Помоклі́ — село в Україні, у Ташанській сільській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1211 осіб.
село Помоклі | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Бориспільський | ||||
Громада | Ташанська сільська громада | ||||
Код КАТОТТГ | UA32040170110065169 | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1622 | ||||
Населення | 1211 | ||||
Площа | 6,4 км² | ||||
Густота населення | 189,22 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08442 | ||||
Телефонний код | +380 4567 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 50°06′23″ пн. ш. 31°40′43″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.67861° сх. д.Координати: 50°06′23″ пн. ш. 31°40′43″ сх. д. / 50.10639° пн. ш. 31.67861° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 102 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 08460, Київська обл., Бориспільський р-н, с.Ташань, вул.Центральна,7а Староста — 08442, Київська обл. Бориспільський р-н, с. Помоклі, вул. Покровська 45. | ||||
Карта | |||||
Помоклі | |||||
Помоклі | |||||
Мапа | |||||
Помоклі у Вікісховищі |
Розташоване за 74 км на південний схід від районного центру (шосейним шляхом теж 74 км), за 12 км від автомагістралі Київ-Харків, за 120 км від обласного центру, найближча залізнична станція — Яготин знаходиться за 28 км.
Помоклі — з татарської згарище. На поч. XV ст. цей край почали заселяти козаки, досі збереглися назви кутків по іменах перших козаків-поселенців Савенки, Гаврилівка. В 1930 році в селі був 481 двір та мешкало 5215 жителів. В 1930 р. створено колгосп ім. Кірова, а в 1931 р. — «Жовтнева хвиля». Під час штучного голоду померло 3000 чол., з них поіменно встановлено 1007 чол., що підтвержується повністю вцілілими записами у книгах реєстрації актів про смерть за 1932 і 1933 роки. 19 серпня 1994 року в урочищі Тишків Гай, одному з найбільших місць масових поховань замучених голодом жителів села, встановлено пам'ятний знак.
У грудні 2009 Святійший Патріарх Київський і всієї Руси України Філарет освятив новозбудований храм Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ КП. Храм збудовано за проектом київського архітектора Г. Рогожина.
Географія
Село Помоклі та прилеглі території розміщені на рівнинній низинній місцевості. Південно-західна частина села побудована на болотистій місцевості, де протікала річка Грудка. Внаслідок широкомасштабних меліоративних робіт проведених у 1974—1977роках пересувною механізованою колоною № 166 тресту Київводбуд була осушена площа 222 га. Болота, річкові рукави зникли й відтоді типовим ландшафтом стали луки з мережею водоканалів. На південному сході, у напрямку сусіднього села Шевченкове, територія більш горбиста і спостерігається підвищення місцевості. На сході, у напрямку села Дениси, територія горбиста, але переважно низинна. До 80-х роках XX століття там існував природний яр глибиною до 8 метрів і довжиною до 1 км, який був загорнутий в агропромислових цілях, проте весняні талі води, літні дощі вимивають на старому місці новий яр. Ґрунти місцевості неоднорідні: пісок, супісок, чорнозем, солонці. В центрі, на якому розміщена більша територія поселення, переважає чорнозем. Східна частина села та землі, які використовують для сільськогосподарських робіт — супісок та чорнозем. З півночі та на північному заході — пісок. Це не родючі ґрунти, на них розміщуються луки, ліси, поля, частина присадибних ділянок жителів села. Мікротопонімія села: Щодо походження назви топоніму Помоклі, то в істориків існує дві версії. За першою назва походить від того що місцевість заливалася водою, за другою від татарського «помоклі» що означає «погоріле». Багата історія населеного пункту відобразилась у його власних географічних назвах, а саме гідронімах та оронімах: Гнилка (місцева назва Грудка) — річка, зникла в результаті меліоративних робіт в 70-х рр. XX ст.; Пархоми — колишнє озеро, за переказами назва походить від імені власника, одного з перших поселенців Пархома Волошина; Кругле — ставок, назва якого походить від форми; Сичове — ставок, назва якого походить від імені власника; Куплювате — ставок, місцеві жителі тлумачать походження назви від слова «копане»; Довге — рукотворне озеро назване за прізвищем колишнього господаря, знаходиться в лісі, на півночі від села. Безодня — рівнинна місцевість, яка весною заливається водою; Жабокруківка — болотиста місцевість; Зарічча — урочище, знаходиться за колишньою річкою Гнилка; Яр — частина поля біля кургану «Соболева Могила», у якому брали червону глину; Солонці — рівнинна місцевість на солонистих ґрунтах; Завалля — урочище за валом, у якому добувалась червона глина; Тогобівка — урочище, де добували білу глину; Могилки — горбиста місцевість біля села Помоклі; «Півнева Могила» — стародавній курган; Плисове — низовина, де в давнину під час повені у воді вимочували полотна; Тарасова Долина — низовина, яка знаходиться між селами Помоклі та Сомкова Долина. За легендою в ній зупинявся на відпочинок Тарас Шевченко, коли йшов пішки з Яготина в Переяслав. Межові урочища на кордоні з держлісгоспом, простягаються попід лісом, закріплені межовими знаками й називаються: Дегтярне (Дехтярія), Пройма, Гай. Навколишні лісові насадження також розрізняють за назвами: Березина — ліс знаходиться під селом Помоклі в сторону села Строкова; Займа, тому що лісове насадження зайняло територію поля, знаходиться в сторону Сомкової Долини; Сушарка — територія лісу, на північ від села, де в давнину стояла шишкосушарка; Середня — ліс, який знаходиться на схід від села Помоклі в сторону села Дениси; Казенне — територія лісу, що належала державі, а назва походить від русизму «казёний лес»; Сухий гай — ліс, який знаходиться під селом Помоклі, назва походить від постійних пожеж, що виникали на цій території. На території держлісфонду окремими дільницями знаходяться урочища Гудівщина, Гуменське, Онистратове, Бовтівське, Дибине, Самарське, Базалєвське Боголюбське, Тарасове, Бовине, Варчине. Польові землі, що використовуються для сільськогосподарських робіт корінне населення розрізняє за назвами: Торчове, саме крайнє в торці до села Денис; Середнє знаходиться посередині між селами Помоклі та Дениси; Урашівське обсажене лісополосами, має багато ярів, низин; Кучерява (Кучеряве) обсаджене кучерявими дубами знаходиться в сторону села Шевченкове; Остапенкове, земля належала одноосібному господарю Остапу; Заріччя (за річкою), у сторону села Виповзки; Луки — біля села Помоклі; Чернече — урочище, у 18 ст. земля належала переяславському Михайлівському монастирю; Помірки — піщаний вигін, назва походить від наділів землі жителям села після Столипінської реформи. Найбільш інформативними є назви сільських кутків, переважно антропоніми, які засвідчують імена, прізвища та прізвиська помокельських першопоселенців: Бримарі, Бовине, Волошини, Гаврилівка, Геращенки, Горобці, Губи, Жуки, Кравченківське, Матови, Пархоми, Савенки, Самарі, Сичі, вулиці Панченківська, Хоменківська, Гаврилівська. Декотрі кутки отримали свої назви за асоціативними причинами: Пташиний хутір — від прізвищ жителів Сич, Горобець та прізвиськ Шуліка, Шпак, Півень, що його населяли; Моряки (від професії першого поселенця — колишнього моряка); Хутір — окреме поселення без назви, яке потім приєднали до села; Безуловка територія де була відсутня вулична забудова; Волость — де знаходилась волосна управа; Новоселиця — заселенена на початку XX ст. Кладовищ в селі декілька, їх також розрізняють за назвами: Кравченківське (Кравченки); Жуки; Макаровщина; біля Кущів; Тишкків Гай. Землі сільської Ради межують з сусідніми селами: Випозки, Травневе, Строкова, Соснова, Сомкова Долина, Радянське, Дениси.
Історія
Обстеження села та околиць засвідчують заселення людністю даної території ще в доісторичні часи. Найбільше матеріальних пам'яток виявлено в урочищі Завалля-Заріччя починаючи від епохи бронзи (кінець ІІІ — ІІ тис. до н. е.) так званої середньо-дніпровської культури (ранній період епохи бронзи XVIII—XV ст. до н. е.), періоду середньої бронзи XV—XII ст. до н. е. культури багатовалікової кераміки до Черняхівської культури (ІІ-V ст.) та пізнього середньовіччя 18-19 ст. В урочищі Сичі локалізовано два пункти із знахідками кераміки ранньої та середньої бронзи; ранньої залізної доби (ІХст.до н. е.), Черняхівської культури (ІІ-V ст.) та пізнього середньовіччя (пол. XIII—XVIII ст.). В урочищі Завалля знайдені пам'ятки поселень Черняхівської культури (ІІ-V ст.) пізнього середньовіччя (пол. XIII—XIV ст.; XVI—XVIII ст); в урочищі Тогорбівка- Черняхівської культури (ІІ-V ст.), пізнього середньовіччя (XVI—XVIII ст.); в урочищі Чернече періоду пізнього середньовіччя (пол. XIV ст. — XVII ст.) ; в урочищі Заріччя — періоду гетьманщини XVIII ст. та ХІХ ст. Поблизу Помоклів збереглися кургани скіфських часів (VI—III ст. до н. е.) та залишки стародавнього земляного валу. Різночасові археологічні знахідки дають підстави вважати, що люди на даній території проживали майже неперервно. Проте, у писемних джерелах село під назвою Помокле вперше згадується в 1622 р. в Переліку сіл та хуторів Переяславського староства. Серед найдавніших картографічних джерел село під назвою Помокла локалізоване на сучасній території на мапі французького інженера Гійома де Боплана в 1625—1630 рр. Таким чином, нині наукових досліджень історичною датою заснування села можна вважати 1622 рік. З історичних джерел відомо, що за часів Козаччини село Помоклі віддавалось гетьманами у володіння переяславським полковникам. Таким чином дворищами й землею тут почергово, а інколи й одночасно володіли: Іван Якович Лисенко (командував полком в 1669—1677), Леонтій Артемович Полуботок (командував полком в 1685—1687 та в 1689—1690), який ще за своєї першої каденції отримав у селі власність, а потім віддав її в посаг своїй дочці Варварі, коли вона вийшла заміж за Павла Самійловича Добронизького (пом. 1729), переяславського священика. Він також мав у Помоклях власність успадковану від свого батька Самійла Васильовича (1675—1701 рр.) та діда, протопопа переяславського, Василя Добронизського, який володів тутешнею землею з середини XVII ст. Мав власність полковник Яким Головченко (1688—1689). Власниками в Помоклях також були переяславський полковник Іван Мирович (командував полком в 1691—1706), сотник полковий Сокольничій. Полковник Стефан Томара (командував полком в 1708—1715) в 1714 р. віддав свою частину села, ліс, землю переяславському Михайлівському монастирю, який володів всіма цими добрами до 1786 року. Окрім шляхетних власників в селі у XVII—XVIII ст. проживали люди різного соціального стану: виборні козаки, підсусідки, посполиті (селяни), духівництво. В 1729—1764 рр. село належало до 2-ї сотні Переяславського полку.
Є на мапі 1812 року
Станом на 1799—1801 рр. с. Помоклі було найбільшим селом в Переяславському повіті за кількістю населення (1061 душ). Після скасування полкового устрою в селі створюється сільське правління. В 1834—1859 рр. село (1388 осіб) підпорядковане Студениківському волосному правлінню Переяславського повіту. З 1859 р. по 1919 р. село є центром Помоклівської волості, яка в Переяславському повіті входила до 3-го стану, 5-ї земської дільниці, 2-ї слідчої дільниці, 2-ї судово-правової дільниці, до 1-ї призовної дільниці. В селі був стаціонований кінно-поліцейський урядник, до функцій якого відносився догляд за правопорядком на території всієї волості (с. Виповзки, с. Дениси, с. Соснова, с. Строкова). З 1900 р. по 1915 р волосними старшинами обиралися: козак Федір Федорович Чорненький, козак Іван Карпович Бережний, козак Максим Іванович Коваленко, козак Сподин, Іван Олександрович Чепега, Іван Петрович Тищенко. В 1902 році в селі проживало 4482 осіб, а станом на 1918 р. кількість населення зросла до 4759 осіб.
У 1919 р. згідно декрету від 8 лютого Тимчасового Робітничо-Селянського уряду України «Про організацію влади на місцях» органом влади визнавався волосний виконавчий комітет Робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. Йому підпорядковувався вищий розпорядчий і виконавчий орган влади села — сільська Рада робітничих, селянських і червоноармійських депутатів. У березні в селі був скликаний волосний з'їзд селян, на якому обрали перший волосний революційний комітет (голова Герасим Іванович Сич). 7 березня 1923 р в Україні був скасований поділ на повіти та волості. Тоді ж була створена Помоклівська сільська Рада, яка увійшла до складу новоствореного Переяславського району. В адміністративно-територіальному підпорядкуванні сільської Ради залишились село Помоклі (4873 осіб), та два хутори: Жолоб (36 осіб) і Горненський (95 осіб). Сільська Рада займалась організацією комітету бідних селян, сприяла розвитку сільськогосподарських артілей, зокрема виділяла земельні ділянки. Чимало помокельців на наділених землях засновували нові хутори утворюючи одноосібні господарства. За документальними джерелами кількість населення в селі в 1927 р. зменшилась до 4767 осіб. За переписом 1930 р. в селі налічується 481 двір, а кількість населення становить 5215 жителів. Дії радянської влади спрямовані на скорочення кількості індивідуальних господарств та встановлення диктаторської комуністичної ідеології, штучний голодомор 1932—1933 рр. призвели до колосальної втрати населення в Україні. Зокрема в Помоклях за спогадами очевидців померло понад 3000 осіб, з них поіменно встановлено 1007 чол., що підтверджується записами у книгах реєстрації актів про смерть за 1932 і 1933 роки.
Непоправних втрат додало воєнне лихоліття Другої світової війни, окупаційний режим 1941—1943 рр. За даними краєзнавців під час Німецько-радянської війни 1941—1945 років в бойових діях загинуло 422 помоклівці, понад 30 дівчат було вивезено до Німеччини. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Німецько-радянської війни в боротьбі проти німецько-нацистських загарбників, 112 жителів села нагороджено орденами й медалями СРСР. Село було визволено 21 жовтня 1943 року й одразу почало відновлюватися. Так, за статистичними відомостями в 1946 році кількість дворів становила 788 одиниць, у яких проживало населення 2900 осіб; в 1956 р. — дворів 837 од., населення — 2940 осіб; в 1962 р. — дворів 841 од., населення — 3136 осіб. З 5 серпня 1944 р. була змінена назва району, відтоді Помоклівська сільська рада стала адміністративно-територіальною одиницею Переяслав-Хмельницького району Київської області. 13 лютого 1960 р. на виконання рішення Київського облвиконкому, відбулося об'єднання Виповзької та Помоклівської сільських рад у Помоклівську сільську Раду.
З 1963 р. кількість жителів почала зменшуватися. Так, наприклад, якщо з 1956 р. по 1963 р. народилося 574 дітей, а померла 221 особа, то з 1964 по 1970 р. — народилося 312 дітей, а померло 215 осіб. Якщо в 1958 р. приватними господарями було збудовано 72 нові будинки, то в 1970 тільки 12. В 1970 р. в селі налічувалось 806 дворів, у яких проживало 2468 осіб. З 1990 р. в підпорядкуванні Помоклівської сільської Ради залишилася громада одного села Помоклі. В 1998—2012 роках головами сільської Ради були Черненька Галина Миколаївна, Клименко Микола Васильович. Станом на 1 липня 2013 року територія, що відноситься до сільської Ради становить всього 5951,00 га в тому числі: з неї під особисті господарства зайнято 564 га, лісовий фонд « Студениківське лісництво» становить 982,8 га. Загальна кількість населення, що постійно проживає в селі, станом на 1 липня 2013 р. становить 1024 особи, з них зареєстрованих офіційно — 768 осіб.
Господарства
За історичними джерелами в селі з XVII ст. і до 1930-х рр. XX ст. існували різні форми земельної власності: державна, приватна, церковна. Жителі села переважно займалися сільським господарством: вирощуванням зернових та тваринництвом. Самостійні власники з невеликими земельними наділами були об'єднані в земле-громади: козацькі, селянські. Окрім хліборобства та тваринництва окремі сільські господарі з давніх-давен займалися промислами та ремеслом. Зокрема, у середині ХІХ ст., у селі служив священиком Іосіф Забіякін, досвідчений майстер по спорудженню іконостасів та іконописець. З к. ХІХ ст. й до 1942 р. на всю округу були популярними вироби зі столярної майстерні Сергія Царенка та його синів Маркіяна, Ілька. Кустарі виготовляли різні меблі, футляри для настінних годинників, рами віконні, двері фільончасті, бодні, діжки, вулики, вибійчані дошки, особливим попитом користувались скрині. У 20-50-х рр. XX ст. с. Помоклі було центром на Переяславщині народних ремесел: вибійчаного та ткацького. Серед промислів у XVIII—XIX ст.ст. особливо були розвинені млинарство, шинкарство (в 1905 р. — 101 млин, 5 шинків). Після зміни державного устрою, та встановлення радянської політичної системи землі, поміщиків та заможних козаків були конфісковані та поділені між малоземельними та маломірниками. В 1927 році в село приїхала землевпорядна партія. Територію села поділили на 5 частин, на яких згодом почали утворюватися колгоспи. За спогадами старожилів в 1930 р. було організовано 4 сільгоспартілі: «Дружба», «Своя воля», «Червоний пролетар», «Непереможне». Також 1931—1932 рр. в селі зоставались одноосібні господарі. За документальними джерелами в 1936—1937 рр. в Помоклях існували три колгоспи: «Перемога» орної землі — 297 га; «ім. Косіора» орної землі — 137 га; «Жовтнева Хвиля» — орн.землі — 2256 га, які спеціалізувалися на вирощенні зернових культур, цукрового буряка. В господарствах працювало 18 вітряних млинів. Незадовго до війни 1941—1945 рр. всі колективні господарства об'єдналися в один колгосп «Жовтнева хвиля». Після визволення села від німецько-нацистських загарбників, відновлюється колгоспна система господарювання. Станом на 1947 р. за колгоспом «Жовтнева хвиля» закріплено загальна територія 4147 га з неї 3990 га займають сільгоспугіддя. Відбудовується господарська частина, станом на 1953 р. створено дві тракторні бригади, колгосп має своїх власних 13 тракторів, 5 комбайнів, 10 машин. Механізовано водопостачання, приготування і подача кормів на всіх тваринницьких фермах. Механізовано і всі основні польові роботи. З 1960 по 1987 роки село Виповзки було з'єднано з с. Помоклі в один колгосп, який називався «Більшовик» і за яким було закріплено 5131 га сільськогосподарських угідь, з них 3091 га орної землі та 500 га пасовищ. Колгосп спеціалізувався на вирощуванні зернових культур, цукрового буряку, коксогизу, м'яти, картоплі та інших овочів, а також було розвинене тваринництво: 1500 корів дійного стада, стільки ж молодняку. З допоміжних підприємств працювали пилорама, млин, столярна майстерня. В 1993 колгосп «Більшовик» реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство «Помоклі», а з 2004 р. господарство за формою власності стає приватним. З 1995 року розпочалось розподіл колгоспних земель у приватну власність. У 2000 р. колишні колгоспники отримали Акти на землю (пай склав 4,04 га), сільським працівникам соціальної сфери було виділено землі загальною площею 194, 5 га. Після розподілу колишніх колективних земель в приватну власність стали активно засновуватися приватні фермерські господарства, що спеціалізувалися на вирощуванні зернових та технічних культур, зокрема 1998 р. «Лісове»; у 2000 р. — 2009 (?) агрофірми «Лан», «Родень-10» (50 га); у 2001 р. — «Родень-7» (50 га), «Родень-8» (25,9 га), «Родень-9» (50 га); у 2001 р. — «Ганнуся» (16 га) ; у 2002 р. «Валерія» (16 га); у 2008 р. — «Спліт» (23,5 га); Кравченко Г. В. (23,5 га): Станом на 1 липня 2013 р. сільськогосподарські угіддя землевласників, пайовиків та окремих фермерських господарств («Ганнуся», «Валерія», «Лан», «Спліт»), обробляють переважно приватні сільгосппідприємства ПП «Эвросем» (1390,41 га) та ПП «Соснова» (1572,11 га). З орендованих загальних угідь підприємства використовують під ріллю — 2609,55 га. , сіножать — 352,9 га. В 90-х рр. XX ст. на території земельних угідь сільської Ради було засновано чимало садових товариств, які станом на 2013 р наймають площу 194,5 га.
Інфраструктура
В 1890 р. відкрита лікарська дільниця, що мала в штаті одного дипломованого лікаря та сповивальну бабку. Головним завданням лікарів була вакцинація віспи в усій волості. В 1892 р.було відкрито дільничну лікарню на 1 покій і 6 ліжок. Тут же здійснювався прийом амбулаторних хворих. В штаті працювали лікар, фельдшер та сповивальна бабка. Станом на 1927 р. в лікарні працювало 3 медпрацівника: 2 фельдшери і акушерка. В 1946—1968 роках працювала лікарня на 25 місць, колгоспний пологовий будинок, амбулаторія, аптечний пункт. Лікарня працювала до 2006 р., а з цього року реорганізована у Помоклівську сільську амбулаторію загальної практики — сімейної медицини Переяслав-Хмельницької райлікарні. В амбулаторії обладнані кабінети стоматолога, терапевта, фізіотерапії, маніпуляційний де щодня по графіку ведуть прийом лікарі з районної лікарні. Також працює денний стаціонар на 2 ліжка. В 1892 р. відкрите земське початкове училище, а в 1894 р. ще й церковнопарафіяльна початкова школа, яка працювала до 1917 р. В 1919 р. земське початкове училище було реорганізовано у Трудову початкову школу. Навчання проводилось у дві зміни, бо дітей нараховувалось до 500 осіб. Для ліквідації неписемності серед дорослих жителів села було створено школу — лікнеп (1925—1927 рр.). У 1937 році школа реорганізована у повну середню школу з семирічним і десятирічним терміном навчання. В 1939 році було відкрите нове приміщення школи на 700 учнів, яке в 1941—1943 рр. знищили німецько-нацистські окупанти. В 1944 р. відновилось навчання в початкових класах, а з 1946 року — у старших класах. Учні навчались в двох шкільних будинках. В 1991 р. збудована нова школа, розрахована на 225 учнів. У 2002 р. середня школа була реорганізована в Помоклівське навчально-виховне об'єднання (НВО) «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад». Станом на 1 липня 2013 р. навчально-виховний процес забезпечують 18 вчителів, у селі проживає 55 дітей шкільного віку. В школі створені три музеї: Освіти, який представляє розвиток шкільної освіти на селі;. Рушника, де зберігається понад 123 зразків рушників села Помоклі, а також народний одяг; Етнографічна Світлиця, експонати якої ознайомлюють учнів з побутом та традиціями села. Перша бібліотека була відкрита в селі 28 липня 1895 при волосному правлінні (фонд 104 книги). 10 вересня 1904 р. комітетом опікунства народної тверезості була відкрита ще одна безкоштовна бібліотека при чайній (клубний заклад). В 1919 р. бібліотеки були об'єднані в одну сільську бібліотеку, книжковий фонд якої на 1941 рік становив 3500 книг. Бібліотека була втрачена під час війни 1941—1945 рр. і відновила свою роботу в 1946 р. Станом на 1 липня 2013 р. книжковий фонд становить 13 647 книг. В 1913 р. в селі була відкрита ветеринарна дільниця при якій працював дипломований ветлікар та фельдшер. В 1946 р. дільниця реорганізована в ветеринарну лікарню, яка діяла до кінця XX ст., потім була реорганізована у ветеринарний пункт (1 штатний лікар), підпорядкований Переяслав-Хмельницькій міськрайонній ветеринарній лікарні. В 1900 р. відкритий будинок чайної, який в 1919 р. перейменований на хату-читальню. В 1939 р. на місці колишньої церкви побудоване клубне приміщення, яке використовувалось до 2007 р., потім було розібране для будівництва церкви. Сучасний клуб розміщений у відремонтованому будинку колишньої сільської крамниці. При сільському будинку культури постійно працюють аматорські колективи. У 1990 році були створені вокальні ансамблі стародавньої пісні «Надвечір'я», «Помокляночка», а в 2000 р. дитячий фольклорний ансамбль «Джерельце» та тріо «Лілея». В селі з 1920-х рр. XX ст. по 2004 р. діяло колективне товариство споживчої кооперації, основним видом діяльності якого була роздрібна торгівля. У 2004 р. переходить у приватну власність Помоклінське споживче товариство. Станом на 1 липня 2013 р. продовольчими товарами та побутовими товарами першої необхідності забезпечують населення переважно ПП «Карнаух» та ПП «Недільченко» в 5 крамницях. У приватному порядку надають послуги населенню перукар і майстер по пошиву одягу в приміщенні сільської Ради. В селі працює відділення поштового зв'язку, соціальна служба по обслуговуванню одиноких престарілих непрацездатних людей. В 50-х рр. XX ст. здійснена радіофікація, електрифікація всіх житлових будинків. Наприкінці 70-х рр. ХХ ст. відбулось масове підключення абонентів до телефонної мережі Укрзв'язку, з 1983 р. — до природного газопостачання.
Церква
У 2003 р. в селі утворилась християнська громада православного віросповідання, яка була офіційно зареєстрована 12 листопада 2007 р. як релігійна громада Української православної церкви Київського Патріархату. Відправи проводились у пристосованому приміщенні. У 2009 р. сільською Радою, на прохання громади, була виділена ділянка землі, на якій розпочалось будівництво храму. Церква цегляна, на одну наву, навколо якої чотири маленькі главки. Храм зведений на старому церковищі, де ще в 1755—1756 рр. була збудована перша дерев'яна церковка. В 1849 р. дерево потрухло, тому будівля була розібрана і за одне літо перекладена у значно більших розмірах, на п'ять нав. Храмові богослужіння здійснювались до 1931 р., потім приміщення розібрали, а дерево використали на будівництво клубу. Діюча церква на честь Покрова Пресвятої Богородиці була освячена Святійшим Патріархом Київським і всієї Руси України Філаретом 26 травня 2012 р.
Пам'ятки історії
- Братська могила радянських воїнів загиблих в 1941—1945 рр.: технік-інтендант 2-го рангу Корнієць Василь Трохимович, 1914 року народження; політрук Щербаков Микола Григорович, 1912 р.н.; червоноармієць Коротков Василь Петрович, 1912 р.н. та ще 6 невідомих. Цегляна стела з гранітною дошкою з іменами, поруч дошка сірого граніту з присвятою: «Вечная слава воинам погибшим за свободу и независимость нашей Родины 1941—1945». Знаходиться в центрі села поруч церкви.
- Могила активного учасника громадянської війни Павленко Макара Дорофійовича. 1898—1919. Знаходиться в центрі села поруч церкви.
- Пам'ятний знак «Вічна слава — односельчанам, які загинули у Великій вітчизняній війні 1941—1945». Цегляна стела з барельєфом (профіль солдата в касці) та дошкою з іменами. Знаходиться в центрі села поруч церкви.
- Пам'ятний знак жертвам Голодомору. Хрест встановлено 19 серпня 1994 року на наймасовішому загальному захороненні на кладовищі Тишкків Гай.
В складі Ташанської сільської громади
с. Помоклі до складу громади увійшло 30 червня 2019 року. В 2020 році розвиток села не відбувався у зв'язку з тим що громаду не включили до державного бюджету. В 2021 році був невеликий розвиток. Був найнятий лікар до Помоклівської амбулаторії загальної практики, проведено ямковий ремонт центральних вулиць, відкритий пункт нової пошти, також визначено Помоклі як місце проведення свята Івана Купала громади.
З інфраструктури села станом на 2023 рік є: Амбулаторія загальної практики сімейної медицини; Старостинський округ; Відділення Укрпошти що працює у четвер та суботу; Три крамниці;
Школи та дитсадка немає, дітей дошкільного віку возять до Виповзького ЗДО шкільним автобусом. А дітей шкільного віку саме за рахунок громади возять до Виповзької гімназії, Полого-Вергунівського ліцею, Малокаратульської початкової школи.
У 2023 році заплановано капітальний ремонт вулиці Новоселиця. Проводиться капітальний ремонт вулиць Зарічна, Шевченка та Хутірська та поточний ремонт вулиці Страдного.
Персоналії
- Науменко Людмила (* 1993) — українська баскетболістка-форвард національної збірної України з баскетболу.
Див. також
Джерела
- Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1890 г. Составил Д. А. Иваненко. Полтава. Тип. Фришберга. 1890 г.
- Адрес-календарь и справочная книга Полтавской губернии на 1904 г. Вид. Полт. Губ. Ста. Управления. Тип. Подземского. Полтава. 1904 р.
- Арандаренко Н. И. Записки о Полтавской губернии составленные в 1846 году в трех частях. // Ч.ІІІ. Полтава. Тип. Губернського Правления. 1852. с.480
- Відомості Верховної Ради УРСР. 1944 № 3 с.9-10 Указ Президії Верховної Ради УРСР «О переименовании, уточнении и внесении изменений в наименования некоторых городов, районных центров и районов Украинской ССР»
- ДАКО ф.352 оп.1.щ.с.2947 л.84 Постанова 1632
- Голодне розп'яття Переяславщини. Історично-документальне видання. Переяслав-Хмельницька райдержадміністрація, 2008 р. с.137-148
- ДАКО ф.354 оп.1.5856 1936—1937 рр.
- Земськие училища Переяславского уезда Полтавской губ. 1892 г. ст.12
- Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.
- Колибенко О. В. Перелік пам'яток по населених пунктах Переяслав-Хмельницького району.// Інформаційно-методичний збірник: Історія та культура рідного краю (матеріали на допомогу вчителям та учням) І частина. М. Переяслав-Хмельницький. Випуск 12. травень-червень 1994 р.с.107-1120;
- Колибенко О. В. Походження назв населених пунктів Переяславщини.// Інформаційно-методичний збірник: Історія та культура рідного краю (матеріали на допомогу вчителям та учням) І частина. М. Переяслав-Хмельницький. Випуск 12. травень-червень 1994 р.с.120-133
- Мозалевский В. Л. Малороссийский родословник.- Киев.-1908 г.-1914 г.
- Мякотин В. Генеральное следствие о маетностях Переяславского полка (1729—1731) — Харьков, Тип. Губ. Правления, 1896.
- Набок Л. Колибенко О. Православні храми Переяславщини. Історія. Дослідження. Сучасність // Наукове видання — Київ. — 2007 — Видавничій дім від «А» до «Я» — 176 с
- Описи Київського намісництва. 70-80 років ХУІІІ ст.// Київ. — Наукова Думка.-1989. — 389с
- Описи Лівобережної України кінця XVIII — початку ХІХ ст. Топографічний опис Малоросійської губернії 1798—1800 років. С.42 // Київ. — Наукова Думка. — 1997. — 326 с.
- Полтавский календар на 1909 . Вид. Полт. Губ. Правления
- Списки населенных мест Росийской империи. ХХХІІІ. Полтавская губернія. Список населенных мест по сведениям 1859 г. СанктПетербург. 1862 г.
- Товкайло М. Т. Пам'ятки мідної та бронзової доби на Переяславщині. // Інформаційно-методичний збірник: Історія та культура рідного краю (матеріали на допомогу вчителям та учням) І частина. М. Переяслав-Хмельницький. Випуск 12. травень-червень 1994 р. с.6-10
- ЦДАВОВ та Управління Ф. 5. — Оп. 1. — Спр. 2075 Списки населених пунктів Полтавщини по округам, районам, сільрадам. — 1923 г. 7. ІХ
- ЦДА1У Ф.1111.ОП.1.О.3.401Переяславський повіт
- ЦДІАУ ф.1391 оп.1 1700—1781 рр. Людмила Набок /Переяслав-Хмельницький/
Примітки
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років (PDF). (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
- . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
- (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 13 вересня 2021. Процитовано 13 вересня 2021.
Ця стаття містить текст, що не відповідає . (вересень 2016) |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomokli selo v Ukrayini u Tashanskij silskij gromadi Borispilskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1211 osib selo PomokliGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon BorispilskijGromada Tashanska silska gromadaKod KATOTTG UA32040170110065169Osnovni daniZasnovane 1622Naselennya 1211Plosha 6 4 km Gustota naselennya 189 22 osib km Poshtovij indeks 08442Telefonnij kod 380 4567Geografichni daniGeografichni koordinati 50 06 23 pn sh 31 40 43 sh d 50 10639 pn sh 31 67861 sh d 50 10639 31 67861 Koordinati 50 06 23 pn sh 31 40 43 sh d 50 10639 pn sh 31 67861 sh d 50 10639 31 67861Serednya visota nad rivnem morya 102 mMisceva vladaAdresa radi 08460 Kiyivska obl Borispilskij r n s Tashan vul Centralna 7a Starosta 08442 Kiyivska obl Borispilskij r n s Pomokli vul Pokrovska 45 KartaPomokliPomokliMapa Pomokli u Vikishovishi Roztashovane za 74 km na pivdennij shid vid rajonnogo centru shosejnim shlyahom tezh 74 km za 12 km vid avtomagistrali Kiyiv Harkiv za 120 km vid oblasnogo centru najblizhcha zaliznichna stanciya Yagotin znahoditsya za 28 km Pomokli z tatarskoyi zgarishe Na poch XV st cej kraj pochali zaselyati kozaki dosi zbereglisya nazvi kutkiv po imenah pershih kozakiv poselenciv Savenki Gavrilivka V 1930 roci v seli buv 481 dvir ta meshkalo 5215 zhiteliv V 1930 r stvoreno kolgosp im Kirova a v 1931 r Zhovtneva hvilya Pid chas shtuchnogo golodu pomerlo 3000 chol z nih poimenno vstanovleno 1007 chol sho pidtverzhuyetsya povnistyu vcililimi zapisami u knigah reyestraciyi aktiv pro smert za 1932 i 1933 roki 19 serpnya 1994 roku v urochishi Tishkiv Gaj odnomu z najbilshih misc masovih pohovan zamuchenih golodom zhiteliv sela vstanovleno pam yatnij znak U grudni 2009 Svyatijshij Patriarh Kiyivskij i vsiyeyi Rusi Ukrayini Filaret osvyativ novozbudovanij hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici UPC KP Hram zbudovano za proektom kiyivskogo arhitektora G Rogozhina Geografiya Selo Pomokli ta prilegli teritoriyi rozmisheni na rivninnij nizinnij miscevosti Pivdenno zahidna chastina sela pobudovana na bolotistij miscevosti de protikala richka Grudka Vnaslidok shirokomasshtabnih meliorativnih robit provedenih u 1974 1977rokah peresuvnoyu mehanizovanoyu kolonoyu 166 trestu Kiyivvodbud bula osushena plosha 222 ga Bolota richkovi rukavi znikli j vidtodi tipovim landshaftom stali luki z merezheyu vodokanaliv Na pivdennomu shodi u napryamku susidnogo sela Shevchenkove teritoriya bilsh gorbista i sposterigayetsya pidvishennya miscevosti Na shodi u napryamku sela Denisi teritoriya gorbista ale perevazhno nizinna Do 80 h rokah XX stolittya tam isnuvav prirodnij yar glibinoyu do 8 metriv i dovzhinoyu do 1 km yakij buv zagornutij v agropromislovih cilyah prote vesnyani tali vodi litni doshi vimivayut na staromu misci novij yar Grunti miscevosti neodnoridni pisok supisok chornozem solonci V centri na yakomu rozmishena bilsha teritoriya poselennya perevazhaye chornozem Shidna chastina sela ta zemli yaki vikoristovuyut dlya silskogospodarskih robit supisok ta chornozem Z pivnochi ta na pivnichnomu zahodi pisok Ce ne rodyuchi grunti na nih rozmishuyutsya luki lisi polya chastina prisadibnih dilyanok zhiteliv sela Mikrotoponimiya sela Shodo pohodzhennya nazvi toponimu Pomokli to v istorikiv isnuye dvi versiyi Za pershoyu nazva pohodit vid togo sho miscevist zalivalasya vodoyu za drugoyu vid tatarskogo pomokli sho oznachaye pogorile Bagata istoriya naselenogo punktu vidobrazilas u jogo vlasnih geografichnih nazvah a same gidronimah ta oronimah Gnilka misceva nazva Grudka richka znikla v rezultati meliorativnih robit v 70 h rr XX st Parhomi kolishnye ozero za perekazami nazva pohodit vid imeni vlasnika odnogo z pershih poselenciv Parhoma Voloshina Krugle stavok nazva yakogo pohodit vid formi Sichove stavok nazva yakogo pohodit vid imeni vlasnika Kuplyuvate stavok miscevi zhiteli tlumachat pohodzhennya nazvi vid slova kopane Dovge rukotvorne ozero nazvane za prizvishem kolishnogo gospodarya znahoditsya v lisi na pivnochi vid sela Bezodnya rivninna miscevist yaka vesnoyu zalivayetsya vodoyu Zhabokrukivka bolotista miscevist Zarichcha urochishe znahoditsya za kolishnoyu richkoyu Gnilka Yar chastina polya bilya kurganu Soboleva Mogila u yakomu brali chervonu glinu Solonci rivninna miscevist na solonistih gruntah Zavallya urochishe za valom u yakomu dobuvalas chervona glina Togobivka urochishe de dobuvali bilu glinu Mogilki gorbista miscevist bilya sela Pomokli Pivneva Mogila starodavnij kurgan Plisove nizovina de v davninu pid chas poveni u vodi vimochuvali polotna Tarasova Dolina nizovina yaka znahoditsya mizh selami Pomokli ta Somkova Dolina Za legendoyu v nij zupinyavsya na vidpochinok Taras Shevchenko koli jshov pishki z Yagotina v Pereyaslav Mezhovi urochisha na kordoni z derzhlisgospom prostyagayutsya popid lisom zakripleni mezhovimi znakami j nazivayutsya Degtyarne Dehtyariya Projma Gaj Navkolishni lisovi nasadzhennya takozh rozriznyayut za nazvami Berezina lis znahoditsya pid selom Pomokli v storonu sela Strokova Zajma tomu sho lisove nasadzhennya zajnyalo teritoriyu polya znahoditsya v storonu Somkovoyi Dolini Susharka teritoriya lisu na pivnich vid sela de v davninu stoyala shishkosusharka Serednya lis yakij znahoditsya na shid vid sela Pomokli v storonu sela Denisi Kazenne teritoriya lisu sho nalezhala derzhavi a nazva pohodit vid rusizmu kazyonij les Suhij gaj lis yakij znahoditsya pid selom Pomokli nazva pohodit vid postijnih pozhezh sho vinikali na cij teritoriyi Na teritoriyi derzhlisfondu okremimi dilnicyami znahodyatsya urochisha Gudivshina Gumenske Onistratove Bovtivske Dibine Samarske Bazalyevske Bogolyubske Tarasove Bovine Varchine Polovi zemli sho vikoristovuyutsya dlya silskogospodarskih robit korinne naselennya rozriznyaye za nazvami Torchove same krajnye v torci do sela Denis Serednye znahoditsya poseredini mizh selami Pomokli ta Denisi Urashivske obsazhene lisopolosami maye bagato yariv nizin Kucheryava Kucheryave obsadzhene kucheryavimi dubami znahoditsya v storonu sela Shevchenkove Ostapenkove zemlya nalezhala odnoosibnomu gospodaryu Ostapu Zarichchya za richkoyu u storonu sela Vipovzki Luki bilya sela Pomokli Cherneche urochishe u 18 st zemlya nalezhala pereyaslavskomu Mihajlivskomu monastiryu Pomirki pishanij vigin nazva pohodit vid nadiliv zemli zhitelyam sela pislya Stolipinskoyi reformi Najbilsh informativnimi ye nazvi silskih kutkiv perevazhno antroponimi yaki zasvidchuyut imena prizvisha ta prizviska pomokelskih pershoposelenciv Brimari Bovine Voloshini Gavrilivka Gerashenki Gorobci Gubi Zhuki Kravchenkivske Matovi Parhomi Savenki Samari Sichi vulici Panchenkivska Homenkivska Gavrilivska Dekotri kutki otrimali svoyi nazvi za asociativnimi prichinami Ptashinij hutir vid prizvish zhiteliv Sich Gorobec ta prizvisk Shulika Shpak Piven sho jogo naselyali Moryaki vid profesiyi pershogo poselencya kolishnogo moryaka Hutir okreme poselennya bez nazvi yake potim priyednali do sela Bezulovka teritoriya de bula vidsutnya vulichna zabudova Volost de znahodilas volosna uprava Novoselicya zaselenena na pochatku XX st Kladovish v seli dekilka yih takozh rozriznyayut za nazvami Kravchenkivske Kravchenki Zhuki Makarovshina bilya Kushiv Tishkkiv Gaj Zemli silskoyi Radi mezhuyut z susidnimi selami Vipozki Travneve Strokova Sosnova Somkova Dolina Radyanske Denisi Istoriya Obstezhennya sela ta okolic zasvidchuyut zaselennya lyudnistyu danoyi teritoriyi she v doistorichni chasi Najbilshe materialnih pam yatok viyavleno v urochishi Zavallya Zarichchya pochinayuchi vid epohi bronzi kinec III II tis do n e tak zvanoyi seredno dniprovskoyi kulturi rannij period epohi bronzi XVIII XV st do n e periodu serednoyi bronzi XV XII st do n e kulturi bagatovalikovoyi keramiki do Chernyahivskoyi kulturi II V st ta piznogo serednovichchya 18 19 st V urochishi Sichi lokalizovano dva punkti iz znahidkami keramiki rannoyi ta serednoyi bronzi rannoyi zaliznoyi dobi IHst do n e Chernyahivskoyi kulturi II V st ta piznogo serednovichchya pol XIII XVIII st V urochishi Zavallya znajdeni pam yatki poselen Chernyahivskoyi kulturi II V st piznogo serednovichchya pol XIII XIV st XVI XVIII st v urochishi Togorbivka Chernyahivskoyi kulturi II V st piznogo serednovichchya XVI XVIII st v urochishi Cherneche periodu piznogo serednovichchya pol XIV st XVII st v urochishi Zarichchya periodu getmanshini XVIII st ta HIH st Poblizu Pomokliv zbereglisya kurgani skifskih chasiv VI III st do n e ta zalishki starodavnogo zemlyanogo valu Riznochasovi arheologichni znahidki dayut pidstavi vvazhati sho lyudi na danij teritoriyi prozhivali majzhe neperervno Prote u pisemnih dzherelah selo pid nazvoyu Pomokle vpershe zgaduyetsya v 1622 r v Pereliku sil ta hutoriv Pereyaslavskogo starostva Sered najdavnishih kartografichnih dzherel selo pid nazvoyu Pomokla lokalizovane na suchasnij teritoriyi na mapi francuzkogo inzhenera Gijoma de Boplana v 1625 1630 rr Takim chinom nini naukovih doslidzhen istorichnoyu datoyu zasnuvannya sela mozhna vvazhati 1622 rik Z istorichnih dzherel vidomo sho za chasiv Kozachchini selo Pomokli viddavalos getmanami u volodinnya pereyaslavskim polkovnikam Takim chinom dvorishami j zemleyu tut pochergovo a inkoli j odnochasno volodili Ivan Yakovich Lisenko komanduvav polkom v 1669 1677 Leontij Artemovich Polubotok komanduvav polkom v 1685 1687 ta v 1689 1690 yakij she za svoyeyi pershoyi kadenciyi otrimav u seli vlasnist a potim viddav yiyi v posag svoyij dochci Varvari koli vona vijshla zamizh za Pavla Samijlovicha Dobronizkogo pom 1729 pereyaslavskogo svyashenika Vin takozh mav u Pomoklyah vlasnist uspadkovanu vid svogo batka Samijla Vasilovicha 1675 1701 rr ta dida protopopa pereyaslavskogo Vasilya Dobronizskogo yakij volodiv tuteshneyu zemleyu z seredini XVII st Mav vlasnist polkovnik Yakim Golovchenko 1688 1689 Vlasnikami v Pomoklyah takozh buli pereyaslavskij polkovnik Ivan Mirovich komanduvav polkom v 1691 1706 sotnik polkovij Sokolnichij Polkovnik Stefan Tomara komanduvav polkom v 1708 1715 v 1714 r viddav svoyu chastinu sela lis zemlyu pereyaslavskomu Mihajlivskomu monastiryu yakij volodiv vsima cimi dobrami do 1786 roku Okrim shlyahetnih vlasnikiv v seli u XVII XVIII st prozhivali lyudi riznogo socialnogo stanu viborni kozaki pidsusidki pospoliti selyani duhivnictvo V 1729 1764 rr selo nalezhalo do 2 yi sotni Pereyaslavskogo polku Ye na mapi 1812 roku Cerkovno parafiyalna shkola z s Pomokli Kinec 19 st Stanom na 1799 1801 rr s Pomokli bulo najbilshim selom v Pereyaslavskomu poviti za kilkistyu naselennya 1061 dush Pislya skasuvannya polkovogo ustroyu v seli stvoryuyetsya silske pravlinnya V 1834 1859 rr selo 1388 osib pidporyadkovane Studenikivskomu volosnomu pravlinnyu Pereyaslavskogo povitu Z 1859 r po 1919 r selo ye centrom Pomoklivskoyi volosti yaka v Pereyaslavskomu poviti vhodila do 3 go stanu 5 yi zemskoyi dilnici 2 yi slidchoyi dilnici 2 yi sudovo pravovoyi dilnici do 1 yi prizovnoyi dilnici V seli buv stacionovanij kinno policejskij uryadnik do funkcij yakogo vidnosivsya doglyad za pravoporyadkom na teritoriyi vsiyeyi volosti s Vipovzki s Denisi s Sosnova s Strokova Z 1900 r po 1915 r volosnimi starshinami obiralisya kozak Fedir Fedorovich Chornenkij kozak Ivan Karpovich Berezhnij kozak Maksim Ivanovich Kovalenko kozak Spodin Ivan Oleksandrovich Chepega Ivan Petrovich Tishenko V 1902 roci v seli prozhivalo 4482 osib a stanom na 1918 r kilkist naselennya zrosla do 4759 osib Pam yatnik voyinam odnoselcyam yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni selo Pomokli bilya budinku kulturi U 1919 r zgidno dekretu vid 8 lyutogo Timchasovogo Robitnicho Selyanskogo uryadu Ukrayini Pro organizaciyu vladi na miscyah organom vladi viznavavsya volosnij vikonavchij komitet Robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ Jomu pidporyadkovuvavsya vishij rozporyadchij i vikonavchij organ vladi sela silska Rada robitnichih selyanskih i chervonoarmijskih deputativ U berezni v seli buv sklikanij volosnij z yizd selyan na yakomu obrali pershij volosnij revolyucijnij komitet golova Gerasim Ivanovich Sich 7 bereznya 1923 r v Ukrayini buv skasovanij podil na poviti ta volosti Todi zh bula stvorena Pomoklivska silska Rada yaka uvijshla do skladu novostvorenogo Pereyaslavskogo rajonu V administrativno teritorialnomu pidporyadkuvanni silskoyi Radi zalishilis selo Pomokli 4873 osib ta dva hutori Zholob 36 osib i Gornenskij 95 osib Silska Rada zajmalas organizaciyeyu komitetu bidnih selyan spriyala rozvitku silskogospodarskih artilej zokrema vidilyala zemelni dilyanki Chimalo pomokelciv na nadilenih zemlyah zasnovuvali novi hutori utvoryuyuchi odnoosibni gospodarstva Za dokumentalnimi dzherelami kilkist naselennya v seli v 1927 r zmenshilas do 4767 osib Za perepisom 1930 r v seli nalichuyetsya 481 dvir a kilkist naselennya stanovit 5215 zhiteliv Diyi radyanskoyi vladi spryamovani na skorochennya kilkosti individualnih gospodarstv ta vstanovlennya diktatorskoyi komunistichnoyi ideologiyi shtuchnij golodomor 1932 1933 rr prizveli do kolosalnoyi vtrati naselennya v Ukrayini Zokrema v Pomoklyah za spogadami ochevidciv pomerlo ponad 3000 osib z nih poimenno vstanovleno 1007 chol sho pidtverdzhuyetsya zapisami u knigah reyestraciyi aktiv pro smert za 1932 i 1933 roki Bratska mogila voyiniv Radyanskoyi Armiyi yaki zaginuli v roki Drugoyi svitovoyi vijni selo Pomokli Nepopravnih vtrat dodalo voyenne liholittya Drugoyi svitovoyi vijni okupacijnij rezhim 1941 1943 rr Za danimi krayeznavciv pid chas Nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv v bojovih diyah zaginulo 422 pomoklivci ponad 30 divchat bulo vivezeno do Nimechchini Za muzhnist i vidvagu viyavleni na frontah Nimecko radyanskoyi vijni v borotbi proti nimecko nacistskih zagarbnikiv 112 zhiteliv sela nagorodzheno ordenami j medalyami SRSR Selo bulo vizvoleno 21 zhovtnya 1943 roku j odrazu pochalo vidnovlyuvatisya Tak za statistichnimi vidomostyami v 1946 roci kilkist dvoriv stanovila 788 odinic u yakih prozhivalo naselennya 2900 osib v 1956 r dvoriv 837 od naselennya 2940 osib v 1962 r dvoriv 841 od naselennya 3136 osib Z 5 serpnya 1944 r bula zminena nazva rajonu vidtodi Pomoklivska silska rada stala administrativno teritorialnoyu odiniceyu Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 13 lyutogo 1960 r na vikonannya rishennya Kiyivskogo oblvikonkomu vidbulosya ob yednannya Vipovzkoyi ta Pomoklivskoyi silskih rad u Pomoklivsku silsku Radu Z 1963 r kilkist zhiteliv pochala zmenshuvatisya Tak napriklad yaksho z 1956 r po 1963 r narodilosya 574 ditej a pomerla 221 osoba to z 1964 po 1970 r narodilosya 312 ditej a pomerlo 215 osib Yaksho v 1958 r privatnimi gospodaryami bulo zbudovano 72 novi budinki to v 1970 tilki 12 V 1970 r v seli nalichuvalos 806 dvoriv u yakih prozhivalo 2468 osib Z 1990 r v pidporyadkuvanni Pomoklivskoyi silskoyi Radi zalishilasya gromada odnogo sela Pomokli V 1998 2012 rokah golovami silskoyi Radi buli Chernenka Galina Mikolayivna Klimenko Mikola Vasilovich Stanom na 1 lipnya 2013 roku teritoriya sho vidnositsya do silskoyi Radi stanovit vsogo 5951 00 ga v tomu chisli z neyi pid osobisti gospodarstva zajnyato 564 ga lisovij fond Studenikivske lisnictvo stanovit 982 8 ga Zagalna kilkist naselennya sho postijno prozhivaye v seli stanom na 1 lipnya 2013 r stanovit 1024 osobi z nih zareyestrovanih oficijno 768 osib Gospodarstva Za istorichnimi dzherelami v seli z XVII st i do 1930 h rr XX st isnuvali rizni formi zemelnoyi vlasnosti derzhavna privatna cerkovna Zhiteli sela perevazhno zajmalisya silskim gospodarstvom viroshuvannyam zernovih ta tvarinnictvom Samostijni vlasniki z nevelikimi zemelnimi nadilami buli ob yednani v zemle gromadi kozacki selyanski Okrim hliborobstva ta tvarinnictva okremi silski gospodari z davnih daven zajmalisya promislami ta remeslom Zokrema u seredini HIH st u seli sluzhiv svyashenikom Iosif Zabiyakin dosvidchenij majster po sporudzhennyu ikonostasiv ta ikonopisec Z k HIH st j do 1942 r na vsyu okrugu buli populyarnimi virobi zi stolyarnoyi majsterni Sergiya Carenka ta jogo siniv Markiyana Ilka Kustari vigotovlyali rizni mebli futlyari dlya nastinnih godinnikiv rami vikonni dveri filonchasti bodni dizhki vuliki vibijchani doshki osoblivim popitom koristuvalis skrini U 20 50 h rr XX st s Pomokli bulo centrom na Pereyaslavshini narodnih remesel vibijchanogo ta tkackogo Sered promisliv u XVIII XIX st st osoblivo buli rozvineni mlinarstvo shinkarstvo v 1905 r 101 mlin 5 shinkiv Pislya zmini derzhavnogo ustroyu ta vstanovlennya radyanskoyi politichnoyi sistemi zemli pomishikiv ta zamozhnih kozakiv buli konfiskovani ta podileni mizh malozemelnimi ta malomirnikami V 1927 roci v selo priyihala zemlevporyadna partiya Teritoriyu sela podilili na 5 chastin na yakih zgodom pochali utvoryuvatisya kolgospi Za spogadami starozhiliv v 1930 r bulo organizovano 4 silgospartili Druzhba Svoya volya Chervonij proletar Neperemozhne Takozh 1931 1932 rr v seli zostavalis odnoosibni gospodari Za dokumentalnimi dzherelami v 1936 1937 rr v Pomoklyah isnuvali tri kolgospi Peremoga ornoyi zemli 297 ga im Kosiora ornoyi zemli 137 ga Zhovtneva Hvilya orn zemli 2256 ga yaki specializuvalisya na viroshenni zernovih kultur cukrovogo buryaka V gospodarstvah pracyuvalo 18 vitryanih mliniv Nezadovgo do vijni 1941 1945 rr vsi kolektivni gospodarstva ob yednalisya v odin kolgosp Zhovtneva hvilya Pislya vizvolennya sela vid nimecko nacistskih zagarbnikiv vidnovlyuyetsya kolgospna sistema gospodaryuvannya Stanom na 1947 r za kolgospom Zhovtneva hvilya zakripleno zagalna teritoriya 4147 ga z neyi 3990 ga zajmayut silgospugiddya Vidbudovuyetsya gospodarska chastina stanom na 1953 r stvoreno dvi traktorni brigadi kolgosp maye svoyih vlasnih 13 traktoriv 5 kombajniv 10 mashin Mehanizovano vodopostachannya prigotuvannya i podacha kormiv na vsih tvarinnickih fermah Mehanizovano i vsi osnovni polovi roboti Z 1960 po 1987 roki selo Vipovzki bulo z yednano z s Pomokli v odin kolgosp yakij nazivavsya Bilshovik i za yakim bulo zakripleno 5131 ga silskogospodarskih ugid z nih 3091 ga ornoyi zemli ta 500 ga pasovish Kolgosp specializuvavsya na viroshuvanni zernovih kultur cukrovogo buryaku koksogizu m yati kartopli ta inshih ovochiv a takozh bulo rozvinene tvarinnictvo 1500 koriv dijnogo stada stilki zh molodnyaku Z dopomizhnih pidpriyemstv pracyuvali pilorama mlin stolyarna majsternya V 1993 kolgosp Bilshovik reorganizovanij u kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Pomokli a z 2004 r gospodarstvo za formoyu vlasnosti staye privatnim Z 1995 roku rozpochalos rozpodil kolgospnih zemel u privatnu vlasnist U 2000 r kolishni kolgospniki otrimali Akti na zemlyu paj sklav 4 04 ga silskim pracivnikam socialnoyi sferi bulo vidileno zemli zagalnoyu plosheyu 194 5 ga Pislya rozpodilu kolishnih kolektivnih zemel v privatnu vlasnist stali aktivno zasnovuvatisya privatni fermerski gospodarstva sho specializuvalisya na viroshuvanni zernovih ta tehnichnih kultur zokrema 1998 r Lisove u 2000 r 2009 agrofirmi Lan Roden 10 50 ga u 2001 r Roden 7 50 ga Roden 8 25 9 ga Roden 9 50 ga u 2001 r Gannusya 16 ga u 2002 r Valeriya 16 ga u 2008 r Split 23 5 ga Kravchenko G V 23 5 ga Stanom na 1 lipnya 2013 r silskogospodarski ugiddya zemlevlasnikiv pajovikiv ta okremih fermerskih gospodarstv Gannusya Valeriya Lan Split obroblyayut perevazhno privatni silgosppidpriyemstva PP Evrosem 1390 41 ga ta PP Sosnova 1572 11 ga Z orendovanih zagalnih ugid pidpriyemstva vikoristovuyut pid rillyu 2609 55 ga sinozhat 352 9 ga V 90 h rr XX st na teritoriyi zemelnih ugid silskoyi Radi bulo zasnovano chimalo sadovih tovaristv yaki stanom na 2013 r najmayut ploshu 194 5 ga Infrastruktura V 1890 r vidkrita likarska dilnicya sho mala v shtati odnogo diplomovanogo likarya ta spovivalnu babku Golovnim zavdannyam likariv bula vakcinaciya vispi v usij volosti V 1892 r bulo vidkrito dilnichnu likarnyu na 1 pokij i 6 lizhok Tut zhe zdijsnyuvavsya prijom ambulatornih hvorih V shtati pracyuvali likar feldsher ta spovivalna babka Stanom na 1927 r v likarni pracyuvalo 3 medpracivnika 2 feldsheri i akusherka V 1946 1968 rokah pracyuvala likarnya na 25 misc kolgospnij pologovij budinok ambulatoriya aptechnij punkt Likarnya pracyuvala do 2006 r a z cogo roku reorganizovana u Pomoklivsku silsku ambulatoriyu zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Pereyaslav Hmelnickoyi rajlikarni V ambulatoriyi obladnani kabineti stomatologa terapevta fizioterapiyi manipulyacijnij de shodnya po grafiku vedut prijom likari z rajonnoyi likarni Takozh pracyuye dennij stacionar na 2 lizhka V 1892 r vidkrite zemske pochatkove uchilishe a v 1894 r she j cerkovnoparafiyalna pochatkova shkola yaka pracyuvala do 1917 r V 1919 r zemske pochatkove uchilishe bulo reorganizovano u Trudovu pochatkovu shkolu Navchannya provodilos u dvi zmini bo ditej narahovuvalos do 500 osib Dlya likvidaciyi nepisemnosti sered doroslih zhiteliv sela bulo stvoreno shkolu liknep 1925 1927 rr U 1937 roci shkola reorganizovana u povnu serednyu shkolu z semirichnim i desyatirichnim terminom navchannya V 1939 roci bulo vidkrite nove primishennya shkoli na 700 uchniv yake v 1941 1943 rr znishili nimecko nacistski okupanti V 1944 r vidnovilos navchannya v pochatkovih klasah a z 1946 roku u starshih klasah Uchni navchalis v dvoh shkilnih budinkah V 1991 r zbudovana nova shkola rozrahovana na 225 uchniv U 2002 r serednya shkola bula reorganizovana v Pomoklivske navchalno vihovne ob yednannya NVO Zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Stanom na 1 lipnya 2013 r navchalno vihovnij proces zabezpechuyut 18 vchiteliv u seli prozhivaye 55 ditej shkilnogo viku V shkoli stvoreni tri muzeyi Osviti yakij predstavlyaye rozvitok shkilnoyi osviti na seli Rushnika de zberigayetsya ponad 123 zrazkiv rushnikiv sela Pomokli a takozh narodnij odyag Etnografichna Svitlicya eksponati yakoyi oznajomlyuyut uchniv z pobutom ta tradiciyami sela Persha biblioteka bula vidkrita v seli 28 lipnya 1895 pri volosnomu pravlinni fond 104 knigi 10 veresnya 1904 r komitetom opikunstva narodnoyi tverezosti bula vidkrita she odna bezkoshtovna biblioteka pri chajnij klubnij zaklad V 1919 r biblioteki buli ob yednani v odnu silsku biblioteku knizhkovij fond yakoyi na 1941 rik stanoviv 3500 knig Biblioteka bula vtrachena pid chas vijni 1941 1945 rr i vidnovila svoyu robotu v 1946 r Stanom na 1 lipnya 2013 r knizhkovij fond stanovit 13 647 knig V 1913 r v seli bula vidkrita veterinarna dilnicya pri yakij pracyuvav diplomovanij vetlikar ta feldsher V 1946 r dilnicya reorganizovana v veterinarnu likarnyu yaka diyala do kincya XX st potim bula reorganizovana u veterinarnij punkt 1 shtatnij likar pidporyadkovanij Pereyaslav Hmelnickij miskrajonnij veterinarnij likarni V 1900 r vidkritij budinok chajnoyi yakij v 1919 r perejmenovanij na hatu chitalnyu V 1939 r na misci kolishnoyi cerkvi pobudovane klubne primishennya yake vikoristovuvalos do 2007 r potim bulo rozibrane dlya budivnictva cerkvi Suchasnij klub rozmishenij u vidremontovanomu budinku kolishnoyi silskoyi kramnici Pri silskomu budinku kulturi postijno pracyuyut amatorski kolektivi U 1990 roci buli stvoreni vokalni ansambli starodavnoyi pisni Nadvechir ya Pomoklyanochka a v 2000 r dityachij folklornij ansambl Dzherelce ta trio Lileya V seli z 1920 h rr XX st po 2004 r diyalo kolektivne tovaristvo spozhivchoyi kooperaciyi osnovnim vidom diyalnosti yakogo bula rozdribna torgivlya U 2004 r perehodit u privatnu vlasnist Pomoklinske spozhivche tovaristvo Stanom na 1 lipnya 2013 r prodovolchimi tovarami ta pobutovimi tovarami pershoyi neobhidnosti zabezpechuyut naselennya perevazhno PP Karnauh ta PP Nedilchenko v 5 kramnicyah U privatnomu poryadku nadayut poslugi naselennyu perukar i majster po poshivu odyagu v primishenni silskoyi Radi V seli pracyuye viddilennya poshtovogo zv yazku socialna sluzhba po obslugovuvannyu odinokih prestarilih nepracezdatnih lyudej V 50 h rr XX st zdijsnena radiofikaciya elektrifikaciya vsih zhitlovih budinkiv Naprikinci 70 h rr HH st vidbulos masove pidklyuchennya abonentiv do telefonnoyi merezhi Ukrzv yazku z 1983 r do prirodnogo gazopostachannya Cerkva U 2003 r v seli utvorilas hristiyanska gromada pravoslavnogo virospovidannya yaka bula oficijno zareyestrovana 12 listopada 2007 r yak religijna gromada Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu Vidpravi provodilis u pristosovanomu primishenni U 2009 r silskoyu Radoyu na prohannya gromadi bula vidilena dilyanka zemli na yakij rozpochalos budivnictvo hramu Cerkva ceglyana na odnu navu navkolo yakoyi chotiri malenki glavki Hram zvedenij na staromu cerkovishi de she v 1755 1756 rr bula zbudovana persha derev yana cerkovka V 1849 r derevo potruhlo tomu budivlya bula rozibrana i za odne lito perekladena u znachno bilshih rozmirah na p yat nav Hramovi bogosluzhinnya zdijsnyuvalis do 1931 r potim primishennya rozibrali a derevo vikoristali na budivnictvo klubu Diyucha cerkva na chest Pokrova Presvyatoyi Bogorodici bula osvyachena Svyatijshim Patriarhom Kiyivskim i vsiyeyi Rusi Ukrayini Filaretom 26 travnya 2012 r Pam yatki istoriyi Bratska mogila radyanskih voyiniv zagiblih v 1941 1945 rr tehnik intendant 2 go rangu Korniyec Vasil Trohimovich 1914 roku narodzhennya politruk Sherbakov Mikola Grigorovich 1912 r n chervonoarmiyec Korotkov Vasil Petrovich 1912 r n ta she 6 nevidomih Ceglyana stela z granitnoyu doshkoyu z imenami poruch doshka sirogo granitu z prisvyatoyu Vechnaya slava voinam pogibshim za svobodu i nezavisimost nashej Rodiny 1941 1945 Znahoditsya v centri sela poruch cerkvi Mogila aktivnogo uchasnika gromadyanskoyi vijni Pavlenko Makara Dorofijovicha 1898 1919 Znahoditsya v centri sela poruch cerkvi Pam yatnij znak Vichna slava odnoselchanam yaki zaginuli u Velikij vitchiznyanij vijni 1941 1945 Ceglyana stela z barelyefom profil soldata v kasci ta doshkoyu z imenami Znahoditsya v centri sela poruch cerkvi Pam yatnij znak zhertvam Golodomoru Hrest vstanovleno 19 serpnya 1994 roku na najmasovishomu zagalnomu zahoronenni na kladovishi Tishkkiv Gaj V skladi Tashanskoyi silskoyi gromadis Pomokli do skladu gromadi uvijshlo 30 chervnya 2019 roku V 2020 roci rozvitok sela ne vidbuvavsya u zv yazku z tim sho gromadu ne vklyuchili do derzhavnogo byudzhetu V 2021 roci buv nevelikij rozvitok Buv najnyatij likar do Pomoklivskoyi ambulatoriyi zagalnoyi praktiki provedeno yamkovij remont centralnih vulic vidkritij punkt novoyi poshti takozh viznacheno Pomokli yak misce provedennya svyata Ivana Kupala gromadi Z infrastrukturi sela stanom na 2023 rik ye Ambulatoriya zagalnoyi praktiki simejnoyi medicini Starostinskij okrug Viddilennya Ukrposhti sho pracyuye u chetver ta subotu Tri kramnici Shkoli ta ditsadka nemaye ditej doshkilnogo viku vozyat do Vipovzkogo ZDO shkilnim avtobusom A ditej shkilnogo viku same za rahunok gromadi vozyat do Vipovzkoyi gimnaziyi Pologo Vergunivskogo liceyu Malokaratulskoyi pochatkovoyi shkoli U 2023 roci zaplanovano kapitalnij remont vulici Novoselicya Provoditsya kapitalnij remont vulic Zarichna Shevchenka ta Hutirska ta potochnij remont vulici Stradnogo PersonaliyiNaumenko Lyudmila 1993 ukrayinska basketbolistka forvard nacionalnoyi zbirnoyi Ukrayini z basketbolu Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast DzherelaAdres kalendar i spravochnaya kniga Poltavskoj gubernii na 1890 g Sostavil D A Ivanenko Poltava Tip Frishberga 1890 g Adres kalendar i spravochnaya kniga Poltavskoj gubernii na 1904 g Vid Polt Gub Sta Upravleniya Tip Podzemskogo Poltava 1904 r Arandarenko N I Zapiski o Poltavskoj gubernii sostavlennye v 1846 godu v treh chastyah Ch III Poltava Tip Gubernskogo Pravleniya 1852 s 480 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1944 3 s 9 10 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR O pereimenovanii utochnenii i vnesenii izmenenij v naimenovaniya nekotoryh gorodov rajonnyh centrov i rajonov Ukrainskoj SSR DAKO f 352 op 1 sh s 2947 l 84 Postanova 1632 Golodne rozp yattya Pereyaslavshini Istorichno dokumentalne vidannya Pereyaslav Hmelnicka rajderzhadministraciya 2008 r s 137 148 DAKO f 354 op 1 5856 1936 1937 rr Zemskie uchilisha Pereyaslavskogo uezda Poltavskoj gub 1892 g st 12 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Kolibenko O V Perelik pam yatok po naselenih punktah Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Informacijno metodichnij zbirnik Istoriya ta kultura ridnogo krayu materiali na dopomogu vchitelyam ta uchnyam I chastina M Pereyaslav Hmelnickij Vipusk 12 traven cherven 1994 r s 107 1120 Kolibenko O V Pohodzhennya nazv naselenih punktiv Pereyaslavshini Informacijno metodichnij zbirnik Istoriya ta kultura ridnogo krayu materiali na dopomogu vchitelyam ta uchnyam I chastina M Pereyaslav Hmelnickij Vipusk 12 traven cherven 1994 r s 120 133 Mozalevskij V L Malorossijskij rodoslovnik Kiev 1908 g 1914 g Myakotin V Generalnoe sledstvie o maetnostyah Pereyaslavskogo polka 1729 1731 Harkov Tip Gub Pravleniya 1896 Nabok L Kolibenko O Pravoslavni hrami Pereyaslavshini Istoriya Doslidzhennya Suchasnist Naukove vidannya Kiyiv 2007 Vidavnichij dim vid A do Ya 176 s Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 rokiv HUIII st Kiyiv Naukova Dumka 1989 389s Opisi Livoberezhnoyi Ukrayini kincya XVIII pochatku HIH st Topografichnij opis Malorosijskoyi guberniyi 1798 1800 rokiv S 42 Kiyiv Naukova Dumka 1997 326 s Poltavskij kalendar na 1909 Vid Polt Gub Pravleniya Spiski naselennyh mest Rosijskoj imperii HHHIII Poltavskaya guberniya Spisok naselennyh mest po svedeniyam 1859 g SanktPeterburg 1862 g Tovkajlo M T Pam yatki midnoyi ta bronzovoyi dobi na Pereyaslavshini Informacijno metodichnij zbirnik Istoriya ta kultura ridnogo krayu materiali na dopomogu vchitelyam ta uchnyam I chastina M Pereyaslav Hmelnickij Vipusk 12 traven cherven 1994 r s 6 10 CDAVOV ta Upravlinnya F 5 Op 1 Spr 2075 Spiski naselenih punktiv Poltavshini po okrugam rajonam silradam 1923 g 7 IH CDA1U F 1111 OP 1 O 3 401Pereyaslavskij povit CDIAU f 1391 op 1 1700 1781 rr Lyudmila Nabok Pereyaslav Hmelnickij PrimitkiNacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 33 rokiv PDF PDF originalu za 25 veresnya 2013 Procitovano 25 veresnya 2013 www etomesto ru Arhiv originalu za 13 veresnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2021 ukrayinska Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 13 veresnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2021 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2016 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi