Македо́ни — село в Україні, у Обухівському районі Київської області. Відстань до обласного центру становить 103 км, до райцентру становить 62 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Миронівка становить 33 км.
село Македони | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Київська |
Район | Обухівський |
Рада | Македонська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA32120090170083777 |
Облікова картка | Македони |
Основні дані | |
Засноване | 1640 |
Населення | ▼ 773 (2001) |
Площа | 3,384 км² |
Густота населення | 228,43 осіб/км² |
Поштовий індекс | 08820 |
Телефонний код | +380 4574 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°50′06″ пн. ш. 31°07′25″ сх. д. / 49.83500° пн. ш. 31.12361° сх. д.Координати: 49°50′06″ пн. ш. 31°07′25″ сх. д. / 49.83500° пн. ш. 31.12361° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 170 м |
Водойми | р. Шевелуха |
Відстань до обласного центру | 103 км |
Відстань до районного центру | 62 км |
Найближча залізнична станція | Миронівка |
Відстань до залізничної станції | 33 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 08820, Київська обл., Обухівський р-н, с. Македони, вул. Центральна, 2а |
Сільський голова | Авраменко Віталій Григорович |
Карта | |
Македони | |
Македони | |
Мапа | |
Македони у Вікісховищі |
Село є адміністративним центром Македонської сільської ради, якій підпорядковані села Македони, Кулешів та Малі Прицьки. Населення села, згідно перепису 2001 р., становило 773 особи.
Географія
Межує на півночі з селами Пії та Малі Прицьки, на півдні з селом Шандра, а на сході із селом Кип'ячка.
Топоніми
Щодо назви села, то існує легенда. Колись до цих країв прийшли й оселилися двоє чоловіків: старезний дід з далекої Греції та молодий, повний сил хлопець з Македонії. Грек лише молився, а македонець молився в церкві, допомагав селянам будувати нові хати та працював у полі. Невеличке поселення, що утворилося навколо прибульців стали називати «біля македонців».
Під час татаро-монгольської навали 1240 р. місцева дерев'яна церква згоріла. До села поодиноко стали повертатися люди, які врятувалися, повернувся й Македон. Рятуючись від холоду, під великим схилом гори він викопав велику простору печеру, у якій, згодом віряни облаштували катакомбну церкву. Печера постійно поглиблювалася, завдяки цьому площа підземного храму зростала. Люди відбудували зруйноване житло. Через збільшення чисельності населення, то й відповідно зростало й число вірних. І тоді Македон неподалік спорудив невелику церкву, яка з часом, розрослася до розмірів монастиря. Померлих Грека та Македона поховали у печерному храмі, а поселення, що почалося розростатися навколо монастиря, на честь його засновника назвали Македонами.
Урбаноніми
Кількість елементів інфраструктури у селищі — це 11 вулиць з 200 будинками.
Вулиці:
- Авраменка Василя
- Горлівська
- Копилова
- Лугова
- Торезька
- Шахтарів
- Шахтобудівників
Історія
За часів панської Польщі
Перша згадка про село датується 1640 р.. Відомо, що в люстрації 1631—1633 рр. також є згадка про село, а саме: «У цьому селі послушних підданих було 10. На цей час внаслідок жовнірського спустошення під козацьку табірщину і татарське спустошення їх немає більше 8. Дають чиншу по 25 гр., колодки по 15 гр., що складає 10 зл.20. Козаків у цьому селі є 8.», яка продовжує вік села приблизно на десяток років. Тоді в селі налічувалося всього 19 осель та належало воно до Канівського староства.
Селяни Македонів брали активну участь у Визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, Гайдамаччині та Коліївщині. 30 січня 1667 р. між Московським царством і Річчю Посполитою було підписано Андрусівський сепаратний договір про припинення московсько-польської війни 1654—1667 рр., за умовами якого у складі Речі Посполитої залишалися Правобережна Україна, у тому числі й Македони.
В останній чверті XVIII ст. село стало власністю польського короля Станіслава ІІ Авґуста Понятовського, після смерті якого у 1799 р. маєток у Македонах відійшов до панів Головінських.
Під владою Царської Росії
Після другого поділу Речі Посполитої 1793 р. Київщина, у тому числі й Македони включені до складу Київського намісництва Російської імперії. 1843 р. Зіновій Головінський продав його Феклі Марціновській, яка згодом після купівлі маєтку розподілила його між своїми дочками.
Від середини ХІХ ст. і аж до 1923 р. Македони були центром однойменної волості Канівського повіту Київської губернії.
Великий колись маєток після численних перепродажів у 1860-х рр. розпався на декілька маленьких. Тоді власниками Македонів були діти барона Альфонса Бенедиктовича фон Клотт та племінниця його дружини Марії з роду Меленевських-Абрамовичів. Останніми власниками села були поміщики Остапенко та К. Абрамович. Тоді в Македонах мешкало 1466 осіб.
1872 р. в селі відкрилася перша міністерська однокласна школа на три групи, що містилася у звичайній дерев'яній селянській хаті. Станом на 1883 р. в Македонах мешкало 2414 осіб та функціонували медична та ветеринарна лікарні, пошта, базар.
Після 1905 р. Міністерство народної освіти спорудило у Македонах цегляне приміщення нової двокласної вищої початкової школи на п'ять класних кімнат. 1912 р. за сприяння делегата IV Російської Державної Думи, пароха місцевої церкви В. Солухи, у селі відкрилося вище початкове чотирикласне училище, де спочатку тут навчалися діти лише заможних селян, але від 1915 р. у закладі ще й навчалися діти селян та працівників Піївського цукрозаводу. Також завдячуючи В. Солусі в селі була споруджена нова кам'яна церква з дзвіницею замість розібраної старої дерев'яної церкви. Станом, на 1913 р. у селі мешкало 3670 осіб, крім двох училищ в Македонах також діяли Македонське сільськогосподарське товариство та сільський банк.
Радянська влада в селі
Під час військових дій 1918—1920 рр. влада в Македонах неодноразово змінювалася. У 1920 р. Македони та навколишні села зайняли частини Червоної Армії, зокрема, у Македонах знаходився один з підрозділів кавалерійської бригади Г. Котовського. За радянських часів на честь цього відомого бандита була названа вулиця та встановлено пам'ятник.
1923 р. утворено декілька районів, на заміну колишнім волостям, так з'явився Миронівський та Македонський райони, хоча останній згодом перейменований на Ходорівський.1925 р. пройшло укрупнення районів і більша частина Ходорівського району, включно із Македонами, увійшла до складу Ржищівського району, де Македони перебували до 1962 року.
Наприкінці 1920-х рр. у селі розпочалася колективізація. 1929 р. в Македонах створено колгосп ім. В. Леніна, головою якого став Пікулик М. На той час у селі було близько 600 дворів, де мешкало 2000 осіб. У Македонах розгорнулася жорстока боротьба. Розкуркулено С. Мартиненка та Г. Калініченко, а останнього разом з усією родиною вислано з села.
В селі існували й свої донощики. Так, сількор «Сусіда» з села Македони 3 січня 1931 р. повідомляв читачів газети «Колективна нива»: «У члена нашого колгоспу Ляшенка Якова Хведоровича народилась дитина, і щоб „ознаменувати“ народженого, він зарізав бичка. Сільраді на це треба звернути увагу, а раді колгоспу такий вчинок треба засудити і примусити здати державі хоч шкіру, бо в крамниці за крамом він перший».
Заполітизована судова система щедро продукувала мешканцям села каральні вироки. Так протягом 1931—1932 рр. за вигаданими звинуваченнями на тривалі терміни ув'язнення засуджено 10 селян, а 1933 р. — ще 5 селян. А селянина Дмитренка І. «як куркуля, що проводив контрреволюційну агітацію та пропаганду, направлених проти заходів Радянської влади у селі за рішенням судової трійки при колегії ГПУ УРСР від 26 лютого 1930 р.» засуджено до розстрілу. Але неорганізований, стихійний супротив нічого не дав. До зими 1932 р. партійні активісти відібрали усі запаси харчових продуктів у селян, у рахунок хлібопоставок державі було вивезене навіть фуражне та посівне зерно з колгоспів ім. 1-го Травня, ім. Косіора (голова — Задорожний) та ім. К. Ворошилова, розташованих у селі. В село прийшов голод, який забрав 630 селян. Мали місце непоодинокі випадки канібалізму.
"У 1932 році мені виповнилося 13 років. Зі мною в один клас ходив Пікулик Хлор Михайлович. У школі нас годували калатушкою і давали по 20 грамів липеників. Ми калатушку випивали, а липеники збирані і відносили тим дітям, які опухли від голоду і вже не могли ходити до школи. Перестав ходити до школи і Хлор. Ми понесли йому липеники, а до нас вийшов його батько. Пікулик Михайло Семенович, грязний та пухлий, і сказав, що Хлора вже немає, та заплакав. У сінях стояло п'ять ящиків, в яких були тіла його померлих дітей. Вся їхня сім'я (вісім осіб, з них шестеро дітей) вимерла у 1933 році від голоду.
В липні 1932 року ми дівчатка-підлігки ходили на буряки. По рядках були розвішані марлі, змазані мелясою, для ловлі комах. Двоє дівчаток - Бондар Наталія та Мартиненко Оксана злизували цю мелясу. Коли ми повернулися через годину, то вони були вже мертві. На буряках давали по півлітри віяного молока і 30 грамів липеників.
Ідучи додому з поля, під мостком побачили в'язану хустку, а коли ми її вигягли. то там була замотана головка дівчинки років семи." - згадувала свідок Голодомору Пікулик Марія Терешківна 1919 р. н..
На місці масових поховань жертв Голодомору 1932—1933 рр. у 1990-их рр. була насипана символічна могила, на якій встановлено дерев'яний хрест.
З початком німецько-радянської війни, близько двохсот односельців пішли на фронт. Оборонні бої за село Македони вела 159-та стрілецька дивізія під командуванням полковника Мащенка Івана Ананійовича. Село було окуповане військами Вермахту 8 серпня 1941 р.
У грудні 1941 р. кадровий військовий, політрук Червоної армії Іван Кузьмович Приймак, уродженець Юхнів, створив підпільну групу «Комітет № 8», яка налічувала 10 чоловік. Згодом чисельність групи становила понад 60 осіб та переросла у партизанський загін № 8, до якого входили мешканці сіл: Юхни, П'ятихатка, Салів хутір. Комісаром загону був О. Ломака. Підпільники діяли на території Миронівського та Богуславського районів. У червні 1943 р. підпільна група «Комітет № 8» об'єдналася з партизанами с. Григорівка в однє велике партизанське з'єднання ім. Чапаєва, яке очолив Приймак. У Македонах діяла підпільна група, яку очолив місцевий мешканець Абраменко М., а його хата під час війни використовувалася у якості явочної квартири.
У 1942—1943 рр. на примусові роботи до Німеччини з Македонів було вивезено 71 односельця, переважно молодих хлопців та дівчат, а за час окупації села там було закатовано 27 осіб.
30 січня 1944 р. Македони були звільнені від німецько-фашистських загарбників. Визволення села проводили частини 3-ї повітряно-десантної бригади під командуванням полковника В. К. Гончарова та 206-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Володимира Павловича Колеснікова. На фронтах другої світової війни загинуло 77 місцевих мешканців, а 52 односельців були нагороджені орденами та медалями.
По війні в Македонах відновили свою роботу колгоспи ім. Леніна, ім. К. Ворошилова, ім. 2-ї п'ятирічки, які 1950 р. об'єдналися в один — ім. В. Леніна.
30 грудня 1962 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР» на території Київської області ліквідовано 19 районів, у тому числі Миронівський та Ржищівський, які увійшли до складу Кагарлицького району, але вже 4 січня 1965 р. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР», відбулося розукрупнення сільських районів і у складі Київської області утворено 7 районів, у тому числі й Миронівський район, до складу якого увійшла й Македонська сільська рада.
У січні 1964 р. колгосп ім. В. Леніна перейменований на колгосп ім. Г. Котовського, а від 1971 р. у Македонах знаходилася центральна садиба колгоспу. На той час у селі мешкало 762 особи. Діяли восьмирічна школа, бібліотека сільський клуб на 150 місць, ФАП з пологовим відділенням, дитячий ясла-садок на 25 місць. Велика кількість селян за свою працю у різні роки були удостоєні високих урядових нагород, зокрема, орденом Трудового Червоного Прапора було нагороджено Назаренка М. П., Косенка Г. Р., Давидова В. Г., Кліщара В. Х.; орденом Трудової Слави ІІІ ступеня — Горбача М. П., Мисана М. Г., Міщенка І. Х.; орденом «Знак Пошани» — Кліщар І. І., Євтушенко Л. І., Семещенко М. К., Давидова В. Г.; орденом Дружби народів — Кліщара В. Х., а також медаллю «За трудову доблесть» — Євтушенко М. Р., Пікулик О. М., Мисана М. Г., Смоляра І. П., Остапова В. Х., Кліщара П. Й. та медаллю «За трудову відзнаку» — Горбач Р. Х., Моргуна В. А.
У другій половині 1980-х рр. у селі збудовано близько 100 житлових будинків для молодих сімей та переселенців із Чорнобильської зони, а також нові приміщення сільради, школи, дитсадка, магазину, пошти та медпункту.
В незалежній Україні
1997 р. колгосп ім. Г. Котовського реорганізований в КСП ім. Г. Котовського.
Згідно Указу президента України від 3 грудня 1999 р. № 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», взимку 1999—2000 рр. у Миронівському районі відбулась реорганізація колгоспів на основі приватної власності на землю селян, які мали власні земельні паї. Вони утворили, як власники, зовсім іншу форму господарювання, ніж були колективні сільськогосподарські підприємства.
Від 2000 р. КСП ім. Г. Котовського реорганізоване у СТОВ «Македони», яке працює й донині, а також функціонують декілька приватних фермерських господарств, зокрема, Споживче Товариство «Вишня» (керівник Дмитренко С. П.), приватні селянські (фермерські) господарства Коваленка А. П., Шаламая В. В., Міщенка В. Г., Бажана В. А. та Майданника. В. Г., фермерське господарство «Терези», приватне підприємство «Мрія-П» та інші. А також працює ФАП.
Рішенням Македонської сільської ради від 5 січня 2016 р. № 5 та у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в селі відбулося перейменування декількох вулиць. Зокрема, вул. Ворошилова на Центральну, вул. Котовського на Лугову, вул. Леніна на Садову, вул. Радянських Шахтарів на Шахтарів.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 761 | 98.45% |
російська | 10 | 1.29% |
білоруська | 1 | 0.13% |
вірменська | 1 | 0.13% |
Усього | 773 | 100% |
Освіта
У Македонах діє комунальний заклад Македонський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів — дошкільний навчальний заклад».
Для найменших мешканців села працює дитячий садок «Малятко» (керівник Щербань С. М.). Всі культурні заходи проходять в сільському Будинку культури, де щодня працює бібліотека.
Історія розвитку шкільництва в Македонах
1872 р. в селі відкрилася перша міністерська однокласна школа на три групи, що містилася у звичайній дерев'яній селянській хаті. У школі навчання велося російською мовою і був там лише один вчитель, що навчав дітей грамоти та парох місцевої церкви — навчав Закону Божому. 24 серпня 1883 р., після закінчення повного курсу наук по 2-му розряду у Київській духовній семінарії, Юрій Мрочковський був призначений на посаду псаломщика у Покровську церкву. Тут він здобуває свій перший педагогічний досвід, проводячи заняття в місцевому однокласному міністерському училищі, де навчалося 86 хлопчиків. Благочинний у своєму записі в 1884 р. зазначає, що Юрій Мрочковський «предметы богословского курса знает очень хорошо. Поведения весьма хорошего».
Після 1905 р. Міністерство народної освіти спорудило у Македонах цегляне приміщення нової двокласної вищої початкової школи на п'ять класних кімнат, а також вчительську та кухню. Очолював школу Полов М. В. Ця школа мала п'ять груп. На початку навчального року до першої групи прийшло 80 дітей, але через брак взуття та одягу навчальний рік закінчувало лише 20 учнів. Діти з навколишніх сіл, які закінчили у своїх селах однокласну школу на три групи мали можливість продовжувати подальше навчання у четвертій групі Македонської школи. Великим досягненням було закінчити двокласну школу, адже таких учнів брали у волость та управу писарями.
1912 р. за сприяння делегата IV Російської Державної Думи, пароха місцевої церкви В. Солухи, у селі відкрилося вище початкове чотирикласне училище. Будівля училища була споруджена з будівельних матеріалів, що залишилися після розібрання старої дерев'яної церкви. Спочатку тут навчалися діти лише заможних селян, але від 1915 р. у закладі ще й навчалися діти селян та працівників Піївського цукрозаводу. До першого класу приймали дітей з іспитами, після закінчення ними чотирьох груп двокласної школи.
Першим керівником училища був колишній інспектор навчального закладу пан Клунний, а за три роки його на цій посаді змінив Казута О. А., який до 1920 р. керував училищем. Учням суворо заборонялося розмовляти українською мовою на території навчального закладу. Основною дисципліною в класах був Закон Божий, крім того викладалися ще російська мова та література, математика, фізика, хімія, природознавство, історія, географія, німецька мова, малювання, креслення, співи, гімнастика для хлопчиків та рукоділля для дівчаток. При переході до наступного класу, наприкінці навчального року, учні складали іспити.
Після приходу радянської влади до села двокласна школа та Вище початкове училище у 1918 р. були об'єднані в одну трудову семирічну школу. 1920 р. школа почала працювати, а директором школи був Котенко В. Г. Навчання проводилося українською мовою, а навчалося понад 500 дітей та працювало 25 вчителів.
Оскільки у навколишніх селах Пії, Тулинці, Шандра, Миколаївка, Малі Прицьки, Яблунівка, Півці, Ведмедівка та Липовий Ріг на той час працювали лише початкові чотирикласні школи, тому учні від п'ятого класу продовжували навчання у македонській школі. Через велику кількість дітей охочих до продовження навчання була створена приймальна комісія, яка розглядала документи про закінчення чотирирічної школи, соціальне становище батьків і після цього зараховувала учнів до п'ятого класу. Через велику кількість учнів, приміщення школи не могло вмістити усіх, тому класні кімнати було обладнано ще у двох сільських хатах. Також силами батьків споруджено шкільну майстерню з двома робочими кімнатами.
У 1920-х рр. у македонській школі було відкрито лікнеп, активними учасниками якого були вчителі місцевої школи. Так, за вчителями молодших класів було закріплено по 10 хат і тричі на тиждень вони проводили навчання з неписьменними мешканцями села віком до 50 років, а вчителі старших класів працювали з молоддю у вечірній школі. Для місцевого жіноцтва при лікнепі працювала школа крою та шиття (керівник Марченко Н. С.). У сільській школі тоді ж були створені співочий та драматичний гуртки.
У шкільній майстерні завдяки вчителю фізики Юрченку Т. Г., що тоді керував нею, з'явилася велика кількість різних інструментів та верстатів, завдяки яким учнями та вчителями там виготовлялося багато різного учбового приладдя. Також при школі працювали математичний, фізичний, літературний, співочий та фізкультурний гуртки, вихованці яких брали активну участь у районних олімпіадах, де часто займали призові місця.
За страшні роки голодомору ряди учнів значно порідшали. Голодна смерть своєю «чорною косою» знищувала цілі сім'ї. Від голоду пухли і діти, і дорослі. Багато дітей померло в той час. У селі не було хати, з якої не винесли б небіжчика. Кожен думав про те, як протриматися і вижити у ці важкі роки та дожити до кращих часів.
Ця чорна сторінка в історії українського народу була перевернута і село почало відроджуватися. В селі було створено хлібний резерв, який використовувався на потреби школи. Деякий час із хлібного фонду видавалося по 50 кг зерна, як зарплата вчителям. Заготівлю та підвіз палива для школи робили батьки безкоштовно. Були такі роки, що для опалення школи завозилась просяна та горохова солома. Але, незважаючи на певні труднощі, вчителі протягом 1930-х рр. створили міцну матеріальну базу школи. Були добре обладнані хімічний та фізичний кабінети, а також одна з кращих у районі шкільна бібліотека з великою кількістю рідкісних книг.
З початком німецько-радянської війни, майже всі вчителі пішли на фронт. Вони були в різних військових частинах та мужньо билися з ворогом. За час німецької окупації села у 1941—1944 рр. були зруйновані обидва приміщення школи, а у її приміщеннях містилася конюшня та концентраційний табір для радянських військовополонених.
За два тижні по звільненню села, а саме 15 лютого 1944 р., в обох приміщеннях школи був зроблений ремонт та у відремонтованих приміщеннях відновився навчально-виховний процес. Директором школи була призначена Бондаренко К. А. Умови праці були досить складними, оскільки, не було ні парт, ні столів, ні дощок, не вистачало зошитів, підручників. З часом поступово зміцнювалась матеріальна база школи завдяки наполегливій праці вчителів та директорів, які працювали у повоєнні роки.
1948 р. директором Македонської восьмирічної школи призначено Охріменка А. П. Тоді у школі, крім місцевих дітей, навчалися також діти з сіл Шандра, Горобіївка та Кип'ячка, тому класи були переповнені. 1962 р. педагогічний колектив школи очолив Дмитренко В. І., який пропрацював директором Македонської восьмирічної школи до 1979 р.
У 1963 р. в школі організовано групи продовженого дня, організоване дворазове безкоштовне харчування учнів школи. Під керівництвом вчителя біології школи Дмитренко В. О. було посаджено шкільний сад та виноградник, активно працювали учні й на навчально-дослідних ділянках. При у другій половині 1970-х рр. створено пошуковий загін «Червоні слідопити», що займався пошуком військових поховань часів німецько-радянської війни.
У 1979—1981 рр. директорами школи були Дуда Т. М. та Штельмах О. І., а від 1981 р. — Москалівець В. О. За чотири місяці 1987 р. будівельниками шахтобудівельної організації тресту «Макіївшахтобуд» (м. Макіївка, Донецька область) було споруджене нове приміщення школи на 192 місця, а приміщення старої школи того ж року було розібране. Через спорудження 100 нових будинків й у школі відповідно зросла кількість учнів.
1 вересня 1987 р., в урочистій обстановці, було відкрито приміщення нової школи. Приміщення цієї школи значно переважало приміщення старої, своє величиною, просторістю, а саме більшою кількістю кабінетів, зокрема, з'явилися кабінети української мови та літератури, світової літератури, історії, хімії та біології, фізики та математики, англійської мови, інформатики, початкових класів, майстерні з обробки деревини та металів, крім того у школі функціонували методичний кабінет, бібліотека, спортивний зал, кабінети медпрацівника школи та практичного психолога, їдальня, а також створено історико-краєзнавчий музей. 2000 р. було споруджено шкільну міні-котельню, а з підключенням її до газогону середнього тиску було вирішено питання нормального температурного режиму у приміщенні школи взимку.
Нині посаду директора школи займає Горда В. М., а також у школі працює 14 вчителів, з яких: четверо мають вищу кваліфікаційну категорію, п'ятеро — першу категорію, двоє — другу категорію, а також є два спеціаліста та один молодший спеціаліст. Всі працюють за фахом, що дає змогу дати учням чудові знання з основних предметів. У школі навчається 60 учнів, з них: 30 учнів навчається у 1-4 класах, 30 учнів — у 5-9 класах. У позаурочний час працюють історико-краєзнавчий, природознавчий, літературний та математичний гуртки. У шкільному спортивному залі працюють спортивні секції з волейболу, баскетболу та настільного тенісу, а на шкільному спортивному майданчику облаштовано міні-футбольне поле, волейбольний майданчик, яма для стрибків у довжину та майданчик з нестандартним обладнанням — тренажерами для занять фізичними вправами.
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Попередня дерев'яна церква була закладена ще у 1729 р. та декілька разів перебудовувалася. Ще за настоятельства о. Віктор Солухи задумано було будувати нову, кам'яну церкву, оскільки існуюча дерев'яна церква почала вже валитися. Власне, саме о. Віктор, що на той час був депутатом IV Російської Державної Думи заощадив частину коштів на будівництво нової святині. Крім нього кошти на будівництво виділило Міністерство внутрішніх справ Російської Імперії, а також кошти надходили з пожертв парафіян. 1904 р. розпочалося будівництво храму Покрови Пресвятої Богородиці та закінчилось у 1910 р., а 1911 р. новозбудований храм було освячено, а стару церкву того ж року було розібрано, а будівельні матеріали з неї використані для спорудження вищого початкового чотирикласного училища в Македонах.
Отець Віктор Солуха був другом відомого більшовика — депутата Григорія Петровського, тому репресій у перші роки після революції не зазнав та правив у церкві до 1930-х рр.
Остання служба Божа правилася в церкві 1963 р. на свято Великодня. Від 1964 р. церква використовувалась як зерновий склад. На початку травня 1974 р., через зношеність дерев'яних конструкцій, впав цегляний купол споруди, а згодом зник й церковний дзвін. У 1983 р. були замуровані вікна і відтоді храм поступово руйнувався, як через природні явища (дощ, сніг, вітер тощо), так і завдяки людській недбалості. На початку 1990-х рр. храм передано місцевій православній парафії Покрова Божої Матері Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви (МП). Щоденні служби Божі здійснюються у пристосованому приміщенні неподалік старої церкви.
14 вересня 2011 р. відбулися святкові заходи з нагоди 100-літнього ювілею від дня відкриття храму. 14 жовтня 2011 р. Преосвященніший Никодим, єпископ Рокитнянський, вікарій Білоцерківської єпархії по благословенню Високопреосвященнішого Митрофана, відвідав церковну парафію села Македони Миронівського благочиння, яка відзначала в цей день престольне свято. Владика у співслужінні духовенства відправив молебень перед початком реконструкції зруйнованого у радянські часи храму. Розпочалася реставрація храму. 8 липня 2014 р. розпочато роботи з реставрації дзвіниці храму і вже за чотири місяці дзвіниця була відреставрована, встановлено хрест. 7 серпня 2015 р. закінчено роботи по реставрації східців до центрального входу храму. Реставрація храму триває. Настоятелем храму нині є ієрей Михаїл Білоусов.
Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Покрова Пресвятої Богородиці с. Македони (Приписне прис. Малі Прицьки) Богуславського, з 1846 р. Македонської волості Канівського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/make_001.xml [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Пам'ятники, монументи
- Пам'ятник на братській могилі червоноармійців, які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 рр.
- Братська могила червоноармійців, які загинули під час німецько-радянської війни
Відомі люди
- Вернигора Мусій — віщий старець, козак-лірник, персонаж одного з найбільших польських національних міфів.
- (нар. 12 липня 1927) — доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Київського славістичного університету.
- (нар. 1 вересня 1940) — академік Міжнародної академії наук прикладної радіоелектроніки, директор казенного підприємства "Науково-виробничий комплекс «Іскра», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Титаренко Надія (1903—1976) — українська радянська театральна артистка. Заслужена артистка УРСР. Учениця видатного українського театрального режисера Леся Курбаса.
- Тугай Анатолій — кандидат технічних наук, професор, член-кореспондент АПНУ, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. В Македонах минули його дитячі та юнацькі роки.
- Картина Яна Матейка «Вернигора»
- Титаренко Надія Калістратівна
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 28 березня 2018.
- Македони [ 28 березня 2018 у Wayback Machine.] на http://maps.visicom.ua [ 26 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Історія міст і сіл Української РСР. Київська область / Тронько П. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1971. — С. 460-461. — 15000 прим.
- Канівське та Черкаське староства в описі малознаної люстрації 1631–1633 рр / Мицик Ю. — Київ : Ін-т історії України НАН України, Всеукраїнська спілка краєзнавців, 2009. — Т. 3. — С. 43-53.
- Постанова ВУЦВК № 18-19 (309) від 7 березня 1923 р. «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- Постанова ВУЦВК № 45 (564) від 12 квітня 1923 р. «Про новий адміністраційно-територіяльний поділ України»
- ЗУРРСУУ/1925/1/15/Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Поділля — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 13 листопада 2021. Процитовано 13 листопада 2021.
- ЗУРРСУУ/1925/1/29-30/Про скасування Шевченківської округи й зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Київщини й Полтавщини — Вікіджерела. uk.wikisource.org (укр.). Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 24 серпня 2021.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду. Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду (укр.). Процитовано 5 серпня 2022.
- 159 СД [ 25 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 25 березня 2018.
- 206 СД [ 25 березня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Відомості Верховної Ради УРСР. — 1963. — С. 32,39
- Відомості Верховної Ради УРСР. — 1965. — С. 64
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 1 квітня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- Фермерские хозяйства в Мироновском районе [ 21 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Офіційний сайт Миронівської РДА: Македони, перейменування вулиць[недоступне посилання]
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Київська область. ІСУО. Македонський НВК
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 31 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 29 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2016. Процитовано 30 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 25 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 березня 2018. Процитовано 30 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2018. Процитовано 24 березня 2018.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Тронько П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 460-461. — 15000 прим.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область / Гай А. — Київ : Буква, 2008. — С. 544-545. — .
- Похилевич Л. Каневский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, у пределах губернии находящихся. — Біла Церква : Видавець Пшонківський О. В, 2005. — С. 425—477.
- Makedony // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 927. (пол.)
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Македони |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makedo ni selo v Ukrayini u Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Vidstan do oblasnogo centru stanovit 103 km do rajcentru stanovit 62 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Mironivka stanovit 33 km selo MakedoniKrayina UkrayinaOblast KiyivskaRajon ObuhivskijRada Makedonska silska radaKod KATOTTG UA32120090170083777Oblikova kartka Makedoni Osnovni daniZasnovane 1640Naselennya 773 2001 Plosha 3 384 km Gustota naselennya 228 43 osib km Poshtovij indeks 08820Telefonnij kod 380 4574Geografichni daniGeografichni koordinati 49 50 06 pn sh 31 07 25 sh d 49 83500 pn sh 31 12361 sh d 49 83500 31 12361 Koordinati 49 50 06 pn sh 31 07 25 sh d 49 83500 pn sh 31 12361 sh d 49 83500 31 12361Serednya visota nad rivnem morya 170 mVodojmi r SheveluhaVidstan do oblasnogo centru 103 kmVidstan do rajonnogo centru 62 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya MironivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 33 kmMisceva vladaAdresa radi 08820 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Makedoni vul Centralna 2aSilskij golova Avramenko Vitalij GrigorovichKartaMakedoniMakedoniMapa Makedoni u Vikishovishi Selo ye administrativnim centrom Makedonskoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovani sela Makedoni Kuleshiv ta Mali Pricki Naselennya sela zgidno perepisu 2001 r stanovilo 773 osobi GeografiyaMezhuye na pivnochi z selami Piyi ta Mali Pricki na pivdni z selom Shandra a na shodi iz selom Kip yachka Toponimi Shodo nazvi sela to isnuye legenda Kolis do cih krayiv prijshli j oselilisya dvoye cholovikiv stareznij did z dalekoyi Greciyi ta molodij povnij sil hlopec z Makedoniyi Grek lishe molivsya a makedonec molivsya v cerkvi dopomagav selyanam buduvati novi hati ta pracyuvav u poli Nevelichke poselennya sho utvorilosya navkolo pribulciv stali nazivati bilya makedonciv Pid chas tataro mongolskoyi navali 1240 r misceva derev yana cerkva zgorila Do sela poodinoko stali povertatisya lyudi yaki vryatuvalisya povernuvsya j Makedon Ryatuyuchis vid holodu pid velikim shilom gori vin vikopav veliku prostoru pecheru u yakij zgodom viryani oblashtuvali katakombnu cerkvu Pechera postijno pogliblyuvalasya zavdyaki comu plosha pidzemnogo hramu zrostala Lyudi vidbuduvali zrujnovane zhitlo Cherez zbilshennya chiselnosti naselennya to j vidpovidno zrostalo j chislo virnih I todi Makedon nepodalik sporudiv neveliku cerkvu yaka z chasom rozroslasya do rozmiriv monastirya Pomerlih Greka ta Makedona pohovali u pechernomu hrami a poselennya sho pochalosya rozrostatisya navkolo monastirya na chest jogo zasnovnika nazvali Makedonami Urbanonimi Kilkist elementiv infrastrukturi u selishi ce 11 vulic z 200 budinkami Vulici Avramenka Vasilya Gorlivska Kopilova Lugova Torezka Shahtariv ShahtobudivnikivIstoriyaZa chasiv panskoyi Polshi Persha zgadka pro selo datuyetsya 1640 r Vidomo sho v lyustraciyi 1631 1633 rr takozh ye zgadka pro selo a same U comu seli poslushnih piddanih bulo 10 Na cej chas vnaslidok zhovnirskogo spustoshennya pid kozacku tabirshinu i tatarske spustoshennya yih nemaye bilshe 8 Dayut chinshu po 25 gr kolodki po 15 gr sho skladaye 10 zl 20 Kozakiv u comu seli ye 8 yaka prodovzhuye vik sela priblizno na desyatok rokiv Todi v seli nalichuvalosya vsogo 19 osel ta nalezhalo vono do Kanivskogo starostva Selyani Makedoniv brali aktivnu uchast u Vizvolnij vijni pid provodom B Hmelnickogo Gajdamachchini ta Koliyivshini 30 sichnya 1667 r mizh Moskovskim carstvom i Richchyu Pospolitoyu bulo pidpisano Andrusivskij separatnij dogovir pro pripinennya moskovsko polskoyi vijni 1654 1667 rr za umovami yakogo u skladi Rechi Pospolitoyi zalishalisya Pravoberezhna Ukrayina u tomu chisli j Makedoni V ostannij chverti XVIII st selo stalo vlasnistyu polskogo korolya Stanislava II Avgusta Ponyatovskogo pislya smerti yakogo u 1799 r mayetok u Makedonah vidijshov do paniv Golovinskih Pid vladoyu Carskoyi Rosiyi Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 r Kiyivshina u tomu chisli j Makedoni vklyucheni do skladu Kiyivskogo namisnictva Rosijskoyi imperiyi 1843 r Zinovij Golovinskij prodav jogo Fekli Marcinovskij yaka zgodom pislya kupivli mayetku rozpodilila jogo mizh svoyimi dochkami Vid seredini HIH st i azh do 1923 r Makedoni buli centrom odnojmennoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi Velikij kolis mayetok pislya chislennih pereprodazhiv u 1860 h rr rozpavsya na dekilka malenkih Todi vlasnikami Makedoniv buli diti barona Alfonsa Benediktovicha fon Klott ta pleminnicya jogo druzhini Mariyi z rodu Melenevskih Abramovichiv Ostannimi vlasnikami sela buli pomishiki Ostapenko ta K Abramovich Todi v Makedonah meshkalo 1466 osib 1872 r v seli vidkrilasya persha ministerska odnoklasna shkola na tri grupi sho mistilasya u zvichajnij derev yanij selyanskij hati Stanom na 1883 r v Makedonah meshkalo 2414 osib ta funkcionuvali medichna ta veterinarna likarni poshta bazar Pislya 1905 r Ministerstvo narodnoyi osviti sporudilo u Makedonah ceglyane primishennya novoyi dvoklasnoyi vishoyi pochatkovoyi shkoli na p yat klasnih kimnat 1912 r za spriyannya delegata IV Rosijskoyi Derzhavnoyi Dumi paroha miscevoyi cerkvi V Soluhi u seli vidkrilosya vishe pochatkove chotiriklasne uchilishe de spochatku tut navchalisya diti lishe zamozhnih selyan ale vid 1915 r u zakladi she j navchalisya diti selyan ta pracivnikiv Piyivskogo cukrozavodu Takozh zavdyachuyuchi V Solusi v seli bula sporudzhena nova kam yana cerkva z dzviniceyu zamist rozibranoyi staroyi derev yanoyi cerkvi Stanom na 1913 r u seli meshkalo 3670 osib krim dvoh uchilish v Makedonah takozh diyali Makedonske silskogospodarske tovaristvo ta silskij bank Radyanska vlada v seli Pid chas vijskovih dij 1918 1920 rr vlada v Makedonah neodnorazovo zminyuvalasya U 1920 r Makedoni ta navkolishni sela zajnyali chastini Chervonoyi Armiyi zokrema u Makedonah znahodivsya odin z pidrozdiliv kavalerijskoyi brigadi G Kotovskogo Za radyanskih chasiv na chest cogo vidomogo bandita bula nazvana vulicya ta vstanovleno pam yatnik 1923 r utvoreno dekilka rajoniv na zaminu kolishnim volostyam tak z yavivsya Mironivskij ta Makedonskij rajoni hocha ostannij zgodom perejmenovanij na Hodorivskij 1925 r projshlo ukrupnennya rajoniv i bilsha chastina Hodorivskogo rajonu vklyuchno iz Makedonami uvijshla do skladu Rzhishivskogo rajonu de Makedoni perebuvali do 1962 roku Naprikinci 1920 h rr u seli rozpochalasya kolektivizaciya 1929 r v Makedonah stvoreno kolgosp im V Lenina golovoyu yakogo stav Pikulik M Na toj chas u seli bulo blizko 600 dvoriv de meshkalo 2000 osib U Makedonah rozgornulasya zhorstoka borotba Rozkurkuleno S Martinenka ta G Kalinichenko a ostannogo razom z usiyeyu rodinoyu vislano z sela V seli isnuvali j svoyi donoshiki Tak silkor Susida z sela Makedoni 3 sichnya 1931 r povidomlyav chitachiv gazeti Kolektivna niva U chlena nashogo kolgospu Lyashenka Yakova Hvedorovicha narodilas ditina i shob oznamenuvati narodzhenogo vin zarizav bichka Silradi na ce treba zvernuti uvagu a radi kolgospu takij vchinok treba zasuditi i primusiti zdati derzhavi hoch shkiru bo v kramnici za kramom vin pershij Zapolitizovana sudova sistema shedro produkuvala meshkancyam sela karalni viroki Tak protyagom 1931 1932 rr za vigadanimi zvinuvachennyami na trivali termini uv yaznennya zasudzheno 10 selyan a 1933 r she 5 selyan A selyanina Dmitrenka I yak kurkulya sho provodiv kontrrevolyucijnu agitaciyu ta propagandu napravlenih proti zahodiv Radyanskoyi vladi u seli za rishennyam sudovoyi trijki pri kolegiyi GPU URSR vid 26 lyutogo 1930 r zasudzheno do rozstrilu Ale neorganizovanij stihijnij suprotiv nichogo ne dav Do zimi 1932 r partijni aktivisti vidibrali usi zapasi harchovih produktiv u selyan u rahunok hlibopostavok derzhavi bulo vivezene navit furazhne ta posivne zerno z kolgospiv im 1 go Travnya im Kosiora golova Zadorozhnij ta im K Voroshilova roztashovanih u seli V selo prijshov golod yakij zabrav 630 selyan Mali misce nepoodinoki vipadki kanibalizmu U 1932 roci meni vipovnilosya 13 rokiv Zi mnoyu v odin klas hodiv Pikulik Hlor Mihajlovich U shkoli nas goduvali kalatushkoyu i davali po 20 gramiv lipenikiv Mi kalatushku vipivali a lipeniki zbirani i vidnosili tim dityam yaki opuhli vid golodu i vzhe ne mogli hoditi do shkoli Perestav hoditi do shkoli i Hlor Mi ponesli jomu lipeniki a do nas vijshov jogo batko Pikulik Mihajlo Semenovich gryaznij ta puhlij i skazav sho Hlora vzhe nemaye ta zaplakav U sinyah stoyalo p yat yashikiv v yakih buli tila jogo pomerlih ditej Vsya yihnya sim ya visim osib z nih shestero ditej vimerla u 1933 roci vid golodu V lipni 1932 roku mi divchatka pidligki hodili na buryaki Po ryadkah buli rozvishani marli zmazani melyasoyu dlya lovli komah Dvoye divchatok Bondar Nataliya ta Martinenko Oksana zlizuvali cyu melyasu Koli mi povernulisya cherez godinu to voni buli vzhe mertvi Na buryakah davali po pivlitri viyanogo moloka i 30 gramiv lipenikiv Iduchi dodomu z polya pid mostkom pobachili v yazanu hustku a koli mi yiyi vigyagli to tam bula zamotana golovka divchinki rokiv semi zgaduvala svidok Golodomoru Pikulik Mariya Tereshkivna 1919 r n Na misci masovih pohovan zhertv Golodomoru 1932 1933 rr u 1990 ih rr bula nasipana simvolichna mogila na yakij vstanovleno derev yanij hrest Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni blizko dvohsot odnoselciv pishli na front Oboronni boyi za selo Makedoni vela 159 ta strilecka diviziya pid komanduvannyam polkovnika Mashenka Ivana Ananijovicha Selo bulo okupovane vijskami Vermahtu 8 serpnya 1941 r U grudni 1941 r kadrovij vijskovij politruk Chervonoyi armiyi Ivan Kuzmovich Prijmak urodzhenec Yuhniv stvoriv pidpilnu grupu Komitet 8 yaka nalichuvala 10 cholovik Zgodom chiselnist grupi stanovila ponad 60 osib ta pererosla u partizanskij zagin 8 do yakogo vhodili meshkanci sil Yuhni P yatihatka Saliv hutir Komisarom zagonu buv O Lomaka Pidpilniki diyali na teritoriyi Mironivskogo ta Boguslavskogo rajoniv U chervni 1943 r pidpilna grupa Komitet 8 ob yednalasya z partizanami s Grigorivka v odnye velike partizanske z yednannya im Chapayeva yake ocholiv Prijmak U Makedonah diyala pidpilna grupa yaku ocholiv miscevij meshkanec Abramenko M a jogo hata pid chas vijni vikoristovuvalasya u yakosti yavochnoyi kvartiri U 1942 1943 rr na primusovi roboti do Nimechchini z Makedoniv bulo vivezeno 71 odnoselcya perevazhno molodih hlopciv ta divchat a za chas okupaciyi sela tam bulo zakatovano 27 osib 30 sichnya 1944 r Makedoni buli zvilneni vid nimecko fashistskih zagarbnikiv Vizvolennya sela provodili chastini 3 yi povitryano desantnoyi brigadi pid komanduvannyam polkovnika V K Goncharova ta 206 yi strileckoyi diviziyi pid komanduvannyam polkovnika Volodimira Pavlovicha Kolesnikova Na frontah drugoyi svitovoyi vij ni zaginulo 77 miscevih meshkanciv a 52 odnoselciv buli nagorodzheni ordenami ta medalyami Po vijni v Makedonah vidnovili svoyu robotu kolgospi im Lenina im K Voroshilova im 2 yi p yatirichki yaki 1950 r ob yednalisya v odin im V Lenina 30 grudnya 1962 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR na teritoriyi Kiyivskoyi oblasti likvidovano 19 rajoniv u tomu chisli Mironivskij ta Rzhishivskij yaki uvijshli do skladu Kagarlickogo rajonu ale vzhe 4 sichnya 1965 r Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro vnesennya zmin do administrativnogo rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR vidbulosya rozukrupnennya silskih rajoniv i u skladi Kiyivskoyi oblasti utvoreno 7 rajoniv u tomu chisli j Mironivskij rajon do skladu yakogo uvijshla j Makedonska silska rada U sichni 1964 r kolgosp im V Lenina perejmenovanij na kolgosp im G Kotovskogo a vid 1971 r u Makedonah znahodilasya centralna sadiba kolgospu Na toj chas u seli meshkalo 762 osobi Diyali vosmirichna shkola biblioteka silskij klub na 150 misc FAP z pologovim viddilennyam dityachij yasla sadok na 25 misc Velika kilkist selyan za svoyu pracyu u rizni roki buli udostoyeni visokih uryadovih nagorod zokrema ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora bulo nagorodzheno Nazarenka M P Kosenka G R Davidova V G Klishara V H ordenom Trudovoyi Slavi III stupenya Gorbacha M P Misana M G Mishenka I H ordenom Znak Poshani Klishar I I Yevtushenko L I Semeshenko M K Davidova V G ordenom Druzhbi narodiv Klishara V H a takozh medallyu Za trudovu doblest Yevtushenko M R Pikulik O M Misana M G Smolyara I P Ostapova V H Klishara P J ta medallyu Za trudovu vidznaku Gorbach R H Morguna V A U drugij polovini 1980 h rr u seli zbudovano blizko 100 zhitlovih budinkiv dlya molodih simej ta pereselenciv iz Chornobilskoyi zoni a takozh novi primishennya silradi shkoli ditsadka magazinu poshti ta medpunktu V nezalezhnij Ukrayini 1997 r kolgosp im G Kotovskogo reorganizovanij v KSP im G Kotovskogo Zgidno Ukazu prezidenta Ukrayini vid 3 grudnya 1999 r 1529 99 Pro nevidkladni zahodi shodo priskorennya reformuvannya agrarnogo sektora ekonomiki vzimku 1999 2000 rr u Mironivskomu rajoni vidbulas reorganizaciya kolgospiv na osnovi privatnoyi vlasnosti na zemlyu selyan yaki mali vlasni zemelni payi Voni utvorili yak vlasniki zovsim inshu formu gospodaryuvannya nizh buli kolektivni silskogospodarski pidpriyemstva Vid 2000 r KSP im G Kotovskogo reorganizovane u STOV Makedoni yake pracyuye j donini a takozh funkcionuyut dekilka privatnih fermerskih gospodarstv zokrema Spozhivche Tovaristvo Vishnya kerivnik Dmitrenko S P privatni selyanski fermerski gospodarstva Kovalenka A P Shalamaya V V Mishenka V G Bazhana V A ta Majdannika V G fermerske gospodarstvo Terezi privatne pidpriyemstvo Mriya P ta inshi A takozh pracyuye FAP Rishennyam Makedonskoyi silskoyi radi vid 5 sichnya 2016 r 5 ta u vidpovidnosti do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki v seli vidbulosya perejmenuvannya dekilkoh vulic Zokrema vul Voroshilova na Centralnu vul Kotovskogo na Lugovu vul Lenina na Sadovu vul Radyanskih Shahtariv na Shahtariv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 761 98 45 rosijska 10 1 29 biloruska 1 0 13 virmenska 1 0 13 Usogo 773 100 OsvitaU Makedonah diye komunalnij zaklad Makedonskij navchalno vihovnij kompleks Zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv doshkilnij navchalnij zaklad Dlya najmenshih meshkanciv sela pracyuye dityachij sadok Malyatko kerivnik Sherban S M Vsi kulturni zahodi prohodyat v silskomu Budinku kulturi de shodnya pracyuye biblioteka Istoriya rozvitku shkilnictva v Makedonah 1872 r v seli vidkrilasya persha ministerska odnoklasna shkola na tri grupi sho mistilasya u zvichajnij derev yanij selyanskij hati U shkoli navchannya velosya rosijskoyu movoyu i buv tam lishe odin vchitel sho navchav ditej gramoti ta paroh miscevoyi cerkvi navchav Zakonu Bozhomu 24 serpnya 1883 r pislya zakinchennya povnogo kursu nauk po 2 mu rozryadu u Kiyivskij duhovnij seminariyi Yurij Mrochkovskij buv priznachenij na posadu psalomshika u Pokrovsku cerkvu Tut vin zdobuvaye svij pershij pedagogichnij dosvid provodyachi zanyattya v miscevomu odnoklasnomu ministerskomu uchilishi de navchalosya 86 hlopchikiv Blagochinnij u svoyemu zapisi v 1884 r zaznachaye sho Yurij Mrochkovskij predmety bogoslovskogo kursa znaet ochen horosho Povedeniya vesma horoshego Pislya 1905 r Ministerstvo narodnoyi osviti sporudilo u Makedonah ceglyane primishennya novoyi dvoklasnoyi vishoyi pochatkovoyi shkoli na p yat klasnih kimnat a takozh vchitelsku ta kuhnyu Ocholyuvav shkolu Polov M V Cya shkola mala p yat grup Na pochatku navchalnogo roku do pershoyi grupi prijshlo 80 ditej ale cherez brak vzuttya ta odyagu navchalnij rik zakinchuvalo lishe 20 uchniv Diti z navkolishnih sil yaki zakinchili u svoyih selah odnoklasnu shkolu na tri grupi mali mozhlivist prodovzhuvati podalshe navchannya u chetvertij grupi Makedonskoyi shkoli Velikim dosyagnennyam bulo zakinchiti dvoklasnu shkolu adzhe takih uchniv brali u volost ta upravu pisaryami 1912 r za spriyannya delegata IV Rosijskoyi Derzhavnoyi Dumi paroha miscevoyi cerkvi V Soluhi u seli vidkrilosya vishe pochatkove chotiriklasne uchilishe Budivlya uchilisha bula sporudzhena z budivelnih materialiv sho zalishilisya pislya rozibrannya staroyi derev yanoyi cerkvi Spochatku tut navchalisya diti lishe zamozhnih selyan ale vid 1915 r u zakladi she j navchalisya diti selyan ta pracivnikiv Piyivskogo cukrozavodu Do pershogo klasu prijmali ditej z ispitami pislya zakinchennya nimi chotiroh grup dvoklasnoyi shkoli Pershim kerivnikom uchilisha buv kolishnij inspektor navchalnogo zakladu pan Klunnij a za tri roki jogo na cij posadi zminiv Kazuta O A yakij do 1920 r keruvav uchilishem Uchnyam suvoro zaboronyalosya rozmovlyati ukrayinskoyu movoyu na teritoriyi navchalnogo zakladu Osnovnoyu disciplinoyu v klasah buv Zakon Bozhij krim togo vikladalisya she rosijska mova ta literatura matematika fizika himiya prirodoznavstvo istoriya geografiya nimecka mova malyuvannya kreslennya spivi gimnastika dlya hlopchikiv ta rukodillya dlya divchatok Pri perehodi do nastupnogo klasu naprikinci navchalnogo roku uchni skladali ispiti Pislya prihodu radyanskoyi vladi do sela dvoklasna shkola ta Vishe pochatkove uchilishe u 1918 r buli ob yednani v odnu trudovu semirichnu shkolu 1920 r shkola pochala pracyuvati a direktorom shkoli buv Kotenko V G Navchannya provodilosya ukrayinskoyu movoyu a navchalosya ponad 500 ditej ta pracyuvalo 25 vchiteliv Oskilki u navkolishnih selah Piyi Tulinci Shandra Mikolayivka Mali Pricki Yablunivka Pivci Vedmedivka ta Lipovij Rig na toj chas pracyuvali lishe pochatkovi chotiriklasni shkoli tomu uchni vid p yatogo klasu prodovzhuvali navchannya u makedonskij shkoli Cherez veliku kilkist ditej ohochih do prodovzhennya navchannya bula stvorena prijmalna komisiya yaka rozglyadala dokumenti pro zakinchennya chotiririchnoyi shkoli socialne stanovishe batkiv i pislya cogo zarahovuvala uchniv do p yatogo klasu Cherez veliku kilkist uchniv primishennya shkoli ne moglo vmistiti usih tomu klasni kimnati bulo obladnano she u dvoh silskih hatah Takozh silami batkiv sporudzheno shkilnu majsternyu z dvoma robochimi kimnatami U 1920 h rr u makedonskij shkoli bulo vidkrito liknep aktivnimi uchasnikami yakogo buli vchiteli miscevoyi shkoli Tak za vchitelyami molodshih klasiv bulo zakripleno po 10 hat i trichi na tizhden voni provodili navchannya z nepismennimi meshkancyami sela vikom do 50 rokiv a vchiteli starshih klasiv pracyuvali z moloddyu u vechirnij shkoli Dlya miscevogo zhinoctva pri liknepi pracyuvala shkola kroyu ta shittya kerivnik Marchenko N S U silskij shkoli todi zh buli stvoreni spivochij ta dramatichnij gurtki U shkilnij majsterni zavdyaki vchitelyu fiziki Yurchenku T G sho todi keruvav neyu z yavilasya velika kilkist riznih instrumentiv ta verstativ zavdyaki yakim uchnyami ta vchitelyami tam vigotovlyalosya bagato riznogo uchbovogo priladdya Takozh pri shkoli pracyuvali matematichnij fizichnij literaturnij spivochij ta fizkulturnij gurtki vihovanci yakih brali aktivnu uchast u rajonnih olimpiadah de chasto zajmali prizovi miscya Za strashni roki golodomoru ryadi uchniv znachno poridshali Golodna smert svoyeyu chornoyu kosoyu znishuvala cili sim yi Vid golodu puhli i diti i dorosli Bagato ditej pomerlo v toj chas U seli ne bulo hati z yakoyi ne vinesli b nebizhchika Kozhen dumav pro te yak protrimatisya i vizhiti u ci vazhki roki ta dozhiti do krashih chasiv Cya chorna storinka v istoriyi ukrayinskogo narodu bula perevernuta i selo pochalo vidrodzhuvatisya V seli bulo stvoreno hlibnij rezerv yakij vikoristovuvavsya na potrebi shkoli Deyakij chas iz hlibnogo fondu vidavalosya po 50 kg zerna yak zarplata vchitelyam Zagotivlyu ta pidviz paliva dlya shkoli robili batki bezkoshtovno Buli taki roki sho dlya opalennya shkoli zavozilas prosyana ta gorohova soloma Ale nezvazhayuchi na pevni trudnoshi vchiteli protyagom 1930 h rr stvorili micnu materialnu bazu shkoli Buli dobre obladnani himichnij ta fizichnij kabineti a takozh odna z krashih u rajoni shkilna biblioteka z velikoyu kilkistyu ridkisnih knig Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni majzhe vsi vchiteli pishli na front Voni buli v riznih vijskovih chastinah ta muzhno bilisya z vorogom Za chas nimeckoyi okupaciyi sela u 1941 1944 rr buli zrujnovani obidva primishennya shkoli a u yiyi primishennyah mistilasya konyushnya ta koncentracijnij tabir dlya radyanskih vijskovopolonenih Za dva tizhni po zvilnennyu sela a same 15 lyutogo 1944 r v oboh primishennyah shkoli buv zroblenij remont ta u vidremontovanih primishennyah vidnovivsya navchalno vihovnij proces Direktorom shkoli bula priznachena Bondarenko K A Umovi praci buli dosit skladnimi oskilki ne bulo ni part ni stoliv ni doshok ne vistachalo zoshitiv pidruchnikiv Z chasom postupovo zmicnyuvalas materialna baza shkoli zavdyaki napoleglivij praci vchiteliv ta direktoriv yaki pracyuvali u povoyenni roki 1948 r direktorom Makedonskoyi vosmirichnoyi shkoli priznacheno Ohrimenka A P Todi u shkoli krim miscevih ditej navchalisya takozh diti z sil Shandra Gorobiyivka ta Kip yachka tomu klasi buli perepovneni 1962 r pedagogichnij kolektiv shkoli ocholiv Dmitrenko V I yakij propracyuvav direktorom Makedonskoyi vosmirichnoyi shkoli do 1979 r U 1963 r v shkoli organizovano grupi prodovzhenogo dnya organizovane dvorazove bezkoshtovne harchuvannya uchniv shkoli Pid kerivnictvom vchitelya biologiyi shkoli Dmitrenko V O bulo posadzheno shkilnij sad ta vinogradnik aktivno pracyuvali uchni j na navchalno doslidnih dilyankah Pri u drugij polovini 1970 h rr stvoreno poshukovij zagin Chervoni slidopiti sho zajmavsya poshukom vijskovih pohovan chasiv nimecko radyanskoyi vijni U 1979 1981 rr direktorami shkoli buli Duda T M ta Shtelmah O I a vid 1981 r Moskalivec V O Za chotiri misyaci 1987 r budivelnikami shahtobudivelnoyi organizaciyi trestu Makiyivshahtobud m Makiyivka Donecka oblast bulo sporudzhene nove primishennya shkoli na 192 miscya a primishennya staroyi shkoli togo zh roku bulo rozibrane Cherez sporudzhennya 100 novih budinkiv j u shkoli vidpovidno zrosla kilkist uchniv 1 veresnya 1987 r v urochistij obstanovci bulo vidkrito primishennya novoyi shkoli Primishennya ciyeyi shkoli znachno perevazhalo primishennya staroyi svoye velichinoyu prostoristyu a same bilshoyu kilkistyu kabinetiv zokrema z yavilisya kabineti ukrayinskoyi movi ta literaturi svitovoyi literaturi istoriyi himiyi ta biologiyi fiziki ta matematiki anglijskoyi movi informatiki pochatkovih klasiv majsterni z obrobki derevini ta metaliv krim togo u shkoli funkcionuvali metodichnij kabinet biblioteka sportivnij zal kabineti medpracivnika shkoli ta praktichnogo psihologa yidalnya a takozh stvoreno istoriko krayeznavchij muzej 2000 r bulo sporudzheno shkilnu mini kotelnyu a z pidklyuchennyam yiyi do gazogonu serednogo tisku bulo virisheno pitannya normalnogo temperaturnogo rezhimu u primishenni shkoli vzimku Nini posadu direktora shkoli zajmaye Gorda V M a takozh u shkoli pracyuye 14 vchiteliv z yakih chetvero mayut vishu kvalifikacijnu kategoriyu p yatero pershu kategoriyu dvoye drugu kategoriyu a takozh ye dva specialista ta odin molodshij specialist Vsi pracyuyut za fahom sho daye zmogu dati uchnyam chudovi znannya z osnovnih predmetiv U shkoli navchayetsya 60 uchniv z nih 30 uchniv navchayetsya u 1 4 klasah 30 uchniv u 5 9 klasah U pozaurochnij chas pracyuyut istoriko krayeznavchij prirodoznavchij literaturnij ta matematichnij gurtki U shkilnomu sportivnomu zali pracyuyut sportivni sekciyi z volejbolu basketbolu ta nastilnogo tenisu a na shkilnomu sportivnomu majdanchiku oblashtovano mini futbolne pole volejbolnij majdanchik yama dlya stribkiv u dovzhinu ta majdanchik z nestandartnim obladnannyam trenazherami dlya zanyat fizichnimi vpravami Cerkva Pokrovi Presvyatoyi BogorodiciPoperednya derev yana cerkva bula zakladena she u 1729 r ta dekilka raziv perebudovuvalasya She za nastoyatelstva o Viktor Soluhi zadumano bulo buduvati novu kam yanu cerkvu oskilki isnuyucha derev yana cerkva pochala vzhe valitisya Vlasne same o Viktor sho na toj chas buv deputatom IV Rosijskoyi Derzhavnoyi Dumi zaoshadiv chastinu koshtiv na budivnictvo novoyi svyatini Krim nogo koshti na budivnictvo vidililo Ministerstvo vnutrishnih sprav Rosijskoyi Imperiyi a takozh koshti nadhodili z pozhertv parafiyan 1904 r rozpochalosya budivnictvo hramu Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici ta zakinchilos u 1910 r a 1911 r novozbudovanij hram bulo osvyacheno a staru cerkvu togo zh roku bulo rozibrano a budivelni materiali z neyi vikoristani dlya sporudzhennya vishogo pochatkovogo chotiriklasnogo uchilisha v Makedonah Otec Viktor Soluha buv drugom vidomogo bilshovika deputata Grigoriya Petrovskogo tomu represij u pershi roki pislya revolyuciyi ne zaznav ta praviv u cerkvi do 1930 h rr Ostannya sluzhba Bozha pravilasya v cerkvi 1963 r na svyato Velikodnya Vid 1964 r cerkva vikoristovuvalas yak zernovij sklad Na pochatku travnya 1974 r cherez znoshenist derev yanih konstrukcij vpav ceglyanij kupol sporudi a zgodom znik j cerkovnij dzvin U 1983 r buli zamurovani vikna i vidtodi hram postupovo rujnuvavsya yak cherez prirodni yavisha dosh snig viter tosho tak i zavdyaki lyudskij nedbalosti Na pochatku 1990 h rr hram peredano miscevij pravoslavnij parafiyi Pokrova Bozhoyi Materi Bilocerkivskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi MP Shodenni sluzhbi Bozhi zdijsnyuyutsya u pristosovanomu primishenni nepodalik staroyi cerkvi 14 veresnya 2011 r vidbulisya svyatkovi zahodi z nagodi 100 litnogo yuvileyu vid dnya vidkrittya hramu 14 zhovtnya 2011 r Preosvyashennishij Nikodim yepiskop Rokitnyanskij vikarij Bilocerkivskoyi yeparhiyi po blagoslovennyu Visokopreosvyashennishogo Mitrofana vidvidav cerkovnu parafiyu sela Makedoni Mironivskogo blagochinnya yaka vidznachala v cej den prestolne svyato Vladika u spivsluzhinni duhovenstva vidpraviv moleben pered pochatkom rekonstrukciyi zrujnovanogo u radyanski chasi hramu Rozpochalasya restavraciya hramu 8 lipnya 2014 r rozpochato roboti z restavraciyi dzvinici hramu i vzhe za chotiri misyaci dzvinicya bula vidrestavrovana vstanovleno hrest 7 serpnya 2015 r zakincheno roboti po restavraciyi shidciv do centralnogo vhodu hramu Restavraciya hramu trivaye Nastoyatelem hramu nini ye iyerej Mihayil Bilousov Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi Pokrova Presvyatoyi Bogorodici s Makedoni Pripisne pris Mali Pricki Boguslavskogo z 1846 r Makedonskoyi volosti Kanivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini http cdiak archives gov ua baza geog pok church make 001 xml 13 serpnya 2019 u Wayback Machine Pam yatniki monumentiPam yatnik na bratskij mogili chervonoarmijciv yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rr Bratska mogila chervonoarmijciv yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijniVidomi lyudiVernigora Musij vishij starec kozak lirnik personazh odnogo z najbilshih polskih nacionalnih mifiv nar 12 lipnya 1927 doktor istorichnih nauk profesor kafedri mizhnarodnih vidnosin Kiyivskogo slavistichnogo universitetu nar 1 veresnya 1940 akademik Mizhnarodnoyi akademiyi nauk prikladnoyi radioelektroniki direktor kazennogo pidpriyemstva Naukovo virobnichij kompleks Iskra laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki Titarenko Nadiya 1903 1976 ukrayinska radyanska teatralna artistka Zasluzhena artistka URSR Uchenicya vidatnogo ukrayinskogo teatralnogo rezhisera Lesya Kurbasa Tugaj Anatolij kandidat tehnichnih nauk profesor chlen korespondent APNU chlen Komitetu z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki V Makedonah minuli jogo dityachi ta yunacki roki Kartina Yana Matejka Vernigora Titarenko Nadiya KalistrativnaDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki Arhiv originalu za 28 bereznya 2018 Procitovano 28 bereznya 2018 Makedoni 28 bereznya 2018 u Wayback Machine na http maps visicom ua 26 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Kiyivska oblast Tronko P Kiyiv Golovna redakciya URE 1971 S 460 461 15000 prim Kanivske ta Cherkaske starostva v opisi maloznanoyi lyustraciyi 1631 1633 rr Micik Yu Kiyiv In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Vseukrayinska spilka krayeznavciv 2009 T 3 S 43 53 Postanova VUCVK 18 19 309 vid 7 bereznya 1923 r Pro administrativno teritoriyalnij podil Kiyivshini Postanova VUCVK 45 564 vid 12 kvitnya 1923 r Pro novij administracijno teritoriyalnij podil Ukrayini ZURRSUU 1925 1 15 Pro zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Podillya Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 13 listopada 2021 Procitovano 13 listopada 2021 ZURRSUU 1925 1 29 30 Pro skasuvannya Shevchenkivskoyi okrugi j zmini v administracijno teritoriyalnomu podili Kiyivshini j Poltavshini Vikidzherela uk wikisource org ukr Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 24 serpnya 2021 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 25 bereznya 2018 Miscya masovogo pohovannya zhertv Golodomoru genocidu Miscya masovogo pohovannya zhertv Golodomoru genocidu ukr Procitovano 5 serpnya 2022 159 SD 25 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 25 bereznya 2018 206 SD 25 bereznya 2018 u Wayback Machine ros Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1963 S 32 39 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1965 S 64 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 1 kvitnya 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Fermerskie hozyajstva v Mironovskom rajone 21 kvitnya 2017 u Wayback Machine ros Oficijnij sajt Mironivskoyi RDA Makedoni perejmenuvannya vulic nedostupne posilannya https socialdata org ua projects mova 2001 Kiyivska oblast ISUO Makedonskij NVK Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 31 bereznya 2018 Arhiv originalu za 16 listopada 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 29 bereznya 2018 Arhiv originalu za 8 grudnya 2016 Procitovano 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 25 bereznya 2018 Arhiv originalu za 30 bereznya 2018 Procitovano 30 bereznya 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 Arhiv originalu za 25 bereznya 2018 Procitovano 24 bereznya 2018 DzherelaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Kiyivska oblast Tronko P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 460 461 15000 prim Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Kiyivska oblast Gaj A Kiyiv Bukva 2008 S 544 545 ISBN 978 966 7195 95 3 Pohilevich L Kanevskij uezd Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah u predelah gubernii nahodyashihsya Bila Cerkva Vidavec Pshonkivskij O V 2005 S 425 477 Makedony Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1884 T V S 927 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Makedoni Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi