Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Градчани (чеськ. Hradčany, нім. Hradschin) — один з чотирьох історичних районів Праги, що зберіг до 1784 року право на самокерування.
| Градчани Прага | ||||
 | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 50°05′22″ пн. ш. 14°23′50″ сх. д. / 50.08944444447177347° пн. ш. 14.397222222249777° сх. д.Координати: 50°05′22″ пн. ш. 14°23′50″ сх. д. / 50.08944444447177347° пн. ш. 14.397222222249777° сх. д. | ||||
| Країна |  Чехія[1] | |||
| Адмінодиниця | Прага | |||
| Площа | 1,515 квадратний кілометр | |||
| Населення | 1774 осіб (26 березня 2021)[2] | |||
 | ||||
| Карта | ||||
  Градчани Градчани (Прага) | ||||
 Градчани у Вікісховищі | ||||
Стара імператорська резиденція Празький град і місто-фортеця Градчани, що знаходиться поруч, розташовані на скелястому пагорбі лівого берега річки Влтави. Назва району пішло від слова «hrad», що чеською означає «фортеці, замок, укріплене поселення».
Історія Градчан
До початку XIX століття до західної частини Празького граду підступав ліс, через котрий проходила дорога до Бржевновського, а пізніше і Страговського монастиря, і вела далі в бік північно-західної Богемії. Біля цієї дороги, поруч з Градом (на місці сучасної Градчанської площі) було старе слов'янське поселення, котрому біля 1333 року бургграф Празького грааду Гінек II Берка з Дуби присвоїв статус міста.
Це поселення у часи правління чеського короля Карла IV (1375 рік) було розширено далі на захід до сучасних площі Погоржелец, Лоретанської площі й району Новий світ, а також захищене системою стін фортеці (Голодна стіна). Як і розташоване поруч місто Мала Страна, Градчани стали жертвою нищівних гуситських війн у 1420 році і в 1541 вигоріли повністю разом з територією Празького Граду.
Після цієї пожежі площу, що звільнилася від попередніх забудов, почали викупати дворяни і представники церкви, тут почали рости палаци у стилі ренесанс і канонічні будинки. Престиж міста виріс у 1598 році, коли імператор Рудольф II Габсбург надав йому статус «Королівського міста», приблизно в цей же час (1588 рік) будується Градчанська ратуша, на дверях котрої досі знаходиться металічний «празький лікоть» — офіційна міра довжини того часу.
До першої половини XVIII століття Градчани від комплексу Празького Граду были відділені глибоким викопаним ровом з відкидним мостом.
Головні пам'ятки
- Градчанська ратуша (1598, ренесанс);
![image]()
Вид на Градчани з південного заходу - Шварценберзький палац (1545–63, ренесанс, розпис 1580, зараз Військово-історичний музей);
- Мартиницький палац (1552–63, 1598, 1624, ренесанс; нині Канцелярія головного архітектора);
- Архієпископський палац (1562–64, 1669-94, 1763–64, бароко);
- Чернінський палац (1669–1720, бароко; нині Міністерство іноземних справ);
- Тосканський палац (1690, бароко);
- Штернберзький палац (1690–1720, бароко; нині Національна галерея);
- Гложецький палац (кінець XVII ст.; нині посольство Австрії);
- Дитріхштейнський і Грзанский палаци (XVIII ст., бароко; нині парадні державні резиденції);
- Сальмський палац (1800–10, ампір; нині посольство Швейцарії);
- Празька Лорета (1626–1756, бароко);
- Страгівський монастир (закладений у 1140 р., романський і готичний стилі) з Йозефінською бібліотекою (1782–84; ніне Музей національної письмовості);
- Костьол св. Яна Непомуцького (1720–28, бароко, арх. К. І. Динценгофер);
- Монастир капуцінов на Лоретській площі (1601, ренесанс і бароко);
- Костьол св. Роха (1603–12; пізня готика);
- Костьол діви Марії на Страговські надворжи (будувались з XII до XVIII століття, різні стили);
- Чумний стовп зі статуєю діви Марії (1726, бароко).
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Český statistický úřad https://www.czso.cz/csu/czso/vysledky-scitani-2021-otevrena-data
- Jiří Hrůza. Urbanismus světových velkoměst. I díl. Praha. — Praha : Vydavatelství ČVUT, 2003. — 191 с. — .
- . Архів оригіналу за 8 лютого 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 31 грудня 2015.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gradchani chesk Hradcany nim Hradschin odin z chotiroh istorichnih rajoniv Pragi sho zberig do 1784 roku pravo na samokeruvannya Gradchani PragaZagalna informaciya50 05 22 pn sh 14 23 50 sh d 50 08944444447177347 pn sh 14 397222222249777 sh d 50 08944444447177347 14 397222222249777 Koordinati 50 05 22 pn sh 14 23 50 sh d 50 08944444447177347 pn sh 14 397222222249777 sh d 50 08944444447177347 14 397222222249777Krayina Chehiya 1 Adminodinicya PragaPlosha 1 515 kvadratnij kilometrNaselennya 1774 osib 26 bereznya 2021 2 KartaGradchaniGradchani Praga Gradchani u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gradchani znachennya Stara imperatorska rezidenciya Prazkij grad i misto fortecya Gradchani sho znahoditsya poruch roztashovani na skelyastomu pagorbi livogo berega richki Vltavi Nazva rajonu pishlo vid slova hrad sho cheskoyu oznachaye forteci zamok ukriplene poselennya Istoriya GradchanDo pochatku XIX stolittya do zahidnoyi chastini Prazkogo gradu pidstupav lis cherez kotrij prohodila doroga do Brzhevnovskogo a piznishe i Stragovskogo monastirya i vela dali v bik pivnichno zahidnoyi Bogemiyi Bilya ciyeyi dorogi poruch z Gradom na misci suchasnoyi Gradchanskoyi ploshi bulo stare slov yanske poselennya kotromu bilya 1333 roku burggraf Prazkogo graadu Ginek II Berka z Dubi prisvoyiv status mista Vin stav tretim i najmenshim z prazkih mist pislya Starogo Mista i Maloyi Strani Gradchani stali ne korolivskim mistom a piddanskim Gradchani azh do otrimannya statusu korolevskogo mista u 1598 roci znahodilisya v feodalnij vlasnosti j pryamij pidleglosti burggrafa Cheskogo korolivstva Faktichno vse misto skladalos z rinkovoyi ploshi i dvoh vulic Ce poselennya u chasi pravlinnya cheskogo korolya Karla IV 1375 rik bulo rozshireno dali na zahid do suchasnih ploshi Pogorzhelec Loretanskoyi ploshi j rajonu Novij svit a takozh zahishene sistemoyu stin forteci Golodna stina Yak i roztashovane poruch misto Mala Strana Gradchani stali zhertvoyu nishivnih gusitskih vijn u 1420 roci i v 1541 vigorili povnistyu razom z teritoriyeyu Prazkogo Gradu Pislya ciyeyi pozhezhi ploshu sho zvilnilasya vid poperednih zabudov pochali vikupati dvoryani i predstavniki cerkvi tut pochali rosti palaci u stili renesans i kanonichni budinki Prestizh mista viris u 1598 roci koli imperator Rudolf II Gabsburg nadav jomu status Korolivskogo mista priblizno v cej zhe chas 1588 rik buduyetsya Gradchanska ratusha na dveryah kotroyi dosi znahoditsya metalichnij prazkij likot oficijna mira dovzhini togo chasu Do pershoyi polovini XVIII stolittya Gradchani vid kompleksu Prazkogo Gradu byli viddileni glibokim vikopanim rovom z vidkidnim mostom U 1784 roci v hodi reform Josipa II Gradchani buli u razom z inshimi troma mistami ob yednani u Korolivske misto Praga Zaraz Gradchani vhodyat do skladu administrativnih rajoniv Praga 1 i Praga 6 Golovni pam yatkiGradchanska ratusha 1598 renesans Vid na Gradchani z pivdennogo zahodu Shvarcenberzkij palac 1545 63 renesans rozpis 1580 zaraz Vijskovo istorichnij muzej Martinickij palac 1552 63 1598 1624 renesans nini Kancelyariya golovnogo arhitektora Arhiyepiskopskij palac 1562 64 1669 94 1763 64 baroko Cherninskij palac 1669 1720 baroko nini Ministerstvo inozemnih sprav Toskanskij palac 1690 baroko Shternberzkij palac 1690 1720 baroko nini Nacionalna galereya Glozheckij palac kinec XVII st nini posolstvo Avstriyi Ditrihshtejnskij i Grzanskij palaci XVIII st baroko nini paradni derzhavni rezidenciyi Salmskij palac 1800 10 ampir nini posolstvo Shvejcariyi Prazka Loreta 1626 1756 baroko Stragivskij monastir zakladenij u 1140 r romanskij i gotichnij stili z Jozefinskoyu bibliotekoyu 1782 84 nine Muzej nacionalnoyi pismovosti Kostol sv Yana Nepomuckogo 1720 28 baroko arh K I Dincengofer Monastir kapucinov na Loretskij ploshi 1601 renesans i baroko Kostol sv Roha 1603 12 piznya gotika Kostol divi Mariyi na Stragovski nadvorzhi buduvalis z XII do XVIII stolittya rizni stili Chumnij stovp zi statuyeyu divi Mariyi 1726 baroko PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Cesky statisticky urad https www czso cz csu czso vysledky scitani 2021 otevrena data d Track Q3504917d Track Q111647375 Jiri Hruza Urbanismus svetovych velkomest I dil Praha Praha Vydavatelstvi CVUT 2003 191 s ISBN 80 01 02764 3 Arhiv originalu za 8 lyutogo 2016 Procitovano 31 grudnya 2015 Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 31 grudnya 2015 Div takozhGradchanska stanciya metro Prazhskij Grad