Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (вересень 2023) |
Пул́инський нім́ецький рай́он (нім. Deutscher Kreis Pulin; рос. Пулинский немецкий район) — адміністративно-територіальна одиниця, німецький національний район Української Соціалістичної Радянської Республіки (УСРР), створений в рамках політики коренізації, з центром у селищі міського типу Пулини, нині — селище міського типу Пулини у Житомирському районі Житомирської області УСРР, що існував у 1930—1935 роках у складі Волинської округи, згодом — пряме підпорядкування УСРР, пізніше — у складі Київської області, а потім — у складі Новоград-Волинської округи Житомирської області УСРР.
Пулинський німецький район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | СРСР, / УСРР/УРСР |
Округа/Область: | Волинська округа (15 червня 1925— 14 вересня 1930) → УСРР (14 вересня 1930— лютий 1932) → Київська область (лютий 1932—1935) → Житомирська округа (1935—1936) → Новоград-Волинська округа (1935— 22 вересня 1937) |
Утворений: | 20 червня 1930 року |
Ліквідований: | 3 жовтня 1935 року |
Населення: | 40 317 осіб (на 1931) |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Пулини |
Кількість сільських рад: | 30 |
Кількість сіл: | 103 (включно з хуторами) |
Кількість селищ: | 1 |
Районна влада | |
Адреса адміністрації: | сел. Пулини, Пулинський німецький район, Житомирська область, УРСР |
Історія створення
Створений відповідно до постанови ВУЦВК від 20 червня 1930 року та РНК УСРР від 3 квітня 1930 року. До 14 вересня 1930 — у складі Волинської округи. З вересня 1930 по лютий 1932 підпорядкований центру. З лютого 1932 по 1935 — у складі Київської області. Із 1935 — Новоград-Волинської округи Житомирської області УСРР. В нього були включені 30 сільських рад, які раніше знаходилися не території Пулинського та Володарського районів Волинської округи, а також Барашівського району Коростенської округи. Територіально межував із Мархлевським польським національним районом.
Створення району було приурочене до XVI з'їзду ВКП(б). Перший розширений пленум району урочисто відкрився 9 серпня 1930. У ньому взяли участь члени райвиконкому, голова комітету незаможних селян, представники скотарсько-виробничих осередків, голови споживчих кооперативів, Молочарспілки, представники громадських і державних орг-цій, представники Волинського окружного виконкому та Волинського окружного комітету КП(б)У, ЦК КП(б)У і ЦКНМ (Ф.Бітнер), військові. Головою району був затверджений Швебер, секретарем — Рабе.
Для республіканського та місцевого керівництва не було секретом, що з господарської та адмінистративної точок зору створення району є досить проблемним. Однак воно не зважало на виступи місцевого населення (зокрема с. Солодирів) про складнощі, пов'язані з реорганізацією. У випуску «Радянської Волині», приуроченому до події, зазначалися відсутність культурних і громадських сил, проблеми в сільськогосподарському секторі. З промислових закладів зазначені механізований маслозавод (с. Пошта Рудня), 8 ручних і напівмеханізованих маслозаводів (колонії Стара Буда, Окілок). На час створення р-ну в ньому було 36 колгоспів (об'єднували 9929 га землі, 1617 господарств), з них — 7 німецьких, 2 чеських та 1 єврейський. Передбачалося, що з вирішенням адміністративних проблем українські колгоспи перейдуть до інших адміністративно-територіальних одиниць, німецькі ж колгоспи стануть основою докорінної перебудови економіки району.
Релігія
Населення району складали послідовники католицизму, лютеранства, православ'я, баптизму і юдаїзму.
Населення
На момент реорганізації округ густота населення в районі становила 55,7 особи/км², причому 7,9 % людності проживало в міських населених пунктах. Під засівами перебувало 81,3 % землі, з них 79 % становили зернові, 1,4 % — технічні культури (переважно льон). У складі колективних господарств було 4,8 % господарів району, 2,1 % складали пром. робітники. На 100 осіб дорослого населення припадало 95,3 учнів.
Площа району дорівнювала 806 км². До його складу входили 1 селищна, 52 сільські ради, усього — 149 поселень. На 1 січня 1930 населення становило 44 909 осіб, із них — 2,1 % пром. робітників, 94,4 % селян. Письменними були 59,9 % чоловіків, 40,7 % жінок. Німці становили 55 % людності району.
Загалом у районі працювали 53 початкових, 5 семирічних шкіл, школа колгоспної молоді, 3 дитячі майданчики, 12 бібліотек, селищний будинок, клуб, 12 хат-читалень, кіноустановка. Медичне обслуговування населення здійснювали 3 лікарі єдиної лікарні, розрахованої на 13 місць.
Районний центр — селище Пулин — належав до пересічних селищ: його населення 1930 сягнуло 3457 осіб. У ньому діяли 2 семирічки, 1 промисловий заклад із 8-ма працівниками.
У січні 1934 район укрупнився за рахунок приєднання населених пунктів Бабичівка та Будище-Ясне Бабичівської сільради Черняхівського району.
Серед сільських рад Пулинського району було 18 німецьких:
- Олександрівська (Олександрівка (рос. Александровка), Аннополь, рос. Елисаветполь, рос. Киселевка, Людвиковка) (1548/2725 мешканців),
- Будо-Бобрицька (Антоновка, Бобрицкая Гута, Будо-Бобриця, Каролинка) (1767 мешканців),
- Буряківська (Буряківка (рос. Буряковка), Линденталь, Марьянка, Флоровка) (630 мешканців),
- Вольвахівська (Вольвахівка рос. Вольваховка, рос. Добрый Кут, Майхровка) (834 мешканці),
- Видумська (Видумка (рос. Выдумка), Юстиновка) (1022/834 мешканці),
- В'язовецька (Видерно, В'язовець рос. Вязовец) (944 мешканці),
- Габрівська ((Габрівка рос. Габровка), Юзефин, Ягоденка) (734 мешканці),
- Грінтальська (Грінталь (рос. Гринталь), Кутузовка, Неймановка, Рудецкое Будище, Яновка II) (1638 мешканців),
- Крем'янська (Березовка, Крем'янка(рос. Кремянка), Нейдорф-Томар, Эвенталь) (1444 мешканці),
- Курганська (Кургани) (877 мешканців),
- Лісківська (Вишняковка, Ліски, Осовка, Островка) (688 мешканців),
- Пулино-Гутянська (Пулино-Гута), (1548 мешканців),
- Солодирська (Роговка, Солодирі (рос. Солодыри)) (2645 мешканців),
- Сороченська (Сорочень (рос. Сорочин), Ушично) (720 мешканців),
- Старо-Олександрівська (Стара Олександрівка, Ново-Александрівка), (1338 мешканців),
- Цвітянська (Цвітянка) (1225 мешканців),
- Фрайнвальдська (Фрайнвальд) (787 мешканців),
1 єврейська:
- Пулино-Єврейська (1280 мешканців),
1 російська:
- Адамівська (1197 мешканців),
2 польські:
- Кошелівська (2025 мешканців),
- Радецько-Болярська (1197 мешканців);
8 українських:
- Бабичівська,
- Вацлавпільська,
- Мартинівська,
- Мирненська,
- Пулинська (містечко Пулин — районний центр),
- Стрибізька,
- Юлянівська.
З-поміж існуючих у квітні 1934 року 5660 господарств німецькими були 2996 (53 %).
Економіка
Основу економіки району становило сільське господарство. Головними посівними культурами були жито, озима пшениця, ячмінь, овес, гречка, просо і картопля. Значна роль відводилася і розвитку тваринництва. В районі діяли кілька млинів і невеликих молочно-товарних виробництв.
Скотарсько-молочарський район, зважаючи на плани суцільної колективізації, поділили на 7 виробничих кущів. Планувалося, що Старобудський кущ спеціалізуватиметься на молочному тваринництві та свинарстві, Соколівський — вирощуванні молодняку; Мартинівський і Старчанський — молочарстві, свинарстві, хмільництві, птахівництві, Курненський дорощуватиме вибракуваний молодняк, Пулинський спеціалізуватиметься на птахівництві, городництві, садівництві та молочарстві; Черемошанський мав стати центром племінного скотарства та свинарства, вирощування хмелю.
У 1930 р. в районі почала здійснюватися масова колективізація. Однак більшість населення різко негативно поставилося до усуспільнення своїх господарств. Станом на 1 жовтня 1930 в колгоспах з 6587 бідняцко-середняцьких господарств складалося лише 594 (9 %). Незважаючи на всі жорсткі заходи влади до жовтня 1931 році в колгоспах вдалося об'єднати тільки 27,6 % господарств. Спочатку було створено 17 артілей і 2 комуни. Вони мали 50,9 % всієї орної землі, 25 % коней і 10,7 % корів. До весни 1934 р з 5660 господарств до складу 60 колгоспів входили 2758 (48,7 %). Усуспільненої землі в колективному секторі налічувалося 25 907 гектарів (68,4 % від загального числа), робочих коней — 1737. Місцева МТС, яка мала у своєму розпорядженні 21 трактором і більш ніж 50 сівалками, обслуговувала 29 колгоспів (бл. 13 тис. Га орної землі).
Внаслідок поганої організації праці в колгоспах врожайність культур різко знизилася. У 1931 р. урожай жита становив лише 4,3 центнерів з гектара, озимої пшениці — 5,3, ячменю — 4,9, вівса — 4,4, гречки — 5,2, проса — 6, картоплі — 81. У 1932 було зібрано жита 3 центнери з гектара, озимої пшениці — 2,7, ячменю — 8, вівса — 2,3, проса — 7,4, картоплі — 78. Лише в 1933 р. врожайність по деяких культурах почала підвищуватися: жита було зібрано 5,2 центнера з гектара, вівса — 4,6, озимої пшениці — 5,8. Погано було організовано догляд за кіньми.
До весни 1934 р 50-60 % відсотків з них знаходилися в виснаженому стані. Загальний план весняного посіву становив 20 100 га (в тому числі 6700 га припадало на частку одноосібників). До 10-квітня 1934 року було засіяно лише 16,5 % планових посівних площ. Вкрай низькою була вартість трудодня в колгоспах. У 1931 р в грошовому вираженні вона становила 31,5 коп., А в натуральному — 745 г хліба, в 1932 р, відповідно, 42 коп. і 565 г, в 1933 р — 32,5 копійок і 1150 р Більшість колгоспів району не змогли розрахуватися з колгоспниками за 1932—1933 рр. Загальна сума заборгованості становила св. 260 тис. Руб. До весни 1934 економічне становище в районі значно погіршився, в результаті чого там виник продовольча криза. З району почався масовий виїзд населення. Тільки за період з 1 серпня 1933 по 15 березня 1934 року його покинуло 826 сімей, з них 537 одноосібників і 289 колгоспників. Це становило 14 % від загальної кількості господарств. Велика частина тих, хто виїхав сімей прямувала в німецькі поселення Дніпропетровської області. Голодуючому населенню району в 1934 була надана велика продовольча допомога з-за кордону, головним чином з Німеччини; в квітні цього року її отримували 3892 сім'ї (з них лише 2996 німецьких).
Політика та політичні репресії
Районна організація КП(б)У в квітні 1934 року нараховувала 65 членів, 52 кандидата і 22 співчуваючих. З них німців було 35 %, українців — 33 %, євреїв — 16 %, росіян — 9 %. З 1930 р. по жовтень 1935 року в Пулині видавалася газета «Der Sozialistische Umbau», друкований орган місцевих районних партійного і виконавчого комітетів.
Виношувані на початку 1930-х років радянсько-партійним активом плани перебудови соціально-економічного життя району в контексті колективізації не справдилися. Здійснення планів суцільної колективізації наразилося на сильний опір місцевого населення, який був доволі стійким завдяки поширенню хутірської системи землекористування, що досить складно піддавалася усуспільненню. Перший натиск колективізаційної кампанії був відбитий: упродовж 1-ї половини 1932 відсоток колективізації в районі знизився з 80 до 35 %. Місцеві органи влади при виконанні планів хлібозаготівель масово застосовували методи соціального та фізичного насилля до непокірного одноосібного селянства. Відомості про голодування селян мали місце 1931, оскільки хлібозаготівлі виконувалися за рахунок посівного матеріалу. Багато хто із селян розпродував худобу і майно та безслідно зникав із району. Інші ставали на шлях організованої протидії заходам радянських властей чи індивідуального терору. Так, у Пулинському та Черняхівському районах Г. Мерк, Ф. Лаговський та інші організували для розправи з комуністами групу із 30—35 осіб.
Селяни здійснювали спроби добитися легального виїзду із СРСР, загалом на Волині впродовж 1932 року 70 колоністів були засуджені за спроби отримати німецьке громадянство. Щомісячно кілька десятків осіб затримували при спробі нелегально перейти радянський кордон.
З початку 1934 р. в районі почалися політичні репресії. Насамперед політичних репресій зазнала місцева інтелігенція. 1934 були заарештовані директор та викладачі німецької школи, яких звинуватили в націоналістичній та контрреволюційній агітації, шкідництві господарській розбудові району. Впродовж одного лише січня 1934 в районі були звільнені 29 робітників німецьких шкіл, оголошених «класово-ворожим елементом».
В січні цього року У березні 1935 р. засуджені до різних термінів ув'язнення за підозрою в приналежності до «фашистського угруповання» раніше заарештовані 12 осіб, яких звинувачували в поширенні «гітлерівської допомоги» і формуванні «фашистських кадрів» за дорученням нібито секретаря німецького консульства в Києві.
Ліквідація району
Згортання національних районів стало закономірним етапом трансформації політичної системи в СРСР. Національні райони підпали під нищівний удар суцільної колективізації. Упродовж першої половини 1930-х рр. опір етнічних громад у переважній більшості регіонів був подоланий. Найбільш запеклим він виявився в німецьких та польських адміністративно-територіальних одиницях. Нагнітання масової шпигуноманії спричинило розробку Кремлем проектів фронтальних зачисток кордонів СРСР. Переважна більшість німецьких районів була організаційно й кадрово розгромлена внаслідок репресій 1933—35 у середовищі колгоспного керівництва, районної адміністрації, культосвітніх працівників, духовенства. Претензії більшовицького проводу до національних районів полягали в буксуванні темпів колективізації (це стосувалося передовсім Пулинського та Мархлевського районів) і хлібозаготівель.
Постанови ЦК КП(б)У «Про німецькі райони» (грудень 1934), «Про Мархлевський та Пулинський райони» (серпень 1935), які обґрунтовували загальнодержавну шовіністичну кампанію так званої боротьби з націоналізмом та фашизмом, передували ліквідації найбільш «проблемних» національних адміністративно-територіальних одиниць. 20 грудня 1934 ЦК КП(б)У прийняв постанову «Про переселення з прикордонних районів», а вже в січні 1935 з України депортували 9470 господарств (близько 40 тис. осіб). Постанова політбюро ЦК КП(б)У «Про переселення польських та німецьких господарств з прикордонної смуги» (листопад 1935) ініціювала виселення з Київської та Вінницької областей ще 6—7 тис. господарств. Після здійснення названих заходів Пулинський та Мархлевський райони навіть у демографічному плані втратили ознаки національних.
У 1935 р. Пулинський район був ліквідований «в зв'язку з економічною слабкістю», «незручністю обслуговування МТС колгоспів, а також адміністративною черезполосицею» за постановою Політбюро КП(б)У «Про Мархлевський і Пулинський райони» від 17 вересня 1935 року і за постановою ВУЦВК під аналогічною назвою від 3 жовтня 1935 р. (та затверджений Постановою ЦВК СРСР від 17 жовтня 1935 р.) Насправді Мархлевський польський та Пулинський німецький райони були ліквідовані за очевидними політичними мотивами[].
Примітки
- «Радянська Волинь», 1930, 11 червня, 13 серпня; «Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України», 1934, № 5, 14 лютого
- Постанова ЦВК СРСР № 460 від 17 жовтня 1935 р. «Про розформування Мархлєвського і Пулінського районів і про утворення Червоноармійського району Києвської області»
Джерела
- Якубова Л. Д. Національне адміністративно-територіальне будівництво в УСРР/УРСР 1924—1940 // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін. ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — .]
- Національні громади в Україні
- Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф. — М., «ЭРН», 2006. — 472 с. (рос.)
- Пулинский немецкий национальный район, административно-территориальная единица в Украинской ССР. // Новая иллюстрированная электронная энциклопедия немцев России (НИЭЭНР) (рос.)
Література
- Німці в Україні 20–30-ті р.р. ХХ ст. Збірник документів державних архивів України. Київ, 1994;
- Чирко Б. В. Національні меншини в Україні (20–30 роки ХХ століття). Київ, 1995;
- Національні меншини в Україні 1920–1930-ті роки. Істрико-картографічний атлас. Київ, 1996;
- Нові адміністративні райони УСРР. Статистичний довідник / Економ.-стат. сектор Держпляну УСРР. За ред. М. О. Авдієнка. — Х. : Держвидав «Господарство України», 1930. — 322 с.
- Райони УСРР. Статистичний довідник / Управління народногосподарського обліку УСРР. За ред. О. М. Асаткіна. — К. : Вид-во «Народне господарство та облік», 1936. — Т. 1. — 1245 с.
- Національні процеси в Україні: історія і сучасність: Документи і матеріали: Довідник, ч. 2. К., 1997;
- «Радянська Волинь», 1930, 11 червня, 13 серпня; «Збірник законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України», 1934, № 5, 14 лютого;
- Ченцов В. В. Трагические судьбы: Политические репрессии против немецкого населения Украины в 1920—1930-е годы. М., 1998;
- Костюк М. П. Пулинський німецький національний район на Волині. В кн.: Вопросы германской истории: Сборник научных трудов. Дніпропетровськ, 2002.
- Немцы в России: Энциклопедия, т. 1. М., 1999.
- Немецкие районы Юга Украины 20-30-х гг. ХХ в. как национальные административно-территориальные единицы // Немцы России и СССР 1901-1941: Материалы международной научной конференции.. — Москва : Готика, 2000. — С. 298—305. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin veresen 2023 Pul inskij nim eckij raj on nim Deutscher Kreis Pulin ros Pulinskij nemeckij rajon administrativno teritorialna odinicya nimeckij nacionalnij rajon Ukrayinskoyi Socialistichnoyi Radyanskoyi Respubliki USRR stvorenij v ramkah politiki korenizaciyi z centrom u selishi miskogo tipu Pulini nini selishe miskogo tipu Pulini u Zhitomirskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti USRR sho isnuvav u 1930 1935 rokah u skladi Volinskoyi okrugi zgodom pryame pidporyadkuvannya USRR piznishe u skladi Kiyivskoyi oblasti a potim u skladi Novograd Volinskoyi okrugi Zhitomirskoyi oblasti USRR Pulinskij nimeckij rajonOsnovni daniKrayina SRSR USRR URSROkruga Oblast Volinska okruga 15 chervnya 1925 14 veresnya 1930 USRR 14 veresnya 1930 lyutij 1932 Kiyivska oblast lyutij 1932 1935 Zhitomirska okruga 1935 1936 Novograd Volinska okruga 1935 22 veresnya 1937 Utvorenij 20 chervnya 1930 rokuLikvidovanij 3 zhovtnya 1935 rokuNaselennya 40 317 osib na 1931 Naseleni punkti ta radiRajonnij centr PuliniKilkist silskih rad 30Kilkist sil 103 vklyuchno z hutorami Kilkist selish 1Rajonna vladaAdresa administraciyi sel Pulini Pulinskij nimeckij rajon Zhitomirska oblast URSRIstoriya stvorennyaStvorenij vidpovidno do postanovi VUCVK vid 20 chervnya 1930 roku ta RNK USRR vid 3 kvitnya 1930 roku Do 14 veresnya 1930 u skladi Volinskoyi okrugi Z veresnya 1930 po lyutij 1932 pidporyadkovanij centru Z lyutogo 1932 po 1935 u skladi Kiyivskoyi oblasti Iz 1935 Novograd Volinskoyi okrugi Zhitomirskoyi oblasti USRR V nogo buli vklyucheni 30 silskih rad yaki ranishe znahodilisya ne teritoriyi Pulinskogo ta Volodarskogo rajoniv Volinskoyi okrugi a takozh Barashivskogo rajonu Korostenskoyi okrugi Teritorialno mezhuvav iz Marhlevskim polskim nacionalnim rajonom Pulinskij nimeckij nacionalnij rajon Deutscher Kreis Pulin 1930 1935 Stvorennya rajonu bulo priurochene do XVI z yizdu VKP b Pershij rozshirenij plenum rajonu urochisto vidkrivsya 9 serpnya 1930 U nomu vzyali uchast chleni rajvikonkomu golova komitetu nezamozhnih selyan predstavniki skotarsko virobnichih oseredkiv golovi spozhivchih kooperativiv Molocharspilki predstavniki gromadskih i derzhavnih org cij predstavniki Volinskogo okruzhnogo vikonkomu ta Volinskogo okruzhnogo komitetu KP b U CK KP b U i CKNM F Bitner vijskovi Golovoyu rajonu buv zatverdzhenij Shveber sekretarem Rabe Dlya respublikanskogo ta miscevogo kerivnictva ne bulo sekretom sho z gospodarskoyi ta administrativnoyi tochok zoru stvorennya rajonu ye dosit problemnim Odnak vono ne zvazhalo na vistupi miscevogo naselennya zokrema s Solodiriv pro skladnoshi pov yazani z reorganizaciyeyu U vipusku Radyanskoyi Volini priurochenomu do podiyi zaznachalisya vidsutnist kulturnih i gromadskih sil problemi v silskogospodarskomu sektori Z promislovih zakladiv zaznacheni mehanizovanij maslozavod s Poshta Rudnya 8 ruchnih i napivmehanizovanih maslozavodiv koloniyi Stara Buda Okilok Na chas stvorennya r nu v nomu bulo 36 kolgospiv ob yednuvali 9929 ga zemli 1617 gospodarstv z nih 7 nimeckih 2 cheskih ta 1 yevrejskij Peredbachalosya sho z virishennyam administrativnih problem ukrayinski kolgospi perejdut do inshih administrativno teritorialnih odinic nimecki zh kolgospi stanut osnovoyu dokorinnoyi perebudovi ekonomiki rajonu ReligiyaNaselennya rajonu skladali poslidovniki katolicizmu lyuteranstva pravoslav ya baptizmu i yudayizmu NaselennyaNa moment reorganizaciyi okrug gustota naselennya v rajoni stanovila 55 7 osobi km prichomu 7 9 lyudnosti prozhivalo v miskih naselenih punktah Pid zasivami perebuvalo 81 3 zemli z nih 79 stanovili zernovi 1 4 tehnichni kulturi perevazhno lon U skladi kolektivnih gospodarstv bulo 4 8 gospodariv rajonu 2 1 skladali prom robitniki Na 100 osib doroslogo naselennya pripadalo 95 3 uchniv Plosha rajonu dorivnyuvala 806 km Do jogo skladu vhodili 1 selishna 52 silski radi usogo 149 poselen Na 1 sichnya 1930 naselennya stanovilo 44 909 osib iz nih 2 1 prom robitnikiv 94 4 selyan Pismennimi buli 59 9 cholovikiv 40 7 zhinok Nimci stanovili 55 lyudnosti rajonu Zagalom u rajoni pracyuvali 53 pochatkovih 5 semirichnih shkil shkola kolgospnoyi molodi 3 dityachi majdanchiki 12 bibliotek selishnij budinok klub 12 hat chitalen kinoustanovka Medichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuvali 3 likari yedinoyi likarni rozrahovanoyi na 13 misc Rajonnij centr selishe Pulin nalezhav do peresichnih selish jogo naselennya 1930 syagnulo 3457 osib U nomu diyali 2 semirichki 1 promislovij zaklad iz 8 ma pracivnikami U sichni 1934 rajon ukrupnivsya za rahunok priyednannya naselenih punktiv Babichivka ta Budishe Yasne Babichivskoyi silradi Chernyahivskogo rajonu Sered silskih rad Pulinskogo rajonu bulo 18 nimeckih Oleksandrivska Oleksandrivka ros Aleksandrovka Annopol ros Elisavetpol ros Kiselevka Lyudvikovka 1548 2725 meshkanciv Budo Bobricka Antonovka Bobrickaya Guta Budo Bobricya Karolinka 1767 meshkanciv Buryakivska Buryakivka ros Buryakovka Lindental Maryanka Florovka 630 meshkanciv Volvahivska Volvahivka ros Volvahovka ros Dobryj Kut Majhrovka 834 meshkanci Vidumska Vidumka ros Vydumka Yustinovka 1022 834 meshkanci V yazovecka Viderno V yazovec ros Vyazovec 944 meshkanci Gabrivska Gabrivka ros Gabrovka Yuzefin Yagodenka 734 meshkanci Grintalska Grintal ros Grintal Kutuzovka Nejmanovka Rudeckoe Budishe Yanovka II 1638 meshkanciv Krem yanska Berezovka Krem yanka ros Kremyanka Nejdorf Tomar Evental 1444 meshkanci Kurganska Kurgani 877 meshkanciv Liskivska Vishnyakovka Liski Osovka Ostrovka 688 meshkanciv Pulino Gutyanska Pulino Guta 1548 meshkanciv Solodirska Rogovka Solodiri ros Solodyri 2645 meshkanciv Sorochenska Sorochen ros Sorochin Ushichno 720 meshkanciv Staro Oleksandrivska Stara Oleksandrivka Novo Aleksandrivka 1338 meshkanciv Cvityanska Cvityanka 1225 meshkanciv Frajnvaldska Frajnvald 787 meshkanciv 1 yevrejska Pulino Yevrejska 1280 meshkanciv 1 rosijska Adamivska 1197 meshkanciv 2 polski Koshelivska 2025 meshkanciv Radecko Bolyarska 1197 meshkanciv 8 ukrayinskih Babichivska Vaclavpilska Martinivska Mirnenska Pulinska mistechko Pulin rajonnij centr Stribizka Yulyanivska Z pomizh isnuyuchih u kvitni 1934 roku 5660 gospodarstv nimeckimi buli 2996 53 EkonomikaOsnovu ekonomiki rajonu stanovilo silske gospodarstvo Golovnimi posivnimi kulturami buli zhito ozima pshenicya yachmin oves grechka proso i kartoplya Znachna rol vidvodilasya i rozvitku tvarinnictva V rajoni diyali kilka mliniv i nevelikih molochno tovarnih virobnictv Skotarsko molocharskij rajon zvazhayuchi na plani sucilnoyi kolektivizaciyi podilili na 7 virobnichih kushiv Planuvalosya sho Starobudskij kush specializuvatimetsya na molochnomu tvarinnictvi ta svinarstvi Sokolivskij viroshuvanni molodnyaku Martinivskij i Starchanskij molocharstvi svinarstvi hmilnictvi ptahivnictvi Kurnenskij doroshuvatime vibrakuvanij molodnyak Pulinskij specializuvatimetsya na ptahivnictvi gorodnictvi sadivnictvi ta molocharstvi Cheremoshanskij mav stati centrom pleminnogo skotarstva ta svinarstva viroshuvannya hmelyu U 1930 r v rajoni pochala zdijsnyuvatisya masova kolektivizaciya Odnak bilshist naselennya rizko negativno postavilosya do ususpilnennya svoyih gospodarstv Stanom na 1 zhovtnya 1930 v kolgospah z 6587 bidnyacko serednyackih gospodarstv skladalosya lishe 594 9 Nezvazhayuchi na vsi zhorstki zahodi vladi do zhovtnya 1931 roci v kolgospah vdalosya ob yednati tilki 27 6 gospodarstv Spochatku bulo stvoreno 17 artilej i 2 komuni Voni mali 50 9 vsiyeyi ornoyi zemli 25 konej i 10 7 koriv Do vesni 1934 r z 5660 gospodarstv do skladu 60 kolgospiv vhodili 2758 48 7 Ususpilnenoyi zemli v kolektivnomu sektori nalichuvalosya 25 907 gektariv 68 4 vid zagalnogo chisla robochih konej 1737 Misceva MTS yaka mala u svoyemu rozporyadzhenni 21 traktorom i bilsh nizh 50 sivalkami obslugovuvala 29 kolgospiv bl 13 tis Ga ornoyi zemli Vnaslidok poganoyi organizaciyi praci v kolgospah vrozhajnist kultur rizko znizilasya U 1931 r urozhaj zhita stanoviv lishe 4 3 centneriv z gektara ozimoyi pshenici 5 3 yachmenyu 4 9 vivsa 4 4 grechki 5 2 prosa 6 kartopli 81 U 1932 bulo zibrano zhita 3 centneri z gektara ozimoyi pshenici 2 7 yachmenyu 8 vivsa 2 3 prosa 7 4 kartopli 78 Lishe v 1933 r vrozhajnist po deyakih kulturah pochala pidvishuvatisya zhita bulo zibrano 5 2 centnera z gektara vivsa 4 6 ozimoyi pshenici 5 8 Pogano bulo organizovano doglyad za kinmi Do vesni 1934 r 50 60 vidsotkiv z nih znahodilisya v visnazhenomu stani Zagalnij plan vesnyanogo posivu stanoviv 20 100 ga v tomu chisli 6700 ga pripadalo na chastku odnoosibnikiv Do 10 kvitnya 1934 roku bulo zasiyano lishe 16 5 planovih posivnih plosh Vkraj nizkoyu bula vartist trudodnya v kolgospah U 1931 r v groshovomu virazhenni vona stanovila 31 5 kop A v naturalnomu 745 g hliba v 1932 r vidpovidno 42 kop i 565 g v 1933 r 32 5 kopijok i 1150 r Bilshist kolgospiv rajonu ne zmogli rozrahuvatisya z kolgospnikami za 1932 1933 rr Zagalna suma zaborgovanosti stanovila sv 260 tis Rub Do vesni 1934 ekonomichne stanovishe v rajoni znachno pogirshivsya v rezultati chogo tam vinik prodovolcha kriza Z rajonu pochavsya masovij viyizd naselennya Tilki za period z 1 serpnya 1933 po 15 bereznya 1934 roku jogo pokinulo 826 simej z nih 537 odnoosibnikiv i 289 kolgospnikiv Ce stanovilo 14 vid zagalnoyi kilkosti gospodarstv Velika chastina tih hto viyihav simej pryamuvala v nimecki poselennya Dnipropetrovskoyi oblasti Goloduyuchomu naselennyu rajonu v 1934 bula nadana velika prodovolcha dopomoga z za kordonu golovnim chinom z Nimechchini v kvitni cogo roku yiyi otrimuvali 3892 sim yi z nih lishe 2996 nimeckih Politika ta politichni represiyiRajonna organizaciya KP b U v kvitni 1934 roku narahovuvala 65 chleniv 52 kandidata i 22 spivchuvayuchih Z nih nimciv bulo 35 ukrayinciv 33 yevreyiv 16 rosiyan 9 Z 1930 r po zhovten 1935 roku v Pulini vidavalasya gazeta Der Sozialistische Umbau drukovanij organ miscevih rajonnih partijnogo i vikonavchogo komitetiv Vinoshuvani na pochatku 1930 h rokiv radyansko partijnim aktivom plani perebudovi socialno ekonomichnogo zhittya rajonu v konteksti kolektivizaciyi ne spravdilisya Zdijsnennya planiv sucilnoyi kolektivizaciyi narazilosya na silnij opir miscevogo naselennya yakij buv dovoli stijkim zavdyaki poshirennyu hutirskoyi sistemi zemlekoristuvannya sho dosit skladno piddavalasya ususpilnennyu Pershij natisk kolektivizacijnoyi kampaniyi buv vidbitij uprodovzh 1 yi polovini 1932 vidsotok kolektivizaciyi v rajoni znizivsya z 80 do 35 Miscevi organi vladi pri vikonanni planiv hlibozagotivel masovo zastosovuvali metodi socialnogo ta fizichnogo nasillya do nepokirnogo odnoosibnogo selyanstva Vidomosti pro goloduvannya selyan mali misce 1931 oskilki hlibozagotivli vikonuvalisya za rahunok posivnogo materialu Bagato hto iz selyan rozproduvav hudobu i majno ta bezslidno znikav iz rajonu Inshi stavali na shlyah organizovanoyi protidiyi zahodam radyanskih vlastej chi individualnogo teroru Tak u Pulinskomu ta Chernyahivskomu rajonah G Merk F Lagovskij ta inshi organizuvali dlya rozpravi z komunistami grupu iz 30 35 osib Selyani zdijsnyuvali sprobi dobitisya legalnogo viyizdu iz SRSR zagalom na Volini vprodovzh 1932 roku 70 kolonistiv buli zasudzheni za sprobi otrimati nimecke gromadyanstvo Shomisyachno kilka desyatkiv osib zatrimuvali pri sprobi nelegalno perejti radyanskij kordon Z pochatku 1934 r v rajoni pochalisya politichni represiyi Nasampered politichnih represij zaznala misceva inteligenciya 1934 buli zaareshtovani direktor ta vikladachi nimeckoyi shkoli yakih zvinuvatili v nacionalistichnij ta kontrrevolyucijnij agitaciyi shkidnictvi gospodarskij rozbudovi rajonu Vprodovzh odnogo lishe sichnya 1934 v rajoni buli zvilneni 29 robitnikiv nimeckih shkil ogoloshenih klasovo vorozhim elementom V sichni cogo roku U berezni 1935 r zasudzheni do riznih terminiv uv yaznennya za pidozroyu v prinalezhnosti do fashistskogo ugrupovannya ranishe zaareshtovani 12 osib yakih zvinuvachuvali v poshirenni gitlerivskoyi dopomogi i formuvanni fashistskih kadriv za doruchennyam nibito sekretarya nimeckogo konsulstva v Kiyevi Likvidaciya rajonuZgortannya nacionalnih rajoniv stalo zakonomirnim etapom transformaciyi politichnoyi sistemi v SRSR Nacionalni rajoni pidpali pid nishivnij udar sucilnoyi kolektivizaciyi Uprodovzh pershoyi polovini 1930 h rr opir etnichnih gromad u perevazhnij bilshosti regioniv buv podolanij Najbilsh zapeklim vin viyavivsya v nimeckih ta polskih administrativno teritorialnih odinicyah Nagnitannya masovoyi shpigunomaniyi sprichinilo rozrobku Kremlem proektiv frontalnih zachistok kordoniv SRSR Perevazhna bilshist nimeckih rajoniv bula organizacijno j kadrovo rozgromlena vnaslidok represij 1933 35 u seredovishi kolgospnogo kerivnictva rajonnoyi administraciyi kultosvitnih pracivnikiv duhovenstva Pretenziyi bilshovickogo provodu do nacionalnih rajoniv polyagali v buksuvanni tempiv kolektivizaciyi ce stosuvalosya peredovsim Pulinskogo ta Marhlevskogo rajoniv i hlibozagotivel Postanovi CK KP b U Pro nimecki rajoni gruden 1934 Pro Marhlevskij ta Pulinskij rajoni serpen 1935 yaki obgruntovuvali zagalnoderzhavnu shovinistichnu kampaniyu tak zvanoyi borotbi z nacionalizmom ta fashizmom pereduvali likvidaciyi najbilsh problemnih nacionalnih administrativno teritorialnih odinic 20 grudnya 1934 CK KP b U prijnyav postanovu Pro pereselennya z prikordonnih rajoniv a vzhe v sichni 1935 z Ukrayini deportuvali 9470 gospodarstv blizko 40 tis osib Postanova politbyuro CK KP b U Pro pereselennya polskih ta nimeckih gospodarstv z prikordonnoyi smugi listopad 1935 iniciyuvala viselennya z Kiyivskoyi ta Vinnickoyi oblastej she 6 7 tis gospodarstv Pislya zdijsnennya nazvanih zahodiv Pulinskij ta Marhlevskij rajoni navit u demografichnomu plani vtratili oznaki nacionalnih U 1935 r Pulinskij rajon buv likvidovanij v zv yazku z ekonomichnoyu slabkistyu nezruchnistyu obslugovuvannya MTS kolgospiv a takozh administrativnoyu cherezpolosiceyu za postanovoyu Politbyuro KP b U Pro Marhlevskij i Pulinskij rajoni vid 17 veresnya 1935 roku i za postanovoyu VUCVK pid analogichnoyu nazvoyu vid 3 zhovtnya 1935 r ta zatverdzhenij Postanovoyu CVK SRSR vid 17 zhovtnya 1935 r Naspravdi Marhlevskij polskij ta Pulinskij nimeckij rajoni buli likvidovani za ochevidnimi politichnimi motivami dzherelo Primitki Radyanska Volin 1930 11 chervnya 13 serpnya Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1934 5 14 lyutogo Postanova CVK SRSR 460 vid 17 zhovtnya 1935 r Pro rozformuvannya Marhlyevskogo i Pulinskogo rajoniv i pro utvorennya Chervonoarmijskogo rajonu Kiyevskoyi oblasti DzherelaYakubova L D Nacionalne administrativno teritorialne budivnictvo v USRR URSR 1924 1940 Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2007 T 7 G Di 708 s ISBN 978 966 02 4457 3 Nacionalni gromadi v Ukrayini Nemcy Rossii naselennye punkty i mesta poseleniya enciklopedicheskij slovar Sost V F Dizendorf M ERN 2006 472 s ros Pulinskij nemeckij nacionalnyj rajon administrativno territorialnaya edinica v Ukrainskoj SSR Novaya illyustrirovannaya elektronnaya enciklopediya nemcev Rossii NIEENR ros LiteraturaNimci v Ukrayini 20 30 ti r r HH st Zbirnik dokumentiv derzhavnih arhiviv Ukrayini Kiyiv 1994 Chirko B V Nacionalni menshini v Ukrayini 20 30 roki HH stolittya Kiyiv 1995 Nacionalni menshini v Ukrayini 1920 1930 ti roki Istriko kartografichnij atlas Kiyiv 1996 Novi administrativni rajoni USRR Statistichnij dovidnik Ekonom stat sektor Derzhplyanu USRR Za red M O Avdiyenka H Derzhvidav Gospodarstvo Ukrayini 1930 322 s Rajoni USRR Statistichnij dovidnik Upravlinnya narodnogospodarskogo obliku USRR Za red O M Asatkina K Vid vo Narodne gospodarstvo ta oblik 1936 T 1 1245 s Nacionalni procesi v Ukrayini istoriya i suchasnist Dokumenti i materiali Dovidnik ch 2 K 1997 Radyanska Volin 1930 11 chervnya 13 serpnya Zbirnik zakoniv ta rozporyadzhen robitnicho selyanskogo uryadu Ukrayini 1934 5 14 lyutogo Chencov V V Tragicheskie sudby Politicheskie repressii protiv nemeckogo naseleniya Ukrainy v 1920 1930 e gody M 1998 Kostyuk M P Pulinskij nimeckij nacionalnij rajon na Volini V kn Voprosy germanskoj istorii Sbornik nauchnyh trudov Dnipropetrovsk 2002 Nemcy v Rossii Enciklopediya t 1 M 1999 Nemeckie rajony Yuga Ukrainy 20 30 h gg HH v kak nacionalnye administrativno territorialnye edinicy Nemcy Rossii i SSSR 1901 1941 Materialy mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Moskva Gotika 2000 S 298 305 ros