Джозеф Прістлі (англ. Joseph Priestley, 24 березня 1733 — 6 лютого 1804) — британський священник-, натураліст, філософ, громадський діяч. Увійшов до історії перш за все як видатний хімік, який відкрив кисень і вуглекислий газ. Нагороджений медаллю Коплі Лондонського королівського товариства.
Джозеф Прістлі | |
---|---|
Joseph Priestley | |
Портрет Джозефа Прістлі, 1801. | |
Народився | 13 (24) березня 1733 Філдхед, тепер на території Західного Йоркширу в Англії |
Помер | 6 лютого 1804 (70 років) Нортумберланд, Пенсільванія, США |
Поховання | d[1] |
Місце проживання | Англія |
Країна | Сполучене Королівство Велика Британія[2] |
Діяльність | філософ, богослов, хімік, вихователь, політичний теоретик, дилетант, бібліотекар, педагог, історик науки, фізик, політик, винахідник, письменник, священнослужитель, мовознавець, натураліст |
Alma mater | d[3] |
Галузь | філософія, хімія |
Посада | депутат Національної асамблеї Франції |
Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Петербурзька академія наук Американська академія мистецтв і наук Американське філософське товариство[4] d d[5] Туринська академія наук[6] Місячне товариство[7] |
Відомий завдяки: | відкриття кисню |
Батько | d[8] |
Мати | d[8] |
Брати, сестри | d[8] |
У шлюбі з | d[3][8] |
Діти | d[8] d[8][2] d[8] d[8] |
Нагороди | Медаль Коплі |
Висловлювання у Вікіцитатах Джозеф Прістлі у Вікісховищі |
Біографія
Народився в родині ткача в містечку Філдхед поблизу англійського міста Лідса. Через фінансові труднощі батьки хлопчика віддали його на виховання тітці. Джозеф почав рано проявляти здібності до наук, і його тітка вирішила дати йому гарну освіту, щоб він міг стати згодом пастором. У зв'язку з тим, що релігійні погляди Прістлі відрізнялися від поглядів прихильників англіканської церкви, він вступив до академії у Девентрі, де і отримав філологічну і богословські освіти. Ця академія готувала священиків-дисентерів, противників англіканської церкви. Завдяки турботам тітоньки і власній ретельності на момент закінчення академії Прістлі був добре освіченою для свого часу людиною, знайомим не тільки з теологічними працями, але і з роботами сучасних і древніх філософів. Він вивчив дев'ять іноземних мов — французьку, італійську, німецьку, латинську, давньогрецьку, староєврейську, арабську, сирійську, халдейську. Отримавши таку суто гуманітарну підготовку, Прістлі починає свою діяльність проповідника в дисентерських громадах. Через деякий час він пробує себе на педагогічній ниві у відкритій ним же приватній школі. Проте повною мірою розкрився його талант педагога тільки після 1761, коли він почав працювати викладачем у Воррінгтонській академії. У цей період він починає збагачувати свої заняття природничими науками, успіхи в яких принесли йому згодом міжнародну славу. Саме тоді й відбулася зустріч Прістлі з Франкліном, що схвалив та підтримав інтерес молодого викладача до проблем електрики.
Робота в галузі фізики
У 1766 році Прістлі встановив обернено пропорційну залежність сили електричної взаємодії від квадрата відстані між зарядами. Свої результати Прістлі виклав у творі «Історія та сучасний стан електрики, з оригінальними дослідами», виданому в двох томах у Лондоні 1767 року. Ця робота відразу отримала визнання серед англійських учених, і її автора того ж року обрали членом Лондонського королівського товариства. Твір Прістлі про електрику можна розділити на дві нерівні частини. Першу, більшу, становить огляд робіт попередників, а друга — опис його власних дослідів. Серед експериментів Прістлі був і дослід, що є по суті повторенням спостереження Франкліна, але проведений більш ретельно. Ось як його описує сам Прістлі: "… я наелектризував олов'яний кубок обсягом в одну кварту, що стояв на табуретці з висушеного дерева; я спостерігав, що пара коркових кульок, які були ізольовані, оскільки підвішувалися на скляній паличці, і висіли всередині судини так, що ні найменша частина ниток не виступала над його горловиною, залишаючись саме в тому місці куди і була поміщена, і ні в найменшій мірі не відчували впливу електрики; однак якщо палець чи будь-яке тіло проводить з'єднувалось із землею, торкалося кульок або навіть якщо його просто підносили до них, коли вони знаходилися поблизу горловини посудини, вони негайно розділялися, відчуваючи притягання в різні боки, так само вони вели себе при витягуванні вгору в той момент, коли нитки виступали над горловиною посудини ".
Далі Прістлі описав різні варіанти цього досліду, а потім сформулював висновок: «Чи можна не зробити висновку з цього експерименту, що притягання електрики підпорядковується тим же законам, що й тяжіння, і тому змінюється обернено до квадрату відстані; оскільки легко показати, що якби Земля мала форму оболонки, то тіло, що перебуває всередині неї, не притягалися б до жодної сторони сильніше, ніж до іншої». 1766 року Прістлі висловив думку, що електричні сили підпорядковуються закону «обернених квадратів», за аналогією до закону всесвітнього тяжіння Ньютона. У «Математичних засадах натуральної філософії» Ньютон розглянув задачу про те, яка сила діє на тіло, поміщена всередину сферичної оболонки, і показав, що ця сила дорівнює нулю. Висновок Ньютона справедливий для будь-яких сил, що підпорядковуються закону «обернених квадратів». При цьому сила не діє на тіло тільки всередині однорідної кулі. Якщо порушено або умову кулястості, або умову її однорідності, це твердження перестає бути справедливим. Слід зазначити, що форма посудини, з якою експериментував Прістлі, була далека від сферичної. Отже, розв'язок задачі Ньютона не застосовується до досліду Прістлі і його висновок ґрунтується на дуже грубій аналогії між дією електричних і гравітаційних сил. У той же час подальший розвиток науки показав, що «нульовий» метод, тобто метод, заснований на доказі рівності нулю сили, може бути досить ефективним при обґрунтуванні закону «зворотних квадратів».
Відкриття в хімії
Джозефа Прістлі по праву можна вважати одним з основоположників сучасної хімії. Його основні хімічні дослідження були присвячені вивченню газів. У цій галузі йому належить кілька значних відкриттів. 1771 року Прістлі відкрив фотосинтез, виявивши, що повітря, «зіпсоване» горінням або диханням, знову стає придатним для дихання під дією зелених частин рослин. 1778 року він довів, що під час фотосинтезу рослини поглинають вуглекислий газ і виробляють кисень. 1772 року Прістлі, діючи розведеною Нітратною кислотою на мідь, вперше отримав окис азоту — «селітряне повітря» — і знайшов, що окис азоту після контакту з повітрям буріє внаслідок утворення двоокису азоту. Користуючись для збирання газів ртутною ванною, Прістлі у 1772—1774 рр. вперше отримав хлороводень — «соляно-кисле повітря» й аміак — «лужне повітря». Разом з іншими вченими, такими, як Антуан Лавуазьє, Генрі Кавендіш, Карл Шеєле, він сприяв утвердженню уявлень про склад повітря. Прістлі належить честь відкриття кисню (1774 року). Нагріваючи окис ртуті, він виділив кисень — «безфлогістонне повітря». Крім того, Прістлі 1775 року отримав у чистому вигляді фтористий кремній, сірчистий газ, а 1799 року — оксид вуглецю. Збагативши науку багатьма новими фактами, Прістлі, однак, не зміг правильно пояснити їх і до кінця життя залишався послідовником помилкової теорії флогістону, відкинутої працями Лавуазьє, тому його теоретичні ідеї не йшли ні в яке порівняння з описаними ним дотепними й переконливими експериментами. Крім хімії, його дослідження стосуються також оптики. Прістлі — автор книги «Історія та сучасний стан відкриттів, що стосуються зору, світла і квітів», опублікованої 1772 року. Роботи Прістлі отримали широку популярність у наукових колах. Він був обраний почесним доктором Единбурзького університету, членом Лондонського королівського товариства, іноземним членом Паризької й Петербурзької академій наук.
Вибрані твори
- The Rudiments of English Grammar (1761)
- A Chart of Biography (1765)
- Essay on a Course of Liberal Education for Civil and Active Life (1765)
- The History and Present State of Electricity (1767)
- Essay on the First Principles of Government (1768)
- A New Chart of History (1769)
- Institutes of Natural and Revealed Religion (1772—1774)
- Experiments and Observations on Different Kinds of Air (1774—1786)
- Disquisitions relating to Matter and Spirit (1777)
- The Doctrine of Philosophical Necessity Illustrated (1777)
- Letters to a Philosophical Unbeliever (1780)
- An History of the Corruptions of Christianity (1782)
- Lectures on History and General Policy (1788)
- Theological Repository (1770—1773, 1784—1788)
Див. також
- 5577 Прістлі — астероїд, який назвали на честь вченого.
- Прістлі — метеоритний кратер, що носить ім'я науковця.
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Catalog of the German National Library
- Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
- NNDB — 2002.
- https://www.theleedslibrary.org.uk/library-information/about-us/
- www.accademiadellescienze.it
- https://lunarsociety.org.uk/orignal-lunar-men/
- Kindred Britain
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)
- Довідник Міжнародного астрономічного союзу [ 25 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- (англ.)
- (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pristli Dzhozef Pristli angl Joseph Priestley 24 bereznya 1733 17330324 6 lyutogo 1804 britanskij svyashennik naturalist filosof gromadskij diyach Uvijshov do istoriyi persh za vse yak vidatnij himik yakij vidkriv kisen i vuglekislij gaz Nagorodzhenij medallyu Kopli Londonskogo korolivskogo tovaristva Dzhozef PristliJoseph PriestleyPortret Dzhozefa Pristli 1801 Portret Dzhozefa Pristli 1801 Narodivsya 13 24 bereznya 1733 1733 03 24 Fildhed teper na teritoriyi Zahidnogo Jorkshiru v AngliyiPomer 6 lyutogo 1804 1804 02 06 70 rokiv Nortumberland Pensilvaniya SShAPohovannya d 1 Misce prozhivannya AngliyaKrayina Spoluchene Korolivstvo Velika Britaniya 2 Diyalnist filosof bogoslov himik vihovatel politichnij teoretik diletant bibliotekar pedagog istorik nauki fizik politik vinahidnik pismennik svyashennosluzhitel movoznavec naturalistAlma mater d 3 Galuz filosofiya himiyaPosada deputat Nacionalnoyi asambleyi FranciyiChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 4 d d 5 Turinska akademiya nauk 6 Misyachne tovaristvo 7 Vidomij zavdyaki vidkrittya kisnyuBatko d 8 Mati d 8 Brati sestri d 8 U shlyubi z d 3 8 Diti d 8 d 8 2 d 8 d 8 Nagorodi Medal KopliVislovlyuvannya u Vikicitatah Dzhozef Pristli u VikishovishiBiografiyaDim de narodivsya Pristli Malyunok XVIII st Narodivsya v rodini tkacha v mistechku Fildhed poblizu anglijskogo mista Lidsa Cherez finansovi trudnoshi batki hlopchika viddali jogo na vihovannya titci Dzhozef pochav rano proyavlyati zdibnosti do nauk i jogo titka virishila dati jomu garnu osvitu shob vin mig stati zgodom pastorom U zv yazku z tim sho religijni poglyadi Pristli vidriznyalisya vid poglyadiv prihilnikiv anglikanskoyi cerkvi vin vstupiv do akademiyi u Deventri de i otrimav filologichnu i bogoslovski osviti Cya akademiya gotuvala svyashenikiv disenteriv protivnikiv anglikanskoyi cerkvi Zavdyaki turbotam titonki i vlasnij retelnosti na moment zakinchennya akademiyi Pristli buv dobre osvichenoyu dlya svogo chasu lyudinoyu znajomim ne tilki z teologichnimi pracyami ale i z robotami suchasnih i drevnih filosofiv Vin vivchiv dev yat inozemnih mov francuzku italijsku nimecku latinsku davnogrecku staroyevrejsku arabsku sirijsku haldejsku Otrimavshi taku suto gumanitarnu pidgotovku Pristli pochinaye svoyu diyalnist propovidnika v disenterskih gromadah Cherez deyakij chas vin probuye sebe na pedagogichnij nivi u vidkritij nim zhe privatnij shkoli Prote povnoyu miroyu rozkrivsya jogo talant pedagoga tilki pislya 1761 koli vin pochav pracyuvati vikladachem u Vorringtonskij akademiyi U cej period vin pochinaye zbagachuvati svoyi zanyattya prirodnichimi naukami uspihi v yakih prinesli jomu zgodom mizhnarodnu slavu Same todi j vidbulasya zustrich Pristli z Franklinom sho shvaliv ta pidtrimav interes molodogo vikladacha do problem elektriki Robota v galuzi fizikiU 1766 roci Pristli vstanoviv oberneno proporcijnu zalezhnist sili elektrichnoyi vzayemodiyi vid kvadrata vidstani mizh zaryadami Svoyi rezultati Pristli viklav u tvori Istoriya ta suchasnij stan elektriki z originalnimi doslidami vidanomu v dvoh tomah u Londoni 1767 roku Cya robota vidrazu otrimala viznannya sered anglijskih uchenih i yiyi avtora togo zh roku obrali chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva Tvir Pristli pro elektriku mozhna rozdiliti na dvi nerivni chastini Pershu bilshu stanovit oglyad robit poperednikiv a druga opis jogo vlasnih doslidiv Sered eksperimentiv Pristli buv i doslid sho ye po suti povtorennyam sposterezhennya Franklina ale provedenij bilsh retelno Os yak jogo opisuye sam Pristli ya naelektrizuvav olov yanij kubok obsyagom v odnu kvartu sho stoyav na taburetci z visushenogo dereva ya sposterigav sho para korkovih kulok yaki buli izolovani oskilki pidvishuvalisya na sklyanij palichci i visili vseredini sudini tak sho ni najmensha chastina nitok ne vistupala nad jogo gorlovinoyu zalishayuchis same v tomu misci kudi i bula pomishena i ni v najmenshij miri ne vidchuvali vplivu elektriki odnak yaksho palec chi bud yake tilo provodit z yednuvalos iz zemleyu torkalosya kulok abo navit yaksho jogo prosto pidnosili do nih koli voni znahodilisya poblizu gorlovini posudini voni negajno rozdilyalisya vidchuvayuchi prityagannya v rizni boki tak samo voni veli sebe pri vityaguvanni vgoru v toj moment koli nitki vistupali nad gorlovinoyu posudini Dali Pristli opisav rizni varianti cogo doslidu a potim sformulyuvav visnovok Chi mozhna ne zrobiti visnovku z cogo eksperimentu sho prityagannya elektriki pidporyadkovuyetsya tim zhe zakonam sho j tyazhinnya i tomu zminyuyetsya oberneno do kvadratu vidstani oskilki legko pokazati sho yakbi Zemlya mala formu obolonki to tilo sho perebuvaye vseredini neyi ne prityagalisya b do zhodnoyi storoni silnishe nizh do inshoyi 1766 roku Pristli visloviv dumku sho elektrichni sili pidporyadkovuyutsya zakonu obernenih kvadrativ za analogiyeyu do zakonu vsesvitnogo tyazhinnya Nyutona U Matematichnih zasadah naturalnoyi filosofiyi Nyuton rozglyanuv zadachu pro te yaka sila diye na tilo pomishena vseredinu sferichnoyi obolonki i pokazav sho cya sila dorivnyuye nulyu Visnovok Nyutona spravedlivij dlya bud yakih sil sho pidporyadkovuyutsya zakonu obernenih kvadrativ Pri comu sila ne diye na tilo tilki vseredini odnoridnoyi kuli Yaksho porusheno abo umovu kulyastosti abo umovu yiyi odnoridnosti ce tverdzhennya perestaye buti spravedlivim Slid zaznachiti sho forma posudini z yakoyu eksperimentuvav Pristli bula daleka vid sferichnoyi Otzhe rozv yazok zadachi Nyutona ne zastosovuyetsya do doslidu Pristli i jogo visnovok gruntuyetsya na duzhe grubij analogiyi mizh diyeyu elektrichnih i gravitacijnih sil U toj zhe chas podalshij rozvitok nauki pokazav sho nulovij metod tobto metod zasnovanij na dokazi rivnosti nulyu sili mozhe buti dosit efektivnim pri obgruntuvanni zakonu zvorotnih kvadrativ Vidkrittya v himiyiLinza yaku vikoristovuvav Pristli dlya nagrivu Dzhozefa Pristli po pravu mozhna vvazhati odnim z osnovopolozhnikiv suchasnoyi himiyi Jogo osnovni himichni doslidzhennya buli prisvyacheni vivchennyu gaziv U cij galuzi jomu nalezhit kilka znachnih vidkrittiv 1771 roku Pristli vidkriv fotosintez viyavivshi sho povitrya zipsovane gorinnyam abo dihannyam znovu staye pridatnim dlya dihannya pid diyeyu zelenih chastin roslin 1778 roku vin doviv sho pid chas fotosintezu roslini poglinayut vuglekislij gaz i viroblyayut kisen 1772 roku Pristli diyuchi rozvedenoyu Nitratnoyu kislotoyu na mid vpershe otrimav okis azotu selitryane povitrya i znajshov sho okis azotu pislya kontaktu z povitryam buriye vnaslidok utvorennya dvookisu azotu Koristuyuchis dlya zbirannya gaziv rtutnoyu vannoyu Pristli u 1772 1774 rr vpershe otrimav hlorovoden solyano kisle povitrya j amiak luzhne povitrya Razom z inshimi vchenimi takimi yak Antuan Lavuazye Genri Kavendish Karl Sheyele vin spriyav utverdzhennyu uyavlen pro sklad povitrya Pristli nalezhit chest vidkrittya kisnyu 1774 roku Nagrivayuchi okis rtuti vin vidiliv kisen bezflogistonne povitrya Krim togo Pristli 1775 roku otrimav u chistomu viglyadi ftoristij kremnij sirchistij gaz a 1799 roku oksid vuglecyu Zbagativshi nauku bagatma novimi faktami Pristli odnak ne zmig pravilno poyasniti yih i do kincya zhittya zalishavsya poslidovnikom pomilkovoyi teoriyi flogistonu vidkinutoyi pracyami Lavuazye tomu jogo teoretichni ideyi ne jshli ni v yake porivnyannya z opisanimi nim dotepnimi j perekonlivimi eksperimentami Krim himiyi jogo doslidzhennya stosuyutsya takozh optiki Pristli avtor knigi Istoriya ta suchasnij stan vidkrittiv sho stosuyutsya zoru svitla i kvitiv opublikovanoyi 1772 roku Roboti Pristli otrimali shiroku populyarnist u naukovih kolah Vin buv obranij pochesnim doktorom Edinburzkogo universitetu chlenom Londonskogo korolivskogo tovaristva inozemnim chlenom Parizkoyi j Peterburzkoyi akademij nauk Vibrani tvoriThe Rudiments of English Grammar 1761 A Chart of Biography 1765 Essay on a Course of Liberal Education for Civil and Active Life 1765 The History and Present State of Electricity 1767 Essay on the First Principles of Government 1768 A New Chart of History 1769 Institutes of Natural and Revealed Religion 1772 1774 Experiments and Observations on Different Kinds of Air 1774 1786 Disquisitions relating to Matter and Spirit 1777 The Doctrine of Philosophical Necessity Illustrated 1777 Letters to a Philosophical Unbeliever 1780 An History of the Corruptions of Christianity 1782 Lectures on History and General Policy 1788 Theological Repository 1770 1773 1784 1788 Div takozh5577 Pristli asteroyid yakij nazvali na chest vchenogo Pristli meteoritnij krater sho nosit im ya naukovcya PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Catalog of the German National Library d Track Q23833686 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www theleedslibrary org uk library information about us www accademiadellescienze it d Track Q107212659 https lunarsociety org uk orignal lunar men Kindred Britain d Track Q75653886 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 angl Dovidnik Mizhnarodnogo astronomichnogo soyuzu 25 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Posilannya angl fr