Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Про інші періоди існування району з такою назвою див Миронівський район 1923 1931 та Миронівський район 1935 1962 Мироні

Миронівський район (1965—2020)

Миронівський район (1965—2020)
Про інші періоди існування району з такою назвою див. Миронівський район (1923—1931) та Миронівський район (1935—1962).

Миронівський район — колишній район в Україні та Українській РСР у 1965—2020 роках із центром у місті Миронівка, що був розташований на території сучасної Миронівської громади Київської області.

Миронівський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
image image
Герб Прапор
image
Колишній район на карті Київська область
Основні дані
Країна: image Україна
Область: Київська область
Код КОАТУУ: 3222900000
Утворений: 4 січня 1965 року
(вперше 7 березня 1923 року)
Ліквідований: 19 липня 2020 року
Населення: ▼ 33 564 (на 1.1.2019)
Площа: 904 км²
Густота: 39 осіб/км²
Тел. код: +380-4574
Поштові індекси: 08800—08854
Населені пункти та ради
Районний центр: Миронівка
Міські ради: 1
Сільські ради: 23
Міста: 1
Села: 45
Районна влада
Рада: Миронівська районна рада
Голова ради: Усик Валентина Сергіївна
Голова РДА: Фесенко Сергій Володимирович
Вебсторінка: Миронівська районна рада
Миронівська районна державна адміністрація
Адреса: 08800, Київська обл., Миронівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 58
Мапа

image Миронівський район у Вікісховищі

Район було утворено у 1965 року у складі Київської області УРСР, а ліквідовано у 2020 році під час адміністративно-територіальної реформи в Україні. Це був третій період існування Миронівського району із центром у Миронівці. До того район вже утворювався у 1923—1931 та 1935—1962 роках.

У 1966 році територію району було поділено приблизно навпіл: одна частина залишилися у Миронівському районі, а з іншої було утворено Богуславський район. Після того межі району вже не змінювалися.

На 1 жовтня 2013 населення району становило 34 927 осіб, а територія району — 904 км².

Передісторія

1648 року, під час національно-визвольної війни на території Миронівщини, разом із своїм військом перебував Богдан Хмельницький

1845 року Тарас Шевченко відвідав Миронівщину коли навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Під час цієї подорожі багато писав віршів, малював портрети селян та краєвиди України. Жив у селі Потоки у панському маєтку та відвідав села Росава та Карапиші.

1858 рік — заснований цукровий завод в період падіння кріпосного права та інтенсивного розвитку цукроваріння в Україні. Завод належав удільному відомству і орендувався .

1876 рік — побудовано залізничну станцію біля села Миронівка, чим була започаткована сучасна залізнична станція Миронівка.

1898—1902 рр. — у селі Потоки вчителював відомий український письменник Степан Васильченко (Панасенко).

Історія

Перший Миронівський район

Докладніше: Миронівський район (1923—1931)

Уперше Миронівський район було утворено у складі Української СРР у березні-квітні 1923 року. Район спочатку входив до Шевченківської (Корсунської) округи Київської губернії УСРР (у 1923—1925 роках), потім до Білоцерківської округи УСРР (у 1925—1930 роках), а потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (з 1930 року).

3 лютого 1931 року район було приєднано до Богуславського району.

Другий Миронівський район

Докладніше: Миронівський район (1935—1962)

У січні-лютому 1935 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було відновлено у складі Київської області у нових межах.

2 серпня 1948 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про увічнення пам'яті заступника голови Ради Міністрів Української РСР В. Ф. Старченка» Миронівський район був перейменований на Старченківський.

30 грудня 1962 року район було приєднано до Кагарлицького району.

Третій Миронівський район

Докладніше: Адміністративний устрій Миронівського району

4 січня 1965 року внаслідок розукрупнення районів Миронівський район було утворено третій раз знову у нових межах.

8 грудня 1966 року із Миронівського району було виокремлено Богуславський район, після чого його межі вже не змінювалися.

Під час реформи децентралізації на території району почали об'єднуватися територіальні громади (відповідні місцеві ради). Зокрема у 2018—2019 роках Миронівська міська рада і 4 сільради району об'єдналися у Миронівську об'єднану територіальну громаду, а Піївська сільська рада увійшла до Ржищівської об'єднаної територіальної громади утвореної навколо міста обласного значення Ржищева.

12 червня 2020 року уся територія району була розподілена між Миронівською та Ржищівською громадами. До Миронівської громади увійшли Миронівська міська і 21 сільська рада, а до Ржищівської громади — 3 сільські ради району.

17 липня 2020 року район було ліквідовано, а Миронівська та Ржищівська громади були включені до новоутвореного Обухівського району Київської області.

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Миронівського району

Станом на 2015 рік, до складу району входили Миронівська міська та 23 сільські ради, які об'єднували 46 населених пунктів.

Ради

У 1965–2020 роках до Миронівського району входили наступні ради (за винятком частини, вилученої у 1966 році):

сільські:

Територіальні громади (2015–2020)

Див. також: Адміністративно-територіальна реформа в Україні

Обʼєднані територіальні громади (ОТГ) утворені на частинах району у 2015–2020 роках під час адміністративно-територіальної реформи:

Нові територіальні громади утворені на всій території району 12 червня 2020 року (кінець реформи):

Населені пункти

До Миронівського району входили місто Миронівка (до 1968 року — смт) і наступні села (за винятком частини, вилученої у 1966 році):

Економіка

У Миронівці розташовано 8 промислових підприємств, на яких випускають запасні частини до вантажних автомобілів, автобусів, продукти харчування, будівельні вироби. 7 підприємств є переробниками сільськогосподарської продукції: завод по виготовленню круп і комбікормів, крупозавод, завод по виготовленню сухого знежиреного молока, хлібоприймальне підприємство, ВАТ «Кристал-М» (виготовлення цукру), спільне підприємство «Київ-Атлантик».

На початку 90-х років розвивається приватний бізнес. За цей час в районі зареєстровано 74 підприємств недержавного сектора: приватних підприємств 85, товариств з обмеженою відповідальністю 109, акціонерних товариств 28, кооперативів 50, спільних підприємств 5, осіб, які працюють як приватні підприємці 950 осіб.

Основними сферами діяльності даних підприємств є торгово-посередницька діяльність, будівельно-ремонтні роботи, виробництво промислової продукції. Набуває розвитку галузь громадського харчування та сфера побутового обслуговування, як колективної так і приватної форми власності. Серед продукції, що експортується є: сухе знежирене молоко, крупи, цукор, соєва олія та соєвий шрот а також вироби легкої промисловості.

Населення

Розподіл постійного населення Миронівського району за віком та статтю за даними перепису 2001 року:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 18 386 3397 2561 5387 4865 2094 82
Жінки 22 416 3172 2503 5492 6056 4667 526


Освіта

У районі функціонує: 24 ЗОШ, в яких навчається 5162 учні, 18 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується 816 дітей, а також 2 навчально-виховні об'єднання (школа-сад), де налічується 38 дітей, 1 дитячо-спортивна школа, музична школа, будинок дитячої творчості, Миронівська філія Черкаського інституту управління, Маслівський державний аграрний технікум, Миронівський міжшкільний навчальний-виробничий комбінат, на базі якого учні ЗОШ отримують допрофесійну підготовку за професіями: секретар друкарка, водій категорії «В» та «С».

Історичні пам'ятки

Сакральні споруди

Пам'ятки монументального мистецтва

Меморіали, пам'ятники

  • Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Ходорів)
  • Меморіал радянським воїнам, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Малий Букрин)
  • Меморіал радянським воїнам та місцевим мешканцям, які загинули та були розстріляні під час німецько-радянської війни 1941—1945 років (с. Юхни)
  • Пам'ятник на братській могилі воїнів Червоної Армії, які загинули під час оборони с. Юхни в липні 1941 р. від німецько-фашистських загарбників (с. Юхни)

Пам'ятні знаки

Меморіальні дошки (пропам'ятні таблиці)

Пам'ятки архітектури

  • Дерев'яний вітряний млин (поч. ХХ ст., с. Яхни)

Археологічні пам'ятки

Кургани-насипи

  • Кургани або Козацькі могили (с. Грушів)
  • Кургани або Козацькі могили (с. Юхни)

Персоналії

  • (1912—1991 рр.) — Герой Соціалістичної Праці, заслужений працівник сільського господарства, працював прокурором Миронівського району, пізніше головою колгоспів — ім. ХХІІ з'їзду КПРС (с. Маслівка) та ім. О. Г. Бузницького (м. Миронівка).
  • Петро Борисенко — Герой Соціалістичної Праці, заслужений агроном України, головний агроном колгоспу ім. ХХІІ з'їзду КПРС (с. Маслівка).
  • Олександр Бузницький — Герой Соціалістичної Праці, нагороджений 5 орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, очолював колгосп імені Жданова (нині СТОВ ім. О. Г. Бузницького).
  • Анатолій Даниленко — академік Української Академії наук національного прогресу, доктор економічних наук, нагороджений орденами «Знак Пошани», Святого Нестора — літописця, «За заслуги» ІІІ ступеня, а також Золотою та двома Срібними медалями ВДНГ СРСР. Народився в с. Карапиші.
  • Григорій Денисенко — доктор наук, професор, член кореспондент АН УРСР, Заслужений діяч науки і техніки України, Герой Соціалістичної Праці, ректор Київського політехнічного інституту. Народився в с. Ходорів.
  • Василь Ремесло — двічі Герой Соціалістичної Праці, заслужений діяч науки України, Академік АН СРСР і ВАСГН, Лауреат Ленінської і Державних премій СРСР і УРСР, перший директор Миронівського науково-дослідного насінництва і селекції пшениці.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миронівського району була створена 41 виборча дільниця. Явка на виборах складала — 67,55 % (проголосували 20 584 із 30 471 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 59,17 % (12 179 виборців); Юлія Тимошенко — 15,88 % (3 269 виборців), Олег Ляшко — 10,58 % (2 178 виборців), Анатолій Гриценко — 5,25 % (1 081 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,73 %.

Література

  • Глущенко В. Шлях крізь сторіччя: роки, події люди: Історія Миронівського району Київської області (1923—2000 рр.). — Миронівка: АТ «Миронівська друкарня», 2000. — 306 с.: іл. — Бібліогр.: с. 303—304.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миронівський район (1965—2020)
  • Інформація з сервера Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  • Миронівський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради [ 21 березня 2013 у Wayback Machine.]
  • Миронівський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР [ 8 березня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К.: Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
  • Білоцерківськаєпархія УПЦ Миронівське благочиння [ 15 січня 2011 у Wayback Machine.]

Примітки

  1. Розпорядження Президента України від 17 серпня 2020 року № 439/2020-рп «Про призначення С.Фесенка головою Миронівської районної державної адміністрації Київської області»
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
  4. Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
  5. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про ліквідацію губерень й про перехід на трьохступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  6. ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
  7. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1930/1/23/Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
  8. УСРР, Постанова Всеукраїнського центрального виконавчого комітету і Ради народніх комісарів. ЗЗРРСУУ/1931/3/Про реорганізацію районів УСРР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 1 серпня 2021.
  9. . irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
  10. Відомості Верховної Ради УРСР.-1948. № 5.- с.12
  11. Історична довідка. Київська обласна військова адміністрація (укр.). Процитовано 11 серпня 2022.
  12. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  13. . irbis-nbuv.gov.ua. с. 36, 38. Архів оригіналу за 17 січня 2020. Процитовано 1 серпня 2021.
  14. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8.12.1966 «Про утворення нових районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  15. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  16. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  17. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
  18. Адміністративно-територіальний устрій Миронівського району на сайті Верховної Ради України
  19. (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 22 серпня 2021.
  20. Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  21. Розподіл постійного населення за статтю та віком за даними перепису 2001 року, Київська область, Миронівський район, 5 рiчнi вiковi групи. Процитовано 18 червня 2023.
  22. . Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
  23. ПроКом, ТОВ НВП. . www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 18 березня 2016.
Кагарлицький район Бориспільський район,
Переяслав-Хмельницький район 		Черкаська область
(Канівський район)
Кагарлицький район image Черкаська область
(Канівський район)
Рокитнянський район Богуславський район

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Pro inshi periodi isnuvannya rajonu z takoyu nazvoyu div Mironivskij rajon 1923 1931 ta Mironivskij rajon 1935 1962 Mironivskij rajon kolishnij rajon v Ukrayini ta Ukrayinskij RSR u 1965 2020 rokah iz centrom u misti Mironivka sho buv roztashovanij na teritoriyi suchasnoyi Mironivskoyi gromadi Kiyivskoyi oblasti Mironivskij rajonlikvidovana administrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Kiyivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastKod KOATUU 3222900000Utvorenij 4 sichnya 1965 roku vpershe 7 bereznya 1923 roku Likvidovanij 19 lipnya 2020 rokuNaselennya 33 564 na 1 1 2019 Plosha 904 km Gustota 39 osib km Tel kod 380 4574Poshtovi indeksi 08800 08854Naseleni punkti ta radiRajonnij centr MironivkaMiski radi 1Silski radi 23Mista 1Sela 45Rajonna vladaRada Mironivska rajonna radaGolova radi Usik Valentina SergiyivnaGolova RDA Fesenko Sergij VolodimirovichVebstorinka Mironivska rajonna rada Mironivska rajonna derzhavna administraciyaAdresa 08800 Kiyivska obl Mironivskij r n m Mironivka vul Sobornosti 58MapaMironivskij rajon u Vikishovishi Rajon bulo utvoreno u 1965 roku u skladi Kiyivskoyi oblasti URSR a likvidovano u 2020 roci pid chas administrativno teritorialnoyi reformi v Ukrayini Ce buv tretij period isnuvannya Mironivskogo rajonu iz centrom u Mironivci Do togo rajon vzhe utvoryuvavsya u 1923 1931 ta 1935 1962 rokah U 1966 roci teritoriyu rajonu bulo podileno priblizno navpil odna chastina zalishilisya u Mironivskomu rajoni a z inshoyi bulo utvoreno Boguslavskij rajon Pislya togo mezhi rajonu vzhe ne zminyuvalisya Na 1 zhovtnya 2013 naselennya rajonu stanovilo 34 927 osib a teritoriya rajonu 904 km Peredistoriya1648 roku pid chas nacionalno vizvolnoyi vijni na teritoriyi Mironivshini razom iz svoyim vijskom perebuvav Bogdan Hmelnickij 1845 roku Taras Shevchenko vidvidav Mironivshinu koli navchavsya v Peterburzkij akademiyi mistectv Pid chas ciyeyi podorozhi bagato pisav virshiv malyuvav portreti selyan ta krayevidi Ukrayini Zhiv u seli Potoki u panskomu mayetku ta vidvidav sela Rosava ta Karapishi 1858 rik zasnovanij cukrovij zavod v period padinnya kriposnogo prava ta intensivnogo rozvitku cukrovarinnya v Ukrayini Zavod nalezhav udilnomu vidomstvu i orenduvavsya 1876 rik pobudovano zaliznichnu stanciyu bilya sela Mironivka chim bula zapochatkovana suchasna zaliznichna stanciya Mironivka 1898 1902 rr u seli Potoki vchitelyuvav vidomij ukrayinskij pismennik Stepan Vasilchenko Panasenko IstoriyaPershij Mironivskij rajon Dokladnishe Mironivskij rajon 1923 1931 Upershe Mironivskij rajon bulo utvoreno u skladi Ukrayinskoyi SRR u berezni kvitni 1923 roku Rajon spochatku vhodiv do Shevchenkivskoyi Korsunskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi USRR u 1923 1925 rokah potim do Bilocerkivskoyi okrugi USRR u 1925 1930 rokah a potim pidporyadkovuvavsya bezposeredno centralnomu uryadu USRR z 1930 roku 3 lyutogo 1931 roku rajon bulo priyednano do Boguslavskogo rajonu Drugij Mironivskij rajon Dokladnishe Mironivskij rajon 1935 1962 U sichni lyutomu 1935 roku vnaslidok rozukrupnennya rajoniv Mironivskij rajon bulo vidnovleno u skladi Kiyivskoyi oblasti u novih mezhah 2 serpnya 1948 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro uvichnennya pam yati zastupnika golovi Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR V F Starchenka Mironivskij rajon buv perejmenovanij na Starchenkivskij 30 grudnya 1962 roku rajon bulo priyednano do Kagarlickogo rajonu Tretij Mironivskij rajon Dokladnishe Administrativnij ustrij Mironivskogo rajonu 4 sichnya 1965 roku vnaslidok rozukrupnennya rajoniv Mironivskij rajon bulo utvoreno tretij raz znovu u novih mezhah 8 grudnya 1966 roku iz Mironivskogo rajonu bulo viokremleno Boguslavskij rajon pislya chogo jogo mezhi vzhe ne zminyuvalisya Pid chas reformi decentralizaciyi na teritoriyi rajonu pochali ob yednuvatisya teritorialni gromadi vidpovidni miscevi radi Zokrema u 2018 2019 rokah Mironivska miska rada i 4 silradi rajonu ob yednalisya u Mironivsku ob yednanu teritorialnu gromadu a Piyivska silska rada uvijshla do Rzhishivskoyi ob yednanoyi teritorialnoyi gromadi utvorenoyi navkolo mista oblasnogo znachennya Rzhisheva 12 chervnya 2020 roku usya teritoriya rajonu bula rozpodilena mizh Mironivskoyu ta Rzhishivskoyu gromadami Do Mironivskoyi gromadi uvijshli Mironivska miska i 21 silska rada a do Rzhishivskoyi gromadi 3 silski radi rajonu 17 lipnya 2020 roku rajon bulo likvidovano a Mironivska ta Rzhishivska gromadi buli vklyucheni do novoutvorenogo Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Mironivskogo rajonu Stanom na 2015 rik do skladu rajonu vhodili Mironivska miska ta 23 silski radi yaki ob yednuvali 46 naselenih punktiv Radi U 1965 2020 rokah do Mironivskogo rajonu vhodili nastupni radi za vinyatkom chastini viluchenoyi u 1966 roci Mironivska miska do 1968 selishna u 2018 roci uvijshla do Mironivskoyi OTG silski Vedmedivska 1970 1979 Viktorivska z 1966 roku Vladislavska u 2019 roci uvijshla do Mironivskoyi OTG Grushivska Yemchiska Zelenkivska Karapishivska Kip yachkivska Kozinska Koritishenska z 1991 roku Makedonska Malobukrinska Maslivska Oleksandrivska Piyivska u 2018 roci uvijshla do Rzhishivskoyi OTG Polivska z 1991 roku Poticka Pustovitska Rosavska Tulinska Hodorivska do 1970 roku Centralnenska z 1979 roku u 2018 roci uvijshla do Mironivskoyi OTG Shandrivska Yuhnivska Yahnivska u 2018 roci uvijshla do Mironivskoyi OTG Teritorialni gromadi 2015 2020 Div takozh Administrativno teritorialna reforma v Ukrayini Obʼyednani teritorialni gromadi OTG utvoreni na chastinah rajonu u 2015 2020 rokah pid chas administrativno teritorialnoyi reformi Mironivska 2018 Rzhishivska 2018 Novi teritorialni gromadi utvoreni na vsij teritoriyi rajonu 12 chervnya 2020 roku kinec reformi Mironivska RzhishivskaNaseleni punkti Do Mironivskogo rajonu vhodili misto Mironivka do 1968 roku smt i nastupni sela za vinyatkom chastini viluchenoyi u 1966 roci Andriyivka Vahutinci Vedmedivka Velikij Bukrin Viktorivka Vladislavka Gorobiyivka Grushiv Guli Dudari Yemchiha Zelenki Karapishi Kip yachka Kozin Koritishe Kuleshiv Kuteliv Lipovij Rig Makedoni Malij Bukrin Mali Pricki Maslivka Matviyivka Mikityani vidnovlene u 1987 roci iz chastini sela Yahni Nova Mironivka do 2016 roku malo nazvu P yatirichka Nova Oleksandrivka Oleksandrivka Piyi Polove utvorene u 1971 roci Potik Pustoviti P yatihatka Romashki Rosava Saliv Svitle utvorene u 1971 roci Stalivka viklyuchene z oblikovih danih u 1999 roci Tarasivka Tulinci Frolivka Hodoriv Centralne Shandra Yuhni YahniEkonomikaU Mironivci roztashovano 8 promislovih pidpriyemstv na yakih vipuskayut zapasni chastini do vantazhnih avtomobiliv avtobusiv produkti harchuvannya budivelni virobi 7 pidpriyemstv ye pererobnikami silskogospodarskoyi produkciyi zavod po vigotovlennyu krup i kombikormiv krupozavod zavod po vigotovlennyu suhogo znezhirenogo moloka hliboprijmalne pidpriyemstvo VAT Kristal M vigotovlennya cukru spilne pidpriyemstvo Kiyiv Atlantik Na pochatku 90 h rokiv rozvivayetsya privatnij biznes Za cej chas v rajoni zareyestrovano 74 pidpriyemstv nederzhavnogo sektora privatnih pidpriyemstv 85 tovaristv z obmezhenoyu vidpovidalnistyu 109 akcionernih tovaristv 28 kooperativiv 50 spilnih pidpriyemstv 5 osib yaki pracyuyut yak privatni pidpriyemci 950 osib Osnovnimi sferami diyalnosti danih pidpriyemstv ye torgovo poserednicka diyalnist budivelno remontni roboti virobnictvo promislovoyi produkciyi Nabuvaye rozvitku galuz gromadskogo harchuvannya ta sfera pobutovogo obslugovuvannya yak kolektivnoyi tak i privatnoyi formi vlasnosti Sered produkciyi sho eksportuyetsya ye suhe znezhirene moloko krupi cukor soyeva oliya ta soyevij shrot a takozh virobi legkoyi promislovosti NaselennyaRozpodil postijnogo naselennya Mironivskogo rajonu za vikom ta stattyu za danimi perepisu 2001 roku Stat Vsogo Do 15 rokiv 15 24 25 44 45 64 65 85 Ponad 85Choloviki 18 386 3397 2561 5387 4865 2094 82Zhinki 22 416 3172 2503 5492 6056 4667 526Statevo vikova piramidaCholoviki Vik Zhinki82 85 526 130 80 84 656 444 75 79 1337 711 70 74 1545 809 65 69 1129 1501 60 64 2213 878 55 59 1111 1238 50 54 1365 1248 45 49 1367 1405 40 44 1459 1347 35 39 1415 1356 30 34 1319 1279 25 29 1299 1147 20 24 1119 1414 15 20 1384 1392 10 14 1296 1128 5 9 1035 877 0 4 841 OsvitaU rajoni funkcionuye 24 ZOSh v yakih navchayetsya 5162 uchni 18 doshkilnih navchalnih zakladiv v yakih vihovuyetsya 816 ditej a takozh 2 navchalno vihovni ob yednannya shkola sad de nalichuyetsya 38 ditej 1 dityacho sportivna shkola muzichna shkola budinok dityachoyi tvorchosti Mironivska filiya Cherkaskogo institutu upravlinnya Maslivskij derzhavnij agrarnij tehnikum Mironivskij mizhshkilnij navchalnij virobnichij kombinat na bazi yakogo uchni ZOSh otrimuyut doprofesijnu pidgotovku za profesiyami sekretar drukarka vodij kategoriyi V ta S Istorichni pam yatkiSakralni sporudi d 1779 84 rr s Tulinci Hram Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 1904 1911 rr s Makedoni Svyato Mihajlivskij hram 1863 r s Shandra d 1910 r s Vladislavka 1906 1907 rr s Zelenki perenesena 1908 r s Kozin d 1752 r s Rosava cerkva zgorila 11 lipnya 1995 roku Pam yatki monumentalnogo mistectva Memoriali pam yatniki Memorial radyanskim voyinam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv s Hodoriv Memorial radyanskim voyinam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv s Malij Bukrin Memorial radyanskim voyinam ta miscevim meshkancyam yaki zaginuli ta buli rozstrilyani pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv s Yuhni Pam yatnik na bratskij mogili voyiniv Chervonoyi Armiyi yaki zaginuli pid chas oboroni s Yuhni v lipni 1941 r vid nimecko fashistskih zagarbnikiv s Yuhni Pam yatni znaki Memorialni doshki propam yatni tablici Memorialna doshka Prijmaku Ivanovi Kuzmovichu komandiru partizanskogo z yednannya im V I Chapayeva s Yuhni Pam yatki arhitekturi Derev yanij vitryanij mlin poch HH st s Yahni Arheologichni pam yatki Kurgani nasipi Kurgani abo Kozacki mogili s Grushiv Kurgani abo Kozacki mogili s Yuhni Personaliyi 1912 1991 rr Geroj Socialistichnoyi Praci zasluzhenij pracivnik silskogo gospodarstva pracyuvav prokurorom Mironivskogo rajonu piznishe golovoyu kolgospiv im HHII z yizdu KPRS s Maslivka ta im O G Buznickogo m Mironivka Petro Borisenko Geroj Socialistichnoyi Praci zasluzhenij agronom Ukrayini golovnij agronom kolgospu im HHII z yizdu KPRS s Maslivka Oleksandr Buznickij Geroj Socialistichnoyi Praci nagorodzhenij 5 ordenami Lenina ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora ocholyuvav kolgosp imeni Zhdanova nini STOV im O G Buznickogo Anatolij Danilenko akademik Ukrayinskoyi Akademiyi nauk nacionalnogo progresu doktor ekonomichnih nauk nagorodzhenij ordenami Znak Poshani Svyatogo Nestora litopiscya Za zaslugi III stupenya a takozh Zolotoyu ta dvoma Sribnimi medalyami VDNG SRSR Narodivsya v s Karapishi Grigorij Denisenko doktor nauk profesor chlen korespondent AN URSR Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini Geroj Socialistichnoyi Praci rektor Kiyivskogo politehnichnogo institutu Narodivsya v s Hodoriv Vasil Remeslo dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci zasluzhenij diyach nauki Ukrayini Akademik AN SRSR i VASGN Laureat Leninskoyi i Derzhavnih premij SRSR i URSR pershij direktor Mironivskogo naukovo doslidnogo nasinnictva i selekciyi pshenici Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Mironivskogo rajonu bula stvorena 41 viborcha dilnicya Yavka na viborah skladala 67 55 progolosuvali 20 584 iz 30 471 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 59 17 12 179 viborciv Yuliya Timoshenko 15 88 3 269 viborciv Oleg Lyashko 10 58 2 178 viborciv Anatolij Gricenko 5 25 1 081 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 73 LiteraturaGlushenko V Shlyah kriz storichchya roki podiyi lyudi Istoriya Mironivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti 1923 2000 rr Mironivka AT Mironivska drukarnya 2000 306 s il Bibliogr s 303 304 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Mironivskij rajon 1965 2020 Informaciya z servera Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Mironivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi 21 bereznya 2013 u Wayback Machine Mironivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR 8 bereznya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s Bilocerkivskayeparhiya UPC Mironivske blagochinnya 15 sichnya 2011 u Wayback Machine PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 17 serpnya 2020 roku 439 2020 rp Pro priznachennya S Fesenka golovoyu Mironivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kiyivskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Postanova VUCVK 18 19 309 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK 45 564 vid 12 kvitnya 1923 r Pro novij administracijno teritoriyalnij podil Ukrayini ZURRSUU 1925 1 29 30 Pro likvidaciyu guberen j pro perehid na trohstupnevu sistemu upravlinnya Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2021 ZURRSUU 1925 1 29 30 Pro skasuvannya Shevchenkivskoyi okrugi j zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Poltavshini Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2021 USRR Postanova Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu i Radi narodnih komisariv ZZRRSUU 1930 1 23 Pro likvidaciyu okrug ta perehid na dvostupnevu sistemu upravlinnya Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2021 USRR Postanova Vseukrayinskogo centralnogo vikonavchogo komitetu i Radi narodnih komisariv ZZRRSUU 1931 3 Pro reorganizaciyu rajoniv USRR Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 21 listopada 2021 Procitovano 1 serpnya 2021 irbis nbuv gov ua s 36 38 Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2021 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1948 5 s 12 Istorichna dovidka Kiyivska oblasna vijskova administraciya ukr Procitovano 11 serpnya 2022 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR irbis nbuv gov ua s 36 38 Arhiv originalu za 17 sichnya 2020 Procitovano 1 serpnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 8 12 1966 Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 decentralization gov ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 decentralization gov ua Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 715 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Kiyivskoyi oblasti Administrativno teritorialnij ustrij Mironivskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini PDF Bila Cerkva Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Kiyivskoyi oblasti 2012 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2022 Procitovano 22 serpnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 19 travnya 2016 roku 1377 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Rozpodil postijnogo naselennya za stattyu ta vikom za danimi perepisu 2001 roku Kiyivska oblast Mironivskij rajon 5 richni vikovi grupi Procitovano 18 chervnya 2023 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 ProKom TOV NVP www cvk gov ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2018 Procitovano 18 bereznya 2016 Kagarlickij rajon Borispilskij rajon Pereyaslav Hmelnickij rajon Cherkaska oblast Kanivskij rajon Kagarlickij rajon Cherkaska oblast Kanivskij rajon Rokitnyanskij rajon Boguslavskij rajon

Дата публікації:
Топ