Андруші колишнє село неподалік Переяслава було затоплене Канівським водосховищем а перед тим включене до складу самого П

Андруші́ — колишнє село неподалік Переяслава, було затоплене Канівським водосховищем, а перед тим включене до складу самого Переяслава.

Андруші
Країна	Україна
Область	Київська область
Район/міськрада	Бориспільський район
Рада	* Андрушівська сільська рада; * з 1954 р. Трубайлівська сільська рада; * з 1970 р. Переяславська міськрада


Основні дані
Засноване	до 1096-го
Існувало до	до 1972
Географічні дані
Географічні координати	50°01′20″ пн. ш. 31°24′05″ сх. д. / 50.02222° пн. ш. 31.40139° сх. д. / 50.02222; 31.40139Координати: 50°01′20″ пн. ш. 31°24′05″ сх. д. / 50.02222° пн. ш. 31.40139° сх. д. / 50.02222; 31.40139


Карта
Андруші
Андруші
Мапа

Андруші у Вікісховищі

З історії

Андруші — колишній древній «град» Устя, який згадується в літописі 1096 та 1136 років.

Карта Київського намісництва на якій позначено Андруші. 1792 р.

За козаччини село належало до Трахтемирівської сотні Переяславського полку.

Є сповідний запис за 1777 рік.

За описом Київського намісництва 1781 року село відносилось до Переяславського повіту цього намісництва, і у ньому нараховувалось 38 хат посполитих, різночинських і козацьких підсусідків.

За книгою Київського намісництва 1787 року у селі проживало 153 душі. Було у володінні різного звання «казених людей».

Є на мапі 1800 року.

З ліквідацією Київського намісництва, село у складі Переяславського повіту перейшло до Полтавської губернії.

Тарас Шевченко перебував у Андрушах у серпні — листопаді 1845 року. Жив у будинку архієрейської садиби. Тут Шевченко виконав два малюнки Андрушів: «Андруші» і «Верби в Андрушах». У повісті «Близнецы» згадується церква із цієї садиби. Згадка про Андруші є також в інших поетичних творах та листах. У листі до Андрія Козачковського від 16 липня 1852 року Шевченко написав:

Помните ли нашу с вами прогулку в Андруши…

У листі від 14 квітня 1854 року до нього ж радив:

… возьми посади коло себе жіночку свою і діточок своїх невеличких і поїдьте собі з богом у Андруші, погуляйте собі гарненько у архієрейському гаї, та, гуляючи попід дубами та вербами, згадай той день, як колись перед вечором ми з тобою в Андрушах гуляли… Мені тепер здається, що й раю кращого на тім світі не буде, як ті Андруші…

Станом на 1885 рік Андруші входили до Переяславської волості.

У 1930 році був створений колгосп ім. Будьонного, розкуркулено 3 двори. Під час Голодомору в селі померло 139 чоловік.

15 листопада 1972 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР, села Андруші і Трубайлівка були включені в межу міста Переяслав-Хмельницький.

Невдовзі село затопило Канівське водосховище, а більшість жителів переселили до Переяслава. На один з районів міста перенесена й назва села.

У зв'язку з затопленням села церкву Святого Георгія заздалегідь (1969 року) перевезли до музею народної архітектури та побуту в Переяславі.

Церква Святого Георгія з с. Андруші. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Переяслав, вересень 2013 р.
Табличка з церкви про повторне заснування села Андруші. Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Переяслав, травень 2015 р.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Література

Село Андруші : Історико-етнографічний нарис / [упоряд. В. Борисенко та ін.; за заг. ред. Г. Скрипник]. — К. : ІМФЕ, 2016. — 256 с. : 32 с. іл. — .

Посилання

(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.
(українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — . — С. 101
Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — . — С. 237
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2019.
Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15.11.1972 року № 1179-VIII «Про розширення смуги міста Переяслав-Хмельницького Київської області»
. Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2020. Процитовано 21 лютого 2020.

[:0-2] (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.

[3] Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — . — С. 101

[4] Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — . — С. 237

[5] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.

[7] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 26 листопада 2019.

[8] Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 15.11.1972 року № 1179-VIII «Про розширення смуги міста Переяслав-Хмельницького Київської області»

[9] . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2020.