Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2016) |
Пі́ї — село в Україні, в Обухівському районі Київської області, центр сільської ради. Розташоване за 20 км від районного центру (міста Миронівка), за 25 км від залізничної станції Кагарлик, за 15 км від пристані Ржищів. Площа населеного пункту — 440 га. Населення за переписом 2001 року — 1147 чоловік, 2015 року — 1019 чоловік. Телефонний код +380 4574.
Сільраді підпорядковано також село Липовий Ріг.
село Пії | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Київська область | ||||
Район | Обухівський | ||||
Рада | Піївська сільська рада | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1600 | ||||
Населення | 1971 року - 1832 чоловік 2001 року - 1147 чоловік 2015 року - 1019 чоловік | ||||
Площа | 20,74 км² | ||||
Густота населення | 55,3 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 08811 | ||||
Телефонний код | +380 4574 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°52′08″ пн. ш. 31°07′30″ сх. д. / 49.86889° пн. ш. 31.12500° сх. д.Координати: 49°52′08″ пн. ш. 31°07′30″ сх. д. / 49.86889° пн. ш. 31.12500° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 191 м | ||||
Водойми | ставки : Нова Водокачка, Стара Водокачка, Молодецький, Середній, Мажариний, Шкільний, Гусячий, Сливиний, Панський | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | с. Пії, вул. Бузкова, 14 | ||||
Карта | |||||
Пії | |||||
Пії | |||||
Мапа | |||||
Пії у Вікісховищі |
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Село Пії (2015 р.) |
Походження назви
В історичних документах село вперше згадується на початку XVII століття. З початку позаминулого століття село належало до Канівського староства і, за народними розповідями, його назва походить від слів приказки, що описувала розгульне життя Канівського старости: «Потоцький Микола з Пріською п'є пивце». У приказці відображено назви заснованих Потоцьким у цьому краї сіл — Потік, Миколаївка (нині Кип'ячка), Великі та Малі Пріцьки, Пії та Пивці (у Кагарлицькому районі).
Герб
Опис: «На синьому два срібні кухлі з гербами Потоцьких та золотий листок».
Ґрунтується на версії заснування Піїв Канівським старостою Миколою Потоцьким. Листок липи вказує на село Липовий Ріг, яке входить до складу сільської ради.
Пії за часів панства
За люстрацією 1616 року «село належить до земель Халецьких, гвалтовно осаджене канівськими міщанами». Після перепису господарств у Канівському старостві 1622 року було відзначено, що там дуже залюднені села, але скрізь проживає козацтво, зокрема у селі Пії 10 підданих, решта козаки. У книзі Похилевича Л. І. «Сказання про населені місцевості Київської губернії. 1864 р.» про село Пії сказано таке: «Пії — село в 5-ти верстах південніше села Пивці, поблизу великої дороги із Ржищева на Канів. Жителів чоловічої та жіночої статі 1108. В 1741 році рахувалося 60 будинків, а в 1792 році — 75. До Піївської церкви причислене село Яновка. Церква дерев'яна, збудована 1776 року, головний престол в честь Успіння Божої Матері, другий на хорах в ім'я Святого Миколая». Під час візиту 1792 року стосовно попередніх церков зроблена замітка, що ця церква вже третя в селі, що попередня була закладена в 1726 році, що при ній служив довго Михайло Титорьєвич, посвячений в Перяславі в тому ж 1726 році, а в 1739 році затверджений уніатським митрополитом. По штатах Піївська церква 5 класу, землі має указну пропорцію. Навколо церкви був закладений фруктовий сад (в основному яблуні та груші). Церква була дерев'яна, збудована без жодного цвяха, архітектурно дуже схожа на церкву в сусідньому селі Тулинці, що збереглася до наших днів. Від церкви йшла стежка до криниці, яка знаходилася на дні яру. Вода в криниці була дуже смачна. До наших днів ні церква ні криниця не збереглися. До кінця 18 століття Пії належали до вотчин Станіслава Понятовського, племінника польського короля. Весною 1776 року король возвів Станіслава Понятовського в чин генерал-лейтенанта коронних військ, зробив командуючим придворними полками і виділив йому два староства: Богуславське і Канівське, до скаду останнього і входило село Пії. Після повернення з Санкт-Петербургу поселився в своїх українських староствах. Займався господарською діяльністю, розробив і реалізував в своїх помістях земельну реформу — звільнення селян із заміною барщини оброком. На початку 1790 року, повернувшись з Санкт-Петербургу, знайшов свої маєтки повністю розореними, не маючи змоги вести господарство, продав їх. Село Пії було продане поміщикам Головінським. У 1814 році, внаслідок купівлі, Пії належать Людвіку Францовичу Янковському. Територія сільської школи та паркова зона біля неї і є колишня садиба пана Янковського. Маєток знаходився там, де зараз майстерня. У маєтку було лише одне крило, друге добудували пізніше. Територія панського маєтку була обгороджена глибоким, до 2 метрів, ровом (огородком). Панський ставок зберігся до нашого часу, а так як пан був, начебто, француз, він вирощував їстівних жаб, які лише навесні стають блакитного кольору. Або ж є версія, що дно було встелене дубовими дошками, які були оброблені речовиною, яка ставала при взаємодії з водою та дубом синього кольору, стійка до корозії. Від панського маєтку був підземний хід (на даний момент всі входи засипані). Також на території школи, у шкільному парку, тоді ще панському і, кажуть, дуже гарному, пан гуляв з родиною, а один із трьох ставків, які є в шкільному парку, і дотепер носить назву Панський. Було таке навіть, що Яновський програв цукровий завод у карти. До кінця 1880-их років Пії були центром Піївської волості, до складу якої входило 8 поселеннь, 8 сільських громад. Станом на 1886 рік Пії — це вже колишнє власницьке село за 30 верст від повітового міста, 1499 осіб, 220 дворів, є православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 2 постоялих двори, бурякоцукровий завод. Перша згадка про школу датується 1794 роком. До революції 1917 року школа була з трьох класів, де працювали два вчителі з середньою освітою. Вони навчали близько 50 учнів. Утримувалася школа на кошти місцевої громади. В 30-их роках ХХ століття школа була перенесена в приміщення, збудоване на місці колишнього панського маєтку.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церков Успіння Пресвятої Богородиці, св. Миколая с. Пії Богуславського пов. Київського нам., з 1797 р. Богуславського, з 1846 р. Піївської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України.
Пії в 1971 році
Населення — 1832 чоловіка.
На території села — колгосп ім. Свердлова, який мав 2585 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 2255 га орної землі. Вирощувались зернові культури, цукрові буряки, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. У селі був цукровий завод.
Під час нацистської окупації в районі села діяли радянські партизанські загони ім. Чапаєва та ім. Щорса. Гітлерівці за зв'язок жителів села з партизанами спалили 106 хат і розстріляли 5 чоловік.
За мужність, виявлену у боротьбі проти німецько-нацистських загарбників на фронтах Німецько-радянської війни, 153 жителі села нагороджені орденами й медалями.
Село Пії має середню школу, будинок культури, клуб, дві бібліотеки, дільничну лікарню.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1099 | 95.82 % |
російська | 44 | 3.84 % |
білоруська | 3 | 0.26 % |
румунська | 1 | 0.08 % |
Усього | 1147 | 100 % |
Відомі люди
В селі народилися:
- Гузій Сергій Єфремович — Герой Соціалістичної Праці;
- Новицький Олекса Миколайович — український поет, перекладач, заслужений працівник культури;
- Марія Душка — підпільниця, комсомолка: страчена нацистами в 1943 році.
- Крамар Михайло Полікарпович (1935—2008) — український актор театру і кіно. Народний артист України.
- Сєров Микола Іванович (* 1955) — доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН вищої школи України.
Див. також
Примітки
- Села и поселки Мироновского района. our-travels.info. Процитовано 12 грудня 2016.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела
- Pije // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 124. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2016 Pi yi selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti centr silskoyi radi Roztashovane za 20 km vid rajonnogo centru mista Mironivka za 25 km vid zaliznichnoyi stanciyi Kagarlik za 15 km vid pristani Rzhishiv Plosha naselenogo punktu 440 ga Naselennya za perepisom 2001 roku 1147 cholovik 2015 roku 1019 cholovik Telefonnij kod 380 4574 Silradi pidporyadkovano takozh selo Lipovij Rig selo Piyi Gerb Prapor Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Obuhivskij Rada Piyivska silska rada Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 1971 roku 1832 cholovik 2001 roku 1147 cholovik 2015 roku 1019 cholovik Plosha 20 74 km Gustota naselennya 55 3 osib km Poshtovij indeks 08811 Telefonnij kod 380 4574 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 52 08 pn sh 31 07 30 sh d 49 86889 pn sh 31 12500 sh d 49 86889 31 12500 Koordinati 49 52 08 pn sh 31 07 30 sh d 49 86889 pn sh 31 12500 sh d 49 86889 31 12500 Serednya visota nad rivnem morya 191 m Vodojmi stavki Nova Vodokachka Stara Vodokachka Molodeckij Serednij Mazharinij Shkilnij Gusyachij Slivinij Panskij Misceva vlada Adresa radi s Piyi vul Buzkova 14 Karta Piyi Piyi Mapa Piyi u Vikishovishi Zovnishni videofajli Selo Piyi 2015 r Pohodzhennya nazviV istorichnih dokumentah selo vpershe zgaduyetsya na pochatku XVII stolittya Z pochatku pozaminulogo stolittya selo nalezhalo do Kanivskogo starostva i za narodnimi rozpovidyami jogo nazva pohodit vid sliv prikazki sho opisuvala rozgulne zhittya Kanivskogo starosti Potockij Mikola z Priskoyu p ye pivce U prikazci vidobrazheno nazvi zasnovanih Potockim u comu krayi sil Potik Mikolayivka nini Kip yachka Veliki ta Mali Pricki Piyi ta Pivci u Kagarlickomu rajoni GerbOpis Na sinomu dva sribni kuhli z gerbami Potockih ta zolotij listok Gruntuyetsya na versiyi zasnuvannya Piyiv Kanivskim starostoyu Mikoloyu Potockim Listok lipi vkazuye na selo Lipovij Rig yake vhodit do skladu silskoyi radi Piyi za chasiv panstvaZa lyustraciyeyu 1616 roku selo nalezhit do zemel Haleckih gvaltovno osadzhene kanivskimi mishanami Pislya perepisu gospodarstv u Kanivskomu starostvi 1622 roku bulo vidznacheno sho tam duzhe zalyudneni sela ale skriz prozhivaye kozactvo zokrema u seli Piyi 10 piddanih reshta kozaki U knizi Pohilevicha L I Skazannya pro naseleni miscevosti Kiyivskoyi guberniyi 1864 r pro selo Piyi skazano take Piyi selo v 5 ti verstah pivdennishe sela Pivci poblizu velikoyi dorogi iz Rzhisheva na Kaniv Zhiteliv cholovichoyi ta zhinochoyi stati 1108 V 1741 roci rahuvalosya 60 budinkiv a v 1792 roci 75 Do Piyivskoyi cerkvi prichislene selo Yanovka Cerkva derev yana zbudovana 1776 roku golovnij prestol v chest Uspinnya Bozhoyi Materi drugij na horah v im ya Svyatogo Mikolaya Pid chas vizitu 1792 roku stosovno poperednih cerkov zroblena zamitka sho cya cerkva vzhe tretya v seli sho poperednya bula zakladena v 1726 roci sho pri nij sluzhiv dovgo Mihajlo Titoryevich posvyachenij v Peryaslavi v tomu zh 1726 roci a v 1739 roci zatverdzhenij uniatskim mitropolitom Po shtatah Piyivska cerkva 5 klasu zemli maye ukaznu proporciyu Navkolo cerkvi buv zakladenij fruktovij sad v osnovnomu yabluni ta grushi Cerkva bula derev yana zbudovana bez zhodnogo cvyaha arhitekturno duzhe shozha na cerkvu v susidnomu seli Tulinci sho zbereglasya do nashih dniv Vid cerkvi jshla stezhka do krinici yaka znahodilasya na dni yaru Voda v krinici bula duzhe smachna Do nashih dniv ni cerkva ni krinicya ne zbereglisya Do kincya 18 stolittya Piyi nalezhali do votchin Stanislava Ponyatovskogo pleminnika polskogo korolya Vesnoyu 1776 roku korol vozviv Stanislava Ponyatovskogo v chin general lejtenanta koronnih vijsk zrobiv komanduyuchim pridvornimi polkami i vidiliv jomu dva starostva Boguslavske i Kanivske do skadu ostannogo i vhodilo selo Piyi Pislya povernennya z Sankt Peterburgu poselivsya v svoyih ukrayinskih starostvah Zajmavsya gospodarskoyu diyalnistyu rozrobiv i realizuvav v svoyih pomistyah zemelnu reformu zvilnennya selyan iz zaminoyu barshini obrokom Na pochatku 1790 roku povernuvshis z Sankt Peterburgu znajshov svoyi mayetki povnistyu rozorenimi ne mayuchi zmogi vesti gospodarstvo prodav yih Selo Piyi bulo prodane pomishikam Golovinskim U 1814 roci vnaslidok kupivli Piyi nalezhat Lyudviku Francovichu Yankovskomu Teritoriya silskoyi shkoli ta parkova zona bilya neyi i ye kolishnya sadiba pana Yankovskogo Mayetok znahodivsya tam de zaraz majsternya U mayetku bulo lishe odne krilo druge dobuduvali piznishe Teritoriya panskogo mayetku bula obgorodzhena glibokim do 2 metriv rovom ogorodkom Panskij stavok zberigsya do nashogo chasu a tak yak pan buv nachebto francuz vin viroshuvav yistivnih zhab yaki lishe navesni stayut blakitnogo koloru Abo zh ye versiya sho dno bulo vstelene dubovimi doshkami yaki buli obrobleni rechovinoyu yaka stavala pri vzayemodiyi z vodoyu ta dubom sinogo koloru stijka do koroziyi Vid panskogo mayetku buv pidzemnij hid na danij moment vsi vhodi zasipani Takozh na teritoriyi shkoli u shkilnomu parku todi she panskomu i kazhut duzhe garnomu pan gulyav z rodinoyu a odin iz troh stavkiv yaki ye v shkilnomu parku i doteper nosit nazvu Panskij Bulo take navit sho Yanovskij prograv cukrovij zavod u karti Do kincya 1880 ih rokiv Piyi buli centrom Piyivskoyi volosti do skladu yakoyi vhodilo 8 poselenn 8 silskih gromad Stanom na 1886 rik Piyi ce vzhe kolishnye vlasnicke selo za 30 verst vid povitovogo mista 1499 osib 220 dvoriv ye pravoslavna cerkva katolicka kaplicya shkola likarnya 2 postoyalih dvori buryakocukrovij zavod Persha zgadka pro shkolu datuyetsya 1794 rokom Do revolyuciyi 1917 roku shkola bula z troh klasiv de pracyuvali dva vchiteli z serednoyu osvitoyu Voni navchali blizko 50 uchniv Utrimuvalasya shkola na koshti miscevoyi gromadi V 30 ih rokah HH stolittya shkola bula perenesena v primishennya zbudovane na misci kolishnogo panskogo mayetku Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkov Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici sv Mikolaya s Piyi Boguslavskogo pov Kiyivskogo nam z 1797 r Boguslavskogo z 1846 r Piyivskoyi volosti Kanivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini Piyi v 1971 rociNaselennya 1832 cholovika Na teritoriyi sela kolgosp im Sverdlova yakij mav 2585 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 2255 ga ornoyi zemli Viroshuvalis zernovi kulturi cukrovi buryaki bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo U seli buv cukrovij zavod Pid chas nacistskoyi okupaciyi v rajoni sela diyali radyanski partizanski zagoni im Chapayeva ta im Shorsa Gitlerivci za zv yazok zhiteliv sela z partizanami spalili 106 hat i rozstrilyali 5 cholovik Za muzhnist viyavlenu u borotbi proti nimecko nacistskih zagarbnikiv na frontah Nimecko radyanskoyi vijni 153 zhiteli sela nagorodzheni ordenami j medalyami Selo Piyi maye serednyu shkolu budinok kulturi klub dvi biblioteki dilnichnu likarnyu NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1099 95 82 rosijska 44 3 84 biloruska 3 0 26 rumunska 1 0 08 Usogo 1147 100 Vidomi lyudiV seli narodilisya Guzij Sergij Yefremovich Geroj Socialistichnoyi Praci Novickij Oleksa Mikolajovich ukrayinskij poet perekladach zasluzhenij pracivnik kulturi Mariya Dushka pidpilnicya komsomolka strachena nacistami v 1943 roci Kramar Mihajlo Polikarpovich 1935 2008 ukrayinskij aktor teatru i kino Narodnij artist Ukrayini Syerov Mikola Ivanovich 1955 doktor fiziko matematichnih nauk profesor Akademik AN vishoyi shkoli Ukrayini Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiSela i poselki Mironovskogo rajona our travels info Procitovano 12 grudnya 2016 https socialdata org ua projects mova 2001 DzherelaPije Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 124 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi