Ке́мі-оби́нська культу́ра — археологічна культура доби середнього бронзової доби на території Нижнього Приазов'я, Нижнього Подніпров'я та Криму, що існувала на території України протягом III тисячоліття до нашої ери.
Походження і дослідження
Більшість вчених схиляються до думки, що племена майкопської культури прийшли з Північного Кавказу. Частина племен, яка заселила Приазов'я та Подніпров'я змішалися з нижньомихайлвськими та середньостьогівськими племенами і сформували на лівобережному півдні України нові племінні утворення з культурою змішаного характеру.
Інша точка зору пов'язує прихід з Передкавказзя племен .
Культуру та історію цих племен вивчено завдяки археологічним дослідженням нижнього шару відомого Михайлівського поселення у Нижньому Подніпров'ї.
Група кавказьких племен, яка через Керченську протоку проникла у Крим, залишила по собі оригінальні пам'ятки, що дістали назву кемі-обинських — від кургану Кемі-Оба поблизу Білогірська. При певних відмінностях у характері культури кримських та степових енеолітичних племен, вони, проте, лишалися досить близькими між собою, що зумовлювалося їх спільним походженням.
У сучасних дослідженнях виділення кемі-обинської культури ставиться під сумнів, а її найяскраві пам'ятки власноможців відносять до поховань ямної культурно0істроичної спільноти, на території якої був необхідний кам'яний матеріал для поховальних споруд.
Житло
Кемі-обинські племена проживали у невеликих поселеннях, які нерідко розташовувалися на підвищеннях та на островах річок, зокрема Дніпра і його . Поселення складалися з ряду жител землянкового типу з двосхилим дахом, підтримуваним дерев'яними стовпами. Крім відкритих поселень, в гірські частині Криму відомі також невеликі короткочасні стоянки в печерах і гротах.
Господарство
Значну роль у господарстві кемі-обинської культури відігравало скотарство, зокрема вівчарство. Цілком ймовірно, що короткочасні стоянки кемі-обинських скотарів у передгірних та гірських районах Криму пов'язані з сезонним випасанням тут отар овець. Крім вівчарства, кемі-обинські скотарі займалися конярством і розведенням великої рогатої худоби. Є безперечні дані про те, що у господарстві кемі-обинців використовувався кінь та свійський бик. Кемі-обинські племена займалися також землеробством. Про це свідчать знахідки крем'яних вкладишів до серпів.
Знаряддя праці і побут
Як і інші енеолітичні племена, кемі-обинці користувалися в господарстві та побуті різноманітними знаряддями з кременю, каменю, рогу та металу. Оригінальними виробами з кістки були так звані ковзани та гральні кістки. З числа металевих виробів у кемі-обинських племен відомі шила, ножі, сокири, тесла та інші вироби, безсумнівно, кавказького походження.
Кемі-обинські племена виробляли посуд, безсумнівно відмінний від посуду інших енеолітичних племен, що проживали на території сучасної України, у тому числі горщики кількох типів, а також чаші на невисокому піддоні та на ніжках — так звані курильниці. Глиняний кемі-обинський посуд був досить одноманітно і бідно орнаментований.
Поховання
Кемі-обинські племена ховали померлих під курганами. Нерідко це були досить складні споруди, для будівництва яких широко використовувалися камінь та дерево.
Для поховальної камери викопувалася чотирикутна яма. Стіни ями здебільшого обкладалися добре обробленими та підігнаними одна до одної кам'яними плитами або дерев'яними колодами. Внутрішні стіни кам'яної або дерев'яної камери часто розписувалися фарбами, які, мабуть, імітували килими. На дно камери, посипане дрібною галькою, морськими черепашками або подрібненим вапном, клали померлого або на спині, або на боці, у скороченому положенні.
До поховальної камери ставили глиняний посуд, різноманітні предмети з каменю, кістки та металу, яку згідно з віруваннями того часу могли знадобитися померлому на тому світі. Після цього поховальна камера перекривалася кам'яними плитами або дерев'яними колодами і старанно замазувалася глиною. Над похованням робився земляний насип, який нерідко обкладався камінням. Навколо центральної споруди, іноді на певній відстані, споруджувалося кам'яне коло, так званий кромлех, після чого всю споруду засипали землею.
Коли кемі-обинці хотіли особливо відзначити певну особу, на кургані встановлювали кам'яну антропоморфну стелу або вертикально поставлений необтесаний видовжений камінь — менгір.
Мистецтво
Кемі-обинські племена були творцями оригінального декоративно-прикладного мистецтва, пов'язаного з оформленням та розписом поховальних камер. У них зародилася також первісна скульптура, пов'язана з виготовлденням антропоформних стел — різного розміру кам'яних плит, на яких умовно позначалася голова людини, схематично зображалися окремі деталі людського обличчя та рук. На нижній частині деяких антропоформних стел інколи висічені зображення людей, тварин, а також різних знарядь праці, зброї тощо.
Найбільші археологічні знахідки
Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерела
- Енциклопедия Всемирная история. КЕМИ́-ОБИ́НСКАЯ КУЛЬТУ́РА [ 11 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія історії України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4. — .
- Щепинский А. А., Культуры энеолита и бронзы в Крыму // Советская археология. 1966. № 2; Археология Украинской ССР. К., 1985. Т. 1. (рос.)
- Щепинский А. А., Кеми-обинская культура // Археология Украинской ССР. Т. 1. К., 1985. (рос.)
- Щепинский А. А., Памятники кеми-обинской культуры: Свод археологических источников. З., 2002. (рос.)
Посилання
- Черних Л. А., Кемі-обинська культура [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Інститут історії України Національної академії наук України»
- Залізняк Л. Л., Кемі-обинська культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] — Археологія України.
- Черних Л. А., Кемі-обинська культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Енциклопедія Сучасної України», «Інститут енциклопедичних досліджень НАН України»
- Кемі-обинці — творці монументальної кам'яної скульптури [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Кемі-обинська культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт « Навчальні матеріали онлайн»
- Кеми-Обинская культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.], сайт «Студенческая библиотека онлайн» (рос.)
- , сайт «Культура Украины» (рос.)
- Гей А. Н., Кеми-Обинская культура [ 11 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- . w.histrf.ru (рос.). Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ke mi obi nska kultu ra arheologichna kultura dobi serednogo bronzovoyi dobi na teritoriyi Nizhnogo Priazov ya Nizhnogo Podniprov ya ta Krimu sho isnuvala na teritoriyi Ukrayini protyagom III tisyacholittya do nashoyi eri Stela antropomorfna idol Kinec 3 tis do n e Areal rozselennya plemen Kemi obinskoyi kulturiPohodzhennya i doslidzhennyaBilshist vchenih shilyayutsya do dumki sho plemena majkopskoyi kulturi prijshli z Pivnichnogo Kavkazu Chastina plemen yaka zaselila Priazov ya ta Podniprov ya zmishalisya z nizhnomihajlvskimi ta serednostogivskimi plemenami i sformuvali na livoberezhnomu pivdni Ukrayini novi pleminni utvorennya z kulturoyu zmishanogo harakteru Insha tochka zoru pov yazuye prihid z Peredkavkazzya plemen Kulturu ta istoriyu cih plemen vivcheno zavdyaki arheologichnim doslidzhennyam nizhnogo sharu vidomogo Mihajlivskogo poselennya u Nizhnomu Podniprov yi Grupa kavkazkih plemen yaka cherez Kerchensku protoku pronikla u Krim zalishila po sobi originalni pam yatki sho distali nazvu kemi obinskih vid kurganu Kemi Oba poblizu Bilogirska Pri pevnih vidminnostyah u harakteri kulturi krimskih ta stepovih eneolitichnih plemen voni prote lishalisya dosit blizkimi mizh soboyu sho zumovlyuvalosya yih spilnim pohodzhennyam U suchasnih doslidzhennyah vidilennya kemi obinskoyi kulturi stavitsya pid sumniv a yiyi najyaskravi pam yatki vlasnomozhciv vidnosyat do pohovan yamnoyi kulturno0istroichnoyi spilnoti na teritoriyi yakoyi buv neobhidnij kam yanij material dlya pohovalnih sporud ZhitloKemi obinski plemena prozhivali u nevelikih poselennyah yaki neridko roztashovuvalisya na pidvishennyah ta na ostrovah richok zokrema Dnipra i jogo pritok Poselennya skladalisya z ryadu zhitel zemlyankovogo tipu z dvoshilim dahom pidtrimuvanim derev yanimi stovpami Krim vidkritih poselen v girski chastini Krimu vidomi takozh neveliki korotkochasni stoyanki v pecherah i grotah GospodarstvoZnachnu rol u gospodarstvi kemi obinskoyi kulturi vidigravalo skotarstvo zokrema vivcharstvo Cilkom jmovirno sho korotkochasni stoyanki kemi obinskih skotariv u peredgirnih ta girskih rajonah Krimu pov yazani z sezonnim vipasannyam tut otar ovec Krim vivcharstva kemi obinski skotari zajmalisya konyarstvom i rozvedennyam velikoyi rogatoyi hudobi Ye bezperechni dani pro te sho u gospodarstvi kemi obinciv vikoristovuvavsya kin ta svijskij bik Kemi obinski plemena zajmalisya takozh zemlerobstvom Pro ce svidchat znahidki krem yanih vkladishiv do serpiv Znaryaddya praci i pobutYak i inshi eneolitichni plemena kemi obinci koristuvalisya v gospodarstvi ta pobuti riznomanitnimi znaryaddyami z kremenyu kamenyu rogu ta metalu Originalnimi virobami z kistki buli tak zvani kovzani ta gralni kistki Z chisla metalevih virobiv u kemi obinskih plemen vidomi shila nozhi sokiri tesla ta inshi virobi bezsumnivno kavkazkogo pohodzhennya Kemi obinski plemena viroblyali posud bezsumnivno vidminnij vid posudu inshih eneolitichnih plemen sho prozhivali na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini u tomu chisli gorshiki kilkoh tipiv a takozh chashi na nevisokomu piddoni ta na nizhkah tak zvani kurilnici Glinyanij kemi obinskij posud buv dosit odnomanitno i bidno ornamentovanij PohovannyaKemi obinski plemena hovali pomerlih pid kurganami Neridko ce buli dosit skladni sporudi dlya budivnictva yakih shiroko vikoristovuvalisya kamin ta derevo Dlya pohovalnoyi kameri vikopuvalasya chotirikutna yama Stini yami zdebilshogo obkladalisya dobre obroblenimi ta pidignanimi odna do odnoyi kam yanimi plitami abo derev yanimi kolodami Vnutrishni stini kam yanoyi abo derev yanoyi kameri chasto rozpisuvalisya farbami yaki mabut imituvali kilimi Na dno kameri posipane dribnoyu galkoyu morskimi cherepashkami abo podribnenim vapnom klali pomerlogo abo na spini abo na boci u skorochenomu polozhenni Do pohovalnoyi kameri stavili glinyanij posud riznomanitni predmeti z kamenyu kistki ta metalu yaku zgidno z viruvannyami togo chasu mogli znadobitisya pomerlomu na tomu sviti Pislya cogo pohovalna kamera perekrivalasya kam yanimi plitami abo derev yanimi kolodami i staranno zamazuvalasya glinoyu Nad pohovannyam robivsya zemlyanij nasip yakij neridko obkladavsya kaminnyam Navkolo centralnoyi sporudi inodi na pevnij vidstani sporudzhuvalosya kam yane kolo tak zvanij kromleh pislya chogo vsyu sporudu zasipali zemleyu Koli kemi obinci hotili osoblivo vidznachiti pevnu osobu na kurgani vstanovlyuvali kam yanu antropomorfnu stelu abo vertikalno postavlenij neobtesanij vidovzhenij kamin mengir MistectvoKemi obinski plemena buli tvorcyami originalnogo dekorativno prikladnogo mistectva pov yazanogo z oformlennyam ta rozpisom pohovalnih kamer U nih zarodilasya takozh pervisna skulptura pov yazana z vigotovldennyam antropoformnih stel riznogo rozmiru kam yanih plit na yakih umovno poznachalasya golova lyudini shematichno zobrazhalisya okremi detali lyudskogo oblichchya ta ruk Na nizhnij chastini deyakih antropoformnih stel inkoli visicheni zobrazhennya lyudej tvarin a takozh riznih znaryad praci zbroyi tosho Najbilshi arheologichni znahidkiBarativka Dolinka Druzhne Eni Sala Zolota Balka Kazanki Komintern Kostyantinivka Mihajlivka Mihajlivka Nova Odesa Odesa Osokorivka Rozdolne Timofiyivka Shiroke Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi DzherelaEnciklopediya Vsemirnaya istoriya KEMI OBI NSKAYa KULTU RA 11 veresnya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 ISBN 978 966 00 0692 8 Shepinskij A A Kultury eneolita i bronzy v Krymu Sovetskaya arheologiya 1966 2 Arheologiya Ukrainskoj SSR K 1985 T 1 ros Shepinskij A A Kemi obinskaya kultura Arheologiya Ukrainskoj SSR T 1 K 1985 ros Shepinskij A A Pamyatniki kemi obinskoj kultury Svod arheologicheskih istochnikov Z 2002 ros PosilannyaChernih L A Kemi obinska kultura 10 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Institut istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini Zaliznyak L L Kemi obinska kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine Arheologiya Ukrayini Chernih L A Kemi obinska kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Enciklopediya Suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini Kemi obinci tvorci monumentalnoyi kam yanoyi skulpturi 29 veresnya 2018 u Wayback Machine Kemi obinska kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Navchalni materiali onlajn Kemi Obinskaya kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine sajt Studencheskaya biblioteka onlajn ros sajt Kultura Ukrainy ros Gej A N Kemi Obinskaya kultura 11 bereznya 2016 u Wayback Machine ros w histrf ru ros Arhiv originalu za 11 veresnya 2017 Procitovano 10 veresnya 2017