Джордж Бак (англ. George Back, 6 листопада 1796, Стокпорт — 23 червня 1878, Лондон) — англійський морський офіцер, мандрівник, дослідник канадської Арктики, натураліст і художник.
Джордж Бак | |
---|---|
англ. George Back | |
Джордж Бак у 1833 році | |
Народження | 6 листопада 1796 Стокпорт, Чешир |
Смерть | 23 червня 1878 (81 рік) Лондон |
Країна | Сполучене Королівство |
Приналежність | Велика Британія |
Рід військ | Королівський флот |
Освіта | d |
Член | Лондонське королівське товариство |
Звання | адмірал |
Війни / битви | Наполеонівські війни |
Нагороди | |
Джордж Бак у Вікісховищі |
Біографія
Джордж Бак, другий син Джона та Ганни Бак, народився 6 листопада 1796 року в місті Стокпорт (графство Чешир, Англія). Дитячі роки Джорджа припали на період Наполеонівських воєн, а блискучі перемоги Британського флоту викликали у хлопчика бажання і самому стати моряком. Візит до Ліверпуля зміцнив його у цих планах, тому батько взяв його з собою в Лондон і, за допомогою родича, він вступив добровольцем на HMS Arethusa 15 вересня 1808 року. Незабаром Arethusa почала бойові дії від Шербура до північного узбережжя Іспанії. У квітні 1809 року, коли Джордж Бак служив біля Сан-Себастьяна на одному з катерів, що шукали призи, його захопили французи. П'ять років, аж до травня 1814 року, Джордж провів у полоні.
Звільнившись з полону, 4 липня 1814 року Джордж Бак став гардемарином на кораблі «Акбар», що базувався в Галіфаксі, Нова Шотландія. Після повернення «Акбара» в Портсмут в грудні 1816 року, 5 березня 1817 року Бак був призначений гардемарином на «Бальварк». Цей корабель стояв в Чатемі, де Джордж Бак, за його власними словами, проводив час «малюючи, читаючи і навчаючись». Через рік він добровольцем пішов в арктичну експедицію під командуванням Девіда Буча, котрому було доручено на двох кораблях («Трент» і «Доротея») пройти під вітрилами через Північний Льодовитий океан від Шпіцбергена до Берингової протоки. Бак був призначений гардемарином на бриг «Трент». Кораблі залишили Темзу 25 квітня 1818 року і повернулися 22 жовтня, пройшовши шлях, повний небезпек, в льодах біля архіпелагу Шпіцберген, не здобули великих успіхів, але зайшли на північ до рекордної широти 82° 34'. Великим плюсом для Джорджа Бака було те, що він зав'язав знайомство із старшим помічником «Трента» Джоном Франкліном, який помітив його здібності художника.
Супроводжуючи Франкліна і Річардсона в їх експедиціях до берегів Північної Америки, Бак проявив себе безстрашним моряком; у 1821 році отримав звання лейтенанта, у 1825 році — в командора.
У 1833 році Джордж Бак запропонував англійському уряду свої послуги для розшуку капітана Джона Росса, який вважався загиблим. 17 лютого наступного року він залишив Лондон і 28 червня з Норвейгоуза, факторії Компанії Гудзонової затоки, вирушив на північ. Після зимування зі своїми супутниками серед страшних поневірянь на березі Великого Невільничого озера, Бак у 1834 році відкрив величезну Рибну річку (згодом названу його ім'ям). Отримавши звістку, що капітан Росс повернувся, Бак продовжив експедицію і досліджував річку до місця впадання у Північний Льодовитий океан, після цього ще раз перезимував на Великому Невільничому озері і лише навесні вирушив у зворотний шлях.
Після повернення до Англії Бака послали у нову полярну експедицію, яка зовсім не вдалася, причому він ледь не загинув, перебуваючи разом з супутниками на затертому льодами кораблі з вересня 1836 до липня 1837 року. Його твори містять звіти про подорожі: «Narrative of the Arctic land expedition to the mouth of the Great Fish or Back River, and along the shores of the Arctic Ocean» (Лондон, 1836) і «Narrative of the expedition in HMS Terror» (Лондон, 1838).
Королівське географічне товариство в Лондоні і географічне товариство Франції нагородили Джорджа Бака золотими медалями, а також отримав титул лицаря-бакалавра. Бак в 1857 році отримав чин контр-адмірала, в 1863 році — віце-адмірала, в 1867 році — адмірала. Помер 23 червня 1878 в Лондоні.
Малюнки Джорджа Бака
- Корабель «Террор» (1813)
- Арктична рада планує пошуки
- Гирло річки Коппермайн (1821)
- Експедиція до мису Барроу (1821)
- Каное Франкліна під час шторму (1823)
- Обладнання табірної стоянки в Пустинних землях
- Зимове місце відпочинку
Примітки
- . Dictionary of Canadian Biography. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 24 вересня 2013.
- Бак (Back) Джордж (1796–1878) — Імена на карті Арктики (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhordzh Bak angl George Back 6 listopada 1796 Stokport 23 chervnya 1878 London anglijskij morskij oficer mandrivnik doslidnik kanadskoyi Arktiki naturalist i hudozhnik Dzhordzh Bakangl George BackDzhordzh Bak u 1833 rociNarodzhennya6 listopada 1796 1796 11 06 Stokport CheshirSmert23 chervnya 1878 1878 06 23 81 rik LondonKrayina Spoluchene KorolivstvoPrinalezhnist Velika BritaniyaRid vijskKorolivskij flotOsvitadChlenLondonske korolivske tovaristvoZvannyaadmiralVijni bitviNapoleonivski vijniNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Medal Zasnovnikiv 1836 Velika zolota medal za doslidzhennya 1837 Dzhordzh Bak u VikishovishiBiografiyaDzhordzh Bak drugij sin Dzhona ta Ganni Bak narodivsya 6 listopada 1796 roku v misti Stokport grafstvo Cheshir Angliya Dityachi roki Dzhordzha pripali na period Napoleonivskih voyen a bliskuchi peremogi Britanskogo flotu viklikali u hlopchika bazhannya i samomu stati moryakom Vizit do Liverpulya zmicniv jogo u cih planah tomu batko vzyav jogo z soboyu v London i za dopomogoyu rodicha vin vstupiv dobrovolcem na HMS Arethusa 15 veresnya 1808 roku Nezabarom Arethusa pochala bojovi diyi vid Sherbura do pivnichnogo uzberezhzhya Ispaniyi U kvitni 1809 roku koli Dzhordzh Bak sluzhiv bilya San Sebastyana na odnomu z kateriv sho shukali prizi jogo zahopili francuzi P yat rokiv azh do travnya 1814 roku Dzhordzh proviv u poloni Zvilnivshis z polonu 4 lipnya 1814 roku Dzhordzh Bak stav gardemarinom na korabli Akbar sho bazuvavsya v Galifaksi Nova Shotlandiya Pislya povernennya Akbara v Portsmut v grudni 1816 roku 5 bereznya 1817 roku Bak buv priznachenij gardemarinom na Balvark Cej korabel stoyav v Chatemi de Dzhordzh Bak za jogo vlasnimi slovami provodiv chas malyuyuchi chitayuchi i navchayuchis Cherez rik vin dobrovolcem pishov v arktichnu ekspediciyu pid komanduvannyam Devida Bucha kotromu bulo dorucheno na dvoh korablyah Trent i Doroteya projti pid vitrilami cherez Pivnichnij Lodovitij okean vid Shpicbergena do Beringovoyi protoki Bak buv priznachenij gardemarinom na brig Trent Korabli zalishili Temzu 25 kvitnya 1818 roku i povernulisya 22 zhovtnya projshovshi shlyah povnij nebezpek v lodah bilya arhipelagu Shpicbergen ne zdobuli velikih uspihiv ale zajshli na pivnich do rekordnoyi shiroti 82 34 Velikim plyusom dlya Dzhordzha Baka bulo te sho vin zav yazav znajomstvo iz starshim pomichnikom Trenta Dzhonom Franklinom yakij pomitiv jogo zdibnosti hudozhnika Suprovodzhuyuchi Franklina i Richardsona v yih ekspediciyah do beregiv Pivnichnoyi Ameriki Bak proyaviv sebe bezstrashnim moryakom u 1821 roci otrimav zvannya lejtenanta u 1825 roci v komandora U 1833 roci Dzhordzh Bak zaproponuvav anglijskomu uryadu svoyi poslugi dlya rozshuku kapitana Dzhona Rossa yakij vvazhavsya zagiblim 17 lyutogo nastupnogo roku vin zalishiv London i 28 chervnya z Norvejgouza faktoriyi Kompaniyi Gudzonovoyi zatoki virushiv na pivnich Pislya zimuvannya zi svoyimi suputnikami sered strashnih poneviryan na berezi Velikogo Nevilnichogo ozera Bak u 1834 roci vidkriv velicheznu Ribnu richku zgodom nazvanu jogo im yam Otrimavshi zvistku sho kapitan Ross povernuvsya Bak prodovzhiv ekspediciyu i doslidzhuvav richku do miscya vpadannya u Pivnichnij Lodovitij okean pislya cogo she raz perezimuvav na Velikomu Nevilnichomu ozeri i lishe navesni virushiv u zvorotnij shlyah Pislya povernennya do Angliyi Baka poslali u novu polyarnu ekspediciyu yaka zovsim ne vdalasya prichomu vin led ne zaginuv perebuvayuchi razom z suputnikami na zatertomu lodami korabli z veresnya 1836 do lipnya 1837 roku Jogo tvori mistyat zviti pro podorozhi Narrative of the Arctic land expedition to the mouth of the Great Fish or Back River and along the shores of the Arctic Ocean London 1836 i Narrative of the expedition in HMS Terror London 1838 Korolivske geografichne tovaristvo v Londoni i geografichne tovaristvo Franciyi nagorodili Dzhordzha Baka zolotimi medalyami a takozh otrimav titul licarya bakalavra Bak v 1857 roci otrimav chin kontr admirala v 1863 roci vice admirala v 1867 roci admirala Pomer 23 chervnya 1878 v Londoni Malyunki Dzhordzha BakaKorabel Terror 1813 Arktichna rada planuye poshuki Girlo richki Koppermajn 1821 Ekspediciya do misu Barrou 1821 Kanoe Franklina pid chas shtormu 1823 Obladnannya tabirnoyi stoyanki v Pustinnih zemlyah Zimove misce vidpochinkuPrimitki Dictionary of Canadian Biography Arhiv originalu za 24 listopada 2020 Procitovano 24 veresnya 2013 Bak Back Dzhordzh 1796 1878 Imena na karti Arktiki ros