кролевецькі та мережані рушники, а також килими й книги.
Сільська управа: Сільська управа — орган сільського самоврядування, забезпечувала збір державних податків, здійснювала нагляд за відбуванням повинностей селянами, за справністю шляхів, мостів, станом посівів зернових, лісів, водойм, за дотриманням громадського порядку, подавала допомогу при пожежах та повенях, розподіляла землю між общинниками, вирішувала питання перебування окремих господарів у громаді, питання будівництва та утримання шкіл, шпиталів.
Розпорядчим органом сільської громади був сільський схід — збори представників усіх господарств.
Керівництво управою здійснювали староста та писар. План управи: канцелярія + сіни + холодна-розправа + комора.
В канцелярії та холодній представлені манекени старости, писаря та заарештованого.
Шинок: шинки відомі на території України з часів Київської Русі. Починаючи з 16 століття, право на утримання шинків стало привілеєм заможних верств населення; з часів гетьманщини — козацької старшини, а пізніше — дворянства. В кінці 19 століття монопольне право на виробництво та продаж горілчаних виробів перейшло у руки держави.
Особливість будівлі: наявність відкритого ґанку (піддашка) з орнаментованим різьбленням. План шинку: хата + сіни + хатина + комора + комора. Ліворуч від входу житло господаря, праворуч в затині власне шинок з відповідним меблюванням та оформленням. У коморі устаткування, за допомогою якого можна простежити технологію отримання спирту для виготовлення горілки, — старовинний самогонний апарат.
На вхідних дверях малюнок — спокуслива кварта й дві чарки. Біля дверей — віконечко для продажу горілки вночі.
Козацька залога (пост, фортеця): фортифікаційна споруда козаків, яка несла вартову службу на кордонах козацьких та державних територій.
Фортеця оточена ровом завширшки 6 м, перед яким встановлено загострені дубові палі, над ровом височіє земляний вал. На валу встановлено частокіл з бійницями. Над воротами — .
Всередині — двоярусна будівля: конюшня та житло козаків.
Ліворуч від фортеці, на пагорбі, відтворено козацьку сторожову вежу — «хвігура», «гляда» або «маяк». Низка маяків створювала самобутню систему оповіщення про наближення ворога.
Вітряки: органічно вписались в архітектурні обриси музею 15 вітряків, що слугували млинами для перемелювання зерна, крупорушками для виготовлення крупів й сукновальнями.
Під дією вітру вітряки рухали млинові механізми. За технічним вирішенням поділялись на два типи: стовпові та шатрові («голландки»).
Будівля стовпового вітряка разом з механізмами для розмелювання зерна, валом та крилами повертається навколо масивного стовпа, глибоко закопаного або закріпленого на стійкій хрестовині.
Будівля шатрового вітряка залишається нерухомою, повертається лише шатро (дах) споруди з крилами і валом. Будівля — восьмигранна або кругла в плані — звужується догори, що надавало стійкості млинарській споруді.
Вітряки бувають 4-, 6- й 8-крильні.
Тематичні музеї
Музей українських обрядів
Музей розташований на території музею просто неба, відкритий під час святкування Зеленої Неділі у 1989 році. Експозиція складається з чотирьох кімнат, що розповідають про звичаї, обряди, традиції від давнього часу до наших днів.
Перша зала містить експонати, які свідчать про звичаї наших пращурів у дохристиянський період. У другій залі можна побачити «ряджених», які ходили під час різдвяних свят, вітаючи господарів з народженням Ісуса Христа. Далі зображено святкування Водохреща, Великодня, Зелених свят та ін.
У наступній залі розповідається про родинно-побутові свята і звичаї, пов'язані з ними. Це — весілля, хрестини, вечорниці, толоки, поховальні обряди.
В останній залі можна ознайомитися з сучасними українськими обрядами і звичаями.
Музей історії Української православної церкви
В унікальній пам'ятці дерев'яного мистецтва Покровській церкві 1774 року, перевезеній до заповідника із села Сухий Яр Ставищенського району Київської області, міститься Музей історії Української православної церкви. Будівля тризрубна з трьома банями, середній зруб — довший і ширший.
В музеї експонується підбірка матеріалів, пов'язаних із життям Ісуса Христа, Богородиці та інших святих, зображення бога Мітри, що вбиває бика, ікона «Хрещення Русі у 988 році».
У вітринах розміщено релігійну літературу, стародруки, твори Василя Великого, Іоанна Златоуста, Григорія Богослова. На стіні висять ікони з зображенням перших канонізованих українських святих — Бориса і Гліба, зображення митрополита Переяславського Єфрема, день пам'яті якого відзначається 10 лютого.
У XVI—XVII ст. церква стає національною. В експозиції показано портрет Єлисея Плетенецького архимандрита Києво-Печерської Лаври, який заклав у Лаврі друкарню і 1616 року видав «Часослов». Далі — портрети гетьмана Сагайдачного, який у 1620 році переконав патріарха Феофана поновити в Києві православну митрополію, а також Петра Могили, який скликав Київський собор і затвердив «Катехізис» Української православної церкви; ікони дванадцяти головних свят, пов'язаних із життям Ісуса Христа — Різдво, Хрещення, Великдень, Вознесіння та інші.
Музей українського рушника
В унікальній пам'ятці архітектурного зодчества XVIII ст. (1745 року), перевезеній із села Пищики Сквирського району Київської області, була створена експозиція музею українського рушника, і в 1995 році музей відкрився для відвідувачів.
Українські рушники — це історія українського народу. В їх орнаментах збереглися прадавні магічні знаки. Зображення «дерева життя», «богині-берегині», символів землі, води, світил, які знайшли подальше своєрідне переосмислення і оновлення.
Рушник супроводжував українця протягом усього життя: і в радості, і в горі. В заповіднику експонується і зберігається близько 4000 рушників. У музеї рушника представлено 300 рушників різних регіонів (Київська, Полтавська, Чернігівська, Черкаська області, район Полісся).
У першому залі розміщено знамениті ткані рушники Переяславщини, які датуються XIX ст. Їх орнаментика бере свій початок у прадавніх віках.
Далі в експозиції представлено ткані поліські рушники, знамениті кролевецькі рушники та всі види рушників із різних регіонів України: вишиті, ткані, вишиті «тамбурним швом», монастирські, виготовлені ажурною технікою (довбанкою, вирізуванням, мережкою-витяганкою, мережкою з настилом), рушники, виконані «хрестиком» та ін.
Музей лісового господарства Середньої Наддніпрянщини [ 23 квітня 2022 у Wayback Machine.]
Музей історії лісового господарства відкрито у 2007 році. В основі експозиції - комплекс пам’яток архітектури: будинок і повітка лісового кордону кінця XIX ст. (Мирчанське лісництво Бородянського району Київської області), шишкосушарня конструкції Капера-Гоголіцина кінця XIX ст. (Розважівське лісництво Іванківського району Київської області), комора кінця XIX ст. (с. Дениси Переяслав-Хмельницького району Київської області) та елементи смолокурні з Чернігівщини та Київщини. Лісові кордони – державні житлово-господарські комплекси для лісників, об’їждчиків, які охороняють ліс від пожеж, самовільного вирубування, виявлять лісових шкідників і захворювання дерев, керують насадженням дерев.
Експозиція висвітлює історію лісового господарства Середньої Наддніпрянщини кінця XIX ст. – початку XX ст. У будинку лісового кордону відтворено побут житла лісника цього ж періоду.
В експозиції привертають увагу експонати, що висвітлюють особливості життя та побуту господаря лісового кордону: дерев’яні постоли, мисник, виготовлений з рогу лося, ікона, прикрашена смугастим поліським рушником, металевий вовчий капкан та пам'ять про мисливські трофеї – чучела голів кабана та лося. У приміщенні шишкосушарні відображено повний виробничий цикл добування насіння із шишок шпилькових порід дерев, експонується колекція насіння лісових порід дерев. У повітці лісового кордону представлені зразки лісосадильної техніки середини XX ст., що використовувалась для вирощування лісу та наочно засвідчує технічний розвиток інженерної думки в XX ст. У музеї також розкрито тему «Захист лісу» і показано засоби боротьби зі шкідниками та лісовими пожежами.
У хаті кінця XIX ст., перевезеній із села Помоклі Переяслав-Хмельницького району, розміщений «Музей історії бджільництва». Хата збудована в шули: хата, сіни, хатина і прихатня комора. У дворі — комора для зберігання меду, рамок, вуликів і вільшаник — погріб, покритий двосхилим солом'яним дахом для зимування пасіки, та вулики-дупляки середини XIX ст.
Музей М. М. Бенардоса
В 1981 році за рішенням ЮНЕСКО весь світ відзначав сторіччя одного з найбільших винаходів XIX ст.— електричного дугового зварювання металів. На честь цієї знаменної дати, з участю і допомогою Інституту електрозварювання імені Євгена Патона, в будинку, перевезеному із села Вороньків Бориспільського району, відкрито музей автора цього винаходу — Миколи Бенардоса. Музей складається з п'яти кімнат: робочого кабінету, вітальні, майстерні, лабораторії, виставкової зали і передпокою.
У робочому кабінеті є меблі сім'ї Бенардосів: стіл-бюро і крісло біля нього та крісло за письмовим столом. На стінах — портрет господаря кабінету, датований кінцем XIX століття, портрети вчених-електриків. У музеї експонуються документи, матеріали, речі побуту, книги, прилади того часу, макети, креслення винаходів, особисті речі, література, в якій розповідається про життя винахідника і його сім'ї, винаходи Миколи Бенардоса.
Одна зала музею присвячена родині Патонів — видатних українських вчених у галузі електрозварювання. Тут демонструється унікальний макет пішохідного мосту через Дніпро, розроблений Євгеном Патоном.
Музей декоративно-ужиткового мистецтва Київщини
Цей музей розміщений у будинку дрібнопомісного дворянина кінця XIX століття, перевезеного в 1973—1974 рр. з села Старовичі Іванківського району Київської області. У п'ятьох залах експонуються роботи відомих народних майстрів, що брали участь у республіканських виставках 1970—1971 рр.
У першій залі розміщено вироби з дерева та килими. Різьблення — один із найдавніших широко розвинених видів декоративного мистецтва. Залежно від способу виконання, воно поділяється на плоске, контурне, виїмчасте, ажурне, рельєфне, кругле.
У музеї експонуються вироби відомих майстрів вишивки, ткацтва, килимарства, гончарства, різні декоративні вироби, іграшки, посуд, сервізи, господарські вироби, декоративні вази.
В одній із зал демонструються вироби із гутного скла, кришталю з декоративним розписом, художнього скла, порцелянові вироби Київського експериментально-художнього, Баранівського та Городищанського порцелянових заводів.
Музей космосу
Музей був створений у 1979 році з ініціативи академіка Олександра Ішлінського і доктора технічних наук Сергія Малашенка, працівників історико-культурного заповідника, за допомогою АН СРСР, АН УРСР та центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна. Розміщений він у В'юнищанській церкві (збудована 1891 року), яку перенесено до заповідника та реставровано у 1977 році.
Унікальними експонатами музею є макет автоматичного апарату «Лунохід-1», крісло-ложемент з космічного корабля «Союз», спускний апарат, скафандр і парашут космонавта № 1 Юрія Гагаріна, комплекс обчислювальної техніки «Мінськ-1», діючий макет космодрому «Байконур».
Працівникам заповідника вдалося відтворити робочий кабінет академіка Сергія Корольова, коли він навчався у Києві, і робочий кабінет Олександра Ішлінського — одного із співавторів першого супутника Землі.
У музеї експонуються прилади, які використовувалися в космічних апаратах, на орбітальній станції «Салют», двигун Р-219, навігаційний індикатор ІНК-2е, командно-сигнальний пристрій КСУ-по, табло ЕЛС-Б-144, оригінал ракети «Янтар», портрети вчених у галузі космонавтики, всіх радянських космонавтів, що побували в космосі, скафандр і парашут космонавта Поповича, фотостенди, присвячені спільним польотам радянських космонавтів із астронавтами зарубіжних країн.
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини
У павільйоні, який має 430 м² експозиційної площі, 1993 року був відкритий музей народного сухопутного транспорту, в фондах якого зберігається 1400 експонатів.
У музеї зібрана унікальна колекція транспортних засобів, єдина на території України. Інформативно колекція починається з розділу архаїчних часів, де представлені засоби пересування періоду Трипільської культури, скіфів та кочівників ХІ—ХІІІ ст. Далі експонується полозовий та колісний транспорт, літній і зимовий, який у свою чергу поділяється на господарський, промисловий (кінний і воловий), виїзний та пасажирський. Також демонструється збруя, типи упряжі, ручний та в'ючний транспорт.
До XIX ст. майже всі транспортні засоби виготовлялися із дерева майстрами, яких називали стельмахи. Пізніше з'явилися транспортні засоби з металевими деталями. У музеї можна побачити стельмахову майстерню та кузню, ознайомитися з технологією виробництва возів та саней від найпростіших конструкцій до модифікованих тачанок, фаетонів, каретних екіпажів. Увагу відвідувачів музею привертає реставрований чумацький віз XVIII ст. Експозицію доповнюють картини художника Юрія Легенького «Шляхами України».
Музей «Поштова станція»
Експозиція музею створена в приміщенні поштової станції, що була в Переяславі на розі вулиць Старокиївської та Михайла Сікорського. Перенесена та встановлена на поштовому тракті XIX ст. Київ — Полтава. Поштова станція в 1993 році була відкрита для відвідувачів заповідника.
Станція «Переяслав» була третьою станцією після Києва. Тут подорожани міняли коней, відпочивали. Відвідувач, зайшовши в музей, потрапляє в типову обстановку поштової станції того часу. У кімнаті станційного доглядача стоять лави і канапи для транзитних пасажирів, дорожні валізи, робочий стіл доглядача станції, на якому лежать книги реєстрації подорожніх, чорнильниця, скринька для прогонних грошей, копії дорожніх документів, виданих Пушкіну, Шевченку, Максимовичу.
Також експонуються: «Высочайше утвержденныя дорожныя правила», за якими лише власник подорожньої міг одержати поштових коней: «Постановленіе, до всеобщаго свѣденія касающееся». Головне в ньому — «каждому чину и по сколько выдавать лошадей», карти-схеми поштових трактів, карта Полтавської губернії, до якої належав Переяслав.
Музей хліба
У 1984 році на території музею просто неба був відкритий Музей хліба. У цьому музеї показано розвиток землеробства та технологію випікання хліба від найдавніших часів до наших днів.
До музейного комплексу входить майданчик з хліборобською технікою, хата пекаря, зернові комори, вітряки, паровий млин та павільйон. У павільйоні показано розвиток технології вирощування, збирання, зберігання, випікання хліба за всю історію людства. У музеї понад 3500 експонатів. Експонується унікальна колекція реліктової пшениці, що вирощувалася в давні часи, кам'яний, глиняний посуд, зокрема керамічний часів трипільської культури, який вживали для зберігання і обробки зерна. Тут експонуються різні види знарядь праці, що використовувались для вирощування хліба, одяг хліборобів, залізний наральник, залізна сокира, локомобіль, один з перших тракторів; речі побуту, зразки різних зернових злакових культур, плуг, лабораторне обладнання, зразки зерна і хліба.
Поруч із павільйоном стоїть хата пекаря. У хаті — умеблювання, типове для другої половини XIX століття, побутові знаряддя для випікання хліба, хлібні вироби. У коморі є знаряддя праці, побутові речі, інвентар для зберігання і переробки зерна.
На відкритому майданчику показано сільськогосподарську техніку і ґрунтообробні знаряддя праці, колекцію плугів, військово-польову пекарню, механізований молотильний тік і «крилатий хлібороб» — «АН-2».
-
![image]()
Локомобіль. -
![image]()
АН-2. -
![image]()
Комбайн «Колос». -
![image]()
Скульптура сіяча.
Музей Шолом-Алейхема
Відкритий музей в 1978 році на честь 120-річчя з дня народження письменника. Перед будинком встановлено пам'ятник Шолом-Алейхему — робота відомого скульптора .
У вестибюлі музею — портрет Шолома-Алейхема роботи художника Вассермана. Праворуч — кімната, де відтворено інтер'єр будинку батьків письменника — дерев'яне ліжко, стіл, комод, шафа і сервант.
На стіні біля вікна — фото Шолома-Алейхема у 18-річному віці. У Переяславі він написав свої перші твори.
У другій кімнаті відтворено робочий кабінет батька письменника, в якому любив працювати Шолом. Тут є меморіальні речі з будинку батьків — стіл, етажерка, столик, на столі — письмове приладдя; на столику — єврейські журнали «Восходъ», «Русскій еврей», кінця XIX — початку XX століття. На етажерці стоять твори Федора Достоєвського, Лева Толстого, єврейська література 60—70 років XIX століття.
Поряд — кімната, в якій показано життєвий і творчий шлях письменника від закінчення повітового училища до останніх років життя.
В експозиції подані види Переяслава того часу, повна збірка творів Шолома-Алейхема, афіші вистав і твори письменника.
Музей пам'яті Поліського району
Відкритий 24 квітня 2004 року. Експозицію музею присвячено селам, жителі яких були переселені внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Примітки
- GeoNames — 2005.
- . Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 2 вересня 2007.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини |
Посилання
- Карта музеїв. Опис [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Сайт НІЕЗ «Переяслав» [ 4 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- План-схема музею [ 8 березня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddniprya nshini muzej prosto neba roztashovanij v okolicyah Pereyaslava Vhodit do skladu Nacionalnogo istoriko etnografichnogo zapovidnika Pereyaslav Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini50 03 32 pn sh 31 28 43 sh d 50 05900000002777261 pn sh 31 47880000002777834 sh d 50 05900000002777261 31 47880000002777834 Koordinati 50 03 32 pn sh 31 28 43 sh d 50 05900000002777261 pn sh 31 47880000002777834 sh d 50 05900000002777261 31 47880000002777834Krayina Ukrayina 1 Roztashuvannya Ukrayina Kiyivska oblastNajblizhche misto PereyaslavPlosha 30 gaZasnovano 1964 rikOperator Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav Chislo vidviduvachiv 182 000 na rik 2006 Vebstorinka niez com uaMuzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Ukrayina Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini u Vikishovishi V muzeyi predstavleno yak ukrayinske selo Serednoyi Naddnipryanshini kincya HIH pochatku HH stolit tak i budivli ta stoyanki vid chasiv piznogo paleolitu do chasiv Kiyivskoyi Rusi Na teritoriyi 30 gektariv rozmisheno 13 tematichnih muzeyiv yaki ye organichnim prodovzhennyam muzeyu sela Muzej oznajomlyuye z narodnoyu kulturoyu arhitekturoyu ta tvorchistyu zvichayami ta obryadami ukrayinciv Serednoyi Naddnipryanshini Do uvagi vidviduvachiv 122 pam yatki narodnoyi arhitekturi ponad 30 tisyach pam yatok materialnoyi i duhovnoyi kulturi Muzej roztashovanij za adresoyu Kiyivska oblast Pereyaslav vulicya Litopisna 61 Vidkritij dlya vidviduvachiv shodnya z 9 yi do 17 yi godini Ob yekti muzeyuKam yani babi Zhitlo HI st m Pereyaslav Hmelnickij Rekonstrukciya Zhitlo HI st s Sosnova Pereyaslav Hmelnickij rajon Kiyivska oblast Fragment stoyanki piznogo paleolitu s Dobranichivka Yagotinskij rajon Kiyivska oblast Polovecke svyatilishe kincya HII pochatku HIII stolittya Chaplinskij rajon Hersonska oblast Rekonstrukciya Zhitlovo gospodarskij kompleks H stolittya Kiyiv Podil Rekonstrukciya Na teritoriyi muzeyu roztashovano 185 ob yektiv z nih 104 pam yatki narodnoyi arhitekturi XVII XIX st v tomu chisli 20 dvoriv z hatami ta gospodarskimi budivlyami 23 riznomanitni robitni ta majsterni bilsh nizh 20 tisyach tvoriv narodnogo mistectva znaryad praci rechej pobutu zibranih v lisostepovij zoni Ukrayini Prikrasoyu muzeyu ye dva rukotvorni stavki dendropark z desyatkami tisyach derev ta kushiv dbajlivo doglyanuti dvori ta gorodi Najdavnishi budivli i pam yatki Najdavnisha monumentalna kam yana skulptura ta pohovalni skrini u kam yanih skrinyah abo sarkofagah hovali svoyih nebizhchikiv plemena kemi obinskoyi kulturi IV tisyacholittya do n e Yih pomishali pid nasipom kurganu Rozpisuvalis z seredini mineralnimi farbami perevazhno chervonoyu vohroyu Uzori vid najprostishih risochok yalinok solyarnih znakiv do skladnishih kompozicij Antropomorfni steli pershi monumentalni kam yani zobrazhennya lyudini Voni pov yazani perevazhno z pohovalnimi obryadami Tvorci stel plemena kemi obinskoyi ta yamnoyi kultur VI IV st do n e zobrazhali cholovikiv voyiniv u povnomu bojovomu sporyadzhenni Skifskij skulpturi vlastivij obraz predka rodonachalnika geroya Tyurkomovnim narodam ukrayinskih stepiv torkam pechenigam ta polovcyam H HIII stolittya nalezhala najbilsh dovershena grupa kam yanoyi skulpturi tak zvani kam yani babi Voni podilyayutsya na stoyachi sidyachi figuri i pogruddya na cholovichi i zhinochi Kam yani statuyi ye nepovtornimi vitvorami mistectva ta vidobrazhennyam ideologiyi davnih narodiv Ce vazhlive dzherelo dlya rozuminnya procesu formuvannya suchasnih viruvan i religij Zhitlo HI stolittya odnokamerna napivzemlyanka rozmirom 3 8 4 m Stini skladeni z sosnovih tesanih kolod u tehnici gorizontalnogo zapovnennya v shuli Dah dvoshilij z grebenem ta zholobom dlya vidvodu vodi pokritij tesom Volokovi vikna na nich zasuvalis doshkami Dveri obertalis na derev yanij osi biguni Vidtvoreno inter yer U pravomu kuti stoyit glinobitna pich sho topilasya po chornomu livoruch pidloga z doshok yaka pokrivaye yamu dlya zernovih u centri stil z dubovogo pnya Dolivka glinobitna Zhitlo roztashovuvalos na posadi davnogo Pereyaslava i bulo tipovim dlya ryadovoyi zabudovi remisnichih kvartaliv mista Zhitlo HI stolittya reshtki glinobitnoyi pechi perevezenoyi monolitno Zhitlo vidtvorene za materialami doslidzhen Zhitlo oriyentovane vhidnimi dverima na shid zagliblennya v zemli 0 8 m rozmiri 3 3 2 4 m Livoruch vid dverej v pivdenno shidnomu kuti rozmishena glinobitna pich maye kruglu formu diametr nizhnoyi osnovi 1 4 m Sklepinnya zbereglosya na 0 2 m Cherin pechi maye 6 pidmazok rezultat dovgotrivalogo vikoristannya ta bagatorazovih remontiv Stini zhitla karkasno stovpovi pleteni z lozi mazani glinoyu bileni Oporni stovpi sohi rozmisheni zzovni pidtrimuyut ocheretyanij dvoshilij dah Vhid u zhitlo obladnano derev yanimi shidcyami Fragment stoyanki piznogo paleolitu 15 tisyach rokiv do n e Na stoyanci sho mistilas na livomu berezi riki Supij bulo doslidzheno chotiri zhitlovo virobnichi kompleksi Voni nalezhali davnomu gurtu mislivciv na mamontiv Odin iz kompleksiv perevezenij na ekspoziciyu v muzeyi skladayetsya z zhitla troh yam komor z kistkami mamontiv i z majsterni dlya obrobki kremenyu Zhitlo rekonstrujovane a yami komori perevezeni j rozmisheni na fragmenti stoyanki Zhitlo malo viglyad kurenya karkas yakogo zrobleno z derev yanih zherdin sho zovni vkrivalis shkirami tvarin Osnova zhitla obstavlena velikimi kistkami mamonta perevazhno cherepami v otvori yakih vstavleni zherdini Yami komori zapovneni kistkami ta bivnyami mamonta sho vikoristovuvalis dlya vigotovlennya znaryad praci budivnictva opalennya ta osvitlennya zhitla Poryad z zhitlom vidkrite vognishe bilya yakogo vigotovlyalisya znaryaddya z kremenyu Nad ekspoziciyeyu zvedeno paviljon sho formoyu povtoryuye zhitlo kurin Polovecke svyatilishe Svyatilishe yavlyaye soboyu pryamokutne vikladene kamenem vapnyakom zagliblennya v centri yakogo vstanovleni kam yani statuyi dvi zhinochi ta odna cholovicha Ci skulpturi nalezhat do najbilsh rozvinenih i dovershenih tipiv HII HIII stolit Na dni zagliblennya predstavlenogo svyatilisha buli znajdeni reshtki zhertvoprinoshennya kistki tvarin konya barana bika midnij kazan ta ulamki amfor Podibni svyatilisha sporudzhuvalisya na chest predkiv pokroviteliv rodu abo ordi soyuzu kilkoh rodiv Zhitlovo gospodarskij kompleks Sadiba kiyanina H stolittya stvorena na osnovi eksponovanih dvoh zrubiv Sadibu ogorodzheno visokim chastokolom U nij zhitlo ta gospodarska budivlya Sporudi skladeni z sosnovih kolod v zrub Dahi dvoshilni Zhitlo dvodilne hata sini Nizhni kolodi zhitlovoyi chastini lezhat na zemli kuti sinej pidperto dubovimi stoyanami Pidloga doshana U zhitlovij chastini v kutku pravoruch vid dverej vidtvoreno glinobitnu pich z opichkom zbitim iz doshok i derev yanim dimarem obmazanim zseredini glinoyu V ekspoziciyi inter yeru vikoristani originalni rechi HI HIII stolit z arheologichnih rozkopok a takozh z etnografichnoyi kolekciyi muzeyu Gospodarska budivlya maye dva yarusi Sistemu zasova na dveryah konstrukciyu shodiv skopijovano z originalu ozdoblennya sporud za materialami rozkopok Dvori ta gromadski budivli 16 19 stolit Cerkva Ioana Bogoslova Bilocerkivske starostvo 1745 rik Cerkva sv Georgiya Ikonostas Budinok svyashennika Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya Kinec XIX st Silska uprava s V yunishe Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya 2 ga polovina XIX st Shinok s Rudyakiv Pereyaslavskij povit Poltavska guberniya 90 ti roki XIX st Kozacka zaloga 17 stolittya Rekonstrukciya Shatrovij vitryak V ekspoziciyi muzeyu predstavleno dvori z inter yerom tipovi dlya selyan Naddnipryanshini za profesiyami svyashenika gonchara chinbarya bondarya grebinnika tkacha olijnika stolyara zhitlo znaharki za statkom bezzemelnika vdovi bidnyaka serednyaka zamozhnogo selyanina zamozhnogo selyanina promislovcya Krim togo ye kopiyi gromadskih budivel cerkov cerkovno parafiyalnoyi shkoli gamazeyu silskoyi upravi Cerkva Ioanna Bogoslova nalezhit do najdavnishih sered najposhirenishih v Ukrayini pam yatok kozackoyi dobi Zbudovana na koshti kozackoyi gromadi z tesanih dubovih plastin vstanovlenih na kilkoh vkopanih u zemlyu kam yanih brilah Kinci zrubu pokladeni v kanyuki bez lishku stini obshiti shalivkoyu Trizubna budivlya z troma verhami v odin ryad Zrubi babincya i navi pryamokutnoyi formi vivtar granchastij pobudovanij na p yati storonah vosmigrannika Dzvinicya seredina 18 stolittya velichna triyarusna sporuda z galereyeyu navkolo nizhnogo yarusu perevezena z sela Busheve Rokitnyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Na prostomu kozackomu podvir yi vidtvoreno kozackij nekropol Vstanovleno 67 kam yanih i derev yanih hrestiv 18 19 stolit iz zrujnovanih zrivnyanih z zemleyu cvintariv naddnipryanskih kozackih sil Pereyaslavshini yaki potrapili u zonu zatoplennya Kanivskogo vodoshovisha Cerkva svyatogo Georgiya cerkva z sela Andrushi Pereyaslavskogo polku pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Zbudovana na koshti silskoyi gromadi v 1768 roci Cerkva odnobanna sporuda zavvishki 27 5 metra u plani hreshata z chotirigrannikom v centri ta chotirma rukavami po storonah svitu Vivtar babinec pivnichnij ta pivdennij zrubi razom z mizhrukavnimi zrubami yaki vdvichi nizhchi za visotu rukaviv utvoryuyut monolitnu masu nad yakoyu strimko pidnositsya verh V 30 h rokah 19 stolittya pribudovano dzvinicyu 1845 roku Taras Shevchenko zobraziv cyu cerkvu na malyunku Verbi v Andrushah Ozdoblena cerkva duzhe skromno Rozeti hresti rozmisheni po frizu vsiyeyi sporudi frontonah po frizu verhu centralnoyi dilnici ta chetverika dzvinici a takozh na stinah chetverika dzvinici V inter yeri cerkvi ye ikoni kincya 19 pochatku 20 stolit P yatiyarusnij ikonostas seredini 19 stolittya ozdoblenij chudovim rizblennyam Avtentichnij ikonostas za radyanskih chasiv vivezenij do Ermitazhu tozh muzej pidibrav shozhij derev yanij rizblenij ikonostas XIX stolittya a takozh bagatu kolekciyu starih ikon rizblenij derev yanij analoj i kolekciyu derev yanih ta metalevih hrestiv Dvir svyashenika Ukrayinske duhivnictvo protyagom stolit bulo providnikom morali i duhovnih cinnostej vplivalo na narodne vihovannya ta osvitu na seli Silski svyasheniki zhili velikimi patriarhalnimi sim yami buli micno zv yazani z selom dotrimuvalis ustalenih viroblenih bagatma pokolinnyami poglyadiv na zhittya pobut pracyu vihovannya ditej Sadiba svyashenika tradicijno roztashovuvalasya bilya cerkvi nepodalik shkoli U dvori budinok komora sazh povitka Budinok chotiridilna sporuda z gankom Dah pokritij cherepiceyu V inter yeri zhitla dominuvali elementi mishanskogo pobutu mebli vigotovleni na individualne zamovlennya posud fabrichno zavodskogo vigotovlennya krolevecki ta merezhani rushniki a takozh kilimi j knigi Silska uprava Silska uprava organ silskogo samovryaduvannya zabezpechuvala zbir derzhavnih podatkiv zdijsnyuvala naglyad za vidbuvannyam povinnostej selyanami za spravnistyu shlyahiv mostiv stanom posiviv zernovih lisiv vodojm za dotrimannyam gromadskogo poryadku podavala dopomogu pri pozhezhah ta povenyah rozpodilyala zemlyu mizh obshinnikami virishuvala pitannya perebuvannya okremih gospodariv u gromadi pitannya budivnictva ta utrimannya shkil shpitaliv Rozporyadchim organom silskoyi gromadi buv silskij shid zbori predstavnikiv usih gospodarstv Kerivnictvo upravoyu zdijsnyuvali starosta ta pisar Plan upravi kancelyariya sini holodna rozprava komora V kancelyariyi ta holodnij predstavleni manekeni starosti pisarya ta zaareshtovanogo Shinok shinki vidomi na teritoriyi Ukrayini z chasiv Kiyivskoyi Rusi Pochinayuchi z 16 stolittya pravo na utrimannya shinkiv stalo privileyem zamozhnih verstv naselennya z chasiv getmanshini kozackoyi starshini a piznishe dvoryanstva V kinci 19 stolittya monopolne pravo na virobnictvo ta prodazh gorilchanih virobiv perejshlo u ruki derzhavi Osoblivist budivli nayavnist vidkritogo ganku piddashka z ornamentovanim rizblennyam Plan shinku hata sini hatina komora komora Livoruch vid vhodu zhitlo gospodarya pravoruch v zatini vlasne shinok z vidpovidnim meblyuvannyam ta oformlennyam U komori ustatkuvannya za dopomogoyu yakogo mozhna prostezhiti tehnologiyu otrimannya spirtu dlya vigotovlennya gorilki starovinnij samogonnij aparat Na vhidnih dveryah malyunok spokusliva kvarta j dvi charki Bilya dverej vikonechko dlya prodazhu gorilki vnochi Kozacka zaloga post fortecya fortifikacijna sporuda kozakiv yaka nesla vartovu sluzhbu na kordonah kozackih ta derzhavnih teritorij Fortecya otochena rovom zavshirshki 6 m pered yakim vstanovleno zagostreni dubovi pali nad rovom visochiye zemlyanij val Na valu vstanovleno chastokil z bijnicyami Nad vorotami Vseredini dvoyarusna budivlya konyushnya ta zhitlo kozakiv Livoruch vid forteci na pagorbi vidtvoreno kozacku storozhovu vezhu hvigura glyada abo mayak Nizka mayakiv stvoryuvala samobutnyu sistemu opovishennya pro nablizhennya voroga Vitryaki organichno vpisalis v arhitekturni obrisi muzeyu 15 vitryakiv sho sluguvali mlinami dlya peremelyuvannya zerna kruporushkami dlya vigotovlennya krupiv j suknovalnyami Pid diyeyu vitru vitryaki ruhali mlinovi mehanizmi Za tehnichnim virishennyam podilyalis na dva tipi stovpovi ta shatrovi gollandki Budivlya stovpovogo vitryaka razom z mehanizmami dlya rozmelyuvannya zerna valom ta krilami povertayetsya navkolo masivnogo stovpa gliboko zakopanogo abo zakriplenogo na stijkij hrestovini Budivlya shatrovogo vitryaka zalishayetsya neruhomoyu povertayetsya lishe shatro dah sporudi z krilami i valom Budivlya vosmigranna abo krugla v plani zvuzhuyetsya dogori sho nadavalo stijkosti mlinarskij sporudi Vitryaki buvayut 4 6 j 8 krilni Tematichni muzeyi Muzej ukrayinskih obryadiv Muzej ukrayinskih obryadiv ta zvichayiv Muzej roztashovanij na teritoriyi muzeyu prosto neba vidkritij pid chas svyatkuvannya Zelenoyi Nedili u 1989 roci Ekspoziciya skladayetsya z chotiroh kimnat sho rozpovidayut pro zvichayi obryadi tradiciyi vid davnogo chasu do nashih dniv Persha zala mistit eksponati yaki svidchat pro zvichayi nashih prashuriv u dohristiyanskij period U drugij zali mozhna pobachiti ryadzhenih yaki hodili pid chas rizdvyanih svyat vitayuchi gospodariv z narodzhennyam Isusa Hrista Dali zobrazheno svyatkuvannya Vodohresha Velikodnya Zelenih svyat ta in U nastupnij zali rozpovidayetsya pro rodinno pobutovi svyata i zvichayi pov yazani z nimi Ce vesillya hrestini vechornici toloki pohovalni obryadi V ostannij zali mozhna oznajomitisya z suchasnimi ukrayinskimi obryadami i zvichayami Muzej istoriyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Dokladnishe Muzej istoriyi ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Muzej istoriyi ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi V unikalnij pam yatci derev yanogo mistectva Pokrovskij cerkvi 1774 roku perevezenij do zapovidnika iz sela Suhij Yar Stavishenskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti mistitsya Muzej istoriyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Budivlya trizrubna z troma banyami serednij zrub dovshij i shirshij V muzeyi eksponuyetsya pidbirka materialiv pov yazanih iz zhittyam Isusa Hrista Bogorodici ta inshih svyatih zobrazhennya boga Mitri sho vbivaye bika ikona Hreshennya Rusi u 988 roci U vitrinah rozmisheno religijnu literaturu starodruki tvori Vasilya Velikogo Ioanna Zlatousta Grigoriya Bogoslova Na stini visyat ikoni z zobrazhennyam pershih kanonizovanih ukrayinskih svyatih Borisa i Gliba zobrazhennya mitropolita Pereyaslavskogo Yefrema den pam yati yakogo vidznachayetsya 10 lyutogo U XVI XVII st cerkva staye nacionalnoyu V ekspoziciyi pokazano portret Yeliseya Pleteneckogo arhimandrita Kiyevo Pecherskoyi Lavri yakij zaklav u Lavri drukarnyu i 1616 roku vidav Chasoslov Dali portreti getmana Sagajdachnogo yakij u 1620 roci perekonav patriarha Feofana ponoviti v Kiyevi pravoslavnu mitropoliyu a takozh Petra Mogili yakij sklikav Kiyivskij sobor i zatverdiv Katehizis Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi ikoni dvanadcyati golovnih svyat pov yazanih iz zhittyam Isusa Hrista Rizdvo Hreshennya Velikden Voznesinnya ta inshi Muzej ukrayinskogo rushnika Muzej rushnika V unikalnij pam yatci arhitekturnogo zodchestva XVIII st 1745 roku perevezenij iz sela Pishiki Skvirskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti bula stvorena ekspoziciya muzeyu ukrayinskogo rushnika i v 1995 roci muzej vidkrivsya dlya vidviduvachiv Ukrayinski rushniki ce istoriya ukrayinskogo narodu V yih ornamentah zbereglisya pradavni magichni znaki Zobrazhennya dereva zhittya bogini beregini simvoliv zemli vodi svitil yaki znajshli podalshe svoyeridne pereosmislennya i onovlennya Rushnik suprovodzhuvav ukrayincya protyagom usogo zhittya i v radosti i v gori V zapovidniku eksponuyetsya i zberigayetsya blizko 4000 rushnikiv U muzeyi rushnika predstavleno 300 rushnikiv riznih regioniv Kiyivska Poltavska Chernigivska Cherkaska oblasti rajon Polissya U pershomu zali rozmisheno znameniti tkani rushniki Pereyaslavshini yaki datuyutsya XIX st Yih ornamentika bere svij pochatok u pradavnih vikah Dali v ekspoziciyi predstavleno tkani poliski rushniki znameniti krolevecki rushniki ta vsi vidi rushnikiv iz riznih regioniv Ukrayini vishiti tkani vishiti tamburnim shvom monastirski vigotovleni azhurnoyu tehnikoyu dovbankoyu virizuvannyam merezhkoyu vityagankoyu merezhkoyu z nastilom rushniki vikonani hrestikom ta in Muzej lisovogo gospodarstva Serednoyi Naddnipryanshini 23 kvitnya 2022 u Wayback Machine Muzej istoriyi lisovogo gospodarstva vidkrito u 2007 roci V osnovi ekspoziciyi kompleks pam yatok arhitekturi budinok i povitka lisovogo kordonu kincya XIX st Mirchanske lisnictvo Borodyanskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti shishkosusharnya konstrukciyi Kapera Gogolicina kincya XIX st Rozvazhivske lisnictvo Ivankivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti komora kincya XIX st s Denisi Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti ta elementi smolokurni z Chernigivshini ta Kiyivshini Lisovi kordoni derzhavni zhitlovo gospodarski kompleksi dlya lisnikiv ob yizhdchikiv yaki ohoronyayut lis vid pozhezh samovilnogo virubuvannya viyavlyat lisovih shkidnikiv i zahvoryuvannya derev keruyut nasadzhennyam derev Ekspoziciya visvitlyuye istoriyu lisovogo gospodarstva Serednoyi Naddnipryanshini kincya XIX st pochatku XX st U budinku lisovogo kordonu vidtvoreno pobut zhitla lisnika cogo zh periodu V ekspoziciyi privertayut uvagu eksponati sho visvitlyuyut osoblivosti zhittya ta pobutu gospodarya lisovogo kordonu derev yani postoli misnik vigotovlenij z rogu losya ikona prikrashena smugastim poliskim rushnikom metalevij vovchij kapkan ta pam yat pro mislivski trofeyi chuchela goliv kabana ta losya U primishenni shishkosusharni vidobrazheno povnij virobnichij cikl dobuvannya nasinnya iz shishok shpilkovih porid derev eksponuyetsya kolekciya nasinnya lisovih porid derev U povitci lisovogo kordonu predstavleni zrazki lisosadilnoyi tehniki seredini XX st sho vikoristovuvalas dlya viroshuvannya lisu ta naochno zasvidchuye tehnichnij rozvitok inzhenernoyi dumki v XX st U muzeyi takozh rozkrito temu Zahist lisu i pokazano zasobi borotbi zi shkidnikami ta lisovimi pozhezhami Muzej bdzhilnictva Muzej istoriyi bdzhilnictva Serednoyi Naddnipryanshini Dokladnishe Muzej istoriyi bdzhilnictva Serednoyi Naddnipryanshini U hati kincya XIX st perevezenij iz sela Pomokli Pereyaslav Hmelnickogo rajonu rozmishenij Muzej istoriyi bdzhilnictva Hata zbudovana v shuli hata sini hatina i prihatnya komora U dvori komora dlya zberigannya medu ramok vulikiv i vilshanik pogrib pokritij dvoshilim solom yanim dahom dlya zimuvannya pasiki ta vuliki duplyaki seredini XIX st Muzej M M Benardosa Dokladnishe Muzej M M Benardosa Muzej Mikoli Benardosa V 1981 roci za rishennyam YuNESKO ves svit vidznachav storichchya odnogo z najbilshih vinahodiv XIX st elektrichnogo dugovogo zvaryuvannya metaliv Na chest ciyeyi znamennoyi dati z uchastyu i dopomogoyu Institutu elektrozvaryuvannya imeni Yevgena Patona v budinku perevezenomu iz sela Voronkiv Borispilskogo rajonu vidkrito muzej avtora cogo vinahodu Mikoli Benardosa Muzej skladayetsya z p yati kimnat robochogo kabinetu vitalni majsterni laboratoriyi vistavkovoyi zali i peredpokoyu U robochomu kabineti ye mebli sim yi Benardosiv stil byuro i krislo bilya nogo ta krislo za pismovim stolom Na stinah portret gospodarya kabinetu datovanij kincem XIX stolittya portreti vchenih elektrikiv U muzeyi eksponuyutsya dokumenti materiali rechi pobutu knigi priladi togo chasu maketi kreslennya vinahodiv osobisti rechi literatura v yakij rozpovidayetsya pro zhittya vinahidnika i jogo sim yi vinahodi Mikoli Benardosa Odna zala muzeyu prisvyachena rodini Patoniv vidatnih ukrayinskih vchenih u galuzi elektrozvaryuvannya Tut demonstruyetsya unikalnij maket pishohidnogo mostu cherez Dnipro rozroblenij Yevgenom Patonom Muzej dekorativno uzhitkovogo mistectva Kiyivshini Muzej dekorativno prikladnogo mistectva Cej muzej rozmishenij u budinku dribnopomisnogo dvoryanina kincya XIX stolittya perevezenogo v 1973 1974 rr z sela Starovichi Ivankivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti U p yatoh zalah eksponuyutsya roboti vidomih narodnih majstriv sho brali uchast u respublikanskih vistavkah 1970 1971 rr U pershij zali rozmisheno virobi z dereva ta kilimi Rizblennya odin iz najdavnishih shiroko rozvinenih vidiv dekorativnogo mistectva Zalezhno vid sposobu vikonannya vono podilyayetsya na ploske konturne viyimchaste azhurne relyefne krugle U muzeyi eksponuyutsya virobi vidomih majstriv vishivki tkactva kilimarstva goncharstva rizni dekorativni virobi igrashki posud servizi gospodarski virobi dekorativni vazi V odnij iz zal demonstruyutsya virobi iz gutnogo skla krishtalyu z dekorativnim rozpisom hudozhnogo skla porcelyanovi virobi Kiyivskogo eksperimentalno hudozhnogo Baranivskogo ta Gorodishanskogo porcelyanovih zavodiv Muzej kosmosu Muzej kosmosu Dokladnishe Muzej svitopiznannya i mirnogo osvoyennya kosmosu Muzej buv stvorenij u 1979 roci z iniciativi akademika Oleksandra Ishlinskogo i doktora tehnichnih nauk Sergiya Malashenka pracivnikiv istoriko kulturnogo zapovidnika za dopomogoyu AN SRSR AN URSR ta centru pidgotovki kosmonavtiv imeni Yuriya Gagarina Rozmishenij vin u V yunishanskij cerkvi zbudovana 1891 roku yaku pereneseno do zapovidnika ta restavrovano u 1977 roci Unikalnimi eksponatami muzeyu ye maket avtomatichnogo aparatu Lunohid 1 krislo lozhement z kosmichnogo korablya Soyuz spusknij aparat skafandr i parashut kosmonavta 1 Yuriya Gagarina kompleks obchislyuvalnoyi tehniki Minsk 1 diyuchij maket kosmodromu Bajkonur Pracivnikam zapovidnika vdalosya vidtvoriti robochij kabinet akademika Sergiya Korolova koli vin navchavsya u Kiyevi i robochij kabinet Oleksandra Ishlinskogo odnogo iz spivavtoriv pershogo suputnika Zemli U muzeyi eksponuyutsya priladi yaki vikoristovuvalisya v kosmichnih aparatah na orbitalnij stanciyi Salyut dvigun R 219 navigacijnij indikator INK 2e komandno signalnij pristrij KSU po tablo ELS B 144 original raketi Yantar portreti vchenih u galuzi kosmonavtiki vsih radyanskih kosmonavtiv sho pobuvali v kosmosi skafandr i parashut kosmonavta Popovicha fotostendi prisvyacheni spilnim polotam radyanskih kosmonavtiv iz astronavtami zarubizhnih krayin Muzej narodnogo suhoputnogo transportu Serednoyi Naddnipryanshini Dokladnishe Muzej narodnogo suhoputnogo transportu Serednoyi Naddnipryanshini Muzej suhoputnogo transportu U paviljoni yakij maye 430 m ekspozicijnoyi ploshi 1993 roku buv vidkritij muzej narodnogo suhoputnogo transportu v fondah yakogo zberigayetsya 1400 eksponativ U muzeyi zibrana unikalna kolekciya transportnih zasobiv yedina na teritoriyi Ukrayini Informativno kolekciya pochinayetsya z rozdilu arhayichnih chasiv de predstavleni zasobi peresuvannya periodu Tripilskoyi kulturi skifiv ta kochivnikiv HI HIII st Dali eksponuyetsya polozovij ta kolisnij transport litnij i zimovij yakij u svoyu chergu podilyayetsya na gospodarskij promislovij kinnij i volovij viyiznij ta pasazhirskij Takozh demonstruyetsya zbruya tipi upryazhi ruchnij ta v yuchnij transport Do XIX st majzhe vsi transportni zasobi vigotovlyalisya iz dereva majstrami yakih nazivali stelmahi Piznishe z yavilisya transportni zasobi z metalevimi detalyami U muzeyi mozhna pobachiti stelmahovu majsternyu ta kuznyu oznajomitisya z tehnologiyeyu virobnictva voziv ta sanej vid najprostishih konstrukcij do modifikovanih tachanok faetoniv karetnih ekipazhiv Uvagu vidviduvachiv muzeyu privertaye restavrovanij chumackij viz XVIII st Ekspoziciyu dopovnyuyut kartini hudozhnika Yuriya Legenkogo Shlyahami Ukrayini Muzej Poshtova stanciya Dokladnishe Muzej poshta Muzej Poshtova stanciya Ekspoziciya muzeyu stvorena v primishenni poshtovoyi stanciyi sho bula v Pereyaslavi na rozi vulic Starokiyivskoyi ta Mihajla Sikorskogo Perenesena ta vstanovlena na poshtovomu trakti XIX st Kiyiv Poltava Poshtova stanciya v 1993 roci bula vidkrita dlya vidviduvachiv zapovidnika Stanciya Pereyaslav bula tretoyu stanciyeyu pislya Kiyeva Tut podorozhani minyali konej vidpochivali Vidviduvach zajshovshi v muzej potraplyaye v tipovu obstanovku poshtovoyi stanciyi togo chasu U kimnati stancijnogo doglyadacha stoyat lavi i kanapi dlya tranzitnih pasazhiriv dorozhni valizi robochij stil doglyadacha stanciyi na yakomu lezhat knigi reyestraciyi podorozhnih chornilnicya skrinka dlya progonnih groshej kopiyi dorozhnih dokumentiv vidanih Pushkinu Shevchenku Maksimovichu Takozh eksponuyutsya Vysochajshe utverzhdennyya dorozhnyya pravila za yakimi lishe vlasnik podorozhnoyi mig oderzhati poshtovih konej Postanovlenie do vseobshago svѣdeniya kasayusheesya Golovne v nomu kazhdomu chinu i po skolko vydavat loshadej karti shemi poshtovih traktiv karta Poltavskoyi guberniyi do yakoyi nalezhav Pereyaslav Muzej hliba Dokladnishe Muzej hliba Pereyaslav Muzej hliba U 1984 roci na teritoriyi muzeyu prosto neba buv vidkritij Muzej hliba U comu muzeyi pokazano rozvitok zemlerobstva ta tehnologiyu vipikannya hliba vid najdavnishih chasiv do nashih dniv Do muzejnogo kompleksu vhodit majdanchik z hliborobskoyu tehnikoyu hata pekarya zernovi komori vitryaki parovij mlin ta paviljon U paviljoni pokazano rozvitok tehnologiyi viroshuvannya zbirannya zberigannya vipikannya hliba za vsyu istoriyu lyudstva U muzeyi ponad 3500 eksponativ Eksponuyetsya unikalna kolekciya reliktovoyi pshenici sho viroshuvalasya v davni chasi kam yanij glinyanij posud zokrema keramichnij chasiv tripilskoyi kulturi yakij vzhivali dlya zberigannya i obrobki zerna Tut eksponuyutsya rizni vidi znaryad praci sho vikoristovuvalis dlya viroshuvannya hliba odyag hliborobiv zaliznij naralnik zalizna sokira lokomobil odin z pershih traktoriv rechi pobutu zrazki riznih zernovih zlakovih kultur plug laboratorne obladnannya zrazki zerna i hliba Poruch iz paviljonom stoyit hata pekarya U hati umeblyuvannya tipove dlya drugoyi polovini XIX stolittya pobutovi znaryaddya dlya vipikannya hliba hlibni virobi U komori ye znaryaddya praci pobutovi rechi inventar dlya zberigannya i pererobki zerna Na vidkritomu majdanchiku pokazano silskogospodarsku tehniku i gruntoobrobni znaryaddya praci kolekciyu plugiv vijskovo polovu pekarnyu mehanizovanij molotilnij tik i krilatij hliborob AN 2 Lokomobil AN 2 Kombajn Kolos Skulptura siyacha Muzej Sholom Alejhema Dokladnishe Muzej klasika yevrejskoyi literaturi Sholom Alejhema Muzej Sholoma Alejhema Vidkritij muzej v 1978 roci na chest 120 richchya z dnya narodzhennya pismennika Pered budinkom vstanovleno pam yatnik Sholom Alejhemu robota vidomogo skulptora U vestibyuli muzeyu portret Sholoma Alejhema roboti hudozhnika Vassermana Pravoruch kimnata de vidtvoreno inter yer budinku batkiv pismennika derev yane lizhko stil komod shafa i servant Na stini bilya vikna foto Sholoma Alejhema u 18 richnomu vici U Pereyaslavi vin napisav svoyi pershi tvori U drugij kimnati vidtvoreno robochij kabinet batka pismennika v yakomu lyubiv pracyuvati Sholom Tut ye memorialni rechi z budinku batkiv stil etazherka stolik na stoli pismove priladdya na stoliku yevrejski zhurnali Voshod Russkij evrej kincya XIX pochatku XX stolittya Na etazherci stoyat tvori Fedora Dostoyevskogo Leva Tolstogo yevrejska literatura 60 70 rokiv XIX stolittya Poryad kimnata v yakij pokazano zhittyevij i tvorchij shlyah pismennika vid zakinchennya povitovogo uchilisha do ostannih rokiv zhittya V ekspoziciyi podani vidi Pereyaslava togo chasu povna zbirka tvoriv Sholoma Alejhema afishi vistav i tvori pismennika Muzej pam yati Poliskogo rajonu Dokladnishe Muzej pam yati Poliskogo rajonu Vidkritij 24 kvitnya 2004 roku Ekspoziciyu muzeyu prisvyacheno selam zhiteli yakih buli pereseleni vnaslidok avariyi na Chornobilskij AES PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Arhiv originalu za 29 veresnya 2007 Procitovano 2 veresnya 2007 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi NaddnipryanshiniPosilannyaKarta muzeyiv Opis 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Sajt NIEZ Pereyaslav 4 listopada 2019 u Wayback Machine Plan shema muzeyu 8 bereznya 2014 u Wayback Machine