Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пі́вці — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 230 осіб(в 2019 році).
| село Півці | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Київська область | ||||
| Район | Обухівський | ||||
| Рада | Півецька сільська рада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1650 | ||||
| Населення | 230 | ||||
| Площа | 3,121 км² | ||||
| Густота населення | 132,65 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 09251 | ||||
| Телефонний код | +380 4573 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°54′56″ пн. ш. 31°04′45″ сх. д. / 49.91556° пн. ш. 31.07917° сх. д.Координати: 49°54′56″ пн. ш. 31°04′45″ сх. д. / 49.91556° пн. ш. 31.07917° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 152 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 09251, Київська обл., Обухівський р-н, с.Півці, вул. Центральна, 9 | ||||
| Карта | |||||
  Півці | |||||
 Півці | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
Розташоване за 18 км від районного центру Кагарлик. Найближча залізнична станція — Кагарлик, за 18 км. Площа: 3,121 кв. км.
Назва
Більш як два століття тому у мальовничому куточку недалеко від річки Дніпро поселилося декілька сімей. Будинки будували невеличкі і ставили їх одна біля одної — кучками. І це місце першопоселенців було назване Кучанка. Люди тут жили веселі, співучі. Вони побудували корчму. Веселий і гарний спів завжди подобався приїжджим. І далеко за межами цього поселення знали про гарних співців. Коли подорожнього запитували, звідки він іде, то відповідь була така: «Від співців». Так і закріпилась за селом назва Співці, пізніше в документах згадується як Півці.
Історія
В історичному документі «Сказание о населенных пунктах Киевской губернии» Л. Похилевича сказано, що село Півці існувало вже у 18 столітті. Першими володарями села були князі Любомирські. Стефан Любомирський був генерал-майором народної кавалерії. В 1789 р. Маєток перейшов до Гната Головинського, який в свою чергу продав його в 1840 р. Осипу Францовичу Перро. В 1722 р. в селі була побудована церква Вознесіння Господнього, маленька, дерев'яна. На її місці в 1850 р. побудували нову кам'яну, з новою дзвіницею. Головним заняттям жителів села було хліборобство, а крім того селяни ходили на заробітки в Таврію.
У 1858 р. в селі побудували цукровий завод, директором якого був німець Бернард Якович Шуваль. На той час в селі була церковно-приходська школа, 9 вітряних млинів і 1 винна лавка. Під час революції 1905—1907 рр. робітники і селяни, що працювали в економії, влаштували страйк. Організований виступ трудящих змусив пана Перро встановити на підприємстві і в економії 8-годинний робочий день та підвити платню на 40 %, підліткам — на 50 %.
Після захоплення влади більшовиками почалося усуспільнення сільського господарства. Колгосп ім. Сталіна організувався в 1929 р. з одноосібних господарств. Його ініціаторами стали Миткита Носик, Йон Рябокляч та Ничипір Чорномаз. А коли вступив до колгоспу і селянин-заможник Василь Нетреба, перехід на колективне господарювання став масовим.
В серпні 1941 р. в зв'язку з тимчасовою окупацією німецько-фашистськими загарбниками, колгосп ім. Сталіна припинив своє існування, а в січні 1944 р. відновив роботу.
В січні 1951 року до колгоспу ім. Сталіна було приєднано колгосп"20-річчя Жовтня" с. Онацьки та колгосп «Перемога» с. Яблунівка(згідно протоколу загаль них зборів колгоспників колгоспу від 17 жовтня 1950 р.) В лютому місяці 1952 р. відбулося розукрупнення колгоспу. Від колгоспу ім. Сталіна відокремився колгосп «Перемога» с. Яблунівка (Протокол звітно-виборчих зборів колгоспників колгоспу ім. Сталіна від 7 лютого 1952 р.) В листопаді 1959 р. до колгоспу ім. Сталіна був приєднаний колгосп ім. 1 Травня селища Ржищів (протокол № 15 засідання правління колгоспу ім. Сталіна від 19 листопада 1959 р.) В грудні 1962 року колгосп ім. Сталіна був перейманоіваний в колгосп ім. Горького, а в квітні 1964 р. — в колгосп ім. Дімітрова. В 1974 р. до колгоспу ім. Діфмітрова було приєднано колгосп «Здобуток Жовтня» с. Яблунівка. На основі колективної праці і широкого застосування механізації, хімізації і меліорації земель колгосп виробляє зерно, молоко, м'ясо та іншу сільськогосподарську продукцію. Згідно виписки з протоколу № 2 від 25 грудня 1992 р. колгосп ім. Дімітрова реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Лан», головою якого працював Ковтун Володимир Олександрович.
27.11.1995 р. відбулося розпаювання земель КСП «Лан». Громадяни одержали на руки сертифікати на право на земельну частку-пай і створили СТОВ «Лан». З 18.10.2001 р. громадяни-власники земельних сертифікатів колишнього СТОВ «Лан» уклали договори оренди земельних сертифікатів з ТОВ «БРСМ — Агро» с. Яблунівка, а з 2007 р. — «Еталон-2007». Керівником якого є Алазаров Юрій Євгамович.
Сьогодення
Протягом останніх років в селі Півці побудована міні-котельня біля приміщення школи, що дало змогу проводити навчальний процес в зимовий час в нормальному температурному режимі. Зроблено ремонт в сільському клубі, завдяки чому в селі почала відроджуватись художня самодіяльність, запрацював фольклорний ансамбль «Берізка», до роботи якого стали залучати дітей шкільного віку, що дає можливість зберегти спадщину поколінь. В селі відроджується духовність. 27.09.2004 р. відкрилась Хресто-Воздвиженська церква.
Працюють 7 фермерських господарств, 9 одноосібників, ТОВ "Еталон-2007.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 387 | 93.48% |
| російська | 15 | 3.62% |
| вірменська | 11 | 2.66% |
| інші/не вказали | 1 | 0.24% |
| Усього | 414 | 100% |
Люди
В селі народилися:
- Семен Крамаренко — козак 7 Синього полку 3 пішої Залізної дивізії армії УНР, загинув під час російсько-української війни (не пізніше 1919 року);
- Причепа Яків Максимович (1919—?) — український радянський графік.
- Рябокляч Іван Панасович (1914—1999) — український журналіст і письменник. Лауреат Сталінської премії.
Див. також
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pi vci selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 230 osib v 2019 roci selo PivciGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon ObuhivskijRada Pivecka silska radaOsnovni daniZasnovane 1650Naselennya 230Plosha 3 121 km Gustota naselennya 132 65 osib km Poshtovij indeks 09251Telefonnij kod 380 4573Geografichni daniGeografichni koordinati 49 54 56 pn sh 31 04 45 sh d 49 91556 pn sh 31 07917 sh d 49 91556 31 07917 Koordinati 49 54 56 pn sh 31 04 45 sh d 49 91556 pn sh 31 07917 sh d 49 91556 31 07917Serednya visota nad rivnem morya 152 mMisceva vladaAdresa radi 09251 Kiyivska obl Obuhivskij r n s Pivci vul Centralna 9KartaPivciPivciMapa Pivci u VikishovishiGeografiyaRoztashovane za 18 km vid rajonnogo centru Kagarlik Najblizhcha zaliznichna stanciya Kagarlik za 18 km Plosha 3 121 kv km NazvaBilsh yak dva stolittya tomu u malovnichomu kutochku nedaleko vid richki Dnipro poselilosya dekilka simej Budinki buduvali nevelichki i stavili yih odna bilya odnoyi kuchkami I ce misce pershoposelenciv bulo nazvane Kuchanka Lyudi tut zhili veseli spivuchi Voni pobuduvali korchmu Veselij i garnij spiv zavzhdi podobavsya priyizhdzhim I daleko za mezhami cogo poselennya znali pro garnih spivciv Koli podorozhnogo zapituvali zvidki vin ide to vidpovid bula taka Vid spivciv Tak i zakripilas za selom nazva Spivci piznishe v dokumentah zgaduyetsya yak Pivci IstoriyaV istorichnomu dokumenti Skazanie o naselennyh punktah Kievskoj gubernii L Pohilevicha skazano sho selo Pivci isnuvalo vzhe u 18 stolitti Pershimi volodaryami sela buli knyazi Lyubomirski Stefan Lyubomirskij buv general majorom narodnoyi kavaleriyi V 1789 r Mayetok perejshov do Gnata Golovinskogo yakij v svoyu chergu prodav jogo v 1840 r Osipu Francovichu Perro V 1722 r v seli bula pobudovana cerkva Voznesinnya Gospodnogo malenka derev yana Na yiyi misci v 1850 r pobuduvali novu kam yanu z novoyu dzviniceyu Golovnim zanyattyam zhiteliv sela bulo hliborobstvo a krim togo selyani hodili na zarobitki v Tavriyu U 1858 r v seli pobuduvali cukrovij zavod direktorom yakogo buv nimec Bernard Yakovich Shuval Na toj chas v seli bula cerkovno prihodska shkola 9 vitryanih mliniv i 1 vinna lavka Pid chas revolyuciyi 1905 1907 rr robitniki i selyani sho pracyuvali v ekonomiyi vlashtuvali strajk Organizovanij vistup trudyashih zmusiv pana Perro vstanoviti na pidpriyemstvi i v ekonomiyi 8 godinnij robochij den ta pidviti platnyu na 40 pidlitkam na 50 Pislya zahoplennya vladi bilshovikami pochalosya ususpilnennya silskogo gospodarstva Kolgosp im Stalina organizuvavsya v 1929 r z odnoosibnih gospodarstv Jogo iniciatorami stali Mitkita Nosik Jon Ryaboklyach ta Nichipir Chornomaz A koli vstupiv do kolgospu i selyanin zamozhnik Vasil Netreba perehid na kolektivne gospodaryuvannya stav masovim V serpni 1941 r v zv yazku z timchasovoyu okupaciyeyu nimecko fashistskimi zagarbnikami kolgosp im Stalina pripiniv svoye isnuvannya a v sichni 1944 r vidnoviv robotu V sichni 1951 roku do kolgospu im Stalina bulo priyednano kolgosp 20 richchya Zhovtnya s Onacki ta kolgosp Peremoga s Yablunivka zgidno protokolu zagal nih zboriv kolgospnikiv kolgospu vid 17 zhovtnya 1950 r V lyutomu misyaci 1952 r vidbulosya rozukrupnennya kolgospu Vid kolgospu im Stalina vidokremivsya kolgosp Peremoga s Yablunivka Protokol zvitno viborchih zboriv kolgospnikiv kolgospu im Stalina vid 7 lyutogo 1952 r V listopadi 1959 r do kolgospu im Stalina buv priyednanij kolgosp im 1 Travnya selisha Rzhishiv protokol 15 zasidannya pravlinnya kolgospu im Stalina vid 19 listopada 1959 r V grudni 1962 roku kolgosp im Stalina buv perejmanoivanij v kolgosp im Gorkogo a v kvitni 1964 r v kolgosp im Dimitrova V 1974 r do kolgospu im Difmitrova bulo priyednano kolgosp Zdobutok Zhovtnya s Yablunivka Na osnovi kolektivnoyi praci i shirokogo zastosuvannya mehanizaciyi himizaciyi i melioraciyi zemel kolgosp viroblyaye zerno moloko m yaso ta inshu silskogospodarsku produkciyu Zgidno vipiski z protokolu 2 vid 25 grudnya 1992 r kolgosp im Dimitrova reorganizovano v kolektivne silskogospodarske pidpriyemstvo Lan golovoyu yakogo pracyuvav Kovtun Volodimir Oleksandrovich 27 11 1995 r vidbulosya rozpayuvannya zemel KSP Lan Gromadyani oderzhali na ruki sertifikati na pravo na zemelnu chastku paj i stvorili STOV Lan Z 18 10 2001 r gromadyani vlasniki zemelnih sertifikativ kolishnogo STOV Lan uklali dogovori orendi zemelnih sertifikativ z TOV BRSM Agro s Yablunivka a z 2007 r Etalon 2007 Kerivnikom yakogo ye Alazarov Yurij Yevgamovich SogodennyaProtyagom ostannih rokiv v seli Pivci pobudovana mini kotelnya bilya primishennya shkoli sho dalo zmogu provoditi navchalnij proces v zimovij chas v normalnomu temperaturnomu rezhimi Zrobleno remont v silskomu klubi zavdyaki chomu v seli pochala vidrodzhuvatis hudozhnya samodiyalnist zapracyuvav folklornij ansambl Berizka do roboti yakogo stali zaluchati ditej shkilnogo viku sho daye mozhlivist zberegti spadshinu pokolin V seli vidrodzhuyetsya duhovnist 27 09 2004 r vidkrilas Hresto Vozdvizhenska cerkva Pracyuyut 7 fermerskih gospodarstv 9 odnoosibnikiv TOV Etalon 2007 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 387 93 48 rosijska 15 3 62 virmenska 11 2 66 inshi ne vkazali 1 0 24 Usogo 414 100 LyudiV seli narodilisya Semen Kramarenko kozak 7 Sinogo polku 3 pishoyi Zaliznoyi diviziyi armiyi UNR zaginuv pid chas rosijsko ukrayinskoyi vijni ne piznishe 1919 roku Prichepa Yakiv Maksimovich 1919 ukrayinskij radyanskij grafik Ryaboklyach Ivan Panasovich 1914 1999 ukrayinskij zhurnalist i pismennik Laureat Stalinskoyi premiyi Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https socialdata org ua projects mova 2001