Василь Миколайович Ремесло | |
---|---|
Народився | 28 січня (10 лютого) 1907 Теплове |
Помер | 4 вересня 1983 (76 років) Миронівка |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | політик |
Alma mater | Маслівський інститут селекції і насінництва |
Галузь | агрономія і селекціонер[d] |
Посада | директор Миронівського інституту селекції і насінництва пшениці |
Вчене звання | академік АН СРСР[d] |
Науковий ступінь | доктор сільськогосподарських наук |
Науковий керівник | Ларіонов Дмитро Костянтинович |
Членство | Академія наук СРСР ВАСГНІЛ |
Партія | ВКП(б) |
Війна | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Васи́ль Микола́йович Ремесло́ (28 січня (10 лютого) 1907, Теплове — 4 вересня 1983, Миронівка) — український радянський вчений в галузі селекції та насінництва пшениці. Академік АН СРСР (з 1974 року) і ВАСГНІЛ (з 1964 року). Член-кореспондент Академії сільськогосподарських наук НДР (з 1974 року). Доктор сільськогосподарських наук (з 1964 року). Член ЦК КПУ в 1966—1983 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань.
Біографія
Народився 28 січня (10 лютого) 1907 року в селі Тепловому Пирятинського повіту Полтавської губернії (тепер Теплівка Пирятинського району, Полтавської області). Здобув початкову освіту в семирічній трудовій школі, відкритій за сприяння Пирятинського повітового відділу народної освіти в його рідному селі. У 1922 році вступив до Лубенської сільськогосподарсьої профшколи. Після її закінчення в 1924 році був направлений на навчання в Маслівський інститут селекції та насінництва імені К. Тімірязєва Миронівського району Київщини.
Після закінчення в 1928 році Маслівського інституту селекції та насінництва працював в Укррадгоспоб'єднанні Харкова, пізніше — в радгосп «Відродження» Мелітопольської округи, де він працював на посаді агронома-насіннєвода. У лютому 1929 року перейшов до Кременчуцького окрнасіннясоюзу на посаду агронома-апробатора, був членом його правління. У 1929 році був призваний до лав Червоної армії рядовим артилерійського полку Ленінградського військового округу.
Після демобілізації в 1930 році поїхав в місто Дербент. Влаштувався науковим співробітником на Дагестанській дослідно-селекційній станції імені Ахундова. У 1931—1933 роках — У Москві, працюючи агрономом-насінняводом в Насінняводсоюзі при Наркомземі СРСР, займався введенням у виробництво нових культур.
У 1933—1938 роках — науковий співробітник Ново-Уренської селекційної станції. У 1938—1941 і 1947—1948 роках — заступник директора з наукової частини, а в 1941—1942 роках — директор Північно-Донецької державної селекційної станції.
Член ВКП(б) з 1942 року.
У 1942—1945 роках брав участь у німецько-радянській війні, і до 1947 року проходив службу в лавах Червоної Армії.
У 1948—1964 роках — заступник директора з наукової частини, а в 1964—1968 роках — директор Миронівської селекційно-дослідної станції, в 1968–1983 роках — директор Миронівського науково-дослідного інституту селекції та насінництва пшениці Київської області.
Помер 4 вересня 1983 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 7).
Наукова діяльність
Великою заслугою вченого була розробка та впровадження в селекційну практику методу отримання високоврожайних сортів озимої пшениці з підвищеною стійкістю до екстремальних умов. Роботи зі створення пластичних зимостійких сортів озимої пшениці значно розширили ареал вирощування цієї культури в нетрадиційних зонах. Сорти озимої пшениці, створені особисто і під його керівництвом, стали значущим фактором підвищення врожайності і валових зборів зерна в колишньому СРСР і країнах РЕВ. Шедевром світової селекції є сорт «Миронівська-808», а всього ним створено і районовано 20 сортів озимої пшениці. Автор понад 200 наукових праць, у тому числі 5 монографій. Ряд праць опубліковано за кордоном.
Відзнаки
Лауреат Ленінської премії (за 1963 рік), Державної премії УРСР (за 1977 рік), Державної премії СРСР (за 1979 рік), премії імені В. Я. Юр'єва АН УРСР (за 1976 рік), Національної премії НДР 1-го ступеня (за 1976 рік).
Двічі Герой Соціалістичної Праці (23.06.1966, 9.02.1977). Заслужений діяч науки УРСР (з 1967 року). Нагороджений чотирма орденами Леніна (1966, 1973, 1975, 1977), орденом Жовтневої Революції (1971), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня (1945), орденами Трудового Червоного Прапора (1950) і «Знак Пошани» (1958), багатьма медалями СРСР, ВДНГ СРСР і УРСР, чотирма орденами зарубіжних країн.
Вшанування пам'яті
- 1982 році Василю Ремеслу у Пирятині, біля Пирятинської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 4 (вулиця Європейська, 2а), встановлене бронзове погруддя. Автори — скульптори О. П. Вітрик, В. В. Сухенко, архітектори Ю. А. Чеканюк, Ю. М. Набок.
- 4 вересня 2017 року Національний банк України в серії "Видатні особистості України" вводить в обіг пам′ятну нейзильберову монету «Василь Ремесло» номіналом 2 гривні.
- У місті Лубни є вулиця Академіка Василя Ремесла.
Примітки
- за розробку та впровадження у виробництво сортової агротехніки озимої пшениці миронівських сортів.
- Василь Ремесло. bank.gov.ua. Процитовано 2 вересня 2017.
Джерела та література
- Ремесло Василь Миколайович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Бондарчук П. М. Ремесло Василь Миколайович [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 173. — .
- Ремеслу В. М. пам'ятник // Полтавщина : енцикл. довід. / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : УЕ, 1992. — С. 822–823. — .
- Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Сергійчук В. Соборна пам'ять України. — К., 2006. — 288 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Vasil Mikolajovich RemesloNarodivsya 28 sichnya 10 lyutogo 1907 1907 02 10 TeplovePomer 4 veresnya 1983 1983 09 04 76 rokiv MironivkaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist politikAlma mater Maslivskij institut selekciyi i nasinnictvaGaluz agronomiya i selekcioner d Posada direktor Mironivskogo institutu selekciyi i nasinnictva psheniciVchene zvannya akademik AN SRSR d Naukovij stupin doktor silskogospodarskih naukNaukovij kerivnik Larionov Dmitro KostyantinovichChlenstvo Akademiya nauk SRSR VASGNILPartiya VKP b Vijna nimecko radyanska vijnaNagorodi Vasi l Mikola jovich Remeslo 28 sichnya 10 lyutogo 1907 19070210 Teplove 4 veresnya 1983 Mironivka ukrayinskij radyanskij vchenij v galuzi selekciyi ta nasinnictva pshenici Akademik AN SRSR z 1974 roku i VASGNIL z 1964 roku Chlen korespondent Akademiyi silskogospodarskih nauk NDR z 1974 roku Doktor silskogospodarskih nauk z 1964 roku Chlen CK KPU v 1966 1983 rokah Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 10 go sklikan BiografiyaNarodivsya 28 sichnya 10 lyutogo 1907 roku v seli Teplovomu Piryatinskogo povitu Poltavskoyi guberniyi teper Teplivka Piryatinskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Zdobuv pochatkovu osvitu v semirichnij trudovij shkoli vidkritij za spriyannya Piryatinskogo povitovogo viddilu narodnoyi osviti v jogo ridnomu seli U 1922 roci vstupiv do Lubenskoyi silskogospodarsoyi profshkoli Pislya yiyi zakinchennya v 1924 roci buv napravlenij na navchannya v Maslivskij institut selekciyi ta nasinnictva imeni K Timiryazyeva Mironivskogo rajonu Kiyivshini Pislya zakinchennya v 1928 roci Maslivskogo institutu selekciyi ta nasinnictva pracyuvav v Ukrradgospob yednanni Harkova piznishe v radgosp Vidrodzhennya Melitopolskoyi okrugi de vin pracyuvav na posadi agronoma nasinnyevoda U lyutomu 1929 roku perejshov do Kremenchuckogo okrnasinnyasoyuzu na posadu agronoma aprobatora buv chlenom jogo pravlinnya U 1929 roci buv prizvanij do lav Chervonoyi armiyi ryadovim artilerijskogo polku Leningradskogo vijskovogo okrugu Pislya demobilizaciyi v 1930 roci poyihav v misto Derbent Vlashtuvavsya naukovim spivrobitnikom na Dagestanskij doslidno selekcijnij stanciyi imeni Ahundova U 1931 1933 rokah U Moskvi pracyuyuchi agronomom nasinnyavodom v Nasinnyavodsoyuzi pri Narkomzemi SRSR zajmavsya vvedennyam u virobnictvo novih kultur U 1933 1938 rokah naukovij spivrobitnik Novo Urenskoyi selekcijnoyi stanciyi U 1938 1941 i 1947 1948 rokah zastupnik direktora z naukovoyi chastini a v 1941 1942 rokah direktor Pivnichno Doneckoyi derzhavnoyi selekcijnoyi stanciyi Chlen VKP b z 1942 roku U 1942 1945 rokah brav uchast u nimecko radyanskij vijni i do 1947 roku prohodiv sluzhbu v lavah Chervonoyi Armiyi U 1948 1964 rokah zastupnik direktora z naukovoyi chastini a v 1964 1968 rokah direktor Mironivskoyi selekcijno doslidnoyi stanciyi v 1968 1983 rokah direktor Mironivskogo naukovo doslidnogo institutu selekciyi ta nasinnictva pshenici Kiyivskoyi oblasti Mogila Vasilya Remesla Pomer 4 veresnya 1983 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 7 Naukova diyalnistVelikoyu zaslugoyu vchenogo bula rozrobka ta vprovadzhennya v selekcijnu praktiku metodu otrimannya visokovrozhajnih sortiv ozimoyi pshenici z pidvishenoyu stijkistyu do ekstremalnih umov Roboti zi stvorennya plastichnih zimostijkih sortiv ozimoyi pshenici znachno rozshirili areal viroshuvannya ciyeyi kulturi v netradicijnih zonah Sorti ozimoyi pshenici stvoreni osobisto i pid jogo kerivnictvom stali znachushim faktorom pidvishennya vrozhajnosti i valovih zboriv zerna v kolishnomu SRSR i krayinah REV Shedevrom svitovoyi selekciyi ye sort Mironivska 808 a vsogo nim stvoreno i rajonovano 20 sortiv ozimoyi pshenici Avtor ponad 200 naukovih prac u tomu chisli 5 monografij Ryad prac opublikovano za kordonom VidznakiYuvilejna moneta NBU prisvyachena Vasilyu Remeslu Laureat Leninskoyi premiyi za 1963 rik Derzhavnoyi premiyi URSR za 1977 rik Derzhavnoyi premiyi SRSR za 1979 rik premiyi imeni V Ya Yur yeva AN URSR za 1976 rik Nacionalnoyi premiyi NDR 1 go stupenya za 1976 rik Dvichi Geroj Socialistichnoyi Praci 23 06 1966 9 02 1977 Zasluzhenij diyach nauki URSR z 1967 roku Nagorodzhenij chotirma ordenami Lenina 1966 1973 1975 1977 ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 1971 ordenom Vitchiznyanoyi vijni 2 go stupenya 1945 ordenami Trudovogo Chervonogo Prapora 1950 i Znak Poshani 1958 bagatma medalyami SRSR VDNG SRSR i URSR chotirma ordenami zarubizhnih krayin Vshanuvannya pam yatiPam yatnik Vasilyu Remeslu u Piryatini 1982 roci Vasilyu Remeslu u Piryatini bilya Piryatinskoyi specializovanoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I III stupeniv 4 vulicya Yevropejska 2a vstanovlene bronzove pogruddya Avtori skulptori O P Vitrik V V Suhenko arhitektori Yu A Chekanyuk Yu M Nabok 4 veresnya 2017 roku Nacionalnij bank Ukrayini v seriyi Vidatni osobistosti Ukrayini vvodit v obig pam yatnu nejzilberovu monetu Vasil Remeslo nominalom 2 grivni U misti Lubni ye vulicya Akademika Vasilya Remesla Primitkiza rozrobku ta vprovadzhennya u virobnictvo sortovoyi agrotehniki ozimoyi pshenici mironivskih sortiv Vasil Remeslo bank gov ua Procitovano 2 veresnya 2017 Dzherela ta literaturaRemeslo Vasil Mikolajovich Sajt Geroi strany ros Bondarchuk P M Remeslo Vasil Mikolajovich 29 listopada 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 173 ISBN 978 966 00 1290 5 Remeslu V M pam yatnik Poltavshina encikl dovid za red A V Kudrickogo K UE 1992 S 822 823 ISBN 5 88500 033 6 Deputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya 1975 r Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Sergijchuk V Soborna pam yat Ukrayini K 2006 288 s