Ки́ївська о́бласть — адміністративно-територіальна одиниця, яка була утворена 842 року — час появи перших населених пунктів за межами стародавнього Києва. Нині ця територія і є Київщина. 27 лютого 1932 року ЦВК СРСР затвердив постанову ВУЦВК про утворення областей.
Від часу проголошення Незалежності України 24 серпня 1991 року Київська область стала її частиною в кордонах, що станом на 1991 рік збігалися територіально з адміністративно-територіальною одиницею в складі УРСР.
Площа області становить 28,1 тис. км² (4,7 % території України). Чисельність населення — 1827,9 тис. осіб (3,7 % населення України), у тому числі міське населення — 1053,5 тис. осіб (58 %), сільське — 774,4 тис. осіб (42 %). Густота населення — 65 осіб на км².
Станом на 16 липня 2020 року Київська область складалася з 25 адміністративних районів та 12 міст обласного підпорядкування.
Внаслідок адміністративно-територіальної реформи, з 2020 року Київська область складається з 69 територіальних громад, об'єднаних в 7 районів: укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та новоутворений Бучанський. Громади, у свою чергу, поділяються на 489 старостинських округів (на них поділено усі громади, окрім трьох — Коцюбинської, Славутицької та Чабанівської).
Усього в області нараховується 1180 населених пунктів, з них 25 міст, 30 селищ міського типу, 1125 сільських населених пунктів. Найбільші міста: Біла Церква, Бровари, Бориспіль, Фастів, Ірпінь. Адміністративний центр — місто Київ, що є окремим регіоном — містом зі спеціальним статусом, та не входить до складу Київської області.
Перелік районів з 2020 року
№ | Назва | Площа, тис. км2 | Чисельність населення, тис. ос. | Густота, ос./км² | Адміністративний центр | Чисельність населення адм. центру, тис. ос. | Кількість громад | Кількість населених пунктів | Розташування на мапі |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Білоцерківський | 6,51 | 443,4 | 68,11 | Біла Церква | 209,2 | 13 | 302 | |
2 | Бориспільський | 3,87 | 203,7 | 52,63 | Бориспіль | 63,2 | 11 | 140 | |
3 | Броварський | 2,88 | 240,7 | 83,57 | Бровари | 108,3 | 8 | 125 | |
4 | Бучанський | 1,54 | 339,5 | 220,45 | Буча | 36,3 | 11 | 141 | |
5 | Вишгородський | 6,91 | 130,1 | 18,82 | Вишгород | 30,9 | 7 | 163 | |
6 | Обухівський | 3,53 | 229,8 | 65,09 | Обухів | 33,4 | 8 | 200 | |
7 | Фастівський | 2,89 | 160,9 | 55,67 | Фастів | 45,4 | 9 | 109 |
Райони та міста обласного значення до 17 липня 2020 року
Перелік районів
№ | Назва | Герб | Населення, тис. жит. | Територія, км² | Густота, ос./км² | Адміністративний центр | Карта |
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | Баришівський | 41,6 | 957,6 | 42,9 | Баришівка | ||
2 | Білоцерківський | 55,6 | 1276,8 | 43,580 | Біла Церква | ||
3 | Богуславський | 40,6 | 772 | 52,560 | Богуслав | ||
4 | Бориспільський | 54,7 | 1 485 | 36,8 | Бориспіль | ||
5 | Бородянський | 57,5 | 934 | 61,54 | Бородянка | ||
6 | Броварський | 84,3 | 1 198 | 70,37 | Бровари | ||
7 | Васильківський | 69,2 | 1184,4 | 58,3 | Васильків | ||
8 | Вишгородський | 72,5 | 2031 | 36 | Вишгород | ||
9 | Володарський | 23,4 | 649 | 35,9 | Володарка | ||
10 | Згурівський | 19,0 | 763,08 | 30 | Згурівка | ||
11 | Іванківський | 35,4 | 3 616 | 9,7 | Іванків | ||
12 | Кагарлицький | 32,8 | 926 | 37,3 | Кагарлик | ||
13 | Києво-Святошинський | 198,6 | 726 | 212,7 | Київ | ||
14 | Макарівський | 44,0 | 1 400 | 31 | Макарів | ||
15 | Миронівський | 41,5 | 904 | 46 | Миронівка | ||
16 | Обухівський | 72,0 | 773 | 93,1 | Обухів | ||
17 | Переяслав-Хмельницький | 31,6 | 956 | 33 | Переяслав | ||
18 | Поліський | 6,4 | 1 288 | 4,9 | Красятичі | ||
19 | Рокитнянський | 36,4 | 661,51 | 54,96 | Рокитне | ||
20 | Сквирський | 44,3 | 980 | 45,2 | Сквира | ||
21 | Ставищенський | 25,2 | 674 | 37,4 | Ставище | ||
22 | Таращанський | 31,9 | 758 | 48,05 | Тараща | ||
23 | Тетіївський | 33,2 | 756 | 43,9 | Тетіїв | ||
24 | Фастівський | 32,1 | 896,25 | 36 | Фастів | ||
25 | Яготинський | 25,2 | 793,25 | 45,7 | Яготин |
Перелік міст обласного значення
№ | Назва | Герб | Населення (01.01.2011) | Площа, км² | Розташування на мапі |
---|---|---|---|---|---|
1 | Біла Церква | 210924 | 33,7 | ||
2 | Березань | 16547 | 32,92 | ||
3 | Бориспіль | 59502 | 37,01 | ||
4 | Бровари | 98052 | 34 | ||
5 | Буча | 28369 | 26,57 | ||
6 | Васильків | 36678 | |||
7 | Ірпінь | 41533 | 110.83 | ||
8 | Обухів | 33025 | 24,2 | ||
9 | Переяслав | 27960 | 32 | ||
10 | Ржищів | 7537 | 35,6 | ||
11 | Славутич | 24854 | 20,824 | ||
12 | Фастів | 48250 | 43 |
Історія
При утворенні Київської області 27 лютого 1932 року у її складі було 98 районів та два міста (обласного значення) — Київ і Житомир. До цього моменту на території майбутньої Київської області (приблизно збігається з межами тодішніх Київської та Білоцерківської округ) вже були ліквідовані деякі утворені у 1923 році райони: Шамраївський (1925), Гоголівський (1925), Ксаверівський (1925), Озернянський (1925), Телешівський (1925), Ходорівський (1925, первісно Македонський), Хотівський (1925), Будаївський (1927), Гостомельський (1927), Великодимерський (1927, приєднано до Броварського, який у 1930 знову став називатися Великодимерським), Германівський (1927), Рогозівський (1927), Баришівський (1930, приєднано до Березанського; пізніше того ж року райцентр перенесено з Березані до Баришівки, район перейменовано), Київський (1930; утворений 1928–29), Бишівський (1931), Новошепелицький (1931).
Перелік районів Київської області з 27 лютого 1932 року: Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Баришівський, Бахмацький, Березнянський, Білоцерківський, Бобровицький, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Борознянський, Брусилівський, Буцький, Васильківський, Вищедубечанський, Володарський (з кол. Білоцерківської округи), Володарський (з кол. Волинської округи), Гельмязівський, Глухівський, Городницький, Городнянський, Димерський, Дмитріївський, Добрянський, Драбівський, Ємільчинський, Жашківський, Звенигородський, Златопільський, Золотоніський, Іваницький, Іванківський, Ічнянський, Кагарлицький, Кам'янський, Канівський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Коростенський, Коростишівський, Корсунський, Корюківський, Кролевецький, Лисянський, Лугинський, Макарівський, Малинський, Малодівицький, Мархліївський, Менський, Народицький, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Новоград-Волинський, Носівський, Обухівський, Овруцький, Олевський, Олишівський, Остерський, Переяславський, Г. І. Петровського, Понорницький, Попільнянський, Потіївський, Пулинський, Радомисльський, Ржищівський, Ріпківський, Розважівський, Рокитнянський, Ружинський, Семенівський, Середино-Будський, Сквирський, Словечанський, Смілянський, Сновський, Ставищенський, Тальнівський, Таращанський, Тетіївський, Троянівський, Фастівський, Хабнівський, Черкаський, Чернігівський, Чорнобаївський, Чорнобильський, Черняхівський, Чигиринський, Шосткинський, Шполянський, Яготинський, Ярунський, Житомирська міськрада, Київська міськрада — усього 98 районів, 2 міськради.
15 жовтня 1932 року до складу новоутвореної Чернігівської області передали 29 районів: Бахмацький, Березнянський, Бобровицький, Борознянський, Глухівський, Городнянський, Дмитріївський, Добрянський, Іваницький, Ічнянський, Козелецький, Конотопський, Коропський, Корюківський, Кролевецький, Малодівицький, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Олишівський, Остерський, Понорницький, Ріпківський, Семенівський, Середино-Будський, Сновський, Чернігівський та Шосткинський; до складу Харківської — 2 райони: Драбівський та Яготинський; з Вінницької області до складу Київської передано 7 районів: Бабанський, Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський, Уманський та Христинівський.
22 січня 1935 року утворено райони: Березанський, Бишівський, Великополовецький, Вільшанський, Вчорайшенський, Гребінківський, Іркліївський, Катеринопільський, Корненський, Ладижинський, Маньківський, Миронівський, Мокрокалигірський, Новошепелицький, Олександрійський, Підвисоцький, Ротмістрівський, Узинський, Чоповицький. У складі Київської області 93 райони та 2 міськради.
4 травня 1935 у складі області утворено 2 округи (Коростенський з 9 районів та Новоград-Волинський з 6 районів). Мархліївський район Новоград-Волинського округу був розформований 21 жовтня 1935.
4 квітня 1937 року на приміській зоні Київської міськради утворені Броварський та Київський (Святошинський) райони. Місто Київ визнано містом республіканського значення.
22 вересня 1937 зі складу Київської передали:
- 4 райони до складу Вінницької області: Монастирищенський, Оратівський, Плисківський, Погребищенський;
- 28 районів та 1 міськраду до складу створюваної Житомирської області (при цьому округи ліквідовувалися): Андрушівський, Базарський, Баранівський, Барашівський, Брусилівський, Володарсько-Волинський, Вчорайшенський, Городницький, Ємільчинський, Корненський, Коростенський, Коростишівський, Малинський, Лугинський, Народицький, Новоград-Волинський, Овруцький, Олевський, Попільнянський, Потіївський, Радомисльський, Ружинський, Славечанський, Троянівський, Червоноармійський (Пулинський до 1935 р.), Черняхівський, Чоповицький, Ярунський, Житомирська міськрада;
- 4 райони до складу новостворюваної Полтавської області: Гельмязівський, Золотоніський, Іркліївський, Чорнобаївський.
1938 року надано статус міста 7 населеним пунктам: Богуслав, Фастів, Сквира, Корсунь, Звенигородка, Шпола і Тальне.
10 січня 1939 року до складу утворюваної Кіровоградської області передали 5 районів: Златопільський, Кам'янський, Олександрійський, Підвисоцький, Чигиринський, також у 1939 році статус міста обласного значення отримали міста Біла Церква, Сміла, Умань, Черкаси.
6 січня 1954 року з Полтавської до Київської області передано 2 райони: Згурівський та Яготинський. А наступного дня, 7 січня, з утворенням Черкаської області до її складу відійшли від Київської області 20 районів та 3 міськради: Бабанський, Буцький, Вільшанський, Городищенський (Г. І. Петровського до 1944), Жашківський, Звенигородський, Канівський, Катеринопільський, Корсунь-Шевченківський (Корсунський до 1944), Ладижинський, Лисянський, Маньківський, Мокрокалигірський, Ротмістрівський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Черкаський, Шполянський, міста Сміла, Умань, Черкаси.
Після цього у складі Київської області залишилося 35 районів та 1 міськрада: Баришівський, Березанський, Бишівський, Білоцерківський, Богуславський, Бориспільський, Бородянський, Броварський, Васильківський, Великополовецький, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський (Старченківський від 1948), Новошепелицький, Обухівський, Переяславський (Переяслав-Хмельницький від 1944), Ржищівський, Розважівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Узинський, Фастівський, Хабнівський (Кагановицький від 1935), Чорнобильський, Яготинський та місто Біла Церква.
У 1959 р. скасовано 4 райони: Бишівський, Великополовецький, Новошепелицький, Розважівський.
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів. Отже скасовувались 19 районів: Баришівський, Березанський, Богуславський, Бородянський, Броварський, Вищедубечанський, Володарський, Гребінківський, Димерський, Згурівський, Обухівський, Поліський, Ржищівський, Рокитнянський, Сквирський, Ставищенський, Старченківський, Узинський та Фастівський, статус міста обласного підпорядкування отримали: Богуслав, Бровари, Васильків, Ірпінь, Переяслав-Хмельницький, Фастів. У 1965 р. деякі з перелічених районів були відновлені (районів стало 19), а міста Богуслав, Бровари, Васильків та Переяслав-Хмельницький повернуто до складу районів. У грудні 1966 р. відновлено ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський та Рокитнянський.
У 1973 році утворено Вишгородський район.
У 1986 р. утворено Згурівський район.
У 1988 році ліквідовано Чорнобильський район. Таким чином, з 1989 до 2020 років у Київській області нараховувалось 25 районів.
Статус міста обласного значення на додачу до Білої Церкви, Ірпеня і Фастова отримали: Бровари (1972), Бориспіль (1975), Васильків (1975), Переяслав-Хмельницький (1975), Прип'ять (1980), Славутич (засновано на території Чернігівської області і включено до складу Київської у 1987), Березань (1994), Ржищів (1995), Буча (2007), Обухів (2010).
17 липня 2020 року Верховною Радою України прийняла Постанову «Про утворення та ліквідацію районів», внаслідок якої ліквідовані Баришівський, Білоцерківський район, Богуславський, Бориспільський район, Бородянський, Броварський район, Васильківський, Вишгородський район, Володарський, Згурівський, Іванківський, Кагарлицький, Києво-Святошинський, Макарівський, Миронівський, Обухівський район, Переяслав-Хмельницький, Поліський, Рокитнянський, Сквирський,Ставищенський, Таращанський, Тетіївський, Фастівський район, Яготинський райони, укрупнені Білоцерківський, Бориспільський, Броварський, Вишгородський, Обухівський, Фастівський та утворено Бучанський райони.
21 березня 2023 року Київська обласна рада восьмого скликання визначила датою заснування Київщини, як адміністративно-територіальної одиниці, 842 рік.
- Колишні райони
Назва | Рік ліквідації | Територія увійшла до | Примітка |
---|---|---|---|
Бишівський | 1959 | Макарівський район | |
Великополовецький | 1959 | Білоцерківський район, Сквирський район | |
Новошепелицький | 1959 | Чорнобильський район, Поліський район | |
Розважівський | 1959 | Іванківський район, Поліський район | |
Баришівський | 1962 | Переяслав-Хмельницький район | відновлений 4 січня 1965 |
Березанський | 1962 | Яготинський район, Переяслав-Хмельницький район | |
Богуславський | 1962 | Таращанський район, м. Богуслав | відновлений 8 грудня 1965 |
Бородянський | 1962 | Макарівський район | відновлений 8 грудня 1965 |
Броварський | 1962 | Бориспільський район, м. Бровари | відновлений 4 січня 1965 |
Вищедубечанський | 1962 | Києво-Святошинський район | |
Володарський | 1962 | Тетіївський район | відновлений 8 грудня 1965 |
Гребінківський | 1962 | Васильківський район | |
Димерський | 1962 | Іванківський район, Києво-Святошинський район | |
Згурівський | 1962 | Яготинський район | створений знову 25 вересня 1986 |
Обухівський | 1962 | Кагарлицький район | відновлений 8 грудня 1965 |
Поліський | 1962 | Чорнобильський район, Іванківський район, Поліський промисловий район | відновлений 4 січня 1965 |
Ржищівський | 1962 | Кагарлицький район, м. Богуслав | |
Рокитнянський | 1962 | Таращанський район | відновлений 8 грудня 1965 |
Сквирський | 1962 | Білоцерківський район, м. Біла Церква | відновлений 4 січня 1965 |
Ставищенський | 1962 | Тетіївський район | відновлений 4 січня 1965 |
Старченківський | 1962 | Кагарлицький район, м. Богуслав | відновлений як Миронівський 4 січня 1965 |
Узинський | 1962 | Білоцерківський район | |
Фастівський | 1962 | Васильківський район, м. Фастів | відновлений 4 січня 1965 |
Чорнобильський | 1987 | Іванківський район | |
Баришівський | 2020 | Броварський район (25), Бориспільський район (1) | |
Богуславський | 2020 | Обухівський район (16), Білоцерківський район (6) | |
Бородянський | 2020 | Бучанський район | |
Васильківський | 2020 | Білоцерківський район (15), Обухівський район (15), Фастівський район (13) | |
Володарський | 2020 | Білоцерківський район | |
Згурівський | 2020 | Броварський район | |
Іванківський | 2020 | Вишгородський район | |
Кагарлицький | 2020 | Обухівський район | |
Києво-Святошинський | 2020 | Бучанський район (19), Фастівський (8), Обухівський район (3) | |
Макарівський | 2020 | Бучанський район (26), Фастівський (11) | |
Миронівський | 2020 | Обухівський район | |
Переяслав-Хмельницький | 2020 | Бориспільський район | |
Поліський | 2020 | Вишгородський район | |
Рокитнянський | 2020 | Білоцерківський район | |
Сквирський | 2020 | Білоцерківський район | |
Ставищенський | 2020 | Білоцерківський район | |
Таращанський | 2020 | Білоцерківський район | |
Тетіївський | 2020 | Білоцерківський район | |
Яготинський | 2020 | Бориспільський район | |
Примітки
- Депутати Київської облради затвердили нову дату заснування Київщини як адміністративно-територіальної одиниці. tvoemisto.tv. Процитовано 27 вересня 2023.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . Децентралізація в Україні. Архів оригіналу за 23 вересня 2021.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1938. — № 22. — 20 грудня. — С. 4.
- СССР: Административно-территориальное деление союзных республик / Ред. и предисл.: П. В. Туманов. — Доп. к 1-му изд. (Изменения 1.10.1938 – 1.03.1939). — М. : Изд. «Ведомости Верховного Совета РСФСР», 1939. — С. 80, 81.(рос.)
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 35 (58). — 13 листопада. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування, уточнення та внесення змін в найменування деяких міст, районних центрів і районів УРСР» від 15 серпня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 10.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 34 (294). — 18 червня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Корсунського району, Київської області, в район — Корсунь-Шевченківський» від 3 травня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1945. — № 7–8 (1 квітня). — С. 3.
- Відомості Верховної Ради СРСР. — 1944. — № 41 (301). — 10 серпня. — С. 4.
- Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про перейменування Переяславського району, Київської області, в район Переяслав-Хмельницький» від 11 березня 1944 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1944. — № 6 (20 грудня). — С. 20.
- s:Указ Президії ВР УРСР від 4.03.1959 «Про ліквідацію Бишівського і Велико-Половецького районів Київської області»
- s:Указ Президії ВР УРСР від 10.09.1959 «Про ліквідацію Ново-Шепелицького і Розважівського районів Київської області»
- Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 28–30.
- Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику:
СССР: Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 г. — М. : Известия, 1964. — С. 106–108.(рос.) - Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 р. «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР» [ 1 липня 2018 у Wayback Machine.]
- Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 514.
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 12.04.1973 р. «Про утворення нових районів Української РСР»
- Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 25 вересня 1986 року «Про утворення Згурівського району у Київській області»
- Автор. . decentralization.gov.ua (Українською) . Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
- . kor.gov.ua. Архів оригіналу за 22 березня 2023. Процитовано 22 березня 2023.
Посилання
- Київська область [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Адміністративно-територіальний устрій Київської області [ 1 березня 2019 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради.
- Історія адм.-тер. формування на сайті Київської ОДА [ 12 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- Історичне рішення. Облрада визначила нову дату заснування Київщини // glavcom.ua 21.03.2023
Література
- Короткий статистично-економічний довідник Київської області 1932 року: з адміністративною картою області. — К. : Видання організаційного комітету Київської обл, 1932. — 4 + 201 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Київської області. На 1 червня 1959 р. — К., 1959. — 76 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Київської області на 1 червня 1961 року/ Виконком Київської обл. Ради депутатів трудящих. — К.: Обл. кн.-газ. вид., 1961. — 77 с.
- Адміністративно-територіальний поділ Київської області на 1 грудня 1967 року: [довідник] / Виконком Київської обл. Ради депутатів трудящих; складачі: М. І. Лазаренко і Г. А. Борисюк. — [Вид. 3-є]. — К., 1968. — 103 с.: з схем.-карт.
- Київська область: адм.-територ. поділ [на 1 травня 1974 р.] / Виконком Київ. обл. Ради депутатів трудящих. — К. : Реклама, 1975. — 101 с.
- Адміністративно-територіальний устрій України / А. І. Жежера (авт.-упоряд.). — К. : Держ. підпр. «Державний картографо-геодезичний фонд України» ДП «Укркартгеофонд», 2005. — С. 257–286.
(Довідник на геопорталі «Адміністративно-територіальний устрій України»)
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1471—1919 рр.). Ч. 1: довідник. — Київ: Державний архів Київської області, 2012.
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини (1920—2009 рр.). Ч. 2: довідник. — Київ: Державний архів Київської області, 2012.
- Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918—2010 роки: Довідник. (Автор — упорядник Корінний М. М.) — Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2012. — 304 с.: іл.
- Україна: Адміністративно-територіальний устрій (станом на 1 січня 2012 р.) / Верховна Рада України; за заг. ред. В. О. Зайчука; відп. ред. Г. П. Скопненко; упоряд. В. І. Гапотченко. — К. : Парламентське видавництво, 2012. — С. 159–176. — 2000 прим. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ki yivska o blast administrativno teritorialna odinicya yaka bula utvorena 842 roku chas poyavi pershih naselenih punktiv za mezhami starodavnogo Kiyeva Nini cya teritoriya i ye Kiyivshina 27 lyutogo 1932 roku CVK SRSR zatverdiv postanovu VUCVK pro utvorennya oblastej Vid chasu progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini 24 serpnya 1991 roku Kiyivska oblast stala yiyi chastinoyu v kordonah sho stanom na 1991 rik zbigalisya teritorialno z administrativno teritorialnoyu odiniceyu v skladi URSR Plosha oblasti stanovit 28 1 tis km 4 7 teritoriyi Ukrayini Chiselnist naselennya 1827 9 tis osib 3 7 naselennya Ukrayini u tomu chisli miske naselennya 1053 5 tis osib 58 silske 774 4 tis osib 42 Gustota naselennya 65 osib na km Stanom na 16 lipnya 2020 roku Kiyivska oblast skladalasya z 25 administrativnih rajoniv ta 12 mist oblasnogo pidporyadkuvannya Vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi z 2020 roku Kiyivska oblast skladayetsya z 69 teritorialnih gromad ob yednanih v 7 rajoniv ukrupneni Bilocerkivskij Borispilskij Brovarskij Vishgorodskij Obuhivskij Fastivskij ta novoutvorenij Buchanskij Gromadi u svoyu chergu podilyayutsya na 489 starostinskih okrugiv na nih podileno usi gromadi okrim troh Kocyubinskoyi Slavutickoyi ta Chabanivskoyi Usogo v oblasti narahovuyetsya 1180 naselenih punktiv z nih 25 mist 30 selish miskogo tipu 1125 silskih naselenih punktiv Najbilshi mista Bila Cerkva Brovari Borispil Fastiv Irpin Administrativnij centr misto Kiyiv sho ye okremim regionom mistom zi specialnim statusom ta ne vhodit do skladu Kiyivskoyi oblasti Perelik rajoniv z 2020 roku Nazva Plosha tis km2 Chiselnist naselennya tis os Gustota os km Administrativnij centr Chiselnist naselennya adm centru tis os Kilkist gromad Kilkist naselenih punktiv Roztashuvannya na mapi 1 Bilocerkivskij 6 51 443 4 68 11 Bila Cerkva 209 2 13 302 2 Borispilskij 3 87 203 7 52 63 Borispil 63 2 11 140 3 Brovarskij 2 88 240 7 83 57 Brovari 108 3 8 125 4 Buchanskij 1 54 339 5 220 45 Bucha 36 3 11 141 5 Vishgorodskij 6 91 130 1 18 82 Vishgorod 30 9 7 163 6 Obuhivskij 3 53 229 8 65 09 Obuhiv 33 4 8 200 7 Fastivskij 2 89 160 9 55 67 Fastiv 45 4 9 109Rajoni ta mista oblasnogo znachennya do 17 lipnya 2020 rokuPerelik rajoniv Nazva Gerb Naselennya tis zhit Teritoriya km Gustota os km Administrativnij centr Karta 1 Barishivskij 41 6 957 6 42 9 Barishivka 2 Bilocerkivskij 55 6 1276 8 43 580 Bila Cerkva 3 Boguslavskij 40 6 772 52 560 Boguslav 4 Borispilskij 54 7 1 485 36 8 Borispil 5 Borodyanskij 57 5 934 61 54 Borodyanka 6 Brovarskij 84 3 1 198 70 37 Brovari 7 Vasilkivskij 69 2 1184 4 58 3 Vasilkiv 8 Vishgorodskij 72 5 2031 36 Vishgorod 9 Volodarskij 23 4 649 35 9 Volodarka 10 Zgurivskij 19 0 763 08 30 Zgurivka 11 Ivankivskij 35 4 3 616 9 7 Ivankiv 12 Kagarlickij 32 8 926 37 3 Kagarlik 13 Kiyevo Svyatoshinskij 198 6 726 212 7 Kiyiv 14 Makarivskij 44 0 1 400 31 Makariv 15 Mironivskij 41 5 904 46 Mironivka 16 Obuhivskij 72 0 773 93 1 Obuhiv 17 Pereyaslav Hmelnickij 31 6 956 33 Pereyaslav 18 Poliskij 6 4 1 288 4 9 Krasyatichi 19 Rokitnyanskij 36 4 661 51 54 96 Rokitne 20 Skvirskij 44 3 980 45 2 Skvira 21 Stavishenskij 25 2 674 37 4 Stavishe 22 Tarashanskij 31 9 758 48 05 Tarasha 23 Tetiyivskij 33 2 756 43 9 Tetiyiv 24 Fastivskij 32 1 896 25 36 Fastiv 25 Yagotinskij 25 2 793 25 45 7 Yagotin Perelik mist oblasnogo znachennya Nazva Gerb Naselennya 01 01 2011 Plosha km Roztashuvannya na mapi 1 Bila Cerkva 210924 33 7 2 Berezan 16547 32 92 3 Borispil 59502 37 01 4 Brovari 98052 34 5 Bucha 28369 26 57 6 Vasilkiv 36678 21 03 7 Irpin 41533 110 83 8 Obuhiv 33025 24 2 9 Pereyaslav 27960 32 10 Rzhishiv 7537 35 6 11 Slavutich 24854 20 824 12 Fastiv 48250 43IstoriyaPri utvorenni Kiyivskoyi oblasti 27 lyutogo 1932 roku u yiyi skladi bulo 98 rajoniv ta dva mista oblasnogo znachennya Kiyiv i Zhitomir Do cogo momentu na teritoriyi majbutnoyi Kiyivskoyi oblasti priblizno zbigayetsya z mezhami todishnih Kiyivskoyi ta Bilocerkivskoyi okrug vzhe buli likvidovani deyaki utvoreni u 1923 roci rajoni Shamrayivskij 1925 Gogolivskij 1925 Ksaverivskij 1925 Ozernyanskij 1925 Teleshivskij 1925 Hodorivskij 1925 pervisno Makedonskij Hotivskij 1925 Budayivskij 1927 Gostomelskij 1927 Velikodimerskij 1927 priyednano do Brovarskogo yakij u 1930 znovu stav nazivatisya Velikodimerskim Germanivskij 1927 Rogozivskij 1927 Barishivskij 1930 priyednano do Berezanskogo piznishe togo zh roku rajcentr pereneseno z Berezani do Barishivki rajon perejmenovano Kiyivskij 1930 utvorenij 1928 29 Bishivskij 1931 Novoshepelickij 1931 Perelik rajoniv Kiyivskoyi oblasti z 27 lyutogo 1932 roku Andrushivskij Bazarskij Baranivskij Barashivskij Barishivskij Bahmackij Bereznyanskij Bilocerkivskij Bobrovickij Boguslavskij Borispilskij Borodyanskij Boroznyanskij Brusilivskij Buckij Vasilkivskij Vishedubechanskij Volodarskij z kol Bilocerkivskoyi okrugi Volodarskij z kol Volinskoyi okrugi Gelmyazivskij Gluhivskij Gorodnickij Gorodnyanskij Dimerskij Dmitriyivskij Dobryanskij Drabivskij Yemilchinskij Zhashkivskij Zvenigorodskij Zlatopilskij Zolotoniskij Ivanickij Ivankivskij Ichnyanskij Kagarlickij Kam yanskij Kanivskij Kozeleckij Konotopskij Koropskij Korostenskij Korostishivskij Korsunskij Koryukivskij Kroleveckij Lisyanskij Luginskij Makarivskij Malinskij Malodivickij Marhliyivskij Menskij Narodickij Nizhinskij Novgorod Siverskij Novograd Volinskij Nosivskij Obuhivskij Ovruckij Olevskij Olishivskij Osterskij Pereyaslavskij G I Petrovskogo Ponornickij Popilnyanskij Potiyivskij Pulinskij Radomislskij Rzhishivskij Ripkivskij Rozvazhivskij Rokitnyanskij Ruzhinskij Semenivskij Seredino Budskij Skvirskij Slovechanskij Smilyanskij Snovskij Stavishenskij Talnivskij Tarashanskij Tetiyivskij Troyanivskij Fastivskij Habnivskij Cherkaskij Chernigivskij Chornobayivskij Chornobilskij Chernyahivskij Chigirinskij Shostkinskij Shpolyanskij Yagotinskij Yarunskij Zhitomirska miskrada Kiyivska miskrada usogo 98 rajoniv 2 miskradi 15 zhovtnya 1932 roku do skladu novoutvorenoyi Chernigivskoyi oblasti peredali 29 rajoniv Bahmackij Bereznyanskij Bobrovickij Boroznyanskij Gluhivskij Gorodnyanskij Dmitriyivskij Dobryanskij Ivanickij Ichnyanskij Kozeleckij Konotopskij Koropskij Koryukivskij Kroleveckij Malodivickij Menskij Nizhinskij Novgorod Siverskij Nosivskij Olishivskij Osterskij Ponornickij Ripkivskij Semenivskij Seredino Budskij Snovskij Chernigivskij ta Shostkinskij do skladu Harkivskoyi 2 rajoni Drabivskij ta Yagotinskij z Vinnickoyi oblasti do skladu Kiyivskoyi peredano 7 rajoniv Babanskij Monastirishenskij Orativskij Pliskivskij Pogrebishenskij Umanskij ta Hristinivskij 22 sichnya 1935 roku utvoreno rajoni Berezanskij Bishivskij Velikopoloveckij Vilshanskij Vchorajshenskij Grebinkivskij Irkliyivskij Katerinopilskij Kornenskij Ladizhinskij Mankivskij Mironivskij Mokrokaligirskij Novoshepelickij Oleksandrijskij Pidvisockij Rotmistrivskij Uzinskij Chopovickij U skladi Kiyivskoyi oblasti 93 rajoni ta 2 miskradi 4 travnya 1935 u skladi oblasti utvoreno 2 okrugi Korostenskij z 9 rajoniv ta Novograd Volinskij z 6 rajoniv Marhliyivskij rajon Novograd Volinskogo okrugu buv rozformovanij 21 zhovtnya 1935 4 kvitnya 1937 roku na primiskij zoni Kiyivskoyi miskradi utvoreni Brovarskij ta Kiyivskij Svyatoshinskij rajoni Misto Kiyiv viznano mistom respublikanskogo znachennya 22 veresnya 1937 zi skladu Kiyivskoyi peredali 4 rajoni do skladu Vinnickoyi oblasti Monastirishenskij Orativskij Pliskivskij Pogrebishenskij 28 rajoniv ta 1 miskradu do skladu stvoryuvanoyi Zhitomirskoyi oblasti pri comu okrugi likvidovuvalisya Andrushivskij Bazarskij Baranivskij Barashivskij Brusilivskij Volodarsko Volinskij Vchorajshenskij Gorodnickij Yemilchinskij Kornenskij Korostenskij Korostishivskij Malinskij Luginskij Narodickij Novograd Volinskij Ovruckij Olevskij Popilnyanskij Potiyivskij Radomislskij Ruzhinskij Slavechanskij Troyanivskij Chervonoarmijskij Pulinskij do 1935 r Chernyahivskij Chopovickij Yarunskij Zhitomirska miskrada 4 rajoni do skladu novostvoryuvanoyi Poltavskoyi oblasti Gelmyazivskij Zolotoniskij Irkliyivskij Chornobayivskij 1938 roku nadano status mista 7 naselenim punktam Boguslav Fastiv Skvira Korsun Zvenigorodka Shpola i Talne 10 sichnya 1939 roku do skladu utvoryuvanoyi Kirovogradskoyi oblasti peredali 5 rajoniv Zlatopilskij Kam yanskij Oleksandrijskij Pidvisockij Chigirinskij takozh u 1939 roci status mista oblasnogo znachennya otrimali mista Bila Cerkva Smila Uman Cherkasi 6 sichnya 1954 roku z Poltavskoyi do Kiyivskoyi oblasti peredano 2 rajoni Zgurivskij ta Yagotinskij A nastupnogo dnya 7 sichnya z utvorennyam Cherkaskoyi oblasti do yiyi skladu vidijshli vid Kiyivskoyi oblasti 20 rajoniv ta 3 miskradi Babanskij Buckij Vilshanskij Gorodishenskij G I Petrovskogo do 1944 Zhashkivskij Zvenigorodskij Kanivskij Katerinopilskij Korsun Shevchenkivskij Korsunskij do 1944 Ladizhinskij Lisyanskij Mankivskij Mokrokaligirskij Rotmistrivskij Smilyanskij Talnivskij Umanskij Hristinivskij Cherkaskij Shpolyanskij mista Smila Uman Cherkasi Pislya cogo u skladi Kiyivskoyi oblasti zalishilosya 35 rajoniv ta 1 miskrada Barishivskij Berezanskij Bishivskij Bilocerkivskij Boguslavskij Borispilskij Borodyanskij Brovarskij Vasilkivskij Velikopoloveckij Vishedubechanskij Volodarskij Grebinkivskij Dimerskij Zgurivskij Ivankivskij Kagarlickij Kiyevo Svyatoshinskij Makarivskij Mironivskij Starchenkivskij vid 1948 Novoshepelickij Obuhivskij Pereyaslavskij Pereyaslav Hmelnickij vid 1944 Rzhishivskij Rozvazhivskij Rokitnyanskij Skvirskij Stavishenskij Tarashanskij Tetiyivskij Uzinskij Fastivskij Habnivskij Kaganovickij vid 1935 Chornobilskij Yagotinskij ta misto Bila Cerkva U 1959 r skasovano 4 rajoni Bishivskij Velikopoloveckij Novoshepelickij Rozvazhivskij U 1962 r pislya ukrupnennya silskih rajoniv zalishilos 12 rajoniv Otzhe skasovuvalis 19 rajoniv Barishivskij Berezanskij Boguslavskij Borodyanskij Brovarskij Vishedubechanskij Volodarskij Grebinkivskij Dimerskij Zgurivskij Obuhivskij Poliskij Rzhishivskij Rokitnyanskij Skvirskij Stavishenskij Starchenkivskij Uzinskij ta Fastivskij status mista oblasnogo pidporyadkuvannya otrimali Boguslav Brovari Vasilkiv Irpin Pereyaslav Hmelnickij Fastiv U 1965 r deyaki z perelichenih rajoniv buli vidnovleni rajoniv stalo 19 a mista Boguslav Brovari Vasilkiv ta Pereyaslav Hmelnickij povernuto do skladu rajoniv U grudni 1966 r vidnovleno she 5 rajoniv Boguslavskij Borodyanskij Volodarskij Obuhivskij ta Rokitnyanskij U 1973 roci utvoreno Vishgorodskij rajon U 1986 r utvoreno Zgurivskij rajon U 1988 roci likvidovano Chornobilskij rajon Takim chinom z 1989 do 2020 rokiv u Kiyivskij oblasti narahovuvalos 25 rajoniv Status mista oblasnogo znachennya na dodachu do Biloyi Cerkvi Irpenya i Fastova otrimali Brovari 1972 Borispil 1975 Vasilkiv 1975 Pereyaslav Hmelnickij 1975 Prip yat 1980 Slavutich zasnovano na teritoriyi Chernigivskoyi oblasti i vklyucheno do skladu Kiyivskoyi u 1987 Berezan 1994 Rzhishiv 1995 Bucha 2007 Obuhiv 2010 17 lipnya 2020 roku Verhovnoyu Radoyu Ukrayini prijnyala Postanovu Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv vnaslidok yakoyi likvidovani Barishivskij Bilocerkivskij rajon Boguslavskij Borispilskij rajon Borodyanskij Brovarskij rajon Vasilkivskij Vishgorodskij rajon Volodarskij Zgurivskij Ivankivskij Kagarlickij Kiyevo Svyatoshinskij Makarivskij Mironivskij Obuhivskij rajon Pereyaslav Hmelnickij Poliskij Rokitnyanskij Skvirskij Stavishenskij Tarashanskij Tetiyivskij Fastivskij rajon Yagotinskij rajoni ukrupneni Bilocerkivskij Borispilskij Brovarskij Vishgorodskij Obuhivskij Fastivskij ta utvoreno Buchanskij rajoni 21 bereznya 2023 roku Kiyivska oblasna rada vosmogo sklikannya viznachila datoyu zasnuvannya Kiyivshini yak administrativno teritorialnoyi odinici 842 rik Kolishni rajoni Nazva Rik likvidaciyi Teritoriya uvijshla do Primitka Bishivskij 1959 Makarivskij rajon Velikopoloveckij 1959 Bilocerkivskij rajon Skvirskij rajon Novoshepelickij 1959 Chornobilskij rajon Poliskij rajon Rozvazhivskij 1959 Ivankivskij rajon Poliskij rajon Barishivskij 1962 Pereyaslav Hmelnickij rajon vidnovlenij 4 sichnya 1965 Berezanskij 1962 Yagotinskij rajon Pereyaslav Hmelnickij rajon Boguslavskij 1962 Tarashanskij rajon m Boguslav vidnovlenij 8 grudnya 1965 Borodyanskij 1962 Makarivskij rajon vidnovlenij 8 grudnya 1965 Brovarskij 1962 Borispilskij rajon m Brovari vidnovlenij 4 sichnya 1965 Vishedubechanskij 1962 Kiyevo Svyatoshinskij rajon Volodarskij 1962 Tetiyivskij rajon vidnovlenij 8 grudnya 1965 Grebinkivskij 1962 Vasilkivskij rajon Dimerskij 1962 Ivankivskij rajon Kiyevo Svyatoshinskij rajon Zgurivskij 1962 Yagotinskij rajon stvorenij znovu 25 veresnya 1986 Obuhivskij 1962 Kagarlickij rajon vidnovlenij 8 grudnya 1965 Poliskij 1962 Chornobilskij rajon Ivankivskij rajon Poliskij promislovij rajon vidnovlenij 4 sichnya 1965 Rzhishivskij 1962 Kagarlickij rajon m Boguslav Rokitnyanskij 1962 Tarashanskij rajon vidnovlenij 8 grudnya 1965 Skvirskij 1962 Bilocerkivskij rajon m Bila Cerkva vidnovlenij 4 sichnya 1965 Stavishenskij 1962 Tetiyivskij rajon vidnovlenij 4 sichnya 1965 Starchenkivskij 1962 Kagarlickij rajon m Boguslav vidnovlenij yak Mironivskij 4 sichnya 1965 Uzinskij 1962 Bilocerkivskij rajon Fastivskij 1962 Vasilkivskij rajon m Fastiv vidnovlenij 4 sichnya 1965 Chornobilskij 1987 Ivankivskij rajon Barishivskij 2020 Brovarskij rajon 25 Borispilskij rajon 1 Boguslavskij 2020 Obuhivskij rajon 16 Bilocerkivskij rajon 6 Borodyanskij 2020 Buchanskij rajon Vasilkivskij 2020 Bilocerkivskij rajon 15 Obuhivskij rajon 15 Fastivskij rajon 13 Volodarskij 2020 Bilocerkivskij rajon Zgurivskij 2020 Brovarskij rajon Ivankivskij 2020 Vishgorodskij rajon Kagarlickij 2020 Obuhivskij rajon Kiyevo Svyatoshinskij 2020 Buchanskij rajon 19 Fastivskij 8 Obuhivskij rajon 3 Makarivskij 2020 Buchanskij rajon 26 Fastivskij 11 Mironivskij 2020 Obuhivskij rajon Pereyaslav Hmelnickij 2020 Borispilskij rajon Poliskij 2020 Vishgorodskij rajon Rokitnyanskij 2020 Bilocerkivskij rajon Skvirskij 2020 Bilocerkivskij rajon Stavishenskij 2020 Bilocerkivskij rajon Tarashanskij 2020 Bilocerkivskij rajon Tetiyivskij 2020 Bilocerkivskij rajon Yagotinskij 2020 Borispilskij rajon Marhlevskij rajon Pulinskij rajonPrimitkiDeputati Kiyivskoyi oblradi zatverdili novu datu zasnuvannya Kiyivshini yak administrativno teritorialnoyi odinici tvoemisto tv Procitovano 27 veresnya 2023 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Decentralizaciya v Ukrayini Arhiv originalu za 23 veresnya 2021 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1938 22 20 grudnya S 4 SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 S 80 81 ros Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1939 35 58 13 listopada S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perejmenuvannya utochnennya ta vnesennya zmin v najmenuvannya deyakih mist rajonnih centriv i rajoniv URSR vid 15 serpnya 1944 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1945 7 8 1 kvitnya S 10 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1944 34 294 18 chervnya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perejmenuvannya Korsunskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v rajon Korsun Shevchenkivskij vid 3 travnya 1944 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1945 7 8 1 kvitnya S 3 Vidomosti Verhovnoyi Radi SRSR 1944 41 301 10 serpnya S 4 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro perejmenuvannya Pereyaslavskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti v rajon Pereyaslav Hmelnickij vid 11 bereznya 1944 r Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 1944 6 20 grudnya S 20 s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 4 03 1959 Pro likvidaciyu Bishivskogo i Veliko Poloveckogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti s Ukaz Prezidiyi VR URSR vid 10 09 1959 Pro likvidaciyu Novo Shepelickogo i Rozvazhivskogo rajoniv Kiyivskoyi oblasti Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR vid 30 grudnya 1962 r Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukrayinska RSR Administrativno teritorialnij podil Dodatok do dovidnika vidannya 1962 r zmini sho vidbulisya za period z 1 sichnya 1962 roku po 1 sichnya 1964 roku D O Shelyagin uporyadnik K Vid vo polit lit ri Ukrayini 1964 S 28 30 Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 S 106 108 ros Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 r Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR 3n 06 vid 5 lyutogo 1965 r Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR 1 lipnya 2018 u Wayback Machine Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi PCP 1966 48 s 514 Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 12 04 1973 r Pro utvorennya novih rajoniv Ukrayinskoyi RSR Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 25 veresnya 1986 roku Pro utvorennya Zgurivskogo rajonu u Kiyivskij oblasti Avtor decentralization gov ua Ukrayinskoyu Arhiv originalu za 11 zhovtnya 2020 Procitovano 17 lipnya 2020 kor gov ua Arhiv originalu za 22 bereznya 2023 Procitovano 22 bereznya 2023 PosilannyaKiyivska oblast 1 bereznya 2019 u Wayback Machine Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Administrativno teritorialnij ustrij Kiyivskoyi oblasti 1 bereznya 2019 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Istoriya adm ter formuvannya na sajti Kiyivskoyi ODA 12 listopada 2020 u Wayback Machine ros Istorichne rishennya Oblrada viznachila novu datu zasnuvannya Kiyivshini glavcom ua 21 03 2023LiteraturaKorotkij statistichno ekonomichnij dovidnik Kiyivskoyi oblasti 1932 roku z administrativnoyu kartoyu oblasti K Vidannya organizacijnogo komitetu Kiyivskoyi obl 1932 4 201 s Administrativno teritorialnij podil Kiyivskoyi oblasti Na 1 chervnya 1959 r K 1959 76 s Administrativno teritorialnij podil Kiyivskoyi oblasti na 1 chervnya 1961 roku Vikonkom Kiyivskoyi obl Radi deputativ trudyashih K Obl kn gaz vid 1961 77 s Administrativno teritorialnij podil Kiyivskoyi oblasti na 1 grudnya 1967 roku dovidnik Vikonkom Kiyivskoyi obl Radi deputativ trudyashih skladachi M I Lazarenko i G A Borisyuk Vid 3 ye K 1968 103 s z shem kart Kiyivska oblast adm teritor podil na 1 travnya 1974 r Vikonkom Kiyiv obl Radi deputativ trudyashih K Reklama 1975 101 s Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini A I Zhezhera avt uporyad K Derzh pidpr Derzhavnij kartografo geodezichnij fond Ukrayini DP Ukrkartgeofond 2005 S 257 286 Dovidnik na geoportali Administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1471 1919 rr Ch 1 dovidnik Kiyiv Derzhavnij arhiv Kiyivskoyi oblasti 2012 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1920 2009 rr Ch 2 dovidnik Kiyiv Derzhavnij arhiv Kiyivskoyi oblasti 2012 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki Dovidnik Avtor uporyadnik Korinnij M M Bila Cerkva Vidavec Pshonkivskij O V 2012 304 s il Ukrayina Administrativno teritorialnij ustrij stanom na 1 sichnya 2012 r Verhovna Rada Ukrayini za zag red V O Zajchuka vidp red G P Skopnenko uporyad V I Gapotchenko K Parlamentske vidavnictvo 2012 S 159 176 2000 prim ISBN 978 966 611 865 6 Div takozhAdministrativnij podil Ukrayini