Перея́слав-Хмельни́цький райо́н — колишній район України на сході Київської області на лівобережжі, омивається водами Канівського водосховища. Районний центр — місто Переяслав. Населення становить 29 014 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 956 км². Утворено 27 лютого 1932 року. Ліквідований 25 жовтня 2020 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Переяслав-Хмельницький район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Київська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Київська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3223300000 | ||||
Утворений: | 27 лютого 1932 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 року | ||||
Населення: | ▼ 27 447 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 956 км² | ||||
Густота: | 31.2 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4567 | ||||
Поштові індекси: | 08410—08473 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Переяслав | ||||
Сільські ради: | 31 | ||||
Села: | 51 | ||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Качкалда Петро Григорович | ||||
Голова РДА: | Дяченко Сергій Михайлович | ||||
Вебсторінка: | Сайт Переяслав-Хмельницької РДА Сайт Переяслав-Хмельницької районної ради | ||||
Адреса: | 08400, Київська обл., м. Переяслав, вул. Б. Хмельницького, 53 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Переяслав-Хмельницький район у Вікісховищі |
Символіка
28 грудня 2001 року районна рада затвердила герб і прапор Переяслава-Хмельницького району. Автор символів району — Олексій Кохан. Прапор являє собою полотнище із трьох вертикальних смуг: білої, червоної й білої, співвідношення ширини смуг — 1:4:1. У центрі полотнища зображений елемент герба міста — біла фортеця із надворотной церквою, що має золотий купол і хрест; гостроверхими бічними вежами, що мають золоту покрівлю й флюгері; у прорізі воріт червлений щит із золотим князівським знаком Всеволода Ярославовича. Герб району: у блакитному щиті зі срібною облямівкою сидячий на срібному трьохгор'є золотий бабак, що тримає в лапах червлену корону, у главі щита виходяще праворуч золоте сонце. Древня фортеця символізує Переяславське князівство, знак Всеволода Ярославовича нагадує про період розквіту князівства. Червоний колір — колір давньоруських військових щитів, білі смуги на прапорі символізують річки Дніпро й Трубіж.
Географія
Переяслав-Хмельницький район розміщений у фізико-географічній зоні Центрального лісостепу, тобто у південній частині Київської області. Територія району становить 1456 кв.км, або 5,2 % від території області. Межує на півночі та сході із Бориспільським, Баришівським та Яготинським районами Київської області, на півдні — з Драбівським та Золотоніським районами Черкаської області. Західна межа району проходить вздовж Канівського водосховища, площа якого в межах району становить 20706,3 га. На території району протікає 6 річок довжиною понад 10 км. Найбільші — Дніпро — довжиною 30 км, Трубіж — 50 км, Альта — 34 км, Броварка — 33 км, Карань — 26 км (в межах Переяслав-Хмельницького району).
Площа с/г угідь (за всіма товаровиробниками, включаючи підсобні господарства), становить — 95628,2 га, із них ріллі — 80375,4 га.
Природно-заповідний фонд
Національні природні парки
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва
Ташанський (загальнодержавного значення).
Ландшафтні заказники
Ботанічні заказники
Ботанічні пам'ятки природи
Акація біла, Гірка, Два товариша, Дуб кохання, Роблена могила, Соболева могила, Ташанківський дуб, Три брати.
Комплексні пам'ятки природи
Геологічні пам'ятки природи
Заповідні урочища
Болото в урочищі «Солонці», Студенеківські дубові насадження, Крутуха.
Історія
Переяславська земля — складова частина Київщини — здавна була адміністративним центром певної округи, розміри і межі якої не раз змінювалися. За епохи Київської Русі це було Переяславське князівство, що охоплювало всю лівобережну частину Середньої Наддніпрянщини і землі на північний схід, у XVII—XVIII ст. — Переяславський полк. Із ліквідацією автономії України наприкінці XVIII ст. Переяслав став повітовим центром Полтавської губернії.
З 1921 року Переяславський повіт входить до Київської губернії, а після утворення 27.02.1932 року Київської області Переяславський район ввійшов до її складу. В 1943 році Переяславський район переіменовано в Переяслав-Хмельницький.
З 1962 по 1965 рік до складу Переяслав-Хмельницького району входили сільські ради Баришівського району, селище Березань та три сільські ради Березанського району.
Сучасна територія Переяславщини зберігає пам'ятки трипільської, зарубинецької та черняхівської культури, багато цих пам'яток відкрито по обох берегах Дніпра, а також уздовж річок Трубежа і Супою.
Населення Переяславщини брало активну участь в селянсько-козацьких повстаннях проти польсько-шляхетського панування в Україні під проводом С.Наливайка, Ф.Трясила, Павлюка, Остряниці, у визвольній війні 1648—1654 рр. на чолі з Богданом Хмельницьким. В Переяславському колегіумі викладав Сковорода.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально район поділявся на 1 міську раду та 31 сільську раду, які об'єднують 51 населений пункт і підпорядковані Переяслав-Хмельницькій районній раді. Адміністративний центр був — місто Переяслав, яке є містом обласного значення та не входило до складу району.
Населення
Розподіл населення за віком та статтю (2001):
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 16 997 | 2786 | 3242 | 4418 | 4038 | 2410 | 103 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 19 528 | 2632 | 1722 | 4156 | 5076 | 5374 | 568 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад
Національний склад населення за даними перепису 2001 року:
Національність | Відсоток |
---|---|
українці | 96,67% |
росіяни | 2,46% |
білоруси | 0,27% |
вірмени | 0,16% |
інші/не вказали | 0,44% |
Мовний склад
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
Українська | 97,14% |
Російська | 2,56% |
Вірменська | 0,11% |
Інші/Не вказали | 0,19% |
Разом | 100% |
Засоби масової інформації
З 7 жовтня 1925 в районі видається газета Вісник Переяславщини.
Діють локальні інтернет-видання.
Екскурсійні об'єкти
- Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини
- Курган (с. Єрківці)
- Погруддя Герою Соціалістичної Праці — Хобта Олена Семенівна (с. Гланишів)
- Свято-Сергіївська каплиця (с. Ташань)
- Ташанський парк (с. Ташань)
- Церква Архістратига Михайла (с. Єрківці)
- (с. Строкова)
- (с. Гайшин)
- Церква Святого Миколая (с. Дівички-1)
- Церква Хрестовоздвиженська (с. Дівички)
- церква Воскресіння Христового (с. Воскресенське)
- руїни церкви Св. Іллі (с. Циблі)
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Переяслав-Хмельницького району були створені 42 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 71,37 % (проголосували 17 840 із 24 998 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 57,74 % (10 301 виборців); Юлія Тимошенко — 15,47 % (2 760 виборців), Олег Ляшко — 12,88 % (2 298 виборців), Анатолій Гриценко — 4,31 % (769 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,98 %.
Див. також
- Переяслав-Хмельницька районна рада
- Переяслав-Хмельницька районна державна адміністрація
- Переяслав-Хмельницька централізована бібліотечна система
- Бібліотека Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
- Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
- Переяславський річковий порт
Примітки
- Розпорядження Президента України від 25 лютого 2020 року № 142/2020-рп «Про призначення С.Дяченка головою Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації Київської області»
- Адміністративно-територіальний устрій Переяслав-Хмельницького району[недоступне посилання з квітня 2019] на сайті Верховної Ради України
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Київська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Процитовано 20 червня 2023.
- Національний склад міст. Datatowel.in.ua (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Переяслав-Хмельницький район |
- Офіційний сайт Переяслав-Хмельницької районної державної адміністрації
- Офіційний сайт Переяслав-Хмельницької районної ради
- Офіційний сайт міськрайонної газети «Вісник Переяславщини»
- Інформація з сервера Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Переяслав-Хмельницький район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
- Переяслав-Хмельницький район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pereya slav Hmelni ckij rajo n kolishnij rajon Ukrayini na shodi Kiyivskoyi oblasti na livoberezhzhi omivayetsya vodami Kanivskogo vodoshovisha Rajonnij centr misto Pereyaslav Naselennya stanovit 29 014 osib na 1 zhovtnya 2013 Plosha rajonu 956 km Utvoreno 27 lyutogo 1932 roku Likvidovanij 25 zhovtnya 2020 roku vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Pereyaslav Hmelnickij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Kiyivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastKod KOATUU 3223300000Utvorenij 27 lyutogo 1932Likvidovanij 17 lipnya 2020 rokuNaselennya 27 447 na 1 1 2019 Plosha 956 km Gustota 31 2 osib km Tel kod 380 4567Poshtovi indeksi 08410 08473Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PereyaslavSilski radi 31Sela 51Rajonna vladaGolova radi Kachkalda Petro GrigorovichGolova RDA Dyachenko Sergij MihajlovichVebstorinka Sajt Pereyaslav Hmelnickoyi RDA Sajt Pereyaslav Hmelnickoyi rajonnoyi radiAdresa 08400 Kiyivska obl m Pereyaslav vul B Hmelnickogo 53MapaPereyaslav Hmelnickij rajon u VikishovishiSimvolika28 grudnya 2001 roku rajonna rada zatverdila gerb i prapor Pereyaslava Hmelnickogo rajonu Avtor simvoliv rajonu Oleksij Kohan Prapor yavlyaye soboyu polotnishe iz troh vertikalnih smug biloyi chervonoyi j biloyi spivvidnoshennya shirini smug 1 4 1 U centri polotnisha zobrazhenij element gerba mista bila fortecya iz nadvorotnoj cerkvoyu sho maye zolotij kupol i hrest gostroverhimi bichnimi vezhami sho mayut zolotu pokrivlyu j flyugeri u prorizi vorit chervlenij shit iz zolotim knyazivskim znakom Vsevoloda Yaroslavovicha Gerb rajonu u blakitnomu shiti zi sribnoyu oblyamivkoyu sidyachij na sribnomu trohgor ye zolotij babak sho trimaye v lapah chervlenu koronu u glavi shita vihodyashe pravoruch zolote sonce Drevnya fortecya simvolizuye Pereyaslavske knyazivstvo znak Vsevoloda Yaroslavovicha nagaduye pro period rozkvitu knyazivstva Chervonij kolir kolir davnoruskih vijskovih shitiv bili smugi na prapori simvolizuyut richki Dnipro j Trubizh GeografiyaPereyaslav Hmelnickij rajon rozmishenij u fiziko geografichnij zoni Centralnogo lisostepu tobto u pivdennij chastini Kiyivskoyi oblasti Teritoriya rajonu stanovit 1456 kv km abo 5 2 vid teritoriyi oblasti Mezhuye na pivnochi ta shodi iz Borispilskim Barishivskim ta Yagotinskim rajonami Kiyivskoyi oblasti na pivdni z Drabivskim ta Zolotoniskim rajonami Cherkaskoyi oblasti Zahidna mezha rajonu prohodit vzdovzh Kanivskogo vodoshovisha plosha yakogo v mezhah rajonu stanovit 20706 3 ga Na teritoriyi rajonu protikaye 6 richok dovzhinoyu ponad 10 km Najbilshi Dnipro dovzhinoyu 30 km Trubizh 50 km Alta 34 km Brovarka 33 km Karan 26 km v mezhah Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Plosha s g ugid za vsima tovarovirobnikami vklyuchayuchi pidsobni gospodarstva stanovit 95628 2 ga iz nih rilli 80375 4 ga Prirodno zapovidnij fondNacionalni prirodni parki Biloozerskij Parki pam yatki sadovo parkovogo mistectva Tashanskij zagalnoderzhavnogo znachennya Landshaftni zakazniki Stovp yazki krayevidi Botanichni zakazniki Dibrova Stepovij Botanichni pam yatki prirodi Akaciya bila Girka Dva tovarisha Dub kohannya Roblena mogila Soboleva mogila Tashankivskij dub Tri brati Kompleksni pam yatki prirodi Dniprovo Yanenkovij val Geologichni pam yatki prirodi Krinicya svyatogo Georgiya Zapovidni urochisha Boloto v urochishi Solonci Studenekivski dubovi nasadzhennya Krutuha IstoriyaPereyaslavska zemlya skladova chastina Kiyivshini zdavna bula administrativnim centrom pevnoyi okrugi rozmiri i mezhi yakoyi ne raz zminyuvalisya Za epohi Kiyivskoyi Rusi ce bulo Pereyaslavske knyazivstvo sho ohoplyuvalo vsyu livoberezhnu chastinu Serednoyi Naddnipryanshini i zemli na pivnichnij shid u XVII XVIII st Pereyaslavskij polk Iz likvidaciyeyu avtonomiyi Ukrayini naprikinci XVIII st Pereyaslav stav povitovim centrom Poltavskoyi guberniyi Z 1921 roku Pereyaslavskij povit vhodit do Kiyivskoyi guberniyi a pislya utvorennya 27 02 1932 roku Kiyivskoyi oblasti Pereyaslavskij rajon vvijshov do yiyi skladu V 1943 roci Pereyaslavskij rajon pereimenovano v Pereyaslav Hmelnickij Z 1962 po 1965 rik do skladu Pereyaslav Hmelnickogo rajonu vhodili silski radi Barishivskogo rajonu selishe Berezan ta tri silski radi Berezanskogo rajonu Suchasna teritoriya Pereyaslavshini zberigaye pam yatki tripilskoyi zarubineckoyi ta chernyahivskoyi kulturi bagato cih pam yatok vidkrito po oboh beregah Dnipra a takozh uzdovzh richok Trubezha i Supoyu Naselennya Pereyaslavshini bralo aktivnu uchast v selyansko kozackih povstannyah proti polsko shlyahetskogo panuvannya v Ukrayini pid provodom S Nalivajka F Tryasila Pavlyuka Ostryanici u vizvolnij vijni 1648 1654 rr na choli z Bogdanom Hmelnickim V Pereyaslavskomu kolegiumi vikladav Skovoroda Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Pereyaslav Hmelnickogo rajonu Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na 1 misku radu ta 31 silsku radu yaki ob yednuyut 51 naselenij punkt i pidporyadkovani Pereyaslav Hmelnickij rajonnij radi Administrativnij centr buv misto Pereyaslav yake ye mistom oblasnogo znachennya ta ne vhodilo do skladu rajonu NaselennyaRozpodil naselennya za vikom ta stattyu 2001 Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 16 997 2786 3242 4418 4038 2410 103Zhinki 19 528 2632 1722 4156 5076 5374 568Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki103 85 568 148 80 84 785 528 75 79 1449 893 70 74 1889 841 65 69 1251 1419 60 64 2052 735 55 59 989 934 50 54 1071 950 45 49 964 1158 40 44 1106 1063 35 39 991 1157 30 34 1017 1040 25 29 1042 1107 20 24 826 2135 15 20 896 1142 10 14 1074 981 5 9 901 663 0 4 657 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya za danimi perepisu 2001 roku Nacionalnist Vidsotokukrayinci 96 67 rosiyani 2 46 bilorusi 0 27 virmeni 0 16 inshi ne vkazali 0 44 Movnij sklad Ridna mova naselennya za danimi perepisu 2001 roku Mova VidsotokUkrayinska 97 14 Rosijska 2 56 Virmenska 0 11 Inshi Ne vkazali 0 19 Razom 100 Zasobi masovoyi informaciyiZ 7 zhovtnya 1925 v rajoni vidayetsya gazeta Visnik Pereyaslavshini Diyut lokalni internet vidannya Ekskursijni ob yektiMuzej narodnoyi arhitekturi ta pobutu Serednoyi Naddnipryanshini Kurgan s Yerkivci Pogruddya Geroyu Socialistichnoyi Praci Hobta Olena Semenivna s Glanishiv Svyato Sergiyivska kaplicya s Tashan Tashanskij park s Tashan Cerkva Arhistratiga Mihajla s Yerkivci s Strokova s Gajshin Cerkva Svyatogo Mikolaya s Divichki 1 Cerkva Hrestovozdvizhenska s Divichki cerkva Voskresinnya Hristovogo s Voskresenske ruyini cerkvi Sv Illi s Cibli Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Pereyaslav Hmelnickogo rajonu buli stvoreni 42 viborchi dilnici Yavka na viborah skladala 71 37 progolosuvali 17 840 iz 24 998 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 57 74 10 301 viborciv Yuliya Timoshenko 15 47 2 760 viborciv Oleg Lyashko 12 88 2 298 viborciv Anatolij Gricenko 4 31 769 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 98 Div takozhPereyaslav Hmelnicka rajonna rada Pereyaslav Hmelnicka rajonna derzhavna administraciya Pereyaslav Hmelnicka centralizovana bibliotechna sistema Biblioteka Pereyaslav Hmelnickogo derzhavnogo pedagogichnogo universitetu imeni Grigoriya Skovorodi Nacionalnij istoriko etnografichnij zapovidnik Pereyaslav Pereyaslavskij richkovij portPrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 25 lyutogo 2020 roku 142 2020 rp Pro priznachennya S Dyachenka golovoyu Pereyaslav Hmelnickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kiyivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Pereyaslav Hmelnickogo rajonu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Rozpodil naselennya za stattyu ta vikom serednij vik naselennya Kiyivska oblast osib Region 5 richni vikovi grupi Rik Kategoriya naselennya Stat Procitovano 20 chervnya 2023 Nacionalnij sklad mist Datatowel in ua ukr Procitovano 27 kvitnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 18 bereznya 2016 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pereyaslav Hmelnickij rajonOficijnij sajt Pereyaslav Hmelnickoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Oficijnij sajt Pereyaslav Hmelnickoyi rajonnoyi radi Oficijnij sajt miskrajonnoyi gazeti Visnik Pereyaslavshini Informaciya z servera Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pereyaslav Hmelnickij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi Pereyaslav Hmelnickij rajon Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Barishivskij rajon Berezan Barishivskij rajon Yagotinskij rajonBorispilskij rajon Pereyaslav Yagotinskij rajonMironivskij rajon Cherkaska oblast Kanivskij rajon Cherkaska oblast Kaniv Kanivskij rajon Cherkaska oblast Drabivskij rajon Zolotoniskij rajon