Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. |
«Ключі́ з Асту́рії від мину́лого Украї́ни» — важлива підсумкова праця з топоніміки Костянтина Тищенка. Початком її стало виявлення топонімів України, схожих на імена людей з середньовічних документів Астурії та Галісії (на заході теперішньої Іспанії). Нариси книжки висвітлюють подробиці цієї події та зумовлений нею дальший розвиток теми.
Автор | Костянтин Тищенко |
---|---|
Дизайн обкладинки | Костянтин Тищенко |
Країна | Україна |
Мова | українська |
Жанр | наукове видання |
Видавництво | «Пóсвіт» |
Видано | 2015 р. |
Сторінок | 528 |
ISBN | 978-617-7235-48-3 |
Історія написання
Видання є шостим томом "прочитаної" з карти історії мовних контактів предків українців. При її створенні використано метод топонімічного контекстування для виявлення між сусідніми географічними назвами смислових зв'язків, – а відтак і відображених у них подій.
Підставою до написання книги став випадок. Восени 2013 р. було зауважено схожість назви відомого з історії села Трахтемирів з вестготським ім'ям власним Tructemir•o . Таке ім'я часто трапляється у текстах з Астурії та Галісії упродовж Х ст. В основі його виділяють дві морфеми: корінь drauhti(-witoþ) 'військовий (похід)' і формант mereis 'чудовий' . Тоді ж було знайдено кілька інших переконливих пар – с. Говилів, Кисилин, пот. ІФ ~ Gavila, Cisilu, Frumilli. Збіг обох складників (корінь + формант) імен людей X ст. за Піренеями і сіл в Україні пояснити "просто випадком" неможливо. Значить, наші топоніми – репліки тих імен?
Певна частина основ помічених назв виявилася фонетично старшою від основ імен з Астурії та Галісії, – як-от у назвах того ж села Трахтемирів, платформи Торохтяний біля с. Зарічне, сіл Рихальське, Рихли або потоків , Фрунилів ІФ Калуш, річки Авунда. Пор. імена власні вестготс. Tractemirus, Tructin.us, Rikila; Fromilio, Fronilli, Avonda при давніших готс. drauhti, Rechila; fruma 'перший', fraujinōn 'панувати' , [Avi + unda] . Це і зрозуміло, адже готи прийшли до Дніпра раніше (у ІІ ст.), а вестготи за Піренеї – пізніше (у V ст.). В такому разі наддніпрянські назви – репліки не вестготських, а давніших місцевих готських імен черняхівської пори.
Хоча на мовні контакти середньовічної Іспанії і Наддніпрянщини звернув увагу ще акад. В.М.Топоров у статті 1983 р. про галіндів у Західній Європі , географічна віддаленість цих земель спочатку була перешкодою для композиції книги. Це пояснює появу розділу ІІІ про синхронні події на проміжних теренах. Завдяки опорі на ономастичні (а не тільки словникові) джерела у новому світлі постала й низка післяримських подій. Вони склали зміст доданого розділу V. Все це зумовило помітний приріст якісно нових знань про вивчену добу.
Анотація
Кілька століть історії Наддніпрянщини проминуло у «близькому зарубіжжі» Риму. Люди черняхівської культури бували тоді й на заході імперії, але слід їхніх контактів вдалося виявити лише тепер. Повний збіг низки основ топонімів України з коренями і формантами 180 власних імен післяримської Астурії і Галісії (Іспанія) дав спочатку вихід до надійнішого розпізнання сусідніх топонімів військової тематики. Через цільовий пошук у тих же районних контекстах упізнано топооснови від слів відомих мов античного часу (латини, грецької, готської, аланської тощо), а також з мов тунгусів (праевенків), нанайців, чжурчженів і монголів, що вказує на етнічний склад гунів. Усього добуто понад 1400 пізньоримських і середньовічних етимологій. Новий рівень знань досягнуто завдяки авторському методу топонімічного контекстування і працям К.Бака, Б.Бахраха, М.Брайчевського, О.Васильєва, Х.Вольфрама, П.Ґолдена, А.Кортезана, О.Коссю, Й.Піля, О.Стрижака, О.Трубачова, В.Цінціус, М.Щукина.
Оформлення
У монографії півтора десятки таблиць і майже 300 ілюстрацій: 94 карти (чимало авторських) і 199 чорно-білих зображень – фото дослідників, текстів історичних документів, знайдених археологами артефактів. Кольорові форзац і нахзац сприяють розкриттю структури книги. Великі цифри на форзаці вказують номер нарису, в якому читач знайде основні відомості про відображені в топонімії України історичні зв'язки з цими землями.
Відгуки
Враження від книги її першого читача і рецензента, професора В.М.Пащенка:
«Новаторство методу К.Тищенка полягає не лише у трактуванні топонімічних ландшафтів як різновиду текстів з не до кінця зрозумілим сенсом, але й у послідовному застосуванні до топонімії дослідних інструментів синтактики й системного підходу з елементами теорії криптографії. Через контекст вдалося матеріалізувати інакше невловимі історичні зв'язки між сусідніми назвами... Професор К.Тищенко перший спромігся читати топонімічні ландшафти як осмислений текст з історії, – так, як географ читає карту, складаючи з окремих позначок бачення цілого (для повноти аналогії карта мала б ще бути добре потерта)» (стор. 507).
«На виході застосування методу К.Тищенка створена і далі якісно й кількісно зростає вражаюча серія цікавих книжок: теперішня – повноцінний шостий том топонімічної історії цілої низки земель Європи. Зміст цих томів апробований статтями у наукових вісниках університетів Києва, Львова, Загреба та в журналах... Яскраві й глибокі за змістом монографії вченого збагатили відразу кілька наук і напрямів дослідження: топоніміку, мовознавство, праісторичні й середньовічні розділи україністики, цілі галузі історії мов і етносів» (стор. 508).
«...Стрижень лексико-топонімічних праць К.М.Тищенка – мовний. Хронологічною вимірною рейкою усіх його студій, що надала їм нової якості, стала фундаментальна концепція лексико-топонімічної стратиграфії України, запропонована вченим у 2005 р. і (...) [унаочнена] у вигляді хронологічної схеми з 32 мовних пластів у словнику й топонімії України на відрізку часу в 5 тисяч років: від фінізмів та іранізмів... до літуанізмів, полонізмів, росіянізмів і англо-американізмів (рис. 1). Як наслідок, Україна має чи не найдокладнішу схему етномовної стратиграфії, не раз відображену в монографіях 2006–2012 рр. [див. примітки 4, 9]. Їй присвячено окрему розгортку в – унікальному виданні Ю.Лози, перший том якого вийшов 2010 року. Це нове бачення топонімічної стратиграфії України К.Тищенко конкретизував на матеріалі 15 тис. топонімів у своєму етимологічному словнику-посібнику «Іншомовні топоніми України»» (стор. 512, 514).
«Генетична апробація лексико-топонімічної стратиграфії України. Ще одна неочікувана апробація запровадженої К.Тищенком ідеї кореляції лексичної і топонімічної стратиграфії України прийшла від сучасної генетики. Автор концепції пише про це так: “Усю генетичну різноманітність теперішніх народів унікального Європейського півострова Азії визначає різний пропорційний склад одних і тих самих північно-західних Y-гаполгруп (R1b, I, R1a, N, G2, J2, E1b1b, Т, Q), які внаслідок епохальних переселень давніх скупчень людей опинилися саме в цьому районі... Образно кажучи, гіпотеза фінського походження назв річок України Сож, Яха, Либідь не самоочевидна (хоча є фін. susi 'вовк', joki 'річка', літоп. Либь 'ліви'). Але ця гіпотеза міцніє, відколи в українському словнику також знайдено низку запозичень з мов фінської групи: кульгати, кволий, щур (ест. kulgeda 'ходити', лівс. kūol'iji 'помираючий' від kuolla 'помирати', фінс. hiiri, морд. šever̕ 'миша'). Такі системні відповідності краще протистоять несистемній критиці, – але тепер ще дістають незалежну потужну підтримку від зовсім іншої науки: виявляється, кожний 20-й українець має Y-гаплогрупу N від фінського (лівського, естонського) предка. [На дальших сторінках брошури] показано взаємну відповідність цих трьох рядів незалежних наукових аргументів”» (стор. 516).
«Автору поталанило з початком книги. Але ДЕ він його знайшов! К.Тищенко зумів упізнати краще для своїх студій у скромному списку середньовічних імен з Астурії. За парою проб він оцінив “доказовість саме цього масиву антропонімів для подальших студій топонімії України” – тоді, коли це ще нікому не було очевидно. Слід гадати, що тут виник і задум книги: “Зайшовши до районних контекстів через такі гарантовані, а не гіпотетичні назви, можна було чекати надійнішого розпізнання навколо них інших назв тієї ж теми й того ж часу” (с. 9). До цієї думки вчений повертається по півторарічній напруженій праці (с. 502), обґрунтувавши за цей час у книзі понад 1400 нових етимологій з десятків мов, що дає змогу читачеві судити як про обсяг дослідної програми, так і про ступінь досягнення пошукової мети» (стор. 519).
Покажчик до книги
У покажчику зібрано 1763 топоніми. З різним ступенем достовірності вони мають кожний одну або кілька з 1434 етимологій, переважно уперше запропонованих у книзі. Для кожного з топонімів вказано пошукову адресу.
Примітки
- Пащенко В.М. Науково-пізнавальний зміст методу топонімічного контекстування // Вісник Львівського університету. Серія філол. Вип. 59. (Матеріали Міжнародної міжгалузевої конференції "Топоніміка і контекстуальний метод К.М.Тищенка": Київ, 20.04.2012; Львів, 5.10.2012). – Львів, 2013. – С. 21-37. (Доступно у форматі pdf – через адресу www.lnu.edu.ua/faculty/Philol/www/visnyk/59_2013/59_2013_zmist_ukr.htm)
- Cortesão A.A. Onomástico Medieval Português (Separata do «Archeologo Português», vol. VIII y segs.). – Lisboa, 1912; Cossue O. Antroponimia Altomedieval en Galicia (2007; 4ª Ed.; 2085 nomes).
- Orel V. A Handbook of Germanic Etymology. – Brill, 2003
- Cossue O. Antroponimia Altomedieval en Galicia (2007; 4ª Ed.; 2085 nomes).
- Wright J. Grammar of the Gothic Language. – Oxford, 1966.
- Стаття В.Топорова доступна на сайті Інституту слов'янознавства РАН: www.inslav.ru/izdaniya/arxiv/8-2009-08-05-10-47-42/108--l-r. Міститься у документі "Балто-славянские исследования. 1982. М., 1983. (pdf)".
- Тищенко К.М. Мовні контакти: свідки формування українців. – К.: Аквілон-Плюс, 2006. – 416 с.; Тищенко К.М. Етномовна історія прадавньої України. – К.: Аквілон-Плюс, 2008. – 480 с.; Тищенко К.М. Арабський пласт топонімії України VII-XIII ст. – К., 2008. – 64 с.; Тищенко К.М. Італія і Україна: тисячолітні етномовні контакти. – К., 2009. – 192 с.; Тищенко К.М. Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль, 2010. – 240 с.; Тищенко К.М. Халіфат і сівера: топонімічний слід в Україні. – К.: Аквілон-Плюс, 2011. – 496 с.; Тищенко К.М. Перська сатрапія над Дніпром: топонімічні контексти. – К., 2012. – 120 с.
- Тищенко К.М. Контури лексико-топонімічної стратиграфії України і етногенез українців // Народна творчість та етнографія. № 5, 2005. – С. 31-44.
- Історичний атлас України/ Уклав Ю. Лоза. – Т. 1. – К., 2010.
- Тищенко К.М. Іншомовні топоніми України. Етимологічний словник-посібник. – Тернопіль, 2010. – 240 с.
- Тищенко К.М. Генетична апробація студій словникових контактів і топонімії України. – К., 2012. – С. 8.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Klyuchi z Astu riyi vid minu logo Ukrayi ni vazhliva pidsumkova pracya z toponimiki Kostyantina Tishenka Pochatkom yiyi stalo viyavlennya toponimiv Ukrayini shozhih na imena lyudej z serednovichnih dokumentiv Asturiyi ta Galisiyi na zahodi teperishnoyi Ispaniyi Narisi knizhki visvitlyuyut podrobici ciyeyi podiyi ta zumovlenij neyu dalshij rozvitok temi AvtorKostyantin TishenkoDizajn obkladinkiKostyantin TishenkoKrayinaUkrayinaMovaukrayinskaZhanrnaukove vidannyaVidavnictvo Posvit Vidano2015 r Storinok528ISBN978 617 7235 48 3Istoriya napisannyaVidannya ye shostim tomom prochitanoyi z karti istoriyi movnih kontaktiv predkiv ukrayinciv Pri yiyi stvorenni vikoristano metod toponimichnogo kontekstuvannya dlya viyavlennya mizh susidnimi geografichnimi nazvami smislovih zv yazkiv a vidtak i vidobrazhenih u nih podij Pidstavoyu do napisannya knigi stav vipadok Voseni 2013 r bulo zauvazheno shozhist nazvi vidomogo z istoriyi sela Trahtemiriv z vestgotskim im yam vlasnim Tructemir o Take im ya chasto traplyayetsya u tekstah z Asturiyi ta Galisiyi uprodovzh H st V osnovi jogo vidilyayut dvi morfemi korin drauhti witoth vijskovij pohid i formant mereis chudovij Todi zh bulo znajdeno kilka inshih perekonlivih par s Goviliv Kisilin pot IF Gavila Cisilu Frumilli Zbig oboh skladnikiv korin formant imen lyudej X st za Pireneyami i sil v Ukrayini poyasniti prosto vipadkom nemozhlivo Znachit nashi toponimi repliki tih imen Pevna chastina osnov pomichenih nazv viyavilasya fonetichno starshoyu vid osnov imen z Asturiyi ta Galisiyi yak ot u nazvah togo zh sela Trahtemiriv platformi Torohtyanij bilya s Zarichne sil Rihalske Rihli abo potokiv Fruniliv IF Kalush richki Avunda Por imena vlasni vestgots Tractemirus Tructin us Rikila Fromilio Fronilli Avonda pri davnishih gots drauhti Rechila fruma pershij fraujinōn panuvati Avi unda Ce i zrozumilo adzhe goti prijshli do Dnipra ranishe u II st a vestgoti za Pireneyi piznishe u V st V takomu razi naddnipryanski nazvi repliki ne vestgotskih a davnishih miscevih gotskih imen chernyahivskoyi pori Hocha na movni kontakti serednovichnoyi Ispaniyi i Naddnipryanshini zvernuv uvagu she akad V M Toporov u statti 1983 r pro galindiv u Zahidnij Yevropi geografichna viddalenist cih zemel spochatku bula pereshkodoyu dlya kompoziciyi knigi Ce poyasnyuye poyavu rozdilu III pro sinhronni podiyi na promizhnih terenah Zavdyaki opori na onomastichni a ne tilki slovnikovi dzherela u novomu svitli postala j nizka pislyarimskih podij Voni sklali zmist dodanogo rozdilu V Vse ce zumovilo pomitnij pririst yakisno novih znan pro vivchenu dobu AnotaciyaKilka stolit istoriyi Naddnipryanshini prominulo u blizkomu zarubizhzhi Rimu Lyudi chernyahivskoyi kulturi buvali todi j na zahodi imperiyi ale slid yihnih kontaktiv vdalosya viyaviti lishe teper Povnij zbig nizki osnov toponimiv Ukrayini z korenyami i formantami 180 vlasnih imen pislyarimskoyi Asturiyi i Galisiyi Ispaniya dav spochatku vihid do nadijnishogo rozpiznannya susidnih toponimiv vijskovoyi tematiki Cherez cilovij poshuk u tih zhe rajonnih kontekstah upiznano topoosnovi vid sliv vidomih mov antichnogo chasu latini greckoyi gotskoyi alanskoyi tosho a takozh z mov tungusiv praevenkiv nanajciv chzhurchzheniv i mongoliv sho vkazuye na etnichnij sklad guniv Usogo dobuto ponad 1400 piznorimskih i serednovichnih etimologij Novij riven znan dosyagnuto zavdyaki avtorskomu metodu toponimichnogo kontekstuvannya i pracyam K Baka B Bahraha M Brajchevskogo O Vasilyeva H Volframa P Goldena A Kortezana O Kossyu J Pilya O Strizhaka O Trubachova V Cincius M Shukina OformlennyaForzac knizhki U monografiyi pivtora desyatki tablic i majzhe 300 ilyustracij 94 karti chimalo avtorskih i 199 chorno bilih zobrazhen foto doslidnikiv tekstiv istorichnih dokumentiv znajdenih arheologami artefaktiv Kolorovi forzac i nahzac spriyayut rozkrittyu strukturi knigi Veliki cifri na forzaci vkazuyut nomer narisu v yakomu chitach znajde osnovni vidomosti pro vidobrazheni v toponimiyi Ukrayini istorichni zv yazki z cimi zemlyami VidgukiVrazhennya vid knigi yiyi pershogo chitacha i recenzenta profesora V M Pashenka Novatorstvo metodu K Tishenka polyagaye ne lishe u traktuvanni toponimichnih landshaftiv yak riznovidu tekstiv z ne do kincya zrozumilim sensom ale j u poslidovnomu zastosuvanni do toponimiyi doslidnih instrumentiv sintaktiki j sistemnogo pidhodu z elementami teoriyi kriptografiyi Cherez kontekst vdalosya materializuvati inakshe nevlovimi istorichni zv yazki mizh susidnimi nazvami Profesor K Tishenko pershij spromigsya chitati toponimichni landshafti yak osmislenij tekst z istoriyi tak yak geograf chitaye kartu skladayuchi z okremih poznachok bachennya cilogo dlya povnoti analogiyi karta mala b she buti dobre poterta stor 507 Na vihodi zastosuvannya metodu K Tishenka stvorena i dali yakisno j kilkisno zrostaye vrazhayucha seriya cikavih knizhok teperishnya povnocinnij shostij tom toponimichnoyi istoriyi ciloyi nizki zemel Yevropi Zmist cih tomiv aprobovanij stattyami u naukovih visnikah universitetiv Kiyeva Lvova Zagreba ta v zhurnalah Yaskravi j gliboki za zmistom monografiyi vchenogo zbagatili vidrazu kilka nauk i napryamiv doslidzhennya toponimiku movoznavstvo praistorichni j serednovichni rozdili ukrayinistiki cili galuzi istoriyi mov i etnosiv stor 508 Strizhen leksiko toponimichnih prac K M Tishenka movnij Hronologichnoyu vimirnoyu rejkoyu usih jogo studij sho nadala yim novoyi yakosti stala fundamentalna koncepciya leksiko toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini zaproponovana vchenim u 2005 r i unaochnena u viglyadi hronologichnoyi shemi z 32 movnih plastiv u slovniku j toponimiyi Ukrayini na vidrizku chasu v 5 tisyach rokiv vid finizmiv ta iranizmiv do lituanizmiv polonizmiv rosiyanizmiv i anglo amerikanizmiv ris 1 Yak naslidok Ukrayina maye chi ne najdokladnishu shemu etnomovnoyi stratigrafiyi ne raz vidobrazhenu v monografiyah 2006 2012 rr div primitki 4 9 Yij prisvyacheno okremu rozgortku v unikalnomu vidanni Yu Lozi pershij tom yakogo vijshov 2010 roku Ce nove bachennya toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini K Tishenko konkretizuvav na materiali 15 tis toponimiv u svoyemu etimologichnomu slovniku posibniku Inshomovni toponimi Ukrayini stor 512 514 Genetichna aprobaciya leksiko toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini She odna neochikuvana aprobaciya zaprovadzhenoyi K Tishenkom ideyi korelyaciyi leksichnoyi i toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini prijshla vid suchasnoyi genetiki Avtor koncepciyi pishe pro ce tak Usyu genetichnu riznomanitnist teperishnih narodiv unikalnogo Yevropejskogo pivostrova Aziyi viznachaye riznij proporcijnij sklad odnih i tih samih pivnichno zahidnih Y gapolgrup R1b I R1a N G2 J2 E1b1b T Q yaki vnaslidok epohalnih pereselen davnih skupchen lyudej opinilisya same v comu rajoni Obrazno kazhuchi gipoteza finskogo pohodzhennya nazv richok Ukrayini Sozh Yaha Libid ne samoochevidna hocha ye fin susi vovk joki richka litop Lib livi Ale cya gipoteza micniye vidkoli v ukrayinskomu slovniku takozh znajdeno nizku zapozichen z mov finskoyi grupi kulgati kvolij shur est kulgeda hoditi livs kuol iji pomirayuchij vid kuolla pomirati fins hiiri mord sever misha Taki sistemni vidpovidnosti krashe protistoyat nesistemnij kritici ale teper she distayut nezalezhnu potuzhnu pidtrimku vid zovsim inshoyi nauki viyavlyayetsya kozhnij 20 j ukrayinec maye Y gaplogrupu N vid finskogo livskogo estonskogo predka Na dalshih storinkah broshuri pokazano vzayemnu vidpovidnist cih troh ryadiv nezalezhnih naukovih argumentiv stor 516 Avtoru potalanilo z pochatkom knigi Ale DE vin jogo znajshov K Tishenko zumiv upiznati krashe dlya svoyih studij u skromnomu spisku serednovichnih imen z Asturiyi Za paroyu prob vin ociniv dokazovist same cogo masivu antroponimiv dlya podalshih studij toponimiyi Ukrayini todi koli ce she nikomu ne bulo ochevidno Slid gadati sho tut vinik i zadum knigi Zajshovshi do rajonnih kontekstiv cherez taki garantovani a ne gipotetichni nazvi mozhna bulo chekati nadijnishogo rozpiznannya navkolo nih inshih nazv tiyeyi zh temi j togo zh chasu s 9 Do ciyeyi dumki vchenij povertayetsya po pivtorarichnij napruzhenij praci s 502 obgruntuvavshi za cej chas u knizi ponad 1400 novih etimologij z desyatkiv mov sho daye zmogu chitachevi suditi yak pro obsyag doslidnoyi programi tak i pro stupin dosyagnennya poshukovoyi meti stor 519 Pokazhchik do knigiU pokazhchiku zibrano 1763 toponimi Z riznim stupenem dostovirnosti voni mayut kozhnij odnu abo kilka z 1434 etimologij perevazhno upershe zaproponovanih u knizi Dlya kozhnogo z toponimiv vkazano poshukovu adresu PrimitkiPashenko V M Naukovo piznavalnij zmist metodu toponimichnogo kontekstuvannya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya filol Vip 59 Materiali Mizhnarodnoyi mizhgaluzevoyi konferenciyi Toponimika i kontekstualnij metod K M Tishenka Kiyiv 20 04 2012 Lviv 5 10 2012 Lviv 2013 S 21 37 Dostupno u formati pdf cherez adresu www lnu edu ua faculty Philol www visnyk 59 2013 59 2013 zmist ukr htm Cortesao A A Onomastico Medieval Portugues Separata do Archeologo Portugues vol VIII y segs Lisboa 1912 Cossue O Antroponimia Altomedieval en Galicia 2007 4ª Ed 2085 nomes Orel V A Handbook of Germanic Etymology Brill 2003 Cossue O Antroponimia Altomedieval en Galicia 2007 4ª Ed 2085 nomes Wright J Grammar of the Gothic Language Oxford 1966 Stattya V Toporova dostupna na sajti Institutu slov yanoznavstva RAN www inslav ru izdaniya arxiv 8 2009 08 05 10 47 42 108 l r Mistitsya u dokumenti Balto slavyanskie issledovaniya 1982 M 1983 pdf Tishenko K M Movni kontakti svidki formuvannya ukrayinciv K Akvilon Plyus 2006 416 s Tishenko K M Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini K Akvilon Plyus 2008 480 s Tishenko K M Arabskij plast toponimiyi Ukrayini VII XIII st K 2008 64 s Tishenko K M Italiya i Ukrayina tisyacholitni etnomovni kontakti K 2009 192 s Tishenko K M Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Tishenko K M Halifat i sivera toponimichnij slid v Ukrayini K Akvilon Plyus 2011 496 s Tishenko K M Perska satrapiya nad Dniprom toponimichni konteksti K 2012 120 s Tishenko K M Konturi leksiko toponimichnoyi stratigrafiyi Ukrayini i etnogenez ukrayinciv Narodna tvorchist ta etnografiya 5 2005 S 31 44 Istorichnij atlas Ukrayini Uklav Yu Loza T 1 K 2010 Tishenko K M Inshomovni toponimi Ukrayini Etimologichnij slovnik posibnik Ternopil 2010 240 s Tishenko K M Genetichna aprobaciya studij slovnikovih kontaktiv i toponimiyi Ukrayini K 2012 S 8