Роберт Оуен, також Овен (англ. Robert Owen, 14 травня 1771, — 17 листопада 1858, там само) — валлійський філософ, педагог, один з засновників соціалістичного руху.
Роберт Оуен | |
---|---|
англ. Robert Owen | |
Ім'я при народженні | англ. Robert Marcus Owen |
Народився | 14 травня 1771[1][2][…] Ньютаун[d], Повіс, Уельс, Королівство Велика Британія[1] |
Помер | 17 листопада 1858[1][2][…] (87 років) Ньютаун[d], Повіс, Уельс, Сполучене Королівство[1] |
Поховання | d |
Країна | Уельс Сполучене Королівство |
Діяльність | підприємець, економіст, філантроп, політик, філософ, draper, socialist, письменник |
Alma mater | d |
Знання мов | англійська[4][5] |
Членство | d |
Родичі | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d, Richard Owen[d] і d |
Автограф | |
|
Соціальний експеримент у Нью-Ланарку
Одним з перших Оуен взявся довести, що турбота про найманих робітників аж ніяк не суперечить інтересам підприємців. На підставі власного досвіду він виробив так звану систему «патронату». На своєму підприємстві в Нью-Ланарку Оуен скоротив робочий день до 10 з половиною годин, забезпечив працівників пристойним житлом, а для їхніх дітей за свої кошти відкрив початкову школу. Була заборонена праця дітей до 10 років. Все це для того часу нововведення Оуена були нечуваними, адже серед робітників англійської промисловості значну частину становили діти від 5 до 10 років, які працювали нарівні з дорослими по 14-16 годин на день. Тож сучасникам видавалося справжнім дивом, що попри експерименти фабрика Оуена залишалася прибутковою. Експериментом цікавилися і навіть захоплювалися, але інші підприємці наслідувати його приклад не квапилися.
Восьмигодинний робочий день
Ще 1810 року Оуен висунув вимогу десятигодинного робочого дня, яка була запроваджена на його соціальному підприємстві у Нью-Ланарку. А вже 1817 року він поставив за мету добитися восьмигодинного робочого дня, що вилилося в гасло «Вісім годин роботи, вісім годин розваг, вісім годин спочинку» (англ. "Eight hours labour, Eight hours recreation, Eight hours rest").
Педагогічні ідеї
Соціально-філософські основи виховання.
- Заперечував принцип свободи волі.
- Людина — продукт середовища. Р. Оуен спирався на близьку філософії Просвітництва ідею про вирішальний вплив зовнішнього середовища на характер людини.
- У всіх недоліках сучасних людей винне соціальне середовище, тобто капіталізм, який є джерелом всіх соціальних лих.
- Треба замінити капіталізм соціалізмом.
- Доводив, що основною причиною суспільного зла є неосвіченість людей. Громадські протиріччя можна усунути шляхом поширення знань, впровадження істини.
Виховання. Мета виховання — формування самостійно і раціонально мислячої людини. Вселюдська гармонія може бути закладена лише належним вихованням людей. Для створення людей досконалих треба всіх виховувати з самого народження з однаковою ретельністю, без прояву яких би то не було пристрастей і так, щоб ніхто не прагнув до кращих умов. Зміст виховання.
- Моральне виховання — на нього головну увагу.
- Розумове виховання — знання не повинні суперечити здоровому глузду.
- Трудовое виховання — необхідна умова для всебічного розвитку людини. Дитина в школі поряд із загальною освітою має отримати трудові навички.
- Фізичне виховання — військові вправи.
Освіта Періоди освіти. Існують періоди — п'ятиріччя в житті людини, аж до 30-річного віку, — створюють основу для хорошого поділу за родом занять, причому кожна група зайнята своєю справою. Це сприяє найкращому розвитку людини. Система 4 освітніх ступенів (основа всього — колективізм). 1. Школа — для малюків 1-5 років: читання, танці, свіже повітря. 2. Денна школа — для дітей 5-10 років: рідна мова, арифметика, географія, природознавство, історія. Ділиться на загальноосвітню (навчальні заняття) і індустріальну (практична робота в майстернях, саду і полі). 3. Вечірня школа — для підлітків (працюють на фабриці). 4. Вечірні лекції — для дорослих.
Виховний інститут
Оуен відкрив у 1816 р. «Новий інститут для формування характеру». У нього входили: дошкільна установа для дітей від 1 до 5 років, початкова школа для дітей до 10 років, вечірні класи для підлітків, які працювали на фабриці, вечірній осередок культури, де навчали неписьменних робітників, функціонував лекторій, батьки отримували консультації з виховання дітей, проводилися музичні вечори, танці, ігри і т. д. На 1 січня 1816 «Новий інститут» охоплював своїм виховним впливом 759 осіб у віці від 1 року до 25 років.
Захоплення соціалізмом
Соціальні і педагогічні експерименти врешті переконали Оуена, що несправедливим є будь-яке суспільство, засноване на приватній власності. Тож він запропонував британському уряду вирішити проблему безробіття шляхом заснування особливих селищ-кооперативів. В таких селищах злидарі, які втратили роботу, могли би господарювати самі, без капіталістів-наймачів.
До пропозицій Оуена урядовці поставилися, як до дивацтва чергового мрійника. Але той захопився ідеєю і вже невдовзі оприлюднив масштабніший план суспільних змін. Тепер він закликав створювати трудові громади, засновані на спільній власності їхніх учасників і розподілі заробленого за потребами працівників. Оуен був впевнений, що облаштовані таким чином громади швидко доведуть свої переваги і витіснять приватні фабрики. Із надзвичайним натхненням він взявся пропагувати свій план у Британії та за її межами. До комітету, що залучав кошти для облаштування трудових громад, увійшов навіть герцог Кентський, але грошей все одно зібрали дуже мало.
В 1825 перша трудова громада була заснована одним з послідовників Оуена у Шотландії поблизу Глазго, але експеримент виявився невдалим.
Американський експеримент
Оуен тим часом занедбав справи на власній фабриці. Розчарований, він виїхав до Сполучених Штатів Америки, де купив 30 тисяч акрів землі в Індіані (землю йому продав місцевий мешканець Джордж Рапп) і таки заснував громаду «Нова гармонія». Після дворічних намагань, однак, проект теж розвалився . Жоден із проектів не був справжнім експериментом, його учасники були строкатою сумішшю багатьох вартісних високомотивованих людей з волоцюгами, авантюрниками і примхливими, неадекватними ентузіастами, або, за словами Оуенового сина, «різношерсного зборища радикалів, захоплених високими принципами, правдивих фанатиків і ледачих теоретиків та ще з домішкою кількох безсовісних шахраїв».
Джозайя Воррен, який був одним з учасників спільноти Нью-Гармоні, стверджував, що спільнота була приречена на провал через відсутність поваги до особистої волі і приватної власності. Він казав про спільноту: «У нас був світ у мініатюрі — ми знову розіграли французьку революцію, результатом якої стали наші сплюндровані серця, слава Богу, що не трупи… Виявилося, що це був власний, притаманний природі закон різноманітності, який переміг нас… Наш „об'єднаний інтерес“ вступав у непримиренну боротьбу з індивідуальністю людей і обставинами та інстинктом самозбереження…» ( Періодичні Листи II 1856). Комуна проіснувала всього два роки, і запроектоване поселення, для якого вже була випалена цегла, так ніколи й не було зведене. Однак місце цієї спільноти досі належить до об'єктів історичної спадщини.
Повернення до Лондона
Після певного періоду незгод зі своїми колегами Оуен розірвав усі зв'язки з Нью-Ланарком. І хоча він втратив практично всі свої ресурси в невдалому американському експерименті і більш не був успішним підприємцем, він залишався в центрі політико-пропагандистської діяльності, поєднуючи соціалізм із секуляризмом. Власне сам термін «соціалізм» уперше прозвучав у дискусіях при створенні Оуеном «Союзу всіх класів усіх націй» (1835), у якому він був «батьком-засновником».
Роль у спіритизмі
Незважаючи на антиклерикалізм Оуена, в пізніші роки свого життя він захопився спіритизмом. Він стверджував, що в ході спіритичних сеансів спілкувався з різними видатними людьми, такими як Бенджамін Франклін та Томас Джефферсон, які підказували йому, як людство має змінитися, щоб перестати бути нужденним, безнадійним і роз'єднаним, припинити війни і чвари та стати щасливим, об'єднаним і успішним. Оуен навіть написав ряд творів на теми спіритизму і практикував його для прожитку.
Внесок у розвиток світової педагогіки
Оуен розвинув ідею поєднання навчання з продуктивною працею. Він створив оригінальну систему виховання і здійснив спробу експериментально її запровадити. Здобув унікальний соціально-педагогічний досвід у колоніях і комунах.
Примітки
- Dowd D. F. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- CONOR.Sl
- История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в.: Учебное пособие для педагогических учебных заведений/Под ред. А. И. Пискунова.- М., 2001.
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.121
- Педагогический энциклопедический словарь/Под ред Б. М. Бим-Бада.- М., 2003.- С. 390.
- Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.85.
- Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли: таблицы, схемы, опорные конспекты.- М., 2003.- С.86.
- Коджаспирова Г. М. История образования и педагогической мысли.- М., 2003.- С.85.
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с.144-145
- Robert Owen: Pioneer of Social Reforms by Joseph Clayton, 1908, A.C. Fifield, London
- Royle, Edward (1998) Robert Owen and the Commencement of the Millennium, Manchester University Press, p.56
- See Lewis Spence. Encyclopedia of Occultism and Parapsychology" (Kessinger Pub. Co., 2003), p679.
Література
- О. Лозовицький. Оуен Роберт // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.528 .
- Оуен, Роберт // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 460. — 742 с. — 1000 екз. — ББК (87я2). — .
Посилання
- Оуен // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — С. 374. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Роберт Оуен |
- (англ.)
- (рос.)
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Robert Ouen takozh Oven angl Robert Owen 14 travnya 1771 17710514 17 listopada 1858 tam samo vallijskij filosof pedagog odin z zasnovnikiv socialistichnogo ruhu Robert Ouenangl Robert OwenIm ya pri narodzhenni angl Robert Marcus OwenNarodivsya 14 travnya 1771 1771 05 14 1 2 Nyutaun d Povis Uels Korolivstvo Velika Britaniya 1 Pomer 17 listopada 1858 1858 11 17 1 2 87 rokiv Nyutaun d Povis Uels Spoluchene Korolivstvo 1 Pohovannya dKrayina Uels Spoluchene KorolivstvoDiyalnist pidpriyemec ekonomist filantrop politik filosof draper socialist pismennikAlma mater dZnannya mov anglijska 4 5 Chlenstvo dRodichi dU shlyubi z dDiti d Richard Owen d i dAvtograf Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Oven Socialnij eksperiment u Nyu LanarkuOdnim z pershih Ouen vzyavsya dovesti sho turbota pro najmanih robitnikiv azh niyak ne superechit interesam pidpriyemciv Na pidstavi vlasnogo dosvidu vin virobiv tak zvanu sistemu patronatu Na svoyemu pidpriyemstvi v Nyu Lanarku Ouen skorotiv robochij den do 10 z polovinoyu godin zabezpechiv pracivnikiv pristojnim zhitlom a dlya yihnih ditej za svoyi koshti vidkriv pochatkovu shkolu Bula zaboronena pracya ditej do 10 rokiv Vse ce dlya togo chasu novovvedennya Ouena buli nechuvanimi adzhe sered robitnikiv anglijskoyi promislovosti znachnu chastinu stanovili diti vid 5 do 10 rokiv yaki pracyuvali narivni z doroslimi po 14 16 godin na den Tozh suchasnikam vidavalosya spravzhnim divom sho popri eksperimenti fabrika Ouena zalishalasya pributkovoyu Eksperimentom cikavilisya i navit zahoplyuvalisya ale inshi pidpriyemci nasliduvati jogo priklad ne kvapilisya Vosmigodinnij robochij denShe 1810 roku Ouen visunuv vimogu desyatigodinnogo robochogo dnya yaka bula zaprovadzhena na jogo socialnomu pidpriyemstvi u Nyu Lanarku A vzhe 1817 roku vin postaviv za metu dobitisya vosmigodinnogo robochogo dnya sho vililosya v gaslo Visim godin roboti visim godin rozvag visim godin spochinku angl Eight hours labour Eight hours recreation Eight hours rest Pedagogichni ideyiSocialno filosofski osnovi vihovannya Zaperechuvav princip svobodi voli Lyudina produkt seredovisha R Ouen spiravsya na blizku filosofiyi Prosvitnictva ideyu pro virishalnij vpliv zovnishnogo seredovisha na harakter lyudini U vsih nedolikah suchasnih lyudej vinne socialne seredovishe tobto kapitalizm yakij ye dzherelom vsih socialnih lih Treba zaminiti kapitalizm socializmom Dovodiv sho osnovnoyu prichinoyu suspilnogo zla ye neosvichenist lyudej Gromadski protirichchya mozhna usunuti shlyahom poshirennya znan vprovadzhennya istini Vihovannya Meta vihovannya formuvannya samostijno i racionalno mislyachoyi lyudini Vselyudska garmoniya mozhe buti zakladena lishe nalezhnim vihovannyam lyudej Dlya stvorennya lyudej doskonalih treba vsih vihovuvati z samogo narodzhennya z odnakovoyu retelnistyu bez proyavu yakih bi to ne bulo pristrastej i tak shob nihto ne pragnuv do krashih umov Zmist vihovannya Moralne vihovannya na nogo golovnu uvagu Rozumove vihovannya znannya ne povinni superechiti zdorovomu gluzdu Trudovoe vihovannya neobhidna umova dlya vsebichnogo rozvitku lyudini Ditina v shkoli poryad iz zagalnoyu osvitoyu maye otrimati trudovi navichki Fizichne vihovannya vijskovi vpravi Osvita Periodi osviti Isnuyut periodi p yatirichchya v zhitti lyudini azh do 30 richnogo viku stvoryuyut osnovu dlya horoshogo podilu za rodom zanyat prichomu kozhna grupa zajnyata svoyeyu spravoyu Ce spriyaye najkrashomu rozvitku lyudini Sistema 4 osvitnih stupeniv osnova vsogo kolektivizm 1 Shkola dlya malyukiv 1 5 rokiv chitannya tanci svizhe povitrya 2 Denna shkola dlya ditej 5 10 rokiv ridna mova arifmetika geografiya prirodoznavstvo istoriya Dilitsya na zagalnoosvitnyu navchalni zanyattya i industrialnu praktichna robota v majsternyah sadu i poli 3 Vechirnya shkola dlya pidlitkiv pracyuyut na fabrici 4 Vechirni lekciyi dlya doroslih Vihovnij institutOuen vidkriv u 1816 r Novij institut dlya formuvannya harakteru U nogo vhodili doshkilna ustanova dlya ditej vid 1 do 5 rokiv pochatkova shkola dlya ditej do 10 rokiv vechirni klasi dlya pidlitkiv yaki pracyuvali na fabrici vechirnij oseredok kulturi de navchali nepismennih robitnikiv funkcionuvav lektorij batki otrimuvali konsultaciyi z vihovannya ditej provodilisya muzichni vechori tanci igri i t d Na 1 sichnya 1816 Novij institut ohoplyuvav svoyim vihovnim vplivom 759 osib u vici vid 1 roku do 25 rokiv Zahoplennya socializmomSocialni i pedagogichni eksperimenti vreshti perekonali Ouena sho nespravedlivim ye bud yake suspilstvo zasnovane na privatnij vlasnosti Tozh vin zaproponuvav britan skomu uryadu virishiti problemu bezrobittya shlyahom zasnuvannya osoblivih selish kooperativiv V takih selishah zlidari yaki vtratili robotu mogli bi gospodaryuvati sami bez kapitalistiv najmachiv Do propozicij Ouena uryadovci postavilisya yak do divactva chergovogo mrijnika Ale toj zahopivsya ideyeyu i vzhe nevdovzi oprilyudniv masshtabnishij plan suspilnih zmin Teper vin zaklikav stvoryuvati trudovi gromadi zasnovani na spilnij vlasnosti yihnih uchasnikiv i rozpodili zaroblenogo za potrebami pracivnikiv Ouen buv vpevnenij sho oblashtovani takim chinom gromadi shvidko dovedut svoyi perevagi i vitisnyat privatni fabriki Iz nadzvichajnim nathnennyam vin vzyavsya propaguvati svij plan u Britaniyi ta za yiyi mezhami Do komitetu sho zaluchav koshti dlya oblashtuvannya trudovih gromad uvijshov navit gercog Kentskij ale groshej vse odno zibrali duzhe malo V 1825 persha trudova gromada bula zasnovana odnim z poslidovnikiv Ouena u Shotlandiyi poblizu Glazgo ale eksperiment viyavivsya nevdalim Amerikanskij eksperimentOuen tim chasom zanedbav spravi na vlasnij fabrici Rozcharovanij vin viyihav do Spoluchenih Shtativ Ameriki de kupiv 30 tisyach akriv zemli v Indiani zemlyu jomu prodav miscevij meshkanec Dzhordzh Rapp i taki zasnuvav gromadu Nova garmoniya Pislya dvorichnih namagan odnak proekt tezh rozvalivsya Zhoden iz proektiv ne buv spravzhnim eksperimentom jogo uchasniki buli strokatoyu sumishshyu bagatoh vartisnih visokomotivovanih lyudej z volocyugami avantyurnikami i primhlivimi neadekvatnimi entuziastami abo za slovami Ouenovogo sina riznoshersnogo zborisha radikaliv zahoplenih visokimi principami pravdivih fanatikiv i ledachih teoretikiv ta she z domishkoyu kilkoh bezsovisnih shahrayiv Dzhozajya Vorren yakij buv odnim z uchasnikiv spilnoti Nyu Garmoni stverdzhuvav sho spilnota bula prirechena na proval cherez vidsutnist povagi do osobistoyi voli i privatnoyi vlasnosti Vin kazav pro spilnotu U nas buv svit u miniatyuri mi znovu rozigrali francuzku revolyuciyu rezultatom yakoyi stali nashi splyundrovani sercya slava Bogu sho ne trupi Viyavilosya sho ce buv vlasnij pritamannij prirodi zakon riznomanitnosti yakij peremig nas Nash ob yednanij interes vstupav u neprimirennu borotbu z individualnistyu lyudej i obstavinami ta instinktom samozberezhennya Periodichni Listi II 1856 Komuna proisnuvala vsogo dva roki i zaproektovane poselennya dlya yakogo vzhe bula vipalena cegla tak nikoli j ne bulo zvedene Odnak misce ciyeyi spilnoti dosi nalezhit do ob yektiv istorichnoyi spadshini Povernennya do LondonaPislya pevnogo periodu nezgod zi svoyimi kolegami Ouen rozirvav usi zv yazki z Nyu Lanarkom I hocha vin vtrativ praktichno vsi svoyi resursi v nevdalomu amerikanskomu eksperimenti i bilsh ne buv uspishnim pidpriyemcem vin zalishavsya v centri politiko propagandistskoyi diyalnosti poyednuyuchi socializm iz sekulyarizmom Vlasne sam termin socializm upershe prozvuchav u diskusiyah pri stvorenni Ouenom Soyuzu vsih klasiv usih nacij 1835 u yakomu vin buv batkom zasnovnikom Rol u spiritizmiNezvazhayuchi na antiklerikalizm Ouena v piznishi roki svogo zhittya vin zahopivsya spiritizmom Vin stverdzhuvav sho v hodi spiritichnih seansiv spilkuvavsya z riznimi vidatnimi lyudmi takimi yak Bendzhamin Franklin ta Tomas Dzhefferson yaki pidkazuvali jomu yak lyudstvo maye zminitisya shob perestati buti nuzhdennim beznadijnim i roz yednanim pripiniti vijni i chvari ta stati shaslivim ob yednanim i uspishnim Ouen navit napisav ryad tvoriv na temi spiritizmu i praktikuvav jogo dlya prozhitku Vnesok u rozvitok svitovoyi pedagogikiOuen rozvinuv ideyu poyednannya navchannya z produktivnoyu praceyu Vin stvoriv originalnu sistemu vihovannya i zdijsniv sprobu eksperimentalno yiyi zaprovaditi Zdobuv unikalnij socialno pedagogichnij dosvid u koloniyah i komunah PrimitkiDowd D F Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Istoriya pedagogiki i obrazovaniya Ot zarozhdeniya vospitaniya v pervobytnom obshestve do konca XX v Uchebnoe posobie dlya pedagogicheskih uchebnyh zavedenij Pod red A I Piskunova M 2001 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 121 Pedagogicheskij enciklopedicheskij slovar Pod red B M Bim Bada M 2003 S 390 Kodzhaspirova G M Istoriya obrazovaniya i pedagogicheskoj mysli tablicy shemy opornye konspekty M 2003 S 85 Kodzhaspirova G M Istoriya obrazovaniya i pedagogicheskoj mysli tablicy shemy opornye konspekty M 2003 S 86 Kodzhaspirova G M Istoriya obrazovaniya i pedagogicheskoj mysli M 2003 S 85 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 144 145 Robert Owen Pioneer of Social Reforms by Joseph Clayton 1908 A C Fifield London Royle Edward 1998 Robert Owen and the Commencement of the Millennium Manchester University Press ISBN 0 7190 5426 5 p 56 See Lewis Spence Encyclopedia of Occultism and Parapsychology Kessinger Pub Co 2003 p679 LiteraturaO Lozovickij Ouen Robert Politichna enciklopediya Redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi ta in K Parlamentske vidavnictvo 2011 s 528 ISBN 978 966 611 818 2 Ouen Robert Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 460 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X PosilannyaOuen Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P S 374 ISBN 966 7492 04 4 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Robert Ouen angl ros Ce nezavershena stattya pro filosofa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi