Те́тіївський райо́н — колишній район України у південно-західній частині Київській області. Адміністративний центр — місто Тетіїв. Населення становить 32 361 особу (на 1 жовтня 2013). Площа району 756 км², що становить 2,68 % території Київської області. Існував з 1923 року по 2020. При ліквідації у 2020 році вся територія відійшла до складу Білоцерківського району.
Тетіївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Колишній район на карті Київська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Київська область | ||||
Код КОАТУУ: | 3224600000 | ||||
Утворений: | 1923 | ||||
Ліквідований: | 17 липня 2020 р. | ||||
Населення: | ▼ 31 438 (на 1.1.2019) | ||||
Площа: | 756 км² | ||||
Густота: | 43.1 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-4560 | ||||
Поштові індекси: | 09800—09853 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | Тетіїв | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 22 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 32 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Жубер Наталія Вікторівна | ||||
Голова РДА: | Дячук Надія Анатоліївна | ||||
Вебсторінка: | Тетіївська РДА Тетіївська районна рада | ||||
Адреса: | 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Цвіткова, 11 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Тетіївський район у Вікісховищі |
Географія
На півночі межує з Володарським районом, на сході — зі Ставищенським, на півдні — з Черкаською, а на заході — з Вінницькою областю. Займає площу 75,6 тис. га, в тому числі 60,3 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких 53,4 тис. га — рілля.
У геоморфологічному відношенні територія району розташована у межах плато Правобережжя України і займає в ньому найвищі місця — відроги Придніпровської височини, де відмітка відносно рівня моря становить 250—280 метрів, а найвища точка розміщена біля села Високе, де проходить водорозділ.
Тетіївщина має розвинуту гідрогеографічну сітку, загальна протяжність якої становить 257,5 км, є численні водойми, як природні так і штучні. Але найцінніше природне багатство краю — його чорноземи.
Тетіївщина — район сільськогосподарський, де основними напрямками визначені виробництво зернових культур, цукрових буряків у рослинництві, та м'ясо-молочний напрямок у тваринництві.
Історія
З наукових та історично-дослідницьких джерел Тетіїв відомий з 1185 року, до того поселення називалося Тимошнею. Коли князь половецький Тугорхан віддав свою доньку заміж за великого Київського князя Святополка (ХІ-ХІІ століття) і потомки Тугорхана одержали у спадщину землі Тимошні, то на честь імені половецького князя Течія, містечко стали називати Тетієвом. Щоправда, перші спогади про Тетіїв у письмових джерелах датовані 1514 роком. Однак археологи додали йому ще кілька тисяч років — на Тетіївщині в розорених курганах викопали речі періоду бронзи, а він почався 2 тисячі років до н. е.
Тетіївська земля тяжко пережила Голодомор 1932-33 років, коли вимерло 27 % населення, а по місту Тетієву ця цифра сягнула 37 відсотків. Згодом Німецько-радянська війна обпалила цю землю, забравши життя 3400 воїнів, давши Тетіївщині чотири Героя Радянського Союзу: Антона Бондара (с. Кошів), Сліпанчука К. П. (с. Ненадиха), Степового А. І. (с. Кашперівка), Сікорського С. Х. (с. П'ятигори).
17 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи.
Адміністративний устрій
Адміністративно-територіально поділяється на 1 міську раду та 22 сільські ради, які об'єднують 33 населені пункти та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Тетіїв.
Екскурсійні об'єкти
- Каплиця Свейковських (м. Тетіїв)
- Історико-краєзнавчий музей (м. Тетіїв)
- Церква Архістратига Михаїла (с. Росішки)
- (с. Софіпіль)
- (с. Скибинці)
- Успенська церква (с. П'ятигори)
- (с. Голодьки)
Природно-заповідний фонд
- Гідрологічний заказник місевого значення Бабині лози.
- Ландшафтний заказник місевого значення Лебединий.
- Ландшафтний заказник місевого значення Попів Хутір
- Ландшафтний заказник місевого значення Урочище Кремез
- Ландшафтний заказник місевого значення Урочище Мазепинці
- Орнітологічний заказник місевого значення Стадницький став
- Заповідне урочище місевого значення Таліжинецький ліс
- Ботанічна пам'ятка природи місевого значення Круглик
- Гідрологічна пам'ятка природи місевого значення Кошівські джерела
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Дубовий гай
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва П'ятигірський
- Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва Чагари
Відомі люди
Народились
- Л. І. Похилевич — видатний історик та дослідник (с. Горошків),
- — художник, член Спілки художників Росії (м. Тетіїв),
- Степан Яремич — визначний мистецтвознавець, художник (с. Галайки),
- Л. В. Мацієвська-Моринець — народна артистка України (с. Кашперівка),
- Д. А. Фішман — професор, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської премії, тричі лауреат Державної премії СРСР (Тетіїв),
- Іван Драч — письменник, Герой України, лауреат Державної премії України та Державної премії СРСР (с. Теліжинці),
- М. І. Кравчук — письменник, член Національної спілки письменників України (с. Ситківці),
- О. І. Єрмолаєв — письменник, член Національної спілки письменників України (с. Кашперівка),
- Василь Бондар — письменник, член Національної спілки письменників України (с. Теліжинці),
- Валерій Герасимчук — письменник, член Національної спілки письменників України (с. Денихівка),
- Г. В. Кирилюк — письменник (м. Тетіїв).
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тетіївського району було створено 35 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 68,18 % (проголосували 18 555 із 27 213 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,68 % (9 033 виборців); Юлія Тимошенко — 23,06 % (4 279 виборців), Олег Ляшко — 15,27 % (2 834 виборців), Анатолій Гриценко — 5,10 % (946 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,89 %.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 31 січня 2020 року № 90/2020-рп «Про призначення Н.Дячук головою Тетіївської районної державної адміністрації Київської області»
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»
- Адміністративно-територіальний устрій Тетіївського району[недоступне посилання з травня 2019] на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 18 березня 2016.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тетіївський район |
- Облікова картка району на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з липня 2019]
- Тетіївський район — економіка району, органи влади, підприємства, селищні ради
- Тетіївський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Київська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, тома — Історія міст і сіл Української РСР: Київ. — К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1968., Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Ф. М. Рудич (голова ред. колегії) та ін. — К. : Гол. ред. УРЕ, 1971. — 792 с.)
Література
- Тетіївський район: сільський розвиток / [В.С. Дієсперов, О.В. Варін, В.Є. Катков та ін.]. – К. : ННЦ ІАЕ, 2011. – 107 с. – .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Te tiyivskij rajo n kolishnij rajon Ukrayini u pivdenno zahidnij chastini Kiyivskij oblasti Administrativnij centr misto Tetiyiv Naselennya stanovit 32 361 osobu na 1 zhovtnya 2013 Plosha rajonu 756 km sho stanovit 2 68 teritoriyi Kiyivskoyi oblasti Isnuvav z 1923 roku po 2020 Pri likvidaciyi u 2020 roci vsya teritoriya vidijshla do skladu Bilocerkivskogo rajonu Tetiyivskij rajonadministrativno teritorialna odinicyaGerb PraporKolishnij rajon na karti Kiyivska oblastOsnovni daniKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastKod KOATUU 3224600000Utvorenij 1923Likvidovanij 17 lipnya 2020 r Naselennya 31 438 na 1 1 2019 Plosha 756 km Gustota 43 1 osib km Tel kod 380 4560Poshtovi indeksi 09800 09853Naseleni punkti ta radiRajonnij centr TetiyivMiski radi 1Selishni radi 22Mista 1Sela 32Mapa rajonuRajonna vladaGolova radi Zhuber Nataliya ViktorivnaGolova RDA Dyachuk Nadiya AnatoliyivnaVebstorinka Tetiyivska RDA Tetiyivska rajonna radaAdresa 09800 Kiyivska obl Tetiyivskij r n m Tetiyiv vul Cvitkova 11MapaTetiyivskij rajon u VikishovishiGeografiyaNa pivnochi mezhuye z Volodarskim rajonom na shodi zi Stavishenskim na pivdni z Cherkaskoyu a na zahodi z Vinnickoyu oblastyu Zajmaye ploshu 75 6 tis ga v tomu chisli 60 3 tis ga silskogospodarskih ugid z yakih 53 4 tis ga rillya U geomorfologichnomu vidnoshenni teritoriya rajonu roztashovana u mezhah plato Pravoberezhzhya Ukrayini i zajmaye v nomu najvishi miscya vidrogi Pridniprovskoyi visochini de vidmitka vidnosno rivnya morya stanovit 250 280 metriv a najvisha tochka rozmishena bilya sela Visoke de prohodit vodorozdil Tetiyivshina maye rozvinutu gidrogeografichnu sitku zagalna protyazhnist yakoyi stanovit 257 5 km ye chislenni vodojmi yak prirodni tak i shtuchni Ale najcinnishe prirodne bagatstvo krayu jogo chornozemi Tetiyivshina rajon silskogospodarskij de osnovnimi napryamkami viznacheni virobnictvo zernovih kultur cukrovih buryakiv u roslinnictvi ta m yaso molochnij napryamok u tvarinnictvi IstoriyaZ naukovih ta istorichno doslidnickih dzherel Tetiyiv vidomij z 1185 roku do togo poselennya nazivalosya Timoshneyu Koli knyaz poloveckij Tugorhan viddav svoyu donku zamizh za velikogo Kiyivskogo knyazya Svyatopolka HI HII stolittya i potomki Tugorhana oderzhali u spadshinu zemli Timoshni to na chest imeni poloveckogo knyazya Techiya mistechko stali nazivati Tetiyevom Shopravda pershi spogadi pro Tetiyiv u pismovih dzherelah datovani 1514 rokom Odnak arheologi dodali jomu she kilka tisyach rokiv na Tetiyivshini v rozorenih kurganah vikopali rechi periodu bronzi a vin pochavsya 2 tisyachi rokiv do n e Tetiyivska zemlya tyazhko perezhila Golodomor 1932 33 rokiv koli vimerlo 27 naselennya a po mistu Tetiyevu cya cifra syagnula 37 vidsotkiv Zgodom Nimecko radyanska vijna obpalila cyu zemlyu zabravshi zhittya 3400 voyiniv davshi Tetiyivshini chotiri Geroya Radyanskogo Soyuzu Antona Bondara s Koshiv Slipanchuka K P s Nenadiha Stepovogo A I s Kashperivka Sikorskogo S H s P yatigori 17 lipnya 2020 roku bulo likvidovano vnaslidok administrativno teritorialnoyi reformi Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tetiyivskogo rajonu Administrativno teritorialno podilyayetsya na 1 misku radu ta 22 silski radi yaki ob yednuyut 33 naseleni punkti ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Tetiyiv Ekskursijni ob yektiKaplicya Svejkovskih m Tetiyiv Istoriko krayeznavchij muzej m Tetiyiv Cerkva Arhistratiga Mihayila s Rosishki s Sofipil s Skibinci Uspenska cerkva s P yatigori s Golodki Prirodno zapovidnij fondGidrologichnij zakaznik misevogo znachennya Babini lozi Landshaftnij zakaznik misevogo znachennya Lebedinij Landshaftnij zakaznik misevogo znachennya Popiv Hutir Landshaftnij zakaznik misevogo znachennya Urochishe Kremez Landshaftnij zakaznik misevogo znachennya Urochishe Mazepinci Ornitologichnij zakaznik misevogo znachennya Stadnickij stav Zapovidne urochishe misevogo znachennya Talizhineckij lis Botanichna pam yatka prirodi misevogo znachennya Kruglik Gidrologichna pam yatka prirodi misevogo znachennya Koshivski dzherela Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva Dubovij gaj Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva P yatigirskij Park pam yatka sadovo parkovogo mistectva ChagariVidomi lyudiNarodilis L I Pohilevich vidatnij istorik ta doslidnik s Goroshkiv hudozhnik chlen Spilki hudozhnikiv Rosiyi m Tetiyiv Stepan Yaremich viznachnij mistectvoznavec hudozhnik s Galajki L V Maciyevska Morinec narodna artistka Ukrayini s Kashperivka D A Fishman profesor Geroj Socialistichnoyi Praci laureat Leninskoyi premiyi trichi laureat Derzhavnoyi premiyi SRSR Tetiyiv Ivan Drach pismennik Geroj Ukrayini laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini ta Derzhavnoyi premiyi SRSR s Telizhinci M I Kravchuk pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini s Sitkivci O I Yermolayev pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini s Kashperivka Vasil Bondar pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini s Telizhinci Valerij Gerasimchuk pismennik chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini s Denihivka G V Kirilyuk pismennik m Tetiyiv Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tetiyivskogo rajonu bulo stvoreno 35 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 68 18 progolosuvali 18 555 iz 27 213 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 48 68 9 033 viborciv Yuliya Timoshenko 23 06 4 279 viborciv Oleg Lyashko 15 27 2 834 viborciv Anatolij Gricenko 5 10 946 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 89 PrimitkiRozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 31 sichnya 2020 roku 90 2020 rp Pro priznachennya N Dyachuk golovoyu Tetiyivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Kiyivskoyi oblasti Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Administrativno teritorialnij ustrij Tetiyivskogo rajonu nedostupne posilannya z travnya 2019 na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 18 bereznya 2016 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tetiyivskij rajonOblikova kartka rajonu na sajti Verhovnoyi Radi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Tetiyivskij rajon ekonomika rajonu organi vladi pidpriyemstva selishni radi Tetiyivskij rajon Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini toma Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyiv K Gol red URE AN URSR 1968 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast F M Rudich golova red kolegiyi ta in K Gol red URE 1971 792 s LiteraturaTetiyivskij rajon silskij rozvitok V S Diyesperov O V Varin V Ye Katkov ta in K NNC IAE 2011 107 s ISBN 966 669 366 5 Vinnicka oblast Pogrebishenskij rajon Volodarskij rajon Kiyivska oblast Volodarskij rajon Kiyivska oblast Vinnicka oblast Orativskij rajon Stavishenskij rajonVinnicka oblast Orativskij rajon Cherkaska oblast Monastirishenskij rajon Cherkaska oblast Zhashkivskij rajon