Костянти́н Микола́йович Ти́щенко (30 липня 1941, м. Глухів, Сумська область — 23 липня 2023, м. Львів) — український мовознавець, педагог, перекладач, доктор філологічних наук (1992), професор (1995). Автор понад 240 праць із метатеорії мовознавства, знакової теорії мови, лінгвістичних закономірностей, з питань оптимізації морфологічних описів мов, лінгвопедагогіки, проблем розвитку мови, романського та східного мовознавства, а також циклів статей з германістики, славістики, кельтології, баскології, фінознавства, балканістики й алтаїстики. Викладач і знавець понад двох десятків різносистемних мов. Читав лекції з загального мовознавства, вів практичні курси французької, італійської, перської, фінської, баскійської, валлійської та інших мов. У 2001—2010 рр. — завідувач і провідний науковий працівник заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка. З 2011 р. до 2023 р. професор кафедри мов і літератур Близького та Середнього Сходу.
Костянтин Миколайович Тищенко | |
---|---|
Народився | 30 липня 1941 Глухів, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
Помер | 23 липня 2023 (81 рік) Львів |
Поховання | Київ, Берковецьке кладовище |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | філолог, славіст, романіст, перекладач, педагог |
Alma mater | Київський Університет імені Тараса Шевченка |
Галузь | мовознавство, романістика, сходознавство, германістика, славістика, кельтологія, фінознавство, порівняльно-історичне мовознавство, топоніміка, загальне мовознавство |
Заклад | Київський Університет імені Тараса Шевченка |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор філологічних наук |
Науковий керівник | Білецький Андрій Олександрович |
Відомий завдяки: | створення метатеорії мовознавства (1992), лінґвістичний музей (1992), системний курс мовознавства (2007), метод контекстування у топоніміці (2006), експериментальниі романські групи (1992). |
Батько | Тищенко Микола Павлович |
Мати | Рибалко-Тищенко Анна Степанівна |
Нагороди |
Біографія
Народився в сім'ї архітектора Миколи Павловича Тищенка (1911—2004) та шкільної вчительки Анни Степанівни Рибалко-Тищенко (1917—2002). Закінчив київську середню школу № 92 із золотою медаллю. 1963 р. закінчив із відзнакою Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, одержавши спеціальність філолога-романіста, педагога та спеціалізацію в галузі прикладної лінґвістики. Здібного до мов і науки студента направили після служби у війську на викладацьку роботу на кафедру романської філології Київського університету.
Навчався в аспірантурі у проф. А. О. Білецького, який відразу помітив наукові здібності й цілеспрямованість свого аспіранта. За його рекомендацією 1968 року К. Тищенкові доручили керувати діалектологічною експедицією Київського університету ім. Т. Г. Шевченка до 5 міст на кавказькому узбережжі Чорного моря. Тоді було зібрано 10 томів діалектологічних матеріалів для Лінгвістичного атласу Середземномор'я. За високий професіоналізм та проведену величезну роботу над матеріалами з кавказького узбережжя для цього атласу, який готували вчені різних країн, 29-річного кандидата філологічних наук К. Тищенка 1970 року обрали членом його редакційної ради. За рік до цього він захистив кандидатську дисертацію на тему «Дієслівна парадигма романських мов. Зіставно-типологічне дослідження».
З часу закінчення навчання в університеті в 1963 році К. М. Тищенко за винятком дворічної армійської служби весь час працює в цьому навчальному закладі на різних кафедрах: до призову восени 1963 р. — на кафедрі романської філології, після демобілізації — 6 років на кафедрі загального мовознавства і класичної філології, згодом — 15 років на кафедрі теорії та практики перекладу (від 1975 р. — доцентом), потім — знову 8 років на кафедрі романської філології.
Після захисту докторської дисертації на тему (1992) прийняв пропозицію ректорату очолити кафедру теорії та практики східних мов, згодом реорганізовану в кафедру східної філології, з якої 1995 року виділилася кафедра Близького Сходу. Завідував кафедрою 9 років. Від 2001 року К. М. Тищенко був завідувачем і провідним науковим працівником заснованого ним 1992 року Лінгвістичного навчального музею.
Помер у Львові 23 липня 2023 року, рівно за тиждень до свого 82-го дня народження. Був похований 27 липня 2023 року в одній могилі з батьками на Берковецькому кладовищі в Києві (ділянка № 116).
Наукова діяльність
Метатеорія мовознавства
Головним науковим досягненням К. М. Тищенка є створення метатеорії мовознавства. Ця концепція стала можливою внаслідок теоретичного переосмислення співвідношень змісту окремих лінгвістичних дисциплін і блоків лінґвістичних знань у системі єдиної науки про мову. Вона вперше стисло описана вченим у вигляді великої матриці у ключовій статті 1989 року. Мовознавство стало першою наукою, для якої опрацьовано метатеорію, що адекватно відображає взаємне розташування і співвідношення нагромаджених досі знань про систему мов світу та їхні властивості. При цьому було виділено зумовлені природою об'єкта сім найзагальніших метаполів лінґвістичних знань (етнопрагматика мови, аксіопрагматика, ідіопрагматика, синтактика, сиґніфіка, генетичне мовознавство, еволюційне мовознавство) та кілька суб'єктно зумовлених видів лінґвістичних знань (галузі, концепції, методи, одиниці, закономірності).
Публікації
- Програма з основ мовознавства. — К.: КДУ, 1973
- Робоча програма курсу «Основи мовознавства». — К.: КДУ, 1980.
- Загальна структура лінгвістичних знань // Мовознавство. — 1989. — № 6. — С. 48–52.
- Методичні вказівки з системного застосування основної термінології мовознавства // К.: КДУ, 1989.
- Роль оптимизации дидактической структуры языкознания в совершенствовании филологического образования // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 24. — К.: КГУ, 1990. — С. 100—105.
- Складники метатеорії мовознавства // Вісник КДУ. Іст.-філол. науки. — Вип. 1. — К.: КДУ, 1991. — С. 90–95.
- Соціолінгвістика та прагматика у світлі метатеорії мовознавства // Актуальні проблеми соціолінгвістики. — К.: Вища школа, 1992.
- Метатеорія мовознавства. (Автореферат дис. … докт.філол.н.). — К.: КДУ, 1992.
- Метатеорія мовознавства. — К.: Основи, 2000.
- Класифікація законів мовознавства // Наукові вісті НТУУ «КПІ». — 2005, № 2. — С. 130—138.
- Основи мовознавства: Системний підручник. — К., 2007. — 304 с.
- Kostiantyn Tyszczenko, Po co językoznawstwu metateoria? // Medytacje filozoficzne, Warszawa: Fundacja na Rzecz Myślenia im. Barbary Skargi, 2015. — С. 235—262.
Загальне мовознавство
Опрацювання метатеорії мовознавства стало можливим шляхом паралельної рефлексії над загальнотеоретичними лінґвістичними курсами, які К. М. Тищенко викладав перед тим упродовж 25 років. По дворічній армійській службі (1963—1965) та після вступу до аспірантури, на запрошення проф. А. О. Білецького і під його керівництвом К. М. Тищенко від 1965 року почав викладати теоретичні курси загального мовознавства і вступу до мовознавства для студентів I і V років навчання тодішнього філологічного факультету і факультету іноземних мов КДУ. Дотепер, за 42 роки викладання цих дисциплін проф. К. М. Тищенком, їх прослухали і склали іспити понад 5 тисяч студентів[].
Публікації
- Про формалізацію апарату дослідження синтетичних форм словозміни // Мовознавство. — 1968. — № 3.
- Поиск оптимального морфологического конструкта языка для минимизации описания событий // Информация в организаци и проведении науч. исслед.- К.: ИНИ АН УССР, 1968.
- Складокількість як критерій зіставно-стилістичної типології // Теор. проблеми лінгв. стилістики. — К.: Наук. думка, 1972. — С. 104—123.
- Системная модель искусственного языка // Языки эконом. управл. и проектирования систем. — М.: Наука, 1973. — С. 84–91 (співавтор).
- Об одном способе квантитативной характеристики уровней языка // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 8. — К.: КГУ, 1974. — С. 11–14.
- Про синтетичну концепцію лінгвістичного знака // Вісник КДУ. Романо-герм. філ. — Вип. 9. — К.: КДУ, 1975. — С. 13–16.
- Рец. на кн.: Белецкий А. А. Лексикология и теория языкознания (ономастика) // Вопросы языковой структуры. — К.: КГУ, 1976.
- Количество во взаимосвязи с качеством и мерой в языке // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. Вып.13. — К.: КГУ, 1979. — С. 3–6.
- О фонологическом приложении закона Вебера-Фехнера // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — К.: КГУ, 1980 Вып. 14. — С. 6–8.
- Лінгвістичний знак як єдність знаків мови і мовлення // Мовознавство. — 1980. — № 1. — С. 30–34.
- О диалектической сущности синтактики // Содержательные аспекты языковых единиц. — К.: КГУ, 1982. — С. 5–9.
- Перевод и адаптация // Теория и практика перевода. — Вып. 8. — К.: КГУ, 1982 (співавтор).
- О структуре и переводе названий документов патентной информации // Теория и практика перевода. — Вып. 10. — К.: КГУ, 1983. — С. 18–28 (співавтор).
- Рец. на кн.: 3орівчак Р. П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія // Мовознавство. — 1984. — № 4.
- Методичні вказівки по вдосконаленню використання в навчальному процесі світоглядної та лінгвістичної проблематики праць класиків марксизму-ленінізму. — К.: КДУ, 1985.
- Категории политэкономии как имманентная основа патентной классификации // Науковедение и информатика. Вып. 28. — К.: Наук. думка, 1986. — С. 62–67 (співавтор).
- О диалектике языкового содержания // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 21. — К.: КГУ, 1986. — С. 3–7.
- Об инвариантной последовательности развития речи в филогенезе и онтогенезе (тезисы) // Актуальные лингвометодич. и психолого-педагогич. проблемы ускор. обучения взрослых. — К.: КГУ, 1990. — С. 6.
- Програма курсу «Основи наукових досліджень». — К.: КДУ, 1991.
- Про книгу «Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики» (післямова) // Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. — К.: Основи, 1998.
- Ф. де Сосюр. Курс загальної лінгвістики (пер. з фр., коментар і наук. редакція). — К.: Основи, 1998 (співперекладач).
- Лекції з генетичного мовознавства. Передісторія мовлення, палеосигніфіка, історична синтактика. — К.: ВЦ «Київський ун-т», 1999. — 53 с.
- Мови Європи. Атлас-календар 2001. — К., Львів: Кальварія.
Романістика
Філолог-романіст за освітою, К. М. Тищенко є автором численних публікацій з французької, італійської, португальської та інших романських мов. Викладав французьку мову й переклад у 1963—1990 рр. Опублікував низку власних літературних перекладів з французької, португальської та італійської мов. У серпні 1998 року забезпечував португальський переклад для урядової делегації України на Всесвітній виставці Expo '98 у Лісабоні.
Публікації
- Формальная морфология латинского глагола (тезисы) // ІІІ Всесоюз. конф. по вопросам классич. филологии. — К.: КГУ, 1966.
- Глагольная парадигма романских языков (Автореферат дис. … канд. филол. н.). — К.: КГУ, 1969.
- Morphologie optimale de synthèse du verbe français // Вісник КДУ. Романо-герм. філол. № 7. — К.: КДУ, 1973.
- Про автора (післямова) // Ж. Рейш. Гризіться, панове [Роман]. — К.: Дніпро, 1974.
- Atlante linguistico mediterraneo. — Firenze: Olschi, 1978 — … Від 1978 р. вийшло 23 випуски; видання триває (співавтор).
- Предельно информативное описание морфологии французского глагола // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 15. — К.: КГУ, 1981. — С. 75–78.
- Португальська мова // УРЕ. — Т.9. — К., 1983.
- Провансальська мова і література // УРЕ. — Т.9. — К., 1983 (співавтор).
- Ретороманські мови // УРЕ. Т.9. — К., 1983.
- Учбові завдання до інтенсивного курсу французької фонетики. — К.: КДУ, 1983.
- Учбові завдання до інтенсивно-корективного курсу французької базисної граматики. — К.: КДУ, 1984.
- Интенсивный курс французского языка. Учебник для вузов. — К.: Вища школа, 1984 (співавтор).
- Общероманские закономерности современных глагольных парадигм (тезисы) // Методич. рекомендации по курсам романского языкозн. Ч.1. — К.: КГУ, 1985.
- Українсько-французький словник. — К.: Рад. школа, 1986 (співавтор).
- Программа комплексного изучения четырех романских языков. — К.: КГУ, 1988 (співавтор).
- Українсько-французький словник. — Ірпінь: Перун, 1994 (співавтор).
Італознавство
Дослідження з італознавства: «Морська і рибальська лексика Кавказького узбережжя Чорного моря» (1976), «Італійська мовна присутність в Україні» (доповідь на 72 конгресі Спілки Данте Аліґієрі у Трієсті, 1996), «Формальна морфологія італійського дієслова» (2003); розділ «Дієслівна парадигма італійської мови» (в дисертації 1969 р.), «Сільвано Чеккеріні та його твори» (післямова; 1973), «Живий слід Риму в мові й географічних назвах України»; переклади з італійської (Р.Проді, К.Ґоці, Ф.К'єза). Засновник і президент мовно-культурної Спілки Данте Аліґієрі у Києві (з 1994; від 2002 почесний президент), К. М. Тищенко 35 років викладав італійську мову в Київському університеті ім. Т. Шевченка (з 1965) і на курсах Спілки Данте Аліґієрі у Києві (з 1994).
Публікації
- Учебный частотный словарь-минимум для студентов, изучающих итальянский язык. — К.: КГУ, 1969
- Сільвано Чеккеріні та його твори (післямова) // С. Чеккеріні. Помилуваний смертю [Роман]. — К.: Рад. письм., 1973.
- Lessico marinaro e peschereccio del littorale Caucasico del Mar Nero // Bolletino dell'Atlante ling. Mediterraneo. — Firenze: Olschi, 1976.
- Atlante linguistico Mediterraneo. — Firenze: Olschi, 1978 — … Від 1978 р. вийшло 23 випуски; видання триває (співавтор).
- Італійська мова. // УРЕ. Т.4. — К., 1979.
- La presenza linguistica e culturale italiana in Ucraina // Pagine della Dante. № 2/95. — Roma, 1995.
- La presenza linguistica e culturale italiana in Ucraina // Quaderni della Dante. № 4/96. — Roma, 1996.
- La morfologia formale del verbo italiano // Lingua e letteratura italiana dentro e fuori la penisola. Atti del III Congresso degli Italianisti Europei. — Cracovia, 2003. — P. 521—527.
- Топонімічні сліди Риму в сарматському ареалі II ст. н. е. // VIII сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей. — К., 2004. — С. 150—153.
- Живий слід Риму в мові і географічних назвах України // Дивослово. — 2004. — № 10. — С. 67-73.
- Етномовна історія прадавньої України. — К.: Аквілон-Плюс, 2008. — 480 с.
- Українська частка історії Риму // Україна: Наука і культура. Вип. 34. — К., 2008. — С. 214—233.
- Італія і Україна: Тисячолітні етномовні контакти. — К.: Аквілон-Плюс, 2009. — 192 с.
- Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль, 2010. — 240 с.
Славістика
Дослідження К. М. Тищенка зі слов'янських мов присвячені окремим аспектам їх викладання для іноземців та мовно-культурним контактам слов'ян з їхніми історичними сусідами.
Публікації
- Флективно-акцентуационные типы русского субстантивного склонения // Рус. языкознание. — Вып. 6. — К.: КДУ, 1983. — С. 17–24.
- Частотна українська граматика. Препринт. — Львів, 1989.
- Граматичні таблиці української мови // Словник фр.-укр., укр.-фр. — Ірпінь: Перун, 1994. — С. 505—517.
- Механіка млинова (народна термінологія і номенклатура вітряків) // Пам'ятки України. — 1998. — № 3-4.
- Литва на Сіверщині. Топонімічні свідчення // Пам'ятки України. — 2001. — № 1.
- Нове тисячоліття української мови // Урок української. — 2002. — № 3.
- «Науковий патріотизм» або чому наука складніша від міфотворчості? // Україна молода. — 2002. — 16 лютого.
- Поки живі українські діалекти — живе Україна // Дивослово. — 2002. — № 6. — С. 13-16.
- Нові підходи в дослідженні берестяних грамот. Давньоновгородсько-українські мовні паралелі // Пам'ятки України. — 2002. — № 2. — С. 172—179.
- Лідсько-лоївське відлуння берестейських говірок // Пам'ятки України. — 2002. — № 3-4. — С.36-39.
- Історичний вплив української мови на російську // Урок української. — 2004. — № 11-12. — С. 47-51.
- Запозичення з української до сусідніх мов // Урок української. — 2005. — № 1-2. — С. 55-58.
- Походження назв літописних слов'янських племен (1) // Народна творчість та етнографія. — 2005. — № 6. — С. 171—183.
- Походження назв літописних слов'янських племен (2) // Народна творчість та етнографія. — 2006. — № 2. — С. 150—168.
- Тринадцять миттєвостей життя [Спогади про О. Л. Рибалка] // Правдиве українське серце: Олександр Рибалко. — К., 2010. — С. 669—675.
- // Український тиждень — 2012, № 39 (256) 28.09-4.10
- Гени, мова, Україна // Український тиждень — 2012, № 16 (233). 20-26.04
- Долітописна мовна історія українців — Дрогобич: Посвіт, 2016. — 752 с.
- Іншомовна історія українців — Київ ; Броди: Просвіта, 2018. — 816 с.
- 42 епохи українських мовних контактів: Енциклопедія 3000 запозичених реалій античности й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах. — Київ ; Броди: Просвіта, 2020. — 912 с.
Германістика
Кілька публікацій з германістики відображають окремі сторони наукових інтересів К. М. Тищенка і пов'язані переважно з мовно-історичними питаннями.
Публікації
- «Скандинавщина в Давній Руси» [О. Партицького]: повернення через 113 років // Стоголосник. — 2000. — № 3-4. — С. 63-77.
- І букмол і нюношк // Стоголосник. — 2000. — № 3-4. — С. 110—119.
- Тюринґи — ґерманське плем'я з гунськими зв'язками // Етнічна історія народів Європи. — Вип. 18. — К., 2005. — С. 11-18.
- Невловима Сівéра і Сіверщина // Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України. — Глухів, 2006. — С. 9-19.
- Етномовна історія прадавньої України. — К.: Аквілон-Плюс, 2008. — 480 с.
- Топоніми від основи Pers-/ Pars- у Швеції // Східний світ. № 3/2010. — С. 208—216, І-IV.
- Перські селища у Швеції // XIV сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). — К., 2010. — С. 75–78.
- Халіфат і сівера: Топонімічний слід в Україні. — К.: Аквілон-Плюс, 2011. — 496 с.
Кельтологія
Перші в Україні фахівці з валлійської мови були підготовані також у стінах Лінґвістичного музею. З педагогічної співпраці з історичним факультетом у 1990-х роках виріс цілком новий спецкурс «Вступ до кельтології», опрацьований вперше в Україні для студентів, які роком раніше записалися до К. М. Тищенка на факультативний практичний курс валлійської мови.
Публікації
- До етимології етноніма кіммерійців// Східний світ, № 1-2'97. — К., 2000. — С. 106—111.
- Кельтські етимології. І. Етнос (1-3) // Мовознавство. — 2003. — № 4. — С. 3-16; № 5. — С. 35-43; № 6. — С.42-54.
- Кельтські назви селищ на витоках річок України // Народна творчість і етнографія. — 2003. — № 5-6. — С.63-73; 2004. — № 3. — С. 109—119.
- Топонімічні сліди кельтських сусідів скіфів // VII сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей. — К., 2003. — С. 136.
- Про кельтську спадщину деревлян // Україна. Наука і культура. — Вип. 32. — К., 2004. — С. 150—179.
- Ім'я Глухова серед однотипних назв // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. — Глухів, 2004. — С. 9-18.
- Мовні дарунки давніх сусідів: від скіфів до хозарів // Урок української. — 2004. — № 5, 6. — Вкладка, с. 1-32.
- Аналоги кельтських місцевих назв України в топонімії Росії // Київський географічний щорічник. — № 3, 2003. — К., 2004. — С. 166—185.
- Мовні свідки формування українців // Дивослово. — 2007. — № 7. — С. 36–44.
Баскологія
К. М. Тищенко підвищував кваліфікацію з баскійської мови в Доностії-Сан-Себастьяні та Віторії-Ґастейсі у 1991 і 1996 роках. Підготував перших в Україні фахівців із практичним знанням баскійської мови.
Публікації
- Общие лексические изоглоссы восточнославянских и иберо-кавказских языков // Вопросы языковой структуры. — К.: КГУ, 1976. — С. 45–51.
- Баскійський досвід мовного будівництва // Урок української. — 2000. — № 8.
- Логіка суджень у прислів'ях басків // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. — Вип. 9. — К.: КНЛУ, 2003. — С. 366—376.
- Найдовша мовна й культурна традиція в Європі: баски // Пам'ятки України. — 2003. — № 4. — С. 74-101.
- [Примітки й добір ілюстрацій до статті:] Хв. Вовк. Біля моря — між басками // Пам'ятки України. — 2003. — № 4. — С. 102—124.
Фінознавство
К. М. Тищенко викладає фінську мову як факультативну дисципліну в Київському університеті від 1985 р. Проте з переходом декана факультету проф. О. Є. Семенця на дипломатичну роботу ці курси втратили організаційне сприяння деканату. Від 1995 р. вчений співпрацює з товариством «Україна-Фінляндія», за підтримки якого вперше дістав від Посольства Фінляндії офіційне визнання своєї зведеної групи київських студентів КПІ і КНУ: він викладав їм фінську мову від квітня 1998 р. Праці з фінознавства: (2004, співавтор Б. Рудий). Дослідження укр. мовою: «Ранні фінські запозичення з індоєвропейських мов», «Протофінська мовна присутність у Європі»; англ. мовою: «Прафінсько-індоєвропейські мовні зв'язки», «Фінські й саамські мовні та генетичні контакти». Редактор укр. перекладів книг: Юссіла О., Гентіля С., Неваківі Ю. «Від Великого князівства до сучасної держави. Політична історія Фінляндії від 1809 року»; Ґуммерус Г. «Україна в переломні часи. Шість місяців на чолі посольства у Києві».
Публікації
- Друга іноземна мова: фінська. Навч. програма для студ. Інституту міжнародних відносин. — К.: КНУ, ІМВ, 2000.
- Ранні фінські запозичення з індоєвропейських мов // Етнічна історія народів Європи. — Вип. 5. — К.: КНУ, 2000.
- Найдавніші іранізми фінської мови // IV сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 2000.
- Мовні свідчення протофінської присутності у Західній Європі // Етнічна історія народів Європи. — Вип. 9. — К.: КНУ, 2001.
- Східні запозичення у фінському словнику і словотворі // VI сходознавчі читання А. Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 2002. — С. 103—105.
- Proto-Finnic and Indo-European Linguistic and Genetic Contacts // Етнічна історія народів Європи. — Вип. 14. — К., 2003. — С. 52-60.
- Suomen kielen sananjohdon taajuuskirja. A Frequency Dictionary of Finnish Word Building (співавтор Б. Рудий). — К., 2004.
- Мовні контакти: свідки формування українців. — К.: Аквілон-Плюс, 2006. — 416 с.
- A Frequency Dictionary of Finnish Word Building // Organization and Development of Digital Lexical Re-sources. MONDILEX Second Open Workshop. Kyiv, Ukraine, 2-4 February, 2009. Proceedings. — K., 2009. — P. 85-87 (coauthor B. Rudyj).
Іраністика
У 1994 році К. М. Тищенко стає провідним науковим спеціалістом Інституту сходознавства, заступником голови докторської спецради, регулярно публікує статті з нової для себе наукової області — іраністики, щороку виступає з доповідями на міжнародних сходознавчих читаннях у Звенигородці й Києві, 1997 р. представляє українське сходознавство на 35-му світовому конгресі орієнталістів у Будапешті. Об'єднавши зусилля з колеґами — В. С. Рибалкіним, О. I. Редьком, А. П. Зєнцевим, — вчений відновлює викладання перської мови в Київському університеті, а невдовзі очолює кафедру сходознавства (тепер — кафедра Близького Сходу, по якій він одержує 1995 р. звання професора).
Публікації
- Східні мови і метатеорія мовознавства // Східний Світ. — 1994. — № 1-2. — С. 103—111.
- Іранські ізоглоси слов'янських мов // Східний Світ. — 1994. — № 1-2.
- Державні мови та етносоціальні стосунки (на матеріалі країн Сходу) // Мова державна — мова офіційна. Зб. матеріалів наук. конф. — К.: Просвіта, 1995. — С. 133—136.
- Оптимальна морфологія перського дієслова // Вісник КДУ. Іноз. філологія. — Вип. 25. — К.: КДУ, 1995.
- Формальна морфологія перського дієслова // Східний Світ. — 1995. — № 1. — С. 63–67.
- Чи утворюють перські географічні назви лексичну підсистему? // Східний Світ. — 1996. — № 2.
- Oro delle steppe dell'Ucraina. — Vicenza.: Ed. Fiera di Vicenza, 1997.
- Gold of the Ukrainian Steppe. — Vicenza.: Ed. Fiera di Vicenza1997.
- Лекції з лінгвістики для сходознавців. — К.: КНУ, 1998. — 40 с.
- Мовно-історичний огляд Каспїйсько-Чорноморського регіону // Чорноморсько-Каспійський регіон: умови та перспективи розвитку. — К.: Вид-во «АМЕС», 1998.
- Морфологічна структура сучасної перської лексики // ІІІ сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 1999 (співавтор).
- Службові дієслова у підсистемі дієслів перської мови // ІІІ сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 1999 (співавтор).
- До етимології етноніма кіммерійців // Східний світ, № 2'97. — К., 2000. — С. 106—111.
- Найдавніші іранізми фінської мови // IV сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 2000.
- Давні іранізми у виробничій лексиці фінської мови // V сходознавчі читання А.Кримського. Тези міжнар. наук. конф. — К., 2001.
- Східні запозичення у фінському словнику і словотворі // VI сходознавчі читання А. Кримсь-кого. Тези міжнар. наук. конф. — К., 2002. — С. 103—105.
- Мовні дарунки давніх сусідів: від скіфів до хозарів // Урок української. № 5 6, 2004. — Вкладка, с. 1-32.
- Ґорґани, Свірж, Стрибіж: наші вічні сусіди — іранці // Східний світ. — 2008. — № 1. — С. 170—180.
- Етномовна історія прадавньої України. — К.: Аквілон-Плюс, 2008. — 480 с.
- Поляни і Кияни як реалії зороастризму в топонімії України (тези) // ХІІ сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). — К., 2008. — С. 103—108.
- Зороастрійський пласт топонімії Європи // Studia linguistica. — Vol. 2. — K., 2009. — C. 348—355.
- Половці, половина, поляни (тези) // ХІІІ сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). — К., 2009. — С. 44–48.
- Східний світ в українській топонімії (І, ІІ) // Східний світ. — 2009. — № 3. — С. 179—198.
- Парфія і волхви // Мови і культури у новій Європі: Контакти і самобутність. Зб. наук. доповідей. — К., 2009. — С. 628—638.
- Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль, 2010. — 240 с.
- Давній Схід у словнику і топонімії України // Мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу / За ред. І. П. Бондаренка. — К., 2010. — С. 7–57.
- Забуті ґабри-вигнанці // Україна. Наука і культура. — Вип. 35. — К., 2010. — С. 218—248.
- Топоніми від основи Pers-/ Pars- у Швеції // Східний світ. — 2010. — № 3. — С. 208—216.
- Перські селища у Швеції // XIV сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). — К., 2010. — С. 75–78.
- Халіфат і сівера: Топонімічний слід в Україні. — К.: Аквілон-Плюс, 2011. — 496 с.
- Перська сатрапія над Дніпром: Топонімічні контексти (Розшир. текст доп. на Міжнар. міжгалуз. наук. конф. «Топоніміка і контекстуальний метод К. М. Тищенка», Київ, КНУТШ, 20 квіт. 2012 р.). — К.: НТУУ «КПІ», 2012. — 119 с.
Арабістика
Публікації К. М. Тищенка з арабістики також стосуються переважно історичних аспектів слов'яно-арабських контактів перської доби й пізнішого часу (пік припадає на роки арабо-хозарської війни 710—737 рр.).
Публікації
- Арабський пласт топонімії України VII—XIII ст. — К., 2008. — 64 с.
- Араби на півночі // Східний світ. — 2009. — № 1. — С. 88–108.
- Іншомовні топоніми України: Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль, 2010. — 240 с.
- Східний світ в українській топонімії (IV—VI) // Східний світ. — 2010. — № 1. — С. 152—172.
- Давній схід у словнику і топонімії України // Мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу / За ред. І. П. Бондаренка. — К., 2010. — С. 7–57.
- Забуті ґабри-вигнанці // Україна. Наука і культура. — Вип. 35. — К., 2010. — С. 218—248.
- Топонімія Глухівщини у світлі арабських студій // Сіверщина в історії України. — Вип. 3. — К.-Глухів, 2010. — С. 75–79.
- «Чижі» — християни, «Шуби» — партизани VIII століття // Дивослово. — 2011. — № 7. — С. 32–37.
- Аббасиди проти Омейядів: топонімічний слід в Україні // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. — Історія. — 2011. — № 106. — С. 57–60.
- Халіфат і сівера: Топонімічний слід в Україні. — К.: Аквілон-Плюс, 2011. — 496 с.
Алтаїстика
Кілька статей К. М. Тищенка присвячені переважно історичним аспектам слов'яно-алтайських контактів часів раннього середньовіччя та доби переселення народів.
Публікації
- Гунські і аварські топоніми Сіверщини // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. — Глухів, 2005. — С. 14-24.
- Гунсько-аварські топоніми у Європі // Вісник Львівського ун-ту. Серія філол. — Вип. 36. — Львів, 2005. — С. 28-48.
- Монґольська топонімія у Центральній Європі // IX сходознавчі читання А. Кримського. — К., 2005. — С. 93-96.
- Анти і хохли — гунські назви-ровесниці // Східний світ. — 2006. — № 2. — С. 159—166.
- Назви з Глухівщини в колі гунських топонімів Європи // Сіверщина в контексті історії України. — Суми, 2007. — С. 23–37.
- Сорокові Бальчики: алтайські топоніми Сумщини // Сіверщина в історії України. — Вип. 2. — К.–Глухів, 2009. — С. 24–31.
- Половці, половина, поляни (тези) // ХІІІ сходознавчі читання А. Кримського (тези доповідей). — К., 2009. — С. 44–48.
- Східний світ в українській топонімії (ІІІ. Алтайський світ) // Східний світ. — 2009. — № 4. — С. 157—176.
- Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. — Тернопіль, 2010. — 240 с.
- Давній Схід у словнику і топонімії України // Мовні та літературні зв'язки України з країнами Сходу / За ред. І. П. Бондаренка. — К., 2010. — С. 7–57.
- Етапи формування корпусу для частотного словника корейської мови // Мовні і концептуальні картини світу (КНУТШ). — Вип. 28. — К., [2010]. — С. 372—377 (співавтор К. М. Білошицький).
Топонімічні студії
Ця група публікацій відображає результати застосування нового перспективного методу дослідження топонімічних систем, опрацьованого К. М. Тищенком за ці роки. На І-й Міжнародній конференції «Актуальні проблеми давньої історії» (м. Київ, 2007 р.) вчений презентував цей новий , сутність якого полягає у врахуванні семантичних зв'язків між сусідніми географічними назвами як членами топонімічної системи. За матеріалами досліджень випущено компакт-диск «Інтерактивна стратиграфія топонімії Сіверщини» (2006 р., комп. графіка Б. Рудого). З метою популяризації здобутків топоніміки як допоміжної історичної дисципліни серед старших школярів у співпраці з Інститутом інформаційних технологій і засобів навчання АПН України (Н. Т. Задорожна зі співробітниками) К. М. Тищенко і колектив музею створили у 2007 р. навчальний фільм «Мовні дарунки давніх сусідів. Від італіків до аланів», розміщений тепер на сайті www.itcomp.edu-ua.net.
Публікації
- Литва на Сіверщині. Топонімічні свідчення // Пам'ятки України. — 2001. — № 1.
- Литовські назви на карті Глухівщини // Збереження історико-культурних надбань Глухівщини. Матеріали І НПК. — Глухів, 2002. — С. 30-36.
- Слов'янські вектори топонімії Сіверщини // Збереження іст.-культурних надбань Глухівщини. Матеріали ІІ НПК. — Глухів, 2003. — С. 14-20.
- Топонімічні сліди кельтських сусідів скіфів // VII сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей. — К., 2003. — С. 136.
- Ім'я Глухова серед однотипних назв // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. — Глухів, 2004. — С. 9-18.
- Топонімічні сліди Риму в сарматському ареалі II ст. н. е. // VIII сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей. — К., 2004. — С. 150—153.
- Живий слід Риму в мові і географічних назвах України // Дивослово. — 2004. — № 10. — С. 67-73.
- Про географічні назви Конотопщини // Київський географічний щорічник. — 2004. — № 4. — С. 134—142.
- Гунські і аварські топоніми Сіверщини // Збереження історико-культурних надбань Сіверщини. — Глухів, 2005. — С. 14-24.
- Гунсько-аварські топоніми у Європі // Вісник Львівського ун-ту. Сер. філолог. — Вип. 36. — Львів, 2005. — С. 28-48.
- Дописемна історія в місцевих назвах Путивльського Посем'я // Путивльський краєзнавчий збірник. — Вип. 2. — Суми, 2005. — С. 4-19.
- Монґольська топонімія у Центральній Європі // IX сходознавчі читання А. Кримського. — К., 2005. — С. 93-96.
- Контури лексико-топонімічної стратиграфії України і етногенез українців // Народна творчість та етнографія. — 2005. — № 5. — С. 31-44.
- У цих назвах подих історії // Конотопщина: час, події, долі. — Київ, 2005. — С. 24-26.
- Мовні контакти: свідки формування українців. — К.: Аквілон-Плюс, 2006. — 416 с.
- Невловима Сівéра і Сіверщина // Історико-культурні надбання Сіверщини у контексті історії України. — Глухів, 2006. — С. 9-19.
- Східні й західні церкви IV—VI ст. в топонімії України (1) // Східний світ. 2006, № 4. — С. 137—147; 2007, № 1. — С. 127—134.
- Прадавні сліди кельтів у топонімії Туреччини // Східний світ. — 2006. — № 1. — С. 171—187.
- Українська частина іранської топонімії Європи // Східний світ. — 2006. — № 3,. — С. 148—156.
- Про походження назви Батурина // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції з нагоди 295-ї річниці з дня смерті гетьмана України Івана Мазепи та 10-річчя заповідника «Гетьманська столиця» (Батурин, 25-26. 05. 2004). — Ніжин, 2006. — С. 174—179.
- Топонімічна картина минулого // Сумський район: Мій край слобожанський. — К., 2006.
- Еламські дієслівні основи у топонімії України. — Київ-Львів, 2011. — 24 с.
- Генетична апробація студій словникових контактів і топонімії України. — К.: НТУУ «КПІ», 2012. — 48 с.
- Ключі з Астурії від минулого України. — К.-Дрогобич: Посвіт", 2015. — 528 с.
Викладацька діяльність
К. М. Тищенка 1988 і 1990 рр. визнано лауреатом конкурсів на найкращого викладача тодішнього Міністерства вищої освіти СРСР. Незмінно схвальні відгуки одержував він і за кордоном, коли 1976 року читав лекції з загального мовознавства в Краківському університеті, 1991 р. — лекції з метатеорії мовознавства в Університеті Країни басків (Іспанія) чи 1996 р. — у Ґранадському університеті (спецкурс «Баскійсько-кавказькі мовні зв'язки»). Підготував 6 кандидатів наук. Дбаючи про надійну фактологічну мовну базу для своїх теоретичних курсів, вчений постійно займається самоосвітою, підвищує кваліфікацію на мовних курсах в Італії, Іспанії, Ірані, Фінляндії. К. Тищенкові чужий дух колекціонерства мов: він прагне передати свої знання іншим. Це він ще від 1965 року першим почав викладати в Київському університеті італійську мову у факультативних групах, через які досі пройшли вже понад 1300 студентів, а від 1970-х рр. запровадив новий жанр аудиторних занять — ознайомчі та оглядові лекції з типологічно різноманітних мов світу, зокрема — турецької, грузинської, гінді, суахілі, нідерландської, португальської, польської, білоруської, українських діалектів. Плакатні ілюстрації саме до цих занять започаткували нині славетну «Ґалерею мов світу» в музеї.
Експериментальні романські групи
Разом зі своїм колеґою-романістом доц. I. I. Магушинцем К. М. Тищенко стає ініціатором створення 1985 року експериментальних романських груп (ЕРГ), організованих для дослідження низки методичних проблем викладання мов. Окрім основної іноземної мови, слухачі цих груп вивчали паралельно (доти вважалося, що таке в принципі неможливо) по 4 романські мови, наприклад, до анґлійської — ще французьку, італійську, іспанську, португальську. Всупереч сумнівам скептиків, десятки студентів цих груп склали державні іспити з усіх цих мов 1989 і 1991 рр. До речі, це були перші — і чи не єдині — відкриті іспити в університеті.
Публікації
- Лингвостатистические законы и содержание обучения языку // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 19. — К.: КГУ, 1985. — С. 3–8.
- О комплексном изучении языков // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 20. — К.: КГУ, 1986 (співавтор).
- Роль интенсивного этапа в многоаспектном преподавании иностранных языков // Сб. науч. трудов МГПИИЯ. — № 280. — Москва: МГПИИЯ, 1986 (співавтор).
- Экспериментальная романская группа ЭРГ: освоение резервов интенсификации // Вестник КГУ. Романо-герм. фил. — Вып. 22. — К.: КГУ, 1988. — С. 109—114 (співавтор).
- Программа комплексного изучения четырех романских языков. — К.: КГУ, 1988 (співавтор).
- Пределы действия законов Йеркса-Додсона в обучении языку (тезисы) // Методич. указания по пробл. препод. ин. яз. в вузе. — К.: КГУ, 1989. — С. 5–6.
Участь у відродженні сходознавства
Внаслідок проголошення незалежності України перед філологами також відкрилися несподівані перспективи й виникли нові історичні завдання. Після півстолітньої перерви в Києві було відновлено Інститут сходознавства, пов'язаний з ім'ям академіка А. Кримського, знову починає видаватися його журнал «Східний Світ». Спільно з директором Інституту сходознавства, колишнім останнім аспірантом А. Кримського, акад. О. Й. Пріцаком, а також проф. О. Є. Семенцем, В. С. Рибалкіним, Б. П. Яценком, I. В. Бичком, В. Ф. Резаненком і М. Д. Волковим вчений обґрунтовує перед адміністрацією університету потребу створити окремий факультет для підготовки фахівців з орієнталістики (1995): від 2003 року це відділення східних мов і літератур Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Лінґвістичний навчальний музей
1992 р. К. М. Тищенко підготував і захистив докторську дисертацію на тему «Метатеорія мовознавства». I того ж року заснував концептуально новий підрозділ університету, — перший у світі Лінґвістичний навчальний музей, незмінним директором якого є досі. Теоретично обґрунтував його структуру і за попередні десятки років разом зі своїми студентами підготував понад 300 великоформатних кольорових планшетів теперішньої експозиції музею. У першому залі розгорнуто стаціонарну і змінну експозицію «Галерея мов світу» і «Сім галузей лінґвістичних знань», у другому залі — «Найдавніші мовні колективи Європи», у третьому залі мовних контактів — «Історія запозичень слів до українського словника» на основі спеціально проведених студій. Про відкриття музею Київський університет повідомив 165 університетів світу. За 19 років діяльності музею його відвідало понад 10 тис. екскурсантів з 32 країн. Визнанням музею стала Премія ради вчених товариств Америки (ACLS), одностайно присуджена йому 1999 р. В офіційному документі ACLS лінґвістичний музей названий «the finest of the intellectual leadership» (найблискучішим досягненням у галузі інтелектуального лідерства)[].
Публікації
- Лінгвістичний навчальний музей // Національний університет ім. Т. Шевченка. Довідник. — К.: КНУ, 1996.
- Про лінгвістичний музей // Пам'ятки України. — 1998. — № 3-4.
- Лінгвістичний навчальний музей // Київськ. нац. університет ім. Т. Шевченка. Довідник. — К.: КНУ, 1999.
- Європейський рік мов // Євробюлетень, травень. — К., 2001.
- Європейський рік мов в українському вимірі // Дивослово. — 2001. — № 12.
- Додаток. Міжфакультетський Лінгвівстичний навчальний музей Київського університету (з офіційного звіту) // Метатеорія мовознавства. — К.: Основи, 2000. — С. 342—350
Виступи на міжнародних конференціях
Ставши «виїзним», вчений з верхом надолужує вимушену мовчанку попередніх десятиліть, виступає на міжнародних конференціях з доповідями: «Мовні проблеми радянських німців» (Віторія-Ґастейс, Іспанія, 1991 р.), «Італійська мовна і культурна присутність в Україні» (Трієст, 1995 р.), «Кількісний вимір лексичних відстаней між мовами» (Ґранада, 1996 р.), «Іраністичні арґументи давності української мови» (Будапешт, 1997 р.). Також виступав з доповідями на міжнародних мовознавчих конгресах у Ґраці (Австрія), Кракові (з італознавства, 2001), Львові (2009, 2010, 2011), на краєзнавчих конференціях у Глухові й Батурині, провів низку передач з топонімії на Тернопільському обласному телебаченні (2009—2011).
Громадська робота
У 1989 р. К. М. Тищенко з однодумцями зумів відновити в Києві по 70-річній перерві французький культурний центр «Альянс Франсез» і став його відповідальним секретарем. Заснувавши ініціативну групу, відновлює 1993 р. київський осередок італійської мовно-культурної «Спілки Данте Аліґієрі», президентом якої був до 2000 р. (відтоді почесний президент), друкується в «Зошитах Данте», перекладає каталоги перших виставок України в Італії та Італії в Україні, виступає з доповіддю на 72-му всесвітньому конгресі Спілки в Італії, викладає на організованих при Посольстві Італії в Києві італійських мовних курсах. К. М. Тищенко — член ради Товариства української мови Київського університету, виступає з публікаціями про мовну політику в різних державах світу.
Відзнаки й нагороди
- Лауреат премій Міністерства вищої освіти СРСР на конкурсах найкращих викладачів (1988, 1990).
- Премія за лідерство в гуманітарних науках Ради вчених товариств Америки (American Council of Learned Societies, ACLS; 1999).
- Орден «За заслуги перед Італійською Республікою» («Al merito della Repubblica Italiana»; 2003) — за видатний внесок до вивчення й поширення італійської мови й культури.
- Лицарський Орден І-го ступеня Білої Троянди Фінляндії (Suomen Valkoisen Ruusun ritarikunta, SVR; 2005) — за багаторічне викладання фінської мови у Києві та наукові досягнення з фінознавства.
- Заслужений працівник освіти України (2008).
- Орден «За заслуги» III ступеня (2010).
- Відзнака «За особливі заслуги перед Київським національним університетом імені Тараса Шевченка» (2017)
.
Оцінка окремих аспектів наукового доробку
Монографія «Метатеорія мовознавства»
Н. Ф. Клименко: «У монографії К. М. Тищенка йдеться про впорядкування системи понять цілої науки, причому такої, що належить до фундаментальних, теоретичних». «Найбільшим теоретичним здобутком книжки… є представлення мовознавства як розчленованої єдності лінґвістичних знань, усі елементи якої пов'язані внутрішніми, часом прихованими, корелятивними відношеннями».
С. В. Семчинський: «Якщо користуватися термінологією Куна, то нам запропоновано нову парадигму мовознавчої теорії, яка має повне право на життя, але зроблено це не за рахунок революційної зміни однієї парадигми іншою, а саме з урахуванням досягнень всіх попередніх парадигм. Іншими словами, це своєрідна кумулятивна парадигма».
Концепція лексико-топонімічної стратиграфії України
В. М. Пащенко: «…К. Тищенка зацікавила не так сама лексична стратиграфія, як ідея пов'язати її з іншою стратиграфією — топонімічною. Складники її у колективній монографії 1981 р. окреслено так: „Ми не можемо зараз перерахувати всі відомі назви поселень і річок з домонгольської доби, зазначимо лише, що йдеться про велику кількість [назв], стратиграфія яких включає до свого складу шари доскіфського, скіфо-іранського, фракійського, балто-слов'янського, тюркського, вкраплення германського, кавказького, фінського та ін. походження“. Зауваживши схожість обох стратиграфій, вчений уперше її послідовно дослідив».
«К. Тищенко запропонував змістовну хронологічну схему з 32 мовних пластів у словнику й топонімії України на відрізку часу в 5 тисяч років: від фінізмів та іранізмів до праслов'янського шару, а далі від і через візантійські грецизми до літуанізмів, полонізмів, росіянізмів і англо-американізмів. Як наслідок, Україна має чи не найдокладнішу схему етномовної стратиграфії».
«Незалежну апробацію запровадженої К. Тищенком ідеї кореляції лексичної і топонімічної стратиграфії України дала сучасна генетика. Автор концепції пише про це так: „Усю генетичну різноманітність теперішніх народів унікального Європейського півострова Азії визначає різний пропорційний склад одних і тих самих північно-західних Y-гаполгруп (R1b, I, R1a, N, G2, J2, E1b1b, Т, Q), які внаслідок епохальних переселень давніх скупчень людей опинилися саме в цьому районі. Тут і під'єднується тема топонімії України і лексичних запозичень. Внаслідок системних студій 2004—2011 рр. виявлено, що кожному етномовному пласту топонімії України відповідає пласт лексичних запозичень з тієї самої мови в українському словнику. І ось тепер викладений вище яскраво сучасний генетичний матеріал, крім своєї прямої наукової вартості (на рис. 1 ліва колонка. — В. П.), стає незалежним і ефективним засобом апробації цих системних студій з історичної топоніміки й лексикології. Образно кажучи, гіпотеза фінського походження назв річок України Сож, Яха, Либідь не самоочевидна (хоча є фін. susi 'вовк', joki 'річка', літоп. Либь 'ліви'). Але ця гіпотеза міцніє, відколи в українському словнику також знайдено низку запозичень з мов фінської групи: кульгати, кволий, щур (ест. kulgeda 'ходити', лівс. kūol'iji 'помираючий' від kuolla 'помирати', фінс. hiiri, морд. šever̕ 'миша'). Такі системні відповідності краще протистоять несистемній критиці, — але тепер ще дістають незалежну потужну підтримку від зовсім іншої науки: виявляється, кожний 20-й українець має Y-гаплогрупу N від фінського (лівського, естонського) предка. [На дальших сторінках брошури] показано взаємну відповідність цих трьох рядів незалежних наукових аргументів“»[].
Окремі етимології 2006‒2009 рр.
Твердження Тищенка, викладені у низці його праць («Мовні контакти: свідки формування українців», «Арабський пласт топонімії України VII—XIII ст.», «Етномовна історія прадавньої України», «Італія і Україна: тисячолітні етномовні контакти») у 2010 р. піддав критиці С. О. Вербич, кандидат філологічних наук; старший науковий співробітник Інституту української мови НАН України. На думку Вербича, Тищенко надто довільно тлумачить багато які українські топоніми, залучаючи арабські, кельтські, іранські, готські лексеми у тих випадках, де назви можна цілком пояснити на матеріалі слов'янських мов. «Пропонуючи етимологічний коментар так званої кримготської лексики, К. М. Тищенко настільки захоплюється цією ідеєю, що забуває про один із базових законів етимології — врахування фонетичних відповідників у межах мов однієї генетичної сім'ї. Нехтування цим принципом може призвести до помилкових етимологій». За приклад Вербич наводить хибну етимологію слова колобок, яке, на думку Тищенка, походить від прагерм. *kloibho- («хліб, спечений на сковороді») — що неймовірне з огляду на те, що праіндоєвропейський дифтонг *-оі- на праслов'янському рівні відповідає (*ě) і сучасному українському [і] (насправді найближчими родичами укр. колобок є грец. κόλλαβος і латис. kalbaks). Критик нагадує, що «етимологічний аналіз лексики як апелятивної, так і пропріальної — це не звичайне порівняння фонетично подібних слів, а насамперед визначення словотвірної моделі, за якою утворилася та чи інша лексема»
Праці з глотогенезу 2012‒2016 рр.
Г. П. Півторак: «…До останнього часу топонімічні словники й численні розвідки про походження як загальновідомих, так і регіональних топонімів становили переважно самодостатній науковий матеріал, лише спорадично пов'язаний із суміжними науками. Значною мірою це пояснюється складністю самої проблеми: закодована в топоніміці інформація відбиває історію відповідного краю впродовж століть або й тисячоліть, але внаслідок поступового забуття первісної мотивації назв і їх перекручування місцевими мешканцями відповідно до свого розуміння первісна форма топоніма буває затемнена настільки, що відтворити її під силу лише дослідникові зі знанням багатьох мов та закономірностей їхньої трансформації в хронологічному дискурсі. Саме такий науковий багаж має професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка К. М. Тищенко. Його наукова заслуга серед багатьох інших полягає ще і в тому, що своїми дослідженнями він увів топонімію в етногенетичний контекст, а також використав найновіші досягнення молекулярної генетики, завдяки чому підніс етногенетичні дослідження на сучасний, якісно новий рівень»[].
«Знавець десятків сучасних і давніх, живих і мертвих мов та новітніх досягнень суміжних наук, він віднайшов і систематизував сліди стародавніх контактів на території сучасної України, відбиті в українській топоніміці та в давніх запозиченнях серед апелятивної лексики, які в сучасній суспільній свідомості сприймаються переважно як питомо українські. Автор наводить численні запозичення від балтів, фракійців, іранців, іллірійців, кельтів, римлян, готів, хозарів, семітів, печенігів, половців, угорців, татар, литовців, поляків, німців, росіян, англійців та ін. Припускаю, що значна частина цих запозичень будуть сприйматися як дискусійні, сумнівні, фантастичні або такі, що можуть мати простіше й вірогідніше пояснення на місцевому ґрунті. Проте з категоричними висновками поспішати не варто. Адже апріорне заперечення знайдених проф. К. М. Тищенком фактів та їх інтерпретації не може бути продуктивним, а плідна дискусія з ним потребує й рівнозначної освіченості та ерудованості…».
«Запропоновані автором ґотські, грецькі, сирійські, коптські і єгипетські етимології заслуговують на увагу. Нова праця проф. К. М. Тищенка — цікаве, важливе, потрібне й суспільно значуще дослідження, де сконцентровано викладено наукові здобутки вченого, відображені в низці його монографій, статей та наукових доповідей, а також найновіші досягнення сучасного українського й загальнослов'янського історичного мовознавства»[] .
Спеціальні проекти
- Гени, мова, Україна. Український тиждень № 16 (233). 20-26.04.2012.
Публічні лекції
- Лекція про походження української мови (частина 1)
- Лекція про походження української мови (частина 2)
- Лекція про справжніх «родичів» української мови
- Лекція про українську мову в колі слов'янських мов
- Лекція про топонімічний слід в Україні бактрійських греків і буддизму
Інтерв'ю
- // Дивослово. — 2007. — № 7. — С. 36-44.
- // Інформаційне агентство УНІАН. — 2009. — 21 травня.
- Рясний осінній ужинок // Дивослово, 2011, № 7, с. 30-32.
- Підняти повіки Вію: професор Костянтин Тищенко спростує теорію «колиски трьох братніх народів» // Український тиждень, 2012, 2 березня.
Література
- Вихованець І. Р. Ти́щенко Костянтин Миколайович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 687.
- Клименко Н. До вершин мовознавчої теорії (Післямова) // Тищенко К. Метатеорія мовознавства. — К., 2000. — С. 297—307.
- (хронологічний).
- Клименко Н. Унікальний світ впорядкованої мовної стихії // Україна. Наука і культура. — Вип. 32. — К., 2004. — С. 141—149.
- Марченко М. Професор Костянтин Миколайович Тищенко // Євробюлетень. Інформ. бюлетень Представництва Європ. Комісії в Україні. Травень, 2001. — С. 7-9.
- Єрмоленко С. С. [Рец. на: Тищенко К. Основи мовознавства: Системний підручник (К., 2007)] // Мовознавство. — 2008. — № 6. — С. 71-73.
- Масенко Л. Системний підручник — ситемні знання [Рец. на: Тищенко К. Основи мовознавства: Системний підручник (К., 2007)] // Дивослово. — 2008. — № 6. — С. 59.
- Пастух Р. І «невірні» увірували…
- Тищенко К. М. // Хто є хто в Україні. — К.: К. І. С., 2004. — С. 845; — К.: К. І. С., 2000. — С. 484; — К.: К. І. С., 1997. — С. 514.
Примітки
- https://vechirniy.kyiv.ua/news/85888/
- 42 епохи українських мовних контактів: Енциклопедія 3000 запозичених реалій античности й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
- стор. 111, Список використаних джерел№ 2 // III—IV Конгрес сходознавців (до 150-ї річниці від дня народження Агатангела Кримського): Збірник матеріалів м. Київ, 23–24 грудня 2020 р. — Київ: Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського, 2020. — Ч. 1. — 184 с.
- Лінґвістичному навчальному музею КНУ — 25 років!
- Клименко Н. Ф. До вершин мовознавчої теорії
- Там само.
- Цит. за: http://linguist.univ.kiev.ua/museum/book/afterwords.html Клименко Н. Ф. До вершин мовознавчої теорії
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 січня 2021. Процитовано 17 червня 2017.
- Там само. ‒ С. 29
- Там само. ‒ С. 30
- «Наукове й ненаукове в етимології онімної лексики»[недоступне посилання]
- Півторак Г. П. Нові обрії дослідження етно- та глотогенезу українців (Передмова до книги: Тищенко К. М. Долітописна мовна історія українців. — К.-Дрогобич: Посвіт, 2016. — С. 12–13)
- Там само. — С. 13.
- Там само. — С. 17.
Посилання
- Лінґвістичний сайт Костянтина Тищенка
- Окремі е-публікації К. М. Тищенка.
- Бібліометричний профіль К. М. Тищенка в Google Академія
- Тищенко Костянтин Миколайович // Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (травень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyanti n Mikola jovich Ti shenko 30 lipnya 1941 m Gluhiv Sumska oblast 23 lipnya 2023 m Lviv ukrayinskij movoznavec pedagog perekladach doktor filologichnih nauk 1992 profesor 1995 Avtor ponad 240 prac iz metateoriyi movoznavstva znakovoyi teoriyi movi lingvistichnih zakonomirnostej z pitan optimizaciyi morfologichnih opisiv mov lingvopedagogiki problem rozvitku movi romanskogo ta shidnogo movoznavstva a takozh cikliv statej z germanistiki slavistiki keltologiyi baskologiyi finoznavstva balkanistiki j altayistiki Vikladach i znavec ponad dvoh desyatkiv riznosistemnih mov Chitav lekciyi z zagalnogo movoznavstva viv praktichni kursi francuzkoyi italijskoyi perskoyi finskoyi baskijskoyi vallijskoyi ta inshih mov U 2001 2010 rr zaviduvach i providnij naukovij pracivnik zasnovanogo nim 1992 roku Lingvistichnogo navchalnogo muzeyu pri Kiyivskomu nacionalnomu universiteti im T Shevchenka Z 2011 r do 2023 r profesor kafedri mov i literatur Blizkogo ta Serednogo Shodu Kostyantin Mikolajovich TishenkoNarodivsya30 lipnya 1941 1941 07 30 Gluhiv Sumska oblast Ukrayinska RSR SRSRPomer23 lipnya 2023 2023 07 23 81 rik LvivPohovannyaKiyiv Berkovecke kladovisheKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistfilolog slavist romanist perekladach pedagogAlma materKiyivskij Universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluzmovoznavstvo romanistika shodoznavstvo germanistika slavistika keltologiya finoznavstvo porivnyalno istorichne movoznavstvo toponimika zagalne movoznavstvoZakladKiyivskij Universitet imeni Tarasa ShevchenkaVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor filologichnih naukNaukovij kerivnikBileckij Andrij OleksandrovichVidomij zavdyaki stvorennya metateoriyi movoznavstva 1992 lingvistichnij muzej 1992 sistemnij kurs movoznavstva 2007 metod kontekstuvannya u toponimici 2006 eksperimentalnii romanski grupi 1992 BatkoTishenko Mikola PavlovichMatiRibalko Tishenko Anna StepanivnaNagorodiOrden Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Orden Za zaslugi III stupenyaZasluzhenij pracivnik osviti UkrayiniU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Tishenko BiografiyaNarodivsya v sim yi arhitektora Mikoli Pavlovicha Tishenka 1911 2004 ta shkilnoyi vchitelki Anni Stepanivni Ribalko Tishenko 1917 2002 Zakinchiv kiyivsku serednyu shkolu 92 iz zolotoyu medallyu 1963 r zakinchiv iz vidznakoyu Kiyivskij derzhavnij universitet im T G Shevchenka oderzhavshi specialnist filologa romanista pedagoga ta specializaciyu v galuzi prikladnoyi lingvistiki Zdibnogo do mov i nauki studenta napravili pislya sluzhbi u vijsku na vikladacku robotu na kafedru romanskoyi filologiyi Kiyivskogo universitetu Navchavsya v aspiranturi u prof A O Bileckogo yakij vidrazu pomitiv naukovi zdibnosti j cilespryamovanist svogo aspiranta Za jogo rekomendaciyeyu 1968 roku K Tishenkovi doruchili keruvati dialektologichnoyu ekspediciyeyu Kiyivskogo universitetu im T G Shevchenka do 5 mist na kavkazkomu uzberezhzhi Chornogo morya Todi bulo zibrano 10 tomiv dialektologichnih materialiv dlya Lingvistichnogo atlasu Seredzemnomor ya Za visokij profesionalizm ta provedenu velicheznu robotu nad materialami z kavkazkogo uzberezhzhya dlya cogo atlasu yakij gotuvali vcheni riznih krayin 29 richnogo kandidata filologichnih nauk K Tishenka 1970 roku obrali chlenom jogo redakcijnoyi radi Za rik do cogo vin zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Diyeslivna paradigma romanskih mov Zistavno tipologichne doslidzhennya Z chasu zakinchennya navchannya v universiteti v 1963 roci K M Tishenko za vinyatkom dvorichnoyi armijskoyi sluzhbi ves chas pracyuye v comu navchalnomu zakladi na riznih kafedrah do prizovu voseni 1963 r na kafedri romanskoyi filologiyi pislya demobilizaciyi 6 rokiv na kafedri zagalnogo movoznavstva i klasichnoyi filologiyi zgodom 15 rokiv na kafedri teoriyi ta praktiki perekladu vid 1975 r docentom potim znovu 8 rokiv na kafedri romanskoyi filologiyi Pislya zahistu doktorskoyi disertaciyi na temu 1992 prijnyav propoziciyu rektoratu ocholiti kafedru teoriyi ta praktiki shidnih mov zgodom reorganizovanu v kafedru shidnoyi filologiyi z yakoyi 1995 roku vidililasya kafedra Blizkogo Shodu Zaviduvav kafedroyu 9 rokiv Vid 2001 roku K M Tishenko buv zaviduvachem i providnim naukovim pracivnikom zasnovanogo nim 1992 roku Lingvistichnogo navchalnogo muzeyu Pomer u Lvovi 23 lipnya 2023 roku rivno za tizhden do svogo 82 go dnya narodzhennya Buv pohovanij 27 lipnya 2023 roku v odnij mogili z batkami na Berkoveckomu kladovishi v Kiyevi dilyanka 116 Naukova diyalnistMetateoriya movoznavstva Dokladnishe Golovnim naukovim dosyagnennyam K M Tishenka ye stvorennya metateoriyi movoznavstva Cya koncepciya stala mozhlivoyu vnaslidok teoretichnogo pereosmislennya spivvidnoshen zmistu okremih lingvistichnih disciplin i blokiv lingvistichnih znan u sistemi yedinoyi nauki pro movu Vona vpershe stislo opisana vchenim u viglyadi velikoyi matrici u klyuchovij statti 1989 roku Movoznavstvo stalo pershoyu naukoyu dlya yakoyi opracovano metateoriyu sho adekvatno vidobrazhaye vzayemne roztashuvannya i spivvidnoshennya nagromadzhenih dosi znan pro sistemu mov svitu ta yihni vlastivosti Pri comu bulo vidileno zumovleni prirodoyu ob yekta sim najzagalnishih metapoliv lingvistichnih znan etnopragmatika movi aksiopragmatika idiopragmatika sintaktika signifika genetichne movoznavstvo evolyucijne movoznavstvo ta kilka sub yektno zumovlenih vidiv lingvistichnih znan galuzi koncepciyi metodi odinici zakonomirnosti Publikaciyi Programa z osnov movoznavstva K KDU 1973 Robocha programa kursu Osnovi movoznavstva K KDU 1980 Zagalna struktura lingvistichnih znan Movoznavstvo 1989 6 S 48 52 Metodichni vkazivki z sistemnogo zastosuvannya osnovnoyi terminologiyi movoznavstva K KDU 1989 Rol optimizacii didakticheskoj struktury yazykoznaniya v sovershenstvovanii filologicheskogo obrazovaniya Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 24 K KGU 1990 S 100 105 Skladniki metateoriyi movoznavstva Visnik KDU Ist filol nauki Vip 1 K KDU 1991 S 90 95 Sociolingvistika ta pragmatika u svitli metateoriyi movoznavstva Aktualni problemi sociolingvistiki K Visha shkola 1992 Metateoriya movoznavstva Avtoreferat dis dokt filol n K KDU 1992 Metateoriya movoznavstva K Osnovi 2000 Klasifikaciya zakoniv movoznavstva Naukovi visti NTUU KPI 2005 2 S 130 138 Osnovi movoznavstva Sistemnij pidruchnik K 2007 304 s Kostiantyn Tyszczenko Po co jezykoznawstwu metateoria Medytacje filozoficzne Warszawa Fundacja na Rzecz Myslenia im Barbary Skargi 2015 S 235 262 Zagalne movoznavstvo Opracyuvannya metateoriyi movoznavstva stalo mozhlivim shlyahom paralelnoyi refleksiyi nad zagalnoteoretichnimi lingvistichnimi kursami yaki K M Tishenko vikladav pered tim uprodovzh 25 rokiv Po dvorichnij armijskij sluzhbi 1963 1965 ta pislya vstupu do aspiranturi na zaproshennya prof A O Bileckogo i pid jogo kerivnictvom K M Tishenko vid 1965 roku pochav vikladati teoretichni kursi zagalnogo movoznavstva i vstupu do movoznavstva dlya studentiv I i V rokiv navchannya todishnogo filologichnogo fakultetu i fakultetu inozemnih mov KDU Doteper za 42 roki vikladannya cih disciplin prof K M Tishenkom yih prosluhali i sklali ispiti ponad 5 tisyach studentiv dzherelo Publikaciyi Pro formalizaciyu aparatu doslidzhennya sintetichnih form slovozmini Movoznavstvo 1968 3 Poisk optimalnogo morfologicheskogo konstrukta yazyka dlya minimizacii opisaniya sobytij Informaciya v organizaci i provedenii nauch issled K INI AN USSR 1968 Skladokilkist yak kriterij zistavno stilistichnoyi tipologiyi Teor problemi lingv stilistiki K Nauk dumka 1972 S 104 123 Sistemnaya model iskusstvennogo yazyka Yazyki ekonom upravl i proektirovaniya sistem M Nauka 1973 S 84 91 spivavtor Ob odnom sposobe kvantitativnoj harakteristiki urovnej yazyka Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 8 K KGU 1974 S 11 14 Pro sintetichnu koncepciyu lingvistichnogo znaka Visnik KDU Romano germ fil Vip 9 K KDU 1975 S 13 16 Rec na kn Beleckij A A Leksikologiya i teoriya yazykoznaniya onomastika Voprosy yazykovoj struktury K KGU 1976 Kolichestvo vo vzaimosvyazi s kachestvom i meroj v yazyke Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 13 K KGU 1979 S 3 6 O fonologicheskom prilozhenii zakona Vebera Fehnera Vestnik KGU Romano germ fil K KGU 1980 Vyp 14 S 6 8 Lingvistichnij znak yak yednist znakiv movi i movlennya Movoznavstvo 1980 1 S 30 34 O dialekticheskoj sushnosti sintaktiki Soderzhatelnye aspekty yazykovyh edinic K KGU 1982 S 5 9 Perevod i adaptaciya Teoriya i praktika perevoda Vyp 8 K KGU 1982 spivavtor O strukture i perevode nazvanij dokumentov patentnoj informacii Teoriya i praktika perevoda Vyp 10 K KGU 1983 S 18 28 spivavtor Rec na kn 3orivchak R P Frazeologichna odinicya yak perekladoznavcha kategoriya Movoznavstvo 1984 4 Metodichni vkazivki po vdoskonalennyu vikoristannya v navchalnomu procesi svitoglyadnoyi ta lingvistichnoyi problematiki prac klasikiv marksizmu leninizmu K KDU 1985 Kategorii politekonomii kak immanentnaya osnova patentnoj klassifikacii Naukovedenie i informatika Vyp 28 K Nauk dumka 1986 S 62 67 spivavtor O dialektike yazykovogo soderzhaniya Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 21 K KGU 1986 S 3 7 Ob invariantnoj posledovatelnosti razvitiya rechi v filogeneze i ontogeneze tezisy Aktualnye lingvometodich i psihologo pedagogich problemy uskor obucheniya vzroslyh K KGU 1990 S 6 Programa kursu Osnovi naukovih doslidzhen K KDU 1991 Pro knigu F de Sosyur Kurs zagalnoyi lingvistiki pislyamova F de Sosyur Kurs zagalnoyi lingvistiki K Osnovi 1998 F de Sosyur Kurs zagalnoyi lingvistiki per z fr komentar i nauk redakciya K Osnovi 1998 spivperekladach Lekciyi z genetichnogo movoznavstva Peredistoriya movlennya paleosignifika istorichna sintaktika K VC Kiyivskij un t 1999 53 s Movi Yevropi Atlas kalendar 2001 K Lviv Kalvariya Romanistika Filolog romanist za osvitoyu K M Tishenko ye avtorom chislennih publikacij z francuzkoyi italijskoyi portugalskoyi ta inshih romanskih mov Vikladav francuzku movu j pereklad u 1963 1990 rr Opublikuvav nizku vlasnih literaturnih perekladiv z francuzkoyi portugalskoyi ta italijskoyi mov U serpni 1998 roku zabezpechuvav portugalskij pereklad dlya uryadovoyi delegaciyi Ukrayini na Vsesvitnij vistavci Expo 98 u Lisaboni Publikaciyi Formalnaya morfologiya latinskogo glagola tezisy III Vsesoyuz konf po voprosam klassich filologii K KGU 1966 Glagolnaya paradigma romanskih yazykov Avtoreferat dis kand filol n K KGU 1969 Morphologie optimale de synthese du verbe francais Visnik KDU Romano germ filol 7 K KDU 1973 Pro avtora pislyamova Zh Rejsh Grizitsya panove Roman K Dnipro 1974 Atlante linguistico mediterraneo Firenze Olschi 1978 Vid 1978 r vijshlo 23 vipuski vidannya trivaye spivavtor Predelno informativnoe opisanie morfologii francuzskogo glagola Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 15 K KGU 1981 S 75 78 Portugalska mova URE T 9 K 1983 Provansalska mova i literatura URE T 9 K 1983 spivavtor Retoromanski movi URE T 9 K 1983 Uchbovi zavdannya do intensivnogo kursu francuzkoyi fonetiki K KDU 1983 Uchbovi zavdannya do intensivno korektivnogo kursu francuzkoyi bazisnoyi gramatiki K KDU 1984 Intensivnyj kurs francuzskogo yazyka Uchebnik dlya vuzov K Visha shkola 1984 spivavtor Obsheromanskie zakonomernosti sovremennyh glagolnyh paradigm tezisy Metodich rekomendacii po kursam romanskogo yazykozn Ch 1 K KGU 1985 Ukrayinsko francuzkij slovnik K Rad shkola 1986 spivavtor Programma kompleksnogo izucheniya chetyreh romanskih yazykov K KGU 1988 spivavtor Ukrayinsko francuzkij slovnik Irpin Perun 1994 spivavtor Italoznavstvo Doslidzhennya z italoznavstva Morska i ribalska leksika Kavkazkogo uzberezhzhya Chornogo morya 1976 Italijska movna prisutnist v Ukrayini dopovid na 72 kongresi Spilki Dante Aligiyeri u Triyesti 1996 Formalna morfologiya italijskogo diyeslova 2003 rozdil Diyeslivna paradigma italijskoyi movi v disertaciyi 1969 r Silvano Chekkerini ta jogo tvori pislyamova 1973 Zhivij slid Rimu v movi j geografichnih nazvah Ukrayini perekladi z italijskoyi R Prodi K Goci F K yeza Zasnovnik i prezident movno kulturnoyi Spilki Dante Aligiyeri u Kiyevi z 1994 vid 2002 pochesnij prezident K M Tishenko 35 rokiv vikladav italijsku movu v Kiyivskomu universiteti im T Shevchenka z 1965 i na kursah Spilki Dante Aligiyeri u Kiyevi z 1994 Publikaciyi Uchebnyj chastotnyj slovar minimum dlya studentov izuchayushih italyanskij yazyk K KGU 1969 Silvano Chekkerini ta jogo tvori pislyamova S Chekkerini Pomiluvanij smertyu Roman K Rad pism 1973 Lessico marinaro e peschereccio del littorale Caucasico del Mar Nero Bolletino dell Atlante ling Mediterraneo Firenze Olschi 1976 Atlante linguistico Mediterraneo Firenze Olschi 1978 Vid 1978 r vijshlo 23 vipuski vidannya trivaye spivavtor Italijska mova URE T 4 K 1979 La presenza linguistica e culturale italiana in Ucraina Pagine della Dante 2 95 Roma 1995 La presenza linguistica e culturale italiana in Ucraina Quaderni della Dante 4 96 Roma 1996 La morfologia formale del verbo italiano Lingua e letteratura italiana dentro e fuori la penisola Atti del III Congresso degli Italianisti Europei Cracovia 2003 P 521 527 Toponimichni slidi Rimu v sarmatskomu areali II st n e VIII shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi dopovidej K 2004 S 150 153 Zhivij slid Rimu v movi i geografichnih nazvah Ukrayini Divoslovo 2004 10 S 67 73 Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini K Akvilon Plyus 2008 480 s Ukrayinska chastka istoriyi Rimu Ukrayina Nauka i kultura Vip 34 K 2008 S 214 233 Italiya i Ukrayina Tisyacholitni etnomovni kontakti K Akvilon Plyus 2009 192 s Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Slavistika Doslidzhennya K M Tishenka zi slov yanskih mov prisvyacheni okremim aspektam yih vikladannya dlya inozemciv ta movno kulturnim kontaktam slov yan z yihnimi istorichnimi susidami Publikaciyi Flektivno akcentuacionnye tipy russkogo substantivnogo skloneniya Rus yazykoznanie Vyp 6 K KDU 1983 S 17 24 Chastotna ukrayinska gramatika Preprint Lviv 1989 Gramatichni tablici ukrayinskoyi movi Slovnik fr ukr ukr fr Irpin Perun 1994 S 505 517 Mehanika mlinova narodna terminologiya i nomenklatura vitryakiv Pam yatki Ukrayini 1998 3 4 Litva na Sivershini Toponimichni svidchennya Pam yatki Ukrayini 2001 1 Nove tisyacholittya ukrayinskoyi movi Urok ukrayinskoyi 2002 3 Naukovij patriotizm abo chomu nauka skladnisha vid mifotvorchosti Ukrayina moloda 2002 16 lyutogo Poki zhivi ukrayinski dialekti zhive Ukrayina Divoslovo 2002 6 S 13 16 Novi pidhodi v doslidzhenni berestyanih gramot Davnonovgorodsko ukrayinski movni paraleli Pam yatki Ukrayini 2002 2 S 172 179 Lidsko loyivske vidlunnya berestejskih govirok Pam yatki Ukrayini 2002 3 4 S 36 39 Istorichnij vpliv ukrayinskoyi movi na rosijsku Urok ukrayinskoyi 2004 11 12 S 47 51 Zapozichennya z ukrayinskoyi do susidnih mov Urok ukrayinskoyi 2005 1 2 S 55 58 Pohodzhennya nazv litopisnih slov yanskih plemen 1 Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 6 S 171 183 Pohodzhennya nazv litopisnih slov yanskih plemen 2 Narodna tvorchist ta etnografiya 2006 2 S 150 168 Trinadcyat mittyevostej zhittya Spogadi pro O L Ribalka Pravdive ukrayinske serce Oleksandr Ribalko K 2010 S 669 675 Ukrayinskij tizhden 2012 39 256 28 09 4 10 Geni mova Ukrayina Ukrayinskij tizhden 2012 16 233 20 26 04 Dolitopisna movna istoriya ukrayinciv Drogobich Posvit 2016 752 s Inshomovna istoriya ukrayinciv Kiyiv Brodi Prosvita 2018 816 s 42 epohi ukrayinskih movnih kontaktiv Enciklopediya 3000 zapozichenih realij antichnosti j serednovichchya u movi prizvishah i toponimah Kiyiv Brodi Prosvita 2020 912 s Germanistika Kilka publikacij z germanistiki vidobrazhayut okremi storoni naukovih interesiv K M Tishenka i pov yazani perevazhno z movno istorichnimi pitannyami Publikaciyi Skandinavshina v Davnij Rusi O Partickogo povernennya cherez 113 rokiv Stogolosnik 2000 3 4 S 63 77 I bukmol i nyunoshk Stogolosnik 2000 3 4 S 110 119 Tyuringi germanske plem ya z gunskimi zv yazkami Etnichna istoriya narodiv Yevropi Vip 18 K 2005 S 11 18 Nevlovima Sivera i Sivershina Istoriko kulturni nadbannya Sivershini u konteksti istoriyi Ukrayini Gluhiv 2006 S 9 19 Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini K Akvilon Plyus 2008 480 s Toponimi vid osnovi Pers Pars u Shveciyi Shidnij svit 3 2010 S 208 216 I IV Perski selisha u Shveciyi XIV shodoznavchi chitannya A Krimskogo tezi dopovidej K 2010 S 75 78 Halifat i sivera Toponimichnij slid v Ukrayini K Akvilon Plyus 2011 496 s Keltologiya Pershi v Ukrayini fahivci z vallijskoyi movi buli pidgotovani takozh u stinah Lingvistichnogo muzeyu Z pedagogichnoyi spivpraci z istorichnim fakultetom u 1990 h rokah viris cilkom novij speckurs Vstup do keltologiyi opracovanij vpershe v Ukrayini dlya studentiv yaki rokom ranishe zapisalisya do K M Tishenka na fakultativnij praktichnij kurs vallijskoyi movi Publikaciyi Do etimologiyi etnonima kimmerijciv Shidnij svit 1 2 97 K 2000 S 106 111 Keltski etimologiyi I Etnos 1 3 Movoznavstvo 2003 4 S 3 16 5 S 35 43 6 S 42 54 Keltski nazvi selish na vitokah richok Ukrayini Narodna tvorchist i etnografiya 2003 5 6 S 63 73 2004 3 S 109 119 Toponimichni slidi keltskih susidiv skifiv VII shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi dopovidej K 2003 S 136 Pro keltsku spadshinu derevlyan Ukrayina Nauka i kultura Vip 32 K 2004 S 150 179 Im ya Gluhova sered odnotipnih nazv Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Sivershini Gluhiv 2004 S 9 18 Movni darunki davnih susidiv vid skifiv do hozariv Urok ukrayinskoyi 2004 5 6 Vkladka s 1 32 Analogi keltskih miscevih nazv Ukrayini v toponimiyi Rosiyi Kiyivskij geografichnij shorichnik 3 2003 K 2004 S 166 185 Movni svidki formuvannya ukrayinciv Divoslovo 2007 7 S 36 44 Baskologiya K M Tishenko pidvishuvav kvalifikaciyu z baskijskoyi movi v Donostiyi San Sebastyani ta Vitoriyi Gastejsi u 1991 i 1996 rokah Pidgotuvav pershih v Ukrayini fahivciv iz praktichnim znannyam baskijskoyi movi Publikaciyi Obshie leksicheskie izoglossy vostochnoslavyanskih i ibero kavkazskih yazykov Voprosy yazykovoj struktury K KGU 1976 S 45 51 Baskijskij dosvid movnogo budivnictva Urok ukrayinskoyi 2000 8 Logika sudzhen u prisliv yah baskiv Problemi semantiki slova rechennya ta tekstu Zb nauk prac Vip 9 K KNLU 2003 S 366 376 Najdovsha movna j kulturna tradiciya v Yevropi baski Pam yatki Ukrayini 2003 4 S 74 101 Primitki j dobir ilyustracij do statti Hv Vovk Bilya morya mizh baskami Pam yatki Ukrayini 2003 4 S 102 124 Finoznavstvo K M Tishenko vikladaye finsku movu yak fakultativnu disciplinu v Kiyivskomu universiteti vid 1985 r Prote z perehodom dekana fakultetu prof O Ye Semencya na diplomatichnu robotu ci kursi vtratili organizacijne spriyannya dekanatu Vid 1995 r vchenij spivpracyuye z tovaristvom Ukrayina Finlyandiya za pidtrimki yakogo vpershe distav vid Posolstva Finlyandiyi oficijne viznannya svoyeyi zvedenoyi grupi kiyivskih studentiv KPI i KNU vin vikladav yim finsku movu vid kvitnya 1998 r Praci z finoznavstva 2004 spivavtor B Rudij Doslidzhennya ukr movoyu Ranni finski zapozichennya z indoyevropejskih mov Protofinska movna prisutnist u Yevropi angl movoyu Prafinsko indoyevropejski movni zv yazki Finski j saamski movni ta genetichni kontakti Redaktor ukr perekladiv knig Yussila O Gentilya S Nevakivi Yu Vid Velikogo knyazivstva do suchasnoyi derzhavi Politichna istoriya Finlyandiyi vid 1809 roku Gummerus G Ukrayina v perelomni chasi Shist misyaciv na choli posolstva u Kiyevi Publikaciyi Druga inozemna mova finska Navch programa dlya stud Institutu mizhnarodnih vidnosin K KNU IMV 2000 Ranni finski zapozichennya z indoyevropejskih mov Etnichna istoriya narodiv Yevropi Vip 5 K KNU 2000 Najdavnishi iranizmi finskoyi movi IV shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 2000 Movni svidchennya protofinskoyi prisutnosti u Zahidnij Yevropi Etnichna istoriya narodiv Yevropi Vip 9 K KNU 2001 Shidni zapozichennya u finskomu slovniku i slovotvori VI shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 2002 S 103 105 Proto Finnic and Indo European Linguistic and Genetic Contacts Etnichna istoriya narodiv Yevropi Vip 14 K 2003 S 52 60 Suomen kielen sananjohdon taajuuskirja A Frequency Dictionary of Finnish Word Building spivavtor B Rudij K 2004 Movni kontakti svidki formuvannya ukrayinciv K Akvilon Plyus 2006 416 s A Frequency Dictionary of Finnish Word Building Organization and Development of Digital Lexical Re sources MONDILEX Second Open Workshop Kyiv Ukraine 2 4 February 2009 Proceedings K 2009 P 85 87 coauthor B Rudyj Iranistika U 1994 roci K M Tishenko staye providnim naukovim specialistom Institutu shodoznavstva zastupnikom golovi doktorskoyi specradi regulyarno publikuye statti z novoyi dlya sebe naukovoyi oblasti iranistiki shoroku vistupaye z dopovidyami na mizhnarodnih shodoznavchih chitannyah u Zvenigorodci j Kiyevi 1997 r predstavlyaye ukrayinske shodoznavstvo na 35 mu svitovomu kongresi oriyentalistiv u Budapeshti Ob yednavshi zusillya z kolegami V S Ribalkinim O I Redkom A P Zyencevim vchenij vidnovlyuye vikladannya perskoyi movi v Kiyivskomu universiteti a nevdovzi ocholyuye kafedru shodoznavstva teper kafedra Blizkogo Shodu po yakij vin oderzhuye 1995 r zvannya profesora Publikaciyi Shidni movi i metateoriya movoznavstva Shidnij Svit 1994 1 2 S 103 111 Iranski izoglosi slov yanskih mov Shidnij Svit 1994 1 2 Derzhavni movi ta etnosocialni stosunki na materiali krayin Shodu Mova derzhavna mova oficijna Zb materialiv nauk konf K Prosvita 1995 S 133 136 Optimalna morfologiya perskogo diyeslova Visnik KDU Inoz filologiya Vip 25 K KDU 1995 Formalna morfologiya perskogo diyeslova Shidnij Svit 1995 1 S 63 67 Chi utvoryuyut perski geografichni nazvi leksichnu pidsistemu Shidnij Svit 1996 2 Oro delle steppe dell Ucraina Vicenza Ed Fiera di Vicenza 1997 Gold of the Ukrainian Steppe Vicenza Ed Fiera di Vicenza1997 Lekciyi z lingvistiki dlya shodoznavciv K KNU 1998 40 s Movno istorichnij oglyad Kaspyijsko Chornomorskogo regionu Chornomorsko Kaspijskij region umovi ta perspektivi rozvitku K Vid vo AMES 1998 Morfologichna struktura suchasnoyi perskoyi leksiki III shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 1999 spivavtor Sluzhbovi diyeslova u pidsistemi diyesliv perskoyi movi III shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 1999 spivavtor Do etimologiyi etnonima kimmerijciv Shidnij svit 2 97 K 2000 S 106 111 Najdavnishi iranizmi finskoyi movi IV shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 2000 Davni iranizmi u virobnichij leksici finskoyi movi V shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi mizhnar nauk konf K 2001 Shidni zapozichennya u finskomu slovniku i slovotvori VI shodoznavchi chitannya A Krims kogo Tezi mizhnar nauk konf K 2002 S 103 105 Movni darunki davnih susidiv vid skifiv do hozariv Urok ukrayinskoyi 5 6 2004 Vkladka s 1 32 Gorgani Svirzh Stribizh nashi vichni susidi iranci Shidnij svit 2008 1 S 170 180 Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini K Akvilon Plyus 2008 480 s Polyani i Kiyani yak realiyi zoroastrizmu v toponimiyi Ukrayini tezi HII shodoznavchi chitannya A Krimskogo tezi dopovidej K 2008 S 103 108 Zoroastrijskij plast toponimiyi Yevropi Studia linguistica Vol 2 K 2009 C 348 355 Polovci polovina polyani tezi HIII shodoznavchi chitannya A Krimskogo tezi dopovidej K 2009 S 44 48 Shidnij svit v ukrayinskij toponimiyi I II Shidnij svit 2009 3 S 179 198 Parfiya i volhvi Movi i kulturi u novij Yevropi Kontakti i samobutnist Zb nauk dopovidej K 2009 S 628 638 Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Davnij Shid u slovniku i toponimiyi Ukrayini Movni ta literaturni zv yazki Ukrayini z krayinami Shodu Za red I P Bondarenka K 2010 S 7 57 Zabuti gabri vignanci Ukrayina Nauka i kultura Vip 35 K 2010 S 218 248 Toponimi vid osnovi Pers Pars u Shveciyi Shidnij svit 2010 3 S 208 216 Perski selisha u Shveciyi XIV shodoznavchi chitannya A Krimskogo tezi dopovidej K 2010 S 75 78 Halifat i sivera Toponimichnij slid v Ukrayini K Akvilon Plyus 2011 496 s Perska satrapiya nad Dniprom Toponimichni konteksti Rozshir tekst dop na Mizhnar mizhgaluz nauk konf Toponimika i kontekstualnij metod K M Tishenka Kiyiv KNUTSh 20 kvit 2012 r K NTUU KPI 2012 119 s Arabistika Publikaciyi K M Tishenka z arabistiki takozh stosuyutsya perevazhno istorichnih aspektiv slov yano arabskih kontaktiv perskoyi dobi j piznishogo chasu pik pripadaye na roki arabo hozarskoyi vijni 710 737 rr Publikaciyi Arabskij plast toponimiyi Ukrayini VII XIII st K 2008 64 s Arabi na pivnochi Shidnij svit 2009 1 S 88 108 Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Shidnij svit v ukrayinskij toponimiyi IV VI Shidnij svit 2010 1 S 152 172 Davnij shid u slovniku i toponimiyi Ukrayini Movni ta literaturni zv yazki Ukrayini z krayinami Shodu Za red I P Bondarenka K 2010 S 7 57 Zabuti gabri vignanci Ukrayina Nauka i kultura Vip 35 K 2010 S 218 248 Toponimiya Gluhivshini u svitli arabskih studij Sivershina v istoriyi Ukrayini Vip 3 K Gluhiv 2010 S 75 79 Chizhi hristiyani Shubi partizani VIII stolittya Divoslovo 2011 7 S 32 37 Abbasidi proti Omejyadiv toponimichnij slid v Ukrayini Visnik Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Istoriya 2011 106 S 57 60 Halifat i sivera Toponimichnij slid v Ukrayini K Akvilon Plyus 2011 496 s Altayistika Kilka statej K M Tishenka prisvyacheni perevazhno istorichnim aspektam slov yano altajskih kontaktiv chasiv rannogo serednovichchya ta dobi pereselennya narodiv Publikaciyi Gunski i avarski toponimi Sivershini Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Sivershini Gluhiv 2005 S 14 24 Gunsko avarski toponimi u Yevropi Visnik Lvivskogo un tu Seriya filol Vip 36 Lviv 2005 S 28 48 Mongolska toponimiya u Centralnij Yevropi IX shodoznavchi chitannya A Krimskogo K 2005 S 93 96 Anti i hohli gunski nazvi rovesnici Shidnij svit 2006 2 S 159 166 Nazvi z Gluhivshini v koli gunskih toponimiv Yevropi Sivershina v konteksti istoriyi Ukrayini Sumi 2007 S 23 37 Sorokovi Balchiki altajski toponimi Sumshini Sivershina v istoriyi Ukrayini Vip 2 K Gluhiv 2009 S 24 31 Polovci polovina polyani tezi HIII shodoznavchi chitannya A Krimskogo tezi dopovidej K 2009 S 44 48 Shidnij svit v ukrayinskij toponimiyi III Altajskij svit Shidnij svit 2009 4 S 157 176 Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Davnij Shid u slovniku i toponimiyi Ukrayini Movni ta literaturni zv yazki Ukrayini z krayinami Shodu Za red I P Bondarenka K 2010 S 7 57 Etapi formuvannya korpusu dlya chastotnogo slovnika korejskoyi movi Movni i konceptualni kartini svitu KNUTSh Vip 28 K 2010 S 372 377 spivavtor K M Biloshickij Toponimichni studiyi Cya grupa publikacij vidobrazhaye rezultati zastosuvannya novogo perspektivnogo metodu doslidzhennya toponimichnih sistem opracovanogo K M Tishenkom za ci roki Na I j Mizhnarodnij konferenciyi Aktualni problemi davnoyi istoriyi m Kiyiv 2007 r vchenij prezentuvav cej novij sutnist yakogo polyagaye u vrahuvanni semantichnih zv yazkiv mizh susidnimi geografichnimi nazvami yak chlenami toponimichnoyi sistemi Za materialami doslidzhen vipusheno kompakt disk Interaktivna stratigrafiya toponimiyi Sivershini 2006 r komp grafika B Rudogo Z metoyu populyarizaciyi zdobutkiv toponimiki yak dopomizhnoyi istorichnoyi disciplini sered starshih shkolyariv u spivpraci z Institutom informacijnih tehnologij i zasobiv navchannya APN Ukrayini N T Zadorozhna zi spivrobitnikami K M Tishenko i kolektiv muzeyu stvorili u 2007 r navchalnij film Movni darunki davnih susidiv Vid italikiv do alaniv rozmishenij teper na sajti www itcomp edu ua net Publikaciyi Litva na Sivershini Toponimichni svidchennya Pam yatki Ukrayini 2001 1 Litovski nazvi na karti Gluhivshini Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Gluhivshini Materiali I NPK Gluhiv 2002 S 30 36 Slov yanski vektori toponimiyi Sivershini Zberezhennya ist kulturnih nadban Gluhivshini Materiali II NPK Gluhiv 2003 S 14 20 Toponimichni slidi keltskih susidiv skifiv VII shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi dopovidej K 2003 S 136 Im ya Gluhova sered odnotipnih nazv Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Sivershini Gluhiv 2004 S 9 18 Toponimichni slidi Rimu v sarmatskomu areali II st n e VIII shodoznavchi chitannya A Krimskogo Tezi dopovidej K 2004 S 150 153 Zhivij slid Rimu v movi i geografichnih nazvah Ukrayini Divoslovo 2004 10 S 67 73 Pro geografichni nazvi Konotopshini Kiyivskij geografichnij shorichnik 2004 4 S 134 142 Gunski i avarski toponimi Sivershini Zberezhennya istoriko kulturnih nadban Sivershini Gluhiv 2005 S 14 24 Gunsko avarski toponimi u Yevropi Visnik Lvivskogo un tu Ser filolog Vip 36 Lviv 2005 S 28 48 Dopisemna istoriya v miscevih nazvah Putivlskogo Posem ya Putivlskij krayeznavchij zbirnik Vip 2 Sumi 2005 S 4 19 Mongolska toponimiya u Centralnij Yevropi IX shodoznavchi chitannya A Krimskogo K 2005 S 93 96 Konturi leksiko toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini i etnogenez ukrayinciv Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 5 S 31 44 U cih nazvah podih istoriyi Konotopshina chas podiyi doli Kiyiv 2005 S 24 26 Movni kontakti svidki formuvannya ukrayinciv K Akvilon Plyus 2006 416 s Nevlovima Sivera i Sivershina Istoriko kulturni nadbannya Sivershini u konteksti istoriyi Ukrayini Gluhiv 2006 S 9 19 Shidni j zahidni cerkvi IV VI st v toponimiyi Ukrayini 1 Shidnij svit 2006 4 S 137 147 2007 1 S 127 134 Pradavni slidi keltiv u toponimiyi Turechchini Shidnij svit 2006 1 S 171 187 Ukrayinska chastina iranskoyi toponimiyi Yevropi Shidnij svit 2006 3 S 148 156 Pro pohodzhennya nazvi Baturina Materiali mizhnarodnoyi naukovo praktichnoyi konferenciyi z nagodi 295 yi richnici z dnya smerti getmana Ukrayini Ivana Mazepi ta 10 richchya zapovidnika Getmanska stolicya Baturin 25 26 05 2004 Nizhin 2006 S 174 179 Toponimichna kartina minulogo Sumskij rajon Mij kraj slobozhanskij K 2006 Elamski diyeslivni osnovi u toponimiyi Ukrayini Kiyiv Lviv 2011 24 s Genetichna aprobaciya studij slovnikovih kontaktiv i toponimiyi Ukrayini K NTUU KPI 2012 48 s Klyuchi z Asturiyi vid minulogo Ukrayini K Drogobich Posvit 2015 528 s Vikladacka diyalnistK M Tishenka 1988 i 1990 rr viznano laureatom konkursiv na najkrashogo vikladacha todishnogo Ministerstva vishoyi osviti SRSR Nezminno shvalni vidguki oderzhuvav vin i za kordonom koli 1976 roku chitav lekciyi z zagalnogo movoznavstva v Krakivskomu universiteti 1991 r lekciyi z metateoriyi movoznavstva v Universiteti Krayini baskiv Ispaniya chi 1996 r u Granadskomu universiteti speckurs Baskijsko kavkazki movni zv yazki Pidgotuvav 6 kandidativ nauk Dbayuchi pro nadijnu faktologichnu movnu bazu dlya svoyih teoretichnih kursiv vchenij postijno zajmayetsya samoosvitoyu pidvishuye kvalifikaciyu na movnih kursah v Italiyi Ispaniyi Irani Finlyandiyi K Tishenkovi chuzhij duh kolekcionerstva mov vin pragne peredati svoyi znannya inshim Ce vin she vid 1965 roku pershim pochav vikladati v Kiyivskomu universiteti italijsku movu u fakultativnih grupah cherez yaki dosi projshli vzhe ponad 1300 studentiv a vid 1970 h rr zaprovadiv novij zhanr auditornih zanyat oznajomchi ta oglyadovi lekciyi z tipologichno riznomanitnih mov svitu zokrema tureckoyi gruzinskoyi gindi suahili niderlandskoyi portugalskoyi polskoyi biloruskoyi ukrayinskih dialektiv Plakatni ilyustraciyi same do cih zanyat zapochatkuvali nini slavetnu Galereyu mov svitu v muzeyi Eksperimentalni romanski grupi Razom zi svoyim kolegoyu romanistom doc I I Magushincem K M Tishenko staye iniciatorom stvorennya 1985 roku eksperimentalnih romanskih grup ERG organizovanih dlya doslidzhennya nizki metodichnih problem vikladannya mov Okrim osnovnoyi inozemnoyi movi sluhachi cih grup vivchali paralelno doti vvazhalosya sho take v principi nemozhlivo po 4 romanski movi napriklad do anglijskoyi she francuzku italijsku ispansku portugalsku Vsuperech sumnivam skeptikiv desyatki studentiv cih grup sklali derzhavni ispiti z usih cih mov 1989 i 1991 rr Do rechi ce buli pershi i chi ne yedini vidkriti ispiti v universiteti Publikaciyi Lingvostatisticheskie zakony i soderzhanie obucheniya yazyku Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 19 K KGU 1985 S 3 8 O kompleksnom izuchenii yazykov Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 20 K KGU 1986 spivavtor Rol intensivnogo etapa v mnogoaspektnom prepodavanii inostrannyh yazykov Sb nauch trudov MGPIIYa 280 Moskva MGPIIYa 1986 spivavtor Eksperimentalnaya romanskaya gruppa ERG osvoenie rezervov intensifikacii Vestnik KGU Romano germ fil Vyp 22 K KGU 1988 S 109 114 spivavtor Programma kompleksnogo izucheniya chetyreh romanskih yazykov K KGU 1988 spivavtor Predely dejstviya zakonov Jerksa Dodsona v obuchenii yazyku tezisy Metodich ukazaniya po probl prepod in yaz v vuze K KGU 1989 S 5 6 Uchast u vidrodzhenni shodoznavstva Vnaslidok progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini pered filologami takozh vidkrilisya nespodivani perspektivi j vinikli novi istorichni zavdannya Pislya pivstolitnoyi perervi v Kiyevi bulo vidnovleno Institut shodoznavstva pov yazanij z im yam akademika A Krimskogo znovu pochinaye vidavatisya jogo zhurnal Shidnij Svit Spilno z direktorom Institutu shodoznavstva kolishnim ostannim aspirantom A Krimskogo akad O J Pricakom a takozh prof O Ye Semencem V S Ribalkinim B P Yacenkom I V Bichkom V F Rezanenkom i M D Volkovim vchenij obgruntovuye pered administraciyeyu universitetu potrebu stvoriti okremij fakultet dlya pidgotovki fahivciv z oriyentalistiki 1995 vid 2003 roku ce viddilennya shidnih mov i literatur Institutu filologiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Lingvistichnij navchalnij muzej Div takozh Lingvistichnij mizhfakultetskij muzej Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka 1992 r K M Tishenko pidgotuvav i zahistiv doktorsku disertaciyu na temu Metateoriya movoznavstva I togo zh roku zasnuvav konceptualno novij pidrozdil universitetu pershij u sviti Lingvistichnij navchalnij muzej nezminnim direktorom yakogo ye dosi Teoretichno obgruntuvav jogo strukturu i za poperedni desyatki rokiv razom zi svoyimi studentami pidgotuvav ponad 300 velikoformatnih kolorovih planshetiv teperishnoyi ekspoziciyi muzeyu U pershomu zali rozgornuto stacionarnu i zminnu ekspoziciyu Galereya mov svitu i Sim galuzej lingvistichnih znan u drugomu zali Najdavnishi movni kolektivi Yevropi u tretomu zali movnih kontaktiv Istoriya zapozichen sliv do ukrayinskogo slovnika na osnovi specialno provedenih studij Pro vidkrittya muzeyu Kiyivskij universitet povidomiv 165 universitetiv svitu Za 19 rokiv diyalnosti muzeyu jogo vidvidalo ponad 10 tis ekskursantiv z 32 krayin Viznannyam muzeyu stala Premiya radi vchenih tovaristv Ameriki ACLS odnostajno prisudzhena jomu 1999 r V oficijnomu dokumenti ACLS lingvistichnij muzej nazvanij the finest of the intellectual leadership najbliskuchishim dosyagnennyam u galuzi intelektualnogo liderstva dzherelo Publikaciyi Lingvistichnij navchalnij muzej Nacionalnij universitet im T Shevchenka Dovidnik K KNU 1996 Pro lingvistichnij muzej Pam yatki Ukrayini 1998 3 4 Lingvistichnij navchalnij muzej Kiyivsk nac universitet im T Shevchenka Dovidnik K KNU 1999 Yevropejskij rik mov Yevrobyuleten traven K 2001 Yevropejskij rik mov v ukrayinskomu vimiri Divoslovo 2001 12 Dodatok Mizhfakultetskij Lingvivstichnij navchalnij muzej Kiyivskogo universitetu z oficijnogo zvitu Metateoriya movoznavstva K Osnovi 2000 S 342 350Vistupi na mizhnarodnih konferenciyahStavshi viyiznim vchenij z verhom nadoluzhuye vimushenu movchanku poperednih desyatilit vistupaye na mizhnarodnih konferenciyah z dopovidyami Movni problemi radyanskih nimciv Vitoriya Gastejs Ispaniya 1991 r Italijska movna i kulturna prisutnist v Ukrayini Triyest 1995 r Kilkisnij vimir leksichnih vidstanej mizh movami Granada 1996 r Iranistichni argumenti davnosti ukrayinskoyi movi Budapesht 1997 r Takozh vistupav z dopovidyami na mizhnarodnih movoznavchih kongresah u Graci Avstriya Krakovi z italoznavstva 2001 Lvovi 2009 2010 2011 na krayeznavchih konferenciyah u Gluhovi j Baturini proviv nizku peredach z toponimiyi na Ternopilskomu oblasnomu telebachenni 2009 2011 Gromadska robotaU 1989 r K M Tishenko z odnodumcyami zumiv vidnoviti v Kiyevi po 70 richnij perervi francuzkij kulturnij centr Alyans Fransez i stav jogo vidpovidalnim sekretarem Zasnuvavshi iniciativnu grupu vidnovlyuye 1993 r kiyivskij oseredok italijskoyi movno kulturnoyi Spilki Dante Aligiyeri prezidentom yakoyi buv do 2000 r vidtodi pochesnij prezident drukuyetsya v Zoshitah Dante perekladaye katalogi pershih vistavok Ukrayini v Italiyi ta Italiyi v Ukrayini vistupaye z dopoviddyu na 72 mu vsesvitnomu kongresi Spilki v Italiyi vikladaye na organizovanih pri Posolstvi Italiyi v Kiyevi italijskih movnih kursah K M Tishenko chlen radi Tovaristva ukrayinskoyi movi Kiyivskogo universitetu vistupaye z publikaciyami pro movnu politiku v riznih derzhavah svitu Vidznaki j nagorodiVruchennya nagorodi Laureat premij Ministerstva vishoyi osviti SRSR na konkursah najkrashih vikladachiv 1988 1990 Premiya za liderstvo v gumanitarnih naukah Radi vchenih tovaristv Ameriki American Council of Learned Societies ACLS 1999 Orden Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Al merito della Repubblica Italiana 2003 za vidatnij vnesok do vivchennya j poshirennya italijskoyi movi j kulturi Licarskij Orden I go stupenya Biloyi Troyandi Finlyandiyi Suomen Valkoisen Ruusun ritarikunta SVR 2005 za bagatorichne vikladannya finskoyi movi u Kiyevi ta naukovi dosyagnennya z finoznavstva Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini 2008 Orden Za zaslugi III stupenya 2010 Vidznaka Za osoblivi zaslugi pered Kiyivskim nacionalnim universitetom imeni Tarasa Shevchenka 2017 Ocinka okremih aspektiv naukovogo dorobkuMonografiya Metateoriya movoznavstva N F Klimenko U monografiyi K M Tishenka jdetsya pro vporyadkuvannya sistemi ponyat ciloyi nauki prichomu takoyi sho nalezhit do fundamentalnih teoretichnih Najbilshim teoretichnim zdobutkom knizhki ye predstavlennya movoznavstva yak rozchlenovanoyi yednosti lingvistichnih znan usi elementi yakoyi pov yazani vnutrishnimi chasom prihovanimi korelyativnimi vidnoshennyami S V Semchinskij Yaksho koristuvatisya terminologiyeyu Kuna to nam zaproponovano novu paradigmu movoznavchoyi teoriyi yaka maye povne pravo na zhittya ale zrobleno ce ne za rahunok revolyucijnoyi zmini odniyeyi paradigmi inshoyu a same z urahuvannyam dosyagnen vsih poperednih paradigm Inshimi slovami ce svoyeridna kumulyativna paradigma Koncepciya leksiko toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini V M Pashenko K Tishenka zacikavila ne tak sama leksichna stratigrafiya yak ideya pov yazati yiyi z inshoyu stratigrafiyeyu toponimichnoyu Skladniki yiyi u kolektivnij monografiyi 1981 r okresleno tak Mi ne mozhemo zaraz pererahuvati vsi vidomi nazvi poselen i richok z domongolskoyi dobi zaznachimo lishe sho jdetsya pro veliku kilkist nazv stratigrafiya yakih vklyuchaye do svogo skladu shari doskifskogo skifo iranskogo frakijskogo balto slov yanskogo tyurkskogo vkraplennya germanskogo kavkazkogo finskogo ta in pohodzhennya Zauvazhivshi shozhist oboh stratigrafij vchenij upershe yiyi poslidovno doslidiv K Tishenko zaproponuvav zmistovnu hronologichnu shemu z 32 movnih plastiv u slovniku j toponimiyi Ukrayini na vidrizku chasu v 5 tisyach rokiv vid finizmiv ta iranizmiv do praslov yanskogo sharu a dali vid i cherez vizantijski grecizmi do lituanizmiv polonizmiv rosiyanizmiv i anglo amerikanizmiv Yak naslidok Ukrayina maye chi ne najdokladnishu shemu etnomovnoyi stratigrafiyi Nezalezhnu aprobaciyu zaprovadzhenoyi K Tishenkom ideyi korelyaciyi leksichnoyi i toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini dala suchasna genetika Avtor koncepciyi pishe pro ce tak Usyu genetichnu riznomanitnist teperishnih narodiv unikalnogo Yevropejskogo pivostrova Aziyi viznachaye riznij proporcijnij sklad odnih i tih samih pivnichno zahidnih Y gapolgrup R1b I R1a N G2 J2 E1b1b T Q yaki vnaslidok epohalnih pereselen davnih skupchen lyudej opinilisya same v comu rajoni Tut i pid yednuyetsya tema toponimiyi Ukrayini i leksichnih zapozichen Vnaslidok sistemnih studij 2004 2011 rr viyavleno sho kozhnomu etnomovnomu plastu toponimiyi Ukrayini vidpovidaye plast leksichnih zapozichen z tiyeyi samoyi movi v ukrayinskomu slovniku I os teper vikladenij vishe yaskravo suchasnij genetichnij material krim svoyeyi pryamoyi naukovoyi vartosti na ris 1 liva kolonka V P staye nezalezhnim i efektivnim zasobom aprobaciyi cih sistemnih studij z istorichnoyi toponimiki j leksikologiyi Obrazno kazhuchi gipoteza finskogo pohodzhennya nazv richok Ukrayini Sozh Yaha Libid ne samoochevidna hocha ye fin susi vovk joki richka litop Lib livi Ale cya gipoteza micniye vidkoli v ukrayinskomu slovniku takozh znajdeno nizku zapozichen z mov finskoyi grupi kulgati kvolij shur est kulgeda hoditi livs kuol iji pomirayuchij vid kuolla pomirati fins hiiri mord sever misha Taki sistemni vidpovidnosti krashe protistoyat nesistemnij kritici ale teper she distayut nezalezhnu potuzhnu pidtrimku vid zovsim inshoyi nauki viyavlyayetsya kozhnij 20 j ukrayinec maye Y gaplogrupu N vid finskogo livskogo estonskogo predka Na dalshih storinkah broshuri pokazano vzayemnu vidpovidnist cih troh ryadiv nezalezhnih naukovih argumentiv neavtoritetne dzherelo Okremi etimologiyi 2006 2009 rr Tverdzhennya Tishenka vikladeni u nizci jogo prac Movni kontakti svidki formuvannya ukrayinciv Arabskij plast toponimiyi Ukrayini VII XIII st Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini Italiya i Ukrayina tisyacholitni etnomovni kontakti u 2010 r piddav kritici S O Verbich kandidat filologichnih nauk starshij naukovij spivrobitnik Institutu ukrayinskoyi movi NAN Ukrayini Na dumku Verbicha Tishenko nadto dovilno tlumachit bagato yaki ukrayinski toponimi zaluchayuchi arabski keltski iranski gotski leksemi u tih vipadkah de nazvi mozhna cilkom poyasniti na materiali slov yanskih mov Proponuyuchi etimologichnij komentar tak zvanoyi krimgotskoyi leksiki K M Tishenko nastilki zahoplyuyetsya ciyeyu ideyeyu sho zabuvaye pro odin iz bazovih zakoniv etimologiyi vrahuvannya fonetichnih vidpovidnikiv u mezhah mov odniyeyi genetichnoyi sim yi Nehtuvannya cim principom mozhe prizvesti do pomilkovih etimologij Za priklad Verbich navodit hibnu etimologiyu slova kolobok yake na dumku Tishenka pohodit vid pragerm kloibho hlib spechenij na skovorodi sho nejmovirne z oglyadu na te sho praindoyevropejskij diftong oi na praslov yanskomu rivni vidpovidaye e i suchasnomu ukrayinskomu i naspravdi najblizhchimi rodichami ukr kolobok ye grec kollabos i latis kalbaks Kritik nagaduye sho etimologichnij analiz leksiki yak apelyativnoyi tak i proprialnoyi ce ne zvichajne porivnyannya fonetichno podibnih sliv a nasampered viznachennya slovotvirnoyi modeli za yakoyu utvorilasya ta chi insha leksema Praci z glotogenezu 2012 2016 rr G P Pivtorak Do ostannogo chasu toponimichni slovniki j chislenni rozvidki pro pohodzhennya yak zagalnovidomih tak i regionalnih toponimiv stanovili perevazhno samodostatnij naukovij material lishe sporadichno pov yazanij iz sumizhnimi naukami Znachnoyu miroyu ce poyasnyuyetsya skladnistyu samoyi problemi zakodovana v toponimici informaciya vidbivaye istoriyu vidpovidnogo krayu vprodovzh stolit abo j tisyacholit ale vnaslidok postupovogo zabuttya pervisnoyi motivaciyi nazv i yih perekruchuvannya miscevimi meshkancyami vidpovidno do svogo rozuminnya pervisna forma toponima buvaye zatemnena nastilki sho vidtvoriti yiyi pid silu lishe doslidnikovi zi znannyam bagatoh mov ta zakonomirnostej yihnoyi transformaciyi v hronologichnomu diskursi Same takij naukovij bagazh maye profesor Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka K M Tishenko Jogo naukova zasluga sered bagatoh inshih polyagaye she i v tomu sho svoyimi doslidzhennyami vin uviv toponimiyu v etnogenetichnij kontekst a takozh vikoristav najnovishi dosyagnennya molekulyarnoyi genetiki zavdyaki chomu pidnis etnogenetichni doslidzhennya na suchasnij yakisno novij riven neavtoritetne dzherelo Znavec desyatkiv suchasnih i davnih zhivih i mertvih mov ta novitnih dosyagnen sumizhnih nauk vin vidnajshov i sistematizuvav slidi starodavnih kontaktiv na teritoriyi suchasnoyi Ukrayini vidbiti v ukrayinskij toponimici ta v davnih zapozichennyah sered apelyativnoyi leksiki yaki v suchasnij suspilnij svidomosti sprijmayutsya perevazhno yak pitomo ukrayinski Avtor navodit chislenni zapozichennya vid baltiv frakijciv iranciv illirijciv keltiv rimlyan gotiv hozariv semitiv pechenigiv polovciv ugorciv tatar litovciv polyakiv nimciv rosiyan anglijciv ta in Pripuskayu sho znachna chastina cih zapozichen budut sprijmatisya yak diskusijni sumnivni fantastichni abo taki sho mozhut mati prostishe j virogidnishe poyasnennya na miscevomu grunti Prote z kategorichnimi visnovkami pospishati ne varto Adzhe apriorne zaperechennya znajdenih prof K M Tishenkom faktiv ta yih interpretaciyi ne mozhe buti produktivnim a plidna diskusiya z nim potrebuye j rivnoznachnoyi osvichenosti ta erudovanosti Zaproponovani avtorom gotski grecki sirijski koptski i yegipetski etimologiyi zaslugovuyut na uvagu Nova pracya prof K M Tishenka cikave vazhlive potribne j suspilno znachushe doslidzhennya de skoncentrovano vikladeno naukovi zdobutki vchenogo vidobrazheni v nizci jogo monografij statej ta naukovih dopovidej a takozh najnovishi dosyagnennya suchasnogo ukrayinskogo j zagalnoslov yanskogo istorichnogo movoznavstva neavtoritetne dzherelo Specialni proektiGeni mova Ukrayina Ukrayinskij tizhden 16 233 20 26 04 2012 Publichni lekciyiLekciya pro pohodzhennya ukrayinskoyi movi chastina 1 Lekciya pro pohodzhennya ukrayinskoyi movi chastina 2 Lekciya pro spravzhnih rodichiv ukrayinskoyi movi Lekciya pro ukrayinsku movu v koli slov yanskih mov Lekciya pro toponimichnij slid v Ukrayini baktrijskih grekiv i buddizmuInterv yu Divoslovo 2007 7 S 36 44 Informacijne agentstvo UNIAN 2009 21 travnya Ryasnij osinnij uzhinok Divoslovo 2011 7 s 30 32 Pidnyati poviki Viyu profesor Kostyantin Tishenko sprostuye teoriyu koliski troh bratnih narodiv Ukrayinskij tizhden 2012 2 bereznya LiteraturaVihovanec I R Ti shenko Kostyantin Mikolajovich Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 687 Klimenko N Do vershin movoznavchoyi teoriyi Pislyamova Tishenko K Metateoriya movoznavstva K 2000 S 297 307 hronologichnij Klimenko N Unikalnij svit vporyadkovanoyi movnoyi stihiyi Ukrayina Nauka i kultura Vip 32 K 2004 S 141 149 Marchenko M Profesor Kostyantin Mikolajovich Tishenko Yevrobyuleten Inform byuleten Predstavnictva Yevrop Komisiyi v Ukrayini Traven 2001 S 7 9 Yermolenko S S Rec na Tishenko K Osnovi movoznavstva Sistemnij pidruchnik K 2007 Movoznavstvo 2008 6 S 71 73 Masenko L Sistemnij pidruchnik sitemni znannya Rec na Tishenko K Osnovi movoznavstva Sistemnij pidruchnik K 2007 Divoslovo 2008 6 S 59 Pastuh R I nevirni uviruvali Tishenko K M Hto ye hto v Ukrayini K K I S 2004 S 845 K K I S 2000 S 484 K K I S 1997 S 514 Primitkihttps vechirniy kyiv ua news 85888 42 epohi ukrayinskih movnih kontaktiv Enciklopediya 3000 zapozichenih realij antichnosti j serednovichchya u movi prizvishah i toponimah stor 111 Spisok vikoristanih dzherel 2 III IV Kongres shodoznavciv do 150 yi richnici vid dnya narodzhennya Agatangela Krimskogo Zbirnik materialiv m Kiyiv 23 24 grudnya 2020 r Kiyiv Tavrijskij nacionalnij universitet imeni V I Vernadskogo 2020 Ch 1 184 s ISBN 978 966 992 356 1 Lingvistichnomu navchalnomu muzeyu KNU 25 rokiv Klimenko N F Do vershin movoznavchoyi teoriyi Tam samo Cit za http linguist univ kiev ua museum book afterwords html Klimenko N F Do vershin movoznavchoyi teoriyi PDF Arhiv originalu PDF za 19 sichnya 2021 Procitovano 17 chervnya 2017 Tam samo S 29 Tam samo S 30 Naukove j nenaukove v etimologiyi onimnoyi leksiki nedostupne posilannya Pivtorak G P Novi obriyi doslidzhennya etno ta glotogenezu ukrayinciv Peredmova do knigi Tishenko K M Dolitopisna movna istoriya ukrayinciv K Drogobich Posvit 2016 S 12 13 Tam samo S 13 Tam samo S 17 PosilannyaLingvistichnij sajt Kostyantina Tishenka Okremi e publikaciyi K M Tishenka Bibliometrichnij profil K M Tishenka v Google Akademiya Tishenko Kostyantin Mikolajovich Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami traven 2020