Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Див також Миронівський районДив також Адміністративний поділ Української РСР Адміністративний устрій України та Адмініст

Адміністративний устрій Миронівського району

Адміністративний устрій Миронівського району
Див. також: Миронівський район
Див. також: Адміністративний поділ Української РСР, Адміністративний устрій України та Адміністративний устрій Київської області

Миронівський район існував у 1923–2020 роках у межах Київської області УРСР та України. Адміністративним центром району була Миронівка. Адміністративно-територіально район поділявся на міські, селищні та сільські ради, до яких входили різні типи поселень (міста, селища міського типу, села, хутори тощо).

Район утворювався тричі у різних межах: у 1923, 1935 та 1965 роках, і тричі ліквідовувався: у 1931, 1962 та 2020 роках відповідно. Також у 1966 році район було розділено на два райони (Миронівський і Богуславський). Отже, район мав загалом 3 періоди існування у 4 різних конфігураціях меж.

У 1923–1931 роках до району входило 15 сільрад, які містили 22 поселень. Сам район у цей час входив спочатку до Шевченківської (Корсунської) округи Київської губернії УСРР (до 1925 року), потім до Білоцерківської округи УСРР (у 1925–1930 роках), а потім підпорядковувався безпосередньо центральному уряду УСРР (після 1930 року).

У 1935–1962 роках до району входили Миронівська сільська/селищна рада і 12–17 сільрад, які містили 23–26 поселень. Сам район у цей час входив до Київської області УСРР/УРСР, причому у 1948–1962 роках він називався Старченківський.

У 1965–1966 роках до району входили місто Богуслав, Миронівська селищна рада і 41–42 сільради, а сам район входив до Київської області.

У 1966–2020 роках до району входили Миронівська селищна/міська рада і 21–23 сільради, які містили 44–47 поселень, а сам район продовжував входити до Київської області. У 2018–2019 роках Миронівська міськрада і 4 сільради увійшли до складу Миронівської та Ржищівської об'єднаних територіальних громад, а у 2020 році вже усі ради/громади району увійшли до складу Миронівської та Ржищівської громад, які натомість увійшли до новоутвореного Обухівського району Київської області.

Устрій у 1923–1931 роках

Докладніше: Миронівський район (1923—1931)

Устрій у 1935–1962 роках

Докладніше: Миронівський район (1935—1962)

Устрій у 1965–1966 роках

4 січня 1965 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР», відповідно до якого відбулося об’єднання обласних (промислових) і обласних (сільських) рад депутатів трудящих УРСР і розукрупнення районів на території Української РСР. Зокрема у Київській області було відновлено Миронівський район із центром у селищі міського типу Миронівка у складі:

  • міста Богуслав і Миронівської селищної ради Богуславської міськради;
  • 20 сільрад Кагарлицького району: Владиславська, Грушівська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Кип’ячківська, Козинська, Македонська, Малобукринська, Маслівська, Олександрівська, Піївська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Тулинська, Ходорівська, Шандрівська, Юхнівська і Яхнівська;
  • 21 сільрада Таращанського району: Бієвецька, Бранопільська, Вільховецька, Дибинецька, Дмитренківська, Іванівська, Ісайківська, Киданівська, Медвинська, Мисайлівська, Мітаївська, Москаленківська, Побережківська, Розкопанецька, Саварська, Семигорівська, Синицька, Тептіївська, Хохітвянська, Шупиківська і Щербашинецька.

10 березня 1966 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №149 «Про адміністративно-територіальні зміни в окремих районах області» у районі:

  • утворено Вікторівську сільраду з центром в селі Вікторівка, якій підпорядковані села Матвіївка і Фролівка Олександрівської сільради.

Устрій у 1966–2020 роках

8 грудня 1966 року Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про утворення нових районів Української РСР» із Миронівського району було виокремлено Богуславський район, що складався із міста Богуслав та 21 сільради, які були включені до Миронівського району із Таращанського району у 1965 році. Отже у складі Миронівського району залишилися: Миронівська селищна рада та 21 сільська рада: Вікторівська, Владиславська, Грушівська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Кип’ячківська, Козинська, Македонська, Малобукринська, Маслівська, Олександрівська, Піївська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Тулинська, Ходорівська, Шандрівська, Юхнівська і Яхнівська.

20 травня 1967 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №402 «Про уточнення найменувань окремих населених пунктів області», відповідно до якого уточнено найменування населених пунктів:

  • село Кутелів Хутір — в село Кутелів,
  • село Салів Хутір — в село Салів.

18 березня 1968 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про віднесення селищ міського типу Миронівка і Тетіїв Київської області до категорії міст районного підпорядкування».

9 листопада 1970 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №767 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області», відповідно до якого:

  • центр Ходорівської сільради перенесений в село Ведмедівку, а сільрада перейменована у Ведмедівську.

8 січня 1971 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про присвоєння найменувань окремим населеним пунктам Київської області», відповідно до якого присвоєні найменування поселенням відділень бурякорадгоспу Миронівського цукрового комбінату:

  • відділенню «Вербова» — село Світле;
  • відділенню «Червоний Жовтень» — село Польове.

20 січня 1971 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих №30 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі окремих районів області»:

  • в облікові дані включені села Польове і Світле Зеленьківської сільради.

Станом на 1 січня 1972 року і 1 січня 1979 року у складі району налічувалося 22 ради (Миронівська міська та 21 сільська рада) та 46 поселень (місто Миронівка і 45 сіл).

29 жовтня 1979 року рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №514 «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Миронівського та Чорнобильського районів» у складі району:

  • утворена Центральненська сільрада з центром в селі Центральне з підпорядкуванням їй сіл Андріївка, П’ятирічка і П’ятихатка Миронівської міськради;
  • Ведмедівська і Грушівська сільради об’єднані в одну Грушівську сільраду з центром в селі Грушів.

21 грудня 1987 року видано рішення виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів №344 «Про зміни в адміністративно-територіальному устрої ряду районів області», відповідно до якого:

  • відновлено село Микитяни, що раніше було приєднане до села Яхни, підпорядкувавши його Яхнівській сільській раді.

21 травня 1991 року на 6 сесії ХХІ скликання прийнято рішення Київської обласної ради народних депутатів «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої Білоцерківського, Згурівського, Макарівського, Миронівського, Поліського, Таращанського, Володарського та Яготинського районів», відповідно до якого у районі утворено такі сільські ради:

  • Коротищенська — з центром у селі Коротище, яке до утворення сільської ради було підпорядковане Потіцькій сільраді;
  • Полівська — з центром у селі Польове, підпорядкувавши сільраді село Світле Зеленьківської сільради.

19 серпня 1999 року прийнято рішення Київської обласної ради №138-08 «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному устрої окремих районів області», відповідно до якого у районі:

  • з облікових даних виключене село Сталівка Кип’ячківської сільради.

На кінець 2010 року до Миронівського району входили Миронівська міська і 23 сільські ради, у складі яких налічувалося 46 поселень.

19 травня 2016 року Верховною Радою України було:

  • перейменоване село П'ятирічка на село Нова Миронівка.

Під час адміністративно-територіальної реформи 2015–2020 років на території району почали утворюватися об'єднані територіальні громади (ОТГ) шляхом об'єднання місцевих рад (відповідних громад).

У 2018 році:

У 2019 році:

  • до Миронівської ОТГ доєдналися Владиславська сільська рада Миронівського району та Іванівська і Михайлівська сільські ради Богуславського району.

12 червня 2020 року усі ради (територіальні громади) району увійшли до складу Миронівської та Ржищівської громад:

  • до Миронівської громади увійшли 21 рада/громада: Миронівська міська і Вікторівська, Владиславська, Ємчиська, Зеленьківська, Карапишівська, Кип'ячківська, Козинська, Коритищенська, Македонська, Маслівська, Олександрівська, Полівська, Потіцька, Пустовітська, Росавська, Тулинська, Центральненська, Шандрівська, Юхнівська та Яхнівська сільські;
  • до Ржищівської громади увійшли 3 сільські ради/громади: Грушівська, Малобукринська та Піївська.

19 липня 2020 року сам район було ліквідовано, а Миронівська та Ржищівська громади були включені до новоутвореного Обухівського району Київської області.

Дані зібрані у наступних таблицях.

Ради і населені пункти району

Устрій у 1966–2020 роках
№ Рада Населені пункти (першим вказано центр ради)
1
 Миронівська міська (до 1968 — селищна) м. Миронівка (до 1968 — смт),
с. Нова Олександрівка,
с. Центральне (до 1979, →Центральненська),
с. Андріївка (до 1979, →Центральненська),
с. П'ятирічка (до 1979, →Центральненська),
с. П'ятихатка (до 1979, →Центральненська)
Сільські ради
2
Ведмедівська (1970–1979, →Грушівська) с. Ведмедівка,
с. Ходорів
3
 Вікторівська с. Вікторівка,
с. Матвіївка,
с. Фролівка
4
 Владиславська с. Владиславка,
с. Вахутинці,
с. Гулі
5
 Грушівська с. Грушів,
с. Дударі,
с. Ведмедівка (з 1979),
с. Ходорів (з 1979)
6
 Ємчиська с. Ємчиха
7
 Зеленьківська с. Зеленьки,
с. Польове (★1971–1991, →Полівська),
с. Світле (★1971–1991, →Полівська)
8
 Карапишівська с. Карапиші
9
 Кип'ячківська с. Кип'ячка,
с. Горобіївка,
с. Сталівка (†1999),
с. Тарасівка
10
 Козинська с. Козин,
с. Кутелів (Кутелів Хутір),
с. Салів (Салів Хутір)
11
Коритищенська (з 1991) с. Коритище
12
 Македонська с. Македони,
с. Кулешів,
с. Малі Прицьки
13
 Малобукринська с. Малий Букрин,
с. Великий Букрин,
с. Ромашки
14
 Маслівська с. Маслівка
15
 Олександрівська с. Олександрівка
16
 Піївська с. Пії,
с. Липовий Ріг
17
Полівська (з 1991) с. Польове,
с. Світле
18
 Потіцька с. Потік,
с. Коритище (до 1991, →Коритищенська)
19
 Пустовітська с. Пустовіти
20
 Росавська с. Росава
21
 Тулинська с. Тулинці
22
Ходорівська (до 1970, ⇒Ведмедівська) с. Ходорів,
с. Ведмедівка
23
Центральненська (з 1979) с. Центральне,
с. Андріївка,
с. Нова Миронівка (П'ятирічка),
с. П'ятихатка
24
 Шандрівська с. Шандра
25
 Юхнівська с. Юхни
26
 Яхнівська с. Яхни,
с. Микитяни (☆1987)
   Сільрада приєднана до іншої сільради
   Сільрада перейменована, і центр перенесено
   Сільрада виокремлена з іншої сільради

* Скорочення і позначення: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, ★ — село утворено, ☆ — село відновлено, † — село знято з обліку, → — до якої сільради включено/приєднано село/сільраду, ⇒ — нова назва сільради

Устрій перед ліквідацією

Ради і громади району перед його ліквідацією у 2020 році
№ Назва Центр Населені пункти Площа,
км²		 Населення
(2001), осіб. 		Код КОАТУУ ОТГ, до якої увійшла рада у 2015–2020 рр. Громада, до якої увійшла рада у 2020 р.
1
 Миронівська міська рада м. Миронівка м. Миронівка
с. Нова Олександрівка		 115 13 339 3222910100 Миронівська (2018) Миронівська
2
 Вікторівська сільська рада с. Вікторівка с. Вікторівка
с. Матвіївка
с. Фролівка		 44,47 634 3222980900 Миронівська
3
 Владиславська сільська рада с. Владиславка с. Владиславка
с. Вахутинці
с. Гулі		 60,1 1928 3222981200 Миронівська (2019) Миронівська
4
 Грушівська сільська рада с. Грушів с. Грушів
с. Ведмедівка
с. Дударі
с. Ходорів		 60,17 987 3222981500 Ржищівська
5
 Ємчиська сільська рада с. Ємчиха с. Ємчиха 52,1 530 3222981800 Миронівська
6
 Зеленьківська сільська рада с. Зеленьки с. Зеленьки 21,31 1873 3222982200 Миронівська
7
 Карапишівська сільська рада с. Карапиші с. Карапиші 18,23 3081 3222982600 Миронівська
8
 Кип'ячківська сільська рада с. Кип'ячка с. Кип'ячка
с. Горобіївка
с. Тарасівка		 45,1 955 3222982900 Миронівська
9
 Козинська сільська рада с. Козин с. Козин
с. Кутелів
с. Салів		 43,06 1615 3222983300 Миронівська
10
 Коритищенська сільська рада с. Коритище с. Коритище 15,9 238 3222983400 Миронівська
11
 Македонська сільська рада с. Македони с. Македони
с. Кулешів
с. Малі Прицьки		 20,85 872 3222983600 Миронівська
12
 Малобукринська сільська рада с. Малий Букрин с. Малий Букрин
с. Великий Букрин
с. Ромашки		 39,3 375 3222984000 Ржищівська
13
 Маслівська сільська рада с. Маслівка с. Маслівка 51,88 1910 3222984300 Миронівська
14
 Олександрівська сільська рада с. Олександрівка с. Олександрівка 33,2 613 3222980300 Миронівська
15
 Піївська сільська рада с. Пії с. Пії
с. Липовий Ріг		 39,26 1450 3222985400 Ржищівська (2018) Ржищівська
16
 Полівська сільська рада с. Польове с. Польове
с. Світле		 11,3 595 3222985700 Миронівська
17
 Потіцька сільська рада с. Потік с. Потік 88,5 1106 3222985900 Миронівська
18
 Пустовітська сільська рада с. Пустовіти с. Пустовіти 65,8 1177 3222986300 Миронівська
19
 Росавська сільська рада с. Росава с. Росава 70,91 2410 3222986700 Миронівська
20
 Тулинська сільська рада с. Тулинці с. Тулинці 64 383 3222988000 Миронівська
21
 Центральненська сільська рада с. Центральне с. Центральне
с. Андріївка
с. Нова Миронівка
с. П'ятихатка		 22,13 1860 3222988300 Миронівська (2018) Миронівська
22
 Шандрівська сільська рада с. Шандра с. Шандра 95 1023 3222988400 Миронівська
23
 Юхнівська сільська рада с. Юхни с. Юхни 64,8 733 3222988800 Миронівська
24
 Яхнівська сільська рада с. Яхни с. Яхни
с. Микитяни		 29,66 1116 3222989100 Миронівська (2018) Миронівська

* Скорочення: м. — місто, смт — селище міського типу, с. — село, с-ще — селище

Див. також

Примітки

  1. із незначними перервами у 1931–1935 і 1962–1965 роках
  2. до утворення областей район входив до Корсунської і Білоцерківської округ УСРР, а протягом недовгого часу безпосередньо підпорядковувався центральному уряду УСРР
  3. спочатку мала статус села, потім селища міського типу, а згодом міста
  4. центром району залишалася Миронівка
  5. Миронівська міськрада і 4 сільради увійшли до 2 об'єднаних територіальних громад після 2018 року
  6. без врахування об'єднання громад (рад) у 2018–2020 роках
  7. дані про населення, площу і код КОАТУУ зібрані з індивідуальних статей кожної ради

Джерела

  1. (PDF). Біла Церква: Київська обласна державна адміністрація, Державний архів Київської області. 2012. Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2022. Процитовано 22 серпня 2021.
  2. Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 16 квітня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 8.12.1966 «Про утворення нових районів Української РСР» — Вікіджерела. uk.wikisource.org. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
  4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 січня 1972 року) / В. I. Кирненко (відп. ред.), Д. О. Шелягін (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1973. — 816 с. — С. 220
  5. Украинская ССР: Административно-территориальное деление (на 1 января 1979 года) / В. И. Кирненко (ред. коллегия). — К. : Гл. ред. Укр. Сов. энциклопедии, 1979. — 512 с.(рос.) — С. 150
  6. Постанова Верховної Ради України від 19 травня 2016 року № 1377-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  7. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 8 липня 2021.
  8. . decentralization.gov.ua. Архів оригіналу за 11 липня 2021. Процитовано 28 березня 2021.
  9. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області»
  10. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»



Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Div takozh Mironivskij rajonDiv takozh Administrativnij podil Ukrayinskoyi RSR Administrativnij ustrij Ukrayini ta Administrativnij ustrij Kiyivskoyi oblasti Mironivskij rajon isnuvav u 1923 2020 rokah u mezhah Kiyivskoyi oblasti URSR ta Ukrayini Administrativnim centrom rajonu bula Mironivka Administrativno teritorialno rajon podilyavsya na miski selishni ta silski radi do yakih vhodili rizni tipi poselen mista selisha miskogo tipu sela hutori tosho Rajon utvoryuvavsya trichi u riznih mezhah u 1923 1935 ta 1965 rokah i trichi likvidovuvavsya u 1931 1962 ta 2020 rokah vidpovidno Takozh u 1966 roci rajon bulo rozdileno na dva rajoni Mironivskij i Boguslavskij Otzhe rajon mav zagalom 3 periodi isnuvannya u 4 riznih konfiguraciyah mezh U 1923 1931 rokah do rajonu vhodilo 15 silrad yaki mistili 22 poselen Sam rajon u cej chas vhodiv spochatku do Shevchenkivskoyi Korsunskoyi okrugi Kiyivskoyi guberniyi USRR do 1925 roku potim do Bilocerkivskoyi okrugi USRR u 1925 1930 rokah a potim pidporyadkovuvavsya bezposeredno centralnomu uryadu USRR pislya 1930 roku U 1935 1962 rokah do rajonu vhodili Mironivska silska selishna rada i 12 17 silrad yaki mistili 23 26 poselen Sam rajon u cej chas vhodiv do Kiyivskoyi oblasti USRR URSR prichomu u 1948 1962 rokah vin nazivavsya Starchenkivskij U 1965 1966 rokah do rajonu vhodili misto Boguslav Mironivska selishna rada i 41 42 silradi a sam rajon vhodiv do Kiyivskoyi oblasti U 1966 2020 rokah do rajonu vhodili Mironivska selishna miska rada i 21 23 silradi yaki mistili 44 47 poselen a sam rajon prodovzhuvav vhoditi do Kiyivskoyi oblasti U 2018 2019 rokah Mironivska miskrada i 4 silradi uvijshli do skladu Mironivskoyi ta Rzhishivskoyi ob yednanih teritorialnih gromad a u 2020 roci vzhe usi radi gromadi rajonu uvijshli do skladu Mironivskoyi ta Rzhishivskoyi gromad yaki natomist uvijshli do novoutvorenogo Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Ustrij u 1923 1931 rokahDokladnishe Mironivskij rajon 1923 1931 Ustrij u 1935 1962 rokahDokladnishe Mironivskij rajon 1935 1962 Ustrij u 1965 1966 rokah4 sichnya 1965 roku buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR vidpovidno do yakogo vidbulosya ob yednannya oblasnih promislovih i oblasnih silskih rad deputativ trudyashih URSR i rozukrupnennya rajoniv na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR Zokrema u Kiyivskij oblasti bulo vidnovleno Mironivskij rajon iz centrom u selishi miskogo tipu Mironivka u skladi mista Boguslav i Mironivskoyi selishnoyi radi Boguslavskoyi miskradi 20 silrad Kagarlickogo rajonu Vladislavska Grushivska Yemchiska Zelenkivska Karapishivska Kip yachkivska Kozinska Makedonska Malobukrinska Maslivska Oleksandrivska Piyivska Poticka Pustovitska Rosavska Tulinska Hodorivska Shandrivska Yuhnivska i Yahnivska 21 silrada Tarashanskogo rajonu Biyevecka Branopilska Vilhovecka Dibinecka Dmitrenkivska Ivanivska Isajkivska Kidanivska Medvinska Misajlivska Mitayivska Moskalenkivska Poberezhkivska Rozkopanecka Savarska Semigorivska Sinicka Teptiyivska Hohitvyanska Shupikivska i Sherbashinecka 10 bereznya 1966 roku rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 149 Pro administrativno teritorialni zmini v okremih rajonah oblasti u rajoni utvoreno Viktorivsku silradu z centrom v seli Viktorivka yakij pidporyadkovani sela Matviyivka i Frolivka Oleksandrivskoyi silradi Ustrij u 1966 2020 rokah8 grudnya 1966 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR iz Mironivskogo rajonu bulo viokremleno Boguslavskij rajon sho skladavsya iz mista Boguslav ta 21 silradi yaki buli vklyucheni do Mironivskogo rajonu iz Tarashanskogo rajonu u 1965 roci Otzhe u skladi Mironivskogo rajonu zalishilisya Mironivska selishna rada ta 21 silska rada Viktorivska Vladislavska Grushivska Yemchiska Zelenkivska Karapishivska Kip yachkivska Kozinska Makedonska Malobukrinska Maslivska Oleksandrivska Piyivska Poticka Pustovitska Rosavska Tulinska Hodorivska Shandrivska Yuhnivska i Yahnivska 20 travnya 1967 roku vidano rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 402 Pro utochnennya najmenuvan okremih naselenih punktiv oblasti vidpovidno do yakogo utochneno najmenuvannya naselenih punktiv selo Kuteliv Hutir v selo Kuteliv selo Saliv Hutir v selo Saliv 18 bereznya 1968 roku buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vidnesennya selish miskogo tipu Mironivka i Tetiyiv Kiyivskoyi oblasti do kategoriyi mist rajonnogo pidporyadkuvannya 9 listopada 1970 roku vidano rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 767 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili okremih rajoniv oblasti vidpovidno do yakogo centr Hodorivskoyi silradi perenesenij v selo Vedmedivku a silrada perejmenovana u Vedmedivsku 8 sichnya 1971 roku buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro prisvoyennya najmenuvan okremim naselenim punktam Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo prisvoyeni najmenuvannya poselennyam viddilen buryakoradgospu Mironivskogo cukrovogo kombinatu viddilennyu Verbova selo Svitle viddilennyu Chervonij Zhovten selo Polove 20 sichnya 1971 roku rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi deputativ trudyashih 30 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili okremih rajoniv oblasti v oblikovi dani vklyucheni sela Polove i Svitle Zelenkivskoyi silradi Stanom na 1 sichnya 1972 roku i 1 sichnya 1979 roku u skladi rajonu nalichuvalosya 22 radi Mironivska miska ta 21 silska rada ta 46 poselen misto Mironivka i 45 sil 29 zhovtnya 1979 roku rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 514 Pro zmini v administrativno teritorialnomu podili Mironivskogo ta Chornobilskogo rajoniv u skladi rajonu utvorena Centralnenska silrada z centrom v seli Centralne z pidporyadkuvannyam yij sil Andriyivka P yatirichka i P yatihatka Mironivskoyi miskradi Vedmedivska i Grushivska silradi ob yednani v odnu Grushivsku silradu z centrom v seli Grushiv 21 grudnya 1987 roku vidano rishennya vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ 344 Pro zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi ryadu rajoniv oblasti vidpovidno do yakogo vidnovleno selo Mikityani sho ranishe bulo priyednane do sela Yahni pidporyadkuvavshi jogo Yahnivskij silskij radi 21 travnya 1991 roku na 6 sesiyi HHI sklikannya prijnyato rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ Pro chastkovi zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi Bilocerkivskogo Zgurivskogo Makarivskogo Mironivskogo Poliskogo Tarashanskogo Volodarskogo ta Yagotinskogo rajoniv vidpovidno do yakogo u rajoni utvoreno taki silski radi Korotishenska z centrom u seli Korotishe yake do utvorennya silskoyi radi bulo pidporyadkovane Potickij silradi Polivska z centrom u seli Polove pidporyadkuvavshi silradi selo Svitle Zelenkivskoyi silradi 19 serpnya 1999 roku prijnyato rishennya Kiyivskoyi oblasnoyi radi 138 08 Pro chastkovi zmini v administrativno teritorialnomu ustroyi okremih rajoniv oblasti vidpovidno do yakogo u rajoni z oblikovih danih viklyuchene selo Stalivka Kip yachkivskoyi silradi Na kinec 2010 roku do Mironivskogo rajonu vhodili Mironivska miska i 23 silski radi u skladi yakih nalichuvalosya 46 poselen 19 travnya 2016 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayini bulo perejmenovane selo P yatirichka na selo Nova Mironivka Pid chas administrativno teritorialnoyi reformi 2015 2020 rokiv na teritoriyi rajonu pochali utvoryuvatisya ob yednani teritorialni gromadi OTG shlyahom ob yednannya miscevih rad vidpovidnih gromad U 2018 roci Mironivska miska rada ta Centralnenska i Yahnivska silski radi ob yednalisya u Mironivsku OTG Piyivska silska rada uvijshla do Rzhishivskoyi OTG utvorenoyi navkolo mista oblasnogo znachennya Rzhisheva U 2019 roci do Mironivskoyi OTG doyednalisya Vladislavska silska rada Mironivskogo rajonu ta Ivanivska i Mihajlivska silski radi Boguslavskogo rajonu 12 chervnya 2020 roku usi radi teritorialni gromadi rajonu uvijshli do skladu Mironivskoyi ta Rzhishivskoyi gromad do Mironivskoyi gromadi uvijshli 21 rada gromada Mironivska miska i Viktorivska Vladislavska Yemchiska Zelenkivska Karapishivska Kip yachkivska Kozinska Koritishenska Makedonska Maslivska Oleksandrivska Polivska Poticka Pustovitska Rosavska Tulinska Centralnenska Shandrivska Yuhnivska ta Yahnivska silski do Rzhishivskoyi gromadi uvijshli 3 silski radi gromadi Grushivska Malobukrinska ta Piyivska 19 lipnya 2020 roku sam rajon bulo likvidovano a Mironivska ta Rzhishivska gromadi buli vklyucheni do novoutvorenogo Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Dani zibrani u nastupnih tablicyah Radi i naseleni punkti rajonu Ustrij u 1966 2020 rokah Rada Naseleni punkti pershim vkazano centr radi 1 Mironivska miska do 1968 selishna m Mironivka do 1968 smt s Nova Oleksandrivka s Centralne do 1979 Centralnenska s Andriyivka do 1979 Centralnenska s P yatirichka do 1979 Centralnenska s P yatihatka do 1979 Centralnenska Silski radi2 Vedmedivska 1970 1979 Grushivska s Vedmedivka s Hodoriv3 Viktorivska s Viktorivka s Matviyivka s Frolivka4 Vladislavska s Vladislavka s Vahutinci s Guli5 Grushivska s Grushiv s Dudari s Vedmedivka z 1979 s Hodoriv z 1979 6 Yemchiska s Yemchiha7 Zelenkivska s Zelenki s Polove 1971 1991 Polivska s Svitle 1971 1991 Polivska 8 Karapishivska s Karapishi9 Kip yachkivska s Kip yachka s Gorobiyivka s Stalivka 1999 s Tarasivka10 Kozinska s Kozin s Kuteliv Kuteliv Hutir s Saliv Saliv Hutir 11 Koritishenska z 1991 s Koritishe12 Makedonska s Makedoni s Kuleshiv s Mali Pricki13 Malobukrinska s Malij Bukrin s Velikij Bukrin s Romashki14 Maslivska s Maslivka15 Oleksandrivska s Oleksandrivka16 Piyivska s Piyi s Lipovij Rig17 Polivska z 1991 s Polove s Svitle18 Poticka s Potik s Koritishe do 1991 Koritishenska 19 Pustovitska s Pustoviti20 Rosavska s Rosava21 Tulinska s Tulinci22 Hodorivska do 1970 Vedmedivska s Hodoriv s Vedmedivka23 Centralnenska z 1979 s Centralne s Andriyivka s Nova Mironivka P yatirichka s P yatihatka24 Shandrivska s Shandra25 Yuhnivska s Yuhni26 Yahnivska s Yahni s Mikityani 1987 Silrada priyednana do inshoyi silradi Silrada perejmenovana i centr pereneseno Silrada viokremlena z inshoyi silradi Skorochennya i poznachennya m misto smt selishe miskogo tipu s selo selo utvoreno selo vidnovleno selo znyato z obliku do yakoyi silradi vklyucheno priyednano selo silradu nova nazva silradi Ustrij pered likvidaciyeyu Radi i gromadi rajonu pered jogo likvidaciyeyu u 2020 roci Nazva Centr Naseleni punkti Plosha km Naselennya 2001 osib Kod KOATUU OTG do yakoyi uvijshla rada u 2015 2020 rr Gromada do yakoyi uvijshla rada u 2020 r 1 Mironivska miska rada m Mironivka m Mironivka s Nova Oleksandrivka 115 13 339 3222910100 Mironivska 2018 Mironivska2 Viktorivska silska rada s Viktorivka s Viktorivka s Matviyivka s Frolivka 44 47 634 3222980900 Mironivska3 Vladislavska silska rada s Vladislavka s Vladislavka s Vahutinci s Guli 60 1 1928 3222981200 Mironivska 2019 Mironivska4 Grushivska silska rada s Grushiv s Grushiv s Vedmedivka s Dudari s Hodoriv 60 17 987 3222981500 Rzhishivska5 Yemchiska silska rada s Yemchiha s Yemchiha 52 1 530 3222981800 Mironivska6 Zelenkivska silska rada s Zelenki s Zelenki 21 31 1873 3222982200 Mironivska7 Karapishivska silska rada s Karapishi s Karapishi 18 23 3081 3222982600 Mironivska8 Kip yachkivska silska rada s Kip yachka s Kip yachka s Gorobiyivka s Tarasivka 45 1 955 3222982900 Mironivska9 Kozinska silska rada s Kozin s Kozin s Kuteliv s Saliv 43 06 1615 3222983300 Mironivska10 Koritishenska silska rada s Koritishe s Koritishe 15 9 238 3222983400 Mironivska11 Makedonska silska rada s Makedoni s Makedoni s Kuleshiv s Mali Pricki 20 85 872 3222983600 Mironivska12 Malobukrinska silska rada s Malij Bukrin s Malij Bukrin s Velikij Bukrin s Romashki 39 3 375 3222984000 Rzhishivska13 Maslivska silska rada s Maslivka s Maslivka 51 88 1910 3222984300 Mironivska14 Oleksandrivska silska rada s Oleksandrivka s Oleksandrivka 33 2 613 3222980300 Mironivska15 Piyivska silska rada s Piyi s Piyi s Lipovij Rig 39 26 1450 3222985400 Rzhishivska 2018 Rzhishivska16 Polivska silska rada s Polove s Polove s Svitle 11 3 595 3222985700 Mironivska17 Poticka silska rada s Potik s Potik 88 5 1106 3222985900 Mironivska18 Pustovitska silska rada s Pustoviti s Pustoviti 65 8 1177 3222986300 Mironivska19 Rosavska silska rada s Rosava s Rosava 70 91 2410 3222986700 Mironivska20 Tulinska silska rada s Tulinci s Tulinci 64 383 3222988000 Mironivska21 Centralnenska silska rada s Centralne s Centralne s Andriyivka s Nova Mironivka s P yatihatka 22 13 1860 3222988300 Mironivska 2018 Mironivska22 Shandrivska silska rada s Shandra s Shandra 95 1023 3222988400 Mironivska23 Yuhnivska silska rada s Yuhni s Yuhni 64 8 733 3222988800 Mironivska24 Yahnivska silska rada s Yahni s Yahni s Mikityani 29 66 1116 3222989100 Mironivska 2018 Mironivska Skorochennya m misto smt selishe miskogo tipu s selo s she selisheDiv takozhMironivskij rajonPrimitkiiz neznachnimi perervami u 1931 1935 i 1962 1965 rokah do utvorennya oblastej rajon vhodiv do Korsunskoyi i Bilocerkivskoyi okrug USRR a protyagom nedovgogo chasu bezposeredno pidporyadkovuvavsya centralnomu uryadu USRR spochatku mala status sela potim selisha miskogo tipu a zgodom mista centrom rajonu zalishalasya Mironivka Mironivska miskrada i 4 silradi uvijshli do 2 ob yednanih teritorialnih gromad pislya 2018 roku bez vrahuvannya ob yednannya gromad rad u 2018 2020 rokah dani pro naselennya ploshu i kod KOATUU zibrani z individualnih statej kozhnoyi radiDzherela PDF Bila Cerkva Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Derzhavnij arhiv Kiyivskoyi oblasti 2012 Arhiv originalu PDF za 4 bereznya 2022 Procitovano 22 serpnya 2021 Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 8 12 1966 Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Vikidzherela uk wikisource org Arhiv originalu za 28 lipnya 2021 Procitovano 28 lipnya 2021 Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil na 1 sichnya 1972 roku V I Kirnenko vidp red D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1973 816 s S 220 Ukrainskaya SSR Administrativno territorialnoe delenie na 1 yanvarya 1979 goda V I Kirnenko red kollegiya K Gl red Ukr Sov enciklopedii 1979 512 s ros S 150 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 19 travnya 2016 roku 1377 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv decentralization gov ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 8 lipnya 2021 decentralization gov ua Arhiv originalu za 11 lipnya 2021 Procitovano 28 bereznya 2021 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 715 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Kiyivskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv

Дата публікації:
Топ