Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кунстка мера нім Kunstkammer Wien колекція скульптури та декоративно ужиткового мистецтва у складі Музею історії мистецт

Кунсткамера (Відень)

Кунсткамера (Відень)

Кунстка́мера (нім. Kunstkammer Wien) — колекція скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва у складі Музею історії мистецтв у Відні. Заснована на творах із колекцій династії Габсбургів, які збирали їх упродовж XV—XVIII ст. Група найвизначніших експонатів походить із казни німецьких королів та імператорів Середньовіччя, т. з. «імператорської скарбниці». Одне із найбільших і найважливіших зібрань в своєму роді у світі.

Кунсткамера
image
Тип музей
Країна image Австрія
Розташування Відень, Австрія
Адреса пл. Марії-Терезії 1010
Музей історії мистецтв, 1-й (0.5) поверх
Засновано XVI століття
Режим роботи щодня з 10:00 — 18:00, у четвер з 10:00 — 21:00
Вартість для дорослих — €14, для дітей та підлітків до 19 років — безкоштовно, групові відвідування — €10.
Директор Сабіна Хааг
Куратор Паулюс Райнер, Франц Кірхвегер, Катя Шміц фон Ледебур, Конрад Шлегель
Сайт www.khm.at
image Кунсткамера у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Кунсткамера (значення).

Експозиція нараховує 2200 предметів, що розміщуються на площі 2700 м². Вибір експонатів охоплює історію мистецтв, починаючи із Середніх віків, включаючи епохи Відродження, маньєризму і бароко, і закінчується епохою класицизму. Серед експонатів: ювелірні вироби, чаші, кубки, скульптури, бронзові статуетки, химерні предмети зі слонової кістки і посудини із дорогоцінного каміння, а також цінні годинники, складні автоматони, наукові прилади, розкішні гральні дошки тощо. Найвідоміший експонат колекції — сільничка («Сальєра») Бенвенуто Челліні (1500—1572), виготовлена у 1540–1543 роках із золота, частково вкрита емаллю, чорного дерева для французького короля Франциска I. У зібранні також представлені шпалери тонкої роботи, виготовлені із вовни і шовку у 1-й половині XVIII століття.

З 2002 по 2013 Кунсткамера знаходилась на реконструкції; відкрита для відвідувачів з 1 березня 2013 року. Нове планування експозиції засноване на темі «Колекціонери дому Габсбургів та їхнє зібрання».

Історія

Заснування колекції

Історія Кунсткамери Музею історії мистецтв є однією з найскладніших серед всесвітньо відомих зібрань старих королівських родів. Колекція бере свій початок у Середніх віках до того часу, коли Рудольф IV (1339—1365) запропонував заснувати фамільну скарбницю Габсбургів. Будучи спочатку зібранням коштовностей (разом із начинням із золота і срібла, монетами, дорогоцінним камінням і прикрасами), колекція Кунсткамери з часом поповнилася важливими для дому Габсбургів документами, регаліями та реліквіями, але й саме зібрання творів мистецтва дедалі розширювалося. З часу заснування колекції у XV столітті, вона значно поповнилася протягом XVI та XVII століть. Саме ці експонати стали основою нинішнього ядра Кунсткамери, — зібрання імператорів Фрідріха III, Максиміліана I, Фердинанда I, Максиміліана II і Рудольфа II, а також ерцгерцогів Фердинанда II Тірольського і Леопольда Вільгельма.

Сучасна традиція колекціонування творів мистецтва зародилася у Франції XIV та початку XV століть, звідки, наслідуючи приклад герцога Жана Беррійського (1340—1416), колекціонування як спосіб самозвеличення аристократії поширилося по всій Європі. До перших представників династії Габсбургів, яких можна назвати колекціонерами у загальному розумінні, належали імператор Фрідріх III (1415—1493). Як меценат він приділяв чималу увагу до художньої якості експонатів та особливо прославився своїми знаннями у сфері ювелірного мистецтва. Імператор Максиміліан I (1459—1519) ще ховав свої набуті скарби у підземних сховищах, зважаючи на їхню історичну та антикварну цінність. Імператор Фердинанд I (1503—1564) першим виділив особливі приміщення для зберігання своїх скарбів та став засновником Кунсткамери Габсбургів у Відні. Син імператора, ерцгерцог Фердинанд II Тірольський, підтримав розробку каталожної системи для різних предметів — щось на зразок ключа для використання і розуміння кожного експонату, таким чином підійнявши колекціонування на новий щабель. Імператор Рудольф II сприяв подальшому розвитку такого підходу.

На колекційну діяльність імператора Фердинанда I вплинули як династичні, так і особливо художньо-естетичні погляди, що відображається у назві одного й того ж самого фонду часом як (Schatzkammer), а часом — як зібрання творів мистецтва (Kunstkammer). Фердинанд I у своєму заповіті призначив свого старшого сина Максиміліана II (1527—1564) наступником королівських інсигній (атрибутів коронації) і своєї великої колекції монет і старожитностей. За заповітом, коштовності та ювелірні вироби слід було поділити між його молодшими синами — ерцгерцогами Фердинандом II Тірольським (1529—1595) і Карлом II Австрійським (1540—1590), саме це рішення послужило створенню нового фонду Кунсткамери Габсбургів в Інсбруці і Ґраці. Найзначніша частина зібрання імператора Максиміліана II дісталась його сину Рудольфу II, який перевіз її до своєї нової резиденції у Празі.

Ерцгерцог Фердинанд II

image
Франческо Терціо. «Ерцгерцог Фердинанд II», бл. 1556/57. Замок Амбрас, Інсбрук

Упродовж XVI століття королівські скарбниці перетворилися в енциклопедичні зібрання творів мистецтва, в яких разом із ювелірними виробами, і дереву, годинниками і механізмами також були присутні природничо-наукові зразки, живопис і скульптура. Одне із найважливіших європейських зібрань цього роду заснував ерцгерцог Фердинанд II Тірольський у замку Амбрас під Інсбруком. Вперше назване «зібранням мистецтв або кабінетом курйозів» (нім. Kunst- und Wundkammer) в його заповіті, зібрання ще за життя ерцгерцога викликало інтерес у аристократії та освічених мандрівників з усієї Європи. З початку XVII століття це зібрання творів мистецтва вибрані гості могли оглянути на регулярних екскурсії. Записи у гостьовій книзі та численні описи подорожей розповідають про знатних відвідувачів, серед яких були купець, банкір та колекціонер із Аугсбурга Філіпп Гайнгофер, письменник-філософ Мішель де Монтень, королева Швеції Христина та Йоганн Вольфганг фон Гете. Відомими стали як колекція обладунків Фердинанда, так і зібрання портретів. Їхня історико-генеалогічна спрямованість на людину як носія історії, при особливій увазі до своєї власної великої династії, являла собою важливий аспект колекціонерської діяльності Фердинанда. Однак один особливий предмет зібрання став знаменитим лише набагато пізніше: Сальєра («сільничка») Бенвенуто Челліні. Вона потрапила у Тіроль як подарунок французького короля Карла IX у 1570 році — ерцгерцог представляв короля на його заручинах із герцогинею Єлизаветою, донькою імператора Максиміліана II. Тільки після перекладу автобіографії скульптора Йоганном Вольфгангом фон Гете стало зрозуміло, який скарб зберігався у Кунсткамері так довго невпізнанним: це єдина золота ювелірна робота Челліні, що збереглась.[]

Опис спадщини Фердинанда, проведений у 1596 році, мав велике значення для усього зібрання. Кунсткамера ерцгерцога становила комплекс із великою історичною цінністю; у ній твори мистецтва не поступалися за значущістю природознавчим експонатам, а вишукані іграшки розміщалися поруч із реліквіями. Вміст ящиків був організований за простим принципом подібності матеріалу. Незалежно від віку, значення і походження, предмети із дерева, каменю, заліза, золота, срібла опинялися поряд один з одним. Ящики, що були захищені від сонячного світла й закриті полотняними шторами, були пофарбовані усередині й забезпечували оптимальну можливість для відвідувачів оцінити кожен експонат. Така організація, що відповідала точним розпорядженням ерцгерцога, свідчить не лише про його глибоку проникливість, а також вважається першою спробою впорядкувати зібрання, розраховане на глядача; її концепція радикально відрізняється від принципу скарбниці як більш-менш упорядкованого зібрання цінних предметів.

1603 року було опубліковано каталог «Armamentarium Heroicum», що складався із 125 гравюр, зроблених фламандським гравером (1560—1612) за малюнками Джованні Баттіста Фонтани (1541—1587). На ілюстраціях були зображені відомі аристократи й воєначальники, одягнені в обладунки, які пізніше придбав ерцгерцог Фердинанд II Тірольський для свого зібрання «Збройна зала героїв» у замку Амбрас. Цей історичний документ, вважається найпершим музейним каталогом; ілюстрації у ньому супроводжуються історичними довідками, що були складені особистим секретарем ерцгецога, Якобом фон Шренк Нотцінгом.

Образ Кунсткамери

Королівська Кунсткамера була певною мірою відображенням духовного космосу та скарбницею тодішніх знань про світ. Енциклопедичний образ Кунсткамери як (театру світу) містив, разом із «artefacta» (артефактами), а також «naturalia» (природні елементи, що мають антропоморфну форму, дивних риб, гілок коралів, що нагадують дорогоцінні прикраси) — визначні творіння природи, та «exotica» (екзотику), далі «scientifica» (наукові прилади), потім друковану графіку та різні дивацтва, що все це доповнювало — «курйози» природи, науки та вмінь, а також так звані «mirabilia» (чудес) або витвори мистецтва. Інтерес колекціонерів до придворних експонатів надзвичайної рідкості та екзотичності походив з їхньої наукової допитливості. При колекціонуванні артефактів були важливі їхні художні якості, віртуозність роботи, «antiquitas» (старожитності), дорогоцінність, а також династичні або історичні чинники. З іншого боку, ужитковість предметів зазвичай не мала особливого значення. Виключення складали «scientifica»: годинники, механізми та наукові прилади, а механіка їхньої дії викликала особливий захват. Цікавість та прагнення до дослідження й насамперед бажання продемонструвати широту сфер політичного впливу, сприяли придбанням «exotica».

Значення колекції творів мистецтва в Амбрасі не в останню чергу полягає в тому, що представлені різноманітні експонати дозволяють зробити висновок про художні прагнення цілої епохи. Ключовими поняттями тут були дійсність та неоднозначність, що проявлялося у прагненні привести глядача у стан невпевненості, використанні форм і матеріалів незвичним чином, а також викривленні образу людини.

Кунсткамера Рудольфа II у Празі

image
Адріан де Вріс. «Погруддя імператора Рудольфа II». Прага, 1603. Музей історії мистецтв, Відень

Оскільки в ерцгерцога не було спадкоємця чоловічої статі, який міг би успадкувати титул, його зібрання творів мистецтва після його смерті у 1595 році перейшло за заповітом до його молодшого сина від першого шлюбу, маркграфа Карла фон Баргау. Проте останній був мало зацікавлений у тому, щоб забезпечувати дорогий догляд за замком Абрас, і згодом він розпочав переговори про його продаж імператорові Рудольфу II, який висловлював своє захоплення щодо цього зібрання. Карл продав зібрання Рудольфу II у 1605 році.

Рудольф II (1552—1612), племінник Фердинанда II Тірольського, був найбільшим і найпристраснішим збирачем Casa de Austria. Вихований при дворі свого дядька Філіпа II в Іспанії, спадкоємець престолу здобув тонке розуміння художньої якості та мистецтва як знака власної важливості як майбутнього імператора Священної Римської імперії. Після того, як він став імператором у 1576 році, Рудольф II переніс свою резиденцію із Відня до Праги, взявши з собою в Градчани цінне зібрання картин, предметів антикваріату, чудової зброї та objets d'art. У Кунсткамері Рудольфа знаходились також незвичні полотна Джузепе Арчімбольдо (1527—1593), який довго працював при празькому дворі. Завдяки своїм експертним знанням в галузі мистецтва, знанням світу та широкій освіченості, в Прагу з'їхалися найкращі ювеліри, огранники, годинникарі та живописці свого часу, які заснували своєрідний «рудольфіанський стиль». Складений антикваром Рудольфа II Дінелем Фрешлем у 1607–1611 роках опис дає уявлення про масштаби великого зібрання творів мистецтва.

Покупка зібрання у замку Амбрас у нащадків ерцгерцога Фердинанда II — Рудольф II заплатив близько 100 000 рейхсталерів за експонати колекції — була спричинена не тільки його оцінкою цієї виключної колекції та курйозів, але і відображала його бажання створити загальне зібрання творів мистецтва та скарбів австрійського дому, хоча у підсумку колекція так і залишилася недоторканною у замку Абрас. Незабаром після смерті Рудольфа II у 1612 і 1619 роках, його брат і наступник імператор Матвій (1557—1619) переніс імператорський двір з Праги до Відня. Він організувавши доставку найцінніших предметів празької колекції з Градчан до Відня й таким чином врятував їх від розграбування шведськими військами наприкінці Тридцятирічної війни. Матвій взяв з собою лише частину мальовничих полотен та витворів мистецтва; те що залишилося у Празі було розграбоване шведськими військами у 1648 році, під час Тридцятирічної війни, і перейшло до колекції королеви Швеції Христини (1626—1689).

Важливою датою в історії колекції вважається 10 травня 1621 року: імператор Фердинанд II видав наказ, за яким майно родини Габсбургів стало неподільним і невідчужуваним, — міра, що була направлена на запобігання роздроблення зібрань мистецтв, що належали різним гілками династії. Тобто, після переоцінки фінансового становища Габсбургів у 1621 році всі фамільні коштовності й художні скарби перестали належати «країні та її громадянам», а успадковувалися за правом первородства як невід'ємна власність ерцгерцогства. Останні перевезення експонатів з Праги до Відня відбулися при імператорі Йосифі II.

Ерцгерцог Леопольд Вільгельм

image
Давід Тенірс молодший. «Ерцгерцог Леопольд Вільгельм у своїй галереї у Брюсселі», 1651. Музей історії мистецтв, Відень

Загальне зібрання скарбів австрійського дому знову було значно розширене у середині XVII століття, коли зібрання ерцгерцога Леопольда Вільгельма (1614—1662) було перевезено з Брюсселя до Відня. 1656 року Леопольд Вільгельм повернувся до Відня і привіз свої колекції, що нараховували, згідно з описом 1659 року, 1397 полотен, 343 малюнки і 542 скульптури, які були розміщені у Штальбурзі, будівлі XVII ст., збудованій для Максиміліана II і перебудованій, після його переїзду до імператорського палацу Гофбург, під придворні стайні. Молодший син імператора Фердинанда II Леопольд Вільгельм спочатку мав прийняти духовний сан і обійняв посаду Великого магістра Німецького ордену. Тому його кунсткамера зберігала насамперед «sacralia» (священні предмети), такі як реліквії і церковні прикраси, однак також і годинники, вироби із гірського кришталю і срібла. Разом із численними картинами, що сьогодні формують основу картинної галереї Музею історії мистецтв, в описі 1659 року відзначені також скульптури найвищої якості з каменю, дерева, слонової кістки і передусім із бронзи. Із зібрання англійського короля Карла I (1600—1649), яке було розпродане після його страти у 1649 році, Леопольд Вільгельм зміг придбати деякі основні твори італійського Відродження.

Точний опис предметів в реєстрі доповнює ілюстрований Prodromos («Попередник») до Theatrum Artis Pictoriae з описами картин із зібрання віденського Штальбурга. Імператорські зібрання у Відні славилися своєю якістю вже у XVI і XVII століттях. Чимало європейських правителів вважали за честь зміцнити цю добру репутацію відповідними її рівню подарунками. Навіть коли з XVII століття художні запити дому Габсбургів почали поступово зміщуватися у бік архітектури, музики й театру, зібрання продовжувало поповнюватися окремими визначними творами.

У 1740 році на трон зійшла Марія-Терезія Австрійська (1717—1780), донька Карла VI, призначена ним спадкоємицею, попри те, що була жінкою. Її чоловік Франц Стефан Лотаринзький розширив колекцію родини придбанням гобеленів. 1765 року був заснований кабінет монет та реорганізована Кімната скарбів палацу Гофбург.

Заснування Музею історії мистецтв у Відні

image
Музей історії мистецтв на листівці поч. XIX ст.

На початку XIX століття під час Наполеонівських війн, через страх розграбування французами, до Відня були перевезені зібрання: твори мистецтва, що залишалися у замку Амбрас, і два середньовічні зібрання коштовностей корони і скарбів ордену Золотого руна, що зберігалися у скарбниці. Спочатку воно розміщалося в замку Нижній Бельведер й таким чином продовжувало зберігати свою самостійність. У 1814–1815 роках деякі колекції Габсбургів частково використовувалися завдяки добре підготовленим показам.

Тільки велика реформа імператорських зібрань, розпочата за імператора Франца Йосифа I у 1875 році, врешті об'єднала всі фонди кунсткамери у відкритому 1891 році Музеї історії мистецтв та залишила в скарбниці лише інсигнії й предмети, пов'язані з членами імператорської династії дому. Нове зібрання, розміщене у бельетажі у знову зведеній будівлі на Рінгштрассе, отримало тоді не дуже вдалу назву «Зібрання художніх та промислових предметів» (нім. Sammlung kunstindustrieller Gegenstände). Після розвалу габсбурзької монархії у 1918 році до колекції були приєднані зібрання гілок ерцгерцогів Австрійських-Есте, й усе зібрання було не зовсім точно назване «Зібрання скульптури та декоративно-ужиткового мистецтва». 1921 року фонд поповнило габсбурзьке зібрання гобеленів, майже 800 настінних килимів, які раніше слугували оформленням імператорських замків. Це зібрання належить до найзначніших колекцій такого роду.

Незадовго до аншлюса Австрії націонал-соціалістичною Німеччиною у 1938 році спадщина Густава фон Бендаса, крупного промисловця й колекціонера витворів мистецтва, збагатила «зібрання скульптури і декоративно-ужиткового мистецтва» кількома видатними предметами раннього Відродження (наприклад, «Хлопчик, що сміється» роботи Дезідеріо да Сеттіньяно). Загалом зібрання зазнало лише незначних втрат під час Другої світової війни. Найвідчутніші втрати мала колекція гобеленів, оскільки експонати, які примусово вивезли до Берліна і для оформлення інтер'єру, зникли безслідно.

З 1963 року фонди зібрання знову було об'єднано в Музеї історії мистецтв. Оскільки в колекції залишилось небагато скульптур і майже не було виробів декоративно-ужиткового та ремісничого мистецтва, у 1990 році було ухвалено рішення повернути назву «Кунсткамера». Структура зібрань творів мистецтва XVI століття відчутно змінилася, коли наприкінці XIX століття були створені придворні музеї, а фонди було розділено з урахуванням художньо-історичних аспектів. Втім, попри це, віденській Кунсткамері вдалося зберегти свою цілісність.

Реконструкція і сьогодення

image
Одна з вітрин після реконструкції

У 2002 році Кунсткамеру довелося закрити з міркувань безпеки конструкцій та для ремонту. Було проведено капітальний ремонт і розширення приміщень, а також організовано нове розташування і сучасну презентацію предметів із залученням найкращих архітекторів, дизайнерів та майстрів музейної справи з Австрії, Німеччини та інших країн.

Для нової експозиції, яка є новою віхою в історії зібрання, було вибрано 2200 предметів, що інформативно представляють один період за іншим, з урахуванням міжнародних стандартів реставрації, техніки безпеки та оформлення. Для передачі основної інформації були застосовані новітні медійні засоби. В експозиції також йдеться про напрямки розвитку історії мистецтва.

Кунсткамера була знову відкрита для відвідування 1 березня 2013 року. Нове планування віденської Кунсткамери засноване на темі «Колекціонери дому Габсбургів та їх зібрання». Вартість реконструкції склала 18,6 млн євро, близько 15 млн з яких було виділено урядом, а 3,5 млн євро музей зібрав завдяки меценатам.

Експозиція

Кунсткамера розташовується на 1-му (0.5) поверсі Музею історії мистецтва. Експозиція Кунсткамери нараховує 2200 предметів, що розміщуються на площі 2700 м² у 20 залах. Вибір експонатів охоплює історію мистецтв, починаючи із Середніх віків, включаючи епохи Відродження, маньєризму і бароко, і закінчується епохою класицизму.

З 2002 по 2013 знаходилась на реконструкції; експозиція була знову відкрита для відвідувачів 1 березня 2013 року. Нове планування засноване на темі «Колекціонери дому Габсбургів та їхнє зібрання».

Серед експонатів представлені предмети середньовічного мистецтва: Акваманіл у формі грифона (XII ст.), «Мадонна із Крумау» (бл. 1400), «Мадонна» скульптора Ріменшнайдера (бл. 1500); декоративно-ужиткове мистецтво у колекції представлене різноманітними чашами, кубки, годинниками, виготовлених із кришталю, золота, дорогоцінного каміння і перлів у химерних та розкішних формах. Найвідоміший експонат колекції — сільничка («Сальєра») Бенвенуто Челліні (1500—1572), виготовлена у 1540–1543 роках із золота, частково вкрита емаллю, чорного дерева для французького короля Франциска I. У зібранні також представлені шпалери тонкої роботи, виготовлені із вовни і шовку у 1-й половині XVIII століття. Вирізняються своєю витонченістю, вишуканістю і віртуозністю виконання невеликі за розмірами статуетки і найскладніші скульптурні композиції зі слонової кістки створені у XVII столітті.

Основні експонати

image
Акваманіл у формі грифона. Майстерня Рогера із Гельмарсгаузена, бл. 1120/1130
image
«Поет, що співає пісню своїй коханій». Тулліо Ломбардо. Венеція, бл. 1505/1510
image
Алегорія марноти («Vanitas»). Йорг Сірлін старший або . Ульм, бл. 1470/1480
image
«Жіноче погруддя». Франческо Лаурана. Остання чверть XV ст.
image
«Ерцгерцогиня Маргарита, регентша Нідерландів». Конрат Майт. Мехелен або Бру, 1528
image
Сільничка («Сальєра»). Бенвенуто Челліні. Париж, 1540/1543
image
Слон із сільничкою. Слон: Індія, XV ст.; сільничка: Європа, XIV/XV ст. Обрамлення: бл. 1550 (Франсіско Лопес)
image
Ківш із драконом. Гаспаро Мізероні. Мілан, бл. 1565/1575
image
Кабінетна шафа. Південна Німеччина або Мантуя, бл. 1582.
image
Ящик для письмового приладдя. Венцель Ямнітцер. Нюрнберг, бл. 1560/70
image
Умивальний таз Trionfi («Тріумфи»). Крістоф Ямнітцер. Нюрнберг, бл. 1601/02.
image
«Леопольд I як переможець турків». . Відень, бл. 1690/1693.

Мистецтво Середніх віків

Ранній та Високий Ренесанс

Французьке придворне мистецтво

Пізній Ренесанс

Екзотика

Із кунсткамери Фердинанда II

Із празької кунсткамери Рудольфа II

  • «Погруддя імператора Рудольфа II». Адріан де Вріс. Прага, 1603.
  • Кубок із бивня нарвала. Ян Вермеєн. Камеї на кришці: міланська майстерня Мізероні. Прага, 1600/1605.
  • Кубок із безоара з кришкою. Ян Вермеєн. Прага, бл. 1606.
  • Посудина із морського кокосу. Антон Швайбергер і Ніколаус Пфафф. Прага, 1602.
  • Кубок з кришкою із рогу носорога з іклами африканського кабана. Ніколаус Пфафф. Прага, 1611.
  • Умивальний таз Trionfi («Тріумфи»). Крістоф Ямнітцер. Нюрнберг, бл. 1601/02.
  • «Венера Уранія». Джованні да Болонья. Флоренція, бл. 1575.
  • «Меркурій, що летить». Джованні да Болонья. Флоренція, бл. 1585.
  • Настільна іграшка-автомат у вигляді корабля. Ганс Шлоттгейм. Аугсбург, 1585.
  • Механічний небесний глобус. Георг Ролль і Йоганнес Райнгольд старший. Аугсбург, 1584.
  • Годинник з фігурами: Діана на кентаврі. Ганс Якоб І. Бахманн. Аугсбург, бл. 1602/06.
  • Так званий «Перший годинник із кульовим ходом». Крістоф Марграф. Прага, 1596.
  • Так званий «Віденський планетний годинник». Годинниковий механізм: , корпус: Ян Вермеєн. Прага, бл. 1605.
  • «Вид на Градчани у Празі». Приписується . Прага, після 1606.
  • Глечик із яшми. Оттавіо Мізероні, оправа: . Прага, бл. 1590/1600. Оправа: 1608.
  • Камея із зображенням Лукреції. Різьба по кольоровому каменю: Алессандро Маснаго. Обрамлення: Ян Вермеєн. Камея: Мілан, остання чверть XVI ст. Обрамлення: Прага, бл. 1602.
  • Декоративна ваза із празему з кришкою. Ян Вермеєн. Різьба по кольоровому каменю: ймовірно, майстерня Оттавіо Мізероні. Прага, бл. 1600/1605.

Бароко

  • «Фердинанд III». Приписується Юстінусу Псольмайру. Відень, бл. 1643.
  • Високий пивний кухоль з кришкою. Кенігсберг, бл. 1625.
  • «Фурія». Майстер фурій. Зальцбург (?), бл. 1610/1620.
  • «Фенікс». Майстер фурій. Зальцбург (?), бл. 1610/1620.
  • «Анакреон». . Швебіш-Галль, бл. 1625/1630.
  • Abundatia (Достаток). . Швебіш-Галль, бл. 1635/1645.
  • Кубок із кришкою, що зображує п'яного Силена. Різьба по слоновій кістці, приписується Георгу Петелю. Ювелірна робота: Андреас І. Вікерт. Аугсбург, 1629.
  • Кубок із кришкою. Маркус Гайден. Кобурн (?), друга чверть XVII ст.
  • Кабінетна шафа, так звана шафа Врангеля. Ульріх Баумгартнер. Аугсбург, 1631/1634. Нижня конструкція: Георг Гаупт. Стокгольм, 1776.
  • Ваза для квітів. Ваза: Діонізіо Мізероні. Квіти: Пауль Перц. Прага, 1647/48.
  • Шестигранний ківш з ручками. Якоб Гайзе. Кенігсберг, бл. 1660.
  • Так звана «Піраміда із гірського кришталю». Різьба по кольоровому каменю: Діонізіо Мізероні. Оправа: Ганс Райнгардт Травелл. Прага, 1651/1653.
  • «Ерцгерцог Леопольд Вільгельм на коні». Флоренція (?), бл. 1650.
  • «Венера» або «Амфітріта». Приписується . Італія, бл. 1645 (виконана в Англії?).
  • «Алегорія стихій Води і Вітру». . Бреслау або Відень, бл. 1688.
  • «Леопольд I як переможець турків». . Відень, бл. 1690/1693.
  • «Король Йосиф I як переможець страху війни». . Відень, 1693.
  • Кінна статуетка Карла VI. . Відень, 1693.
  • Глечик з кришкою зі сценами мисливства і рибальства. Бальтазар Грісманн. Відень або Зальцбург, третя чверть XVII ст.
  • «Аполлон і Дафна». . Відень, до 1688.
  • «Святий архангел Михаїл, що перемагає диявола». Йоганн Шнегг. Байройт (?), бл. 1750.

Від пізнього бароко до класицизму

  • Так званий «Золотий набір для туалетного столика імператриці Марії-Терезії». Антон Маттіас Доманек. Відень, бл. 1750.
  • Настільна прикраса герцога Карла Олександра Лотаринзького. Пітер-Йосиф Фонсон і Жак-Франсуа ван дер Донк. Брюссель, 1755.
  • «Меркурій і Венера». Майстерня або послідовники Георга Рафаеля Доннера. Відень, бл. 1740/1755.
  • «Скутий Прометей». . Відень, 1759.
  • «Марія Антуанетта Габсбург-Лотаринзька, дружина дофіна Франції». Жан-Батист Лемуан. Париж, 1771.
  • «Імператор Йосиф II і П'єтро Леопольдо, великий герцог Тоскани». Мозаїка: Бернардіно Реголі, рама: Лоренцо ді Капоралі. Рим, 1772.
  • «Герард ван Світен». Франц Ксавер Мессершмідт. Відень, бл. 1770/1772.
  • «Медальйон із жертвопринесенням на честь дружби». Себастьян Гесс. Відень, бл. 1780/1785.
  • «Імператор Франц II». Антоніо Канова. Венеція, бл. 1803/1805.

Кураторський склад

До кураторського складу Кунсткамери входять:

  • Сабіна Хааг — генеральний директор Музею історії мистецтв у Відні, Кунсткамери у Відні та
  • Паулюс Райнер — куратор
  • Франц Кірхвегер — куратор
  • Катя Шміц фон Ледебур — куратор
  • Конрад Шлегель — куратор
  • Гелена Ганцер — завідувачка відділу реставрації
  • Йоганна Діль — реставратор
  • Барбара Гольдманн — реставратор
  • Герберт Райтшулер — реставратор
  • Андреа Антонюк — реставрація текстилю (гобелени)
  • Карін Гаммершмід — реставрація текстилю (гобелени)
  • Єва-Марія Єрабек — реставрація текстилю (гобелени)
  • Сабіна Швец — реставрація текстилю (імператорська скарбниця)
  • Таня Кіммель — реставрація текстилю (гобелени)
  • Міхаела Кратохвіл — реставрація текстилю (імператорська скарбниця).

Режим роботи

Кунсткамера розташовується на 1-му (0.5) поверсі Музею історії мистецтва.

Поштова адреса: м. Відень, пл. Марії-Терезії, 1010.

Режим роботи:

  • Час роботи з червня по серпень: щодня, з 10.00 — 18:00, четвер із 10.00 — 21:00
  • Час роботи з вересня по травень: вівторок—неділя, з 10.00 — 18:00, четвер з 10.00 — 21:00

Останнє відвідування за 30 хвилин до закриття музею.

Примітки

  1. . Українська правда. Архів оригіналу за 20 жовтня 2014. Процитовано 20 жовтня 2014. (укр.)
  2. Музей истории искусства в Вене. Кунсткамера [ 25 березня 2015 у Wayback Machine.] в Енциклопедії «Кругосвет» (рос.)
  3. Kunstkammer Wien. The Cradle of the Museum [ 17 вересня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Музею історії мистецтв (англ.)
  4. . ТСН. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 жовтня 2014. (укр.)
  5. Artist: FONTANA, Giovanni Battista. Engraved by CUSTOS, Custos. [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
  6. History of the collection [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Музею історії мистецтв (англ.)
  7. Curatorial staff [ 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Музею історії мистецтв (англ.)

Література

Основна література
  • Masterpieces of the Kunstkammer Vienna. A Brief Guide to the Kunsthistorisches Museum Vienna / Edited by Sabine Haag. — Volume 12. — Vienna : Kunsthistorisches Museum (KHM), 2013. — 239 p. — . (англ.)
  • Конрад Шлегель. Сабіна Гааг. Музей истории искусств. Вена. Кунсткамера, Вена. — London : Verlag C.H.Beck/Scala Publishers Ltd, 2013. — 128 с. — (Музеи мира) — . (рос.)
  • «Музей истории искусства. Вена». Под редакцией Сильвии Боргези = Kunsthistorisches Museum. Vienna. — /Пер. с ит. — М. : ЗАО «БММ», 2007. — 144 с. — (Великие музеи мира) — 3000 прим. — . (рос.)
Інвентарі
  • Wondelin Boeheim, «Inventar des Nachlasses Erzherzog Ferdinands II. von Tirol in Ruhelust», Innsbruck und Ambras, vom 30. Mai 1596", in:Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses 7/2, 1888, pp. CCXXVI—CCXXVII (нім.)
  • Rotraud Bauer — Herbert Haupt, «Das Kunstkammer-inventar Kaiser Rudolfs II., 1607—1611», in:Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen in Wien LXXII, 1976, 1—140 (нім.)
  • Adolf Berger, «Inventar der Kunstsammlungen des Erzherzog Leopold Wilhelm von Österreich aus dem Jahre 1659», in:Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses in Wien 1/2, 1883, pp. LXXIX—CLXXVII (нім.)
  • Heinrich Ziemmermann, «Inventare, Achnet und Regestend aus der Schatzkammer des Allerhöchsten Kaiserhauses» [= «Inventar der kasierlichen Schatzkammer in Wien, 1750]», in:Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses in Wien 10, 1889, pp. CCLII—CCCXXIV (нім.)
Додаткова література
  • Alois Primisser,. Die kaiserlich-königliche Ambraser Sammlung. — Vienna, 1819. (нім.)
  • Albert Ilg,. Kunsthistorische Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses. Führer durch die Sammlungen der Kunstindustriellen Gegenstände. — Vienna, 1891. (нім.)
  • Julius von Schlosser,. Kunsthistorische Sammlungen des Allerhöchsten Kaiserhauses. Ausgewählte Gegenstände der kunstindustriellen Sammlung. — Vienna, 1901. (нім.)
  • Julius von Schlosser,. Die Kunst- und Wunderkammern der Spätrenaissance. Ein Beitrag zur Geschichte des Sammelwesens. — Leipzig, 1908. (нім.)
  • Julius von Schlosser,. Werke die Kleinplastik in der Skulpturensammlung des A.H. Kaiserhauses. — Vol. I: Bildwerke in Bronze, Stein und Ton. — Vienna, 1910. (нім.)
  • Julius von Schlosser,. Werke die Kleinplastik in der Skulpturensammlung des A.H. Kaiserhauses. — Vol. II: Bildwerke aus Holz, Wachs und Elfenbein. — Vienna, 1910. (нім.)
  • Leo Planiscig,. Die Estensichte Kunstsammlung. — Vol. I: Skulpturen und Plastiken des Mittelalters und der Renaissance. — Vienna, 1919. (нім.)
  • Leo Planiscig,. Die Bronze-plastiken, Statuetten und Plaretten. — (Publikationen aus den Sammlungen für Plastik und Kunstwerbe, Vol. IV). — Vienna, 1924. (нім.)
  • Fritz Eichler — Ernst Kris,. Die Kameen im Kunsthistorischen Museum. Beschreibender Katalog. — (Publikationen aus den Kunsthistorischen Sammlungen in Wien, Vol. II). — Vienna, 1927. (нім.)
  • Ernst Kris,. Goldschmeidearbeiten des Mittelalters, der Renaissance und der Barock. Part I: Arbeiten in Gold und Silber. — (Publikationen aus den Kunsthistorischen Sammlungen in Wien, Vol. V). — Vienna, 1932. (нім.)
  • Leo Planiscig — Ernst Kris,. Katalog der Sammlungen für Plastik und Kunstwerbe. — Vienna, 1935. (нім.)
  • Katalog der Sammlungen für Plastik und Kunstwerbe. Part I: Mittelalter. — (Führer durch das Kunsthistorischen Museum №9). — Vienna, 1964. (нім.)
  • Katalog der Sammlungen für Plastik und Kunstwerbe. Part II: Renaissance. — (Führer durch das Kunsthistorischen Museum №11). — Vienna, 1966. (нім.)
  • Elisabeth Scheicher,. Die Kunst- und Wunderkammern der Habsburger. — Innsbruck—München, 1979. (нім.)
  • Rudolf Distelberger — Manfred Leithe-Jasper,. Kunsthistorisches Museum Wien. Schatzkammer und Sammlung für Plastik und Kunstwerbe. — London, 1982. (нім.)
  • Manfred Leithe-Jasper,. Renaissance Master Bronzes from the Collection of the Kunsthistorisches Museum Vienna. — Washington (National Gallery), 1986. (англ.)
  • Kunsthistorisches Museum Vienna. Guide to the Collections. — Vienna, 1988. (англ.)
  • Rudolf von Strasser, with the co-operation of Sabine Baumgärtner,. Licht und Farbe. Dekoriertes Glas — Renaissance, Barock, Biedermeier. Die Sammlung Rudolf von Strasser. — (Schriften des KHM, Vol. 7). — Vienna, 2002. (нім.)
  • Sabine Haag,. Meisterwerke der Elfenbeinkunst. — (Kurzführer durch das KHM, Vol. 8). — Vienna, 2007. (нім.)
Каталоги виставок
  • Maria Theresia und ihre Zeit. Zur 200. Wiederkehr des Todesages. — Vienna (Schloss Schönbrunn), 1980. (нім.)
  • Zauber der Medusa. Europäische Manierismen. — Vienna (Künstlerhaus), 1987. (нім.)
  • Prag um 1600. Kunst und Kultur am Hofe Kaiser Rudolfs II.. — Vol. II. — Vienna (KHM), 1988. (нім.)
  • Fürstenhöfe der Renaissance. Giulio Romano und die klassische Tradition. — Vienna (KHM, Neue Burg), 1989. (нім.)
  • Circa 1492. Art in the Age of Exploration. — Washington (National Gallery of Art), 1992. (англ.)
  • Von allen Sieten schön. — Berlin (Altes Museum), 1995. (нім.)
  • Spielwelten der Kunst. Kunstkammerspiele. — Vienna (KHM), 1998. (нім.)
  • Kaiser Karl V. (1500—1558). Macht und Ohnmacht Europas. — Bonn (Kunsthalle)—Vienna (KHM), 2000. (нім.)
  • Exotica. Portugals Entdeckungen im Spiegel fürstlicher Kunst- und Wunderkammern der Renaissance. — Vienna (KHM), 2000. (нім.)
  • Alle Wunder dieser Welt. Die Kostbarsten Kunstwerke aus der Sammlung Erzherzog Ferdinands II. (1529—1595). — Innsbruck (Schloss Ambras), 2001. (нім.)
  • Kaiser Ferdinand I. 1503—1564. Das Werden der Habsburgermonarchie. — Vienna (KHM), 2003. (нім.)
  • Rudolf Distelberger,. Die Kunst des Steinschnitts. Prunkgefäße, Kameen und Commessi aus der Kunstkammer. — Vienna (KHM), 2003. (нім.)
  • Katja Schmitz-von Ledebur,. Szenen aus dem Buch Tobias. Aus der Tapisseriensammlung des Kunsthistorischen Museums. — Vienna (KHM), 2004. (нім.)
  • Bernstein für Thron und Altar. Das Gold des Meeres in fürstlichen Kunst- und Schatzkammern. — Vienna (KHM), 2005. (нім.)
  • Giambologna — Triumph des Körpers. — Vienna (KHM), 2006. (нім.)
  • Die Entdeckung der Natur. Naturalien in den Kunstkammern des 16. und 17. Jahrhunderts. — Innsbruck (Schloss Ambras), 2006. (нім.)
  • Kaiser Rudolf II. zu Gast in Dresden. — Dresden (Grünes Gewölbe), 2007. (нім.)
  • Arcimboldo 1526—1593. — Vienna (KHM), 2008. (нім.)
  • Schätze burgundischer Hofkunst in Wien. — Vienna (KHM), 2009. (нім.)
  • Der Künstler der Kaiser. Von Dürer bis Tizian, von Rubens bis Velázquez. Aus dem Kunsthistorischen Museums in Wien. — Baden-Baden (Museum Frieder Burda), 2009. (нім.)
  • Katja Schmitz-von Ledebur,. Habsburg Treasures. Renaissance Tapestries from the Kunsthistorisches Museum. — Vienna, 2010. (англ.)

Посилання

Ця стаття належить до української Вікіпедії.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Kunstka mera nim Kunstkammer Wien kolekciya skulpturi ta dekorativno uzhitkovogo mistectva u skladi Muzeyu istoriyi mistectv u Vidni Zasnovana na tvorah iz kolekcij dinastiyi Gabsburgiv yaki zbirali yih uprodovzh XV XVIII st Grupa najviznachnishih eksponativ pohodit iz kazni nimeckih koroliv ta imperatoriv Serednovichchya t z imperatorskoyi skarbnici Odne iz najbilshih i najvazhlivishih zibran v svoyemu rodi u sviti KunstkameraTip muzejKrayina AvstriyaRoztashuvannya Viden AvstriyaAdresa pl Mariyi Tereziyi 1010 Muzej istoriyi mistectv 1 j 0 5 poverhZasnovano XVI stolittyaRezhim roboti shodnya z 10 00 18 00 u chetver z 10 00 21 00Vartist dlya doroslih 14 dlya ditej ta pidlitkiv do 19 rokiv bezkoshtovno grupovi vidviduvannya 10 Direktor Sabina HaagKurator Paulyus Rajner Franc Kirhveger Katya Shmic fon Ledebur Konrad ShlegelSajt www khm at Kunstkamera u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kunstkamera znachennya Ekspoziciya narahovuye 2200 predmetiv sho rozmishuyutsya na ploshi 2700 m Vibir eksponativ ohoplyuye istoriyu mistectv pochinayuchi iz Serednih vikiv vklyuchayuchi epohi Vidrodzhennya manyerizmu i baroko i zakinchuyetsya epohoyu klasicizmu Sered eksponativ yuvelirni virobi chashi kubki skulpturi bronzovi statuetki himerni predmeti zi slonovoyi kistki i posudini iz dorogocinnogo kaminnya a takozh cinni godinniki skladni avtomatoni naukovi priladi rozkishni gralni doshki tosho Najvidomishij eksponat kolekciyi silnichka Salyera Benvenuto Chellini 1500 1572 vigotovlena u 1540 1543 rokah iz zolota chastkovo vkrita emallyu chornogo dereva dlya francuzkogo korolya Franciska I U zibranni takozh predstavleni shpaleri tonkoyi roboti vigotovleni iz vovni i shovku u 1 j polovini XVIII stolittya Z 2002 po 2013 Kunstkamera znahodilas na rekonstrukciyi vidkrita dlya vidviduvachiv z 1 bereznya 2013 roku Nove planuvannya ekspoziciyi zasnovane na temi Kolekcioneri domu Gabsburgiv ta yihnye zibrannya IstoriyaZasnuvannya kolekciyi Istoriya Kunstkameri Muzeyu istoriyi mistectv ye odniyeyu z najskladnishih sered vsesvitno vidomih zibran starih korolivskih rodiv Kolekciya bere svij pochatok u Serednih vikah do togo chasu koli Rudolf IV 1339 1365 zaproponuvav zasnuvati familnu skarbnicyu Gabsburgiv Buduchi spochatku zibrannyam koshtovnostej razom iz nachinnyam iz zolota i sribla monetami dorogocinnim kaminnyam i prikrasami kolekciya Kunstkameri z chasom popovnilasya vazhlivimi dlya domu Gabsburgiv dokumentami regaliyami ta relikviyami ale j same zibrannya tvoriv mistectva dedali rozshiryuvalosya Z chasu zasnuvannya kolekciyi u XV stolitti vona znachno popovnilasya protyagom XVI ta XVII stolit Same ci eksponati stali osnovoyu ninishnogo yadra Kunstkameri zibrannya imperatoriv Fridriha III Maksimiliana I Ferdinanda I Maksimiliana II i Rudolfa II a takozh ercgercogiv Ferdinanda II Tirolskogo i Leopolda Vilgelma Suchasna tradiciya kolekcionuvannya tvoriv mistectva zarodilasya u Franciyi XIV ta pochatku XV stolit zvidki nasliduyuchi priklad gercoga Zhana Berrijskogo 1340 1416 kolekcionuvannya yak sposib samozvelichennya aristokratiyi poshirilosya po vsij Yevropi Do pershih predstavnikiv dinastiyi Gabsburgiv yakih mozhna nazvati kolekcionerami u zagalnomu rozuminni nalezhali imperator Fridrih III 1415 1493 Yak mecenat vin pridilyav chimalu uvagu do hudozhnoyi yakosti eksponativ ta osoblivo proslavivsya svoyimi znannyami u sferi yuvelirnogo mistectva Imperator Maksimilian I 1459 1519 she hovav svoyi nabuti skarbi u pidzemnih shovishah zvazhayuchi na yihnyu istorichnu ta antikvarnu cinnist Imperator Ferdinand I 1503 1564 pershim vidiliv osoblivi primishennya dlya zberigannya svoyih skarbiv ta stav zasnovnikom Kunstkameri Gabsburgiv u Vidni Sin imperatora ercgercog Ferdinand II Tirolskij pidtrimav rozrobku katalozhnoyi sistemi dlya riznih predmetiv shos na zrazok klyucha dlya vikoristannya i rozuminnya kozhnogo eksponatu takim chinom pidijnyavshi kolekcionuvannya na novij shabel Imperator Rudolf II spriyav podalshomu rozvitku takogo pidhodu Na kolekcijnu diyalnist imperatora Ferdinanda I vplinuli yak dinastichni tak i osoblivo hudozhno estetichni poglyadi sho vidobrazhayetsya u nazvi odnogo j togo zh samogo fondu chasom yak Schatzkammer a chasom yak zibrannya tvoriv mistectva Kunstkammer Ferdinand I u svoyemu zapoviti priznachiv svogo starshogo sina Maksimiliana II 1527 1564 nastupnikom korolivskih insignij atributiv koronaciyi i svoyeyi velikoyi kolekciyi monet i starozhitnostej Za zapovitom koshtovnosti ta yuvelirni virobi slid bulo podiliti mizh jogo molodshimi sinami ercgercogami Ferdinandom II Tirolskim 1529 1595 i Karlom II Avstrijskim 1540 1590 same ce rishennya posluzhilo stvorennyu novogo fondu Kunstkameri Gabsburgiv v Insbruci i Graci Najznachnisha chastina zibrannya imperatora Maksimiliana II distalas jogo sinu Rudolfu II yakij pereviz yiyi do svoyeyi novoyi rezidenciyi u Prazi Ercgercog Ferdinand II Franchesko Tercio Ercgercog Ferdinand II bl 1556 57 Zamok Ambras Insbruk Uprodovzh XVI stolittya korolivski skarbnici peretvorilisya v enciklopedichni zibrannya tvoriv mistectva v yakih razom iz yuvelirnimi virobami i derevu godinnikami i mehanizmami takozh buli prisutni prirodnicho naukovi zrazki zhivopis i skulptura Odne iz najvazhlivishih yevropejskih zibran cogo rodu zasnuvav ercgercog Ferdinand II Tirolskij u zamku Ambras pid Insbrukom Vpershe nazvane zibrannyam mistectv abo kabinetom kurjoziv nim Kunst und Wundkammer v jogo zapoviti zibrannya she za zhittya ercgercoga viklikalo interes u aristokratiyi ta osvichenih mandrivnikiv z usiyeyi Yevropi Z pochatku XVII stolittya ce zibrannya tvoriv mistectva vibrani gosti mogli oglyanuti na regulyarnih ekskursiyi Zapisi u gostovij knizi ta chislenni opisi podorozhej rozpovidayut pro znatnih vidviduvachiv sered yakih buli kupec bankir ta kolekcioner iz Augsburga Filipp Gajngofer pismennik filosof Mishel de Monten koroleva Shveciyi Hristina ta Jogann Volfgang fon Gete Vidomimi stali yak kolekciya obladunkiv Ferdinanda tak i zibrannya portretiv Yihnya istoriko genealogichna spryamovanist na lyudinu yak nosiya istoriyi pri osoblivij uvazi do svoyeyi vlasnoyi velikoyi dinastiyi yavlyala soboyu vazhlivij aspekt kolekcionerskoyi diyalnosti Ferdinanda Odnak odin osoblivij predmet zibrannya stav znamenitim lishe nabagato piznishe Salyera silnichka Benvenuto Chellini Vona potrapila u Tirol yak podarunok francuzkogo korolya Karla IX u 1570 roci ercgercog predstavlyav korolya na jogo zaruchinah iz gercogineyu Yelizavetoyu donkoyu imperatora Maksimiliana II Tilki pislya perekladu avtobiografiyi skulptora Jogannom Volfgangom fon Gete stalo zrozumilo yakij skarb zberigavsya u Kunstkameri tak dovgo nevpiznannim ce yedina zolota yuvelirna robota Chellini sho zbereglas dzherelo Opis spadshini Ferdinanda provedenij u 1596 roci mav velike znachennya dlya usogo zibrannya Kunstkamera ercgercoga stanovila kompleks iz velikoyu istorichnoyu cinnistyu u nij tvori mistectva ne postupalisya za znachushistyu prirodoznavchim eksponatam a vishukani igrashki rozmishalisya poruch iz relikviyami Vmist yashikiv buv organizovanij za prostim principom podibnosti materialu Nezalezhno vid viku znachennya i pohodzhennya predmeti iz dereva kamenyu zaliza zolota sribla opinyalisya poryad odin z odnim Yashiki sho buli zahisheni vid sonyachnogo svitla j zakriti polotnyanimi shtorami buli pofarbovani useredini j zabezpechuvali optimalnu mozhlivist dlya vidviduvachiv ociniti kozhen eksponat Taka organizaciya sho vidpovidala tochnim rozporyadzhennyam ercgercoga svidchit ne lishe pro jogo gliboku proniklivist a takozh vvazhayetsya pershoyu sproboyu vporyadkuvati zibrannya rozrahovane na glyadacha yiyi koncepciya radikalno vidriznyayetsya vid principu skarbnici yak bilsh mensh uporyadkovanogo zibrannya cinnih predmetiv 1603 roku bulo opublikovano katalog Armamentarium Heroicum sho skladavsya iz 125 gravyur zroblenih flamandskim graverom 1560 1612 za malyunkami Dzhovanni Battista Fontani 1541 1587 Na ilyustraciyah buli zobrazheni vidomi aristokrati j voyenachalniki odyagneni v obladunki yaki piznishe pridbav ercgercog Ferdinand II Tirolskij dlya svogo zibrannya Zbrojna zala geroyiv u zamku Ambras Cej istorichnij dokument vvazhayetsya najpershim muzejnim katalogom ilyustraciyi u nomu suprovodzhuyutsya istorichnimi dovidkami sho buli skladeni osobistim sekretarem ercgecoga Yakobom fon Shrenk Notcingom Obraz Kunstkameri Korolivska Kunstkamera bula pevnoyu miroyu vidobrazhennyam duhovnogo kosmosu ta skarbniceyu todishnih znan pro svit Enciklopedichnij obraz Kunstkameri yak teatru svitu mistiv razom iz artefacta artefaktami a takozh naturalia prirodni elementi sho mayut antropomorfnu formu divnih rib gilok koraliv sho nagaduyut dorogocinni prikrasi viznachni tvorinnya prirodi ta exotica ekzotiku dali scientifica naukovi priladi potim drukovanu grafiku ta rizni divactva sho vse ce dopovnyuvalo kurjozi prirodi nauki ta vmin a takozh tak zvani mirabilia chudes abo vitvori mistectva Interes kolekcioneriv do pridvornih eksponativ nadzvichajnoyi ridkosti ta ekzotichnosti pohodiv z yihnoyi naukovoyi dopitlivosti Pri kolekcionuvanni artefaktiv buli vazhlivi yihni hudozhni yakosti virtuoznist roboti antiquitas starozhitnosti dorogocinnist a takozh dinastichni abo istorichni chinniki Z inshogo boku uzhitkovist predmetiv zazvichaj ne mala osoblivogo znachennya Viklyuchennya skladali scientifica godinniki mehanizmi ta naukovi priladi a mehanika yihnoyi diyi viklikala osoblivij zahvat Cikavist ta pragnennya do doslidzhennya j nasampered bazhannya prodemonstruvati shirotu sfer politichnogo vplivu spriyali pridbannyam exotica Znachennya kolekciyi tvoriv mistectva v Ambrasi ne v ostannyu chergu polyagaye v tomu sho predstavleni riznomanitni eksponati dozvolyayut zrobiti visnovok pro hudozhni pragnennya ciloyi epohi Klyuchovimi ponyattyami tut buli dijsnist ta neodnoznachnist sho proyavlyalosya u pragnenni privesti glyadacha u stan nevpevnenosti vikoristanni form i materialiv nezvichnim chinom a takozh vikrivlenni obrazu lyudini Kunstkamera Rudolfa II u Prazi Adrian de Vris Pogruddya imperatora Rudolfa II Praga 1603 Muzej istoriyi mistectv Viden Oskilki v ercgercoga ne bulo spadkoyemcya cholovichoyi stati yakij mig bi uspadkuvati titul jogo zibrannya tvoriv mistectva pislya jogo smerti u 1595 roci perejshlo za zapovitom do jogo molodshogo sina vid pershogo shlyubu markgrafa Karla fon Bargau Prote ostannij buv malo zacikavlenij u tomu shob zabezpechuvati dorogij doglyad za zamkom Abras i zgodom vin rozpochav peregovori pro jogo prodazh imperatorovi Rudolfu II yakij vislovlyuvav svoye zahoplennya shodo cogo zibrannya Karl prodav zibrannya Rudolfu II u 1605 roci Rudolf II 1552 1612 pleminnik Ferdinanda II Tirolskogo buv najbilshim i najpristrasnishim zbirachem Casa de Austria Vihovanij pri dvori svogo dyadka Filipa II v Ispaniyi spadkoyemec prestolu zdobuv tonke rozuminnya hudozhnoyi yakosti ta mistectva yak znaka vlasnoyi vazhlivosti yak majbutnogo imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Pislya togo yak vin stav imperatorom u 1576 roci Rudolf II perenis svoyu rezidenciyu iz Vidnya do Pragi vzyavshi z soboyu v Gradchani cinne zibrannya kartin predmetiv antikvariatu chudovoyi zbroyi ta objets d art U Kunstkameri Rudolfa znahodilis takozh nezvichni polotna Dzhuzepe Archimboldo 1527 1593 yakij dovgo pracyuvav pri prazkomu dvori Zavdyaki svoyim ekspertnim znannyam v galuzi mistectva znannyam svitu ta shirokij osvichenosti v Pragu z yihalisya najkrashi yuveliri ogranniki godinnikari ta zhivopisci svogo chasu yaki zasnuvali svoyeridnij rudolfianskij stil Skladenij antikvarom Rudolfa II Dinelem Freshlem u 1607 1611 rokah opis daye uyavlennya pro masshtabi velikogo zibrannya tvoriv mistectva Pokupka zibrannya u zamku Ambras u nashadkiv ercgercoga Ferdinanda II Rudolf II zaplativ blizko 100 000 rejhstaleriv za eksponati kolekciyi bula sprichinena ne tilki jogo ocinkoyu ciyeyi viklyuchnoyi kolekciyi ta kurjoziv ale i vidobrazhala jogo bazhannya stvoriti zagalne zibrannya tvoriv mistectva ta skarbiv avstrijskogo domu hocha u pidsumku kolekciya tak i zalishilasya nedotorkannoyu u zamku Abras Nezabarom pislya smerti Rudolfa II u 1612 i 1619 rokah jogo brat i nastupnik imperator Matvij 1557 1619 perenis imperatorskij dvir z Pragi do Vidnya Vin organizuvavshi dostavku najcinnishih predmetiv prazkoyi kolekciyi z Gradchan do Vidnya j takim chinom vryatuvav yih vid rozgrabuvannya shvedskimi vijskami naprikinci Tridcyatirichnoyi vijni Matvij vzyav z soboyu lishe chastinu malovnichih poloten ta vitvoriv mistectva te sho zalishilosya u Prazi bulo rozgrabovane shvedskimi vijskami u 1648 roci pid chas Tridcyatirichnoyi vijni i perejshlo do kolekciyi korolevi Shveciyi Hristini 1626 1689 Vazhlivoyu datoyu v istoriyi kolekciyi vvazhayetsya 10 travnya 1621 roku imperator Ferdinand II vidav nakaz za yakim majno rodini Gabsburgiv stalo nepodilnim i nevidchuzhuvanim mira sho bula napravlena na zapobigannya rozdroblennya zibran mistectv sho nalezhali riznim gilkami dinastiyi Tobto pislya pereocinki finansovogo stanovisha Gabsburgiv u 1621 roci vsi familni koshtovnosti j hudozhni skarbi perestali nalezhati krayini ta yiyi gromadyanam a uspadkovuvalisya za pravom pervorodstva yak nevid yemna vlasnist ercgercogstva Ostanni perevezennya eksponativ z Pragi do Vidnya vidbulisya pri imperatori Josifi II Ercgercog Leopold Vilgelm David Tenirs molodshij Ercgercog Leopold Vilgelm u svoyij galereyi u Bryusseli 1651 Muzej istoriyi mistectv Viden Zagalne zibrannya skarbiv avstrijskogo domu znovu bulo znachno rozshirene u seredini XVII stolittya koli zibrannya ercgercoga Leopolda Vilgelma 1614 1662 bulo perevezeno z Bryusselya do Vidnya 1656 roku Leopold Vilgelm povernuvsya do Vidnya i priviz svoyi kolekciyi sho narahovuvali zgidno z opisom 1659 roku 1397 poloten 343 malyunki i 542 skulpturi yaki buli rozmisheni u Shtalburzi budivli XVII st zbudovanij dlya Maksimiliana II i perebudovanij pislya jogo pereyizdu do imperatorskogo palacu Gofburg pid pridvorni stajni Molodshij sin imperatora Ferdinanda II Leopold Vilgelm spochatku mav prijnyati duhovnij san i obijnyav posadu Velikogo magistra Nimeckogo ordenu Tomu jogo kunstkamera zberigala nasampered sacralia svyashenni predmeti taki yak relikviyi i cerkovni prikrasi odnak takozh i godinniki virobi iz girskogo krishtalyu i sribla Razom iz chislennimi kartinami sho sogodni formuyut osnovu kartinnoyi galereyi Muzeyu istoriyi mistectv v opisi 1659 roku vidznacheni takozh skulpturi najvishoyi yakosti z kamenyu dereva slonovoyi kistki i peredusim iz bronzi Iz zibrannya anglijskogo korolya Karla I 1600 1649 yake bulo rozprodane pislya jogo strati u 1649 roci Leopold Vilgelm zmig pridbati deyaki osnovni tvori italijskogo Vidrodzhennya Tochnij opis predmetiv v reyestri dopovnyuye ilyustrovanij Prodromos Poperednik do Theatrum Artis Pictoriae z opisami kartin iz zibrannya videnskogo Shtalburga Imperatorski zibrannya u Vidni slavilisya svoyeyu yakistyu vzhe u XVI i XVII stolittyah Chimalo yevropejskih praviteliv vvazhali za chest zmicniti cyu dobru reputaciyu vidpovidnimi yiyi rivnyu podarunkami Navit koli z XVII stolittya hudozhni zapiti domu Gabsburgiv pochali postupovo zmishuvatisya u bik arhitekturi muziki j teatru zibrannya prodovzhuvalo popovnyuvatisya okremimi viznachnimi tvorami U 1740 roci na tron zijshla Mariya Tereziya Avstrijska 1717 1780 donka Karla VI priznachena nim spadkoyemiceyu popri te sho bula zhinkoyu Yiyi cholovik Franc Stefan Lotarinzkij rozshiriv kolekciyu rodini pridbannyam gobeleniv 1765 roku buv zasnovanij kabinet monet ta reorganizovana Kimnata skarbiv palacu Gofburg Zasnuvannya Muzeyu istoriyi mistectv u Vidni Muzej istoriyi mistectv na listivci poch XIX st Na pochatku XIX stolittya pid chas Napoleonivskih vijn cherez strah rozgrabuvannya francuzami do Vidnya buli perevezeni zibrannya tvori mistectva sho zalishalisya u zamku Ambras i dva serednovichni zibrannya koshtovnostej koroni i skarbiv ordenu Zolotogo runa sho zberigalisya u skarbnici Spochatku vono rozmishalosya v zamku Nizhnij Belveder j takim chinom prodovzhuvalo zberigati svoyu samostijnist U 1814 1815 rokah deyaki kolekciyi Gabsburgiv chastkovo vikoristovuvalisya zavdyaki dobre pidgotovlenim pokazam Tilki velika reforma imperatorskih zibran rozpochata za imperatora Franca Josifa I u 1875 roci vreshti ob yednala vsi fondi kunstkameri u vidkritomu 1891 roci Muzeyi istoriyi mistectv ta zalishila v skarbnici lishe insigniyi j predmeti pov yazani z chlenami imperatorskoyi dinastiyi domu Nove zibrannya rozmishene u beletazhi u znovu zvedenij budivli na Ringshtrasse otrimalo todi ne duzhe vdalu nazvu Zibrannya hudozhnih ta promislovih predmetiv nim Sammlung kunstindustrieller Gegenstande Pislya rozvalu gabsburzkoyi monarhiyi u 1918 roci do kolekciyi buli priyednani zibrannya gilok ercgercogiv Avstrijskih Este j use zibrannya bulo ne zovsim tochno nazvane Zibrannya skulpturi ta dekorativno uzhitkovogo mistectva 1921 roku fond popovnilo gabsburzke zibrannya gobeleniv majzhe 800 nastinnih kilimiv yaki ranishe sluguvali oformlennyam imperatorskih zamkiv Ce zibrannya nalezhit do najznachnishih kolekcij takogo rodu Nezadovgo do anshlyusa Avstriyi nacional socialistichnoyu Nimechchinoyu u 1938 roci spadshina Gustava fon Bendasa krupnogo promislovcya j kolekcionera vitvoriv mistectva zbagatila zibrannya skulpturi i dekorativno uzhitkovogo mistectva kilkoma vidatnimi predmetami rannogo Vidrodzhennya napriklad Hlopchik sho smiyetsya roboti Deziderio da Settinyano Zagalom zibrannya zaznalo lishe neznachnih vtrat pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Najvidchutnishi vtrati mala kolekciya gobeleniv oskilki eksponati yaki primusovo vivezli do Berlina i dlya oformlennya inter yeru znikli bezslidno Z 1963 roku fondi zibrannya znovu bulo ob yednano v Muzeyi istoriyi mistectv Oskilki v kolekciyi zalishilos nebagato skulptur i majzhe ne bulo virobiv dekorativno uzhitkovogo ta remisnichogo mistectva u 1990 roci bulo uhvaleno rishennya povernuti nazvu Kunstkamera Struktura zibran tvoriv mistectva XVI stolittya vidchutno zminilasya koli naprikinci XIX stolittya buli stvoreni pridvorni muzeyi a fondi bulo rozdileno z urahuvannyam hudozhno istorichnih aspektiv Vtim popri ce videnskij Kunstkameri vdalosya zberegti svoyu cilisnist Rekonstrukciya i sogodennya Odna z vitrin pislya rekonstrukciyi U 2002 roci Kunstkameru dovelosya zakriti z mirkuvan bezpeki konstrukcij ta dlya remontu Bulo provedeno kapitalnij remont i rozshirennya primishen a takozh organizovano nove roztashuvannya i suchasnu prezentaciyu predmetiv iz zaluchennyam najkrashih arhitektoriv dizajneriv ta majstriv muzejnoyi spravi z Avstriyi Nimechchini ta inshih krayin Dlya novoyi ekspoziciyi yaka ye novoyu vihoyu v istoriyi zibrannya bulo vibrano 2200 predmetiv sho informativno predstavlyayut odin period za inshim z urahuvannyam mizhnarodnih standartiv restavraciyi tehniki bezpeki ta oformlennya Dlya peredachi osnovnoyi informaciyi buli zastosovani novitni medijni zasobi V ekspoziciyi takozh jdetsya pro napryamki rozvitku istoriyi mistectva Kunstkamera bula znovu vidkrita dlya vidviduvannya 1 bereznya 2013 roku Nove planuvannya videnskoyi Kunstkameri zasnovane na temi Kolekcioneri domu Gabsburgiv ta yih zibrannya Vartist rekonstrukciyi sklala 18 6 mln yevro blizko 15 mln z yakih bulo vidileno uryadom a 3 5 mln yevro muzej zibrav zavdyaki mecenatam EkspoziciyaKunstkamera roztashovuyetsya na 1 mu 0 5 poversi Muzeyu istoriyi mistectva Ekspoziciya Kunstkameri narahovuye 2200 predmetiv sho rozmishuyutsya na ploshi 2700 m u 20 zalah Vibir eksponativ ohoplyuye istoriyu mistectv pochinayuchi iz Serednih vikiv vklyuchayuchi epohi Vidrodzhennya manyerizmu i baroko i zakinchuyetsya epohoyu klasicizmu Z 2002 po 2013 znahodilas na rekonstrukciyi ekspoziciya bula znovu vidkrita dlya vidviduvachiv 1 bereznya 2013 roku Nove planuvannya zasnovane na temi Kolekcioneri domu Gabsburgiv ta yihnye zibrannya Sered eksponativ predstavleni predmeti serednovichnogo mistectva Akvamanil u formi grifona XII st Madonna iz Krumau bl 1400 Madonna skulptora Rimenshnajdera bl 1500 dekorativno uzhitkove mistectvo u kolekciyi predstavlene riznomanitnimi chashami kubki godinnikami vigotovlenih iz krishtalyu zolota dorogocinnogo kaminnya i perliv u himernih ta rozkishnih formah Najvidomishij eksponat kolekciyi silnichka Salyera Benvenuto Chellini 1500 1572 vigotovlena u 1540 1543 rokah iz zolota chastkovo vkrita emallyu chornogo dereva dlya francuzkogo korolya Franciska I U zibranni takozh predstavleni shpaleri tonkoyi roboti vigotovleni iz vovni i shovku u 1 j polovini XVIII stolittya Viriznyayutsya svoyeyu vitonchenistyu vishukanistyu i virtuoznistyu vikonannya neveliki za rozmirami statuetki i najskladnishi skulpturni kompoziciyi zi slonovoyi kistki stvoreni u XVII stolitti Osnovni eksponati Akvamanil u formi grifona Majsternya Rogera iz Gelmarsgauzena bl 1120 1130 Poet sho spivaye pisnyu svoyij kohanij Tullio Lombardo Veneciya bl 1505 1510Alegoriya marnoti Vanitas Jorg Sirlin starshij abo Ulm bl 1470 1480 Zhinoche pogruddya Franchesko Laurana Ostannya chvert XV st Ercgercoginya Margarita regentsha Niderlandiv Konrat Majt Mehelen abo Bru 1528Silnichka Salyera Benvenuto Chellini Parizh 1540 1543Slon iz silnichkoyu Slon Indiya XV st silnichka Yevropa XIV XV st Obramlennya bl 1550 Fransisko Lopes Kivsh iz drakonom Gasparo Mizeroni Milan bl 1565 1575Kabinetna shafa Pivdenna Nimechchina abo Mantuya bl 1582 Yashik dlya pismovogo priladdya Vencel Yamnitcer Nyurnberg bl 1560 70Umivalnij taz Trionfi Triumfi Kristof Yamnitcer Nyurnberg bl 1601 02 Leopold I yak peremozhec turkiv Viden bl 1690 1693 Mistectvo Serednih vikiv Svyatij Grigorij iz pisaryami Majster videnskoyi paneli Sv Georgiya Kinec X st Svyati Andrij i Petro Konstantinopol bl 954 959 Akvamanil u formi grifona Majsternya Rogera iz Gelmarsgauzena bl 1120 1130 Kubok dlya prichastya iz diskosom i pipetkoyu tak zvanij Viltenskij kubok Nizhnya Saksoniya bl 1160 1170 Vaza z dvoma rechkami Palermo 1 sha polovina XIII st Madonna iz nemovlyam tak zvana Madonna iz Krumau Praga bl 1390 1400 Larec zi slonovoyi kistki Parizh 2 ga tretina XIV st Tak zvana Videnska kniga obraziv Praga bl 1410 1420 pizni dopovnennya Viden bl 1430 1440 Nabir gralnih kart zi scenami pridvornogo polyuvannya tak zvanij Ambraskij nabir Konrad Vic majsternya u Bazeli bl 1440 1445 Medaljon sho zobrazhuye Rizdvo Hristove i Bogoyavlennya Lombardiya bl 1470 1480 Zhertovnik zi zmiyinimi yazikami Nyurnberg seredina XV st Kubok iz krishkoyu tak zvanij Chudovij kubok imperatora Fridriha III Burgundski Niderlandi 3 tya chvert XV st Rannij ta Visokij Renesans Alegoriya marnoti Vanitas Jorg Sirlin starshij abo Ulm bl 1470 1480 Adam Tilman Rimenshnajder Vyurcburg bl 1495 1500 Kubok Dyurera Nyurnberg bl 1500 Kubok Maksimiliana Nyurnberg bl 1510 1515 Madonna iz nemovlyam Tondo Donatello Florenciya bl 1443 Rama Deziderio da Settinyano Florenciya bl 1445 Madonna iz nemovlyam Antonio Rossellino Florenciya bl 1465 1470 Hlopchik sho smiyetsya Deziderio da Settinyano Florenciya bl 1460 1464 Zhinoche pogruddya Franchesko Laurana Ostannya chvert XV st Poet sho spivaye pisnyu svoyij kohanij Alegoriya muziki ranishe Vakh ta Ariadna Tullio Lombardo Veneciya bl 1505 1510 Pokladennya v trunu pripisuyetsya Andrea Mantenya Mantuya bl 1480 Bellerofont priborkuye Pegasa Bertoldo di Dzhovanni vidlivku zrobiv Florenciya bl 1481 1482 Pan Florenciya bl 1486 Zhnec sho vidpochivaye naz Richcho Paduya bl 1500 Venus Felix Shasliva Venera naz Mantuya bl 1510 Madonna z nemovlyam i svyatimi ta Bichuvannya Hrista pracyuvav v kin XV st na poch XVI st v Lombardiyi ta Rimi Rim bl 1510 Adam i Yeva Konrat Majt Mehelen bl 1520 Ercgercoginya Margarita regentsha Niderlandiv Konrat Majt Mehelen abo Bru 1528 Osnova shkatulki z byustom kurfyursta Saksoniyi Fridriha Mudrogo krishka shkatulki z ketavrom osnova shkatulki z portretom Anni Veller krishka shkatulki iz zobrazhennya sireni Majster rizbyar shkatulkovih krishok Nyurnberg 1525 Glechik iz girskogo krishtalyu z visokoyu ruchkoyu Milan 2 ga chvert XVI st Pogruddya imperatora Karla V Leone Leoni Milan bl 1555 Pogruddya korolevi Mariyi Ugorskoyi v ovdovilomu vbrani Leone Leoni Milan bl 1555 Doshka dlya nastilnoyi gri Langer Puff ta gralni shahi Gans Kels starshij Eskiz Jorg Broj starshij Programa Georg Germann Kaufbojren 1537 Francuzke pridvorne mistectvo Silnichka Salyera Benvenuto Chellini Parizh 1540 1543 Gobelen Yednist derzhavi Franchesko Primatichcho Karton Klod Baduen tkachi Zhan i P yer le Bris Fontenblo 1540 1550 Rozkishnij kubok tak zvanij Kubok Mihayila Antverpen 1532 Oniksova kruzhka Rishar Tuten molodshij Parizh 1570 Diana v obrazi mavritanki Franciya do 1560 obramlennya Praga bl 1610 Piznij Renesans Medaljon portret imperatora Maksimiliana II Antonio Abondio Insbruk 3 tya chvert XVI st Chotiri figuri bilya fontanu Flora Cerera Vakh i Vulkan Alegoriyi chotiroh pir roku Pripisuyetsya Joganu Gregoru van der Shardtu Eskiz Vencel Yamnitcer Nyurnberg 1570 Sekreter Nyurnberg bl 1570 Kivsh iz drakonom Gasparo Mizeroni Milan bl 1565 1575 Rozkishna chasha iz prazemu Gasparo Mizeroni Milan bl 1565 1570 Posudina iz lazuritu Rizbyar Dzhan Stefano Karoni oprava Zhak Biliveldt Florenciya 1575 76 1581 Nevelikij domashnij vivtar iz Hristom i samarityankoyu Centralne panno Kristofano Gaffuri stinki nish Bernardino Gaffuri obramlennya Dzhan Ambrodzho Karoni prikrasa zolotom ta emallyu Zhak Biliveldt Florenciya 1590 1600 Zahariya abo Alegoriya zimi Alessandro Vittoria Veneciya bl 1585 Pogruddya Andzheli Loredan Alessandro Vittoria Veneciya bl 1560 70 Ekzotika Slon iz silnichkoyu Slon Indiya XV st silnichka Yevropa XIV XV st Obramlennya bl 1550 Fransisko Lopez Viyalo Cejlon seredina XVI st Shkatulka Cejlon bl 1540 Oprava indo portugalska seredina XVI st i pivdennonimecka bl 1580 90 Kubok iz rogu nosoroga Ispaniya bl 1560 Rig dlya pittya u viglyadi drakona Kornelius Gross Augsburg bl 1560 70 Kubok zi strausyachogo yajcya Klement Kiklinger Augsburg bl 1570 75 Posudina dlya pittya u viglyadi pivnya Majsternya Vencelya Yamnitcera Nyurnberg 3 tya chvert XVI st Iz kunstkameri Ferdinanda II Ercgercog Ferdinand II Franchesko Segala Insbruk bl 1580 Kabinetna shafa Pivdenna Nimechchina abo Mantuya bl 1582 Velika prikrasa dlya seredini stolu u viglyadi chapli Majsternya Sarakki Milan bl 1490 Yashik dlya pismovogo priladdya Vencel Yamnitcer Nyurnberg bl 1560 70 Zhartivliva posudina Vedmid mislivec Gregor Bayir Valentin Draush i Genrih Vagner Augsburg i Myunhen bl 1580 81 Rudnij shtuf u viglyadi nastilnogo fontanu z Davidom i Virsaviyeyu Kaspar Ulih Sankt Joahimshtal tretya chvert XVI st Tri figurki z komediyi del arte Murano abo Insbruk ostannya chvert XVI st Tantal Kristof Gandtner Insbruk bl 1580 90 Tak zvanij Trubach avtomat Gans Shlottgejm Augsburg 1582 Iz prazkoyi kunstkameri Rudolfa II Pogruddya imperatora Rudolfa II Adrian de Vris Praga 1603 Kubok iz bivnya narvala Yan Vermeyen Kameyi na krishci milanska majsternya Mizeroni Praga 1600 1605 Kubok iz bezoara z krishkoyu Yan Vermeyen Praga bl 1606 Posudina iz morskogo kokosu Anton Shvajberger i Nikolaus Pfaff Praga 1602 Kubok z krishkoyu iz rogu nosoroga z iklami afrikanskogo kabana Nikolaus Pfaff Praga 1611 Umivalnij taz Trionfi Triumfi Kristof Yamnitcer Nyurnberg bl 1601 02 Venera Uraniya Dzhovanni da Bolonya Florenciya bl 1575 Merkurij sho letit Dzhovanni da Bolonya Florenciya bl 1585 Nastilna igrashka avtomat u viglyadi korablya Gans Shlottgejm Augsburg 1585 Mehanichnij nebesnij globus Georg Roll i Jogannes Rajngold starshij Augsburg 1584 Godinnik z figurami Diana na kentavri Gans Yakob I Bahmann Augsburg bl 1602 06 Tak zvanij Pershij godinnik iz kulovim hodom Kristof Margraf Praga 1596 Tak zvanij Videnskij planetnij godinnik Godinnikovij mehanizm korpus Yan Vermeyen Praga bl 1605 Vid na Gradchani u Prazi Pripisuyetsya Praga pislya 1606 Glechik iz yashmi Ottavio Mizeroni oprava Praga bl 1590 1600 Oprava 1608 Kameya iz zobrazhennyam Lukreciyi Rizba po kolorovomu kamenyu Alessandro Masnago Obramlennya Yan Vermeyen Kameya Milan ostannya chvert XVI st Obramlennya Praga bl 1602 Dekorativna vaza iz prazemu z krishkoyu Yan Vermeyen Rizba po kolorovomu kamenyu jmovirno majsternya Ottavio Mizeroni Praga bl 1600 1605 Baroko Ferdinand III Pripisuyetsya Yustinusu Psolmajru Viden bl 1643 Visokij pivnij kuhol z krishkoyu Kenigsberg bl 1625 Furiya Majster furij Zalcburg bl 1610 1620 Feniks Majster furij Zalcburg bl 1610 1620 Anakreon Shvebish Gall bl 1625 1630 Abundatia Dostatok Shvebish Gall bl 1635 1645 Kubok iz krishkoyu sho zobrazhuye p yanogo Silena Rizba po slonovij kistci pripisuyetsya Georgu Petelyu Yuvelirna robota Andreas I Vikert Augsburg 1629 Kubok iz krishkoyu Markus Gajden Koburn druga chvert XVII st Kabinetna shafa tak zvana shafa Vrangelya Ulrih Baumgartner Augsburg 1631 1634 Nizhnya konstrukciya Georg Gaupt Stokgolm 1776 Vaza dlya kvitiv Vaza Dionizio Mizeroni Kviti Paul Perc Praga 1647 48 Shestigrannij kivsh z ruchkami Yakob Gajze Kenigsberg bl 1660 Tak zvana Piramida iz girskogo krishtalyu Rizba po kolorovomu kamenyu Dionizio Mizeroni Oprava Gans Rajngardt Travell Praga 1651 1653 Ercgercog Leopold Vilgelm na koni Florenciya bl 1650 Venera abo Amfitrita Pripisuyetsya Italiya bl 1645 vikonana v Angliyi Alegoriya stihij Vodi i Vitru Breslau abo Viden bl 1688 Leopold I yak peremozhec turkiv Viden bl 1690 1693 Korol Josif I yak peremozhec strahu vijni Viden 1693 Kinna statuetka Karla VI Viden 1693 Glechik z krishkoyu zi scenami mislivstva i ribalstva Baltazar Grismann Viden abo Zalcburg tretya chvert XVII st Apollon i Dafna Viden do 1688 Svyatij arhangel Mihayil sho peremagaye diyavola Jogann Shnegg Bajrojt bl 1750 Vid piznogo baroko do klasicizmu Tak zvanij Zolotij nabir dlya tualetnogo stolika imperatrici Mariyi Tereziyi Anton Mattias Domanek Viden bl 1750 Nastilna prikrasa gercoga Karla Oleksandra Lotarinzkogo Piter Josif Fonson i Zhak Fransua van der Donk Bryussel 1755 Merkurij i Venera Majsternya abo poslidovniki Georga Rafaelya Donnera Viden bl 1740 1755 Skutij Prometej Viden 1759 Mariya Antuanetta Gabsburg Lotarinzka druzhina dofina Franciyi Zhan Batist Lemuan Parizh 1771 Imperator Josif II i P yetro Leopoldo velikij gercog Toskani Mozayika Bernardino Regoli rama Lorenco di Kaporali Rim 1772 Gerard van Sviten Franc Ksaver Messershmidt Viden bl 1770 1772 Medaljon iz zhertvoprinesennyam na chest druzhbi Sebastyan Gess Viden bl 1780 1785 Imperator Franc II Antonio Kanova Veneciya bl 1803 1805 Kuratorskij skladDo kuratorskogo skladu Kunstkameri vhodyat Sabina Haag generalnij direktor Muzeyu istoriyi mistectv u Vidni Kunstkameri u Vidni ta Paulyus Rajner kurator Franc Kirhveger kurator Katya Shmic fon Ledebur kurator Konrad Shlegel kurator Gelena Gancer zaviduvachka viddilu restavraciyi Joganna Dil restavrator Barbara Goldmann restavrator Gerbert Rajtshuler restavrator Andrea Antonyuk restavraciya tekstilyu gobeleni Karin Gammershmid restavraciya tekstilyu gobeleni Yeva Mariya Yerabek restavraciya tekstilyu gobeleni Sabina Shvec restavraciya tekstilyu imperatorska skarbnicya Tanya Kimmel restavraciya tekstilyu gobeleni Mihaela Kratohvil restavraciya tekstilyu imperatorska skarbnicya Rezhim robotiKunstkamera roztashovuyetsya na 1 mu 0 5 poversi Muzeyu istoriyi mistectva Poshtova adresa m Viden pl Mariyi Tereziyi 1010 Rezhim roboti Chas roboti z chervnya po serpen shodnya z 10 00 18 00 chetver iz 10 00 21 00 Chas roboti z veresnya po traven vivtorok nedilya z 10 00 18 00 chetver z 10 00 21 00 Ostannye vidviduvannya za 30 hvilin do zakrittya muzeyu Primitki Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 20 zhovtnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2014 ukr Muzej istorii iskusstva v Vene Kunstkamera 25 bereznya 2015 u Wayback Machine v Enciklopediyi Krugosvet ros Kunstkammer Wien The Cradle of the Museum 17 veresnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi mistectv angl TSN Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 20 zhovtnya 2014 ukr Artist FONTANA Giovanni Battista Engraved by CUSTOS Custos 24 veresnya 2015 u Wayback Machine angl History of the collection 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi mistectv angl Curatorial staff 15 zhovtnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi mistectv angl LiteraturaOsnovna literatura Masterpieces of the Kunstkammer Vienna A Brief Guide to the Kunsthistorisches Museum Vienna Edited by Sabine Haag Volume 12 Vienna Kunsthistorisches Museum KHM 2013 239 p ISBN 978 3 99020 037 7 angl Konrad Shlegel Sabina Gaag Muzej istorii iskusstv Vena Kunstkamera Vena London Verlag C H Beck Scala Publishers Ltd 2013 128 s Muzei mira ISBN 978 3 406 64752 9 ros Muzej istorii iskusstva Vena Pod redakciej Silvii Borgezi Kunsthistorisches Museum Vienna Per s it M ZAO BMM 2007 144 s Velikie muzei mira 3000 prim ISBN 978 88 370 2769 8 ros Inventari Wondelin Boeheim Inventar des Nachlasses Erzherzog Ferdinands II von Tirol in Ruhelust Innsbruck und Ambras vom 30 Mai 1596 in Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhochsten Kaiserhauses 7 2 1888 pp CCXXVI CCXXVII nim Rotraud Bauer Herbert Haupt Das Kunstkammer inventar Kaiser Rudolfs II 1607 1611 in Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen in Wien LXXII 1976 1 140 nim Adolf Berger Inventar der Kunstsammlungen des Erzherzog Leopold Wilhelm von Osterreich aus dem Jahre 1659 in Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhochsten Kaiserhauses in Wien 1 2 1883 pp LXXIX CLXXVII nim Heinrich Ziemmermann Inventare Achnet und Regestend aus der Schatzkammer des Allerhochsten Kaiserhauses Inventar der kasierlichen Schatzkammer in Wien 1750 in Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen des Allerhochsten Kaiserhauses in Wien 10 1889 pp CCLII CCCXXIV nim Dodatkova literatura Alois Primisser Die kaiserlich konigliche Ambraser Sammlung Vienna 1819 nim Albert Ilg Kunsthistorische Sammlungen des Allerhochsten Kaiserhauses Fuhrer durch die Sammlungen der Kunstindustriellen Gegenstande Vienna 1891 nim Julius von Schlosser Kunsthistorische Sammlungen des Allerhochsten Kaiserhauses Ausgewahlte Gegenstande der kunstindustriellen Sammlung Vienna 1901 nim Julius von Schlosser Die Kunst und Wunderkammern der Spatrenaissance Ein Beitrag zur Geschichte des Sammelwesens Leipzig 1908 nim Julius von Schlosser Werke die Kleinplastik in der Skulpturensammlung des A H Kaiserhauses Vol I Bildwerke in Bronze Stein und Ton Vienna 1910 nim Julius von Schlosser Werke die Kleinplastik in der Skulpturensammlung des A H Kaiserhauses Vol II Bildwerke aus Holz Wachs und Elfenbein Vienna 1910 nim Leo Planiscig Die Estensichte Kunstsammlung Vol I Skulpturen und Plastiken des Mittelalters und der Renaissance Vienna 1919 nim Leo Planiscig Die Bronze plastiken Statuetten und Plaretten Publikationen aus den Sammlungen fur Plastik und Kunstwerbe Vol IV Vienna 1924 nim Fritz Eichler Ernst Kris Die Kameen im Kunsthistorischen Museum Beschreibender Katalog Publikationen aus den Kunsthistorischen Sammlungen in Wien Vol II Vienna 1927 nim Ernst Kris Goldschmeidearbeiten des Mittelalters der Renaissance und der Barock Part I Arbeiten in Gold und Silber Publikationen aus den Kunsthistorischen Sammlungen in Wien Vol V Vienna 1932 nim Leo Planiscig Ernst Kris Katalog der Sammlungen fur Plastik und Kunstwerbe Vienna 1935 nim Katalog der Sammlungen fur Plastik und Kunstwerbe Part I Mittelalter Fuhrer durch das Kunsthistorischen Museum 9 Vienna 1964 nim Katalog der Sammlungen fur Plastik und Kunstwerbe Part II Renaissance Fuhrer durch das Kunsthistorischen Museum 11 Vienna 1966 nim Elisabeth Scheicher Die Kunst und Wunderkammern der Habsburger Innsbruck Munchen 1979 nim Rudolf Distelberger Manfred Leithe Jasper Kunsthistorisches Museum Wien Schatzkammer und Sammlung fur Plastik und Kunstwerbe London 1982 nim Manfred Leithe Jasper Renaissance Master Bronzes from the Collection of the Kunsthistorisches Museum Vienna Washington National Gallery 1986 angl Kunsthistorisches Museum Vienna Guide to the Collections Vienna 1988 angl Rudolf von Strasser with the co operation of Sabine Baumgartner Licht und Farbe Dekoriertes Glas Renaissance Barock Biedermeier Die Sammlung Rudolf von Strasser Schriften des KHM Vol 7 Vienna 2002 nim Sabine Haag Meisterwerke der Elfenbeinkunst Kurzfuhrer durch das KHM Vol 8 Vienna 2007 nim Katalogi vistavok Maria Theresia und ihre Zeit Zur 200 Wiederkehr des Todesages Vienna Schloss Schonbrunn 1980 nim Zauber der Medusa Europaische Manierismen Vienna Kunstlerhaus 1987 nim Prag um 1600 Kunst und Kultur am Hofe Kaiser Rudolfs II Vol II Vienna KHM 1988 nim Furstenhofe der Renaissance Giulio Romano und die klassische Tradition Vienna KHM Neue Burg 1989 nim Circa 1492 Art in the Age of Exploration Washington National Gallery of Art 1992 angl Von allen Sieten schon Berlin Altes Museum 1995 nim Spielwelten der Kunst Kunstkammerspiele Vienna KHM 1998 nim Kaiser Karl V 1500 1558 Macht und Ohnmacht Europas Bonn Kunsthalle Vienna KHM 2000 nim Exotica Portugals Entdeckungen im Spiegel furstlicher Kunst und Wunderkammern der Renaissance Vienna KHM 2000 nim Alle Wunder dieser Welt Die Kostbarsten Kunstwerke aus der Sammlung Erzherzog Ferdinands II 1529 1595 Innsbruck Schloss Ambras 2001 nim Kaiser Ferdinand I 1503 1564 Das Werden der Habsburgermonarchie Vienna KHM 2003 nim Rudolf Distelberger Die Kunst des Steinschnitts Prunkgefasse Kameen und Commessi aus der Kunstkammer Vienna KHM 2003 nim Katja Schmitz von Ledebur Szenen aus dem Buch Tobias Aus der Tapisseriensammlung des Kunsthistorischen Museums Vienna KHM 2004 nim Bernstein fur Thron und Altar Das Gold des Meeres in furstlichen Kunst und Schatzkammern Vienna KHM 2005 nim Giambologna Triumph des Korpers Vienna KHM 2006 nim Die Entdeckung der Natur Naturalien in den Kunstkammern des 16 und 17 Jahrhunderts Innsbruck Schloss Ambras 2006 nim Kaiser Rudolf II zu Gast in Dresden Dresden Grunes Gewolbe 2007 nim Arcimboldo 1526 1593 Vienna KHM 2008 nim Schatze burgundischer Hofkunst in Wien Vienna KHM 2009 nim Der Kunstler der Kaiser Von Durer bis Tizian von Rubens bis Velazquez Aus dem Kunsthistorischen Museums in Wien Baden Baden Museum Frieder Burda 2009 nim Katja Schmitz von Ledebur Habsburg Treasures Renaissance Tapestries from the Kunsthistorisches Museum Vienna 2010 angl PosilannyaPortal Mistectvo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kunstkamera Viden Informaciya 17 veresnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi mistectv angl nim Video kanal 19 serpnya 2014 u Wayback Machine na sajti Muzeyu istoriyi mistectv angl nim Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi

Дата публікації:
Топ