О́льга Юліа́нівна Кобиля́нська (27 листопада 1863, Гурагумора, Сучавський повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорська імперія — 21 березня, 1942, Чернівці, Губернаторство Буковина, Румунське королівство) — українська письменниця модерністка, рання буковинська феміністка, близька подруга та соратниця Лесі Українки. Авторка повістей та оповідань про проблеми українського жіноцтва та буковинського села на межі століть, щоденника та листів. Одна з найважливіших постатей раннього модернізму в українській літературі.
Ольга Кобилянська | ||||
---|---|---|---|---|
Ольга Кобилянська | ||||
Ім'я при народженні | Кобилянська Ольга Юліанівна | |||
Псевдонім | Гірська Орлиця | |||
Народилася | 27 листопада 1863 Гурагумора, Сучавський повіт, Герцогство Буковина, Австро-Угорська імперія | |||
Померла | 21 березня 1942 (78 років) Чернівці, Губернаторство Буковина, Румунське королівство | |||
Підданство | Австро-Угорщина Румунське королівство СРСР | |||
Національність | українка | |||
Діяльність | прозаїк, феміністка | |||
Сфера роботи | белетристика[1] | |||
Мова творів | українська, німецька | |||
Батько | Кобилянський Юліан Якович | |||
Брати, сестри | Кобилянський Юліан Юліанович[2] | |||
| ||||
Кобилянська Ольга Юліанівна у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Маючи лише 4 класи офіційної освіти, Кобилянська гостро відчувала нерівноправне становище жінки, «рабство родинне і рабство суспільне». У 1894 році стояла біля витоків «Товариства руських жінок на Буковині» (). У 1902 року в Чернівцях співорганізувала та очолила «Кружок українських дівчат».
Послідовниця феміністичних ідей Наталії Кобринської, близька подруга художниці Августи Кохановської, лікарки Софії Окуневської, Ольги Устиянович, під впливом яких німецько- та румунськомовна Кобилянська почала писати українською, самостійно обрала українську ідентичність та почала відстоювати права українського жіноцтва та селянства.
Життєпис
Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 року в містечку Ґура-Гумора в Південній Буковині четвертою із семи дітей.
Батько, дрібний урядовець Юліан Якович Кобилянський, народився на Галичині (навчався у школі в Бучачі). Належав до шляхетного роду з Наддніпрянщини. Проте дід Ольги Яків не підтвердив документи про шляхетство сина нотаріально, вважаючи, що для заробітку йому буде достатньо розуму. Це значно вплинуло на долю письменниці, позначивши її фінансовою скрутою, труднощами в освіті й самореалізації.
Мати, , походила зі спольщеної німецької родини. Її родичем був німецький поет-романтик Захарій Вернер. З любові до чоловіка Марія Вернер вивчила українську мову, прийняла греко-католицьку віру та виховувала всіх дітей у пошані та любові до українства. Ольга дуже любила і глибоко шанувала матір, називала її «наша лагідна „Свята Анна“».
Брат Ольги Степан був живописцем (серед його творів — портрети сестри). Інший брат Юліан — філолог, автор кількох підручників із латинської мови. Сестра Ольги Євгенія мала дар до музики, майстерно грала на фортепіано.
Ранні роки та стосунки
Коли Ользі було 5 років, батька переводять до Сучави. Там Кобилянські заприятелювали з місцевим парохом та українським письменником Миколою Устияновичем. З Кобилянська щиро товаришувала до кінця життя.
1875 року родина Кобилянських переїжджає до гірського містечка Кимполунг, де батько отримав посаду секретаря при старостві. Тут Ольга вступає до німецької початкової школи, вчиться гри на фортепіано. Українську мову Ольга вивчала дома і приватно, у школі — лише німецьку та румунську. У Кимполунзі головним осередком культури був дім міського старости . Тут Ольга випозичала книжки, слухала музику, «пізнавала гарних людей і зустрічалася з прихильністю до українців». Вірною подругою Кобилянської назавжди стає художниця Августа Кохановська. «Вона є мій „добрий ангел“, як я її все називаю, і в ній пізнала я одну з тих немногих товаришок, котра мене справді любить», — згадуватиме Кобилянська. Між ними була сильна душевна спорідненість.
Після закінчення 4 класів початкової школи Ольгу не полишають мрії про подальшу освіту, на той час важкодоступну для жінок, тож вона наполегливо навчається самостійно: позичає книжки, користується підручниками братів, слухає їхні дискусії, багато читає. Починає цікавитись жіночим питанням та проблемами емансипації. Робить перші літературні спроби — веде щоденник (німецькою), пише поодинокі вірші (польською та німецькою), прозові нариси. Потрохи малює, їздить верхи в гори, грає в аматорських виставах.
1881 року до Кимполунгу приїжджає лікар з 17-річною дочкою Софією Окуневською, з якою Ольга починає приятелювати. «Заговорила до мене українською мовою, переконуючи, що мені треба писати не по-німецьки, а для свого народу — по-українськи, навчила фонетикою писати, надавала українських книжок», — згадує Кобилянська в автобіографії. 1883 року Окуневська знайомить Кобилянську з феміністкою, організаторкою жіночого руху на Буковині та письменницею Наталією Кобринською, чия особистість дуже вплине на формування поглядів Кобилянської.
1889 року Кобилянська на два роки переїжджає з родиною до села Димки.
Розквіт таланту і Леся Українка
Дворічне перебування Кобилянської у селі Димка дало змогу письменниці заглянути глибше в селянське життя. У 1891 році родина переселилася в Чернівці, де був осередок прогресивних діячів, які позитивно впливають на розвиток передового світогляду Кобилянської. Софія Окуневська надсилає їй зі Львова твори Марка Вовчка, Михайла Павлика, Івана Франка, Тараса Шевченка. Мистецький світ полонить Кобилянську. Творами Шевченка вона була захоплена настільки, що багато з них знала напам'ять.
Пам'ятним для Кобилянської був 1898 рік, коли вона їде до Львова для участі у відзначенні 25-річного ювілею творчої діяльності І. Франка. Тут знайомиться з Василем Стефаником, зав'язує дружбу і листування з ним, обговорюючи психологізм його новел.
У 1899 році М. Павлик знайомить листовно Кобилянську з Лесею Українкою. На запрошення Косач Кобилянська приїздить до неї в Зелений Гай на Полтавщині, а через два роки поетеса була гостею Кобилянської в Чернівцях. Леся Українка відіграла значну роль у творчому зростанні письменниці з Буковини. Вона цінувала її талант, бо відчувала у високомистецьких творах посестри «гірську верховину, широкий горизонт». Між письменницями укладаються плідні стосунки, відображені як у їх творчості, так і в листуванні, що набуває інтимного характеру. Обмінюючись ідеями та світоглядом, Кобилянська та Косач разом стоять біля витоків творення феміністичного канону української літератури, вибудовуючи образ нової жінки: жінки-інтелігентки, борчині з обставинами пригнобленої верстви, закоханої в питомо жіночу душу та загальнолюдський гуманістичний ідеал. Хоча листи Кобилянської до Косач зникли з її особистого епістолярного архіву, листи Косач до Кобилянської збереглися і досліджуються досі як унікальний зразок феміністично-лесбійської епістолярної творчості в українській літературі. Саме до Кобилянської їде Косач після смерті Сергія Мержинського, щоб упоратися з горем.
У 1903 році, у розквіті таланту Кобилянська застудилася, внаслідок чого розвинувся частковий параліч. Це позбавило письменницю широкої можливості особисто спілкуватися з друзями-митцями, з народом. Недуга, хвороба та смерть батька, матеріальна скрута спричинили творчий спад: «Моє життя ніколи не було веселим, а тепер воно доходило до кульмінаційного пункту». Попри хворобу, смерть батька та злидні, Кобилянська невтомно працює і видається, досягаючи в наступні 10 років заслуженої літературної слави.
Пізній період
У 1940 році, після загарбання Бессарабії та Північної Буковини Радянським Союзом, більшовицька влада нагороджує Кобилянську почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Вона прийнята до Спілки радянських письменників України, паралельно змушена написати «партійне» за риторикою привітання приходу радянської влади на Буковину для альманаху «Вільна Буковина».
У 1941 році письменниця не змогла евакуюватися з Чернівців. Румунський уряд дав розпорядження передати письменницю військовому суду.
Наміри румунів залишилися нездійсненими, бо 21 березня 1942 року 78-річна Ольга Кобилянська померла. Румунська влада заборонила громадськості провести її в останню путь: на похороні були лише її рідні й близькі.
Міфи про Ольгу Кобилянську
Спростовуючи міф про лесбійство Кобилянської, Оксана Забужко пише у своїй книзі «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій»:
Приятельські листи американок, француженок і німкень XIX ст. для сьогоднішнього непідготовленого вуха таки справді можуть звучати мало не як шквал розпаношених лесбійських освідчень: «Як я тебе люблю… ти радість мого життя… моє серденько, як я тужу до тебе, як мрію про той час, коли ми знову побачимося» і т. д., — тоді як насправді це був цілком звичний, ба навіть ритуалізований тодішньою культурою спосіб жіночого словесного вияву прихильности й симпатії незалежно від об'єкта. Зрозуміло, що «епістолярний роман» панни Лесі й панни Ольги (стилістично, звісно, непорівнянно винахідливіший — у кожному разі, з Лесиної сторони, що єдина нам і відома) має бути відчитаний насамперед у цьому, питомому для нього контексті.
Літературна та громадська діяльність
Ольга Кобилянська за майже півстоліття створила десятки оповідань, нарисів, новел, повістей, критичних і публіцистичних статей, перекладів, лишила значне за обсягом листування. Частина її творів написана німецькою. З них лише деякі були надруковані в періодичних виданнях; 1901 року вони вийшли окремою книжкою під назвою «Kleine russische novellen». Найкращі твори Кобилянської вийшли у перекладах багатьма мовами, зокрема слов'янськими.
У 13—14 років Ольга писала вірші німецькою. У 1880 році пише перше німецькомовне оповідання «Гортенза, або Нарис з життя одної дівчини», у 1883 році — «Доля чи воля?». Потім створює алегоричні замальовки «Видиво» (1885), «Голубка і дуб» (1886), оповідання «Вона вийшла заміж» (1886—1887).
Попри хворобу і злидні, і після 1903 року Кобилянська продовжує писати, видавши протягом наступних 10 років чотири повісті: «Ніоба» (1905), (1907), (1911) та (1913); а також — збірку новел «До світа» (1905). Крім того, після 20 років творчого шляху до неї приходить визнання: спочатку завдяки повісті «Земля», яку високо оцінила старша ґенерація письменників, а пізніше — завдяки «Молодій музі» (яка видала на її честь альманах «За красою» в 1905 році) та Миколі Євшану — провідному літературному критику передвоєнної доби.
Під час Першої світової війни Кобилянська пише низку коротких творів («Юда», «Назустріч долі», «Лист засудженого жовніра до своєї жінки»), зображаючи нещастя героїв, спричинені тривалим конфліктом.
Протягом 1920-х Кобилянська видає збірку новел «Сниться» (1922), оповідання (маленьку повість) «Вовчиха» (1923), роман «Апостол черні» (1926). В підрадянській Україні виходять численні перевидання її творів — зокрема, і її перше зібрання творів у 9 томах. Після чого поступово відходить від активної літературної творчості.
Становлення
У Південній Буковині, заселеній переважно румунами, і меншою мірою українцями, українських шкіл чи культурно-освітніх закладів у 1860—1880 роках не було. Німецька школа не могла дати Кобилянській знань з історії та культури українського народу. Перші її літературні твори, написані німецькою мовою ще без чіткого уявлення, що означає слово «література», припадають на початок 1880-х років («Гортенза, або Нарис із життя однієї дівчини», «Доля чи воля?»). Ранні неопубліковані твори Кобилянської («Гортенза», «Малюнок з народного життя на Буковині», «Видиво», «Людина з народу» та інші) сьогодні зберігають переважно пізнавальне значення, відображаючи окремі сцени з життя містечкової інтелігенції, людей із народу.
Сприйняття Кобилянською німецької культури проходило через її особисті зв'язки з відомими німецькими та австрійськими редакторами та видавцями журналів і газет. Це спілкування дало змогу їй надрукувати німецькою мовою різні твори, як-от «Природа», «Битва», «Некультурна», «Мужик».
Тривалі контакти Кобилянської з німецьким письменником Людвіґом Якобовським (1868—1900 роки) відбивали закономірності розвитку міжлітературних взаємин української та австрійсько-німецької літератур кінця XIX — початку XX століття. У 1890-ті, активізувавши співпрацю з Якобовським, Кобилянська публікує німецькою статтю «Марко Вовчок та її оповідання» та цілий ряд перекладених німецькою оповідань українських письменників. Водночас ці контакти сприяли тому, що твори німецьких авторів друкувалися у перекладі українською. Леся Українка, Осип Маковей, Денис Лукіянович, Антін Крушельницький перекладали твори Якобовського та друкували їх у чернівецькій «Буковині», у львівському «Літературно-науковому віснику»
Німецька мова, як і німецька культура, відіграли позитивну роль у житті й творчості Кобилянської. Вони, як зауважила Леся Українка, допомогли Кобилянській вийти в широкий світ загальнолюдської культури. Але для утвердження Кобилянської як української письменниці треба було глибоко знати не лише українську мову, а й надбання української літератури. Цю істину вона все ясніше усвідомлювала й з кінця 1880-х років наполегливо вивчала культурну спадщину свого народу, виявляла дедалі більший інтерес до його життя.
Під впливом потужного жіночого оточення — письменниці Наталії Кобринської, першої української жінки-лікарки в Австро-Угорщині Софії Окуневської (прообраз героїні твору «Доля чи воля?»), художниці Августи Кохановської (ілюстраторки новел Кобилянської «Некультурна», «Природа», «Битва», «Під голим небом») — Кобилянська почала писати рідною мовою. Доклалась до мотиву й закоханість в Євгена Озаркевича, брата Наталії Кобринської.
Феміністичні твори та активізм
У 1890-х роках Кобилянська зацікавлюється соціалізмом. Вона гостро відчувала нерівноправне, пригноблене становище жінки в тодішньому суспільному житті, яку сковувало «рабство родинне і рабство суспільне». У ті часи жінки не мали широкого доступу до різних галузей праці, знань, мистецтва. Це Кобилянська відчула на собі, тому вона невтомно боролася за звільнення жінки від будь-якої залежності.
У Чернівцях Кобилянська починає активно займатися фемінізмом. Знаходячись у 1894 році біля витоків створення «Товариства руських жінок на Буковині», Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі , порушивши питання про тяжке становище жінки «середньої верстви». 1895 року «Товариство» перейменовують на «Общество руських женщин» на Буковині, і Кобилянська покидає його. У лютому 1902 року в Чернівцях вона співорганізовує ще одне жіноче товариство, «Кружок українських дівчат». Учасниці гуртка вибрали Кобилянську головою товариства.
Феміністська полеміка проявляється уже в ранніх творах Кобилянської. У деяких («Гортенза», «Вона вийшла заміж»), змальовуючи духовний світ героїнь, вона робила наголос на пошуках особистого щастя. У «Людині» (а ще більше в «Царівні») щастя героїнь пов'язується з феміністичними та класовими проблемами, активною життєвою позицією та необхідністю боротися з несприятливими обставинами.
Продовжуючи проблематику «Людини», повість «Царівна» (1895 р.) проілюструвала розширення світобачення письменниці, поглиблення реалістичної манери та засобів психологічного аналізу. Повість має складну історію: її творення й доопрацювання було тривалим (1888—1893), первісний текст був німецькою, пізніший — український. Надрукували твір у газеті «Буковина» (1895) і того ж року в Чернівцях окремим виданням.
Торкнувшись морально-етичних проблем життя інтелігенції в таких новелах, як «Аристократка» (1896 р.), «», Кобилянська розробляла їх у наступних творах і створила три цілісних образи жінок-інтелігенток в оповіданні «Valse melancolique» (1898 р.). Згодом вона повернулася до теми в повістях «Ніоба» (1905 р.), «Через кладку», «За ситуаціями» (1913 р.).
Реалістичні й романтичні тенденції творчості Кобилянська своєрідно поєднала в одному з найкращих творів — феміністичній повісті , в основі якої — мотив романтичної балади «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», неодноразово опрацьованої українськими письменниками. Повість перекладена багатьма мовами, була інсценізована, з успіхом йшла на сцені.
Тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської — від її ранніх оповідань та повістей до «Апостола черні».
Дослідження села
Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем — друга провідна лінія творчості Кобилянської. «Щоденники» письменниці переконливо свідчать, що в 2-й половині 1880-х вона замислювалася над долею народу, пов'язуючи проникнення в його життя з опануванням соціалістичних ідей. У новелі «Жебрачка» (1895) авторка вперше показала людину з народу, яка опинилася без засобів до існування, живе з милостині. У середині 1890-х Кобилянська поглибила знання селянського життя, чому сприяли її тісні контакти з жителями сіл, зокрема Димки (згодом це село ввійшло в її творчість картиною братовбивства в повісті «Земля»).
Після надрукування «Землі» Кобилянська одержала листа від багатого землевласника з пропозицією шлюбу, висловивши переконання, що жінка, яка так глибоко відчуває людські трагедії, вміє і глибоко кохати. Кобилянська відповіла, що він помиляється, бо авторка «Землі» вміє і глибоко ненавидіти.
Глибоко правдиві картини з життя села Кобилянська дала в новелах «Банк рустикальний», «На полях», «У св. Івана», «Час», «Некультурна».
На початку 1890-х, розробляючи проблеми, накреслені у ранніх творах, письменниця прагне розширити сферу своїх художніх пошуків, звертається до абстрактно-символічних тем й образів («Акорди», «Хрест», «Місяць»), пише низку поезій у прозі, серед яких є майстерні художні мініатюри. Кобилянська публікувала окремі твори в модерністських часописах «Світ» та «Українська хата».
Подальші пошуки
Творчість Кобилянської 1920—1930-х, коли Буковина опинилася під владою Румунії, проходила у складних умовах. Українська мова й культура зазнавали гонінь, проте й тоді Кобилянська налагоджувала контакти з українською літературною молоддю журналу «Промінь» (1921—1923 рр.), з місячником «Нові шляхи» (Львів), видавництвом «Рух» (Харків), де впродовж 1927—1929 роках вийшли її «Твори» у 9 томах.
У творах Кобилянської періоду Першої світової та часів румунського панування з'явилися деякі нові мотиви. Авторка вводить до оповідань тему війни («Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Назустріч долі» (1917 р.), «Зійшов з розуму» (1923) та ін.) — подібно до творів Василя Стефаника, Марка Черемшини, Осипа Маковея, Катрі Гриневичевої.
У деяких оповіданнях і новелах повоєнного періоду Кобилянська повернулася до морально-етичних проблем, що були предметом її художнього аналізу в творах кінця XIX — початку XX століття. Так, мотиви «Землі» знайшли продовження та поглиблення в оповіданні «Вовчиха».
Творчість Кобилянської 1920-1930-х років підпадала під вплив символізму («Сниться», «Пресвятая Богородице, помилуй нас!»). У романі «Апостол черні» письменниця наділила буковинське духовенство, зокрема о. Захарія, громадянськими й християнськими чеснотами.
Щоденник
У Чернівцях діє єдиний в Україні літературно-меморіальний музей письменниці, міститься у будинку, в якому Кобилянська мешкала від 1925 року до смерті. Там, серед численних експонатів і особистих речей, зберігається унікальний документ — щоденник Ольги Кобилянської. Це два загальні зошити, написані німецькою (деякі слова українською та польською). Перший запис зроблено 1 листопада 1883-го.
Письменниця вела щоденника впродовж понад семи років, коли жила в Кимполунзі, Димці, Болехові. Майже 70 років ці раритети були за кордоном, їх зберіг і передав до музею американський адвокат Іван Панчук.
- Музей Ольги Кобилянської в Чернівцях
- Спальня Ольги Кобилянської в літературно-меморіальному музеї письменниці
- Липень 1894 року
- 1899 рік
Твори
Українською
Повісті та романи
Новели й оповідання
- Картинки з життя Буковини (1885) — оповідання.
- Видиво (1885) — алегорична замальовка.
- Голубка і дуб (1886) — алегорична замальовка.
- Вона вийшла заміж (1886—1887) — оповідання.
- Природа (1887) — новела. [ 11 Вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Жебрачка (1888).
- У св. Івана (1890) — оповідання.
- Impromtu phantasie (1894).
- Valse melancolique (1894).
- Рожі (1896) — мініатюра.
- Він і вона (1895) — оповідання.
- Час (1895).
- Битва (1895).
- У св. Івана (1895) — оповідання.
- Банк рустикальний (1895) — оповідання.
- Аристократка (1896).
- Некультурна (1897) — новела.
- Поети (1897) — мініатюра.
- Слово зворушенного серця.
- Що я любив (1896) — мініатюра, оповідання.
- Покора (1898).
- Акорди (1898).
- На полях (1898) — оповідання.
- Там звізди пробивались (1900) — мініатюра.
- Під голим небом (1900) — нарис.
- Смутно колишуться сосни (1901) — мініатюра.
- Мої лілеї (1901) — мініатюра.
- Самітно мені на Русі (1902) — мініатюра.
- Осінню (1902).
- За готар (1903) — оповідання.
- До світа (1903).
- В долах (1907) — мініатюра.
- Весняний акорд (1910) — мініатюра.
- Юда (1917). [ 11 Вересня 2018 у Wayback Machine.]
- Лист засудженого вояка до своєї жінки (1917).
- Назустріч долі (1917).
- Сниться (1917).
- Василка (1922).
- (1923) — оповідання.
- Зійшов з розуму (1923).
- Але Господь мовчить... (1927).
- Пресвятая Богородиця, помилуй нас! (1928).
- Не смійтесь (1933).
- Німецькомовні твори
Частина її творів, написаних у ранній період творчості (до переходу на українську мову), написана німецькою..
Повісті
- «Hortense, oder Ein Bild aus einem Madchenleben» («Гортенза, або нарис з життя однієї дівчини») (1880), (прим.: Кобилянська також зробила власний автопереклад повісті українською)
- «Schicksal oder Wille» («Доля чи воля») (1883), (прим.: Кобилянська також зробила власний автопереклад повісті українською)
- «Ein Lebensbild aus der Bukowina» («Картина з життя Буковини») (1885), (прим.: Кобилянська також зробила власний автопереклад повісті українською)
- «Sie hat geheiratet» («Вона вийшла заміж») (1887) (прим.: 1894 року повість «Вона вийшла заміж», ґрунтовно перероблена і під новою назвою, «Людина», була опублікована українською мовою) (прим.: Кобилянська також зробила власний автопереклад повісті українською)
Зібрання творів;
- Ольга Кобилянська. Зібрання творів у 10 томах. Том 3. Німецькомовні повісті. Чернівці: Букрек. 816 стор. (прим. паралельний текст укр. та нім.)
Прижиттєві видання
- Царівна. Оповіданє Ольги Кобилянської. Чернівцї, 1896.
- До сьвіта. Львів, 1905
Перевидання
- Кобилянська О. Новели [ 14 Квітня 2019 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська; ред. та вступ. ст. Б. Якубського. — Б. м.: Книгоспілка, 1925. — XL, 226, 2 с.: портр.
- Кобилянська О. Ю. Ніоба: новела [ 27 Березня 2019 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська; ред. та вступ. ст. А. Ніковського. — Київ: Сяйво, 1927. — 206 с. — (Бібліотека української повісти).
- Кобилянська О. Новели [ 11 Вересня 2018 у Wayback Machine.]. — Харків; Київ: Книгоспілка, 1930. — 203 с. (Літературна бібліотека).
- Кобилянська О. Вибрані твори. Т. 2: Оповідання [ 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Київ: Рад. письменник, 1940. — 253 с.
Посмертні перевидання: окремі видання
- Кобилянська О. Оповідання [ 14 Грудня 2021 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1947. — 44 с. — (Бібліотека художньої літератури)
- Кобилянська О. Новели [ 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Львів: Вільна Україна, 1950. — 63 с.
- Кобилянська О. За готар [ 21 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1950. — 20 с.
- Кобилянська О. Вибрані твори [ 24 Січня 2021 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Київ: Держ. вид-во худож. літ., 1949. — 407 с.
- Кобилянська О. Царівна: повісті [ 24 Січня 2021 у Wayback Machine.] / Ольга Кобилянська. — Харків: Фоліо, 2016. — 698, 2 с.: іл. — (Шкільна бібліотека української та світової літератури).
Зібрання творів
- Кобилянська О. Твори у 9 томах. Харків: Рух, 1927—1929.
- Кобилянська О. Твори. Т. 2: Природа й інші оповідання [ 21 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська. — Харків: Рух, 1929. — 419 с.
- Кобилянська О. Твори. Т. 3: Царівна: повість [ 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська. — Харків: Рух, 1927. — 403 с.
- Кобилянська О. Твори. Т. 4: Людина: ювіл. вид. [ 20 Квітня 2021 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська; вступ. ст. Ів. Лизанівського та автобіогр. ювілянтки. — Харків: Рух, 1927. — 175 с.
- Кобилянська О. Твори. Т. 6: Ніоба: повість [ 12 Серпня 2020 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська. — Харків: Рух, 1927. — 166 с.
- Кобилянська О. Твори. Т. 7: «В неділю рано зілля копала…» [ 11 Серпня 2020 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська. — Харків: Рух, 1927. — 240 с.
- Кобилянська О. Твори. Т. 9: За ситуаціями: повість [ 20 Вересня 2020 у Wayback Machine.] / О. Кобилянська. — Харків: Рух, 1927. — 407 с.
- Кобилянська О. Вибрані твори у 3 томах. — К.: Державне видавництво художньої літератури, 1952.
- Кобилянська О. Твори у 3 томах. — К.: Державне видавництво художньої літератури, 1956.
- Кобилянська О. Твори у 5 томах. — К.: Державне видавництво художньої літератури, 1962—1963.
- Кобилянська О.Ю. Твори: В 2-х томах. Т1 / упорядник, передмова і примітки – Федір Петрович Погребняк. — Київ : «Дніпро», 1983. — 495 с. — ISBN К 4702590100–500 М205(04)–83.
- Кобилянська О.Ю. Твори: В 2-х томах. Т2 / упорядник, передмова і примітки – Федір Петрович Погребняк. — Київ : «Дніпро», 1983. — 571 с. — ISBN К 4702590100–501 М205(04)–83.
- Кобилянська О. Твори у 2 томах. — К.: Дніпро, 1988. — .
- Кобилянська О. Зібрання творів у 10 томах. Чернівці: Букрек. 2013—2020.
Екранізації
За творами письменниці знято фільми:
- 1954 — художній фільм «Земля», реж. Олексій Швачка та Амвросій Бучма
- 1967 — телевистава «Вовчиха», реж. І. Поляков (на основі вистави Чернівецького музично-драматичного театру ім. Ольги Кобилянської)
- 1990 — телефільм «Меланхолійний вальс», реж. Борис Савченко
- 1994 — телесеріал «Царівна», реж.
Переклади
- Kleinrussische Novellen (1901) («Малоруські новели», передмова до видання Адама Георга; у виданні перекладено німецькою новели «Природа», «Некультурна» та «Битва»).
- Valse mélancolique. Ausgewählte Prosa (2013) («Меланхолійний вальс. Вибрана проза»; у виданні зібрано всі твори, що вийшли за життя Кобилянської у німецьких часописах).
- On Sunday morning she gathered herbs [ 25 Жовтня 2021 у Wayback Machine.] (2001) («У неділю рано зілля копала»; переклад ; передмова — Максим Тарнавський).
- W niedzielę rano ziele zbierała (1981).
Вшанування пам'яті
Пам'ятники письменниці
У 1963 році до 100-річчя від дня народження Ольги Кобилянської перед театром встановили півфігурну скульптуру письменниці. У 1980 році перед театром встановили бронзовий пам'ятник (скульптори Анатолій Скиба, Микола Мірошниченко, архітектор Олександр Таратута). Півфігурну скульптуру встановили у с. Димці Глибоцького району.
Заходи та організації, присвячені пам'яті Ольги Кобилянської
- Літературно-мистецька премія імені Ольги Кобилянської.
- 70 курінь УПЮ імені Ольги (Юліанівни) Кобилянської
- Чернівецький музично-драматичний театр імені Ольги Кобилянської.
Вулиці, іменовані на честь письменниці
- У Чернівцях, Береговому, Києві, Львові та інших містах і селах України.
- 29 січня 2014 року у місті Шепетівка з'явилася Вулиця Ольги Кобилянської.
- О. Кобилянська на поштовій марці, 2013
- Пам'ятник О. Кобилянській на її батьківщині в Ґурагуморі (Румунія)
- Пам'ятник О. Кобилянській у Чернівцях
- Будинок-музей Ольги Кобилянської в Чернівцях
- Меморіальна таблиця на будинку-музею О. Ю. Кобилянської
160 років (2023)
У Чернівцях, на балконі Кохановського, актори провели театралізовану виставу про Ольгу Кобилянську. Режисером дійства виступив . Були відтворені романтична зустріч з письменником та літературним редактором Осипом Маковеєм, дружні розмови з Лесею Українкою.
Аудіокниги:
- Ольга Кобилянська. "Осінню" "Восени"): https://www.youtube.com/watch?v=hMVmjXIq4hM
- Ольга Кобилянська. Фантазія "Поети" (уривок): https://www.youtube.com/watch?v=vRuuWaIutuk
- Ольга Кобилянська. Поезії в прозі ("Рожі", "Там звізди пробивались"): https://www.youtube.com/watch?v=J_R4Vi0yjRI
- Агатангел Кримський. "Царівна" (оповідання Ольги Кобилянської). Рецензія: https://www.youtube.com/watch?v=bVZf1QADhGM
Див. також
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кобилянська Ольга Юліанівна |
Примітки
- Czech National Authority Database
- https://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?linkpath=pages%5CK%5CO%5CKobylianskaOlha.htm
- «Леся Українка, Ольга Кобилянська і Михайло Коцюбинський — се наш літературний ареопаґ, найвища інстанція» // Микола Євшан, «Тіні забутих предків». Цитата за виданням: Критика, літературознавство, есеїстика, с. 473
- Гнатчук О. О. Кобилянська і жіночий рух на Буковині // Науковий вісник Чернівецького університету. — 1999. — Вип. 58, 59. — С. 100–105. з джерела 27 квітня 2018. Процитовано 2019-05-24.
- Фроленков В., Хаварівський Б. Кобилянська Ольга Юліанівна… — С. 104.
- Врублевська В. Шарітка з Рунгу: Біографічний роман про Ольгу Кобилянську. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — 512 с.
- «Альманах „Вільна Буковина“ — це перша ластівочка звільненої Буковини, що прилетіла, щоб защебетати нам про радість та життя людини, що не знає гніту…» і т. д.
- Книга Оксани Забужко: Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій, Видавництво Комора, Київ, 2007 рік, 656 сторінок (chtyvo.org.ua)
- Ольга Кобилянська: відома і незнайома [ 4 Березня 2008 у Wayback Machine.] // День. — 2000. — 7 груд.
- Павлишин Марко Ольга Кобилянська перед «Землею»: питання ідентичності [ 20 Грудня 2021 у Wayback Machine.] // На пошану пам'яті Віктора Китастого: збірник наукових праць / Упоряд. В. П. Моренець. — Київ: ВД «КМ Академія», 2004. — С. 95—114.
- Вовчиха - 1967 (Телевистава про село) на YouTube
- вулиця Ольги Кобилянської. вулиця Ольги Кобилянської (uk-US) . Процитовано 6 листопада 2018.
- Розмови з Лесею Українкою та зустрічі з Осипом Маковеєм: у Чернівцях зіграли виставу про Ольгу Кобилянську (укр.). «АСС». 29 листопада 2023. Процитовано 8 грудня 2023.
Джерела та література
Біографічні матеріали
- Вознюк В. Ольга Кобилянська. — Х.: Фоліо, 2012. — 151 с.: портр.; 18 см. — (Знамениті українці. — ). — На паліт. авт. не зазначено. — 500 пр. — .
- Кобилецький Ю. Буковинська краса: (літ.-біогр. нарис про О. Кобилянську) [ 3 Серпня 2018 у Wayback Machine.] / Юрій Кобилецький. — Київ; Харків: Укр. держ. вид-во, 1944. — 31 с.
- Ольга Кобилянська в критиці та спогадах. — Київ: Державне видавництво художньої літератури, 1963. — 559 с.
У популярній формі
- Врублевська В. Шарітка з Рунгу. Біографічний роман про Ольгу Кобилянську [ 18 Березня 2011 у Wayback Machine.]. — К.: Видавничий центр «Академія», 2007. — 512 с.
- Дубинянська Я. про Джері Даррела, Машу Єрмолову, Олю Кобилянську, Ованеса Айвазовського, Рея Бредбері. — К.: Грані-Т, 2008. — 104 c.: іл. — («Життя видатних дітей»). — .
- Ольга Мосьондз В моєму житті нечасто гостює радість [ 10 Березня 2016 у Wayback Machine.]… // Вечерние вести. — 2012. — 26 берез.
- Ганна Улюра. Ніч на Венері: 113 письменниць, які сяють у темряві. — Київ : ArtHuss, 2020. — 464 с. — .
Літературознавчі дослідження
- Гоцур Л. В. Ольга Кобилянська в українсько-німецьких взаєминах: дис. канд. філол. наук: 10.01.03 / Л. В. Гоцур; КДПІ імені М. П. Драгоманова. — К., 1992. — 172 с.
- Горбач А.-Г. Ольга Кобилянська й німецька культура [ 15 Листопада 2021 у Wayback Machine.] // Наукові Записки УТГІ. — 1967. — ч. XIV(XVII)
- Гундорова Т. Марлітівський стиль: жіноче читання, масова література і Ольга Кобилянська // Гендерна перспектива. — К.: Факт, 2004. — С. 19—35.
- Гундорова Т. Неоромантичні тенденції творчості О. Кобилянської // Радянське літературознавство. — 1988. — № 11. — С. 32—42.
- Гундорова Т. Ольга Кобилянська contra Ніцше, або Народження жінки з духу природи // Гендер і культура. Збірник статей. — К.: Факт, 2001. — С. 34—52.
- Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. — К.: Критика, 2002. — 272 с.
- Зачарована казка життя Ольги Кобилянської: монографія / Г. Д. Левченко. — Київ: Книга, 2008. — 224 с. — .
- Луців Л. Двоє мрійників: (О. Кобилянська і Є. Якбозен) [ 13 Серпня 2020 у Wayback Machine.] / д-р Лука Луців. — Тернопіль; Львів: З друк. А. Салєвича, 1930. — 34 с.
- Нагора С. Музичні і звукові моменти в творах Ольги Кобилянської [ 11 Вересня 2018 у Wayback Machine.] / С. Нагорна. — Львів: Друк. «Графія», 1938. — 44 с.
- Павлишин М. Ольга Кобилянська: прочитання [ 16 Вересня 2016 у Wayback Machine.]. — Х.: Акта. — 360 с.
- Ушкалов Л. Урок 41 «Ось ти, і жий!» Вступ до філософії українського фемінізму // Що таке українська література: есеї. — Львів: ВСЛ, 2015. — С. 306—313.
У енциклопедіях
- Фроленков В., Хаварівський Б. Кобилянська Ольга Юліанівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 104. — .
- Шепель Л. Ф. Кобилянська Ольга Юліанівна [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 372. — .
Бібліографічні покажчики
- Ольга Кобилянська (1863—1942): біобібліогр. покажч.: до 150-річчя від дня народж. / Упр. культури Чернів. облдержадмін., Чернів. обл. універс. наук. б-ка ім. М. Івасюка, Чернів. літ.-меморіал. музей О. Кобилянської; авт.-уклад.: А. Лупан, О. Гаврилюк, І. Рудько; ред.: М. Довгань [ 24 Вересня 2020 у Wayback Machine.]. — Чернівці: [б. в.], 2013. — 364 с.: іл.]
Про музей
- Кому потрібен Музей Ольги Кобилянської?… // Слово Просвіти [ 27 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Літературно-меморіальний музей Ольги Кобилянської [ 3 Липня 2010 у Wayback Machine.]
Інше
- Панчук О. Під «парасолькою» Ольги Кобилянської [ 29 Серпня 2018 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 2015. — 27 листопада.
Посилання
- Кобилянська Ольга Юліанівна // Українська музична енциклопедія. У 2 т. Т. 2. [Е – К] / гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : Видавництво Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України, 2008. — С. 444-445.
- ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА | Програма «Велич особистості» | 2015
- ФОТОГАЛЕРЕЯ «Мені моцно соромно, що моя фотографія пішла в світ» — Ольга Кобилянська не любила своїх знімків [ 4 Березня 2016 у Wayback Machine.]
- Документальна ФОТОвиставка з фондів ЦДАМЛМ України, присвячена 150-річчю від дня народження відомої української письменниці Ольги Юліанівни Кобилянської [ 23 Вересня 2015 у Wayback Machine.] PDF Центральний державний архів-музей літератури і мистецтва України
- Твори Ольги Кобилянської в мережевій бібліотеці «Відкрита книга» [ 8 Грудня 2013 у Wayback Machine.]
- Книги та статті про письменницю [ 4 Березня 2008 у Wayback Machine.]
- Розділ, присвячений Ользі Кобилянській, на сайті вчителя української літератури. [ 21 Січня 2013 у Wayback Machine.]
- Кобилянська Ольга Електронна бібліотека «Культура України» [ 15 Лютого 2018 у Wayback Machine.]
- Феміністка й письменниця з Буковини: 20 фактів про Кобилянську // Читомо [ 2 Березня 2022 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobilyanskij O lga Yulia nivna Kobilya nska 27 listopada 1863 Guragumora Suchavskij povit Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorska imperiya 21 bereznya 1942 Chernivci Gubernatorstvo Bukovina Rumunske korolivstvo ukrayinska pismennicya modernistka rannya bukovinska feministka blizka podruga ta soratnicya Lesi Ukrayinki Avtorka povistej ta opovidan pro problemi ukrayinskogo zhinoctva ta bukovinskogo sela na mezhi stolit shodennika ta listiv Odna z najvazhlivishih postatej rannogo modernizmu v ukrayinskij literaturi Olga KobilyanskaOlga KobilyanskaIm ya pri narodzhenniKobilyanska Olga YulianivnaPsevdonimGirska OrlicyaNarodilasya27 listopada 1863 1863 11 27 Guragumora Suchavskij povit Gercogstvo Bukovina Avstro Ugorska imperiyaPomerla21 bereznya 1942 1942 03 21 78 rokiv Chernivci Gubernatorstvo Bukovina Rumunske korolivstvoPiddanstvo Avstro Ugorshina Rumunske korolivstvo SRSRNacionalnistukrayinkaDiyalnistprozayik feministkaSfera robotibeletristika 1 Mova tvorivukrayinska nimeckaBatkoKobilyanskij Yulian YakovichBrati sestriKobilyanskij Yulian Yulianovich 2 Kobilyanska Olga Yulianivna u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u Vikidzherelah Mayuchi lishe 4 klasi oficijnoyi osviti Kobilyanska gostro vidchuvala nerivnopravne stanovishe zhinki rabstvo rodinne i rabstvo suspilne U 1894 roci stoyala bilya vitokiv Tovaristva ruskih zhinok na Bukovini U 1902 roku v Chernivcyah spivorganizuvala ta ocholila Kruzhok ukrayinskih divchat Poslidovnicya feministichnih idej Nataliyi Kobrinskoyi blizka podruga hudozhnici Avgusti Kohanovskoyi likarki Sofiyi Okunevskoyi Olgi Ustiyanovich pid vplivom yakih nimecko ta rumunskomovna Kobilyanska pochala pisati ukrayinskoyu samostijno obrala ukrayinsku identichnist ta pochala vidstoyuvati prava ukrayinskogo zhinoctva ta selyanstva ZhittyepisKobilyanski 1894 r Stoyat Oleksandr Yulian Stepan Volodimir Sidyat Maksimilian Yevgeniya Mariya mati Yulian batko Olga Olga Kobilyanska narodilasya 27 listopada 1863 roku v mistechku Gura Gumora v Pivdennij Bukovini chetvertoyu iz semi ditej Batko dribnij uryadovec Yulian Yakovich Kobilyanskij narodivsya na Galichini navchavsya u shkoli v Buchachi Nalezhav do shlyahetnogo rodu z Naddnipryanshini Prote did Olgi Yakiv ne pidtverdiv dokumenti pro shlyahetstvo sina notarialno vvazhayuchi sho dlya zarobitku jomu bude dostatno rozumu Ce znachno vplinulo na dolyu pismennici poznachivshi yiyi finansovoyu skrutoyu trudnoshami v osviti j samorealizaciyi Mati pohodila zi spolshenoyi nimeckoyi rodini Yiyi rodichem buv nimeckij poet romantik Zaharij Verner Z lyubovi do cholovika Mariya Verner vivchila ukrayinsku movu prijnyala greko katolicku viru ta vihovuvala vsih ditej u poshani ta lyubovi do ukrayinstva Olga duzhe lyubila i gliboko shanuvala matir nazivala yiyi nasha lagidna Svyata Anna Brat Olgi Stepan buv zhivopiscem sered jogo tvoriv portreti sestri Inshij brat Yulian filolog avtor kilkoh pidruchnikiv iz latinskoyi movi Sestra Olgi Yevgeniya mala dar do muziki majsterno grala na fortepiano Ranni roki ta stosunki Koli Olzi bulo 5 rokiv batka perevodyat do Suchavi Tam Kobilyanski zapriyatelyuvali z miscevim parohom ta ukrayinskim pismennikom Mikoloyu Ustiyanovichem Z Kobilyanska shiro tovarishuvala do kincya zhittya Olga Kobilyanska z Mariyeyu ta Olgoyu Ustiyanovich 1875 roku rodina Kobilyanskih pereyizhdzhaye do girskogo mistechka Kimpolung de batko otrimav posadu sekretarya pri starostvi Tut Olga vstupaye do nimeckoyi pochatkovoyi shkoli vchitsya gri na fortepiano Ukrayinsku movu Olga vivchala doma i privatno u shkoli lishe nimecku ta rumunsku U Kimpolunzi golovnim oseredkom kulturi buv dim miskogo starosti Tut Olga vipozichala knizhki sluhala muziku piznavala garnih lyudej i zustrichalasya z prihilnistyu do ukrayinciv Virnoyu podrugoyu Kobilyanskoyi nazavzhdi staye hudozhnicya Avgusta Kohanovska Vona ye mij dobrij angel yak ya yiyi vse nazivayu i v nij piznala ya odnu z tih nemnogih tovarishok kotra mene spravdi lyubit zgaduvatime Kobilyanska Mizh nimi bula silna dushevna sporidnenist Pislya zakinchennya 4 klasiv pochatkovoyi shkoli Olgu ne polishayut mriyi pro podalshu osvitu na toj chas vazhkodostupnu dlya zhinok tozh vona napoleglivo navchayetsya samostijno pozichaye knizhki koristuyetsya pidruchnikami brativ sluhaye yihni diskusiyi bagato chitaye Pochinaye cikavitis zhinochim pitannyam ta problemami emansipaciyi Robit pershi literaturni sprobi vede shodennik nimeckoyu pishe poodinoki virshi polskoyu ta nimeckoyu prozovi narisi Potrohi malyuye yizdit verhi v gori graye v amatorskih vistavah Olga Kobilyanska 1888 1881 roku do Kimpolungu priyizhdzhaye likar z 17 richnoyu dochkoyu Sofiyeyu Okunevskoyu z yakoyu Olga pochinaye priyatelyuvati Zagovorila do mene ukrayinskoyu movoyu perekonuyuchi sho meni treba pisati ne po nimecki a dlya svogo narodu po ukrayinski navchila fonetikoyu pisati nadavala ukrayinskih knizhok zgaduye Kobilyanska v avtobiografiyi 1883 roku Okunevska znajomit Kobilyansku z feministkoyu organizatorkoyu zhinochogo ruhu na Bukovini ta pismenniceyu Nataliyeyu Kobrinskoyu chiya osobistist duzhe vpline na formuvannya poglyadiv Kobilyanskoyi 1889 roku Kobilyanska na dva roki pereyizhdzhaye z rodinoyu do sela Dimki Rozkvit talantu i Lesya Ukrayinka Dvorichne perebuvannya Kobilyanskoyi u seli Dimka dalo zmogu pismennici zaglyanuti glibshe v selyanske zhittya U 1891 roci rodina pereselilasya v Chernivci de buv oseredok progresivnih diyachiv yaki pozitivno vplivayut na rozvitok peredovogo svitoglyadu Kobilyanskoyi Sofiya Okunevska nadsilaye yij zi Lvova tvori Marka Vovchka Mihajla Pavlika Ivana Franka Tarasa Shevchenka Misteckij svit polonit Kobilyansku Tvorami Shevchenka vona bula zahoplena nastilki sho bagato z nih znala napam yat Olga Kobilyanska iz Leseyu Ukrayinkoyu 1901 rik Pam yatnim dlya Kobilyanskoyi buv 1898 rik koli vona yide do Lvova dlya uchasti u vidznachenni 25 richnogo yuvileyu tvorchoyi diyalnosti I Franka Tut znajomitsya z Vasilem Stefanikom zav yazuye druzhbu i listuvannya z nim obgovoryuyuchi psihologizm jogo novel U 1899 roci M Pavlik znajomit listovno Kobilyansku z Leseyu Ukrayinkoyu Na zaproshennya Kosach Kobilyanska priyizdit do neyi v Zelenij Gaj na Poltavshini a cherez dva roki poetesa bula gosteyu Kobilyanskoyi v Chernivcyah Lesya Ukrayinka vidigrala znachnu rol u tvorchomu zrostanni pismennici z Bukovini Vona cinuvala yiyi talant bo vidchuvala u visokomisteckih tvorah posestri girsku verhovinu shirokij gorizont Mizh pismennicyami ukladayutsya plidni stosunki vidobrazheni yak u yih tvorchosti tak i v listuvanni sho nabuvaye intimnogo harakteru Obminyuyuchis ideyami ta svitoglyadom Kobilyanska ta Kosach razom stoyat bilya vitokiv tvorennya feministichnogo kanonu ukrayinskoyi literaturi vibudovuyuchi obraz novoyi zhinki zhinki inteligentki borchini z obstavinami prignoblenoyi verstvi zakohanoyi v pitomo zhinochu dushu ta zagalnolyudskij gumanistichnij ideal Hocha listi Kobilyanskoyi do Kosach znikli z yiyi osobistogo epistolyarnogo arhivu listi Kosach do Kobilyanskoyi zbereglisya i doslidzhuyutsya dosi yak unikalnij zrazok feministichno lesbijskoyi epistolyarnoyi tvorchosti v ukrayinskij literaturi Same do Kobilyanskoyi yide Kosach pislya smerti Sergiya Merzhinskogo shob uporatisya z gorem 1908 rik U 1903 roci u rozkviti talantu Kobilyanska zastudilasya vnaslidok chogo rozvinuvsya chastkovij paralich Ce pozbavilo pismennicyu shirokoyi mozhlivosti osobisto spilkuvatisya z druzyami mitcyami z narodom Neduga hvoroba ta smert batka materialna skruta sprichinili tvorchij spad Moye zhittya nikoli ne bulo veselim a teper vono dohodilo do kulminacijnogo punktu Popri hvorobu smert batka ta zlidni Kobilyanska nevtomno pracyuye i vidayetsya dosyagayuchi v nastupni 10 rokiv zasluzhenoyi literaturnoyi slavi Piznij period U 1940 roci pislya zagarbannya Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini Radyanskim Soyuzom bilshovicka vlada nagorodzhuye Kobilyansku pochesnoyu gramotoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Vona prijnyata do Spilki radyanskih pismennikiv Ukrayini paralelno zmushena napisati partijne za ritorikoyu privitannya prihodu radyanskoyi vladi na Bukovinu dlya almanahu Vilna Bukovina U 1941 roci pismennicya ne zmogla evakuyuvatisya z Chernivciv Rumunskij uryad dav rozporyadzhennya peredati pismennicyu vijskovomu sudu Namiri rumuniv zalishilisya nezdijsnenimi bo 21 bereznya 1942 roku 78 richna Olga Kobilyanska pomerla Rumunska vlada zaboronila gromadskosti provesti yiyi v ostannyu put na pohoroni buli lishe yiyi ridni j blizki Mifi pro Olgu KobilyanskuMemorialna doshka Lesi Ukrayinki ta Olgi Kobilyanskoyi v Chernivcyah Sprostovuyuchi mif pro lesbijstvo Kobilyanskoyi Oksana Zabuzhko pishe u svoyij knizi Notre Dame d Ukraine Ukrayinka v konflikti mifologij Priyatelski listi amerikanok francuzhenok i nimken XIX st dlya sogodnishnogo nepidgotovlenogo vuha taki spravdi mozhut zvuchati malo ne yak shkval rozpanoshenih lesbijskih osvidchen Yak ya tebe lyublyu ti radist mogo zhittya moye serdenko yak ya tuzhu do tebe yak mriyu pro toj chas koli mi znovu pobachimosya i t d todi yak naspravdi ce buv cilkom zvichnij ba navit ritualizovanij todishnoyu kulturoyu sposib zhinochogo slovesnogo viyavu prihilnosti j simpatiyi nezalezhno vid ob yekta Zrozumilo sho epistolyarnij roman panni Lesi j panni Olgi stilistichno zvisno neporivnyanno vinahidlivishij u kozhnomu razi z Lesinoyi storoni sho yedina nam i vidoma maye buti vidchitanij nasampered u comu pitomomu dlya nogo konteksti Literaturna ta gromadska diyalnistKobilyanska na z yizdi ukrayinskih pismennikiv u Lvovi z nagodi 100 littya publikaciyi Eneyidi 1898 r sidit u centri U pershomu ryadu M Pavlik Ye Yaroshinska N Kobrinska O Kobilyanska S Lepkij A Chajkovskij K Pankivskij starshij U drugomu ryadu I Kopach V Gnatyuk O Makovej M Grushevskij I Franko O Kolessa B Lepkij U tretomu ryadu I Petrushevich F Kolessa J Kishakevich I Trush D Lukiyanovich M Ivasyuk Olga Kobilyanska za majzhe pivstolittya stvorila desyatki opovidan narisiv novel povistej kritichnih i publicistichnih statej perekladiv lishila znachne za obsyagom listuvannya Chastina yiyi tvoriv napisana nimeckoyu Z nih lishe deyaki buli nadrukovani v periodichnih vidannyah 1901 roku voni vijshli okremoyu knizhkoyu pid nazvoyu Kleine russische novellen Najkrashi tvori Kobilyanskoyi vijshli u perekladah bagatma movami zokrema slov yanskimi U 13 14 rokiv Olga pisala virshi nimeckoyu U 1880 roci pishe pershe nimeckomovne opovidannya Gortenza abo Naris z zhittya odnoyi divchini u 1883 roci Dolya chi volya Potim stvoryuye alegorichni zamalovki Vidivo 1885 Golubka i dub 1886 opovidannya Vona vijshla zamizh 1886 1887 Kniga Priroda vidannya 1897 Popri hvorobu i zlidni i pislya 1903 roku Kobilyanska prodovzhuye pisati vidavshi protyagom nastupnih 10 rokiv chotiri povisti Nioba 1905 1907 1911 ta 1913 a takozh zbirku novel Do svita 1905 Krim togo pislya 20 rokiv tvorchogo shlyahu do neyi prihodit viznannya spochatku zavdyaki povisti Zemlya yaku visoko ocinila starsha generaciya pismennikiv a piznishe zavdyaki Molodij muzi yaka vidala na yiyi chest almanah Za krasoyu v 1905 roci ta Mikoli Yevshanu providnomu literaturnomu kritiku peredvoyennoyi dobi Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni Kobilyanska pishe nizku korotkih tvoriv Yuda Nazustrich doli List zasudzhenogo zhovnira do svoyeyi zhinki zobrazhayuchi neshastya geroyiv sprichineni trivalim konfliktom Protyagom 1920 h Kobilyanska vidaye zbirku novel Snitsya 1922 opovidannya malenku povist Vovchiha 1923 roman Apostol cherni 1926 V pidradyanskij Ukrayini vihodyat chislenni perevidannya yiyi tvoriv zokrema i yiyi pershe zibrannya tvoriv u 9 tomah Pislya chogo postupovo vidhodit vid aktivnoyi literaturnoyi tvorchosti Stanovlennya Kniga Kobilyanskoyi Maloruski noveli z ilyustraciyami Avgusti Kohanovskoyi Minden 1901 U Pivdennij Bukovini zaselenij perevazhno rumunami i menshoyu miroyu ukrayincyami ukrayinskih shkil chi kulturno osvitnih zakladiv u 1860 1880 rokah ne bulo Nimecka shkola ne mogla dati Kobilyanskij znan z istoriyi ta kulturi ukrayinskogo narodu Pershi yiyi literaturni tvori napisani nimeckoyu movoyu she bez chitkogo uyavlennya sho oznachaye slovo literatura pripadayut na pochatok 1880 h rokiv Gortenza abo Naris iz zhittya odniyeyi divchini Dolya chi volya Ranni neopublikovani tvori Kobilyanskoyi Gortenza Malyunok z narodnogo zhittya na Bukovini Vidivo Lyudina z narodu ta inshi sogodni zberigayut perevazhno piznavalne znachennya vidobrazhayuchi okremi sceni z zhittya mistechkovoyi inteligenciyi lyudej iz narodu Sprijnyattya Kobilyanskoyu nimeckoyi kulturi prohodilo cherez yiyi osobisti zv yazki z vidomimi nimeckimi ta avstrijskimi redaktorami ta vidavcyami zhurnaliv i gazet Ce spilkuvannya dalo zmogu yij nadrukuvati nimeckoyu movoyu rizni tvori yak ot Priroda Bitva Nekulturna Muzhik Trivali kontakti Kobilyanskoyi z nimeckim pismennikom Lyudvigom Yakobovskim 1868 1900 roki vidbivali zakonomirnosti rozvitku mizhliteraturnih vzayemin ukrayinskoyi ta avstrijsko nimeckoyi literatur kincya XIX pochatku XX stolittya U 1890 ti aktivizuvavshi spivpracyu z Yakobovskim Kobilyanska publikuye nimeckoyu stattyu Marko Vovchok ta yiyi opovidannya ta cilij ryad perekladenih nimeckoyu opovidan ukrayinskih pismennikiv Vodnochas ci kontakti spriyali tomu sho tvori nimeckih avtoriv drukuvalisya u perekladi ukrayinskoyu Lesya Ukrayinka Osip Makovej Denis Lukiyanovich Antin Krushelnickij perekladali tvori Yakobovskogo ta drukuvali yih u cherniveckij Bukovini u lvivskomu Literaturno naukovomu visniku Nimecka mova yak i nimecka kultura vidigrali pozitivnu rol u zhitti j tvorchosti Kobilyanskoyi Voni yak zauvazhila Lesya Ukrayinka dopomogli Kobilyanskij vijti v shirokij svit zagalnolyudskoyi kulturi Ale dlya utverdzhennya Kobilyanskoyi yak ukrayinskoyi pismennici treba bulo gliboko znati ne lishe ukrayinsku movu a j nadbannya ukrayinskoyi literaturi Cyu istinu vona vse yasnishe usvidomlyuvala j z kincya 1880 h rokiv napoleglivo vivchala kulturnu spadshinu svogo narodu viyavlyala dedali bilshij interes do jogo zhittya Pid vplivom potuzhnogo zhinochogo otochennya pismennici Nataliyi Kobrinskoyi pershoyi ukrayinskoyi zhinki likarki v Avstro Ugorshini Sofiyi Okunevskoyi proobraz geroyini tvoru Dolya chi volya hudozhnici Avgusti Kohanovskoyi ilyustratorki novel Kobilyanskoyi Nekulturna Priroda Bitva Pid golim nebom Kobilyanska pochala pisati ridnoyu movoyu Doklalas do motivu j zakohanist v Yevgena Ozarkevicha brata Nataliyi Kobrinskoyi Feministichni tvori ta aktivizm Z Ivannoyu Blazhkevich Olenoyu Kisilevskoyu j Olgoyu Guzar 1934Povist Lyudina 1931 U 1890 h rokah Kobilyanska zacikavlyuyetsya socializmom Vona gostro vidchuvala nerivnopravne prignoblene stanovishe zhinki v todishnomu suspilnomu zhitti yaku skovuvalo rabstvo rodinne i rabstvo suspilne U ti chasi zhinki ne mali shirokogo dostupu do riznih galuzej praci znan mistectva Ce Kobilyanska vidchula na sobi tomu vona nevtomno borolasya za zvilnennya zhinki vid bud yakoyi zalezhnosti U Chernivcyah Kobilyanska pochinaye aktivno zajmatisya feminizmom Znahodyachis u 1894 roci bilya vitokiv stvorennya Tovaristva ruskih zhinok na Bukovini Kobilyanska obgruntuvala metu cogo ruhu v broshuri porushivshi pitannya pro tyazhke stanovishe zhinki serednoyi verstvi 1895 roku Tovaristvo perejmenovuyut na Obshestvo ruskih zhenshin na Bukovini i Kobilyanska pokidaye jogo U lyutomu 1902 roku v Chernivcyah vona spivorganizovuye she odne zhinoche tovaristvo Kruzhok ukrayinskih divchat Uchasnici gurtka vibrali Kobilyansku golovoyu tovaristva Feministska polemika proyavlyayetsya uzhe v rannih tvorah Kobilyanskoyi U deyakih Gortenza Vona vijshla zamizh zmalovuyuchi duhovnij svit geroyin vona robila nagolos na poshukah osobistogo shastya U Lyudini a she bilshe v Carivni shastya geroyin pov yazuyetsya z feministichnimi ta klasovimi problemami aktivnoyu zhittyevoyu poziciyeyu ta neobhidnistyu borotisya z nespriyatlivimi obstavinami Prodovzhuyuchi problematiku Lyudini povist Carivna 1895 r proilyustruvala rozshirennya svitobachennya pismennici pogliblennya realistichnoyi maneri ta zasobiv psihologichnogo analizu Povist maye skladnu istoriyu yiyi tvorennya j doopracyuvannya bulo trivalim 1888 1893 pervisnij tekst buv nimeckoyu piznishij ukrayinskij Nadrukuvali tvir u gazeti Bukovina 1895 i togo zh roku v Chernivcyah okremim vidannyam Torknuvshis moralno etichnih problem zhittya inteligenciyi v takih novelah yak Aristokratka 1896 r Kobilyanska rozroblyala yih u nastupnih tvorah i stvorila tri cilisnih obrazi zhinok inteligentok v opovidanni Valse melancolique 1898 r Zgodom vona povernulasya do temi v povistyah Nioba 1905 r Cherez kladku Za situaciyami 1913 r Realistichni j romantichni tendenciyi tvorchosti Kobilyanska svoyeridno poyednala v odnomu z najkrashih tvoriv feministichnij povisti v osnovi yakoyi motiv romantichnoyi baladi Oj ne hodi Gricyu ta j na vechornici neodnorazovo opracovanoyi ukrayinskimi pismennikami Povist perekladena bagatma movami bula inscenizovana z uspihom jshla na sceni Tema inteligenciyi prohodit cherez usyu tvorchist Kobilyanskoyi vid yiyi rannih opovidan ta povistej do Apostola cherni Doslidzhennya sela Zobrazhennya zhittya sela jogo socialno psihologichnih i moralno etichnih problem druga providna liniya tvorchosti Kobilyanskoyi Shodenniki pismennici perekonlivo svidchat sho v 2 j polovini 1880 h vona zamislyuvalasya nad doleyu narodu pov yazuyuchi proniknennya v jogo zhittya z opanuvannyam socialistichnih idej U noveli Zhebrachka 1895 avtorka vpershe pokazala lyudinu z narodu yaka opinilasya bez zasobiv do isnuvannya zhive z milostini U seredini 1890 h Kobilyanska poglibila znannya selyanskogo zhittya chomu spriyali yiyi tisni kontakti z zhitelyami sil zokrema Dimki zgodom ce selo vvijshlo v yiyi tvorchist kartinoyu bratovbivstva v povisti Zemlya Pislya nadrukuvannya Zemli Kobilyanska oderzhala lista vid bagatogo zemlevlasnika z propoziciyeyu shlyubu vislovivshi perekonannya sho zhinka yaka tak gliboko vidchuvaye lyudski tragediyi vmiye i gliboko kohati Kobilyanska vidpovila sho vin pomilyayetsya bo avtorka Zemli vmiye i gliboko nenaviditi Gliboko pravdivi kartini z zhittya sela Kobilyanska dala v novelah Bank rustikalnij Na polyah U sv Ivana Chas Nekulturna Na pochatku 1890 h rozroblyayuchi problemi nakresleni u rannih tvorah pismennicya pragne rozshiriti sferu svoyih hudozhnih poshukiv zvertayetsya do abstraktno simvolichnih tem j obraziv Akordi Hrest Misyac pishe nizku poezij u prozi sered yakih ye majsterni hudozhni miniatyuri Kobilyanska publikuvala okremi tvori v modernistskih chasopisah Svit ta Ukrayinska hata Podalshi poshuki Tvorchist Kobilyanskoyi 1920 1930 h koli Bukovina opinilasya pid vladoyu Rumuniyi prohodila u skladnih umovah Ukrayinska mova j kultura zaznavali gonin prote j todi Kobilyanska nalagodzhuvala kontakti z ukrayinskoyu literaturnoyu moloddyu zhurnalu Promin 1921 1923 rr z misyachnikom Novi shlyahi Lviv vidavnictvom Ruh Harkiv de vprodovzh 1927 1929 rokah vijshli yiyi Tvori u 9 tomah U tvorah Kobilyanskoyi periodu Pershoyi svitovoyi ta chasiv rumunskogo panuvannya z yavilisya deyaki novi motivi Avtorka vvodit do opovidan temu vijni Yuda List zasudzhenogo voyaka do svoyeyi zhinki Nazustrich doli 1917 r Zijshov z rozumu 1923 ta in podibno do tvoriv Vasilya Stefanika Marka Cheremshini Osipa Makoveya Katri Grinevichevoyi U deyakih opovidannyah i novelah povoyennogo periodu Kobilyanska povernulasya do moralno etichnih problem sho buli predmetom yiyi hudozhnogo analizu v tvorah kincya XIX pochatku XX stolittya Tak motivi Zemli znajshli prodovzhennya ta pogliblennya v opovidanni Vovchiha Tvorchist Kobilyanskoyi 1920 1930 h rokiv pidpadala pid vpliv simvolizmu Snitsya Presvyataya Bogorodice pomiluj nas U romani Apostol cherni pismennicya nadilila bukovinske duhovenstvo zokrema o Zahariya gromadyanskimi j hristiyanskimi chesnotami Shodennik U Chernivcyah diye yedinij v Ukrayini literaturno memorialnij muzej pismennici mistitsya u budinku v yakomu Kobilyanska meshkala vid 1925 roku do smerti Tam sered chislennih eksponativ i osobistih rechej zberigayetsya unikalnij dokument shodennik Olgi Kobilyanskoyi Ce dva zagalni zoshiti napisani nimeckoyu deyaki slova ukrayinskoyu ta polskoyu Pershij zapis zrobleno 1 listopada 1883 go Pismennicya vela shodennika vprodovzh ponad semi rokiv koli zhila v Kimpolunzi Dimci Bolehovi Majzhe 70 rokiv ci rariteti buli za kordonom yih zberig i peredav do muzeyu amerikanskij advokat Ivan Panchuk Muzej Olgi Kobilyanskoyi v Chernivcyah Spalnya Olgi Kobilyanskoyi v literaturno memorialnomu muzeyi pismennici Lipen 1894 roku 1899 rikTvoriObkladinka abetki enciklopediyi Kobilyanska vid A do Ya avtorka Svitana Kirilyuk ilyustrator Ivan Shkoropad Vidavnictvo Starogo Leva 2022 rik Ukrayinskoyu Povisti ta romani Lyudina 1886 Carivna 1896 Zemlya 1901 Nioba 1905 1908 1911 1913 1926 Noveli j opovidannya Kartinki z zhittya Bukovini 1885 opovidannya Vidivo 1885 alegorichna zamalovka Golubka i dub 1886 alegorichna zamalovka Vona vijshla zamizh 1886 1887 opovidannya Priroda 1887 novela 11 Veresnya 2018 u Wayback Machine Zhebrachka 1888 U sv Ivana 1890 opovidannya Impromtu phantasie 1894 Valse melancolique 1894 Rozhi 1896 miniatyura Vin i vona 1895 opovidannya Chas 1895 Bitva 1895 U sv Ivana 1895 opovidannya Bank rustikalnij 1895 opovidannya Aristokratka 1896 Nekulturna 1897 novela Poeti 1897 miniatyura Slovo zvorushennogo sercya Sho ya lyubiv 1896 miniatyura opovidannya Pokora 1898 Akordi 1898 Na polyah 1898 opovidannya Tam zvizdi probivalis 1900 miniatyura Pid golim nebom 1900 naris Smutno kolishutsya sosni 1901 miniatyura Moyi lileyi 1901 miniatyura Samitno meni na Rusi 1902 miniatyura Osinnyu 1902 Za gotar 1903 opovidannya Do svita 1903 V dolah 1907 miniatyura Vesnyanij akord 1910 miniatyura Yuda 1917 11 Veresnya 2018 u Wayback Machine List zasudzhenogo voyaka do svoyeyi zhinki 1917 Nazustrich doli 1917 Snitsya 1917 Vasilka 1922 1923 opovidannya Zijshov z rozumu 1923 Ale Gospod movchit 1927 Presvyataya Bogorodicya pomiluj nas 1928 Ne smijtes 1933 Nimeckomovni tvori Chastina yiyi tvoriv napisanih u rannij period tvorchosti do perehodu na ukrayinsku movu napisana nimeckoyu Povisti Hortense oder Ein Bild aus einem Madchenleben Gortenza abo naris z zhittya odniyeyi divchini 1880 prim Kobilyanska takozh zrobila vlasnij avtopereklad povisti ukrayinskoyu Schicksal oder Wille Dolya chi volya 1883 prim Kobilyanska takozh zrobila vlasnij avtopereklad povisti ukrayinskoyu Ein Lebensbild aus der Bukowina Kartina z zhittya Bukovini 1885 prim Kobilyanska takozh zrobila vlasnij avtopereklad povisti ukrayinskoyu Sie hat geheiratet Vona vijshla zamizh 1887 prim 1894 roku povist Vona vijshla zamizh gruntovno pereroblena i pid novoyu nazvoyu Lyudina bula opublikovana ukrayinskoyu movoyu prim Kobilyanska takozh zrobila vlasnij avtopereklad povisti ukrayinskoyu Zibrannya tvoriv Olga Kobilyanska Zibrannya tvoriv u 10 tomah Tom 3 Nimeckomovni povisti Chernivci Bukrek 816 stor ISBN 978 966 399 757 5 prim paralelnij tekst ukr ta nim Prizhittyevi vidannya Carivna Opovidanye Olgi Kobilyanskoyi Chernivcyi 1896 Do svita Lviv 1905Perevidannya Kobilyanska O Noveli 14 Kvitnya 2019 u Wayback Machine O Kobilyanska red ta vstup st B Yakubskogo B m Knigospilka 1925 XL 226 2 s portr Kobilyanska O Yu Nioba novela 27 Bereznya 2019 u Wayback Machine Olga Kobilyanska red ta vstup st A Nikovskogo Kiyiv Syajvo 1927 206 s Biblioteka ukrayinskoyi povisti Kobilyanska O Noveli 11 Veresnya 2018 u Wayback Machine Harkiv Kiyiv Knigospilka 1930 203 s Literaturna biblioteka Kobilyanska O Vibrani tvori T 2 Opovidannya 20 Veresnya 2020 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Kiyiv Rad pismennik 1940 253 s Posmertni perevidannya okremi vidannya Kobilyanska O Opovidannya 14 Grudnya 2021 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 44 s Biblioteka hudozhnoyi literaturi Kobilyanska O Noveli 20 Veresnya 2020 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Lviv Vilna Ukrayina 1950 63 s Kobilyanska O Za gotar 21 Veresnya 2020 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 20 s Kobilyanska O Vibrani tvori 24 Sichnya 2021 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1949 407 s Kobilyanska O Carivna povisti 24 Sichnya 2021 u Wayback Machine Olga Kobilyanska Harkiv Folio 2016 698 2 s il Shkilna biblioteka ukrayinskoyi ta svitovoyi literaturi Zibrannya tvoriv Kobilyanska O Tvori u 9 tomah Harkiv Ruh 1927 1929 Kobilyanska O Tvori T 2 Priroda j inshi opovidannya 21 Veresnya 2020 u Wayback Machine O Kobilyanska Harkiv Ruh 1929 419 s Kobilyanska O Tvori T 3 Carivna povist 20 Veresnya 2020 u Wayback Machine O Kobilyanska Harkiv Ruh 1927 403 s Kobilyanska O Tvori T 4 Lyudina yuvil vid 20 Kvitnya 2021 u Wayback Machine O Kobilyanska vstup st Iv Lizanivskogo ta avtobiogr yuvilyantki Harkiv Ruh 1927 175 s Kobilyanska O Tvori T 6 Nioba povist 12 Serpnya 2020 u Wayback Machine O Kobilyanska Harkiv Ruh 1927 166 s Kobilyanska O Tvori T 7 V nedilyu rano zillya kopala 11 Serpnya 2020 u Wayback Machine O Kobilyanska Harkiv Ruh 1927 240 s Kobilyanska O Tvori T 9 Za situaciyami povist 20 Veresnya 2020 u Wayback Machine O Kobilyanska Harkiv Ruh 1927 407 s Kobilyanska O Vibrani tvori u 3 tomah K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1952 Kobilyanska O Tvori u 3 tomah K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1956 Kobilyanska O Tvori u 5 tomah K Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1962 1963 Kobilyanska O Yu Tvori V 2 h tomah T1 uporyadnik peredmova i primitki Fedir Petrovich Pogrebnyak Kiyiv Dnipro 1983 495 s ISBN K 4702590100 500 M205 04 83 Kobilyanska O Yu Tvori V 2 h tomah T2 uporyadnik peredmova i primitki Fedir Petrovich Pogrebnyak Kiyiv Dnipro 1983 571 s ISBN K 4702590100 501 M205 04 83 Kobilyanska O Tvori u 2 tomah K Dnipro 1988 ISBN 5 308 00257 6 Kobilyanska O Zibrannya tvoriv u 10 tomah Chernivci Bukrek 2013 2020 EkranizaciyiZa tvorami pismennici znyato filmi 1954 hudozhnij film Zemlya rezh Oleksij Shvachka ta Amvrosij Buchma 1967 televistava Vovchiha rezh I Polyakov na osnovi vistavi Cherniveckogo muzichno dramatichnogo teatru im Olgi Kobilyanskoyi 1990 telefilm Melanholijnij vals rezh Boris Savchenko 1994 teleserial Carivna rezh PerekladiKleinrussische Novellen 1901 Maloruski noveli peredmova do vidannya Adama Georga u vidanni perekladeno nimeckoyu noveli Priroda Nekulturna ta Bitva Valse melancolique Ausgewahlte Prosa 2013 Melanholijnij vals Vibrana proza u vidanni zibrano vsi tvori sho vijshli za zhittya Kobilyanskoyi u nimeckih chasopisah On Sunday morning she gathered herbs 25 Zhovtnya 2021 u Wayback Machine 2001 U nedilyu rano zillya kopala pereklad peredmova Maksim Tarnavskij W niedziele rano ziele zbierala 1981 Vshanuvannya pam yatiPam yatniki pismennici Pam yatnik Olzi Kobilyanskij Chernivci U 1963 roci do 100 richchya vid dnya narodzhennya Olgi Kobilyanskoyi pered teatrom vstanovili pivfigurnu skulpturu pismennici U 1980 roci pered teatrom vstanovili bronzovij pam yatnik skulptori Anatolij Skiba Mikola Miroshnichenko arhitektor Oleksandr Taratuta Pivfigurnu skulpturu vstanovili u s Dimci Glibockogo rajonu Zahodi ta organizaciyi prisvyacheni pam yati Olgi Kobilyanskoyi Literaturno mistecka premiya imeni Olgi Kobilyanskoyi 70 kurin UPYu imeni Olgi Yulianivni Kobilyanskoyi Cherniveckij muzichno dramatichnij teatr imeni Olgi Kobilyanskoyi Vulici imenovani na chest pismennici U Chernivcyah Beregovomu Kiyevi Lvovi ta inshih mistah i selah Ukrayini 29 sichnya 2014 roku u misti Shepetivka z yavilasya Vulicya Olgi Kobilyanskoyi O Kobilyanska na poshtovij marci 2013 Pam yatnik O Kobilyanskij na yiyi batkivshini v Guragumori Rumuniya Pam yatnik O Kobilyanskij u Chernivcyah Budinok muzej Olgi Kobilyanskoyi v Chernivcyah Memorialna tablicya na budinku muzeyu O Yu Kobilyanskoyi160 rokiv 2023 U Chernivcyah na balkoni Kohanovskogo aktori proveli teatralizovanu vistavu pro Olgu Kobilyansku Rezhiserom dijstva vistupiv Buli vidtvoreni romantichna zustrich z pismennikom ta literaturnim redaktorom Osipom Makoveyem druzhni rozmovi z Leseyu Ukrayinkoyu Audioknigi Olga Kobilyanska Osinnyu Voseni https www youtube com watch v hMVmjXIq4hM Olga Kobilyanska Fantaziya Poeti urivok https www youtube com watch v vRuuWaIutuk Olga Kobilyanska Poeziyi v prozi Rozhi Tam zvizdi probivalis https www youtube com watch v J R4Vi0yjRI Agatangel Krimskij Carivna opovidannya Olgi Kobilyanskoyi Recenziya https www youtube com watch v bVZf1QADhGMDiv takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Kobilyanska Olga YulianivnaKobilyanski Literaturno mistecka premiya imeni Olgi Kobilyanskoyi 70 kurin UPYu imeni Olgi Yulianivni Kobilyanskoyi Lesya UkrayinkaPrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 https www encyclopediaofukraine com display asp linkpath pages 5CK 5CO 5CKobylianskaOlha htm Lesya Ukrayinka Olga Kobilyanska i Mihajlo Kocyubinskij se nash literaturnij areopag najvisha instanciya Mikola Yevshan Tini zabutih predkiv Citata za vidannyam Kritika literaturoznavstvo eseyistika s 473 Gnatchuk O O Kobilyanska i zhinochij ruh na Bukovini Naukovij visnik Cherniveckogo universitetu 1999 Vip 58 59 S 100 105 z dzherela 27 kvitnya 2018 Procitovano 2019 05 24 Frolenkov V Havarivskij B Kobilyanska Olga Yulianivna S 104 Vrublevska V Sharitka z Rungu Biografichnij roman pro Olgu Kobilyansku Kiyiv VC Akademiya 2007 512 s Almanah Vilna Bukovina ce persha lastivochka zvilnenoyi Bukovini sho priletila shob zashebetati nam pro radist ta zhittya lyudini sho ne znaye gnitu i t d Kniga Oksani Zabuzhko Notre Dame d Ukraine Ukrayinka v konflikti mifologij Vidavnictvo Komora Kiyiv 2007 rik 656 storinok chtyvo org ua Olga Kobilyanska vidoma i neznajoma 4 Bereznya 2008 u Wayback Machine Den 2000 7 grud Pavlishin Marko Olga Kobilyanska pered Zemleyu pitannya identichnosti 20 Grudnya 2021 u Wayback Machine Na poshanu pam yati Viktora Kitastogo zbirnik naukovih prac Uporyad V P Morenec Kiyiv VD KM Akademiya 2004 S 95 114 Vovchiha 1967 Televistava pro selo na YouTube vulicya Olgi Kobilyanskoyi vulicya Olgi Kobilyanskoyi uk US Procitovano 6 listopada 2018 Rozmovi z Leseyu Ukrayinkoyu ta zustrichi z Osipom Makoveyem u Chernivcyah zigrali vistavu pro Olgu Kobilyansku ukr ASS 29 listopada 2023 Procitovano 8 grudnya 2023 Dzherela ta literaturaBiografichni materiali Voznyuk V Olga Kobilyanska H Folio 2012 151 s portr 18 sm Znameniti ukrayinci ISBN 978 966 03 5098 4 Na palit avt ne zaznacheno 500 pr ISBN 978 966 03 5342 8 Kobileckij Yu Bukovinska krasa lit biogr naris pro O Kobilyansku 3 Serpnya 2018 u Wayback Machine Yurij Kobileckij Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1944 31 s Olga Kobilyanska v kritici ta spogadah Kiyiv Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi 1963 559 s U populyarnij formi Vrublevska V Sharitka z Rungu Biografichnij roman pro Olgu Kobilyansku 18 Bereznya 2011 u Wayback Machine K Vidavnichij centr Akademiya 2007 512 s Dubinyanska Ya pro Dzheri Darrela Mashu Yermolovu Olyu Kobilyansku Ovanesa Ajvazovskogo Reya Bredberi K Grani T 2008 104 c il Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 139 1 Olga Mosondz V moyemu zhitti nechasto gostyuye radist 10 Bereznya 2016 u Wayback Machine Vechernie vesti 2012 26 berez Ganna Ulyura Nich na Veneri 113 pismennic yaki syayut u temryavi Kiyiv ArtHuss 2020 464 s ISBN 978 617 7799 43 5 Literaturoznavchi doslidzhennya Gocur L V Olga Kobilyanska v ukrayinsko nimeckih vzayeminah dis kand filol nauk 10 01 03 L V Gocur KDPI imeni M P Dragomanova K 1992 172 s Gorbach A G Olga Kobilyanska j nimecka kultura 15 Listopada 2021 u Wayback Machine Naukovi Zapiski UTGI 1967 ch XIV XVII Gundorova T Marlitivskij stil zhinoche chitannya masova literatura i Olga Kobilyanska Genderna perspektiva K Fakt 2004 S 19 35 Gundorova T Neoromantichni tendenciyi tvorchosti O Kobilyanskoyi Radyanske literaturoznavstvo 1988 11 S 32 42 Gundorova T Olga Kobilyanska contra Nicshe abo Narodzhennya zhinki z duhu prirodi Gender i kultura Zbirnik statej K Fakt 2001 S 34 52 Gundorova T Femina melancholica Stat i kultura v gendernij utopiyi Olgi Kobilyanskoyi K Kritika 2002 272 s Zacharovana kazka zhittya Olgi Kobilyanskoyi monografiya G D Levchenko Kiyiv Kniga 2008 224 s ISBN 966 8314 56 8 Luciv L Dvoye mrijnikiv O Kobilyanska i Ye Yakbozen 13 Serpnya 2020 u Wayback Machine d r Luka Luciv Ternopil Lviv Z druk A Salyevicha 1930 34 s Nagor a S Muzichni i zvukovi momenti v tvorah Olgi Kobilyanskoyi 11 Veresnya 2018 u Wayback Machine S Nagorna Lviv Druk Grafiya 1938 44 s Pavlishin M Olga Kobilyanska prochitannya 16 Veresnya 2016 u Wayback Machine H Akta 360 s Ushkalov L Urok 41 Os ti i zhij Vstup do filosofiyi ukrayinskogo feminizmu Sho take ukrayinska literatura eseyi Lviv VSL 2015 S 306 313 U enciklopediyah Frolenkov V Havarivskij B Kobilyanska Olga Yulianivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 104 ISBN 966 528 199 2 Shepel L F Kobilyanska Olga Yulianivna 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 372 ISBN 978 966 00 0692 8 Bibliografichni pokazhchiki Olga Kobilyanska 1863 1942 biobibliogr pokazhch do 150 richchya vid dnya narodzh Upr kulturi Cherniv oblderzhadmin Cherniv obl univers nauk b ka im M Ivasyuka Cherniv lit memorial muzej O Kobilyanskoyi avt uklad A Lupan O Gavrilyuk I Rudko red M Dovgan 24 Veresnya 2020 u Wayback Machine Chernivci b v 2013 364 s il Pro muzej Komu potriben Muzej Olgi Kobilyanskoyi Slovo Prosviti 27 Lyutogo 2022 u Wayback Machine Literaturno memorialnij muzej Olgi Kobilyanskoyi 3 Lipnya 2010 u Wayback Machine Inshe Panchuk O Pid parasolkoyu Olgi Kobilyanskoyi 29 Serpnya 2018 u Wayback Machine Zbruc 2015 27 listopada PosilannyaKobilyanska Olga Yulianivna Ukrayinska muzichna enciklopediya U 2 t T 2 E K gol redkol G Skripnik Kiyiv Vidavnictvo Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi NAN Ukrayini 2008 S 444 445 OLGA KOBILYaNSKA Programa Velich osobistosti 2015 FOTOGALEREYa Meni mocno soromno sho moya fotografiya pishla v svit Olga Kobilyanska ne lyubila svoyih znimkiv 4 Bereznya 2016 u Wayback Machine Dokumentalna FOTOvistavka z fondiv CDAMLM Ukrayini prisvyachena 150 richchyu vid dnya narodzhennya vidomoyi ukrayinskoyi pismennici Olgi Yulianivni Kobilyanskoyi 23 Veresnya 2015 u Wayback Machine PDF Centralnij derzhavnij arhiv muzej literaturi i mistectva Ukrayini Tvori Olgi Kobilyanskoyi v merezhevij biblioteci Vidkrita kniga 8 Grudnya 2013 u Wayback Machine Knigi ta statti pro pismennicyu 4 Bereznya 2008 u Wayback Machine Rozdil prisvyachenij Olzi Kobilyanskij na sajti vchitelya ukrayinskoyi literaturi 21 Sichnya 2013 u Wayback Machine Kobilyanska Olga Elektronna biblioteka Kultura Ukrayini 15 Lyutogo 2018 u Wayback Machine Feministka j pismennicya z Bukovini 20 faktiv pro Kobilyansku Chitomo 2 Bereznya 2022 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela