Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сер Роберт Джон Ле Месюр'є МакКлур CB (28 січня 1807 р. — 17 жовтня 1873 р.) — ірландський дослідник Арктики, який у 1854 р. за допомогою санок та човна пройшов Північно-Західний прохід і був першим, хто обійшов Америку.
| Robert McClure | |
|---|---|
| англ. Robert John Le Mesurier McClure | |
 | |
| Ім'я при народженні | Robert McClure |
| Народження | 28 січня 1807[1][2][…] Вексфорд, Вексфорд, Сполучене Королівство |
| Смерть | 17 жовтня 1873[1][2][…] (66 років) Портсмут, Гемпшир, Сполучене Королівство |
| Поховання | Кенсал-Грін |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Рід військ | |
| Роки служби | 1824–1873 |
| Член | Американське антикварне товариство |
| Звання | |
| Війни / битви | Друга опіумна війна |
| Відносини | (дідусь) |
| Нагороди | |
 Роберт МакКлур у Вікісховищі | |
Народився у Вексфорді в графстві Вексфорд, Ірландія. Його батько помер ще до народження МакКлура. Він був двоюрідним братом Оскара Уайльда та провів своє дитинство під опікою свого хрещеного батька Джона Ле Месюр'є, губернатора Олдерні, завдяки якому він здобув освіту для армії. МакКлур — походження гайлендських шотландців, клан Маклауд з Харріса.
Вступив до Королівських ВМС у 1824 році, а через дванадцять років набув свого першого досвіду розвідки Арктики як співробітник експедиції HMS Terror, якою командував капітан Джордж Бек. Після повернення здобув свою посаду лейтенанта, а з 1838 по 1839 рік служив на канадських озерах, згодом приєднався до північноамериканських і західноіндійських військово-морських станцій, де пробув до 1846 року.
Через два роки, у 1848 році, він приєднався до пошукової експедиції, намагаючись віднайти втрачену експедицію Франкліна, злощасну спробу пройти через Північно-Західний прохід під керівництвом сера Джона Франкліна, який зник безвісти з 1845 року. МакКлур служив при Джеймсі Кларк Россі старшим лейтенантом на HMS Enterprise.
Північно-Західний прохід
Після повернення з першої пошукової експедиції Франкліна в 1850 році розпочалася нова пошукова експедиція, якою командував Річард Коллінсон в HMS Enterprise і МакКлур як його підлеглий та командувач HMS Investigator. Кораблі пливли на південь по Атлантиці, проходили через протоку Магеллан до Тихого океану за допомогою пароплаву HMS Gorgon. Коллінсон і МакКлур розділилися і не мали більше контактів до кінця своїх подорожей.
Investigator проплив на північ через Тихий океан і вийшов до Північного Льодовитого океану через Берингову протоку і проплив на схід повз Пойнт-Барроу, штат Аляска, щоб врешті зв'язатися з іншою британською експедицією з північного заходу. Investigator був покинутий навесні 1853 року через товстий шар крижаного льоду. МакКлур та його екіпаж здійснили подорож на санях та були врятовані, коли вони опинилися на вечірці від HMS Resolute — одного з кораблів, яким командував сер Едвард Бельчер, який приплив до арктичного регіону зі сходу. Згодом він завершив свою подорож через Північно-Західний прохід. Сам Resolute того року не вийшов з Арктики; його покинули в кризі, але згодом врятували.
Таким чином, МакКлур та його екіпаж першими, хто обійшов Америку та пройшли через Північно-Західний прохід — на той час це був значний подвиг. Enterprise повернувся до Пойнт-Барроу у 1850 році, на півтора дня пізніше, ніж Investigator, і виявив прохід, перекритий зимовим льодом. Вони повинні були повернутися назад і повернутися наступного року; вона проводила власні арктичні дослідження, але заслуга Північно-Західного проходу вже належала МакКлуру.
Повернувшись до Англії, у 1854 році МакКлура викликали в суд за втрату Investigator. Це було обов'язково, коли капітан втратив свій корабель. Після почесного виправдання МакКлур здобув лицарське звання та був підвищений у званні, його комісія була віддана чотири роки на знак визнання його спецслужб. МакКлур та його екіпаж розділили грошову винагороду в розмірі 10 000 фунтів, видану британським парламентом.
МакКлура також став почесним членом англійського та французького географічних товариств. У 1855 році його обрали членом Американського антикварного товариства.
Пізня кар'єра
З 1856 по 1861 рік він служив у східних водах, командуючи дивізією Військово-морської бригади перед Кантоном у 1858 році, за що отримав орден Бані. Останні роки він провів у спокійному сільському житті; він здобув звання адмірала в 1867 році, а віцеадміралом став у 1873 році. МакКлур помер пізніше того ж року.
Похований на кладовищі Кенсал-Грін у Лондоні. Пізніше його ім'ям було названо протоку МакКлура, а також місячний кратер МакКлур.
Список літератури
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- University of Toronto, Laval University Dictionary of Canadian Biography, Dictionnaire biographique du Canada / G. Brown, D. Hayne, F. Halpenny et al. — UTP, Presses de l'Université Laval, 1959. — ISSN 0420-0446; 0070-4717
-
![image]()
, ред. (1893). . Dictionary of National Biography. Т. 35. London: Smith, Elder & Co. с. 4—5. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр:|1=() - American Antiquarian Society Members Directory
- . Friends of Kensal Green. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 25 травня 2019.
Бібліографія
- «McClure, Sir Robert». Dictionary of Canadian Biography (online ed.). University of Toronto Press. 1979—2016.
- «McClure, Robert John Le Mesurier». A Naval Biographical Dictionary — via Wikisource.
- Chisholm, Hugh, ed. (1911). «McClure, Sir Robert John le Mesurier». Encyclopædia Britannica (11th ed.). Cambridge University Press.
Посилання
- Works by Robert McClure at Biodiversity Heritage Library
- Works by Robert McClure at Open Library
- Works by or about Robert McClure at Internet Archive
- Works by or about Robert McClure in libraries (WorldCat catalog)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Robert Dzhon Le Mesyur ye MakKlur CB 28 sichnya 1807 r 17 zhovtnya 1873 r irlandskij doslidnik Arktiki yakij u 1854 r za dopomogoyu sanok ta chovna projshov Pivnichno Zahidnij prohid i buv pershim hto obijshov Ameriku Robert McClureangl Robert John Le Mesurier McClureIm ya pri narodzhenniRobert McClureNarodzhennya28 sichnya 1807 1807 01 28 1 2 Veksford Veksford Spoluchene KorolivstvoSmert17 zhovtnya 1873 1873 10 17 1 2 66 rokiv Portsmut Gempshir Spoluchene KorolivstvoPohovannyaKensal GrinKrayina Spoluchene KorolivstvoRid vijskRoki sluzhbi1824 1873ChlenAmerikanske antikvarne tovaristvoZvannyaVijni bitviDruga opiumna vijnaVidnosini didus Nagorodid 1854 Velika zolota medal za doslidzhennya 1855 Robert MakKlur u Vikishovishi Narodivsya u Veksfordi v grafstvi Veksford Irlandiya Jogo batko pomer she do narodzhennya MakKlura Vin buv dvoyuridnim bratom Oskara Uajlda ta proviv svoye ditinstvo pid opikoyu svogo hreshenogo batka Dzhona Le Mesyur ye gubernatora Olderni zavdyaki yakomu vin zdobuv osvitu dlya armiyi MakKlur pohodzhennya gajlendskih shotlandciv klan Maklaud z Harrisa Vstupiv do Korolivskih VMS u 1824 roci a cherez dvanadcyat rokiv nabuv svogo pershogo dosvidu rozvidki Arktiki yak spivrobitnik ekspediciyi HMS Terror yakoyu komanduvav kapitan Dzhordzh Bek Pislya povernennya zdobuv svoyu posadu lejtenanta a z 1838 po 1839 rik sluzhiv na kanadskih ozerah zgodom priyednavsya do pivnichnoamerikanskih i zahidnoindijskih vijskovo morskih stancij de probuv do 1846 roku Cherez dva roki u 1848 roci vin priyednavsya do poshukovoyi ekspediciyi namagayuchis vidnajti vtrachenu ekspediciyu Franklina zloshasnu sprobu projti cherez Pivnichno Zahidnij prohid pid kerivnictvom sera Dzhona Franklina yakij znik bezvisti z 1845 roku MakKlur sluzhiv pri Dzhejmsi Klark Rossi starshim lejtenantom na HMS Enterprise Pivnichno Zahidnij prohidPislya povernennya z pershoyi poshukovoyi ekspediciyi Franklina v 1850 roci rozpochalasya nova poshukova ekspediciya yakoyu komanduvav Richard Kollinson v HMS Enterprise i MakKlur yak jogo pidleglij ta komanduvach HMS Investigator Korabli plivli na pivden po Atlantici prohodili cherez protoku Magellan do Tihogo okeanu za dopomogoyu paroplavu HMS Gorgon Kollinson i MakKlur rozdililisya i ne mali bilshe kontaktiv do kincya svoyih podorozhej Investigator propliv na pivnich cherez Tihij okean i vijshov do Pivnichnogo Lodovitogo okeanu cherez Beringovu protoku i propliv na shid povz Pojnt Barrou shtat Alyaska shob vreshti zv yazatisya z inshoyu britanskoyu ekspediciyeyu z pivnichnogo zahodu Investigator buv pokinutij navesni 1853 roku cherez tovstij shar krizhanogo lodu MakKlur ta jogo ekipazh zdijsnili podorozh na sanyah ta buli vryatovani koli voni opinilisya na vechirci vid HMS Resolute odnogo z korabliv yakim komanduvav ser Edvard Belcher yakij pripliv do arktichnogo regionu zi shodu Zgodom vin zavershiv svoyu podorozh cherez Pivnichno Zahidnij prohid Sam Resolute togo roku ne vijshov z Arktiki jogo pokinuli v krizi ale zgodom vryatuvali Takim chinom MakKlur ta jogo ekipazh pershimi hto obijshov Ameriku ta projshli cherez Pivnichno Zahidnij prohid na toj chas ce buv znachnij podvig Enterprise povernuvsya do Pojnt Barrou u 1850 roci na pivtora dnya piznishe nizh Investigator i viyaviv prohid perekritij zimovim lodom Voni povinni buli povernutisya nazad i povernutisya nastupnogo roku vona provodila vlasni arktichni doslidzhennya ale zasluga Pivnichno Zahidnogo prohodu vzhe nalezhala MakKluru Povernuvshis do Angliyi u 1854 roci MakKlura viklikali v sud za vtratu Investigator Ce bulo obov yazkovo koli kapitan vtrativ svij korabel Pislya pochesnogo vipravdannya MakKlur zdobuv licarske zvannya ta buv pidvishenij u zvanni jogo komisiya bula viddana chotiri roki na znak viznannya jogo specsluzhb MakKlur ta jogo ekipazh rozdilili groshovu vinagorodu v rozmiri 10 000 funtiv vidanu britanskim parlamentom MakKlura takozh stav pochesnim chlenom anglijskogo ta francuzkogo geografichnih tovaristv U 1855 roci jogo obrali chlenom Amerikanskogo antikvarnogo tovaristva Piznya kar yeraZ 1856 po 1861 rik vin sluzhiv u shidnih vodah komanduyuchi diviziyeyu Vijskovo morskoyi brigadi pered Kantonom u 1858 roci za sho otrimav orden Bani Ostanni roki vin proviv u spokijnomu silskomu zhitti vin zdobuv zvannya admirala v 1867 roci a viceadmiralom stav u 1873 roci MakKlur pomer piznishe togo zh roku Pohovanij na kladovishi Kensal Grin u Londoni Piznishe jogo im yam bulo nazvano protoku MakKlura a takozh misyachnij krater MakKlur Spisok literaturiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 University of Toronto Laval University Dictionary of Canadian Biography Dictionnaire biographique du Canada G Brown D Hayne F Halpenny et al UTP Presses de l Universite Laval 1959 ISSN 0420 0446 0070 4717 d Track Q1067935d Track Q180865d Track Q3101851d Track Q7896496d Track Q5546378d Track Q55723359d Track Q3402572d Track Q5479642d Track Q838302 red 1893 McClure Robert John Le Mesurier Dictionary of National Biography T 35 London Smith Elder amp Co s 4 5 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Cite maye pustij nevidomij parametr 1 dovidka American Antiquarian Society Members Directory Friends of Kensal Green Arhiv originalu za 22 chervnya 2018 Procitovano 25 travnya 2019 Bibliografiya McClure Sir Robert Dictionary of Canadian Biography online ed University of Toronto Press 1979 2016 McClure Robert John Le Mesurier A Naval Biographical Dictionary via Wikisource Chisholm Hugh ed 1911 McClure Sir Robert John le Mesurier Encyclopaedia Britannica 11th ed Cambridge University Press PosilannyaWorks by Robert McClure at Biodiversity Heritage Library Works by Robert McClure at Open Library Works by or about Robert McClure at Internet Archive Works by or about Robert McClure in libraries WorldCat catalog