Кладовище Кенсал-Грін (англ. Kensal Green Cemetery) — це цвинтар у районі Кенсал-Грін у Квінс-Парку в Королівському районі Кенсінгтон і Челсі в Лондоні, Англія. Натхненний ідеєю відомого кладовища Пер-Лашез у Парижі адвокат Джордж Фредерік Карден вирішив заснувати такий же в Лондоні. Цвинтар було відкрито в 1833 році. Він займає площу 29 гектарів, включаючи дві природоохоронні території, що прилягають до нього. На кладовищі мешкає принаймні 33 види птахів та інших диких тварин. На цьому унікальному кладовищі є меморіали, починаючи від великих мавзолеїв, де поховані багаті та знамениті, до багатьох характерних невеликих могил і включає спеціальні зони, залишені для нових поховань. Він має три каплиці, де ведуть службу усіх віросповідань. Це одне з кладовищ Магічної сімки Лондона.
Кенсал-Грін | |
---|---|
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Велика Британія[1] |
Розташування | Кенсінгтон і Челсі Гаммерсміт і Фулем |
Відкрито | (вперше згадано:1833) |
Охоронний статус | d[2] |
Площа | 28,58 гектар |
Кількість поховань | 250 000 |
Вебсайт | kensalgreencemetery.com |
Кенсал-Грін Кенсал-Грін (Велика Британія) | |
Кенсал-Грін у Вікісховищі |
Цвинтар був увічнений у рядках поеми Гілберта Кіта Честертона «The Rolling English Road» з його книги «Летючий шинок» : Незважаючи на будівлі в грецькому стилі, цвинтар має переважно готичний характер через велику кількість приватних готичних пам'яток. Завдяки цій атмосфері кладовище було обрано місцем для кількох сцен у фільмах, зокрема в Театрі крові (1973).
Кладовище внесено до І ступеня в Реєстрі історичних парків та садів. Використовується за призначенням й надалі.
Місцезнаходження
Кладовище знаходиться в лондонському королівському районі Кенсінгтон і Челсі. Його головний вхід знаходиться на Гарроу-роуд (на захід від місця перетину Ladbroke Grove та Чемберлейн-роуд). Його інший вхід, Альма Плейс (Західні ворота, майже навпроти Greyhound Road) також знаходиться з північного боку. Альма Плейс веде до Крематорію Західного Лондона (власник і оператор якого той самий) і Римсько-католицького кладовища Св. Марії, які знаходяться в лондонському районі Гаммерсміт і Фулхем. Кладовище розташоване між Гарроу-роуд та рукавом Паддінгтона каналу Гранд-Юніон на півдні, який довгий час був відокремлений стіною.
На південній стіні, яка примикає до каналу, встановлено ряд воріт (зараз не використовуються), де баржі брали частину землі з викопаних могил, а іноді розвантажували труни, які перевозилися баржами.
Історія та опис
Створення та дизайн
Попередня спроба Джорджа Фредеріка Кардена створити британський аналог паризького цвинтаря Пер-Лашез у 1825 році зазнала невдачі, але в лютому 1830 року було створено новий комітет до якого увійшли Ендрю Споттісвуд, член парламенту від Салташа, скульптор Роберт Вільям Сівір, банкір Сер Джон Дін Пол, Чарльз Бротон Боумен (секретар першого комітету) та архітектори (який раніше запропонував амбітний проєкт Митрополичої гробниц) і Огастес Чарльз Пугін. Ініціатори отримали більше фінансових, політичних і громадських можливостей завдяки підтримці Генеральної цвинтарної компанії". У червні та липні 1830 року в таверні «Фрімасони» відбулися публічні збори, і Кардена було обрано скарбником проєкту.
Пол, партнер лондонської банківської фірми Strahan, Paul, Paul and Bates, знайшов і умовно придбав земельну ділянку площею 22 гектари в Кенсал Грін за 9500 фунтів стерлінгів. Однак Пол і Карден вже були втягнуті в суперечку щодо дизайну цвинтаря, де Пол віддавав перевагу грецькому стилю, а Карден — готичному стилю. Перед тим, як у листопаді 1831 року було розпочато архітектурний конкурс, планувалося залучити низку інших архітекторів, у тому числі Бенджаміна Ваятта (який відмовився), Чарльза Фаулера (пропозиція не була прийнята), Френсіса Гудвіна, Вілсона та містера Ліделла, учня Джона Неша. На конкурс подали свої проєкти 46 учасників, і в березні 1832 року премія була присуджена, незважаючи на певний спротив, за дизайн у стилі неоготики Генрі Едварду Кендалу. Утім це рішення, пізніше було скасовано.
11 липня 1832 року Акт парламенту про заснування «Загальної цвинтарної компанії для поховання померлих в околицях метрополії» був підписаний королем. Закон дозволяв їй зібрати до 45 000 фунтів стерлінгів в акції, купити до 80 акрів землі та побудувати цвинтар і каплицю Англіканської церкви. Директори компаній, призначені після того, як законопроєкт отримав королівську згоду, підтвердили підтримку будівництва кладовища, але віддали перевагу іншому стилю. Один із суддів конкурсу та акціонер компанії, Джон Гріффіт з Фінбері, який раніше підготував робочі креслення для обмежувальної стіни, зрештою спроєктував дві каплиці на цвинтарі та головні ворота, а також запланував висадити 15 000 дерев зі свого розплідника в Брентфорді. Заснований як Загальне кладовище всіх душ, Кенсал Грін, цвинтар став першим із приватних кладовищ «Магічної сімки» в Лондоні. Цвинтар був освячений 24 січня 1833 року Чарльзом Джеймсом Бломфілдом, єпископом Лондона. До кінця січня того ж року було проведено перший похорон.
На початку 1850-х років, після серії епідемій холери в Лондоні, які спричинили обстеження лондонських поховань, комісар охорони здоров'я Едвін Чедвік запропонував закрити всі існуючі поховання в околицях Лондона, крім приватного кладовища Кенсал-Грін, на північному заході міста, яке було націоналізовано та значно розширено, щоб створити єдине місце поховання для західного Лондона. (Велика ділянка землі на Темзі довжиною близько 14 км на південний схід від Лондона в Еббі-Вуд мала стати єдиним цвинтарем для східного Лондона.) Казначейство скептично поставилося до того, що схема Чедвіка коли-небудь буде фінансово життєздатною, і вона була загалом непопулярною. Хоча дозволив цю схему, однак у 1852 році від неї відмовилися.
Планування
Загальне планування розташоване по осі схід-захід, з центральною дорогою, що прямує від каплиці на захід. Вхід знаходиться на північному сході, а найбільш значні пам'ятники розташовані вздовж центральної доріжки до каплиці.
Англіканській церкві було виділено 39 акрів, а решта 15, чітко відокремлених акрів, були передані англійським дисидентам через відмінність, яка на той час вважалася важливою. Спочатку існував поділ між частиною розкольників і англіканською частиною цвинтаря. Це мало форму «затопленої огорожі» від каналу до воріт на стежці. Були також декоративні чавунні ворота. Невелика територія, призначена для неангліканських поховань, має приблизно овальну форму і раніше виділялася ширшою центральною осьовою доріжкою, яка завершувалася неокласичною каплицею з вигнутими колонадами. Англіканська каплиця домінує над західною частиною кладовища, будучи піднятою на терасі, під якою розташована великі катакомби; є гідравлічний катафалк для опускання трун у катакомби.
Цвинтар діє й сьогодні; поховання та кремація відбуваються щодня, хоча кремація тепер більш поширена, ніж поховання. Кладовищем досі керує Генеральна цвинтарна компанія згідно з її оригінальним парламентським актом 1832 року. Згідно з його основними принципами, тіла похованих не можуть бути ексгумовані та креміровані або земля продана під забудову. Після того, як кладовище вичерпає весь свій простір для поховань і більше не зможе функціонувати як кладовище, мандат вимагає, щоб воно залишалося меморіальним парком. Компанія General Cemetery побудувала та керує крематорієм Західного Лондона на території кладовища.
Запозичуючи ідеали, встановлені на кладовищі Пер-Лашез за кілька років до його відкриття, кладовище Кенсал-Грін стало прикладом проєктування та організації поховань на більшості кладовищ по всій Британській імперії того часу. В Австралії, наприклад, Некрополь у Руквуді (1868) і кладовище Веверлі (1877), обидва в Сіднеї, відомі використанням «садових» можливостей ландшафту та, що важливо, самодостатніми структурами управління, які запозичені з досвіду організації функціонування General Cemetery Company.
Кладовище є місцем поховання приблизно 250 000 осіб у понад 65 000 могил, включаючи понад 500 представників британської знаті та 970 осіб, зазначених у Національному біографічному словнику. Багато пам'ятників, особливо більші, похилилися і можуть впасти, оскільки з часом вони осіли на м'якій лондонській глині.
Найважливіші споруди
Перелічено багато будівель і споруд у межах кладовища Кенсал-Грін.
Англіканська каплиця віднесена до категорії I, тоді як каплиця дисидентів, Кенсал Грін віднесена до категорії II*, а колонада / катакомба та стіни по периметру та перила віднесені до категорії II. З багатьох гробниць, меморіалів і мавзолеїв вісім відносяться до категорії II*, тоді як Меморіал реформаторів відноситься до категорії II. Могила Чарльза Спенсера Рікеттса внесена до категорії II* і була спроєктована Вільямом Берджесом.
Англіканська каплиця
Англіканська каплиця знаходиться в центрі кладовища і має кілька гробниць. Каплиця була пошкоджена під час Другої світової війни, але її відновили в 1954 році. Під каплицею розташовані катакомби, одні з небагатьох у Лондоні. Зараз катакомби не обслуговуються, але їх можна відвідати під час екскурсії. Тут досі є діючий підйомник для труни або катафалк, відреставрований Патронами кладовища Кенсал-Грін у 1997 році.
Каплиця розкольників
Розташована у східній частині кладовища, ця споруда в стилі новогрецького стилю була призначена для відспівування померлих вірян всіх неангліканських конфесій та невіруючих. Лише частина цвинтаря була освячена, і дисентерів (розкольників) можна було ховати на неосвячених місцях після служби в цій каплиці. Цвинтар став улюбленим місцем для нонконформістів, вільнодумців, нехристиян та атеїстів, і тому ця каплиця стала досить популярною. Каплиця дисидентів стала занедбаною та частково в ній провалився дах, тому в 1995 році її передали в оренду Фонду історичних каплиць, який витратив на реставрацію 447 000 фунтів стерлінгів. Зараз каплиця слугує офісом Патронів кладовища Кенсал-Грін, але також доступна для відспівування померлих.
Меморіал реформаторам
Меморіал реформаторам був встановлений у 1885 році. Його збудували за ініціативи Джозефа Корфілда «на згадку про чоловіків і жінок, які щедро жертвували собою та власним часом для покращення життя і добробуту всіх верств суспільства». На північній і східній сторонах пам'ятника є списки імен реформаторів і радикалів (разом із подальшими іменами, доданими в 1907 році Еммою Корфілд). Він розташований поряд з меморіалом Роберта Оуена та є ще одним (другим) прикладом непоховального меморіалу в нонконформістській частині кладовища.
Меморіал було розширено, щоб додати Ллойда Джонса, на відзначення його значного внеску в розвиток науки та суспільства.
«ЦЕЙ МЕМОРІАЛ ВІДКРИТО НА ЗНАК ПОВАГИ ДО ВІДВАЖНИХ ЧОЛОВІКІВ ТА ЖІНОК, ЧИЇ ІМЕНА ВІН НОСИТЬ. ДЖОЗЕФ В. КОРФІЛД, СЕРПЕНЬ 1895 РОКУ».
«МЕМОРІАЛ РЕФОРМАТОРІВ
ЗВЕДЕНО НА ЧЕСТЬ ЧОЛОВІКІВ І ЖІНОК, ЯКІ ЩЕДРО ЖЕРТВУВАЛИ СОБОЮ ТА ВЛАСНИМ ЧАСОМ ДЛЯ ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ І ДОБРОБУТУ ВСІХ ВЕРТСТВ СУСПІЛЬСТВА. ВОНИ ВІДЧУВАЛИ, ЩО ВСІ ЛЮДИ МАТИМУТЬ НАБАГАТО ЩАСЛИВІШЕ ТА БЛАГОДАТНІШЕ ЖИТТЯ, І ЩИРО ПРАГНУЛИ ЦЬОГО ДОСЯГТИ. СТАРІ БРУТАЛЬНІ ЗАКОНИ БУЛО ЗМЕТЕНО, І ПРАВО ВИБИРАТИ НАШИХ ВЛАСНИХ ЗАКОНОДАВЦІВ БУЛО ЗДОБУТО ПЕРЕВАЖНО ЇХНЯМИ ЗУСИЛЛЯМИ. ДОСЯГНЕННЯ ЦИХ ПРАВ ДАЄ ЛЮДЯМ МОЖЛИВІСТЬ ПОКРАЩИТИ ЦІ ЗАКОНИ ДЛЯ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВОЮ, ЩО РОБИТЬ ЇХ КРАЩИМИ ЛЮДЬМИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНИМИ ГРОМАДЯНАМИ»
На монументі викарбувано імена понад сімдесяти людей. На пам'ятнику вони зображені в такому порядку:
- ПЕРЕДНЯ СТОРОНА (СХІД): Роберт Оуен (Нью Ланарк), Джон Беллерс, Роберт Дейл Оуен, Абрахам Комб, Джозеф Ланкастер, Вільям Томпсон, Джон Мінтер Морган, , , Генрі Тревіс — доктор медичних наук, Алекс Кемпбелл, Джеймс Рігбі, Вільям Саул, , преподобний Чарльз Кінгслі, Леді Ноель Байрон, Френсіс Райт, Томас Спенс, Аллан Девенпорт, Мері Геннелл, Френсіс Плейс, Гаррієт Мартіно, Джордж Оджер, Ллойд Джонс.
- ПІВДЕННИЙ БІК: Елізабет Фрай, Сара Мартін, Мері Карпентер, Бенджамін Флауер, Генрі Фосетт, Барбара Бодішон, Марія Грей, Арнольд Тойнбі, В. К. Кліффорд, Едвард Т. Крейг, К. Добсон Коллет, Чарльз Бредлоу, Річард Конгрів, Вільям Морріс, Джон Раскін, Ф. Пауер Кобб, Герберт Спенсер, Вотен М. В. Колл, Френсіс Ньюмен, Ходжсон Пратт, Лідія Беккер, Жозефіна Батлер, Анна Суонвік, К. Джейкоб Холіоук, Дж. Келлс Інгрем
- ПІВНІЧНИЙ БІК: Джозеф Прістлі, Томас Пейн, Вільям Гоун, Джон Стюарт Мілль, Майор Картрайт, Річард Карлайл, Вільям Ловетт, Вільям Карпентер, Генрі Хетерінгтон, Джон Фрост, Вільям Коббетт, В. Дж. Фокс, Річард Мур, Вільям Говітт, Семюел Бемфорд, Генрі Хант, Джордж Томпсон, Девід Вільямс, Томас Вуллер, Ебенезер Елліотт, Ернест Джонс, Алекс Макдональд, Річард Кобден, Роберт Купер.
Запис на честь Роберта Оуена:
Кенотаф Роберту Оуену, який був похований у Ньютауні, Монтгомеришир, Уельс, розташований збоку від Меморіалу реформаторів.
«РОБЕРТ ОУЕН, ФІЛАНТРОП, НАРОДИВСЯ 14 ТРАВНЯ 1771 РОКУ. ПОМЕР 17 ЛИСТОПАДУ 1858 РОКУ».
«1879 РОКУ ЗАКЛАДЕНО ШЛЯХОМ ЗБИРАННЯ КОШТІВ НА ЧЕСТЬ РОБЕРТА ОУЕНА З НЬЮ-ЛАНАРКА, УРОДЖЕНЦЯ НЬЮТАУНА, ПІВНІЧНИЙ УЕЛЬС 1771 РОКУ. ПОМЕР І ПОХОВАНИЙ 1858 РОКУ У ВІЦІ 87 РОКІВ. ––––––––––––– ВІН ЗІНІЦІЮВАВ ТА ОРГАНІЗУВАВ ШКОЛИ ДЛЯ ДІТЕЙ, ПРАЦЮВАВ НАД ЗМЕНШЕННЯМ ТРИВАЛОСТІ РОБОЧОГО ДНЯ ЖІНОК ТА ДІТЕЙ НА ФАБРИКАХ. ВІН БУВ ОДНИМ ІЗ ЗАСНОВНИКІВ ЛІБЕРАЛІЗМУ, СПРИЯВ РОЗВИТКОВІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ОСВІТИ ТА ПРАЦЮВАВ НАД ПРОСУВАННЯМ МІЖНАРОДНОГО АРБІТРАЖУ. ВІН БУВ ОДНИМ ІЗ НАЙВИДАВШИХ АНГЛІЙЦІВ [ sic ], ЯКІ ПРИЩЕПЛЮВАЛИ ЛЮДЯМ ІДЕЇ ЗРОСТАННЯ ЇХ ДОБРОБУТУ ШЛЯХОМ ПРИМИРЕННЯ ІНТЕРЕСІВ КАПІТАЛУ ТА ПРАЦІ. НАД ЦИМ ВІН ПРАЦЮВАВ ПРОТЯГОМ УСЬОГО ЖИТТЯ, ВИТРАТИВШИ ВСІ ВЛАСНІ КОШТИ, ЩОБ ПРИЩЕПИТИ СВОЇМ РІДНИМ НОВІ ЦІННОСТІ ЧЕРЕЗ УПЕВНЕНІСТЬ В СОБІ ТА НАВЧАННЯ.
- ЙОГО ЖИТТЯ БУЛО ОСВЯЧЕНЕ ЛЮДСЬКОЮ ЛЮБОВ'Ю І ВЕЛИКИМИ ЗУСИЛЛЯМИ.
- Дж. В. КОРФІЛД»
- ЙОГО ЖИТТЯ БУЛО ОСВЯЧЕНЕ ЛЮДСЬКОЮ ЛЮБОВ'Ю І ВЕЛИКИМИ ЗУСИЛЛЯМИ.
Меморіал віднесений до II ступеня.
Катакомби
На цвинтарі є три катакомби для зберігання закритих трун та похоронних урн з прахом померлих. Катакомба А під колонадою Північної тераси зараз закрита. Катакомба Z, розташована під каплицею дисидентів у східній частині цвинтаря. Вона зазнала значних пошкоджень від авіаобстрілу під час Другої світової війни, і також закрита для подальших поховань. Катакомба B, під англіканською каплицею в центрі кладовища, має місце для приблизно 4000 поховань, і все ще пропонує як приватні локулі (поховання у стінних нішах), так і полиці або склепіння для сімейних поховань. Є шість проходів, усередині яких кожне склепіння пронумеровано, починаючи послідовно до номера 216 у південно-західному кінці шостого проходу.
Поховання в катакомбах Кенсал-Грін завжди було дорожчим і престижнішим, ніж поховання на простій ділянці на території кладовища, хоча й дешевше, ніж викладена цеглою могила або мавзолей. Без подальших витрат і відповідальності за встановлення пам'ятника над могилою катакомби стали безпечним, гідним і ексклюзивним місцем для поховання заможних, особливо неодружених, бездітних і маленьких дітей тих, хто не має сімейних ділянок або мавзолею в іншому місці.
Могили військовослужбовців
На кладовищі знаходяться могили 473 військовослужбовців Співдружності націй — учасників Першої світової війни — половина з яких утворює ділянку військових могил у південно-західному куті, решта — невеликими групами або окремі могили, розкидані по всіх території, — і 51 військовослужбовець Другої світової війни, які також розсіяні по всьому кладовищу. На меморіалі Screen Wall, розташованому на ділянці, де поховані учасники першої світової війни, у 213-му секторі, перераховані жертви обох світових воєн, чиї могили не можна було позначити надгробками, окрім п'яти військовослужбовців Другої світової війни прах яких було спалено в крематорії Кенсал-Грін (також відомому як Західний Лондон). Особа найвищого рангу, похована тут, відзначена Комісією з військових могил Співдружності націй, це генерал сер Чарльз Дуглас (1850—1914), начальник імперського Генерального штабу в перші місяці Першої світової війни.
Визначні поховання
- Генрі Ейнлі (1879—1945), британський актор;
- Гаррісон Ейнсворт (1805—1882), британський письменник;
- Томас Аллом (1804—1872), британський художник та архітектор;
- Фредерік Скотт Арчер (1813—1857), британський скульптор, фотограф, винахідник колодієвого процесу;
- Чарльз Філіп Браун (1798—1884), англієць, відомий тим, що започаткував перший словник дравідійської мови телугу та здійснив значний науковий внесок у розвиток мови телугу та народу Андхра;
- Джордж Персі Баджер (1815—1888), англійський англіканський місіонер і вчений-сходознавець;
- Бетсі Балкомб (1802—1871), у дитинстві близька подруга та довірена особа Наполеона Бонапарта під час його ув'язнення на острові Святої Єлени;
- Майкл Вільям Балф (1808—1870), британський композитор;
- Фредерік Сеттл Барф (1822—1866), британський хімік, винахідник процесу Бауера–Барфа;
- Джеймс Баррі (1795—1865), британський хірург;
- Джордж Біркбек (1776—1841), британський лікар, піонер у галузі освіти для дорослих;
- Сюзанна Боклерк, герцогиня Сент-Олбанська (1921—2010), британська письменниця та художниця;
- Вільям Бенес (1795—1864), британський скульптор;
- Юлій Бенедикт (1804—1885), британський композитор;
- Марія Бьорнсон (1949—2002), британський театральний художник;
- Чарльз Блонден (1824—1897), британський акробат, канатоходець;
- Сер Джордж Боуен (1821—1899), колоніальний адміністратор і 9-й губернатор Гонконгу;
- Діамантіна, леді Боуен (бл. 1832/1833 — 1893), велика леді;
- Джон Брем (1774—1856), британський співак;
- Джордж Бріджтауер (1782—1860), вест-індійсько-польський скрипаль-віртуоз і друг Людвіга ван Бетховена;
- Луї Шарль де Лабурдонне (1795—1840), французький шахіст;
- Хоу Браун, 2-й маркіз Слайго (1788—1845);
- Семюел Джордж Бонем (1803—1863), 1-й баронет;
- Дж. Льюїс Бонхот (1875—1922), зоолог, орнітолог і письменник;
- Ісамбард Кіндом Брунель (1806—1859), англійський інженер і винахідник, син Марк Ісамбард Брунель та Софії Кінгінг (також поховано тут)
- Марк Ісамбард Брунель (1769—1849), англійський інженер і винахідник французького походження, батько Ісамбарда;
- Вільям Берн, видатний шотландський архітектор (1789—1870);
- Піт Бернс, британський співак і композитор, соліст «Dead or Alive» (1959—2016);
- Пітер Берроуз (1753—1841), ірландський політик;
- Децимус Бертон (1800—1881), британський архітектор;
- Сер Август Волл Коллкотт (1779—1844), британський художник;
- Леді Марія Калкотт (1785—1842), британська письменниця-мандрівниця;
- Джордж Фредерік Карден (1798—1874);
- Джон Едвард Керью (1785—1868), британський скульптор;
- Ентоні Карлайл (1768—1840), британський хірург та вчений;
- Сер Ернест Кассель (1852—1921), британський торговий банкір;
- Джон Гобарт Каунтер (1792—1851), британський письменник і священнослужитель;
- Вільям Кавендіш-Скотт-Бентінк, 5-й герцог Портлендський (1800—1879), британський землевласник і ексцентрик;
- Фредерік Чепмен (1823—1895), британський видавець;
- Маріголд Френсіс Черчилль, донька сера Вінстона та леді Клементини Черчиллів, яка померла від лихоманки в 1921 році у 3-річному віці. У 2019 році сім'я Черчиллів виконала давнє бажання возз'єднати останки Мерігольд з рештою її сім'ї на церковному цвинтарі Бладон. Порожня могила та пам'ятник залишилися на кладовищі Кенсал-Грін.;
- Генрі Севіл Кларк (1841—1893), британський драматург і критик;
- Томас Джон Кокрейн (сер) (1789—1872), 1-й губернатор Ньюфаундленду в 1825—1834 роках, член парламенту Іпсвіча (1839—1841), адмірал флоту в 1865—1872 роках;
- Тімоті Августин Коглан (1856—1926), австралійський статистик, інженер і дипломат;
- Вілкі Коллінз (1824—1889), англійський письменник і драматург, популярний у Вікторіанську епоху;
- Джеймс Комб (нар. 1867), інженер Temple Works у Лідсі;
- Джошуа Компстон (1970—1996);
- Монтегю Коррі, 1-й барон Роутон (1838—1903), секретар Бенджаміна Дізраелі та філантропічний засновник Rowton Houses;
- Сер Майкл Коста (1808—1884), британський диригент і композитор;
- Енн Кроуфорд (1920—1956), англійська акторка;
- Преподобний Джон Каммінг (1807—1881), британський письменник;
- Британський генерал-майор сер Олександр Каннінгем KCIE CSI, британський археолог, ад'ютант генерал-губернатора лорда Окленда Індії, виконавчий інженер короля Оуда (Індія), головний інженер Бірми, полковник королівських інженерів;
- Джеймс Дарк (1795—1871), власник крикетного майданчика Lord's Cricket Ground;
- Філмор «Бутс» Девідсон (1928—1993), тринідадський музикант;
- Адмірал Росс Доннеллі (1761—1840);
- Джон Даблдей (приблизно 1798—1856), реставратор Британського музею, який знову зібрав Портлендську вазу;
- Ендрю Дукроу (1793—1842), британський артист цирку та вершник;
- Віллі Едуен (1841—1908), британський комік, письменник і керівник театру;
- Сер Джордж Елліот (1784—1863), офіцер британського морського флоту;
- Доктор Джон Еппс (1805—1869), британський френолог;
- Джон Едвард Еррінгтон (1806—1862), британський інженер-будівельник;
- Едвард Френсіс Фіцвільям (1824—1857), британський композитор;
- Фанні Фіцвільям (1801—1854), британська актриса, співачка і театральна менеджерка;
- Енн Фостер (1827—1882), вдова Джона Фостера з Гобарта, член законодавчих зборів Тасманії. Раніше Енн Дінхем була перевезена до Тасманії в 1852 році і була однією з небагатьох австралійських каторжників, які повернулися на батьківщину (Могила № 28305);
- Анрі Жан-Батіст Віктуар Фрадель (1778—1865), франко-англійський вікторіанський художник;
- Еріх Фрід (1921—1988), австрійський поет та есеїст єврейського походження, відомий своїми політичнотематичними поезіями;
- Генрі Ґонтлетт (1810—1876), британський композитор;
- Джон Гібсон (1817—1892), британський архітектор, лауреат золотої медалі RIBA;
- Сер Волтер Релі Гілберт (1785—1853);
- Джордж Беллас Гріноу (1778—1855), британський геолог;
- Джордж Гроссміт (1847—1912)), британський актор і комік;
- Філіп Гардвік (1792—1870), британський архітектор;
- Філіп Чарльз Хардвік (1822—1892), британський архітектор;
- Ферлі Гармар Віконтеса Гарбетон Р. А. (1876—1945), британська художниця та суфражистка;
- Генрі Гокінс, 1-й барон Бремптон (1817—1907);
- Кетрін Хейс (1818—1861), британська оперна співачка;
- Генрі Герман (1832—1894), англійський драматург і прозаїк;
- Преподобний Рідлі Гершелл (1807—1864);
- Генерал-майор сер Джон Хіллс FRSE CB KCB (1834—1902);
- Томас Гуд (1799—1845), англійський поет, гуморист та сатирик;
- Генрі Говард, 3-й граф Еффінгем (1837—1898);
- Сер Невілл Хоуз (1863—1930), перший австралійський лауреат Хреста Вікторії та один із 13 нагороджених, похований на цьому кладовищі;
- Джозеф Юм (1777—1855), член британського парламенту та політичний діяч;
- Джеймс Генрі Лі Гант (1784—1859), британський критик, есеїст та поет;
- Остін Гургон (1862—1942), британський театральний режисер;
- Френк Лінслі Джеймс (1851—1890), ексгумований у 1917 році та повторно похований на сімейній ділянці у Вест-Діні, Західний Суссекс;
- Сер Леандер Старр Джеймсон (1853—1917), колишній прем'єр-міністр Капської колонії та архітектор рейду Джеймсона — спочатку похований у сховищі тут, пізніше перепохований у Матобо Гіллз у Зімбабве;
- Лайонел Джонсон (1867—1902), британський поет, член Rhymer's Club, що вплинув на творчість В. Б. Єйтса;
- Чарльз Кембл (1775—1854), британський актор і керівник театру;
- Фанні Кембл (1809—1893), відома британська акторка та письменниця;
- Галина Корн (1902—1978), польський художник і скульптор;
- Мар'ян Кукель (1885—1972), польський генерал і військовий міністр у вигнанні під час Другої світової війни;
- Майкл Лейн (1802—1868), британський інженер-будівельник;
- Вільям Гарретт Льюїс (нар. до 1834 р.; пом. 1885 р.) пастор церкви Westbourne Grove;
- Віндем Льюїс (1882—1957), британський художник і письменник, співзасновник руху Vorticist;
- Джозеф Локк (1805—1860), британський інженер-будівельник;
- Джон Сент-Джон Лонг (1798—1834), лікар-шарлатан;
- Джон Клавдій Лоудон (1783—1843), шотландський ботанік і письменник;
- Джон Грем Лаф (1789—1876), британський скульптор;
- Сер Джон Луїс, 2-й баронет (1785—1863);
- Сер Ендрю Ласк, 1-й баронет (1810—1909) лорд-мер Лондона в 1873—1874 роках;
- Джон Робінсон МакКлін (1817—1873), британський політик;
- Віце-адмірал Сер Роберт Джон Ле Месюр'є МакКлур (1807—1873), ірландський дослідник Арктики, який у 1854 році пройшов Північно-Західний прохід і був першим, хто обійшов Америку в 1850—1853 роках;Олександр МакДоннелл (1798—1835), ірландський шахіст, один з найсильніших у Великій Британії в 1830-х роках;
- Річард Грейвз МакДоннелл (1814—1881), колоніальний адміністратор і 6-й губернатор Гонконгу;
- Сер Джеймс Макгрігор (1771—1858), шотландський ботанік;
- Сер Дональд Фрілл Маклеод (1810—1872);
- Вільям Макріді (1793—1873), британський актор;
- Сер Джордж Мекінс (1853—1933), британський хірург;
- Едвард Малтбі (1770—1859), єпископ Дарема;
- Флоренс Марріат (1833—1899), британський прозаїк, редактор, актриса та драматург;
- Кітті Мелроуз (1883—1912), британська актриса;
- Арчибальд Мензис (1754—1842), британський (шотландський) біолог, ботанік, лікар, хірург;
- Рас Андаргачеу Мессаї (1902—1981), ефіопський правитель;
- Кейт Мейрік (1875—1933), власниця нічного клубу;
- Джон Меддісон Мортон (1811—1891), британський драматург;
- Джон Лотроп Мотлі (1814—1877), американський історик;
- Біллі Мердок (1854—1911), австралійський капітан з крикету
- Джон Трівет Неттлшип (1841—1902), британський художник і письменник;
- Фергюс Е. О'Коннор (1796—1855), член британського парламенту, лідер чартистів і соціальний реформатор;
- Патрік О'Коннелл (1887—1959), ірландський футболіст «Белфаст Селтік», капітан «Ірландії» та «Манчестер Юнайтед» (1914), менеджер ФК «Барселона» під час громадянської війни в Іспанії;
- Адмірал Роберт Отвей (1773—1846);
- Роберт Оуен (лише кенотаф) (1771—1858), промисловець і великий соціальний реформатор
- Джон Томас Персеваль (1803—1876), армійський офіцер, письменник і активіст;
- Якоб Перкінс (1766—1849), американський винахідник;
- Джордж Перрі (1793—1862), британський композитор;
- Гарольд Пінтер (1930—2008), британський драматург, поет, режисер та актор єврейського походження, а також політичний діяч;
- Фредерік Герві Фостер Куін (1799—1878), британський лікар ;
- Сер Теренс Реттіган (1911—1977), англійський драматург і сценарист;
- Емідіо Реккіоні (1864—1933), італійський анархіст і бізнесмен;
- Роберт Ріс (1838—1891), британський драматург і лібретист;
- Еміль Райх (1854—1910), історик австро-угорського походження;
- Джон Ренні Молодший (1794—1874) британський інженер-будівельник;
- Дварканатг Тагор (1794—1846), бенгальський промисловець і меценат;
- Джон Вігем Річардсон (1837—1908), суднобудівник;
- Чарльз Річі, 1-й барон Річі Данді (1838—1906), політик, колишній канцлер казначейства Великої Британії;
- Генрі Сендхем (1842—1910), художник:
- Ейлін Шарп (1900—1958), співачка та акторка;
- Баям Шоу (1872—1919), художник;
- Джон Шоу молодший (1803—1870), архітектор і шурин Філіпа Гардвіка, перерахованого вище;
- Сер Карл Вільгельм Сіменс (1823—1883), німецький та британський промисловець;
- Роберт Вільям Сівір (1794—1865), скульптор (також член ради цвинтаря);
- Джон Бенджамін Сміт (1794—1879), член британського парламенту;
- Джон Марк Фредерік Сміт (1790—1874), генерал британської армії;
- Вільям Генрі Сміт (1792—1865), британський бізнесмен;
- Алексіс Соєр (1810—1858), шеф-кухар і дослідник;
- Говард Стаунтон (1810—1874), видатний англійський шахіст;
- Джон Макдуал Стюарт (1815—1866), дослідник Австралії;
- Вільям Мейкпіс Теккерей (1811—1863), англійський письменник-сатирик;
- Берт Томас (1883—1966), британський карикатурист;
- Лідія Томпсон (1838—1908), британська танцівниця та акторка;
- Тереза Тьєн (1831—1877), британська оперна співачка;
- Сер Ніколас Конінгем Тіндал (1776—1846), генеральний соліситор і лорд-головний суддя Загальних клопотань;
- Стів Перегрін Тук (1949—1980), англійський музикант і автор пісень (найбільш відомий як один із засновників Tyrannosaurus Rex);
- Ентоні Троллоп (1815—1882), англійський письменник, один з найбільш успішних і талановитих романістів Вікторіанської епохи;
- Сер Томас Трубрідж, 3-й баронет (1815—1867), офіцер британської армії;
- Дж. Стюарт Рассел (1816—1895), британський теолог і письменник;
- Джеймс Малкольм Раймер (1814—1884), британський письменник;
- Вільям Вінсент Воллес (1812—1865), британський композитор;
- Томас Ваклі (1795—1862), британський хірург, активіст і засновник The Lancet;
- Джон В. Вотергаус (1849—1917), англійський художник-прерафаеліт;
- Джон Коткорд молодший (1823—1885), британський архітектор;
- Джейн Вільямс (1798—1884), британка, відома завдяки дружбі з поетом-романтиком Персі Біші Шеллі, який писав про неї вірші;
- Альфред Віган (1814—1878), британський актор та менеджер;
- Вільям Вільямс (1788—1865), депутат британського парламенту, прихильник радикальної течії;
- Волтер Клоптон Вінгфілд (1833—1912), піонер розвитку лаун-тенісу.
Цвинтар примітний великою кількістю членів Лондонського королівського товариства, які там поховані
Серед них найвідоміші:
- Чарльз Беббідж (1816) (1791—1871), англійський математик і економіст, винахідник різницевої машини;
- Джордж Бішоп (1848);
- Вільям Джон Бродеріп (1828);
- Роберт Браун (1839) (1773—1858), шотландський ботанік, відкривач броунівського руху;
- Семюел Гокслі Бербері (1890);
- Джордж Баск (1850) (1807—1886), британський судновий лікар, зоолог та палеонтолог;
- Олександр Джон Елліс (1864);
- Г'ю Фальконер (1845) (1808—1865), шотландський ботанік, професор ботаніки, геолог, палеонтолог, палеоантрополог;
- Девід Форбс (1858), мінералог;
- Томас Гелловей (1848);
- Джон Холл Гладстон (1853) (1827—1902), британський хімік;
- Джозеф Глінн (1838);
- Джон Гульд (1843) (1804—1881), британський орнітолог, художник і таксидерміст;
- Вільям Роберт Гров, сер, (1847) (1811—1896), валлійській природорознавець і юрист, один з винахідників паливних елементів;
- Едмонд Герберт Гроув-Гіллз (1911);
- Френк МакКлін (1895);
- Джордж Ньюпорт (1846);
- Преподобний Баден Пауелл, (1824) батько Роберта та Агнес Баден-Павеллів;
- Джозеф Сабін (1799);
- Джордж Джеймс Саймонс (1879);
- Едвард Тротон (1810);
- Едвард Тернер (1830), британський хімік;
- Натаніель Валліх (1829) (1786—1854), данський і англійський хірург, ботанік;
- Сер Чарльз Вітстон (1802—1875), англійський фізик, автор багатьох винаходів, зокрема, мосту Вітстона.
Королівські поховання
- британці
- Принц Август Фредерік, герцог Сассекський і син короля Георга III
- Принцеса Софія, сестра принца Августа Фредеріка і донька короля Георга III
- Принц Джордж, герцог Кембриджський, онук Георга III та головнокомандувач британської армії
- іноземці
- Махарані Джинд Каур, з імперії сикхів, мати останнього пенджабського махараджи Дуліпа Сінгха — тимчасово поміщена в катакомбі під каплицею дисидентів після її смерті у вигнанні в 1863 році, перш ніж її тіло було дозволено повернути до Пенджабу для кремації. Після відкриття плити на честь Джінда Каура (тепер у музеї Ancient House, Тетфорд), у 2009 році тут було встановлено меморіал
Відомі кремації
- Майор Герберт Джеймс (1888—1958), нагороджений Хрестом Вікторії за мужність проявлену в Дарданелльській операції під час першої світової війни.
- Інгрід Бергман (1915—1982), шведська акторка кіно, театру, радіо й телебачення, автобіографістка (більшість її праху було розвіяно навколо острівця Даннгольмен біля рибальського села Ф'єлбака на західному узбережжі Швеції, де вона провела більшість життя, з 1958 року до своєї смерті в 1982 році, а решту її прах похований на Північному цвинтарі у Стокгольмі, Швеція, поруч із її батьками).
- Фредді Мерк'юрі (1946—1991), співак рок-гурту Queen, вшановується маленьким постаментом.
- Сер Ентоні Наттінг (1920—1999), колишній дипломат і депутат від Консервативної партії.
- Алан Рікман (1946—2016), британський театральний та кіноактор, актор озвучування й режисер.
- Піт Бернс (1959—2016), британський співак, композитор і телеведучий, найбільше відомий як соліст гурту «Dead or Alive».
- Крістін Кілер (1942—2017), британська модель і дівчина за викликом, головна дійова особа загальнонаціонального політичного скандалу 1963 року.
- Гері Роудс (1960—2019), шеф-кухар
Друзі цвинтаря Кенсал-Грін
Хоча кладовище належить і управляється General Cemetery Company, Друзі цвинтаря Кенсал-Грін (The Friends of Kensal Green Cemetery) є благодійною організацією, створеної з метою збереження, консервація та реставрація для суспільного блага Kensal Green Cemetery. Благодійна організація організовує екскурсії та інші заходи на цвинтарі та видала книги про цвинтар. Офіс Друзів знаходиться в каплиці дисидентів. Група «Друзі» є членом Національної федерації друзів цвинтаря.
- (2006). Victorian London. Orion. с. 361—365. ISBN .
Примітки
- https://grabschonheiten.diary.ru/p164826448.htm?oam
- National Heritage List for England
- Kensal Green Cemetery – and West London Crematorium. kensalgreencemetery.com.
- (1914). The Rolling English Road. .
- «Kensal Green», Survey of London: volume 37: Northern Kensington (1973), pp. 333—339. Accessed 10 February 2014.
- Arnold, Catharine (2006). Necropolis: London and its dead. London: Simon & Schuster. ISBN .
- Curl, James Stevens (1980). A Celebration of Death. Constable. с. 218. ISBN .
- The Builder, Obituary of John Griffith 1888, volume 55, page 345
- Ronalds, B.F. (2017). Ronalds Nurserymen in Brentford and Beyond. Garden History. 45: 82—100.
- Clarke, John M. (2006). The Brookwood Necropolis Railway, Locomotive Press 143 (вид. 4th). The Orchard Press. с. 9. ISBN .
- Arnold, Catherine (2006). Necropolis:London and its dead. Simon & Schuster. с. 160. ISBN .
- The Brookwood Necropolis Railway. с. 11.
- Glen, William Cunningham (1850). Metropolitan Interments Act, 1850, with introduction, notes, and appendix. London: Shaw and Sons. OCLC 19522913.
Metropolitan Interments Act: 1850.
- Field Trip: The Geology of Kensal Green Cemetery. Ougs.org.
- «Dissenters' Chapel» [Архівовано 2016-05-31 у Wayback Machine.], Kensal Green Cemetery.
- Humanist Heritage: Kensal Green Cemetery. Heritage.humanists.uk.
- Cemetery – Kensal Green Cemetery. Kensalgreencemetry.com. Процитовано 18 квітня 2023.
- Kensal Green | British History Online. british-history.ac.uk.
- Dr Tony Shaw's website. Tonyshaw3.blogspot.co.uk. Процитовано 6 травня 2023.
- Robert Owen was ethnically Welsh on both sides of his parentage.
- Home – Friends of Kensal Green. Friends of Kensal Green.
- Kensal Green (All Souls') Cemetery | Cemetery Details | CWGC. Cwgc.org. Процитовано 18 квітня 2023.
- CWGC Debt of Honour Register. Cwgc.org. Процитовано 18 квітня 2023.
- Remembering Frederick Scott Archer BBC article, 27 April 2010
- Freeman, Jennifer (2019). Прощання з Меріґолд. The Telamon. № 87. London: The Друзі Kensal Green Cemetery. с. 3.
- W. B. Owen, revised by H. C. G. Matthew, 'Reich, Emil (1854—1910)', in Oxford Dictionary of National Biography (Oxford University Press, 2004) online version (subscription required), accessed 26 September 2013
- History – Kensal Green Cemetery. Kensalgreencemetry.com. Процитовано 18 квітня 2023.
- Basu, Shrabani (26 липня 2009). Rebel With a Cause. The Telegraph. Архів оригіналу за 30 June 2013.
- Entry on the website
Посилання
- Офіційний сайт
- Friends of the Cemetery.
- Aerial view from 1938, з архіву англійської спадщини «Britain from Above»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kladovishe Kensal Grin angl Kensal Green Cemetery ce cvintar u rajoni Kensal Grin u Kvins Parku v Korolivskomu rajoni Kensington i Chelsi v Londoni Angliya Nathnennij ideyeyu vidomogo kladovisha Per Lashez u Parizhi advokat Dzhordzh Frederik Karden virishiv zasnuvati takij zhe v Londoni Cvintar bulo vidkrito v 1833 roci Vin zajmaye ploshu 29 gektariv vklyuchayuchi dvi prirodoohoronni teritoriyi sho prilyagayut do nogo Na kladovishi meshkaye prinajmni 33 vidi ptahiv ta inshih dikih tvarin Na comu unikalnomu kladovishi ye memoriali pochinayuchi vid velikih mavzoleyiv de pohovani bagati ta znameniti do bagatoh harakternih nevelikih mogil i vklyuchaye specialni zoni zalisheni dlya novih pohovan Vin maye tri kaplici de vedut sluzhbu usih virospovidan 3 Ce odne z kladovish Magichnoyi simki Londona Kensal GrinInformaciya pro cvintar51 31 43 pn sh 0 13 27 zh d H G OKrayina Velika Britaniya 1 RoztashuvannyaKensington i Chelsi Gammersmit i FulemVidkrito1833 vpershe zgadano 1833 Ohoronnij statuspark i sad I klasud 2 Plosha28 58 gektarKilkist pohovan250 000Vebsajtkensalgreencemetery comKensal GrinKensal Grin Velika Britaniya Kensal Grin u Vikishovishi Tipovij mavzolej sera Dzhona Dina Pola Mogila Baldomero de Bertodano Mogila Charlza Spensera Rikettsa Pam yatnik Endryu Dyukrou U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kensal Grin Cvintar buv uvichnenij u ryadkah poemi Gilberta Kita Chestertona The Rolling English Road z jogo knigi Letyuchij shinok 4 Nezvazhayuchi na budivli v greckomu stili cvintar maye perevazhno gotichnij harakter cherez veliku kilkist privatnih gotichnih pam yatok Zavdyaki cij atmosferi kladovishe bulo obrano miscem dlya kilkoh scen u filmah zokrema v Teatri krovi 1973 Kladovishe vneseno do I stupenya v Reyestri istorichnih parkiv ta sadiv Vikoristovuyetsya za priznachennyam j nadali Zmist 1 Misceznahodzhennya 2 Istoriya ta opis 2 1 Stvorennya ta dizajn 2 2 Planuvannya 3 Najvazhlivishi sporudi 3 1 Anglikanska kaplicya 3 2 Kaplicya rozkolnikiv 3 3 Memorial reformatoram 4 Katakombi 5 Mogili vijskovosluzhbovciv 6 Viznachni pohovannya 6 1 Korolivski pohovannya 6 2 Vidomi kremaciyi 7 Druzi cvintarya Kensal Grin 8 Dzherela 9 Primitki 10 PosilannyaMisceznahodzhennyared Kladovishe znahoditsya v londonskomu korolivskomu rajoni Kensington i Chelsi Jogo golovnij vhid znahoditsya na Garrou roud na zahid vid miscya peretinu Ladbroke Grove ta Chemberlejn roud Jogo inshij vhid Alma Plejs Zahidni vorota majzhe navproti Greyhound Road takozh znahoditsya z pivnichnogo boku Alma Plejs vede do Krematoriyu Zahidnogo Londona vlasnik i operator yakogo toj samij i Rimsko katolickogo kladovisha Sv Mariyi yaki znahodyatsya v londonskomu rajoni Gammersmit i Fulhem Kladovishe roztashovane mizh Garrou roud ta rukavom Paddingtona kanalu Grand Yunion na pivdni yakij dovgij chas buv vidokremlenij stinoyu Na pivdennij stini yaka primikaye do kanalu vstanovleno ryad vorit zaraz ne vikoristovuyutsya de barzhi brali chastinu zemli z vikopanih mogil a inodi rozvantazhuvali truni yaki perevozilisya barzhami Istoriya ta opisred Stvorennya ta dizajnred Poperednya sproba Dzhordzha Frederika Kardena stvoriti britanskij analog parizkogo cvintarya Per Lashez u 1825 roci zaznala nevdachi ale v lyutomu 1830 roku bulo stvoreno novij komitet 5 do yakogo uvijshli Endryu Spottisvud chlen parlamentu vid Saltasha skulptor Robert Vilyam Sivir bankir Ser Dzhon Din Pol Charlz Broton Boumen sekretar pershogo komitetu ta arhitektori Tomas Vilson yakij ranishe zaproponuvav ambitnij proyekt Mitropolichoyi grobnic i Ogastes Charlz Pugin 6 Iniciatori otrimali bilshe finansovih politichnih i gromadskih mozhlivostej zavdyaki pidtrimci Generalnoyi cvintarnoyi kompaniyi U chervni ta lipni 1830 roku v taverni Frimasoni vidbulisya publichni zbori i Kardena bulo obrano skarbnikom proyektu 5 Pol partner londonskoyi bankivskoyi firmi Strahan Paul Paul and Bates znajshov i umovno pridbav zemelnu dilyanku plosheyu 22 gektari v Kensal Grin za 9500 funtiv sterlingiv Odnak Pol i Karden vzhe buli vtyagnuti v superechku shodo dizajnu cvintarya de Pol viddavav perevagu greckomu stilyu a Karden gotichnomu stilyu Pered tim yak u listopadi 1831 roku bulo rozpochato arhitekturnij konkurs planuvalosya zaluchiti nizku inshih arhitektoriv u tomu chisli Bendzhamina Vayatta yakij vidmovivsya Charlza Faulera propoziciya ne bula prijnyata Frensisa Gudvina Vilsona ta mistera Lidella uchnya Dzhona Nesha Na konkurs podali svoyi proyekti 46 uchasnikiv i v berezni 1832 roku premiya bula prisudzhena nezvazhayuchi na pevnij sprotiv za dizajn u stili neogotiki Genri Edvardu Kendalu 6 Utim ce rishennya piznishe bulo skasovano 11 lipnya 1832 roku Akt parlamentu pro zasnuvannya Zagalnoyi cvintarnoyi kompaniyi dlya pohovannya pomerlih v okolicyah metropoliyi buv pidpisanij korolem Zakon dozvolyav yij zibrati do 45 000 funtiv sterlingiv v akciyi kupiti do 80 akriv zemli ta pobuduvati cvintar i kaplicyu Anglikanskoyi cerkvi Direktori kompanij priznacheni pislya togo yak zakonoproyekt otrimav korolivsku zgodu pidtverdili pidtrimku budivnictva kladovisha ale viddali perevagu inshomu stilyu Odin iz suddiv konkursu ta akcioner kompaniyi Dzhon Griffit z Finberi yakij ranishe pidgotuvav robochi kreslennya dlya obmezhuvalnoyi stini 7 8 zreshtoyu sproyektuvav dvi kaplici na cvintari ta golovni vorota 5 a takozh zaplanuvav visaditi 15 000 derev zi svogo rozplidnika v Brentfordi 9 Zasnovanij yak Zagalne kladovishe vsih dush Kensal Grin cvintar stav pershim iz privatnih kladovish Magichnoyi simki v Londoni Cvintar buv osvyachenij 24 sichnya 1833 roku Charlzom Dzhejmsom Blomfildom yepiskopom Londona Do kincya sichnya togo zh roku bulo provedeno pershij pohoron Na pochatku 1850 h rokiv pislya seriyi epidemij holeri v Londoni yaki sprichinili obstezhennya londonskih pohovan komisar ohoroni zdorov ya Edvin Chedvik zaproponuvav zakriti vsi isnuyuchi pohovannya v okolicyah Londona krim privatnogo kladovisha Kensal Grin na pivnichnomu zahodi mista yake bulo nacionalizovano ta znachno rozshireno shob stvoriti yedine misce pohovannya dlya zahidnogo Londona Velika dilyanka zemli na Temzi dovzhinoyu blizko 14 km na pivdennij shid vid Londona v Ebbi Vud mala stati yedinim cvintarem dlya shidnogo Londona 10 Kaznachejstvo skeptichno postavilosya do togo sho shema Chedvika koli nebud bude finansovo zhittyezdatnoyu i vona bula zagalom nepopulyarnoyu 11 12 Hocha Zakon pro stolichni pohovannya 1850 roku dozvoliv cyu shemu odnak u 1852 roci vid neyi vidmovilisya 12 13 nbsp Detal tipovoyi skulpturi kladovisha Planuvannyared Zagalne planuvannya roztashovane po osi shid zahid z centralnoyu dorogoyu sho pryamuye vid kaplici na zahid Vhid znahoditsya na pivnichnomu shodi a najbilsh znachni pam yatniki roztashovani vzdovzh centralnoyi dorizhki do kaplici Anglikanskij cerkvi bulo vidileno 39 akriv a reshta 15 chitko vidokremlenih akriv buli peredani anglijskim disidentam 14 cherez vidminnist yaka na toj chas vvazhalasya vazhlivoyu Spochatku isnuvav podil mizh chastinoyu rozkolnikiv i anglikanskoyu chastinoyu cvintarya Ce malo formu zatoplenoyi ogorozhi vid kanalu do vorit na stezhci Buli takozh dekorativni chavunni vorota Nevelika teritoriya priznachena dlya neanglikanskih pohovan maye priblizno ovalnu formu i ranishe vidilyalasya shirshoyu centralnoyu osovoyu dorizhkoyu yaka zavershuvalasya neoklasichnoyu kapliceyu z vignutimi kolonadami Anglikanska kaplicya dominuye nad zahidnoyu chastinoyu kladovisha buduchi pidnyatoyu na terasi pid yakoyu roztashovana veliki katakombi ye gidravlichnij katafalk dlya opuskannya trun u katakombi 15 Cvintar diye j sogodni pohovannya ta kremaciya vidbuvayutsya shodnya hocha kremaciya teper bilsh poshirena nizh pohovannya Kladovishem dosi keruye Generalna cvintarna kompaniya zgidno z yiyi originalnim parlamentskim aktom 1832 roku Zgidno z jogo osnovnimi principami tila pohovanih ne mozhut buti eksgumovani ta kremirovani abo zemlya prodana pid zabudovu Pislya togo yak kladovishe vicherpaye ves svij prostir dlya pohovan i bilshe ne zmozhe funkcionuvati yak kladovishe mandat vimagaye shob vono zalishalosya memorialnim parkom Kompaniya General Cemetery pobuduvala ta keruye krematoriyem Zahidnogo Londona na teritoriyi kladovisha Zapozichuyuchi ideali vstanovleni na kladovishi Per Lashez za kilka rokiv do jogo vidkrittya 16 kladovishe Kensal Grin stalo prikladom proyektuvannya ta organizaciyi pohovan na bilshosti kladovish po vsij Britanskij imperiyi togo chasu V Avstraliyi napriklad Nekropol u Rukvudi 1868 i kladovishe Veverli 1877 obidva v Sidneyi vidomi vikoristannyam sadovih mozhlivostej landshaftu ta sho vazhlivo samodostatnimi strukturami upravlinnya yaki zapozicheni z dosvidu organizaciyi funkcionuvannya General Cemetery Company Kladovishe ye miscem pohovannya priblizno 250 000 osib u ponad 65 000 mogil 17 vklyuchayuchi ponad 500 predstavnikiv britanskoyi znati ta 970 osib zaznachenih u Nacionalnomu biografichnomu slovniku Bagato pam yatnikiv osoblivo bilshi pohililisya i mozhut vpasti oskilki z chasom voni osili na m yakij londonskij glini Najvazhlivishi sporudired Perelicheno bagato budivel i sporud u mezhah kladovisha Kensal Grin Anglikanska kaplicya vidnesena do kategoriyi I todi yak kaplicya disidentiv Kensal Grin vidnesena do kategoriyi II a kolonada katakomba ta stini po perimetru ta perila vidneseni do kategoriyi II Z bagatoh grobnic memorialiv i mavzoleyiv visim vidnosyatsya do kategoriyi II todi yak Memorial reformatoriv vidnositsya do kategoriyi II Mogila Charlza Spensera Rikettsa vnesena do kategoriyi II i bula sproyektovana Vilyamom Berdzhesom Anglikanska kaplicyared Anglikanska kaplicya znahoditsya v centri kladovisha i maye kilka grobnic Kaplicya bula poshkodzhena pid chas Drugoyi svitovoyi vijni ale yiyi vidnovili v 1954 roci 18 Pid kapliceyu roztashovani katakombi odni z nebagatoh u Londoni Zaraz katakombi ne obslugovuyutsya ale yih mozhna vidvidati pid chas ekskursiyi Tut dosi ye diyuchij pidjomnik dlya truni abo katafalk vidrestavrovanij Patronami kladovisha Kensal Grin u 1997 roci Kaplicya rozkolnikivred Roztashovana u shidnij chastini kladovisha cya sporuda v stili novogreckogo stilyu bula priznachena dlya vidspivuvannya pomerlih viryan vsih neanglikanskih konfesij ta neviruyuchih Lishe chastina cvintarya bula osvyachena i disenteriv rozkolnikiv mozhna bulo hovati na neosvyachenih miscyah pislya sluzhbi v cij kaplici Cvintar stav ulyublenim miscem dlya nonkonformistiv vilnodumciv nehristiyan ta ateyistiv i tomu cya kaplicya stala dosit populyarnoyu Kaplicya disidentiv stala zanedbanoyu ta chastkovo v nij provalivsya dah tomu v 1995 roci yiyi peredali v orendu Fondu istorichnih kaplic yakij vitrativ na restavraciyu 447 000 funtiv sterlingiv Zaraz kaplicya sluguye ofisom Patroniv kladovisha Kensal Grin ale takozh dostupna dlya vidspivuvannya pomerlih nbsp Fragment Memorialu Reformatoram nbsp Pam yatnik vallijskomu filosofu ta pedagogu Robertu Ouenu z Memorialom Reformatoriv pravoruch Memorial reformatoramred Memorial reformatoram buv vstanovlenij u 1885 roci Jogo zbuduvali za iniciativi Dzhozefa Korfilda na zgadku pro cholovikiv i zhinok yaki shedro zhertvuvali soboyu ta vlasnim chasom dlya pokrashennya zhittya i dobrobutu vsih verstv suspilstva Na pivnichnij i shidnij storonah pam yatnika ye spiski imen reformatoriv i radikaliv razom iz podalshimi imenami dodanimi v 1907 roci Emmoyu Korfild Vin roztashovanij poryad z memorialom Roberta Ouena ta ye she odnim drugim prikladom nepohovalnogo memorialu v nonkonformistskij chastini kladovisha Memorial bulo rozshireno shob dodati Llojda Dzhonsa na vidznachennya jogo znachnogo vnesku v rozvitok nauki ta suspilstva CEJ MEMORIAL VIDKRITO NA ZNAK POVAGI DO VIDVAZhNIH ChOLOVIKIV TA ZhINOK ChIYi IMENA VIN NOSIT DZhOZEF V KORFILD SERPEN 1895 ROKU MEMORIAL REFORMATORIV ZVEDENO NA ChEST ChOLOVIKIV I ZhINOK YaKI ShEDRO ZhERTVUVALI SOBOYu TA VLASNIM ChASOM DLYa POKRAShENNYa ZhITTYa I DOBROBUTU VSIH VERTSTV SUSPILSTVA VONI VIDChUVALI ShO VSI LYuDI MATIMUT NABAGATO ShASLIVIShE TA BLAGODATNIShE ZhITTYa I ShIRO PRAGNULI COGO DOSYaGTI STARI BRUTALNI ZAKONI BULO ZMETENO I PRAVO VIBIRATI NAShIH VLASNIH ZAKONODAVCIV BULO ZDOBUTO PEREVAZhNO YiHNYaMI ZUSILLYaMI DOSYaGNENNYa CIH PRAV DAYe LYuDYaM MOZhLIVIST POKRAShITI CI ZAKONI DLYa UPRAVLINNYa DERZhAVOYu ShO ROBIT YiH KRAShIMI LYuDMI TA VIDPOVIDALNIMI GROMADYaNAMI 19 Na monumenti vikarbuvano imena ponad simdesyati lyudej Na pam yatniku voni zobrazheni v takomu poryadku PEREDNYa STORONA SHID Robert Ouen Nyu Lanark Dzhon Bellers Robert Dejl Ouen Abraham Komb Dzhozef Lankaster Vilyam Tompson Dzhon Minter Morgan Vilyam Pare Vilyam Gelpin Genri Trevis doktor medichnih nauk Aleks Kempbell Dzhejms Rigbi Vilyam Saul Dzhulian Gibbert prepodobnij Charlz Kingsli Ledi Noel Bajron Frensis Rajt Tomas Spens Allan Devenport Meri Gennell Frensis Plejs Garriyet Martino Dzhordzh Odzher Llojd Dzhons PIVDENNIJ BIK Elizabet Fraj Sara Martin Meri Karpenter Bendzhamin Flauer Genri Fosett Barbara Bodishon Mariya Grej Arnold Tojnbi V K Klifford Edvard T Krejg K Dobson Kollet Charlz Bredlou Richard Kongriv Vilyam Morris Dzhon Raskin F Pauer Kobb Gerbert Spenser Voten M V Koll Frensis Nyumen Hodzhson Pratt Lidiya Bekker Zhozefina Batler Anna Suonvik K Dzhejkob Holiouk Dzh Kells Ingrem PIVNIChNIJ BIK Dzhozef Pristli Tomas Pejn Vilyam Goun Dzhon Styuart Mill Major Kartrajt Richard Karlajl Vilyam Lovett Vilyam Karpenter Genri Heterington Dzhon Frost Vilyam Kobbett V Dzh Foks Richard Mur Vilyam Govitt Semyuel Bemford Genri Hant Dzhordzh Tompson Devid Vilyams Tomas Vuller Ebenezer Elliott Ernest Dzhons Aleks Makdonald Richard Kobden Robert Kuper 19 Zapis na chest Roberta Ouena Kenotaf Robertu Ouenu yakij buv pohovanij u Nyutauni Montgomerishir Uels roztashovanij zboku vid Memorialu reformatoriv ROBERT OUEN FILANTROP NARODIVSYa 14 TRAVNYa 1771 ROKU POMER 17 LISTOPADU 1858 ROKU 1879 ROKU ZAKLADENO ShLYaHOM ZBIRANNYa KOShTIV NA ChEST ROBERTA OUENA Z NYu LANARKA URODZhENCYa NYuTAUNA PIVNIChNIJ UELS 1771 ROKU POMER I POHOVANIJ 1858 ROKU U VICI 87 ROKIV VIN ZINICIYuVAV TA ORGANIZUVAV ShKOLI DLYa DITEJ PRACYuVAV NAD ZMENShENNYaM TRIVALOSTI ROBOChOGO DNYa ZhINOK TA DITEJ NA FABRIKAH VIN BUV ODNIM IZ ZASNOVNIKIV LIBERALIZMU SPRIYaV ROZVITKOVI NACIONALNOYi OSVITI TA PRACYuVAV NAD PROSUVANNYaM MIZhNARODNOGO ARBITRAZhU VIN BUV ODNIM IZ NAJVIDAVShIH ANGLIJCIV sic 20 YaKI PRIShEPLYuVALI LYuDYaM IDEYi ZROSTANNYa YiH DOBROBUTU ShLYaHOM PRIMIRENNYa INTERESIV KAPITALU TA PRACI NAD CIM VIN PRACYuVAV PROTYaGOM USOGO ZhITTYa VITRATIVShI VSI VLASNI KOShTI ShOB PRIShEPITI SVOYiM RIDNIM NOVI CINNOSTI ChEREZ UPEVNENIST V SOBI TA NAVChANNYa JOGO ZhITTYa BULO OSVYaChENE LYuDSKOYu LYuBOV Yu I VELIKIMI ZUSILLYaMI Dzh V KORFILD 19 dd dd dd Memorial vidnesenij do II stupenya Katakombired nbsp Katakombi na kladovishi Kensal Grin Na cvintari ye tri katakombi dlya zberigannya zakritih trun ta pohoronnih urn z prahom pomerlih Katakomba A pid kolonadoyu Pivnichnoyi terasi zaraz zakrita Katakomba Z roztashovana pid kapliceyu disidentiv u shidnij chastini cvintarya Vona zaznala znachnih poshkodzhen vid aviaobstrilu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i takozh zakrita dlya podalshih pohovan Katakomba B pid anglikanskoyu kapliceyu v centri kladovisha maye misce dlya priblizno 4000 pohovan i vse she proponuye yak privatni lokuli pohovannya u stinnih nishah tak i polici abo sklepinnya dlya simejnih pohovan Ye shist prohodiv useredini yakih kozhne sklepinnya pronumerovano pochinayuchi poslidovno do nomera 216 u pivdenno zahidnomu kinci shostogo prohodu Pohovannya v katakombah Kensal Grin zavzhdi bulo dorozhchim i prestizhnishim nizh pohovannya na prostij dilyanci na teritoriyi kladovisha hocha j deshevshe nizh vikladena cegloyu mogila abo mavzolej Bez podalshih vitrat i vidpovidalnosti za vstanovlennya pam yatnika nad mogiloyu katakombi stali bezpechnim gidnim i eksklyuzivnim miscem dlya pohovannya zamozhnih osoblivo neodruzhenih bezditnih i malenkih ditej tih hto ne maye simejnih dilyanok abo mavzoleyu v inshomu misci 21 Mogili vijskovosluzhbovcivred Na kladovishi znahodyatsya mogili 473 vijskovosluzhbovciv Spivdruzhnosti nacij uchasnikiv Pershoyi svitovoyi vijni polovina z yakih utvoryuye dilyanku vijskovih mogil u pivdenno zahidnomu kuti reshta nevelikimi grupami abo okremi mogili rozkidani po vsih teritoriyi i 51 vijskovosluzhbovec Drugoyi svitovoyi vijni yaki takozh rozsiyani po vsomu kladovishu Na memoriali Screen Wall roztashovanomu na dilyanci de pohovani uchasniki pershoyi svitovoyi vijni u 213 mu sektori pererahovani zhertvi oboh svitovih voyen chiyi mogili ne mozhna bulo poznachiti nadgrobkami okrim p yati vijskovosluzhbovciv Drugoyi svitovoyi vijni prah yakih bulo spaleno v krematoriyi Kensal Grin takozh vidomomu yak Zahidnij London 22 Osoba najvishogo rangu pohovana tut vidznachena Komisiyeyu z vijskovih mogil Spivdruzhnosti nacij ce general ser Charlz Duglas 1850 1914 nachalnik imperskogo Generalnogo shtabu v pershi misyaci Pershoyi svitovoyi vijni 23 Viznachni pohovannyared nbsp Pam yatniki ta kaplicya Genri Ejnli 1879 1945 britanskij aktor Garrison Ejnsvort 1805 1882 britanskij pismennik Tomas Allom 1804 1872 britanskij hudozhnik ta arhitektor Frederik Skott Archer 1813 1857 britanskij skulptor fotograf vinahidnik kolodiyevogo procesu 24 Charlz Filip Braun 1798 1884 angliyec vidomij tim sho zapochatkuvav pershij slovnik dravidijskoyi movi telugu ta zdijsniv znachnij naukovij vnesok u rozvitok movi telugu ta narodu Andhra Dzhordzh Persi Badzher 1815 1888 anglijskij anglikanskij misioner i vchenij shodoznavec Betsi Balkomb 1802 1871 u ditinstvi blizka podruga ta dovirena osoba Napoleona Bonaparta pid chas jogo uv yaznennya na ostrovi Svyatoyi Yeleni Majkl Vilyam Balf 1808 1870 britanskij kompozitor nbsp Mogila Frederika Skotta Archera vinahidnika kolodijnogo fotografichnogo procesu v 1851 roci Misceznahodzhennya Frederik Settl Barf 1822 1866 britanskij himik vinahidnik procesu Bauera Barfa Dzhejms Barri 1795 1865 britanskij hirurg Dzhordzh Birkbek 1776 1841 britanskij likar pioner u galuzi osviti dlya doroslih Syuzanna Boklerk gercoginya Sent Olbanska 1921 2010 britanska pismennicya ta hudozhnicya Vilyam Benes 1795 1864 britanskij skulptor Yulij Benedikt 1804 1885 britanskij kompozitor Mariya Bornson 1949 2002 britanskij teatralnij hudozhnik Charlz Blonden 1824 1897 britanskij akrobat kanatohodec Ser Dzhordzh Bouen 1821 1899 kolonialnij administrator i 9 j gubernator Gonkongu Diamantina ledi Bouen bl 1832 1833 1893 velika ledi Dzhon Brem 1774 1856 britanskij spivak Dzhordzh Bridzhtauer 1782 1860 vest indijsko polskij skripal virtuoz i drug Lyudviga van Bethovena Luyi Sharl de Laburdonne 1795 1840 francuzkij shahist Hou Braun 2 j markiz Slajgo 1788 1845 Semyuel Dzhordzh Bonem 1803 1863 1 j baronet Dzh Lyuyis Bonhot 1875 1922 zoolog ornitolog i pismennik Isambard Kindom Brunel 1806 1859 anglijskij inzhener i vinahidnik sin Mark Isambard Brunel ta Sofiyi Kinging takozh pohovano tut Mark Isambard Brunel 1769 1849 anglijskij inzhener i vinahidnik francuzkogo pohodzhennya batko Isambarda Vilyam Bern vidatnij shotlandskij arhitektor 1789 1870 Pit Berns britanskij spivak i kompozitor solist Dead or Alive 1959 2016 Piter Berrouz 1753 1841 irlandskij politik Decimus Berton 1800 1881 britanskij arhitektor Ser Avgust Voll Kollkott 1779 1844 britanskij hudozhnik Ledi Mariya Kalkott 1785 1842 britanska pismennicya mandrivnicya Dzhordzh Frederik Karden 1798 1874 Dzhon Edvard Keryu 1785 1868 britanskij skulptor Entoni Karlajl 1768 1840 britanskij hirurg ta vchenij Ser Ernest Kassel 1852 1921 britanskij torgovij bankir Dzhon Gobart Kaunter 1792 1851 britanskij pismennik i svyashennosluzhitel Vilyam Kavendish Skott Bentink 5 j gercog Portlendskij 1800 1879 britanskij zemlevlasnik i ekscentrik Frederik Chepmen 1823 1895 britanskij vidavec Marigold Frensis Cherchill donka sera Vinstona ta ledi Klementini Cherchilliv yaka pomerla vid lihomanki v 1921 roci u 3 richnomu vici U 2019 roci sim ya Cherchilliv vikonala davnye bazhannya vozz yednati ostanki Merigold z reshtoyu yiyi sim yi na cerkovnomu cvintari Bladon Porozhnya mogila ta pam yatnik zalishilisya na kladovishi Kensal Grin 25 Genri Sevil Klark 1841 1893 britanskij dramaturg i kritik Tomas Dzhon Kokrejn ser 1789 1872 1 j gubernator Nyufaundlendu v 1825 1834 rokah chlen parlamentu Ipsvicha 1839 1841 admiral flotu v 1865 1872 rokah Timoti Avgustin Koglan 1856 1926 avstralijskij statistik inzhener i diplomat Vilki Kollinz 1824 1889 anglijskij pismennik i dramaturg populyarnij u Viktoriansku epohu Dzhejms Komb nar 1867 inzhener Temple Works u Lidsi Dzhoshua Kompston 1970 1996 Montegyu Korri 1 j baron Routon 1838 1903 sekretar Bendzhamina Dizraeli ta filantropichnij zasnovnik Rowton Houses Ser Majkl Kosta 1808 1884 britanskij dirigent i kompozitor Enn Krouford 1920 1956 anglijska aktorka Prepodobnij Dzhon Kamming 1807 1881 britanskij pismennik Britanskij general major ser Oleksandr Kanningem KCIE CSI britanskij arheolog ad yutant general gubernatora lorda Oklenda Indiyi vikonavchij inzhener korolya Ouda Indiya golovnij inzhener Birmi polkovnik korolivskih inzheneriv Dzhejms Dark 1795 1871 vlasnik kriketnogo majdanchika Lord s Cricket Ground Filmor Buts Devidson 1928 1993 trinidadskij muzikant Admiral Ross Donnelli 1761 1840 Dzhon Dabldej priblizno 1798 1856 restavrator Britanskogo muzeyu yakij znovu zibrav Portlendsku vazu Endryu Dukrou 1793 1842 britanskij artist cirku ta vershnik Villi Eduen 1841 1908 britanskij komik pismennik i kerivnik teatru Ser Dzhordzh Elliot 1784 1863 oficer britanskogo morskogo flotu Doktor Dzhon Epps 1805 1869 britanskij frenolog Dzhon Edvard Errington 1806 1862 britanskij inzhener budivelnik Edvard Frensis Ficvilyam 1824 1857 britanskij kompozitor Fanni Ficvilyam 1801 1854 britanska aktrisa spivachka i teatralna menedzherka Enn Foster 1827 1882 vdova Dzhona Fostera z Gobarta chlen zakonodavchih zboriv Tasmaniyi Ranishe Enn Dinhem bula perevezena do Tasmaniyi v 1852 roci i bula odniyeyu z nebagatoh avstralijskih katorzhnikiv yaki povernulisya na batkivshinu Mogila 28305 Anri Zhan Batist Viktuar Fradel 1778 1865 franko anglijskij viktorianskij hudozhnik Erih Frid 1921 1988 avstrijskij poet ta eseyist yevrejskogo pohodzhennya vidomij svoyimi politichnotematichnimi poeziyami Genri Gontlett 1810 1876 britanskij kompozitor Dzhon Gibson 1817 1892 britanskij arhitektor laureat zolotoyi medali RIBA Ser Volter Reli Gilbert 1785 1853 Dzhordzh Bellas Grinou 1778 1855 britanskij geolog Dzhordzh Grossmit 1847 1912 britanskij aktor i komik Filip Gardvik 1792 1870 britanskij arhitektor Filip Charlz Hardvik 1822 1892 britanskij arhitektor Ferli Garmar Vikontesa Garbeton R A 1876 1945 britanska hudozhnicya ta sufrazhistka Genri Gokins 1 j baron Brempton 1817 1907 Ketrin Hejs 1818 1861 britanska operna spivachka Genri German 1832 1894 anglijskij dramaturg i prozayik Prepodobnij Ridli Gershell 1807 1864 General major ser Dzhon Hills FRSE CB KCB 1834 1902 Tomas Gud 1799 1845 anglijskij poet gumorist ta satirik nbsp Mogila Genri Govarda 3 go grafa Effingema Genri Govard 3 j graf Effingem 1837 1898 Ser Nevill Houz 1863 1930 pershij avstralijskij laureat Hresta Viktoriyi ta odin iz 13 nagorodzhenih pohovanij na comu kladovishi Dzhozef Yum 1777 1855 chlen britanskogo parlamentu ta politichnij diyach Dzhejms Genri Li Gant 1784 1859 britanskij kritik eseyist ta poet 16 Ostin Gurgon 1862 1942 britanskij teatralnij rezhiser Frenk Linsli Dzhejms 1851 1890 eksgumovanij u 1917 roci ta povtorno pohovanij na simejnij dilyanci u Vest Dini Zahidnij Susseks Ser Leander Starr Dzhejmson 1853 1917 kolishnij prem yer ministr Kapskoyi koloniyi ta arhitektor rejdu Dzhejmsona spochatku pohovanij u shovishi tut piznishe perepohovanij u Matobo Gillz u Zimbabve Lajonel Dzhonson 1867 1902 britanskij poet chlen Rhymer s Club sho vplinuv na tvorchist V B Yejtsa Charlz Kembl 1775 1854 britanskij aktor i kerivnik teatru Fanni Kembl 1809 1893 vidoma britanska aktorka ta pismennicya Galina Korn 1902 1978 polskij hudozhnik i skulptor Mar yan Kukel 1885 1972 polskij general i vijskovij ministr u vignanni pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Majkl Lejn 1802 1868 britanskij inzhener budivelnik Vilyam Garrett Lyuyis nar do 1834 r pom 1885 r pastor cerkvi Westbourne Grove Vindem Lyuyis 1882 1957 britanskij hudozhnik i pismennik spivzasnovnik ruhu Vorticist Dzhozef Lokk 1805 1860 britanskij inzhener budivelnik Dzhon Sent Dzhon Long 1798 1834 likar sharlatan Dzhon Klavdij Loudon 1783 1843 shotlandskij botanik i pismennik Dzhon Grem Laf 1789 1876 britanskij skulptor Ser Dzhon Luyis 2 j baronet 1785 1863 Ser Endryu Lask 1 j baronet 1810 1909 lord mer Londona v 1873 1874 rokah Dzhon Robinson MakKlin 1817 1873 britanskij politik Vice admiral Ser Robert Dzhon Le Mesyur ye MakKlur 1807 1873 irlandskij doslidnik Arktiki yakij u 1854 roci projshov Pivnichno Zahidnij prohid i buv pershim hto obijshov Ameriku v 1850 1853 rokah nbsp Mogila Roberta MakKlura na kladovishi Kensal Grun u LondoniOleksandr MakDonnell 1798 1835 irlandskij shahist odin z najsilnishih u Velikij Britaniyi v 1830 h rokah Richard Grejvz MakDonnell 1814 1881 kolonialnij administrator i 6 j gubernator Gonkongu Ser Dzhejms Makgrigor 1771 1858 shotlandskij botanik Ser Donald Frill Makleod 1810 1872 Vilyam Makridi 1793 1873 britanskij aktor Ser Dzhordzh Mekins 1853 1933 britanskij hirurg Edvard Maltbi 1770 1859 yepiskop Darema Florens Marriat 1833 1899 britanskij prozayik redaktor aktrisa ta dramaturg Kitti Melrouz 1883 1912 britanska aktrisa Archibald Menzis 1754 1842 britanskij shotlandskij biolog botanik likar hirurg Ras Andargacheu Messayi 1902 1981 efiopskij pravitel Kejt Mejrik 1875 1933 vlasnicya nichnogo klubu Dzhon Meddison Morton 1811 1891 britanskij dramaturg Dzhon Lotrop Motli 1814 1877 amerikanskij istorik Billi Merdok 1854 1911 avstralijskij kapitan z kriketu Dzhon Trivet Nettlship 1841 1902 britanskij hudozhnik i pismennik Fergyus E O Konnor 1796 1855 chlen britanskogo parlamentu lider chartistiv i socialnij reformator Patrik O Konnell 1887 1959 irlandskij futbolist Belfast Seltik kapitan Irlandiyi ta Manchester Yunajted 1914 menedzher FK Barselona pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Admiral Robert Otvej 1773 1846 Robert Ouen lishe kenotaf 1771 1858 promislovec i velikij socialnij reformator Dzhon Tomas Perseval 1803 1876 armijskij oficer pismennik i aktivist Yakob Perkins 1766 1849 amerikanskij vinahidnik Dzhordzh Perri 1793 1862 britanskij kompozitor Garold Pinter 1930 2008 britanskij dramaturg poet rezhiser ta aktor yevrejskogo pohodzhennya a takozh politichnij diyach Frederik Gervi Foster Kuin 1799 1878 britanskij likar Ser Terens Rettigan 1911 1977 anglijskij dramaturg i scenarist Emidio Rekkioni 1864 1933 italijskij anarhist i biznesmen Robert Ris 1838 1891 britanskij dramaturg i libretist Emil Rajh 1854 1910 istorik avstro ugorskogo pohodzhennya 26 Dzhon Renni Molodshij 1794 1874 britanskij inzhener budivelnik nbsp Pam yatnik Dvarkanatgu Tagoru na kladovishi Kensal Grin vidremontovanij Bengal Heritage Foundation 11 serpnya 2018 roku Dvarkanatg Tagor 1794 1846 bengalskij promislovec i mecenat Dzhon Vigem Richardson 1837 1908 sudnobudivnik Charlz Richi 1 j baron Richi Dandi 1838 1906 politik kolishnij kancler kaznachejstva Velikoyi Britaniyi Genri Sendhem 1842 1910 hudozhnik Ejlin Sharp 1900 1958 spivachka ta aktorka Bayam Shou 1872 1919 hudozhnik Dzhon Shou molodshij 1803 1870 arhitektor i shurin Filipa Gardvika pererahovanogo vishe Ser Karl Vilgelm Simens 1823 1883 nimeckij ta britanskij promislovec Robert Vilyam Sivir 1794 1865 skulptor takozh chlen radi cvintarya Dzhon Bendzhamin Smit 1794 1879 chlen britanskogo parlamentu Dzhon Mark Frederik Smit 1790 1874 general britanskoyi armiyi Vilyam Genri Smit 1792 1865 britanskij biznesmen Aleksis Soyer 1810 1858 shef kuhar i doslidnik Govard Staunton 1810 1874 vidatnij anglijskij shahist Dzhon Makdual Styuart 1815 1866 doslidnik Avstraliyi nbsp Mogila Vilyama Mejkpisa Tekkereya marmurova plita pered ceglyanoyu mogiloyu Vilyam Mejkpis Tekkerej 1811 1863 anglijskij pismennik satirik Bert Tomas 1883 1966 britanskij karikaturist Lidiya Tompson 1838 1908 britanska tancivnicya ta aktorka Tereza Tyen 1831 1877 britanska operna spivachka Ser Nikolas Koningem Tindal 1776 1846 generalnij solisitor i lord golovnij suddya Zagalnih klopotan Stiv Peregrin Tuk 1949 1980 anglijskij muzikant i avtor pisen najbilsh vidomij yak odin iz zasnovnikiv Tyrannosaurus Rex Entoni Trollop 1815 1882 anglijskij pismennik odin z najbilsh uspishnih i talanovitih romanistiv Viktorianskoyi epohi Ser Tomas Trubridzh 3 j baronet 1815 1867 oficer britanskoyi armiyi Dzh Styuart Rassel 1816 1895 britanskij teolog i pismennik Dzhejms Malkolm Rajmer 1814 1884 britanskij pismennik Vilyam Vinsent Volles 1812 1865 britanskij kompozitor Tomas Vakli 1795 1862 britanskij hirurg aktivist i zasnovnik The Lancet Dzhon V Votergaus 1849 1917 anglijskij hudozhnik prerafaelit Dzhon Kotkord molodshij 1823 1885 britanskij arhitektor Dzhejn Vilyams 1798 1884 britanka vidoma zavdyaki druzhbi z poetom romantikom Persi Bishi Shelli yakij pisav pro neyi virshi Alfred Vigan 1814 1878 britanskij aktor ta menedzher Vilyam Vilyams 1788 1865 deputat britanskogo parlamentu prihilnik radikalnoyi techiyi Volter Klopton Vingfild 1833 1912 pioner rozvitku laun tenisu Cvintar primitnij velikoyu kilkistyu chleniv Londonskogo korolivskogo tovaristva yaki tam pohovani Sered nih najvidomishi Charlz Bebbidzh 1816 1791 1871 anglijskij matematik i ekonomist vinahidnik riznicevoyi mashini Dzhordzh Bishop 1848 Vilyam Dzhon Broderip 1828 Robert Braun 1839 1773 1858 shotlandskij botanik vidkrivach brounivskogo ruhu Semyuel Goksli Berberi 1890 Dzhordzh Bask 1850 1807 1886 britanskij sudnovij likar zoolog ta paleontolog Oleksandr Dzhon Ellis 1864 G yu Falkoner 1845 1808 1865 shotlandskij botanik profesor botaniki geolog paleontolog paleoantropolog Devid Forbs 1858 mineralog Tomas Gellovej 1848 Dzhon Holl Gladston 1853 1827 1902 britanskij himik Dzhozef Glinn 1838 Dzhon Guld 1843 1804 1881 britanskij ornitolog hudozhnik i taksidermist Vilyam Robert Grov ser 1847 1811 1896 vallijskij prirodoroznavec i yurist odin z vinahidnikiv palivnih elementiv Edmond Gerbert Grouv Gillz 1911 Frenk MakKlin 1895 Dzhordzh Nyuport 1846 Prepodobnij Baden Pauell 1824 batko Roberta ta Agnes Baden Pavelliv Dzhozef Sabin 1799 Dzhordzh Dzhejms Sajmons 1879 Edvard Troton 1810 Edvard Terner 1830 britanskij himik Nataniel Vallih 1829 1786 1854 danskij i anglijskij hirurg botanik Ser Charlz Vitston 1802 1875 anglijskij fizik avtor bagatoh vinahodiv zokrema mostu Vitstona Korolivski pohovannyared britanci Princ Avgust Frederik gercog Sassekskij i sin korolya Georga III 27 Princesa Sofiya sestra princa Avgusta Frederika i donka korolya Georga III 18 Princ Dzhordzh gercog Kembridzhskij onuk Georga III ta golovnokomanduvach britanskoyi armiyi inozemci Maharani Dzhind Kaur z imperiyi sikhiv mati ostannogo pendzhabskogo maharadzhi Dulipa Singha timchasovo pomishena v katakombi pid kapliceyu disidentiv pislya yiyi smerti u vignanni v 1863 roci persh nizh yiyi tilo bulo dozvoleno povernuti do Pendzhabu dlya kremaciyi Pislya vidkrittya pliti na chest Dzhinda Kaura teper u muzeyi Ancient House Tetford u 2009 roci tut bulo vstanovleno memorial 28 Vidomi kremaciyired nbsp Zahidnij Londonskij krematorij Major Gerbert Dzhejms 1888 1958 nagorodzhenij Hrestom Viktoriyi za muzhnist proyavlenu v Dardanellskij operaciyi pid chas pershoyi svitovoyi vijni Ingrid Bergman 1915 1982 shvedska aktorka kino teatru radio j telebachennya avtobiografistka bilshist yiyi prahu bulo rozviyano navkolo ostrivcya Danngolmen bilya ribalskogo sela F yelbaka na zahidnomu uzberezhzhi Shveciyi de vona provela bilshist zhittya z 1958 roku do svoyeyi smerti v 1982 roci a reshtu yiyi prah pohovanij na Pivnichnomu cvintari u Stokgolmi Shveciya poruch iz yiyi batkami Freddi Merk yuri 1946 1991 spivak rok gurtu Queen vshanovuyetsya malenkim postamentom Ser Entoni Natting 1920 1999 kolishnij diplomat i deputat vid Konservativnoyi partiyi Alan Rikman 1946 2016 britanskij teatralnij ta kinoaktor aktor ozvuchuvannya j rezhiser Pit Berns 1959 2016 britanskij spivak kompozitor i televeduchij najbilshe vidomij yak solist gurtu Dead or Alive Kristin Kiler 1942 2017 britanska model i divchina za viklikom golovna dijova osoba zagalnonacionalnogo politichnogo skandalu 1963 roku Geri Rouds 1960 2019 shef kuharDruzi cvintarya Kensal Grinred Hocha kladovishe nalezhit i upravlyayetsya General Cemetery Company Druzi cvintarya Kensal Grin The Friends of Kensal Green Cemetery ye blagodijnoyu organizaciyeyu 29 stvorenoyi z metoyu zberezhennya konservaciya ta restavraciya dlya suspilnogo blaga Kensal Green Cemetery Blagodijna organizaciya organizovuye ekskursiyi ta inshi zahodi na cvintari ta vidala knigi pro cvintar Ofis Druziv znahoditsya v kaplici disidentiv Grupa Druzi ye chlenom Nacionalnoyi federaciyi druziv cvintarya Dzherelared Zapisi zberigayutsya na kladovishi Kensal Green Liza Picard 2006 Victorian London Orion s 361 365 ISBN 0753820900 Primitkired https grabschonheiten diary ru p164826448 htm oam National Heritage List for England d Track Q6973052 Kensal Green Cemetery and West London Crematorium kensalgreencemetery com Chesterton Gilbert Keith 1914 The Rolling English Road The Flying Inn a b v Kensal Green Survey of London volume 37 Northern Kensington 1973 pp 333 339 Accessed 10 February 2014 a b Arnold Catharine 2006 Necropolis London and its dead London Simon amp Schuster ISBN 978 1416502487 Curl James Stevens 1980 A Celebration of Death Constable s 218 ISBN 0094630003 The Builder Obituary of John Griffith 1888 volume 55 page 345 Ronalds B F 2017 Ronalds Nurserymen in Brentford and Beyond Garden History 45 82 100 Clarke John M 2006 The Brookwood Necropolis Railway Locomotive Press 143 vid 4th The Orchard Press s 9 ISBN 978 0853616559 Arnold Catherine 2006 Necropolis London and its dead Simon amp Schuster s 160 ISBN 978 1416502487 a b The Brookwood Necropolis Railway s 11 Glen William Cunningham 1850 Metropolitan Interments Act 1850 with introduction notes and appendix London Shaw and Sons OCLC 19522913 Metropolitan Interments Act 1850 Field Trip The Geology of Kensal Green Cemetery Ougs org Dissenters Chapel Arhivovano 2016 05 31 u Wayback Machine Kensal Green Cemetery a b Humanist Heritage Kensal Green Cemetery Heritage humanists uk Cemetery Kensal Green Cemetery Kensalgreencemetry com Procitovano 18 kvitnya 2023 a b Kensal Green British History Online british history ac uk a b v Dr Tony Shaw s website Tonyshaw3 blogspot co uk Procitovano 6 travnya 2023 Robert Owen was ethnically Welsh on both sides of his parentage Home Friends of Kensal Green Friends of Kensal Green Kensal Green All Souls Cemetery Cemetery Details CWGC Cwgc org Procitovano 18 kvitnya 2023 CWGC Debt of Honour Register Cwgc org Procitovano 18 kvitnya 2023 Remembering Frederick Scott Archer BBC article 27 April 2010 Freeman Jennifer 2019 Proshannya z Merigold The Telamon 87 London The Druzi Kensal Green Cemetery s 3 W B Owen revised by H C G Matthew Reich Emil 1854 1910 in Oxford Dictionary of National Biography Oxford University Press 2004 online version subscription required accessed 26 September 2013 History Kensal Green Cemetery Kensalgreencemetry com Procitovano 18 kvitnya 2023 Basu Shrabani 26 lipnya 2009 Rebel With a Cause The Telegraph Arhiv originalu za 30 June 2013 Entry on the Charity Commission websitePosilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kensal Grin kladovishe Oficijnij sajt Friends of the Cemetery Aerial view from 1938 z arhivu anglijskoyi spadshini Britain from Above Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kensal Grin kladovishe amp oldid 41864835